ABIV

Сторінки (3/209):  « 1 2 3 »

"Потерпіть. Нам буде тяжко"

"Потерпіть.  Нам  буде  тяжко"-,
 Знову  чути  галас.
 "Розбудуєм  Україну,  
бо  Вона  одна  в  нас".  
Ми  й  до  того  20  років  
Не  були  без  діла.  
Чом  між  нами  і  між  Вами
 Отакенна  прірва!?
 Відповідь  десь  на  поверхні...  
Знають  на  Майдані  
де  були  пихаті  й  зверхні
 в  чорну  ніч  на  зламі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482639
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2014


Бал - Маскарад

Бал  -  Маскарад
Вже  не  впізнати  хто  є  хто.
Від  радості  не  відрізнити  горя.
Жалоба  перетворена  в  парад
Жене  крізь  натовп  з  сотні  одного
Не  задля  свят  убитого  Героя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014


Шукаю Брата

Рядком  одним:  Шукаю  Брата!
Під  фото  Ім'я,  телефон.
Хто  його  бачив,  дайте  знати,
Поблизу  станції  метро?
Без  усмішки  серйозний  погляд.
На  вигляд  тільки  двадцять  літ.
Він  подзвонив  додому  вчора.
Ми  говорили  з  ним  в  обід.
Вся  ніч  горітиме  екраном.
А  в  темінь  вплавиться  Зоря.
Знайшли!..  Знайшли  уже  над  ранок.
Серед  живих  його    нема.
Без  усмішки  серйозний  погляд
Потрапив  снайперу  в  приціл.
Обійняла  Небесна  Сотня
Одного  з  знайдених  братів.
Спочинь  у  мирі,  любий  Брате.
Оберігай  наш  мирний  сон.
Як  мене  чуєш,  дайся  знати
Промінням  сонячним  в  вікно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481586
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.02.2014


Февральский снег

Февральский  снег  лишился  сил  И  начал  плакать  о  морозе.
Ручьями  слез  вокруг  залил  Все  тротуары  и  дороги.
И  город,  встрепенувшись  враз,Бросает  в  сумерки  огнями.
Мы  к  ночи  движемся  сейчас,Плутая  темными  дворами.
Времени  бег  остановив,Судьба  степенно  подъитожит,
Желание  осуществив,  К  твоей  коснуться  нежной  коже.
И  утонуть  в  твоих  глазах,И  расствориться  в  поцелуе.
И  замереть,  тебя  обняв,  Запреты  разума  минуя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478982
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2014


Монолог с Судьбою

Ты,  Провидение!  Судьба!  Смеешься  ли  при  виде  боли?!
Даруешь  Счастие  тогда,  Когда  для  Счастья  нету  воли.
Вот  одарованый  тобой,  Трепещет  в  ожидании  ласки.
Одним  глотком  воды  живой,  Стараясь  былью  сделать  сказку.
И  тешится  в  лучах  Мечты,  Лелеет  грёзы  золотые…
И  Осторожности  посты  Не  стерегут  пути  земные.
А  Ты  почтенный,  но  коварный  Рок
Немилосердно  ставишь  точку.
Печаль  всем  странствиям  итог
И  холод  Ночи  в  одиночку.
Жизнь  глубока,  как  Океан
И  неделима  словно  Небо.
Смертелен  страсти  ураган.
Простор  пустынен  и  неведом.
А  за  спиной  горят  мосты
И  ветер  задувает  свечи.
Часы  -  минуты,  как  версты
С  рождения  стремятся  в  Вечность.
Так!  Провидение!  Судьба!Скучать  не  любишь?  
Не  желаешь?
И  веселит  Тебя  борьба,
Исход  которой  точно  знаешь.
Иль  Ты  ослеп,  злосчастный  Рок!?
От  отблесков  Надежды  вспышек.
Вновь  без  ответа  монолог…
Судьба  вопроса  не  услышит.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478975
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.02.2014


Світлана

Навколо  зима  місто  вкрила  снігами,
А  тепло  мені  біля  тебе,  Світлано.
Повітря  дзвенить  чарівними  піснями  
Співає  душа  моя  поруч  Світлани.

Приспів
Хай  сонячне  світло  дарує  нам  ранок.
Милуюсь  тобою,  Світлано,  Світлано!
Легкою  ходою,  твоїм  струнким  станом.
Тобою  милуюсь,  Світлано,  Світлано!
Усмішки  іскринки  виконують  танок.
Милуюсь  тобою,  Світлано,  Світлано!

Такий  файний  я  –  прикладайте  до  рани.
А  все  завдяки  зусиллям  Світлани.
Троянди,  ромашки.  вазонки,  тюльпани
Всі,  всі  інші  квіти  цвітуть  для  Світлани!

Цей  погляд  пантери  панує  думками
І  я  шаленію  в  обіймах  Світлани.
Най  збудуться  мрії,  най  здійсняться  пляни
Піду  на  край  світу  заради  Світлани.

Як  тягнеться  час,  не  сказати  словами
Сумую,  нудьгую  я  без  Світлани.
Крізь  місто  я  мчу  наче  аеропланом,
Як  бачити  хочу  Світлану,  Світлану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478557
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.02.2014


БарикадаА

Мороз  шматками  віддирає  шкіру,
Та  душу  гріє  й  звеселяє    спів.
І  Слово  кожне  я  кричу  щосили.
Ножем  повітря  розтинає  гнів.

Горить  вогонь  і  Серця  чути  ритми.
Як  кулі,  що  впиваються  в  метал.
І  барикада  з  войовничим  криком
Ламає  щільність  беркутівських  лав.
Ми  стоїмо  під  крижаним  брандспойтом.
Часу  нема  ховатись  від  стрілків.
І  кригу  плавим  кровію  і  потом.
Без  обладунків  б’єм  силовиків.

Несеться  тінню  страхітливе  птаство.
По  гострих  кігтях  струменіє  кров.
Нас  похитнути  нізащо  не  вдасться.
Не  вбити  Честь,  Надію  і  Любов.

https://soundcloud.com/skelaga/wav-1

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477243
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.02.2014


Мереживо дивне обплутує місто

 Мереживо  дивне  обплутує  місто
Вогнів  кольорових  -  гірлянди  доріг.
Нанизують  "корки"  машини  в  намиста.
Пливе  між  будинків  чарівний  потік.

Гуде  і  клекоче  до  пізньої  ночі,
Бурлить  і  парує  невпинна  ріка.
Намиста  збирає  в  тенета  охоче
Невидима,  сильна  і  вправна  рука.

Грайливі  вогні  й  нетерплячі  сигнали
Виштовхують  хвилі  у  простір  і  час.
Машини  пливуть  собі  повз  тротуари,
В  сталевім  полоні  тримаючи  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469961
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.01.2014


Він фрукт, неначе, а не овощ - нєпобєдімий Яну

А  в  ето  врємля...на  майдані,
 потужним  звуком  об'єднані,  
стояли  маси  і  дивились  
на  сцені  як  діла  вершились.  
Поважні  хлопці  вогорили:
 Хоча  майдан  -  велика  сила.
 Та,  що  робити  з  ним  не  знаєм.
 Бо  владу  точно  не  зламаєм.  
На  себе  не  переберем.  Тож    безліч  маємо  проблєм.  
Не  думати  щоб  й  не  гадати,  
як  всіх  вас  швидше  розігнати,
 ми  пропонуємо  сьогодні  на  цьому  Віче  всенароднім
 затвердити  –  постановити  нове  об'єднання  зробити.
 Воно  буде  наче  локатор
 і  жоден  злісний  провокатор  
не  зможе  влитися  до  лав  заради  ігрищ  і  забав.  
Ми  зараз  підемо  за  списком,  де  з  нами  є  кілька  артистів,  
творити  в  плян  нове  життя  й  назад  не  буде  вороття  –  
всі  ваші  наміри  і  гасла  в  паперах  вправно  ми  погасим.
 А  ви  вертайтеся  додому,  прикличте  друзів  і  знайомих.  
Шикуйтеся  мерщій  в  колєйки  –  формуйте  партії  ячєйки.  
Щоб  вас  були  хоч  мілійони,  а  голоси  ваші  потонуть,  
в  дзижчанні  офісних  рингтонів,  
у  шелесті  поліграфії  заснуть  навіки  ваші  мрії.
А  там  на  виборах  (дасть  Бог)  
знайдемо  хто  з  вас  буде  лох.  
Бо  очевидно,  що  сильніший  –  не  зробиться  у  раз  найгіршим.
 То  переможця  щоб  вгадати  достатньо  Віктора  назвати.  
Він  фрукт,  неначе,  а  не  овощ  -  нєпобєдімий  Янук…ч

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013


Мене убили не на полі бою

Мене  убили  не  на  полі  бою.
Посеред  міста,  що  я  так  любив!
Омитий  тротуар  моєю  Кров’ю.
Мене  на  Банковій  взвод  Беркута  забив.

Не  виросте  Калина  на  бруківці,
Про  мене  не  складатимуть  пісень  -  
Посеред  міста  відбулося  вбивство.
Чому  ж  мене  обрали  за  мішень?

Мене  убили  не  на  полі  бою.
А  я  хотів  достойного  життя:
Достатку,  Щастя,  Радості  і  Волі…
Мене  убив  удар  сто  першого  «бійця».

Ті  -  перші  сто,  мені  завдали  болю.
І  кріпло  розуміння  у  мені:
Мене  вбивають  не  на  полі  болю,
Але  я  опинився  на  війні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463849
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2013


Душа громадянина.

 
Стогнали  над  краєм  страшні  буревії.
Знущання  й  наругу  люди  терпіли.
Мов  листя  розбурхане  порозлітались.
Багато  зігнулось,  а  інші  зламались.
 Не  гнувся,  не  гнувся,Забувши  про  тіло…
Лиш  інколи  тихо  Душа  шепотіла:
«Будь  обережним,  тебе  я  попрошу.
Я  смутку  і  болю  уже  не  виношу.
Не  витерплю  більше  самотність  й  образи.
Спинись,  я  молю  тебе,  зараз  одразу!
Подбай,  потурбуйся    хоч  трішки  про  мене.
Навіщо  тобі  світу  вічні  проблеми?!
Навіщо  тобі  люди  злі  і  байдужі.
Ти  тягнеш  мене  по  дорозі  в  нікуди.»
«ДУше  моя!  -,  промовляв  він  привітно.-
Я  є  тільки  зараз,  Ти  житимеш  вічно.
Не  псуй  своє  щастя,  не  псуй  свою  вроду.
Ми  маємо  долю  цілого  народу.
Всі  біди  його,  всі  його  сподівання
Розділимо  разом  із  ним  без  вагання.
Те,  що  для  тебе  –  хвилина  терпіння,
Зростатиме  довго,  як  добре  насіння.
Комусь  (хоч  одному),  я  маю  бажання,
Надії  надати  краплину  останню:
Що  день  надійде  –  мрії  знову  розквітнуть
І  справдяться  милості  давніх  обітниць.
Зоря  в  небосхилі  яскраво  засяє
В  наш  край  неосяжний()  Господь  завітає.
По  між  людьми  мир  навік  запанує,
Ми  врешті  себе  серед  світу  вшануєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461485
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.11.2013


Призраки прошлого

Зачем  нелепою    беседой
Поднял    я  призраков  своих.
Шеренга  их  стеною  белой
Передо  мной  опять  стоит.

Зовут  и  манят  за  собою,
Уводят  меня  вдаль.
Опасною,  лихою,
Дорогой  в  чужой  Рай.

Уверенно  задавшись  целью,
Весь  холод  прошлого  собрав,
Расторгнут  призраки  всецело
Мой  стройный  мир  напополам.

Зовут  и  манит  за  собою,
Уводят  меня  вдаль.
Опасною,  лихою,
Дорогой  в  чужой  Рай.

Я  должен  окунуться  в  бездну.
Всем  страхам  заглянуть  в  глаза.
Прогнать  из  жизни  тварей  вредных
Навеки.  Раз  и  навсегда.

