| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Вже стихли постріли гармат,
Земля від попелу спочине.
І тільки стомлений солдат
У снах в далекі дні порине.
Він знає , що таке свобода,
Сповна пізнав її ціну.
Для нього навіть прохолода
В думках навіює війну.
Він краще будь кого на світі
Знає про тугу матерів.
Але душа його, як вітер,
Блукає десь серед вогнів.
І де знайти такі ж пориви
І такі віддані серця,
Котрі горіли небом сивим
Заради миру ,до кінця?!
Ще час у пам'яті не стер
У душах біль і гул рушниці.
Та тільки шкода, що тепер
Їх серед нас лиш одиниці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Глибока ніч. У небі місяць мерехтить.
Я тихо-тихо засинаю.
І ось вже з думкою летить
Мій сон. Вже сплю. Спостерігаю,
Як йде розмова бабусі і онука.
У пічці дрова ледь тріщать,
У вікна дощ легенько стука…
А на комоді ордени лежать.
Сполохано запитує малеча:
«Бабусю, десятий рік мені мина,
Скажи на милість, чом на плечах
Сльоза волосся полоска,
Як щойно глянете на фото
Старе, від віку пожовтіле,
На ті похвали і на злото
Орденів, люстерко застаріле?»
Вона, втираючи сльозу,
Журливо очі опустила:
«Я маю вже, мов сніг, бліду косу,
А душа ті спомини не відпустила.
Була війна… Я пам’ятаю:
Стою малесенька і плачу,
Міцно тата за руку тримаю,
Не знаючи, що більше його не побачу.
Людське серце – це не лід…
Мого брата мама довго не пускала,
Та ось пішов за батьком вслід –
Війна навік його забрала.
Минали дні, війна-руїна
Палила села і міста –
Страждала наша Україна,
Ставала бідна і пуста.
Одного разу і мій дім
Безжалісно спалили вороги.
А я, зі мною ще душ сім,
Дивилися на пекло навкруги.
Тікати сенсу не було –
Все за собою нищили вони.
Горіло полум’ям село,
А ми сиділи, та коли
Їхній підбіг до нас солдат –
В його очах майнуло каяття.
Він, розрядивши автомат,
Побіг, лишивши нам життя.
Я бачила там все:
Вогонь, смерть і розруху.
Я точно знаю, навіть це
Не зламає народного духу!
Солдати, що землю берегли,
Віддали своє життя за те,
Щоб зараз ми жили.
Це завдяки їм усе цвіте.
Скінчилася війна,
І щовесни земля, мов нова!
Боротьба була жорстока, руйнівна,
Не дай же, Боже, все те прожити знову…»
Прокидаюсь, дивлюсь у вікно,
Бачу там зелень і цвіт.
Я дякую їм, що прийшла на цей світ.
Тепер сиджу одягнута і взута,
Сиджу і думаю про них.
Життя моє – то їх спокута,
Кого полеглих, а кого живих.
Я дякую вам за квітуче село,
За небо синє і за долю.
Перед вами доземно схиляю чоло
За повітря в легенях і волю.
Ви не пішли у небуття,
Ви просто з попелом зникли в імлі,
Лишились там без вороття
Заради життя на Землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Простить тебя..смогу ли я,не знаю..
Ведь слишком много слез пролито мной.
Так тяжело порой идя по краю
Не оступится и не скрыться за тоской.
Не потерять себя, не утонуть в порыве гнева,
Не замыкаться и не слушать пустоту...
И никогда не поворачивать налево,
В душе лелеять лишь добро и красоту.
Но я сумею жизнь прожить достойно,
Без тебя, без мыслей о тебе,
Останусь прежней:тихой и спокойной,
На зависть твоей будущей жене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452222
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2013
І знову згадались замріяні ночі,
Розсіяні часом на пам'ять століть,
Згадалась усмішка і мамині очі,
Котрі помовляли крізь сльози :"Ідіть..."
І ми вирушали в далеку дорогу,
Вже не дітьми, в полохливе життя.
І перші кроки з батьківського порогу
Забирали дитинство без вороття...
А я все йшла крізь сніг і грози
Спіткнувшись -падала та всеж
Вставала з колін і в палючі морози
Ви мене зігрівали любов'ю без меж...
І я знаю,що доля невблаганна,
Що пізнаю і тугу, і журбу,
Але все здолаю,стерплю біль і рани,
Допоки я знаю для кого живу.
Тягнутись я буду лише в верховіть,
Нізащо вас не підведу!...
