| Сторінки (3/237): | « | 1 2 3 | » |
— Почему ты не спишь, почему?
— Закрываю дверные засовы...
Не отдам этот мир никому.
— Кому нужно твоё ремесло?
Обретаю судьбы огонёк,
А в воде ключевой растворяю
Заблудившийся, ноющий ток.
Слышишь, чайник хлюпочет, родная?
(Обоюдной рукою промча)
Спалыхнёт, закружив рукавами
И в итоге коснётся плеча:
— Почаюйте, пожалуйста, с нами...
В этой тёплой квартире твоей
Просыпаются ливни фантазий.
От абсента чуть-чуть веселей,
Да и чай не прибавил нам грязи.
— Почему ты не спишь? — Я с тобой.
Вместе мы — нерушимые страны.
Вместе входим в дворец золотой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471872
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2014
(я мав би повернути все на краще
але не докричусь
у пізнюю годину
моя любов воліла шастанини
за нею пнувсь
тепер питаю: "нá що?")
................................................
................................................
................................................
я мрію полетіти з кимось в космос
нема різниці з ким
і чи з запасом кисню
там кажуть всі співають честі пісню
за це вдягає ім
кисневі маски Кронос
я прагну заблукати десь у морі
не маючи консерв
пресерв сухої їжі
самому здобувати рибу свіжу
у тім є сенс
не мать собі докори
я маю бути десь де вітер свище
дивитись на людей
травити анекдоти
плисти катапультованим пілотом
з усіх грудей
здувати хмаровища
i want to стати кольором веселки
перегорілих ламп
неонові спіралі
спіть днем щоб уночі не повщухали
у вивісках
чернігівських генделиків
(мене спитаєш: ніч проводжу з ким?
де вештаюсь?
куди пішло кохання?
тобі не відповім знаком питання
і зрештою
не відповім нічим
хай гинуть мої квіти на порозі
я йду — облиш...
твої слова — ножі...
всі мріють...
що з отого
відкажи?
мені
усього лиш
потрібен
простір)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471859
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.01.2014
Равнодушно глядя в переулки
(Я в надеждах и снах до сих пор)
Собираю ботинком окурки.
Запускаю весенний мотор,
Не озвучен покров барабана,
Что с уходом зимы отзвучал,
На душе не пульсирует рана
Талость вод покрывает причал.
Я сниму ледяные узоры
Цепенеющие, изо рек
Ежегодного жизни мотора.
Наслаждайся весной, человек!!!
Обходи лёдоходы безбрежно,
Полыхай серебристым крылом.
Будь влюблённым, зелёным и вешним.
Забывай, где твой дом, в руки - кром.
Предавайся опять кутерьме.
Оттеплений и зацветений
Даю, пользуйся, только взамен
Обещай мне быть под впечатленьем!
Если рана в душе - предстань камнем
Невесомо пред стылой Десной,
Выше пущего крылья расправив.
Ватерлинию взвить под собой!
Умилённый, покинешь границы
О годах прожитЫх не скорбя.
Я заставлю тебя превратиться
Как в синицу, так и в воробья.
Сколько тягостны будут паденья -
Столько новше покажется мир.
От любви не укрыться весенней
Она - воздух! Она твой кумир!
Где вослед наступают зарницы,
Горизонты светлы и пылки.
На брегах расцветают девицы
И бросают безумцам платки.
Ветер крона бросает на отзыв,
Пробивается первый цветок,
Так и сердце, что трепетно бъётся,
Оболочку стянув, свив венок,
Оживает и смело, как-будто
Мы ликуем сюрпризам, - цветёт
Не считает года поминутно.
Стонет! Любит! Волнует! Живёт!
Над сонливой берёзовой рощей
Лета краюшек скрылся, как вор.
Мне бы в силах быть чуточку дольше.
(Я в надеждах и снах до сих пор).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471622
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2014
розверну навмисно колію.
та яка у цьому вигода?
символічно проговорюю:
я тебе і справді вигадав.
повергаючи запеклості
не намарного відношення,
вельми набули шляхетності
говірливі оголошення.
за тобою свищуть протяги.
ненавмисно, ненасильно.
чудернацькі міні-потяги
розігнавшись, з рельс вистрибують.
ми йдемо супроти одного,
первісно змінивши напрямок,
розум чинно вираховує:
стрінемось чи десь за Малином,
чи дійду до Томашгороду
через Рівне й Броди. Ось де й я!
поскидаєш нові чоботи
сині, од смоли вже чорнії.
лагідним світанком в потягах
кинешся на плечі, вціпишся.
ледь-не-ледь торнешся одягом.
сонце вигляне — не скривишся.
і долоні відокремлюєш:
— Па, хороший, ще зустрінемось.
я приїду в місто з Левами/
ти навчатимешся в Києві.
а наразі розминемося
ти в 141-ий, пішки — я.
у гуртожитку заселешся,
ранком сколотими ніжками.
палантин на шию в зав`язі,
Пальто сіре кашемірове.
лірою чи називаєшся?
повернутись накажи мені!
коли так до тебе хочеться,
відстані втрачають значимість,
набувають усі потяги
переносного означення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2014
У меня к тебе будет просьба:
Стать немножечко взрослой;
Отсуммировать свой юный возраст
От действительных лет до низов.
Искажается в зеркале платьице,
Оттого не жду пятницы,
Там — душа больше не утруждается
Надевать манекена лицо.
Твоя кожица бледного цвета,
Я приветствую это.
На работу с разменной монетой
Супинаторами по пятам...
От дождливой погоды намокнешь
С другом на остановке.
1) Узнаёшь по нелепой плащёвке.
2) Узнаю по небритым вискам.
Забегай от любви в закоулки
По шприцам, по окуркам...
Менуэтом дзвенящей шкатулки
Отринай эту местность стремглав.
Трудоголик с тебя никакая.
Он — вообще тунеядец.
Больше мир состоялся из спален,
Чем внедрял свой исток от труда.
У меня к тебе будет просьба:
Рей карьерному росту.
На часах не бывает столь поздно,
Сокращаются мышцы в раз-два.
С Новым Годом! Пусть раны сшиваются,
Аль мечты все сбываются.
Проживу я от пятницы к пятнице. —
Поболит и пройдёт голова.
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470548
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2014
На меня обиделось растенье, —
Не полил беднягу до конца.
Ты прости, любил тебя с рожденья,
Но лишился статуса творца.
Ты моей судьбы экзаменатор.
Нить её короче стала вдруг.
Нет, не засуди... Я есть аматор,
Огородник и растений друг.
Ходит некий человек небрежно,
Берцом оземь утоптав хруща.
И никто не скажет: "Вот невежда!"
Всё стирает кожица плаща.
Ну а я испортил всё святое.
Всуе стал рыдать над стебельком.
Ты, наверно, просто неживое;
Да и я здесь плачу не о ком.
Человек всесилен пред растеньем,
Но не повод сим пренебрегать.
Вымоль у зелёного прощенья,
Он чудесный плод сумеет дать.
Если же обиделось растенье,
Ты полей, жалеть не нужно сил.
Знай, что не всегда в твоих владеньях
Даже те, кого ты приручил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470297
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 04.01.2014
Попильнуймо за вітром Минулого,
Відгукаймо планетний парад!
Площі й зáкутки стали більш людними.
Б'ються в ряд. Об заклад. Зорепад!
Повернімося до натурального ,
Сполохнімо банальним "рушай!"
Усі ждуть того дня вирішального.
Не чекай! Не гукай! Не звертай!
Ви живі. Ви живі, як приречені,
Хай думки й поневолює жах.
Ви несéте дітей новоспечених
Наче птах. До життя. На руках.
Враз зітхнули: Земля не спинилася.
Група етносу вільно снує.
Рік минув, а чого ми навчилися?
У Росію йдемо, чи ЄС?
А на те він і вітер Майбутнього,
Щоб зуміть попередити люд.
Об'єднаймось на фоні трикутника.
Космос. Зірка. Єдиний маршрут.
Гірше мати пасивне відношення,
Скласти руки й не знати, хто ти.
Бо поразка — лишатися осторонь,
Перемога ж — попереду йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469862
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.01.2014
я тисну на білі клавіші.
я — кома! я завше стомлена!
ти стала на ніготь зухваліше
сідати мені на голову.
червоні свої лічиш камені.
рубінові — до гесонітів...
доцент ставив п`ять на екзамені
за те, що відтворюєш світло.
коли сутеніє, виглядую,
айфон чи розряджений/вимкнений?
вікно розмалюю помадою,
натомість куплю тобі іншу.
нову підшукаєш компанію,
питань не зумію поставити.
вертайся додому, яка не є,
без сумки/роззута/роздягнена.
боявсь не зморить тебе голодом,
натомість, ділився із песиком.
а потім собачою мовою
мені він читав гуморески.
дивилися фільми на дисках
і бачили лиця знайомі.
оголене, миле дівчисько,
чи збудиш, як спатиму в комі?
та знову ім'я твоє в титрах
у головній ролі, хтось там іще.
раніше не так плутав літері,
лупцюючи пальцями клавіші.
душі не здавалося лоскутно:
плелася, звала на оглядини.
снодійне подіяло вдосвіта,
та я вже ширяв над кімнатою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Я пойму, когда услышу выстрелы,
Сосчитаю их в груди, но мысленно.
Муза и должна быть независимой.
Обязательства ей не приписаны.
Глубоко под кожей подсознания,
Даже там не сыщешь сострадания.
Ну а я о всём прошу заранее.
Эгоисты тоже чтят компании.
Эгоисты тоже одинокие.
Каждые простительны пороки им.
И в руках терзаю пыль утопии,
А твои ладони снова теплые.
Даже если лес повергнут инеем.
Я останусь в том, где чаще были мы.
Тот браслет стальной на книгу выменял,
Чтобы называть тебя по имени...
Вскоре все мы станем эгоистами.
Лиственный - всё также будет лиственным.
Муза не должна быть слишком близкою,
Дабы не соблекла её кисточка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468451
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
нема мене і завше не було.
які мені іще надáно чари?
плавцями розгрібати термопару
чи спалювати світочем чоло?
не боронив твій нетверезий стан.
бува, тебе відклеював від сходів.
здавав напіврозгадані кросворди,
щоб мати перевіс твоїм пляшкам.
та, переважно, спам збирав і флуд,
погрози азіатів в бік кинжалу.
до мене, запинаючись, тікала.
ляклива риба, що чорнильний спрут.
розводив крила, малював на них
ще й вірне око сонячного Бога,
щоб захищав і ніс до перемоги,
навчав щоб не забруднювати ніг.
перенесу усі склянки на дах.
не зупиняй, я квапитись не буду,
весною розцвіте багато бруду.
не маючи доречностей в садках.
наосліп, не вмикатиму ліхтар.
чи витримає стомлена драбина,
коли вся гнеться, мов монтажна піна,
коли між очі падає тягар?..
нема мене. а ти весь час була
розхристаним адажіо зимовим.
у серці мало бути щось китове.
а в нім - не камінь, навіть не стріла.
прокинувшись у водянім раю,
солоні хвилі й віднесуть до тебе.
а я не піднімаюсь простонеба,
я більше цих земель не впізнаю.
гру`13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467811
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.12.2013
[u]Приклад ворожнечі:[/u]
В цей морозний вечір
Ідемо разом.
Вже в кишенях пальці.
Так, мінус 16
Там, на "Політесі".
Завтра буде злива,
Обіцяли ж мінус.
