| Сторінки (1/86): | « | 1 | » |
В той день його востаннє відпустила:
Дививсь очима, повними жалю.
А я кохала, й, раптом, розлюбила
Саме тоді, як він сказав «люблю».
Десь на тій стежці ми і розминулись,
Остання збігла по щоці сльоза –
Усі мої планети розвернулись
В сузір'я до Малого Пса.
То ж коли ти почав мене топтати,
Я знов згадала, знаєш, ту любов.
Це ж як себе потрібно зневажати,
Щоб повернутись до таких розмов!
Це ж як себе потрібно не любити,
Це ж як себе потрібно розвести,
Дозволити комусь себе розбити,
Розклеїти, розсіяти, знести!
Я вже не та, наївність вже не в моді,
Прицілюю на тебе цю стрілу.
То ж, якщо, раптом, стану у нагоді –
Знай, я тебе вже більше не люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
І чому це, раптом, я повинна шкодувати?
Ніби ти не був для мене тягарем.
Ти, як завжди, справжній майстер обіцяти.
Де ти вчився стати казкарем?
І чому я стала тобі сліпо довіряти?
Як дитя, ввійшла в густий туман.
Ти, як завжди, вмієш гарно забрехати,
Як солодко від твоїх оман!..
Демони сховались за наївними очима,
Заглядали в мої ніжно-голубі.
В ту хвилину стала ніби одержима
Присмаком цигарки на губі.
Демони сміялись в твоїх грудях,
Простягали руки до душі.
Як я звикла помилятись в людях,
Так ти звик мене доводить до межі.
Настраждалась, каторга – тебе любити
Скільки ще попереду Голгоф?
Цю любов потрібно було зразу вбити,
Щоби душу вберегти від катастроф.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
Я тебе згадую так мутно,
Та, уникаючи щораз
Моментів, як колись ти брудно
Вдавався до нещадних фраз.
Я пам'ятаю тебе диким.
Ті очі... Скільки у них зла.
І, часом, ти бував дволиким,
Сховавши чорних два крила.
Я тебе згадую так рідко,
Але щоразу, мов з відра...
Та золота смертельна клітка
І безпощадна дивна гра..
Живу відтоді нестабільно.
І, може, в тому був азарт:
Я програвала добровільно,
Не розкладавши навіть карт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Розбиті коліна до крові:
"Владусю, ти знову летіла?"
Дала двоколісному волю,
Бо думала, що маю крила...
У шафу ляльки заховала.
Зі зброєю до оборони!
- Я вчора татусю сказала,
Що теж буду мати погони!
Вже сонце за хмарки сховалось..
Кого ж вона так виглядає?
Із сумом білява всміхалась:
"Ось-ось мій татусь приїжджає"
Росла. А чи знала добрішу
Людину на цілій планеті?
Ніколи.. Бо він найрідніший,
Цінніший за всяку монету.
Роки не зоставили й сліду,
Хоч зморшки - одна за одною..
Я, тату, для тебе залишусь
Навік - твоя татова доня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698125
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.11.2016
А ти тепер - моя маленька драма,
Нанизана з дрібнесеньких страждань.
Любов лишилась у кардіограмах,
Щоб не було ніяких виправдань.
А ти тепер, мов зірка, що вже згасла..
А очі ще шукають в небесах!
"Ти сильна!" - говорю, неначе гасло,
Аби лиш не втопитися в сльозах.
А ти мені ніхто.. Болиш цим словом.
Стріляєш ним у серце із гармат.
Тож я його ховаю під покровом,
Стискаючи в долонях автомат.
А ти.. Ти вже не мій. А чий - не знаю.
Моїм ніколи будеш і ніде.
Я іншому казатиму "Кохаю",
А в пам'яті шукатиму тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016
Впав каменем в душу пронизливий біль,
Сльозами вмить сповнені очі...
Зневірившись глибоко десь у собі -
Втекти якнайдалі я хочу.
Втекти від чужих помилок,
Втекти від словесного бруду,
Від суджень, оцінок, чуток,
Від безладу і самосуду.
Мене поглинали моря,
Ховали ліси між дерева.
Я горам кричала "Жива!",
Наблизившись трішки до неба.
Протяжність розбитих доріг
Ставала мені рідним домом..
Аж потім в моєму житті
Ти став найпотужнішим громом.
Ховаючись так від людей,
Куди б і коли не втікала -
Все більш розуміла про те,
Що всюди мені тебе мало.
Коли розбиваюсь, як скло,
Коли розбиваюсь від болю -
Коханий, берімо авто,
Я хочу втікати з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Поклялася собі бути сильною,
Незалежно-красивою, вільною.
Обіцяла не кликати тебе вночі,
Та рука твоя знов на моєму плечі.
Не хотіла так бути залежною,
Ні твоя, нічия.. небезпечна я..
Не звикати клялася до крапель в очах,
Але знов засинаю на твоїх плечах.
Як забути тебе? Як не втримати?!..
Як дивитися вслід і не гинути?!
Так клялась не кохати тебе колись слізно.
Але пізно, коханий.. Тепер надто пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015
З тобою ми, як однієї масті:
Розбещені, розгнівані, смішні.
Скажи мені, хіба не в тому щастя,
Що я тепер не буду в однині?
З тобою ми, мов однієї крові,
Хоч зустрічі чекала півжиття.
- "Люблю тебе.."
- "Ловлю тебе на слові!'
Щодня ти - моє нове відкриття.
Не просто пара - ми з тобою банда,
Мій ворог - твій противник і мішень.
З тобою б я боролася за правду,
Ховаючи всю зброю до кишень.
Скажи мені, хіба не в тому щастя,
Що тільки я вгадала твій пароль?
З тобою ми із однієї масті -
Червова дама і її король.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015
- Дівчино! – не реагує. Закричав іще сильніше: – Дівчино, ви загубили хустинку!
Ти кажеш, що не віриш у долю. А я вірю, любий. Я вірю. Щоразу, коли дивлюсь на
тебе, уявляю: а що було б, якби ми не зустрілися. Ні, це складно, напрочуд дивно
і незрозуміло. Нещодавно ми були один одному простими незнайомцями. Уявляєш?
Ми перетинали одні і ті ж вулиці, бачили ті ж будинки й алеї. Ми були наче дві
ниточки, що шукали свого продовження, та все ніяк не могли пересіктись.
Хоча, мабуть, інколи ми були зовсім близько, надто близько, але щось підказувало:
ще надто рано. Тоді ти був просто хлопцем, що стояв поряд у душному,
переповненому маршрутному таксі, милим перехожим, що якось ненароком мені
посміхнувся, тим самим чоловіком, що проходив поряд у супермаркеті. Але ж я тоді
не знала, що ти і є тим самим цілим всесвітом, що прихистить до себе мою
непримітну невелику планету. Ну і нехай, Бог знає, що робить.
Помітив, що люди зустрічаються не просто так, а в потрібний момент? Ніби до
кожної зустрічі ведеться магічний відлік, про існування якого знає тільки якась
небесна сила. І це не ти керуєш своїми діями, а твоя свідомість налаштована під
той самий чарівний секундомір.
Десять, дев’ять, вісім…
Це ж треба було так пізно прокинутись, щоб сьогодні спізнитись на роботу!
Голосний стукіт каблуків по бруківці – цок, цок, цок. Біжи, не озирайся. Скоро все
станеться, дуже скоро.
Сім, шість, п’ять, чотири…
Не помічаєш, як вітер зриває з шиї блакитну атласну хустинку. Він несе її кудись
вдалечінь, прямісінько у чиїсь руки.
