| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Помоги мне забыть тебя
Понапрасну себя не терзая
Ведь уже нам не быть вдвоем,
Я теперь это все понимаю.
Помоги мне забыть глаза,
Что в мои глаза так влюбленно смотрели,
И слова мне забыть помоги,
В тишине что о любви говорили,
Нежность, ласки забыть помоги,
Что с любовью ты мне их дарила
И то чувство забыть помоги,
Что в душе ты моей породила..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514559
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2014
Зачем тебе такой вот брак..?
Зачем, ведь ты не так мечтала..
Не так, хотела ты прожить
Свою ту жизнь,
Из мужем рядом.
Хотела ты, счастливой быть,
И мужу счастье приносить.
Желанной, верной быть, любить...
В семье же в радости прожить
Все те года, что вам судьбою
Были подарены вдвоем.
И были эти все мечты,
Так радостны, и так прилестны,
Но вот в реальности увы
Не было все же так чудестно.
Еще до свадьбы ты увы,
В парнишку милого влюбилась,
Й не разобравшись ты в себе,
С другим ты в брак соеденилась.
Но дни все шли, любовь росла,
Не к мужу, эх, а к том парнишке.
И вышло так, что не хотя
Ты всей душой в него влюбилась.
И вот теперь не знаешь ты,
Что же поделать в этой жизни,
Любовь, иль муж.., поделать что?
Себе не раз ты повторяла,
Но все ж подумай, и скажи,
Ты откровенно, для начала,
Зачем тебе такой вот брак,
Зачем.., ведь ты не так мечтала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489521
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2014
Чому так легко, і водночас важко..,
Скажи мені.., та ні, не говори.,
Мені й тобі і так усе відомо,
Не треба знову згадувать про це.
Були в нас почуття один до одного з тобою,
Безкраї й щирі, наче у дітей,
Та не судилось бути разом із тобою
Були на те свої причини у житті,
І щоб хоч якось це нам вгамувати
Потрібно було вирішити все...
І ми зробили вибір, все ж тоді з тобою
Важкий той вибір, та без нього все ж ніяк,
Що краще залишитись друзями з тобою,
Чим взагалі ніким..............
... не претендую я вже більш на тебе,
Лише на дружбу твою претендую я.
Й повір, нічого більше для душі мені не треба
Лиш щоб найкращим другом був для тебе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2013
… за тебе також буду Бога я просити
Тебе подругою не знаю як буду я любити
Ця осінь нас зв‘язала дуже сильно,
В життя моє ввійшла ти не замінно
З тобою разом є нам що згадати,
І бульбашки, і зорі, і планети
І рис, який ми їли як не треба,
Та знаю я одне що мені треба:
Крім тебе більш нікого не хочу я любити,
Життя з тобою хотів би я прожити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2012
З тобою давно ми були вже знайомі,
Хорошими друзями ми були тоді,
І інколи разом раділи, сміялись,
Але лиш подружкою ти була мені.
Для тебе я також був другом, не більше,
Ось так і жили, - по різному ми.
Але одного осіннього ранку
До мене у місто приїхала ти,
І якось так сталось, не знав я тоді,
На одному поверсі поселилися ми.
І стали тоді ми вже більш спілкуватись,
І більше взнавали про один одного ми,
Й чим більше взнавали, тим все більш розуміли,
Що майже з тобою однакові ми.
Й тоді як іскра через нас пролетіла,
Її не побачиш, але відчуєш її,
І якось вже так, того не хотівши,
В палкому цілунку злилися тоді,
А потім не думавши про те що зробилось,
В щасливих обіймах заснули вже ми.
На ранок ми думку разом вже гадаєм,
Що сталося з нами, і що це робить,
Й тоді ми обіцянки один одному дали,
Що більше такого не будем робить.
Ми далі все більш спілкувались з тобою,
І більше взнавали один одного ми
І якось з тобою ми відкрились душевно,
І істину дану зрозуміли тоді:
Що ми вже не тільки однакові з тобою,
Що ми один одного віддзеркалення ми.
І навіть з тобою якось жартували,
Що стали з тобою одномозгими ми.
Нам друзі тоді вже все нам говорили,
Що гарна ви пара, що ідеальні разом.
А ми їм казали, й собі теж доречі,
Найкращі ми друзі, і більше нічо.
Проходили дні, проходили ночі,
Не йшли, а летіли години разом
І більшого щастя не хотіли з тобою,
Лиш ще би хвилинку побути разом.
І як це так сталось, - не відомо обом,
Кохання накрило нас своїм ніжним крилом.
Не вірили ми відчуттям цим жагучим,
Ховали ми їх десь далеко в душі,
А потім якось ти сказала тихенько,
Тихенько і ніжно, що любиш мене.
Не знав я тоді, що тобі відповісти,
Словами не скажеш, що творилось в душі,
Це було тому, що не відкрив ще для себе,
Відчуття ті, що були так далеко в душі.
Проходили дні, проходили й ночі,
Без тебе погано вже було мені
Й тоді зрозумів, - що я відчуваю до тебе,
Що також я люблю дуже сильно тебе.
І ось ми вже знаєм про відчуття ці взаємні,
Щасливі ми разом, щасливі удвох,
І радість й печалі, і щастя і горе,
Тепер вже це ми розділяли на двох.
І більшої радості не хотіли з тобою,
Лиш би хвилинку побути удвох.
Ось так і проходили ці радісні миті,
Не хотілось і думать, що щось буде не так,
Але все ж це сталось, як того не хотіли,
Все ж місто моє вже покинула ти.
Без тебе тут сумно і холодно стало,
Не весело зовсім, і щастя нема
Без тебе тут все як ніби завмерло,
На тих моментах, коли ми були разом.
І що це робити, і як з цим змиритись…
Не знаю… не знаю… не знаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2012