Чтоб  совладать  с  собою,  
Чтоб  увести  себя  не  дать
Опасною,  лихою,
Дорогою  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461287
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 18.11.2013


В міському парку, у далекому краю асфальту

В  міському  парку,  у  далекому  краю  асфальту.  Серед  сигналів,  пилу  і  будинків  брил,  де  поруч  люд  щасливо  жив,  росли  дерева,  трави,  і  кущі,  і  квіти…
А  решту  не  згадаю  –  ніде  правди  діти.  І  не  тому,  що  всіх  не  пам’ятаю,  а  просто  описати  не  здолаю  усіх,  бо  завжди  все  роблю  наспіх.  Отож.
Жили  вони  щасливо.  Усі  разом,  великим  миром.  І  кожен  по  -  одинці.  Раділи  сонцю  й  дощовій  хмаринці.  
Трава  шепоче  і  шумлять  дерева,  поміж  кущів  багато  квіт  рожевих,  червоних,  білих.    Більше    не  сказати.  Сила!!!  Справжня  краса.    І…  коли  час  для  свята  наставав,  всі  дружні  мешканці  великого  міського  парку  гуляли  з  вечора  до  ранку.  Гуртом  забаву  готували:  співали,  веселились,  танцювали.  І,  навіть,  тішився  собі  старий  Пеньок.  Щось  бубонів,  а  що  не  взяти  в  толк.
Та  в  день  один  (занадто  вже  негожий)  наднесло  вітром  з  Заходу  чи  то  зі  Сходу,  (а  може  з  Півдня),  грибів  незнаних  бісове  насіння.  Бо  пояснити  про  своє  коріння  гриби  чи  не  могли,  чи  не  схотіли.  Але  до  діла  зразу  приступили.
Вітались  чемно,  кланялися  в  пояс.  Бажали  щастя  кожному,  усім  здоров’я.  Щоб  пояснити  звідки  їх  несе,  юрба  грибів  (читай  насіння),  пристойно  попрохавши  позвоління,  до  найстарішого  іде.
Пень  дивиться  на  всеє  теє  диво:  йдуть  ввічливо,  вклоняються    красиво!  Уклінно  повідають  до  Пенька:  «Нас  вітром  занесло  ,  як    видно,  не  спроста.  Ми  хоч  чужі  Вам  –  але  дуже  нужні.  Давайте  обіймемося  в  знак  дружби.  Ми  звичаї  шануємо  (й  забави).  Тому  Вам  повідомимо  про  справу.  Ми  там  живемо,  де  ліси  й  поля.  Де  ні  людьми,  ні  містом  і  не  пахне  зовсім.  Оазис  справжній.  Рукотворний  острів.  І  дозвіл  просимо  у  Вас,  щоби  наблизити  той  час,  як  парк  ваш  стане  велетенським  лісом,  мерщій  підійдемо  до  Вас.  І  Вам  докладно  повімо,  як  ми  усе  владнаємо.  Так,  як  в  нас  все  є,  а  як  воно  було.»
Промовив  Пень:  «Та  як  же  можна?!  За  діло  братись  подорожнім  без  відпочинку,  без  гостини.  Не  маємо  на  те  причини!  Ви  відпочиньте,  не  баріться:  сідайте  вже  і  пригостіться!»
Гукнув  синів,  кущі  і  квіти,  щоб  не  одним  в  траві  сидіти…
Прекрасні  квіти  і  вразливі  поміж  собою  шепотіли,  помітили  щось  підозріле  в  очах  прибулих  насінин.  Та  Пень  махнув:  «
-Ну  й  грець  із  ним!  Хай  відпочинуть  і…  спровадим,…  А  нам  не  стане  не  заваді  хороша  думка  по  світах.  Бо  де  бував  хоч  хто  із  нас?
-  Ой  Ви  забули,  прошу  пана,  та  ж  наша  квітка  добре  знана  (й  не  одна)з  давніх–давен  в  чужині  в’яне.  І  в  кожній  (навіть)  невеликій  стороні,  у  тій  далекій  чужині,  дерева  наші  і  кущі   у  неабиякій  ціні.
-  Ну,  цить  уже.  За  стіл  сідайте  і  гостей  наших  розважайте.  Послухати  за  теє  діло,  де  ліс  і  поле,  мені  мило.
Промовчимо,  як  в  нас  гуляють.  Про  це  і  так  всі  добре  знають.  Розваг  й  пісень  спливає  час.  Втомились  всі  –  то  ж  спати  час.  Листя  й  пелюстки  облетіли.  Сніги  гілля  теплом  зігріли…Гостей,  неначе,  й  слід  простив.  
Але,  коли  сніг  відступив,  прокинувсь  Пень  укритий  весь,-  «на  Бога!  Що  воно  за  єресь!»,  -  міцними,  ширшими  й  малими,  потворними,    дуже  блідими  (як  яблуня  стара  плодами)    -  в  гості  прибулими  грибами.
Йому  говорять:  «Посміхніться.  Мерщій  навколо  оберніться!».  
Пень  роззирається  довкола…Немає  квітів  кольорових!  Листків  немає  на  гілках!  Гриби  повсюди  –  просто  жах!
«Чого  сумуєш,  чоловіче?!  Таким  є  ліс  наш  споконвіку.  І  людям  нас  не  подолати.  Про  це  тобі  потрібно  знати»  -  гриби  радіють.  Пень  мовчить.  А  що  йому  тепер  казати!?  Було  ту  обережність  мати,  коли  зібравсь  за  стіл  сідати  з  новоприбулими  гостями.  І  радитись  тоді  з  квітками,  кущами,  кронами  дерев.  А  що  тепер!?  Наш  парк  помер.
В  далекім  закуточку  парку,  маленька  квітка,  коли  жарко,  молила  Сонце  палко  –  палко:  «Світ  –  ясне  –  Сонечко  прийди,  спаси  –  спаси  нас  від  біди.  Почуй  мене,  пошли  проміння  врятуй  наш  парк  від  злого  тління.»  
У  небі  синім  ні  хмаринки,  всміхнулось  Сонце  до  квітчини:  «Сховайся  поки  що,  мала.  Я  приберу  лихий  бур’ян.  Годин  за  сім  (  може  вісім),  міркую  зовсім  знищу  плісень.»
Як  відбувається  –  не  знаю,  а  Небо  всім  допомагає,  кому  потрібна  допомога,  хто  щиро  просить  її  в  Бога.  
І  я  прохав.  І  я  отримав.
Все,  що  хотів,  Вам  доповів.
Єдину  річ  іще  додам,  про  що  мій  Пень  в  кінці  згадав:  
[i]В  майбутнє  шлях  –  свою  дорогу  -  не  обирають  без  народу.  Якщо  ж  ти    -  пень  -,  не  знаєш  роду,  сидиш  без  діла  цілий  день,  а  потім  каламутиш  воду  –  настане  час  й  тобі  боятись  і  доведеться  лікуватись,  просити,  каятись,  молити,  щоби  з  людьми  у  мирі  жити.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460621
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 15.11.2013


Реквієм

Мій  Друже!  Часів  тих  не  повернути,
Коли  ми  з  тобою  плечем  до  плеча,
Примусили  більшість  байдужу  збагнути,
Що  здатні  впливати  на  їхні  життя.

Мій  Друже!  Ніколи  мені  не  забути,
Як  ти  перемоги  здобув  без  меча
І  приклад  подав,  як  воїном  бути,
Як  обраним  шляхом  пройти  до  кінця.

[i]Мій  Друже!Героя  зухвалість  безмежна,
Не  відає  вислову  "будь  обережним!"
Вузька  і  коротка  життя  твого  стежка,
Але  вірю  я,  що  за  нами  ти  стежиш.[/i]

Мій  Друже!Хай  Ангел  тобі  допоможе
Знайти  мир  і  спокій  у  Царствії  Божім.
Свіча  догоріла,  приходить  світанок.
Прости!  Прощавай!  Вічная  Пам'ять!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013


Ми копіюємо думки

Ми  копіюємо  думки,  готуючи  дорогу  вчинкам.  
Не  розуміючи  мети    -  не  маємо  перепочинку.
Крадемо  образи  чужі  і  маримо  не  нашим  щастям.
Свої  втрачаємо  світи,  одне  життя  своє  ПРЕКРАСНЕ
Під  ноги  стелимо,  як  килимок,  щоб  інші  витирали  ноги
І  платимо  тяжкий  оброк  образам,  болю  і  тривогам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2013


Жертвам Корриды

   
Кто-то  умеет  помочь  сам  себе.
Помощь  кому-то  приходит  из  вне.
Мой  путь  одинок  в  необъятной  земле.
Вот  так  и  жуву  -  тем  уродом  в  семье.
А  стоило  бы  поклониться  судьбе
За  шоры,  хомут  и  понукание.
В  молчании  жить,  проявляя  терпение,
 А  не  подыхать  на  кровавой  арене  -  
Многие  чтут  как  большое  везение.
Откуда  же  грусть  у  меня  и  сомнения.
Мерно  плывущее  жизни  течение
Истратить  на  громкое  славы  мнгновение.
С  лезвием  острым  соприкосновение,
Забвение  подарит,  как  искупление.
Странное,  грустное  это  стремление:
Смерть  -  как  венец.  Как  самовыражение.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013


Неупевнений слід на дорозі земного буття.

Терпить  аркуш  слова.  Терпить  аркуш  усі  сподівання.
У  мереживо  літер  вплітаються  туга  й  жага.
І  заплутують  зміст  спроби  викладу  дивні  й  спонтанні.
Й  відливає  папір  неповторні  картини  життя.
Як  налякана  тінь  простягається  оповідання  -  
Неупевнений  слід  на  дорозі  земного  буття.
Час  завмер  за  плечем,  зупиняючи  стріл  обертання.
Сон  рукою  махнув.  Зрозумів,  що  чекати    дарма.
Лиш  радіє  папір  кожній  миті  того  спілкування,
Яке  прийме  в  обійми  весела  ранкова  зоря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013


Міський музика

Похмурі  хмари  наганяють  смуток.
Лякає  небо  городян  дощем.
Крізь  мряку  в  місто  долинають  звуки
І  зводить  душу  неймовірний  щем.
Повз  гамір,  натовп,  метушливі  кроки,
Крізь  сірий,  хмурий  нескінченний  день
Повітрям  ширяться  дзвінкі  високі  ноти,
Знайомих  змалечку,  старих  добрих    пісень.
Квапливо  обернуться  перехожі,
Очима  намагаючись  знайти,
Самотню  постать  на  усіх  не  схожу,
Долаючого  вперті  холоди.
Мотив  у  слід  лунатиме  з  туману
І  міцно  закарбується  в  думки.
Звучати  пісня  вже  не  перестане,
Від  спогадів  далеких  не  втекти.
Музика  не  зважає  на  негоду,
Дарує  струнам  часточку  тепла.
Немов  плекає  силу,  ніжність,  вроду
В  глибинах  світлого  мистецтва  джерела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013


Анна, Анечка, Аня

Я  верю  судьбе    и  случайным  знакомствам,
Я  верю  в  приметы  как  в  милость  Богов.
Однажды,  однажды  небрежно  столкнет  нас
Пространство  и  время  навеки  веков.
__________________________________
[i]Анна,  Анечка,  Аня!  Милая  Аня!
Ты  так  откровенна.  Доверчива,  славна.
Играет    цветами  осенний  последний  привет.

Рано  утречком,  рано  словами  -  делами
В  окно  постучится,  как  только  ты  встанешь
Прекрасный  и  нежный,  багряный,  безбрежный  рассвет.

Анна,  Анечка,  Аня!  Шальными  лучами,
Смеясь  в  зеркала,  бликами  манит,
Не  оставляя  тебя  не  на  миг,  солнца  свет.
А  Тебя  рядом  нет.[/i]

___________________________________
Ты  смотришь  в  глаза  мне,  почти  не  мигая.
Так  будто  давно,  много  лет  меня  знаешь.
Так  словно  незримо  всегда  была  рядом  со  мной.
Вплетается  дым  в  разговор  ни  о  чем.
Блеснет  циферблат  наручных  часов.
Окончилось  время  короткое  встречи  с  тобой.      Куда  ты,  Постой.

_________________________________
Тебя  зовут  Анна,  меня  –  Александр.
Песчинки,  песчинки  среди  миллиардов.
Дыхание  весны  среди  города  пыли  живет.
И  мне  не  забыть  этот  сказочный  вечер,
И  мне  не  забыть  случайную  встречу.
Я  Вечность  прошу:    пускай  мне  еще    повезет.
Найти  встрече  повод.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459371
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2013


Не вините.

Не  вините  его!  Не  вините.
Он  пытался  почувствовать  вкус.
Он  искал  Вас  в  солнечных  бликах,  обретая  сомнения  груз.
Накопив  ворох  горьких  ошибок,  заблудился  в  тоскливых  дождях.
И  надежду  о  трепетной  встрече  охраняет  назойливый  страх.
Не  молчите,  прошу,  не  молчите!  Ослепленный  –  не  верит  глазам.
Струн  души  огрубевшей  коснитесь  –  пусть  он  внемлет  горячим  устам.
Позовите  его,  позовите!  Дайте  волю  волшебным  словам.
Полюбить  Вас  опять  разрешите  вопреки  поседевшим  вискам.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458984
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2013


Сетевое одиночество

На  метр  квадратный  в  людских  поселениях
Тысячи  судеб  одиночества  пленных.
Все  средства  связи,  нажатием  клавиш,
Давят  возможностью  что-то  исправить.
Но  не  изменит  теплота  интонаций
Неизмеримых  пространства  дистанций.

Радости  встреч,  рукопожатия,
Плечи  твои  в  нежных  объятиях,
Мне  не  заменит  в  век  информации
Приборов  несложная  коммуникация.

Геометрия  цифр,  поток,  навигация,
Шифр,  код,  пароль,  он-лайн  -трансляция.
Видео,  фото,  текст  сообщения,
Ник,  блог,  имейл,    оповещения
Полный  экран,  тема  и  приложения,
Чат,  календарь,  сохранить  изменения.


Радости  встреч,  рукопожатия,
Плечи  твои  в  нежных  объятиях,
Мне  не  заменит  в  век  информации
Приборов  несложная  коммуникация.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458780
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2013


Я люблю Львів не схований у кнайпи

Плетуть  слова  строкаті  візерунки,
Сивіє  дощ  на  вулиць  порохи,
Століть  набутки  дивляться  в  малюнки  –  
Зухвалих  прагнень  стомлені  гріхи.