Три, два один…
Чуєш позаду чоловічий голос:
- Дівчино! Дівчино, ви загубили хустинку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590052
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Сотні раз це жорстоке життя
Обрізало тендітнії крила.
А я досі наївним дитям
Виглядаю червоні вітрила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Скажи, а що було б без тебе?
Ходила б тихо по землі...
Я б не тягнулася до неба
І не купалася б в імлі.
Спокійно б вночі засинала,
Не пам'ятавши власних снів.
Душу і серце віддавала б
За сотню гарних (-прикрих) слів.
Без тебе не була б собою,
Виймала б з себе нову роль.
Життя здавалося би грою:
Був би пішак. Був би й король.
Без тебе було б легше жити.
Тільки чи було б це життя?
Ми народились, щоб любити
І берегти ці почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Розкорковуй мене повільно,
Щоб не було багато шуму,
Щоб в руках твоїх сильних-сильних,
Я, немов у воді, тонула.
Мов шампанське буду сьогодні,
Випущу з себе м'яку піну.
Ти на мене такий голодний...
Розкорковуй мене повільно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Я не вірю тобі,
Хоч стою твердо на подряпаній підлозі,
І щось промовити давно чомусь не в змозі,
Згубивши ці секунди у добі.
Я не вірю дощам,
В твоїх абсентових очах гірким потокам,
Ця мить коротка стане нам уроком
І дасть нове обличчя всім речам.
Я не вірю вітрам,
Хоча твоє ім’я невпинно промовляли,
Тебе мені віддати обіцяли,
Не залишивши гематом і ран.
Я не вірю в любов,
Що мала смак морозива і чаю,
Спокусливо прогнала мене з раю,
Вколовши героїн в багряну кров.
Я не вірю тобі,
Тримаючи в руках уламки болю,
Зірвавши серце, вкривши світ собою,
Я вірю лиш собі, лише собі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Насправді дуже складно зрозуміти, що саме очікую від життя. Буде це кар’єрний зріст і великий будинок за містом, чи велика сім’я і пристойна робота з роботодавцем-шизофреніком, чи, зрештою, прожити ще один день завтра без турбот і сліз. В будь-якому випадку, цього завжди буде мало. Людська природа влаштована по-жидівськи. Все собі і нікому. Дайте це, і це, а хочу ще те, і се… і що ж ми отримуємо в результаті? А нічогісінько. Сьогодні в тебе є друзі, батьки, хороша робота. І, здається, що ще потрібно для щастя? Але ж люди не мовчать. Мовляв, мужика тобі треба для повного щастя. І ти б жила щаслива, якби не ці тупі дорікання. Стоїш і думаєш: а й справді, у Таньки там вже чоловік, діти, і в Ольки наречений, а я тут така вся в роботі і т.д. і т.п. І ось саме в цей момент починається найгірше: усвідомлення власної неповноцінності, депресія береться нізвідки, а парочки на вулицях починають нестерпно дратувати (хоча раніше ніякого діла до них і не мала). Ходиш шукаєш, видивляєшся, може це він, той єдиний, чи ось той, чи той. І коли не знаходиш ЙОГО – розчаровуєшся. Згодом і друзі тебе не цікавлять, і батьки тобі не потрібні, і робота надокучає. Приходиш додому пізно увечері, скидаєш усі шмотки і втомлено падаєш у ліжко. І плачеш, плачеш, плачеш, розкисаєш і розплавляєшся на подушку, мов розпечене олово. І так день за днем, тиждень, місяць, півроку. Аж доки не приходить той самий день, коли голову осяє маленька примітивна думка: хіба ж лише у цьому щастя? Люди нав’язують тобі хибні стереотипи, в телевізорі щодня розповідають, як тобі жити, і ти вже не думаєш власними думками, ні… Ти запрограмована на чуже життя. На те, яке хочуть твої батьки, твої друзі, ба, навіть, чужі люди! А чого хочеш ти? Для чого ти живеш?!
І з усвідомленням цього починаєш жити по-новому, так, як підказує серце. Ти вже не шукаєш половинок, не підпорядковуєшся чужим мріям і навіть не живеш під чужі правила.
Ось чому мене не цікавлять думки людей. Ось чому я категорично відмовляюсь їх слухати. Їхнє життя – не моє життя, бо моє мусить бути по-моєму.
П.С. Все хороше прийде з часом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Тиха вулиця, місто без труднощів,
Це планета щасливих людей.
Тут пісні, тут і танці, і дурощі,
Звуки радості, сміху дітей.
Тут живуть два закоханих мрійника,
Тут ще віє теплом від душі.
Поцілунки тут замість будильника,
Намість сварок тут пишуть вірші.
І не будуть цим двом перешкодою
Ні плітки, ані гроші, ні час.
Вечорами, вже скошені втомою,
Вони тихо тут слухають джаз.
«Я люблю тебе» - ніжний і змучений,
Прошепочеш у вушко їй ти.
Тільки завтра від заздрощів, злючений
Хтось розіб’є любов на шматки.
Та ці двоє не звикли здаватися!
Вони склеять ці шрами удвох.
Вони знають: любові не треба цуратися,
ЦЕ найкраще, що дав для них Бог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
зі смутку проросла в душі агонія,
з нестерпним скрипом впала до землі
ти був, як та улюблена мелодія
що просвітком звучала у мені
вогнем в легенях дихаю і каюся
світанками читаю молитви
щоночі уві сні я повертаюся
в ті дні, де тільки я і тільки ти
я обіцяла стати тобі вірною
я обіцяла, що без дорікань
обіцянка була таки надмірною
бо ти тоді не мав таких бажань
я обіцяла. вкотре обпікалася
до щастя залишаючи лиш крок
я більше не боюся помилятися,
бо виграш на вершині помилок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Про це писав, напевно, не один вже ідеолог,
Але, чомусь, так мало у мене тих прозрінь.
Я думала, що час - це мій найбільший ворог.
Як сильно помилялась! Бо ж виявилось - лінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
[i]Ти - вогонь, небезпечна ти звичка,
Ох, тебе загасити не вистачить сліз..
Я була, мов запалена свічка, -
Ти ж горів, як палаючий ліс.
Ти - вода, крижане твоє серце,
І душа твоя - тихий вулкан.
Я була, мов маленьке озерце, -
Ти топив мене в свій океан.
Ти - повітря. Я знаю, ти лідер,
Тож боюсь наступати - десь поряд капкан.
Я була, як тихесенький вітер, -
Ти схопив мене в свій ураган.
Ти - земля. Я ж в тобі проростала,
А ти зверхньо дивитися звик.
Я, мов грудка, тебе наповняла,
Коли ти був, як той материк.
Ти - стихія. О, як ти вбиваєш!
Світиш в очі мої голубі.
Ти не знищиш мене, не зламаєш,
Бо я вічна частинка в тобі![/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
ми з тобою із різних галактик
надто близько і надто далеко
ти так любиш мене кохати
тому створюєш небезпеку
мене душать твої істоти
і дістали мене твої стерви
ми з тобою як два єноти
що взаємно полощать нерви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
Ну що, невдячний, плачеш за минулим?
Тепер за неньку учепився враз?
А ми, повір, нічого не забули,
Це ж ти хотів Росію, п**арас!
Не витирай же сльози непотрібні..
Подумай, скільки вмерло молодих
Невинних хлопців за шматок надії,
Аж поки ти нарешті не притих.
Я пробачати відтепер не вмію,
Не ти за спокій голову поклав.
НЕ так страшна нам вбога та Росія,
Як той, хто рідну землю проклинав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510717
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.07.2014
Втомилась...
