| Сторінки (2/193): | « | 1 2 | » |
Мы на века в ошибках глупых ролей
Улыбок близких не ценя
С любимыми и лужа - море
С чужими и в Раю зима...
Не деньги будут нам важны
Не статусы ущербных тех
Кто так же все мечты свои
Продал за золото и мех
Я руку тебе дал в надежде
Что ты возьмешь и не отпустишь
Но ты такая, как и прежде
Без капельки любви и грусти
Без боли в сердце, что исчезло
Все то, что быть вполне могло
Никто не знает где чье место
Я знаю, что с тобой мое
Ты ангел , что живет в душе
Ты нежность с ангельской улыбкой
Ты Богом посланная мне
И быть не можешь ты ошибкой
Я каждый миг запомню, знаешь
Тебя в душе я сохраню
Пока ты где-то там летаешь
Я о тебе одной пишу
Я вою криком в тишине
И крик не слышат эти люди
Мне больно, что ты не ко мне
Касаться в этой жизни будешь
А там на небе, луч небес
Где денег не найдешь, я буду
И, так же, солнышко, как здесь
Плевать, что думают все люди
Важней любви не есть ничто
Не будет важным, что не важно
И вне всего, малыш, прошло
Все то, что может быть и дважды
Прошу, убереги себя
Вы мне важны, родные души
И пусть, любимая моя
Любима будешь своим мужем
Я буду здесь недалеко
Всегда с любовью, верой в то
Что, пусть и будет нелегко,
Мы за руки пройдем сквозь все...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
Я разрываю душу болью
Я не могу убить любовь
Я не могу смириться с ролью
В которой умираю вновь
Я не хочу жалеть о том
Что не сбылось, хотя хотели
Я хочу видеть за окном
Детей игрушки и качели
Тебя хочу я обнимать
Вдыхать твой аромат родной
Единственным хочу я стать
И быть, прекрасная, с тобой...
И, что бы после не случилось,
Мечтать не перестану я
Чтобы, родная моя милость,
Не на секунду ощутить тебя
Ты спишь, смеешься, льстишь телам
Я умираю в тишине
Чего так не хватало Нам?
Тебя так не хватает мне...
Пусть все в твоей, родная, жизни
Случится... Стоишь ты, малыш
Любви без грусти укоризны
Я умираю, а ты спишь...
Спокойной ночи, нежный остров
Спокойной ночи Вам, родные
Пусть не коснутся грусти монстры
Вы для меня останетесь святые...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017
Мне боль в тебе приносит боль
Мне льстит улыбка нежной Веры
Мне чужды игрища в любовь
Мне мир без Нас казался серым
Мне без тебя устало больно
Мне просто так не нужна ты
Мне незачем играться ролью
Мне больно искренне, прости...
Мне тайна жизни неизвестна
Мне лишь известно,что хочу
Мне нужна ты, моя прилестна
Мне нужна ты, тебя люблю
Мне мир не нужен в этой боли
Мне гибнуть хочется, увы...
Мне так хотелось этой Доли
В которой рядом только ты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017
Асфальтна тиша темінь їсть
Покровом зниклого проміння
Маленький паросток, мов гість
Відкине зважене каміння
Проб'є весняні рубежі
Аби окріпнути під Осінь
Зміцніють в міцно корінці
Що були ще слабкими досі
Окріпне сам, думки окріпнуть
Затямить правди постулат
І най у мороці всі сліпнуть
Він промінь буде виглядать
Не стане нищим за добро
Брехні не прийме замість правди
Й малого гідного його
Не битимуть нещівно гради
Маленький паросток окріпне
Зміцніють пагони в дощах
І промені ласкаві літні
Лишаться на його листках
Не сильні ті, хто голосніші
Не ті, хто сильно лише б'є
А сильні ті, хто попри тишу
Голосить правду про святе
Хто не цурається відваги
Але по ділу й попри все
В життя не втративши наснаги
Добро, мов промінь в ніч, несе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017
Скажи... Хоч шепотом посеред ночі
Що все лишиться, як було
Коли я бачив твої очі
Коли у серці щось жило
Без тебе бути я не хочу
Я смакував те щастя там
Коли, гадалка, що пророчить
Пророчила родину нам
Невже важливіше буває
Щось за родину?... Розкажи
Невже ти іншого кохаєш
Але брехала лиш мені?
Чому у сні я бачу нас
Щасливих, як і було нині
А ти спотворила у фарс
Всі мої мрії на родину...
Єдина в серці та душі
Та та чи ти, що гоїть рани?
Чи та, що б'є підступно зі спини?
Не зраджують душі коханих...
Я буду пам'ятати дні
Твої чарівні очі, ніжна
Я пронесу через роки
Всі ті хвилини наші грішні
І рідні, і святі моменти
Де я став мріяти в сім'ю
Я не посмію тебе стерти
Допоки дихаю й живу
Мені приємно відчувати
Що відчуваю нині я
Мені так прикро помирати
Деся там поки іще в душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017
Я мріяв стати тобі всим
Для нашої малечі кращим
Я мріяв бути лиш твоїм
Та спроти списа марна праща...
Ти моя ніжна, рідна, та
Котра бажалась за єдину
Котру одну б на все життя
Одну... Коханую дружину...
Як сміла ти отак усе...
Невже робота є важливіш
За те, щоби обрати не мене?
За те, щоби убити наше диво?
Невже?... Невже настільки лиха?
Невже і дійсно ти зрадлива
Що є найближчими грошва
Ніж наше спільне рідне диво?
Кохання зраджують лихі
І продаються лише в зло
Я мрію повернути дні
З поверненням того всього
Що стало рідним за коротку мить
Де ти моя, а я є твій...
Чи зможеш ти без цтого жить?
Моє життя утепер із мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Мир сошел с ума. Любовь уже не в моде.
Ее меняют на гроши
Я с ней бы да все свои годы
Она мне только дни...
Она родная, но довольно глупая
Не теми ценностями тлеет
Разлука дерзкая, нелепая...
Я без нее уже не умею
Но научусь и сильным останусь
Себя не растратив ни чуть
И все свои грубые раны
Оставлю не вместо чувств
Я ею живу и с ней мое сердце
Руками ее касаюсь щеки
Пусть в память откроется дверца
В ней вместе вдвоем снова мы
И что с ней сейчас, я не знаю
Возможно, живет кем-то либо
А мне не хватает лишь Рая
Который хоть раз повторить бы...
Мне сил не хватает понять
Как можно было не выбрать
Семью... И так беспардонно играть
Мы, люди, молчим, словно рыбы
Боимся раскрыться в предел
И вновь проявить эту нежность
С которой к тебе я летел
Во тьме обнажаясь кромешной
Ты солнышко в Доле моей
Ты ветер столь теплый, родной
Ты остров, посреди морей
Ты воздух... Дышу я тобой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Когда впервые обнимал...
О Боже, эта робость так доймала
Я рук твоих тогда касал
И мне и суток было мало
Хотел с тобой и к облакам
Вдыхать тебя в моменты счастья
Не дать обжечь тебя огням
Чтоб ты была в моей лишь власти
Касаться губ, ладошки вместе
Мы вместе сила, порознь тьма
Моя красивая невеста
Моя не сбывшаясь жена...
Осколки чувств ложатся ровно
Терзают тишину двоих
Ты нежная и, безусловно,
Ты будешь нежной и для них...
Быть только лишь с тобой...
Мечтал, хотел разбить преграды
Но ты предала и любовь
Которой была и не рада...
Нам правду легче не принять
Чем принимать и поменятся
Нам легче дать другим страдать
Чем вместе для двоих старатся...
Люблю тебя, моя чужая
Останешься в душе навек
Ты была нежная, родная...
Мой самый нежный человек...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Когда впервые обнимал...
О Боже, эта робость так доймала
Я рук твоих тогда касал
И мне и суток было мало
Хотел с тобой и к облакам
Вдыхать тебя в моменты счастья
Не дать обжечь тебя огням
Чтоб ты была в моей лишь власти
Касаться губ, ладошки вместе
Мы вместе сила, порознь тьма
Моя красивая невеста
Моя не сбывшаясь жена...
Осколки чувств ложатся ровно
Терзают тишину двоих
Ты нежная и, безусловно,
Ты будешь нежной и для них...
Быть только лишь с тобой...
Мечтал, хотел разбить преграды
Но ты предала и любовь
Которой была и не рада...
Нам правду легче не принять
Чем принимать и поменятся
Нам легче дать другим страдать
Чем вместе для двоих старатся...
Люблю тебя, моя чужая
Останешься в душе навек
Ты была нежная, родная...
Мой самый нежный человек...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Заплач, мелодія просторів
Заплач для всіх, хто ще живе
Хто так же тягнеться у гори
І в горах тямить лиш себе
Заплач для тих, хто йде до лісу
Хто ходить за руки удвох
Ми стали в егоїзмі зліші
І в душах проростає мох
Заплач, моя чарівна музо
Для тих, хто на морях тепер
Для кого в танцях сходяться медузи
І хто ще з пам'яті не стер
Коханих і моменти з ними
Вони величні, їм хвала
І як залишаться такими
Живою буде і душа
Заплач закоханим самотнім
Хто обирає почуття
Хто на життя свого полотна
Наносить те, що не дарма
Ридай для неї, бо дурна
Щоночі плач словами тиші
Щоранку розбуди і я
Її думками заколишу
І як замовкну я невдовзі
Не замовкай, прошу, лиш ти
Прийди і стань їй на порозі
Як і в моїй, в її душі
Її буди від того диму
Що замість вогнища димить
Хай обере та вже ж родину
Та не зі мною як, не мить
Не єдний час, коли без планів
А в плани най вона візьме
Оте святе, що гоїть рани
Та що вбиває вже мене...
Заплач для неї, бо чужі
Твої є співи, моя рідна
Чужими були, ніжна, ми
Лишися ти, а я безслідно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2017
На порозі холодного часу
У душі наступає Зима
Хочеться зникнути часом
В останні секунди тепла...
Хочеться птахом над цими містами
Маленькими селами там в низині
Розбивши крилами брами
Дурної людської душі
Немає натхнення, і тиша пронзає
Хто каже "люблю", не вміє любить
Хто каже "кохаю" - вбиває
Лиш тиша в душі струменить...