Маєтків  камінь  багряніє  потом,
Гербів  розкішних  вправна  маячня
Замовчують  недолі  і  турботи
Одного  Богом  даного  життя.

Течуть  дороги  з  Ринку  до  окраїн.
Всміхається  бруківка  крізь  віки.
Життя  людини  цінності  не  має  –  
Шануймо  історичні  пам'ятки.

О  Львове,  Лемберг    -  Заходу  столиця.
Гостей  вітаєш  отворами  брам.
У  темні  ночі  чом  тобі  не  спиться!?
Самотній  цар  підвладний  ворогам.

Я  люблю  Львів  не  схований  у  кнайпи,
Зигзаги  вулиць  і  майданчики  дітей,
Тіні  алей  і  лавочки  у  парках
І  щирих  ввічливих    шанованих  людей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


«Суддям»

                                       
Лукавих  обставин  зібрання  поважне.
Сплетіння  подій  групове  відображення.
Портрет  трактувань    -    зловісною  маскою
Примушує  здатися,  здатися,  здатися!

В  Архівів  приміщеннях  схована  істина.
Пусті  нововведення  скиглять  у  зведеннях.
Злих  протоколі  глибокі  проколи
Кричать:  «Перемоги  не  буде  ніколи!»

Сумління    усмішкою  рідною  тішиться.
Віра  зміцніє,  окріпне  і  збільшиться.
Майбутнього  Правда  відома  від  давна
Буде  перемога  велична  і  славна.

Ми  переможемо,  твердо  й    розважливо.
Ми  заспокоїмо  злих  і  ображених.
Сплинуть  тумани  дурманів  напилених.
Силою  й  Духом  Господь  звесели  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.09.2013


Вечер снова разорван на части


Вечер  снова  разорван  на  части.
Словно  вечность  дорога  домой.
Злым  молчанием  растоптано  счастье.
Мы  в  плену  оба  сцены  немой…
Скрипнет  дверь  и  замрет  безучастно  –  
Мир  за  дверью  разделен  с  другой.
Не  уснет,  обжигаемый  страстью
Миг,  когда  ты  сказала:  «Постой».
Шепот  –  бури  свидетель  опасный  –  
Замер,  сердце  пронизав  стрелой.
Темной  ночи  горячие  грезы
Навсегда  обручились  со  мной.
Мир  за  дверью    -  веселье  сквозь  слезы  -  
Суета  заправляет    судьбой.
Но  пока  с  неба  яркие  звезды
Освещают  дорогу  домой,
Я  живу  тем  мгновением  прекрасным:
Твоим  тихим  и  нежным  «Постой».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443383
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2013


СЛОВО - НЕ ВОРОБУШЕК.

Слово  -  не  воробушек.  В  небо  не  поднимется.  
В  невод  не  уместится,  а  замрет,  не  двинется.  
Спрячется  –  схоронится,  камушком  застрянет.  
Разъятрит  –  разбередит  и  до  крови  ранит.  

За  глаза,  за  глаза,  за  глаза,  за  очи  
Говори,  говори,  говори,  что  хочешь.  
Пусть  слова,  пусть  слова  батогом  стегают.  
Не  журись,  не  страдай  от  такой  забавы.  

Скалкою  -  занозою  в  сердце  загвоздится  
Слово  нехорошее.  Не  освободится.  
Так  стихом  ли  прозою  можно  исцелиться  
От  нарыва  горьких  слов,  что  в  душе  гноится.  

Стало  бы  живой  водой  ласковое  слово,  
Чтобы  подсобить  –  помочь  жизни  бестолковой.  
Добрых  да  хороших  слов  не  бывает  вдоволь.  
Помни!  Властны  все  слова  над  нашею  долей.  

За  глаза,  за  глаза,  за  глаза,  за  очи  
Говори,  говори,  говори,  что  хочешь.  
Пусть  слова,  пусть  слова  батогом  стегают.  
Не  журись,  не  страдай  от  такой  забавы

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442408
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 09.08.2013


Оставайся с нами, Вася! С нами оставайся!

Лета  жаркая  программа.  Отдыхают  папы,  мамы.
Распускаются  цветы,  воплощаются  мечты.
Почему  же  ты  скучаешь,  расслабляться  не  желаешь.
Вместе  с  нами  поскорей  оттянись,  на  все  забей!

Оставайся  с  нами,  Вася!  С  нами  оставайся!
С  нами,  Вася,  оставайся!
 Оставайся,  Вася,  с  нами!  С  нами  оставайся!
С  нами  оставайся!
Загорай,  ныряй,  купайся,
Прыгай,  бегай,  кувыркайся,
Веселись  и  отрывайся!
Оставайся  с  нами,  Вася!

Надо  очень  постараться,  Вася,  чтоб  не  отвлекаться
На  звонки,  И  –  мейлы,  Скайп.  Не  ломать  друзьям  весь  кайф.
Позабудь  на  время  темы,  бизнес,  встречи  и  проблемы.
 При  подруге  не  робей!  Оттянись,  на  все  забей!

Оставайся  с  нами,  Вася!  С  нами  оставайся!
С  нами,  Вася,  оставайся!
 Оставайся,  Вася,  с  нами!  С  нами  оставайся!
С  нами  оставайся!
Загорай,  ныряй,  купайся,
Прыгай,  бегай,  кувыркайся,
Веселись  и  отрывайся!
Оставайся  с  нами,  Вася

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441388
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 04.08.2013


Пісня про Галю

Хто  Галю  не  бачив  –  горя  не  зазнає,
Спокою  не  втратить  і  не  постраждає.
Айсбергом  самотнім  по  світу  блукає,
Сніжна  Королева,  незворушна  Галя.

Галю,  Галю!
Ти  мене  лякаєш  зверхнім  і  холодним  відблиском  очей.
Маєш,  маєш  усе,  що  забажаєш,
 Лиш  криги  не  розтопить  теплота  людей.

Як  вогонь  гарячий  крига  обпікає,
Хто  Галю  не  бачив  –  горя  не  зазнає.
Горя  не  зазнає,  не  торкнеться  болю,  
Краще  оминути  айсберг  в  своїй  долі.

Галю,  Галю!
Ти  мене  лякаєш  зверхнім  і  холодним  відблиском  очей.
Маєш,  маєш  усе,  що  забажаєш,
 Лиш  криги  не  розтопить  теплота  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013


Закон мироздания.

Оголенное  тело,  обнаженные  нервы.
Лучшего  не  придумать.  Откровенней  не  сделать.
Тактильные  ласки.  Безневинные  сказки.  
Очевидны  причины  женщинам  и  мужчинам.

Это  просто  чудесно  –  наперед  все  известно.
Участилось  дыхание,  ощущая  желание.
Затрепещет  сознание  нежностью  обладания,
Наяву  воплощая  закон  мироздания.

Распадемся  на  части,  над  собою  не  властны.
Все  забытое  счастье,  обретя  в  одночасье.
И  волшебным  сиянием  озарится  слияние  -  
Отношений  вершина  женщины  и  мужчины.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2013


Мозок країни

                 
Мозок  –  убивця  рухає  тіло.
Ретельно,  дбайливо  збираючи  сили.
На  біль  не  зважає,  не  має  вагання.
Докорів  не  знає,  ні  мук,  ні  страждання.

Метою  одною  примушує  жити.
Часу  не  лишає  щось  більше  зробити.
Не  взнають  бажання  радість  пізнання.
Бо  тільки  обов’язок  -    сенс  існування.

Мозок  –  двигун,  реактивний  натхненник.
Множина  для  тіла  завдань  не  здійсненних.
Суворий  суддя,  вправний  маніпулятор,
Лихвар  незворушний,  безжальний  фанатик.

Отруює  розум  ідеями  мозок  .
Спинити  загибель  свою  не  спроможний.
Веде  за  собою  сил  сповнене  тіло.
Дорогу  до  смерті  маскуючи  вміло.

Вердикт  остаточний  приймає  хоробро:
Уразила  мозок  смертельна  хвороба.
Хоч  ліки  відомі  –  погордить  дарунком.
Бо  твердо  вважатиме  смерть  порятунком.

Вказівками  сипле  невтомний  правитель
Кому,  що  і  як  необхідно  робити.
Коли  мозок  хворий  в  здоровому  тілі  -  
Опиняться  разом  вони  у  могилі.

Безумство  хоробрістю  важко  назвати.
Від  хворого  мозку  слід  горя  чекати.
Чи  бачать  ознаки  у  правлячих  колах
Потьмарення  мізків  в  свавіллі  довкола?

Тіло  країни  –  народ  безневинний,
Під  схибленим  мозком  схиливши  коліна,
Хворим  кероване,  сповнене  сили,
Невже  приймеш  вирок  в  покорі  знімілій?

«Опір  не  матиме  права  на  успіх»  -  ,
Нашіптує  схиблений  мозок    у  вуха:
«Змирися,  скорись  мені,  Тіло  –  народе!
У  потойбіччі  тобі  буде  добре.»  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2013


Наталі

Буде  небуденним  мені  світло  денне
Як  усмішку  Вашу  побачу  здаля.
І  мрія  майне  непомітно  для  мене:
Вас  доля  послала  у  моє  життя.

Я  буду  надалі,  надалі,  надалі
Благати  Наталю,  Наталю,  Наталю
Подарувати  нам  вечір  на  двох.
Я  сентиментальний,  я  знаю,  Наталю,
Сумую  в  печалі,  печалі,  печалі
 Коли  ми  не  разом,  Коли  не  удвох.
Та  спроби  невдалі,  невдалі,  невдалі
Вблагати  Наталю,  Наталю,  Наталю
Не  можуть  спинити  щасливих  думок.

Красиве  волосся  плете  вітер  в  коси.
Очей  літнє  небо  –  безхмарна  блакить.
На  каву  надвечір  Вас  чемно  запрошу
І  може  настане  омріяна  мить.

Я  буду  надалі,  надалі,  надалі
Благати  Наталю,  Наталю,  Наталю
Подарувати  нам  вечір  на  двох.
Я  сентиментальний,  я  знаю,  Наталю,
Сумую  в  печалі,  печалі,  печалі
 Коли  ми  не  разом,  Коли  не  удвох.
Та  спроби  невдалі,  невдалі,  невдалі
Вблагати  Наталю,  Наталю,  Наталю
Не  можуть  спинити  щасливих  думок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432485
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.06.2013


Маріонетка


Моїх  сміливих  починань  неуспіх
Тримає  страху  довжина  мотузки,
В  руках  завзятих  –  дивна  перв'язь  -  
Замкнулась  на  скривавлених  зап’ястях.

І  то  не  я  тверду  ходу  карбую  -
Лялькар  –  моїх  думок  ніколи  не  почує.
Його  рукам  підвладне  моє  тіло  –
Сміливим  рухам  і  ниткам  примхливим.

Тож,  я  безсилий  змінювати  Долю,
Із  сил  останніх,  у  кулак  зібравши  Волю,
Звільнившись  від  обіймів  пружних  пут,
Приречено  до  долу  я  впаду.

Коритись  намірам  чужим    -  не  покарання  -
Єдиний  зміст  для  Ляльки  існування.

І  не  важливо,  зовсім  не  вагомо,
Хто  той  Лялькар:  Людина,  Бог  чи  Втома.
Мій  страх  зі  мною  –  він  мене  не  впустить
Роздерти,  обірвати  ті  мотузки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013


АНТИМАЖОРНАЯ ОДА

[color="#ff0000"][i]Хто  себе  в  віршІ  впізнає,
Не  спішіть  писати  зайве!
Йдіть  мершій  до  мами  з  татом,
Щоб  детально  розпитати
Чи  достатньо  в  Вас  підстав
Співставляти  власний  стан
Розуму,  душі,  майна,
Начіпляти  щоб  дарма
Статус  тих  осіб  нездарих,
Яких    в  вірші  ми  згадали[/i].[/color]

[b]Династии  скучающих  вещей.
Двуногие  музеи  ювелиров.
Плоды  шизофренических  идей
Всесильных,  крови  жаждущих  дебилов.

Плевки  народа,  сливками  слывущи.
Бездумные  кичливые  кликуши.
Ценители  изысканных  подарков.
Вам  место  в  крепких  клетках  зоопарков.

Гурманы  человеческого  горя,
Калечащие  души  ради  формы.
Благоухающие  шлейфы  парфюмеров,
Потомки  кровопийц  –  миллионеров.

