Микола Серпень

Сторінки (4/370):  « 1 2 3 4 »

Подпевалы

[i]"На  развалинах  Пальмиры  и  Цхинвала  они  устраивали  концерты"[/i]

Пели  жалостно  
На  развалинах,
Словно  жалили
Обаянием!
Отыграли
В  пику  миру
На  развалинах
Пальмиры.
На  развалинах
Цхинвала
Как  от  боли
Ноты  кричали!
Ну,  не  будьте
Вы  так  уродливы-
Это  плутни
От  вашей  родины!
Низко  стелетесь
Под  вождей
Лишь  бы  пелось  -
Из-под  вожжей!
Паханы  и  бандиты
Да  на  танки!
В  пышной  свите
Как  поганки
Два  диктатора  -
Горы  трупов,
Ложь  оратора
Лишь  для  глупых!
Как  народы  свои
Убивали,
Духом  родственным
Воспевали!
Возносилась
Оратория
Милосердия
Мораторием!
И,  что  каждый  ничей,
Пела  виолончель!

29.05.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934031
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2021


Как же вы?

Как  же  вы,  как  же  вы,  как  же?!
Господи!  Их  пожалей!
Редко  разумные  княжили,
Снова  у  власти  злодей.

Гонором,  ложью  и  горем
Терем  пустой  у  пруда,
Что  ж  так  отчаянно  морите,
Веси,  людей,  города?

Люд,  растекаясь  лавиной,
Весь  пропагандой  набит,
Яростно  с  преданной  миной
Бьется  в  казенный  гранит!

Ложью,  гордыней  лукаво
Всех  заразив  наперед,
Славы,  сомнительной  славы
Жаждет  российский  народ!

Нет  не  трудом  созидания,
Тяжким  упорством  в  веках,
Правил  порушив  здание,
Всё  им  подай,  как  с  лотка!

Голодом,  холодом,  мором,
Гулага  сто  крат  страшней,
Обрушится  тяжким  позором
Взлелеяный  вами  злодей!

Всё  сторговав  у  подельников
Власть  и  закон  и  страну:
Толпы  и  толпы  бездельников
Скопом  пошлёт  на  войну!

Смертью,  увечьем,  убожеством...
Вряд  ли  прозреют  они,
Тусклыми  подлыми  рожами
Пляшут  и  пляшут  огни!

23.07.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934030
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2021


Их вождь

[i]На  победную  пресс-конференцию  12-го  года
   с  итоговым  катреном  через  9лет.[/i]

Серый,  невзрачный  с  замашками  фюрера,
И      с      выраженьем    беды    на    лице,
Вырос    он  в    Питере,  мог    бы    и    в  Муроме,
Даже  не  в  городе,  просто  в  сельце.

Странно    пришедшее    в    нём    сочетается  -
Скромный  масштаб,  кругозор  не  велик,
Цепкими,  липкими,  жадными  пальцами
К    горлу          России    он  крепко  приник.

Сердца    страданье,        души        шевеленье
Вовсе      не      нужно      и      чуждо        ему.
Сентиментален      он,        аж        до          волнения,
Лишь,    когда    жалко      себя      самому.

Очень    уж        хочется        сильным,      великим
Стать  во  весь        рост    над      страной!
И  вдохновенным  напыщенным  ликом
Всем  показать  -  он  им  в  доску  родной!

Как  он  спешил  их  назвать    бандерлогами,
Кто    не  согласен  и  против  подмен!
Только  мечты  после  стали  убогими,
Да  ни  к  чему  и  вставанье  с  колен!

Всем      ведь    понятно  -    он      ненавидит
Мира  любые  к  прогрессу  пути.
Только,        бедняга,    он  даже        не          видит,
Что  по  крови  уже  начал  идти.

Что    же    принес  он      народу    и        миру,
Крест  как  влачит  за  родную    страну?
Тырит  дворцы,      примеряет        порфиру,
Русским  -    побои,      а      миру  -      войну…

06.  2012  -  21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2021


Вони

Вони  під  ніж  пустили  правдолюбів,
І  посадили  правди  шукачів,
А  потім  грубо,  так  відверто  грубо,
Перекували  рала  на  мечі!

Вони  брехали,  скрізь  вони  брехали!
«Фашисти!»  -  обзивали  всіх  кругом,
Щоб  їх  орди  навала  право  мала
На  смерть  народи  гнати    батогом!

Вони  вбивали,  де  лиш  не  вбивали,
Ще  й  розбомбили  Сирії  міста.
Тодішні  фото  їх  серед  розвалин
Всім  показали  -  час  біди    настав!

Все  не  розкажеш,  так  його  багато:
Наш  Крим  зелені  чоловічки  відняли,
А  на  Донбасі  все  палають  хати,
Війська  ж  їх  на  кордоні  залягли.

І  все  на  себе  тягнуть  Перемогу,
Ту,  спільну,  над  вселенським  злом,
Щоб  в  неї  смерть  рядити  ніби  в  тогу,
І  всіх  кругом  накрить  її  крилом!

Чого  ж  вони  так  прагнуть  на  цім  світі?
До  рубежів  яких  кладуть  місток?
Щоб  не  раділи  ні  батьки,  ні  діти,
І  страх  всіх  пробирав  аж  до  кісток!

12.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021


Почем слеза?!

[i]По  поводу  стихотворения  И.  Бродского
 «На  независимость  Украины»,  признаваемого  
в  2014г      в  РФ  стихотворением  года.[/i]

Как  густо  вспенилась  печаль,
И  дело  вовсе  здесь  не  в  НАТО!
Там  Бродскому  нас  просто  жаль,
Жаль  мазанки,  отнюдь  не  хаты.
Жаль  чернозём  наш,  наших  кралей,
Наш  хлеб  и  жмых,
И  то,  как  мы  людей  теряли,
По  их  вине  немых.
Тащились  «в  петлю…  сообща,  
Сук  выбирая  в  чаще»,
Другое  кто  б  нам  обещал?!
Да  им  самим  там  было  ль  слаще?!
Где  только  врозь  все  не  орда,
Где,  чтоб  ответственность  другая,
Всем  разбрестись  бы,  как  стадам,
Ногами  корм  не  убивая.
Но,  видно,  им  то  невдомёк,
И  пенятся  в  имперской  злобе,
Когда  надежды  стебелёк,
В  их  жадной  губится  утробе.
И  этот  рай  сменив  на  НАТО,
Забыв,  что  значит  подневольный,
Он,  словно  старый  раб  горбатый,
Вдруг  пожалел  нам  нашей  воли.
Гонимый  сам  акульей  стаей,  
Да  ею  вышвырнут  из  «рая»,
Собрата  тролить  разве  станет,
Навет  охранки  воскрешая?
Но  главный  грех  его  не  в  этом,
Не  в  том,  что  чувствам  волю  дал,
Он,  вдруг  империи  поэтом,
Явил  нам  странный  свой  накал!
Там  брань  его  как  площадная,
Там  градус  злости  еще  тот!
И,  мнится,  -  тройка  удалая,
Он  в  ней,  в  гороховом  пальто...

08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923034
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2021


Львівський ранок

Нескінченний  львівський  ранок,
Сіре  світло  висне  за  вікном,
Бовваніє  десь  Високий  замок,
Де  віки  заснули  міцним  сном.

Лише  чути,  як  скриплять  трамваї,
Та  десь  гасне  гуркіт  від  авто  -
Місто  наспіх  вранці  одягає
Промислове  ношене  пальто.

І  вже  серед  шуму  так  лукаво,
По  бруківці,  де  віків  відбився  рух,
Тонким  львівським  ароматом  кави
Рознесеться  оптимізму  легкий  дух.

І  так  все  по-галицьки  зійдеться:
Новий  день,  уже  дощем  промитий,
Сподіваннями  зігріте  щире  серце,
Львівських  храмів  ранішні  молитви.

07.2018



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021


Боинг под названием Земля

Бесконечно  подлая  ракета
Боинг  три  семерки  догнала...
Как  они  юлили  вслед  за  этим,
Векового  выкормыши  зла!

Может  не  хотели,  только  сбили,
Сколько  погубили  на  земле?!
Со  своей  повсюду  лезут  силой
Гопники,  сидящие  в  Кремле!

Разве  можно  верить  плутократам,
На  границу  бросили  войска,
Не  пугать  соседей-демократов  -
Мировой  пожар  -  вот  их  тоска!

Кем  бы  на  Земле  своей  ты  не  был,
Правда  не  отходит  от  руля.
И  летит  он,  догоняя  небо,
Боинг  под  названием  Земля!

Нас  встречают  яркие  рассветы  -
Юность  человечества  Земли!
Сможем  ли  сберечь  свою  планету,
Чтоб  ее  убийцы  не  сожгли!?

25.04.2021  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912150
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2021


В хлібі української землі

В  хлібі  української  землі,
З  присмаком  весни
І  сьогодення,
Всі  твої  жалі
Й  твої  натхнення,
І  твої  леліяні  вже  сни!

З  хлібом  української  землі
Ми  всі  переповнені  бажання,
Стати  у  весь  ріст  уже  на  тлі
Нашого  яскравого  світання!
В  скибах  чорноземної  ріллі
Наші  відбиваються  старання.

З  ним  і  інші  справи  проростуть,
В  ньому  вже  запечена  їх  суть!
В  скибці  від  окрайця,  свято  краяній,
З  притиском  священним  до  грудей,
В  долі  нашій  неприкаяній,
Образи  стійких,  як  ніж,  людей!

Їж  його,  він  назавжди  вже  твій  -
Теплий,  запашний,
Такий  бажаний!
Це  ж  за  нього  і  УПА  йшла  в  бій,
Був  Майдан  тісний,
Надіємось  –  останній!

29.06.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021


Умом ослабла ль ты Россия?

Умом  ослабла  ль  ты  Россия?
Душой  ли  оскудел  народ?
Опять  всем  скопом  за  насилие,
А  совесть  нации  -  "в  расход"!

Россия,  матушка  -  Россия!
Доколе  крест  тебе  нести?
Твоим  ли  силе,  иль  бессилию
Убийства,  ложь,  обман  в  чести?

Не  удивилась  в  спину  выстрелам,
Братоубийство  –  всё    в  зачет!
Но  честь  и  совесть,  они,  выстояв,
Тебе  предъявят  правый  счет!

Россия,  матушка  -  Россия!
Тебе  пред  Богом  отвечать!
Безумный  рейтинг,  истерия,
Навеки  Каина  печать!

Хоть  будете  вы  Божьим  ликом,
Всё  освящать  свои  надежды,
Не  спрятать  то,  что  вы  -  калики,
Вам  под  священные  одежды.

Россия,  матушка  -  Россия,
Взяв  меч  по  весям,  городам,
Всегда  ты  беды  приносила
Себе  сторицей,  не  врагам!

И  потечет  рекой  кровавой
Твой  новый  завтрашний  черед,
Коль  не  найдет  на  зло  управу
Себя  не  помнящий  народ!

Россия!  Матушка    -  Россия!
Какой  позор  на  целый  мир,
Чтоб  над  тобой  всегда  насилием
Глумился  каждый  твой  кумир!

Не  обошла  беда  Россию,
Да  опалила  лишь  крыло,
Её  б,  калеку  однокрылую,
Лишь  бы  с  катушек  не  снесло!

22.02.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911375
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021


Экстремисты (весеннее обострение)

[i]На  совещании  в  окупированном  Крыму  14.04.  2021г  г-н  Патрушев,  знаток  в  области  ухудшения  экономики  соседних  стран  и  спец  "в  соответсвии  нормам  международного  права",    как  у  них  водится,  спалил  всю  верхушку,  засветив  ее  плани  на  фоне  стягивания  войск  к  границам  України,  рассказав,  что:  «  Поводом  (для  войны)  могут  стать  организованные  Украиной  провокации  с  гибелью  военнослужащих  (и  техники)».  Для  будущего  Трибунала  по  их  военным  преступлениям  это  заявление  очень  пригодится.[/i]

Каждый  день  одно  у  них  и  то  же,
Каждый  день  угрозы  и  вранье!
И  над,  всем  осточертевшей,  рожей
Кружится  в  азарте  воронье!

Сколько  лет  всё  те  же  заявленья  -
С  экстремизмом  всюду  у  них  бой!
Провокаций  подворотный  гений
Экстремизм  весь  подменил  собой!

И  давно  других  не  ставят  целей,
Лишь  бы  снова  ВПК*  растить,  
То,  что  с  ним  едва  не  околели,
Памяти  прервалась  у  них  нить.

Что  ж  такое  со  страной  случилось,
Раз  один  лишь  имидж  нужен  им?
Царь  явил  свою  монаршью  милость  -
Править  вечно  подданством  своим!

В  чем  полезность  каждого  царя?
Царство  нужно,  чтобы  прирастать!
Нищие  чтоб  знали  -  всё  не  зря,
И  нужда,  и  смерть,  и  рать  на  рать!

Лишь  царю  там  весело  живется,
Среди  слуг,  его  так  сердцу  милых,
По  дворцам  опять  их  греет  солнце,
Отнятое  у  народа  силой.

18.04.2021
*ВПК-военно-промышленный  комплекс

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021


Ми втратили поета

Ми  втратили  поета  в  Україні...
Загинув  так  він,  як  на  полі  бою  -
Тримав  свій  сектор  і  все  мріяв,
Що  заспіває  ще  для  нас  з  тобою.

Це  поле  бою  -  не  війна  на  сході,
Хоч  подумки  ми  всі  на  тій  війні.
Це  поле  бою  -  вірус,  що  в  народі
Давно  вже  ділить  всіх  на  так  і  ні.

Незримий  ворог,  зло  невідворотне
Чатує  всюди,  де  ти  не  пройдеш.
Чекає  нас  він  навіть  на  воротах
Він  завжди  там,  де  вже  ніхто  не  жде.

І  хто  із  перших  з  ворогом  зійдеться?
Приміряє  до  себе  хижий  лет,
Хто  спробує  протистояти  в  герці?
І  відповідь,  як  світ  проста  -  поет!

І  він  пішов,  хоч  був  вже  нездоровим,
Із  перших  рушив  проти  німоти,
Бо  вірив  в  міцність  і  сердець,  і  слова,
А  ще,  він  знав,  що  на  підході  я  і  ти.

