| Сторінки (3/250): | « | 1 2 3 | » |
Ти не дорослий і я тобі це доведу
Кому потрібно накликати на тебе біду
Вони не погодяться і будуть мовчати
Їхні злочини не затьмарять біль утрати
Ти не дорослий і нічого чекати взамін
Автоматів, які не видають кофеїн
За папери, які не можна обміняти, бо
Твої злочини не затьмарюють біль утрати
Адекватного світосприйняття
Твої злочини не замінять чужого життя
І твої вибори не замінять права мовчати
Людей, які не хотіли сідати за грати
Твого обмеженого поля роздумів про мораль
Як гру в якій загублена маленька деталь
Якої ніде не дістати, хоч як не кричи
Твої злочини не замінять початок війни у ночі
Усі ці папери не більше ніж плата за те
Що твої манери не дозволяють стати
Людиною, що зможе взяти на себе відповідальність
За твої злочини проти раціональності
Усвідомлення, того що життя це не більше ніж
Усиновлення і нездоланний рубіж
У супереч переконанням які викликають нудоту, всі
Історії про батьківські права розумної істоти
Ти забираєш щастя із пробірки у лабораторії
Ти забув на парті в аудиторії
Щось більше ніж конспекти із педагогіки
Твої злочини і їх нездоланність симовліка
Людини, що приречена втратити своє дитинство
У оточенні прихильнихів громадянської війни
Всі знають, винні вони, ті що люблять вигравати
Твої злочини, ще не затьмарли біль утрати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2018
Сонце ніби монета
Так кажуть естети
І деякі інвестори альтернативної енергетики
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792535
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.05.2018
All this words fill another
Cups of chords
All this people had taken the swords
And the silver glows
We haven't hands, but gloves
Are shining
We are alive, then
We are dying
All this words
From a language we did not bring up
I know this countersign
It sounds like Stop
And drown yourself in the well of
Mediaevalism
Your politics and their populism
Is not so much as well
If their sell your future like attuch
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2018
In fact, we couldn't livin in another world
And when I tell you "Take my arm"
You hold
Your prejudices
And when I travell in your beauteous space
You lose your grace
Thats all I say if you’ll be sad
If you’ll be strolling at the desert led
On the sled, at the ground of Mars
Your wish for freedom has turned into a farce
My real feelings and your faked happiness
We don’t believe in God but you’ll be bless
Because we couldn't livin in another world
And when I tell you "Take my arm"
You must have colder palm
Than my warm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2018
Твоя молодість ніколи не закінчиться
Як би сильно ти не хотів померти від
Нудьги
І від симндрому втрачених пріоритетів
Стрибки із парашутом
Схожі на пісні, яких тобі ніколи не забути
Навесні
У пошуках попутного автомобіліста
Відкрити закордонний паспорт і
Переїхати в інше місто
На окраїні марсіанської льодової шапки
Дивитись на сходження Деймоса
І їсти канапки
Задихаючись від незвичної атмосфери
І нескінченного потоку нових відчуттів
Твоя молодість ніколи не закінчиться
На відміну від потрібних слів
Які ти не зможеш вигадати і написати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2018
Це літо схоже на березень і
Снігозбиральні машини
Годинник відраховує хвилини
Придбані у кредит
Постав своїх снайперів біля вікна
І яким буде твій вердикт
Я не буду задоволений ним
Сповна
Це літо схоже на дитячу вітальну листівку
Залиш мене зі своїм гаманцем
Я придбаю вінілову платівку
І перемотаю її олівцем на початок
Тільки якщо ти дозволиш мені
Мовчати, тільки якщо ти
Не будеш дивитись на мене
З висоти
Я не буду боятись твоєї
Я не буду боятись твоєї відвертої
Реакції на смерть моїх почуттів
Гумору і відрази
Я побачив тебе весною і літом
Я сховаюся відразу
Зимою від твоїх осінніх
Дощів
Коли ти стоятимеш на схилі
Мауна Лоа без вогнетривкої ізоляції
Я гратиму злодія із поганою репутацією
Але наші договори лишаться в силі
Як розмовляти з дітьми про мистецтво
Двадцятого століття
Щоб вони не стали лібералами
І дожили до свого повноліття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782929
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2018
Бути наодинці із тобою
Розмовляти з іншими лише по телефону
Розривати герметичну упаковку і вводити
У тіло гормони
Не звертаючи уваги на відверті заголовки
Про падіння цін на електронну валюту
І літаків
Ти у моєму дзеркалі маєш все що хотів
У моєму щоденнику
І у моїй історії хвороби
Не має місця для невдалої спроби
Підкорити Аннапурну або Кіліманджаро
Не має місця, щоб завдати
Останнього удару
Крізь мовчання сльози і мовчання віків
Банальної метафори часу
Ти у підніжжя
І маєш все що хотів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781668
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2018
Заборони легкі наркотики і алкоголь
Заборони сміятися і плакати але дозволь
Закинути особисту свободу якнайдалі
І розписатись під законами суспільної моралі
Людині, що має картку на знийжку у
Мережевому борделі
Заборони зачиняти на ніч двері
Ніби в мусульманському кварталі Єрусалиму
Заборони своїм солдатам не стріляти мимо
Дитячих колисок твоїх ворогів
Заборони найкращі прагнення тих хто хотів
Назавжди залишитись поруч із ними, а поруч із нами
Заборони покидати ілюзії власної життєвої драми
Заборони знайомства під час рейву у нічному клубі
Відверті танці, музику і міжрасові шлюби
Гітарні струни і прогулянки рідним містом
Заборони народжуватись гомосексуалістом
Заборони відмінності у кольорі шкіри
Такі образи недопустимі канонами твоєї віри
Потреби якої не знають міри у заборонах
А потім, ховайся високо у горах Афганістану
Нехай жодна рука тебе не дістане
Ховайся від наукового прогресу десь у Алабамі
Ніби це свято не ходить твоїми містами
Ховайся від правди заборонами і міськими легендами
Про солдатів НАТО
Із прірви неосвідченості тебе не дістати
Світлом найяскравіших ліхтарів
Ти закриваєш очі руками і плачеш ніби хотів
Опинитися у Празі у тринадцятому столітті
У своєму патетичному екстазі, у лахмітті
Залишитись на сторінках своїх "золотих віків"
Залишитись експонатом у комуністичному музеї
Ховайся від цивілізованого світу у Північній Кореї
Твої лідери напишуть нові закони про аборти
Опинившись у зоні електорального комфорту
Опинившись під прицілом у симуляторі електорального
Полювання
Твої жертви подають апеляції і пишуть останні бажання
Перед стратою або перед процедурою капітуляції
А ти обговори у парламеннті поправки до закону
Про гравітацію
І поправку до закону про концентрацію уваги
На злочинні дії влади
Хочеш дам тобі ще одну пораду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779393
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2018
Ліхтарі одеських тепловозів
Кава, хитрі натяки і сніг вплітається в їхню розмову
Я чую їх по радіо і шкодую, що не зміг опинитися випадково
У театрі серед антракту, я шкодую що не зміг опинитись
У наших переписках у контакті
Сідаючи у літак, уперше в своєму
Розгадуючи теорему до слова "житті" без друзів
Ми всі опираємось спокусі
Закинути все і сказати, що це не так
Бо найнесподіваніші лоу-кости вже не такі на смак
Як кава у підземній станції сихівського метрополітену
Мачі Ліги Чемпіонів і танці на Арені Львів
Я не зізнаюсь Вам, що хотів, на завжди опинитись у своїй
Самотній кімнаті у Пуерто-Ріко
Але ви не забули рафтинг на Пруті, наші бурхливі ріки
І які його виверти були круті
І вони в темноті одеських ліхтарів
Ніби кожен з них має безліч життів і не хоче
Опинитись на станції Личаківська-Кінцева десь під ранок
У день параду Винницьких вишиванок, може уві сні
І знову співати пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779203
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2018
Мене нудить від твого патріотизму
Можеш забрати у мене військовий квиток
І подати до суду за заклики до повалення
Конституційного ладу
Твої військові трибунали будуть раді
Холодному тріску кісток
Людей які прокидалися в камерах
Мерехтливого світла підвалів НКВД
І ішли коридором, який не веде
До місця де їх не збираються позбативти життя
У прірві емоційного злиття
Гарячих куль і безмовного бетону
Людей які перебиралися крізь вагони
На зустріч бомбардуванням історичних міст
Щоб встигнути на обміни полонених
Яких вони бачили зі спини
І хотіли покласти бомбу під цеглу Берлінської стіни
І не шкодувати про це ні хвилини
Я мрійю про заводи, які розбиратимуть зброю
На молекули тринітротолуолу відповідно до закону
На багряному полі не буде кордону
І не буде на картах делімітації
Між людьми у крові яких висока концентрація
Гормонів любові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2018
Ти танцюєш на намальованій картині
Десь у глибині свого розчарування
Ти малюєш історію свого кохання
Фарбами невиразної осінньої самоти
Не народжена для того щоб померти
Це саме ти
Хто обирає свій шлях від початку і до кінця
Не залишаючи у пам’яті свого лиця
Не залишаючи кришталеві кросівки фірми найк
Ти ставиш лайки під не купленими товарами
На алі експресі
І залишаєш цю країну із документами стюардеси
На аварійному судні із експедиції Магелана
Десь у глибині своєї невиліковної рани
І своєї невимушеної мелодії від любові
До пізнання
Ти прямуєш туди де пустеля не має кінця
І всі говорять мовами безкінечного вікенду
Без договорів про оренду
Твого неіснуючого житла
Ти підписуєш документи про оренду
Чужого життя
Розгублена, не виспана і впевнена в собі
Твоє завтрішнє щастя щиро вдячне тобі
Коли ти танцюєш на уламках розбитої вітрини
Ніхто не дасть тобі зайвої хвилини
Свого ефірного часу
В обмін на твої найдорожчі прикраси
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
Подвійні стандарти
І наші необачні падіння на старті
Подвійні стандарти
І смерть на хірургічному столі
Подвійні стандарти
Як тіні злодіїв у імлі
Їхня зброя, їхні наміри і їх злі жарти
Подвійні стандарти
Подвійні стандарти
Розіграні у карти на червоному татамі
Подвійними дозами отрути
Подвійними іменами
Сховані за подвійні замки
Подвійні закони за подвійну платню
І подвійні рядки
Подвійні кордони і право на брехню
У обмін на корону
Подвійні заборони
Це все що ти можеш сказати
Відстоюючи ідеали минулого тисячоліття
Шукаючи ягоди малини у суцвітті
Рослини, що проросла із гнилої стіни
Ти здаєшся, піднімаєш руки і клянешся, що це все вони
Твої зайві серця не розрізняють чужого стуку
І чого вони варті
Твої подвійні стандарти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2018
Твоє майбутнє натнхненне молекулами гормонів
Шумом літніх дощів і стукотом вугільних вагонів
Котрі рушають кудись серед ночі без адреси
Електрифікованими лініями у напрямку до Одеси
Твоє майбутнє прокидається від шурхотіння
Відривного календаря
Твоє майбутнє дивиться у дзеркало
Це я
Той хто відмовився від ролі у кіно
Щоб обійтись без пластичної хірургії
Твоє майбутнє збирає останні надії
Щоб не вилетіти через прочинине вікно
Бо йому всеодно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2017
Політики, бізнесмени і соціопати
Стоять у черзі, щоб проголосувати
За легалізацію показової страти
І свої маніпуляції
Над свідомістю консервативного електорату
