| Сторінки (2/179): | « | 1 2 | » |
Не печалься, девочка. Все пройдет.
Не печалься, милая. Бог судья.
Ты всегда ведь правильный (он не в счет)
Выбор в жизни делала. И ничья
Тут вина. Хорошая, не горюй.
Не печалься, ласточка. Это жизнь.
Улыбнись-ка лучше. Не паникуй.
От надежды глупой ты откажись.
Привыкать-то легче, чем отвыкать,
Но проходит все, дорогая, знай.
Ты же видишь: он тебе не под стать.
Он иной совсем. Только это край
Всех иллюзий, деточка, всех стихов
С хэппи-эндами, принцем на вороном.
Вот бы кто-то раньше дал тумаков
И сказал бы: «Твой удел – агроном»!
Ты б не плакала, дурочка, не клялась.
Просто четко знала бы, что нельзя.
Как нелепо, глупо! Вся эта связь!
…Только щели в окнах теперь сквозят.
Вдруг и он там тоже совсем озяб?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532933
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2014
Стань моей самой реальной фантазией
И все желанья в себе воплоти.
В чем-то похожи, а в чем-то мы разные,
Только я чувствую, что ты один
Близок. И хочется рядом. Доверчива.
Знаю, могу повернуться спиной.
Знаю, что наша реальность изменчива
И не дано бедам всем – стороной.
Только мы сильные. Мы – как заклятие.
Мы – против всех неизбежных преград.
Ты ни за что не раскроешь обьятия,
Я – ни за что даже шага назад.
Будь со мной разным, но главное – честным,
Нежным, безумным, угрюмым и злым,
Милым, заумным, шути неуместно –
Ты все равно будешь мною любим.
И принимай меня разную: резкую,
Пошлую, дерзкую, громкую – всяк.
Я в тебя по уши, милый мой, втрескалась.
Если вспылила – несу белый флаг.
Море эмоций, в глазах солнце светит,
Я улыбаюсь при мысли о нас.
Самой банально счастливой на свете
Буду. И пусть навсегда в этот раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532203
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2014
Ты найди меня. Самое-самое
Из заветных моих желаний.
Я готова ждать. Пусть годами, но
Лишь потом чтоб без расставаний.
Я поверю тебе. И безропотно
За тобой – в унисон дыша.
Все решимыми будут хлопоты,
И моим станет каждый твой шаг.
Забери меня. Ты же чувствуешь,
Как нужна я тебе сейчас.
Нет, не бойся. Открой мне чувства все –
Ты и я превратимся в нас.
Обними меня, словно созданы
Твои руки меня обнимать.
Ты идешь ко мне неосознанно.
Я тебя продолжаю ждать.
Полюби меня. Растворюсь в тебе.
Буду только твоей, родной.
Сколько б не было напастей или побед,
Ты всегда будешь самым. Седой
Или лысый и старый, ворчливый –
Никому. Ни за что. Не отдам.
И не будут страшны даже ссоры и срывы.
Все удастся (я знаю) нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531549
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2014
Забывается? Да какое там!
Но кивнешь: вместо правды – ложь.
Упиваешься этим холодом.
Уж ноябрь, а ты все ждешь.
Утихает боль? Да. Неистово
Сердце шепчет в ночи «хочу».
Ты узнала простую истину,
Только поздно уже к врачу…
Ты болеешь им осязательно,
Принимая это как данность.
У него к тебе – любознательность,
У тебя к нему – беспрестанность.
Он не стал твоим храбрым спасителем -
Бал в двенадцать закончился. Схема
По стандарту, и промах простителен
Был бы, если б не взлом системы.
У тебя к нему – строчка за строчкою,
У тебя к нему – мысли-предатели,
И игривость сменилась прочностью,
И он с каждым днем все желателен.
Забывается? Да какое там!
Только помнится пуще прежнего.
Ты б прильнула к его плечам,
Утопила бы их в своей нежности…
Обняла бы на веки вечные
И прижалась бы так отчаянно!
Ты бы стала его безупречностью,
Только он у тебя неприкаянный…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530868
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2014
Сжимаешь виски.
До дрожи в пальцах
хочешь прижаться к нему.
Тебе не хватает руки
(для счастья),
безбожно тянущей ко дну.
Вы так далеко,
но глаза в глаза –
нежность по венам – и в кровь.
Третья попытка:
забыть нельзя помнить.
Ответ твой каков?
В голове путаница,
все валится с рук…
Улыбка не сходит с лица…
Пускай хоть не снится! –
избавит от мук
постоянно его созерцать.
Что думает сам-то?
Боишься спросить:
а вдруг ты услышишь не то!
И круг теперь замкнут,
но тонкая нить
По-прежнему между. Никто
тебя не избавит
От боли и страха,
предательства. Будь же сильней.
Рассудок лукавит,
боишься промаха.
Болело, но может больней.
Виной – расстояние.
Так ли? Наверное.
Хотя бы, как минимум, факт.
Твое состояние,
детка, прескверное:
во всем теперь видишь знак.
Да к черту все знаки
И эти знамения!
Слезы давай-ка утри.
Отбрось свои страхи,
забудь сожаления.
Следуй тому, что внутри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528896
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
Чистий лист. А як його почати?
Просто так? Перевернути сторінки?
Без вагань, що супроводжують так часто,
Не відмовитись відразу від руки,
Що тримала й не давала впасти,
В спогадах і сльози, й дикий сміх.