Не силою є егоїзм
Не силою буде самотність
Нехай і миттєва, та міс
Не стане для когось істотно
Важливим тим чимось, ким вже
Була в неозвученім слові
Ким так не обрала себе
Знайшовши щось інше любові
Лиш птахи зникають в блакиті
І вільні належать своїм
А зрадники й собі чужбити
Наївно обравши лиш дим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2017
Мій Ангел, я молюсь до Тебе
Пробач, що все на люд виношу я
Слідкуй, як будеш ти на небі
Щоб рідним не в тягар було життя
Підтримуй ноги, як підкосить їх
Не дай продатися а чи зганьбити душу
Дай поряд справжніх, відданих простих
І тих, хто і на край зі мною рушить
Прости за необдуманість мою
За те, що був колись, бува, упав
За те, що не канонами живу
І не найкращим, як хотів, я став
Пробач мене, мій рідний обереже
Я часто зовсім надто є слабким
І тим, що Ти за мною стежиш
Сильнішим стану, відданим, простим
Молю, наснаги дай мені дійти
Куди бажаю і дозволь зробити
Щоб все, мій рідний, у моїм житті
Мене штовхало жити і творити
Не дай зійти кудись на кривизну
Дай чути всі Твої підказки
І, обіцяю, все, що в силах я зроблю
Не втративши, ані добра, ні ласки
Тримайся, Ангеле, ми разом по життю
Одне без одного не в змозі рушить далі
Я допомогу, Ангеле, твою
Відчую, як і дітьми відчували
Тримай, Найкращий, кулачки за рідних
Таких же Ангелів, що на плечах у них
Хай їх не зачіпають люті злидні
І ницість огріхів навколишніх чужих
Тримайсь мене, мій Ангеле найкращий
Моїх плечей для тебе моя міць
Ми разом обиремо свою пращу
І воду з найчистішої з криниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Лишь горизонты недоступны нам
Лишь смерть не предотвратить
Лишь тьма не ласкова к глазам
Все остальное может быть
Не падай, лужи не моря
Не предавай желания души
Важней всего, поверь, семья
В согласии, в добре, в любви
Иди не к славе и деньгам
Они - банальный антураж
Пусть твой из золота вигвам
Нырнет в ажиотаж
Пусть каждый рукоплещит стоя
Пуская слюни, но наивно
Менять святое и без боя
На то, что большинству противно
Не продают и не меняют
Не остывают никогда
Предательств в спину не прощают
Предательств не простит Судьба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Останній день із днів, що не збулися
Що танули у мріях мов роса
І крапельки у океан злилися
І в нім втопилася душа
Як перший дощ без зонтика на плечі
Лягав теплом вже до чужих долонь
Ми часто дуже обираєм речі
А не людей, що трапились в полон
А завтра Осінь і не йму я віри
Все швидко так, миттєво так усе
Все те, чого для себе так хотіли
Як все минало, так і це мине
Самотні були, лишимось самотні
Чужі занадто часто і собі
Це Літо було, може, й не спекотним
Та було надто гаряче в душі
І Осінь змиє все, що гріло Літо
І тиша днів, що в Осені втонуть
Можливо, право нададуть хотіти
Прожити щастя, що ці дні несуть
Останній день і знову самота
Така ж, як вчора була, завтра буде
Не витрачайте все своє життя
На тих, кому є не безцінні люди
Хто ладен порівняти навіть те
Що близько не стоїть і поряд
Нарошно відкидаючи святе
Самотності зазвавши горе...
Минає Літо, хай вже йде собі
Воно у серці лишиться бажаним
Немає кращого нічого у житті
Ніж відданість та вірність у коханих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
Хто право дав тобі казати, мені казати, що кохаєш, якщо ти послана вбивати і надто віддано вбиваєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
Дар тиші в відданій родині
Важливіше за все і всіх
Родині, у якій людині
Відомий самий щирий сміх
Без інших "лівих" непотрібних
Без гри у почуття чуже
Не може нам хтось стати рідним
Поки такими ми не є
Чужі тіла, а чи кар'єра
Примхливі кроки не туди
Повинні стати до кар'єру
І кулю мати у виски
Якщо не дорожиш своїм
Своє чужим пізніше стане
Якщо не жертвуєш, то дим
Дімити скоро перестане
Вогнем пекучим і не ставши
В обмані святості нема
Ти свою роль не відігравши
На гру потратиш і життя
Не в силі вибрати одне
Ми вибираєм те, що маєм
Радій, ти вибрала чуже
Нехай чуже і стане Раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
За межею горизонту
На світанку ночі знову
Двоє спраглих серед фронту
В сяйві ніжної любові
Поцілунки до світанку
Ніжні погляди коханих
Він цілує свою бранку
Вона гоїть йому рани
Доторки, мов до душі,
Ніжні вигини і тиша
Лишить відблиски в вікні
За вікном двох справжніх лишить
Ніжні доторки, усмішки
Тихий шепіт їхніх тіл
Що запам'ятає ліжко
Підіймає і без крил
Він тримає її тіло
Вірну, гарну та свою
Вона ніжить його вміло
В цьому вічному бою
Двоє спраглих до кохання
Двоє тих, хто відчувають
Смак від ночі і до рання
Наче вічність всю кохають
Тиша, що навколо є
Їм співає ніжні звуки
Вона гладить за плече
Він її цілує руки
І не вартісне ніщо
Що навколо бачить сни
Вона є в руках його
Він трима в руках її...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
Я падаю, падаю, падаю в небо
Втікаючи душу свою
Мені б і втікати не треба
Та тут я зникаю в пітьму
Мені і планети замало
В заметах альпійських висот
Душі знову крики лунали
Зриваючи тони із нот
І от... Небо не плаче
Забракло вже небу і сліз
Терпіння десь є на дні чаші
І нащо сюди я поліз...
А міг би промінням ще бути
Чи ангелом вірним в плечах
Не бачити ницість, не чути
Фальшиві відлуння в словах
А люди вже гамірні дуже
Історія мудрості вчить
Та світ цей за мудрістю тужить
Хоча б на секунду, на мить
Та Правду вернути в тіла
Що вже без душі постаріли
Мені моя рідна пітьма
В ній ницість чутно за милю
В останніх словах при житті
Ми хочемо здатися тими
Хто має моря у душі
Гниючи в болоті щоднини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
А вітер лишається тим же
В обіймах зникає мій подих
Для Риму не Рим, бо є Рим же
Для добрих та злих, і для гордих
Ці хмари лишаться такими
Вони ще проплачуть століття
І крилами вкривши своїми
Під ними блукатимуть діти
В калюжах армади плистимуть
В очах нам забуті вогні
Та мрії залишаться тими
З якими і ми ще росли
І крапель сухий аромат
Лишиться в уяві від згадок
Коли з корабельних гармат
Дасть залп чиєсь радісне чадо
Під відблиски сонячних діток
Людські ще всміхатися будуть
У снах у повітрі летіти
Вдихаючи повнії груди
Нестримних малих розбишак
Наївних та відданих мріям
Котрі, дощ відчувши на смак,
Радітимуть так, хто як вміє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Коли не я тобі до ніг
Приліг, аби ти наступила
Хтось інший без надій приліг
І то було шалено мило
Із тилу б'єш щоби хоч як
Опанувати своє те
Що кожен найясніший знак
Обводить манівцем тебе
І зле буває не від того
Що біль на серці тисне в бік
Ти не схотіла серця мого
Бо я не той є чоловік
І ліку навіть не злічити
Словам в безслов'ї, коли тут
Кладуть себе переступити
Щоби хоч як тебе відчуть
Не суть... Несуть метаморфози
На хвилях змінених часів
Всих тих, чия стихія грози
І хто супроти всих посмів
Твоє шаленство чарівливе
Мов хижа квітка, що манить
Даючи миті цього дива
А потім відбирає мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
З цих тисячі світів один
З мільйонів кроків лиш єдиний
Веде до того, що є Рим
А Римом є твоя Родина
Боротись стимул є вона
Не впасти духом в пів дороги
Коли, не маючи крила,
За крила будуть твої ноги
Руками хмари розсувати
До бажаних висот лети
Аби колись, та, все ж, і стати
Надійним захистом в житті
Твій успіх лиш тоді можливий
Коли твій тил, що за спиною
Та рідно, вірно, чарівливо
Покірно йтиме за тобою
Ми маємо за щось боротись
В ім'я когось до цілі йти
І боремось ми лише доти
Доки живемо для рідні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Серце не болить, лише коли його немає
І платить той, хто має чим платити
Століттями живуть і не вмирають
Лиш ті, хто вмів насправді жити...
І час не власний коли ми живемо
І жити будемо життя опісля
І навіть у час, коли підемо
За нас нас проживають наші діти...
Під небом хмари, ми під ними
Під нами тисячі світів
Якими хтіли бути - є такими
І кожен має, що хотів
Блокнот і ручка - кращі з тих
Хто може заспокоїть нерви
Ми молимося на святих
Самі ж святих непроти стерти
І справді, серце болить лиш тоді
Коли його людина має
На вибір маючи світи
Рай лише справжні обирають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
Якою будеш після мене?
Хто буде ніжити в обіймах?
Хто вирішить твої дилеми
Й бажану подарує трійню?
Хто так, як я, буде чекати
В залитих променем вокзалах?
Хто, так надіючись, кохати
Як ми недавно ще кохали?
Моя найкраща, рідний промінь
Моя очікувана мрія
Твій ніжний соковитий гомін
Мене роками вірно гріє
Якою будеш ти тоді,
Коли не я долонь торкнуся?
Які ти обереш вогні
Коли без тебе я проснуся?
Твої чарівні ніжні оченята
Коханий погляд, рідна ти
Невже замало лиш кохати
Щоб ти обрала дні мої?
Якою будеш ти невдовзі
І чи до цього вірно йшла?
Я залишився на порозі
Твого успішного життя...
І хай щасливою ти будеш
Хай твій шалений оксамит
Мені проміннячками буде
Наповнивши примарний світ
Якою б ти там не була
Я буду вдячним за минуле
За ті всі дні з мого життя
В якому ми щасливі були...
Моя і, певне, не моя
Якою будеш ти без мене
Коли обравши те життя
Нас зіпсувала надаремно...
Якою будеш? Будеш тою
Кому вдається безліч все
І будеш тою, хто зі мною
Була, та знищила мене
Якою будеш? Будеш світом
В якому збудеться усе
Навколо тебе будуть діти
І щастя надихне тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2017
Улыбки злых их не оценят
Они не стоят и копейки
Цепляют на характер цены
Теряя под ногами рейки
Заносит под чужие мысли
Играют роли не свои
И нравом старым-кислым
Себя теряют без любви
А ты летать хотела, помнишь?
Порхать средь этих этажей
Теперь ты этажами бродишь
Принадлежа всем, но став ничей
Эй-ей! Капризная душа...
