| Сторінки (3/209): | « | 1 2 3 | » |
Бути вільною людиною
Мати право на усе
Керуватись орієнтирами,
В Бога вірить над усе!
Бачить брата й батька вільним
Павліченка Діми син!
Він – маленький українець.
Він багато зрозумів.
Правду в зали не впускають
І не кличуть у суди.
Правду прості люди знають,
Та куди її вести?
Мати Віру і чекати,
Що «Завжди так не буде»?
Не потрапити за грати
Через світ своїх ідей?
Не підпасти ненароком
Під лихий «закону» прес?
Жити наче у болоті,
А чекати на прогрес?
Слово, бізнес чи квартира,
Батько, брат або жона –
Все, що бережеш щосили
Можеш втратити у раз.
Спалена живою жінка
Серед міста в білий день
Вас вітає Україна!
Край любові і пісень!
Будь же вільною людино!
Почувайся попри все
Вдруге то ГРОМАДЯНИНОМ,
Як ЛЮДИНА – перш за все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2012
Скажений кажан прокаженно прокаже,
Світло сонячне схоче сему світу спинить.
Облудна особа, осадом осяжна,
Брудом бродить, бравує, брутально бринить…
Будує буденність будущого буду.
Тривога тривалим терпінням тремтить.
По силам послати подалі паскуду -
Не був холуєм, не є і не будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383294
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 08.12.2012
Джаз у джазвах закипає,
Набирає сили звук.
Аромат п'янкий кружляє.
Дивних ритмів пульс відчуй!
Нот хори многоголосі
Заплітаються у коси.
Соло, партії і гами
Розтікаються струмками.
[i]Львів і кава поєднали
Музикантів й глядачів.
Розбудив поважних Левів
Дружній гамір, сміх і спів.
Львів і кава поєднали
Мрії, Душі і Серця.
Вічна музика лунає
Мелодійна і п'янка.[/i]
Мов весна постала в місті!
І лунає звідусіль
Вправних рук чарівне дійство -
Струн і клавіш спів дзвінкий.
Зігріває у морози
Джазва джазу слухача,
І не вип'єш все й одразу:
Насолода - без кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012
В достижения новых целей,
Окунувшись с головой,
Устремилось окружение
Безудержною толпой.
Бьют друг друга словно в драке
Кулаками, головой…
Ну, а мне один приятель,
Повествуя опыт свой,
Предлагал особый метод
Эффективный и простой.
«Стойте прямо, чуть поодаль
и не бойтесь никого.
Ведь в толпе никто не видит
дальше носа своего.
В стороне стоящий гордо,
не меняя ничего,
Направления выбирает
чрезвычайно широко.
Избегает чувство локтя,
хрипы, топот и толчки,
И движение начинает
если есть куда идти.
И когда чиста дорога,
и когда свободен путь
Ноги сами прямо к цели
наблюдателя ведут».
О проторенных дорогах,
Он не думал, не гадал.
Свято верил: может каждый
Обрести то, что искал.
Главное - что б ребра целы,
И что б (Боже упаси)
Вдруг тебе не захотелось
Попереть против толпы.
Лучше постоять в сторонке
Ну, а коль Душа не ймет -
Не иди против течения
Двигайся только вперед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383165
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.12.2012
Життя - це не розчинна кава.
Життя весь час міняє смак.
Можливо навіть не напій. Хто знає?
Не скуштувавши - хто його пізнає? Як?
Ось, є у цьому світі люди, яким все подають немов на блюді.
І є такі, що чергами стоять
Та просять хліба і води подать...
Як не старайся - та не зазирнути в чашу.
Чи схожа рідина моя і Ваша?
Як знати?
Але не можна й краплі проливати
Можливо не весела це забава,
Але життя це точно не розчинна кава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012
Многие ждут окончания света
С точностью знают деяние по дням
Времени мало – остался лишь месяц…
Мир поглотит непроглядная тьма.
Клоун притворно трясет бородою
И, возбужденно округлив глаза,
Делится тайной своею мечтою,
Что хочет остаться в живых навсегда.
Он, его друг и жена его друга
Влезут под землю подобно червям.
Все у них есть для житья и досуга,
Клоун спокоен на зависть врагам.
Сбудутся планы миллионера
Партнеры заселят город подземный
Кинотеатр, фонтан и бассейны
Скрасят часы ожидания спасенья.
Желание есть унаследовать Землю
Телом добывших себе благодать.
Жаждет пожить состояний приемник,
Не забывая долги собирать.
Кто ж новый мир вожделенный населит?
Кто собирается род продолжать:
Вор, шут и лжец, проститутка, мошенник –
Кто не стыдился грехи совершать.
Не стоит бояться скончания Века.
В компанию эту страшнее попасть.
Не ровен час и начнется потеха:
Начнут господа новый мир созидать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382804
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.12.2012
Осінь читає чужі телеграми,
Через вікно загляда крадькома.
Барвами слів, що постали рядками,
Листя і трави фарбує вона.
Квіти осінні - окличнії знаки.
Крапки і коми дрібочуть в дощах.
Радість і сміх з відлітаючим птахом
Небо несе по застиглих містах.
Стурбовані люди своїми ділами.
Забутим не бути - у наших думках!
І осінь читає чужі телеграми
Про щастя, кохання, про смуток і страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Чарівні розмови – як тісто на вуха.
Обіцянок випари мов алкоголь.
Та хто ж тобі винен? Не хочеш – не слухай!
Те саме щоразу. Знову і знову.
«Своє резюме надішліть нам І-мейлом.
Вкажіть вік, освіту, Ваш досвід, манери…
Ми Вам пропонуєм кар’єрне зростання
І будьте готові пройти тестування.
Сміливо приходьте в те місце і час,
Які ми призначимо саме для Вас.
Стажера з великим запасом терпіння,
Що має енергію й сили рушійні,
Без зайвих амбіцій, питань і вагань,
Людину гнучку, креативну, здорову,
Натхненну, дієву і «Завжди ГОТОВу»,
Без недоречних питань про зарплату,
Ми раді хоч вже на роботу прийняти!
І не турбуйтесь про форму оплати –
Вам грошей ніхто не збирався давати.
Всі скарги, заяви нехай зростуть мохом…
Вітаємо! Ви називаєтесь лохом!»
Кому вже описана сцена знайома?
Скількох гіркий досвід образи спіткав?
Можливо є хтось, кому ліки відомі?
Діліться, будь-ласка, мій дух занепав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382608
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.12.2012
Іній тане в листопаді,
Сходить з жовтого листка.
Несподіванкою стала
Ця чарівна мить тепла.
Осінь легкою ходою
Прямувала до Зими
І сама замилувалась
Власним витвором краси.
Миготить вогнем багряним
У проміннях тихий парк.
Листя шепотить віршами
На алеях і стежках.
Тихо так. Ніхто не хоче
Мрії Осені спинить.
Дні короткі, довгі ночі...
Календар перегорніть -
Треба трошки зачекати,
Щоб її не налякати
Тихо. Осінь має
Колискову доспівати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2012