| Сторінки (3/226): | « | 1 2 3 | » |
Ніч розчинилась
за білим віконцем
Посмішка виграла сенс.
День наближається
спліднений сонцем,
Наче той ангел небес.
Ранок здивовано
витріщив очі
Та й витирає сльозу.
Юна дружина
бажає щоночі
Пити кохання росу.
Правда щоранку
її просинання
Радість дарує мені
І я благаю
у Бога кохання
На всі останнії дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012
Їдуть,їдуть гайдамаки,
Їдуть хлопці на війну,
А обабіч плачуть маки,
Так було у давнину,
У далеку давнину.
Їдуть, їдуть молодії
Щоб у битві полягти.
Бо важливіше події
В цілім світі не знайти,
В світі білім не знайти.
Відпалали тії маки,
Повтрачали пелюстки
І додому гайдамаки
Їдуть, їдуть крізь роки
Де чекають їх батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Хотим мы того, не хотим,
Рождается в людях интим.
Рождаются чувства и взгляды,
Сметая любые преграды!
Хотим мы того, не хотим,
Но ищем глаза дорогие,
И если находим – летим!
Сметая преграды любые!
Хотим мы того, не хотим,
Но нас вдохновляет интим,
Любовь на земле утверждая,
Любые преграды сметая!
Хотим мы того, не хотим
Зачатие - жизни основа
И Бог доверяет двоим
Свои полномочия снова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2012
1
Дійшла звістка що у Львові
Не всі мешканці здорові.
Та ще кажуть що у Харкові
Взимку люди дуже харкали.
А у місті у Херсоні
Всі страждають від безсоння:
- Важкі вродили кавуни,
Не здатні впоратись вони.
А в місті – Маріуполі
Сонце в людей поцупили.
В Запоріжжі та на пляжі
Весь пісок у чорній сажі,
Через місто, нам рідненьке,
Біжить річечка руденька,
Та в Дніпро несе отруту,
Й мешканцям щоденну смуту.
То й біжить, хоч невеличка,
Найбрудніша в світі річка,
Риба дохне у Дніпрі,
Все долають хабарі.
А ось у Миколаєві
Президента люди лаяли,
Що він у морі Чорному
На скутері моторному
Потопив російський флот
І потрапив у дефолт.
Тобто, ми тепер – нікчеми,
Маєм деякі проблеми.
Ні Москва, ні Вашингтон
Вже не лізуть в наш затон,
Всі злякались літ на триста
Президента-скутериста.
2
Лише наші вороги
Не забули про борги
І давай метикувати
Звідки нас атакувати.
3
Та живіть собі як люди
Скоро нас самих не буде,
Бо ми всі, такі дурні,
Вже знаходимось на дні.
А тут ще свинячий грип
Як той банний лист прилип
І давай косить людей
Без кордонів та ідей.
У Керчі відчули скруту
Після танкеру мазуту;
Там бички тепер плямисті
Як же їх нам можна їсти?
4
А ось в нашій у столиці,
Депутати круглолиці
Не збираються хворіти,
Бо їм треба «руки гріти»,
Ми повинні зрозуміти –
Дома в них голодні діти,
Ще в них є старі батьки
Що живуть як жебраки.
А до нас завозять ліки
Взагалі якісь каліки,
Бо у цінах ні бельмеса,
Так про них говорить преса.
Правда, є в нас журналісти
Що у пекло здатні лізти,
То ж тремтіть новітні ґазди
Бо не вмер, живий Гонгадзе!
Лікувальні кабінети
Не приймають без монети.
Ціни скачуть як зайці
Гріш не втримаєш в руці.
Де дістати нам мікстуру
Щоб змінити владу-дуру?
Щоб зробити все як слід
Й вільно жити сотні літ.
То ж як можете лікуйтесь.
Якщо є із ким – цілуйтесь.
І плодітесь, є ще час,
Щоб не здихались від Нас!
Ми не ляхи і не німці.
Ми не турки і не роми.
Ми є справжні УКРАЇНЦІ
Й живемо у себе ВДОМА!
Р.S.
Мабуть ми у тому винні
Що живемо наче свині.