Без права все вернуть назад
Ты не найдешь свою себя
Теряя тот невинный взгляд
Порхай, малышка, ты остыла
Чужое тело и душа
Пусть то, что очень было
Не будет больше никогда
Не падай ниже, ниже пропасть
Забыв былую ту себя
Рискни и прояви вновь доблесть:
Продай продажную себя
И пусть однажды ты очнешься
С утра в кровати и одна
И пусть сначала все начнется
Ты можешь, милая. Да-да...
Игра не вечна, души тлеют
Под грудой мыслей о плохом
И бывшие уже идеи
Напомнят о былом былом
Не думай, детка, все под силу
Мы те, которыми были
И те, которые остыли
Имеют шанс зажечь огни
Святое время - наше время
Тремя шагами до "прощай"
Пусть кто другой остынет тенью
Но ты порхай, прошу, порхай...
И пусть однажды ты поймешь
Что крылья обжигают свечи
Ночных софитов, что найдешь
Опять одна, опять под вечер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Ні слово, ні дія - не діють
В надії надію втрачають
Чи хтось ще так віддано мріє
Хтось мріє, та я їх не знаю...
Зникаю і сотні зникають
Тікають години з думок
І з твого обраного Раю
Не хочу я чути чуток
Червона стікає на нерви
На серці холоне червона
Валетом нежаданим черви
Та поки іще без корони
Тобі ж королі до вподоби
Шаленства зникають тони
Всі ми ще святі у утробі
Та грішними роблять роки
І сил докласти не бажаєм
Аби найкращими лишитись
Для тих, хто був бажаним Раєм
Дозволивши собі втомитись
І впасти десь на пів шляху
Не змігши встояти на рівних
І ось ще мить і суть твою
Окроплять болем люті ливні
На диво, виживаєм ми
Хоча так боляче буває
На цьому світі мудрі ті
Хто в болі ще добро тримає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Чому не ми на цій землі
Себе плекаємо у люди?
Чому євреї й москалі
За нас вирішують все всюди?
Колись пани були зі Сходу
Тепер набралось звідусіль
І ті, хто нам тут трує воду
Вже більше є, ніж породіль
Рабами самі підписались
В ярмо, за звичкою, стаємо
Бездумні були і зостались
Лише задумливих вдаємо
Частуєм лицарів своїх
Хмелю, Мазепі ставим кам'я
Та бути поряд серед них
Не маєм права, поки пана
Не знайдемо в самих собі
Без огляду на чиєсь "проти"
Бо нам цвісти на цій землі
І нашим дітям грунт полоти
Не тільки на полях боїв
Можливо війни програвати
І з поміж стоголосся слів
Своїх повинні впізнавати
Триматись разом і єдино
В одному прагненні на всіх
Немає зради у Родині
Немає зради у святих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Нехай би світло не світило
Нехай би стало все не тим
Лише б все те, чого хотіли,
Було твоїм, мала, твоїм...
Нехай би Осінь затужила
За Літом теплим, бо ніяк
Ти дарувала мені крила
Та не сприйняла і на смак
І йти не можу, бачу все
Що рідним було, вже позаду
І кожне все, що в нім живе
Так мріє кроками до правди
Щоб кожен крок був откровенням
В чорнючу ніч промінням світла
І в ніч святого рівнодення
Я буду ще тим самим Літом
Ми щастя створюємо миті
І після смерті в них живемо
Ми боїмося просто жити
Допоки спокій не знайдемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Нехай би світло не світило
Нехай би стало все не тим
Лише б все те, чого хотіли,
Було твоїм, мала, твоїм...
Нехай би Осінь затужила
За Літом теплим, бо ніяк
Ти дарувала мені крила
Та не сприйняла і на смак
І йти не можу, бачу все
Що рідним було, вже позаду
І кожне все, що в нім живе
Так мріє кроками до правди
Щоб кожен крок був откровенням
В чорнючу ніч промінням світла
І в ніч святого рівнодення
Я буду ще тим самим Літом
Ми щастя створюємо миті
І після смерті в них живемо
Ми боїмося просто жити
Допоки спокій не знайдемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Відкрий свої очі, не бійся дивитись
Боятись, боротись за те
Що змусити може ожити
Що в серці твоїм оживе
Не плач за можливим, що було
Не плач, не жалкуй, а роби
Бо те, що про що не забули
У пам'яті буде твоїй
Не йди запритьмареним шляхом
Не снуй в закаулках думок
Ми топчемось босими цвяхи
Не скоївши навіть і крок
І слів забуваємо суть
Важливе стає неважливим
Допоки є ті, хто нас ждуть
Ми знищуєм віру у диво
Все сказане скажемо потім
Майбутнім, незнаним поки
І, мов полохливі істоти,
Тікаєм від долі в думки
Так втомлює ницість підступна
Людей, що без честі живуть
А біль, як повітря, доступна
Її просто так віддають
Гнилі ті, хто тицяє словом
Та дією ницою б'є
Не маючи в серці любові
Вважає абичим себе
Ми миті живемо в тілах
Спаскудивши душі навіки
Залишивши лише у снах
Для нас вже найкращії ліки
Хай буде, що хочеш тобі
Най бажане буде під силу
Най поряд знайдеться в житті
Кому ти залишишся тилом
І болі не буде уже
Без сліз за минулим і ти
Відчуй наостанок мене
У сні... Назавжди лише тільки у сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Можливо, через десять років
На нам знайомій вже алеї
Відчую її рідні кроки
І, як колись, удвох із нею
Під тон Весни в шаленій зливі
Намоклі, спраглі до тепла
Від щастя ніжні та вродливі
Минуле згадуєм життя
Можливо, це десятиліття
Для нас двох подарує зле
Чи добре щось, а може сміття
Що раптом в долі занесе
І небеса лишаться ті ж
Зірки залишаться як зараз
Та мрії, що мої-твої
Заснують скрізь, наче примари
Сузір'я бахмацьких небес
Вокзалів конотопських галас
Навіють спогади як десь
Ми від людей чужих ховались
І кожну мить згадаю я
Все те, чим жив тоді щомиті
Коли тобі моє життя
А ти мені своє пожити
Є дорожити чим у нас
Було ще більше, час вбиває
Кохання справжнє не на час
Воно ніколи не вмирає
Саме ніколи... Люті ті
Хто нищить Богом дане світло
Даючи місце у житті
Тому, що може душі просто вбити
Мине десятиліття це
І ми зустрінемось кохані
Де ти, кохаючи мене,
Мені усі злікуєш рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Мій сум у музиці ховаю
Тепло живого серця, що
Живе тому лиш, що кохає
Не зрадивши тепла свого
Слова ховаю у рядки
Закривши душу на амбари
Ніхто не є у цій пітьмі
Якою я постійно марю
Я хмари розігнав би нам
Я ріки зупинив би всі
Але, натомість, я тут сам
В собі тримаючи думки...
Мій світ без почуттів тьмяніє
Нема мене без хвилювання
Того, без чого я не вмію
І що всі люди звуть коханням.
Самотність біль лікує болем,
А біль зникає в самоті
Не можуть люди без любові
І мов метелик на вогні
Летять наївні хто як може
Напевне, подихом останнім
До того, здатен що не кожен
І здавна що зовуть Коханням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Нет тех, что были вот недавно
Другими стали мы теперь
Мы на пути к деньгам и славе
Не замечаем тех потерь
Которые еще Вчера
Святым в душе были добром
И вот еще одна Весна
И вот он я бегу с дождем
И каждой каплей на асфальте
Я разбиваюсь вопрошая:
"Меня всей правдой не печальте
Ведь я живу... Ведь я мечтаю..."
И краем крыльев над планетой
Коснусь деревьев над рекой
И став частичкою кометы
Я стану для двоих мечтой
Пока мечтаем, мы живем
Мы дорожим и обретаем
За общим родственным столом
Глазами глаз соприкасая
Без лжи и желчи в тех порывах
В которых позже одиноко
Мы верить будем только в диво
Хоть раз дотронутся к Пророку
И попросить вернуть назад
Былое время, нас былых
Ведь, что б там ни было, но ад
Не примет полностью святых...
Не уважать себя я не хочу
Не превращать унылый мир
В то место, где сейчас живу
Затертый гнусностью до дыр
Мой мир другой, он ярче тех
В которых больше нету красок
В моём ещё возможен смех
И нету этих лживых масок
Не дорожи плохим в себе
Умей плохое отпускать
И, что б там не было, душе
Оставь возможность помечтать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2017
Пусть эти стены и дома
Устанут пахнуть теми нами
Кого так спрятали года
Оставив в памяти лишь шрамы
Родные люди, что уходят
Хоть рядом были так недавно
Они небес избрали своды
Без тяги к золоту и славе
И травы вспомнят их шаги
Увидев столь знакомые глаза
Во взглядах мелкой детворы
Улыбки полные добра...
Родные люди, что уходят
Через года в детей глазах
Нас вопреки всему находят
Оставив тех себя в веках...
Цените тех, кто сейчас рядом
Их Завтра может и не быть
И, что бы не случилось, надо
Родными лишь одними жить
Наш хрупкий мир меняет жизни
Тех хрупких нас, что никогда
И не имели даже мысли
Что мир наш полон столько зла...
Любите тех, кто ближе всех
Чьи взгляды очень вам родны
Чей самый лучший в мире смех
И счастливы с кем были вы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2017
От ти найкраща! Ти найкраща...
От ти найкраща і моя
Скажи, тобі такий, як є я, нащо?
Щоби раділа лиш душа?
То чому я в розплаті болем
За вибір кожен, що є твій?
Ти вибрала свою вже долю
Та не приймаєш вибір мій
І дій моїх не помічаєш
Та намагаю втримать те,
Що ти так віддано ламаєш
Через коліно та плече
От ти моя, я твій до віку
Я гідний і не гідний вже
Тебе обрати собі в ліки
Тобою ранивши себе
І те, що було неістотно
Тепер важливіше мені
Бо ти моя ота істота
Що є потрібною в житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Ты птица, улетаешь в небо
Туда, откуда не достать
А я болею этим бредом
Желая свою птицу ждать
Отдать бы жизнь, но я мечтаю
Об общем и родном гнезде
О небе общем, где касаем
Крылом ты мне, а я тебе
Мечтаю о троих птенцах
И каждый день я нашу стаю
Сумею воплотить в тех рубежах
Которые зову я Раем
Я знаю, нужно небо птице
Но я живу в реальном мире
И в нем моих небес границы
Их, как стихий, всего четыре
Любовь, поддержка, уважение
И верность, чтобы не случилось
Ведь разные бывают мнения
Но, чтобы сердце не закрылось
Как птицы, иногда должны
Взлетать над всей этой планетой
Чтобы понять, что на пути
К мечтам-то ничего и нету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017
Ти, Доле, моя таємниця
Мій вибір у тобі одній
І дай не самоти темницю
А справжньої родини рій
Дай рою усьому здоррв'я
І кожен щоб наснагу мав
Не до манірства й пустослов'я
А до важливих гідних справ
Дай, Доле, усмішок завжди
Без болю у очах коханим
Аби вони, свята, Тобі
Усмішками злічили рани
Дай, Доле, справжню ту тебе
Яка не кине десь на роздоріжжі
А котра вірно проведе
До верху аж від самого підніжжя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2017
Мой город стынет, замерзает
Он тает льдинкой от улыбки
Улыбки, что и мне родная
Моей любимой нежной рыбки
Но реки повернули вспять
Остывшим улицам стал тем
Кто так же будет вечно ждать
Среди унылых лживых тем
И нет и повода оставить
Хоть крошку счастья на лице
В груди, где сердце, сильно давит
Тебя так не хватает мне
Года пройдут, а я останусь
Все тем же, что и был тогда
Мои-твои остынут раны
Забудем и обид слова
Но не забудем те мгновенья
Которые нам так близки
Я стану твоей тихой тенью
На солнышке меня лови
Родной мне стань, какой была
Оставь все чуждое на свете
Ты лучшая из всех - моя!