Тому  й  пішов,  що  завжди  був  на  варті,
Тому,  що  гріли  жовте  та  блакить.
А  світла  пам'ять,  мов  у  серці  ватра
Хай  завжди  про  найкращих  майорить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020


Памяті Віталія Назарука

[i]Сьогодні  40  днів,  як  з  нами  нема  Віталія  Теодосійовича  Назарука    одного  з  лідерів  не  тільки  поетичного  коша  "Ріднокрай",  але  й  клубу  в  цілому.  Його  світла  поезія,  його  добра  душа  і  щире  серце  були  для  багатьох  прикладом  і  дороговказом.  Тільки  добром  і  високим  рівнем  відповідальності  ми    вибудуємо  свою  країну,  яку  так  любив  і  якій  так  вірно  служив  Віталій  на  своєму  посту.[/i]

Поетичний  брате,
Світло  рим  не  гасне
Ти  спішив  писати,
Ніби  чув  брак  часу.

Віра  непохитна,
Хист  -  біліш  конвалій,
Жовте  і  блакитне  -
В  цьому  -  весь  Віталій!

Щирість  -  непідкупна,
Доброти  -  мов  домна,
Як  він  вмів  докупи
Всіх  збирать  невтомно!

Серця  його  дзвони
Віщували  всюди  -
Долю  вже  на  повну
Можуть  пити  люди.

"Біла  конюшина"  -
"...скрипка  Страдіварі",
Як  політ  пташиний,
Що  згубився  в  хмарі.

Хто  ми  тут  без  тебе?
Сиротами  діти,
Бо,  як  сонце  в  небі,
Всіх  ти  міг  зігріти.

Кошовий  наш  батьку,
Повертай  скоріш,
Щоб  не  був  безхатьком
Поетичний    кіш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020


Иван-царевич

Ну,  надо  ж  так  не  повезти,
До  веку  выть  соседке  бабой!
Судьбина  встретилась  в  пути-
Царевич  оказался  жабой!

Тут  и  не  скажешь  -  некрасив,
Или  с  каким-то  там  изъяном!
Ну,  так  -    души  нет  и  спесив,
Зато  никто  не  видел  пьяным.

И  плавно  ложь  течет  из  уст,
А  совесть  как  нигде  –  глухая,
Зубовный  явно  слышен  хруст
В  рассказе  жизнь  пойдет  какая.

И  сам  царевич  -  скоро  царь,
Себя  не  мыслит  супостатом!
Но  вот  народ  при  нем  -  бунтарь,
Острог  и  тюрьмы  виноватым!

Ну,  нет  души!  Зато  есть  воля,
К  тому  ж  пришел  навеки  он!
Горька  теперь  соседей  доля,
Но  им  же  дан  свой  фараон!

31.05.2020


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879705
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2020


Белым генералам

Я  преклоняюсь  перед  вами,
Когда  в  расцвете  своих  лет,
Своими  белыми  полками
Вы  заслоняли  белый  свет!

Вы  были  верными  присяге,
Не  Государю,  так  стране!
И,  преисполнены  отваги,
Шли  лишь  по  правой  стороне.

Смятение  в  умах  народа
Не  просто  было  вам  понять  -
Вся  ваша  сущность  и  порода
То  хамство  не  могла  принять.

Не  унижались  вы  слезами,
Ни  о  прошедшем,  ни  былом,
И  семьи  ваши,  ваши  дамы
Все  в  тот  же  канули  разлом.

Я  преклоняюсь  перед  вами,
Ведь,  преступая  через  месть,
И  перед  Богом  и  веками
Вы  сохранили  свою  честь!

12.11.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879704
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2020


Що в них залишилось за душею?

Що  в  них  за  душею  залишилось?
Підлі  позлипались  сторінки...
Пропаганда,  як  у  торбі  шило,
Душі  заганяє    в      кулаки!

Не  в  словах  зачатки,  а  в  ділах!
Та,  завжди,  «спочатку  було  слово»!
В  їхніх  повсякденних  же  словах,
Для  сусідів  всіх  дзвенять  окови!

Пахне  злом  усе,  що  в  їх  руках.
Вкотре  піднімаючись  з  колін,
Липкий  войовничий  їхній  страх
Тяжко  віє  від  кремлівських  стін.

І  брехню  без  роздуму  обнявши,
Щоб  іудам  владним  прислужить,
Тих,  хто  видасться  не  «нашими»,
Тут  же  намагаються  убить.

Без  душі,  без  честі,  без  присяги,
Мародери    владних  поверхів,
Де  закони,  то  пуста  лише  "бумага",
Люди    для  них  -  скопище    рабів.

Що  «еліти»    поробили  із  Росії?
З  краю  літераторів  найкращих?
Пройду  злу,  ліниву  й    агресивну,
Де  рулять  бездушні  й  непутящі.

Ось  там  знову  долю  обирати...
Вибір  за  всіх  зроблено  вперед.
Щоб  народ,  до  решти,  доконати,
Всім  покажуть,  обирає  смерд.

27.02.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


Продаж б`атьківщини

І  тут  несподівано  важко  навколо  нас  випала  тиша,
Так  впала  зненацька,  що  кожен  ураз  занімів,
Лиш  чути  було  як  у  шафі  вовтузиться  миша,
Шукаючи  смачне  щось  в  залишках  зраджених  снів.

Ми  довго  мовчали,  занурившись  кожен  у  себе,
По  лицях  завмерлих,  мов  тіні  клубочився  час.
А  тиша  повсюди  влягалась  неначе  їй  так  було  треба,
Та  тихо  сичала,  щоб  чув  її  кожен  із  нас.

І  щоб  розірвати  цей  морок  сичащої  тиші,
І,  навіть  зітхнувши,  подумать  нарешті  про  сонце,
Піднявся  я  з  крісла,  і  вийшов  на  світло  як  з  ніші
На  тьмяне  і  сіре  й  понуре  те  світло  віконця.

І  стоячи  в  світлі  тьмяному  мов  виклик  живому
Не  сміючи  вуст  розтулити,  щоб  тихо  сказать:
«Давайте  нарешті  забудемо  все  і  поїдем  додому,
Бо  скільки  вже  можна  за  клаптиком  цим  так  ридать!»

Але,  не  сказавши  того,  я  рукою  лиш  гірко  змахнув,
Та  ніби  сльоза  скаламутила  раптом  мій  зір.
І  тихо  знов  стало,  так  тихо,  що  й  я  вже  нарешті  почув,
Як  зрада  влягалась  у  крісло,  неначе  приручений  звір.

«Ну,  що  забирайте  вже  гроші,  віднині  тепер  вони  ваші!
А  ми  вже  надалі  у  вашій  садибі  залишимось  жить!»
Ми  встали,  похмурі  замовники  цієї  продажної  каші,
Струною  печалі  забилась  у  стелю  і  стіни  ця  мить!

30.05.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


О волках и соседях

Однажды  волк  после  обедни
В  соседа  когти    запустил,
От  боли  наш  бедняга  взвыл!
На  шум  сбежались  все  соседи,
И,  вместо,  чтобы  возмутиться,
И  разом  волку  намылить  холку,
Взялись  решать  тут  и  рядиться,
Мол,  будет  ли  хоть  капля  толку,
Когда  они  объявят  волку,
Что  тот  агрессор  и  бандит?
А  он  вдруг  бомбой  пригрозит?
За  ним  не  то  еще  водилось!
И,  мол,  не  поняв,  что  случилось!
Да  как  всё  это  получилось?
Пусть  нам  хоть  кто-то  объяснит!
И  объяснять  досталось    волку:
"Да!  Вот  такое  тут  стряслось,
Хоть  зубы  доставай  из  полки!
Ведь  у  соседа,    вдруг  те  на,
Пошла  гражданская  война!
Его  две  лапы  взбунтовались,
И  на  себя,  возьми  й  напали,
Да  так  нахально,  что  в  бока
Воткнулись  разом,  как  в  быка!
Я  с  лапами  ведь  солидарный,
На  лапу  мы  берем  ударно,
Помочь  готов  им  даже  даром,
Чтоб  их,  хоть  как-то  успокоить,
Свои  вонзил  я    гумконвоем!"
Казалось  бы,  в  такую  ересь,
Ну,  кто  б  поверил!?    
Так  ведь  нет!  
Кто  знает  волка  по  векам
Теперь  во  всем  винят  бока,
И  белый  свет...

 7.12.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879364
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2020


Казнь Емельяна Пугачева

Я  стоял,  холщовая  рубаха
Замерзала  на  моей  груди.
Ветер  стылый  со  всего  размаху
В  кандалах  отчаянно  зудил.
Предо  мною  на  Болотном  поле
Люд  толпился,  обжигая  взор,
Словно  воронье  по  тёмной  воле
Мой  сошлось  расхлёбывать  позор.
Господи!  Ну,  в  чем  моя  провина?!
Я  ведь  справедливости  искал!
Против  духа,  и  отца,  и  сына,
Бился  лбом  в  казенный  их  устав!
Царь  ли  я!?  Кому  какое  дело?
Самозванцы  вечно  здесь  в  чести!
Заимей  подручных  оголтелых  -
Плутни  можешь  и  один  плести!
В  это  леденящее  пространство
Чуть  не  вся  Москва  уже  пришла,
Моего  огня  им  окаянство,
Было  Божьей  карой  за  дела.
Манифест  бубнили  бесконечно,
Дьяк  гнусавил,  часто  подвивал,
С  этими  путем  суконным  вечно
Гнёт  постылый  прет  за  валом  вал!
Воронёнком  я  кружил  степями,
Тучей  войско  на  меня  пошло,
Там  я  понял  -  в  сотню  лет  за  нами
Ворон  рассчитается  за  зло!
Кончили  читать,  заторопились,
Поп,  перекрестив  меня,  пропал,
И  палач,  в  плечах  могучей  силой
Поиграл,  и  свой  топор  поднял.
И  перед  своей  минутой  главной,
Перед  тем,  как  весь  уйду  в  расход,
Закричал  я  -  «Православный,
Ты  прости  меня  за  всё,  народ!»
Стал  крестится  истово  с  поклоном
На  четыре  стороны,  за  сем
Стражи  навалились,  и  со  стоном
Дух  свой  испустил  я  насовсем.
И,  последним  взором  всех  окинув,
Видел  я  поднятой  головой,  -
Побегут  потомки  на  чужбину
Тех,  кто  поглумился  надо  мной.
И  последней  мыслью  угасали  
Лютости  лихие  витражи,
Нежто  не  поймут,  что  не  пристало
Людом  здесь  совсем  не  дорожить.

15.05.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879363
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2020


Вперед, Україно!

Червоним  бути,  щоб  не  мертвим!,  
Такий  вже  лозунг  гопоти,  
А  наші  хлопці,  через  смерті,  
Йшли  до  найвищої  мети!  
Йшли  до  найвищої  мети!  

Бо  що  для  нас  є  Україна?  
Яку  наснагу  нам  дає?  
Вона  гуртує  всіх  в  єдине,  
Де  щастя  кожному  своє!  
Де  кожна  праця  стопотова,  
Як  спільна  гордість  постає,  
І  злом  всі  викуті,  окови  
Спільнота  дружно  розіб’є!  

Там  перемоги  як  прокляття,  
Де  долю  всім  кують  німу!  
Поразок  наших  всі  багаття  
Нас  кличуть  зборювать  пітьму!  
Нас  кличуть  зборювать  пітьму!  

Ми  вслід  за  кращими  підемо,  
Ми  вірить  будемо  в  успішних!
І  щастя  ми  для  всіх  знайдемо  -
І  для  святих,  і,  навіть,  грішних!
І  для  святих,  і,  навіть,  грішних!

28.11.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Все-УПА

Туманиться  обрій,
Пружиниться  час,
Сусіда  недобрий
Завжди  проти  нас!

Навесні  по  ріллі
Навесні  по  ріллі
Навесні  по  ріллі
Зернопад!
На  своїй  ми  землі
На  своїй  ми  землі
На  своїй  ми  землі
Все  УПА!

Хитаються  зорі
На  хижім  кремлі,
В  краю  неозорім
Їм  мало  землі.

А  ми  всі  за    долю
Готові  на  бій!
Крізь  жертви  і  болі
Проб'ється  наш  стрій!

10.11.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Виклик долі

Тут  завжди  всім  хотілося  щастя,  
Щоб  усмішками  світ  розквітав.
Та  ніяк  не  могло  воно  вдасться,  
Бо  німіла  душа  від  заграв!

Лиш  лісові  брати,  
Та  воїни  УПА  
На  ті  страшні  світи
Посміли  виступать!

Вирувало,  стріляло,  вилося  
Темне  лихо,  мов  тіні  хотінь.  
В  дві  великі  напасті  сплелося,  
Де  руда,  то  червоної  тінь.  

Чого  варті  криваві  посули,  
Чи  насильства  затурканий  світ?
І  будив  людей  совість  заснулу  
Полум’яних  сердець  щирий  квіт!  

Та  немає  вже  свідків  заграв  тих,  
Нові  тіні  кругом  розвелись...  
Ми  не  смієм  забути  їх  правди,  
Щоб  назовсім  світ  не  розваливсь!  

14.12.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


Українська молитва

Помолись!
За  Вітчизну  красиву  й  нещасну  свою,
Що  сивіє  щоденно  в  нерівнім  бою.

Помолись!
За  синів  її  й  дочок,  що  вже  полягли,
Захищаючи  край  від  ворожої  мли.

Помолись!
За  солдат,  що  в  холодних  окопах  лежать,
Лиш  би  ворог  не  зміг  всі  надії  віджать!

Помолись!
Як  молились  колись  перед  боєм  останнім
З  ворогами,  віднявшими  наше  світання!

Помолись!
І  вставай  в  повний  ріст,  на  всю  силу  вставай,
Мужність  в  серці  збери  до  останньої  крихти.

Помолись!
 І  без  галасу  й  пози  вперед  за  свій  край,
Поки  сам  назовсім  де-небудь  не  затихнеш.

Слава  Богу!
Що  разом  ми  всі  йдемо  вміло  і  вперто
Без  вагань,  коливань  і  прокльонів  пустих.

Зможем  всі!  
Зупинити  орду,  що  несе  всюди  смерті,
Щоб  навіки  вогонь  наш  святий  не  затих!

2.02.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


Наше Рівне


[i]Музика  і  вокал  Андрія  Ярмолюка[/i]

Тут  УПА  з  окупантами  билась,  
Коли  й  мальвам  дісталось  журби.
Мов  предвісники  волі  тут  вились  
Непокірні  козацькі  чуби.

Рівне  місто  славетних  традицій,
Рівне  місто  світанків,  надій!  
Тут  на  всі  сто  в  душі  ти  патрицій,
Коли  прагнеш  збуття  своїх  мрій!  

Були  рівні  добром  в  місті  люди,  
І  на  тому  ми  й  зараз  стоїм  -  
Із  добром  хто  до  міста  прибуде,  
Легко  стане  для  всіх  він  своїм.