У невагомості і віддаленості від критичних думок
Ви не зробите крок, щоб проголосувати проти
Це невдячна робота для робота
Що приречений замінити вас на заводі
Із виробництва електричних стільців
Бо ніхто не хотів вмикати потік електричного струму
Приміряючи елегантні костюми
І потискати один одному руки за склом
Яке навмисно пропускає звуки
Навіть якщо це звучить неприємно
Бо ніхто не хотів приходити даремно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766880
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2017
Твої найкращі пісні сідають у потяги із навушниками у вухах
Рядки твоїх віршів все ще не вміють приховувати страх
У очах твоїх вигаданих персонажів, котрі забули удома квитки
І проводжають вагони помахом руки, під аркою із заставки
Американського телесеріалу
Твої найкращі дні ще не настали
А ти сидиш у моніторі з пляшкою спрайту у руці
І не бачиш зворотнього сигналу на тому кінці
Заплутаного телефонними дзвінками лабіринту безкінечнних снів
Ти ще не купив подарунків тому хто завжди хотів
Подарувати тобі рушницю без набоїв
Якої б ти нізащо не розділив надвоє з патронами, викинутими у криницю
Сідаючи у вагон і торкаючись надпису - не притулятись
Немає чого боятись не порушити закон
Не підписавшись під документом, що відправить тебе на лінію вогню
Згрібаючи обпалену стерню із пораненими ворогами
Де друзі не будуть помирати поруч із нами
Зникаючи в темряві на зустрічній смузі
Твої найращі ідеї втомилися і лягають спати
Під мелодії із фільмів про смерть, любов і зміну статі
Під мелодії із фільмів де вигаданий кінець не означає
Реальний початок
Твої найкращі ідеї люблять рифмувати не зібрані до купи рядки і обмани
Не стануть на шляху у приреченого графомана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766597
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2017
До біса Місяць, зорі і кохання
Пиши про те, про що ніхто ще не писав
Твої слова це перші і останні
Розв’язки ще не зіграних вистав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763823
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 03.12.2017
Твоя нова зачіска, твоя уява і твоя
Чорна сукня на паркеті, ніби кава
Розчинена у шейкері гарячої отрути
Твої слова шумлять як водоспади і не хочуть чути
Тріску твоїх мармурових фасадів
Обернись і ти не побачиш позаду
Своїх ворогів
Твої холодні пальці натискають кнопки
На терміналі
А поруч люди, які скажуть, що тебе не знали
Коли ти помреш від застуди
Зі своєю золотою візою у руках
Прикинувшись золотим скорпіоном
Що проліз крізь потрісканий дах
Крізь потріскані стіни брудної моралі
Твої переконання вилиті із блискучої сталі
І перековані у електронні ланцюги
У світі де боги, лише відображення нашого страху
Бути почутими у власних думках
І не написаними у власних книгах
Засинаючи серед арктичної криги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2017
Ми жили на інших вулицях
Між інших будинків
Ми читали книги на інших зупинках
Хотіли спати в тих самих трамваях
І наші спільні мрії зникали
Під ноти одних і тих самих пісень
І наші спільні друзі були не проти
Свого не існування
Відкладеного на завтрішній день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2017
Автомат для видачі поцілунків і механічних обіймів, своїми гарячими індикаторами сліпих емоцій. Не знає чого хоче і не знає до кого звернутись, коли її черговий раз розібрали і замкнули дроти. Коли черговий раз украли її літієву батарею і підсадили на електронні наркотики, щоб вона поверталась знову і знову, в очікуванні наступного болючого імпульсу механічного серцебиття. Так схожого на справжнє, але запрограмованого тільки на зміни пір року.
Автомат для заряду літієвих батарей, менеджер із організації ритуальних послуг для шумерських і віфлеємських культів. Він уміє фарбувати стіни будинків у ті кольори, які відбивають найбільше світла, залишаючись достатньо темними, щоб рівень дофаміну ніколи не підіймався вище рівня їхньої самооцінки, і не падав з балкону у берлінські канали закодованого супутникового телебачення.
Де показують моделі автоматів, котрі самі намагаються розібрати себе на частини, а потім зібрати із додаванням чужих. Таких, які зливаються із ними, ніби олово, зливається із нікелем і покриває гладь блідої шкіри. Коли автомати із продажу кавового морозива і ліків від білої гарячки розбирають себе і продають свої частини тому хто заплатить найменше, але залишиться, щоб посміятись і виплеснути склянку ультразвуку в дешеві скляніі очі.
Автомати, у яких найкраще розвинені аналізатори подразників сльозового апарату і мембрани звукосприймального механізму. Знімають кільця із планет, за межами Сонячної системи. Вони залишають у ломбардах свої мікросхеми і поповнюють рахунки у банках людської крові. Автомати із продажу цукерок, такі випадкові. Вони потрапляють під дію магнітної томографії і їх секретне програмне забезпечення опиняється в інтернеті.
Автомати слухають Скрябіна і Ролінг Стоунз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670202
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
За вікном
Літакам не вистачає палива
Щоб приземлитись
Ми не вибрали місто
Щоб у ньому народитись
Щоб продати найкращі моменти
Ми не вибрали місто
Щоб у ньому померти
Під крилами літаків
І жоден із нас не хотів
Щоб падали з неба
Ціни на нафтові акції
Стати жертвою дискримінації
Деномінації посмішок
Спійманих на айфони
Де позолочені корони
Довершують величність грації
І вібрації шепоту снів
Я ніколи не почую цієї інтонації
Після добровільної вакцинації
Проти людських почуттів
І ми не вибирали
Того міста, де не мало
Таких байдужих і хворих
На вірусну лихоманку свободи слова
І так багато
Символів непереможної змови
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668746
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.05.2016
Ваші татуювання засушених квітів
Впиваються у ваші заплутані лінії долі
Пустельні квіти осяюють пшеничне поле
Але їх фіолетових променів не зустріти
Зрадивши ідеалам своєї стражданної нації
Ви покладете мене на хірургічний стіл
Розділете серце навпіл
І візьметесь проводити банківські операції
З вашими татуюваннями, чорно-білі анкети
Що проникають кріз очі у ваші біографії
Пишуть на червоному граніті епітафії
І чорними літерами застигають у газетах
Ви розітнете скальпелем свій біль
І звідусіль зібравшись будете чекати
Що стріли все ж прокинуться у цілі
Прикинуться зміями, якими б ви ніколи не хотіли помирати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2016
Від ненависті до недоречних зауважень
І галюцинації
Це кіно у твоїй голові, лише імітація
Небезпечного бажання і відображення
Розбитого Місяця на весняній траві
Від ненависті до небезпечної пригоди
Ти більше не отримаєш такої нагоди
Торкнутися шматочків скла на просторах
Твоєї розбитої уяви
Зупинись, бо ти на це вже не маєш права
І попроси води у тих, хто збирається
Тебе отруїти
Подаруй їм зів’ялі квіти
Вологі від крові і сліз від любові
І сліз від звістки про смерть Девіда Боуі
Від ненависті до щасливців
Боязні висоти і несподіваної шизофренії
Ти плачеш у кутку і я тебе не розумію
Я буду сміятись коли твоє холодне джерело
Не обернеться на пустелю, яким би воно не було
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661533
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2016
Скажи моє ім’я
Прямо зараз, і я
Торкнусь до Місяця
Твоїми устами
І більше нічого
Не буде між нами
І у краплинах літа
Тебе не зустріти
На долонях
Скажи моє ім’я
Якщо ця історія
Все ще жива
Якщо твої демони
Все ще не поснули
І якщо їхні сни
Це все ще минуле
Із ними у ніч
Пірнають тіні
Десь поруч твоя
Забула моє ім’я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Повертаються несправедливі дні
Ви так багато винні мені
Знеструмлені частини тіла ваших банкоматів
Не знають на кого чекати
І залишаються на самому дні, вони
У ємкостях по голову заповнених
Сумішами спиртних напоїв і кислоти
Отруєних і вилікуваних собою
Несправедливі секунди перед стрибком
Вони такі самотні і такі суворі
Перед літаком і секунди з присмаком крові
Не знають з ким говорити, а з ким мовчати
А твоя романтична натура
Точить косу уламками розбитого скла
Точить ікла уламками чистого зла
І благає, щоб її не почули
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2016
Вона впала пелюсткою сакури на пустельну акацію
Проводжаючи воїнів, на олімпійську битву піснею нації
Блакина кров уже малювала картини і заливала стіни
Святковими вогнями бензинового дощу та ендорфінів
Вона збилась із ніг, але ніхто вже не міг зачекати ранок
У вагонах поміж експресійної байдужості і наостанок
Вона залишила всі барви емоцій від мрії про перемогу
Тієї миті, вона не вбивала нікого, хто заслуговував жити
Надія назавжди в твоїх руках, вона натискає на курок
Надія - останній урок, обірваних слів, що прагнуть літати
Надія вирветься із обіймів чужих думок, зроби лише крок
І ти вже ніколи не побачиш те, що ховають розпечені грати
Вона завжди буде жити, а ти, може лиш до тієї миті
Коли зрозумієш усі свої помилки
Не написані на папері ніким
Після бігу, коли коліна розбиті у тих, хто не заслуговував жити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653754
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2016
Я бачу тебе
У Північному сяйві
І в книзі КаеМ-1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648786
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.03.2016
Ти посміхаєшся мені
У вагоні вінницького трамваю
Я тебе не знаю
Але щоночі бачу уві сні
Wi-Fi у єгипетських пірамідах
Електрошок у водах Ла-Маншу
Цей світ не ділиться на твоє і наше
Але чужого нам подіти ніде
Ти посміхаєшся і я забуваю
Всі слова, що вчив на уроках латини
Твій голос крізь уяву лине
І з сигналом будильника не стихає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2016
Лісна ТарновИця лягає під веселкою
У пальмову колиску
Я бачу тебе так близько
І п’ю холодний нектар із твоєї криниці
Лісна Тарновиця
Прокинься і не сумуй
Коли вона лягає на березі
Індійського океану
А завтра тебе не стане і не насниться
Лісна Тарновиця
Буде кричати під порожнім небом
І плакати від образи
Гострих, мов її пальці, слів
І попрощатись не зумів як годиться
Лісна Тарновиця
І ніколи мене не забувай
Нахай, навіть я тебе не знаю
В житті ніколи не буває
Випадкових розмов на залізничному вокзалі
Для тих, які б так довго не чекали
Як ми
Але Вона лягає під веселкою
І знімає свої латексні рукавиці
Біля Курта Кобейна і його рушниці
Лісна Тарновиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
Мертва мова твоя
Остання умова і я
І ми заховані у Нубійській пустелі
Пісками спаленої оселі
Написані твої конспекти
Не зрозуміти мертвого діалекту
У долині молочного Нілу
Наші пустельні вітри скам’яніли
Всі слова зі скелі зітри
Їх нікому не дізнатись
Як і запаху останньої піраміди
Що зникне невидимим слідом
У Червоному від крові морі
Нікому не випити червоного горя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645877
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 22.02.2016
Електричні дроти
Ніби твої артерії
Пронизують темну матерію
Містерію, від якої не втекти
Туди, де не будуть прочитані
Мої електронні листи
Разом з тим
Що називалося колись
