Михайло Гончар

Сторінки (4/313):  « 1 2 3 4»

Розлука

Ніби  шпорами,без  церемоній
Час  розлуку  вицокував  нам.
Ти  лишилась  одна  на  пероні,
На  людському  базарі  одна.

Будь  здорова,кохана,я  скоро-
Розірву  кляту  сіть  суєти,
Тільки,пташко  моя,моя  зоре,
Ти  без  мене  гніздо  не  мости.

Я  повернуся  обов'язково
І  назавжди  зустрінемось  ми,
І  на  щастя  знадвору  підкову
Забобонно  приб'єм  над  дверми.

Запаливши  свічки  різнобарвні,
Як  у  час  найяскравіших  свят,
Почаклуємо  вечором  гарним,
Щоб  послав  Бог  малих  пташенят...

Хай  щебечуть  собі  на  здоров'я,
Підростають,стають  на  крило...
Дочекайся-я  вернуся  скоро,
Хоч  би  як  у  дорозі  мело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013


Дорога

Ти  ще  на  пероні  прощання
Стояла  в  обіймах  кохання,
Я  ще  на  ходу  щось  казав,
Коли  віддалявся  вокзал.

Та  ти  вже  не  чула  нічого
За  стуком  вагонних  коліс.
Дорога,далека  дорога
І  очі  ще  мокрі  від  сліз...

Ще  вчора  зозуля  кувала,
Шовками  стелилась  трава
І  ніч  щось  до  ранку  шептала.
Якби  ж  то  розчути  слова...

Сьогодні  ж-ой,дальня  дорога!
Куди  на  цей  раз  пролягла?
Мабуть,довела  б  і  до  Бога
Якби  підвестися  змогла!

Розлучнице  вічна  і  свахо,
Початок  в  тобі  і  кінець.
Захочеш-заводиш  на  плаху,
Захочеш-під  царський  вінець.

Будь  ласка,не  треба  корони,
Від  плахи,як  можеш,звільни-
Вернися  до  того  перону,
Розлучення  те  відміни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Білий вальс

Прийшла  ти  тоді  не  в  барвистім  вінку
В  обіймах  з  хмільною  весною-
Сніжинки  кружляли  тоді  у  танку,
Милуючись,ніби,тобою.

І  я  милувався-ти  квітка  немов,
Розквітла  тим  вечором  сніжним.
І  сором'язливо  красуня-любов
До  нас  прихилилася  ніжно.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі!

А  доля  любов  берегла  як  могла,
Та,врешті,змирилась  безсила.
Неначе  наврочили  генії  зла,
Затемнення  серця  зробили.

Затемнення  щезло,як  сон  прелихий,
Та  страшно  було  подивитись...
Кохання  не  згасло,та  тільки  шляхи
В  один  не  могли  уже  злитись.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Камо грядеші?

Любов  й  ненависть
Слід  у  слід
Ідуть  завжди.
Це  їхні  скрізь  читає  світ
Чіткі  сліди.

Щебечуть  діти
І-весна-
Цвітуть  сади.
Це  все  любов,це  все  вона-
Її  сліди.

Злетів  у  небо  Божий  храм,
Як  знак  біди-
Ненависть  залишає  нам  
Свої  сліди.

Йдемо  до  пекла,чи  в  Едем?
Коли  фінал?
Любов,
Ненависть?
Хто  гряде
До  нас  на  бал?

Прийде  Месія-Божий  Син-
Від  зла  врятує  люд,
Чи  все  ж  відбудеться  Страшний  
Останній  Божий  Суд?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


А ми качаєм з дідом мед

"Якщо  з  лиця  Землі  щезнуть  бджоли,
То  людство  проіснує  чотири  роки."
                 (А.Ейнштейн)

В  нестерпну  спеку  городяни
Залазять  бідні  у  фонтани.
Кохає  дамочку  валет,
Козирний  туз  скрипить  зубами...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.
 
В  Верховній  Раді  небораки
Рихтують  плекані  мордяки,
А  потім  дружно  йдуть  в  буфет,
Бо  їм  насправді  все  байдуже...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.

Елітний  "беркут"  з  владним  гуру
Штурмують  Генпрокуратуру,
Про  бджоли  дбає  президент
Й  що  сил  державну  тягне  фуру...
А  ми  качаєм  з  дідом  мед.