И лучше не было и нету...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
Дай шанс мені, моє Життя
Можливість дай дійти до цілі
Я мріяв ще малим дитям
Надійним оточитись тилом
Дружину вірну та дітей
Можливо, троє, може, п'ять
І щоб не відвести очей
За ними так спостерігать
Багатство? Ні. Заможність? Так.
І щоб нужденним в допомогу
І щоб не куштувать на смак
Постійно дальнюю дорогу
Здоров'я дай, Життя, всим рідним
І друзів вірних, що аби
Не продавалися за мідні,
А вірними завжди були
Дай миру на усій планеті
Без голоду, безводдя, зла
І, якщо вмерти, то померти
У щасті десь опісля ста
Моє Життя, дай мені сили
Дійти до цілі без слабин
Аби ці роки, наче милі
Я йшов лише серед рівнин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
Тавруй життя, воно не вічне
Доповнюй фарбами тепла
Все те, що не було дотичним
До того, що було, життя
Міняй найгірше на найкраще
Діагностуй приємне все
Бо часто значить щось і праща
Коли рятуєш ти себе
Живи нестримно і заради
Заради тих, хто завжди там
Де, окрім правди, нема правди
І де не будеш сам-на-сам...
Тепер Ти Там і ми прийдемо
Мине ще років сімтдесят
І ми тебе в Саду знайдемо
Щоб поряд, як колись, знов стать
Я ще не вірю, що немає
Нам рідні в серці назавжди
Бажаю, рідний, Тобі Раю
І спокою в Раю Тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2017
Тримайте кулаки за рідних
Відстоюйте їх кожний крок
Сьогодні зникне так безслідно
Що й не затямите урок
Бажайте їх очей щасливих
Їх теплих рук торкайте мить
Для них потрібне завжди диво
Яке ми можемо творить
Тепло сердець зігріє в холод
Долоні до долонь торкнуть
Людей, що нас, неначе долі,
Додому завжди вірно ждуть
Не залишайте в самоті
Святих і рідних серцю тих
Хто розділяє з нами дні
Моментів сповнених важких...
В світлу пам'ять моєму рідному хрещеному Лапку Івану Миколайовичу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017
Мільярди роздоріжь навколо
І тисячі навколо тих
Хто також в пошуку любові
Шукає половин своїх
А хтось втрачає без надії
Пройтись ще разом в тих місцях
Де кожен виплекав був мрію
І запроторив у серця
Мільйони перехресть доріг
І вже ніхто не певен нині
На чий ми ступимо поріги
І з ким ми створимо родину
Якщо ти маєш у душі
Святе та рідне почуття
Не втрать його, бо у житті
Воно і є самим життям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017
Ти хай не будеш мною тою
Якою марив кожну мить
Яку запам'ятав святою
Яка гріхами зрад смердить
Ти хай не будеш простотою
Складною будеш хай для всіх
Та я залишуся з тобою
У снах і наших, і моїх
Ти хай не будеш за дружину
Мені у поривах святих
Про ту, що мріялась в родину
В словах до мене давніх тих
Ти хай не будеш поблизу
Та я ще житиму тобою
Допоки я і сам живу
В моментах, де була святою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017
Твой мир фальшивый иже с ним
Мечты фальшивыми вдруг стали
И мир, который её делим
Не раз ты глупостью терзала
Твой мир и красочный, но вновь
Он жертву требует опять
Решив забрать твою любовь
И судьбы повернуть вновь вспять
А ты и рада, подыграла
Отдав за деньги то моё
Что в сердце утром расцветало
И то, что до сих пор живёт
.
Ты веришь в Бога? Где же вера?
Где соблюдение канонов?
Закрылась в киевской пещере
И прибыль поровняв с уроном
Решаешь жить, как и жила
Забыв о том ненужном Рае
Где было множество меня
Каки тогда в средине Мая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2017
Я хочу прокинутись в Завтра
Без шансів на біль неминучу
Де слово у слові - то правда
А не брехливі ядучі
Я в Завтра захочу лишитись
Де мудра вже ти, зрозуміла
Я в очі захочу втопитись
В твоїх мої очі лишились
Крізь болі років пронесеш
Двох нас згарачілих та спраглих
Взаємно коханих без меж
Кохаючих віддано нагло
Я марю вже Завтра сьогодні
Я хочу аби ти відчула
В свята ці святі Великодні
Якими ж щасливими були
Що цінне насправді в нас є
Що іншим нестерпно бракує
Бо Завтра вже стане чуже
Що ти так безглуздо марнуєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
Мій Рим, що нині є Роменом
Ромнами - містом на Русі
Ти Київ боронив шалено
Коли ординці з поля йшли
Мій Рим, моя міцна фортеця
Пристанок римських легіонів
У сотнях голосів озветься
Дітей своїх з чужих полонів
Старі та затишні двори
Річок-сестер земля священна
Я сонця посмішки твої
Не буду витрачать даремно
Мій Київ, що в мініатюрі
Мій Рим у Бозі православний
Нехай не видко твої мури
Та в пам'яті жива ще слава
Мій вічний град, маленький, сивий
Русі-Вкраїни гідний град
Де кожен, що родивсь, щасливий
Де кожен кожному мов брат
Років ще тисячі тобі
Старезний діду в берегах
Річок Роменки та Сули
Та сонця променів в очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Ми часто дружимо не з тими
Ми рідних серцю нищим вщент
Живемо мріями чужими
Копійку змінюєм на цент
Ми душі продаєм за гроші
Ми за посади рвем серця
Яким би світ не був хорошим
В душі він не прийме мерця
Частенько нехтуємо тишу
З близькими тими, в кому суть
Частенько тими є, хто лишить
Святих людей, та ті нас ждуть...
Без нас відношення до нас
Було б відношенням до інших
Без нас весь той словесний фарс
Був вилився б лише у тишу...
Ми зайві, але ми важливі
Важливі рідним та близьким
Лишайтесь здатними на диво
Лишайтесь вірними святим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Де є кохання, там не може бути зради
Нема брехні в кохання за душею
Ми часто забуваємо за правду
Нічого спільного не маючи із нею
Де є тепло до рідної людини
Немає за спиною пересудів
Нема важливіше нічого за родину
За Бога, Батьківщину, де ми - люди.
Нема святих, святих часи минули
Та це людей час справжніх. Суть
Не в тому ким колись ми були
А в тому, чого в нас не відберуть
Повага, гідність, відданість собі
Та тим близьким, що нині серце гріють
Нема важливіше нічого у житті
Окрім як кроки до своєї мрії
Не вибиваючи когось із колії
Без тих ножів, що в спину заганяють
Нема важливіше нікого у житті
За тих, хто попри все кохають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017
Я тисячі сотень зірок
Тікаючих в тиху безодню
Зробити молитиму крок
Віддати її немов воду
Мов тишу куточків безкрайніх
Що в них пеленають зірки
Зірок-немовляточок ранніх
Що мні подарують її
Святу та кохану до віку
До віку бажану мою
Її рученята, то ліки
Що дані мені по життю.
Я дихаю нею одною
Бажаю не зради її
Не того, що здалась без бою
І знов мене рве на шматки
Бажаю її коло мене
Без неї втрачаю себе
Вона те кохання шалене
Що в серці роками живе
Моє пташенятко пестливе
Кохана та рідна душа
Найкраще коханеє диво
Що знову від мене втіка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
Корова краще королеви
Якщо блакитнокровна ця
Вдає, що вірна дному леву
Але ж не варта і яйця
І курка королеви краща
Якщо безкрила на очах
Стає блудливою ледащом
І біга по чужих дворах
Ніщо не краще королеви
Яка є вірна королю
І, мов левиця, грізним ревом
Відстоює сім'ю свою
Ніхто не краще тих жінок
Які є віддані одному
Таким жінкам мільйон зірок
І гідних половинок вдома...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
Торкаюсь рук, очей торкаюсь
Грудей чарівних молодих
Сосками ніжно-ніжно граюсь
Торкаюсь уст, мала, твоїх
Між ніг долоню запускаю
Ти відчуваєш палець мій
Що в твою кицю проникає
І ніжно рухається в ній
Ти хуя гладиш крізь штани
Мене очима пожираєш
Я ж пальцями в твоїй пизді
Тебе, малесенька, їбаю
Не в силах стримувати хіть
Я раком розвертаю грубо
І ще одна минає мить
І я ласкаю твої губи
Торкаюсь ніжно, проникаю
Ти відчуваєш мій язик
Я змусити бажаю заю
Зірватись на солодкий крик
Я підіймаюсь і торкаюсь
Пизди твоєї своїм хуєм
Я з нею граюсь, ніжно граюсь
Ще мить і ти мене відчуєш
Це танець двох нестримних тіл
Шаленств відвертих, ніжних митей
Так довго, до останніх сил
В обіймах затишок створити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724555
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.03.2017
Я залишу тебе коханням
Чарівним островом в душі
Моїм натхненням вже останнім
Що нині продукує сни
Я пам'ять збережу про тебе
Про кожну мить де ти моя
Мені не пустослів'я треба
А ти на все моє життя
Не гри натхненної грошима
І не теперішньої Вас
А Нас у нашій же Родині
Щасливих та натхненних Нас
З душі святе ти викидаєш
Позбувшись рідного мені
Я нашого бажав так Раю
Ти ж власний створюєш собі
Я залишу про тебе мрії
Про ту колишню, що була
Мене караючи в бездії
Ти в дії зрадила життя...