Різні  мови  тут  пишно  звучали,  
Ледве  чутно  було  лиш  свою,  
Тут  в’язали    кінці  і  начала  
Українці  в  суспільнім  строю.

Як  цементу  в  граніті  не  видно,  
Так  не  видно,  ким  кріпиться  ріст!  
Але  всяк  рівненчанам  був  рідним,  
Хто  для  міста  потратить  свій  хист!  

25.07.2019


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2019


Рівне

 
[i]Музика  і  вокал  і  навіть  трохи  слів  Володимир  Сірий[/i]

Де  в  зеленій  хустці  в’ється  тиха  Устя  
Мимо  своїх  рівних  берегів,
Доброму  лиш  серцю  доля  може  збуться,  
А  для  злого  мало  буде  днів!

А  навколо  все  до  болю  рідне,  
Все  кругом  в  долинах  і  горбах,
Саме  тут  віддавна  місто  Рівне  
Рівність  проголошує  в  віках!  

Золочені  храми  бурштиніють  в  небі,
Променіють  очі  і  в  людей!
Вулиці  Соборній  і  Майдану  треба,
Бути  в  сяйві  радісних  ідей!

І  які  б  тривоги  об  поріг  не  бились,
В  нас  звичайні  будні  прижились!
Всі  ми  недаремне  тут  на  світ  з’явились,
Щоб  гордились  містом  всі  колись!

Предків  волелюбних  ми  не  позабудем,
Воля  й  рівність  поруч  скрізь  ідуть!
Хай  з  усього  світу  їдуть  до  нас  люди,
В  Рівному  знайдеться  всьому  суть!

27.06.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849360
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2019


Пильнуйте час

пильнуйте  час,  його  туга  голосінь
струною  на  світанку  забринить.
все  йде  скоріш,  уже  дивись  і  осінь
тихенько  з  неба  згортує  блакить.

пильнуй  його  розгорток  нескінчений,
його  ніхто  не  може  зрозуміть,
ні  часовщик,  ні  навіть  хтось  учений,
не  зна,  що  гнітить  осінню  блакить.

а  час  іде,  хай  ходики  й  мовчать.
він  все  біжить  навперегін  із  сонцем.
лиш  місяць  зоряну  відтінює  печать,
як  ніч  вже  гостею  заходить  у  віконце.

та  що  їй  скажеш,  чим  повеселиш,
коли  і  сам  тим  часом  вже  калічений,
тому  й  мовчиш,  мовчить  в  кутку  і  миш,
а  не  мовчить  коханням  хтось  відмічений.

ось  перед  ними  час  знімає  шляпу,
лиш  з  ними  він  поділиться  майбутнім,
і  не  тому,  що  він  такий  розтяпа,
чи  враження  отримав  незабутні.

час  поважає  ту  коротку  мить,
що  спалахне  між  двох  так  одночасно,
що  й  не  важливо,  хто  гнітив  блакить  -
вона  для  них  ніколи  вже  не  згасне!

30.08.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2019


1919

То  зной,  то  мороз,  то  бои,  то  походы,
Да  кони  худые  под  нами  теперь.
Здесь  прорва  восставшего  сдуру  народа
Надеждам  своим  указала  на  дверь!

Мы  знамя  на  древко  и  смело  в  атаку,
А  Мамонтов  смерчем  пройдет  по  тылам!
Ввязались  мы  русские  в  страшную  драку,
Чтоб  не  поселился  в  России  бедлам!

Орёл  и  Воронеж  теперь  скоро  наши,
А  там  бы  занять  нам  Калугу  и  Тверь!
Орлы  из  Кремля  нам  приветливо  машут,
Ведь  скоро  победа,  и  хватит  потерь!

Дроздовцы  в  траншеи!  Штыки  наголо!
Пойдем  умирать  мы  за  верность  России!
Но  снова  и  снова  та  ж  тень  на  чело  -
И  верность  святая  в  России  бессильна!

Ведь  может  судьба  начертать  нам  иное,
Здесь  сила  на  силу  сошлись  без  прости;
И  что-то  под  ложечкой  ноет  и  ноет,
Уж  больно  широк-то  народ  наш  в  кости.

В  то  лето  надежды  так  ярко  горели,
Хоть  всюду  за  нами  охотилась  смерть;
И  мы  не  смогли,  допустили  их  к  цели,
С  России  навек  состраданье  стереть...

13.09.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848787
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.09.2019


Яблуневий квіт

[i]Музика  і  вокал  Андрія  Ярмолюка[/i]

А  сади  весною  сніжно-білі,  
Марева  туман  пливе  над  ними.
Нам  з  тобою  прямо  в  серце  цілить
Їх  дурман,  що  напливає  димом.

Яблуневий  квіт,  лебедів  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  безліч  літ  ялуневий  квіт
Розгорта  фату  весни  довкола!

Буде  квітнуть  знову  ніби  вперше
Щоб  в  серцях  у  нас  зорів  світанок.
В  білій  піні  скаче  літа  вершник
Через  весняний  цей  полустанок.

Яблуневий  квіт,  лебедів  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  стільки  літ,  ялуневий  квіт
Нас  ріднить  з  тобою  як  ніколи!

І  хай  просто  в  квіті  розминутись,  
Важко  нам  при  ньому  не  зустрітись.
З  цвітом  опадає  навіть  скрута,
І  майбутнє  стане  крізь  світитись.

Яблуневий  квіт  наших  мрій  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  безліч  літ,  ялуневий  цвіт
Надиха  коханням  як  ніколи!

3.05.2019  
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019


Чорнобиль

Пора  вже  приходить  до  тями,
Як  щось  нам  дано  зрозуміть!
Брехати  збирались  віками,
Та  правди  розверзлася  мить.

Неправда  і  кривда  токсичні,
Їх  вкрай  небезпечно  ростить,
Бо  в  масі  своїй,  критичній,
Спроможні  і  світ  розтопить!

Коли  ними  хто  опромінений,
Лишилось  нам  тільки  чекать,
Якими  жахливими  змінами
Майбутнього  вдарить  печать.

Що  стане  всьому  на  заваді?
На  що  ж  ми  надії  кладем?
Період  вже  десь  піврозпаду
Моросить  свинцевим  дощем.

І  лиш  відчайдушні  тут  здатні,
Зневаживши  дози  імли,
В  тім  пеклі  згоріти  солдатами,
Щоб  вижити  люди  могли!

11.  06.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838436
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2019


Наш довгий шлях

Подивись  в  вікно  ти  на  світанку,
Коли  тіні  ще  лежать  на  стінах,
В  них  побачиш  -  на  ворожі  танки
Йдуть  бійці  УПА  за  Україну.

Ми  від  них  все  далі  з  кожним  роком,
З  кожним  роком  нам  вони  все  ближчі!
Серед  кривд  і  муки  твердим  кроком
Йшли  вони  за  волю  в  пожарища.

Сотні  їх  пропали  в  казематах,
Тисячі  в  гулагах  не  скорились...
Самий  квіт  останньою  гранатою
В  українськім  небі  розчинились.

Нам  болять  донині  їхні  рани...
Все  за  що  боролись  в  тім  столітті,
Чи  могли  там  думать,  що  настане
Й  Україна  наша  так  розквітне!

Знов  бої  гримлять  за  Україну,
Легендарна  стійкість  знов  в  окопах;
Це  тепер  на  сході  хлопці  гинуть,
Щоб  ми  стали  ближче  до  Європи!

25.04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833600
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2019


Наша гідність

Музика  і  вокал  -  Володимир  Сірий

Випробування  мов  дощі  періщать,
Наш  обрій  часто  схований  туманом,
Проте  ми  вірим  в  знаки  неба  віщі,
Нічого  ми  не  прагнемо  обманом!

А  доля  нас  ніколи  не  щадила,
І  посилала  нам  ще  ті  свої  гостинці!
Країну  разом  всі  ми  відродили,
Бо  ми  всі  вперті,  бо  ми  українці!

Яка  б  навала  звідки  не  з’явилась,
І  хай  брехня  іде  девятим  валом;
За  долю  до  останнього  тут  бились
Надії  й  прапори  ми  не  здавали!

І  хай  тепер  в  усьому  світі  знають  -
Ми  часу  невблаганно  відповідні:
Хай  суперечки  гострі  в  нас  лунають
Нас  всіх  гуртує  українська  гідність!

23.04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2019


Ми - Самовидці

Всі  кругом  обмануті,  і  вже  не  до  себе,
Їх  брехня  нам  буде  клацати  щодня.
Поле  в  каламуті,  в  хмарах  наше  небо,
В  тренді  знов  іуди,  в  розбраті  рідня.

Уже  кров  пролита  об’єднать  не  може
Українців  славних,  зовсім  не  заброд.
Воля  ще  не  вбита,  та  на  смертнім  ложі
Дружно  стелить  саван  здурений  народ.

Вже  і  Президента  слухати  не  хочуть,
Захід  в  надвечір’я,  а  навколо  смеркло,
Стоптані  моментом  всі  слова  пророчі  -
Наміри  надмірні  то  ж  -  дорога  в  пекло!

Шалом  перемоги,  мов  іржою  вкрите
Молоде  й  зелене,  вранішнє  вино  -
Є,  здається,  змога  захопить  «корито»,
Хай,  моя  ти  нене,  служить  їм  воно.

І  побачить  легко,  що  вже  з  того  буде  -
Бо  там,  зверху  місця  мало  всім  завжди;
Насмішить  планету  штовхання  іудів,
І  тепер  вже  щастя  ти,  народ,  не  жди!

14.04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832913
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2019


Гроза

Знов  гроза  у  нас  на  горизонті,
Темна  сила  йде  нам  долю  править!
Я  прошу  вас,  ви  їй  не  дозвольте!
Нащо  нам  така  коротка  пам`ять!?

Ми  осилим  вибраний  свій  шлях,
Не  дай  Боже  з  нього  нам  звернуть!
Не  шукайте  болю  ви  в  очах,
В  них  шукайте  українську  суть!

Хитрість  та  підміна  домінують,
Хижість,  як  зубами,  б`є  в  долоні,
З  підтишка  вони  нам  пропонують,
Все  звернуть  і  жити  в  їх  полоні!

Ми  осилим  наш  священний  шлях,
Не  заставить  з  нього  нас  звернуть!
Не  шукайте  болю  ви  в  очах,
В  них  знайдете  українську  суть!

Наші  всі  здобутки  на  поверхні:
Мова,  віра,  армія  й  народ!
А  вони  все  прагнуть  стати  зверху,
Щоб  плювати  знову  в  наш  город!

Ми  осилим  вистраданий  шлях,
Не  заставить  з  нього  нас  звернуть!
Біль  душі  давно  сидить  в  очах,
Що  не  зрадять  українську  суть!

12.04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Берегись страна!

Берегись  страна,  идет  мадуро,
Им  по  хохоту,  как  мается  народ;
Мир  они  давно  считают  дурой,
Всю  незрелость  перелезут  вброд.

Нам  они  казались  очищеньем  -
Лейкоциты  -  на  защите  нови;  
Половодье  их,  в  одно  мгновенье,
Обернётся  просто  раком  крови.

Вот  они  взлетели  без  стесненья
Под  хи-хи,  ха-ха  и  прочий  бред.
Ничего  святого,  нет  уменья,
Позади  потешный  горький  след!

Но  за  ними  треть  нас,  не  иначе,
И  теперь  от  них  силищей  прёт,
Достиженья  все  переиначат,
Чтоб  прикончить  нашу  волю  влёт!

И  устроят  пир  среди  развалин,
Да  соседа  пригласят  на  пир,
В  отблеске  чужой  и  подлой  стали,
Погубить  наш  украинский  мир.

4.04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831763
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.04.2019


Батьківський поріг

[i]Музика  і  вокал  Володимир  Сірий
[/i]
Життєве  море  навкруги  вирує,
І  спокою  чи  захисту  нема.
Та  є  десь  гавань,  що  усе  вгамує,
Світліє  в  ній  і  найгустіша  тьма!

Нехай  за  нами  тисячі  доріг,
Нехай  новини  часом  так  невтішні,
Ми  вернемось  на  батьківській  поріг  
Святі  і  грішні,  всі  -  святі  і  грішні!  

Чого  на  Божім  світі  не  буває,  
Легкої  долі  він  нам  не  пророчить.  
Дитинства  дім,  на  нас  завжди  чекає,
Не  дасть  нікому  він  з  дороги  збочить!

І  хай  натхненням  юності  повіє,
Нехай  вдихне  воно  жадобу  щастя  -
Батьківській  дім,  нам  додає  надії,
Що  нами  все  задумане  ще  вдасться!

19.03.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019


Живи країно!

Живе  країна  вуликом  одним,
Котрий  гуде  на  заході  і  сході,
І  суперечок  застарілий  дим  
Давно  вартує  злагоду  в  народі!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Для  нас  вже  стали  лозунгами  дня!  

За  нами  правда  здимлених  віків,
І  множимо  ми  стійкість  як  ніколи.
Хто  нав’язати  б  нам  чогось  хотів  -
Піде  від  нас  уже  своїми  колами!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Давно  вже  стали  лозунгами  дня!  

І  день  грядущий  бачимо  ми  свій  
Крізь  бійки,  суперечки  і  негоди,  
І  близько  час  -  країни  гордий  стрій,
Ще  стане  прикладом  усім  народам!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Для  всіх  вже  стали  лозунгами  дня!  

8.03.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2019


Ровесниці

[i]Музика  і  вокал  Володимир  Сірий[/i]

В  нарядних  тих  дівчаток  ми  весело  влюблялись,
І  в  них  ми  із  рогаток  ніколи  не  стріляли,
Коли  нас  доля  парами  могла  позводить  всіх,
Під  грозами  та  хмарами  лунав  безпечний  сміх.

Ровесниці,  ровесниці  час  крила  ще  ростить
Чарівниці,  чудесниці  хай  вам  в  житті  щастить!

Розбіглись  ми  зі  школи,  і  мало  в  нас  зійшлось,
Відтоді  всім  ніколи  зустрітись  не  прийшлось.
А  ви  життя  любили,  на  ти  були  з  життям,
В  сумках  тяжких  носили  додому  майбуття.

Ровесниці,  ровесниці  час  стане  на  крило,
Чарівниці,  чудесниці  щоб  щастя  вам  було!

 І  зойкає  час  чайкою,  вже  й  скроні  побіліли,
А  ми  по  вас  скучаємо  таких  чарівно  милих!
Ми  любимо  вас  світлими,  як  ангелів  святих,
І  добрими  й  привітними,  не  буде  більш  таких.

Ровесниці,  ровесниці  час  вже  крилами  б`є
Чарівниці,  чудесниці  чи  щастя  у  вас  є?