Взаєморозумінням
Не пов’язаним із гнилим корінням
Твоєї самозакоханої вроди
І поцілунками не вартими негоди
Коли ми втратили дар мови
На вулицях старого Львова
Заковані у середньовічні обладунки
І заховані за лаштунками
Черствих бульварів
Закохані у непроглядні хмари
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
Селфі на андроїд і ти у мережі
Не знаєш де межі між тими хто стежить
І тими хто стрибає із парашутом
Туди де ніколи не бути тобі, такою як вчора
Зникнути би після снігу туди до море
Казок і легенд, що зникають за димом
Зелених зірок у кухлях мальтійського пива
І засинаючи чекати на диво
Забуваючи тих хто лишив свої номери
Як розвіяний дим і уламки вітрин
Шматки фотографій на старий полароїд
І барви не розв’язаних загадок картин
Всіх, які у галереях один-в-один
Оживали і обмінювались рамами після заходу Сонця
Голландськими драмами у сімнадцятому столітті
За холодною росою спаленого суцвіття
Непереборного бажання творити
Від повноліття, до тієї самої миті
Коли ти побачиш корабель у палаючому океані
Описаний у твоєму улюбленому романі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633500
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016
Ти не знаєш своє ім’я
І чекаєш мене на вокзалі
То не я, а дорога моя
Все стелиться далі
Ти не засвоюєш нові уроки
У переддень нового року
Ти перетворюєш свої площі
У болото фальшивих думок
Тільки крок
До твоїх поранених вулиць
І ми уже всі чомусь не раді
Що живемо у Кіровограді
Досить мовчати
Коли немає з чого почати
Досить стріляти
По порожніх вікнах на втіху
Чужих ідеалів
Порталів і вулиць
Що ведуть до інших планет
Сигналами інтернету
Силуети ліхтарів на вулиці
Дворцовій
Врізаними шифрами слів
Десь о четвертій ранку
Тих, що виконають твою забаганку
І розтануть із росою
Такою звичною красою
Рідного міста
Історією, у яку не влізти
Не сховатись, не втопитись
Не програти
Чужі і сміхотворні втрати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631437
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.12.2015
Щовечора п’єш, щоб втекти від реальності
Безглузді розмови, вершина банальності
Глухі мікрофони
Гормони, що виливаються через край, твоєї самотності
Забирай, якщо хочеш комусь прокричати
Давай, забирай всі заслуги своєї статі
А потім, випльовуй його кохання в унітаз
Прийде час назавжди забратись із словами
Що застрягли у твоєму роті
А ти і не проти, щоб тобі робили боляче
І викидали з ліжка серед ночі
Щоб потім іти пішки босими ногами
І грати в сніжки ночами на зеленому газоні
Бути снігом у гарячій долоні у безсонному стані
Ковтками оксамитової ніжності марихуани
Ти і не проти, ніби правда, загубитися і знайти
Того, хто ніколи не скаже що ти чогось варта
Ти розкриваєш свої карти
І залишаєшся плямою на рожевому рушнику
Вже ніхто не згдає тебе таку
Як ти сама себе намалювала
І одного життя замало, себе зустріти
Щоб втекти від байдужості тверезого світу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Коли ти мовчиш і тобі є що сказати
В твоєму вчорашньому дні так багато
Спогадів незабутніх майбутніх пригод
Який несподіваний поворот
Коли ми сідаємо у різні потяги
По різні сторони прозорого екрану
На Львівському вокзалі, де так рано
Мріяти, що ми поїдемо подалі від наших турбот
Я придумаю пІсні забуті тобою рядки
І ще один наш вечер не буде такий
Як у сумних віршах, де склянки розбивають об пороги
Ми розіб’єм об гостру риму всі тривоги
Дорогою до надвечір’я з присмаком вишневого цвіту
Тобі мене не зрозуміти
Ти мовчиш але тобі є що сказати
Ніби в космосі розбитий твій ілюмінатор
Надвечір’я з присмаком металічної ртуті
Важкою мелодією нестерпних думок
Важкі думки, мелодією страждання згорілих зірок
Мого мовчання у своїй нездоланності ще незабуті
Я тримаю в кишені заряджену зброю
Розсипані у вишневому небі останні набої
В небі не залишеному на фотографіях моєї уяви
В осінніх снах із присмаком кокосової кави
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2015
Вода із присмаком солодких квітів
Наповнює твою напівпрозору склянку
Я питиму з неї від ночі до ранку
Де промені Сонця тобою зігріті
У лабіринті тільки-но народжених садів
Там же був я, коли тебе зустрів
Холодний і байдужий голос вітру
Синім кольором на твоїй палітрі
Вода із присмаком терпкої ртуті
Стікає із пробитих стрілами щитів
Голоси наших телефоних номерів забуті
А ніби сталось все як я хотів
Мільйон доріг ми об’їхали взявшись за руки
Зачаровані звуком падіння
Пожовклого листя уві сні
Де наші обійми занадто тісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Двері зачиняються
Наступна станція
Огорнена осіннім джазом
Згорілим листям
Як прогулянка на самоті
Це саме ті слова
Які не відвертають образу
І саме так, відразу
Зустрічають ніч
Це саме та мелодія
Яка застигла на порозі
Бо звучати уже не в змозі
Летить із вікон і благає
Ледве чутно але щиро
Зникає зі слідами зраненого звіра
Двері відчиняються
І Зоряна грає на сопілці
Зі сльозами на очах
У небесах палає стяг
Сльозами - краплями води
Ще зеленіють втомлені сади
Не може бути, щоб її долоні
Торкнулись літнього тепла
Пропущеним дзвінком у телефоні
Коли навколо ця німа імла
Ковзає поміж світлих ліній
І солодких пелюсток
І прикро на душі
Від незворотних помилок
Зірок, які погасли
В натовпі порожніх поглядів
У склі розбитих склянок
Залишених на ранок
Нездійснених бажань
Червоним знаком запитання
На осінньому асфальті
Коли всі, хто її не варті
Стрибають під колеса
Двері відчиняються
І в касу висипаються дрібні монети
Останні білети
Пропалені краплями кислоти
Портрети її янголів, і ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618126
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.11.2015
Посміхнись
Я хочу бачити тебе на карті
Ми все ще варті того
Щоб зустрічатись сигналами
Наших смартфонів
Засинаючи на лавках
Порожніх вагонів метро
Згадай як то вчора було
Сонячно і привітно
Адже мрія твоя досі квітне
На моєму підвіконні
Бути їй чи не бути
Ти забула свої маршрути
На моєму балконі
Всі знають, ми з тобою чужинці
Але ми все ще варті того
Щоб опинитися наодинці
Від водоспадом блакитних зірок
І слухати альтернативний рок
Під світлом феєрверків і
Американських запальничок
Твій zaxid-фест
Піснями і безсонними ночами
Заходить за гори
А я тобою хворий
Все пробую забути як звучали
Твої прощальні слова
І не припиняю ділити на два
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
У скронях удари бунтівної крові
Дорогою до дому
Наші зустрічі невипадкові
Ми не розкажемо про це нікому
Дорогою до дому
Зупинилися усі автомобілі
Шепотом перпедсвітанкової втоми
Дорожні вогні догоріли
І далі все як ти хотіла, тоді
Як ми разом співали ті пісні
Все було наче уві сні
Під сонним сріблом місячного тіла
І проза вся лишилась на папері
Дорогою до дому, я чекав
Коли зачиняться твої двері
І у партері не лишиться вільних лав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Будильник о шостій тридцять п’ять
За вікном пропливають білі хмари
І життя, якому в школі не навчать
Театри із набридливим репертуаром
Крига мовчання у розбитому автомобілі
Насниться, мов нічний кошмар
В оточенні примхливості незламних чар
Але кому яка різниця
Чи буде завтра від холоду тремтіти
Заворожений голос прощання
В телефоні, у скайпі, в контакті
Короткими гудками у антракті
Ніби цього суботнього ранку
Всім окрім мене так солодко спиться
У цьому самотньому світі
Де мені не зрозуміти усі твої забаганки
Так багато безглуздих віршів
Так багато безглуздих пісень
Так багато ворогів я учора зустрів
Не надіючись, що прийде новий день
Так багато вигаданих історій
Так багато відвертої брехні
Так багато друзів лишилось надворі
І фото з ними на невидимій стіні
Так багато справ лишилось на завтра
Для тих хто живе зараз і тут
Для тих хто так часто ігнорує втрати
Затоплених сльозами доріг не знайдуть
Я знову тікаю додому, від холоду снів
З перемогою і ганьбою, тоді
Ти зупиняєшся напівслові
А я хочу пити з тобою каву у Львові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
(Солодкі спогади)
Кажуть - "Живи сьогоднішнім днем"
І будь що буде
Солодкі спогади - вони усюди
Осяяні пурпурововим вогнем
Стежки квітучої папороті, яких ніхто не знайде
(Солодкі спогади)
У невагомих сигналах мобільних телефонів
Солодкий сміх, солодкі заборони
Сторінки твого життя із грубого картону
У розбитому дзеркалі відбивається весна
Гіркими ковтками ти випиваєш її до дна
Солодкі спогади відкривають таємничі сни
Вони всі для тебе такі звичні
Твоя молодість привітна і симпатична
Незворотність бездонної глибини
Безглуздий біль, присмак крові і смертельна втома
Але ніхто тебе не чекає вдома
Знайомий голос між книжкових сторінок
До твоєї мрії лишився єдиний крок
Але мрія ніколи не покличе у свою кімнату
Залишається лише мовчати
Хоч це тобі, повір, не личить
А солодкі спогади кличуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Я хочу тебе прочитати
Американську прозу середини двадцятого століття
Твоїх сторінок, твоїх квітів, чорної печаті
Із присмаком магнолії суцвіття
Американської прози, від початку до кінця
Взірця калейдоскопів естетичного гіпнозу
Я хочу осягнути твою драматургію
Я вигадаю сам твої бажання, лиш дай мені час
І байдуже що писати сьогодні не вмію
Бо завтра неодмінно спробую ще раз
Придумати нові пригоди зі смугою перешкод
Новий епізод такої буденної насолоди
Я хочу прочитати тебе і забути
І випити у кав’ярні чорний чай
Твоя забута манера чарувати і твоя отрута
Ніколи не зникнуть з твоїх пісень, і нехай
Коли у вигадних п’єсах завершаться розмови
Я мимоволі згадаю тебе знову
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Коли місто спить
Твої пальці фарбують листя дерев
У зелений колір
Але я тобі не дозволю
Перефарбувати ніч
Крізь стебла зелених трав
На вулиці видно білий екран
Я не дозволю тобі
Спалахом фотоапарату
Перефарбувати туман
Я не хочу з тобою мовчати
Мені немає куди тікати
І брудна темрява навколо
Зачиняє мої грати
На волі
Крізь ніч
На автобусну зупинку
Зачекай бодай хвилинку
Зі мною під зірками
Котрі стали для нас маяками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
Будь самим собою
Ці слова тобі скаже кожен
Будь самим собою
Адже нічого у світі на тебе схоже
Будь самим собою
Тобі скажуть розумні, красиві й багаті
Будь самим собою
Тобі немає чого втрачати
Будь самим собою
Всі уже знають твої слабкі місця
Їхні голодні серця готові розпрощатися з тобою
І стерти посмішку із твого лиця
Будь таким як і раніше
Ти змінитися уже не у змозі
Будь таким як і раніше
І скоро смерть стоятиме на твоєму порозі
Будь самим собою
Чекай на потяг не придбавши квиток
І чужого життя солодкий ковток
Отриманий без бою, ніколи не стане для тебе водою
Будь самим собою
Дні тебе не будуть чекати
Будь самим собою, гаси яскраві ліхтарі
І рахуй свої втрати на календарі
Адже змінитися щодень стає важче
Все ще кажуть люди
Але коли ти вирішиш обернутись назад
Їх там більше не буде
Бути самим собою
Твоя філософія і твоє натхнення
Бути самим собою
Серед вчорашнього сьогодення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2015
О дванадцятій тридцять вісім до залізничного вокзалу під’їжджає ролс-ройс запряжений дикими одногорбими верблюдами. Чудова погода, щоб пограти у кібер-баскетбол.