Привет  со  дна,  устроенного  вами
Безбрежного  страдний  океана.
Привет,  детишки,  вашим  мамам  –  папам!
Не  забывайте,  в  чем  пред  нами  виноваты…[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427242
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2013


Готові ми

Готові  стати  ми  до  бою.  
Готові  в  руки  взяти  зброю.
 Й  звитягою  змінити  світ...
Або  наслати  нових  бід,  на  тих,  хто  прагне    лиш  спокою,  
для  кого  час  пливе  рікою  
і  хилиться  до  схилу  вік,
 і  до  небес  стримить  політ.  
І  на  малих  дітей  терплячих,  що  хочуть  мати  маму  й  тата,
 і  щастя  хочуть  трішки  мати  у  хаті  своїй,  власній  хаті,  
яку  не  взяти,  не  придбати  батьки  не  зможуть  в  тім  краї,  де  Доля  зла  -
 а  не  для  всіх...  
Вона  не  всім  всміхнеться  щиро,  щоб  жили  в  злагоді  і  в  мирі,  
і  поведуть  шляхи  вразливих  шукати  щастя  в  чужім  мирі.
Зросте  дитина  сиротою  в  країні,посивілій  з  горя,
готова  в  руки  взяти  зброю,  за  Волю  і  Свободу  свою.  
Бо  що  ще  матиме  крім  Волі  в  часі  безбожної  сваволі?
А  може  посягнуть  й  на  Волю?!  
Як  завершать  комплектувати  маєтки  і  наділи    свої
 Оті,  високі  й  недосяжні,  достойні  й  високоповажні.
Готові  ми  -  аж  страшно  знати…
Готові  й  далі  ми  страждати,  просити,  клянчити,  благати…
Себе  готові  оправдати  старих  спокоєм  і  малих,
Бо  бракне  сил  відповідати
За  те,  що  лишимо  для  них.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426891
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2013


Причитання про притч читання.


Пророцтва  дивні,  переплетені  словами  –  
Красиві  й  мертві  –  наче  квіти  в  целофані,
Людини  розум  розмістив  в  стрункі  ряди.
Так  пропонуючи  у  притчах  віднайти  світи  незнані.

Тому,  мабуть,  буває  так  непросто
Збагнути  зміст,  розкладених  по  росту,
Магічних  слів,  прихованих  в  піснях.
Бо  звуків  не  почути  у  рядах.
І  гамір  толкувань  не  дасть  відчути  ритму
Мелодії  знайомої  одвіку.

Вона  з  небес  лунає  крізь  віки  –
Мелодія,  яку    не  впишуть  у  рядки.
Ця  музика  наповнює  весь  світ  навколо  мене.
Спів  цей  не  відтворити  знаками  у  схемах.

Жерці  обрядам  змушені  коритись,
Вовки  в  них  цілі  й  вівці  будуть  ситі.
Обранці  завжди  щедрі  на  поради.
Лиш  правда  випирається  із  ряду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2013


Другові - сміливцю

Нехай,  не  називаючи  імен,  він  схожим  є  на  Дон  Кіхота  
Хто  проти  зла  свій  бій  веде  -  позбувся  власного  болота:  
страху,  брехні,  угідних  слів  чи  осторонь  стояти  звички,  
лихої  фрази  "Все  мине",  бажання  прошмигнути  нишком.  
А  що  чекати  від  борні?  
Чи  зло  готове  до  двобою?  
Відверто  я  кажу  всім  "Ні"  -  йому  комфортно  в  нашім  колі.  
У  день  голками  язиків  підступно  коле  нижче  спини,    
слиняво  лестить  поруч  тим,  хто  звик  вклонятись  без  спочину.  
Або    -  семеро  на  одного  -    життя  повчає  у  під'їзді.  
Для  задоволення  вимог,  своїх  умов  або  капризів.  
Відкритий  бій  -  єдина  річ,  яка  долає  зло  одвіку!  
Бо  нечисть,  як  відомо  всім,  завжди  боялась  дня  і  світла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426490
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2013


На небосклон верну упавшую звезду.

Меня  убили  мои  устремления.
Мне  не  успеть  осуществить  свою  мечту:
В  часу  полночного  небесного  свечения
На  небосклон  вернуть  упавшую  звезду.

То  ж  -    свет  для  всех  или  желания  немногих  -
Ее  удел  -  
светить  или  упасть?
И  прочертив  во  тьме  огнем  дорогу,
Навеки  на  земле  чужой  пропасть.

А  в  небе  далеки  пылают  зори...
И  горя  нет  -  чего  ни  говори,
Рисует  небо  отпечатки  доли  на  ладони,
Сверяя  их  по  Млечному  Пути.

И  я  держу  свою  судьбу  в  ладонях.
Не  видя  цели,  по  Земле  иду.
Хочу  я  отыскать  на  небосклоне
Свою  одну  но  путеводную  звезду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425507
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2013


Без ліку Вам говорим «Гірко!»

Весняний  Сонячний  Казковий  День
З’єднав  навіки  Ваші  Долі,
Щоб  Разом  поралися  Ви
За  урожай  в  життєвім  полі!

Життя  наснаги  додає  утіхою  в  родиннім  колі  -  
Гарячим  чистим  джерельцем  -
Очей  онуків  світлий  погляд.

Любов  підійметься  до  хмар,
Гарячим  сонцем  запалає.
Ваша  турбота  і  добро
Тепло  родини  зберігає!

Бабуся  наша  і  Дідусь!
Вельмишановні  Мама  й  Тато!
Трудом  Сердець  Ваших  і    Рук
Ми  всі  по-справжньому  багаті.

Разом  ви  подолали  те,  
Що  поодинці  не  під  силу.
Хай  добрий  Ангел  принесе
Вам  Щастя  й  Радості  без  міри!

Хай  барви  сповнюють  життя
Яскраві,  як  весняні  квіти!
Хай  буде  Божа  Благодать
Без  ліку  Вам  говорим
«Гірко!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013


Ти не уявляєш наскільки щасливий!

Ти    не  уявляєш  наскільки  щасливий!
Весняним  ранком  під  небом  синім
Тебе  знов  чекають  просторі  шляхи.

Омита  росою,  іде  поруч  Доля
І  заспані  квіти,  дбайливо  зігріті,
Пробуджує  ніжний  теплий  дотик  Весни.

Ніч  темна  й  привітна  зірками  розквітне.
Бажання  тобі  обіцяє  здійснити  Зоря,
Підморгнувши  з  Небес  висоти.

Хай  будуть  здорові  батьки  і  їх  діти!
                                                                                               Хай  добрими  будуть  всі  люди  на  світі!
                                         Ти  навіть  не  можеш  собі  уявити
                                         Наскільки  сьогодні  щасливим  є  ти!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013


Воскресіння.

Без  мук,  страждань,  довготерпіння
Нема  надії  на  Любов.
Без  смерті  не  настане  Воскресіння  -
Ця  Віра  є  основою  основ.
Могутність  упокорена  метою,
Приреченість  призначення  свого
Жорстоким  вироком  Ісусові  Христові
Вінець  терновий  вдягне  на  чоло.
Яскраве  світло  в  третій  день  засяє  -  
Дороги  до  спасіння  явний  знак.
ХРИСТОС  ВОСКРЕС!
І  поміж  нас  постав  у  славі.
ВОІСТИНУ  ВОСКРЕС
Спаситель  наш!
Гріхи  спокуті,  виправдане  людство
І  надважливо  в  серці  зберегти
Його  Любов  і  Милість  всемогутню,
Які  поможуть  кожного  спасти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013


Я - клетка

                                 
Я  –  клетка!  Я  всего  лишь  клетка.
Холодный,  каленый  метал.
Хранитель  вечного  запрета.
Неволи  яростный  оскал.

Я  –  клетка!  Я  всего  лишь  клетка…
Но  льется  песня  из  меня.
Прекрасный  звук  разносит  ветром
И  отступает  тишина.

Я  –  клетка,  значит    -  не  пою,
И  прутья  крепкие  Свободу  стерегут.
Я  –  клетка  мыслям,  действиям,  словам.
Я  счет  веду  невольничьим  годам.

Я  –  клетка  сердцу  птицы,  что  во  мне
Щебечет  миру  песни  на  заре.
Мелодии  слагает  до  заката,
Не  понимая,  в  чем  же  виновата.

Я  –  клетка!  Я  –  тюремщик!  Я  –  палач!
Причина  боли,  О  Свободе  плач.
Вся  горечь  ясного  самосознания  –  
Я  клетка  всем  законам  мироздания.

И  Бьётся  птица,  крылья  ломая,
Себя  не  жалея,  на  прутья  давит.
Но  обессилев  падает  ниц.
Злая  судьба  запертых  птиц.

Но  вырвется  Птица,  прутья  ломая.
Ввысь  устремится,  крылья  расправив.
Тенью  мелькнёт  в  свете  зарниц  -  
Символ  надежды  заперты  птиц.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421909
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2013


Чому нас з Тобою звела на мить Доля

У  Середмісті  очей  своїх  блиском,
Мене  полонила  Ти  без  зусилля
Незнана  пісня  лунає  над  містом,
Тепло  надвечірнє  пробуджує  мрії.

Чому  нас  з  Тобою  звела  на  мить  Доля
Я  лише  чужинець    у  вибраних  колі…
Ти  не  помічаєш  –  захоплена  грою,
А  я  все  ловлю,  все  лювлю,  все  ловлю
Рух  тіла  твого.
Затримай,  затримай,  затримай  на  мені
Свій  звабливий  погляд.

Нічна  прохолода  дарує  нагоду
Разом  з  Тобою  іти  Древнім  Львовом.
Не  спитить  рідне  місто,  твій  дім  надто  близько.
Всі  лінії  Долі    -  теплом  у  долонях

Чому  нас  з  Тобою  звела  на  мить  Доля
Я  лише  чужинець    у  вибраних  колі…
Ти  не  помічаєш  –  захоплена  грою,
А  я  все  ловлю,  все  лювлю,  все  ловлю
Рух  тіла  твого.
Затримай,  затримай,  затримай  на  мені
Свій  звабливий  погляд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013


Громадянин

Громадянин  нікчемної  держави,
Підлеглий  для  володарів  слабких…
Нащадок  Воїна  і  Князя  Святослава,
Що  ворогів  остерігав  «Іду  на  Ви!».
Ти  –  перетворений  в  байдужого  васала!  –  
Повстань,  Холопе!  Більше  не  терпи!
Здобуте  предками  належить  Нам  по  праву!
Що  за  народ  де  «Ми»  є  і  «Вони»?
Не  час  провадити  бенкети  і  забави
Серед  недолі,  зубожіння  і  Чуми,
Повстаньмо,  браття!  Для  життя  у  Славі.
Супроти  смерті  в  рабському  ярмі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2013


Доброго ранку, Люба Світобудово!

Доброго  ранку!
Люба  Світобудово!
Хто  нині  лишився  на  варті  твоЇй?
Готові  до  бою  багнети  –  розмови,
Надійно  затягнений  зашморг  подій!

Міцна,  незворушно  –  велична  спорудо!
Хто  нині  керує  парадом  твоЇм?
Медом  гостИш  обіцянок  облудних,
Голод  збираєш  страждань  і  гріхів!

Ідей  зубожінням  занедбана  хата!
Хто  нині  пильнує  багатства  твоЇ?
За  Душу  і  Совість  призначена  плата,
За  Честь  і  Сумління  –  сивіння  в  нужді!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419900
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2013


Я ще Тебе не люблю…

Я  ще  Тебе  не  люблю…
Я  ще  про  Тебе  не  знаю.
До  Тебе  прийти  не  спішу
І  образом  твоїм  не  марю.
Огорнуті  в  смуток  світи
Таємні  стежини  ховають
Часів  де  є  Я  і  є  Ти,
Наблизити  не  дозволяють.

І  марно  дивитися  в  Ніч,
Даремні  шалені  зусилля…
Зустрітися  нам  віч-на-віч:
Весною  розбурхана  Мрія.

Бо  я  ще  Тебе  не  люблю,
Нічого  про  Тебе  не  знаю.
Я  в  серці  крізь  роки  несу
Частинку  щасливого  Раю.

За  вікнами  біла  імла
Ховає  сполохано  сльози.
Проміння  сніги  розтина.
Весна  усміхнулась  морозу.
Та  Сонце  безсиле  мабуть
Здолати  сердець  зледеніння.
І  б"ється  прискорено  пульс
Так  боляче,  наче  камінням.

І  марно  дивитися  в  Ніч,
Даремні  шалені  зусилля…
Зустрітися  нам  віч-на-віч:
Весною  розбурхана  Мрія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419898
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.04.2013


Прожитковий мінімум.

Дозвіл  існувати  -  
               Прожитковий  мінімум.
Хто  його  призначив
   Прожитковий  мінімум?
Острівець  надії  чи  рожева  мрія…
Точний  розрахунок  сили,  що  жевріє.
Ціна  намагання  -
Прожитковий  мінімум.
Для  кого  встановлено  
Прожитковий  мінімум?
Здобута  стражданням  Воля  по-хвилинна,    в  золотих  тенетах  людей  без  сумління.
Гідність  під  заставу  –
Прожитковий  мінімум.
Надія  роздавлена  -
Прожитковий  мінімум.
Усмішка  жорстока  Владного  свавілля.
Ти  воздай  їм,  Господи,  тою  ж    таки  мірою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418803
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2013


Весна починає білими

Весна  починає  білими  і  перемагає!
Суперник  заметілями  атаки  зупиняє.
Хуртелиці  щоп’ятниці  збивають  вдалий  поступ:
Зима  не  відступає  щоб  разом  з  нами  постить!
Снігів  і  буревію  тотальна  перевага
Не  може  зупинити  весняної  наснаги.
Стратегія  знесилення  морози  подолає.
Весна  почала  білими  і  перемагає!
Вже  видимі  Планеті  близькі  ознаки  мату
Та  цьогорічну  партію  нам  варта  пам’ятати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013


Весна


Плете  повітря  павутиння  звуків
І  струменить  мелодія  проста
Весна  танцює  з  снігом  по  під  руку
А  дощ  веселі  такти  відбива

Суворі  хмари  променем  лоскоче
Грайливе  сонце,  щиро  сміючись
Самотній  птах  непереборно  хоче
Казки  світів  далеких  сповістить

Земля  квапливо  розтопила  кригу
І  квітами  вітає  новий  день
Виспівує  вода  весняні  гімни
Словами  всіх  відомих  нам  пісень

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013


А без Левандівки Львів то не Львів!