То є вставне слово.
Май прерогативу.
Бачитись не згодна
Ти через погоду.
Це тобі властиво.
[u]Приклад переймання:[/u]
Чути белькотання
В слухавці твоїй.
А в рядках останніх,
Що зіронізовані,
Мало бути слово (лиш)
Слово про кохання.
Видалиш мій номер.
На питання: "Хто Ви?"
Відповім: Будь-хто.
Так не принципово
Й низько довіряти
(Бідним чи багатим)
Людям незнайомим.
[u]Приклад потрясіння:[/u]
Ти вдаєш весілля,
Може й справді так.
Скоєне свавілля
Змінює напрочуд
Прізвище дівоче;
Креслить всі сумління.
Я не потерпаю.
Пробіжу — спиняюсь. —
Так усе життя.
Але звичку маєш
Нагостряти вушка.
Знай, я самотужки
Хату зачиняю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Усвідом, що ти живе,
Усвідом.
Якомога ширше світ роздивись.
Крізь палаючі зіниці очиськ
Повідом мені про це
Повідом.
Віднайди себе в житті,
Віднайди.
На фундаменти колишні напллюй.
На новім - комфортне лігво збудуй.
Розведи мої мости.
Розведи.
Повкидай усе в вогонь
Повкидай.
Пережовані обіцянки й сенс.
Мені більше не потрібен твій секс.
Не чатуй мене вночі
Не чекай.
Розкажи чому тоді
Здурманів.
Неуважний, перемовчував біль.
Нагодуй скоріше платтяну міль;
Просвердли щілини для
Тарганів...
Я не впав в буквальнім сенсі
На дно
І не думай, навіть не оступивсь.
Відокремлена і звільнена кисть
Починає ледь смішний
Фейлетон*.
Найскладніше йти тобі,
Заслабкій,
Проти мене. Відцурайся пройдох.
Ліпше мати двокімнатну
На двох,
Де обід готує
Кожен собі.
А коли готове сонце
Знайдеш,
Відцілований пісок біля ніг,
Повідомивши про все це мені
Не засмутиш. Не обуриш.
Обмеж...
*короткий публіцистичний твір, зазвичай на суспільну, побутову або культурну тематику, що послуговується літературними засобами експресії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
скасовується обмеження
на рух транспортних засобів.
шукаю її. де ж вона?
стою в глинянім насипі.
її відпустив, знаючи,
що це буде загрозою.
ніяких підстав не маючи,
розбіглись. тієї осені.
порушуються швидкості,
web-камери відстежують.
а ти сталий приклад лідерства,
бо завжди воліла до перших місць.
покращується видимість,
попереду — відмінниця.
мій жезл вночі світиться
тебе зупиню. — Вибачте...
дістаньте права, сонечко...
те сонечко висміює:
— стоїть бідолаха по ночі.
махати тим жезлом він вміє лиш...
— ну майже отим, любонько.
і, нашвидкуруч, — їдьте вже
— зміняйте резину хоч в грудні...
— а ти поміняй собі імідж.
і тре бізнес-леді їхати,
чекають її напарниці.
яка б не була вигода
з даішника постібатися.
і ще три рази вернешся,
але цього разу з дівчатами,
раніше шукав її. де ж вона? —
та ось же вона, знущається.
хай я соціальної меншості.
хіба ж мене розум виказує?
ти прагнула завжди до першості.
а я так і топчу свій насип...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466534
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.12.2013
Ні.
Не треба тобі прокидатись.
Благаю, не смій наближатись.
Ні.
Скільки?
Пробачень мені ще просити?
Я теж, як усі, хочу жити.
Скільки?
В телефоні
Не чути тебе, але знаю,
Слідкуєш, тремтиш, як востаннє
В телефоні.
Сльози
Гарячі, як віск на долонях,
Тепер вже хлюпочуть на скронях
Сльози.
Віра
Все буде, як бути повинно,
Твій час зупинятиме плинний
Віра.
Снігопад
Огорта сподіванням майбутнього.
Марить спогадами незабутніми
Снігопад.
Зостатися
Попри всі недуги й злобу,
Залишіть без слів надгробок.
Зостатися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Набуває колориту місяць.
Шлях до тебе – домішками срібла.
Ти мені вночі не будеш снитись.
Здужала, крило твоє окріпло.
Піднялась до волелюбних граней,
Наздогнала свій колишній вирій.
Вже не так голосиш, що немає
Ні мене, ні тéбе у квартирі.
Протяги впустили порожнечу
І вона чатує твої крила.
Набери. Скажи їй: «Добривечір!
Я тебе ніколи не любила…»
Новорічні вогники яскраво
Безперервно тішать погляд я́сний.
Місто підсолоджує уяву,
Жити у новому місті – щастя!
Не досягши рівного польоту,
Я стою супроти божевілля.
Обміняю сонце на твій дотик.
Та чи знов лічитиму неділі(?)
Я торішній? – Це не принципово.
Прийде час – і я змінюся зовсім.
Заведи з львів’янином розмову,
Попроси, щоб щастя розтяглося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466299
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.12.2013
Посреди очисток от помело
Яд не сыщешь, сколько не гляди .
У меня сильнейшие прострелы
В груди.
Темнота неторопливой ночи
Утопила всё, что было в ней.
Ну а мне сменило тамагочи
Людей.
У тебя красноречивы песни,
На твоих глазницах мармелад.
Если ты прикинешь эту местность,
Буду рад.
Я не стану ждать, пока Мегера
Мне отсыпет в чай фруктовый яд.
Помогает исцеленье верой
В себя.
Лепестки плывут по водной глади,
Силы гравитаций у них нет.
Узнаю по почерку в тетради
Твой рецепт..
Поглощаю слёзы наважденья,
Капли ранят невпопад и бъют,
Часовое прыгает смещенье
В пять минут.
Говор вяжет. Слух порезан песней.
Раковины в вытяжку ушли.
Сокрушаюсь уговором лестным
Твоим.
Посреди неторопливой ночи
Ты оставишь местность, чтоб прити.
У меня остыло тамагочи
В груди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465494
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2013
Я малюю в тобі світобачення
Груднем зітканою добою.
Я тебе запрошу на побачення,
Хай деінде, аби з тобою.
Ти частина мого першодотику
До сипучих снігів за криницею.
А назавтра порадять синоптики
Готуватись до стрічі з Громницею.
Кучугури жадають з'єднатися.
Не знайти нам дороги додому.
Кава в термосі. Десять тих градусів
Приховали вируючу втому.
Ти так хочеш сьогодні спізнитися,
Але ось, ми знаходим дорогу.
Ідучи, ти превстигла зігрітися,
Загубивши свою осторогу.
Я малюю в тобі пір'я лічені,
Те, що янгол – давно відчуваю.
Хай кричу. Хай слова запозичені:
Я кохаю тебе! Я кохаю!
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2013
Пам`ятаєш, ще на тому тижні
Сам впадав до закутків гречнéвих?
Моя муза відпочити вийшла,
По собі лишила сніг краплений.
Напувала зорі шоколадом.
Бігла за жовтогарячим сонцем.
Більше не блукала променадом;
Мала інший образ на іконці…
Віднайду бурштинове намисто.
Одягну тобі на шию-горло.
Ти з будинку й побіжиш навмисно
Повивати небо розпросторе.
Зазирнеш туди, де досі тепло:
Не відкориговане дитинство.
Позбираєш всіх тварин померлих,
Вкажеш навпростець до раю відстань.
Не відговорити повернути.
Вийшов місяць, ти – замість відлуння.
Твої рухи в небі невідчутні.
Значить, змерзла від морозів грудня.
Змерзло й небо. Слабшають лещата.
Чом, скажи, тепер ти невесела?
Місяць постарішав і багато
Льоду на бурштинових озерах.
В час, коли ти пораєш хмаринки,
Мокрий сніг зволожує одежу.
На даху багатоповерхівки
Я чатую. Це неділя перша…
м.Щастя
Набуває колориту місяць.
Шлях до тебе – домішками срібла.
Ти мені вночі не будеш снитись.
Здужала, крило твоє окріпло.
Піднялась до волелюбних граней,
Наздогнала свій колишній вирій.
Вже не так голосиш, що немає
Ні мене, ні тéбе у квартирі.
Протяги впустили порожнечу
І вона чатує твої крила.
Набери. Скажи їй: «Добривечір!
Я тебе ніколи не любила…»
Новорічні вогники яскраво
Безперервно тішать погляд я́сний.
Місто підсолоджує уяву,
Жити у новому місті – щастя!
Не досягши рівного польоту,
Я стою супроти божевілля.
Обміняю сонце на твій дотик.
Та чи знов лічитиму неділі(?)
Я торішній? – Це не принципово.
Прийде час – і я змінюся зовсім.
Заведи з львів’янином розмову,
Попроси, щоб щастя розтяглося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464539
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2013
Хай щоразу, як повсихають квіти,
А звогких очей скотиться сльоза,
Пригадай того, хто навчив любити,
Перше "я люблю" хто тобі сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2013
Я прийматиму тебе натщесерце,
Будеш ти робити що заманеться.
Поміж нами буревій пронесеться.
Простирадло з ліжка знову стяглось.
Ти знадеш в своїм житті ще когось,
Він прийматиме з тобою пологи,
Говоритиме "люблю" попри стогін,
Цілуватиме ненавчені ноги.
Я молотиму під носа дурниці
І взиратиму тобі на ключиці.
Напуватимусь з-під крану водиці,
Не вмикатиму кондиціонер.
Я, напевно, цього літа помер...
Випадковості трапляються рідко.
Не палю — і почуваюсь не хитко.
Словом кажучи, я вийшов нізвідки.
___________________________________
Не блукаю довжелезно ночами,
Як приходжу, не брязкочу ключами,
Бо порвав назавжди із горілчаними.
Та наклейки "твій ворог" ліплю на них.
Скільки бід — стільки й душ невідмолених,
На вагу з ними — й рук невідхрещених.
Не шукати себе значно легше, ніж
Записати на когось збезчещення.
Геть пігулки змéсти прó-
тизастýдні
І торкатися снігів білим груднем,
Забуваючи ті очі розгублені.
Співставляти з певним вибором осінь.
Нам усім його звести довелося.
Бачиш, ондечки стоїть гучний натовп???
А хтось до сих пір як спав, так і спатиме.
Простирадло в ліжко слід заправляти...
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Ранкові півні небо співом ділять
І сніг сипучий стане рідиною.
У час, коли формуються надії,
Тролейбусне депо встає зі мною.
Умиюся хмаринкою по вуха;
Причепурюся променями сонця.
Сніданком поділюсь з найкращим другом,
Коли я з дому - він за охоронця.
І вибіжу, радіючи весіллю
Дівчини, що живе в сусідськім домі.
Моя незапланована неділя...
Що може бути краще, ніж раптовість?
Нестримні запахи латте-макіято.
Кав`ярня поруч з домом, я заскочив.
Розбавив хмурість чорним шоколадом;
Знайшов далекосяжні карі очі.
Спіткали театральні бенуари,
Ми, наче звані гості асамблеї.
Сигналитимуть мідні нам фанфари.
Тепер ти Еврідіка, я - Орфей.
А потім - капішони повні снігу;
Тускніє нічне сяйво еспланади.
Дешеві фрази кинули на вітер -
Прокинувсь кожен у своїй кімнаті.
Ранкові півні землю співом ділять,
Усі надії втрачені навмисно.