Від того́, з ким ти одної касти
Був. Без кого ти не міг
Дотепер. Без кого млосно й сумно
Відчував себе, питав «Де ти? Як ти?»
Без чиїх порад (від «може сукню?»
До «люблю його…як далі?») обійтись
Було важко. Неможливо майже.
Так, було. Та тільки не тепер.
Що змінилось? Що? Ніхто не скаже…
Може, ти насправді ефемер?
Може, це не те, чого ти прагнеш?
Схоже на предивний лабіринт…
Що шукаєш? Дійсно хочеш правди?
Nothing matters. Ти завжди один…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Я відчуваю твою присутність…
Ти десь далеко – шукаю винного…
Хочеться стати твоєю сутністю
Чи хоч принаймні її половиною.
Шлю смс: «на роботі», «вже вдома»,
Інколи жарти і смайли у відповідь…
Дивно. Бо я – незнайома знайома.
Дивно. Бо ти мені рідний на відстані.
Дивно, бо легко з тобою і хороше.
Дивно. Бо в принципі, ми-то – ніхто.
Дивно, але так приємно, що поруч ти.
Ми збудували наш власний місток.
Недовговічність – слабка теорія.
Хто сказав: «Час – головний показник»?
Ти. Я. І наша онлайн-історія.
Геть неважливо, що кажуть вони…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Пишешь по строчке в день. Бывает, в неделю.
Кажется, ты не закончишь – оно не придет.
Это письмо. Адресат твой навеки потерян.
Не с виду. Конечно, тебе не забыть, где живет.
Ты был ведь одним из немногих, кому всегда рады,
И дверь сразу настежь до стука еще, до звонка.
И «был» – ключевое. А самая горькая правда –
Теперь ты обходишь тот дом, смотришь издалека.
Пытаться забыть бесполезно. Лечиться «клин клином»?
Да смысла то нет, и желание тоже на ноль.
И в этом весь ты – каждый день бродишь рядом, со «Сплином»,
Но так, чтоб не слышать мужского: «Ну скоро там, Оль?»
Изводишь себя, но не пьешь – лишь кефир двухпроцентный,
И нет смятых пачек – ты дым никогда не любил.
Пьешь воду и чай, добиваясь эффекта плацебо
Или того, что никто из медицинских светил
Еще не открыл. Ты и сам даже толком не знаешь.
Все кажется тусклым, ненужным. Какой-то безумный фарс.
И ты безразличен. И жизнь не твоя, а чужая.
Письмо опять в урне. Ты ей не напишешь – факт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520627
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2014
А взрослеть не хочется,
Больно ведь становится.
Что ж ты так, отрочица?
Ну давай по новой-то
Выпьем за былое.
Прошлые сюжеты
Не дают покоя?
Не грусти, Козетта.
И сейчас их помнишь?
Выпьем за «сегодня».
Горевать-то что уж?
Будь-ка посвободней!
Вдруг все пазлы сложатся,
Будешь только праздновать.
Выпьем же, хорошая,
Чтоб все было радостно.
Выпьем, моя милая.
Скоро все закончится.
…а она твердила все,
как взрослеть не хочется…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517080
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.08.2014
Ты просил, чтобы я простила,
Говорил, что подумать надо.
…Вся твоя напускная бравада
Исчезала. С сердечным пылом
Ты рассказывал мне о чувствах,
Говорил о том, что тебя гложет.
Как другие, что старше-моложе,
Не смогли бы, затронул душу.
…Ты звонишь мне и пишешь нечасто,
Раз в неделю прогулки у речки.
Я хотела [s]тебя[/s] все сберечь и
Ни за что, никогда – знай! – на части.
…Ты шептал одни нежности, точно
Я – твой идол, твой смысл на Земле.
Как никто прикасался ко мне.
Проходился по коже током.
…Пропадаешь на дни и недели.
Я скучаю безумно. Безумно.
«Все. Конец», – твердит трезвый ум. Но
Сердцу ждать еще не надоело.
…Целовал – сам сума сходил, словно
Я – наркотик. Я – доза твоя.
Говорил, не боясь, не тая,
Что влюбился. И все. Больше слов нет.
…Ты задумчив и часто угрюмо
Смотришь или не смотришь в сторону.
Я хочу разделить с тобой поровну
Весь твой груз в корабельном трюме.
Как же мне поступить-то правильно,
(Не упасть на краю обрыва,
Удержать и тебя от срыва)?
Весь наш мир – как бои без правил. Он
Не щадит. И до нас ему дела нет.
Ты и сам знаешь. Что говорить.
Просто будь со мной. А не вдали.
Твой черед. Я свой выбор сделала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.08.2014
Загадаю в літню ніч на кохання,
Загадаю, щоб з’явився нарешті,
Загадаю, щоб було все, як вперше,
Загадаю, щоб здійснилось бажання.
Загадаю, щоб ти був мені вірним,
Загадаю, щоб всміхався, як сонце.
Будь таким, щоб я питала: «Не сон це?»
І в обіймах твоїх мліла постійно.
Загадаю, щоб дивився на мене
І ставав найщасливішим на світі,
Щоб не знав, куди від щастя подітись,
І тримав в руках як щось сокровенне.
Загадаю я, щоб всі таємниці,
Недомовки і секрети зникали.
Я так хочу, щоб довіри канали
Були сильними і стерті границі.
Попрошу іще підтримки. Щоб вірив,
Що все зможу. Знай, з тобою – так точно!
Щоб приймав таку, як є, остаточно.
Моїм ніжним і ласкавим стань звіром.