У  Львові  я  певен  нікого  не  має,    
хто  про  Левандівку  не  чув  і  не  знає.
Бо  без  Левандівських  вулиць  й  мостів  
І  Львова  немає,  і  Львів  то  не  Львів

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

Є  вулиця  Сихівська,  Стрийська  і  Львівська
Є  Чернівецька,  А  є  й  Левандівська:
На  мапах  сучасних  лише  назва  ця,
В  якій  Левандівка  згадується.

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

Як  було  колись  –  так  лишилося  зараз…
На  Озері  є  ресторан  замість  Жаби.
Що  маєм  то  маєм.  Що  було  то  є.
Багато  народу  гуляє  і  п’є!

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

А  трохи  нижче  по  Повітряній
Той  парк,  що    садили  нам  тата  і  мами
Алеї  широкі  і  новая  паства
Свідків  Єгови  цілий  Зал  Царства.

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

Підіймем  Супутник  на  нові  орбіти!
І  вже  не  дозволим  комусь  його  збити.
Хай  сяє  яскраво  наш  кінотеатр
Велично,  зухвало,  стабільно  й  багато!

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів

Раніше  тут-во  продавали  капусту
А  скоро  сюди  без  краватки  не  впустять
Левандівський  ґазда!  
Всіляких  бажаєм  гараздів!

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

 В  церкві  Андрія  сталась  новина.
Отець  за  громаду  стражда  безневинно.
Архбудконтроль  Павлів  прикликав,
Щоб  Левандівці  помститися  тихо.
Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
 
Новобудова  неначе  завмерла.
В  пані  Ірини  здалися  нерви.
Каже,  мов  діти  для  неї  ми  стали.
Здоров’я  і  сили  забрали  чимало.

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

Я  народився  на  Профсоюзній
Тут  моя  родина,  сусіди  і  друзі.
Через  бетон  більше  Церкви  не  бачу
Йой,  люди  добрі,  зараз  заплачу.

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

А  біля  Бані,  ніби  нізвідки,  
Стоянка  з’явилася  автомобілів.
Паркінг  підземний  побудувати
Щоб  мали  де  машинами  ставати.

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

Ми  голосуємо    в  школі  й  Просвіті.
Будьмо  здорові,  щасливі  і  ситі!
Надіймось!  Бо  може  вистачить  глузду
І  влада  відновить  нам  сімдесят  другий.
/надіймось,  що  владі  вистачить  глузду
В  парку  будова  як  бульбашка  лусне/

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!


Сказали:  в  цій  пісні  не  має  фіналу.
А  я  так  хотів  не  багато  й  не  мало,
Щоб  Левандівку  одразу  згадали,
Знали,  любили  і  поважали!

Без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!
Всі  знають:
без  Левандівки  Львів  то  не  Львів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415397
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.04.2013


Де Ти

Я  задивився  на  схожу  на  тебе
Постать  самотню  серед  снігів
Пам'ять  за  мить  до  блиску  відтерла
Сяючий  спогад  палаючих  днів

Зачекай!Не  іди!
Білу  казку  Зими  на  хвилину  єдину  мені
Зупини.
Зачекай  хоч  хвилину…
Життя  швидкоплинне.
Серед  попелу  й  диму  віднайди  мені  мить
Ту  єдину
Де  ти?  Поясни  мені:  де  ти?
Розкажи  мені
                                                                                     Де  ти?

Сполоханий  погляд  під  ноги  й  праворуч
За  віями  далі  ховається  біль
Дивлюся  на  неї  –  про  тебе  говорю
Мій  опір  не  вартий  найменших  зусиль

Зачекай!Не  іди!
Білу  казку  Зими  на  хвилину  єдину  мені
Зупини.
Зачекай  хоч  хвилину…
Життя  швидкоплинне.
Серед  попелу  й  диму  віднайди  мені  мить
Ту  єдину
Де  ти?  Поясни  мені:  де  ти?
Розкажи  мені
                                                                                     Де  ти?

Забувши  одразу  про  обережність
Бажання  мої  несподівано  скресли
І  в  супереч  волі  і  всіх  ознак  долі
Шукаю  в  очах  незнайомих  тінь  твою

Зачекай!Не  іди!
Білу  казку  Зими  на  хвилину  єдину  мені
Зупини.
Зачекай  хоч  хвилину…
Життя  швидкоплинне.
Серед  попелу  й  диму  віднайди  мені  мить
Ту  єдину
Де  ти?  Поясни  мені:  де  ти?
Розкажи  мені
                                                                                     Де  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415389
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.04.2013


Мовою тіла

Мовою  тіла  говорить  бажання  -
Більше  мені  не  потрібні  слова.
Я  прагну  забути  на  мить  про  вагання
Бо  поруч  зі  мною  краса  неземна.

Я  зазирну  в  твої  сяючі  очі,
Так  хочу  я  скуштувати  той  смак
Всі  таємниці  липневої  ночі
Медом  солодким  на  твоїх  устах.

Пристрасть  палає  яскравим  багаттям
Кожен  твій  порух  пришвидшує  кров
Зваблений  Вітер  легесеньким  платтям,
Тебе  обіймає  знову  і  знов.  

Я  зазирну  в  твої  сяючі  очі,
Так  хочу  я  скуштувати  той  смак
Всі  таємниці  липневої  ночі
Медом  солодким  на  твоїх  устах.

І  сонячний  промінь  твоє  пестить  волосся
Він  як  і  Вітер  в  Твій  потрапив  в  полон
Спрагу  таку  подолати  б  вдалося
Тобою  неначе  солодким  вином

Я  зазирну  в  твої  сяючі  очі,
Так  хочу  я  скуштувати  той  смак
Всі  таємниці  липневої  ночі
Медом  солодким  на  твоїх  устах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013


О принципах

Словеса  определений,
Взглядов,  мнений,  точек  зрений,
Замечаний,  предложений
Утверждают  положение:
Предъявлять  мировоззрение,
В  силу  острых  побуждений,
Стоит  в  случае  когда
Убеждения  -  ерунда!,
Хаос,  бред  или  игра,
Маски,  вычурные  позы
И  до  крайности  похожи
Предпочтениям  расхожим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411098
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2013


Витражные краски

Я  собираю  мысли  по  кусочкам
И  помыслы  фильтрую  по  цветам.
Я  собираюсь  из  фрагментов  и  осколков
Витраж  представить  солнечным  лучам.
Пытаюсь  чувства  отделить  от  знаний,
Поступки  у  намерений  отнять.
Из  ощущений,  мнений  и  желаний
Картину  мира  нового  создать.
Из  многоточий  опытом  добытых
Все  точки  зрения  послушно  извлеку,
В  кординат  системах  монолитных
Пытаясь  разглядеть  свою  судьбу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409876
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2013


Друзьям

Прежние  да  давние!
Что  же  с  нами  стало?
С  вешнего  да  раннего
Пыли  не  осталось…

Реки  те  же  самые,
А  вода  другая:
Всё  воспоминания
Смытые  дождями

Нелегка  дорога.
Труден,  долог  путь.
О  друзьях  немногих
Вспомни!  Не  забудь.

Вот  умыться  б  каплею
Да  росою  свежею,
Чтобы  хоть  привиделось
Светлое  да  нежное,

Чтобы  вновь  прочувствовать
То  былое  время,
Грусти  и  печали
по  ветру  развеять

Нелегка  дорога.
Труден,  долог  путь.
О  друзьях  немногих
Вспомни!  Не  забудь.

Да  подняться  б  высоко
Доле  вперекор
В  небо  с  дальних  выселок
От  судьбы  оков.

Счастье  позабытое…
Не  криви  душой!
По  стеклу  разбитому
Сквозь  суровый  строй.

Нелегка  дорога.
Труден,  долог  путь.
О  друзьях  немногих
Вспомни!  Не  забудь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409384
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2013


Весна прекрасна

Весна  прекрасна  ніжна    і  красива
В  краплинах  щастя  пролилась  дощем.
Весна  прийшла  привітно  й  неквапливо
Співочим  птаством  й  теплим  промінцем.
Ходою  легкою  прямуючи  до  Літа,
Терпляче  шепотить  у  слід  Зимі
І  усміхається  до  сонця  кожна  квітка,
І  наливаються  новим  життям  бруньки.
Весна  урОчисто  принЕсла  Свято  Жінки,
Як  Жінка  принеслА  у  світ  Любов,
Щоб  в  ціле  поєднати  половинки,
Розділені      небесним  божеством.
Чарівні,  Милі,  Любі  і  Натхненні,
Без  вас  не  має  сенсу  жоден  крок
Кохані,  Незрівнянні  й  Незбагненні!
Володарки  сердець,  мрій  і  думок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013


Чарівниця Осінь

Осінь  читає  чужі  телеграми
Через  вікно  загляда  крадькома
Барвами  слів,  що  постали  рядками
Листя  і  трави  фарбує  вона.

Чарівниця  Осінь  поруч  з  нами
Осінь  заворожує  міста
Осінь  нам  читає  телеграми
У  солодкі  миті  забуття

Квіти  осінні  -  окличнії  знаки
Крапки  і  коми  дрібочуть  в  дощах.
Радість  і  сміх  з  відлітаючим  птахом
Небо  несе  по  застиглих  містах.

Чарівниця  Осінь  поруч  з  нами
Осінь  заворожує  міста
Осінь  нам  читає  телеграми
У  солодкі  миті  забуття

Стурбовані  люди  своїми  ділами
Забутим  не  бути  -  у  наших  думках!
І  осінь  читає  чужі  телеграми
Про  щастя,  кохання,  про  смуток  і  страх.


Чарівниця  Осінь  поруч  з  нами
Осінь  заворожує  міста
Осінь  нам  читає  телеграми
У  солодкі  миті  забуття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Велосипеда час настав!

Велосипеда  час  настав!
Собi  говорю  у  маршрутцi.
Бо  руx  такий  уже  дiстав:
Дорiг  зигзаги,  коркiв  муки.

Велосипеда  час  настав!  
А  де  подiтися  не  знаю  -
З  надiйним  i  швидким  конем
Посеред    ям  й  калюж    петляю.

Велосипеда  час  настав!  
Це  просто  вигiдно  надiйно!
Бо  буду  там  де  забажав
В  моix  ногаx  рушiйна  сила.

Велосипеда  час  настав!!!  
Як  вияв  власного  протесту
Проти  дiяльностi  управ
I  над  людьми  всiляких  тестiв.

Велосипеда  час  настав!
Бо  видно  нам  не  дочекати
Вiд  влади  дiйсно  добрих  справ,
А  не  бажання  заробляти

Велосипеда  час  настав!
I  не  дiждеться  перевiзник
Щоб  я  годинами  чекав
Мерз,  нервувався  або  скиглив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406007
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.03.2013


Питання

Хто  хоче  зазирнути  Правді  в  очі?
Хто  прагне  шляхом  істинним  іти?
Кому  не  байдуже  чи  здійсняться  пророцтва?
Свого  хреста  хто  може  віднайти?
Чиї  рамена  втримають  байдужість,
Холодний  осуд,  полум’яний  гнів?
Хто  пригадає  добре  слово  «дружба»,
Коли  над  ближнім  загустіла  тінь?
Навіщо  серце  нетерпляче  кличе
В  незвіданий  і  непривітний  світ!?
Він  упіймає  і  навряд  відпустить
І    не  послабить  своїх  пут  по  вік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013


Єдиній Людині

Моя  безмежна  радість
Мій  незабутній  смуток
Моя  весела  пісня
Печаль  лише  моя
Моє  гаряче  сонце
Найсміливіша  думка
Глибокий  біль  у  серці
Моя  Жива  вода

Життя  не  зупиняйся.
Тривай,  радій,  рости!
Назад  не  обертайся.
Люби,  лети,  лети!