Я з посмішкою стріну понеділок
Морозного тролейбусного міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
вже не буде так, як тогоріч,
ти не проведеш з коханим ніч.
серед натовпу сховаєш втому
і не поспішатимеш додому.
вже не буде так, як тогоріч,
ви не перетнетесь пліч-о-пліч,
ти замуміюєшся в парео,
він пройде ліхтариком дешевим.
вже не буде так, як тогоріч,
файне свято двух десятиріч,
він не подарує тобі квіти,
ти вкрадеш у нього стимул жити.
вже не буде так, як тогоріч,
всесвіт не сприймає протиріч.
з раціону викресли вівсянку,
видали листи його коханки.
вже не буде так, як тогоріч.
вироки даруй, прокльони зич.
понад ним всміхатимешся з іншим.
кругозір відносно стане ширшим.
вже не буде так, як тогоріч,
з часом ви зітрете біль з облич.
вам не бути разом, так звелось.
дякуй і за те, що відбулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462598
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.11.2013
[i]"скажи коротенько про те, чи топаз, чи смарагд ти, чи золото?
щоб дещо інакше ввижалось, крізь ці продірявлені долоні:
мірило моєї впертості у деяких місцях проколоте."
таким був приймальник чорного товару на останнім пероні.
фасуй фальсифіковану продукцію в герметичні пакети,
хвилясті, буденні, поліетиленові, а пробники — врозтіч.
ти маєш за ніч опустошити цю стару корито-карету,
інакше тобі цього не пробачить американський мафіозі.
хвилюй вимучене серце різновидами білосніжних гранул,
прозорістю, кришталево-емалевим розсіюванням снігів,
змінявши захаращену долю на незрозумілу сметану,
удостовірюєшся, що любов справді не мала аналогів.
то були останні твої години, сідав за кермо Газелі,
тиснув на педалі так, що постійно торкавсь бампером бардюру.
коли ти мутивсь серед мінял і клієнтів міського борделю, —
хай торгаш свого щастя, врешті-решті цінив банківську купюру.
завтра ти скористаєшся її почуттями, тобто сьогодні вже,
довго гупцуючи-ходячи довкола латексних лесбіянок.
якщо ти на білому коні, ніхто не робить тобі боляче.
про що ти мріяв ще? систематизований гарем суто бранок.
очі наливаються рідиною, спорідненою з молоком.
героїн необережно сиплеться по її оголеній спині.
коли ще є куди вколоти — це аж ніяк не всесвітній облом,
момент заключний, зворушальний. Отям. Отямся. Потім вже — спини!..[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
Ми мали на двох лише нічоньку.
Та сон - це завжди глухий кут.
Віршниця маленька, віршниченька,
Чому ти отам, а нет тут?
Ти, наче осіння мелодія,
Тримала в обіймах чіпких.
"Долийте ще чаю, добродію,
А після - створімо триптих."
Волосся твоє замуроване
У стомлений, вигнутий стан.
В екрані ти, мов намальована,
Насправді ж - німіють вуста.
Черпаєш натхнення, вдихаючи
Кав`ярень аромоксамит.
Учора я, часу не гаючи,
Заскочив туди на обід.
Мені так хотілось напитися,
Пізнавши черговий розлом.
Та став, мимоволі, дивитися
На те золотаве єство.
Твої поцілунки-метелики
Од вітру сухі та легкі.
Очолюють поштовх істерики.
Солодкі, нестримні, п`янкі.
Що було до тебе - все вичеркну,
Заради семи тих годин.
Ми мали на двох лише нічоньку
Й гадали, що це назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2013
[i][b]Когда я отвыкну бродить за тобой, то
Боюсь ты меня не узнаешь,
Я стану лужайкой, поросшей травой,
Ты — первой страницей в журнале.
Когда я раскрою с визитом весны
Свои обгорелые маки,
Ты станешь на подиум, в ряд новизны
И вывернешь жизнь наизнанку.
Когда ты споткнёшься, сломаешь каблук,
Я буду держать твою руку,
Тебя в это платии не узнают,
Ты ходить волнисто по кругу.
Когда ты исполнишь ритмический шаг,
Тебя закидают цветами.
Средь них незабудка очнется и мак,
Ромашка, цикорий, тюльпаны...
Когда соберёшь их, оставишь у ног, —
Узреешь, что есть в жизни скаредность.
Твой новый фотограф тебя превозмог
И вытянул флешку из камеры.
Когда ты узнаешь, что больше меня
Не сыщешь среди папараций,
Скорее всего, не дождусь того дня.
(Не в силах уж сопротивляться.)
Когда твои веки опутсятся вниз,
Не стоит испытывать жалость.
Возьми себе в память продрогший нарцисс,
Ведь больше цветов не осталось...
19.11.2013[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461537
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2013
Спостерігаючи за твоїм мереживом у волоссі, хвилястою лінією малюю довкола них, здавалось би, рівний за всіма параметрами, які й повинні належні колу, твій сріблястий німб. Хочу торкатися його, стежити за ним, знати, що він ні в якому разі не спаде й не злетить од вітру, і, брязкнувши об сходи твого будинку, не покотиться до тих, хто його вже не потребує. Тей, хто щасливий. Він чи надіне його поверх свого, золотавого німбика, скрестивши руки позаду й задираючи голову до неба, чи ж зміняє його на блошиному ринку за дріб`язок. Але негнучке, жорстке коло саме відає в разі таких випадків дорогу назад, воно повернеться й буде жити твоїм мозком, твоєю антеною, твоїми руками й ногами, поведе тебе до збіднілих, збліднілих, зболілих фізично, та попри це, невимушено. Усі вони єднатимуть магнітне поле недуг, сіро-коричневих хворобливих, хай іноді, підлабузницьких спектрів нової райдуги: колькотар - сепія - коричневий - мідний - рудий - пшеничний - хакі, а тоді відразу - сірий... Так, нова больова райдуга налічуватиме 8 кольорів. 8 знедолених, 8 різних історій. Вісімка. Кожен буде намагатися розмагнітити твої долоні, помічаючи святий герб, проситиме допомоги,а ти не знатимеш, що з ним, небораком, робити.
Тебе виведуть на світанку з`явитися перед народом в лиці ідола, щоб протистояти лихим силам. Люди не можуть жити без віри, віри у святе. Лише одна ти не бачитимеш ані відображення, ані тіні того блискучого німбу. Невдовзі небо розвіється від хмар, а райдуга не стане такою, як була. І вже не бути дощам. Ніхто не помре, не заплаче небо, не запалає райдуга, ніхто не захворіє, всі житимуть. Світ часто вмивається лестощами й навіюванням. Тому тебе іноді плутають і ти досі не можеш зрозуміти, що вільна від цього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2013
[b][i]П`ємо і бачим те, чого немає,
За чаєм екстрасенсами стають.
Не пропадай, Таланталант не пропадає.
Найкращі — зостаються, гірші — йдуть.
Відходить осінь, разом з тим лякає,
Та руки не бояться мерзлоти.
Не ображай, Таланталант не ображає,
Лиш холодом гартує молодих.
Сум на чолі з нудьгою поспитає:
"Чому тримаєш стимул до життя?"
Не віруй їй, Таланталант прохає,
Відновлюй серце способом лиття.
Всілякі протиріччя не долаю.
Не відступлю, хоч як би і хотів.
Таланталанту віру простягає:
Вмістився Всесвіт у одній руці.
16.11.2013[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
що не так зі мною — прости мені..
як горів, так і далі палатиму.
я тебе назвав її іменем.
чи на ті самі граблі натрапив я?
бойові ті запаси скінчилися,
Дар Амура відтято знайомими.
найповажніші — ті, хто не ціляться
найкоректніше — не сформульоване.
необачні псують розпочате.
залишається вірити в марево.
перевіситись, перепалати.
переплутати добре з поганим.
я — король бігової доріжки,
одягаю шолом на макітру.
подолаю загвинчені ніжки
учеплюся лише за повітря.
не обрізати крила востаннє,
я давно і людина, і вада.
мабуть, сплутав я дружбу з коханням,
значить, сильно забивсь, коли падав.
15.11.13.
#dymnalove
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
ти сприймаєш наболіле,
як шматок дрібного стресу,
коли вже заїржавіли
твого серденька колеса.
і так само переймаєш
сльози радості печаллю.
чом сеї ночі`, блукаєш
західною магістраллю?
звідкіля зелені гетри
і дредоване волосся?
зважуєш падіння й злети;
потираєш ноги босі.
закупорюєш мембраму
спілкування із Землею.
ти — тривожна діаграма,
ти — жива галантерея.
і тебе не помічав би,
та яскрава, наче зорі,
я зустрів тебе при дамбі,
попід лісом, попід бором.
на мені стара одежа,
зір — зужиті монітори.
я іду з халтурних весел
неліквідної контори.
поспитаю, чом ти боса,
кислувата і розбита.
я ж не знав, що ти доросла
і тебе не треба вчити.
не отримавши зарплати,
починаєте хилитись...
зачерпнувши вповну флягу,
колихає босих вітер.
застрахуюся поняттям:
не благати й підсвідомо.
фірма мала ряд санацій.
не чекайте. йдіть додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460576
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.11.2013
Во мне ни капли гордости не спало,
Когда Вы за спиной моей роптали
О том, что стали жертвой дискомфорта,
О том, что все билеты назад проданы.
Что просыпаетесь в другой кровати,
А я боюсь Вас потревожить сзади.
Дни стали утомительным спектаклем,
Актёры спят и силы их иссякли.
Я видел, Вы нисколько не ревнивы,
А от того устал менять я чтиво
И долго думал светлыми ночами,
Войну внимая Вашу со сверчками.
Я тратил свою преданность впустую,
И первый шаг, как каждый, вхолостую
Летел и разбивался о Ваш камень,
Не принимает моего он пламя.
А камень от того ли, что стою я,
Обняв на пирсе Вас в конце июля?..
И эта фотография на память
Печалила... Но больше не печалит.
В корзине много места, как и в сердце,
Их разорвут чувств чистых мегагерцы.
А эти незначимые недели
Для Вас отколеблись, словно качели..
_____________________________________
Ни капли гордости во мне так и не стало,
Я жизнь уговорил начать себя сначала.
Я не зачёсывал ещё своих залысин
А, значит, молод, значит тоже независим!!!
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2013
Коли дим від загоряння
Заблокує усі виходи,
Припинятиму мовчання,
Та й дозволю собі дихати.
Падаю у власнім крені.
Зупинивши циркуляцію.
А розгойдані легені
Споживають інгаляцію.
Ось де рай, від диму білий,
Квіти: айстра, калла, лілія...
Обіймуть міцним бадиллям,
Повергаючи ідилію.
І душитимуть допоки
Не відкриє пекло ґрати.
А тоді прийдуть пророки,
Мою душу проводжати.
Водограй в місцевім парці
Потерпає від туману.
Напис "мертвий" на медкартці -
Не діагноз! Не омана!
Відкриваю сонні очі,
Образи світлішають.
Не нагадуй мені, Отче,
Не палю я більше, ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Обрій позіхає
Стеляться дощі
Упізнай мене
Мерщій
Те
що я приходжу
Як ранковий птах
А з кишень кришки
З-під джин-тоніка
Котяться колесами
Те
що я шукав
І необережно
Номер твій набрав
Те
що я гадав
Що збагне
натішиться
Окуляри зніме
Змінить рішення
Те
що рік-у-рік
Зупиняв ходу
І моливсь за тебе
Господу
___________________
Все це поклади
До моїх кишень
Не до цигарок
Лишень
Димним тим повітрям
Обрій позіхав
Вперше і востаннє
Ти мене впізнав
27.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Ти обрала свіло,
День – твоє життя.
