Володимир Ромен

Сторінки (2/193):  « 1 2 »

Моя любов, моє кохання…

Моя  любов,  моє  кохання
Моє  постійне  тут  "чекаю"
Чи  пізно  буде,  а  чи  рано
До  тебе  шлях  свій  прокладаю

До  того  двору  у  селі
До  тої  мами  на  обійсті
До  острова  в  моїй  душі
Що  я  плекаю  поза  містом

Під  листям  рідна  та  бажана
Земля,  що  предки  залишили
Вона  лікує  мої  рани
Земля,  якою  ми  ходили

Земля,  кохали  на  якій
Омиті  літніми  дощами
Я  знову  скоро  стану  в  стрій
Щоб  потім  лікувати  шрами

На  рідній  втомленій  землі
Яку  врятую  від  розрухи
І  нині  люди  чарівні
Мені  дадуть  не  впасти  духом

Моя  любов,  моє  єство
Моя  маленька  Батьківщина
Колись  тут,  дивлячись  в  вікно
Я  закохався  в  Україну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023


З неба нам сил дають…

З  неба  нам  сил  дають
Люди,  що  рідні  нам  дуже
Люди,  що  тишею  мріють
Більшість  не  знає,  що  суть
Гніви  до  Бога  паплюжать
Бо  біля  Бога  рідні  вже  не  сивіють...

З  неба  нам  сил  дають
З  неба  нам  дивляться  в  очі
З  неба  дарують  надію
Тут  закінчити  війну
Справдити  мрії  пророчі
Очі  бабусі  що  гріють

Що  залишилися  в  пам'ять
Що  не  лишилась  побачить
Рідних  маленьких  внучат
Нині  я  поміж  містами
Згадую  ніжну  ту  вдачу
Що  від  дитячих  очат

Що  від  дитячих  усмішок
Нііжно  так  посміхалась
Країла  серце  думками
Нині  вона  в  ніжній  тиші
Знаю  я,  там  постаралась
Ангелом  бути  над  нами...

Я  неймовірно  їй  вдячний
За  ту  малечу  науку
За  те  безмежне  тепло
Всупереч  дій  пацанячим
Голос  її  -  райські  звуки
Пам'ять  -  до  Раю  вікно...

Дякую,  рідна  бабусе
Прикро,  не  дочекалась
Та  ти  і  з  неба  все  бачиш
Досі  я  жити  ще  вчуся
І  ту  науку,  що  дала
П'ю  з  найціннішої  чаші...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023


Заснули…

Заснули...  Сплять  і  не  питають
Де  нині  фронту  полоса
Землі  себе  сповна  віддали...
Чому  найкращі  помирають
Чому  в  них  відбира  життя
Їх  так  же  було  в  світі  мало...

Заснули...  Знівечені  душі
Які  тіла  вже  не  тримають
Їм  тісно  серед  цих  приблуд...
Одна  десь  сота  всьої  суші
В  собі  тихенько  поховає
Ми  ж  маєм  їх  не  сміть  забуть...

А  скільки  ж  ще...  Та  й  годі  вже...
Невже  народам  засліпило
Від  страху  та  бажання  грошей?
В  якому  світі  світ  живе
Що  цих  істот  лихих  зробило
Робити  справи  нехороші?...

Моїх  найкращих  із  дитинства
Тріпати  ради  тих  приблуд
Що  прагнуть  всидіти  на  троні?...
В  пітьмі  лихого  судочинства
На  них  чекає  інший  суд
Та  поки  ми  своїх  хороним...

І  довго  будемо  ховати
Допоки  світ  сховав  від  нас
Свою  ментальну  справедливість
Ми  Долю  приймемо  вмирати
Але,  в  надії,  через  довгий  час
І  у  боях  в  молитвах  дива...

Заснули...  Тихо  спочивають...
Такі  хороші  та  святі
Які  не  забоялись  жити
Лише  тіла  їх  помирають
А  душі  ж  в  пам'яті  віки
Ми  їх  лишаємось  любити...

Хай  сни  повернуть  в  ті  минулі
Такі  далекі  часу  миті
Де  ми  ще  молоді  й  малі
І  хай  би  там  тоді  заснули
На  ранок  знов  почавши  жити
І  все  лихе  немов  в-ві  сні...

Хай  будуть  ніжними  вітриська
До  нас,  ще  юних  пацанів
Які  ще  починали  йти
Щоби  за  руку  ти,  хлопчисько
Мене,  як  і  колись,  зустрів
Живим...  На  цій  знедоленій  війні...

Пам'яті  Сергія  Сміліна  та  Олексія  Голуба...  Спочивайте  з  миром,  друзі...

#СергійСмілін  #ОлексійГолуб
[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=Cvfy0mGlMrY&ab_channel=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD[/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023


Я вдома…

Я  вдома...  Видихаю  вільно...
Торкаю  простору  думками
Кохаю  спогади  шалено...
Цілую  ніжно  хрест  натільний
Лікую  почуттями  рани
Тут  світло,  як  навколо  темно...

Я  вдома...  Поряд  мама
Опоряд  жінка,  дітвора
І  такий  рідний  серцю  спокій...
Ми  всі  прямуємо  до  храму
І  ці  дороги  крізь  життя
Та,  прикро,  -  дріб'язкові  кроки...

Я  вдома...  Хоча,  нажаль,  і  ненадовго...
Та  віра  ще  моя  живе
Що  не  даремна  боротьба
Молитвами  до  свого  Бога
Прошу  уберегти  те  все
За  що  триває  ця  війна

За  що  тримаєм  оборону
За  що  тримаєм  за  життя
Крізь  біль  і  піт  найкращих  з  нас
За  що  наш  храм  коханий  -  вдома
За  тих,  хто  нас  біля  вікна
Чекає  вірно  попри  час...

Минуть  колись  всі  ми  навколо
І  відцвітуть  всі  нам  роки
Пожовклим  листям  опід  громом
Та  намальовані  на  Долі
Такі  щасливі  та  натхненні  Ми
Укотре  вдома...

[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=baZgHdAruc0&ab_channel=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD[/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023


Ми наче кораблі…

Ми  наче  кораблі  в  безкрайнім  морі
Вночі  зірками  прокладаєм  шлях
Ми  всі  клянемося  і  в  горі
І  в  радості,  аби  в  очах

Коханих  відзеркалювать  уяву
Собою  прагнучи  закрити  світ
Готуючи  на  кухні  страви
В  церквах  у  зачитах  молитв

Ми  всі  корабликами  по  воді
У  пошуках  портів  під  вечір
Вкладаємо  весь  сенс  у  сни
Готуючи  в  них  план  для  втечі

У  тиху  гавань,  в  рідний  порт
В  обійми  штилевого  вітру
Що  береже  собою  форт
В  якім  гуляють  чиїсь  діти

Ми  все  пливемо  у  нікуди
Де  люди  стишились  з  морів
Де  ми  не  кораблі,  а  люди
А  кожен  плавати  ж  хотів...

Ми  мрії  знітимо  як  тільки
Зажмемо  у  потреби  днів
Годинника  хвилинні  стрілки
Якими  всі  ці  роки  жив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022


Мрія…

Ось  ти  моя  і,  наче,  не  моя
Ось  ти  у  снах  і  на  яву  єдина
Жива  наснага  до  того  життя
Що  справжнім  є  в  обіймах  у  родини

В  дитячій  посмішці,  у  дотику  кохання
І  світлім  погляді  довірливих  очей
Не  знати  нам,  коли  то  є  востаннє
Не  знати  нам  посеред  дня  ночей

І  ми  плекаємо  щосили  максимально
Потребу  здійснення  щоби  отут  тебе
Ми  залікуємо,  я  знаю,  рвані  рани
Аби  ж  заглянути  хоча  би  до  небес

А  ти  є  там  ошатна  та  красива
Ти  тепла,  ніжна,  чарівна,  моя
Ти  здатна  дарувати  світу  диво
І  здатна  надихати  на  життя

Допоки  більшість  у  пітьмі  блукає
Я  сподіваюся  на  твій  святий  посил
На  віру,  що  мене  моя  кохає
І  буде  поряд  завжди  що  є  сил

Тобі  народи  різні  дали  назви
І  кожна,  мов  те  Сонце,  гріє
Я  ж  виокремлюю  чарівні  фрази
В  яких  твоє  ім'я  є  -  Мрія...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022


Не складно все.

Не  складно  все,  коли  його  таким  не  робим
Життя  несе  у  вирії  подій
У  мене  все,  що  виніс  був  за  скоби
Дотичне  до  шалених  мрій

І  най  живе  у  складнощах  етюдів
Під  заспіви  проміння  зі  світил
Мене  не  буде,  та  я  буду  всюди
В  молитві  кожній  посеред  могил

В  очах  нескорених,  знедолених  та  сонних
Що  мрій  не  зрадять,  що  би  не  було
Ми  всі  живі  і  у  життя  в  полоні
Допоки  смерть  не  виміня  його...

І  ось  тепер  на  відстані  у  руку
Завмер  і  більше  сил  не  подає
Бажання  знітити  під  нуль  усю  розлуку
Що  тільки  на  планеті  є...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022


Соборність, вірність власним принципам

 

Соборність,  вірність  власним  принципам
На  цінності  у  боротьбі
На  противагу  чужим  цінностям
Ми  досі  ще  поки  живі

Нам  Доля  усміхнеться  святістю
Землі  родючої  в  ногах
Не  маєм  права  ми  це  здати  все
Ніким  лишившись  у  віках

Вже  стільки  зникло  націй  на  планеті
Що  прикро  вже  і  рахувати
Та  нас  вже  аж  ніяк  не  стерти
Вмирати  звикли  та  вбивати

За  нами  рідні,  Бог  над  нами
А  перед  нами  правда  є
Триває  боротьба  віками
Та  дух  до  боротьби  живе

І  здатись  право  вже  відсутнє
Бо  надто  вже  ціна  велика
І,  хто  пліч-о-пліч  тут  присутній,
В  завзятті  до  свободи  дикі...

Нам  сила  ворога  даремна
Планети  сила  в  нас  живе
Ми  гідно  живемо,  вбиваєм  чемно
Чуже  не  треба,  та  не  віддамо  своє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022


В тобі…

Заклало  вуха,  вже  не  чую
Най  грім  уяву  заспокоїть
Святую  посмішку  відчую
На  скронях  засивілих  моїх

Най  тисячами  до  останку
Клітин  нервових  поплачусь
В  тобі  я  не  знайду  коханки
В  тобі  лікуюсь  та  лечу...

В  тобі  лишаю  свої  мрії
Під  зазвуки  мого  "кохаю"
В  тобі,  моя  свята  надіє
В  тобі...  Без  тебе  помираю...

І  хай  на  різних  рубежах
Уявних  слів,  що  не  звучали
З  тобою  у  моїх  очах
В  Раю  земному  засинали...

І  скільки  ще  мине  годин
Ще  днів  до  безлічі  мине
Допоки  у  одній  з  родин
Знайду  вже  не  мою  тебе...

Заклало  вуха,  чую  тишу
І  в  тиші  відзвуки  шалені
Святого  голосу,  що  лишить
Надії  променю,  як  темно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022


Зима 2021

Зима,  привіт.  Привіт  і  пам’ять
Про  сніг  та  роменські  двори
Прогулянки  по  них  ночами
Про  впавших  на  той  лід  тих  Ми

Привіт,  Зима.  Ну  як  ти  нині?
Які  пригоди  принесла
Дорослій  скривдженій  дитині
Що  прагне  ніжності  й  тепла?

Яку  ти  ціну  вже  попросиш
За  спробу  повернути  рік
Який  у  пам’яті  приносиш
І  до  якого  я  так  звик?

За  що  ти  віддасиш  минуле
Як  спробу  протягнуть  в  майбутнє
Моменти  ті,  що  не  забули
Яких  ніколи  не  забути?

І  звичаї  ці  незвичайні
Постійно  нищити  в  тепер
Думок  натхненних  життєдайність
Допоки  жити  сенс  не  вмер

Безстрашність  мрій  мене  лякає
Та  прагну  нині  і  завжди
До  того,  що  мене  єднає
Із  сенсом  втриматись  в  житті

До  нас  на  площі  на  снігу
До  цих  сніжинок,  що  спадають
До  нас,  зірок  двох,  на  льоду
До  нас,  до  ніжного  земного  Раю…

Хай  нині  все  настільки  тьмяно
В  розлуках  знищується  дурість
Лишаючи  лише  кохання
Якби  до  нього  ще  би  мудрість…





Не  втримати  ніколи  того
Що  твоїм  є  лише  в  словах
Не  йти  із  тими  разом  в  ногу
Про  кого  мрієм  не  в  очах

Не  в  снах  зимових  чарівних
Коли  лиш  ковдра  тепла  гріє
Не  в  дотиках  чарівних  тих
Від  котрих  серце  не  німіє…

І  все  по  колу,  все  по  колу…
Людей  багато  так  усюди
Та  лиш  дотичними  є  Долі
І  лиш  знайомими  є  люди…

І  все  зникає,  мрій  вже  мало
Лишились  лише  потаємні
Вернути  те,  що  світлом  грало
У  душах  наших,  коли  темно…

У  відзвуках  тих  голосів
Щасливих,  хтивих,  ніжних,  рідних
Які  хтось  втратити  посмів
Та  рідне  не  втече  безслідно

Не  знищить  легко  так  те  все
Що  так  живило  тими  днями
Коли  так  мріяли  в  святе
І  в  душах  будували  храми

Моя  Зима,  ти  розкажи
Що  я  щасливим  був  у  митях
Коли  в  тобі  блукали  Ми
Коли  хотілося  летіти

І  нині  снігу  не  радію
Бо  рідним  був  один  лиш  сніг
Про  котрий  досі  нині  мрію
Який  лиш  в  пам’яті  вже  ліг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021


ВІДПУСКАЮ…

Найважче  дуже  відпустити
Все  те  минуле,  що  було
Тоді  хотів  в  житті  творити
Тоді  у  серці  щось  жило

Тоді  ми  всі  були  красиві
І  чисті  помислами  в  душах
Тоді  ми  вірили  у  диво
І  мрії  були  непорушні

Ми  йшли  разом  і  віру  мали
Що  в  тісних  номерах  готелю
Не  просто  надарма  кохали
А  мали  спільну  нам  ідею

Ночами  в  задвірках  чужих
Спочилих  міст  овід  вокзалів
Ми  вдвох  стояли  проти  лих
Ми  вдвох  були,  бо  ми  кохали

Ми  нині  є,  та  поодинці
Та  я  ніколи  не  забуду
Як  ти  всміхалася  дитинці
В  маршрутці  були  чужі  люди…

Та  нам  все  рівно,  бо  ми    поряд
Пробач  за  все,  моя  маленька
Пиши  без  мене  свою  сторіс
Без  мене  пишеш  вже  давненько…

А  я  невдаха,  що  не  зміг
Колись  пошвидше  був  дозріти
Зрубати  простір  овід  криг
І  мріями  в  тобі  вселитись…

Тепер  лишається  зібрати
Всю  волю  в  свій  міцний  кулак
І  наодинці  не  страждати
Руйнуючи  життя  на  брак

А  йти  та  рухатись  як  вчила
На  власнім  прикладі  завжди
І  ті  міста,  в  яких  ми  жили
І  ті  дороги,  що  пройшли

Лишу  фантомами  в  уяві
Як  вдячність  за  минулі  дні
Мені  смачними    були  страви
Мені  смачною  була  ти…

А  пам’ятаєш,  як  в  вагоні…
А  пам’ятаєш,  біля  хати
А  пам’ятаєш,  на  пероні
Ми  не  хотіли  так  прощатись?...