Твоє  безкрайнє  небо
Твоя  чиста  ріка
Тобі  ліси  і  гори
Світ  Молодість  Краса
Для  тебе  місяць  й  зорі
Щасливим  буде  путь
Всі  біди  і  тривоги  
Забудь,  забудь,  забудь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013


Фахівцям СС (соціальних служб)

Діла,  діла…Така  важка  робота.
А  Доля  шле  соратників  слабких.
У  більшості  лише  одна  турбота:
Добути  статки  для  сімей  своїх.
Чиновниця  повчає  співробітниць  
Щоб  не  ушкоди  за  кріслами  сідниць,
Не  залишалися  з  Бідою  наодинці,
Не  пам'ятали  зубожілих  лиць.
Убогі,  хворі,  нищі  та  стражденні
Не  сподівайтесь  втіху  віднайти
В  заставлених  столами  кабінетах!
Не  ті  дороги  там,  Не  ті,  на  жаль,  шляхи.
Одне  з  трибун  сповіщують  натхненно,
А  інше  роблять  з  дня  у  день  в  житті.
І  забувають,  що  ми  не  на  сцені…
Не  побудуєш  щастя  на  чужій  біді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013


Прихід весни

Мені  наснилося
Яскравих  днів  намисто  
І    подих  свіжий  сонячних  вітрів.  
Безмежне  Небо  синє  -  синє    й  чисте.
 Грайливий  погляд.
Дружній  сміх…  і  спів.
Привітна  усмішка  –  весела    й  ненавмисна.
І  спокій  щирих  материнських  слів.
Проміння  сонця,  квіти,  трави  й  листя…
Мені  наснилось  щастя!
Близько,  близько.
Я  прокидаюсь  від  пророчих  снів.
Лунає  в  небі  дзвінко  й  урочисто
Птахів  веселий  неповторний  спів.  
Весна  прийшла  до  мене  особисто
Посеред  криги  і  білих  снігів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013


Фальшивомонетники

Фальшивомонетник  карбує  монети
Старається…
Трудиться  в  поті  чола.
Сповіщує  –  все  це  він  робить  для  тебе!
Бажає  тобі  процвітання  й  добра.
Ділами  полегшує  долю  Планети.
Утішиться  навіть  дитина  мала.
Фальшивомонетник  потрапить  в  газети.
І  впевнено  скаже  «Настала  Пора!
Ми  знищимо  всі  застарілі  контексти
Ми  можемо  все!  Й  не  здригнеться  рука!
Цвістиме  Країна.  Радітимуть  люди
Народу  цьому  будуть  заздрити  всюди.
Вам  треба  позбутись  усім  намагання
В  історії  людства  знайти  порівняння»
Дебати,  парламенти,  сертифікати,
Монархи,  чиновники  і  депутати…
Фальшиві  монети,  Фальшиві  пророки
Зявляються  стрімко  щоднини,  щороку.
Фальшиві  обіцянки  і  сподівання
По  собі  лишають  незгоєні  рани.
Фальшиві  усмішки,  Фальшиві  діла  –
Сумне  сьогодення.  Дійсність  сумна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013


Мета

Великих  звершень  сподівання
Об  землю  вдарило  життя.
І  розлетілись  намагання
Зернятами  у  вир  буття.
Зросте  нової  долі  щастя,
Від  сонця  набереться  сил
І  не  покине  рідну  землю,
Злі  бурі  не  зламають  крил!
Польоту  велич  невагома,
Нових  вершин  ясна  мета  –  
П’янка,  прекрасна,  невідома
Одна  для  всіх!  В  усіх  одна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013


Кінотеатр «Супутник»

                                                               
                                       [color="#ff0000"]    [i]Жерцям  культури  нової  доби
                                                                                           Що  перетворюють  палаци  у  склади[/i]
[/color]

Мов  дивне  створіння  –  людина  без  дому
Пронизливо  гляне,  долаючи  втому.
Театром  Кіно  призначений  бути
На  власній  орбіті  самотній  «Супутник».
Епохи  славетної  дивний  вінець  -  
Сузір»я  Стрільця  -    сповістило  кінець.
Величний  колись,  зупиняючи  час
В  німому  питанні,  засуджує  нас.
Де  галас  дітей  на  ранкових  сеансах?
Загублені  в  часі  афіші  і  танці…
Як  камінь  наріжний  лишив  на  заваді
Знебарвлені  фарби  на  власнім  фасаді.
Я  хочу  щоб  Ти  знов  засяяв  вогнями!
Я  хочу,  щоб  діти,  їх  тата  і  мами
Знайшли  у  Супутнику  кожен  своє!
І  Доля  Тобі  новий  шанс  надає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013


Многая лета, Отец!

Осталась  Твоя  несгибаемой  Воля
Желаем  Успехов,  Добра  и  Здоровья!
Всецелой  поддержки  в  Твоих  Устремлениях.
Больших  новых  ярких  чудесных  Свершений.
Твой  Труд  –    твои  Слава  и  Гордость
Записаны  в  Книгу  спортивных  Рекордов.
Пусть  достигаются  новые  Цели
Лучше,  Выше,  Дальше,  Быстрее!
Преодолев  неустроенность  в  быте
Победы  Великие  будут  добыты!
Будь  Счастлив  во  всем,  везде  и  всегда!
Многая  лета,  Отец!  Лета  Многая!  
Многая  Лета!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391770
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2013


Кохання Пам'ять

Твій  голос  Світлий  Спомин  принесе.
За  мить  коротку  стане  упізнаний.
Усе  міняється.  Міняється  усе…
лише  Кохання  Пам'ять  нездоланна.
Здаля  ледь  чутно  вітер  донесе
Мелодію  бурхливого  зізнання.
Замерехтить  емоцій  карусель
І  скреснуть  нездійсненні  сподівання.
Зорею    в  небосхилі  спалахне
У  вічі  зазирнути  побажання.
Солодке  марення  дбайливо  пригорне,
Хвилини  попливуть  в  ріку  чекання.
 Усе  міняється.  Міняється  усе…
лише    Кохання  Пам'ять  нездоланна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013


Свіча Різдвяна

Свіча  Різдвяна  з’єднує  родини
Молитва  щира  в  кожній  хаті  лине
Приходить  Коляда  у  кожен  дім
Мир,  Щастя,  Радість  будуть  завжди  в  нім.
Серця  людей  зігріються  теплом
Христос  Родився!  Славімо  Його!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013


Христос Родився Славімо Його!

Зійшла  Зоря  в  вечірнім  небі.
Надії  промінь  знову  спалахнув.
Спаситель  світу,  прочинивши  двері,
Слова  молитви  Вашої  почув:
Щоб  Божий  Промисел  здійснився
Христос  Родився!  Славімо  Його!
Нехай  панують  Радість  і  Добро
Христос  Родився  Славімо  Його!  
ХРИСТОС  РОДИВСЯ!  СЛАВІМО  ЙОГО!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013


О мечте

Появилась  мечта  и  светла  и  чиста
Только,  знаешь  беда,  одинока.
Поселилась  –  живет:  ни  кола  -  ни  двора.
И  для  всех:  не  в  себе  и  сама  не  своя.
Ни  о  чем  никого  не  попросит.
Так  бы  вот  и  жила  одиноко  мечта,
Если  б  не  зазвала  ее  в  гости
Сытость,  Зависть,  Нужда,  Лень,  Злословие,  Вражда
«Приходи,  -  мол,  -  Мы  милости  просим!
Осуждение    с  Молвой  мы  пришлем  за  тобой
Скажем  так,  где-то  часиков  в  восемь».
Отложив  все  дела,  в  платье  лучшем  своем
Заспешила,  наивно  как  к  лучшим  друзьям,
Ведь:  «Впервые  за  долгие  годы  не  забыли  меня",  -  улыбалась  мечта.
Нарядившись  –  ждала,  все  заботы  свои  позабросив.
Осужденью  с  Молвой  следовать  за  мечтой  ,  стало  быть,  
Не  впервой  даже  если  она  и  не  просит.
Чинно  –  важно,  «под  руку»  мечту    поведут.  
Не  оставят  в  пути  и  не  бросят.
А  в  дороге  –  пути  никого  не  найти,
Кто  б  сказал:  «Не  ходи!  Там  тебя  захотят  погубить.»
Разум  –  пьян,  Совесть  –  спит.
Мудрость  с  опытом    не  потревожат  без  спроса…
Сытость  дверь  отворив,  радостно  говорит:
«Сколько  лет  –  сколько  зим!?  
Проходи!  Проходи,  Лень  тебе  подсобит.
Ты  для  нас  так  важна.  Зависть  ждет.  Ждет  Вражда.
На  пороге  не  стой  –  познакомься  с  Нуждой.
И  Злословие  тоскует  о  гостье.  
Не  стыдись.  Не  робей.  
Но  ответь  нам  на  пару  вопросов  скорей.
Тут  такие  дела…без  кола  –  без  двора,  ты,  видать,  сирота  и  гуляешь  по  свету  в  обносках.  
Не  спросясь    появилась,  прилипла  как  грязь.  
Режешь  глаз  будто  бритвою  острой.
 Велика  ли  беда…Оставайся…пока.
 Будешь  делать  о  чем  ни  попросим.
 Погоди  возражать.  Надо  же  понимать,  что  не  все  просто  так.  
А  бывает  и  горько  и  сложно.  
Будешь  тут  убирать:  подавать  –  забирать.  
Ну  а  время  останется  –  будешь  мечтать.  
Все  получится,  если  захочешь.»
Возмутилась  мечта:  «  Я  дорогу  себе  выбираю  сама.  
В  услужение    к  вам  не  пришла  я  сюда.  
Век  живу  я  одна–  век  я  буду  свободна,  
И  себе  я  останусь  верна».
Так  бывает  порой  –  выбор  наш  не  простой.  
Чтобы  выжить  -    легко  расстаемся  с  мечтой.
Убежденные,  будто  дороги  иной  не  имели,  
Остаемся  одни  на  великом  пути,  
Вспоминая  забытые  цели.  
И  в  объятиях    холодных,  где  мысли  чисты,  
Снисхождения  просим  у  нашей  мечты,
Когда  что-то  менять  нету  веры.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390063
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2013


ОПравдания

Пусть    я  считаю  каждую  монету,
А  иногда  и  монеты  нету.
Но  я  свободен    в  выборе  друзей
И  не  ищу  врагов  среди  людей.
Нет  у    меня  для  близких  угощения.
Есть  мысли,  песни  и  мои  сомнения.
 
Шаг  вперед.  Тень  легла  за  спиной.
Все  пройдет.  Дождь  -  гроза  или  зной.
Поведет  в  путь  за  яркой  звездой
Боль  моя.  Оставайся  со  мной.

Нет  мнения  искать  себя  полезным.
Корысть  я  считаю  общества  болезнью.
И  не  питаю  никаких  симпатий
К  чиновникам,  ментам  и  членам  партий.
Не  мыслю  будто  человек  ничтожен
пока  живет.  Любой  удел  возможен.

Шаг  вперед.  Тень  легла  за  спиной.
Все  пройдет.  Дождь  -  гроза  или  зной.
Поведет  в  путь  за  яркой  звездой
Боль  моя.  Оставайся  со  мной.

Так  жалкое  влача  существование,
Себе  я  нашел  простое  оправдание:
Без  повода,  решившись  как-то  раз
Укрыться  за  плетением  красивых  фраз.
Представил  миру    мысли  и  сомнения,
Без  сожаления,  оставаясь  в  тени.

Шаг  вперед.  Тень  легла  за  спиной.
Все  пройдет.  Дождь  -  гроза  или  зной.
Поведет  в  путь  за  яркой  звездой
Боль  моя.  Оставайся  со  мной.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389218
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2013


Нехай щастить!

Відходить  рік.  Сумує  мабуть.
Прощається.  
Струмками  Землю  гладить.
Нехай  вода  бере  з  собою
Всі  клопоти,  проблеми,  неспокої.
Все  сталося.  Будемо  розставатись.
Тож  прощавай,  Дві  тисячі  дванадцять.
Швидка  хода  в  очікуванні  свята.
Пора  бажань,  надій,  завзяття.
Нехай  здійсняться  заповітні  мрії
Чарівні:  обережні  і  сміливі,
Нового  року  легкою  рукою.
Будьмо  щасливі,  добрі  і  здорові!
Тепла,  багатства,  радості,  кохання
Від  серця  щиро  Вам  бажаєм!
Скажімо  разом  в  товариськім  крузі
Нехай  щастить!  Із  Новим  Роком,  
                                                                                         Друзі!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388935
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2012


О земных возрастах.

Чего  говорить  о  годах!?
О  наших  земных  возрастАх.
Пока  ты  живешь,  какой-то  мудак
Считает,  видать,
Тебя  стариком  в  тридцять  пять.
А  вдруг,  в  тридцать  пять  час  пришел  помирать…
 Тот  же  мудак,  возмется  стенать,
Рыдая,  что  смерть      была  не  права,
Когда  молодого  к  себе  призвала.
Ну  что  ж  тут  поделать?
А  вот!  ,  Господа!
Пока  Вы  живете  (едите  и  пьете)  –  
Убейте  в  себе  мудака!
Навсегда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388716
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2012


Подяка

Немов  зоря  зійшла,  
Коли  навколо  темно
Від  слова  Вашого:  «Приємно».
Найбільшим  схваленням,
Найвищою  відзнакою
Для  мене  стало  Ваше  «Дякую».
Як  сонце  з  грозового  неба  вийшло,
Знання,  що  зміг  потішити  Вас  віршем.
Неначе  пролісок  з’явилось  сподівання,
 що  не  обтяжить  Вас  в  подальшому  читання.
Нехай  Ваш  путь  встеляють  пелюстки  троянд!
З  повагою,
Всіх  благ  бажаю,
Олександр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012


Зачарує на мить

Зачарує  на  мить  Фея  –  пам'ять.
Не  відпустить,    чого  не  роби.
Не  колотиме  більш  помилками,
Скреснуть  образи  повні  жаги.