Ти ховати звикла
Свій пекельний жах.
Я тобі три слова
Дарував щодня.
Постираю знову
Повідомлення…
Та весь день у думах –
Ти сама собі.
Промах. Знову промах.
За мене не бійсь.
Правди не благаю.
Всюди ходе цвіль.
Я спостерігаю,
Як приходить біль.
Файна та охайна.
Не така, як всі.
Зупиніть негайно
Економ-таксі.
Хай я вийду з днини.
Заховаю ніч.
Знай, що не загину
Сам я, певна річ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Поет помер. Нема кому писати.
Дзвіниця стогне битим кришталем.
Товариші несуть його ховати,
Солоним омиваючись дощем.
Поет заснув. Його тепер любіте!
Хай судять, ті, хто до тепер мовчав.
Цитуйте Заповіт Тараса й квіти
Стеліть до ледь зігнутого плеча.
Поет сконав. Гуртуйтеся довкола,
Розв`язуйте мотузки й опустіть...
Оплачте та берітеся до столу
Провести з віршником останню мить.
Поет минув. Хай буде небо пухом.
Земля хай порохом. Вірші - вогнем.
Тоді без віршів станеться посуха
Назвуть пустелю його іменем.
Поет пішов. Голосять навіть діти.
Останній тост. Несуться в закутки.
А потім як один всі кинуть пити.
Собака догризатеме кістки.
Поет скінчивсь. Не втратив світ баласту,
А може хто й надав тому зусиль.
Нема поета - і нема нещастя.
Бо хто нам ще опише справжній біль?
Його вірші назавтра хто згадає?
Хто вдягне палітурку на офсет?
Він був святим. Та вже його немає.
Поет помер. Чудовий був поет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458149
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.11.2013
Вроджені вади. Дарунок від мами і тата?
Чи несподіваний вибух ЧАЕС разом з тим?
Вроджені вади. Їх завжди воліла ти зняти,
Вкинути в кошик разом з простирадлом брудним.
Вроджені вади. неначе приніс хтось прокляття,
Може позаздрив, що буде в майбутнім все айс.
Вроджені вади говорять: "Ти зайвий на святі!"
Самооцінка сама перецінить свій прайс.
Вроджені вади. Задкуєш вночі променадом,
Часто рахуєш закоханих серед алей.
Вроджені вади. Всі так хочуть дати пораду.
Рідко для них ти не знахідка гарна в музеї.
З вадами люди, як правило, досить затяті,
Це аж ніяк не талант. Це не є божество.
Вроджені вади карають слабких і завзятих,
А відчайдушних вбиває дрімуче єство.
Вроджені вади не завжди вганяють в палату,
Це сильні духом, із серцем хоробрим, бійці.
На марафони біжать і на олімпіади,
Та незалежно, старі вони чи молоді.
Вроджені вади. Лунає так болісно й складно,
Стрибнув уперше — і вже відламався трамплін.
Вроджені вади, чому їх настільки багато?
Лічать статисти. Лікують — лише лікарі...
© Мінливо Байдужий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458002
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2013
Тебе послухаюсь завжди,
Без заперечень,
Від слів, що для душі тяжкі, –
До гарних речень.
Тебе відчую, коли вдам,
Що все нестерпно.
Я довіряю лиш вустам,
Що не дискретні.
Тебе побачу, як зіллю
І чорне, й біле,
Щоб змалювати в стилі «ню»
Жіноче тіло.
Тебе розвішу в полотні
Напроти ліжка.
Приходитимеш уві сні
Тихіше кішки.
Тебе пробачу, як прийд;ш
Уже востаннє.
Але в душі моїй пожеж
Розстелеш сяйво.
Тебе кохаю, але легше
Відпустити.
Коли тобі я вже не щем,
Якщо мені ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2013
Пробралась чья-то боль,
Разорвав неба голь
И покров лучезарного августа.
Вдруг она не твоя?
Ни на что не смотря,
Ты отрежешь: «Не надо, пожалуйста.»
Может, в чём-то я прав,
Что унылый твой нрав,
Он не может печальнее быть уже.
Расширялась тропа,
Но бежать не могла
И уснула под ленточным финишем.
Ныне всех сторонишь-
ся. Ты – серая мышь.
Апельсин чистишь дольками голыми.
Первый снег за окном
Оббегает твой дом,
Знает он, что тебе и так холодно.
Радовал алкоголь,
А теперь дремлет боль.
Твой желудок обжёгся, изъязвился.
Хочешь смерти – вперёд!
Рана не заживёт,
А кончина придаст больше жалости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457566
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.10.2013
Залиш мене на самоті,
Зверни, будь-ласка, на узбіччя.
Уперше хочеться в житті
Блукати зоряною ніччю.
Закрий долонями лице,
Не зрозумій, куди я дівся.
Тобі повторюю: це все.
Пробач, я щойно помилився.
Однак прости мені цю даль,
Що нас тримала у облозі.
А ти відповіси: "На жаль
Я не покину твою осінь."
Ти бідкаєшся: дощ і сніг
Пожовкле листя рвуть з землею.
Вона звертатиме за ріг,
А я урвуся вслід за нею.
На трасу в місто розверни,
Зроби гучніше магнітолу.
Ти позіхаєш мимохідь,
Бо звикла до свого подолу.
Барвисте небо відкривá
Смарагдово-п`янкий світанок.
Твоя біліє голова,
Бо я торкнувсь її вустами.
Хай розповсюджує плітки
Твоя сусідка чорночуба.
Нехай відновимо сварки,
Я не покину тебе, люба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2013
... і психотропними пігулками починаю кидатись у твої жарти
за те, що волелюбні переможці покохають невідому поетку.
Але я більше не веду з ними бесід, тим більше не граю з ними в карти,
Цитую твої малотиражні збірки і вклоняюся тобі низенько.
Налічую збережені світлини іноді неконтрольованих думок,
Хапаюся за них задля того, щоб не занедбати твої блоги. Теги
Чітко й розбірливо виводжу чистесенько, без орфографічних помилок,
Дотримуючись ділового мовлення, бо гірш за все - підвести колегу.
А моїм холодним віршам, які б залюбки присвячував тобі й надалі,
Що писав за столом генделика не зрівнятися з творами Ліни й Лесі.
За перший тиждень нашого знайомства помітив - інші тебе напрягають,
Та тільки тепер іменуєш мене жалюгідним й не віриш сердезі.
... і з опівнічним хвилюванням за надмірний список домашнього завдання
Підходиш різко, й, надалі - з гнівом, що несила промовити бодай слово.
Мені набридло черпати гніт, вішай на переможців свої клопотання,
З такою зухвалістю до людей ти теж отримаєш статус "тимчасова".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
я тут постóю в під`їзді до ранку,
звісно, якщо ти не проти.
чи віднайду погорілу альтанку,
затамувавши там подих.
місяць прилип до брудного ґанчіря:
не запалало. вологе.
ти запевняла сильніш в перемир`ї,
але мені ти не згодна.
ми недобачили, як перехожі
заздрість несли товстошкіру.
мали свої відокремлені ложі,
але на двох недовіру.
а відтепер їхнє слово - порада,
а моє ліжко — бесідка.
ти — серед друзів своїх на естраді.
киньте їй хтось бодай квітку.
руки тримають мою ляльку Вуду,
колють, бентежать і досі.
справа у тому, що деякі люди
гарну обкладинку носять.
те, що всередині було — не спало,
ґавило й марило очі.
з часом мені більше імпонувало
в пáрку проводити ночі.
я привітаю ранкових собачок,
їхніх міліціонерів.
долі всміхнуся, але не заплачу,
вдосталь розстрачено нервів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456770
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.10.2013
Встретимся однажды
В городе бумажном
Одиноком, томном.
Милая, я дома!
И цветные ткани
Поглотили спальню.
Ты была недавно
Смыслом моим главным,
Золотым крылом.
Больше не вдвоём,
Взгляды не бросаем,
Каждый полон тайн.
Лишь поодиноко
В каменных чертогах
Лики создаём.
С теми и живём.
Скользко от измен.
Страшен чей-то плен.
Милая, прощай.
Пьёшь зелёный чай;
Пью свой 3 в 1.
Золотым крылом
Увенчай свой город,
Милая, я дома.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456592
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.10.2013
я — серце.
я — серце , що хоче померти.
я — південь.
я з липня по серпень.
я — море,
яке хочу з пам`яті стерти.
я — номер.
я — наш другий поверх.
я — нерви,
як нерви сусідської стерви,
я — жребій,
який "перетерли".
я — стовбур,
що стОїть на зламанім гробі,
в корОбі —
кістки віршороби.
мене непокоїть лише лиха думка —
здирате колишнє чоло.
таким, який був, мені точно не бути.
а значить - мене й не було.
я міг би почути маленьке "вітаю"
не бавитись з грибом блідим.
живі не вмирають, допоки не взнають
що стали для когось ніким....................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455623
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.10.2013
Мене-бо лише критикуй, зачитуючись пером ідолів. Кохай непостійних, рахуй покірних спідницелюбителів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Будьте моим вдохновеним,
Чтобы свершалась игра
Листьев осенних падения
С лёгким отрывом пера.
Будьте моим вдохновением,
Я заплачу Вам вдвойне.
Мчите по главной артерии,
Жизнь раскаляйте во мне.
Будьте моим вдохновением,
Ручкой рисуйте у строф.
Свейте из клеток растение,
Мне хватит и сорняков.
Будьте моим вдохновением,
Север взывайте и юг.
Радуйте их притяжением,
Только не зыбким, вовсю.
Будьте моим вдохновением,
Морем и чайкой над ним.
Чтобы она в песнопении
Не обронила свой нимб.
Будьте моим вдохновением,
Катером иль кораблём,
Дабы не знал он крушения,
Загравирую на нём:
"БУДЬТЕ МОИМ ВДОХНОВЕНИЕМ",
Самой живой из стихий.
Слёзы утратят значение
И просочатся в стихи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454357
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2013
тобі іноді кортить
розтягти поріг невдач:
"лоскотати повивач",
здерти пару підборідь.
коли в скронях більш вилять,
відрізняйся від усіх.
за спиною хтивий сміх.
очі заздрісні горять.
і, здається, ти вступив
в пентаграмні колії.
ті, що обездолюють.
збудник душепопелищ.
запобіжники плавкі,
не дістатися до них;
жирний кіт на ранок стих,
віднайшов сухі кутки.
і не їхати вперед,
і не задкувати час.
б`є люстерко від гримас.
"Ніц! життя — малина й мед."
то ж пляшину до кишень
поклади і посміхнись.
ти таким не народивсь,
то горілка...і лишень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454307
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.10.2013
П`ятнадцятий поверх. Розробки і схеми.
Пластична земля вірогідних очей.
А що понад нею –
Хмарини з людей.
Які вислуховують наші проблеми.
У кожного з нас є маленький будильник,
Який проводжає нас з сонної брами.
В суботи й неділі –
(Це суто між нами)
Питаємо в нього: "Чи ти божевільний?"
Невдовзі прийду до твоєї кімнати,
Заваримо каву. Чорняву, як ніч.