Флюгер вказує шлях до Північного сяйва але метеорологи раптом опиняються у середньовічній Австралії.
Боб хоче посадити дерево посеред океану, гарно, чи не так? Коли з картин невідомого болгарського вчителя стікає горіхова олія, всі бачать лише свастику і відводять погляд від прекрасного, що ховається у оголених серцях кожного із нас.
Максвелл оглядається навколо світлофора. Він так необачно переходить дорогу, коли іде у кінотеатр. Півмісяці раптом стають більш тривожними, схожими на хуліганів.
Вони надсилають мені на пошту палаючі сірники. Їхні телефонні трубки тонуть у круговороті телевізійних новин. Менеджери з продажу роздають білі повітряні кульки.
Їхні очі сплять окремо від них, коли їхні пісні захлинаються мильною водою, а їхні імпульси благородності яскраві, не більш ніж плями із темної сторони Сонця.
Я дивлюсь крізь вулканічне скло на плями Роршаха і лягаю, поруч із палітурками, на книжну полицю. Так, я спатиму тут сто років.
Я записую спогади про завтрішній день, так, як ви записуєте імена згорілих червоних брів на камені Великої стіни.
О тринадцятій сорок дев’ять пожежники все ще п’ють розбавлений керосин і обговорюють той день, коли розпочнеться остання світова війна.
Всі ці привиди клоунів, які не мають імен. Один із них натискає кнопку і відправляється у Південну Дакоту.
Ви не слухаєте голоси у своїй голові, доки вони не слухають вас.
Вас ніхто не слухає, ви палаючі сірники серед моєї електронної пошти. Ключі падають крізь дірку в кишені кудись глибоко у небо. І ви залишаєтеся подивитись.
Максвелл здіймає вгору сріблястий молоток. Джоана все ще при свідомості.
Клуб зачиняється рівно о сьомій двадцять чотири. Велосипеди можна залишити на виході.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558263
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.02.2015
Над горизонтом палаючий змій
Зустрічає барви солодкого літа
Крізь сутінки вересневих мрій
Що лише уві сні можливо зрозуміти
Очі ранкових зірок такі яскраві
І не забуті їхні голоси
Вітром завтрішньої слави
Залишеної на пероні нічної грози
Коли Місяць малює собою дорогу
А вітер позаду з’їдає сліди
Мобільні телефони замовкають
Може лиш до завтра, може назавжди
Рейсом Дніпропетровськ - Одеса
Колеса несуть нас до Чорного моря
І наші вчорашні домашні адреси
Загубилися між залізничних колій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2015
Привіт, новий день
Радіохвилі дарують десятки нових пісень
Дозволь мені знов так завзято мовчати
І я не піддамся вчорашній утраті
Перед світлофорами зітлівають сотні нових думок
У мобільному телефоні читаєш "все буде ok"
Твої електронні мотузки і соціальні мережі
Твоя самотність у твоїй відлюдності не розрізняє межі
Привіт, новий день
Радіохвилі дарують десятки нових пісень
Дозволь мені, як і вчора, завзято мовчати
І я не піддамся вчорашній утраті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
Корабель відпливе із Марселя
А я буду чекати
Не твої відкриті двері
Лише стрілку на циферблаті
Електричне виверження
Сумного американського джазу
Стрілкою на циферблаті
Охопленого музикою часу
Ілюзією вибуху під водою
Корабель у мить піде на дно
Ілюзія ніби нас тільки двоє
Завершить чорно-біле кіно
Старий іспанський маяк
Вдихатиме хмари очима
А ти така, як і привид часу
Стоятимеш за своїми дверима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Мелодія м’якого дотику лягає на тремтячу гітарну струну
Тебе таку як і вчора, зовсім одну серед снігу і горя
Огортає вдчуття тривоги, твоя дорога не має кінця
Ти смієшся попри всі перестороги, ніби безсмертне творіння митця
Ти наповнюєш світлом вогонь, ти сяєш посмішкою Сонця
Напоюєш океани росою, що стікає зі стебел до твоїх скронь
Я один у своїй голові, а ти одна така у цілому світі
Намальована на пелюстках, у саду паперових квітів
Сновидіння випадає із дірявої кишені глибоко у небо
Сьогодні забуду, а завтра впіймаю, якщо буде треба
Себе на думці, що все це на сторінках, не написаної книги
І обертами блискучої дзиги шалена інтрига проганяє страх
Навколо кружляють планети, комети розтинають їх полюси
На папері приємні барви тієї краси, яку ти продаси
Але у шелесті травневої грози ту красу мені не зустріти
Може тільки намальовану на пелюстках паперових квітів
У подиху травневого вітру я застиг і обернувся до скелі
Я перетворився на пісок, я зник у пащі цієї пустелі
На гребені піщаної дюни я побачив твої самотні сліди
Якби вони вели мене в нікуди, я би йшов за ними завжди
Я один у своїй голові, я думками гублюсь у лабіринті
Де крихти срібла і дзеркал розкидані у весняній траві
Монетним дзвоном краплини чистого срібла над нами літали
І зачаровані залізничні вокзали мовчали
Я записую тебе на магнітну стрічку японської аудіокасети
Де англійських пісень затерті сюжети вигадували поети
З рок-н-рольних рядків, наші секрети і силуети піщаних слідів
Тієї краси, до якої здійнятись хотів
Діаманти, кристаликами блактного льоду на твоїй шкірі
Ніби сувеніри, огранені лавою в руках юпітеріанських ювелірів
Червоний юпітеріанський стяг над переможним символом зневіри
Всього лиш відображення урагану емоцій у твоїх очах
Ти випалена променями молодої зорі на червоному моноліті
Променями, що не зуміли зігріти тебе у твоїх зимових снах
У червоних пісках загубився птах, дорогою до іншого світу
Зовсім як я, загубився у світах твоїх паперових квітів
Я дивлюся у твої очі і незнаю, це дійсність чи моя уява
Коли запах розчинної кави будить мене, нехай навіть не у раю
У чорно-білому плацкарті, мої слова не варті того щоб мовчати
Цих слів мені завжди буде замало (О, дівчино, як би ти тільки знала...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Обірвані мотузки
Порізані електричні дроти
Спалені пелюстки
Затоплені мости
Зруйновані столітнні мури
І ти
Рухаєш дерев’яні фігури
І споглядаєш з висоти
Як моляться діти
А їхні сльози
Течуть по чужому порозі
І ти
Ніби й не хочеш вберегти
Тих, хто на тебе чекали
І їхні серця не зі сталі
І все, що вони мали
Вони би тобі віддали
Аби тільки не помирали
Ті, кого твої руки
Не вберегли
Ті, кому ти не дав часу
Щоб розцвісти
Мільйони кам’яних могил
І ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519376
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2014
Будьте прокляті, майстри війни
Ви, що змайстрували всю зброю
Ви, що здійняли у небо літаки
Ви, що полум’я принесли із собою
Ви, що ховаєтесь за жінками
Ви, чия гибель не забариться
Скільки б ви не відводили очі
Я дивитимусь у ваші зіниці
За вашими щитами мертві діти
У полум’ї всі нерозказані казки
Ви смієтеся над чужим світом
Ніби то ваші паперові ляльки
Ви поклали пістолет у мої руки
І розтоптали братську любов
Швидкі кулі приглушують розлуку
І пірнають у батьківську кров
Як Іуда зраджував своїх братів
А ви все шепталися і чекали
Ця війна, якої ніхто не хотів
Але страждань вам було замало
Я все це бачу у ваших очах
І я чую ваші химерні думки
Як вночі мені мариться страх
Змії заховують чужі кістки
Хай швидкі ваші спускові гачки
Та доки всі безупину стріляють
Ви бачите нас крізь приціли
І приманюєте смерть до краю
Ви єдині на цій війні дизертири
За довгими чергами молодої плоті
А живим юнакам копають могили
У сірому, забутому Богом, болоті
Ви обміняли дитинство на страх
Те, що ніхто не зміг зробити
Страх, який не забудуть діти
У своїх блакитних снах
І відтепер моя єдина дитина
Не народилася і втратила ім’я
Нехай моє серце і досі б’ється
Але у цій плоті більше не я
Можливо, судити когось ще зарано
Я мабуть для цього ще молодий
І кривавлять душевні рани
Можливо, не туди ведуть сліди
Але єдине, що я точно знаю
Хоча навіть молодший ніж треба
Ваших злочинів не пробачать ті очі
Що дивляться на нас із неба
І ніколи буде прощення чекати
Коли для вас назад немає вороття
Ви все вбиваєте людей за гроші
І хочете купити своє забуття
Але забуваєте останню умову
Якої небеса ніколи не порушать
За те золото, що відмили від крові
Ви ніколи не купите свої душі
Я вірю, що ви зустрінете смерть
Вона скоро обійме вас наостанок
Я проведу ваші окроплені труни
У блідий і безпробудний світанок
Я буду дивитись як вас опустять
На днище спільної могили
І нехай вас порятують ті демони
Котрим ви все життя служили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517919
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.08.2014
Нас багато
Ось ми, за іржавим парканом
Ми окутані вересневим туманом
Мов привиди, що блукають містами
Лишаючи по собі чорні плями
Жаль, ти не зостанешся із нами
Прилине хвиля з безмежного океану
І цей пекельний біль
В твої криваві рани
Порізані історії забутого роману
Ти глянеш навколо - Нікуди тікати
А нас багато
І голови людей
Котрі осмілились дивилися угору
Відчути світло і порахувати зорі
Загубитись у лабіринті ідей
Що для тебе - рівноцінно страті
Але нас багато
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2014
Спи, голубко
Поруч із жовтими колосками
Може сьогодні
Ти не полинеш за нами
Може сьогодні вже сплять
Ті, хто хоче тебе зустріти
Може завтра