Я  знаю,  вже  не  повернути
Та  я  молитимусь  за  те
Шоб  ти  не  сміла  те  забути
Не  сміла  щоб  забуть  мене

Як  ми  на  верхніх  лежаках
Боялись  впасти  тим,  хто  нижче
Як  бороли  лютий  страх
І  в  каруселях  вище  й  вище…

На  рідним  Тетеревом-Пслом
В  Ромні-Сулі  топили  спеку
Як  ми  разом  за  тим  вікном
Що  вже  у  пам’яті  далеко…

Не  знаю,  скільки  я  іще
Віршів  писатиму  про  тебе
В  розмовах  тямлю  ще  тебе
Про  тебе  я  молюся  небу…

Я  відпускаю  без  бажання
У  лютім  розпачі  та  болю
Плекаючи  своє  кохання
Пускаю  біль  свою  на  волю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021


Фініш…

Привіт,  мій  фініш,  ось  я  вже
Рубіж  занедбаний  в  словах
Відкритим  ехом  хай  несе
Твої  слова  в  чужих  вітрах

Не  я  обрав  цей  фініш  рано
Не  я  хотів,  щоб  було  так
Та  після  вже  мене  не  стане
Тобі  для  щастя  я  забрак

Мій  янголе,  я  знемагаю
В  калюжах  з  ницості  та  зла
Тихенько  в  безвісті  зникаю
До  дна,  мій  янголе.  До  дна...

За  мною  прийдуть  ще  наступні
Ти  їх  закраще  борони
А  я  вже  стер  об  попіл  ступні
Коли  палив  свої  мости

Мій  фініш  не  відстрочив  я
Він  стався  швидко  та  невчасно
Бажаю  Всесвіту  життя
Цього  достатньо,  мабуть,  власне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2018


Прощальна…

Ти  знаєш,  з  натовпу  я  вже  не  виділяюсь
Зникаю  в  ницій  пустоті...
Я  миті  всі  у  пам'яті  програю
На  радість  злій  твоїй  душі

Відзначу  усмішки  колишні
Так  мріяв,  щирі  щоб  були
Тепер  всі  радять  мені  тишу
Я  ж  хочу  спокою  тобі

І  за  вікном  остання  Осінь
Плекає  холодом  заспраглих
Ти  ж  нічиєю  є  ще  досі
Все  пишеш  нескінченну  сагу

Завітрені  вуста  не  гріють
Чиїсь,  далекі  вже,  вуста
Слова  заніжені  не  діють
Опісля,  впевнений,  кінця

Ти  миттю  здавлена  в  просторах
В  багатих  пожитках  родин
До  тебе  ближче  нині  море
А  я  з  низин  і  до  вершин

Ввійду  в  столицю  не  рабом
Не  служкою,  як  ти  є  нині
І  за  моїм,  колись,  вікном
Побачиш  справжню  ти  родину

Без  зайвих  слів  вже  про  минуле
Про  те,  що  не  забуду  я
Бажатиму  щоби  відчула
Востаннє  вічне  почуття


І  ніч,  і  день,  і  всі  хвилини
Ти  згадуй  наші  всі  розмови
Про  те,  як  мріяли  дитину
Про  кожне-кожне  в  щасті  слово...

Зникають  почуття  в  продажних
Купують  їх  за  мідяки
Іржавіють  їх  "душі-баржі"
Стають  сміттям  столичні  дні

Забутими  словами  риють
Щось  в  пам'яті  своїй  брудній
Без  тебе  поки  ще  не  вмію
Та  я  навчусь,  мій  Водолій...

Чужими  фразами  лікуюсь
Зникаю  в  музиці  без  слів
І  прийде  час,  і  я  відчую
Що  вже  позбувся  почуттів

Закрив  від  тебе  на  засов
Все  те,  чим  ти  користувалась
Думками  повторюся  знов
Щоб  наші  дні  ти  ще  згадала


Замало  слів,  думок  багато
Брехливим  лярвам  мало  дій
Щоб  виправдати  свої  грати
І  мізер  потягу  до  мрій

Ці  кроки  крихітні  до  волі
До  болю  від  обіймів  справжніх
Можливі  лиш  без  тих,  хто  Долю
Міняв  на  гріш,  себе  продавши...

Я  тебе  ніколи  не  забуду
Буду  бавити  в  душі  тобою
Я  про  тебе  скажу  людям
Як  про  ту,  що  жила  грою  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018


А я шукаю Долі

А  я  шукаю  Долі
На  рани  солі  досипаю
До  краю  утопаю  в  болю
Та  волі  я  не  відцураюсь

Я  не  знав  куди  йти
Я  не  знав  де  вже  ти  є
Де  краплини  твої  дні
В  щасті  зніженому  миють

Я  навпомацки  йшов
Наступаючи  в  граблі
Попри  біль  і  попри  кров
Не  покинув  козак  шаблі

Лиш  тремтить  рука
Згадуючи  як  торкала
Рідного  твого  чола
Ще  тоді,  як  ти  кохала

Нас  замало  на  планеті
Світ  без  нас  не  стільки  в  фарбах
Мала  б  ти  мене  в  тенета
Я  в  тенета  тебе  мав  би

Грав  би  в  подушках  з  тобою
Без  обмеження  на  час
Я  би  з  ковдрою  війною
Ковдра  би  украла  нас

Світом  ходять  самотії
Всі  такі  самодостатні
А  я  лиш  про  тебе  мрію
Щоб  єдиним  тобі  стати

Мати  крила  й  не  літати
Злочин  непоправний,  друже
Буть  не  разом  та  кохати
Потім  чуть  як  серце  тужить

Я  не  знаю,  куди  йти
Я  дізнаюся  пізніше
Мрію,  аби  Бог  мені
Всі  шляхи  можливі  лишив...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018


Раби…

Питання  відкриті,  а  правда  закрита
Вже  ситі  диктують  голодним
І  слабкістю  силу  не  крити
Гаряче  покрили  холодним

Латентні  раби  ще  не  знають
Що  вже  у  ярмі  народились
Того,  хто  зривав  проти  зграї
Вся  зграя  до  залишку  їла

Товар  на  товар,  та  і  люди
Товаром  дешевим  вже  стали
Корів  за  рогами  всі  судять
Рабів  по  рукам  рахували

Не  стало  вже  майже  свідомих
Свідомість  вбивати  навчились
Рабам  вже  не  вирвать  з  полону
В  який  ті  самі  зголосились

Минають  роки  і  прошарки
Навчились  вже  змінювать  товщу
Тепер  щоб  "триматися  марки"
Колекцію  мають  із  жовчі

Закриті  у  злій  площині
Незримо  для  себе  стають
Рабами...  А  самі  раби
На  радість  панам  лиш  живуть

Не  суть,  що  рабами  нас  роблять
Несуть  нам  локшину  до  вух
А  те,  що  у  своїй  оглоблі
У  рабстві  втрачаємо  дух...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018


Буває так, що дощ не мочить

Буває  так,  що  дощ  не  мочить
Що  і  вогонь  не  обпікає
Буває  так,  що  рани  точать
Ті  ниці,  кажуть  що  кохають...  

Самі  буваєм  дуже  часто
В  бажанні  когось  полонити
Ми  замість  серце  їхнє  вкрасти
Себе  даємо  просто  вбити

Буваєм  вкрай  зарозумілі
Зневажливі  до  простоти
І  істини,  яких  нас  вчили,  
Вже  нам  же  стали  і  чужі

Суспільство  рвемо  на  роди
А  рід,  мов  плем'я,  стає  диким
Та  в  берегах  нема  води
І  все  не  так,  як  ми  вже  звикли

Буває  так,  що  час  минає
І  все  навколо  іншим  є
На  жаль,  вже  і  таке  буває
Що  ми  втрачаємо  своє

Надію  до  омеги  живить
Довіра  до  людей  навколо
А  справжня  віра  творить  диво
А  кожне  диво  -  нашу  Долю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018


Пів світу кроком невагомим

Пів  світу  кроком  невагомим
Пів  світу  кроком  аби  швидш
Ми  всі  тікаємо  із  дому
Та  з  дому  і  моря  видніш

Зазвичай  тричі  не  міркуєм
Зриваєм  оплесками  тишу
І  Бога,  згадуючи  в  суї,  
Ми  вдома  з  рідними  залишим

Всевишній  рідних  вбереже
А  ми  вже  якось  поодинці
У  діях  втілимо  себе
У  ЗМІшній  топовій  картинці

Далекі  довгі  кілометри
Далеких  міст  нічні  світила
Шляхів,  що  Долі,  нам  не  стерти
Яких  колись  ми  так  хотіли...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018


Ти в полі воїн

Ти  в  полі  воїн,  коли  троє
Чи  тисяча  супроти  тебе
Слабі  лиш  сильними  є  грою
За  сильних  же  горою  небо

Не  треба  зла,  не  потребують
Не  в  кількості  чи  злобі  сила
І  силу  у  собі  відчуєш
І  за  спиною  будуть  крила

За  тилом  лиш  поля  боїв
Слабкі  там  силу  здобувають
Опісля  бою  Раю  хтів
І  гідні  Раю  досягають

Відтають  ті,  хто  не  відтав
Всі  рани  заживуть  миттєво
Щасливі  будуть,  хто  кохав
Все  дріб'язкове  не  суттєве

Хоч  левом  будь,  хоч  дикобразом
У  кожному  герой  живе
Хтось  здався  майже  як  одразу
А  хтось  вже  до  кінця  як  йде...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018


Приїхав в дощ та їду в дощ

Приїхав  в  дощ  та  їду  в  дощ
Краплини  із  очей  та  неба
І  твій  вже  рідний  серцю  борщ
Я  в  пам'яті  зберіг  для  себе.  

Під  небом  найгарнішим  нашім
На  кращій  в  Всесвіті  землі
Налили  Щастя  повну  чашу
І  дітям,  і  батькам,  собі...

Вели  життя  своє  навпомац
Непевно  крок  за  кроком  руш
І,  там  де  ти,  я  завжди  вдома
І,  там  де  ти,  і  дощ  лиш  душ

Поруш  всі  ці  стереотипи
Життя  одне  і  ми  єдині
Не  можна  Долю  нам  гнівити
Вбиваючи  її  в  рутині

І  сина,  доньку  ще,  і  сина
І  рук  твоїх  в  моїх  до  скону
Близька  душі  моїй  людина
З  сусіднього  до  мого  трону

Прекрасна  ніжна  королівна
Кохана,  в  вічності  моя
Три  сотні  кілометрів,  дивно,  
Але  аж  там  моя  душа...

Не  дай  очам  засумувати
Вони  щасливі  мають  бути
Обов'язків  сталеві  грати
Іх  може  просто  і  не  бути...  

Кілометри  тікають  далі
І  вже  столиця  недалеко
А  ще  недавно  ми  літали,
Моя  омріяна  лелеко...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018


І день до дня, секунди в ряд

І  день  до  дня,  секунди  в  ряд
Хвилини  змінюють  хвилини
І  починає  цей  парад
Найперша  в  Твоїм  році  днина

Повільно  тягне  у  майбутнє
Твій  вік  візок,  а  в  ньому  мрії
Яким  судилося  в  нім  бути
Які  лихе  все  перекриють

Здоров'я  десятьох  тобі
Тобі  та  всій  Твоїй  родині
І  най  усмішка  по  житті
І  блиск  в  очах,  немов  в  дитини

Моментів  лиш  найяскравіших
Лиш  відданих  тих,  що  є  поряд
Як  плани,  то  найсміливіших
В  яких  є  по  коліна  море

Дивуй,  дивуйся,  надихай
Зливайся  в  радісному  тому
Що  є  тобі  земний  мов  Рай
І  в  Рай  той  повертай  додому

Зі  святом!  Най  Тобі  щастить!  
Не  ніч  та  день,  а  аж  до  віку
І  усмішкою  кожну  мить
Замінюй  найріднішим  ліки!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


На сонне місто…

На  сонне  місто  сонний  дощ
Плеядами  краплин  додолу
І  ці  міста  з  бетонних  рощ
Таврують  аж  ніяк  не  волю

До  болю  рідні  краєвиди
Затопить  тіниста  вода
І  люди  мовчазні,  мов  риби
Не  зронять  слова  до  кінця

До  подиху,  що  є  останнім
До  крику,  що  омега  мов
До  того,  що  не  робить  рани
І  вже  не  чавить  люто  кров

Та  живить  істина  одна
Дощі  не  вічні  і  минають
І  новий  ранок,  ось  вона,  
Надій  веселка  зустрічає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2018


Ей ти, старий, скажи мені

Ей  ти,  старий,  скажи  мені
Чи  правильно  прожив  ці  роки?
Чи  зміг  ти  зберегти  в  душі
Свій  храм  і  всі  до  нього  кроки?

Чи  не  блукав  у  закутках
Одвічних  митарств  й  пересудів?
Чи  зміг  ти,  як  в  юнацьких  снах
Так  стрімко  вибитись  "у  люди"?

Скажи  мені,  мій  той,  що  я
Через  роки  чи  ми  кохані?  
Чи  зміг  я  у  своє  життя
Ввести  оту,  що  нам  остання?

Не  будь  сумним,  не  прирікай
Обох  на  горе  повсякденне
Будуй  свій  храм,  а  в  ньому  Рай
У  тім  Раю  живи  натхненно

Не  впав,  я  сподіваюсь,  ти
Не  знівечив  в  лихому  совість
Старий,  живи...  Прошу,  живи...  
Нам  разом  ще  писати  повість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018


Я колом буду біля тебе.

Я  колом  буду  біля  тебе
Таким  простим  як  колесо
І  за  найменшої  потреби  
Я  заміню  тобі  його

Я  залишуся,  тим  ким  був  
В  твоїх  очах  я  пам'ятаю
І  ніжність,  і  добро,    і  гру
І  те  безмежжя  мого  Раю

Я  знаю  що  прозрієш  ти
Хоча  мине  достатньо  часу  
Для  того,  аби  всі  шляхи
Згубити,  моя  зла  окрасо

Я  в  серці  ще  буду  тримати
Оте  моє,    що  я  ним  жив
Чим  і  живу,    що  відірвати
Не  хочу,  як  і  не  хотів

Минуть  роки,  минуть  століття
І  нас  забудуть  вже  усі
Та,  поки  житиму,  те  Літо
Лишиться  кращим  у  житті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2018


Ну как ты, Рай, что на краю?

Ну  как  ты,  Рай,  что  на  краю?  
С  кем  нынче  делишь  небеса?  
Кому  сейчас  своё  "люблю"?
Чьи  радуешь  собой  глаза?  