Зі мною з`єднатись
Волій пліч-о-пліч,
А потім – неважко і день розпочати.
З п`ятнадцятого я щодня споглядаю,
Як сонце звільняється з хвойних лісів.
А ти хочеш чаю.
Ти встала з часів,
Коли всі зірки затягло в небокрай.
Нарешті з тобою – і це незрівнянно,
Хоча, мабуть, сплю. Бо тебе вже нема.
Хутчіш, вже світанок,
Побігли до брам!..
Та ти залишилась. Пішла так зарано…
П`ятнадцятий поверх. Розробки і схеми.
А далі – ні щастя, ні кроків земних.
У тебе проблеми? –
Вони є у всіх.
Та тільки слабкі оберуть чорноземи.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453186
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.10.2013
чи то ночі дедалі довші?
чи то місяць значніше молодший?
я тобі повертаю цю осінь
вщент до віршів і снів перехожих.
чи то в дощ, чи як осад пороші
колисає очікувань зношення —
я і досі стою в макінтоші,
я ще й досі, мала, його ношу.
чи взираю на зріст подоражчань,
все одно ти у мене хороша.
ось візьми собі одяг та гроші,
годі примх, годі жертвоприношень.
а була до недавна ти схожа
зі сьозами осяйними, Божими
на сумне кошенятко у кошику.
— зоставайся, — кричав йому, — прошу.
чи виходжу надвечір до площі?
чи тиняюсь попід огорожею?
то не в мене думки є розхожі,
то ти більше спинятись не хочеш.
проминеш, запевняючи пошепки,
що життя, мов розписаний зошит.
і дрімає самотня прихожа...
їй усі черевики ворожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
все, що здалося тобі безкінечним,
мало початок і звершення.
серпнем все більше схилялась до втечі
хоч планувала повернення.
зігнуті плечі зімкнулися в коло,
коло сімейне вечеряє.
всі повсідалися, мов богомоли,
та не наповнити черево.
вже балачки повщухали за поміч,
виє настриливе радіо.
"доне моя, чи сумуєш за домом?
чим я тобі не зарадила?
чи я за тебе погано молилась?
чим ти така вже обділена?
чи спонукала, коли ти журилась
і поспішала до милого?
татові сняться твої оченята,
то-бо від мене, зеленії.
просим тебе, приїзди хоч на свято,
завжди одчинені двері.
люті морози приходять невчасно,
ти одягнися, малесенька,
та не скуповуй холодні окраси,
нащо те жертвопринесення?.."
...ніч розтяглася, мов кава потрійна,
"Lumen"... салат недосолений...
вже закінчилися цьоми й обійми,
ви помаленьку розходитесь.
скигне у соті нове повідомлення,
їх не читаєш неділями.
просто живеш, підфарбовуєш корені,
гаснеш, печаллю не ділишся.
натовп, затори, балкон на балконі.
погляди більш іронічніші.
місто-герой розпульсовує скроні,
це, як сім`я, де усі чужі.
щастя — то мить, за яким ти женешся, —
це не питання вже — речення.
все, що здалося тобі безкінечним,
має початок і звершення.
Мінливо Байдужий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
довге волосся, ще довша спідничка,
що пасувала до босоніжок.
я цілував твою смугленьку кицьку,
нам бракувало для щирості ліжка.
ти не дивилась на мене в час миті,
коли єднались, римуючи лозунг.
прагнув очей, але бачив сідниці,
ти обирала тваринницьку позу.
я нагостряв тебе люблячим жалом,
серце здригалось над зігнутим тілом.
ти у обіймах моїх геть розтала
і розпускала вже лагідні крила.
ми поєднали всі звуки в єдине
і починали \відтворення\ знову.
я натискав язиком на перлину,
відаючи терпкий смак pepsi-коли.
зневоднений, не знаходив тактовності,
тепла душа, ти палаєш, як плоть.
я цілував тебе до вибуховості
та переймався все більше за \потім\
вже не палаєш так сильно, як тоді,
ніжки твої так бентежливо ходять.
я бачу сон: ти і я. на комоді.
ти не підкорюєшся цій мороці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451105
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.09.2013
димна любове
навіки любов
не в тім
щоб звільнити
себе від нудьги
не дертись по венам
щасливих облич
новин не дивитись
щоб спати лягти
тягти
свою тінь
безкінечним вужем
карати безчинство своє
уночі
я прагну достоту
невірних ключів
та тисне в кишені
один карабін
любов-дермантин
вже навпомацки бачу
і
те
що здавалося
гроном життя
є хибністю
краще кружляв би
мов птах
без гадки про те
що існує земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2013
а пам`ятаєш, на свіжій клітинці
я нотував свою лірику.
ти на моїх зимувала колінцях,
я називав тебе тигриком.
ти чи стояла у спідній білизні,
чи в помаранчевім платтячці.
перебирала шухляди й валізи,
вішалки в шафі гортаючи.
цмокала, очі з-під лоба на стелю,
брові, мов хмари насунули.
мала лишитися ще на вечерю,
зрештою, все вже обдумала.
крила розправити вже нема сили,
зір не скеровує погляди.
я не питав "яка муха вкусила?"
я не питався супроводу.
ми потомились від плинності сварок,
і до обійм не наснажливі.
чорнії брови накликали хмару,
йдеш собі, зливою вражена.
тиха, байдужа, немало пізнала
довгих ночей неприкаяних.
та, так бува, коли все занепало
все занепало. і хай йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2013
між нами простяглись дроти оголені,
від поручнів до відстаней віддалених.
пишу тобі сьогодні повідомлення,
досліджую зв`язок невдосконалений
не гримаю тепер з просоння шибкою,
логічно розмірковую над жартами.
у тексті називаю тебе рибкою,
та літери здаються біснуватими.
ніхто мене не винудив торкатися
осінніх тих дощів спиною голою.
бо з ним лише, мов родичі, єдналися,
не те, що взимку, тогоріч, з віхолою.
не те, що серцем не відчув я голосу.
душі морозно, сутінки ввижаються.
любити — не шукати собі користі,
кохання дещо з іншого складається.
у тебе обмаль часу, в мене — проміжки.
до тебе не дійти, не докерманити.
мені б стояти вдосвіта навколішки,
та я ж не вчився, серденько, циганити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
не спонукав би тебе через лестощі друзів
краще узріти вживу, що мені все здалось,
вірю. корюся. а ти вже давно без ілюзій
і полювання за щастям вже розпочалось.
перша струна не бринітиме співом кришталю,
стрічу, почую у голосі вітер з дзвіниць.
ми чи розлючені, вперті, стійкі, витривалі?
ми чи кохаємо так, як кохали колись?
не поспішав би усупереч тому, що спека
мала до нас не ряди примиренних подій.
голови білі попекла ультрафіолетом,
кидаючи навздогін: "Повернись, шаленій!"
навпіл плюндрую, розламую любляче серце,
що за сполука у грудях притисла його?
часто кохання - порушник мільйонів тенденцій.
ледь не частіше за це - вимкнутий телефон.
крила, не мрійте злітатись до чорної хмари,
потім все рівно зриватись униз стрімголов.
та попри це я так хочу спинити ці чвари
І пам`ятати, що нас поєднала любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
ти до першої відсидиш,
відшкодуєш за нестачу/
ти сьогодні не приїдеш —
у тебе дитина плаче/
ти пошкодиш свій мобільний,
перечитуючи меседж/
GPS автомобіля
іншу сповістить адресу/
ти не ввімкнеш повороту,
зіб`єш велосипедиста/
до завершення пригоди
він стоятиме навмисно/
а коли приїдуть хлопці, —
заґгрунтується під бампер/
і просидиш ти півночі
з кимось на тісній канапі/
ти мені подзвониш, скажеш
внести за тебе заставу/
(мо, провину так загладжу
семимісячну. іржаву/)
але дощ. додому пішки.
бо права конфіскували/
розірвались босоніжки.
думав, це нас об`єднало/
та запевнишся у тому,
що нема причин прощати/
ти повернешся додому
свою лялю колисати/
забобони — твоє небо,
злі асоціації/
отака була у тебе
п`ятниця, 13-те.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
вільно покотяться
заспані очі
в них я себе віднайду
і дам знак.
в платтянім виробі
пóла лоскоче
ніжки із серцем щоб
билися в такт.
замкнуті двері —
не значить цурання,
але й відкриті —
не стануть вогнем.
серце воліє
до самозаймання,
значить я сам
розливатиму сем.
бідкаєшся:
"заверни, подивися,
я не благаю
хилитись до змін.
скоро весілля
і вже п`ятий місяць.
низький за нормою
гемоглобін."
певною мірою
це другорядне,
я не відновлюю
ці почуття.
вислухати вже
не так і накладно,
я вже не підліток,
ти — не дитя.
тіні тихенько
тяглися за листям,
ти галасила,
що він не такий,
що креативний,
завжди руки чисті,
вміло тримає
могутній свій кий...
навіть шкарпетки прасує
й бюстгалтер,
чемний, не палить,
не п`є, є авто;
що перейняв
малий бізнес від тата:
продаж, порізка гіпсокартону.
кину монетку,
на щастя, на віру,
серце затьмарила
хуртовинá.
доля моя на болотах
зневіри.
слух твій смиренний
не жде серенад.
татовим трактором
зламана хвіртка
миттю закриється
криком зозуль
і після мене
зостанеться мітка —
пляма на мапі
земельних півкуль
крила — летять,
що колись захололи,
крила тримають майбутніх дітей
зайвий — це той, кого
просять ніколи
не підступати
до рідних дверей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2013
і плоть,
і дух,
й розстроєна гітара
що не співала жадібних
пісень,
колись давно
я готував три ночі
роздягнену на білім полотні
тебе,
а ти -
найперші семінари.
я навіть не розстібував
кишень,
бо ти, моя хороша,
так охоче
сама зривала ґудзики
мені.
молилися на те,
що будем разом,
і твої ніжки-ножиці
тяглись
повільно до мого
міцного серця.
(ти звикла називати його так)
в'ючись,
угору-вниз розгойдувала
тазом.
я пестив стегна,
так,
що мліла кисть
і поринав чимдалі до
фортеці.
я мав тебе.
я куштував на смак.
заколисав тебе,
ховав очиська,
неначе вперше спробував,
торік.
і напувати
вже не так кололо.
з прозорістю
дивилась догори.
тей сік
невміло оглядала,
мов дівчисько,
то врозтіч переймала,
то - впотік.
повітря бракувало
альвеолі,
і светри не сприймали
горловин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445931
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.08.2013
Теперь обещай мне,
Что будешь со мной
Зелёной, живой
Примерно в том плане,
Что съела на завтрак
И что будет завтра.
Теперь мои розы
Под почерк в тетради
И ты в белом платье.
Торговая осень.
Мы лезли из кожи
Продать партий больше...
И рыщет вдоль моды
И всяко проходит,
Сжимая блокнотик.
Её зовут Люда,
Она промоутер.
Она промоутер.
Ранимые ушы
Пьют всякую гадость
И хочется плакать.
Пьяны, неуклюжи,
Терзают за плечи:
"Аль скрасишь нам вечер?"
Смеёшься устало:
"Ты прав, покупатель" –
Тихонько, неглядя.
Охранник из зала
Элитку проставит,
Тебя с ним оставит...
____________
Есть ответы "хорошо"
И есть "нейтрально".
Будь ты с кем-нибудь ещё, –
Обещай мне:
Если хочешь – принимай
С "пьянью" вечер.