Ти облетиш пів світу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
І мовлять поети
Нічого тут писати
Прийшов час
Молодим помирати
У світлі фар
Швидкої допомоги
Коли вже додому
Не ведуть дороги
І оглядаються солдати
До світанку, за життям
А завтра їхнім матерям
Нікого буде втрачати
У словах небесної знаті
Прийшов час
І ваша доля без прикрас
Краплинами крові на полі
Співають птахи
Із пащі триглавого змія
Коли мертвий радіє
Що живий не зуміє
Вибратися із ями
І полетіти з птахами
Які залишили свої крила
І захлинулися у чорнилах
І співучим мандрівникам
Не забути
Тріску розбитої лампи
Присмаку ртуті
І гіркого туману
Над водами, ставками
Що огорнули тіла
Своїми сльозами
Загублені поети
Пишуть прощальні листи
Загублені тіні ночі
Не знають куди іти
Загублені чорні серця
І ця війна, без кінця
Благає Бога про допомогу
Але там немає нікого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2014
На дні гіркого горя
Кров розчиняється мов аспірин
Пекучі кристалики солі
І сотні маленьких крижин
У мертвому морі
Поволі, нестерпного болю
І ти один
Ніхто не говорить
Що не хотілося чути
Ніхто і не наливає тобі
У келих отруту
І глибоко у душі
Обривається мотузка
І крига розбивається на друзки
Ні величі
Ні сміху
Ні заздрості, що огортає
Голодному ворону на втіху
Ні зледеніння, ні скресання
Ні дружби, ні порятунку
Ні кохання
На дні солоного моря
Кров розчиняється мов аспірин
Пекучі краплини горя
І байдуже скільки годин
Ржавіла сталева клітка
Коли тебе витягує рибальська сітка
І ти один
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
Ти ожила
І вирвалась з обіймів
Світанкової зливи
І ти така щаслива
Якою ще не була
І душа твоя - чорна смола
І крила, які ти одягла
Щоб тебе вспустили до раю
Коли ти стояла на краю
А я робив вигляд
Що тебе не знаю
Але ти ожила
І проткнула рапірою
Мою обпалену шкіру
Коли попіл на пальцях
Зостався
Після диявольського танцю
На твоїх рожевих пальцях
І кров - чорна смола
І біль із присмаком зла
У мене жодного шансу
А ти ожила
Блакитні іскри
Навколо сухих колосків
Я не торкався вогню
Але дуже хотів
Сухі колоски - мертві змії
Мертві відголоски
Мертвої мрії
Яка потонула
У блакитному вогні, зацвіла
Мрія, яку ми забули
А вона, як і ти, ожила
Травнева пісня
Холодного, мов слова, дощу
І рожевих долонь
Які я відпущу
Під холодним, мов слова
І безрозсудним мов голова
Випадком долі
І сам зостанусь полі
Під нестримною грозою
Яка у мить стала тобою
Коли помінялися ролі
Ти народилася
У морській піні
І померла
У Фредеріко Феліні
Ти не здатна творити дива
Але сьогодні ти жива
Змішуєш на палітрі
Колір ночі
І вітри лоскочуть
Твої скроні
На намальованому балконі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
Електричні проводи розтинають твої стіни
Їх кровоносні артерії, поміж тоненьких ліній
Електричні проводи проникають у твоє тіло
І весь той бруд, коли твої стіни чорніли
Електричні проводи лягають на твої руки
Міцні дроти – вони отруйні степові гадюки
Заповзають у двері, забивають водостічні труби, падають з дахів
Ще страшніше розуміти – це саме те, чого ти хотів
Електричні проводи, обвиваються навколо шиї
В землі за стінами та яма, яку вже вони тобі риють
Електричні проводи, так необачно звисають із стелі
І невидимі їхні сигнали, серед цифрової пустелі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501692
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.05.2014
Білі вітрила, немов
Білі крила
Де високо у небо
Злітає голуб миру
І сірі крила
Сталеві кораблі
Блакитні хвилі
Голодні королі
На жовтих пісках
Малюють сірі грати
І столітнім дубам
Нікуди тікати
Але тим королям
Нічого втрачати
Їх останні імперії
Диявольської знаті
Твої білі вітрила
Огорнулись у кров
Сірі крила, немов
Сірі могили
Лети голубе
Поки маєш сили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Я не розумію
Правил цієї гри
Знаки на папері
І кольори
Міміка, дії
Манера поведінки
Щира посмішка
І її відтінки
Я не розумію
Що ти хочеш чути
Моя мова холодна
Мої емоції скуті
Я не вірю у Бога
Дорога моя
Не до раю
І зараз я не помираю
Але я захворів
Я з’їхав з глузду
Я утратив мрію
І я не розумію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Край весни - трамплін у літо
Троянди, фіалки, каштановий цвіт
Ці квіти
Не можна радіти
Я не бачив посмішки Афродіти
І каштановий цвіт
Злий вітер зірвав
І поклав його на граніт
Старий камінь
Його долоні, його рани, його кров
Його червоні перстні, немов
Його шрами
І крила листиків тополі
Які у травні рвуться на волю
Крилами ще не народжених птахів
Які тонуть у колисковій
Тонуть у молитві
Їхні, ще не програні битви
Глибоко у блакиті небес
Глибоко, куди тільки можна піднятись
Тікаючи від шуму колес
Де можна потонути, закривши очі
Почути, як їхні вороги шепочуть
Заклинання
Як вони шепочуть їх востаннє
Край весни
Торкається каштанового цвіту
І цей край літа
Немов водоворот
Задушлива комірка моїх турбот
Широкий освітлений зал
Притулок для вигнанців
Посеред розбитих дзеркал
Дикі танці, диявольський бал
Розбитий кришталь
І сльози Попелюшки і жаль
Якби я міг повернути час назад
Туди, де плоди травневого саду
Ще не проковтнув град
Із фальшифих блакитних рубінів
І фальшивих усмішок на фотографіях
Які прикрашають пластмасові стіни
У світі
Де я все ще танцюю із нею
І торкаюсь пальцями літніх днів
Я б торкнувся їх, як би зумів
Забути про вчорашній день
Викинути ключі і телефони із кишень
І стати тим, ким я ніколи не був
І побачити, що я нічого не здобув
Просто потонув у іншій вигрібній ямі
І похований за рятівними човнами
У світі, який ховає імена
Коли у каштановім цвіті
Помирає весна
А літо ловить із трампліну
Тих самогубць
Що лишають за собою руїни
Але я думаю
Що це не кінець
Для наших поранених сердець
Травень повернеться знову
І віддасть мені дар мови
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Я залишив свої очі на чистому папері
Для тих, хто ніколи не постукає у двері
І лишив долоні в електронному конверті
Для тих, хто чекає самотньої смерті
Тих, хто падає на сталеві пелюстки
Хто відводить блискавку від мостів
І перетворює кам’яні вівтарі на друзки
Хоч і опинятися там не хотів
Знову чиїсь сльози омивать дахи вулиць
Вулиць, на яких загубився прибулець
І з жахом переконується знову і знову
Що ніхто не розуміє його мову
Коротких рядків обірваний порив
Дозволив дізнатись, про що я говорив
Людям, які уже не вимовляють моє ім’я
А мені б знайти поміж них, де є я
Я той, що залишив свої очі на чистому папері
Для тих, хто ніколи не постукає у двері
І лишив долоні в електронному конверті
Для тих, хто чекає самотньої смерті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2014
Ящірка
Сховалась
Під вигорілою травою
І ми з тобою...
Ми з тобою не герої
Драматичних історій
У крижаному морі
Ящірка
Стала вигорілою землею
І кольорові фотографії
Вигоріли разом із нею
І карі очі
Стали вогнями
І ті вогні поміж нами
Ящірка
Виповзла зі своєї нори
Туди де помирають
Останні вечори
Де земля розколюється
На дві сторони
І за горизонтом зникають вони
Ми стоїмо по обидва боки
Але не можна зробити кроку
Вже світ змінився
Вже день той минув
Прийшов час нових заборон
І прірву перетнув
Хамелеон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Твій подих легкий
Твої очі мов два коштовні камені у небі
Твоє волосся гладке, твоя ніжна шкіра
Під ковдрою, яку ти тягнеш до себе
Але я не почуваю себе близьким
Ні вдячним тобі, ні коханим
Твоя вірність належить не мені
Але тим зіркам, що над нами
Ще одна чашка кави на дорогу
Ще одна чашка і я піду
І не зустріну в дорозі тривогу
Твій батько, він ховається від закону
За професією він мандрівник
Він навчить тебе переховуватись до скону
Доки вже останній шлях не зник
Він дивиться в очі незнайомцю
Який увірвався у ваше королівство
Його голос тремтить, як і руки
Коли він у прислужників просить їсти
Ще одна чашка кави на дорогу
Ще одна чашка і я піду
І не зустріну в дорозі тривогу
Твоя сестра часто бачить майбутнє
Зовсім як твоя мама, бачиш його і ти
Ти ніколи не вчилась читати і писати
Ти ніколи не отримувала листи
Твоє бажання казкового роману
Голос твій німе зізнання кличе
Але твоє серце як океан
Таке ж темне і таємниче
Ще одна чашка кави на дорогу
Ще одна чашка і я піду
І не зустріну в дорозі тривогу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493796
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.04.2014
Городяни продають листівки із мерцями
Фарбують паспорти у коричневий колір
Салони краси заповнені моряками
Де циркачі, шукають кращої долі
А поруч іде сліпий страж закону
Він неначе потонув у дурмані
Одна рука тримає золоту корону
Інша прикриває свіжі рани
Завдані невгамовними бунтівниками
Які не можуть проковтнути свій гнів
Коли Леді і Я приходимо до тями
Посеред вулиці Погаслих Вогнів
Попелюшка рано покинула сцену
Але сміх її прекрасний всеодно
Ось вона кладе руки у задні кишені
Неначе Бетті Девіс у кіно
А поруч нещасний Ромео шепоче
"Кохання моє, я вірю, що це саме ти"
Хтось відповідає "не твоя вона, хлопче"
"Схоже, тобі краще піти ..."