Устали  жить,  но  жизни  просим
Менять  вокруг  все,  не  себя
Того  меня  там  где-то  носит
Но  там,  увы,  я  без  тебя

Ночей  и  дат  не  замечаю
Перемешались  будто  дни
Когда  глаза  я  закрываю
Касанья  чувствую  твои...  

Невыносимые  дни  года
Отрезки  городов  унылых
Танцуют  в  мыслях  хороводы
Как  жаль,  что  нас  вдруг  не  хватило

Весна  уже.  Опять  Весна...  
Опять  все  радуются  люди
Я  в  грусти  так  прошу  дождя
И  мы  под  ним,  и  нежно  будет

Чужые  досели  дома
И  улиц  незнакомый  облик
За  все  решает  лишь  Судьба
Ничто  не  утаить  от  Доли...

И  мыслей  связных  не  хватает
Я,  просто,  вспоминаю  все
Как  на  краю  родного  Рая
Оставил  очень  уж  своё...  

Ну  вот,  Весна,  пришла  и  ты
Я  рад  тебе  как  и  всегда
Прошу,  лишь,  чтоб  мои  мечты
Её  навеки  приняла  душа...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018


У края неба тусклый свет

У  края  неба  тусклый  свет
И  тень  на  юг  бросает  кто-то
Кому-то  уж  немало  лет
И  ждет,  как  будто  бы,  кого-то

Остывший  ветер  завывает
В  глазах  искомина  видна
Она  и  все,  и  всем,  прощает
Но  никому  уж  не  нужна

Рыдает  память  в  этих  мыслях
Дождями  плачет  на  глаза
И  даты,  это  просто  числа
И  ночь,  всего  лишь,  смена  дня

И,  вроде  бы,  благополучна
Успешна,  к  многому  пришла
Но  на  душе  унынья  тучи
Рыдает  серой  хной  душа

Принцесса  стала  королевой
Но  без  любви,  чтоб  навсегда
Её  мужчины  крыли  стервой
А  так  хотела,  чтоб  "жена"...

И  вот  теперь,  спустя  года
В  деньгах,  успехах  и  раскошах
Она  все  та  же  не  жена
Сама  избрав  успеха  ношу

Усталый  вечер  катит  диск
За  горизонт...  Туда...  Во  тьму...  
И  жить,  на  самом  деле,  риск
Избрав  не  жизнь,  а  лишь  игру

Обняв  руками,  держит  взгляд
Куда-то  вдаль...  Опять:  "а  если"...
И  каждый  миг  тогда  ей  рад
Красавице,  родной,  невесте...

У  края  неба  тусклый  свет
И  королева  одиноко
Во  тьму  свой  прячет  силуэт
Поняв  столь  позно  все  уроки....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018


Знайти себе, знайти її

Знайти  себе,  знайти  її
Знайти  тих  нас  посеред  неба
Коли  на  крики:  "захисти!"
Не  чути  більш  те  зле:  "не  треба"...

І  гниє  все,  що  є  думками
На  рани  солі  прикладають
І  ті,  хто  був  недавно  Вами
Вас  більше  знати  і  не  знають

Не  крають  серця  тихі  трелі
Не  чуєш  інших,  інші  хто?
Ті  злі  засніжені  алеї
Під  снігом  ніжили  добро

Цілунки  пар  на  лавках  в  парку
Дитячий  сміх,  розмови  всюди
А  той,  хто  "не  тримає  марки"
Для  інших  зник,  бо  люди  судять

Об  груди  розбивають  подих
Зривають  лемент  в  голові
І  люди  теж  виходять  з  моди
Стають  старі,  не  ті,  чужі...

Без  гри  не  можуть,  так  звикають
Таврують  болем  простоту
А  потім,  як  і  всі,  зникають
Зникають  навіть  попри  гру

Ту  злу  незриму  тятиву
Котру  життям  назвали  люди
Я  ось  уже  собі  порву
І  так,  що  і  не  чутно  буде

Без  роду  племені  думки
Без  права  жити  в  чиїх  мізках
Коли  вони  втекли  з  душі
Збирає  і  душа  "валізки"...

Чатує  в  темряві  початок
Що  неможливий  без  кінця
Хтось  міг  би  Нами,  знаєш,  стати
Та  залишились  ти  та  я...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018


А ти лишись, лишись до ранку

А  ти  лишись,  лишись  до  ранку
Не  думай  про  можливе  потім
Давай  на  двох  усі  світанки
На  ганку  з  кавою  бороти

Не  знай  погане  у  думках
Не  лай  обставини  прийдешні
Сховай  зневагу  у  очах
Ми  часто  в  світі  не  тутешні

Лишись  до  ранку,  я  кохаю
Не  йди  з  промінням  крізь  пітьму
І  те,  що  нині  відчуваю,  
Я  сам  в  собі  не  проживу

Я  йду  на  ризики  постійно
Коли  знов  піддаюсь  тобі
Ти  вже  не  та,  та  я  ще  мрію
Тебе  мою-мою  собі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018


Ця вічність віч-на-віч - застуда

Ця  вічність  віч-на-віч  -  застуда
Без  права  лікувати  душу
Коли  ти  прагнеш  повні  груди
Шалена  біль  за  серце  душить

"Я  мушу..."  -  шепотом  пронзаєш
"Я  зможу...  "  -  впевнюєш  себе
Та  потім  ноги  піджимаєш
Десь  в  пів  дорозі  до  небес

І  майже  прикладів  немає
Із  тих,  хто  вже  дійшов  туди
Хтось  слід  вагомий  залишає
Когось  і  не  згадаєм  ми

І  небо  прагне  лише  кращих
В  самотній  дещиці  краплин
Вкладає  в  руки  гідних  пращу
Меча  супроти,  сам  один

І  Долю  прагнемо  міняти
Щоб  проти  пращі  із  мечем
До  бою  вже,  якщо  і  стати
То  сто  відсотків,  щоб  в  Едем

Стереотипи  поколінь
Ніхто  не  сміє  руйнувати
На  капищі  своїх  руїн
Нові  руїни  будувати

А  далі  межі  неможливі
Політ  фантазії  до  зір
Просте  сприймаємо  за  диво
Ні  кроку  вже  наперекір

Душа  ослаблена  цим  часом
Роками,  що  лихим  належать
До  Щастя  хто  бажає  ласо
За  щастям  лише  збоку  стежать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018


Між ними тисячі хвилин…

Між  ними  тисячі  хвилин
Нещадних  відстаней  заброди
І  хтось  уже  досяг  родин
А  хтось  бездумно  все  ще  бродить

Між  ними  без  ліку  розмов
Та  більшість  з  них  не  є  важливі
Хтось  з  них  уже  обрав  любов
А  хтось  ще  сподіває  диво

Та  час  біжить,  пісок  крізь  пальці
І  вартісне  не  те  в  житті
Колись,  зібравши  свої  ранці,  
Забули  вкласти  щось  святе

І  за  спиною  пересуди
І  шабаш  статусів  примхливих
Хтось  навічно  кохання  в  груди
А  хтось  ще  сподіває  диво

Між  ними-нами  тиша  днів
Розтерзаних  років  етюди
Хтось  вже  виховує  синів
А  хтось  про  це  говорить  всюди

Віддавна  люди  нерозумні
Бездумно  витрачають  час
Від  того  надзвичайно  сумно
Що  цей  "не  розум"  є  у  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018


Назви його, як мене звала…

Назви  його,    як  мене  звала
Дивись  на  нього,    згадуй  нас
Для  мене  ким  так  і  на  стала
Для  нього  стань,    повсюду  фарс

Повсюду  зло  і  небезпека
На  силу  надихай  постійно
І  най  не  я  той  є  "лелека"
Та  мрію  все  ще  я  про  трійню

Назви  його  моїм  ім'ям
Вкладай  у  нього  свою  душу
Ти  моя  сонячна  сім'я
Ти  моя  та,    без  кого  мушу

І  коли  раптом  на  шляху
Зустріну  вас  утрьох  чудових
Мов  рідних  серцю  обійму
В  безмежжі  ніжної  любові...  

Назви  його  своїм,    ти  ж  знаєш
Я  так  радів,  як  це  казала
І  в  час,    коли  я  вже  зникаю
Згадай,    як  ми  колись  кохали...  

Моя  земля  святого  Раю
Моя  душа  в  твоїх  очах...
В  тонких  місцях  сульського  краю
У  скріплене  в  одне  руках...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018


Ти ж прочитаєш колись. Не може бути інакше.

Минуло  вже  пів  року  
А  ти  мені  ще  снишся
Я  чую  твої  кроки
Твої,    моя  царице

Я  ніжуся  у  мріях
У  стишених  словах
Ти  когось  нині  грієш
А  в  мені  з  цього  страх

Зникай,    прошу,    тебе
Або  ж  прийди,    і  щоб  назавжди
Без  тебе  нехтую  себе
Про  тебе  мрії  не  віддавши...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018


Они укрылись под мостом

Они  укрылись  под  мостом
И  были  нежными  их  трели
Она  его  касалась  лбом
И  слишком  быстро  вечерело...

Недели  мало  бы  им  было
Всецело  жизнь  рука  в  руке
И  сколько  ливни  бы  не  лили
Главнее,  чтобы  не  в  душе

Дожди  стихают,  гром  пройдет
Оставив  на  асфальте  лужи
И  он  ей  руку  подает
И  вот  она  с  ним  в  танце  кружит

Уйдут  все  тучи  далеко
И  солнышко  опять  взойдет
И  как  бы  было  тяжело
Святое  просто  не  уйдет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018


Залиш ту тишу.

Залиш  ту  тишу,  знаєш  де
На  рідній  Сумщині  в  краях
Позбав  фантомних  тяг  мене
Мені  тебе,  тобі  всіх  благ

В  очах  знедолених  від  втоми
Не  плач  дощами  в  моє  "вчора"
Я  нині  їхав  би  додому
До  нашого,  маленька,  двору

Де  гори  нижче  нижчі  за  дерева
І  жито  хилиться  дозріле
Де  ти  моя  і  ще  не  стерво
І  ми  найліпшого  хотіли.  

Залиш  той  спокій,  котрим  марю
Котрим  і  житиму  завжди
Твоїх  очей  чарують  чари
Що  проглядають  окрізь  сни.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018


Залиш мені, хоча б, надію

Залиш  мені,  хоча  б,  надію
Лиши  себе  мені  святою
Я  досі  мрію,  та  не  дію
Я  досі  десь  стою  з  тобою

Я  знову  гладжу  по  волоссю
Цілую  лоскутом  вуста
Я  досі,  сонечко,  я  досі
І  так  аж  до  кінця  життя

Лиши  себе  коло  багаття
В  гітарних  відзвуках  мелодій
Лиши  можливість  ще  кохати
За  вчинки,  але  не  за  вроду

Не  плач,  коли  відчуєш,  що  хворію
Коли  кричу  у  пустоту
Я  вже  без  тебе  і  не  вмію
І  нині  просто  не  живу

Вбивай  мене  в  собі  до  тла
До  болю  виривай,  кохана
Ти  перемога,  та  життя
Не  залікує  всі  ці  шрами...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018


А ты устала. Грусть в глазах…

А  ты  устала.  Грусть  в  глазах
Украдкой  тянешься  к  окну
Ложится  иней  на  поля
Тебя  к  нему  не  отпущу

Не  дам  врагам  разбить  наш  храм
Лишь  вберезги  то,  что  безценно
Ты  предана  своим  ветрам
А  я  укутан  в  эти  стены...  

Остывший  кофе,  горечь,  боль
И  твой  родной  уже  чужеет
Несыгранных  героев  роль
Играет  тот,  кто  не  умеет

Ты,  нежная,  глаза  в  глаза
Любви  тирады  в  дневниках
А  я,  как  будто  бы,  слеза.
На  твоих  ласковых  глазах

Остынь  от  боли,  не  боли
Не  дай  всем  повода  к  насмешке
И,  когда  выбор,  избери
Средь  двух  сторон  -  орла  и  решки

Не  ошибись,  ведь  я  зависим
Мечтами  капаю  в  игнор
Так  много  было  веских  истин
Но  время  самый  наглый  вор

Всегда  не  будешь  в  высоте
А  без  тебя  и  не  стремлюсь
Пока  ты  мыслями  во  мне
Я  только  мыслями  живу

И  пусть  смеются  эти  люди
Всем  будет  то,  что  заслужили
Я  без  тебя  собой  не  буду
Без  нас  родных,  что  вместе  были...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018


Мне сны о снах, а в снах лишь ты

Мне  сны  о  снах,  а  в  снах  лишь  ты
Во  мгле,  красивая,  коснешься
В  твоих  глазах  свои  мечты
Оставил  я,  пока  очнешься

Не  смею  забывать  тебя
Моя  родная,  ты  мой  остров
Я  капля  посреди  дождя
Столь  незаметен,  сердцу  млостно..

Ветрами  соткана  земля
Огнем  размерит  чей-то  сумерк
Те  звезды,  что  из  потолка
Мой  мир,  который  умер

И  в  мыслях  сотни  вариаций
Невежда  я,  пытаюсь  жить
Пока  ты  там  среди  оваций
Я  продолжаю  боль  любить

Не  вырвать  сердце,  болеточит
Забытым  светом  в  темноте
Ты  та,  что  лучшего  так  хочет
Я  лучшее  нашел  в  тебе...

И  местью  отразится  полночь
Во  снах  своих  тебя  я  вижу
Наивных  мыслей  злая  горечь
Я  так  люблю...  Так  ненавижу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018


Найди меня в следующей жизни

Найди  меня  в  следующей  жизни
Тогда,  когда  вдвоем  с  ноля
Где  все  твои/мои  капризы
Где  муж  тебе,  ты  мне  жена

Где  мы  бы  встретились  в  местах
Где  были,  но  не  встречались
Где  теплый  дождь  на  ласковых  щеках
В  моих  мечтах  мы  там  остались...

Найди  меня,  когда  остынешь
Когда  поймешь,  что  не  права
А  я  останусь  в  Украине
Лишь  для  тебя...  Лишь  для  тебя...

И  пусть  остынут  злые  слухи
Что  в  спину  воздухом  пинок
Мне  помогают  крепнуть  духом
Не  чувствуя  в  спине  клинок

Найди  меня,  я  буду  ждать
Когда  ты  станешь  чуть  мудрее
Чтобы  любовь  вот  так  продать
Цены  святое  не  имеет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018


Торкають небеса долонь

Долонь  закоханих  промінням
Торкають  аж  до  сивих  скронь
На  всі  прийдешні  покоління

Осіннім  відблиском  в  очах
Чарують  відданістю  рідним
І  дотик  заіскрить  в  серцях
І  іскри  ці  далеко  видно

Крізь  все  життя  нести  в  душі
Тепло  до  рідної  людини
Це  надважливе,  коли  ти
Будуєш  плани  на  Родину...  