Лишь скажи: "PR, прощай!"
Мне – "До встречи".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445713
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.08.2013
Усі наші справи – дрібнички.
Вся радість, весь сум – безкорисні.
Хтось носить на спині табличку:
"Подай грошенят, хочу їсти."
Хтось мріє побачити сина
Й ніяк не потрапить додому.
У когось немає дівчи́ни,
Він дивиться відеопорно.
До когось приходить субота
І він потребує пляшини.
Для когось цей день – є скорбота
За серцем покійним дружини.
Комусь не купили планшета, –
Влаштовує бойкотування.
У когось нема ймунітету,
Він бореться за виживання.
За кимось женеться собака,
А хтось націлив в неї вістря.
Хтось мав за роботу відзнаку,
Хтось кращий зайняв його місце.
Для кого росте еустома(?) –
Рослині не так вже й важливо.
Хтось йде після зміни в брудному,
Бо просто на вулиці злива.
Хтось бачить табличку на спині
(Кепкують з нього перехожі)
Й кладе півбуханки в торбині.
Нероба ж: "Беру тіки гроші!"
Бо випить кортить небораку,
Яке йому діло до їжі...
Усіх відрізняє ознака –
Не мати ознак серед інших.
Як кажуть, сьогодні ти перший,
А завтра, раптово, останній.
Хтось мітить з високої вежі,
Й відстежує ці коливання.
Для нього ми – пил попільнички.
Хребетні, що згинуть без кисню.
Усі наші справи – дрібнички.
Вся радість, весь сум – безкорисні...
© Мінливо Байдужий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
будь печален, будь ты весел... –
всюду каменная ложь.
ты всех бесишь, ты всех бесишь.
кого знаешь, с кем живёшь.
мир столь красочен и тесен.
мира дикого не трожь!
только он не интересен
без людей, которых ждёшь.
спор об этом неуместен,
что посеешь, то пожнёшь.
с жатвой дьявольская плесень
метит ангельскую рожь.
жди десятилетий десять,
не роптай и не тревож.
без тебя сей мир чудесен
и по-своему хорош!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444397
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2013
коли ти поглянеш на мене й зустрінеш цю осінь,
погойдає вітер твоє рудувате волосся.
у шмаття думки позбирають оголені віти,
закрутиться листя з відтінком несвіжих бісквітів.
холодна вода солонішою буде здаватись
й у тебе зі мною не стане асоціюватись.
твоя вірогідна дорога знялась з перехрестя,
обравши одну, ти ще довго питала: "А решта?"
позбавлені сорому ноги не йшли одночасно.
допоки тобі не скажу та в долоні не лясну.
я мав би любити цю пору і всяк повивати,
та всяке "хороше" колись-таки має зникати.
я миттю закрию ті вуха, що чули "благаю"
занурюся в осінь від чаю, а може й з відчАю.
розлючену даму, пожовклу й таку дощовиту,
її не відкинеш, хоч як не цурайсь, імениту.
моя допомога така невідчутна, ледь вжита,
мов спеції, чи то ранкові несвіжі бісквіти.
чи море остигле, чи зламані двері в кімнаті,
чи просто відносини стали такі вітруваті.
кидав би спокійно камінчик у штормову воду,
топтав глухий кут, напувався собі прохолоди,
та жодна стежина твоя, по якій я – обабіч,
не склеїть цю осінь протяжну між нами віч-на віч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013
число, коли стрілись
ми вперше,
як вік мій;
як цифри останні,
як цифри
в моїй заліковій
книжці.
як час тей,
коли ти заходиш
крізь двері
скриплячі, гуртожитку
двері.
від щастя
заб`єш на вечерю.
як номер на прогнутій спині
вітрівки
засмаглої дівки,
чекавшій з речами
мене на зупинці.
"в`юновий" в тім сенсі,
що гість не моєї домівки.
маршрутне таксі
біля тебе.
скоріше
стрибай на останні місця
як раніше,
хай буде
ніхто не в плюсі.
тут - я.
а там - ти, найніжніша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Вени оголені вдосталь,
Сиплеться сіно з горищ.
Дівка низенького зросту,
Скільки ночей ти гориш?
Спина прогнулась лозою,
Очі донизу спадА.
Котику попід ногою
Зранку наснилась біда.
- Матінко, я не лінива,
Себто поплавився віск…
Вона подивиться криво.
Що їй до доньчиних сліз?
Що їй до квітів политих
І до блискучих підлог?
Тостів, гарячий обідів?...
- Де зшиті плаття для трьох?
- Прошу, не сердьтеся, мамо,
Встигну, лиш дайте свічки.
(Матір придбати їх мала,
Ліньки ж до ярмарку йти.)
- Чи не топила надвечір?
Іскри ще є від вогню.
Заслінку звільниш з-під печі.
Світло, неначе в раю!
Не прихаращуйся, доню,
Маєш по горло ти справ,
Чуєш, трублять з бастіону?
Принц нас гукає на бал!
Скільки ночей ти горіла,
Тліла, та все задарма.
Мав би до тебе хтось діло,
Діла, як того, нема.
Все в ідеалі навколо,
Крім надвологих очей,
Сяйва зірок на подолі
І невагомих плечей.
Щоб відчувати всім серцем,
Як розквітає весна,
Мрія у тебе, здається,
Вже не така й вартісна.
Двері відчинить гарбуза
Дивакуватий лакей.
- Котику, я повернуся
Ти почекай тут на мене…
11 сер 13
Mb
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442763
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.08.2013
ти не мала до мене звертань
і спинялась на кожному жарті,
допивала мохіто у склянці,
змерзлі пальці
ти клала в гортань.
чи на свято якесь, чи то так
цокотіли стрімкі босоніжки.
цілував після тебе доріжку,
перевтіливши
дім наш в цей парк.
наче привид, летів навздогін,
ти ж стріляла в самісіньке серце,
купував не пігулки в аптеці,
надщесерце
не пив корвалдін.
навпаки, як воно не болить, –
обіймаєш і пестиш долоні;
не простелеш суцвіття з іроній.
у полоні
так хочеться жить.
ми клонуємо стерті плюси,
бо нові малювати запізно,
хтось снує догори, хтось донизу,
такі різні,
як ті полюси.
та холодне ранкове лате
тебе зверне: – Чому не гаряче?
– Я студену люблю, я терплячий, –
без пробачень
за се і за те.
ти не мала до мене звертань,
доливала до чашки заварку,
я палив, не відкривши фіранку,
я й до тебе
не мав дорікань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
не мріяв про сон,
не волів би й бажати.
я — низенькі приховані спори,
ти — тоненька висока стеблина.
поміж нами зв`язок має бути
чи колись має стати.
не дíждеться змін
переконливе серце.
на частини його не розділиш,
а як так, то чи боляче надто?
бо в тобі, обійнявши щосили,
людяність не озветься
не гайся, коли
починається ранок.
попери свій єгипетський килим;
попрасуй простирадла й фіранку.
свято вір, що тобі пощастило
мати власну кімнату.
а як прибереш,
ти не жди, не чекай.
всі лайливі слова вилуч з кешу,
ти ж не він, ти не п`єш і не палиш.
зустрічають людей по одежі,
проводжають... вже знаєш.
© Мінливо Байдужий, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
дай-но тебе обійму,
янголе мій сизокрилий.
так, щоб аж пальці німіли,
так, щоб про все та й забув.
з ніжних, маленьких плечей
шкіру твою зацілую.
землю від ніг відмежую,
небо примкну до очей.
голову вверх запрокинеш,
поглядом враз осягнеш.
нічка не матиме меж,
ми не відчуємо й фінішу...
родимка кожна твоя
сяє, мов зорі на небі,
хвилями слів ллється шепіт,
так не хвилюють моря...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438148
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2013
́ковтати бруд словесний неможливо,
якщо брехня до правдоньки примхлива,
якщо ти втратив сенс, мету й мотиви,
а за тобою низка негативу.
якщо від кривди матінка слізлива,
бо кожен крок для неї твій важливий.
вона має фантазію бурхливу.
потрохи підливай свою підливу.
як хочеш, завари свій грог п`янливий.
лишайне кошеня та ніс віскривий
і, так, воно бувало галасливе.
липневими ночами задощило.
маленьке під вікном тебе просило.
а ти кричав, що не така вже й злива.
невпевнено, непевно та ліниво.
і натяки жбурляв, що я мінливий,
доволі малювати псевдоніми.
від того ти не кращий, не красивий.
маленьке коло друзів, не глузливий.
я мав би глузд, та ти його зотримав.
я мав би сенс,
минулий мій.
щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Ми приходимо ранком до теплих земель,
До земель чи водойм, я і крихітка.
Я тебе, чарівну, обійматиму в день,
А вночі - нам вже точно не всидіти.
Ми лоскочем тілами гарячий пісок
І взираємо одне на одного.
Я тебе поглинаю... Ковток... Ще ковток
Та й підемо до душу холодного.
Ми пульсуємо серцем до серця. Ти ждеш,
Доки я розпалю в тобі вогнище.
Та замало багаття, - чекаєш пожеж,
Поспішаємо до їх родовища.
Наректи не зумів би своїм дежа вю,
Бо люблю. Бо пишу: я і крихітка.
Ти палаєш в мені не на жарт. Теж горю.
Мене вабить твоя поведінка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436941
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2013
Зорі в небі мИгають тихо у віконечко.
Шепотітиму тобі: "Надобраніч, сонечко!"
Зорі в небі миготять золотою брамою,
А мені кортить до них з ніжною й коханою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2013
ти ше пишеш?
ти шось пишеш?
шо ти пишеш?
зачитай мені
кисліше
сміливіше
де ти робиш?
розкажи-но
шо ти робиш?
у малесенькій
квартирі
кінці зводиш?
як дитина?
де дитина?
десь у яслях...
було море
по коліна
плутавсь в часі
інженери
транспортери
простягають
комбайнери
й трактористи
спочивають
а ти пишеш
шо ти пишеш?
чим ти дишиш?
громіздкіші
транспарантів
твої вірші
можна вдвічі
тобі заробітки
звищить
буде тища
буде теща
дещо зліша
________________________________
а як протяги гуртуються зимою,
ти стоїш в однім пальті переді мною.
за тобою
будуть завше
за тобою
мандрувати
кепське діло
параноя
у твоїм напіввигАданім герої
переглянуться злодюга та добродій.
тіки доня
тобі скаже
тіки доня
що дарма
заплямував
свої долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
а знаешь, мне хотелось бы в тот список,
что отличается от перечня друзей
не только "наилучший друг иль близок ",
не только, чтобы в праздник быть важней.
а только, пониманьем вглубь пронизан,
а только находится рядом с ней.
а знаешь, мне так хочется однажды
взглянуть на общий свадебный альбом.
не только изучить его пятнажды,
не только хранить в тумбе под столом.
а лишь во взгляде видеть его каждом,
а лишь с улыбкой помнить о былом.
а знаешь, я ревную тебя в честном
нелепом слове о былой любви.
не только от того, что мне известна,
не только тех людей, кто вдохновил.
а только от того, что в мире тесно,
а только мы поём единый гимн.
а знаешь, ты глава в моей молитве,
я для тебя прошу лишь одного -
не только жить, считая сны, события,
не только плыть, раскинув лонжерон.
а лишь лететь, не зная вкус обиды,
а лишь любить, но различать, где сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436106
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.07.2013
у меня даже нет её номера.
