| Сторінки (2/119): | « | 1 2 | » |
Чомусь мовчать,не пишуться вірші,
У кут глухий забились кволі рими.
Ржавіють струни зболені в душі,
Вже не лікує часу біг невпинний...
В мені згасає вогник...Як болить!
Лиш допишу рядки свої останні,
Лиш доживу гірку,пекучу мить...
І в небі розчинюся на світанні...
Я стану птахом Миру. З висоти
Я розіллюся зливами любові...
Зітчу з добра між зорями мости,
Зітру з Землі шляхи рясні із крові.
Чомусь мовчать,не пишуться вірші.
Згасає свічка. Висохли чорнила.
Дай,Боже,сил...Дай віри у душі...
...здійняти знов підбиті свої крила....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Розквітли іриси небесно-терпким розмаїттям,
Ще сонне пелюстя цілує ранкова сльоза,
Розчісує вітер берізок тонке верховіття,
Іскрить пухоцвітом прозоро-легка бірюза.
У купелі сонця хмеліє ірисова знада,
Махровою тишею піниться стиглий моріг,
І пестить повітря бузково-травнева плеяда,
Оцвітина з яблунь фатою спадає до ніг.
7.05.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Тебе шукала я в забутих снах,
І так боялась не впізнати рідні очі,
Лебідкою злітала в простір ночі
Та образ твій губився на вітрах...
Зливалася на землю я дощем,
Барвінками стелилася у полі,
І плакали тумани сивочолі
До дна спиваючи душі моєї щем...
Я розривала заспані світи,
Лягала піснею над тихою рікою,
До неба доторкалася рукою...
І розуміла...там....далеко ти....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Пам'ятаєш, як ми розійшлись у прозорість тієї весни?
Плакав дощ за вікном, сумували у парках алеї.
Ти пішов...вирвав серце, на друзки розбив мої сни...
Мовчазним співчуттям винувато зоріли лілеї...
Поночіло в душі...лише місяця жовте панно
Срібним оловом сліз розливало в траву свої згустки ,
Відболіло,забулось...загоїлись рани давно,
Лиш солодке цвітіння лілей стає спомином пустки...
14.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Скрипить гіллям в саду старенька слива,
Крильми сумують в небі журавлі.
А я стою заплакана й щаслива...
Мале дівча на батьківській землі.
Он визира біленька рідна хата,
Шумить привітно вишня гомінка.
І чорнобривців вервечка строката...
Їх сіяла матусина рука.
Зрина, роками схилена криниця,
Смакую спогад чистої сльози.
І виноград он татковий кущиться...
Чоло цілує дотиком лози.
А під вікном гойдаються жоржини,
Махровим лиском в'ються спориші.
І,мов живі,натоптані стежини
Ведуть туди,де радісно душі....
Летять хвилини стрімко горобцями,
Пір'їнно снять на сонячних дахах.
Спрагливо п'ю пропахлу чебрецями
Дитинства мить в загублених роках.
Скрипить в саду сумна старенька слива,
Немов гука: "Ну все....Пора...Іди..."
А я стою заплакана й щаслива....
Іще не раз в душі прийду сюди...
7.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Розтятий простір галактичної поеми...
Поміж рядків заледенілі крихти днів.
Із ясних зір заплетені скупі катрени.
Мереживно спливають з товщі снів.
У міжпланетних вигинах словесних
Готичним локоном розрізана печаль.
Мовчить душа у кандалах тілесних,
Злотою ниттю вигаптовує вуаль...
Космічне чтиво вкраплене у миті
Злітає переспівом сплячих рун.
Туманним пилом звуки сонця вкриті.
Торкається поема серця струн....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Весняний надвечірок розлився густим кумачем,
Мимохіть зашарівся на плесі дзеркальної річки.
Вітер стиха розрізує скибочки неба мечем...
І лягають на землю сапфірово-зоряні стрічки.
Філіжанки тюльпанові гріють вечірню сльозу,
Із-за хмар пишнотілих видніється місяць-медяник.
В мідній купелі тиша вплітається вербам в лозу,
І сріблястим каскадом зоріє холодний серпанок.
8.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Пожовклі сторінки твоїх зізнань
Ізневагоміли на терезах любові.
В пилюці часу амплітуда коливань
Розщеплює стосунки невагомі.
Лягає на чуття обтяжлива оскома,
Осиротіло у тумані спить ліхтар.
Шансу нема-і це вже аксіома...
Відправив службу усевидячий дзвонар.