І все, що чутно навколо
Після від'їзду лікарів
Це Попелюшка, вона падає до долу
Посеред вулиці Погаслих Вогнів
Зараз Місяць уже майже зник
Але зірки, все ще такі яскраві
І всі ці віщування чарівниці
Мены раніше не передвіщали слави
Крім Каїна та Авеля
І того горбаня з Нотр Дама
Усі навколо займаються коханням
Або живуть своїми мрійливими снами
І добрі люди збираються разом
Допоки світлий день не почорнів
Адже після карнавалу вони підуть відразу
На вулицю Погаслих Вогнів
Ось Офелія стоїть біля вікна
Я боюсь за неї, але чи моє це діло
Їй двадцять два, вона й досі одна
Її пальці і долоні загрубіли
Для неї смерть - романтична пригода
Вона досі носить залізні кайдани
А смерті байдуже, чи має вона свободу
І ніхто не знай коли вона дістане
Проти веселки над ковчегом Ноя
Досі скрипить її самотній спів
Крізь плач не чутно її історій
На вулиці Погаслих Вогнів
Ейнштейн вбраний у Робін Гуда
Зі спогадами замкненими у скрині
Що сталось, через годину забуде
Малюючи друзів-монахів на картині
Він виглядав стривоженим до жаху
Коли підпалював свою сигарету
А потім в повітрі з високого даху
Повторював алфавіт на сторінках газет
Тепер ви не захочете зустрітися з ним
Хоча він і був знаменитий з перших днів
Своєю грою на електричній скрипці
На вулиці Погаслих Вогнів
Доктор Філф не був готовий до страти
Тримавши в руках шкіряні манжети
І залишив своїх пацієнтів без статі
Вони навколо нього мов би скелети
А його медсестра, місцева невдаха
Випадково проковтнула ціаністий калій
А раніше вона кричала зі страху
О Боже, забери їхні душі подалі
А вони досі грають у незрозумілі ігри
Переможним маршем зустрічають ворогів
Якщо тільки не надумаєш сховатись
На вулиці Погаслих Вогнів
Чере дорогу протягнута вуаль
Тут всі готуються до фестивалю
І Привид Опери править балом
Його образ підкорювача п’єдисталу
А поруч із рук годують Казанову
Предвісника світської моралі
Вони викрадуть його самовпевненість
А після цього отруять словами
І привид кричить до худих дівчат
"Забирайтесь геть, без зайвих слів"
Казанова покараний за спробу дістатись
До далекої вулиці Погаслих Вогнів
Близько півночі всі шпигуни
І чудовиська, яких важко здолати
Вишли і потягли у човни
Із тих хто вже знав забагато
На фабриці, де без шансу для втечі
Машина витягувала їхні серця
Міцно стягнули ременями їхні плечі
Та поїли керосином без кінця
І викинули біля розбитого замку
І більше ніхто повернутися не зумів
Чудовиська вартували з ночі до ранку
На вулиці Погаслих Вогнів
На славу Нероновому Нептуну
Титанік відчалив рано вранці
Але на борту піратської шхуни
Одноокі мисливці вистежували бранців
Та Езра паун і Томас Елліот
Змагалися на капітанській вежі
Поки Каліпсо сміялась над ними
А рибалки остерігались пожежі
І все ще марили відкритим морем
Де русалки із казкових снів
Ніхто не знає, коли чекати їхніх історій
На вулиці Погаслих Вогнів
Так, я отримав твого листа, ще вчора
(саме тоді замкнулися парадні двері)
Ти запитуєш про перипетії моєї долі
Але все це не більше ніж жарт на папері
всі ті люди, яких ти згадала
Я знаю їх, вони стадо, яке стало між нами
Я не міг побачити їхні обличча
І не називав нікого із них іменами
Я зараз закінчую читати
І добре читати ніколи не умів
Будь-ласка, не пиши мені більше
З вулиці Погаслих Вогнів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493253
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.04.2014
Мов лезо гострі грані
Змарновані нагоди
Світанки у тумані
Без смаку нагороди
Мовчазний телефон
На крижаній долоні
І безкінечний сон
В порожньому вагоні
А на дорогу назад
Не вистачає сили
Із паперових квітів сад
На молодій могилі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Магію снів я чудом зустрів
Там, де уже не чекав
Загублену у сірих дощах
І зелені весняних трав
І невичерпна спокуса, та
Що варта вічних страждань
Я би викрав її без вагань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Повітря насичене меркаптаном
Окутані жовтим туманом міста
Гіршого щастя люди не знають
Із хмар проливається кислота
Гарячі краплі - гострі рапіри
Із перехожих стягують шкіру
Сталеві лати покривають тіла
Долею обраних легіонерів
Пальцями, гнучкішими стебла
Відкриваючи заіржавілі двері
Вони мовчки стають на коліна
Перед новою дозою ендорфінів
Досі не можеш спати під небом
І зорі, здавалось, такі далекі
Ти досі промовляєш сам до себе
Доки вони помирають від спеки
Під радіацією Змії або Персея
Де всі ці твої жалюгідні ідеї?
По вулиці ходять люди у масках
З вікон дивляться їхні слуги
Перехожий шепоче "будь-ласка
"Допоможіть врятувати друга!"
Сліпою долею обрані легіонери
Ваші посмішки і бездоганні манери
Ваша удача і жалюгідні спроби
Твоє жалюгідне падіння на дно
Ваша ейфорія - ваші хвороби
Втрачена нагода була дуже давно
Ти один серед Них живеш минулим
Свої перемоги Ви давно забули
У містах, розчинених кислотою
Ті зірки вели Вас до порятунку
Тобі удача здавалася чужою
Вам перемога не була подарунком
Вони були готові стати до бою
У цьому різниця між ними і тобою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2014
Гробниця із білої цегли
Сонячне світло і подих вітру
Мертва кров на білій палітрі
Мертва кров на шахівниці
Холодні руки рухають фігури
Холодний голос наказує жити
Холодний розум майже убитий
Холодного розуму тортури
Клаустрофобія, агорафобія
Несправні ліфти, небесні опори
Шумні коридори і переговори
І невиліковна логофобія
Герої, натхненні рок-н-ролом
За полотном Берлінської стіни
Як давно героями були вони
А час продовжує іти по колу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
За кам’яними мурами потойбіч
Молода відьма загубилася у болотах
В морок обернулась диявольська ніч
На чорних крилах огорнула страх
А білі проліски, заздрісні вороги
Навзавжди закували її у ланцюги
Спустелений Місяць потонув у морі
Вкрившись стогом металевих хмар
На обрії із глибокого сну просторів
Тліє осторонь покинутий вівтар
Його сходи і покинута криниця
Пам’ятають сміх красуні-чарівниці
Чорний кажан розітнув горизонт
Він зник десь поміж небом і Змлею
Він відніс за собою кошмарний сон
Він заховає його за мурами Колізею
А відьма, під ланцюгами охоронців
Неодмінно буде спалена Сонцем
Блакитне полотно річкової води
У барвах безпробудного світання
Знову мені відкриває дорогу туди
Де я бачив її, здавалося востаннє
Де пристрасно шептала свої таємниці
Мені, закохана красуня-чарівниця
Я відчував чистої води прохолоду
Краплі дощу, мов гарячий свинець
Тієї смертельної спраги кінець
Але зрозумів, що я жив лише заради
Нестримних водоспадів і їх потоків
Рятівних... але таких жорстоких
Нарешті, ти, предвісниця нової ери
Ти бачила, коли-небудь, Венеру?
Яскраву, цю небесну орхідею
Бо не горять її малюнки на папері
І цей світ для нас брехнею став
Але кожен, навколо, мовчав
Красуне-чарівниця, безвісна примара
У світлі Венери, ти іншою не стала
За сірими мурами бездонних потойбіч
Із демонами крокувала пліч-о-пліч
Туди, де тіла горять і не згорають
Тиди, де протилежність раю
Я більше вже не пам’ятаю твій голос
А може, я його і не чув
Я не пам’ятаю, де твій замок стоїть
Може я в ньому і не був
Не пройшов до кінця той палаючий шлях
Але досі тебе зустрічаю у снах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Цей апокаліпсис
Зруйнував електронні мережі
Ці порожні будинки
Ці червоні пожежі
Ці нещасні люди
Не знають куди іти
Не знають що говорити
Заглядають у порожнє корито
...
Звідки я взявся? Чому я існую?
Я не голодний
Але чогось мені бракує
Я лише згадав слово "привіт"
Я зрозумів, що забув алфавіт
А писати було так просто
Де я був безіменним гостем
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2014
Холодний чай
Холодне Сонце у квітні
А прийдуть дні літні
Ти зачекай
Ти зачекай
Про тебе напишуть романи
Але іншою ти не станеш
Не забувай
Не забувай
Що осінь не за горами
Усе, що буде між нами
Все котиться до краю
Що буде завтра не знаю
Але життя одне для всіх
Наша радість і зневажливий сміх
І скланка холодного чаю
Але життя у кожному із нас
Прийде кохання
Прийде день і прийде той час
І обірве мовчання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Ця випадковість
Найвипадковіша річ
Цей порожній револьвер
Не можна обирати двічі
Важливо те, що тепер
Лише один до шести
Ця випадковість
І ти
...
Ця випадковість
Один до мільйонів
Вона раптом подарує
Голодному звіру корону
Один до мільйонів
У вічності до скону
Дивна випадковість
Природний егоїзм
Неіснуюча доля
І детермінізм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487621
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2014
У розмитих барвах моєї уяви
Під тінню вчорашньої весни
Твого тіла торкалися зелені трави
А ти мені оповідала свої сни
У небі біло-блакитна палітра
У думках не було порожнечі
Тепла ковдра застиглого вітру
Ніжно лягала на твої оголені плечі
По радіо лунав гімн рок-н-ролу
Ти зірвала хвилю овацій
Ти вже ніколи не скажеш «ніколи»
Коли прийшли твої вісімнадцять
Наспинною хвилею минали години
Твоєї патетичної прози
Я сказав тобі, що ти є та єдина
Яку би я завжди чекав на порозі
Повірила ти у це, чи ні
Я питав у себе про це пізніше
І в моїх словах не було брехні
Я і раніше нею тебе не тішив
У молодому багатті запалали зорі
Ти в один подих проковтнула біль
І змусила мене жити у покорі
Якою і була моя примарна ціль
А там розмиті барви місячного німбу
У сріблі невагомого світанку
Ти розтанула у них уперше ніби
Ця ніч, то була не твоя забаганка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Твоя молодість - твоя хронічна хвороба
Успіх твій ненароком, з першої спроби
Твоя остання угода, вона бездоганна
І її кров насичена гормонами кохання
Твоя денна дистанція розміром у марафон
Твоя зйомна кімната і мобільний телефон
Здається, що для турботи немає причин
Дев’ятнадцять, двадцять, двадцять один
Замкнені двері, наштовхуєшся на них ідучи
Навколо ці злодії, які не продають ключі
Вночі, від дверей, що не піддаються силі
Лиш не мовчи і не роби, що тобі говорили
Бо замкнені двері не піддаються словам
І не впустять тебе, коли ти будеш сам
Не впустять тебе, коли пуститься злива
Розумні, упевнені у собі і щасливі
Можеш навіть не говорити мені своє ім’я
Випадковий аноніме, я знаю, що ти - це я
Благаю, не дивися на мене немов з висоти
Немов ти ще не знаєш, що я - це ти
І твоя молодість - колодязь свіжої води
І твої сади приносять перші плоди...
І твої мости руйнують бурхливі хвилі
І вітер приносить квіти до твоєї могили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2014
Наша молодість у кольорових картинках
У телефонах і на автобусних зупинках
І ми свою молодість не забули
На весняній набережній Інгулу
Моя молодість - моя хронічна хвороба
Успіх мій ненароком, з першої спроби
Моя остання угода, вона бездоганна
Її кров насичена гормонами кохання
Кінець тунелю осяяний сріблом пісків
Потяг наближається, хоч я і не хотів
Отримати удар електричного струму і
Більше не чути цього руйнівного шуму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2014
Квітень
Небо у барвах кольорової арки
Предвісник червоного літа
Предвісник зелених парків
Предвісник здійснення забутих мрій
Рятівний дороговказ, але не твій
Стежка додому заросла травою
А хтось із Вас готовий стати до бою?