она снится не реже, чем кажется,
что её не зажившее горе
в одиночестве даст ей состарится.
она даже не цвет моих родинок,
ибо с ней вместе даже не смотримся.
у неё переспела смородина,
у меня созревает любовница.
от того, что стекло запотевшее
протирает она в своей комнате.
от того, что она стала женщиной
и нашла, наконец-то, другого.
ни семья, ни поездки на озеро,
ни соседские дети спокойные,
даже осень... да нет. лишь бы осень.
ничего не казалось ей вдоволь
больше адреналина драйвового.
где влечения - там и красавица.
у меня даже нет её номера.
она снится не реже, чем кажется.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435511
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2013
запекла боротьба моїх зіниць
розбудить ніч
нудьгу спокійнотілу
жбурне мені до вух Хава Нагілу
мені сьогодні дуже таланить
не в тім
звичайно
що я не ведусь
на твій неконкуруючий promotion
за кількістю твоїх жертвоприношень
я мав би те
за що отак молюсь
плати
за свої скоєні діла
плати
за свої вчинки
за ідеї
не квапся рахуватись зарплатнею
це усього лише папірний хлам
а гроші коливаються в тобі
у серці
у легенях
у печінці
у горщику
що спочиває в сінцях
у скляночці для чищення зубів
ти мляво сподіваєшся піти
й не слухати мене –
перекурити
розфільтрувати біль свою крізь сито
і запитати: "то чому ж не ти?"
ми мали безліч суто переваг
а рахувати їх ніхто не буде
а жити вже почав на повні груди
зійшли дірки від голок на ляльках
чому ж не я?
пліч-о-пліч під дощем
де почуття замизгані грошима
тому несла свій непохитний стимул
мені що з того?
ти мені не щем...
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013
Если никто не вошёл в твои двери,
Это смогу сделать я.
Я докажу, что друзья не умеют
Вяло махнуть, уходя.
Точно по вермени, скрипом от стали,
Шляпу снимая и плащ…
Не потому, что весьма пунктуален, –
Враг не пришёл бы на плач.
Если глаза никогда не блестели
Жадно над зыбким огнём,
Фильмы твои не о тканях постелей,
Фильмы о ней и о нём.
Я неспеша промотал бы дорожку,
Дабы вконец осознать,
Хватит безбережно гоняться за прошлым,
Славить его, зазывать.
Я покидаю истоптанный берег
И прихожу к тебе в ночь,
Хлопнув едва твоего сердца дверью
И закрываю на ключ.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2013
перечу
щезаю
не можу
сьогодні весь день у справах
зміняю на дріб`язок гроші
на всі накуплю об`яви
застелю старе підвіконня
в блакить розфарбую раму
решітки -
в невидимий колір
все інше -
в кольорову гаму
згуртую тонке павутиння
що вИсить
на старім балконі
ледь висить
прохає заміни
ледь носить
курців
курців-коней
("я знаю
чому ти не палиш"
мені ще до тебе далеко,
ще крила не повідростали
тим більше
на них - значок "eco")
тим менше
хоча й
вірогідно
мене віддзеркалює в шибці
скажи-но
ти хочеш заміни?
чи стіни настільки зужиті
як можуть зужитися люди
коли їх прохають звільнитись
мене називає споруда
невротиком несамовитим...
бо ти мені сонце та місяць
а я тобі геть не корюся
ковтаю
як кожен
свій кисень
як решта
за когось молюся
звітую за хибну погоду
виспівую дещо з платівок,
як кожен
до чайника - воду
як решта -
п`ю липу з крапивою
наповни мою порожнечу
додай рафінаду до чаю
не можу
щезаю
перечу
оновлюю дихальні дані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2013
Струнка, невагома, як лебідь.
З тобою так хочеться плисти.
І спати вночі простонеба,
Й плести ракушиння в намисто.
Обрати зірки найясніші
В єдиній, далекій системі,
Ніхто щоб у Всесвіті більше
Не встиг наректи їх: "Моє!"
Щоб мрія трималась, допоки
Не стане реальним буттям.
Я хочу тебе, кароока!
Затям,
моє серце,
затям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2013
1
Промотані дні.
Розчесане небо.
Додати собі →
Додáно до себе.
Моя новина
Природна-холодна.
Твоя дивина,
Моїй – насолода.
Піти за лаштунки →
Обрати загальне →
Прибрати сторінку →
Обнулити дані. →
Навчання-робота;
Єдина-кохана.
Вірші – до блокноту,
Побільш пармезану.
2
У липовім чаї
ВЗАЄМИНИ – цукор,
Заварка – ТРИМАЄ,
Вода – ЗАПОРУКА.
Ото й усі вірші,
Що вивчив напам`ять.
Ото тобі – більші,
Мені – що зосталось.
Ото тобі – вени
І кров передсердя.
Ото – мої гени
В малесенькім серці...
Воно – наша радість
І заспана втіха.
Вуста в шоколаді...
Зітри. Тіки тихо.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Моя муза додає сили,
Мої сірі сни давно стерті.
Я кохатиму тебе, мила
І кохатиму-бо до смерті.
Мої ноги вже не як камінь,
Мої руки не кладу навхрест.
Я кохатиму в любім стані,
Називаючи тебе Щастям.
Мої очі вогником сяють,
Перетріскалися вже губи.
Я кохатиму тебе, навіть,
Коли небо вогняним буде.
Знов своїм життям я веслую,
Моя муза додає сили.
Я кохаю! Хай весь світ чує!
Назавжди твої: Душа й Тіло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2013
Розвертимо цю ніч.
Зануримось у пісню
В ній світ - не світ,
Не дійсність, не буття.
До заспаних облич
В сусідньому під`їзді
Пошли хороше
Cамопочуття.
Хай б`є по шибкам дощ,
Огорнемось думками,
Що кожен взяв
З собою парасоль.
Ходіть до Красних площ,
Збирайтесь округами,
Тут кожен стане
Грати свою роль.
Яке життя на смак?
Як воля чи тенета?
Єхидні?
Чи то кулезахисні?
Співайте щиро, так,
Щоб чула вся планета,
Найглибші ті
Українські пісні.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429864
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.06.2013
Чомусь наболіло. Я – небо, яке виліковне?
А хтось відповів, що немає ні сенсу, ні сексу.
Мені, моя крихітко, насточортіли прокльони,
Де я – монотонна пилюка в перервах гротеска.
А ти – те уявне зображення оригіналу,
Котрого не міг уявити без недосипання
Від тихих віршів, що читав уночі, як всі спали
Й од кожного в них нескінченного знака питання.
Тебе не виднілося, ти керувала минулим,
Писала зізнання, плела перламутрові фєньки,
Ковтала повітря на двох, запиналась від мулу,
Носила рожеву сорочку й спідничку низеньку.
Маленька... Чи ти відцураєшся в ніч першогрому?
Чи очі твої – се дракони? Одначе, горять.
Не мить уявлю : «я минулий». Живу для нікого
І стіни турбую, бо руки мої не болять.
Чомусь наболіло. Зникаю у власній кімнаті.
Друкую трирічне, все те, що бентежило здавна.
Вночі шкандибаю примарою по еспланаді,
Бо просто не вмію брехню відрізняти від правди.
Мінливо Байдужий, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Ти серце моє тонкогранне,
Подібне крихкому кришталю
Яке, коли вчує ''кохаю!!!''
Бринить безперервним сигналом.
І дзвониками стигне ехо,
Як пристрастний вигук ''я хочу''
Цілунків, торкаючись стегон...
Обійм, поринаючи в очі........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2013
я хочу до тебе, мила.
я стелю полони мрій.
я хочу під твої крила,
я прагну твоїх обійм.
я хочу тебе зустріти,
як перших дрібних снігів,
як яблуню плодовиту,
як чайок з-за берегів.
як вітер - стійкі покоси,
як небо стрічає нас,
як сонечко - абрикоси,
як вогник - пластичні маси.
я хочу до тебе, люба,
боротися за зірки,
за стан, попри крила, грубий,
за місце на нім руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
прості селянські люди
мудріші за усіх
іти їм нема куди
молитись сатані -
це ваше подвижництво
на нашому селі
у вас собаківництво
купаєтесь в майні...
в когось нема землі.
а ви
як малі діти -
б`єтесь за гроші
нікого не зустріти
бодай на вас ледь не схожих
за Рідний край болію
тримаю антидот
триматиму й надію
бо
мабуть
патріот
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013
Ти любиш ранкову каву,
Холодну, мов місячний дотик.
І гріють вуста моложаві
Бадьорий наркотик.
Заряд на весь день,
Рухи жваві.
А я звик до терпкого чаю,
У ньому вирує безодня,
Гаряча, як спечена лава....
А в тебе – холодна.
Студена та, стікова
Кава.
Ти любиш сметану їсти
Утоптану в полуницю,
Нахилишся, вмочиш ніздрі.
Обов’язок вістівниці
Запевнитись в ягоді
Пізній
Чи в кислім молокопродукті.
Засмажену поверх рибину
До вуст покладеш у кунжуті.
Соромиться вже скатертина,
Сніданком цікавим
Окута.
Про мене, налий собі пива,
Змішай з апельсиновим соком
Й мартіні. Дістань свою рибу.
Це стане для тебе уроком.
Прохаю ж, відріж собі
Хліба.
Суттєво ж, різниці немає
Що пити й живитись чим зранку.
Вживай собі, як дозволяє
Порядок доданків.
Бо в сумі печінка
Страждає.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427774
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2013
На випадок, якщо мене не буде,
Знайди собі сумнівне аби щось.
Здолай нарешті немічну застуду,
Її перебування затяглось...
У випадку, якщо мене не стане,
Я вже не поясню, чому-то так.
Згадай, як ти прийшла тоді до тями,
А я не міг прокинутись ніяк.
В тім випадку, якщо зелені очі
Мене в масовці сірій віднайдуть -
Я більше не сумую, бо так хочу.
Я більше не відтворюю цю суть.
У разі, коли вістря стане димне,
Зітри цю відстань сиву, приїзди.
А ти мені відкажеш про постійне:
Нема часý. Не ходять поїзди.
_________________________________
Якщо я сам у центрі верболозів,
Спітніла спи́на і масне чоло.
Без різних «що до цього призвело?»
І вже не похапцем стрічаю осінь.
Чекай на квітень, слів не вимальовуй,
Вони мені нагадують брехню,
До неї звик і вже, мабуть, люблю.
Та все ж піду, усупереч нікому.
На випадок, якщо мене не стане,
Шукай собі, як схочеш, крізь будяк.
Мене позбавлять будь-яких ознак
Лани волошок й поле конопляне.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
Вдруг ты степь - я твой пассажир пеший.
Вдруг театр - твои бенуар-ложа.
С каждым днём хочеться воды меньше,
С каждым днём хочеться тебя больше.
Вдруг ты холст - я же радуга красок,
Вдруг ты стих - я внезапные рифмы.
С каждым днём меньше стал носить масок,
С каждым днём больше стал хотеть жизни.
Вдруг ты свет - я твоё в руках солнце.
Вдруг ты взгляд - я зрачки глазных яблок.