Як би нам усе збагнути?
Й шию під ярмо не гнути. 25.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2012
Будь ласка, скажіть відверто, чи вам нагадує кого небудь Опудало на городі?
Особисто я прийшов до висновку, що воно дуже правдиво втілює найвідомішу історичну
постать, яку? Спочатку дозвольте відійти подалі від Опудала і зробити умовний розтин цього загадкового об’єкту. Всім відомо, що його хребтом служить звичайний дерев’яний хрест, на який одягають старі, обов’язково розідрані штани, а на верхню перекладину вішають стару свитку чи сорочку з довгими рукавами, щоб розгойдувалися вітром і таким чином відганяли птахів, виконуючи своє пряме призначення. Ще залишився верхній кілок, на який варто вдягнути старого капелюха, але буде набагато краще, якщо на цей кілок вдягнути солом’яного бриля. Тепер все, візуальний огляд завершено.
Але в мене виникають запитання:
Чому птахи ніколи не сідають на нього?
Чому врожаї на цьому городі набагато кращі за інші?
Чому люди проходячи поруч з ним, завжди посміхаються?
Чому хазяїн садиби підходячи до нього, кожного разу спілкується з ним, і, якщо розбишака-вітер скинув з нього бриля, то хазяїн поквапиться і знову вдягне його на місце. Все це неспроста.
Божа пташка, вона і є божою, тому що їй Богом дано кращій зір ніж у людини і вона завжди бачить на будь-якому дерев’яному хресті розіп’ятого Ісуса Хреста, то як вона, божа пташка може наблизитись до Нього, або сісти Йому на плече, звісно – ні, для неї це найсуворіше табу, бо це святиня.
І тільки безтурботні люди нічого не помічають, а може не бажають придивлятись та прихилятись? Напевно що так.
А на охороняємім Опудалом городі, всяка молоденька городина тягнеться до Бога
і не цурається Його жебрацького одягу, бо городина теж бачить краще людей і їй боляче дивитись на розіп’яте тіло Ісуса, ото вона і тягнеться догори щоб захистити Його від вітру та сонячних жорстоких променів і Бог завжди милосердно віддячує великим врожаєм.
Люди сміються з Опудала бо дурні та необачливі. «Засмійся дурнику – куплю тобі півника», а в дурних і вдача відповідна.
Та тільки хазяїн городу, хоч не бачить очима Ісуса, та душею відчуває Його, тому він з легкістю вклоняється Йому та з вдячністю піднімає скинутого вітром бриля щоб знову повернути його на верхній цурпалок. І божа милість сходить на цей непримітний город, птахи не підлітають та не завдають ніяких збитків.
Малі дітлахи теж не лізуть, бо бояться Опудала, а може таки Бога?
Дай Боже, щоб діточки України боялись Бога а не Опудала.
Дай Боже, щоб дорослі поважали Бога і один одного, тоді і високі врожаї підуть, та й праця буде в радість і зарплатня стане по совісті і люди стануть добрішими, відвертішими, а головне – працелюбнішими, як завжди водилось на рідній Україні.
Шановні мої Українці, пропоную поставить пам’ятник Опудалу у Києві, на площі Незалежності, адже поставили на цій площі пам’ятника закоханим ліхтарям, то чому б нам не вшанувати національного героя, який не вимагає ніяких пільг за свою працю.
Краще нехай стоїть одне бронзове Опудало на головній площі нашої столиці, замість тих, що сидять живі та пихаті у Верховній Раді та усіляких міністерствах, адже від них користі ніякої, одна шкода.
Так що люди добрі, скинемося по одній копійчині на пам’ятник Опудалу? Ми з вами не збідніємо та добру пам'ять по собі залишимо, пам'ять наших прагнень.
Пам'ять нашим нащадкам на довгі віки, пам'ять нашої небайдужості.
Слава Україні та Опудалу!
Ви мене запитаєте, Україні слава, це зрозуміло, а навіщо це слава Опудалу?
Відповім так: бо воно дуже людяне, тобто, не вимагає для себе ніяких пільг та привілеїв, а головне те, що воно не бере хабарів, а користь від нього дуже велика, погодьтесь.