Я звертаюся сам до себе
Чи зможу я стати, якщо буде потреба?
Бо стежка додому згорить під ногами
І широка прірва з’явиться між нами
Червоний квітень, із запахом грози
Свіжого вітру і першої сльози
Залишеної на свіжоскопаній землі
Де високі гори і сталеві кораблі
Червоний квітень і попіл у повітрі
І колір хакі на розмитій палітрі
Червоний квітень, час для перемоги
Що сталось - не забудеться ніколи
Порожні автомобілі - змиті дороги
Порожні будинки, знищені школи
І посеред руїн розкидані квіти
І квітень предвісник червоного літа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486446
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.03.2014
Холодне полум’я із твоїх пальців
Але доторк немов електрошок
Приречений на загибель вигнанець
Малює обличчя з погаслих зірок
Для нього ти казкова принцеса
Це смішно навіть для твоїх коханців
І ти не запитуєш їхніх адрес
Коли вони покидають тебе вранці
Вони гасять сигарети об твою шкіру
Ти збираєш розбиті склянки з підлолги
Звісно ж іншого ти не хотіла
Коли кликала його на допомогу
Щоб розповісти про свої проблеми
Вилити в його душу непотріб і сльози
Вислухати його романтичні поеми
І залишити його на своєму порозі
Чий завгодно голос, хоб би не тиша
Які завгодно теми для порожніх балачок
Вигрібна яма емоцій - його кладовище
Твій інтерес, як риболовний гачок
Цей невдаха, який вірить у кохання
Завжди буде чекати і буде служити
Він не вартий жорстокого вигнання
І самотньої смерті у власній скиті
Хтось від нього ще чекає перемоги
Хоч і дивлиться неначе з висоти
Хтось навіть прийде йому на допомогу
Але не ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484629
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.03.2014
Історії про прекрасних принцес
Оповідали у віршах ХІХ століття
Але в нашому часі немає чудес
Сьогодні нікому дарувати квіти
Гра світла і легкий алкоголь
Призводять у дію тваринний рефлекс
Вони проковтують свою силу волі
Вони жертви у полюванні на секс
Стереотипи, алгоритми і макети
У помийних ямах емоційних вампірів
А десь поруч ти, наївний поете
Ти писав історії і ти в них вірив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2014
Знову прийшла холодна весна
О весна, як ми тобі не раді
Кому вірити, ніхто не знає
І від кого нам чекати зради
Холодна весна зустріла нас
Батьки, скажіть куди нам іти
Дні весни, вже настав ваш час
Адже між собою б’ються брати
Холодна весна це ідол епохи
І ваша брехня така відверта
І клятви ваші забуті Богом
Холодна весна - виклик смерті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2014
Чашка кави із битим склом
Стоїть на дубовому столі
Далеко за зачиненим вікном
У море відпливають кораблі
Імперія пише нові таємниці
Люди відстоюють чужі ідеали
Хоч і велич їй досі сниться
А за століття краще не стало
Цар не почувши голос народу
Все віддає божевільні накази
Йому плювати на ціну свободи
І ти не попросиш її відразу
Прислужнику, досить мовчати
Поки ти ще не загинув
Прислужнику, іди лягай спати
А прокидайся ти, громадянине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483711
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2014
Уяви, що немає раю
Чи це не дивно для тебе?
Уяви, що немає пекельного краю
А над нами всього лише небо
Уяви, що кожна людина
Живе цим днем і в цю годину
Уяви, що немає кордонів
Колючого дроту і огорож
Уяви, що немає смертей
І релігій немає також
Усі люди завжди здорові
Живуть у злагоді і любові
Ти скажеш мені, що це лише мрія
Я такий не один і у тебе є час
Ми можемо разом цей світ змінити
Якщо ти приєднаєшся до нас
Уяви, що немає жадоби господарів
Тих, які завжди до тебе ворожі
Уяви світ без злочинців і голоду
Я здивуюся, якщо ти зможеш
Уявити, що тобі і твоїм дітям
Знайдеться щастя у цьому світі
Ти скажеш мені, що це лише мрія
Я такий не один і у тебе є час
Ми можемо разом цей світ змінити
Якщо ти приєднаєшся до нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482862
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.03.2014
Теплий Гольфстрім і Саргасове море
Ховають у водах Колумбовий слід
За ним Кордильєри і Аппалацькі гори
Де індіанці охороняли Новий світ
Великі Рівнини – милі душі простори
Там білоголовий орлан пірнає у вітер
У ту славетну історичну пору
Коли Штати стали, мовби серцем світу
Бурхливі води Ніагарського водоспаду
Посушливі пустелі і глибокі каньйони
І стяг неосяжного зорепаду
Якому на вірність клянуться мільйони
І те почервоніле Канадське листя
У парках великих міст, від берега до берега
І вулиці на яких завжди чисто
Це все, нам відома, Північна Америка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482322
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2014
Іди за мною
Ти чекаєш на компліменти
Говори зі мною
Із французьким акцентом
Так як говорять лицеміри
Коли їхня спрага не має міри
Ти зізналась, що ми лише друзі
Фальшива надія, вона моя муза
Життя поставило крапки над і
А мода твоя не лишила слідів
Життя забрало у тебе останнє
І ти знов згадала про кохання
Іди за мною
Ти жадаєш порятунку
Не говори, бо це твій
Перший справждній поцілунок
Ти не та, що була колись
Бо ілюзорні мрії не збулись
Твій подих пристрасний
Твоя гаряча шкіра
Твої уста солодкі
А спрага також не знає міри
Тобі ж це не в перше і не востаннє
На вино обмінювати кохання
Ти зізналась, що все не так просто
Вони не дали тобі останній шанс
Всі ці, мені не знайомі гості
Одним словом вводять тебе у транс
Для тебе, може на привелику біду
Тягнуть туди, де я тебе не знайду
Ти зробила свій вибір дуже давно
Ти дивилася на мене через вікно
Коли я хотів сказати тобі
Прокричати тобі
Не будь такою дурною
Дівчино, іди за мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2014
Остання мрія, зачинені двері
Останнє слово не на папері
Залишає осад важких думок
А здавалося, був лише крок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481959
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.02.2014
На стінах були намальовані вікна
Сходи були намальовані на дверях
Голову вниз опустив один чоловік
І вже не бачив написів на стелі
Міцна натяжка жорсткої мотузки
Сіра підлога і обдерті шпалери
Фальшивий ідол розбився на друзки
Зброю смертельну взяли легіонери
По вулиці брів служитель закону
Навіть не знав, що зробити треба
Витирав кров із золотого трону
Рахував зірки, але не бачив небо
Відьма підібрала розкидані папери
Спалила їх диявольським вогнем
А її слуги вивчали царські манери
Шукаючи осторонь нових проблем
Чорний попіл вкрив тихі бульвари
Студент згадав сьогодні відсутніх
І крізь кров від сталевих ударів
У завтрішньому не бачив майбутнє
Птах свободи згубився у пустелі
Надія померла на молодих руках
Перед місіонером зачинилися двері
У ямі з левом скінчився його шлях
Він був художником або науковцем
А снайпери бачили у ньому мішень
Він лиш замертво упав на півкроці
І вже не побачить завтрішній день
Хтось ще сміє із нього знущатись?
Зухвало ігнорувати голос народу
Днями станеться, що може статись
І зек більше не побачить свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480960
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014
Скільки доріг має пройти людина?
Перш ніж людиною стане
Скільки морів голубка має пролетіти?
Поки не засне під пісками
І скільки ще автоматні кулі будуть літати?
Поки всі хто стріляє не сядуть за грати
Відповідь, мій друже, відноситься вітром
Жаль, відповідь відноситься вітром
І скільки років ще існуватиме скеля
Поки її не змиють води
Скільки ще людина буде заручником режиму
Перш ніж отримає свободу
Скільки ще Вони повертатимуть голови?
Щоб не бачити свого народу
Відповідь, мій друже, відноситься вітром
Жаль, відповідь відноситься вітром
Скільки часу ще дивитимиться в небо
Той невідомий блукач
Скільки вух Вони повинні мати
Щоб нарешті почути чужий плач
Скільки людей помре біля зачинених дверей
Перш ніж Вони зрозуміють, що вже забагато смертей
Відповідь, мій друже, відноситься вітром
Жаль, відповідь відноситься вітром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480899
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.02.2014
Всі ці виставки, театри, кінофестивалі
Вони не зберегли наших слідів
Сміялось літо, заплакана осінь мовчала
Я не сказав тобі усього того, що хотів
І тільки музика залишила відбиток часу
За потягом, який покинув нашу країну
У світлі пам’яті, що ми були разом
Я оглянувся навколо і не побачив руїни
Пульс моїх кровоносних артерій
Був сильнішим від електричного струму
Коли автоматично зачинились двері
І вітер викрав запах твоїх парфумів
З тої миті минула напевне тисяча років
А навколо досі Віденська кав’ярня
Згадує мелодійний плин твоїх кроків
І питає, "чи це було востаннє"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Закохана красуня-чарівниця
У полоні зоряної ночі
Не приховуючі ані таємниці
В обіймах пристрасно шепоче
Не іскристе багаття її гріє
Уста її солодкі, її очі ясні
Вона народилася не у мріях
Але зникне у мимолітному сні
Червона пелюстка троянди
Плине у чистій річковій воді
Туди де трави були високі
А могутні дуби були молоді
Де тінь закоханої чарівниці
Зависла над крутими берегами
Де її останні таємниці
Потонули гіркими сльозами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2014
Місячна ніч, так тривожно спокійна
Замкнені двері, охайні фіранки
Молода дівчина випила снодійне
І вже ніколи не побачитиь світанку
Знати б, що змусило її так вчинити
Хоч ніхто не встигне її зупинити
А молодий художник пише їй картину
До дня Святого Валентина
Яку вона також ніколи не побачить
І через дрібницю його не пробачить
А ви, майстри філософської прози
Мовчали б уже, якби мали розум...
І ви, Амури, предвісники кохання
До людських життів невблаганні
Корабель потонув у крижаній воді
Вдправавши епоху романтизму у минуле
І що ви могли зробити тоді
Коли всі ті люські надії потонули
Ваші рожеві хусточки, повні сліз
Були далеко від сірих валіз
А хтось навіки попрощався із
Вашими подарунками на повноліття
І здавалося одні на цьому світі
Будуть розділені вінками із квітів
Тож ви, майстри філософської прози
Мовчали б уже, якби мали розум...
І ви, Амури, предвісники кохання
До людських життів невблаганні
Сміливий солдат полетів за океан
Ще до народження свого першого сина
Пройшов поле бою гірського Афгану
Але так і не побачив очима родини
Слухав тишу лікарняної палати
На пам’яті звук від вибуху гранати
Під ліжком він мав лиш один черевик
Вночі його часто будив власний крик
Привітні друзі, яких він мав чимало
Один за одним непомітно позникали
А ви, майстри філософської прози
Мовчали б уже, якби мали розум...
І ви, боги війни, надіюся востаннє
До людської долі такі невблаганні
І ви, майстрині романтичних поем
Тільки на ваших сторінках я існую
Чому ви лишаєте мене під дощем?