С каждым днём сердце без тебя рвётся,
С каждым днём мира без тебя мало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426421
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2013
коли твої закінчаться слова
мовчи собі
пірнай мерщій
за місцем живлення
нікнейм твій RYBA
має голова
голосові зв`язки
недорозвинені
коли я постіль застилаю сам
ти міцно спиш
та ще й хропиш
обнявши пульт
dvd-плеєра
ти знаєш
я не можу
мила
так
і поверхтебе простирадло стелю я
тебе вже втретє кличуть в інститут
ледве торкнусь
то вколеш
мов їжаченя
не відбирай лишень у мене пульт
єдину втіху вихідного мого дня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425804
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.05.2013
поглинаю тебе з кожним лагідним словом
а тоді
мимоволі
не можу спинитись
через те
що засіяне не проросло
через те
що занадто молодшим став місяць
закриваю тебе у собі назавжди
бо
вже полагодив іржаві замки та ролети
а ти хочеш сказати щось й стримуєш
ніби
до резерву мою надсилаєш анкету
і ніяка жага не відновить багаття
не проб`є приголомшливо шар тропосфери
ти вродлива
хороша
тобі дев`ятнадцять
всі дороги твої
всі відчинені двері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Буде хтось у твоїм вікні,
Яснолиций мій привиде.
Буде щось на твоїй спині,
Чи то ні? Де ж ті крила? Де?!
Буде знову рипіти асфальт
Від попеченої смоли,
Буде слід в нім твоїх сандаль…
Примірятимуть янголи.
Буде вітер в твоїй голові
І оправа на вушках рожева.
Буде посмішка друзів твоїх,
Як у тебе, та трішки дешева.
Будуть питися тости за душу,
Що зустріла безодневий світ,
Буде небо до тебе байдуже
Й підземелля не мовить «привіт».
Буде правда за кривду хисткіша,
І душа собі ради не дасть.
Буде пісня «Помрем не в Парижі»
І про те, що та смерть відбулась.
Буде літо. Остання неділя
Не дощитиме. Спека – теж ні.
Буде ящик, в якім ти безсила.
Буде щось на твоїй спині...
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2013
набиватися, бігти зо всіх, ледвесил.
а, натомість, пройти собі осторонь.
що за гості ми?
лічимо менше плсюів,
більше осуду
й це зводить з розуму.
під прилавком, маснім від ліктевих кісток
Бюро Ведмежих послуг знову акція:
дегустація
наших із Вами думок;
стерті дані;
обман, зловтішання.
занепало вже хибне поняття плести
тобі косу пістрявою стрічкою.
понад річкою.
просто воліла піти
і, розбещена,
йшла застережливо.
наді мною змикалося коло небес,
а я кліпав очима над хвилями,
мокни, брилю мій,
світ, який знав, раптом щез.
мною пóчатий,
кимось наврочений.
хіба гості становляться бажаними,
коли їх обирають «в обгорточці»?
їх екзотика –
то відображення їх
й застереження
бути бережним(?)
твій прилавок обсіли найжáданіші.
як раніше, стою собі осторонь,
зайві гості ті,
як на обличчі прищі,
дошкуляють;
як мухи кусають.
а ти щуришся вперто до сонячних лиць,
а я йду вже додому, викручуюсь,
не засмучуюсь
тим, що мені не щастить.
як то кажуть:
«удома найкраще».
і у гості до тебе назавтра ніхто
на нозі не прискаче й односінькій
ще не пізно
закрити Ведмеже Бюро
вже не рано
зірвати стоп-крани.
Мінливо Байдужий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
Ти можеш бути, крихітко, з ким хочеш:
(Однак мене взірцем не обирай)
Вдягти тунічку, йти собі між очі;
Зоставити сердешний неврожай.
Ти можеш стати, крихітко, ким хочеш,
Змінити все і всіх в своїм житті.
Знайти роботу з ранку до півночі,
Лічити зморшки після тридцяти.
Ти можеш вперто злитися на те, що
Я завжди мушу бути сам на сам.
Та справа не в тобі і, вже ж, не в тещі.
Хіба віддав би крихітку «за так»?
Чи ти кохаєш осінь, як раніше?
Колись, вона не мала переваг,
І дощова, й сади були бідніші.
Тремтливе листя мокло на очах.
І під рожевим сонцем розгиналось
Майбутнім попелищем для снігів.
Я звав тебе, а ти не відізвалась,
Плела собі віночок з кетягів.
Чи ти носила біле? – Пречудово!
Дивлюсь на вас крізь дірку вітража.
Я не знайду себе в твоїй промові,
Та ти завжди знайдеш себе в віршах.
Над серцем височіють частоколи
І ґніт не тисне у твоїй душі.
А я ніколи, крихітко, ніколи
Від щастя не писатиму віршів.
тра 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
Греблі упоперек
річку затисли,
Знять би,
загать би,
З тієї краси,
Як між кущів прибережних
в дитинстві
Перед купанням
знімав я труси.
(дід)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423102
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.05.2013
для когось взаємини і
любощі — непотріб.
зайвий, наче пухирці,
нестерпні, як опіки.
здавалося, терни
до сердець - золото
та те, мабуть, терпимо
що одноразові.
бо узи ті плануємо
на одвічну вічність,
але з роками чуйніше
перетираєм вічі.
брудніш підлоги — брехня:
більш пилу та бруду,
дорожчають почуття,
дешевшають люди.
пульсують вперті думки,
що місяць без сексу,
і, чомусь, перші чоловіки
втрачають свій інтерес
а зранку б`ють в стелю тóсти,
краватка брудна від кави,
і після Великого Посту
жінка так на нім і зосталась.
біжить на стадіон,
вже влазить в улюблені джинси.
їси собі в фаст-фуді бекон,
підпорядковуєш себе втісі
про те, що у тебе на носі
відрядження позапланове.
цілуватимеш її на порозі
вмоченими у спирт вустами.
ота втіха стане тобі у пригоді
не думати про її коханців;
тремтливо тримати цигарку в роті;
нівечити життя цією фрустрацією.
всьому така реалія буття —
поза очі не відати,
розділяти коханих почуття
і завжди їм вірити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.05.2013
1
Раніше твої вірші
Були найкрасивіші.
Мабуть, ковтала тишу.
Ввімкнула гучномовець.
Прохають тебе хлопці
Приткнутись до околиць.
Раніше ці друзяки
Цурались небораків,
Пили собі коньяк.
Тепер мусолять очі,
Незаймані, дівочі.
Чи схоче мила, схоче?..
2
Я неба тобі зичу.
Приходь до мене ніччю,
Розплющ цнотливі вічі.
Ковтай зі мною тишу,
Мов повсякденну їжу,
Найякіснішу, свіжу.
Поновимо кохання,
Що стліло на відстАнях,
Твоє інспірування.
Ті дотики квітневі
Зачинять самі двері.
Іди собі, room-сервіс.
Ідіть і ви, окаті,
Товариші завзяті,
Це примха, а не натяк.
Якщо не вабить тиша,
Ковтайте щось міцніше -
Коньячні її вірші.
3
У неї героїня
Збирає сновидіння
Про лайф без інсуліну.
У неї в понеділок –
Наповнений будинок
Всілякої скотини.
Вона собі родина,
Сімейні ті світлини
Занедбані, згорілі.
І вірші, як знайомі
В похиленому домі,
Нестерпні, невагомі.
Собачка знов приперла
Свою собакозелень?
Пробач, вона ж померла.
Померли всі. А що я?
Ждав серця молодої,
Не тЕбе, не святої.
Відкинь рожеву казку,
Грошей залізних ляскіт,
Приходь, прошу, будь ласка
У відповідь: «Не парся,
Якщо не мали щастя,
Чи треба другий шанс?..»
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2013
здогадуюся
нащо тобі
Швеція
твоє життя
зашкаленний лічильник
йому задля
стрімкої консистенції
потрібне тільки
тіло
а не серце.
ти громіздка
хай впевнена
у собі
звернути вже
не конче на узбіччя
захочеш
у тобі тече добробут
а я ж не доброзичний
бо не робот
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
бо й квітень ховається бути не хоче собою
бо й цвіт опада з новороджених верховіть
бо прагну до тебе а ти повернулась спиною
бо голос мій тихший ніж гомін твоїх громовиць
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
День ти
сонечко.
Ніч ти
сонечко.
Віщо-сонечко!
Надія класти руки до кишень
І натикатись на твої долонечки
Холоднії. Твої цілунки – щем
І я тебе підводжу до віконечка.
Дощ ти
сонечко.
Грім ти
сонечко.
Мокре сонечко!
Зімкни на моїй спині рук ласо,
Тримай мене в собі, я твої поручні!
Ті, хто внизу, не мають парасоль,
Пильнують крапельки, ковтають стоячи.
Раз ти
сонечко…
Два ти
сонечко…
Тричі сонечко?!
Твоя надія ліпше всіх дієт,
Упевнитись, що всі продукти – овочі.
Раптово наголосиш, що естет.
Естети спогляданням роблять боляче.
Як ти
сонечко?
Будь ти
сонечко
віщо-сонечком!
Клади-бо руки до чужих кишень
Танцюй деінде
якось
з кимось
дО ночі.
Лишайся аби сонечком лишень,
Нацупуючи грошової здобичі.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422003
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.04.2013
живіте
не вигадуйте
все просто
вогонь
вода повітря
і земля
тисячоліття
марнування
мозку
корона
стрілянина
навмання
вставайте
на завершенні
світанків
розмножуйте
якісь
чужі думки
слова
обрАних серед
міліардів
на глобусі
і просто
матюки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
а під тиском
пада ґудзик
кардіґану
плаче-тисне
забобонщиця
кохана
ти змінилась
і тепер така
як всі
твої крила
у затвердженім
іксі
твої плечі
пересаджений
протез
добривечір
я задовбане
"пусте"
маю дяки
чемне вістря
вести зож
два вішАка
м`які крісла
аванлож
що з тобою
ти змінила
свій ЖЖ
чи з безсоння
чи з безсилля
чогось ще
друга дія
і за ручку
держиш чай
як снодійне
як співзвучне
"обіймай"
два півсерця
а розлученька одна
переб`ється
забобонщиця
кохана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
десь мляво сьогодення виряджає
цінителів сімейності і цноти
а ми разом
бо начебто кохаєш
на кожне «доки»
знаю
є ще й «доти»
за кожним пальцем
зігнутім під впливом
мого парадоксального вертіґо
шукав якусь вагомішу поживу
в ламанні скла
а ти зламала ніготь
а вітер завива
і
мо
сердешна
мене він обгороджує
здуває
і ноги загойдались
мов черешня
і мозок вибухнув
і рук немає
стареньке полотно масне від пилу
під ним лагає фільм
сніжить екран
похмілля
божевілля
зріксь бадилля
хребет зліз
голова не на плечах
мені ще й інше телетранслювали
про лихоліття терли
й неминучість
підпал
теракт
за кількість постраждалих
за клунком сліз і жалю –
балакучість.
і те
що відбулося вранці
справді
трагікомедії повноголосі
а світ тримає перших й другорядних
лишень на той –
усі ступають босі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
как хотите, но...
изымите.
красное вино,
свет в обитель;
глубочайших рек
мелководность.
чтобы мой разбег
тлел от скорости.
как хотите, но
поменяйте
фишки домино,
сколько хватит...
но не нужно мне
двадцать восемь.
люди на земле
лет не просят.
как хотите, но
превратите
небеса - в кино,
звёзды - в зрителей.
скаредности прядь
во младенца.
дабы не лобзать
чьё-то сердце.
как хотите, но...
незаметно,
бросьте в то вино
мне таблетку,
погасив мою
сигарету
и закрыв на ключ
все роллеты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418916
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.04.2013