| Сторінки (3/237): | « | 1 2 3 | » |
якщо тобі треба - їдь.
а хоч і не треба,
проходячи мимохідь
суспільного неба.
у тебе зірковий шлях,
я це розумію.
у мене - одне життя,
життя без надії.
у тебе рожеві думки
і сутність яскрава,
у мене ж - одні матюки
й немає уяви.
в тебе холодильницький склад
забитий до фейсу.
у мене там тільки салат
з яєць й майонезу.
ти маєш волосся пряме,
а я кучеряве.
а твій помаранчевий светр
гарячий, як лава.
ти любиш вірші про життя,
щасливе кохання.
у мене ж - рядки про тягар
і самозаймання.
про односторонню любов
і небо суспільне.
про кількість відвертих відмов
за сукню весільну.
якщо, мила, треба, то їдь.
звільни цю жадобу.
щоб зміг зажуритись на мить
собі віршороба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2013
вона вся
в квітневих тонах.
волосся
од вітру торчма.
милуюся нею
щодня.
а в неї в кишені
футляр.
сьогодні нарешті
без лінз.
до мене, мов шепче:
« вдивись...
я налита
озером сліз.
у нім не вода –
антифриз.
не змерзти йому
хоч на мить.
як серцю цей бунт
пережить?
від ніг до гортані
пульс мчить.
чи ти пам`ятаєш
цю мить?»
я бачу, та що я
зроблю?
у мене в кишені
тютюн.
я більше тебе не
люблю.
пройди наскрісь мене,
молю.
у тебе квартира
в хай-тек.
ти марево
бібліотек.
брав список твоїх
картотек.
читав уночі
се і те.
допоки не взнав
вочевидь,
як серце розтале
болить.
воно як
зернові угіддя,
спотворені
від блискавиць
що ждеш не
зухвалих чекань,
тутешніх
думок, дорікань.
що стомлена вже
від звертань
піарщиків,
анкетувань.
що стримане
в серці – нудне.
ти скинеш з себе
все людське
і навіть одірвеш
свій хрест.
чи це вірогідність?
чи тест?
чи, навіть, мінливе
колись
годує тебе, мене ж –
їсть.
пройшла б через мене
наскрізь,
та все промовляєш:
« вдивись...»
кві 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2013
В мене є світ. Моє замкнуте коло.
Я – винахідник у ньому.
Жодна душа, як на мене, не може
Бути бодай трохи схожою.
Я маю світ. Мою власну фортецю,
Газ і напругу в розетці.
Є постачання води й трубопровід,
Але нема телефонів.
Інші світи – чи то зовсім далеко,
Чи обезлюднені, навіть, деякі.
Довгі, безмежні, відчутно глибокі.
Може вони одинокі?
Кожен, як риба, в своїм океані,
Перша і, мабуть, остання.
Хочеться друга, звернутись до нього,
Але не видно нікого.
___
Хочеться знати чиїсь осторогу.
Бути потрібним для когось.
Рідше за місяць спинятись за рогом,
Мати залежність від чогось.
Та якщо в світі немає нікого,
Я розмовлятиму з Богом.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
А давай дружити?
Наступати один одному на п`яти,
Позабути, що пішов третій десяток.
Бавитись, як діти.
А давай дружити?
Закривати ліктем сонячне проміння.
Не балакати про непорозуміння,
Бігти, не марніти.
А давай дружити?
Я вплітатиму тобі квітки в волосся,
Доки ти схиляєш гілку абрикосу,
Щоб зірвати цвіту.
А давай дружити?
Ти запрошуватимеш мене до себе,
Буду їхати без рук велосипедом,
І ковтати вітер.
А давай дружити?
Милуватись вдосвіта безхмарним небом.
Відганяти день завершений од себе,
Новому - радіти.
А давай дружити?
Говорити на абирозмовні теми.
Ти мені розкажеш про свої проблеми,
Біль несамовитий.
А давай КОХАТИ?
Якщо хочеш надривати своє серце.
Та подумай, чи твоя рука здригнеться
Все це зіпсувати?
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
\знаю, що старе, але все ж поділюся\
Чому, життя, даєш ти нам нещастя?