Не  здайся  десь  на  пів  шляху
Не  помились  на  роздоріжжі
Бо  фрази  про  якесь  "люблю"
Насправді  є  лише  підніжжям...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018


Бравируй, время! Ты всесильно…

Бравируй,  время!  Ты  всесильно
Уставших  лечишь  небесами
И  тех,  кому  уже  противно
Красивыми  влюбяешь  снами

За  окнами  все  сыро  снова
Играет  что-то  про  любовь
Мы  все  не  любим  вида  крови
Но  слезы  -  это  тоже  кровь.  

И  минус  к  минусу  на  плюс
И  кошка  белая  на  счастье
И  ночь  уйдет  и  я  дождусь
Кому  надолго  я  подвластен


И,  так  же,  в  окнах  вечерами
Мы  до  поздна  вновь  за  столом
И  я  в  охоте  за  глазами
Тебя  касаюсь  нежно  лбом

И  ты  касаешься  губами
Такая  нежная...  И  пламя
Костра,  что  в  памяти  огнями
И  дальше  в  дом,  закроем  ставни

Не  пустим  мир  и  этот  воздух
Которым  дышат  эти  люди
Не  пустим  из  дождями  грозы
Ты  их  боишься,  рядом  буду...  

Нас  время  судит,  я  не  против
Оно  расскажет  об  ошибках
Но  не  забуду  твои  "ноты"
Как  не  забуду  и  улыбки...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018


Відталий сніг затопить ріки

Відталий  сніг  затопить  ріки
Водою  зникне  у  землі
І  на  його  весняні  крики
Відреагують  лиш  дощі

І  промені  зігріють  воду
В  якій,  кохана-ніжна,  ти
Вдивляєшся  у  свою  вроду
На  березі  Сули-ріки

А  нині  сніг  і  він  вмерзає
Думками  у  холодну  днину
І,  як  і  сніг,  що,  все  ж  ,  зникає
Одразу  зникне  час,  так  плинно...

Краплинки,  зіткані  із  льоду
Лишають  лиш  людські  сліди
На  місці,  ще  недавно,  броду
Посеред  талої  води...

Зникає  все  -  нещадний  час...
Чатує  в  затінках  життєвих
І  те,  що  так  морозить  нас
Розтане  в  безвісті  миттєво...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018


Тримай удар, удар щосили

Тримай  удар,  удар  щосили
Із  тилу  теж  вони  можливі
Розправ  по-справжньому  ти  крила
І  просто  не  чекай  на  диво

Тримай  безправ'я  в  зоні  off
Не  нехтуй  тими,  хто  ще  вірить
Не  можна  потушити  торф
Якщо  горить  він  вже  без  міри

Зникай  у  кращих  казематах
З  кімнатами,  що  на  моря
Не  бійся  духом  рвати  грати
Не  бійся...  Це  і  є  життя

Твоя  історія  триває
Пиши  її  під  свій  рубіж
Священні  межі  свого  Раю
Від  болю  лютого  обріж

Тримайсь,  прошу  я,  попри  все
Утримуй  статус  супер  зірки
Зникай  у  юрбах,  що  несе
На  раути,  а  чи  вечірки

Утримуй  силу,  що  в  душі
Вона  є  дійсною,  ти  знаєш...  
І  в  спотиках  вперед  лиш  йди
До  того,  що  зовемо  Раєм...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018


Карають небеса людей

Карають  небеса  людей
Добром  доволі  невзаємним
Віддалених  початком  рей
І  явне,  що  було  таємним

Карають  почуттями  тими
Що  відповідь  від  них  болить
І  грішні  ті,  хто  був  святими
І  падають,  коли  б  летіть...

На  мить  кохають,  в  серце  прямо
Зникають  у  нічних  думках
Кому  знайомі  всі  ці  драми
Той  біль  проносить  у  очах

І  страх  жахливий  пробирає
Безвихідь  стомлених  ідей
Щасливим  той  є,  хто  кохає
Лиш  гідних  почуттів  людей

Лунають  зтишені  мотиви
Бажають  більше  самоти
А  серце  мріє  ще  про  диво
В  якому  є  та  справжня  ти

Вінки  вплітаються  в  волосся
У  душу  спомин  западає
Коли  твоє  ще  не  колосить
Моє  вже,  знаєш,  дозріває...

Карають  небеса  людей
Вплітають  в  гру,  де  ми  зникаєм
Зникаю,  не  лишу  тііней
Ненавиджу,  але  кохаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018


Гуляйте, мрії, в літніх скверах…

Гуляйте  ,  мрії,  в  літніх  скверах
В  алеях  квітів  утопайте
В  очах  коханої  у  дверях
Застигніть,  стигніть,  не  зникайте

Залиште  спогади  про  себе
Коли  дитиною  бажав
Бажайте,  мрії,  мені  неба
Політ  щасливий  щоб  тривав

В  очах  дітей,  застигніть,  мрії
В  коханих  зріднених  очах
Щоби  кохана  при  надії
І  щоб  надія  у  серцях

І,  щоб  не  сталось,  не  тікайте
Ви  стимул  кожному  в  собі
За  себе  з  мрійником  вмирайте
І  на  Шляху  лишіть  сліди

Які  ще  змусять  повернутись
Коли  минуть  дурні  роки
Що  будуть  дані  їй  торкнутись
До  суті  справжньої  в  житті

Минайте  мрії  в  тих  часах
Коли  ви  будете  в  яву
І  щоб  минав  найменший  страх
Що  я,  можливо,  не  дійду

Кохайте  мрії,  як  і  я
Поєднуйте  її  кохання
Зробіть  щасливим  це  життя
І  кожен  дотик,  мов  востаннє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


First

I  would  like  to  forget  you,  
But  tell  me  how?  
Everything  I  always  do,  
With  thoughts  about  the  one  I  love.

All  my  dreams  are  blue
Like  a  gentle  graceful  sky
You  murdered  the  truth
But  tell  me:  why?

Now,  my  tender,  you're  free
I  have  stayed  forever  alone
Like  the  disappearing  sea
Like  the  one  who  goes  down

Time  kills  another  year
I  miss  her  forever
For  her  gentle,  delicate  hair
And  by  the  way  that  never  ...  Never  ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018


Висоцький…

Ти  жив  і  падав,  та  вставав
Ти  нищив  всі  стереотипи
І,  як  кохав,  то  вже  кохав
І,  як  дружити,  то  дружити

Ти  нерви  виміряв  роками
І  кожен  день  випробування
На  тебе  поглядали  дами
Та  лиш  одне  ти  мав  кохання

Ти  силою  міг  надихати
Зникати  у  своїх  віршах
В  яких  міг  жити,  воювати
В  яких  ти  жив,  а  жив  у  снах

Понад  сімсот  пісень  твоїх
Що  стали  вічними  на  вічно
В  яких  твій  хриплий  бас  застиг
Зробили  світ  категоричниим

Ти  часу  не  свого  дитя
Душа  бажала  барв  людських
Ти  прагнув  кращого  життя
Не  лиш  для  себе,  а  й  для  всих

Навіки  всміхнений  Жеглов
Що  з  правдою  завжди  під  руку
Навіки  очі  про  любов
І  попри  відстаней  розлуки

І  гордо  в  душах  заспіває
Слова  найкращі  і  правдиві
Той,  хто  живе  і  не  вмирає
Хто  і  після  смерті  є  важливим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018


Ранок з…

Мов  талий  сніг,  що  ліг  на  щоки  й
Мов  промінь  дотиком  до  рук
Мов  твої  найніжніші  кроки
Мов  голосу  твойого  звук

Цей  ранок  не  руйнує  іній
Морозу  не  відчутно  нам
І  сонні  ще  занадто  тіні
В  боях  з  морозом  сам-на-сам

Ніщо  не  може  зруйнувати
Тепло  твоїх,  мала,  долонь
Ти  мене  в  душу,  мов  за  грати
І  я  у  свій  тебе  полон

Ти  чарівна,  немов  проміння
І  лагідна,  кохана,  ти
Ніякі  неважливі  стіни
Коли  взаємно  у  душі

Морози  інієм  вкривають
Зима  лютує,  холод  пре
А  я  тебе  мою  кохаю
І  вірю,  що  і  ти  мене...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018


Жива чи правда? Я не знаю…

Жива  чи  правда?  Я  не  знаю...  
Вмикають  тіні  ліхтарі
Чи  я  кохаю?  Так,  кохаю...  
Мов  ковдру  в  вічній  мерзлоті

Так  ніжно  кутаюсь  у  мріях
Вона  моя  чарівна,  ніжна
Я  в  неї  оселив  надію
І  розбиваю  скелі  сніжні

Зриваю  голос  проти  стаї
Шакалам  не  віддам  своє
Все,  кажуть,  з  часом  помирає
Та  лиш  кохання  ще  живе

Твоє  твоїм  лишиться,  знай
Твоє  не  зникне  у  вагонах
І  той  ваш  відчайдушний  Рай
Не  проміняє  на  корону

Долоні  до  долонь  тримай
Не  відпусти,  щоби  не  було
На  гру  чужих  відповідай
Коханням,  про  яке  забули..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018


Життя - не миті…

Слова  не  миті,  їм  летіти
Роки  потрібно  до  тих  душ
Що,  просто,  обирають  жити
Посеред  до  колін  калюж

Назвавши  те  багно  морями
Вдихають  в  себе  тінь  себе
А  треба  бути  всього  нами
І  жити  тут,  а  не  там  десь.

Ми  всі  не  хочемо  чекати
А  головне  здаєм  на  брухт
Кохати?  Нащо  нам  кохати
Коли  нам  важливіший  рух

На  слух  сприймаємо  образи
На  зір  не  сприйнятих  емоцій
І  донедавна  рідній  фрази
Стають  фундаментом  промоцій

Не  більше...  Фальші  забагато
І  досить  мрій,  що  не  збулись
Ми  відкладаємо  кохати
Десь  там  на  потім,  на  колись

Дивись,  що  буде  далі,  нерозумне
Життя  не  можем  обманути
Коли  по-справжньому  нам  сумно
Ми  можемо  торкнутись  суті

І  бути  справжніми  на  мить
І  най  болить,  болить  до  ранку
Світанок  сяйвом  заіскрить
І  вже  не  буде  видно  ранки

Слабкої  ланки  популізм
Про  те,  що  інше  неможливе
На  максимум  мінімалізм
На  мінімум  бажання  дива

Ми  сиві  згадувати  будем
Помилку  кожну  в  наших  "ми"
Та  нині  б'єм  себе  у  груди
А  у  душі  одні  піски

І  цей  пісок  зсипає  вниз
Минає  час  і  лопне  скло
І  не  хапайся  за  карниз
Коли  лиш  плінтус  твоє  тло...  

На  зло  нікчемним  та  неправим
Нікчемно  гни  неправоту
Ці  люди  звичні  вже  до  страви
З  брехні  в  приправі  "я  живу"

Поки  ще  істина  жива
Я  буду  вірити  у  неї
Поки  ще  шанс  є  на  дива
Аж  до  кінця  моєї  "реї"...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018


Даруй на небі небу зорі. .

Даруй  на  небі  небу  зорі
Чаруй  квазарами  системи
І  най  навколо  дурнів  море
Вигадуй  нові  теореми

Розумна  дівчинка  моя
Зникай  в  думках  про  необхідне
Та  лиш  зважай,    що  це  життя
Можливе  зникнути  безслідно

Руйнуй  людські  стереотипи
Не  бійся  Щастя  просто  тут
Ми  маєм  право  не  горіти
Та  всіх  комет  згоріти  суть

Не  плач  кометами  мені
Не  знищуй  Орта  пояс,    чуєш?  
Най,    зірочко,    тебе  в  житті
Якась  планета  зачарує

Світи  мені  посеред  ночі
Промінням  линучи  крізь  темінь
Я  не  забуду  твої  очі
Які  з  моїми  вже  окремо...  

Яскрава  зірко,    я  прошу
Спали  мене  в  кінці-кінців
Для  тебе,    зірочко,    горю
Як  і  завжди  тоді  горів...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018


Благаю дуже - відпусти…

Благаю  дуже  -  відпусти
Не  плач  у  пам'яті  дощами
Не  дай  мені  ізнов  плисти
Як  ми  плили  тими  дворами

Не  дай  згадати  ні  секунди
Ні  миті  разом,  як  були
Не  підіймай  шаленства  бунту
Тоді  то  були  вже  не  ми

Забудь  за  мене  все,  що  було
І  щоби  я  не  пам'ятав...
Або  ж  до  скроні  сонне  дуло
І  щоби  більш  не  відчував

Забий  на  все,  як  ти  зробила
Але  і  щоби  я  так  міг
Ти  потім  знатимеш,  що  вбила
Того,  хто  міг  і  серед  криг

Хто  міг  історію  писати
На  заздрість  всим,  одну  на  двох
Але  хто  вже  почав  згасати
І  далі  вирішить  все  Бог

Зроби  мене  черствим  в  душі
Аби  реально  ненавидів
Аби  всі  погляди  твої
Забув  надійсно,  не  для  виду

Зникай  із  серця  остаточно
Шалена  в  безвісті  ніхто
Але  котра  із  себе  корчить
Надійсно  хто  зна  вже  кого...

Забудь  за  мене  ті  моменти
Що  були  щастям  ще  недавно
Убий,  як  вибила  до  щенту,
Все  у  що  так  вірив  ревно

Чаруй  його,  зникай  в  обіймах
Рахуй  їх  безліччю  разів
Кричи  йому:  "ти  мій  птах!"
Що  краще  наших  справжніх  днів

Дивуйся  вже  його  плечам
І  в  очі  заглядай,  мені  як
Але  не  дай  моїм  думкам
Твоїх  думок  відчути  смак

Забудь  за  мене  нас  навіки
Дурій  в  немудрій  трясовині
Ти  мені  була,  немов  ліки
Немов  по-справжньому  Родина...

І  як  колись  знов  заболить
І  вже  наступний  розчарує
Згадай  того,  хто  мріяв  жить
Кого  ти  кожну  мить  чаруєш

Але  хто  вже  найдалі  є
І  не  верне  в  те  пекло  болю
Де  був  повірив  в  справжнє  те
А  те  вже  зрадило  і  Долю...

Зникай  в  мені,  благаю  я!
Не  можу  вирвати  з  грудей...
Верни  мені  моє  життя
Не  в  світі  болю  та  тіней...

Най  кожен  матиме  лиш  те
На  що  насправді  право  має
Я  мрію  так  забуть  тебе
Хоча  по-справжньому  кохаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018


Біжи!…

Біжи,  біжи,  біжи!  На  світло...  
На  світло  нашого  багаття
Біжи  туди,  де  наші  діти
В  м'яча  із  нами  будуть  грати

Біжи  до  нас  всіх  за  столом
Родинні  теревені,  вечір...  
Де  неважливі  за  вікном
Такі  нам  неважливі  речі

Біжи  до  нас  на  подушках
Чи  на  дивані  всіх  у  купі
Біжи  до  того,  що  у  снах
Збираю  в  пазлики  до  купи

Біжи  до  нас  на  берегах
І  ми  сміємося  в  воді
Там  я  втопаю  у  очах
У  очі  дивлячись  твої...  