Вигрібати з тебе кожне слово,
І терпіти ці важкі розмови.
Ти постав мене з собою в ряд!
Розбилась.
Наче склянка, повна перцю і білої солі,
Я, мов птах, що народився у неволі.
Ти скосив мене з усім підряд.
Мовчання -
Це симфонія люті і страху,
Ти розніс мене одним лиш махом.
Повір, таке буває не в кіно.
Кохання
Специфічний дуже образ має,
Коли хтось один ледве вмирає,
Тільки іншому - вже все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2014
Вкотре дивлюсь на тебе і не розумію, як природа могла так бережно зліпити твоє тіло. Які ж ніжні риси вона вивела на твоєму обличчі! Наче з Бога змальовувала. Такі обличчя гріховно солодкі, зачаровують мої очі і наступають на сни. Я перед тобою знов капітулюю.. І це все лише погляд, глибоко-заворожуючий. Мабуть, Купідон стріляв в мене кулеметом….З таких, як ти, в античності ліпили скульптури, малювали картини. Таким присвячували вірші та поеми. Тобі варто дарувати солодкі ночі, співати, розважати, возвеличувати. А я не вмію нічого, окрім як мовчати ніжними болючими словами. Мовчати їх…. І любити дивитися тобі в спину, мов у перші дні закоханості.
І зараз я тебе краду. В самої себе. Жадно хапаюсь руками і в остраху дивлюсь у твої очі. Я не бачу там нічого… Тільки ту ж саму красу, яка знищує…. Як невиліковна хвороба.
А любов росте, мов ракова пухлина....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510286
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Душа - острівець потаємний,
І я у нім вічно хоробра.
Але, коли відчай опустить на землю -
Скажи, що усе буде добре.
Скажи і поглянь мені в очі,
Постану, немов до ікони.
Ти - мій, і я більше не хочу,
Бо інші - це просто мільйони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014
Я дивлюсь на тебе і не знаю,
Чи потрібні зараз нам слова..
Кажуть, від кохання помирають,
То чому ж я досі ще жива?
Пам'ятаю, як тебе зустріла.
А нам з тобою стільки ще пройти!
Я тепер нарешті зрозуміла,
Що мені потрібен тільки ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014
Притуливши долоні до свого лиця,
Тихо плачу.. І як тепер жити?
То хіба ж ми ішли до такого кінця,
Щоб в рахунку сказати: "Ми квити!"
Я до тебе назустріч це серце несла,
А тобі захотілось розбити.
То хіба ж я для цього себе берегла,
Щоби згодом безсердно зганьбити?
Я хотіла тонути в тобі без вагань
І світанком почути "кохана.."
То чому ж серед цих нездійсненних бажань
Залишилися ми ворогами?
Винна я, винен ти. Лиш тепер все одно,
Ці думки не приносять нам радість.
Так хотілось, щоб все було, як у кіно,
Але вкрила нас пилом реальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014
Бувають люди злі, нетерпеливі...
І знайте: коли добре вам удвох,
Не говоріть нікому, що щасливі,
Бо ще зурочать, раптом. Не дай Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Закохані в кафе сидять навпроти,
Помішуючи цукор в чашці чаю.
Забувши вкотре про свої турботи,
Будують вгору стежечки до раю.
Попереду у них солодкі ночі,
І мрії про будиночок в Маямі,
А зараз вони дивляться у очі,
То мліють, то вертаються до тями.
______
Життя мені принесло твої тіні.
А я втомилась. Мабуть, не готова.
Але ти світиш променем у тілі,
Що геть зникає застаріла втома.
Мені потрібно зняти з серця клямку.
Це буде важко, та я обіцяю:
Ми будем разом, тільки для початку -
Візьми і запроси на чашку чаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Вона мовчала... Він у трубку
Їй говорив гіркі слова.
Як підпустити хибну думку,
Коли ним марить голова?
Він не сказав їй, а хотілось.
Вона мовчала... Це кінець.
Від них нічого не лишилось,
Лише залишився рубець.
Мабуть, вже завтра вони будуть
Тихо втішатися кінцем.
Хтось не сказав комусь, що любить,
А це могло змінити все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
А знаєш, я вже й інколи не сплю:
Минуле ріже скалпелем по шкірі.
А стрілки, зупинившись на нулю,
Дають вмирати втомленій надії.
А знаєш, я бродила по шосе,
Сльозами захлинаючись у муках.
Колись ти означав для мене все,
А я була для тебе просто с*ка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
А ти казав, що ми з тобою схожі...
Мовчи, благаю, ти ж не знаєш сам!
Про те, як пересічні перехожі
Шматують моє серце бідним псам.
Очима мою душу роздягають,
Туди влізають, рвуть на всі боки,
Розносять горизонтами, кидають,
Із мене вижимаючи соки.
Ти думаєш, що десь посеред ночі
Своїх не пакувала я валіз?
Не думай, що сміюся, бо так хочу!
Та ні, - щоб ти не бачив моїх сліз.
Ти дивишся вперед, а я - під ноги,
Ти йдеш до цілі, я - на поводку.
Я сильна лиш на людях. Ненадовго.
Бо потім розкладаюсь по шматку.
Якби ти знав, як десь посеред ночі
Ці болі пробираючись наскрізь,
Примушують проплакати всі очі,
Щоб завтра ти не бачив моїх сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Я вірю, що любов на світі є.
Вона і є найбільшим в світі дивом.
Як падаєш - то з нею ти встаєш.
Вона немов хвороба з рецидивом.
Ми вдвох з тобою - хто ми? Хто ми є?
Про нас ніхто писати книг не буде.
Без тебе моє сонце не встає,
Без тебе не вдихаю повні груди.
Ти доторками сильної руки
Доводиш тіло знов до зціпеніння.
Ти музика, а я - твоя струна,
Ти сонце - ну а я твоє проміння.
В майбутнє ми не дивимося, ні..
І дім за містом я не уявляю.
Втомившись у тяжкі робочі дні,
В твоїх обіймах тихо засинаю.
Я вірю, що любов на світі є,
І скільки б моє серце не страждало -
Я вдячна, що воно таки твоє
Так сильно і так щиро покохало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Любов, як бачиш, штука надскладна,
І завжди важко всім було на старті.
Нехай ти і залишилась одна,
Та сліз твоїх ніхто із них не вартий.
Стирай швиденько слізоньки із вій!
Вставай, іди вперед і досить нити!
Ще в світі не було таких подій,
Які ніхто не зміг би пережити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Люби його. Таким, як є. Навіть, коли прокинувшись зранку із розкуйовдженим волоссям, він нахилиться поцілувати тебе, торкнувшись ненароком непобритою щокою. Люби його тоді, коли він втомлений і будь-які розмови йому вже ні до чого. Люби його злим, веселим, сильним і навіть слабким...
Довіряй йому. Не перегризай горлянку при першій же нагоді. Чоловіки люблять сильних жінок, проте вони не терплять постійної влади над собою. Не вимагай від нього слів, які так хочеш почути. Закоханий чоловік не розкидається ними, запам'ятай раз і назавжди! Тобі має бути достатньо того, що при зустрічі з тобою він лагідно тримає тебе за руку і поправляє за вушко тоненьке пасмо волосся.
Чекай на нього, навіть якщо навколо тебе панує солодка спокуса. Кохання любить труднощі, і лише коли ти їх подолаєш, - зрозумієш справжню ціну.
Поважай його самого та його вибір. Чоловіку потрібна підтримка завжди і у всьому. Тому що одного разу він обрав тебе, а не побіг за черговою міні-спідницею.