Для нього завше є мільйон причин,
Що спонукають серце хворе класти
На розтерзання кішок та вовків.
Ми прокидаємося кожен ранок
І віримо: життя – прекрасний сон.
А ввечері, як завжди, наостанок,
Дощі зі сліз і жалісних розмов.
Це зупинити просто неможливо,
Та й нащо нам дивитись в новий світ?
Ми всі прожити хочемо щасливо,
Пізнати ще немало довгих літ.
І час цього не може зупинити,
Бо лічить він години день-у-день.
Життя легенько не дає прожити,
Та ми завжди співаємо пісень.
2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416191
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.04.2013
Спробуй всебічно розкласти системні планети,
Зняти напругу, змінивши чиїсь гороскопи,
В тебе для цього є Алкоголь і сигарети.
Замість небесних півкуль карти і телескопу.
В міру злетіти, не низько й не високо надто,
Гетеросфери торкнутися і зупинитись.
Спробуй відчути себе бодай раз космонавтом,
Так, щоб ураз закортіло покинути пити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416015
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.04.2013
штовхни мене
удар мене
розіб`юся
збирай мене
не склеїти
наврочити
у небуття
зіскочити
тримай мене,
тягни мене
поклич чиїмось
іменем
ти вдосталь
задоволений
ти навіть трохи
стомлений
від того що
святкується
різдво на
вашій вулиці
я тільки
подаруночок
я твій король
серед цяцьок
й до твого дня
народження
я ще й об`єкт
для збочення
облиш хоч
на годиночку
свою нікчемну
іграшку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415951
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2013
часом ми просто бажаємо всього не знати,
наче фільтри, що води обумовлюють плинність.
можна від себе всілякі дроти від`єднати,
бути ніким, але стати для когось кимось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Все не так. Все шкереберть.
Час поволі плаває.
Звів народження і смерть,
Тільки не життя моє.
Ти фіксуєш мир, війну,
Бажане й небажане.
Розмежуй частини сну,
Їхнє відображення.
Поясни, чому думки
Зв’язані моралями.
Напиши про нас рядки
Пензлями яскравими.
Відштовхни сіре буття
Грізне, некероване.
Доведи все до пуття,
Не обмежуй комами.
Чи ти служиш «на дурняк»,
Та чи обездолюєш?
Чи ти лічиш, чи то так –
Просто виліковуєш?
Розтягни життя вузьке
До глибоких крайностей.
Злий божественне й людське
В пік екстравагантності.
Стінки зламаних сердець
Старість гне і здавлює.
Все не так. Все шкереберть.
Час поволі плаває.
кві 13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415426
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.04.2013
«Там, де чайки гойдалися любо,
Стронцієм обрій безхмарний пропах…»
К. Кутельмах
Слова, як ножі, застрибують в душу,
Жадаючи в ній розпалити вогонь.
Хто ходить по обрію, з місця не зрушить,
Залишиться поруч з душею, либонь.
Надійно прив’язане серце до стінок,
Розлука не жалю – пустот додає.
Хто ходить по обрію, береже знімок,
За серцем твоїм за край світу снує.
Той розум, що повністю втратив надію…
Надія – не втіха, частина її.
Хто ходить по обрію, тобі радіє
І вірить: невдовзі ти прийдеш вві сні.
…а тіло поєднує ці горизонти
І навіть туди, де душа на ножах,
І навіть у серці, панує хай страх,
І віра з надією в сонячних снах
Прийдуть одночасно у ранок суботній.
11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
МЕРЧАНДАЙЗИНГ
В окулярах супервайзера
Перегортуються прайси на
ТТ та умови лістингу
З ними.
Прямують до теки розкидані
Знімки.
''Що скажеш на це, мерчандайзере?
Сторчеки пустують і майже не
Розгледіти POS-и компанії,
Криво!
Товарні запаси заставлені
Пивом?..
Слабуха на фейси поділена.
А втім, процентаж не доведений.
Тобою керують проґавини,
Протеже,
Ти носишся із планограмами,
Мов стажер.
Не лагодиш з vip-агентами,
Постійно триндиш з конкурентами.