Наш  дід  професор  у  бджолярстві.
Він  свій  давно  в  бджолинім  царстві.
Не  вимагає  еполет,
Не  терпить  в  справі  цій  недбальства
І  бджоли  щедро  носять  мед.

Не  стане  бджіл  і  нас  не  стане
І  наших  слуг  недоторканих-
Таким  страшним  буде  удар,
Що  в  небо  здіймутся  вулкани,
На  сушу  вийдуть  океани,
Щоб  відродити  Божий  дар-
Маленьку  бджілку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Троянда

В  моїм  саду  троянда  квітла
Одна-однісінька,мов  жар.
І  я  надумав  що  коханій
Вручу  колись  цей  Божий  дар.

Але  ніяк  не  міг  зірвати-
Завжди  спиняло  щось  мене.
Мовляв,зірвати  легше  всього,
Це,врешті  решт,не  головне.

І  душу  я  свою  потішив,
Знайшовши  рішення  просте:
Подарувати  все  ж  троянду,
Та  не  зривати-хай  цвіте.

І  розказав  про  свій  дарунок,
Вона  сміялась:"Де  ж  твій  скарб?"
А  як  зійшов  на  небі  місяць
Я  ввів  її  в  свій  тихий  сад.

Неначе  папороть  купальська,
У  ореолі  неземнім
Моя  троянда  там  зоріла
У  самотині  чарівній.

І  ми,за  руки  взялись  ніжно,
Вдихали  щастя  аромат.
Та  спробуй  щастю  догодити,
Хоч  догодити  кожен  рад.

І  мила  щастю  не  вгодила-
Немов  наврочив  хтось  на  зло,
Взяла  задумливо  й  зломила
Тонке  трояндове  стебло.

Красуня  ніжна  враз  зів'яла
І  стала  бур'яном  простим,
А  хмара  місяць  заховала
І  щезло  все,як  з  вітром  дим.

Нема  в  саду  моїм  троянди,
Не  грають  щастям  пелюстки...
І  не  заграють-биті  градом
Біжать  сполохано  роки.

Так  мало  бути-я  не  плачу,
Душа,лишень,завмре  в  кутку,
Коли  побачить  як  троянда
В  чужому  ніжиться  садку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Зима

Зима.  Ще  не  скоро  відлига
І  дзвони  божественних  свят.
По  колінця  закуті  у  кригу  
Застигли  гурти  вербенят.

Танцюють  зайці  в  верболозі,
В  складних  лабіринтах  стежок
І  зблискують  очі  морозів
Під  сяйвом  небесних  свічок.

А  вранці  з  коменків  антени
Витягують  в  небо  хати,
Щоб  слухати  Бога,напевно,
І  всі  паралельні  світи.

Так  легше  із  пані  Зимою
Пройтися  під  ручку  без  втрат
І  радо  зустріти  весною
Розкуті  гурти  вербенят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406872
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2013


Пам'ять

Лампа  з-під  стелі
Дивиться  в  очі  сліпуче.
Сонце  в  пустелі
Й  то  так,  здається  не  мучить

Мабуть,  на  мене
Весь  компромат  зберігає-
Оком  рентгеном
Все  до  дрібниць  розглядає.

Суд  іде.  Встати!
Пахне  довічним  арештом...
Де  адвокати,
Де  моє  алібі,  врешті?

Йду  по  етапу,
Тягну  з  минулого  лямку.
Ніби  в  гестапо,
Мізки  розплавлює  лампа.

Хто  б  її  вимкнув,
Хто  б  "замочив"  цю  гадюку?
Хоч  кричи  криком
Й  поруч  нема  каменюки.

З  іншого  боку-
Що  камінець  тут  удіє?
Тільки  глибока,
Темна,  як  ніч,  амнезія...

Втім,  це  страшніше,
Гірш  за  гулаївські  лапи...
Хай  уже  ліпше  
Б'є  в  душу  бісова  лампа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


Засніжений квітень

"Нет,ребята,все  не  так..."
               (В.Высоцкий.)

Я  дивлюсь  на  засніжений  квітень,
На  сльоту,на  небес  каламуть...
Якось  стало  не  так  все  на  світі:
Ніби  й  сонце  по-іншому  світить
І  вітри  не  по-доброму  дмуть.