Як  часто  серед  вулиць,  в  тугім  потоці  лиць
Нам  здасться,  що  мигнуло  і  серед  молодиць,
Як  сонцем  осіянна,  і  все  в  ній  молоде,
Ровесниця,  як  панна,  назустріч  нам  іде!

Ровесниці,  ровесниці  час  вже  став  на  крило,
Чарівниці,  чудесниці  чи  щастя  вас  знайшло?

14.03.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2019


Ще з глибини віків…

Ще  з  глибини  віків
Страждає  Україна,
І  журний  її    спів
Повсюди  нині  лине.
А  поряд  той  сміється,
Хто  свого  часу  жде  -
Коли  з  розбитим  серцем
Країна  знов  впаде!

Стенаються  у  герці*
Тепер  її  сини,
І  правду  нашу  з  перцем
Розмішують  вони!

Сини  несамовито
Все  навкруги  клянуть,
Із  дочок,  та  відкрито
Теж  лає  вірний  путь!
І  бувші  генерали,
І  нинішні  актори
Заллють  за  шкіру  сала,
Вдесятерять  побори!

Стенаються  у  герці
Скаженні  ті  сини,
Вже  навіть  совість  з  перцем
Замішують  вони!

Хто  більше  розвернеться,
І  хто  міцніше  дасть!
Про  долю  не  ведеться  -
Лиш  їм  була  би  масть!
А,  що  народ  нещасний?
Як  дивиться  на  те?
Чи  вдержить  в  день  завчасний
Здобуте  все  святе?!

Стенається  хто  в  герці,
То  зовсім  не  сини...,
Бо  під  горілку  з  перцем
Всіх  продають  вони!


12.03.2019
Фраза  із  знаменитого  вірша  
В.  Стуса  «За  літописом  Самовидця».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828859
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2019


Матері

Музика  і  вокал  Володимира  Сірого

Ось  тобі  вже  дев’яносто,  мамо!
Час  пролився  молоком  з  відра...
Дев’яносто  -  ніби  це  й  не  мало,
Це  ж  твоїх  турбот  яка  гора!

Кругом  тебе  діти  сивочолі,
Вже  у  внуків  срібло  завелось...
Ним  ми  відміряли  свої  долі,
Щоб  колись  і  нам  позаздрив  хтось.

І  під  пісню,  що  давно  вже  наша,
Що  зволожить  трохи  очі  нам,
Побажаєм,  щоб  повнилась  чаша,
І  всміхалась  ти  своїм  літам!

Ми  зібрались  дружною  сім’єю,
Всі  хто  є,  багато  з  роду  -  там...
Тішимось  ми  піснею  твоєю,
Спогади  зігріють  душу  нам.

За  твоє  здоров’я  добру  чарку
Кожен  з  нас  підніме  від  душі!
Від  тепла  сердець  хай  буде  жарко,
Що  палають  краще  дров  в  печі.

І  під  пісню,  що  давно  вже  наша,
Що  зволожить  трохи  очі  нам,
Побажаєм,  щоб  повнилась  чаша,
І  всміхалась  ти  своїм  рокам!

2.02.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019


Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019


Моя земле!

Моя  земле,  свята,  волошкова!
Краплі  маків  по  ній  там  і  тут.
Нам  тут  важко  ходити  в  оковах,
Вічно  прагнули  вирватись  з  пут!

Моя  земле,  в  полях  і  в  дорогах!
Квітне  поле,  дорога  блищить...
То,  чи  буде  нам  Томос  до  Бога?
Чи  єднання  з  ним  буде  ще  мить?

Все  своє  в  нас  -  і  муки,  і  радість,
То  чому  ж  до  них  ласий  так  світ?
Чому  наше  настільки  їм  важить,
Що  віки  гальмували  нам  зліт?

Хай  нам  воля  думки  розправляє,
Щоб  на  крилах  злетіли  цих  ми,
І  щоб  щастя  над  змученим  краєм
Зашуміло  своїми  крильми!

9.12.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019


Каштан

Каштан  росте  серед  села,
Тут  на  зупинці,  біля  клубу,
І  стійкість  прикладом  була,
Його  у  буднях  наших  грубих.

В  світи  тривог  початок  шляху
Від  нього  людям  починався.
Надіями  завжди  тут  пахло,
Як  би  той  шлях  кому  не  склався.

Каштан  зустрів  тривоги  ранків,
Страхи  ночей  відбились  в  нім,
Коли  повзли  чужинців  танки,
НКВД  вривалось  в  дім.

Коли  тугим  кільцем  облави  
Душили  український  спів,
Як  тяжко  матері  ридали
Над  тими,  хто  у  ліс  не  вспів.

Напівживих  бійців  останніх
За  волю  й  гідність  України
Вели  тут  якось  на  світанні
Крізь  всі  їх  подвиги  й  провини.

І  край  свій  люди  покидали,
Хто  під  конвоєм,  хто  по  волі,
З  Сибірів  різних  присилали
Листи  про  долі  і  недолі.

Та,  все  ж  нові  часи  настали,
Коли  той  жах  з  усіх  змахнули,
Тут  вечорами  зустрічались
Не  вбита  старість,  чиста  юність.

Тут  колихалося  змагання,
Дитячі  війни  вирували,
І  перші,  в  зашпари,  кохання
Тут  поцілунки  дарували!

І  міцні  хліборобські  сім‘ї,
Тут  створені,  кріпились  в  полі.
Добром  приправлене  насіння
Вже  сходило  для  щастя  й  долі!

І  в  наші  дні  тут,  на  зупинці,
Під  цей  каштан  кладуть  тривоги
Ті,  хто  разом,  чи  по  одинці,
Зібрались  вирушить  в  дороги!

07.2018


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812423
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.11.2018


Лесю, посади мені калину

Лесю,  посади  мені  калину,
Щоби  квітла  завше  навесні!
Колихала  час,  ніби  дитину,
Так,  як  наша  та,  що  біля  тину,
Навівала  тільки  віщі  сни!

Лесю,  посади  мені  калину,
Щоби  грона  ягід  розляглись!
Щоб  добро  творила  без  зупину,
І  для  кожної  голодної  пташини,
Як  голодним  хліб  носила  я  колись!

Лесю,  посади  мені  калину,
Щоб  шуміла  радісно  вона,
Щоб  розквітла  наша  Україна,
Наша  воля,  правдонька  єдина,
Щоб  усіх  зігріла  вже  весна!

Лесю,  посади  мені  калину,
Щоб  забули  люди  про  війну!
Як  повстали  всі  проти  руїни,
Як  совєти  вбили  мого  сина,
Заганяли  нас  усіх  в  тюрму!

Лесю,  посади  мені  калину,
А  сама  за  правдоньку  борись,
Хай  проходять  в  мирі  ваші  днини,
Все  я  людям  віддала  дитино,  
Віддавать  ти  тоже  не  барись!  

07.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2018


Вічно задні

[i]Після  виступу  на  ICTV  одного  із
 кандидатів  в  Президенти[/i]

Така  вже  доля-неборака,
Що  не  один  ти  у  країні  -
Коли  у  когось  клешні  рака,
То  мрії  першості  -  наївні.

І  головне  тут  не  змагання,
Воно  -  основа  правих  дій!
А  те,  для  чого  та  остання,
Твоя  надія  всіх  надій…

А  головне  те,  що  на  серці,
Що  кожен  день  тобі  болить,
Те,  що  тебе  штовхає  в  герці
Плювати  в  поле  і  в  блакить!

Його  ж  нікуди  не  сховати,
Був  час  все  ділом  доказать.
І  хай  твоя  не  плаче  мати,
Що  здужала  тебе  піднять.

Хоч  сил  таких,  як  він  немало,
Вони  завжди  на  всяке  здатні,
А  Україна  б  лиш  зростала,
Щоб  не  казали  вічно  задні!

11.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812123
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018


Яблука і політика

Як  яблуні  цвіли  тут  навесні!
Сади  біліли,  мов  поля  зимою,
І  ніби-то  літали  ми  з  тобою
У  світлім  ароматнім  білім  сні.

А  потім,  літом,  все  змінилось,
Рясні  дощі  і  сонячна  спекота,
І  бур’яни,  і    без  кінця  робота,
І  мало  що  від  того  сна  лишилось.

Та  серед  літа,  яблуками  вкриті,
Сади  потріскувати  стали,
Підпорки  ніде  було  ставить,
Такі  часи  прийшли  несамовиті!

Чого  чекати  в  вибирання  рік?
Чи  нам  багатство  душі  зцілить?
Росія  завжди  в  серце  цілить,
А  яблуні  рясні  котрий  вже  вік!

08.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2018


Старая гвардия

Старая  гвардия  -  спины  согнутые,
Взор,  обращенный  куда-то  в  века,
Твердою  поступью  крепко  обутые,
Шли  они  жизнью  наверняка.

Старая  гвардия  -  плечи  поникшие,
Мудрость  во  взоре,  да  грусть  на  лице,
Что  им  назначено  волей  Всевышнего
В  этом  их,  сбывшейся  жизни,  конце?

Сколько  отпущено  ведь  неизвестно,
С  болью  привычно  приходят  рассветы.
Где-то  звучат  они  нотами  честными,
Вечного  мира  скупые  приветы.

Мало  возможностей,  горстка  желания,
Пусть  и  не  сильно  томят  раздражения.    
Всё  ещё  теплится  в  них  ожидание
Самого  главного  предназначения.

Может  почувствуют,  как  мы  в  ответе
За  всё,  что  было,  и,  что  не  сбылось!
Пусть  и  немного  им  времени  светит,
Лишь  бы  не  вечный  авось  да  небось!

Может,  рискнувши  на  кон  все  поставить,
Волю  и  опыт  свой  мощно  спрягая,
Смогут  они  наше  время  заставить,
Чтоб  не  позором  нам  правда  нагая!

19.08.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803720
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.08.2018


Современные Пилат и Христос

И  невдомек  убогому  ему,
Возможно,  по  его  природной  лени,
Что  против  авантюр  его  в  Крыму
Восстал  обычный  человечий  гений.

Восстал  Он,  как  Христос,  не  громко,
Совсем  пред  ним  не  слава  и  корысть.
Тростник  и  мыслящий  и  тонкий
Пилаты  тайно  всюду  будут  грызть.

И  отстоять  своё  предназначение
Всяк  может  только  волею  своей!
Пилат,  тот  млеет  от  Его  мучений,
А  Он  Всевышнему  -  убей  меня,  убей!

Раз  не  по  мне,  то  пусть    конец  всему,
Так  было  вслух  заявлено  Пилатом!
И  невдомёк  убогому  ему,
Что  мир  принадлежит  крылатым!

Что  не  продажной  мелкой  волей
Великое  свершение  взметнется!
И,  что  замученный  невольник,
За  каждого  из  нас  Он  не  сдается!

И  вот  когда  придет  грядущий  час,
Когда  сойдутся  плутни  все  и  правды,
Пусть  больно  станет  каждому  из  нас,
Что  не  тому  на  свете  дали  право!

17.08.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803718
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.08.2018


Синевир

Дотягнися  до  зір,
І  плекай  свої  мрії:
Тут  кругом  Синевир
Густо  чари  посіяв!
Хочеш  вір,  чи  не  вір,
Але  щастя  тут  близько,
Де  завмер  Синевир,
Мов,  спокою,  колиска!

І  легенди  цих  гір,
Ніби  квіти  -  строкаті,
Перший  в  них  Синевир,
Як  перлина  в  Карпатах!
Тут  з  далеких  ще  пір
Воля  крилами  марить,
Кров’ю  жителів  гір
Застережена  пам’ять!

Правіків  сивина
Та  сучастність  зійшлись,
Де  води  глибина,
Як  глибокість  душі!
Навкруг  озера  -  бір,
Острів  -  в  водах  зелених,
Береже  Синевир
Жовто-синє  знамено.

Навколо  гори  і  долини
Смереками  до  сонця  горнуться!
Тут  мати  виростила  сина,
Котрим  пишатись  може  горниця,
Який  за  дальнім  нашим  плаєм
Всіх  спільне  щастя  захищає!
То  Синевир!  І  вір  не  вір,  то  Синевир!

2017-2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2018


Россия

России  истины  -  в  тумане,
Загадочность,  которой  нет;
Сама  себя  всегда  обманет,
Виня  во  всём  весь  белый  свет.

Сама  легко  тому  поверит,
Кто  не  устанет  её  бить...
Живёт  она  по  древней  мере  -
Раз  бьёт,  не  может  не  любить.

Порядок  держится  на  страхе,
А  боязнь  страха  -  первый  крест,
И  головы  несет  на  плаху
Под  колокольный  благовест.

Чужая  боль  -  её  потёмки.
Что  б  так  Сенцова  оболгать!?
Тростник  и  мыслящий,  и  тонкий
Всегда  старается  ломать.

И  через  бездны  преступлений,
Пройдя,  как  через  маков  цвет,
Для  новых  чистых  поколений
Торит  кровавый  старый  след.

22.06.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796607
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.06.2018


Про пути

Не  отвлекай  меня  напрасно
От  освящённого  пути!
За  белых  ты  или  за  красных,
А  в  смертный  бой  тебе  идти!

Метет  дорогами  метелица,
И  зябнет  сердце  на  ветрах.
И  конница  в  атаке  стелется,
С  копыт  отряхивая  прах.

Трубы  призывно  голос  чистый
Летел  упрямо  над  страной,
Та  вера  нам  казалось  истинной,
И  мы  не  ведали  иной!

Стоял  за  нами  звон  столетий,
Церковный  выстраданный  звон,
А  нам  достался  наш  последний,
Прощанья    с  Родиною  стон.

Промчались  годы  и  события,
Но  в  сердце  боль  нам  навсегда,
Где  кровью  вписано  открытие-
За  ложью  вслед  грядет  беда!

Не  отвлекай  меня  напрасно
От  мыслей  грустных  про  пути!
И  этот,  новый,  голос  властно
Не  в  бездну  ль  он  зовет  идти?!

1.05.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794397
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.06.2018


Волинське літо

Льон  у  синє  небо  задивився,
Синє  небо  розплескалось  в  нім.
По  Волині  нишком  розбрелися
Теплі,  ясні  та  щасливі  дні!

Ось  і  дощ  пройшов  і  посвіжіло
Навкруги  повітря  променисте,
І  веселки  кольорове  диво
Засвітилось  чарівним  намистом.

По  траві  розсипалися  роси,
І  туман  чаклує  понад  ставом.
Там,  де  ще  не  висохли  покоси,
Там  лелека  кроки  тихо  ставить.