Загадаю я, мій рідний, на тебе.
Ти з’явився – все тепер буде добре.
Знай, піду я за тобою за обрій,
Ти за мною – аж до сьомого неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2014
Ты ведь исчезнешь с первым снегом.
Ты ведь уйдешь, не пытаясь вспомнить,
Как мы томились в преддверии неги,
Как ты дышал, согревая ладони.
Ты ведь уйдешь. И чертовски больно
Мне будет. Ты и не обернешься.
Ты ведь уйдешь, мое сердце затронув.
Помню, как ты говорил мне «не бойся».
Ты ведь уйдешь. Я с надеждой (откуда?),
Тут же коря себя за проявленье,
Буду сидеть в ожидании чуда.
Ты стал так нужен. Ты стал пробужденьем.
Ты ведь уйдешь. Ты уйдешь. Все уходят.
Вольно. Невольно. Неважно. Я знаю:
Ты ведь уйдешь. И в каком-то проходе
Свернешь не со мной. Что ж, такое бывает.
Ты ведь уйдешь. Это точно случится.
Возможно, без снега. Без повода даже.
Я же успею в тебе раствориться.
Только смогу ли я выжить, не скажешь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515319
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.08.2014
Он плыл который день подряд.
Вода. Кругом вода.
Уже давно он не был рад,
Въезжая в города.
Не первый год он на борту –
Почти уж 20 лет.
Но в этот раз в каждом порту
Он видит силуэт.
Впервые он не одинок,
Впервые его ждут,
Впервые он поверить смог
И ощутить уют,
Тепло и радость на душе.
Эх! Поскорей домой!
Небось, любимая уже
Скучает. Боже мой!
Его. Любимая. Вот так!
И крылья за спиной:
Дождь, ураган, гроза – пустяк!
Все. Решено. Женой
Быть ей. И только. Никому
Ее не заменить.
Роднее не найти ему.
"Не оборву ту нить,
Что между нами пролегла.
Клянусь: буду беречь!"
И радовалась тихо мгла,
Морскую слыша речь.
Нас манит горизонт всегда,
Вдаль за собой зовет.
И, покидая города,
Мы движемся вперед.
Мы ищем счастья. И покой
Нам только снится в снах.
Как хорошо ведь, что порой
Любовь находит нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2014
Буду ли верна?
Сможешь удержать?
Пью с тобой до дна,
Но трезва опять.
Разжигаешь пыл –
Превращаю в лед.
Где тогда ты был?
Вел любви подсчет?
Когда я звала,
Где ты был? В пути?
Долго же ждала! –
Ты не смог прийти.
А сейчас зачем?
Что-то осознал?
Или просто всем
Остальным ты стал
Ни к чему теперь,
Попросту Никто.
Я закрою дверь –
Не мое пальто.
Благо, сам помог
Разобраться мне.
Бог с тобою! Бог…
Я же – больше нет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511795
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.07.2014
Холодно.
Почему здесь так холодно?
Кто посмел отключить отопление?
Голодно.
Почему же мне больно так?
Это только зарубок на грани взросления.
Тошно.
Удается дышать через раз
Или вовсе не хочется этого делать.
Пошло.
С трудом выжато – тянет на дамский рассказ.
Но сгодится – хоть чем-то заполнить пробелы.
Больно.
Да, увы, эта боль ожидаема.
Ненавязчивость рвется с меня порой неизбежно.
Вольно.
Пропускается эта строка, всегда нечитаема.
И она выдает твою – не мою – безмятежность.
Чувственно.
Я не буду бросаться из крайности в крайность.
Ты и так оборвал все возможные нити и ленточки.
Никаких больше «но».
Никаких. Ты теперь – прохожий случайный.
Я – останусь родной для тебя до каждой измученной клеточки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.07.2014
Солнце и тепло.
Летняя пора.
Только все ушло.
Ты ушел. «Пора!» –
Прошептал себе
Ты скорей, чем мне, –
«Дело не в тебе».
Истина в вине.
Я смеюсь: «Ты прав.
Дело не во мне».
Я смеюсь: «Оставь», –
Громче и сильней.
Я смеюсь: «Иди!
Говоришь, пора?»
Я смеюсь: «Гляди,
Ты теперь мой враг…»
Ты ушел. Пусть так.
Не смеюсь уже.
Шепчут: «Он - дурак»
Кошки на душе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507854
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2014
«Буду йти сумна.
Буде темна ніч.
Я тепер одна,
В тебе – гора з пліч.
Ледве повіва
Вітер де-не-де.
Голос твій, слова…
Голова гуде.
Кажеш, не було?
Кажеш, не кохав?
Вийду за село –
Ось і Відьмин став.
Сестри! Та хіба ж
Завинила чим?
Так кохала! Аж
Був для мене всім:
Батько, матір, брат,
Друг, і цар, і бог.
А тепер утрат
Маю за обох!
Серце віддала.
Що ж …І не знайду…
Чом же не змогла
Відвести біду!?
Вже й не мила, ні.
Чом чужа я знов?
Як забути зміг
Все, що про любов
Говорив-співав,
Всі ті ночі й дні,
Коли обіймав
Палко, навіть в сні,
Як вінчали нас
Зорі у саду,
Як була весна,
Як шептав «прийду»,
Як сміялась я,
Сумувала з ним
І клялась «твоя»,
Як перед святим?
Як забути міг?
Як брехати смів?
Мій майбутній гріх
До ставка привів.
Не прошу простить –
Вирішать самі.