Не стоять бренд компанії та
Огірочки
«Від очей до третього ґудзика
На сорочці».
Акція, бовдуре, чи не в курсі?
Так чи ні, бачиш, я не в дусі.
То ж штрафи: неприйнятий виклик і
(Хай, п`ятдесят)
прострочка; цінники,
Що не висять.
Я за старанність нагороджую,
Але ж за лінь… Тут перепрошую,
Щоб не казали, що це негарно,
Буде краще
Тобі призначити догану,
Чорний ящик.
Так ось, отримай ( Розпишись ось тут,
Залиш свій невід`ємний атрибут)
Свою ЗП з відрахуваннями
Завірену.
Розглянемо скоро питання ми,
Про звільнення.
А ранком йди на склад з агентами,
В них візьмеш теку з документами:
ТТН, накладні та паспорти
Холодильників,
Я хотів тебе, навіть, відмазати,
Та по філіях
Був наказ допродати обладнання,
Більше місця на складі й для плану нам.
А роботи там, днів десь зо п`ять
Усього лише.
Експедитори, думаєш, сплять? –
Всі на області…
Відіспись піди-но якнайкраще,
Перший день возити їх – найважче.»
Вийшов з офісу, очами покрутив.
Розійшлись.
Два мерчі, цигарки підпалив,
Сміючись,
Вже дійшли мережі магазинів,
В алкогольний відділ, з копійчини.
Бренд компанії та огірочки міні… –
Вся й банкнота.
Причепіть ще активоване вугілля,
Буде попит.
бер 2013
___
ТТ - торгова точка
POSM - роздаткові матеріали, англ. POS (point of sale) materials— це матеріали, що сприяють просуванню бренду або товару на місцях продажів.
ТТН - товаро-транспортна накладна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414147
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.03.2013
Кохана від’їжджає до іншої європейської країни,
А я продовжую посміхатися, ніби нічого й не сталося,
Та день-у-день відволікаю себе абичим попри сумління,
Зображую, змальовую собі деталі нікчемного нарису.
У світі, посірівшім від несказанності , болю і печалі,
Ми не можемо тримати все в собі, ховаємо невибагливість,
Ковтаємо весняний смуток, цураємося, перше, моралі,
Вона, наче мале дитинча, проявляє до нас зацікавленість.
Всілякі перемир`я. Знов війна. Та лагідна рука тримає.
Хіба не означає це те, що нас двох супроводжує надія,
Що буреломні сутички в моїм/твоїм небі швидко вщухають
Задля того, щоб знову відміряти час визначальної події.
А що я. Мабуть, з кожним місяцем стану дедалі зразковішим.
Порівняю в собі вади, недоліки й достатки, згорну в єдине .
Холодними ранками кава не буде настільки бадьоріша.
Кохана від’їжджатиме до іншої європейської країни,
бер 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Твоє дихання в полум'ї тане,
Я тебе віднайду по весні.
Позриваю щоденні стоп-крани
Перекреслю в піснях голосні.
Ми не знатимемо, як назвати
Як-то наголосити… Хай як.
А навчімося це відрізняти,
Те, що зовсім не має ознак?
Ти голосиш, що в інших дедалі
Красивіше за наш еталон.
Спотикаючись на ідеалі,
Ти порушиш наш діапазон.
Мітиш напрямки, темні й холодні,
Різнобічні, як розмахи рук.
Викидаєш усе старомодне
Та боїшся моїх запорук;
Наших спільних пісень не відспітих;
Нашу мрію діждатись весни;
Один одному знову радіти
Попри світ завеликий, тісний…
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
(Зніяковій. Проґав усе, що мав.)
Якби не татко, ти б не мав роботи.
Якби не мати, ти б не відав, хто ти.
Отак би під мостом себе й шукав.
(Затисла зуби думка про лихе.)
За щастя, що зумів ти сколотити,
Низенько поклонись: "Завжди живіте!"
Велося так з давнісіньких давен.
(Ти завжди вів себе, як манекен.)
Не приїздиш і, навіть, не подзвониш;
Не спробуєш печалі й сліз солоних,
Робочий клас й успішний бізнесмен.
(В житті своїх батьків не цінував),
А вже й не стало. Голову схилив.