Прохолода  свіжістю  повисне,
Де  повітря,  хоч  ковтками  пий!
Ластівочий  розчерк  тихо  свисне,
Лік  зозуля  розпочне  рясний!

Лиш  дівочим  сміхом  обізветься
Вічно  заклопотаний  наш  люд  -
І  все  відібється  стрімко  в  серці
Від  простого  -  я  тебе  люблю!

21.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2018


Всё затихло и не шевелится

Всё  затихло  и  не  шевелится,
Ждут  указки  все  с  высока.
А  по  душах  гуляет  метелица.
Боль  по  тюрьмам  мотает  срока.

И  вылазят  со  всех  подворотен
Лиходеи  в  чужих  зипунах,
И  кричат,  что  они  патриоты,
Вслед  за  ними  насилие,  страх!

И  чем  жестче  и  не  выносимее,
Назло,  попранной  конституции,
Кнут  гуляет  народа  спинами,
Тем  пониже  их  тянет  согнуться!

А,  согнувшись,  они  ненавидят
И  свободу,  и  дух  достоинства,
И  в  мечтах  себя  только  и  видят
Беззакония  лютым  воинством.

22.05.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794249
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.06.2018


Юному футболисту Степану Чубенко

25  июля  2014  г  бандиты  т.  н.  ДНР  после    пыток,  убили
 16-ти  летнего  вратаря  Краматорского  футбольного  клуба
 Степана  Чубенко  за  то,  что  он  украинец.  Трое  убийц  известны,
но  скрываются  в  РФ.        (Из  интернета).

Погиб    парнишка    молодой,
Погиб  -  весёлый  и  смешливый,
Не  знал,  что  встретился  с  бедой,
Когда    его    остановили...

Его    учили    верить    в    солнце,
Ведь    даже    в    пасмурные    дни  
Футбол,    был    лучиком    в    оконце,
Где    правила    -    для    всех    одни!

Те,    трое,    взяты    под    защиту
Соседями,  что    их    призвали.
Попробуйте,    вы  с  них    взыщите
За    то,    что    парня    убивали.

Он  свято  верил  в  честный  гол,
Мечтал  ещё  пожить  по  правилам,
Но  видел  он  –  другой  «футбол»
Тех  «судьей»  бешенных  направил.

Живут  под  стильными  одеждами,
Да  под  причёсками  красивыми
Те,  кто  готов  топтать  надежды,
Своими  лапами,  крысиными.

Когда  придут  на  пир  футбольный,
Игрой  чтоб  честной  насладиться,
Пусть  знают  –  как  ни  было  больно,
Не  мог  он  правдой  поступиться!

Ничейного  для  нас  не  будет  счёта,
С  бандитами  не  ждите  правил!
Любой  ценой  держать  ворота,-
Нам  Стёпа  свой  завет  оставил.

2.06.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794247
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.06.2018


Цветет России ненависть во лжи

[i]В  аннексированном  Крыму  при  загадочных  обстоятельствах  погибли  военные  России  (  фото  в  сети),  чья  гибель  была  положена  в  основу  грубых  фальсификаций  с  российской  стороны  и,  последующих,  таких  же  грубых,  поспешных  и  беспримерно  резких  заявлений.[/i]


Цветет  России  ненависть  во  лжи,
А  следом  -  время  многим  умирать,
И  ворон  чёрный    всем  наворожит,
Что  первыми  их  будут  сын  и  брат.

На  фотографиях  солдат  России
В  глазах  всё  больше  грусти  и  тоски,
Смертельной  грусти  посреди  насилия
Теперь  им  за  бравадою  не  скрыть.

А  их  кумир,  свинтив  глаза  и  брови,
Легко  для  всех  найдет  своих  врагов.
Чем  больше  льется  русской  крови,
Тем  незаметней  гнёт  его  ж  оков!

Вот  так  живут,  надеясь  на  авось,
И  этот  вождь  их,  на  авось  похожий,
Порядок  в  мире  Крымом  наискось,
Он  зачеркнул  с  такой  наивной  рожей.

И  свято  веря  в  правильность  пути,
У  них  в  том  никогда  сомнений  нету,
С  надрывом  тяжким  будут  все  идти,
Пока  им  солнце  краденое  светит!

18.08.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685005
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.08.2016


Світло так і наївно

Світло            так            і          наївно
За            майбутнє            взялись,
Ми          по              всій            Україні
Як              брати                обнялись!

Суперечки          по                Радах,
В            вирі            сотні            думок;
Прикре      слово      не        зрада,
До        прийдешнього          крок!

Тільки      б        вірив    нам      Бог,
Та        тримались    ми        разом,
Бо          на          сто                перемог  -
Завжди  стільки    ж    поразок!

Ми    на      світ    не      в        образі,
Де      до        всіх      добрий      Бог,
Де,    не      знавши          поразок,
Марно        ждать            перемог!

Тож,      душа    хай    не    плаче,
Серце        хай        не          болить,
Нам    тепер,      крізь    невдачі,
День      грядущий        творить!

І  прийде  нам  усе  не  відразу,
Та,  оскільки  за  правду  і  Бог,
То,  услід  за  віками  поразок,
Будуь  нам  ще  віки  перемог!

25.07.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685003
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2016


Російський народе!

Російський  народе!
Ми  знову  про  війни!
По  світу  негода,
Ворожі  обійми...

І  збочилась  правда,
А  кривда  сміється,
І  Градами,  Градами
Твердь  наша  б'ється!

Тут  злість  наповняє
По  вінця  серця  -
То  ордам  Мамая  -
Добути  кінця!

Всі  кривди  підняти,
Всі  правди  забути,
В  серцях  карбувати
До  скону,  до  скрути!

І  все  пропоганди
Залити  брехнею:
Фашисти,  Луганда
Під  страху  бронею!

І  не  зупинитись,
І  не  оглянутись,
В  крові  все  топити,
В  кайдани  закути!

Розгойдані  версти,
Розбурханий  час,
Навіжено,  черство
Ідуть  вже  по  нас!

Народи  ворожі,
Прокляті  новини,
Фіналом  -  в  рогожі
"Ясир"  з  України!

9.04.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658529
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2016


Галерный раб

И  днем  он  гребёт  и  ночью,
Лишь  пот  на  висках  блестит,
И  мнится  ему  -  он  мощью
Всё  в  мире  способен  смести.

Границы  менять  как  хочется,
Величием,  дерзко,  кичась!
Пусть  отношенья  подмочатся,
Но,  кто  же  посмеет  кричать?!

Какие  в  бреду  отношения?!
Тут  нужно  хватать  наугад!
Нацлидера  есть    решение  -
Печать  же    поставит  "Град"!

Такие  вдруг  сильные  стали!
Пусть  слабые  нынче  дрожат!
Куем  не  кастрюли  из  стали,
На  них  у  нас  нету  деньжат!

А  нам  кричат:  "Экономику!"
Никак  не  способны  понять  -
Не  нам  копить,  как  гномикам,
Всё,  что  нам  нужно  -  отнять!

Мы  сладостно  мир  устроим,
Богатства  все  так  и  сделаны!
Ведь,  думали,  мы  не  откроем
Закон  Всемирного  Беспредела!

И  не  претендуя  на  "Нобеля",
Что  крохи!  Нам  всё  подавай!
Мы  лучше  полмира  угробим,
А  выгребем  новый  свой  рай!

10.04.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658527
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.04.2016


Державникам

Все,  очень  даже,    скверно,  господа!
Велик  не  потому,  что  есть  успехи  -
Он  их,  соседнего  народа  города,
Тем  недоумкам  бросил  на  потеху!

И  уронив  слезу  от  умиления,
И  разорвав  рубаху  за  державу,
Вам  фиолетово,  что  преступления
Легко  вы  так  посеяли  кровавые!

И  пир  бандитский  полыхнул  огнями,
И  кровь  и  слёзы  хлынули  рекой...
Разбитый    надмогильный  камень
Вновь  воплощает  истины  покой.

А  вы,  по-прежнему,  всех  поучаете,
Историю  кроите,  как  придётся,
Здесь  самое  грабительское  чаянье
За  устремление  святое  выдаётся!

И  продолжаете  враньём  всё  мерить,
И  флаг  ваш  миру  только  угрожает,
И  вы  не  понимаете,  в  какого  зверя
Вас  пропаганда  злобы  превращает!

Ну,  что  ж,  живите,  если  так  живётся,
И  кровью  запивайте  нищету...
Пусты  глазницы,  Бог  войны  смеётся,
Россия  бездны  примеряет  пустоту!

3.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655717
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.03.2016


Русским

Кому  б  не  судьба  вами  править,
Поймёт,  что  не  надо  и  див,
Легко  ликовать  вас  заставить,
Чужое  для  вас  захватив!

Средь  мирных  равнин  дыхания,
Где  летом  -  берёз  снега,
Для  вас  есть  одно  призвание-
Искать  средь  соседей  врага!

Волками  в  овечьей  шкуре
Про  мир  не  стесняетесь  выть!
Империю  дикой  натуры
Колоссом  сумели  взрастить!

Здесь  ветры  холодные  реют,
И  души  тут  всем  леденят,
Повсюду  в  безумной  Империи
Могилы  забытых  солдат!

Вожди  вам  затем  только  надо,
Чтоб  новые  войны  вели,
А  будет  за  то  вам  наградой
Сиротский  лишь  холмик  земли!

И  так  всё  ведётся  веками,
И  тот  здесь  всегда  в  козырях,
В  ком  сердце  похоже  на  камень,  
Чтоб  гибнуть  народу  зазря!

25.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655716
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.03.2016


Дірка в днищі

Прогризла  "крыса"  дірку  в  днищі,
І  голосно,  щоб  в  цілім  світі  чули,
Зухвало  заявляє,  що  всіх  знищить,
Якщо  назад  не  повернем,  в  минуле!

Посібників  своїх,  котрий  десяток,
 Заставила  фальцетом  всюди  вити,
Надіючись,  що  відтепер  крисятник
Повчати  буде  світ,  як  треба  жити.

І  щоб  повсюди  все  по  їх  законах!
Ніхто  не  смійте  думати  щось  проти!
Віднині  білим  буде  чорне,  а  по  зонах
Для  зеків  ордени  -  за  спецроботу!

Для  корешів,  що  хочеш  -  все  тобі,
Противникам  та  іншим  -  долю  гірку,
А  тим,  хто  їх  малину  пре  на  "горбі",
Лиш  деревяні  і  обіцянок  ще  дірку!

А  щоб  успішними  були  такі  потуги,
"Законопрінту"  звісно  буде  мало,
Мерщій  у  ворога  перетворили  друга,
Полізли  відбирати  в  нього  сало!

Свої  порядки  -  та  для  всього  світу!,
Надіється,  що  якось  світ  привикне,
Їх  "фестивалі"  буде  скрізь  терпіти,
А  справедливість  поступово  зникне!

Прогризла  "крыса"  дірку  в  днищі!
Це  хто  ж  до  днища  допустив  її?
Хто  відповість  тепер  за  пожарища
В  тій,  дружній  у  радянській  час,  сім'ї!

13.03.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655267
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2016


До сусідів

Хто  пішов  на  сусіда,
Як  були  ще  братами?
Це  найманці  услід  нам
Перші  кинули  камінь!
Не  забути  віками,
Не  простити  ніколи!
То  не  лише  був  камінь,
То  був  зашморг  на  волі!
І  тепер  крокодилових
Сліз  даремно  не  лийте!
Що  ви  там  заходилися
Ще  не  вбите  -  убити?
Хто  не  в  силах  творити
Прагне  лиш  відбирать!
Мирно  в  світі  щоб  жити
Треба  совість  ще  мать.
Всі  віки  задираєтесь,
Всі  діла  -  напролом,
І  ніколи  не  каєтесь  -
Вам  повсюди  -  "облом"!
І,  як  приклад,  для  світу
Вибрав  Бог  мабуть  вас,
Як  не  треба  тут  жити
На  постійний  показ!


23.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2016


Наші чекання

І  не  зрадим  свого  ми  чекання,
Хай  тріщить  самий  лютий  мороз,
Де  і  в  зустрічах  і  розставаннях
Чуть  проникливі  запахи  гроз!

Переміни  в  лице  нам  періщать,
Під  палаючі  гасла  зірниць.
В  тій  системі,  що  душі  нищить,
Не  спішили  ми  падати  ниць!

І  були  так  завжди  відчайдушні,
Щоб  не  зрадити  якість  мрій...
І  в  пустій  атмосфері,  бездушній
Все  тримались  за  край  надій!

Всі  спішать,  що  було,  те  забути,
Наша  память  така  вже  коротка!
Ми  без  неї  щасливе  майбуття
Хіба  зможем  відчути  на  дотик?

Хіба  зможем,  щоб  знов  не  омана,
Не  булого  оновлений  жах,
Бо  наш  ворог  -  він  майстер  обману,
З  нами  буде  завжди  на  ножах!

І  не  можем  ми  зрадить  чекання,
Кров'ю  кращих  полите  синів...
І  всі  мрії  свої  й  сподівання,
З  нездійснених  ще  вирвемо  снів!

12.  01.  2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654690
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2016


Не з чужого плеча

Ми  з  чужого  плеча
Не  співали  пісень!
Шаблю  нам,  чи  меча,
І  за  світлий  свій  день
Нам  не  жить  без  завзяття,
Снаги  не  позичать!
Не  при  рабськім  багатті
Будем  ми  танцюваить!
Догоряє  вже  ватра,
Холодіє  душа,
І  з  надією  в  завтра
Наш  похід  вируша!
Були  завжди  надійні  -
Вірні  спільним  богам!
Та  як  зрадники  діяли,
Лиш  на  шкоду  ви  нам!
Розіп’яли  братерство,
Вже  нового  не  буде.
Знахабніло  і  черство
Впали  в  нелюди  люди!
Знов  прийшли  підкорять,
Собі  мирного  краю?
Ваша  збочена  рать,  
Тут  без  слави  сконає!

23.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2016


Як нелегко відриватись

Як,  нелегко,  відривались
Від  привичного  обману,
Де  щоденно  шарувались
Брехуни  та  шарлатани.

Правда  в  тих,  у  кого  сила,
І  даремно  не  старайся!
Скільки  сила  та  косила,
Задирайсь,  не  задирайся!

Але  все  таки  змінилось,
Бо  знайшлися  в  нас  герої!
І  притихла  злая  сила,
Всім  ті  правила  б  засвоїть!

Де  живуть  одні  невмійки,
І  подвійні  де  стандарти,
Про  своє  уже  не  мріють,
Їм  чуже  би  щось  відняти!