Сестри, я просить
Вас прийшла: прийміть!
Тут нема життя,
Сили вже нема,
Як і вороття.
Я тепер сама…
То хоч ви впустіть,
Не коріть лишень.
Хай він мимохіть
Взнає через день.
Хай не їсть, не спить,
Хай з’їда журба
І хай кожну мить
Діє ворожба!»
Так сказала та й
Геть – на дно ставка.
Не знайшли – і край –
Хоч її вінка…
Через тиждень знов
Зник і хлопець теж.
Відьмина любов.
Та не знає меж…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2014
Кажуть, що надія завжди виживає.
Навіть коли серце рветься на шматки,
В дні, коли здається, мить – і нежива я.
Кажуть…Чи то правда? Чи самі плітки?
Кажуть, що коханням можна все зцілити.
Кажуть, надихає, крила надає.
Тільки я не знаю, чи існує в світі
Той, кого зустріну і скажу «моє».
Кажуть, якщо віриш, море по коліна,
Жодна перепона не страшна тоді.
Кажуть, просто вір в це, вір і йди невпинно.
А чи так це просто, коли ти в біді?
Кажуть «не жалійся, треба бути сильним
І тримати планку з іншим нарівні».
Я не досконала. Я на те й людина,
Щоб були і світлі, й сірі, й чорні дні.
Кажуть, як назвеш ти, так пливе твій човен,
Все від нас залежить. Все. Практично все.
Що як швидкоплинна (може й випадково)
Течія невпинна човен віднесе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2014
Не хорони меня. Оставь немного места
Для памяти. Пускай будет жива.
Не хорони меня. Моя… моя невеста,
Не хорони меня, моя… почти вдова.
Эгоистично, да? Прости, прости. Я каюсь.
Но так хочу остаться здесь, с тобою.
Я жил? Лишь начал. Как же наша старость?
Уйти придется, видимо, без боя.
Не хорони меня. Ведь кладбище не место
Для наших встреч. Не приходи. Меня там нет.
Себя не помню. Помню только «вместе».
О, если б мог! Но стрелок бег в ответ.
Как бы хотел я знать, что ждет и ждет ли.
Как бы хотел еще, еще обнять.
Так страшно. Знаешь, никогда подобной боли
От безысходности не возникало у меня.
Любимая! Ты не пойми меня превратно!
Я не хочу, чтоб прошлым ты жила.
Я говорил, я говорил неоднократно,
Что для любви нашей вселенная мала.
И это так. Ты та. Я знаю точно.
И знал всегда. Но что теперь? Пора идти.
Прости. Но у меня тут, видишь, срочность.
От горечи сжимаются виски.
Не напишу тебе «не плачь, моя родная»,
Ведь жизнь будет казаться сущим адом.
Последнему желанию внимая,
Живи. Я помогу. Я буду рядом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2014
А справедливости нет.
Просто удачный момент.
Или мешочек монет.
[i]Мир, как всегда, жесток.[/i]
Сил не хватает пока.
Часом кишка не тонка?
Лучше сыграть в дурака –
[i]Может, и будет прок.[/i]
Главный вопрос навсегда:
«Где найти смысл, господа?»
Нет его. Вот в чем беда.
[i]Самый нелегкий урок.[/i]
Каждый себя бережет,
Делая вдумчиво ход.
Раз – и однажды банкрот.
[i]Таков, черт возьми, эпилог.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477838
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2014
Снимаем маски, оставаясь в темноте.
Снимаю шляпу – ты играла безупречно.
И знал лишь Бог (и то не факт), что мы не те,
Кем притворялись. Я пытался все сберечь. Но
Судьба горда. Ей не бывать служанкой низших.
Увы. Мы – странники, слепцы. Это порок?
Что мы отдать готовы за возникший
Маяк, спасающий от острых скал порой?
Эспри д'эскалье. Если б я тогда сказал,
Ты б не ушла. И если б не соврала,
То поднимал за счастье бы бокал.
За счастье. Не за горечь от финала.
Скоро рассвет. И маски вновь на месте.
Вся наша жизнь – один проект многосерийный.
Мы продолжаем эту длинную фиесту,
Ища возможности попасть в другие фильмы…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2014
Не вели казнить,
Но сказать должна.
Знаю ведь: болит.
Только не жена,
Не сестра, не мать.
Ты никто ему.
Смею полагать:
Любишь. Не пойму.
Правда, зла любовь,
Ты подвластна ей.
Сердце приготовь
И отправь трофей.
Всё не так, увы.
Не твоя вина.
На вопрос: «Кто Вы?»
Скажешь: «Не жена».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475829
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2014
Бурлил внутри кровавый рой –
Смесь горечи и ржи.
Стоял измученный изгой.
Без сердца, без души.
Что знал, нет, он не позабыл.
Такое не сотрешь.
Едва ли спросят: «Где ты был?»
Все́м во спасенье ложь.
А рой внутри крепчал, гудел,
Но не ему решать.
Всё кончено. Он не у дел.
Плевать на всё. Плевать.
Немой огонь судьбу вершил,
Развязка ближе чем.
Когда-то для себя решил
Идти вперёд, как Че.
Стальной характер, гибкий ум.
Всегда был только прав.
Но всё не вечно. И триумф.
Таков, увы, устав.
Неумолим, суров закон.
Да он и не просил.
Пощада – не его канон.
Он умирал, как жил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475323
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2014
Небо дихає невагомістю,
Я (незмінно) – тобою одним.