Кожен  дотик,  вогонь  поцілунків…
Квіти  кинуті  через  плече.
Кожна  ніч  –  неповторний  дарунок.
Пристрасть  ніжно-чарівних  очей.

Все  навколо  нагадує  казку.
Але  тільки  годинник  проб’є
Фея  –  Пам'ять  не  матиме    влади.
Час  від  кожного  візьме  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012


Зустріч

Намалювати  не  зумію
Твоїх  очей  блакитних  глибину
Тебе  побачу  і  зніяковію
І  слів  потрібних  знову  не  знайду.
 Чи  можна  словом  передати
Рух,  тіла,  погляд,  аромат
Красу  твою,  твій  подих  м’ятний  
   і  почуттів  шалений  водоспад.
Нестримну  воду  не  зупиниш
І  полум’я  бажання  не  задмеш.
Тому  не  сподіваюсь  без  надії,
Переступити  допустимих  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2012


Замріяна пам'ять

Буває.  У  кожного  з  нас
Так  буває
Здається,  що  сонця  нема  і  душа  завмирає,
І  промінь  надії  заплутався  в  дивне  мереживо  днів.
В  самотність  гнітючу  турботливо  час  пеленає
У  ранки  тривожні  і  ночі  холодні  без  снів.
Сполохане  серце  собі  порятунку  шукає
В  подіях  минулих,  забутих  намарно  років.
І  пам’ять  тоді  із  глибин  підіймає
Нестримний,  
бурхливий  потік  відчуттів.
Даремно  сумління  обов’язком  кличе,
Укрите  від  волі,  занурене  в  вічність.
Усе,  що  не  сталось  веліннями  долі…
Одвічно,
Лунає  в  мелодії  дивній,    незвичній.

Розправила  крила  нездійснена  мрія
І  рветься  у  небо.  Прямує  до  зір  
Вистави  життя  уповільнена  дія
Де  лише  кохання,  надія  і  мир.
Без  оплесків,  слави,  без  вигуків  «Браво»,
Без  сцени,  акторів,  заповнених  залів
Життєвих  фантазій  вистава  триває,
Де  мрія  по-новому  пише  сценарій
З  позичених  в  Пам’яті  Долі  подій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012


О Левандовке

Трудно  жить  на  Левандовке,  если  не  согласен,
Что  ходить  здесь  вечерами  для  чужих  опасно.
Не  за  тем,  что  люди  злые,  просто  так  сложилось,
Что  гуляют  вечерами  те,  кто  здесь  родились.
У  нас  на  Левандовке
У  нас  на  Левандовке

Всем  живущим  в  новостроях  не  излишне  знанье,
Что  хранят  былую  славу    в  улицах  названий:
Повитряна  и  Пилотов,  Планэрна,  Ангарна,
По  Пропеллерной,  Моторной  до  сих  пор  шагаем.
У  нас  на  Левандовке
У  нас  на  Левандовке

При  поляках  это  было.  С  пустыря  на  блонях,
Что  Сикорскому  тогда  стал  аэродромом,
Первый  пассажирский  рейс  в  Вену  был  отправлен,
Что  б  в  цени  событий  славных  не  забыть  о  главном.
О  нас,  О  Левандовке
О  нас,  О  Левандовке

Как  тогда,  так  и  сейчас,  так  и  когда  -либо
Левандовские  ребята  знали  что  им  мило
И  расширить  летовище  власти  не  по  силам!
Поразмыслили  недолго  и  ушли  на  Скнилов
От  нас,  с  Левандовки
От  нас,  с  Левандовки

Не  оставили  вниманием  нас  и  при  Советах
Без  фантазий  и  согласий,  откликов  в  газетах
На  бумаге,  в  документах,  деловой  беседе
Стала  Левандовка  зваться  "сэлыще  Жовтнэвэ".
Вот  так  о  Левандовке
Вот  так,  о  Левандовке

Что  б  понять  что  изменилось  -    не  нужна  сноровка:
Левандовка  есть  была  только  Левандовка!
На  вопрос  кто  и  откуда  взялся  такой  ловкий?
Я  отвечу  таких  много  здесь  на  Левандовке.
У  нас  на  Левандовке
У  нас  на  Левандовке

http://photo-lviv.in.ua/yak-mala-levandivka-mala-svij-aerodrom/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387805
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.12.2012


Навчитися бути собою

Навчитися  бути  собою
Весела  й  водночас  сумна
Дорога  в  життєвім  двобої
Для  когось  приємна,
Для  більшості  –  зла.
Бо  весело  бути  собою
В  компанії  друзів,  в  см’ї.
Коли  всі  живі  і  здорові,
Коли  все  гаразд  у  житті.
І  важко  собою  лишатись
Коли  тебе  мають  за  шмату,
Коли  щодня  треба  змагатись
За  право  «зостатись  як  всі»…
Комусь  марновіри-  герої.
Для  когось  як  вирок  –  сума.
Навчитися  бути  собою
То  справа  завжди  не  проста…
Навчитися  бути  собою?
А  ким  я  іще  можу  буть!?
У  кожного  з  нас  своя  доля
І  кожен  з  нас  має  свій  путь.
Для  того  в  людини  є  воля,
Для  того  в  людини  є  дух
Щоби  залишатись  собою
У  мирі  і  посеред  бур.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012


Ініціативним

Нас  не  спитавши  знову  закликають,  
віщують,
 кличуть  
і  зовуть,  зовуть,  зовуть.  
Поганого,  у  тім,  нічо  немає:
 Вам  добре  "там",  ми  завжди  тільки  "тут".  
Дослухаюсь,  погоджусь,  прочитаю,  
поставлю  підпис  і...
 і  змін  тих  зачекаю,
 і    сподіватимусь:  
мабуть,  напевне,  скоро,  незабаром  вони  нарешті  прийдуть.  
Так?!
 будуть  !
рушійні  спалахи  в  суспільстві…
Нові  ідеї,  мрії…  лідери  нові,  що  прагнуть  перемін…
А  ми,...  
як  і  не  раз  вже  було,...  
 залишимося  кожен  при  своїм

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2012


Крізь очі

Крізь  очі
В  небо  
Рвалася  душа
Та  раптом,
Ніби
Налякавшись  світу,
Сховалася  за  крижані  шматочки  скла
І  марила,
Що  буде  так  довіку.
Надіялась  душа  вивчати  світ
Без  потрясінь,
Без  страху,
У  спокої.
Та  бачила  його  тепер  крізь  лід,
Залишена  в  холодному  полоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012


чудо

Ты  смотришь  на  звезды.  Ты  веришь  в  мечты.
И  ждешь,  что  исполнит  желание  одна,
Вдруг  свалившись    с  небес  высоты.
Секунду  мелькнув,  рассечет  небосвод…
И  сбудется  все.  И  тебе  повезет.
Но  звездное  право  не  слышать  мольбы
И  глупость  твое  ожидание.
Движения  хаос  и  звон  пустоты.
Из  боли  растет  сострадание.
Но  может  полет  упавшей  звезды,
Успеет  исполнить  желание.
Размоет  узоры  багровый  восход  
И  время  ускорит  замедленный  ход.
В  безмерных  пространства    слияниях.
Пусть  сбудется  все.  Пусть  тебе  повезет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386184
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2012


Стало быть

Прошлый  век  развалил  стену  славных  побед.
Снегом  белым  растаял,  оставляя  поверх
Не  проросшей  травы  твоих  детских  надежд
Грязь  тяжелых  сапог  вездесущих  невежд.
Ожидая  весны,  миллионы  людей,  словно  капли
Собрались  в  огромный  ручей
И  под  действием  магии  лживых  вождей,  
В  бурлящем  потоке  пространных  речей,
Смели  за  секунды  остатки  идей
 О  добре,  мире,  братстве,  свободе  людей.

Коллективных  свершений  немалый  итог
Разделили  на  блюде  как  -  будто  пирог
На  число  приглашенных  высоких  гостей,
Обеспечив  навечно  десяток  семей
Правом  жить,  суд  вершить  над  потомками  тех,
Кто  когда  -  то  наивно  поверил  в  успех.
Наделили  одних,  а  ограбили  всех…

Горя  нет,  боли  нет  и  нет  новых  бед
Ни  забот,  ни  хлопот  не  имеет  холоп.
Жизнь  свою  провести  в  услужении  господ
Вот  единственный  путь,  уготованный  всем,  проливающим  пот
Цели  нет,  сбит  прицел…  Не  порвать  этих  пут  –  
Слезы  нищих  удел!  Нам  по  прежнему  лгут!  Ведь  условен  раздел.
Только  «ДА»  или  «НЕТ»  -  остальное  все  вздор.
Краткий  твердый  ответ.  Вот  и  весь  разговор.
Иногда  так  бывает,  одной  спички  хватает  для  большого  огня.
Кто  ней  станет?  Кто  знает!  
                                                                                                   Может  ты…  
                                                                                                                                                   Может  я….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2012


А я чувствую боль!

А  я  чувствую  боль!
Вот  и  все.
Да,  я  чувствую  боль.  
Я  живой!
Для  чего?
Кто  Я?
С  кем,  без  кого?
Ноль.  Ну  и  вот...
Ничего.  Это  просто  отсчет.
Вот  и  все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012


Крик душі

Це  не  дар,  не  прокляття
Думки  жар,  слів  багаття
Зігріває  або  пепелить.
Крик  душі,  а  не  спів…
Ланцюгами  рядків
 тугу,  смуток  і  біль  
прикувати.
Цвяхи  фраз  
В  тінь  образ.
Сподівання  й  надії  прип’яті.
Не  все  терпить  папір,
Потрапляючи  в  вир,
Аркуш  наче  не  хоче  страждати.
Як  спокута  за  гріх
Переступить  поріг
І  попроситься  заночувати.
Шепіт  в  тиші  як  крик,
Як  пульсуючий  ритм,
Вчить  безсонням  цей  світ  відчувати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012


І я боюся…

І  я  боюся.  І  мені  теж  страшно.  Та  не  за  себе  самого…
За  те,  що  мама  чутиме  з  новин,
Що  вбивця  –  батько…
І  вона  побачить,  що  це  примушений  казати
Її  син!
Це  драма  матері  одної.  Одна  дитина  стала  сиротою.
Трагедія  для  цілого  народу:  боятись,  плакати,  мовчати,
Або  байдуже  споглядати  на  горе  інших.
Чи  то  глузливо  проказати:  Ти  сам  у  своїх  бідах  винуватий».
Мій  брате  -  незнайомцю  –  друже!  
Наш  час  настав!  Не  будь  байдужим.
Сьогодні  –  він,  а  завтра  –  ти,  За  день  –  то  я,  а  через  два  -    вони…
Народ  позбавлений  мети.  Позбутий  права  жити.
Ми  засоби  погашення  рахунків.  Ми  на  землі  своїй  раби.  Примушені  шукати  за  кордоном  порятунку.  
Серця  розбиті…
 Кинуті  батьки,  кохані,  рідні,  діти  і  хати  .    
По  волі  чиїй?  За  які  гріхи!?
Дружини  й  матері  для  всього  світу  проститутки.  Різноробочі  й  бидло  їх  чоловіки.
То  хто  ж  вигонить  нас  із  дому?  Жид  чи  москаль?  А  може  зайда  незнайомий?
 Нема  їх  тут  –  це  кожному  відомо.  
Бо  ми  є  «вільні»!  Маєм  свого  «пана»!.  А  пана,  кажуть,  гіршого  нема,  ніж  із  «Івана»      «пана»!
Тож  схаменімось!  Або  гірше  буде  …
Ми  вже  гниємо  на  своїй  землі.  Та  є  натхнення,  сили  є    і  час  сказати  зараз  кожному  із  нас:
«Один  за  всіх!  І  всі  за  одного!»
Надіймося  на  себе  і  просімо    допомоги  в                                                                  Бога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385625
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 17.12.2012


Бути вільним в Україні

Бути  вільною  людиною
Мати  право  на  усе
Керуватись  орієнтирами,
В  Бога  вірить  над  усе!

Бачить  брата  й  батька  вільним
Павліченка  Діми  син!
Він  –  маленький  українець.
Він  багато  зрозумів.

Правду  в  зали  не  впускають
І  не  кличуть  у  суди.
Правду  прості  люди  знають,
Та  куди  її  вести?
 
Мати  Віру  і  чекати,
Що  «Завжди  так  не  буде»?
Не  потрапити  за  грати
Через  світ  своїх  ідей?

Не  підпасти  ненароком
Під  лихий  «закону»  прес?
Жити  наче  у  болоті,
А  чекати  на  прогрес?

Слово,  бізнес  чи  квартира,
Батько,  брат  або  жона  –  
Все,  що  бережеш  щосили
Можеш  втратити  у  раз.

Спалена  живою  жінка
Серед  міста  в  білий  день.
Вас  вітає  Україна!
Край  любові  і  пісень!