Їхній  приклад  всім  покаже
Чорну  тінь  з  другого  боку.
Нам  би  те,  невміння  враже,
Не  збивало  б  тільки  кроку!

Стрімко  ми  ідем  в  майбутнє,
Де  уже  не  сила  править,
І  без  них  те  діло,  путнє,
Віри  в  щастя  нам  добавить!

24.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2016


Збоченці

З  їхнього  боку...
З  нашого  боку...
Мусить    високо
Злітати  наш  сокіл!

З  нашим  сусідом
Квітнуть  лиш  біди!
Біди  там  слідом
Де  влада  без  стиду.

Чвари,  як  хмари-
Дим  та  пожари.
Щастя  примару
Вбили  на  пару.

Доля  і  воля  -
В  небі  і  в  полі!
Гнуться  тополі
Від  нашого  болю!

Знову  руїна
Повзе  в  Україну,
Доньку  та  сина
До  згуби-загину!

Тільки  даремно
Тужаться  іроди,
Справами  темними
Волю  не  міряти!

Воля  питати
Не  буде  рабів,
Хто  це  повстати
За  неї    посмів?!

07.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654361
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2016


Тривоги нашої печать

Тривоги  нашої  печать
Не  зняти  махом  -
Схід  свого  сонця  зустрічать
Ідем  на  Захід!

А  прапор  наш,  де  кольори  -
"Не  в  тім  порядку",
Над  нами  свято  майорить,
Бо  все  -  з  початку!

Там  неба  нашого  блакить,
Над  жовтим  полем,
Де  сокіл  наш  в  піке  летить
По  нашу  долю!

Наш  ворог  лютий  віковий
Все  не  відстане!
Розриву  того  біль  гіркий  -
По  наших  ранах!

Відомо  нашому  народу,
Це  кожен  знає  -
Ніколи  той  не  знайде  броду,
Хто  шлях  простає!

Тому  й  стоїть  гам  балачок,
Щоб  всіх  почути!
Він  не  про  нас,  той  їх  гачок,
Усе  -  закути!

Крізь  нетрі  різних  протиріч
Розправим  крила,
Щоб  ми,  нарешті,  віч  на  віч
Себе  зустріли!

23.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653821
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016


За що нам любить Україну

За  що  нам  любить  Україну?
Що  нам  Україна  дає?
Вона  береже  від  загину
Для  кожного  серце  своє.

Щоб  знали  ми,  що  ми  за  люди,
І  звідки  свій  рід  ведем,
Щоб  теплилась  в  наших  грудях
Надія  жагучим  вогнем!

Щоб  той,  хто  не  вміє  дружити,
Та  все  на  свій  лад  заправля,
Не  міг  наші  душі  згубити
З  кривавого  свого  кремля!

За  що  нам  любить  Україну?
Кому  ж  це  робить,  як  не  нам?
Живе  поки  мови  росина,
Не  скоримся  ми  ворогам!

І  скажемо  цілому  світу  -
Лиш  дружба  добро  творить!
Щоб  з    світом  по  совісті  жити,
Потрібно  свій  край  любить!

9.03.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653820
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016


Які б не булИ тут часи

Які  б  не  булИ  тут  часи,
Не  був  би    хто  ти  -
Ти  Україні  не  неси
Свою  скорботу!

Її  вже  хватить  нам  усім,
Бо  лише  чвари
Несе  нам  лютий  наш  сусід
Крізь  всі  пожари!

Не  може  жити  як  усі:
Любить,  ростити,
Ходити  босим  по  росі,
Синь  неба  пити!

Йому  дай  лише  грабувать,
Палити  хати,
По  всіх  границях  воювать,
І  всім  брехати:

Що  миру  прагне  він  щодня,
Як  чайка  плаче,
Що  всім  він  лише,  як  рідня!
Собача  вдача...

Тому  затягнем  пояси,
Зберем  всі  сили!
Нехай  в  скорботі  ми  усі,
Та  вільні  крила!

Нам  хоче  світ  допомогти
Пройти  дорогу!
І  ми  досягнемо  мети,
Як  віри  в  Бога!

16.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653545
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2016


Українська доля

Українська  розквітчена  доля,
Де  калина  завжди  під  вікном,
А  край  поля  високі  тополі,
Та  дорога  в  життя  за  селом.

Ще  високо  злітає  наш  сокіл,
Щоб  зриватися  звідти  в  піке!
Дуже  рідко  ми  мали  тут  спокій,
А  частіше  -  життя  нелегке!

Чи  нелегкої  долі  нам  треба?
Чи  звитяжну  завжди  подавай?
Це  ж  над  нами  повік  синє  небо,
А  навколо  -  пшеничний  край!

Все  життю  нас  сусіди  повчали,
І  з  порадами  лізуть  на  танках,
Та  розтануть  ворожі  навали  -
Нам  свої  зустрічати  світанки!

Ми  в  майбутнє  ідем  по  дорозі,
Що  відмічена  кров'ю  синів...
Лише  в  щастя  свого  на  порозі
Застарілих  позбавимось  снів!

Розквітай  українська  же  доле!
Нам  на  щастя  й  весну  розквітай!
Хай  яскраво  жовтіє  те  поле,
Над  яким  голубий  небокрай!

2.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2016


Наша ластівка щось не летить



Наша  ластівка  щось  не  летить!
Для  весни  ще  не  все  ми  зробили,
В  суперечках  транжирили  сили,
Хоч  надіялись  -  доля  не  спить!

Наша  ластівка  все  не  летить!
Вже  давно  прилетіли  лелеки  -
Чорне  з  білим  ділити  нелегко,
Аби  правди  затеплилась  мить!

Наша  ластівка  десь  забарилась...
Так  давно  всі  на  неї  чекаєм,
Ми  надії  ніяк  не  втрачаєм,
Як  завжди  -  в  її  віримо  крила!

То,  можливо,  вона  заблукала?
Ні!  Попала  в  ворожі  тенета!
Їй  в  зеленім  військовім  наметі
В  пута  крила  біда  закувала!

І  здригнулись  усі  трибунали,
Як  вони  її  стали  судити,
Тяжкий  вирок  брехнею  рядити,
Щоб  ми  довго  надії  не  мали...

Та  у  Бога  ми  суду  попросим!
Тільки  Бога  ми  будем  молити,
Щоб  не  дав  їм  те  все  загубити,
Що  в  серцях  своїх  свято  ми  носим!

Наша  ластівка  все  в  їх  темниці...
І,  не  скорена  злими  тортурами,
За  високими  щільними  мурами
Мріє  в  небо  злетіти,  де  птиці!

20.03.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653232
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016


Вкотре до себе звем весну

Вкотре  до  себе  звем  весну,
Крізь  всі  скорботи!
Усі  прокинулись  від  сну,
І  ті  хто  проти!
Все  прагне  волі  мій  народ,
Щоб  жить  щасливо!
Плює  сусід  у  наш  город
І  в  коси  сиві!

Сусіду  стид  лиш  позичать,
Землі  все  мало...
Все  прагне  нас,  ніби  зайчат,
Здобуть  зухвало.
Тільки  ми  твердо  стоїмо
На  нашім  полі!
І  більш  не  пустим  те  лайно
В  свою  ми  долю!

Навіки  віку  вкоротим
Брехні  лукавій!
Хрестом  святим  ми  охрестим
Всі  наші  справи!
Щоб  нам  і  сонце  золоте,
І  край  розквітнув  -
Під  прапор  стали  ми  за  те
Жовто-блакитний!

8.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653229
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016


Картопля на селі

Насмажу  я  картоплі
На  всю  сковороду,
І  з  неї,  ніби  оптом,
Селом  несеться  дух!

Сусіди  просто  ахнуть,
І  слюнки  потечуть  -
Моя  картопля  пахне,
Що  за  селом  аж  чуть!

Забудьте  про  горілку,
Закиньте  і  тютюн,
Картопельку  на  вилку,
А  запашок  як  в'юн...

А  ще  сальця  шматочок
До  хліба  окрайця,
А  перед  тим  із  бочки,
Та  націдить  винця!

Здорове  тут  повітря
Плека  здоровий  дух,
Природна  ця  палітра
Біду  розщедрить  в  пух!

31.07.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630258
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.12.2015


Вишиванка

Цілий  вечір  і,  часто,  до  самого  ранку
Під  стареньким  коптявим  іще  каганцем
По  хатах  розквітали  колись  вишиванки,
Як  майбутньої    долі  щасливе  лице!
Піднімає  життя  щораз  вище  нам  планку,
І,  коли  вже  приходить  час  іспит  тримать,
Придає  нам  наснаги  нова  вишиванка,
В  ній  готові  на  все  часу  відповідь  дать!

Хрестиком  розмічене  шиття,  
Думи  на  нім  вишиті  й    тривоги,
З  ним  натхненно  все  своє    життя,  
Свій  натільний  хрест  несли  до  Бога!

А  коли  вже  на  нас  поповзли  чужі  танки,
Та  загарбник  рішив  наші  землі  забрать,
Самі  кращі  із  нас  одягли  вишиванки,
І  пішли  Батьківщину  свою  захищать!
Ще  прийдуть  в  Україну  щасливі  світанки,
Небувало  розквітне  майстерність  митців,
І  одінемось  всі  ми  тоді    в  вишиванки,
А  в  найкращі  одінем  за  волю  борців!

Хрестиком  розмічене  шиття,  
Болі  на  нім  вишиті  й  тривоги,
З  ним  нам  легше  все  своє  життя,  
Свій  нелегкий  хрест  нести  до  Бога!

Вишиванка  нам  душі  теплом  зігріває,
Та  наснаги  на  кручах  життя  надає!
Вишиванка  -  то  знак  працьовитого  краю,
Що  віками  мережить  тут    щастя  своє!
Хай  над  світом  щаслива  вже  доля  злітає,
Скільки  можна  усім  натикатись  на  зло?
Вишиванок  для  всіх  Україна  надбає,
Щоб    планету  чарівне  шиття  вберегло!

Хрестиком  розмічене  шиття,  
Долі  на  нім  вишиті  й    тривоги,
З  ним  і  далі  в  широчінь    життя  
Понесемо  свій  ми  хрест  до  Бога!

20.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015


Непоправиме

Те,  що  було,  нічого  не  поправить,
Все  що  зробив  -  навіки  тому  буть,
І  як  нестерпно  розпинає  память
Чомусь  завжди  таку  підсудну  суть.

Так  болісно  і  щемно  розіллється
По  всьому  серці  згадка,  що  було!
І  так  сполохано  заб’ється  серце,
Що,  скоєне,  не  виправити  зло.

Несамовито  в  памяті  спливають
Всі  пелюстки  ображених  квіток.
Та  добре  знаю  -  десь  мене  чекає
Мій  гострий  і  останній  завиток...

Його  боюсь,  ніяк  не  наближаю,
Як  Страшний  суд,  він  якось  надійде.
Що  буде  потім,  те  ніхто  не  знає,
І  я  не  знаю,  що  на  нас  там  жде.

І  про  одне  лиш  мрію  я  віднині,
Хоч  трохи,  ще  таки  нагоду  мать,
Щоб  всі  мої,  болючі  ті,  провини
Самому  на  цім  світі  відстраждать!

29.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015


Вічна дорога

Себе  я  відчуваю  все  в  дорозі,
Куди  б  не  їхав,  чи  куди  б  не  йшов,
Чи  навіть  так,  присівши  на  порозі,
Я  все  в  путі,  і  скрізь  сліди  підков.

Куди  спішу,  чому  так  поспішаю?
Куди  несе  мене  життя  потік?
Через  земні  простори,  що  без  краю,
А  чи  серця  в  людський  короткий  вік?

Дорога  лине,  цілі  я  не  знаю...
Не  знаю  точно,  що  мене  там  жде,
А  я,  чомусь,  спішу  все  й  поспішаю,
Мій  час  невпинно  і  вічутно  йде.

Мій  час  іде,  і  туга  все  зростає,
Хоч  знаю  я,  що  інші  тут  пройшли.
Безмежні  юрби  шлях  цей  торували,
Але  не  знаю,  що  ж  вони  знайшли.

І  часто  я  ловлю  себе  на  тому,
Що  може  ціль  -  це  видумка  чиясь,
Як  досягти  ще  не  вдалось  нікому,
То  може  ціль  для  кожного  своя?

Можливо,  й  так,  а  я  свою  не  знаю,
І  безнадійно,  щоб  когось  спитать.
Можливо,  кожен  ціль  свою  ховає,
Мені  й  своєї  недоступно  знать.

І  не  хотів  я  в  цьому  признаватись,
Міг  прикидатись,  як  усі  кругом...
Без  цілі  так  нелегко  поспішати,
Як  часу  шлях  припуститься  бігом.

28.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015


Мертвые не помнят зла

Мертвые  не  помнят  зла,
Не  прощают  лишь  его  живые.
Жизни  отнимать  сюда  пришла
Жадная,  свирепая  Россия.

Они  гнали  пленных  на  Донбассе,
Чтоб  унизить  этим  всех  солдат.
Мир-то  видел:  площадь  Красная,
И  Россия  за  тем  злом  стоят!

И  об  этом  нас  никто  не  спросит,
Кто  решал,  что  было  решено!
Если  молодых  война  здесь  косит,
Это  право    кем-то  ей  дано!

Это  кто  решил  себе  позволить,
Дать  приказ  невинных  убивать?
Чью  же  чёрную  корягу-совесть
Нам  за  то  к  ответу  призывать?

Пусть  повеет  холодок  Гааги,
Что  за  всё  придется  отвечать!
Украинских  витязей  отвагой
Сорвана  преступная  печать!

Думали,  наверно,  обойдётся,
И  никто  про  то  не  будет  знать,
Как  украли  у  народов  солнце,
Друг  на  друга  стали  натравлять.

Никогда  ничто  не  обойдётся,
Память  у  народов  -  на  века!
Каждому  за  всё  теперь  зачтётся
Потому,    что  рана  глубока!

17.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629807
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.12.2015


Россия

Что  не  так  со  страной?!
Нас  сомнения  давят...
И  последней  струной
Обрывается  память...

Воробьиная  ночь,  
                               воробьиное  счастье,
И  плывет  над  Россией  
                                                 обмана  туман.
Раз  украдена  власть,  
                       то  добра  не  дождаться,
И  опять  отравил  всех
                                 самомненья  дурман!

По  полям  и  по  весям
Разразились  дожди...
По  судьбе  куролеся
Ты  удачи  не  жди...

Воробьиная  ночь,  
                                 воробьиное  счастье,
И  плывет  над  Россией  
                                                   обмана  туман.
Раз  украдена  власть,  
                             будут  бури,  ненастья,
Всех  по-прежнему,  давит
                                 самомненья  дурман!