Коханих перше обирають
Лишившись вірними лиш їм
Бо хто по-справжньому кохає
З коханими будує дім
Без зрад, неправди чи зневіри
Без болі у душі та зла
З бажанням жити завжди в мирі
І день один, і все житя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017
Ти мрією моєю залишишся
Ти зірка, що уже не гріє
Тебе будив, просив: "Проснися!"
Та ти вбивала все надію...
Я млію від очей твоїх
Від погляду коханої людини
А ти, позбувшись снів моїх
Позбутися бажаєш України
Моя душа тепер вмирає
Від того, що безсилий я
Кохати ту, для кого Раєм
Є нині не разом життя...
Ми пробачаємо й тепер
Одне одного просто зжерли
Для тебе я давно помер
Та ти для мене не померла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017
Мій є народ і він єдиний
Для мене на оцій землі
І мій народ - моя родина
В якій не кидають в біді
Тут брат за брата приймуть бій
Горою стануть і за Бога
Який нам на землі святій
Дозволив прокладать дороги
На цій землі найкращі співи
Найкращих в світі голосів
А українки - кращі діви
З найкращих на планеті дів
Мій є народ і я щасливий
Лишатись часткою його
Він здатен на всіляке диво
На диво, втілене в добро
Найкраща мова, гідні люди
Права релігія в душі
І хай там що і далі буде
Народ мій кращий на Землі!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2017
Любя не бросят, не оставят
Не отдадут на откуп снам
Влюбленными жертовность правит
К любимым падая ногам
Не предадут, не продадут
Вонзая нож украдкой в спину
Любимых постоянно ждут
Хоть рядом руки их любимы
Глаза и нежность постоянно
Касаются в секундах жизни
Любимые излечат раны
Не переставая быть капризны
Любимые милее всех
Они и грустью мудрость учат
Способны искренне на смех
Хандры угрюмые развеяв тучи
Их руки нежные, родные
Милее всех, что были до
Они без лоска и простые
Любя, не отдают своё
Какой бы выбор в жизни не был
Не будьте грешными в тот час
Когда вам кто-то очень верил
Сейчас же презирает вас
Но так же любит, как и прежде
Не убивайте вы родных
Не им, себе лишив надежду
На то, чтоб рук касать святых
Чтоб просыпатся по утрам
Не с кем-то там в холодном ложе
А с теми, кто упав к ногам
Упасть и вам к своим поможет
Без гордых предрассудков лжи
Без фальши, искренные люди
Любимых не предав души
Тогда лишь счастливыми будут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2017
Важко бути москалем
Все комусь ти винен
Вкрав Донбас з його вуглем?
Повертай Кубань Вкраїні
Вкрав ти Крим? То не біда
Віддавати будуть внуки
Внуки злого москаля
Такі ж, мабуть, ниці су*и
Там Осетію украв
Там ще десь у скандинавів
Поки, су*а, ти вбивав
Тебе твій народ лиш славив
А війні тій світовій
Ти нацистові продався
Сам підставив хобот свій
Як на ноги той здіймався
Нице, люте та гидке
Москалине хтиве рило
Чом же, сучи*е, тебе
Довго тягне до могили?
Стільки бід ти вже завдало
Зачекались там тебе
Й кожен, кого ти вбивало
Тобі кропу піділлє
Розітре смолу на плечах
Кров'ю очі розітре
Починай збирати речі
Вже кінець по тебе йде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719990
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2017
Осенние парки, город осенний
Улыбки парней и девченок
И столько мелодий и мнений
Что сердца покой и не тронет
Смотрю в небеса, молю небеса
Вернуть мне моменты былые
В которых ты только моя
В которых, как пары, родные
И дети смеются от счастья
А помнишь, мечтали о них?
И я разрываю на части
Всех демонов веры моих
Не верю, не жду, но мечтаю
Мечта до последнего тлеет
Как снег на ладони растает
И только касание феи
Принцессы красивой, моей королевы
Способно спасти мою душу
Мне чужды слова этой девы
Но взгляды без слов меня душат...
Мой город опять засыпает
Чтоб утром проснуться лучами
А я этим сонным шагаю
Буцая листву под ногами
Мой маленький город в софитах
Мой дерзкий старик вне веков
На жизни пора бы и титры
Но мыслей полно, нету слов
И в этом земном уголке
В осенней тиши, что осталась
Мечтаю опять о тебе
О том, как и мы начинались
И вот вновь один, я болею
Тобою надолго я болен
Поверь, я о многом жалею
Но, глупо, я рад этой боли
В моменты последнего шага
Отчетливо все понимаем
И быбросив белые флаги
Мы бить по сердцах продолжаем
Мой город, верни мне ее
Ее настоящую, прежнюю
Она, ведь, реально мое
Она была мыслью и мнением
Деревья без листьев скучают
Цветы без тепла вяднут в грусти
А я без тебя увядаю
И это не скоро отпустит
Мне долго вдоль этих аллей
И в каждом вокруг уголке
Остались фантомы тех дней
Что стали наилучшими мне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017
Я ці листи Вам не відправлю
Ця біль залишиться в мені
Я Вас кохання вище ставлю
Ви ж мене топчите в багні
Листи, заломлені від часу
Від доторків людей чужих
Що їх читали надто ласо
І сльози залишали в них
Я їх спалю, щоб не читали
Щоб не прогнутися під Вас
Бо Ви казали, що кохали
Але вбивали сни про нас
І весь цей фарс, що набридає
Про Вас у ролі головній
Актрисі, котру я кохаю
Але хто норов має злий
І я писав щоразу в болі
Листи, що складені з думок
Поки Ви ниці грали ролі
Робив за кроком в кроці крок
Я їх спалю, то крапка є
Що Вам лишу серед руїн
І кожне слово, що моє
В листах кормитиме камін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Кто был однажды на краю
В своём от всех закрытом мире
Тот эту боль, что я пишу
Поймёт, умножив на четыре
Кто оставался в этих стенах
Угрюмых четырёх углах
Тот, увидав чужие тени,
Идёт за ними по следах
Кто затворил себя за окна
За эти окна в никуда
Тот душу оставляет мокнуть
Не раскисая от дождя
От слез, в которых утопают
Все мысли о былом не злом
О том родном счастливом Рае
Что там остался за окном
И мне родным осталось море
Что манит каждый сон меня
Но, сам избрав все эти роли,
Я потерял все навсегда
Утратил память, боль хромая...
И одиночество взаймы
От сердца в ранах прогоняя
Прогнал все нежные мечты
И прежних не вернуть фрагментов
Актерам пишут злой сюжет
Что в этой грустной киноленте
Нас прежних, в общем-то, и нет...
И год за годом убегает
И утро заменяет ночь
Но ту любовь, что была Раем
Не в силах боли превозмочь
Твоя душа - моя темница
И я ослеп от постоянства
Ты мне читаешь небылицы
В уставшем от дождя пространстве
И эти силуэты снова
Гуляя счастливо вдвоём
Свободны от чужого слова
От зла, что за моим окном...
Устал от лжи, в которой все мы
Я вырываюсь, вот он я
Прошу помочь разрушить стены
Пока в душе полно огня
Пока моя или чужая
Невольно падая опять
Я наконец-то догораю
Переставая нас мечтать...
И ты, небось, довольна очень
В темницах рушатся мечты
Я в радость оставляю ночи
В которых я мечтаю сны...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
У вухах ALCO BROTHERS знову
Улюблений душі хіп хоп
У ній стікають ріки крові
Гарячих течій біль... Та стоп!
Це мило набридає нервам
Як вбити вирішила - бий!
Моя кохана, але стерва
Я бачив справжній образ твій
"Моя принцеса", чую в вухах
А сам в бажанні вгамувати
Що вгамувати бракне духу
Бо так боюся не кохати...
Я планку піднімаю болі
Цей страх не відчувати ниє
Хтось прагне щастя, радості та волі
А я свою святу ... .
Якоїсь там то давнини
Щоби без зрад, бажання грошей
Ще до моєї сивини
Де я ще вартий і хороший
Ці ноші непосильні нині
Вони важкі мені одному
Я бачу в ній мою родину
І в мріях я біжу додому
До неї, до дітей, до суті
За що ми ладні помирати
Та ідеал цей мій роздутий
Не здатний вірно надихати
Ані кохати, ані жити
В житті де спокій у фаворі
Я вимагаю в неї миті
Де щастя наше наче море
Мов океани всі чотири
Що огортають теплі суші
І люди, що живуть у мирі
Добром наповнюють у душі...
Коханих в зрадах не вбивають
Не б'ють наївними словами
Коханих віддано кохають
Єднаються двома життями
В одне життя, що у родині
В міцній родині у добрі
Де поряд рідна є людина
На день, на рік та на віки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
А ти відчував, що скоро помреш
Як я відчуваю тепер і донині?
Той відчай, який забереш
З собою в тісну домовину?
Ти плакав, не в силі лишить
Найкраще у себе по собі?
Бо наше життя, то лиш мить
І місяців дев'ять в утробі
Ти криком кричав в пустоту
Коли залишали самого?
А я із цим криком живу
В надії дозватись до Бога...
Ти бачив людей нерозумних
Котрі так бездумно вбивали?
Я бачив людей, що із сумом
Кохаючи вірно, вмирали...
Ти можеш жорстокість прийняти
І стати в душі зачарствілим
Я ж миті лишу пам'ятати
В яких люди жити ще вміли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Моя біль тобі не належить
Твої мрії давно не мої
В твоєму житті я, мов, нежить
В моєму житті ти в спину ножі
Життя за десятками років зникає
Надіюсь, відпустиш раніше
Бо ти, як людина, котра не кохає
Завжди обирає, що надто простіше
Не звик і не хочу звикати
До ролі, що ти написала мені
Я ладен шукати... Шукати...