Біжи  ,  маленька,  не  від  мене
Нас  те,  що  небо,  повінчало
Біжи,  моя  така  шалена
В  той  час,  де  ми  по-справжньому  кохали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018


Ти знаєш, що мені сьогодні снилась?

Ти  знаєш,    що  мені  сьогодні  снилась?  
Така  ж  кохана,    ніжна,    тепла
На  грудях,    як  колись,    вмостилась
І  цілувала  так,    що  губи  терпли

Тебе  сьогодні  я  тримав  за  руки
І,    як  колись,    дивились  в  очі
Тобою  обрана  розлука
Знівелювала  наші  дні  і  ночі...  

Сьогодні  бачився  з  тобою
А  ти  гарнішаєш  все  ліпше
До  зради  здатна,    не  до  бою...  
Та  Доля  все  за  нас  напише

І  тиша  відданих  обіймів
В  яких  удвох  тонути  будем
Дітей  чарівних  троє  мрію
На  заздрість  нерозумним  людям

Ти  мені  снилася  сьогодні
Була  такою  ж,    вперше  як
І  ми  натхненні  і  "голодні"
Дне  дного  смакували  в  смак...  

І  ми  дуріли  з  подушками
Співали  майже  аж  до  ранку
Ти  залишила  мені  шрами
Залікувавши  лише  ранки...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018


Я є, ким був, ним і лишаюсь…

Я  є,  ким  був,  ним  і  лишаюсь
Не  падаю  посеред  гри
Якщо  кохаю,  то  кохаю
Не  смівши  вбити,  що  в  душі

А  ти?  Чиїм  рукам  ти  віддаєшся?  
Хто  нині  грається  з  тобою?  
Під  поглядом  чиїм  ти  гнешся?  
Хто  захопив  тебе  без  бою?  

І  зливи  геть,  коли  є  очі
Що  так  же  мріють  лиш  про  неї
Лиш  з  нею  рідними  є  ночі
Лише  вона  є  та  ідея

Котру  і  дотепер  тримаю
В  умовах  болі,  що  гризе
Коли  шукаєш  свого  Раю
У  пошуках  не  втрать  себе

Ця  параноя,  що  про  вибір
Можливить  смерті  від  кохання
Ти  полігамна  тиха  риба
Що  тихим  омутом  зле  ранить

Кохані  зрадами  не  нищать
Кохані  вірні  назавжди
І  поряд  у  взаємній  тиші
Коханим  лиш  дарують  дні...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2018


Зима мого в душі світанку

Зима  мого  в  душі  світанку
Посвятою  для  неї  з  тих
Що  не  з  числа,  типу,  коханки
Але,  на  жаль,  з  числа  чужих

Мелодій  ніжний  оксамит
Вона  озвучує  ментальність
В  якій  я  променем  на  мить
Затримаюсь  на  її  вбранні

Заплющу  очі,  стигне  в  грудях
Не  встигнеш  жити?  А  зі  мною?  
Як  можуть  покохати  люди
І  міксувати  все  це  з  грою?

Не  мою  бачити  не  хочу
Мені  потрібна  лиш  моя
Із  ким  ти  там  зникаєш  в  ночі?  
У  кому  вже  твоя  душа?

Нехай  чужа  тепер  та  нині
Я  впевнений,  що  потребую
По  справжньому  справжню  родину
Яку,  мов  замок,  побудую

Ти  знаєш,  згадую  про  тебе
Не  забуваю  відданих  обіймів
Це  небо...  Це  збідніле  небо
Колись  було  насправді  мрійним

У  відблисках  нічної  ватри
Втрачаємо  минуле  все
І  усвідомлюємо  втрати
Лиш  коли  втратимо  себе

Милуй  мене  своїм  "кохаю"
Нехай  то  була  і  брехня
Не  головне,  що  тілом  помираю
Страшніше,  що  вмира  душа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017


Тримай мене, я на краю

Тримай  мене,  я  на  краю
В  умовах,  сповнених  печалі
Убий  мене,  бо  я  живу
В  моментах  тих,  де  ми  кохали

Не  йди  до  мене,  бо  впаду
І  не  знайдеш  уже  і  згадки
І  як  і  стрінеш  на  яву
Лиш  на  портретах  до  нотатків

Не  йди  від  мене,  я  вмираю
Нестримна  мить  ця  на  краю
Летіти  можу,  бо  кохаю
Та  не  взаємно...  Упаду...

Тримай  мене,  я  на  краю
І  піді  мною  ціле  море
В  якому,  як  в  тобі,  втону
Моя  запекла  в  болі  доле...

Тримай  останні  наші  "Ми"
В  словах  і  поглядах  взаємних
Ти  світ  обрала  з  міражів
А  я  повірив  був  даремно

Тримай  мене  десь  там  ,  що  зліва
І  після  згадуй  своїм  дітям
Як  відпустити  ти  посміла
Того,  хто  так  хотів  летіти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017


Купи мене собі, давай.

Купи  мене  собі,  давай
Всміхай  себе  на  наших  фото
Не  лай  людських  нікчемних  зграй
Вони  такі  ж,  як  ми,  істоти

Не  край  папір,  підхоплюй  сльози
В  холодних  закутках  себе
Ти  пам'ятаєш  ті  дві  грози?  
Нам  знаки  були  із  небес

Купляй  усе,  танцюй  для  інших
Зникай  із  мене,  все  викреслюй
Я  буду  гіршим  і  за  гірших
Розтали  Зими,  криги  скресли

Відкинь  папір,  він  є  невинним
Не  псуй  його  своїм  "бла-бла"
Нікчемно  зрадивши  родину
Ти  хочеш  кращого  життя?  

Моя  душа  руйнує  спогад
Та  спогадів  хоч  відбавляй
Я  біг  до  тебе  вірним  догом
Тепер...  Тепер  мені  мене  продай

Купляй  нікчемні  забаганки
Заграйся  в  гру  про:  "я  не  винна"
Я  не  сприймаю  роль  коханки
Я  мрію  про  родину,  сина

Десь  на  краю  твого:  "Привіт"...
Я  буду  краяти  деталі
Мені  не  треба  був  цей  світ
Без  світу  того,  що  ми  мали

Танцюй,  маленька,  в  радість  зграям
Мов  м'ясом  будь  серед  голодних
Твого  в  мені  немає  Раю
Мій  Рай  в  тобі  є  і  сьогодні

Чаруй  їх  всіх,  завчи  всі  ролі
Не  дай  їм  зрозуміти  те
Ким  ти  є  дійсно,  моя  Доле
Що  іншим  продала  себе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017


Моє дівча…

Стій!  Стій!  Стій!  Зупинись!  
Далі  скелі  та  виступи  гострі
Просто  бути  хорошим  колись
Просто  нині  бути  монстром

Гра  в  слова  формують  думку
Слова  звучать,  зникають  в  голос
Хтось  спраглий  прагне  подарунку
В  пакунку  з  написом:  "Від  Долі"...

Чекай,  не  відлітай,  на  мить  замри
Давай  разом,  у  вухах  muzik
Твори  мене,  мене  твори
Моя  шалена  ніжна  муза

Батрач  в  моєму  роздоріжжі
Десь  на  шляху  мене  зустрінь
До  скель,  що  не  як  ти,  не  ніжні
Прийди  добром  святим.  Амінь

Стихають  в  слові  епізоди
Фрагменти  вирваних  "але"
До  твого  ідеалу  вроди
Я  вписую  качам  себе

Нехай  того  ж  гидкого  надто
Десь  надто  ницого  в  словах
Я  не  сприймаю  всі  ці  грати
Мені  в  тобі,  як  в  небесах

Льодяшки  зтануть,  Літо  буде
Тримай  мене,  моє  дівча
Допоки  існувати  будуть  люди
Ти  доти  будеш  теж  жива!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017


Мені б хоч день не думати про тебе

Мені  б  хоч  день  не  думати  про  тебе
Частинки  пазлів  скидати  в  одне
Мені  б  хоч  день  не  мати  за  потребу
Не  бити  мрією,  що,  майже,  не  живе

Мені  б  тебе,  а  там  все  якось  буде
Без  ігрищ,  до  яких  всі  звикли  вже
Мені  тебе  одну  на  свої  груди
Мені  б  тебе,  мені  б  одну  тебе

Мені  б  слова,  що  в  унісон  з  душею
Твоїх  невтомних  оченят  у  погляд
Я  так  же  марю  однією  нею
За  неї  я  молюся  Богу

Мені  б  хоч  день,  щоб  вільно  і  без  суму
Хоч  день  при  тямі,  але  в  забутті
Без  неї  я,  мов  робот,  що  без  струму
Не  здатен  ні  на  що  в  житті

Мені  б  її,  не  ту,  що  болем  криє
А  ту  мою,  що  мріяв  був  тоді
Всі  кажуть,  поки  є  іще  надія
То  все  можливе  в  нашім  ще  житті?

Мені  б  одну...  І  тепло  і  приємно
Щось  рідне  поряд  так  навіки  назавжди
Без  неї  я  живу  даремно
Мені  б  її,  мені  б  одну  її...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017


Пусть тает лёд в старинном граде

Пусть  тает  лёд  в  старинном  граде
Как  по  Весне  и  к  Лету  пусть
Ты  можешь  все  тянутся  к  правде
Но  правда,  зачастую,  -  грусть

Пусть  голуби  летят  к  кортежам
К  счастливым  молодым  Зимой
Пусть  Осень,  сбросив  всю  одежду
Не  сбросит  со  счетов  любовь

Пусть  ангелы  не  плачут  с  боку
Оплакивая  нас  былых
Ты  помни  о  своих  истоках
Ты  помни  имена  родных

Все  исчезает  и  невечны  свечи
Что  догорят  и  без  следа
И  лишь  любовь,  как  искалечит
Та  и  излечит  навсегда

Держи  меня  чуть  где-то  слева
И,  засыпая,  вспоминай
Что  ты  была  мне  королевой
Что  ты  мне  вдохновляла  Рай

Не  исчезай  с  оттоком  света
Ко  мне  во  снах  вновь  приходи
Ты  лживая,  но  сердца  нету
С  которым  так  игралась  ты...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017


Тримай себе за Україну та Україну бережи

Тримай  себе  за  Україну  та    Україну  бережи
В  часи  лихі,  в  часи  скорботи
Про  себе  в  собі  відтвори
Її  чарівні  ніжні  ноти

Міста  та  села,  Ріки  й  гори
Два  моря  та  полів  безкрай
Допоки  вороги  не  в  норах
Не  залишай  в  біді  свій  Рай

Під  тон  двох  кольорів  іди
До  смерті  за  ідею  волі
Не  тіла  болю  бійся  ти
Душа  скоріш  скона  від  болю

Не  гни  спини  перед  чужими
Від  себе,  знаєш,  не  втекти
Шляхами  твоїми,  людино
Лише  тобі  дано  пройти

Вмивайся  росами  своїми
Не  мила  буде  чужина
Не  будемо  ми  там  своїми
Хоча  і  краще  там  життя

Гордій  за  те,  де  ти  є  нині
Будь  гідним  тому,  що  твоє
Ти  проживеш  без  України
Без  тебе  Україна  вмре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017


Надихай мене, дихай мною, розривай…

Надихай  мене,    дихай  мною,    розривай
Пута  страху,    що  скутали  душу
І  ми  підем,    підем  за  край
Без  тебе  ні  на  крок  не  рушу

Зникай  в  словах  моїх  постійно
Мені  набої  вірно  подавай
Давай-но  разом  ніжно,    мрійно
Наш  спільний  побудуєм  Рай

Десь  там,    де  майже  без  брехні
Де  щирі  ми  іще,    мов  діти
Де  руки  я  тримав  твої
І  так  хотілось  жити...    Жити!...  

Не  рви  на  клаптики  кохання!...  
Нам  Доля  цього  не  пробачить...  
Лікуй  коханням  мої  рани
Не  бий  зі  спини,    я  все  бачу...  

Заплач,    читаючи  рядки
Могло  би  бути,    ти  це  знаєш
Зненацька  втративши  вогні
Шепчу  крізь  відстань,    що  кохаю...  

Привіт,    моє  маленьке  чудо
Моя  нестримна  "Джеральдіна"...
І  ось  ти  знов  на  моїх  грудях
Така  хороша,    мов  дитина...  

Пекучим  болем  розпирає
Вмирає  все  у  цій  війні
Вона  мене  іще  там  лає
За  жарти  в  надміру  мої

Вона  до  мене  ще  біжить
Із  посмішкою  на  вустах
Та  човен  спогадів  лежить
Вже  нерушимо  у  пісках...  

Кохай  мене  сильніше,    ти  найкраща
Найкраща  з  цих  усих  -моя...  
Навіщо,    ти  скажи,    ну  нащо?!  
Ми  маєм  лиш  одне  життя...  

І  "Завтра"  нас  уже  не  буде
Не  буде  разом  вечорів
Фарбуй  чорнилами  етюди
Що  я  в  червоне  так  хотів...  

Минай  крізь  пальці  у  пітьму
Та  залишайся  в  голові
А,    як  позвеш,    то  віднайду
Твій  погляд  навіть  у  пітьмі...  

Зникай,    моя  кохана...    Я...  
Я  буду  в  тих  місцях  де  поряд
З  тобою  ми  були  життя
І  де  не  було  болю,    горя...  

Згадай  той  бій,    що  подушками
Від  них  не  було  навіть  болю
Та  спогади  лишають  шрами
І  не  бажають  більше  волі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017


Там ти…

Там  ти...  У  кожному  лунаєш  слові
Там  ти...  І  ми  удвох  у  парі
Ти  надто  сповнена  любові
А  я  вдихаю  твої  чари

Там  ти...  Колись  іще  моя
Живеш,  як  і  жила  донині...  
Там  ти,  а  в  тобі  є  душа
Душа  моєї  мрії  про  родину

Там  ти...  І  посмішки  в  пітьмі
Торкання  вуст  шаленими  ночами
Ти  стала  світлом  у  моїм  житті
Лишишся  відблиском  зірок  ночами

Там  ти...  Моя  гучна  і  тиха
Моя  смішна  і  надто  вже  серйозна
Там  ти...І  капельки  зі  стріхи
Стрічають  нас...  Я  вимагаю  дози!  

Мені  не  вистачає  спокою  в  душі
Стежок  твоїх  в  шляху  на  тім  шляху
Якими  разом  пробігали  ми
Якими  в  пам'яті  понині  я  біжу

Там  ти...  І  я  лишаюсь  там
У  закутках  мого  "кохаю"
Там  ти...  Мій  надчуттєвий  храм
Мій  сон  мого  родини  Раю  

Там  ти...  І  я  з  тобою  є
Без  зрад,  невігластва,  розчарування
Так  прикро,  коли  є  моє
Та  не  взаємним  кохання...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017


Давайте разом станем кращі!

Давайте  разом  станем  кращі
І  без  пихи,    що  егом  ллє
Най  все  лихе  піде  у  хащі
Я  знаю,    що  лихе  мине

Навіщо  нищити  до  днища
Своє  по  роду  і  правам
Коли  в  снігу  на  попелищі
Ми  самі  палимо  наш  храм?  