Згадав усе: як втік, де завинив.
Та й зрозумів: не жив, а існував...
Зніяковій. Проґав усе, що мав,
Затисла зуби думка про лихе.
Ти завжди вів себе, як манекен.
В житті своїх батьків не цінував...
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Мене втримує дещо,
Пам`ятаєш? Торік.
Я пролив на одежу
Апельсиновий сік...
Помаранчева пляма,
Надстійка до прання,
Засвітилась між нами,
Полилась навмання.
___________________
Червоніють емблеми
На тоненьких вустах,
Від самого гнізда
Сонячної Системи.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Незнанних пристрастей в моїй коморі мало,
Та вірю я, настане балаган!
Переді мною знову терпне кусінь сала
І дієтична сочиться жага...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411078
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.03.2013
Мені здавалося, весна,
Неначе правда, коле очі.
Всяк розпинається, торочить
Усе оте, що я вже взнав.
Коли ж ввірвавсь останній сніг.
Повіяв вітер — розлилося,
Немов вода, твоє волосся,
А в ній гіганський восьминіг.
Мені здавалося, тепло
Нас огортає в зимну пору
І ми, задравши носа вгору,
Обтерши од морщин чоло,
Чекали сонця, наче бога.
Рясних, блискучих промінців.
Зима ввела своїх гравців
Востаннє замести дорогу.
Вона пручалася весні,
За те, що гоже подивитись,
Як уночі палає місяць
І як під ним жевріє сніг.
Мені здалося, то яскрава
Тарілка меду; чи то шар,
Який летить в безоднях хмар,
І ллє разом з баластом лаву.
Ми поринаємо в полон
І в нім ждемо задля надії.
Чи то суботи, чи неділі,
Коли зійдемо на балкон,
Прихопим каву й сигарети,
Стрічати справжню ту красу.
Я обіцяв тобі весну
І маю в перший ряд білети.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411077
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.03.2013
Поєднавши почуття,
Промалюємо життя.
Я і ти. Єдиний поклик.
То оманне відчуття.
Поле щирості в душі
Замираємо в тиші,
В серці гарячіш не стане,
Серце стримують ножі.
Гострі леза не дають
Пояснити навіть суть.
Моє сонце червоніє,
Я гортаю в ньому ртуть.
Я кидаюсь навмання
Не уникнути зрання
Повідомлення від тебе.
Певно, що зрадів би я.
Але тисячне «але»
Зупиняє стук колес
І, натомість, я відчую
Твого смутку промілле.
Та вже подумки – пробач.
І, будь ласонька, не плач.
Я, мабуть, одна причина
Майже всіх твоїх невдач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
У темні часи
Ти чув голоси,
А місяць жеврів, як на свято.
Візьми мої руки,
Закрий ними вуха,
Занадто простора кімната.
На плазмі скінчилися вісті.
Наразі спокійно у місті.
Зірки мерехтять, наче раптом,
Електрика вся позникала.
В сусідськім вікні визирала
Чиясь голова бородата.
Весна викрадає ідеї,
Всі мрії й чекання на неї.
Ти прагнеш зіткнутися з болем
Снуєш задля честі громади.
Ламаєш замки, барикади…
А свято гурчить мимоволі.
А всякі свята - то мотиви
Щодня прокидатись щасливим,
Лице не ховати у постіль.
Візьми свої руки,
Розкрий ними вуха.
Заходьте хутчіш, любі гості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Ти маєш причину,
Я маю мету.
Дрібні оченята,
Неначе зірки,
Спокійно,
Обводять дві тіні в садку..
Радітимеш, як та
Дитина.
За давнім повір`ям
До тебе прийшов.
Жадав, що ти будеш
Як вперше, слухняна.
Неділя.
Не треба буденних «якщо»!..
…сусід усміхнеться
Зоп`яну.
Облиш цю фортецю
Та гайда в танок.
Зійди з колії,
Обведи силуети.
Вже й вечір.
Вже й голову пестить вінок.
А хлопці вдягають
Кашкети.
Тобі не вгодити –
Пізнати розлом.
Не внести зусиль – хай,
Принаймні, мерзота.