Але лиш закохані очі твої
Але про кохання забули вже очі
Холодні, злостиві, чужі
І знаки, що були пророчі
Втопила в столичні гріхи
Я біль, що в мені оселилась
Під тиском ударів і зрад
Ти зірка, що і не змирилась
Мені влаштувать зорепад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Цей світ належить популістам
Хто голосніш кричить, той прав
Нам локшину сказали їсти
Як бо одну з найкращих страв
Нам волю видумки таврують
Кричать придумані слова
А на межі років чатують
Не ті, хто здатен на дива
Хтось технократами назвався
Будуючи лиш свій палац
А хтось у мрійниках зостався
І далі відбиває плац
Горланять нам про якусь рівність
Про те, що люди головне
А хтось, загравшись у наївність,
Останнє з себе віддає
І все по колу і роками
Ця вакханалія у нас
Хтось далі грається словами
Даруючи народу фарс
А хтось у бідності вмирає
Статистом живучи лише
Хтось свій живіт оберігає
А хтось не жалістить себе
І так і буде усе доти
Доки не змінимось самі
Нам треба нас самих збороти
Зібравши сили всі свої
Відкинуть страх нерозуміння
Згадавши хто насправді є
Яке ми маємо коріння
Почати поважать себе
Ніхто, крім нас, нас не підніме
З колін на стертих вже ногах
І не заткне тих, хто нестиме
Брехню до нас в своїх словах
Повинен кожен обирати
Боятись гніву популістів
А чи самим вже будувати
Своє в країні село/місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Цей світ належить популістам
Хто голосніш кричить, той прав
Нам локшину сказали їсти
Як бо одну з найкращих страв
Нам волю видумки таврують
Кричать придумані слова
А на межі років чатують
Не ті, хто здатен на дива
Хтось технократами назвався
Будуючи лиш свій палац
А хтось у мрійниках зостався
І далі відбиває плац
Горланять нам про якусь рівність
Про те, що люди головне
А хтось, загравшись у наївність,
Останнє з себе віддає
І все по колу і роками
Ця вакханалія у нас
Хтось далі грається словами
Даруючи народу фарс
А хтось у бідності вмирає
Статистом живучи лише
Хтось свій живіт оберігає
А хтось не жалістить себе
І так і буде усе доти
Доки не змінимось самі
Нам треба нас самих збороти
Зібравши сили всі свої
Відкинуть страх нерозуміння
Згадавши хто насправді є
Яке ми маємо коріння
Почати поважать себе
Ніхто, крім нас, нас не підніме
З колін на стертих вже ногах
І не заткне тих, хто нестиме
Брехню до нас в своїх словах
Повинен кожен обирати
Боятись гніву популістів
А чи самим вже будувати
Своє в країні село/місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Най тиша Рай залишить зовсім
Най музику мого кохання
Прокрутять ніжністю, що досі
Була лише розчаруванням
Най світло у її очах
Постійним буде не для тих
Хто сам втопаючи в гріхах
В гріху втопив квіт мрій моїх
Назад нам вже не повернути
Не вбити суті свого "я"
Для когось щастя просто бути
Комусь своя душа чужа
В грошах чи лейблах - неважливо
В безводді риби вже нема
І лише ті, хто вірить в диво
Ще мають шанс на почуття
Най ми дарма плекаєм мрію
В полоні ницих обіцянок
Я буду жити так, як вмію
Втираючи кохання в рани
Кохані б'ють сильніш за все
Ключі від душ в руках коханих
Чужим не віддають своє
В незнанні, що то з ним і стане...
А рани... То лише миттєво
Труна сховає все в собі
Кохання справжнє є чуттєвим
Чужі ж залишуться чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
Най тиша Рай залишить зовсім
Най музику мого кохання
Прокрутять ніжністю, що досі
Була лише розчаруванням
Най світло у її очах
Постійним буде не для тих
Хто сам втопаючи в гріхах
В гріху втопив квіт мрій моїх
Назад нам вже не повернути
Не вбити суті свого "я"
Для когось щастя просто бути
Комусь своя душа чужа
В грошах чи лейблах - неважливо
В безводді риби вже нема
І лише ті, хто вірить в диво
Ще мають шанс на почуття
Най ми дарма плекаєм мрію
В полоні ницих обіцянок
Я буду жити так, як вмію
Втираючи кохання в рани
Кохані б'ють сильніш за все
Ключі від душ в руках коханих
Чужим не віддають своє
В незнанні, що то з ним і стане...
А рани... То лише миттєво
Труна сховає все в собі
Кохання справжнє є чуттєвим
Чужі ж залишуться чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
Ми мрійники по суті і словами
Живими мріями у хмарах
Витаємо у снах ночами
Тонучи в потаємних чарах
Долоні потребують ласки
Долонь коханих у пітьмі
Яка скидає ниці маски
Лишаючи лихе собі
А людям втрачених в собі
Дарує мрію, щоб не стало
Не загубитись у пітьмі
Та віднайти, що так шукали
І плин годин не втратить знову
В цих ніжних декілька хвилин
Хвилинах справжньої любові
На зламі створення родин
Без лишку втративши себе
Всим ризикнути, встоять лиш
Щоб лиш відчувши знов святе
Посеред спокою та тиш
Ми мрійники, не мрію я
Немає справжніх до останку
Для когось кожен день життя
Мені б дожити до світанку...
І кожен день новий початок
В потугах безвісти втекти
Хтось може світу рідним стати
А я чужим є і собі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712875
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2017
Ми мрійники по суті і словами
Живими мріями у хмарах
Витаємо у снах ночами
Тонучи в потаємних чарах
Долоні потребують ласки
Долонь коханих у пітьмі
Яка скидає ниці маски
Лишаючи лихе собі
А людям втрачених в собі
Дарує мрію, щоб не стало
Не загубитись у пітьмі
Та віднайти, що так шукали
І плин годин не втратить знову
В цих ніжних декілька хвилин
Хвилинах справжньої любові
На зламі створення родин
Без лишку втративши себе
Всим ризикнути, встоять лиш
Щоб лиш відчувши знов святе
Посеред спокою та тиш
Ми мрійники, не мрію я
Немає справжніх до останку
Для когось кожен день життя
Мені б дожити до світанку...
І кожен день новий початок
В потугах безвісти втекти
Хтось може світу рідним стати
А я чужим є і собі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712874
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2017
Ми - час. Від нас є все залежним
І тільки нам є в силах щось змінить
Ми надто часто переходим межі
В бажанні жити забуваєм жить
Ця мить, що мудреці життям назвали
Вона не вічна ні для кого з нас
І тих, ким жили і кого кохали
Колись вкраде підступно час
Ми - сон. Миттєвий і жорстокий
Неначе відчаєм по самоті
Вважаєм не своїм уроком
Гріхи та помилки свої
А ті, хто є навколо, знову
Плекають мрії в душах не своїх
Зізнаючись в коханні і любові
Все ж, забувають бути серед них
Постійний пошук нам чужих мелодій
Чужих людей, що влазять у серця
І кожна біль, мов тридобові роди
Дорослого, але на пів мерця
Ми ж час, тому ми так потрібні
Для тих, кому бракує днів
Від когось вже відходять рідні
У пошуках умовних див
А хтось і в самоті вже звик
За тижнем тиждень непомітний
Від болю зародивши крик
Ми прокидаємось пізніше дітьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712659
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2017
Ми - час. Від нас є все залежним
І тільки нам є в силах щось змінить
Ми надто часто переходим межі
В бажанні жити забуваєм жить
Ця мить, що мудреці життям назвали
Вона не вічна ні для кого з нас
І тих, ким жили і кого кохали
Колись вкраде підступно час
Ми - сон. Миттєвий і жорстокий
Неначе відчаєм по самоті
Вважаєм не своїм уроком
Гріхи та помилки свої
А ті, хто є навколо, знову
Плекають мрії в душах не своїх
Зізнаючись в коханні і любові
Все ж, забувають бути серед них
Постійний пошук нам чужих мелодій
Чужих людей, що влазять у серця
І кожна біль, мов тридобові роди
Дорослого, але на пів мерця
Ми ж час, тому ми так потрібні
Для тих, кому бракує днів
Від когось вже відходять рідні
У пошуках умовних див
А хтось і в самоті вже звик
За тижнем тиждень непомітний
Від болю зародивши крик
Ми прокидаємось пізніше дітьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2017
Мы все уходим безвозвратно
Без права ощутить себя
Кому-то сестры или братья
Кому-то муж или жена
Кому-то мать или отец
И сын кому-то или дочь
Но не унять нам боль сердец
Как и ушедшим не помочь
Мы плачем, уходя, не зная
Что будет после нас спустя
За кем-то в боли утопая
Рыдает целая семья
А кто-то, счастья не имея
Познать родных, уходит сам
Себя ни сколько не жалея
Не даст расслабится глазам
У каждого свой свой таймер есть
У многих он уж на исходе
И ненужна ушедшим лесть
О том, чего и нет в природе
Мы люди и должны принять
Что каждому дано отныне
Беду иль счастье выбирать
В добре же или оставаясь злыми
И, уходя, приняв лишь суть
Что не возможно все исправить
Что невозможно то вернуть
Над чем лишь Жизни дано править...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Не розлучити нерозлучне
Сполучне, що одне на двох
Але є ті, хто надто гучно
Плекає у душі лиш мох
Північний мох вбиває те
Що в душах виплекано болем
Коли є, начетб-то, святе
Святе вбивають ниці ролі
Воно лиш мохом проростає
На глибині, що глибше дна
І хтось лиш грає, що кохає
А хтось дарує і життя
Роки не сильні над коханням
Його вбиває слабкість тих
Гріхів хто має в душі рани
Із себе граючи святих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Я думав, сніг мене остудить
Повсюди сніжно так. Зима...
Вдихаю я на повні груди
У душу, де нема життя
Я мушу дихати та жити
В людей розчарування є
І намагатись зрозуміти
Що ще не все, то майже все
І далі відстань від кінця
Вже в кілька кроків залишилась
Так дивно, маю ще життя
Хоча на смерть мою молились
Зима нам не лікує рани
Вона холодна і нещадна
І біль від того, що кохана
Хворіє цим інстинктом стадним
Швидкі хмарища в небесах
Розгонять сніг по всих усюдах
А біль мою в моїх очах
Плекають найрідніші люди
І буде так, як було нині
У болі, ранах, самоті
В собі не втрачу я людини
Лишитись справжнім - ціль мені
Хай все мине, як і минало
Вона в Раю, а я запекло
Бажаю вбити, як кохали
Що стало особистим пеклом
Кому? Не нам. А нам все рівно
Що буде далі в Долі цій
Я буду самим-самим вірним
Не зрадивши найкращих мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017
Я жду ночі. Ніч - це тиша
Тихий відблиск самоти
Чути як шугають миші
У моїй душі
Місяць світить для зірок
Подорожнім шлях малює
Та лиш я, зробивши крок,
Кроків більше не дарую
Ніч спокійна, ніжна ніч
Їі спокій надихає
Я щасливий, віч-на-віч
З тою Нею, що кохаю
Різна ніч буває нам
Кожний сам її плекає
Хтось спочити дасть очам
Хтось коханих обіймає
Хтось на самоті, як я
В тиші музикою гріє
Залишки свого життя
Що поки іще жевріє...