Тримати  маємо  єдине
Що  нас  об'єднує  і  вже
Не  буде  сварок  у  родині
Побачите  -  лихе  мене

Нікому  більше  ми  не  треба
Окрім  як  тут  одне  одним
І  лише  ми  тут  за  потреби
У  змозі  будувати  "Рим"

І  Крим  у  змозі  повернути
Відстояти  весь  НАШ  Донбас
А  вороги  дійдуть  до  суті
Їм,    просто,    треба  довший  час

Ми  разом  -  сила,    вражий  страх
Натхненням  нам  служив  віками
В  козацьких  відданих  серцях
Лунає  ехо  між  серцями

Не  падати  і  вже  ні  за  що
Не  йти  війною  проти  брата
Буває  сила  навіть  в  пращі
Якщо  своє  не  продавати

І  як  залишимось  собою
Народом,    а  не  скопом  тих
Хто  може  лиш  ліпити  з  гною
Лишимось  предків  гідними  своїх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017


Я тлом, впаду до твоїх ніг

Я  тлом  впаду  до  твоїх  ніг
Зникатиму  в  думках  безмежних
Ти  в  пошуку  тих  золотих
А  я  шукаю  протилежних

Мені  прості  більш  до  вподоби
Які  є  справжніми,    не  ниці
Ти  маєш  ідеальну  вроду
Та  поряд  тебе  чужі  лиця

На  крицях  мрій  думки  плекаю
Вже  на  краю  і  вже  без  крил
Лиш  Ангел  мій,    що  підіймає
Мене  у  снах  до  тебе...    Пил...  

І  я  згораю  в  твоїх  тих
Що  ще  недавно  так  дивились
Ми  грались  в  рідних  та  своїх
Та  гратись,    чомусь,    ти  втомилась

Ховались  від  усих  навколо
В  пів  темені  твоїх  кімнат
Хотілось  Долі.    Просто  Долі...  
І  душу  вирвати  з-за  грат...  

Так  мріялось  твоїх  долонь
До  старості  не  відпускати
Довічним  виявивсь  полон
Довіку  змушений  кохати...  

Два  серця  тишу  розпинають
Їх  спів  і  плач  розірвуть  тишу
Ми  втратили,    що  звав  я  Раєм
То  хоч  кохання  я  залишу...  

І  в  болі  мудрість  набуваю
Зникаю  часто  у  собі
Та  ти  десь  поряд,    відчуваю
Ти  ось  де  ,  поряд  -  у  душі...  

Мені  не  вистачає  Того  Раю
Що  був  тоді,    коли  я  мріяв
У  те,    що  ти  мене  кохаєш...  
Останньою  вмира  надія...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017


Лежати досі нерухомо

Лежати  досі  нерухомо
В  словах  плекаючи  надію
Слова  правдиві  і  вагомі
Та  ці  слова,    на  жаль,    не  діють

Світає  за  вікном  маршруток
Зникає  темінь  із  дворів
Так,    справді,    добре  просто  бути
Так  жаль,    не  тим,    ким  так  хотів

Ти  кличеш  Долі?    Я  тебе
Бо  нині  це  вже  є  тотожним
І  те,    що  послано  з  небес
Продати/зрадити  не  можна

А  на  очах  лишився  погляд
Очей  коханих  в  ті  хвилини
Яким  потрібен  надто  догляд
Яким,    так  мріяв,    і  Родина...  

Світає...    Всім  містам,    привіт
Ридайте,    плани,    що  не  збулись
Я  ще  продовжу  свій  політ
По  тих  місцях,    що  не  забулись

Я  віднайду  себе  в  тобі
Нехай  ти  будеш  і  без  мене
Ти  є  святою  у  житті
Моя  у  відчаї  шалена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017


Лежати досі нерухомо

Лежати  досі  нерухомо
В  словах  плекаючи  надію
Слова  правдиві  і  вагомі
Та  ці  слова,    на  жаль,    не  діють

Світає  за  вікном  маршруток
Зникає  темінь  із  дворів
Так,    справді,    добре  просто  бути
Так  жаль,    не  тим,    ким  так  хотів

Ти  кличеш  Долі?    Я  тебе
Бо  нині  це  вже  є  тотожним
І  те,    що  послано  з  небес
Продати/зрадити  не  можна

А  на  очах  лишився  погляд
Очей  коханих  в  ті  хвилини
Яким  потрібен  надто  догляд
Яким,    так  мріяв,    і  Родина...  

Світає...    Всім  містам,    привіт
Ридайте,    плани,    що  не  збулись
Я  ще  продовжу  свій  політ
По  тих  місцях,    що  не  забулись

Я  віднайду  себе  в  тобі
Нехай  ти  будеш  і  без  мене
Ти  є  святою  у  житті
Моя  у  відчаї  шалена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017


Я більше болю більш не хочу!!!!!

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FDrodrvRKSc&t=5s[/youtube]
Я  більше  болі  більш  не  хочу
Не  можу  витерпіти  й  цю
Ти  всі  про  нас  слова  пророчі
Міняла  егом  на  грошву

Я  сліз  собі  не  дозволяю
Чоловіки  не  плачуть,  знай
Ти  не  обрала  мого  Раю
А  я  хотів  наш  спільний  Рай

Ми  стільки  би  могли  пройти
Дві  половини  поодинці
Одне  без  одного  слабкі
А  ти  чекаєш  свого  принца…

На  принцип  йдеш,  хоча  не  варте
Нічого  в  супроти  кохання
Стосунків  як  потухне  ватра
Ще  тлітимуть  підступно  рани

Міняй  погане  на  хороше
Не  бий  зі  спин  у  душі  рідних
Бо,  як  Зима,  то  припорошить
Сліди  коханих,  що  безслідно…

І  не  вернеш  ні  того  ливню
Що  нас  кропив  святим    дощем
І  стільки,  як  це  є  не  дивно
Існуючих  нам  спільних  тем

Не  повернеш  за  скельцями  грози
І  нас  удвох  близьких  настільки
Здавалось,  що  лиш  вдвох  в  житті
Для  нас  всі  ріки  будуть  мілко

Не  слухай    впевнених  порад
Послухай  серце  і  вирішуй
Що  важливіше:  лютий  град
Чи  ніжна  і  кохана  тиша…

Душа  в  сльозах,  а  очі  терпнуть
Не  варта,  ні!  Лиха  й  підступна!...
Ти  товстошкіра  ще  і  в  светрі
А  в  мене  так    холонуть  ступні…

Не  вистачає…  Біль  ця  люта
Не  відпускає  і  тримає
В  твоїм  житті  мої  салюти
Ти  так  натхненно  відкидаєш

Я  буду  жити  ще  думками
Про  нас  тоді  настільки  ніжних
Про  біль,  що  я  знімав  вустами
Про  те,  що  ще  було  би  ліпше

Тепер  немає,  ти  є  вільна
В  своєму  світі  ти  свята
Ти,  що  не  ставши  моїм  тилом,
Спалила  у  душі  жнива

Та  поки  пам’ять  буде  жити
Я  ще  хворітиму  тобою
Ти  та,  що  смів  боготворити
Хоча  мене  вважала  грою

Тримай  своє  й  не  відпускай
Свого  в  житті  настільки  мало
Приймай  кохання  справжній  Рай
І  згадуй  нас,  як  ми  кохали…

Не  нищи  те,  що  вічним  стало
Не  йди  супроти  Долі  ти
Бо  ті,  хто  з  Долею  зіграли
В  дарунок  мали  дні  пусті

Не  плач  так  награно  в  словах
Не  розкидайся  почуттями
Бо  ті,  хто  нам  приходять  в  снах
Можливо,  залишаться  снами

Нам  Доля  радою  була
Подарувати  щось  найкраще
Та  проти  мене  ти  списа
А  я  тримаю  лише  пращу

І  ту  опущу  в  небажанні
Тобі  лихого  заподіять
Ти  моє  те,  що  є  Коханням
Ти  моя  та,  про  котру  мрію…

Слова  написані  про  тебе
Правдиві  всі  і  від  душі
Мені  слова  диктує  небо
Воно  нам  слало  наші  дні

Мені  тебе  бракує  дуже
Нікчемно  все  настільки  так
 В  той  час,  як  серце  моє  тужить
Своїм  життя  ласуєш  смак

Я  стільки  вірив  в  наше  свято
Що  розтягнулось  би  в  життя
Що  нині  почуттів  цих  грати
Приймаю  за  Олімп  тепла

Мене  в  тобі  уже  немає
А  ти  в  мені  зажди  гориш
Коли  думки  про  нас  вбивають
До  ран  кладу  лише  спориш

Не  хочу  з  серця  викидати
Не  хочу  знову  в  сіру  масу
Повинні  жити  та  кохати
Кохати  віддано  і  ласо

Не  хочу,  більше  не  бажаю
Зникати  десь  не  біля  тебе
Я  лиш  тебе  одну  кохаю
І  лише  ти  мені  так  треба

Я  вірив  в  ті  примарні  мрії
Що  твої  очі  дарували
Тепер  залишилась  надія
Що  ми  ще  не  чужими  стали

Моя  мала,  хай  буде  нині
І  потім  по  життю  тобі
Важливіше  за  все  родина
Як  колись  було  і  мені

Я  сохну  вітками  до  низу
Я  тишею  не  марю  вже
Ти  мрієш  про  висот  карнизів
А  я  ж  бажаю  лиш  тебе

Вмирай,  мала,  за  почуття
Не  продавай  в  майбутніх  днях
Все  те,  що  гідне  на  життя
Твоє  життя  в  твоїх  руках…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017


Коли я все деталізую

Коли  я  все  деталізую
У  відчуттях  мого  "не  я"
Мости  підпалюю  й  руйную
З  твоїм  таким  чужим  життям

Коли  я  розбираю  дії
Всілякі  дії,  що  від  тебе
То  серце,  що  про  тебе  мріє
Раніше  проситься  на  небо

Ти  знаєш,  краще  бути  тим
Хто  твоїх  дій  не  розуміє
Хай,  краще  бути  вже  лихим
Ніж  хворим,  що  постійно  мріє

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017


Летять листівки в далину…

Летять  листівки  в  далину
Думки  розгаданих  мелодій
Знов  розбудившися  від  сну
Впадуть  до  ніг  твоєго  роду

Листи  ти  виховаєш  в  тих
Хто  буде  потім  після  тебе
Щоби  дійшли  до  тих  твоїх
Хто  буде,  як  підеш  на  небо

Плекай  в  собі  снагу  писати
Вкладаючи  у  слово  суть
Навчи  їх  віддано  кохати
Най  мудрість  всю  твою  вберуть

Навчи  не  зрадити  близьких
Щоб  за  країну  заступились
Коли  з  країв  яких  слизьких
Прийшла  ворожа  люта  сила

Навчи  їх  в  бідах  не  здаватись
Пошли  їм  мудрості,  прошу
На  захист  немічним  ставати
І  посміхатися  добру

Хай  пам'ять  предків  не  вбивають
В  листах  прочитаних  тоді
Думок  майбутніх  водограєм
Вони  подякують  тобі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017


Ні року, ні дня, ні хвилини

Ні  року,    ні  дня,    ні  хвилини
Ні  жодної  з  тисяч  секунд
Не  хочу  не  бути  в  родині
Де  вірять,    надіються,    ждуть

Гидую  словами  пустими
Що  радують  болі  в  речах
Я  хочу  людей,    щоб  простими
І  справжніми  були  в  очах

Я  хочу  тебе  на  порозі
Що  так  же  чекає  завжди
Щоби  попри  лютії  грози
Не  втратила  мене  в  собі

Я  хочу  твоєї  теплоти
Долоньок  твоїх  на  щоках
Я  хочу  до  тебе  турботи
І  вірності  в  днях  та  роках

Я  мрію  про  тебе  єдину
Про  ніжність,    маленька,    твою
Ти  та,    що  бажана  єдина
Ти  та,    що  котрою  живу

Ти  Осінь  бажана  й  тендітна
Сувора  і  тиха  Зима
Ти  радість  по-справжньому  Літня
Весна,  що  моя  не  моя

Тобою  ще  житиму  я
Допоки  ще  житиме  світ
Ти  та,    що  моя  не  моя
Що  в  мрії  дарує  політ..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017


А ти, як завжди, он лайн…

А  ти,    як  завжди,    он  лайн
В  тенетах  спітчів  та  гри
Я  був  казав  тобі:  "грай"
Ти  ж  не  відмовиш  від  гри

У  тебе  життя,    мов  волосся
Стежок  до  безлічі  є
Твоє  без  мене  колосить
Моє  без  тебе  гниє

Вмирають  люди  в  літах
Душа  вмирає  раніше
Ти  була  сяйвом  в  очах
Тепер  залишилась  тиша

І  темінь  тишу  покрила
Чатує  в  темені  біль
Ти  маєш  те,    що  хотіла
Вітаю,    влучила  в  ціль

В  тумані  знову  один
І  далі  безліч  історій
І  на  одній  із  картин
Лишуся  висохшим  морем

А  ти  поглянеш  на  те
Колись  розбурхані  хвилі
Вже  не  зігріють  тебе
Ти  їх  позаду  лишила.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2017


А ти, як завжди, он лайн…

А  ти,    як  завжди,    он  лайн
В  тенетах  спітчів  та  гри
Я  був  казав  тобі:  "грай"
Ти  ж  не  відмовиш  від  гри

У  тебе  життя,    мов  волосся
Стежок  до  безлічі  є
Твоє  без  мене  колосить
Моє  без  тебе  гниє

Вмирають  люди  в  літах
Душа  вмирає  раніше
Ти  була  сяйвом  в  очах
Тепер  залишилась  тиша

І  темінь  тишу  покрила
Чатує  в  темені  біль
Ти  маєш  те,    що  хотіла
Вітаю,    влучила  в  ціль

В  тумані  знову  один
І  далі  безліч  історій
І  на  одній  із  картин
Лишуся  висохшим  морем

А  ти  поглянеш  на  те
Колись  розбурхані  хвилі
Вже  не  зігріють  тебе
Ти  їх  позаду  лишила.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017


Чотири рядки

Зима  морозить  біль  жорстокою  собою
Супроти  болі  гне  усі  мости
На  різних  берегах  були  з  тобою
На  різних  залишились  назавжди...







Іржаві  кораблі  плавати  не  будуть
І  люди  ржаві  вже  не  в  силах  на  Родину
Допоки  слухаєш,  що  кажуть  люди
Ти  забуваєш,  що  і  ти  людина...