Будь  же  вільною  людино!
Почувайся  попри  все
Вдруге  то  ГРОМАДЯНИНОМ,
Як  ЛЮДИНА  –  перш  за  все!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012


Коли закінчилося все

Усе  закінчилось…
Вже  зникла  необхідність
Боротися  нестримно  за  життя.
Без  спротиву  поглине  порожнеча
Наївні  прагнення  і  пусті-пусті  слова.
Без  виконання  лишені  накази
І  безліч  похапцем  отриманих  порад
Не  врятували  від  суворих  буднів,
Не  захистили  від  витрат  і  втрат.

Блуд  обіцянок  поглинає  сили,
Терпіння  робить  нескінченним  час.
Підійме  до  небес  той  вир  надії,
Затягне  і  раптово  кине  враз.
І  вже  не  буде  радісних  обіймів…
Розчарування,  біль  і  вічна  пустота.

Закінчиться  ударом  об  каміння
Політ,  який  насправді  був  падінням
 З  початку  до  логічного  кінця
Бо  зникла  раптом  необхідність
Боротися  нестримно  за  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012


Ми говорим «Ні» журбинкам

Ми  говорим  «Ні»  журбинкам,
Хоч  які  вони  не  є.
Сніг  спадає  безупинно,
Дощ  холодний  з  неба  ллє.

Мерзнуть  люди  на  зупинках.
Транспорт,  корки,  вир  проблем…
У  поясненнях  невпинних
Плутанина  «вічних»  тем.

Пішки  йти  незручно  й  важко.
Людство  близиться  до  свят.
Миколая  подарунки
 Будуть  тішити  малят.

Віщуни  знайшли  пророцтво:
Світ  порине  у  пітьму.
Й  наполегливо  торочать  
Цю  сумнівну  новину.

Є  бажання  руки  скласти,
Сліпо  вірити  байкам.
Але  скажем  «Ні!»  журбинкам  -  
Нашим  спільним  ворогам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012


Уууу-х! Шо ти є…

Ти  -  мій  коктейль,  Оливка  в  мартіні  
Ти  -  моя  бритва,  Жилєт  Мак  чотири.  
Мій  кухонний  комбайн,  моя  пральна  машина.  
Ти  мені  тре  як  гаряча  вода...  

Мов  парасолю  тебе  я  тримаю.  
Наче  по  плану  з  тобою  літаю.  
Ти  є  найкраще  реаліті  шоу,  
Яке  я  ся  дивлю  знову  і  знову.  

УУУУ-й!  що  то  є

Ти-мій  бірмікс,  моя  пляшечка  пива  
Свіжа,  розкішна,  маленька,  красива.  
Ти  -  шлях  у  світ,  як  пароль  у  ВКонтакте.  
Твіттер  й  Фейсбук  не  є  тебе  варті.

Кращий  Х-фактор  -  коли  ми  з  тобою  
Їмо  на  обід  бутерброди  з  ікрою.
Бути  без  тебе  незможу  ніколи  
Як  без  футболу  і  Кока-коли

УУУУ-й!  що  то  є

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384982
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.12.2012


СИМП ТОМ

Все,  что  тебе  надо  –  это  тратить  деньги!
Тратить  свои  деньги  –  вот,  что  тебе  надо!
Ни  о  чем  не  думать.  Ни  о  чем  не  знать.
Тратить  свои  деньги:  пить,  любить,  гулять.

Это  интересно!  Это  просто  класс!
Тратить  много  денег  на  кино  и  квас,
На  девчонок,  водку,  пиво  и  вино,
От  ментов  на  от  куп,  виллы,  казино.

Столько  наслаждений,  веселья  и  сластей!
Дерись,  воруй,  качайся,  пой,  кури,  потей,
Танцюй  и  наслаждайся  –  денег  не  жалей.
Мир  полон  пороков,  соблазнов  и  страстей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384979
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 15.12.2012


Нам належить ціле небо

Нам  належить  ціле  небо
Прийде  мить  -  піднятись  треба
З  тягарем  земних  законів,
Путами  людських  кордонів,
Заборон  і  забобонів,  
Мережею  дивних  меж
До  зірок,  що  не  згасають,
Кличуть,  ваблять  і  чекають…
Дотягнутися  небес…
Де  без  виміру  Час,  без  кінця,  неосяжний
Вже  чекає
Назавжди,  назавжди,  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012


Є тільки тут і зараз!

Є  тільки  тут  і  зараз!
Лише  тут  і  тепер!
Проста  і  коротка  фраза.
Так  нехай  і  буде!
Хочемо  все  і  одразу.
Своє  із  собою  берем.
Радості  миті  солодкі,
Ноші  турбот  і  проблем.
Життя  наче  чистий  аркуш.
Невпинне  биття  сердець.
Слово  було  на  початку  –
Слово  віщує  кінець.
Гори,  моря  і  ріки,
Мирних  небес  блакить,
Є  тільки  тут  і  зараз
Нам  заповідано  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012


Лицемер

Книжными  фразами  скрыто  бездействие.
Чужих  биографий  успехи  и  бедствия,
Водят  по  кругу  Дорогами  разными
Свершений  желания  нервной  боязни.
Своды  законов,  устоев  и  правил,
Сомнений,  условий,  обрядов,  фантазий
 Не  уставая  напомнить  друг  другу,
 По  кругу  идем,  по  кругу,  по  порочному  кругу.
Тщательно  взвесив  короткие  встречи,
На  время  забыв  о  противоречиях,
Всегда  ожидая  случайных  свидетелей,
Рядом  друг  с  другом  в  маски  одетые.
Уходят  по  кругу  годы,  дни  и  мгновения  -  
Отрывком  рассказа  из  жизней  сплетения.
Порывом  одним,  напряжения  дугами,
По  кругу  идем,  по  порочному  кругу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384659
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 13.12.2012


Была не была

Вот  бы  не  стать    таким  же,  как  те,  
Кто  может  мерить  года  на  успех.  
Может  судить  о  любви  по  деньгам  
И  ставит  цены  хорошим  делам.  

Где  же    Вы,  где  Мои  близкие    люди?  
Плохо  сей  час  –  да  уж  лучше  не  будет!
Время  пришло  урожай  собирать,
Рад  бы  –  да  нечего  больше  отдать.
До  суха  вытер.  Добрался  до  дна.
Дождь,  снег  и  ветер  –  была  не  была!

Вот  бы  уметь  разглядеть  да  увидеть
И  победив  никого  не  обидеть,
А  проиграв  –  не  жалеть  и  не  лгать.
Верить,  любить,  понимать  и  прощать.

Где  же    Вы,  где  Мои  близкие    люди?  
Плохо  сей  час  –  да  уж  лучше  не  будет!
Время  пришло  урожай  собирать,
Рад  бы  –  да  нечего  больше  отдать.
До  суха  вытер.  Добрался  до  дна.
Дождь,  снег  и  ветер  –  была  не  была!

Мир  этот  нам  дарованный  даром.
Пусть  моя    память  не  станет  товаром.
Пускай  мои  мысли  развеют  страх.
Не  взвешивай  жизнь  на  ломбардных  весах.

Здравствуйте,  все  мои  близкие  люди!
Так  хорошо  –  пусть  еще  лучше  будет!
Время  разбрасывать  и  собирать  –  
Все,  что  имею  готов  Вам  отдать.
День,  ночь  и  вечер  –  правда  одна!
Дождь,  снег  и  ветер  –  была  не  была!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384658
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 13.12.2012


Время за спиной

Оглянись.  За  плечом  силуэт.
Без  лица.  Идет  точно  след  в  след.
Без  конца  нас  преследует.
Возрази  мне.  Скажи:  «Его  нет.  
Видится.  Это  только  эффект».
Отдышись.  Прекрати  быстрый  бег.
Все  так  сложно  в  наш  век.
Не  всегда  виден  свет.
Подтверди  наш  типичный  ответ
На  мольбы,  просьбы,  зов  и  совет:
«Мы  спешим»,  -  говорим,  -
 «У  нас  времени  нет».
Присмотрись  –  это  выдержав  заданный  темп,
Время  шествует  у  тебя  за  спиной.  Точно.  
Точно,  след  в  след.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384477
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2012


Так завжди

Усе  так,  як  завжди:
Немов  Рух  в  «нікуди».
Стіни  гріють  теплом
Крига  й  сніг  за  вікном.

Ранок  висвітлить  тінь,
Заклубочиться  дим.
Слово,  музика,  дзвін…
Світ  чекатиме  змін.

Є  любов  всіх  до  всіх.
Є  страждання  і  гріх.
Віра  стала  хитка
В  перемогу  добра.

Хрест  господніх  страждань
Підняли  без  вагань.
Мук,  знущань  і  образ
Заподіяно  враз.  
                                                 Бо  наказ  є  наказ?

Так  безмежна  любов
Вимагала  жертов.
Не  суди,  не  кляни
Бо  зазнаєш  біди.

Все  у  твоїх  руках?
Неподоланий  страх
Огортає  твій  путь.
Не  дивися!  Забудь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012


Самотність

Очікування  і  чекання:
Розпач,  гнів,  сподівання…
Хвилини,  години,
Ночі  і  днини…
Зітхання  напруга,  
Волання  потуги,
Годинника  стріл  круговерть.
Народження,  муки  і  смерть.
Бруньки,  листя,  дощ,  заметіль,
Затемнення  сонця,  міна  світил…
Короткий  удар,  відкрита  рана
Хрип,  шепіт  і  зойк.  Все!
Закрита  програма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012


Моїй Мамі

Єдина  людина  у  цілому  світі,
Ти  сонце  і  небо,  вода  і  повітря,
Надійна  опора  і  сила  тендітна,
Вогонь,  що  освітлює  шлях  твоїм  дітям!

Повір  моя  мамо,  я  так  добре  знаю
Любов  і  Надії  у  серці  твоїм.
Завжди  пам’ятаю    -  ти  все  відчуваєш.
Ти  світло  життєве  дорогам  моїм!

Вся  радість  планети,  усі  земні  квіти,
Всі  зорі  небес,  скарби  царів  світу
Не  зможуть  ніколи  на  мить  замінити
Тепло  рук  твоїх,  турботу  й  опіку.

Моя  рідна  мамо  тобі  я  зізнаюсь  -  
На  Бога  й  на  тебе  завжди  покладаюсь.
Пробач  мені,  знаю  повірити  важко
Що  став  я  таким,  яким  мене  бачиш...

Ти  завжди  у  всьому  мені  допоможеш
І  неможливе  доступнішим  зробиш.
Твоя  світла  Віра  і  ніжна  Любов
Дає  силу  жити  і  діяти  знов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012


МАРТуся!!!

Промінчик  веселий  –  частинка  тепла.
У  йменні  твоїм  почалася  весна.
Мелодія  літа  –  чарівна  й  проста
І  добре  знайома,  І  завжди  нова.

Ти  –  слово  хороше,  Ти  –  добрі  діла!
Ти  –  все  найдорожче,  кохана  моя!

І  в  усмішці  твоїй,  і  в  блиску  очей
Ці  сонячні  дні,  прохолода  ночей.
Маленька  онучка,  дбайлива  сестра,
Турботлива  жінка,  і  радість  батькам!

Ти  –  слово  хороше,  Ти  –  добрі  діла!
Ти  –  все  найдорожче,  кохана  моя!


Хай  ллється  тобі  мов  вода  джерела
Ніжна  Бога  любов  і  людей  доброта.
В  цілунках    і  в  квітах  щоб  вік  тобі  жити,
Надію  й  любов  у  цей  світ  приносити.

Ти  –  слово  хороше,  Ти  –  добрі  діла!
Ти  –  все  найдорожче,  кохана  моя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383910
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.12.2012


МИ

Ой,  Люди,  люди!  Не  має  біди…
І  хліб  у  нас  є
                 Й  вистачає  води.
Лиш  заздрісна  думка  у  серці
                                             Засіла:
Мати  у  двічі  ніж  у  сусіда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383896
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2012


Незабута історія

У  цьому  теплі  ховається  холод
І  дотик  як  струм,  як  занесений  молот.
У  погляді  цьому    -  сталеві  ножі.
Висмоктує  крига  тепло  із  душі.

А  пам'ять  не  хоче  скоритися  втраті…
Палала  земля  і  не  було  де  стати.
У  небі  –  не  зорі  –  одне  моє  сонце,
Без  жалю  пекло,  спопеляючи  серце.

Байдужа  мов  лід:  така  ж  чиста  та  біла
Тікала,  мовчала  і  час  зупинила.
Думки  не  тонули  в  хмільному  багатті
І  сльози  не  були  ознакою  статі.

Падіння  –  політ  хоч  і  складені  крила.
Нова  невідома  вражаюча  сила:
Життя:  люди  поруч-  все  як  на  долоні!
Не  має  ні  меж,  ні  умов,  ні  кордонів.

Не  має  бажань,  тільки  дихати  нічим.
Зневага,  огида,  презирство  і  відчай.
Та  якір  Надії  –  як  нова  дорога.
І  Віра  в  добро  на  шляху  допомога.

Повільно  години  вертались  у  день.
Мелодії  добрих  забутих  пісень,
Щирі  і  вічні  слова  молитов,
Як  долі  дарунок  приносять  Любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383610
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.12.2012