11.11.2011року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377402
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Я не знаю завдання людини
І навіщо я тут, на землі?
Чи нащадки моєї родини
Будуть жити великі й малі?
Будуть зорі обдряпувать очі
Всім закоханим мрійникам ночі.
І примруживши очі, дитя,
Пізнавать буде вперше життя.
Я не бачу своєї провини,
Але хто ж нас привів до руїн?
Це найважчий етап України
Серед цілого світу країн.
16.07.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377303
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2012
Я пишу танка,
вже дві години ночі,
танка як пташка.
Пташка що вирвалась з рук
щоб побачити ранок.
***
Я пишу танка,
вже три години ночі,
танка як пісня.
Пісня зірвалася з губ
щоб сподобатись людям.
***
Вже людоньки сплять,
у всіх очі закриті,
а вікна настіж.
Навстіж і душі людей,
та чи прокинуться всі ?
***
Літо, це різник:
воно ріже кавуни,
кавуни - тріщать.
Усі їдять червоне,
а чорне випльовують.
***
Літо, це родич,
кожній щирій людині
родич не скупий.
Зима, це дальній родич,
такий скупий і лютий.
***
Лягаю спати,
а думки як павуки,
плетуть ці рядки.
Доводиться вставати
щоб їх занотувати.
***
Лягаю знову.
Знов підйом по тривозі:
ніч дала тему.
Як на мене - цікава!
А як на вашу думку?
***
Лягаю ще раз,
вже зовсім не вкриваюсь,
мо скоріш засну.
Та, де там сон мій ходить?
Він поруч скалить зуби.
***
Чому з титану
не роблять у нас каски,
міцні й надійні?
Щоб взимку було можна
кататись на "санчатах".
***
Чому зі срібла
не роблять люди ванни,
цілющі ванни?
Щоб ми жили сто років,
на рік їли сто раків.
***
Ягня ти моє!
Тонкорунне ягнятко -
моє онуча.
А навколо кружляють
хижі, зубасті вовки.
13серпня 2012р. о четвертій годині ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377292
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.11.2012
Звисають хмари наче груди,
Годують землю мов дитя...
А ми, дорослі, дивні люди,
Свої ховаєм почуття.
А ми не вміємо радіти
В дрібних турботах сьогодення.
Лише ПОЕТИ, наче діти,
Складають вірші в мить натхнення.
Так, ми будуємо споруди:
Без скла, заліза та бетону,
А нас байдужість б"є у груди
Щоб зорепадом вбить потому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Збираю зернятка терпіння.
Збираю крихітки наснаги.
І додає пора осіння
В мої рядки хмільної браги.
Кружляє містом біла птаха.
Кружля Земля мільярд віків.
Та в травні нам зриває даха,
Майже у всих чоловіків!
А в жіночок палають очі
І губи наче пелюстки!
Мене збентежують щоночі
Відверті Ероса думки.
Вже відчуваю я палання
І дивний злет моїх ідей,
То, мабуть знов,
прийшло кохання,
-Найвищій клопіт для людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
В неї писок весь у фарбі.
Довгонога, майже Барбі!
П"яти репані й брудні
Не сподобались мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376835
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 10.11.2012
Як я побачив ваші очі,
Вже не заснув цієї ночі,
Ну, навіщо Ви так Пані
Талановиті та ще й гарні?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2012
Дивна мить - зоря палає,
Сонце темряву долає.
Ще одну, одну хвилину
Й сонце схоже на перлину
Заблищить понад дахами
Та розбуркане птахами,
Піде вгору, та за хмари,
Що у небі мов отари.
Дивна мить - палає зоре,
Хмари в небі наче море,
Наче ті бурхливі хвилі,
Є червоні, сині й білі,
Так і хочеться пірнути,
Тільки як їх досягнути?
Дивна мить - хвилина впала,
Сонце темінь подолало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Феминистические стихи
Не надо атомной войны,
Лишь дайте женщинам свободу,
Чтобы менять могли погоду
И ускорять приход весны.
Не надо атомной войны.
Не надо нам пришельцев дальних,
С других, пусть развитых миров.