Наша зустріч нехай назавжди
Нескінченною буде повістю.
Цілу вічність світитимуть зорі.
Я для тебе зорею стану.
А в пітьмі – знай – твоїм талісманом.
Не покину тебе. В щасті й в горі.
Вітер різним буває. Він змінний.
Та я впасти тобі не дам.
Ти ніколи не будеш сам.
Моє серце –з твоїм. Неодмінно.
Розчинюся в тобі, рідний, повністю.
Я проникну в глибини душі
Без границь і не бачу межі
Безкінечної нашої повісті.
Розчинюся в тобі… невагомістю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2014
Что-то всегда возвращает к тебе,
Куда бы ни шла. Не знаю.
Но только тебе доверяю.
Я следую знакам небес.
Держи меня, не прикасаясь.
Храни меня, не изменяя,
И освободи, обнимая.
Когда-то ведь я опасалась.
Теперь убежать не пытаюсь.
Ты чувствуешь, я же здесь.
Так просто. Такая, как есть.
Я в сердце твое вживаюсь.
Ты укрыл меня от сотни бездн.
Ты меня угадал, раскусил.
Нет, не предал, не погубил
( Я надеюсь в своей мольбе).
…Что-то всегда возвращает к тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474251
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2014
Печальні слова і сумні інтонації.
Знайомі усі співчувають.
Прийшли попрощатись. Останнє побачення.
Чи хтось із них біль відчуває?
Нестерпний і вбивчий, що не дає дихати,
І хочеться лізти на стіну,
Глибокий, важкий, лиш шепочеш так тихо ти:
«Згадай, обіцяв: «Не покину»,
Казав, МИ – навіки. Ми назавжди́ разом,
Наза́вжди, допоки живемо.
А все потойбічне вважав просто пазлом
В утопій людських теоремі.
Ти жив тим, що є. Не вагався ні разу.
Про скарги не думав ніколи.
І так, наче цей день останній, щоразу
Мене цілував, божеволів.
Енергія, шторм, ураган, вітер свіжий.
Ти ж кожну хвилину жив.
Ти поряд. Ще вчора був поряд, мій ніжний.
Ну де ж ти тепер, скажи?
Не варто питати «чому?» і «за що?»,
Лиш пам'ять про те, що ти жив.
Ті дні не поверне ніхто і ніщо.
Ну де ж ти тепер, скажи?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2014
Провінційне місто. Відчайдушна сповідь.
І в її сюжеті ти був полем бою.
А для тебе, мабуть, додатковий клопіт.
Всі ми неправдиві, будучи собою.
Чорний – це не колір – кредо безсловесне.
Канули у Лету спроби щось змінити.
Кожен вчинок – розділ, відкривав тілесне.
Хочеш це відчути – варто попросити.
Як би не вчинив ти, але вибір кожний
Тягне за собою ту чи іншу схему.
Всі ми жалюгідні в самоті тривожній.
Все, що є навколо, просто стане темним.
Щойно народились, битву ми програли.
Можна, зупинившись, істину почути.
Все це неважливо, навіть, що кохала.
Знаю. Неважливо. Але. Дай відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Перестань же блуждать и пойми:
Все давно уж решили они.
И кого ты тут будешь винить?
Уходи.
Ты бледнеешь, белеешь, как мел.
Говорят, небеса не предел.
А куда заведет твой удел?
Отступи.
Берегись ты своих же частот.
Свергнуть можно ведь с разных высот.
А настолько ли каждый жесток?
Убегай.
Пульс все чаще и, сердце губя,
Точно сдашься, на части дробя.
Предал ли ты при этом себя?
Угадай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473382
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.01.2014
Не горят твои глаза. Не горят.
Только тусклый и усталый шлют взгляд.
А хотел бы ты все назад?
Невзначай.
А давай мы сыграем в игру?
Я всё лишнее здесь уберу.
А потом я, пожалуй, умру.
Заряжай!
А рука уж не вздрогнет давно.
Я – актриса в советском кино.
Но на мне не моё кимоно.
А! Пускай!
Мысли вслух. Фанатизмом грозя,
Следуй правилам, пешка ферзя,
Забывая всё в серость. Нельзя.
Вспоминай!
Нет препятствий. Вины тоже нет.
Прекращай же нести этот бред.
Жми курок. Уже куплен билет.
Не скучай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471024
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2014
Прошу тебе, не проклинай мене.
І якщо зможеш, то прости. Хоч спробуй лиш.
І не проси в небес для мене лих,
Бо що судилося і так не обмине.
Ти раз сказав: «Слова такі слова»,
Сказав, що віриш вчинкам і мені.
Довіри замість очі лиш сумні
Тепер. Усе не вічне, все сплива…
Найвживаніше з запитань, мабуть, «Чому?»
«Не знаю» – рине відповідь одвічна,
Така невинна і така трагічна,
А ти готовий вить по-вовчому…
Якби ж я знала! Я б ні за що в світі
Так не зробила. Чи простиш колись?
Я пам’ятаю, як ми вдвох клялись
Зістаріти і разом посивіти…
Я не забула, хоча час жене,
І заживе глибока в серці рана,
Що завдала тобі твоя кохана.
Прошу тебе, не проклинай мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2014
З’явився наперекір долі,
Всім правилам на противагу
І виникло щось мимоволі.
Тримай же +100 за відвагу.
Словечки твої вже ж не ґречні
Мене вже стали частиною,
Поради так часто доречні,
Без страху до тебе – спиною.
Що поряд, скажи, відчуваєш?
