Tweet tweet

Сторінки (1/12):  « 1»

Стою сама, із зашморгом на шиї…

Стою  сама,  із  зашморгом  на  шиї
З  думок  і  вчинків,  і  своїх  й  чужих,
Чекаю  дощ,  що  тугу  мою  змиє
Й  благаю  грому,  щоб  уже  затих.

Стою  сама,  і  тінь  свою  лелію,
Вона  -  то  я,  лиш,  мабуть,  без  турбот.
Душа  гримить,  у  серці  вітер  віє,
Я  ж  прошу  демона  стулити  рот.

Кричить  і  плаче,  мечеться  душа,
Із  болем  відлітають  всі  надії,
Останні  миті,  я  стою  сама,
Чи  не  сама?..  та  з  зашморгом  на  шиї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014


Чужий.

На  жаль,  та  рідними  нам  стати  не  судилось,
Навік  дороги  наші  розійшлись,
Не  сталося  усе,  так  як  хотілось,
В  любові  наші  душі  не  сплелись.

На  місці  я  стою,  ти  ж  вперто  прямо  йтимеш.
Не  обернешся  -  я  ж  "ніхто"  тепер.
Була  "ніким",  залишуся  такою  ж.
Чужий  і  ти  для  мене.  Відтепер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014


З тебе кішка якась не та.

Як  для  кішки  -  ти  надто  жорстока,
І  повадки  чомусь  не  ті.
Хоч  у  тебе  котячі  очі,
Спотикаєшся  в  темноті.

Як  для  кішки  -  чомусь  непокірна,
Не  муркочеш  ти  біля  ніг,
Хоч  на  вигляд  добра  й  субтильна,
Не  впускаєш  людей  на  поріг.

Як  для  кішки  -  ти  надто  постійна,  
І  страшна  тобі  висота,
З  тебе  кішка  якась  незвична,
З  тебе  кішка  якась  не  та...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014


Напевно, це вже кінець. 13. 05

Напевно,  це  вже  кінець.  
Я  навіть  рада,  можливо.  
До  біса  все,  хай  йому  грець,
Тепер  це  не  так  важливо.  

Мовчу  бо  замало  слів.  
Що  треба  було  б  сказати?
Це  все,  бо  так  хтось  захотів.
А  хто  -  мені  краще  не  знати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Меланхолійний день. Усе нейтрально. 15. 05

Меланхолійний  день.  Усе  нейтрально.
І  все  не  так,  і  ніби  все  нормально.
Хоч  клонить  в  сон,  але  в  думках  бушую,
Мені  кричать,  і  хоч  не  сплю  -    не  чую.

І  чом  сама  я  у  юрбі  чужих  людей?
Знайомі  лиця.  Хто  це?  Що  за  день?
І  де  я?  Що  робить  мені?  Навіщо?
Вчорашній  сон  тепер  здаэться  віщим.

Йду  навмання,  і  мряка  за  плечима
В  прострації  думки.  У  чім  причина?
Веди  мене.  Або  залиш.  Як  хочеш.
Сама  знайду  я  вихід  з  тої  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Тебе в мені вже надто аж багато

Тебе  в  мені  вже  надто  аж  багато,
Думки  твої  в  моїх  думках  живуть,
Зміни  мене,  побудь  для  мене  катом,
Візьми  слова,  якщо  в  них  була  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014


Сльозами вкрилася моя земля …

Сльозами  вкрилася  моя  земля.
Від  крові  почорніла  і  від  болю.
Не  чути  більше  співу  солов'я,
Бо  спів  тепер  заглушений  мольбою.

Хіба  за  те  боролися  діди,  
В  вогні  щоб  Україна  потопала!?
І  щоб  життя,  гаряче  й  молоде,  
Онуки  їхні  Богові  віддали.

Хустину  чорну  мати  одягла,
В  останню  путь  провести  свого  сина,
Героя,  що  в  живих  тепер  нема,
Героя,  що  помер  за  Батьківщину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014


Кричу. 07. 02. 2014

Кричу.  Та  ти  не  чуэш  мого  крику.
Та  й  шепіт  не  бажаэш  чути  ти.
Мовчу.  Впізнай,  знайди  мене  безлику.
Впізнай.  Прошу,  не  дай  мені  піти.
 
Піти?  За  ким?  Куди?  Та  й  задля  чого?
Не  дай  збрехать,  бо  я  би  й  не  пішла.
Мовчу.  Тепер  не  чути  крику  того.
Віддам...  Тобі  би  все  я  віддала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014


Словами горю не зарадять 16. 07. 2013

Словами  горю  не  зарадять.
І  слів  не  хочу  більше  чути  я,
Лиш  ними  в  серці  мені  гадять,
І  в  голові  уже  саме  сміття.

Куди  я  дивлюсь  вже  й  сама  не  знаю,
Та  й  чи  потрібно...Ліпше  б  темнота.
Сама  не  знаю  чого  я  бажаю?!
Нема  бажань  і  радості  нема.

Сьогодні  добре,  завтра  вже  жахливо.  
Усе  змінилось...мов  нове  життя.
І  так  раптово,  мов  із  неба  злива,
Змінилась,  випадково,  мабуть,я.

Нові  знайомства  і  пріоритети,
Інакші  принципи,  інші  відчуття,
І  від  рідніших  з'явилися  секрети...
Та  чи  назад  немає  вороття?!

Таке  життя,  як  дика  гра  у  карти,
Хтось  виграв  знову,  знову  хтось  програв,
Сьогодні  не  везе,  то  повезе  вже  завтра,
Лиш  викинь  козирі,  які  в  рукав  сховав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014


А час пливе… 06. 02. 2014

А  час  пливе,  його  не  наздогнати.
Багато  часу  в  безвість  потекло.  
Чи  став  ти  тим,  ким  мріяв  в  світі  стати?
Шкодуэш  чи  за  тим,  що  вже  пройшло?

Чи  збулися  усі  твої  надії,
Якими  марив,  і  леліяв  мить?
Чи  спогад  від  минулого  ще  тліэ?
Чи  рана  від  минулого  болить?

Чи,  може,  ти  б  хотів  усе  змінити?
Помилки  виправить,  назад  вернути  час?
Та  час  пливе,  і  далі  треба  жити,
Щоб  слід  ще  залишився  після  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014


Птах 20. 02. 13

У  вікна  б'ється  птаха  молода,
Шукає  входу,  долі,  де  її  нема,
Тріпочуть  крила,  крається  душа,
І  гине  на  морозі  молоде  пташа.

От  так  і  люди,  ходять  навкруги,
не  мають  друзів  -  всюди  вороги,
Шукають  долі,  щастя  -  все  не  там.
І  віддають  літа  на  поталу  вітрам.

Навіщо  битись  у  чуже  вікно?
Коли  за  ним  нам  долі  не  дано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014


Усе проходить 26. 01. 13

Усе  проходить,  біль  і  вся  любов,
З'являється  нова,нові  знайомства,
По  колу  починається  все  знов.
Нікому  не  потрібна  уже  помста.

Усе  проходить,  люди  вже  не  ті,
І  друзі  враз  вже  ворогами  стали.
В  душі  лиш  погляди  лишилися  гидкі,
І  посмішки,  котрі  не  тим  ми  віддавали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477439
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.02.2014