Лишь дайте время для пиров
И уйму разных платьев бальных.
Не надо нам пришельцев дальних.
Не надо сильно удивляться
Словам пророческим моим:
Мы все над пропастью стоим.
Вы вправе громко рассмеяться,
Не надо только удивляться.
Не надо атомной войны,
Лишь одарите женщин властью,
Они примчат планету к счастью
И будут вечно ей верны!
Не будет атомной войны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376646
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.11.2012
Я сквозь щели в дом вползаю,
жертву я свою терзаю.
В эту ночь мне повезло,
сотворю кому-то зло.
Я раскрытых всех ласкаю
и целую где хочу,
цепких лап не отпускаю
и над жертвой хохочу.
Я ползу совсем неслышно
и невидимо ползу...
И о том, что зло не вышло,
не привык я лить слезу.
Кто-то форточку закроет
и прервётся мой визит,
и душа моя заноет -
во все щели засквозит.
Но я знаю, что к рассвету
Ваше тело я проткну
и, как сладкую конфету,
Вас облизывать начну...
Я сквозняк, сквозняк-бродяга,
Ваше тело - суперцель!
И всегда со мною шпага,
это - тоненькая щель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2012
Я плекаю рідну мову
та читаю Кобзаря
і тому, не випадково,
посміхається зоря.
Бо слова, як ті цеглини,
що укладені в рядки,
є цінніші від перлини -
існуватимуть віки.
І тому, не випадково,
я благаю долю знов:
щоб звучало рідне слово
серед тисяч інших мов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
1
Тарасе, любий, підведися
І поглянь на нашу волю...
Та ще більше зажурися
За свого народу, долю.
Як нас гнуть та обкрадають,
Не дають дихнути.
З ними військо українське,
Як же це збагнути?
А дитятки-янгелятки,
Чим же вони винні?
Вже чимало жебраками
Ходять по Вкраїні.
2
Отамани бойовії,
Встаньте, подивіться,
Як на рідній Україні
Лишенько твориться.
Ой, яка жахлива доля,
Брат вбиває брата.
А нам кажуть: ось вам воля.
Та й рятують ката.
Отамани січовії,
Дайте нам шаблюки,
Бо розтягнуть Україну
На шматки, падлюки.
3
Кожен місяць йде підвищення
На житло, на хліб та воду,
Так ведуть постійне знищення
Бідного народу. 15.04.1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
На моём лице загар, как грим.
Я уставший, словно пилигрим,
После долгих и далёких странствий
В нашем гримированном пространстве.
В нашей каждодневной суете
Не найти духовного истока.
Окружают нас, но всё не те,
Почему судьба, ты так жестока?
Я загримирован суетой
И храню лицо своё под маской.
В этот миг, ущербный и святой,
Жизнь меня испытывает встряской.
Я надеюсь нервы у меня
Выдержат и это испытанье.
Надоели: суета и болтовня!
Где найти взаимопониманье? 13. 06. 2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376173
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2012
Сорвалась душа с карниза.
Улетает прочь, увы!
Затерялась жизни виза
Как фуражка с головы.
Ни к чему мне отпеванья
И прощанья ни к чему.
И плевать мне на рыданья,
Сам не знаю, почему.
Я бываю как реприза,
Разухабист и речист...
Сорвалась душа с карниза,
Словно с ветки первый лист.
И стихов своих осколки
Я пытаюсь наскрести,
Чтобы ими залп с двустволки
В честь души произвести!
Чтобы выстрелить дуплетом
В этот мирный кавардак.
Чтоб улечься в гроб поэтом,
Скинув путы - только так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375948
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2012
Світ шаленіє
своєю байдужістю,
так, що холоне
тендітна душа.
Я володію
достатньою мужністю,
щоб прокричати
у натовп вірша.
Щоб зародити
могутністю літери
спрагу жадану
до світлих ідей,
може тоді,
президенти, як лідери,
що небуть зроблять
на користь людей?!! 12.11.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Я распишусь пером рассвета
На гладком зеркале реки
И, может быть, заметят это
На ранней зорьке рыбаки.
Я распишусь хвостом сороки
На виражах лесных дорог,
Потом уйду учить уроки
За неизведанный порог.