26.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Кульбабакове сонце,
Кульбабкові мрії,
Дитинством кульбабковим
пахнуть надії...
Жовтенька,пухнаста
крапелька світу
Зринає із гущі
трави - малахіту.
Медовий нектар
наливає в долоні,
І лине у серце
кульбабковий промінь.
Злотавий клубочок,
Кульбабкове сонце...
Крізь товщу років
зазирає в віконце!!!
21.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Весна в повітрі струменіла білосніжно,
Строкатим шаликом стелилася до ніг,
І теплий дощ торкався бруньок ніжно,
Все розквітало...Помирав старий горіх!
Він помирав...Так тихо і тужливо,
Кидав свій погляд у небесно-синю даль,
Сад цвітом обіймав, а він журливо,
Спивав останній заходу мигдаль...
Колись його могутнє і кремезне тіло,
Пекло вогнем...,а відчай через край...
І сяйво місяця між вітами зоріло
Не стріти вже йому п'янкий розмай...
А він хотів ще жити. Й зелен листом
Співати пісню з вітром за вікном,
Щоб зорі сипались смарагдовим намистом...
Заснув старий горіх...вже вічним сном...
Весна в повітрі струменіє білосніжно,
Пахучим шаликом встелилася до ніг.
І теплий дощ вже напуває землю ніжно
Усе квітує...Вічно спить горіх...
25.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Який прозорий ранок цей! Дивись,
Босоніж ходить небо по заплавах,
І духмяніє промінь в тихих травах,
Рум'янить оксамитну,теплу вись.
А роси он - коштовні кришталі,
Стікають міріадами на ганок,
Немов нектар з хмаринних філіжанок,
Розхлюпався бурштином у гіллі.
А як вербіють річки береги!
Смарагдовими зливами у воду,
Милуються паняночки на вроду,
Позбувшись радо зимної туги.
Ти чуєш,як аромить кропива?
Ледь-ледь пробившись зеленню до світу,
Рясним калейдоскопом малахіту
Медвяний сонця трунок допива.
Який крилатий ранок цей! Краса!
Одвічна,незбагненна,Богом дана.
Життям налита чаша полив'яна...
Неси за дар цей дяку в НЕБЕСА !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Ажурним плетивом квітнева ніч укрила світ,
Зайшов за гори стомлений багрянець.
Цілує вітер ніжно-білий вишень цвіт,
Цитрином пестить місяць річки глянець.
У шовку буйних трав ліловим полотном
Заостровіли надухмянені фіалок очі.
І матовим,парчевостиглим волокном
Гаптують зорі темну пелерину ночі....
16.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Пірнув у густий бузкоцвіт заворожений вечір,
У полум'ї заходу сонця раптово втонув.
Ніч сни кольорові клубочить у вікна малечі,
І день,що минув,скатертину свою загорнув...
Кописткою місяць розмішує зоряні згустки,
Ангорове прядиво хмар золотить вдалині,
Верхівки дерев одяглись у туманові хустки,
Розвісив свою вишиванку вітрець на млині.
Пістрявою стрічкою ранок спливає за рогом,
У росах вмивається заспана з ночі трава.
Стріпнулась світанком сполохана в полі дорога,
Останні краплини смоли сонцеграй допива...
28.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Не чекаю нікого у гості,
Сидітиму тихо в зажурі...
Тільки місяць,мій друг
Напуватиме душу вином,
І дивитимусь файли життя,
Замальовки у мініатюрі,
Що зринають у думах
Розбитими пазлами знов.
Безпросвітна пітьма заховає
Заплакані,стомлені очі,
І зіллється з моїми чуттями
Холодним,колючим дощем...
Я розради шукаю
Під покривом сизої ночі,
Наодинці із Всесвітом...
В серці незгоєний щем.....
29.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Сльозиться ніч фіалковим каскадом
У зеленаву свіжість перших трав.
Немов жарини,жевріють над садом,
Дозрілі зорі дзвонами октав.
М'якенько місяць ріже неба хвилі,
Човніє плавно витканий ріжок.
І наче мавки,хмари пухокрилі,
Прозорим пледом вкрили моріжок.
В безвітрі пряно дихає весною
Сосновий ліс. Живицею пахтить.
Шифонним шлейфом в'ється за горою
Фіалково-солодка ночі мить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Ти знаєш,я сумую за тобою…Мені тебе так не вистачає…. Дуже часто,коли ніч оповиває світ смолянисто-чорними крильми і на дахи встеляється тиша,я годинами вдивляюся у пітьму,намагаючись віднайти твій силует. Але марно… Марно шукаю тебе у зливах жовтооких ліхтарів,рахую і пам’ятаю кожну хвилину,котру прожила без тебе.