Цінуй його і те, що зараз маєш. Справжні почуття даруються людині рідко. І якщо ти знаєш, що десь там про тебе думає той, кому ти віддала своє серце, подумай про те, що на світі є мільйони людей, які не зберегли цього, або і гірше - так і ніколи не зустріли свого кохання.
Підійди і обійми його. Пригорнись до його тіла і відчуй як він дихає. Ти чуєш це? Ти відчуваєш? Ти не одна, ти комусь потрібна! Скажи йому, що він найкращий в світі і бережи його, щосили тримай, бо ти навіть не уявляєш, як сильно тобі з ним пощастило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500827
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Ти більше не потрібен мені. Йди!
Під три чорти, до неї - куди хочеш!
Я знаю, неможливо зберегти
Усе, чого вже втримати не можеш.
Як бачиш, те малесеньке дівча
В душі моїй без віри помирає.
Я стала старша на одну печаль,
Себе, немов хижачка, захищаю.
Я сильна - загартована життям!
Образи і слова мене плекають.
Іди. І лиш одне собі затям:
Тебе вже в цьому домі не чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Остання крапля сильної отрути -
ненавиджу. кохання. крапка. соm
Якби тебе могла я повернути -
Ховала би надійно під замком.
Самотністю ці дні перев'язати,
Рубці і шрами глибоко навік.
Мабуть, цього не варто тобі знати,
Але ти - мій єдиний чоловік.
Біда. Біда... На інших я не схожа.
На тих дівчат, що в тебе на шляху.
Хороший мій, кохати двох не можна!
І ти вже мав би вибрати одну...
Якби тебе могла я повернути...
"Якби... якби"... і сумніви сумні!
Та все ж я намагаюся забути,
Бо ти мені єдиний. А я?!
Скажи, хто я тобі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Відколи ти поїхав - ця планета
Вже, мабуть, зупинялася не раз.
Прокручую старесенькі касети,
Шукаючи в них відповідь про нас.
Відколи ти поїхав - я скажена,
Ночами прокидаюся в сльозах.
Це ти - моя однісінька проблема,
Мій вічно нездоланний часом страх.
Пообіцявши скоро повернутись,
З останніх, посміхнувшись мені, сил,
У відчаї дозволив пригорнутись,
Відчувши ніжність рук, чи навіть крил...
Тебе я проводжала на пероні,
Шукала у розбитих поїздах.
Я вірю і у щастя, і у долю,
Тримаючись щосили на ногах.
Будь ласка, повертайся. Я чекаю.
Без тебе я ні мертва, ні жива.
Як завжди, приготую тобі чаю,
Додавши свого затишку й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Це так безглуздо - плакати за тобою… Але я вже не вмію. Де ті сльози, які щоночі омивали моє юне обличчя, де та весна всередині мого тіла, де ті надії, що оживляли мене, як маленьке дитя? Я не сумую за тобою. Я сумую за тим, що відчувала.
Це так шалено – шукати тебе у натовпі… Ні, то не звичка. Це схоже на невільно вироблений у моєму тілі рефлекс. Зустрічі з тобою перетворились у буденну рутину. А де ж ті моменти, коли я бігла до тебе в обійми після розлук і відчувала маленькі крила десь там позаду. Вітер, наче розумів мене. Дув мені у спину і розкидав у сторони русяве волосся, щоб я скоріше побачила тебе, щоб відчула тебе, розтаяла в тобі… Я не сумую за тобою. Мені не вистачає того теплого вітру.
Це так недоречно – чекати тебе… Я втомилась. Час – мій найбільший ворог. Він вкрав тебе, він розірвав наше сіре павутиння, що тримало нас одне біля одного! Де ж ті дні, коли чекаючи тебе, я навмисно прокручувала стрілки годинника назад? Ти приходив, а я наївно дивувалась, чому ти так рано. Бо очікування на тебе були тоді моїм солодким раєм. Я знала, що ти прийдеш. Тепер я не знаю нічого. Я не сумую за тобою. Мені просто болить те, що ти більше не прийдеш.
Це так божевільно – любити тебе… Я сама божевільна. Найважче – залишити тебе позаду і знати, що з тебе почалось моє справжнє життя. Ти був художником моїх ілюзій і розсікав їх навпіл, повертаючи назад у реальність. Ти оголив мене, не знімаючи одяг. Ти роздягнув мою душу. Ти зґвалтував її як останню повію, нещадно розбив її об наше «без майбутнього», а потім посміхнувся і пішов... Залишилось звинуватити у цьому себе саму, бо хто ж тоді за це все відплатить? Я покарана. За тебе, за себе, за час, за вітер, за сльози, за кохання… І знаєш, інколи, я сумую за тобою. Але ти не зважай, це безглуздо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500439
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Далеко десь у іншім світі
Магічний суд, мов перед грою,
Зібравши всіх потрібних свідків,
На терези поставив долю.
І я сиділа там, прикута,
Не знавши в чому завинила.
Немов чиясь долоня люта
Мої вуста на мить стулила.
Суддя сидів на п'єдесталі,
Мене усе питав єхидно:
"Навіщо ж душу ти віддала,
Якщо йому це не потрібно?"
"Мені ж було лиш вісімнадцять!
Я покохала його щиро!
Я ж бо не знала, що біда ця
Мені обидва вирве крила..."
Невтішний вирок моє тіло
Закрив у темні-темні ґрати.
"За те, що віддано любило -
Серце присуджено до страти!"
Ви ж будьте люди обережні!
Ви не спішіть когось кохати.
Чужа рука тендітне серце
Нещадно вміє розбивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Між нами промайнула блискавиця,
Аж серденько забилося в іржі.
Вже й ангелам давно таке не сниться,
А ми з тобою стали не чужі.
Пройшла дороги, милі, кілометри,
Вбачала у чужих очах причал.
Когось шукала криками: "Ну де ти?!"
А ти ішов поблизу і мовчав...
Не бачила, не вірила, не чула,
Тебе я проміняла на пусте.
Отямилася пізно і відчула,
Як ця любов крізь сумніви росте.
Чи то було отрути недостатньо,
Чи то напевно схибила стріла.
Тепер ти в серці глибоко занадто,
Щоб я тебе чужинцям віддала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Це білий прапор, бачиш, я здаюся!
Війна для мене - зайва втрата сил.
Ти думаєш, що сильна. Зізнаюся:
Усе, що ти зробила - просто пил.
Я склала, бачиш, власні обладунки.
Радій, бери, усе моє - твоє!
Не сильний той, хто виграв у рахунку,
А той хто гідно битву програє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Я не лялька тобі, і, тим більше, не річ -
Не клади мене знов на полиці.
Так, складаюся іноді я з протиріч:
Вільне серце, душа - у в'язниці.
Я не цяцька твоя, і я не механізм.
Не заводь мене, я - незалежна!
В мене безліч стихій: і усмішок, і сліз,
І любов моя навіть безмежна.
Не служанка тобі, і не твоя раба,
І не стала хворіти тобою.
Ти мовчиш, а мені так потрібні слова,
Щоб себе відчувати живою.
Може варто мені якнайшвидше втекти,
Поки звіром я досі не стала?
Ти стирав мої кращі моменти весни,
Коли я тебе вірно чекала...
Не вдалося розквітнути нашій весні,
Може це твоя звичка - мовчати.
І не дивно, що я після втрачених днів
Вже втомилась на тебе чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Я пішла, а ти вслід: "Феміністка!".
Ну пробач, що така я вже люта!
Хтось казав, що в душі я залізна,
А хтось інший, що я - тормознута...