Де дітись,
Як нівечиш цілим селом,
Що маю ганебну
Роботу?
А щодо весілля –
Верзеш бозна-що.
Ну що за танок той? –
Ні руки́, ні стану.
Неділя.
Не треба буденних «якщо»!
Моя любов
Недоторкана…
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Хай щоразу, як повсихають квіти,
А з вогких очей скотиться сльоза,
Пригадай того, хто навчив любити.
Перше "я люблю" хто тобі сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Опісля тайфуну
Прикуті до стелі
Колись ми зостанемось.
Отак і зістаримось.
Обнімем фотелі,
Подвоїм цілунок.
За певних обставин,
Чекати не станемо
На порятунок.
Тому, що ми вільні.
Ми начебто й друзі -
І пристрасті збудники...
Квадрат з двох трикутників.
Дві гіпотенузи,
Які завжди спільні.
І нащо доводити?
Ми й так себе вводимо
В оману. Повільно.
Ніхто не озветься,
Хтось вдосвіта плаче,
А дехто знущається.
Тей хтось поступається
Тому, що терплячий.
Мені так здається.
Ніхто з нас не в паніці,
Ніхто сподівається,
Що матиме серце.
Невігласи скроні
Спотрошують. Скоро
Ми всі зосередимось.
Відзнаку за впевненість
Вручать акторам.
А ми, як синонім їх,
У пунктах населених
Розчулимо черево
Природної зброї.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Стривай-но! Подаруй мені цей день!
Я покладаю край питтю й палінню.
Вже відлунала музика осіння,
А я благаю все її пісень.
Доречнішим за печиво легке
З гарячим шоколадом тим не стане,
Ніж водночас зіткнутися руками
Й відчути це... Яке воно крихке...
Даруй цю щирість. Кожну мить. Щодня.
На посмішці ранковій сонце біле,
А те, що за вікном, - ще не жевріло.
Цю загадку розкрити б, та ніяк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Герда, Кай.
I
Прихована реальність сновидінь
Диктує віщі сни, на те й безсоння.
Розмножує якісь думки сторонні
Вострах не доповзти до потеплінь.
А ти себе караєш що не день.
Врізатиметься ніч - опустиш плечі,
Гостріші за ароматичне лечо,
Що п`єш, як воду й хочеться іще.
Зима перевдягається і мчить,
Проїде полем, селами, містами,
Усе покриє снігом, зимно стане,
А серце, мов кришталь, задзеленчить.
Багаттю слід покинути камін.
Трояндам ледь живим – перетерпіти.
Сюди обов’язково прийдуть діти
І врешті-решт відмінять карантин.
Долоні покривається вогнем,
Іскрини мають інше устремління,
Їм не будь-що: пожежі, ворожіння,
Їм навіть не побути ліхтарем.
Вони летять сягати перемоги,
Знести кайдани і продерти лід,
Де вперше зацвіте коренеплід,
Зелені позростаються дороги.
II
Хлопчисько, відчуваєш терпкий смак?
Всі такі різні, свіжі й соковиті.
Вони не квіти, що, бува, закриті,
В них кожен шип – не голка, не їжак.
З твоїх кишень впаде рожеве скло,
Озвучене тремтливою горою,
Не свячене прозорою водою,
Розрізане на шмаття під шаблон.
Його збери в один суцільний пазл.
Торкнись грудьми вологої підлоги,
Пришиті до снігів, холодні ноги,
Не чують твій жоднісінький наказ.
За погляд винуватця ладен ти
Побити всі кайдани життєдайні.
Але у відображенні дзеркальнім
Пояснення одне... До сміхоти…
Твою картину покриває сніг,
Холодний подих – і тривка робота...
Міцніша за довіру і турботу,
Надійніша за Гердин оберіг.
До смерті та залякана душа
З народження швидка і прудконога,
Захищена плечем твоїм до того,
Коли зотримав ти художній дар.
Там ще одна сніжинка ожила
І всі її супутники – примари,
Не боячись побитись, як склотара,
Насправді мають безліч переваг.
Холодний хлопчик мислить тільки так:
Звести до купи, наче віршороба.