Осінь - краща є пора
Ніч - доби найкраща мить
Поки ще жива душа
Мрію я щасливим жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
Ти Північ західна, я східна
Двох берегів одне кохання
Ти відчайдушно моє, рідне
Моя, і перша, і остання
Між нами сотні кілометрів
Що тиснуть брудом цих доріг
А так хотілось би їх стерти
І тут тебе на мій поріг
І щоб назавжди без потреби
Кудись спішити... Біль, привіт...
Нам нас послало вічне небо
І лиш для нас цей білий світ...
А за вікном ще сніг лежить
Хоча і тепла ця Зима
Я в пам'яті плекаю мить
Де ти, і поряд, і моя
Лелеки в відстані разом
Без зрад, нещирості чи зла
Одне до дного із добром
В розлуці боячись життя
Разом і лебеді навіки
Кохання виплекане болем
Від старості найкращі ліки
Коханню непотрібні ролі
Не треба шумних обіцянок
Гулянок, крику про любов
Ані коханців, ні коханок
Що труять душу, серце, кров...
Між нами вимерзла ріка
Двох берегів святе одне
І лиш одна твоя рука
Торкнеться до руки мене
Нам Північ теплою лишилась
Ми в пам'яті лишились вже
Якщо кохання народилось
То вже ніколи не помре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Вже сніг розтав, де ти ходила
Де ти мене за руку брала
Асфальтні паростки ожили
Де були ті, котрі кохали
Де нас немає, спогад є
Дерева добре пам'ятають
Де були двоє, мов одне
Де були двоє, що кохають
Минають миті так миттєво
Злостиво утікають... Мало...
Сумую миттю де життєва
Цілунком ранком зустрічала
І світ закутався за грати
В самотній сазі про життя
Так боляче все відчувати
Коли вмирає вже душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Ты мне не боль и мне не радость
Ты кровь, которая остыла
И губ твоих родная сладость
Ведут меня сквозь ложь в могилу
Так мило, ты опять играешь
Улыбок лживых яркий свет
Меня меняя убиваешь
И выбираешь, где нас нет
В ответ играю тишиной
Без слов, уже облив мосты
Стою на новой мостовой
Сжигая все грехи твои
Два берега одной реки
Останутся чужими после
Пока в любовь играла ты
Я просто становился взрослым
На левый правый не меняла
Ждала, что поменяю я
И, ожидая, убивала
Лишая жизни навсегда
Ты мне не боль, не радость ты
Ты все мечты мои разбила
И в берега одной реки
Ты реку горечи разлила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
И вот он край, а дальше пропасть
Пропасть бы в пропасти мгновенно
Мне не знакома эта робость
Но я по прежнему ей верен
За ней я посылаю мысли
Которые приводят в сон
Её мечты во мне сбылись бы
Но чувства поменяли тон
И вон ушли все планы наши
На этой грешников земле
Мне не найти Давида пращи
Мне не найти пути к тебе...
Я не смогу разбить угрюмый мир
Который завлекает шиком
В котором твой не я кумир
В котором не услышишь крики...
И грусть осенняя зимой
И боль предательством заплачет
За то, что больше не со мной
Остатки жизни я потрачу
Развеят грусть ветра столицы
И ты останешься той прежней
Которой мне была царицей
Даря добра любви надежды...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Це місто самотнє без тебе
Воно є безликим до болі
Під цим опівнічненим небом
Я втратив бажання до волі
Нулі на душі без моралі
В холодній тепер стороні
Ми ранки разом зустрічали
Тепер лише ночі мої
І ті лиш у снах і до ранку
В бажанні забути себе
В полоні в столичної бранки
Що долею дана з небес
Міста, що під снігом лишились
Самотні без Нас та сліпі
І вікна, що нами дивились
Закрили зашторки свої
Мій ніжний кохання куток
У місті моєму на віки
Де ти не без зайвих чуток
І є найдієвіші ліки
Моя романтична, кохана
Моя і нещадна, на жаль
Ти ціль, і мета, ти і рани
І мрій, що не збулись, вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
Мы звёзды павшие в былом
Мы охладели и упали
Мы те, кто в адствии своем
Предали то, о чем мечтали
Теперь осколками летим
Куда-то вниз в кромешный мрак
Где каждый первый, словно дым
Исчезнет в грусти просто так
И пролетая возле звёзд
Которые еще живут
Хотим обратно в страну грёз
Но нас уже там и не ждут...
Мы павшие летим к концу
К сухому сердцу и душе
Предав добро, любовь, мечту
Мы обретаем боль себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
Те, що переповнює в душі
Що надважливе і потрібне
Не просто послане мені
А є єдине надто рідне
Воно чарує і уяву
І мрії живить понад все
І лиш її одна поява
Віднайде силою мене
Я стимул потребую йти
Не ці слова, що гріють вуха
На рухи почуттів твої
Я сотні зроблю своїх рухів
Зима не здатна вбити те
Що небо нам колись послало
Але ти в силі вбить мене
І як би сильно не кохала
Та ти щодень мене вбиваєш
Без права вижити в рутині
Ти кажеш, що мене кохаєш
Але без серця вибрати родину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Ти точно дарована небом
Навіки написана в долі
Але на Землі я не треба
Бо ангел бажає ще волі
І болі вже є океан
В штормах бескінечних тону
Вмираю від тисячі ран
За усмішку ніжну твою
За голосу твій оксамит
За руки на щоках, що гладять
За те, що без тебе болить
Нещадна, як була і Владі...
Замерзнуть під товщею льоду
Нещастя і зло в наших душах
І я, не побачивши броду
Замерзнути з ними вже мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2016
Останнє Сонце у очах коханих
У наших, сонечко, очах
Мої невиліковні рани
Від сотень пережитих плах
Від зрад, що болем розпирають
Від тиші, що вбиває болем
Святі ті люди, що кохають
Бо більше не бажають волі
Їм доля в рабстві почуттів
Миліша за всіляке інше
Я був кричати знов хотів
Але скувала люта тиша...
В твоїх долонях моє Сонце
Воно сховалося в теплі
А я краплина в ополонці
Боюсь зізнатися собі
Що тиша мій одвічний дим
Яким вдихати ти лишила
Я сам, а ти там з ким?
Кого собою освятила?...
Так мило, квіти на вікні
Сузір'ям сніжним замерзають
Ці квіти так любила ти
Частина льодового Раю...
Немає Сонця у душі
Тепла немає, бо забрала
Єдина ніжна у житті
Котрої серцю так замало...
І ніч укрила моє місто
А я плекаю силу волі
Цих почуттів моїх намисто
Знайти прошу в своєї долі
Все буде так, як ми дозволим
Лиш так, як хочемо собі
А поки малювати болем
Я буду на твоїм вікні...
Ти долети до мене, світло
Я вже забув, яке є ти...
Ми всі лише дорослі діти
В своїй дитячій ще душі
Долонь коханих ніжне небо
Очей святих бажаний Рай
Нікчемних долі зрад не треба
Якщо кохаєш, то кохай...
Без злих причин разом не бути
Без відстаней, які не треба
Дозволь і бачити, і чути
Бо так нам заповіло небо
Останній подих лиш з тобою
Роки щасливі у обіймах
Кохання не отруюй грою
І стань моїм добром надійним
Я ж знаю, можеш ти. Ти можеш...
Як мріяли іздавна ми
Моє кохання не вороже
Воно присвячене тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
Мужчины не умеют плакать
В глазах останется вся боль
Влюбленные считают знаки
И каждый забывает роль
Двух душ любви прикосновение
В глазах слеза застыла вновь
Влюбленные глухи на чьи-то мнения
Иначе это не любовь...
Пусть будут грозы и снега
Пусть люди станут ещё злее
Я не забуду про тебя
Ты мне всего, малыш, роднее
Сугробы не пугают души
Которые растопят льды
Твой голос мне молитвой в уши
И руки вновь держа твои
Я счастлив... Нету радостнее дней
Чем те, что влюблены и вместе
Не стала ты женой моей
Оставшись навсегда невестой...
Глаза не плачут у мужчин
Рыдают души болью лютой
Любовь не ищет тех причин
Чтоб вместе быть часов минуты
Любовь и есть одна причина
Она свята и в жизни раз
И все, что кроме, люди мнимо
Любовь сшивают с лживых фраз
Любимых предают чужие
Родные берегут любимых
Ведь их сердца душе родные
Хрустальным отблеском ранимы...
Пусть не пугает неизвестность
Любовь всех бед вовек сильнее
Пока влюбленные и вместе
Мы все... Мы все преодолеем
А дальше сбудутся мечты
Семья большая, дом огромный
И чужды две в былом судьбы
В одну слились добром укромным
Огромным пламям двух сердец
Ни на минуту не предав
Останьтесь с ними прямо здесь
И только им себя отдав...
В лучах дневного света будьте
Держа за руки Вам любимых
Ведь, лишь любя, мы люди, люди...
Любовь нас делает святыми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
То ли тело убить, то ли душу
Чтобы не болеть уже
Чтобы эта сука в уши
Ложь не лила мне
Бред, наверное, но все же
Правда в том, что это все
Явно в силах подитожить
Только смерть и я её
Мог просить бы мне на помощь
Будущее предрешено
Не возможен тусклый овощь
Тело загноить своё
То ли дело умереть
Все стереть в этом эфире
В нем себя стереть
Чтоб не жить в заблудшем мире
Я устал, устал настолько
Что уйти могу сейчас
Этих лучше даже волки
Что не знают лживых фраз
Суки не достойны боли
Жертвы их должны уйти
В этом мире нету воли
Только суки без души
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016
До поки люди є людьми
Я буду вірити у краще
Я буду віритиу сни
Проти меча узявши пращу
Я не Давид, та Голіаф цей світ
Він тисне силою без правди
Я той Ікар, що рушив був в політ
Та напоровся на жорстоку зраду
Казки, легенди, оповідки
У міфах всі брехню ховають
Та ставши якось брехні свідком
Від правди вже не відрізняю
А ще дитиною блукав
В казках дитячих від дорослих
Допоки сам дорослим став
І міфів став писати стоси...
Зневіра в людях торжествує
Вмирає у душі святе
Вони постійно щось собі святкують
Та не обходить то мене...
До поки люди є людьми
Цей світ ще шанс примарний має
Та люди вже не люди, ми
Самі в собі людей вбиваєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Моя обитель - ложе твоє
Моя душа в твоїх очах
І я щасливий, коли двоє
Ми пропадали в днях, в ночах
Моє життя в тих почуттях
Які ти гімном нарекла
І в вірності не на словах
А в діях на усе життя
Втомились ми морально вже
Бо кожен свою правду має
Та мрію я, що ти мене
Кохаєш, як і я кохаю
Хоча й боїшся ризикнути
І вибрати лише мене
Та я не можу другим бути
До поки почуття живе
Лиш почуття завжди цінніші
За все на світі, що лиш є
Мені з тобою в радість тиша
Коли зі мною ти вже є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Я надеялся, что ты за мной
Как любимая женщина верно
За спиной примешь бой
Но мой тыл оказался столь скверным
Что сбежал, убегая предав
Говоря перед этим о чувствах
Но тебя уже в корне поняв
Я не смею убить этой грусти
Пустит-не пустит? Устал...