Я раніше була трішки інша,
І купалась у вихорі казки.
Лиш тепер у бою сміливіша.
Бідолашний, злякався поразки?
Вголос :"сонечко". Подумки - "Відьма!"
І під ліжком ховаєш кадило.
Ви ж самі, мужики, на ці мітли
Нас, жінок, ще колись посадили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Про кохання мовчать... Тримають цей згорточок болю і радості при собі, як щось сокровенне, рідне.
Інколи, так кортить розповісти на увесь світ про свої почуття, крикнути щосили: "Кохаю!". І воно розлетиться, але розіб'ється на друзки... Люди проковтнуть і триматимуть на язиках, зіжмакають ту любов, мов сміття. Чого ж варті такі почуття, якщо вони перестали бути дивом?
А якщо ти просто... збережеш цей чудотворний згорточок у своїх руках? Візьми його і пусти по тілу, бережи його і не розповідай нікому. Люби мовчки. Плекай кохання насамперед у собі самому. Тільки не забудь розділити з тим, хто подарував його тобі! Тоді відчуєш - це те, що тобі було так потрібно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499835
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Персіли, рексони, смартфони і нікони
А людям так само до сраки і нІколи
Бездушні біжать, спотикаються, падають
Шукають, винюхують, чухають, лапають
Вчорашні сніданки гниють під прилавками
Пропахло бензином, бомжами під лавками
Автівки, метро, люди грошей випрошують
Взуття обирають, купують і зношують
Стоять смітники, притрушені пачками
А люди хизуються новими тачками
Буває, що спиняться, стануть, та інколи.
Бо людям, на жаль, все до сраки і нІколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
Не думаю про тебе цілий день,
На це лиш здатні, мабуть, божевільні.
На світі і без тебе є проблем:
Новини, ноутбуки і мобільні.
Я думаю про сніг і про зірки,
Про курс валют і вбивства у Єгипті,
Про те, чому у їжака голки,
І скільки в світі є ще манускриптів.
Про зраду, про крадіжки, про людей,
Політика, війна, її герої,
Про запахи, про ніжність орхідей,
Про силу слова і про силу зброї.
Я думаю про все і ні про що,
Про те, що у житті не так важливо.
І знаєш, якби ти мене знайшов,
Була б про тебе думати щаслива.
І втупившись в газету чи в екран,
Я голову понурюю в проблеми.
Я думаю про ціни і метал,
Аби лише не думати про тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
моє ти бездоганне чудо,
як безпринципне хмільне диво.
моє «було», «ще є» і «буде»,
моє «назавжди» і «щасливо».
ти - безпритульний ніжний вітер,
вуста так пристрасно цілуєш.
ти - безпросвітні чари літер,
по тілу пальцями друкуєш.
ти просто без-: без зайвих ліній,
ти без штрихів і фарб бездольних.
ти – по мені ще теплий іній,
тінь моїх снів легких та вольних.
ти по мені та через мене,
з тобою «З»: завжди і поряд.
З тобою чисте мирне небо,
та тільки БЕЗ біди та горя.
Ти - моє бездоганне чудо,
Любов була, ще є і буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2013
Найстрашніша війна - між жінками,
Тут не зброя страшна, не вогонь:
Зачаровані чоловіками,
Випускають ненависть з долонь.
Ці моральнії війни - жахливі,
Боротьба всіх часів та епох.
Ці жінки вже не будуть щасливі,
Бо любов не поділять на трьох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2013
Стоять у воді вже зів’ялії квіти,
Вони – тихий спогад про тебе, про нас…
А я вже не можу тебе не хотіти,
Ось тут біля себе, і саме в цей час.
А стіни в кімнаті усе пам’ятають,
І радість, і щастя, і сльози мої.
То може вони тебе теж не впускають,
Щоб ти не тривожив їх на самоті?
Прощатися важко, коли відпускаєш,
Пускати по тілу вже втомлену кров.
На струнах моїх більше ти не заграєш,
Забуті пісні про щасливу любов.
А кажуть, що час виліковує швидко,
Та тільки неправди найбільше - в словах.
Любов – не пружина, а порвана нитка,
І щастя, на жаль, тільки рветься по швах.
Обпечена сонцем жагучого літа,
Я вже не зіграю подібних ролей.
А поки болить – я бродитиму світом
В активному пошуку твоїх очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
Життя - воно, по суті, божевільне,
Повір, тебе ніщо не омине.
Ганятися за щастям не потрібно -
Воно тебе саме наздожене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
Котились сльози, серце розривалось.
Здається, що по той бік твоїх стін
Нещастя непомітно підкрадалось,
І з блискавками накотився грім.
Здається, коли ти когось втрачаєш,
Що й світ немов втрачає кольори.
Буває, що так віддано кохаєш,
А він іде від тебе назавжди.
Ці негаразди, ревнощі, інтрижки.
Втомилось тіло... Спробуй, посміхнись!
Пора змінити сльози на усмішки
І стане краще. Краще, ніж колись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
Своєю тінню вкривши землю,
Із неба вниз тягну канат.
Об тебе хвилями, як в греблю,
Об тебе б'юсь, мов злісний град.
Напам'ять тільки дотик пальців,
В них ти лишив своє тепло.
Ми так не схожі на коханців..
Але ж нам душу пройняло!
А я б просила, я благала б
Не йти від мене в інший світ.
Прикривши серце, відпускала
В десятки весен, в сотні літ.
Боліло... Аж до кінця-краю,
Що аж на серці рвався шов!
Я зрозуміла, що кохаю,
Лише тоді, як ти пішов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
Я знов у трубку телефонну
Пускаю сльози через слово.
Я вперше плачу через нього….
Крається серце в мами знову…
Так легко рідне її серце
Словами різать по живому!
Мамо, пробач, що через мене
Сльозу пускаєш ти солону.
Найкращий друг – не той, хто поряд
Чи через гроші, через славу.
З секунди першої для тебе
Найкращим другом буде мама.
Для мами світ – це її діти,
І з мамою так добре, ніжно…
Так важко, часом, зрозуміти,
Що наші мами не навічно…
Мамо, не плач, в мене все добре…
Я просто знову помолюся.
Бо ти єдина в цілім світі,
Кого я втратити боюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
коли нам боляче - ми просто плачемо,
і коли холодно - шукаємо тепла.
коли прощаємось - ми кажем "до побачення",
і виглядаємо очима із вікна.
а ми могли отак ще зовсім щирими
із поїздів нічних спуститись на перон.
ми захопилися тоді складними іграми,
і найжорстокіша була із них ЛЮБОВ.
я не бажаю зла і не прошу пробачення.
все сталось так, як ти того хотів.
я лиш скажу тихенько :"до побачення,
ми ще зустрінемось в наступному житті..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Я напишу тобі останній вірш,
Лимонним соком виллю в бите серце.
Остання крапля полинових сліз...
І мулом постелю душі озерце.
Останнім словом буде не "люблю",
Ти знаєш, це щось більше, ніж здається.
Бо я тебе, не маючи, гублю,
А доля з нас в істериці сміється.
Я напишу останню тут строфу,
Рука, здригаючись, не вірячи, напише...
Схиляю, засмутившись, голову.
Бо вірш останній, а любов ще дише...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
А я тепер третя. Не зайва напевно.
Ми з нею так схожі... І вздовж, і навхрест.
У цьому житті усе недаремно.
Тому не спішу поставити хрест.
А я вже доросла, я не в повзунках!
Мені все одно, який в нас рахунок.
Якщо вже підняв - тримай на руках.