Та якщо раптом спиниться жадоба –
Ніхто тебе не змінить з посіпак.
Рум’яне диво в залі. Це вона...
Огорнута тривогою у серці,
Бодай допомогти маріонетці.
Загвинчена в чиєсь тонке тряп`я.
Що мовиш ти, коли почуєш біль?
Те, що її троянди на балконах
Померли на замерзлім підвіконні?
А місто про вас пише водевіль?..
III
_________________________
- Я повертатиму вправо.
Більше мене не гукай.
Правда, мотив цей цікавий?
Герда і Кай.
Попри сніги й небезпеку
В несамовитих очах,
Шлях свій почала далекий
Вся в ланцюгах.
Серце крихке, що ледь діє.
Хочеш віддати снігам.
Знаючи: це не подіє.
Він-бо осмислить це сам.
__________________________________
Не перевтілити жодне втручання,
Стрітись. Почати з нуля.
В цім полягатиме твоє завдання:
Впасти в безодню задля…
Знаєш, без серця не болісно знати,
Що твої ноги гудуть,
Впала десь в полі й не можеш ти встати,
Ждеш молитов чиїх-будь.
___________________________________
… це твоє серце розтало,
Голос став тихшим, низьким.
Далі ти хтиво цькувала
Ці хаотичні казки
- Я повертатиму вліво,
З власних ініціатив.
Ти промалюєш сумлінно
Інший лукавий мотив…
23/12/12 – 4/13/13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406211
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 04.03.2013
віщо-небудь. віщо-будь.
де-не-де. бодай-коли.
змовчиш - і поріг заллють
максимальний. больовий.
нафарбоване взуття.
вії. очі голубі.
не засмічене життя
аніким. анітобі.
вечоріло. мерзли пальці.
ти не йшла. хтозна-чому.
прошу, сонячна, збирайся,
яка є, таку й прийму.
ти мовчиш. застерігаєш,
що деінде веселіш.
твій поріг не розламаєш.
ліпше стати за рубіж.
розміняти два півсерця
на чортма малих краплин.
відновити дві фортеці.
не журися, Валентин.
моя сповідь навпаки не
іронічна. віщо-будь.
я ламаюсь на частини.
розсипаюсь, наче ртуть.
як штиркнуть ножі об камінь,
ми, на превеликий жаль,
дозбагнемо: винні самі.
вже без лестощів, вмовлянь.
всюди доля. вкотре доля.
колоритна, як весна.
ти знайома всім до болю.
поясніть-но. дайте знак.
знову кліпання очима,
одна відповідь: okay.
доля ж має за плечима
здатність зводити людей.
то ніякі не таланти,
не магніти, не Амур,
що готовий розтріляти
необачно всіх зі струн.
то не камасутри пози,
гороскоп за іменем,
астрологія, прогнози -
небо розподілене.
бачити у всім провину -
то любов. carpe diem.
зупинись хоч на хвилину.
дай вдихнути те, що є.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
дай ще трохи часу.
запізнююсь.
прийду не скоро.
вразлива посмішка у монітора.
а серце, ніби вколе
дикобраз.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405849
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 03.03.2013
Якщо ти сьогодні не прИйдеш,
Я все розповім не тобі.
Бо ти все одно не повіриш.
Для тебе що радість, що біль.
Якщо ти сьогодні не станеш
Реальним початком весни -
Зв`язок замурую між нами
І більше мені не дзвони.
Якщо ти ховатимеш крила
Від заздрісних, хтивих очей,
То янголи в небі зомліють
І зірвуть дарунок з плечей.
Якщо ти відкинеш цю казку,
Відкажеш: "Таки маячня." -
Промовчу. Збагну - тобі тяжко
Почати казкове життя.
Якщо ти сьогодні смієшся -
Це значить: нікого не ждеш.
Давно розмагнічене серце
І вже не вітає консьєрж.
Якщо повернутись не встигну,
Зазначиш - змінив свою ціль.
Бо вся ця любовна інтрига
Для тебе що радість, що біль.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013
хочу більше
безупинних сварок
не задля шалених дій
без них
світлі миті —
плинніші
а коли не поруч —
все йде бездоганно!