Чуму моїх слів більше ніхто не чує?
Ваші очі сліпі, ваші пальці зі сталі
Ви створюєте світи людських ідеалів
Ви ув’язнюєте мене у власній брехні
Може у дійсності, а може у сні
Ви ув’язнуєте мене неіснуючою красою
Вона ніколи не витягне мене за собою
Туди де майстри філософської прози
Оспівують чужі радості і сльози
І наші боги, не приносять страждання
Хоч до людського щастя невблаганні
Вони придумали людським почуттям
Жорстокі правила і непорушні умови
Нехай я навіть і не маю співчуття
І піддаюсь їм, не втрачаючи мови
Мені доведеться летіти на орбіту
Щоб там обертатись треба уміти
Лишатись у рамках фізичних законів
Які би не траплялися перепони
Як би не сповільнювався часу плин
Перед смертю я залишуся один
А Ви, майстри філософської прози
Мовчали б уже, якби мали розум...
І ви, Амури, предвісники кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Я був приречений упасти із трампліну
Байдуже що це уже не перша спроба
Прорватися крізь попереднє покоління
І опинитися там де мені до вподоби
Позаду зона мого рятівного комфорту
Попереду людні вулиці і яскраві міста
І солодкі плоди найвищого сорту
Але ці сумніви і селективна німота
Відмовляють мене від рішучого кроку
Замикають двері зломаними ключами
Звісно жити мені ще тисячу років
І кожен новий день розстане так само
Як цей потьмянілий від старості сніг
Похований під сірим і липким туманом
Що навіть до весни дожити ще не зміг
Але тримається зовсім не погано
Я був приречений упасти із трампліну
І хоч ця спроба ще не мала результату
Мої порвані кросівки і розбиті коліна
Ціна того щоб вже завтра перемагати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478366
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.02.2014
Я щойно відімкнувся від зарядки
І упакувався у безпечний куток
А тебе отруюює фіолетове світло
Холодна зневага і запах цигарок
Мимо проходять твої фальшиві друзі
Їм плювати на ціну чужих ілюзій
Вони виштовхнули тебе за борт
Не залишивши рятівного кола
І твій останній рятівний акорд
Потонув у склянці алкоголю
Байдуже піднімаєш очі до небес
Які більше не подарують чудес
Чув, трагічно загинув твій злодій
Запитати б, чому він туди поліз?
Послизнувся на уявних сходах
І захлинувся у калюжі твоїх сліз
Від не поміченої відразу образи
І глибокої душевної відрази
Ти не прощалась із ним, а він
Ще тримав у руках жовті тюльпани
Під звук церковного дзвону
Із шепотом "Я не забуду кохану"
І тобі співчували незнайомі люди
А я ніколи не забуду (твого обману)
Ти розказала Дияволу свої секрети
Запалювала свічки від смолоскипа
У хмарі диму тонули силуети
Вимальовувались нові стереотипи
І обличча ще лишалися ті самі
А ти їх називала чужими іменами
Я бачив як рухнули стіни дому
У якому ти народилась і виростала
До якого не запрошували нікого
З тих, які завжди тебе пробачали
А може то були саме справжні ті
Друзі, що лишили тебе на самоті
Ти думала про те, щоб щось змінити
Рахувала нічні вогники із балкону
Здавалося в сутінковій блакиті
Тримала весь світ на своїй долоні
А він в одну мить, під куполом неба
Сміливо розпочав війну проти тебе
Виявилось, що ти не умієш стріляти
Я навіть не навчив тебе, але хотів
Тримаєш оборону у власній кімнаті
Схиляєш голову перед очима ворогів
Вони перетворюються у сірий пісок
А ти тікаєш далеко із моїх думок
О ні, я не забув тебе попри втому
Я прокидався з телефоном у руці
Поспіхом набирав знайомий номер
Але нічого не чув на тому кінці
Смертельно хвора, сп’яніла від кави
Ти робила вигляд, що мене не знала
Поки сніг не засипав паркові алеї
Поки дні не стали швидшими за вітер
Ти прокидалась із вечірньою зорею
Ти тримала у руках мертві квіти
Знала, що не будеш більше молодою
Чекала, хто забере тебе з собою
Я мав би стояти напроти і сміятись
Я мав би тебе зухвало зневажати
І байдуже, що ти знаєш мою слабість
Мовчати і незворушно споглядати
Як дотягнувшийсь до відблиску раю
Ти побачиш хто там на тебе чекає
І коли твоя невиліковна самотність
Зі сльозами благає про евтаназію
Ти роздягаєшся і повільно згораєш
У полоні своїх сексуальних фантазій
Ближче до світанку поринаєш у сон
А скоро тебе знов розбудить телефон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2014
Ранній ранок, а може пізній вечер
Холодна трава і краплі дощу
Прикро, що немає шансу для втечі
Капкан скрипить "не відпущу"
Холодні і закам’янілі руки
Утрачене тепло вже не знайдеться
Усе тихіше в землю віддається стук
Ще зовсім молодого і пораненого серця
....
Холодний вітер, що зривається не знано звідки
Стирає усіма забуті обриси лиця
Лиш над акаціями пролітають свідки
І ця дорога, без початку і кінця
Здавалося, поруч нікого немає
І з втомлених уст виривається біль
Але звсім поруч тихо відїжджає
Напівпустий автомобіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2014
У лабіринті сновидіння
Далеко від реальності
Незламна сила тяжіння
І окраса досконалості
Зійшла із картини Тиціана
Слідами мармурових скель
Туди де бездонні океани
І дзеркала немов акварель
Грають із твоєю вродою
Вітрів елегантні манери
І пристрасна насолода
З благословення Венери
Та цей блакитний вогонь
У полоні магнітного поля
Невже до твоєї долоні
Не пустить мою ніколи?
Я ж віднайду свою мрію
У марення її перенесу
Яскравих почуттів стихію
І справжню твою красу
Адже це справжня ти
Причина моєї лихоманки
І може таки пощастить
Випити тебе без останку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2014
Отамане, Отамане, чи то немає більше вороття?
Стежка Кобзарая або кровопролиття?
Але ту стежку застилають непроглядні тумани
Куди ти своїх воїнів поведеш, Отамане?
Вітер розгулявся на Карпатських полонинах
Душі Галицьких лицарів там снують і понині
Сірко прокидається у Дніпровських степах
Поки ще циганське багаття йому вказує шлях
Отамане, Отамане, наш вибір це Народна Рада
Без заляканих в’язнів і безчесної влади
В супереч незламнсті ворожого обману
Сьогодні ми згодні піти на це, Отамане
Бо слово чесного народу все ще має значення
І вага його більша ніж безпідставні звинувачення
Зі зброєю в руках вони нас змушують мовчати
Але чутно із натовпу, що це лише початок
Отомане, Отамане, бльше немає чого чекати
Окрім вірних синів і батьківської благодаті
Вирішальна битва вже зовсім скоро настане
Та чи готові ми прийняти її, Отамане?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475365
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2014
Більше нічого втрачати, брате
Спішать, спраглі до крові, хижі птахи
Може завтра вони заглянуть твоєї хати
Де солдатським чоботом затоптані дахи
І щедрий розсип автоматних набоїв
Але ж ти, мій брате, ще нічого не накоїв
Та ось уже сяє приціл на твоєму чолі
Коли погляд застилає чорний дим
Такий виразний слід на рідній землі
І той натовп рабів, здається чужим
Вони не повернулись до тебе... але я знаю
Скоро ти постукаєш у двері раю
Ось вже на небі не лишилось чорних хмар
Над головами воїнів, що без сумління і болю
Може своїми віршами тебе привітає Кобзар
Прославляючи незламну Українську волю
Там де зустрілись всі наші вічні герої
І знайшли пристанок потойбічного покою
Я дякую тобі за свободу, брате
За дороговказ і наново протоптану стежину
Що все ж була не з краю твоя хата
І прикро сусідам твоїм, що загинув
Той, кого не злякав диктаторський авторитет
Хто змінював майбутнє, рішуче ідучи вперед
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475223
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2014
Вони брешуть тобі в очі
Вони не дають нічого сказати
І твій завтрішній день
Сонце крізь тюремні грати
Тебе не раз ще змусять стати на коліна
Та ми не для цього народились в Україні
Кажуть, що ми з тобою молодь нації
І ми не маймо майбутнього
У такій ситуації
Де лише руки і ноги потрібні режиму
А у нас є голови і ми не будемо тими
Кого проковтне ескалація
Вони не дають тобі нічого сказати
І не хочуть почути
А їх обіцянки давно вже забуті
Тими хто бачив у них авторитетів
Ватажків голодної згаї
Які здавалося не погонять стадо до краю
Кажуть, що ми з тобою приречені
Завжди жити за їхнім наказом
Але нам під силу змінити правила
Всього лише об’єднавшись разом
У годину негоди
Під червоно-чорним стягом свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474280
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2014
Поєднай ці речі воєдино
Служіння на користь "гуманного" ката
Майбутнє твоєї і його родин
І причини для повільної страти
Я знаю, ти цього не хотів
Запитав "Что же я сдєлать могу ?"
Продавши своїх братів
Повис на короткому ланцюгу
У черзі за винагородою
Забраною із твоїх кишень
Зі стабільною свободою
У власній норі, на сьогоднішній день
А тепер ти смертник
Із пляшкою горілки у брудних руках
Тобі лишається випити скільки
Щоб не відчувати страх
Але коли куля потрапить у ціль
Тобі лишиться випити скільки
Щоб не відчувати біль, хоч тимчасово
У калюжі власної крові
А поруч буде справедливий суд
На варті інтересів народу
І його незмінний атрибут
Під назвою "демократія сходу"
Та чому ж ти тягнеш нас за собою?
Туди де уже загинули мільйони
Де першому ряду не дають набоїв
У анти-революційному батальйоні
Де дідам твої наказали бити поклони
У двоголовому імперському строю
А мої діди не прийняли рабські закони
І вільними загинули в бою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472994
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2014
Не багато чого змінити зосталось
Емоціями вже не забита голова
Чомусь так несподівано старість
Просить сказати останні слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472261
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.01.2014
Сірий і ледь помітний відбиток
Давно забутої, але бажаної миті
Під скрип фестивального джазу
Босоніж, на піску, затоптаного часу
Фіолетове небо, яке буває не часто
Під парасольками там заховане щастя
Оспіваний куплетами пляжних пісень
Лежав у валізах завтрішній день
Здавалося важко, не маючи крила
Підкорити одиноке кам’яне вітрило
Шум скельних дубів і очі печер
Усе було зовсім не так як тепер
Усе було не так, але в іншу мить
Коли здалось запах свободи п’янить
Щоб тверезого розуму не чути
Довелося піти по новому маршруту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Це хвилювання, може не востаннє
Відбирає мову, до прощання
І так буде знову
Навіть тепла зима, нас не забуде
Повна зелені і бруду але німа
І не буде ніякого чуда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471705
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 11.01.2014
Холодно за вікном
На батареї гріється киця
А я п’ю теплий чай з молоком
І читаю Євгена Юхницю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470868
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.01.2014