Бог тебе обіцяв мені в подарунок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Фанат футбольний після матчу,
На плечі одягнувши стяг,
Кричав, що любить Україну,
Не розібравшись у словах.
Ти справді любиш Україну?
Давай же, брате. Не мовчи.
Подумай добре, ти не бійся,
Тільки одразу не кажи.
Ти справді любиш Батьківщину,
Тримаючи в руках цей стяг?
Чи ти б помер за Україну,
В бою на вижатих полях?
Якщо ти любиш Україну,
То чи б привів все до пуття,
Як наші предки у руїнах
Відбудували нам життя?
А чи ти знаєш рідну мову?
О, ти читав, бач, «Кобзаря»…
Та не один Шевченко зроду
Плекав її, немов дитя…
Земля, пролита кров’ю й потом, -
Це Україна, це вона!
Не називайся патріотом,
Не розуміючи слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Зима, як завжди, приходить нежданно.
І посмішки щирі, й святкові дива.
Хоч я вже доросла, та й років немало,
Але вірю в чудо, неначе мала.
Не треба дарунків мені під ялинку,
Того, що зникає, й того, що гублю.
Я хочу лише одну мандаринку,
І бути навіки з тим, кого люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Ми не бачимо людей, нам видно тільки тіні,
Беземоційні маски втомлених очей.
Все інше ми ховаєм глибоко у тілі,
Що виплива назовні чомусь серед ночей.
А що ж там є всередині, і скільки там думок?
Яка там доля схована, там сльози чи лиш сміх?
Ми душу закриваємо на золотий замок,
Коли ми сповна сил чи падаємо з ніг…
Загадка нерозгадана залишиться повік,
І що чекає кожного, хто ледве топче ряст?
Ніхто не зна, що трапиться сьогодні, через рік…
Загадкою залишиться усе, що мучить нас…
У що перетворився цей величезний світ?
Ми щирі тільки в статусах відомих соц..мереж
Чому так в серці важко нам розтопити лід
І опуститись в люди з своїх високих веж?
Ми просто сірі тіні, зі страхом у серцях.
Нам страшно навіть фарбами розмалювати всіх .
Ми боїмося втратити, що ціниться в грошах,
Забувши, що дорожчий – простий і щирий сміх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012
Мабуть, моя планета обертається навколо Любові… Так-так, у мене в житті своя Любовна Система, і планет всього лиш дві: Ти і Я. Тільки от проблема. Ми ніколи не зіткнемося, хіба що якщо раз на тисячу років відбуватиметься парад планет.
Поглянь на мене. Я вже майже така як ти. Ті ж рухи, ті ж звички, та ж мова. Так склалось, що я підлаштувалась під тебе. Тільки схожість не додасть нам драматизму, а щиріших почуттів – тим більше.
Вже 6 чашка… Цікаво, а чи існує передозування кавою?... Якщо так, то, можливо, мені вже пора писати прощальну записку?
Закутавшись у м’яке покривало, дивлячись плаксивий фільм і поїдаючи попкорн, я не залікую свої рани (хіба що лише солоний попкорн принесе задоволення для бідолашного шлунка). Мій німий діалог до самої себе веде до висновку, що моє життя таки схоже на ЦИРК!
Завіса відкрилась! Ось стоїш ти, в цирковому костюмі, і я, а поряд – доля. Твоє призначення – жонглювати чужими серцями. Ти ж ними граєшся, мов клоун з сорокарічним стажем! І як ти досі не проґавив моє?... А я мов акробат, ходжу високо по канату. Постійно переслідує страх впасти… Так-так, саме той, страх висоти. Але вражаючий номер підготувала моя доля. Теж мені фокусниця…. Дивись, в руці у неї наше кохання. Поглянь, яке ж воно гарне,яке ж воно світле! Але тут….оп!... і нема кохання. Доле, куди ж ти його сховала? Навіщо… Поверни!
Але завіса опустилась… І тепер я сиджу тут,у своїй крихітній кімнаті, допиваючи 6 чашку кави. І що ж мені доведеться показувати завтра на арені? Що мені подарує доля під куполом? Щастя, радість, горе, розчарування?
Мабуть, це вирішувати їй. А сьогодні я просто буду пити каву. Шкода, що вже без тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385336
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.12.2012
Так, мені несолодко, повір.
Так, мене розбив ти, мов тарілку.
І не сказавши навіть кілька слів,
Згорнув мене в журби прозору плівку.
Розбита, у життєвий горизонт
Крутитиму вперед тяжкі педалі.
Бо ти в житті моєму – епізод,
Ну а мені потрібно жити далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012
Буває… але ж так завжди буває,
Що втрачаю віру у любов.
Але він приходить й обіймає,
І я спотикаюсь знов і знов…
Буває так … зі мною все ж буває:
Рвуть мене з середини мечі,
Але ж він приходить й обіймає
І постійно сниться уночі.
Буває так.. із ним завжди буває,
В ревнощах, мов сама не своя,
Але ж він бере і обіймає,
І я тану від його «моя..».
Буває так… в коханні ж так буває,
Що у казку віриш сотні літ.
Хтось тебе лиш просто обіймає,
А насправді – береже весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
Дихання зупинилось… Чи це просто стало важко вдихати повітря. В такі моменти серце б’ється в п’ять раз швидше, а тіло кидає в жар. Тепер мені стало страшно дивитися в твої очі. Бо з повік ось-ось вибіжить ще одна крапля болючого сумління. Навіщо ти задаєш такі питання? Нащо тобі це знати, коли це не буде потрібно ні тобі, ані будь-кому іншому?
Чи розбив ти мені серце?
Серце розбивають спонтанно, просто так, наче з кулемета. Отак беруть і стріляють, допоки не розлетиться друзками. А ти потім, зовсім розбитий, ходиш по світах і у відчаї збираєш докупи.
Тільки моє ти не розбивав. Ти й досі з’їдаєш його по частинках. І так щодня. Насолоджуєшся кожним шматком, наче цукеркою «Рафаелло», а потім ще й маєш сміливість запитувати такі речі. Смачно ж , правда?
Набагато страшніше, коли серце з’їдають шматками. Бо тоді ж воно не відновлюється. Бо тоді мучишся довго і залишаєшся ні з чим…
А можна я не скажу нічого? Тобі краще не знати цього. Ходи спокійно по світу. Але коли тобі знову доведеться пошкодити чиєсь серце, краще одразу розбий його…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381933
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.12.2012
"Пробач" - таке звичайне слово...
Шість букв - і легше на душі.
Мовчати легко, важче - у розмові...
"Пробач, прошу, але ми вже чужі..."
Життя підкине - нікому зловити.
Та доведеться якось обирати,
Кому ось цим "пробач" серденько розбити,
А для кого краще промовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012
Я плакатись не хочу у чужу сорочку.
Достатньо наробила помилок.
Слабкі насправді ж плачуть у куточку,
А сильні роблять твердий, мужній крок.
Я скаржитись на щось зовсім не стану,
Бо, зрештою, я мало прожила.
Я винна в тім, що кинулась в цю лаву,
І що болить – це теж моя вина.
Я не скажу нікому, що на серці
Розжарене стоїть твоє клеймо.
І попелом на віки рознесеться
Твоє ім’я, як ніби й не було.
Я мовчки напишу очима в небі,
Що вже мені нікого не знайти,
Хто б зміг ось так любити замість тебе
І вірити у мене, так як ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Ти моя фобія, напевно.
Боюсь тебе, чи може снів...
Страшно триматися дистанцій,
Щоб ти не так все зрозумів.