Чи зможеш сказати «завжди»?
Ти вільний робить, що бажаєш,
І йти, куди хочеш іти.
Нікого ніхто не тримає,
Але твоя – я, а мій – ти.
І впевнено мовлю: «Кохає»,
Бо наші зійшлися світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2014
По-прежнему ты еще здесь,
По-прежнему ты одна.
И лучик надежды исчез.
По-прежнему только тьма.
К чему эти слезы, рыданья?
К чему однотонные дни?
Вот видишь, все эти преданья –
Лишь сказки. Наврали они.
Кричи. Хочешь, бейся в припадке.
Иль просто смотри в потолок.
Одна из «никто». На жизнь падка.
Не больше. Так, синий чулок.
Печалит отсутствие money
И (горе!) неплоский живот.
Как все, склонна к самообманам.
И часто – на автопилот.
Иногда даже смысла не видишь,
Плачешь горько: «Зачем все так?»
И как все, ты себя ненавидишь.
Или: «Лучше не сыщешь – факт».
Думаешь: «Я – одна такая»,
«Я – умна», «Я – особенна»??
Ты такая, как все. Никакая.
Ты такая, как все. Ты одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468413
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
Будь моим зимним волшебством.
Пускай всё то, о чём мечталось,
Вдруг оживёт в тебе одном,
Станет реальностью, как данность.
Ты воплоти все мои грёзы
И встреть меня (так, невзначай).
Будь разным: милым и серьезным,
А главное – не исчезай.
Возьми в свои ты мои руки,
Дари тепло, храни моё
И обнимай на грани муки,
Когда мы долго не вдвоём.
Будь искренним и очень нежным,
Но неприступным тоже будь,
Будь строгим и слегка потешным,
Пытаясь в шутку подстрекнуть.
Думай с улыбкой обо мне,
Любые ссоры – нипочём.
И в самой жуткой тишине
Без слова ты подставь плечо.
И береги. Слышишь, заботься.
Люби меня, прими во всём.
«Найди», – так громко в сердце бьется.
Будь моим зимним волшебством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466541
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2013
Сто тисяч причин ні до чого мені –
Просто хочу тебе побачити,
Посміхнутись, не чути у відповідь «ні».
І все решта не буде значити.
Відібрати тебе у смутку і втоми:
Ти моя – хай ідуть вони геть.
І якщо не були б ще з тобою знайомі,
Я б впізнав рідний твій силует.
Ти зі мною де б я не пішов,
Що б не думав і де б не був.
Завойовуватиму знов і знов
Своє щастя, яке здобув.
Проживатимемо всі моменти –
Нас везе швидкоплинний потяг.
Жодні сварки та їх аргументи
Не здолають до тебе потяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2013
Казан величезний. Там вариться зілля,
Що діє на всіх геть по-різному.
Солодке на смак, а для когось – із сіллю,
Бо ті складові є чарівними.
Там зілля кипить, виривається, булька:
«На волю – крізь всі перепони».
Людина неначе маленька кулька:
Захочеш – і стиснеш в долоні.
Але заглянь глибше, дивися уважно,
Туди зазирни, в таємниці.
Завжди виживає душа неосяжна,
В якій не замкни ти темниці.
А зілля бурлить, виграє і нуртує,
Таке необхідне життєво чи згубне.
Душі сьоме небо навік гарантує
Або ж в саме пекло веде волелюбну.
Але й мідяка все життя не варте,
Ніщо геть не має важливості,
Якщо не вдається його скуштувати –
До біса всі інші можливості.
Без нього й від нього розум втрачають,
Жадають, моляться знов і знов,
Воно надихає, від нього вмирають.
Це зілля спрадавна назвали "любов".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465114
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.12.2013
Самотня квартира зустріла його
Спокоєм, пилом і тишою.
На серці лиш тяжко бозна-чого,
Не вперше ж не перша залишена.
Той гірко-солодкий присмак спокуси
Вже зник, в днів рутині розтанув,
Де й ділися пристрасті землетруси,
А з ними і він щез в тумані.
«Таке собі хобі», – подумав цинічно,
В минулому навіть вів списки.
«Кохати – це жити? Та ну! Утопічно.
Кохання живе лиш на дисках».
Зробивши міцну і без цукру каву,
Ввімкнув ноутбук, зазирнув в холодильник,
А «ящик» постійно тріщав, без угаву.
«Хоч щось є незмінним. На шосту будильник.
Прокинулись, пане філософ? Кортить
За зроблені вчинки мене пожурити?
Якщо Ви до совісті, Вам не фартить –
Немає давно вже тут з ким говорити».
[i]Ти просто зламався одного дня.
Банально. Але бува й гірше.
Твоя ж непорушна залізна стіна
Відтоді міцнішає й більша.[/i]
«Крім того, що я шизофренік, це ж треба –
Ще й сам із собою у сварці.
Не гірший за решту. Усі ми амеби
В великій старій кавоварці».
[i]Ти просто зневірився. Кара Господня…[/i]
«Не страшно. Філософ, про що ти?!»
[i]Ти втратив надію. І чорна безодня
Тебе поглина.[/i] «Я не проти».
… Сьомий поверх. Квартира сонна
Зустрічає його неодмінно.
І щоразу нова «belladonna».
Лиш вона, порожнеча, незмінна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Почуй, відчуй.
Прийди, знайди.
Скоріш врятуй.
[i]Не відпусти.[/i]
Себе даруй.
Моє приймай.
Щосил хвилюй.