Я распишусь стихом и песней,
И точкой станет мать-земля.
Так и лететь куда-то мне с ней
Под грустный танец ковыля. 4.12.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375726
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2012
Сів писати вірші вдома,
Раптом бачу... зникла кома,
А без коми що за вірші?
Одним словом - щонайгірші.
Я забув свій вік і втому,
Все шукаю кляту кому...
Вже за обрій сіло сонце
Й ніч регоче у віконце.
А я все шукаю кому
На долівці, на папері...
Я до вітру вийшов з дому
І залишив навстіж двері.
А на дворі все як треба:
Вже ніч, хмаринка проплива.
Наді мною, серед неба
Ой, світить кома, як нова!
Я стою, роззявив рота...
(Кіт у мене вкрав сардельку,
Ну й шкідлива ця істота.)
Та стули вже свою пельку.
Я мерщій пішов додому,
Заварив цілющу травку,
Написав вірша про кому
І в кінці поставив крапку. 24.10.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375720
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.11.2012
Ці хмари торкаються скелі,
А скелі немов гребінці,
Шукають в небесній пустелі
Від сонячних кіс промінці.
Їм любо чесати ті хмари,
Що кольором схожі на дим,
Та зникнуть вони як примари,
Вкарбовані віршем моїм.
Ці хмари я бачу в калюжі,
Там також лежать камінці,
А люди проходять байдужі
Й не бачать картини оці.
Так вічність стикається з нами
Й поводить себе як мастак.
А ми обминаємо ями
Й не кинемо бідним п"ятак. 30.11.2009р.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012
Щоб до бабок не ходити
Калганівку треба пити,
Цей напій - чудова річ,
Заряджає на всю ніч.
Він не дасть коханим спати,
Жінку прийдеться кохати...
Лиш під ранок засинання,
Вас відірве від кохання.
Мрієш кинути палити?
Каганівку треба пити!
Сенс який вам від цигарки?
Адже більший кайф від чарки.
Від паління чорні зуби.
Від паління гіркі губи.
Я вас хочу запитати:
Хто ж вас буде цілувати?
Завжди кріпка калганівка
Зігріває наче дівка...
Бо карпатський корінець
Наших радощів вінець.
Ген, мерщій усі в Карпати
Калганівку купувати,
З калганівкою дружити -
Веселіше стане жити. 8.03.1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375377
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.11.2012
Хтось комусь шепнув брехню
що підняли зарплатню...
Ви повірте, від брехні
не добавилось мені.
***
Брехні лізуть нам у вуха
та й руйнують силу духу.
За брехнею будеш йти -
не знайти тобі мети.
***
Назбирав я глек брехні
та й укинув до криниці...
Люди дякують мені
за бадьорий смак водиці.
***
Брехун сивий брехунові
зранку бреше брехні нові.
В брехунів язик незвичний,
мабуть стереофонічний.
***
Я останнюю брехню
роздягнув маже до "ню",
буду голу малювати
й чисті грані відкривати.
***
Треба ради брехні дати,
бо вона ось-ось почне
за грудки людей хапати,
ніхто й оком не кліпне.
***
Думав зранку набрехати
жінці про підводу,
а вона мене із хати
вигнала по воду.
***
Гора мишу народила,
здивувала три села...
де була і що робила
людям не доповіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375073
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 02.11.2012
Глаза в режиме поиска,
А плоть в режиме страсти,
Душа не успокоится
Пока не встретит счастье. 15.08.1998г.
(Авторський переклад)
МОЄ КРЕДО
Очі завжди у пошуку,
А плоть завжди у страсті,
Душа у грудях-кошику
Очікує на щастя. 18.10.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012
Я буйный, братцы,
Я враг застоя.
Могу подраться
За всё святое.
Могу под танки,
Без подготовки...
Я против пьянки,
Я друг тусовки. 18.04.2002г.
(Авторський переклад)
ВІЗИТКА
Я буйний, браття,
Але, проте,
Зайду в багаття
За все святе!
Піду під танки
Без підготовки...
Я проти п"янки.
Я друг тусовки. 18.10.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012