Ти моя фобія, чи просто
Ти мене душиш не спроста.
Застрягла десь я поміж станцій.
Знайди мене. рахуй до ста.
Ти моя фобія насправді.
Час поміж вулиці іде.
Не так боюсь усього твого,
Як просто втратити тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2012
Гуляю по склу, в крові і без болю.
Я досі живу. Я здалась без бою.
Ти ворог мені чи друг? Я не знаю...
Позбулась тебе, але ще тримаю.
Це все суїцид, безжалісні ігри.
Скуштуй моє серце, візьми його, вирви.
Мов пес, за тобою по п'ятах гуляю.
Катую себе, бо досі кохаю.
Я безвісти зникла. я вже не людина.
Мов тінь за тобою благала, ходила...
Катую себе твоїм "не кохаю".
Мов вбита по склу за тобою гуляю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2012
я придумала тебе
і вписала у життя,
бо насправді - ти не мій,
ну і я ще не твоя.
я придумала тебе,
з мемуарів розгребла,
розписала, мов картину
і у пам'ять зберегла.
я придумала любов,
чисту наче джерело.
ще такої у романах
і в житті ще не було!
я придумала тебе,
а ти підіграй мені.
якщо у житті не хочеш, -
то цілуй хоч уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2012
Ти дивишся на мене. Готова тебе вбити.
Не знаю як цього я не скоїла іще..
А я всього ж хотіла тебе завжди любити,
Але бетонне місто розбило мене вщент.
Могли б собі за руки тут мовчазні ходити,
Де калюжі в асфальті розкопують дощі.
А я б тебе хотіла ось тут, зараз любити,
І в радості, і в горі, і вдень, і уночі.
Прошу тебе, мовчи. Не треба говорити…
Бо людство розкидається сміттєвими словами.
Ти просто теж навчись мене так віддано любити,
І небо освятить тебе лавровими вінками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2012
це повітря вже сухе, шматує всі думки.
ці секунди стрілами нагадують роки.
слово швидко вилетить, вкусить, мов змія.
хто вже ти мені? що це за ім'я?
із ілюзії завжди виткана я вся.
і печаль спішить впати із лиця.
що мені тепер ти і весь твій світ?
так жадала зустрічі, щоб сказать "привіт"
але ти безжалісний. ріжеш, мов пила.
я ж з тобою завжди щирою була.
і не вирвеш ці слова, лишиш їх, мов тінь.
до побачення тобі! дякую за біль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
спотикаюсь об сумління,
лицем падаю в брехню.
під ногами не коріння,
і не в Бога я молю.
в той момент, коли вже сили
покидають тіло й дух,
обрізаєш мені крила,
прикриваєш увесь рух.
це той час, коли повітря -
це всього лише О2.
коли всі думки й зізнання -
це лише пусті слова.
це ті дні, коли всі інші
набридають до чортів.
а тебе не вистачає,
і з тобою добрих снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
привіт, вчорашнє "завтра" і завтрашнє "вчора".
ця сповідь коротка, це щира розмова.
якась неприступна стіна розділяє,
і він вже не поряд. його тут немає.
я з виду і сильна, але це вбиває.
немає його - нічого немає.
спіткнулась сльоза об відліки часу.
все перетворилося в сірую масу.
немає кохання. його тут немає.
та ніби мене й ніщо не тримає.
все ж має пройти, все переживеться.
але він пішов в руках з моїм серцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2012
Моя рука на мужньому плечі,
Ми тихо відірвалися з підлоги.
Ти уяви, що під нами ножі,
І несуть кудись наївні ноги.
Кружляємо у танго почуттів,
І звуки пульсу зовсім не стихають.
Танцюйте вдвох, допоки, ще живі,
Коли серця ще гаряче кохають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2012
Закрию очі, заткну вуха,
Буду сидіти і чекати.
Краще нап’юсь горілки з горя,
Піду пригод собі шукати.
Та ж то фігня – ось так от днями
Сидіти, скиглити, ревіти.
Краще ходитиму я п’яна,
Чому ж такому не радіти?
Піду я в ліс, побачу зайця,
І почеплю свій плащ на гілку.
Ось так інтелігентно-п’яно
Зустріну свою першу білку.
А що ж , коханий, не дивуйся.
Тебе любила, все терпіла.
А твоя зрада – гарний привід,
Щоб я щодня в куточку пила.
Мені так добре, я щаслива,
А ти назад не повертайся.
Випий за мене склянку пива,
Але, будь ласка, не спивайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012
Таких, як ти, треба любити.
Щось є від ангела в душі,
Бо щось в тобі є ще й від неба.
Аби ж не впасти на межі...
Таких, як ти, треба чекати,
Такі ж приходять тільки раз!
Найкраще тільки віддавати
І обійтися без образ.
Таких, як ти, малюють в вікнах
Сльозами щирими дощі
І викарбовують твій образ
На віки-вічні у душі.
Такі, як ти, дарують людям
Лише добро, а не сміття.
І я одна із тих, для кого,
Ти вартий більше, ніж життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2012
Давай влаштуємо собі трагедійку,
Тихо поплачемо і витрем слізоньки,
Впадемо тихо у траву зелененьку
І покладемо ніжно свої голівоньки.
Давай забудемо солодкі ніжності,
Станем брутально все обзивати матами.
Давай покинемо принцип безгрішності
І перев’яжемось двома канатами.
Давай пірнемо вдвох у світ буденності,
Вставати ранками і пити «Якобзи»,
Вірити в добре, шукати щирості,
Собі влаштовувать маленькі трапези.
Давай подивимось цій правді в віченьки,
Перед очима щось все замуровує.
І я не можу йти спокійно стежкою,
Коли брехня мій світ вже окуповує.
Давай влаштуємо собі трагедію.
А, можна, першою почну я падати?
Не забувай мене, пливи по течії,
І посміхайся так, щоб не заплакати!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012
Не в тому справа, що світ – не казка,
Не в тім, що фей не існує в житті.
Я недосконала і не прекрасна,
Але я людина, сповна почуттів.
Одним несу шкоду, інших – рятую,
Сьогодні спокійна, а завтра – страшна.
Вдень я живу, під вечір – існую,
То дуже серйозна, то надто смішна…
Одним кажу правду, для інших – брехню,
І всіх поділяю: «свої» – «не свої».
Для третіх ніхто я, для них я мовчу,
Ховаючи слово далеко на дні.
Одних я люблю і дуже ціную,
Для інших – я ворог, чи просто сміття.
Я не шукаю і не сумую
За тим, кого вигнала з свого життя.
Я надто жорстока і надто хороша,
Готова боротись за щастя своє…
Але я людина, і я також хочу,
Щоб мене полюбили такою як є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012
Любов не зла, а справедлива.
Спитай: чи справді заслужив?
Любов не зла, вона красива.
Чи коли-небудь ти любив?
В коханні, знай, не обирають
Чи поміж двох, чи серед ста.
Один лиш раз в житті кохають,
Солодкі лиш одні вуста.
Любов не зла – вона прекрасна!
Все розмалює в кольори.
Лиш тільки раз вона приходить
І підіймає догори.
І я стою перед тобою.
Пробач, це все моя вина.
Я поверх сита вже любов’ю,
Що не взаємна, та одна.
І я стою, я мовчки тану,
Бо покохала перший раз.
Хтось інший злиже мою рану.
Це будеш ти? – Покаже час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Мій сміх. Твої слова. Свіжа газета.
Твій чай. Мій бутерброд. Наша планета.
Твоя краватка. Мої туфлі. Знов дорога.
Розлука на півдня нестерпна й довга.