[i]Не відпускай[/i].
Будь поруч
І завжди тримай,
Але не муч.
[i]Не відпускай.[/i]
Втому забудь.
Живи – і край.
І в цьому суть.
[i]Не відпускай.[/i]
Вір в мене, в нас.
Щиро кохай.
Щоб не було,
[i]Не відпускай.[/i]
Так само відповім –
Ти знай.
Будь лиш моїм.
[i]Не відпускай.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2013
Иногда так хочется безумно,
Чтобы рядом очутился тот,
Кто в мой сон приходит, кто бесшумно
Ото всех меня на свете украдет,
С кем могу шутить, быть остроумной,
Не боясь сглупить разок-другой,
С кем я, будучи всегда благоразумной,
Буду (без эпитетов) собой,
Кто, все мои слабости узная,
Не отринет, станет горячей
И меня, своей поддержкою питая,
Сделает еще в сто крат сильней,
С кем ни день не будет под ударом,
С кем проблемы все и вправду нипочём,
Я б действительно считала Божьим даром
То, что он со мной, что мы вдвоём,
Кто лишь голосом мурашки вызывает,
И не хочется ни есть тогда, ни спать,
Кто сознание и подсознанье занимает,
С кем могу я в унисон дышать.
С ним за руку – и на край Вселенной –
Всё преодолеть. Ведь рядом он –
Тот особенный – я знаю несомненно.
…Очень жаль, что это просто сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463727
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2013
Освободи все свои мысли восвояси.
Пускай внутри лишь пустота хоть на секунду.
Чтоб ты могла услышать четко, ясно
Себя средь этого нашествия безумцев.
Не думай о последствиях хоть раз ты!
И действуй так, без планов и стратегий.
А постоянство в тёмно-серых красках
Впору сменить, убрать из списка привилегий.
Пускай. Какая разница, что будет?
То, что хотела. Ты решила. Выбор сделан.
Что? Безрассудно, глупо? Кто осудит?
Иль, может, всё как надо, дерзко, смело?
Пускай. Если того так хочешь ты.
Решай сама. Потом не сомневайся.
Уйди от чётких разделений, от черты.
Иди вперед. Найди своё. Не возвращайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463726
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2013
Все события перепутаны,
Претенденты давно использованы,
Все истории мхом укутаны,
Все сюжеты вокруг изглоданы,
Всё написано и рассказано,
Всё доказано и опровержено,
Всё услышано и показано,
Жили всяк: и спокойно, и бешено.
Всё обмануто уж и выплакано,
Все испошлено и избаловано,
Всё правдиво и искренне сказано,
Пересмеяно, перецеловано.
Ведь начало с концом – едины,
Остальное так быстротечно.
Мир –шкатулка. Танцуй, балерина!
Твоя жизнь далеко не вечна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462803
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.11.2013
Твої поцілунки – найкращий десерт,
Обійми ранкові – сніданок.
Усі вихідні лиш для тебе концерт
Влаштовую я в нашій ванній.
Все тіло моє ти напам’ять знаєш
І кожну клітинку цілуєш,
Завжди підсвідомо мене відчуваєш,
З моїм песимізмом воюєш.
Твій дотик – мій власний електрошокер,
Мурахи танцюють канкан.
Щодень не вгадаєш. Це партія в покер.
Ти – сонце, ти – сніг, ти – туман.
І кожна хвилина ніжності
Затягує. «Ще», – шепочу…
Себе віддаю без погрішності,
Струмком в океан твій течу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2013
Не сприймаю я на віру,
Більше вже мене не клич
І закинь ти свою ліру,
Не згадаю тих облич!
Хто суддя, хто право має
Звинувачувать мене?
Ти? Чи він? Хто, я питаю?
Наше стадо хто жене??
Балаган десь на дві дії,
Може, три (як пощастить).
Що, цікава ця подія?
Час і місце не змінить.
Всі зібрались: ось підсудний
(лиш від себе «Я» додам),
Суд, присяжні : «Тут, присутні».
Ось і в зборі цей вігвам.
Вже кричать і галасують,
Кожен свою правду гне,
Щось жбурляють і скандують,
А прийшли ж судить мене…
І оце вже стала норма:
«Я – найкращий! Знаю все!»
Якщо ти не в стаді – торба.
Сильним будь, а то знесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2013
Неодмінно у осені я б запитала,
Але в нас з нею різні мови.
«Був для чого?», бо відповідь все десь втікала.
«Ти погано знаєш умову».
А задачка не дуже складна і хитра:
Мінус ( плюс) одне невідоме.
Затирачкою зайве у пам’яті витру,
Наче ми й не були знайомі.
…Тільки осінь все знає про те невідоме…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Тиша, темінь навкруги.
Знаю – всі тут вороги.
І мені не до снаги.
Я стою.
Без ікон, без каяття, без хреста.
І забула всі молитви неспроста.
Чи я дійсно та?
Я стою.
Де замок, до якого є ключ?
Там зневірені. (Ти! Не канюч.)
Відкривайся і більше не муч.
Я знайду.
Не згадаю ще досі й рядка.
Кожна спроба нікчемна й хитка.
Тінь втіка.
Я стою.
А навколо все глибшає яр.
Я – маленький убогий казкар.
Може, просто товар?
Ще стою.
Все вкруг мене шумить і вита.
«Ще осилиш?», – глузливо пита.
В грудях серце чимдуж калата.
Я стою.
Бо [i]я – та[/i].
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2013
Говори зі мною. Не мовчи.