Все  случается  не  зря
И,  лишь  любя,  мы  дышим  счастьем
Когда  любовь  твоя
Не  распадется  на  обиды  части...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017


Стій! Стій! Не падай в небо…

Стій!    Стій!    Не  падай  в  небо...  
Не  лий  йому  свої  дощі
Тобі  всміхатись  сонцем  треба
В  дітей  на  лицях  у  дворі

Не  йди  в  задум'я  свого  "я"
Воно  говорить  лиш  неправду
Коли  тобі  своє  життя
Воно  мені  на  решту  зраду

Не  плач,    маленька,    в  самоті
Розбав  її  натхненням  своїм
Не  падай  в  небо  ,  де  є  ми
Там  час,  направду,  рани  гоїть

Не  рвись  за  пристрастю  до  зла
До  Щастя  не  тягнись  крізь  зради
Прийми,  маленька  у  життя
Вже  сказану  раніше  правду

Не  падай,    гідна  ти  життя
Не  знищуй  гідність  у  бездум'ї
Хай  буде  справжньою  душа
Якою  мріями  живу  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017


В моєму домі завжди буде музика

В  моєму  домі  завжди  буде  музика
Її  приємний  аромат  бадьорить
В  дитячих  відлетівших  гудзиках
У  шумі  гір,  чи  хвиль  на  морі

Вона  лунатиме  для  мене
Дружині,  мамі,  діточкам
І  в  спокої  лишусь  шаленим
Не  давши  плакати  очам

Вона  мені  зіграє  спокій
Без  зайвих  непотрібних  лих
Мов  музика,  лишаться  кроки
Настільки  рідних  ніг  твоїх

В  моєму  домі  завжди  буде  музика
Я  надихаюсь  цим  звучанням
Вона  всі  біди  дозволяє  звузити
І  живить  тягу  до  кохання  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017


Я хочу пояснень… Я вимагаю пояснень!

Я  хочу  пояснень…  Ні,  я  вимагаю  пояснень!
Про  те,  що  не  сталось.  Про  те,  що  було  б
Я,  звісно,  не  красень.  Ну  явно  не  красень,
Але  щось  красиве  у  душах  жило

Я  прагнув  до  світла,  тепла  та  турботи
До  того,  що  в  сім’ях  всіх  справжніх  живе
Ти  статусів  прагнеш,  грошей  та  роботи
А  я  ж  бо  хотів,  мала,  лиш  тебе

Я  грався  у  скепсис  все-все  розумівши
Що  далі  там  буде  самотність  і  біль
Та  десь  цю  сторогу  в  собі  загубивши
Обрав  ці  стосунки,  котрі  з’їла  міль

Я  в  тиші  кричав,  душа  чула  тишу
Від  скреготу  в  ній  тепер  вже  щурів
І  були  підступні  великі  ці  миші
Що  я  їх  прогнати  з  душі  не  посмів

Я  грався  у  радість,  радівши  щоденно
В  російську  рулетку  віддавши  талон
Ти  гралася  мною  настільки  шалено
Що  втратив  був  спокій,  натхнення  і  сон

І  от  вже  тепер  на  цім  роздоріжжі
Хтось  збіжжя  зібрав  і  в  родині  живе
А  ми  десь  на  полі  покинули  збіжжя
Й  обрали  полову…  Щось,  явно,  пусте…

І  кожен  собі  переконаний  буде
Що  правий  й  інакше  ну  просто  ніяк
Та  що  там  вже  знають  порадники-люди
Що  й  самі  кохання  не  знають  на  смак…

Тепер  вимагаю  пояснень  від  тебе
І  потім  хотітиму,  сонечко  їх
Хто  зрадив  кохання,  той  зрадив  і  небо
Ти  зрадила  нас  –  щасливих  й  святих…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017


Буває так…

Буває  так,  що  Осінь  на  душі
І  не  важливо,  що  там  за  вікном
Буває  так,  що  хочеш  у  житті
Лишитись  не  життям,  а  сном

Буває  так,  що  посмішку  дарую
А  очі  болем  захлинають  душу
Буває,  знаю,  що  існую
І  існувати  поки  мушу

Буває  так,  що  світло  тисне  мрії
І  гасять  руки  лампочки  байдужі
Буває,  що,  втрачаючи  надію,
Лиш  серце  за  надіями  ще  тужить

Буває  так...  А  біль  -  вона  миттєва
За  мить  життя  слугує  нам
Буває  так,  що  серце  не  сталеве
Та  не  дозволить  слабини  очам

Буває  так,  що  на  стежки  не  повернути
І  шлях  зникає  в  пелені  туманів
Буває  так,  що  ті,  з  ким  хочем  ми  бути
Нам  роблять  вже  невиліковні  рани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2017


Безкраї очі манять погляд

Безкраї  очі  манять  погляд
Торкають  ніжністю  душі
І  просять  стати  на  дороги
Якими  ходиш,  ніжна,  ти

Цілують  кольором  тепла
Без  спину  проникають  в  серце
Ми  мов  два  контури,  де  я
Твій  вже  забутий  Джерсі

Ти  чаша,  сповнена  любові
Та  не  кохання,  прикро  так
Ти  була  спробувала  крові
Припала  кров  моя  на  смак

Мені  тебе  не  вистачає
Я  був  щасливий  у  тих  днях
Що  називав  був  своїм  Раєм
У  рідних  тонучи  очах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017


Ми!

[i][b]Ми  бавили  кохання  болем
Та  плакали  дощем  тоді
Коли  моя,  що  дана  в  Долі
Мені  сказала  грубо:  "ні!"

Ми  Літом  почались  спекотним
А  закінчились  Восени
І  те,  що  їй  є  неістотним
Важливим  надто  є  мені

Ми  ставили  постійно  крапки
І  тих  трьокрапок,  Ми!хоч  мети
На  "лапки"  клали  свої  "лапки"
І  так  торкались  до  душі

Ми  ніжились  в  теплі  любові
Відважно  мріяв  про  тоді
Вона  ж  заткнула  на  пів  слові
Надавши  право  лиш  на  сни

Ми  каялись  і  знов  грішили
Ми  жили  в  сотнях  ніжних  фраз
Та  Осінь  знову  наступила
І  вже  немає  разом  Нас...[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017


Дорожіть коханням, люди

Дорожіть  коханням,  люди
Його,  може,  більш  не  буде
Бережіть  коханих  завше
Серце  їм  своє  віддавши
Не  вбивайте  тих  залежних
Що  залежать  лиш  від  вас
Маючи  щось  протилежне
Не  шкодуйте  щирих  фраз
Не  втикайте  ножі  в  спину
І  не  зраджуйте  святе
Бо  людиною  людина
Лиш,  коли  кохає,  є

За  родину  важливіше
В  цьому  світі  і  нема
Так  прекрасно  коли  тиша
В  ній  спокійна  є  душа
Не  промінюйте  коханих
На  непотріб  та  понти
Ви  врізайте  в  душі  рани
Бо  залежні  є  вони...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017


Сказать тобі, що ти невірна?

Сказать  тобі,  що  ти  невірна?
Так  це  нічого  не  сказать
Усі  слова  твої  манірні
Хоча  могла  б  моєю  стать

Сказать,  що  зраджуєш  мене
І  продаєшся  так  нікчемно?
Так  ти  ж  сама  все  знаєш  це
Та  ці  знання  твої  даремні

Сказать,  що  в  перебір  кохаю?
Та  чи  ти  варта  щоб  аж  так?
Ви  вдвох  були  для  мене  Раєм
А  я  для  тебе  мов  простак

Я  жив  тобою,  ти  -  життям,
Яке  було  постійно  в  тебе
Я  надто  довірявся  снам
І  вірив  у  всі  знаки  неба

Ти  моє  краще,  що  я  мав
Ти  мала  б  стати  і  єдина
Я  так  тебе,  мала  кохав
Я  так  хотів,  мала,  родину...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017


Що є твоїм, твоїм і буде

Що  є  твоїм,  твоїм  і  буде
І  через  роки  поверне
Нам  будуть  говорити  люди
Що  все  не  те,  що  все  не  те...

Ми  будем  слухати  поради
Минаючи  все  коло  тих
Хто  обирає  тільки  правду
І  слухає  порад  своїх

Все,  що  судилось,  справдить  шлях
І  в  тій  оселі  на  шляху
Де  у  думках  панує  страх
Щоб  долю  вибрати  свою


Але  ми  маємо  самі
Обрати  те,  що  нам  потрібно
Та  з  розумінням,  що  в  житті
Не  можна  зраджувати  рідне

Ми  самі  творимо  життя
А  Доля    створює  можливість
Щоб  наша  змучена  душа
Не  перестала  вірить  в  диво...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017


Як і чотирм місяці тому…

Як  і  чотири  місяці  тому
Дощами  затягує  ці  небеса
Як  і  тоді,  це  було  без  грому
Та  ти  уже  десь  і  десь  уже  я

Ти  маєш  життя,  що  сповнене  щастям
Я  маю  думки  про  те,  що  було
Про  те,  що  могло  би  ще  статься
Якби  в  твоїм  серці  кохання  жило

Ти  там  так  живеш,  як  бажаєш
У  світлі  тепла  навколишніх  тіл
А  я  помираю,  від  болю  вмираю
І  ось  уже  майже  без  сил

Танцюй  та  квітуй,  та,  що  ходить  по  трупах
Вбивай  тих,  хто  вірив  тобі
Скидай  до  одної  їх  купи
І  живи  собі,  просто  живи

Подвоюй,  потроюй,  в  чотири  давай
Вбивай,  як  мене,  до  останку
Тобі  є  достатнім  твій  Рай
Мій  Рай,  то  взаємні  дні-ранки

Зникай  і  в  моменти  розлуки
Не  згадуй  про  мене,  ти  -  біль
Для  тебе  слова  -  лише  звуки
Кохання  для  тебе  -  то  цвіль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


Тобі мій світ тісним би став.

Тобі  мій  світ  тісним  би  став
А  я  хотів  лише  тебе
Тебе  ніхто  так  не  кохав
І  так  ніхто  тебе  не  жде

Я  вартим  був  аби  обрати
Не  папірці,  що  душу  вб'ють
Лиш  обраним  дано  кохати
Лиш  мудрі  б  цю  збагнули  суть

Опісля  років  десяти
Ми  порівняємо  здобутки
Грошви,  зрадливая,  тобі
Мені  ж  в  Родині  вірній  бути

Ти  відцуралась?  Ну  й  нехай
Щуряча  суть  паскудить  душу
Ти  була  тим,  що  значить  Рай
Та  біль  я  відчувати  мушу

Продажні  права  на  кохання
Не  мають,  хай  жеруть  грошву
Я  мріяв,  щоб  була  остання
Я  мрію  в  посмішку  твою

Ти  ница,  зла,  продажна  вся
Кохання  продала  за  гроші
Минуть  роки  і  нам  життя
Надасть  уроки  над  хороші

Ти  мошеш  думати  як  хочеш
Що  вірно  все  зробила  ти
Та  наші  дні  майбутні  й  ночі
Ти  продала  за  дріб'язки

І  скільки  б  аків  не  створила
Ти  грішна  бо  продала  те
Що  інші  в  Боженьки  просили
І  що  в  мені  поки  живе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017


Які вже рідні всі ці фото

Які  вже  рідні  всі  ці  фото
У  відблисках  емоцій  щирих
Усмішок  рідних  ніжні  ноти
Душа  у  спокої  та  мирі

Мелодій  гарних  аромати
Старих  мелодій  для  душі
В  яких  хотілося  кохати
Кохати  щиро  й  назавжди

Найкращі  мультики  -  минулі
Найкращі  фільми,  що  на  них
Зростали  і  натхненні  були
Висот  дістатися  своїх

Ми  там  всі  справжніми  були
Не  було  думок,  ні  про  гроші
Ані  про  те,  що  у  житті
Можливо,  є  не  лиш  хороше

А  нині  гіршими  стаємо
Емоцій  справжніх  боїмося
Близьких  людей  нам  продаємо
За  гроші  знову,  все  за  гроші..  

Старих  мелодій,  фото  світлих
Не  маєм  права  забувати
Хоча  дорослі,  але  діти
Лиш  діти  вміють  відчувати

Ми  зберігаємо  ті  миті
Якими  ми  живем  і  нині
Лиш  мудрі  можуть  повторити
Моменти  ці  уже  в  Родині

Я  очі  закриваю  й  бачу
Отих  минулих  нас  щасливих
На  щастя  здатні  лише  кращі
Лиш  кращі  здатнії  на  диво

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017


Летіти птахом…

Летіти  птахом  геть  від  трав
Їх  гне  під  себе  навіть  вітер
І  я,  коли  на  них  лежав,
Хотів  постійного  був  Літа

Ті  трави  зманюють  в  брехні
Стійкими  крицями  здаються
Але,  як  каплі  дощові,
Під  ними  до  земельки  гнуться

Летіти  птахом  геть  від  болю
Свавілля  тих,  хто  без  душі
Хто  інших  нас  зіграє  ролі
Які  вже  не  зіграєм  ми

Хто  також  кличе  іменами
Але  вже  інших,  нам  чужих
Хто  тими  ж  ніжними  словами
Описує  суть  днів  своїх

Летіти  птахом  і  подалі
Щоби  не  чути  взагалі
Брехню  від  тих,  кого  так  мало
В  моїм  заболенім  житті

Не  бачити  чарівні  очі
Не  ніжитись  у  травах  тих
Що  ніжили  тієї  ночі
У  спогадах  святих  моїх

Летіти  птахом  далі  в  небо
З-за  хмар  усе  таке  просте
Ти  кажеш  болю?  Ні,  не  треба
Я  хочу  щастя,  хтів  тебе

Летіти  птахом  все  в  надії
Що  трави  вкріпнуть  у  сінах
І  з  віком  найпалкіші  мрії
Не  стануть  болем  у  очах

Двох  тих,  що  раптом  розійшлися
По  двох  життях  ізнов  окремо
Хоча,  як  хочеш  подивися,
Самі  собі  ввели  дилеми

Летіти  птахом...  Шаленію...
Я  в  хмари  стрімголов  несусь
Без  тебе,  сонечко,  не  вмію
Та  обіцяю,  що  навчусь...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2017


А я чекатиму поки…

А  я  чекатиму  поки
Дуріти  совсім  перестанеш
І  ти  Родину  на  грошИ
Міняти  більше  і  не  станеш

А  я  чекатиму  коли
Прийдеш  до  тями,  зрозумієш
Що  є  важливим  у  житті
Та  вже  нічого  і  не  вдієш...

Коли  з  майбутнім  чоловіком
Ти  станеш  ніжною,  як  я
Хотів  аби  було  без  ліку
З  тобою  лік  годин  життя

Ми  будем  з  іншими  тоді
Несправдивши  одне  бажання
Що  Доля  Нам  -  тобі  й  мені
Послала  лагідним  коханням

Ти  злочин  вдіяла  і  світ
Розставить  все  по  тих  місцях
Де  був  тривав  душі  політ
У  двох  закоханих  серцях

Мені  не  вистачає  Нас
Та  більше  я  не  потурбую
Ти  замість  Нас  обрала  фарс?
Ну  ок...  Тобі  його  дарую

Не  заважаю,  та  живу
Опоки  після  лиш  тобою
Я  не  пробачу  за  цю  гру
Що  ти  не  називаєш  грою

За  біль,  за  зраду,  не  пробачу
І  втямиш  ти  то  все,  як  є
Лише  коли  себе  побачиш
Як  так  же  зрадять  і  тебе

Маленька,  сонечко,  прости
Що  аргументів  не  знайшов
Та  ти  була  в  моїм  житті
Святим  отим,  до  чого  йшов

Хай  буде  так,  і  більш  ні  слова
Не  варті  зрадники  тепла
Не  варті  зрадники  любові
Сухі  і  в  серці  без  життя

Чарівних  днів  і  більше  грошей
Людей  цинічних,  що  ти  їх
Позамість  нас  обрала  досі
Тирад  не  чуючи  моїх

Ні  слова  і  ні  дії  тим
Хто  зрадив  віддане  кохання
Хто  знехтував  отим  святим
Що  дохволяє  йти  навмання

І  вірно  йти  шляхами  тими
Які  ведуть,  як  не  крути,
До  справжньої,  мала,  родини
Що,  знаєш,  не  обрала  ти

Миліш  очей  твоїх  немає
І  рук  ніжніших  не  знайти
Чи  я  кохаю?  Так,  кохаю...
Та  чи  кохання  варта  ти...