Воровская  малина
Нынче  правит  везде...
И  отцу  что  б,  и  сыну,
Кто  в  кремлёвской  узде...

Воробьиная  ночь,
                               воробьиное  счастье,
Всё  плывет  над  Россией  
                                                 обмана  туман.
Коль  украдена  власть  -
                           кандалы  на  запястьях,
Ну,  зачем  он  нас  травит
                               самомненья  дурман?!

19.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629804
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.12.2015


Наш барвінок


Музика  і  обробка  Володимира  Сірого

Коли  ти  вірність  захочеш    шукати
Серед      просторів      рідного    краю,
Легко    знайдеш  біля  кожної    хати
Килим    барвінку,  що    душу  втішає.

Краплями    неба    в    темних  кущах,
Це  ж    було    треба,      щоб  не  зачах
Вічний    клич      волі,    крила    росли,
Щоб    ми    в  неволі  вижить  змогли!

А  як  кохання  струмочок  заб’ється,
Серце    охопить      шалена      любов,
Синіми    квітами    щастя    пов’ється
Доля  розквітне    барвінкова    знов!

Краплями    неба    в  зеленій    пітьмі,
А        коли      треба,    то    й      на    війні
Вічний  клич  волі,  міць  під  крилом,
Подих    звитяги    в  двобої    зі  злом!

Вічнозелене      те      плетиво    листя,
А      квіти      сині,    як    очі    в    дитини,
І  стереже  він  батьківське  обійстя,
Щастя      вартує      синам        України.

Краплями  неба    в    темних  кутках,
Вся    наша    доля  в    наших    руках!
Вічний  клич    волі,  крила  в    політ,
Щоб  лише  вільними  бачили    світ!

17.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015


Хлопчик, по імені Ося

Той          хлопчик,      по      імені      Ося,
З'явився          колись        в          Україні,
Талан          його            дзвінкоголосий
Тут        небом          освячено        синім!

І        жовтим        кріпився        колосом,
Що        зрів      по        ланах    широких,
Аж        поки          фортуни        колесом
Піднявся        далеко          й        високо!

Хоч    він      не    забув      нашу      мову,
Десь    тут      його      рід      похований,
З    бурятом    би    він    завойовував,
Країну      у        рабство          оновлене.

Як    пафосно      всіх      він        повчав:
На  сході    знайдете  духовну  вись!
Та    сам    же      в      Європу      помчав,
Як        біди        за        нього        взялись!

Ні,    чесно      прожити    не      трудно,
Коли      в        тебе      серце    відкрите!
Чому    ж    тоді      став        він        іудою,
Готовим      в      крові    нас    топити?!

І  вірить  йому  в  нас  немає  підстав,
Він  нас  більш    ніяк    не      заводить,
Бо,  схоже,    він  цапом  в  них    став,
На    бойню      баранів    що      водить!

4.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629521
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2015


Пощади сумасшедших, Россия

В  ночь  на  воскресенье  13.12.2015г  по  чьей-то
 преступной  халатности  случился  пожар  
в  Новохоперском  психоневрологическом  
интернате  унесший  жизни  23  несчастных.
                                                                                                     из  интернета…



Пощади  сумасшедших,  Россия,
Не  сжигай,  как  опавшие  листья!
Средь  агрессии  и  насилия,
Как  пример,  они  могут  сгодиться!

Как  колодец  с  водой  прозрачной,
Что  зеркалится  там  в  глубине,
Образ  тёмный  свой  и  невзрачный,
На  его  распознаешь  ты  дне!

Словно  звери,  закрытые  в  клетке,
Убежать  и  спастись  не  судьба,
Древа  русского  лишние  ветки
Обрекли  здесь  в  огне  погибать!

Тихий  ветер  опять  над  пожарищем
Будто  раны  души  холодит,
И  кошмаром,  вновь  оживающим,
Что-то  в  памяти  всё  бередит.

Сколько  было  всего  сожжено  их
Неугодных  и  не  похожих  на  всех,
Где  взойдёт  над  людьми  параноик-
Чёрный  пепел  лежит  по  росе!

Сумасшедший  спасёт  лишь  Россию,
Не  устанет  бить  в  правды  набат,
Когда  крылья  народа  бессильно
И  безвольно  в  обмане  висят!

16.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629324
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.12.2015


А в Кощеевом царстве дела

А  в  Кощеевом  царстве  дела  -
Никому  дела  нет  до  свободы.
Здесь,  чем  больше  наделано  зла,
Тем  и  больше  любви  у  народа!

Но,  народа  почти  не  видать,
А  торчат  из  домов  только  уши!
Они  могут  не  есть,  и  не  спать  -
Им  вождей  лишь  бы  слушать!

Чтобы  речь  люто  шла  про  врагов,
Да  с  упором  на  их  коварства  -
Мол,  от  наших  родных  берегов
Захотелось  чужого  им  царства!

Кандалы  чтоб  родные  попрать,
И  мечтать  о  какой-то  свободе,
Всё  равно,  что  Кощея  предать,
Это  вызов  всей  здешней  породе!

Нет  грехов  тяжелее  на  свете,
И  весомей  предательства    нет!
Кто  же  в  мире  за  это  в  ответе?
Ну,  конечно  же,  весь  белый  свет!

И  живут  в  этом  царстве  спесиво,
Не  родное,  здесь  яростно  давят!
Что  кощеи  их    в  хвост  и  в  гриву,
Так  на  то  коротка  у  них  память!


5.12.2015  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629322
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.12.2015


Імперія зла

Чомусь  так  виходить
                                                 у  нас  по  віках,
Скрізь  зла  хороводить
                                                       шалена  ріка,
Та  холодом  свище  
                               над  всім,  що  було,
З  історії  хлище  
                                   вселенськеє  зло!

Імперські  потуги  
                                         за  раттю  де  рать,
Ні  брата,  ні  друга,  
                                         собі  все  забрать!
І  слова  бояться,  
                                 їм  правда  не  мила,
Лиш  той  має  рацію,  
                                     хто  за  кормилом!

Бо  інше  -  то  збочення  
                                           кволої  мрійності,
Лиш  їхнє  торочення  
                         «відповідає  дійсності»!
Їх  дісність  придумана
                                                     не  в  головах,
Імперськім  щоб  туменам
                                                       сіяти  страх!

Зі  страху  що    виросте,
                                             те  у  них  родить,
Людей  лише    нищити
                                         -  всі  їх  винаходи.
Тому  проти  світу  
                         завжди  налаштовані,
Ростить  і  творити
                                       не  пристосовані!

Та  Бог  би  вже  з  ними,
                                         а  нам  то  як  буть?
У  праведні  днини  
                                   торити  б  свій  путь,
Та  холод  збігає  
                               на  дно  десь  в  душі,
Що  як  не  старайся,
                                     все  те  їм  душить!

Де  правда  донині,  
                             чому  так  бариться?
І  по  Україні,
                 чом  смутку  все  виться?
Та  можем  вже  бачити,  
                                           яке  б  нам  було,
Із  Карлом  Дванадцятим,
                                               інше  «ярмо»!

Нема  більш  ярма,  
                             як  їх  дурість  стара,
В  ній  діла  катма,
                             то  в  безодню  нора!
Ми  з  бідами  сходимось  
                                             там  віч  на  віч,
Чим  ближче  до  «сходу»,
                           тим  більш  протиріч!

22.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624771
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2015


Русским

За  глупостью  -  вечно  расплата,
В  столетиях    опять  и  опять,
Различные  "понтийпилаты"
Не  уставали  вас    распинать!

Легко  вам  вестись  на  лихое,
Кричать  когда  смена  вех:
"Мы  всем  кислород  перекроем!"
Под  пьяный  кураж  или  смех...

И  тешитесь  мелким  тщеславием,
Поднявшись  в    свой  куцый  рост,
Фашизм  разведя  православием,
Туда  же  -  в  бандитский  форпост.

Кто  в  бедах  всегда  виноватый?
Куда  б  ни  пошли  -  всё  тупик...
Вождям,  прогибаясь  как  вата,
Не  гей  ли  по  духу,  русский  мужик!

Корячась  по  жизни    ухабам,
Страна  не  к  прогрессу  идёт!
А  грубо,  кроваво,    похабно,  
Веками  тиранит  родной  народ!

И  видит  весь  мир,  как  болезненно,
Не  разбирая  перед  собой  пути,
Да  всё    по  обочине  не  езженой,
Пытаетесь  в  будущее  вползти.

23.06.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624769
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 29.11.2015


Словяни

Про  жито  молитва
У  зими  голодні,
І  з  ворогом  битва.
Як  воля  господня,

А  щастя  горстина,
Щоб  радість  до  неба  -
Спокійна  хвилина,
Де  в  битву  не  треба.

Та  знову  тривога
Зривається  з  місця,
Петляє  дорога
В  болоті,  як  в  тісті.

Незванії  гості,
Нема  на  них  сили,
Лиш  старії  кості
Собі  захватили.

Та  лише  під  ранок,
Як  злипнуться  очі,
Із  наших  схованок
На  них  ми  наскочим.

Не  буде  пощади,
Тут  жалю  не  треба,
Дамо  ми  їм  раду,
Бо  з  нами  і  небо!

І  знову  ретельно,
Збираючи  збіжжя,
Набігам  смертельним
Кладем  роздоріжжя.

Запаси  поповнені,
Загострені  списи,
І  кубки  наповним
Своїм  Осмомислам!

7.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2015


Лелеки України

(оновлений  варіант)

Не  ходи  ти  далеко,
Подивись  навкруги  -
Ген  чутливий  лелека
Сторожить  ворогів.
Наче  тінь  наших  предків,
Що  за  нас  все  тремтить  -
Як  не  так  щось,    лелека
Кудись  швидко  летить.

Біла  птиця  -  чорні  крила,
Після  літа  нас  покине!
Зиму  мусить  десь  перечекати.
Чи  є  нам  до  того  діло?
Ну,  яке,  здається,  діло?
Скільки  їй  терпіння  треба  мати!

Може,  там  десь  далеко,
Дивні  квіти  цвітуть,
Та  лиш  тут  у  лелеки  
Малі  діти  ростуть!
Ми  тут  всі  як  лелеки...
«Як  життя?»  -  не  питай!
Хоч  і  рвемся  в  далеко,
Над  усе  нам  свій  край!

Біла  птиця  -  чорні  крила,
Зустрічі  весняний  символ!
Щастя  треба  вміти  дочекатись.
Біди  всі  з  країни  гнати,
Боронитись,  працювати,
І  свою  вже  долю  повертати!

А  хмари  знов  зібрались,
Як  ознаки  біди,-
Тільки,  що  б  там  не  сталось,  -
Він  вернеться  сюди!
Знов  країні  нелегко,
Смутку,  хоч  відбирай!
Та  недаром  лелека
Прикрашає  наш  край!

Чорні  крила,  біла  птиця,
Нам  би  з  долею  зустріться!
Скільки  нам  її  іще  чекати?
Та  давайте  вже  не  ждать,
А  старанно  працювать,
Чорне  з  білим  чітко  розділяти!

11.2011-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2015


Чорним круком кружляє

Чорним  круком  країна  кружляє,  
Інтереси  свої  стереже!
Проти  всіх  вояків  направляє,
Всяка  нечисть  -  її  протеже…

Щоб  вони  не  старались  робити,
Боком  те  всім  виходить  підряд.
Зуби  шкіряться    цілому  світу,
Де  б  не  рвався  черговий  снаряд.

Їм  би  кимось  рулити  та  нищить
Ради  привиду  щастя  свого.
Чорним  димом  злітає  все  вище
Їх  бездумний,  шалений  вогонь!

І  що  гірше  кругом,  то  їм  краще,
Не  для  щастя  людського  вони,
Ніби,  вкинуті  древньою  пращею
Чорнонозбоченці  і  брехуни.

31.08.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623505
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2015


Судьба диктаторов

"Ах,  Государство!  Это  ж  я,
А  вовсе  не  страна  моя!"-
Сказал  король  великолепный,
Смиряя  временем  свой  нрав,
Он  был  и  прав,  и  был  неправ,
В  своем  стремлении  нелепом,
Себя  всё  время  возвышать,
Собой  устои  подменять...
Что  делать,  коль  судьбы  печать
На  Государство  то  легла,
И  на  страданья  обрекла.
И  вскоре,  только  через  номер,
Другой  король  на  плахе  помер!
И  в  наши  дни  туда  ж  стремятся,
Не  короли,  а  чёрнорядцы.
По  воле  Божьей,  не  своей,
Взлетев  на  трон  почти  случайно,
Забыв  примеры  королей,
Ведут  себя  они  отчаянно!
И  часто  скверно  так  кончают,
Беда  в  таких  души  не  чает!
Жестокий  век,    сердца  не  мягче,
Но  мог  ли  каждый  жить  иначе?!
А  те  кто  живы  и  рулят,
Так,  что  никто  для  них  не  брат,
Решая  странные  задачи,
Всё  норовят  себе  забрать!
Им  под  себя  бы  всех  подмять!
Соседей  всех  вокруг  накрячить...
Какая  им  судьбы  кручина
Уже  готова  засверкать?
Мужчина  ты,  иль  не  мужчина,
Под  сенью  исповеди  чина,
Да,  коль  дела  всему  причиной,
То  изготовлена  печать  -
За  все  придется  отвечать!
 
13.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623504
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.11.2015


Чом ти, серденько, болиш?

Чом  ти,  серденько,  болиш?
Чом  тривожися  ночами?
Стогне  тяжко  тут  спориш
Під  загарбника  ногами.

Знов  знайшлися  покупці
Нашу  волю  торгувати,
І  прадавню  нашу  ціль,
Бути  вільними  -  вбивати!

Так  пронизливі  світанки,
Холод  тягне  від  води,
І  повзуть  рашистів  танки
Тут,  як  вісники  біди.

Скільки  зброду  поналізло,
Все  б  їм  наше  віднімать,
Переплавляться  в  залізо
Наша  воля  й  наша  стать!

Не  порушить  їм  кордонів
Ні  в  степах,  ні  по  серцях.
Українських  батальонів
Є  гарантом  того  стяг!

Чом  ти,  серденько,  болиш?
Чом  тривожися  ночами?
Зеленітиме  спориш
Поки  воля  буде  з  нами!

21.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2015


Новая эмиграция

Я  в  душе  российский  эмигрант,
Вынужден  душой  покинуть  я  Россию.
Мрака  беспросветного,  гарант
Воцарился  в  ней  почти  насильно.