потягом холодним та пустим
посміхнешся любо наостанок
майже повний
місяць на подвір`ї
у моїм житті п`янка доба
вітроломом
стомлений
мовчки йду вперед
несу його на спи́ні
а понад тобою —
стрічечка з вінка
нею пестиш сонячне проміння
біль одвічна
серце не відкриє
до кишень —
там пачка цигарок
та всебічно
найріднішу
відпустивши раз і назавжди
зупиняю механізми мрії
попри всі сварки та нетерплячку
попри всі надії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Весна здирала лід.
Напередодні свята
Квітки саджала мати,
Шептала до сиріт:
«Я залишаю хліб
На білій скатертині.
Не ждіть мене в долині,
За вами вгляне дід.
Нагріє літо вас,
Вгодує щедра осінь,
На свіжому покосі
Побавитись вам час.
До того, як примкнусь
До зоряного неба,
Село накриє лебідь –
То я за вас молюсь.
Горну в могутні крила
Ймовірних сподівань.
Та навіть з їх бажань
Наранок не прилину.
Укрийтеся думками
Про те, що кожен день
Я йду на молебень
І всюди завжди з вами.
Повиростають любі
Маленькі дітлахи.
Позмінюють дахи,
Й повернуться до купи
Побачить, як цвітуть,
Наддомовинні квіти.
Та що їм стане… Діти…
Вони ж переживуть.»
Весна здирала лід.
Напередодні свята
Квітки саджала мати,
Шептала заповіт.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405091
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013
Я рахую безцінні реалії,
В них любов, що спилась від оточення,
Від невпинності слів і обіцянок
Гасла від заохочення;
В темній залі
Підводила підсумки.
За столом тихо всілися недруги,
Завше стомлені вашою відстанню.
Розізлити ж-бо можуть і подумки.
А я хочу наситити
Поштовхи нудьги
Лагідним дотиком.
Заплямоване серце блюзнірством
Над заштореною підсвідомістю.
Я так хочу тебе розповсюдити
Тим, хто знехтував совістю.
Лицедійством
Тебе не спаскудити.
Запросити любов на побачення...
Уявіть: голі стіни, в них дротики.
Б'є годинник, кватирка колишеться…
Ти прийматимеш антибіотики.
Телебачення й
Чашка на книжечці.
Ти, любов, що спилась від оточення,
Від невпинності слів і обіцянок,
Поклади під букети конвалій,
Їй надавши одвічного відтінку…
Та вона
Аж ніяк не реалія.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
уттєво роз`єднуються наші неподолані шляхи спільного майбутнього.
Натомість сіре минуле, немов шматочок, збитий з-під крижаного смерчу, опавшого й розбитого під ногами, благає: "Сховай, сховай мене!" Я б прихистив тебе, поніс додому за пазухою перед собою, звільнивши тебе від затоварених автівок прямого продажу й од залів товарних взірців. Нащо тебе випроводжувати в останню дорогу засміченими вулицями, достоту не пізнавши й не розгледівши, як все ж-таки виглядало оте відчайдушне учора..
Так, відчай, ти почула. Втім, мабуть, йому легше бути хистким маятником, перманентним взірцем для людства, які, шукаючи для себе місце в коханні, зненацька натраплятимуть на доказ чийогось пройденого етапу.
Чомусь завжди так: не вистачає часу й позитивних емоцій, ми проходимо повз біло-сині короткі меседжі котрогось, котроїсь. Не потрібно великих обіцянок, головне, що? Мрія, так? Відчуваєш, як крижана скульптура розклеюється серед снігових уламків, високо котиться по своїй небесній траекторії й за горизонтом падає? То десь розбилися чиїсь бажання. Спитати б у когось - де закінчується лінія польоту? Можливо це була моя мрія, агов!
Всі кидають погляд у височінь і чекають. Я не бачу горизонту. Ніхто не бачить. Небо крижане й заплямоване.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404222
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 25.02.2013
Ти викидала найкраще.
Надто відверті картини.
Погляди, що промайнули
Спільне майбутнє з минулим
Зараз й в подальшім.
Ранком застигнеш суботнім,
Так, ти самотня.