Святого  зрадники  не  варті
Та  у  душі  я  збережу
Нас,  сонечко,  обіля  ватри
Я  лише  спогадом  живу...

Картопля,  ковдра  і  гітара
І  ми  удвох  в  твоїм  саду
Тепер  немає...  Лиш  примари
Що  рвуть  до  тріску  тятиву...

Колись  повернемось  до  цього
Коли  чужі  навколо  будуть
Не  зрадив  би,  як  ти,  святого
Бо,  лиш  кохаючи,  ми  Люди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Осінь

Така  барвиста,  фарбами  руда
Шалена  вітром,  змочена  дощами
Така  тендітна,  ніжна,  мов  Весна
Але  вже  зрілими  торкалася  вустами

Ти  тиха,  гамірна,  нестримна
В  тобі  вживають  безлічі  життів
Ти  бавиш  спокоєм  душі  родину
І  плачеш,  проводжаючи  птахів

Ти  трішки  засувора,  як  на  Літо
Але  за  Зиму  значно  лагідніш
Ти  вмієш  гарно  листям  постелити
Під  ним  опісля  Зиму  спиш

Моя  чарівна,  мудра,  неквапка
Натхненна  і  мене  ти  надихаєш
Я  так  люблю,  коли  в  тобі  є  я
Гарніш  за  тебе,  Осене,  не  знаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Я шепотітиму на вушко…

Я  прошепчу  тобі  на  вушко
Що  я  кохаю  лиш  тебе
Ми  в  цьому  світі  рідні  душі
Не  йди,  прошу,  проти  небес

Ми  впасти  маємо  моменти
Та  все  зроблю,  мала,  аби
Змінити  ставлені  акценти
Не  давши  падати  тобі

Коли  разом,  я  над  щасливий
Коли  ловлю  собі  твій  погляд
Можливо,  саме  це  є  дивом
Що  послана  мені  ти  Богом

Ми  довго  помилки  робили
Та  треба  "винести  за  дужки"
Все  те,  чим  живемо  та  жили
І  знову  в  шепоті  на  вушко

Я  буду  шепотіти  спокій
Ти  крізь  життя  моє,  мов  смужка
Тобі  кохання  рідноокій
Я  шепотітиму  на  вушко...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017


Сходить с ума от боли можно.

Сходить  с  ума  от  боли  можно.
Лишь  только  б  боль  была  чужой
И  эти  гнусные  все  рожи
Но  я  хочу  лишь  быть  с  ума

Сходить  с  ума  в  этом  инете
Пытаться  ими  клеить  быт
Но  мне  роднее  тебя  нету
И  ты  мне  послана  любить

Былое  не  вернуть  так  просто
Но  лишь  желание  нужно
Она  мне  боли  горстей  горсти
Я  умираю  без  нее...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017


І честь, і слава!

І  честь,  і  слава,  тій,  хто  кволо
Вела  від  валу  і  до  валу
У  пошуках  тії  любові,
Що  для  життя  було  замало.

І  честь,  і  слава,  тим,  хто  волі
Не  забажали,  бо  кохали
Бо  їм  миліший  той  "пуд  солі"
Що  вони  вдвох  переживали...

Разом  і  на  життя  єдино
До  цього  йти  повинні  всі
Бо,  як  кохаєш,  ти  людина
І  ти  лиш  тіло,  якщо  ні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017


На двоих одно сердце…

На  двоих  одно  сердце
На  двоих  одно  то
Что  откроет  все  дверцы
И  в  чем  только  добро

На  двоих  все  проблемы
Все  преграды  вдвоем
В  этой  Солнца  системе
Мы  с  тобой  не  вдвоем...

На  двоих  наши  дети
Что  улыбкою  в  смех
Шестдисят  наши  встретят
Не  бери  этот  грех

Дай  нам  то  НА  ДВОИХ
Чтоб  пройти  в  жизни  этой
Рук  касаясь  твоих
Чтоб  Зимой  было  Лето

Наше  Лето,  малышка
Что  осталось  во  мне
Самой  сказочной  вспышкой
Но  остыло  в  тебе...

Мне  тебя  не  хватает
Я  хочу  на  двоих
Пренебречь  эти  стаи
Лживых,  наглых,  плохих...

На  двоих,  моя  нежность
На  двоих  я  хочу
Эта  жизнь  быстротечна
Я  тобою  живу

И  умру  лишь  за  Нас
Лишь  бы  выбрала  ты
На  двоих  не  на  час
На  двоих  жизнь  в  любви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017


А я кричу, кричу от боли!

(Но  грех  в  себе  убить  любовь)

А  я  кричу,  кричу  от  боли!...
А  мне  так  не  хватает  нас
Ты  мне  на  раны  тонны  соли
А  мне  бы  взглядом  коснуть  глаз

А  мне  бы  прикоснуть  к  ладошкам
Найдя  в  тебе  мое  тепло
И  не  на  миг,  не  на  немножко
Чтоб  всю  оставшуюсь  жило

В  тебе,  как  в  небе,  тучей  плыть
Живя  твоею  синевой
А  мне  бы,  может,  и  остыть
Но  грех  в  себе  убить  любовь

Родная  девочка,  как  смела  ты
Вот  так  вот  просто  все  утратить?
Не  выбрав  посланной  любви
Сидишь  сейчас  в  своей  кровати

Довольна,  что  сильна  собой
Что  не  прогнулася  под  чувства
Но  грех  в  себе  убить  любовь
Меня  же  чувство  не  отпустит

Я  не  хочу  его  терять
Оно  мне  греет  мою  душу
И  пусть  все  реки  уйдут  вспять
И  зимняя  завеет  стужа

К  тебе  тепло  не  потеряю
И  никогда,  и  ни  за  что
Тебя,  моя  уже  давно  родная
Я  не  прощу,  что  ты  мое

Прогнали  из  своих  мгновений
С  родных  пенат,  что  грели  кровь
Я  ради  Нас  пробил  бы  стены
Но  грех  в  себе  убить  любовь...

Малыш...  Пусть  нежных  ласковых  очей
Слеза  уж  больше  не  коснется
Не  став  мечтой  родной  твоей
Я  перестал  уже  боротся

Я  лишний?  Ок...  Ты  победила
Без  лишних  дел  и  лишних  слов
Ты  говорила,  что  любила
Но  грех  в  себе  убить  любовь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017


Боже, спаси и сохрани родных…

Боже,  дай  мудрости  всем  тем
Кто  болью  убивает  чувства
Не  ставь  ей,  Боженька,  дилемм
Не  посылай  ей  этой  грусти...

Я  помню  каждый  наш  момент
Ее  родные  руки  на  щеках
Пусть  слова  ее  на  цент
Я  буду  приходить  во  снах

Мне  больно,  я  кричу  от  боли
Мне  вырвать  бы,  чтоб  не  болело
Мой  Боже,  пусть  она  мою  Долю
Родной  собой  остаток  жизни  грела...

Мой  Боже,  пусть  она  поймет
Что  если  здесь  сейчас  утратит
То  больше  никогда  не  вернет
Меня  на  боль  эту  не  хватит...

Ее  мой  я  отнюдь  не  вечный
И  каждый  день  последний  с  тех
Которые  она  столь  так  беспечно
Теряет  выставив  на  смех...

Я  умираю  в  этой  боли
Мне  нужен  тихий  ее  облик...
Ведь  Ты  послал  ее  мне  в  Долю?
Но  почему  она  не  слышит  крик?

Спаси  и  сохрани  ее...
Дочурку  счастьем  награди...
Пусть,  Боже,  две  они  -  мое
Пусть  радостны  им  будут  дни...

Мой  Боже,  береги  родных
Не  дай  упасть  на  пол  дороги
Я  верю  в  то,  что  ты  послал  мне  их
В  подарок  от  родного  Бога...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2017


А я не могу не думать о ней…

А  я  не  могу  не  думать  о  ней
О  суке  лживой  и  продажной
А  я  хочу  иметь  детей
И  жить  в  любви,  добре  и  правде

Я  не  успел  определить
Влюбляясь,  что  она  не  стоит
Чтобы  ее  вот  так  любить
Но  счастье  было,  было  трое...

Я  ей  пишу,  она  в  унынье
Остыла  так  и  не  поняв
Что  вот  тогда  и  вот  отныне
Друг  другу  Боженька  послал

Она  глупит  и  тянет  время
Но  все,  ведь,  будет,  как  должно
Я  разобью  преграды-стены
Я  знаю,  я  найду  ее

Она  останется  моей
Но  больно  очень  мне  сейчас
Мне  близок  этот  мир  теней
Без  тех  уже  родных  столь  Нас...

Ина  продажна,  но  любима
Она  не  мудра,  но  я  верю
Что  мудрость  к  ней  придет  ранимой
Когда  поймет  свою  потерю...

Мне  не  хватает  их  двоих
Я  буду  верить,  что  вернется
Все  то,  что  во  мечтах  моих
И  что  она  вот-вот  очнется

Поймет,  что  главное  не  то
За  что  так  держится  устало
Я  верю,  что  она  -  мое
Мы,  просто,  столь  родными  стали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2017


Я знаю, что я не урод

Я  знаю,  что  я  не  урод
Потому,  что  душою  открыт
Но  вот  уже  из  года  в  год
Я  не  в  силах  жестокость  любить

Мне  чужды  эти  лишние  склоки
Грех  понтов,  что  присущий  теперь
И  не  чтят  эти  люди  уроков
И  не  видят  всех  этих  потерь

Я  хочу  чтоб  одна  постоянно
Только  рядом  и  только  со  мной
А  не  тех,  что  все  делают  раны
И  играют  со  мною  в  любовь

Мне  близка  эта  боль  без  огласки
Тихий  омут  в  душе  где  грущу
Нужна  та,  что  подарит  мне  ласку
Отдав  душу  на  душу  мою

Я  красив,  потому,  что  мечтаю
Потому,  что  я  радуюсь  жить
На  улыбку  детей  улыбаюсь
И  умею  людьми  дорожить

Каждый  тот,  кто  не  продал  себя
Кто  устойчив  к  соблазнам  и  лести
Не  на  миг,  не  на  жизнь,  на  века
Вы  собою,  родные,  прелестны!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017


Зрадливих не цурайтесь, прошу…

Зрадливих  не  цурайтесь,  прошу
Вони  потрібні  щоби  ми
Побачили,  хто  любить  гроші
Той  душу  змочує  в  лайні

Хто  з  іншим  спить,  живе  понтами
Хто  за  кар'єру,  мов  за  суть
Ви  не  женіть  їх  зі  словами
Що  таких  їх  лише  ї*уть

Ви  вчіться,  дивлячись  на  них
Не  опускайтеся  до  того  ж
Бо  легко  бути  не  з  святих
Тягнутись  важче  до  святого

Не  зменшуйте  в  собі  добро
Не  залишайтеся  самі
Коли  в  душі  панує  зло
Якого  так  не  хочем  ми

Дивіться  зрадникам  у  очі
Читайте  їхню  низину
Та  згадуйте  слова  пророчі
Що  кожен  має  за  мету

І  кожен  те  в  кінці  і  має
До  чого  тягнеться  завжди
Хто  лиш  у  постелях  "кохає"
А  хто  кохає  у  душі

Моя  порада  -  не  женіть
Зрадливих  тих,  хто  є  навколо
Але  і  ними  не  живіть
Для  них  "кохаю"  просто  слово

Не  сподівайтеся  на  них
Не  відокремлюйте  від  світу
Ту  групку  зрадливих  дурних
Що  про  кохання  сміють  нити...

Хай  їм  суддею  стане  небо
Ви  ж  просто  бережіться  їх
І  за  найменшої  потреби
Живіть  споріднених  своїх...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2017


Родных, прошу, не предавайте

Родных,  прошу,  не  предавайте
Не  нивелируйте  любовь
Снаряды,  жоны,  подавайте
И  останавливайте  кровь

Мужья,  чужих  не  возжелайте
Когда  под  боком  есть  своя
Её  одну  оберегайте
Пусть  будет  нежной  тишина

Не  изменяйте,  не  ведитесь
На  все  соблазны,  что  вокруг
В  глазах  друг  друга  уловите
Чтоб  не  исчезло  это  вдруг

Не  бейте  в  спину  никогда
Родные  хрупкие  пред  нами
И  крепкая  лишь  та  семья
Что  верности  гордится  знамям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2017


Мы будем вместе против всех.

Мы  будем  вместе  против  всех
Ты  будешь  пули  подносить
А  я  тебе  дарить  лишь  смех
И  верно  лишь  тебя  любить

Я  наших  дочь  и  сыновей
В  достойных  воспитаю,  веришь...
Мне  нет  желанней  этих  дней
Сквозь  расстоянья  меня  греешь...

Ничто  не  будет  нам  важнее
Чем  Мы,  и  все,  что  есть  у  Нас
Никто  не  будет  нам  милее
Чем  то,  что  не  заводит  фарс

Мне  без  тебя  дышать  не  нужно
И  жить  не  нужно  без  тебя
Ты  мне  одна  душе  не  чужда
Ты  мне  одна  почти  жена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017


Прости меня за эту боль.

Прости  меня  за  эту  боль
За  то,  что  я  скучаю  очень
За  фоллом  снова  дерзкий  фолл
За  дням  снова  будут  ночи

Мне  не  хватает  рук  твоих
Твоего  взгляда  не  хватает
Не  нужно  этих  всех  пустых
Мне  нужна  ты,  моя  родная

Пусть  в  жизни  будет  хорошо
И  без  тебя,  моя  любовь
Но  не  хочу,  поверь,  всего...
Когда  не  буду  слышать  слов

Когда  тебя  не  ощущу
Твоих  ладошек  на  щеках
Держи  меня...  Я  не  хочу
Вновь  без  тебя  летать  во  днях

В  ночах  мне  засыпать  темно
Касаясь  нежно  не  тебя
Я  отдал,  что  в  груди,  свое
Но  ты  не  стала  мне  жена...

Я  буду  помнить  Нас,  малыш
Я  не  предам  забвенью  память
И  пусть  с  другим  ты  выше  крыш
К  тебе  живить  я  буду  пламя...

Не  предавай  моей  любви
Не  отдавай  себя  чужому
Мне  нужна  ты,  малышка.  Ты...
И  в  целом  мире  никто  кроме...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017