И  не  то  меня  смущает,  что  темно,
Были  времена  здесь  потемнее.
Заколачивали,  дружно  как,  окно,
Чтобы  стало  душно  и  мрачнее!

Снова  время  Тупиных  и  Сякиных,
Мутины  повсюду  торжествуют...
Траками  раздавленной,  гусятиной
Против  разума  свирепо  протестуют.

Высоко  взметнулся  дух  имперский,
Лихо  от  захватов  все  ликуют!
Словно,  наплевав  на  их  касперских,
Вирусы  во  всех  мозгах  жируют.

Вместо  строить  -  им  война  наградой,
Вместо  жить  –    общиною  страдать!
Скреп  духовных  скользкою  оградой
От  прогресса  мир  свой  ограждать!

Мир,  где  в  гениях  случайный  кто-то,
Мир,  где  мыслящих  -  на  общий  смех!
Где  не  святость  праведно  работать,
Где  чужое    -  отбирать  не  грех!

15.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623292
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.11.2015


Пустится осень в яростный танец

Пустится  осень  в  яростный  танец
Даже    внезапно  нас  пристыдит,
Призраком  счастья  этот  багрянец
Здесь  беззастенчиво  в  парке  горит.

Красные  листья  опять  облетают,
Чтобы  исчезнуть  в  мягких  аллеях.
Может  былое  дымкой  растает  -
Память,  она  от  тоски  не  ржавеет!

Тут,  как-то  летом,  мы  повстречались,
И  застучали  сердца  в  унисон!
Но  почему  же  тогда  мы  расстались,
Где  он  волшебный  и  сказочный  сон?

Рыжие  листья  опять  облетают,
Нам  не    встречаться  в  этих  аллеях,
Если  влюбленность  дымкой  растает
Сердце,  оно  просто  так  не  ржавеет!

Тихо  пройдусь  я  парком  унылым,
Где-то  там  в  кронах  -  золота  высь.
Мы  здесь  с  тобою  когда-то  бродили,
И  так  беспечно  в  любви  клялись.

Ржавые  листья  опять  облетают
Кто-то  забылся    в  тихих  аллеях
Могут  ли  чувства  дымкой  растаять
Если  душа  никогда  не  ржавеет?

Только  под  вечер  парк  я  покину,
И  мне  захочется,  чтоб  ты    вернулась,
Ведь  если  осенью  чувства  не  стынут,
Значит  не  зря  нам  судьба  улыбнулась!

Желтые  листья  пусть  облетают,
Станем  добрее  мы  в    светлых  аллеях.
Где-то  надежды  может  быть  тают,
Только  любовь  никогда  не  ржавеет!

17.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616010
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2015


Сіро і дощ

Сіро  і  дощ...
Лише  сполохом
Лист
Зашипить  від  намоки
І  стихне...
То  й  що  ж!?
Це  ж,    як  надлом,
Хист,
Сирість  допоки
Висне...
Осінь,
І  хоч  повітря  ріж,
В  погоду
Красок  кадриль
Водить!
Просинь
Гостра,  як  ніж,
Гордо,
Ніби  чужий  біль,
Сходить.
Тихо  виплаче  дощ
Жаль  свій
До  неба,
Туманом
Припудрить.
Але  не  скаже  що,
Стій!
Не  треба!
Обманом
Світ  мудрий.
В  котрий  вже  раз!
І  не  звернуть,
Сходиться  все
Клином
В  зиму.
Як  парафраз  -
Істини  суть,
Осінь  крізь  це
Лине
Мимо.

21.10.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616007
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2015


Як шалено осінь знов сміється

Як  шалено  осінь  знов  сміється,
Видноколом  круто  майорить!
Клин  пташиний  десь  у  небо  б'ється
А  внизу  усе  вогнем  горить!

Хочеться  і  нам  у  даль  податись
Від  своїх  досягнень,  помилок!
Але  осінь  не  пускає  з  хати,
Запросивши  листопад  в  танок!

Золота  хурделиця  скрізь  в'ється,
І  заносить  напрямки  й  дороги,
Хай  тривожно  б'ється  наше  серце
В  золоті  не  стихнуть  тім  тривоги!

Хто  на  те,  здавалось,  поведеться?
Хто  захоче  танцювать  той  вальс?
Над  усим  ця  осінь  лиш  сміється,
Щедро  скрізь  обманюючи  нас...

24.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615795
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2015


Вернисаж Осени

Снова  солнце,  выглянув  из  тучи,
Улыбнулось  нам  почти  влюбленно!
Осень,  мощью  всей  своей  могучей,
Открывает  вернисаж  сезонный!

Красок  хоровод  великолепный,
Воздух  весь  напичкал  красотой,
Освежающий  настой  целебный,
Наливается  в  души  бокал  пустой!

Звонко  зазвенит  он  хрусталями,
Вспыхнувших  желаний  и  надежд!
Странными  и  сказочными  днями
Дефиле  всех  лиственных  одежд.

Это  разноцветье  нынче  в  моде
На  короткий,  так  щемящий  миг,
Как  он  соответствует  погоде,
Всех  деревьев  красочный  парик!

Справедливостью  на  этом  свете,
Чтобы  ересь  не  распространять,
Осени  пожар,  что  в  души  метит,
Дождь-бродяга  станет  заливать.

24.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615794
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.10.2015


В небе вальсируют тучи уныло

В  небе    вальсируют  тучи  уныло,
Горстями  дождь  рассыпая  вокруг,
Солнечный  лучик  внезапно  и  мило
Росчерком  высветит  радости  круг.

Лишь  на  мгновенье  и  снова  растает,
Света  луч  ясный  и  хмурится  всё,
Ветра  холодный  порыв  нарастает
С  радостью  осени  слякоть  несёт.

Как  горизонтами  осень  грозится,
Щёки  надув,  чтоб  всё  золото  сдуть!
К  ним  вереницами  тянутся  птицы,
Крыльев  пунктиром  вычертив  путь.

Только  деревья,  словно  солдаты,
В  осень  отладили  свой  камуфляж.
Ветер  встречают  стойко,  крылато,
Но  их  надежды,  как  осенью  пляж!

Ёжатся  люди,  тепло  сберегая,
В  лучших  порывах  лица  светлеют.
Только  безжалостно  лица  стегают
Ветра  порывы  по  рыжим  аллеям.

Ржавыми  листьями  травы  покрыты,
С  крыш  водопадом  вода  ниспадает,
Грустно  вокруг,  и  никем  не  забыто  -
Всем  ведь  на  пятки  зима  наступает!

17.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614249
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.10.2015


Принимайте осень каплями

Принимайте  осень  каплями,
И  спасётесь  от  простуд!
Золото  на  землю  стряхивая,
Бродит  осень  там  и  тут.

Обещает  процветание,
Да  не  стать  миллионером,
Это    золото  печальное
Лишь  щекочет  тихо  нервы!

Её  холод  не  понятный  -
Так  похожий  на  прохладу,
Попадешь  в  её  объятья,
И  простуда  вмиг  наградой.

А  дожди,  почти  как  братья,
Вдруг  завалят  чередой,
Разведут  повсюду  слякоть,
Хоть  гони  их  всех  домой.

Но  одно  лишь  нас  утешит,
И  спасёт  всех  непрестанно  -
Перепевом  грёз  развешаны
По  утрам  везде  туманы.

И  пусть  выплывет  с  тумана,
Ну,  почти  что  волшебством,
Полная  грибов  поляна,
Груздей  стайка  под  кустом.

Принимаем  осень  каплями,
Как  богатство  -  понемногу,
Напророченное  счастье  нам,
К  нам  найдет  свою  дорогу.

20.09.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614248
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.10.2015


Запевалы

Их  здесь  считали  запевалами,
Они  повсюду  были  вхожими!
Как  часто  мы  им  доверяли,
Хотели  быть  на  них  похожими.

Закончились  все  их  скитания,
Они  избрались  в  депутаты!
На  всяких  разных  заседаниях
Дела  решали  по  палатам.

Но,  как-то,  песен  меньше  стало,
И  то,  что  в  песнях,  подзабыли,
Всех  весей  наших,  запевалы
Теперь  невнятно  говорили.

Когда  пришел  час  испытаний,
Врасплох  их  беды  не  застали,
Они,  со  всех  своих  стараний,
Лишь  только  власти  подпевали.

Пришли  события  кровавые,
Настало  время  истин  лживых,
Те,  кто  казались  запевалами,
Теперь  насилию  служили.

Но,  только,  снова    одиноко,
Всё  так  же  смело,  как  и  прежде
Звучал,  и  правдою  высокой,
Рок  среди  рока  был  надеждой!

5.10.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611732
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.10.2015


Александр Сергеевич, что же это с нами?

Александр  Сергеевич,  что  же  это  с  Вами?
Льются    слёзы    из    чугунных    Ваших    глаз,
Нет,      Россия      вовсе      не    одета    в    саван,
Саван      бодро    шьёт    другим    она    сейчас!

Сколько    знаем  мы  в  веках  её    радетелей?
Было    много,    устеливших    путь      костями,
Но  сейчас  России  истинным  свидетелем,
Некого            поставить            рядом        с      Вами!

Ни  в  дугу    согнуть,    ни  путами      опутывать,
А  царям,    вождям-генсекам  и    не  снилось  -
Сквозь    дремучесть  скреп    выпутывалась
Вашими          стихами            Божья            милость!

Век      жестокий  не      жесток    он    сам  собою,
И  сперва  убили  здесь  глашатаев  свободы,
А      потом    вознесся    дерзко    над      толпою
Рабский            дух      российского              народа!

Да  внезапно  захотелось    быть    великими,
Миролюбие  -    ведь    "слабых    лишь  удел!"
На    войне,    убитых    окровавленные  лики,
Проклянут    страну  за    низость  этих    дел!

Александр    Сергеевич,  что  же  это  с  нами?
Агрессивностью            пропитана            Россия,
Может    ведь  страна,  взращенная    веками,
Развалиться      от        духовного        бессилия!

26.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611731
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.10.2015


И жили б…

И  жили  б  на  земле  своей  привольно,
И  хлеб  на  нивах  дружно  б  колосился,
Но  Штирлиц  дослужился  до  Адольфа,
И  код  наш  генетический  вдруг  сбился.

И  трактористам  стали  сниться  танки,
Да  про  ракеты  грезиться  шахтёрам,
А  дело  в  том,  что  мерит  всем  ушанку,
Разведчик  из  кремлёвских  коридоров!

И  страстью  неподдельною  объятый,
Не  в  силах  даже  ненависть  ту  скрыть,
Мечтает,  за  победный  сорок  пятый,
России  он  покрепче  отомстить!

12.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606364
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.09.2015


Пули судьбы

Порою  не  выносимо,
Нет  сил  эту  тяжесть  нести,
Взмолился  -  удел  чтобы  мимо,
Знай,  пуля  твоя  в  пути!

Подвёл  если  друга  иль  брата,
И  слабым  не  дал  расти,
И  все,  а  не  ты,  виноваты,
Знай,  пуля  твоя  в  пути!

А  если  предашь  доверие,
Пусть  даже  всемирной  сети,
И  сеешь  кругом  неверие,
Что  ж,  пуля  твоя  в  пути!

Когда  ты  достиг  вершины,
И  некуда  дальше  идти,
Но  путь  твой  -  других  руины,
Знай,  пуля  уже  в  пути!

Она  тебя  там  достанет,
Где  меньше  всего  её  ждёшь:
Болезнью  иль  горем  нагрянет,
Никак  от  судьбы  не  уйдёшь!

Но  можешь  ты  защититься,
И  пули  те  остановить,
Добром  от  них  чтоб  закрыться,
По  совести  нужно  жить!

И  только  всем  терпеливым,
Достойно  живущим  людям,
Со  всеми  везде  справедливым,
Те  пули  лишь  в  помощь  будут!

12.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606360
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.09.2015


Совість народу

[i]До  30-річчя  загибелі  Василя  Стуса  
в  російській  тюрмі[/i]


Як  совість  мого  народу,
В  тюремнії  мури  я  б'юсь!
Верніте  йому  свободу!!!
Я  вас  проклинаю!  Я  -  Стус!

І  хай  моє  серце  зболіло,
І  холод  трясе  -  землетрус,
Цей  карцер  -  неначе  могила,
Та,  поки  живий  ще,  я  -  Стус!

Папір  цигарковий  мережу,
Зізнанням  душі  молюсь!
Не  втримати  віршів  і  вежам
Дійду  до  народу,  я  -  Стус!

В  моїм  поетичнім  пориві
Не  ждіте,  що  я  десь  зіб'юсь!
Грядущу,  оновлення  зливу
На  всіх  закликаю,  я  -  Стус!

Катам  же  мого  народу
Скажу,  що  я  їх  не  боюсь!
Ще  мало  борців  за  свободу,
Та  всі  вже  незламні,  як  Стус!

Якщо  ж  я  в  тюрмі  загину,
Надіюсь,  колись  повернусь
На  вільну  свою  Україну
В  віршах  і  надіях,  я  -  Стус!

4.09.2015


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2015


Реквием по благоразумию

[i]В  России  по  законам  об  «агентах  иностранного
влияния»  и  «нежелательных  НПО»  добивают  последние
 негосударственные  правозащитные  организации...
                                                                                                                           Из  интернета[/i]

Никому  здесь  теперь  не  нужны
Ни  защитники,  ни  защитницы,
А  в  дыхании  вашей  страны
Всё  яснее  зловоние  хищницы.

Есть  одна  теперь  правда  у  вас,
В  неприглядности  всей  своей:
Несогласному  -  вырви  глаз,
Не  такого  как  все  -  убей!

И  страну,  по  несчастию,  рядом,
"К  чёрту  пройденные  пути!",
Исковеркали  своим  "Градом",
Никуда  чтоб  не  смела  идти!

А  мечтать  про  "котёл"  "укропу",
Дабы  густо  всё  кровью  залить!
И  при  том  ненавидеть  Европу,
Что  её  -  тракторами  давить!

Отчего  же  такими  вы  стали?
Что  такое  с  великой  страной?
Кто  на  вашем  теперь  пьедестале
Хоровод  закрутил  этот  злой?

Присмотревшись  внимательно,
Не  кривляясь,  а  как  на  духу:
Вы  все  сами  -  правды  каратели,
Воскресили  диктата  труху!

Как  и  прежде,  из  Питера  выросло,
И  обманом  везде  расползлось  -
Самомнения  душным  вымыслом,
Вне  труда  -  на  авось,  да  небось!

Кто  теперь  это  всё  остановит  -
Злую  мощь,  что  по  души  пошла?
И  по  ком  теперь  колокол  звонит,
Коль  сердцам  вашим  не  до  тепла!?

6.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604855
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.09.2015