Мої папери. Твої справи. Нові плани.
І твої зустрічі. Знов інтерв’ю. Якісь програми.
Твоя робота. Мій блокнот. Звук телефону.
Твій сум. Моя хода. Спішу додому.
Ключі. Відкриті двері. Ця квартира.
Ти вдома. Поцілунок. Я щаслива.
Вечеря. Телевізор. Нові фішки.
Втомилась. Теплий душ і м’яке ліжко.
Обійми. Поцілунок. Лежиш поряд.
Розмова. Подих. Серце. Сни говорять.
А завтра все так само. Зранку знову
По чашці чаю й ще раз у дорогу.
Бог розділив. А я знайшла і маю.
Так довго йшли до щирого «Кохаю…»
Самі обрали це життя, щоб знову зрання
Плекати чисте й віддане кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2012
Вона його не цінує,
Плює майже з кров’ю в душу.
А він квіти їй малює,
То гуашшю, то просто тушшю.
Вона його не цілує,
А губи ж горять, палають.
А він тільки дні рахує,
І любить…Про це всі навколо знають.
У нього душа, мов квітень
І мужнє плече атланта.
Він любить торкатись квітів,
У ньому живуть таланти.
Кидаєш його… чи губиш.
Втрачаєш,..як це назвати?
Та перш ніж кричати, що любиш
Навчись сперш його цінувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2012
«МЕНІ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ ТАКИМ ЖИТТЯМ» - написала вона на жовтому папері, та ще й обвела незнайомими карлючками. Довго дивилась на цей шматок з набором простих слів і намагалась зловити суть того, що тільки що сама обережно вивела чорною ручкою. Кажуть, такі думки краще спалювати одразу і викидати. Тільки вона приготувала їх не для цього. Прощальна записка, останнє слово, печатка і підпис «марно прожитого життя».
Мабуть, самогубство – це найкращий спосіб привернути до себе увагу. Егоїзм “on”. Помреш. Немає значення як: втопишся, поріжеш вени, повісишся, підпалиш себе, опечеш з ніг до голови кип’ятком, кинешся під поїзд чи застрелишся, нап’єшся і замерзнеш на морозі, моритимеш голодом, сидячи 2 місяці на жорсткій дієті, з розбігу вдаришся об стіну і розіб’єш собі череп тощо. Тільки кому це буде потрібно, коли тебе не стане? Люди заметушаться, поплачуть, засудять, поминуть, протруть ще раз слізки на щоках і через місяць-два забудуть. А ти в свої 18 ще стільки всього могла б зробити! Ти б досягла таких висот, що б тебе пам’ятали б за чудові вірші, за нереально прекрасні картини, за високі досягнення в науці, за незвичайну харизму і талант швидкісного поїдання пончиків. Тільки не думайте про це, ні за що….
І правда, буває, що життя – суцільне лайно. Я згодна. Немає ні справедливості, ні моралі, ні добра, ні добробуту, ні мільйонів доларів в кишені. Він не любить тебе – а, отже, ідіот. А ти, в будь-якому випадку, найкраща, тільки, на жаль, йому дійде це лише, коли ти посміхатимешся йому зі сцени чи з екрану телевізора. І, це мабуть, на краще. Хоча б навчить тебе пробачати, вдосконалюватись, шукати щирість і доброту в собі і віддано любити. Уяви, наскільки вчасно тобі можуть пригодитися ці якості, коли ти зустрінеш свого майбутнього чоловіка, і просто так, з любові, готуватимеш йому печену курочку на вечерю і пратимеш брудні шкарпетки. І тобі не захочеться нічого, окрім просто віддати йому всю себе.
Тепер подумай про це. Десь там, у відстані кількох років, на тебе чекає твій коханий чоловік. Мабуть, він би не хотів, щоб його майбутня дружина, яка щоранку подаватиме каву в постіль, закінчила свої життя самогубством, не переживши першого нещасливого кохання в юності. Подумай про своїх майбутніх дітей, які бігтимуть тобі назустріч з величезними ранцями позаду. Подумай про те життя, що чекає на тебе попереду.
А тепер помаленьку відклади цей шматок паперу. А краще – спали! І не думай про це більше. Згода?....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376802
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.11.2012
Взяла б тебе, наче ляльку,
Вирвала б із її рук.
Вкрала б тебе і сховала,
З думкою, що не знайдуть.
Клала б в ліжко біля себе,
Цілувала б перед сном.
Готувала б ще й сніданки,
Зігрівала лиш теплом.
Я б пісні тобі співала,
Розважала б як могла.
Від усіх тебе ховала б,
І вона щоб не знайшла.
І мені було б все рівно,
Чи ти любиш, чи вже ні.
Я б дивилась тільки в очі
Ці холодні в тишині.
Я сховала б тебе швидко,
І подалі від подій.
Я, повір, на все готова,
Щоб назвати тебе «МІЙ»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2012
Хочу тогорішньої весни
І носити там твою сорочку.
Красти ніжне слово з голови
І розподіляти на шматочки.
Хочу, як тоді, любити смак
Теплих вечорів у білім цвіті.
Поглядом одним давати знак,
Що люблю тебе найбільше в світі.
Хочу повернути ті слова,
Що мене збивали й чарували.
Я там ще наївною була.
В тій весні ми щиро ще кохали.
Ми тягнули небо нам до ніг
І навмисно плутали маршрути.
Я пройшла відтоді сто доріг,
Тільки не змогла тебе забути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2012
Мовчи! І не кажи нікому,
Що він ввірвався в серце без причин.
Така любов приносить тільки втому
Від неприємних і швидких новин.
Мовчи, закрий вуста лиш на замок.
Бо зовсім інша в голові у нього.
Прошу, ти не повторюй моїх помилок.
І змовчати йому, мені дай слово.
Терпи допоки інший не прийде,
А з ним й мовчання солодко-медове.
І мука ця, мов сон тихо пройде.
Прибережи для іншого отих три ніжних слова..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2012
ПРЕКРАСНА БРЕХНЯ вже зв'язує руки.
Нема вороття, це час для розлуки.
Ножем ти поранив скалічену душу.
Я хочу покінчити з цим. Я мушу.
ПРЕКРАСНА ЛЮБОВ... Так тільки здавалось.
Ніщо не питай. Нічого не сталось.
Я просто не бачу життя свого далі.
Одна сторона лиш в цієї медалі.
ПРЕКРАСНА ДУША на лезо наткнулась.
Втекла вся любов і не повернулась.
Суспільство, на жаль, лише деградує -
ПРЕКРАСНІ СЕРЦЯ вже ніхто не цінує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2012
Знову кладу думку на папір,
Знов душа кричить, мов навіжена.
Сум - це, мабуть, дуже страшний звір,
Ну а ревність – його наречена.
У руках тримаєш чудо-твір.
Три строфи, в косу сплелися рими.
Вірш – душі моєї дивний двір.
Ну а ти стоїш перед її дверима.
Навіть коли спина вся в ножах,
На колінах гірко я не каюсь.
Я тебе цілую у віршах,
А в житті лиш щиро посміхаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Ти відболів мені вчорашньою зимою
По шкірі від гірких і дивних слів.
Ти підхопив мене душевною струною,
І дав відчути щастя теплих днів.
Ти відболів мені ще літньою грозою,
Коли ловила краплі під дощем.
Любов втекла з солоною водою,
Залишивши лиш тіні під плащем.
Ти відболів мені безсонними ночами,
І снами, де ти дивишся й мовчиш.
Скажи мені, чи було щось між нами?
Ти відболів мені чи досі ще болиш?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2012