Верить устал не достойным
Каждый миг о нас я мечтал
Быть перестал был спокойным
Седина в двадцать семь появилась
И в душе тишина неуместна
Ты лекарь и мы вместе молились
За года наши вместе прелестны...
Жизнь пройдёт, убегут печали
Грусть останется частью
Частью того, о чем мечтали
Мечтая о счастье...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
Как человек может говорить о любви и при этом лгать?
Как можно душу топить в этой грязи?
Неужели мы можем безсовестно врать?
Я не верю... Мы глупые, но, ведь, не мрази
Как можно обнимать человека
Говорить ему о чувствах столь сильных
А потом предавать на пол века
Набивая деньгами угрюмое рыло?
Как можно быть дерзкими сердцем?
Несчастные копии тех настоящих
Кто был позабыл в душу дверцу
Сейчас находясь среди спящих...
Как можно лгать о святом и прекрасном?
Греховные люди... Усталость в душе...
Без чувств наша жизнь столь напрастна
Но чувства сжигают в огне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
Мого в тобі уже немає
В столичних полісах згубилось
Мого в тобі немає Раю
А ще ж недавно так дивилась...
Ми губимось в своїх бажаннях
Втрачаючи не лиш себе
Але і те святе кохання
Що нам послали із небес
Чи варте те того? Не знаю
Не зміг би я продати те
Що є святим і надихає
На кращі зміни, що живе
Радіє щастю, в горі зле
Натхненням напуває завжди
Ти ж утопила в злі мене
Продавши, просто так продавши...
Моя Весна прийде не скоро
В душі бушує завірюха
І не бажаючи життя
Боюсь зробити зайві рухи
Ми духом сильні лиш тоді
Коли ми маємо потрібне
Мені ж бракує так тебе
Моє святе і моє рідне
Блукаємо в життєвих нетрях
Тепла бажаємо завжди
Між нами сотні кілометрів
Та ти найближча є мені
Без болю надто неможлива
Гординею добро вбиваєш
І це кохання - дійсно диво
Ти пекло, що моїм є Раєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016
Вона і кохає, і зрадою б'є
Зневажливо тицяє в спину
Вона все катує мене
А потім слова про родину...
Душа зозулина її
Без правди, кохання та віри
Вона усі мрії мої
Стоптала без честі на дири...
Цілуючи ніжно вустами
Долонею гладучи ніжно
Кохання убила роками
Убила підступно та грішно
Душа зозулина, брехлива
Актиса в подобі того
Хто з крилами створює диво
Але лиш жадає свого
Я марив, кохав, надихався
Мій стимул в минулому та
В котру вірно так закохався
Котра майже вкрала життя...
Мій Рай, моє пекло, мій час
Що був мов за щастя мені
Мій біль, що від зрад та образ
Я згадкою лишу тобі...
Назустріч ми йшли, розминулись...
Душа зозулина, не вірна
В родині найкращій не збулись
Забулась у грошах манірних...
Постійним дощем злої болі
Душа ллє на мрії мої
Зозулі не вірні любові
Зозулі у зраді завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Вона і кохає, і зрадою б'є
Зневажливо тицяє в спину
Вона все катує мене
А потім слова про родину...
Душа зозулина її
Без правди, кохання та віри
Вона усі мрії мої
Стоптала без честі на дири...
Цілуючи ніжно вустами
Долонею гладучи ніжно
Кохання убила роками
Убила підступно та грішно
Душа зозулина, брехлива
Актиса в подобі того
Хто з крилами створює диво
Але лиш жадає свого
Я марив, кохав, надихався
Мій стимул в минулому та
В котру вірно так закохався
Котра майже вкрала життя...
Мій Рай, моє пекло, мій час
Що був мов за щастя мені
Мій біль, що від зрад та образ
Я згадкою лишу тобі...
Назустріч ми йшли, розминулись...
Душа зозулина, не вірна
В родині найкращій не збулись
Забулась у грошах манірних...
Постійним дощем злої болі
Душа ллє на мрії мої
Зозулі не вірні любові
Зозулі у зраді завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Я літньої ночі сон
Що сниться тобі завжди
Я серце візьму в полон́́
Бо стала рідніш мені
Я хмари, у котрих блакить
Я тиша із тиш вночі
Закрий оченята на мить
І вкотре всміхнись мені
РЇ РћСЃС–РЅСЊ С– СЏ Р—РёРјР°
Я лихо відгоню щомиті
Я той, кого все життя́
Клялася вірно любити
Я все, що навколо є
Та ангел єдиний ти
Лиш ти спонукаєш мене
По світу, не впавши, йти
Ми разом і в самоті
Кохаєм, але не щасливі
В думках я володар світів
Які всі віддам вродливій
Я сон, ти і є та ніч
Що завжди мене повертає
Щоб вкотре разом віч-на-віч
Відчули як сильно кохаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2013
Старий перон. Старе місто якесь
Чекаю на когось нетерпляче
Неначе сон і я у сні десь
Але мене ніхто не бачить…
Я бачу якусь жінку
Років за тридцять, можливо
Вродлива і з вигляду ніжна
На обличчі й статурою мила
Весь час на годинник вбачає
І бачу сльозу на обличчі…
Можливо ця жінка кохає
Чоловіка, якому не личить
Запізнюватись та залишати
Наодинці кохану свою
Та потім почав помічати
Наступну й наступну сльозу…
Від цього ж не плачуть, я знаю
Підходжу до неї спитати аби
Кого ж це вона настільки кохає
І хто це настільки вбиває її…
Але дарма то все… Наче привид
Хотів привернути увагу її
Я страх відчуваю та дива
Не сталось мені…
Вона відійшла у дальній куток
І гірко заплакала знову
Мов зведений в дію курок
Вбити може відсутність любові
Вона це відчула… Та, мабуть, і я…
Та потім до мене дійшло
Настільки вразливе життя
Завжди с нами поряд жило
Воно, якщо його не живити
Помре, або його заберуть
Це велика сила – любити
Лиш сильні з любов’ю живуть
І заснула вона хоча не безпечно
Вхопившись за серце, змирившись
І стала вона ангелом гречним
Котрий вже нічого не хоче, втомившись
Від болі очікувать світло
В душі наболілій й слабкій…
Питалися щодня в неї діти
Чи тато вернеться живий?
Сама вона того не знала…
Сама не хотіла й гадать
Чи вбачить того, кого сереце кохало
Чи може вона його ждать…
Та серце летіло, бо вірила завжди
Що він повернеться до неї…
Але, на смертному полі упавши
Обіймуть його морози Лютневі
І жінку свою не обійме
Не скаже «кохаю» приглушено їй
Він бурю чуттів у ній здійме
І піде з життя навічно святий…
Цей ангел сказав, що чекала
Бо мав він приїхати з війни
Сильніш, ніж його, не кохала
Про нього були її сни
Коли на війну йшов, заклялись
Що разом назавжди лишаться
Вони у думках вже побрались
Та не судилося тому вже статься…
Він впав, навіки лишившись единим
Навіки у серці й душі
Вона вже не має родини
Тому теж хоче до нього підти
«А як же ж бо дітоньки ваші?»
Не сміливо та тихо свитав…
«Невже ж це не є, оте краще
Що дав Вам отой, хто кохав?
Невже ви осмілитись вбити
Того, хто лишився від нього?
Для цього потрібно ще жити!»
Не змігши сказати нічого
Цей ангел обійняв мене
І знову сльоза на плечі упала
«Не варто жаліти себе…
Страждаючих в світі чимало…
І ангел кудись враз поділася
І жінка поволі відкрила повіки
Довго в перон вглядалась-дивилася
Та вже не почула і крику…
Витерши сльози поволі пішла
Аби стати найкращою матір’ю
Для дітей чоловіка, котрого знайшла
Котрим все життя буде марити…
І я прокинувся… Страшно мені…
За те, що побачив і де побував
Неначе поринув у інші світи
Неначе дорослішим став…
На цьому б скінчити історію
Але був я помітив родину
Святої любові де море є
І в жінці старенькій людину ту
Пізнав… Навколо онуки діймають
Діти говорять тихенько їй щось
Надіявся може мене ще впізнає
Незнайомого з минуло когось
Вона відійшла від своїх до мене
Я закляк, не знавши, що маю робить
Відчуття якесь вічне, священне
Яке сили надало їй жить…
І вона запитала: «Ви ангел?
Я Вас пам’ятаю… Це ж ви
Мені помогли поза рани
Всю суть зрозуміти в житті…
Як бачите, я вижила, гордо жила
Зростила дітей свого чоловіка
Багато днів щастя пережила
Але днів болі без ліку…»
Тоді я осмілився в неї спитать:
«А як же повівся ваш новий?
Як він-бо сприйняв Вашу суть?»
Сльоза накотилась, нахмурились брови
Й зронила лиш фразу святу:
«Як сміла когось я прийняти?
Як сміла до себе пустити
Якщо доля навічно дала кохати
Того, кого змогла полюбити?
А знаєте, він ще живий
Бо доки і я буду жити
У серці, в душі ще моїй
Я навічно буду ним жити…
Я вдячна, Вам ангеле мій
Що тоді звернули на мене увагу
Слова Ваші наче правди сувій
Відклала у скриньку поваги
І в спадок онукам та дітям
Як дар я уже віддала…
І правда, найголовніше це вміти
Не своє кохання та життя
А тих, кого кохаємо та хочемо жити
Хто в серці назавжди застиг
Потрібно настільки кохати. любити
Аби вітер болісний стих…»
І вона мене знов обійняла
І знову притисла неначе тоді
Вона вірно та вічно кохала
Зробивши усе в цім житті
Аби пам’ять про мужа її
Назавжди лишилася в дітях та внуках
Аби потім, пройшовши світи
Могли ми здолати всі муки…
Кохайте по-справжньому! Вірно кохайте!
Не смійте ви гратись словами!
Коханих не в ложі стрічайте
А серцем, душею, очами…
Несіть це кохання в життя
Якщо це насправді кохання
Не зможе його вбить війна
Чи люте народу повстання
Не зможе ніщо та ніколи
Приносити щастячка більше
Ніж разом з коханням в любові
З Богом, люди! Хай буде вам ліпше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2012