Тебе немає… Ти пішов… Пішов,лиш посміхнувшись наостанок. Ти вже в іншому світі,сподіваюся набагато кращому аніж цей. Але ти назавжди лишився у моєму серці. Інколи я плачу дощами. Знаєш такими рясними,затяжними,напоюю землю своїм смутком. А коли стає зовсім холодно,мої сльози перетворюються на сніг. Тоді я вкриваю білим відчаєм міста і села,дороги і парки,лягаю на плечі перехожим,зазираю їм в очі. Я й досі намагаюся віднайти тебе,хоч і розумію-це неможливо. Та сльози з часом закінчуються,і тоді…я плачу душею. Хоча ні,душа плаче. Плаче віршами,крапотить рівними рядками на папір,ллється водоспадами рим,переповнюючи мої нотатники болем….
Знаєш,я сумую за тобою… Буває так,що я стаю вітром,літаю над безкраїми просторами,знов і знов шукаючи твою усмішку. Я нещадно розгойдую і гну крони величних старих дубів,рву коси тендітним березам,бо не можу тримати страждання в собі. Та потім мені стає ніяково і я легеньким повівом пещу шовкові поля і оксамитові хвилі моря. Я затихаю,заспокоююся. Це не означає,що я перестаю сумувати за тобою. Ні. Я стаю річкою. Біжу і біжу без упину кудись дуже далеко,у невідомі мені досі краї,намагаючись утекти від свого відчаю…..
Знаєш,я лише у снах буваю щасливою… Ти мені часто снишся. Такий усміхнений,ніжний…. Доторкаєшся до мене теплими вустами,береш за руку і ведеш мене зоряними дорогами. Тоді я справді щаслива. Та з першими променями сонця ти зникаєш,знову йдеш у свій світ,а я ….я лишаюся зі своїм смутком.
Знаєш,а в нас вже весна. Та я перестала її любити,бо вона забрала тебе. Мені дуже часто хочеться сказати « Повертайся скоріше»… Та я мовчу. Вже давно тиша стала моєю наймилішою подругою. Вона мене розуміє,співчуває,вміє слухати…
Ти знаєш,я дуже сумую за тобою……
Шановні читачі,друзі,цей твір -лише настрій моєї ЛГ. Нічого особистого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485886
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2014
Рубіновими полисками ранок,
Мов діадема,визрів над селом.
Махрову ніч змахнувши із фіранок,
Заструменів барвистим джерелом.
Заоксамитив градом бісеринок
Ще зовсім голі яблунь гілочки.
Насипав щедро сонячних ворсинок
На зеленаві сосен сорочки.
І пахне поле свіжою ріллею,
Хмарин пір'їнки тонуть в мигдалі.
Несуть весну над рідною землею,
Вертаючись з чужИни журавлі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
Знов небо усміхнулося весною,
Розпелюстилась льоном голубінь.
Янтарить сонце теплою сльозою,
Дозрілим медом пестить височінь.
Квітують хмари пролісковим цвітом,
Мов наречені,в білому вбранні.
Вже зовсім скоро пирсне малахітом
Нове життя по вижухлій стерні.
Засокорять струмки дзвінкоголосі,
Розкажуть нам свої зимові сни.
І вітерець у вербовім волоссі
Заграє знов мелодію весни!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Крізь морок ночі
Й чагарник колючий,
Деручи душу й тіло
свої в кров,
Скидаючи з плечей
туман тягучий,
Лілейно-білим кроком
йшла Любов.
Її не раз
прилюдно розпинали,
Палили її тіло
зла вогнем.
Вона ж скорботно
і смиренно так мовчала,
Лише зітхала важко
день за днем.
Любов стояла під
дверима і чекала,
З надією вдивлялась
у серця....
Любов з останніх сил
людей благала,
Вони ж вбачали
у Любові лиш старця...
Того,що жебракує
попідтинню,
В кишені крихти
жменями кладе,
Не розпізнали у Любові
ту святиню,
Котра в душі
трояндою цвіте.
Її осяйний промінь
не узріли,
Забули,розтоптали,
відреклись....
Стрілу отруйну
в серце їй жбурнули.
Та хай....
Любов повернеться....
Колись....
Вона пройде ще
милі крізь образи
Терпінням щиросердним
в небеса,
Розсипляться слідами її стрази.
Любов-то милосердя і краса!!!!!
Хай любов оселиться у кожному серці.
25.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014