Ви тільки на світі,рідненькі, живіть...,
Бо я в ньому без вас пропаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013
Мовив хтось,як в воду канув,
Що студентам в різну пору:
"Випав сніг,чи сніг розтанув,...
Отже сесія вже скоро!"
Але уже коли мороз
Торкнеться тихо наших щік,
То мчить,немов електровоз,
До нас прийдешній Новий Рік.
Це-свято мрій.Це-свято дива,
Свято недоспаних ночей.
Зима,від снігу ніжно-сива
В цей день стирає сум з очей.
Тож я вам хочу побажати
Веселих Новорічних свят!
Бути активним та не сумувати
Не тільки в дні подібних дат!
Бажаю сесії легкої,
Здати все на 5 і вчасно
І нарешті зрозуміти,
Що студентом бути-КЛАСНО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384133
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2012
Сльозами умита,багата,як колос
Повстала із попелу Ти.
В піснях і поемах я чую Твій голос.
(Лишаєш нащадкам у творчість мости...)
Ти зуміла крізь біль,крізь розруху
Підвестися сміливо з колін.
Не зламалась,не зронила волі і духу,-
Заслужила народу уклін!
Я хочу,щоб Ти ласкаво,не строго
На людей дивилась з висоти
Для того,і тільки для того,
Щоб допомогти їм піднятись й піти!
Цінувала все те,що ти маєш,
Розгубила усіх ворогів...
Як бути в кайданах Ти точно вже знаєш;
Хай лишиться неволя в піснях солов'їв!
Зостанеться в згадках минула руїна
І доля тектиме,як чиста вода.
Процвітай же,Соборна моя Україна!...
Бо ти ще така молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383669
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.12.2012
Якщо ти знаєш,що таке "ресора",
Якщо даєш конспекти "під процент",
Якщо на іспиті рятує шпора,
Тоді,мій друже,ти-студент.
Якщо на сесії згадав,
Логіку розбивши вщент,
Те,чого повік не знав,
Тоді,мій друже,ти-студент.
Якщо у вчинках благородний,
Мов новоспечений доцент,
Якщо ходиш цілий день голодний,
Тоді,мій друже,ти-студент.
Але якщо ти вірний справі,
Відкритий для усього світу,
Якщо сміливий і яскравий,
Тоді,мій друже,ти-студент ДІІТу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Прокинувся день.Навкруги заясніло.
І чується ледь у цій тиші німій,
Як плаче у полі дівчи́на несміло,
Як стукає зраджене серце у ній.
Покохала всією душею,
Ніби ніч,чорні очі його...
Називав її тихо своєю,
Не жалівши кохання свого.
Тріпотів,ніби сокіл над нею,
Обіцяв,що не залишить повік.
Засвітила над хлопцем зорею,
Бо він душу її поволік.
Заблукала в думках і повчаннях,
Заплуталась в солодких,ніби мед,словах,
І,зраджена тепер,в стражданнях,
Шукає порятунку у сльозах...
В долонях-озеро солоне.
В думках-безодня,забуття...
А серце терпне і холоне-
Не прагне більше до життя.
Полинув вітер.Ніби птахом
Здійнявсь над нею у сині.
А небо з подивом і страхом
Ховало сонце вдалині.
Та стихнув вітер,заховавши
Сонця блиск за небокрай.
Настала тиха ніч.Як завше
Обняла тьмою рідний край.
А ранком йшов по полю босий
Чорноокий хлопець-одинак.
Ступав крізь трави,сльози-роси-
Шукав дівчину,а горів там тільки мак.
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Серед бурхливих днів дитинства,
Серед сумних хвилин життя
З вами,друзі,така чиста
Зорить надія в майбуття.
Без вас я,ніби птах безкрилий,
Без вас я-річка без води,
Без вас я -з неба грім безсилий...
(Не знаю з вами я біди).
І коли на серці щось тривожить,
Коли не впевнена в собі,
До тями приведе і допоможе
Підтримка ваша у юрбі.
Без вас-існую,не живу,
Гортаю сторінки життя несміло...
А серце з вами наяву
Щодня нестримніше горіло,
Коли дивилася вперед
І бачила лиш стежку-долю.
Ви над нею заревом комет
Мені світили,ніби сонце полю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377376
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.11.2012
Моя Полтавщина прекрасна,
Тобі б калиною цвісти!
Моя колиска,зоре ясна,
Процвітай вічно і рости!
Ще майорять поля пшениці,
Ще чути щебет солов'я,
Ще не зникли вечорниці,
Бо ще живе моя земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012