Так, ти втомилась від фальші.
Хвіртка закрилася швидко.
Не зупинити хворобу.
Музика, оберти в платтячку…
Ти викидала коханнячко.
Товклась сусідка.
Та напилась аспірину;
Вклала дитину.
«Тихше зроби, інвалідко…»
Страшно дивитися в очі.
Там, де пливуть дирижаблі,
Скорчиться спалахом небо.
Очі приходять до тебе…
Знаєш - наврочать.
Не кольори веселкові,
Тихі, суботні, ранкові
Сльози ті знову хлюпочуть...
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Купуй до мене авіаквиток.
Читай рекламу pepsi на звороті.
Молись за самовпевненість в пілоті,
Сягай вершин, озонових дірок.
Сьогодні небо чисте, мов рушник,
Що на Різдво подарувала мати,
А ти, закривши очі, віриш свято:
Там жде тебе чернігівський віршник.
Сьогодні знову свято. Передзвін.
А вдома звично - всі тобі радіють,
Бажання проковтнути твою мрію
Знесилює їх душу, як проклін.
Рожевий спалах сонячного неба -
Вітання тим, хто ще тебе не чув.
Та хто, скажи-но, гру таку уткнув
Хто вигадав, що ти мені не треба?
_______________________________
...можливо було б все інакше,
Якщо на Планеті Сердець
Інстинкт обирати найкраще
Не зводив своїх ворітець.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Думати про тебе. Палити.
Повернутися до оману.
Там, де лампа гасне розбита,
Зашиватиму болісні рани.
Наче ти стоїш за спиною,
Наче мої рухи голками -
То маніпуляція зброєю,
Себто все нові й нові рани.
Я сьогодні марно тривожусь.
Поблизу старої околиці
Серце дарувала котромусь
Лиш за вшанування свого лиця.
Всі його обіцянки - пошепки,
Нариси про нього написані.
Збіглись біля нього дурисвітки,
Заважати дихати киснем.
А я все палю і сміюся,
Ні до кого вже не приєднаний.
Це ж так тяжко. Та я навчуся.
Попри свіжі шрами на ребрах!
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400282
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.02.2013
Відзвонись.
Все буцімто
в порядку.
День не гірший;
(Вже мене не клич.)
Сон не кріпший,
ніж вчорашня ніч.
Ти спокійна і живеш
в достатку.
Відстань нас окутала
в тенета
Чвар постійних,
спорів, негативу.
Все, що ти мені
Заборонила
Я робитиму навмисно,
вперто.
Повернусь
до тої огорожі,
Куди завше,
попри сильний дощ,
Я вдягав на плечі
макінтош,
На твій лист чекав
від листоноші.
Нас з тобою
колисало безліч
Гарних і не дуже
почуттів.
Адже чвари,
спір і негатив –
Нашого життя
єдині пензлі.
Знаю,
що повернешся колись.
Зупинись.
Немає в тім потреби,
Думаєш, чекатиму
на тебе?
Думаєш, що так?
То відзвонись!..
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Яка різниця де ти? Хто ти?
Кого чекаєш? Звідкіля?
Я в пошуках тебе й напроти...
Та відтепер ти не моя.
Яка різниця, де ми будем, -
На всі шляхи один кінець.
«На щастя» – запевняють люди.
«На смуток» – шепче панотець.
Горілка стелеться по краю,
Де зупинюсь, там віднайду
Квадратний метр твого раю...
Оживши, далі не піду.
Хай стрімголов до тебе мчати –
То перший крок зректися зграї.
Тобі кортить сьогодні взнати,
Чом твою руку не тримаю.
Бо там, де ти – одні марноти.
Перелаштуйся, схаменись.
Я в пошуках тебе й напроти,
Та це, мабуть, мине колись.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399870
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.02.2013
Якби вечірній
Подолати сон
І не коритись тій
Щоденній втомі,
Писав би, що один
Тобі синонім:
Крилатий Ангел
Сонячних земель.
Змалюю твоїх усмішок
Мільйон.
Нестримних, щирих,
Аж до
Невпізнання.
Під ранок закінчиться
Малювання.
Під ранок закінчиться
Акварель...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2013