Не  так  пахнуть  дощі,
Не  гудуть  так  хрущі
І  зозуля  кує  скупувато.
Не  ті  барви  і  смак,
І  співають  не  так...
Та  й  немає  охоти  співати.

Я  дивлюсь  на  засніжений  квітень,
На  заляпані  очі  авто,
А  душа  бачить  іншу  палітру,
А  душа  гола  змерзла  під  вітром
І  вмовляє  хильнуть  грамів  сто...

Все  одно  вже  не  так
Будуть  сіяти  мак,
Не  зійдуть  на  городі  коноплі...
Вже  не  крутять  давно
В  нашім  клубі  кіно
І  все  більше  жуків  на  картоплі.

Може  справа  тут  зовсім  не  в  квітні,
Не  у  цій  аномальній  весні?
Може  дні  ці  такі  непривітні
Не  тому  що  сади  не  розквітли,
А  тому  що  причина  в  мені?
                                                                               
Я  так  рідко  сміюсь,
Що  трясе  землетрус,
Щоб  я,врешті,комусь  посміхнувся.
Взимку  б'ють  блискавки,
В  травні  мерзнуть  садки,
Щоб  хреститися  я  не  забувся...

Квітень  2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


ДТП

Містер  "Форд"  "Тойоту"  сан
Перед  світлофором
Ненароком  гепнув  в  зад-
Просто  сміх  і  сором.

Враз  під'їхав  сан  "Нісан"-
Землячок  "Тойоти"
І  культурно  обізвав
"Форда"  ідіотом.

Містер  Форд  ковбоєм  був
В  п'ятім  поколінні-
Кольта  вихопив  умить
На  межі  терпіння.

Сан  Нісан  корів  не  пас-
З  іншої  був  глини-
Наче  ніндзя,  враз  меча
Витяг  із-за  спини.

Мало  бути  щось  страшне-
Лихо  міжнародне.
Та  на  щастя  все  владнав
"Запорожець"  "модний".

Звідкись  вискочив,  немов
Чортик  з  табакерки,
Й  бойовий  гопак  утнув-
Шоу  з  фейєрверком.

Все  затихло-обійшлось
Без  дурних  істерик.
Запорожець  був  ще  той-
Тертий  характерник.

Устаканили  конфлікт
У  шинку  навпроти-
Не  дали  в  той  день  ДАІ
Звичної  роботи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406363
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2013


Вітряно

Час-меломан  крутить  давню  шарманку,
Неблагозвучно  звучать  голоси.
Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Ніби  розлючені  бійкою  пси.

Курява  сива  вихриться  шляхами,
В  куряві  все-монастир  і  пустир...
В  очі  зненацька  дмухне  порохами,
Й  щось  в  тебе  краде  вже  твій  поводир.

Тільки  протреш  кулаками  очиці,
Ніби  вже  твердо  стоїш  на  шляху-
Та  вже  за  мить  запорошить  зіниці
Й  сліпаєш  знов,як  у  темнім  льоху.

Вітер  за  вітром  ганяються  зранку,
Падають  з  тріском  тини...
Де  відшукати  таку  колисанку,
Щоб  повщухали  вони?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406077
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2013


СПОГАД

О,як  в  ту  весну  яблуні  цвіли,
Як  віртуозно  грали  солов'ї!
Яким  чаклунським  зіллям  так  могли
П'янити  коси  молоді  твоЇ?

Минуло  все,як  у  солодкім  сні,
Лиш  в  серці  біль,мов  порвана  струна...
Присипав  сніг  щасливі  наші  дні,
Й  холодний  протяг  тягне  із  вікна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


В бетонній клітці

В  бетонній  клітці  мертвих  стін
Не  чую  хорів  стоголосих.
Десь,може,б'є  на  сполох  дзвін,
Чи  хтось  упав  у  чисті  роси.
А  я  в  байдужих  стінах  сам-
Хоч  плач,хоч  смійся  по-дурному.
Вклонюся  зараз  небесам
Та  й  утечу  із  дому.
Нема  ні  грошей,ні  ідей,
Та  ще  страшніше  без  людей,
Та  ще  безглуздіше  одному.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013