Розкажи про все, що відчуваєш.
Не перебиватиму, ти знаєш.
Насолоджуватимусь я, крадучи
Від усіх тебе лише для себе.
Не знайде ніхто нас на Землі,
І реальність не існує взагалі.
Ти – мій Кеос, я – навіки Феба.
Ти – мій компас, ти – моя небесна вісь,
Я – твоя орбіта, твій магніт.
Говори, усе довір мені.
Жодних докорів – ітиму поруч скрізь.
Обійми і говори, лиш не мовчи,
Відпусти страхи свої й печалі.
Я розсію їх від тебе якнайдалі,
Захищу тебе від всіх я, крадучи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Перекинути міст і продовжити,
Не забути, не зупинитися,
Вчасно встигнути все усвідомити,
Зрозуміти і поруч лишитися.
Стати ближчими і ріднішими,
Дарувати дотики, ніжності,
Пам’ятати, що атом [i]ми[/i] –
Неодмінна умова суміжності.
Зазирнути ще глибше, далі,
Не боятися і відкритися.
Найдрібніше, усі деталі –
Все прийняти і не змінитися.
Довіряти, кохати, вірити,
Разом мріяти, всім ділитися,
Не кричати про це, леліяти.
І про те, щоб ти був, молитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2013
І не сказав ні єдиного слова,
Дивився у очі, що стали всім світом.
Та зустріч (чи справді вона випадкова?)
Зірвала всі плани, змогла все змінити.
Мовчати удвох, говорити тілами
І разом – сильніші, ніж ціла планета,
Не мати потреб лікуватися снами,
Все просто – я буду твоїм амулетом.
Якщо милосердною доля не буде,
І навіть, якщо роз’єднає вона,
Я все одно поруч з тобою повсюди,
Кохатиму вічно тебе в своїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Ты мой спасительный воздух.
Ты не просто меня спасаешь. Ты помогаешь мне жить.
И если бы на месте слова «ты» стоял прочерк,
Никаких усилий не нужно было бы, чтобы меня задушить.
Мне совсем наплевать на слякоть за окном.
Хотя нет. Я люблю дождь. Он меня радует.
Не так сильно, конечно, как то, что мы вдвоем,
Но вот солнце, допустим, я вообще не праздную.
Тебя не перестает удивлять тот факт,
Что я не люблю солнце, с моими-то волосами медного цвета.
А потом ты обычно целуешь мой курносый нос –это знак,
Что принимаешь заведомо все мои странности, например, как эта.
А еще… Твои руки. Да ты и сам
Знаешь о моей тайной и бесконечной страсти к ним.
Обожаю обнять их, закрыв глаза,
Наслаждаться, понимая что рядом тот, кто необходим.
Да что там руки! Я люблю тебя всего!
Нет, ну правда, я же не вру. В тебе ничего действительно нет,
Что бы я поменяла, или хуже того,
Что бы сделало правящим воинственный Марс в параде моих планет.
Иногда думаю, что счастливее быть невозможно,
А иногда мне кажется, что мы как «Полуночники», и выхода априори нет.
Только… ты можешь успокаивать меня [i]так[/i] осторожно
И когда мне бывает темно, ты один заменяешь свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454655
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2013
І не думала, лиш відчувала я,
Залиши́вши десь усі думки позаду.
Та чомусь була сама вже не своя,-
Не плануючи нічого,- мала владу.
Тож не треба було голосних заяв,
Бо ти розумів - у мене сила.
Може, саме я прийшла з уяв,
Але точно знаєш, що безкрила.
Дай мені отримати, що хочу.
Ти ж і сам цього так прагнеш, наче кисню…
Руки, губи… Глянь-но мені в очі,
Відпусти себе. В мені зависни.
Те, що забажаю, зробиш. Знаєш -
Віддаю себе, коли з тобою.
Розчинись в мені – я поглинаю.
Ти готовий до такого бою??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Давай же, нуж бо, зроби! Лиш поволі.
Всади свого вбивцю в маленьке серце.
Бажання вирватись – то ще не воля.
Вже вкотре жалкую, що втіяла все це.
Не зволікай же, не думай, не треба.
На інше, мій милий, ти не зважай.
Такими моментами краще не гребуй,
Продовжуй нещадно, вбивай, добивай!
Ну, витягни серце, понівечи душу
І шрами, як згадку, лиши на тілі.
Тоді – за волосся й на купу (як тушу)
До інших, таких же, як я, мій милий.
А потім продовжиш, як завжди, по новій.
Володар сердець, самостійний доволі.
Додам наостанок два слова, панове:
«Бажання вирватись –то ще не воля».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Всього лиш хотіла послухати тишу…
По факту ж, давно це –єдине спасіння.
Бодай би хоч раз в неї путнє щось вийшло.
Тримала в собі всі свої голосіння,
Ховала від нього свої справжні враження,
Думки потаємні –в шухлядах та сейфах.
І все б то нічого. Одне зауваження:
Від цього усього хотілось померти.
Вона божеволіла, розум втрачала,
Вночі, коли спав, тихо так шепотіла,
Що дихати важко. А серце кричало:
«Несила так жити! Вже просто несила!».
Не знала, що твориться, де вона, хто тут,
Та чітко і ясно обличчя єдине
Ніколи забути не зможе. І просить
Її повернути. Та час…Він невпинний.
Всі дні – чорно-білі, чи ба, навіть чорні,
А кожен наступний - на тон ще темніший.
І скоро (вона відчувала) бездонний
Накриє все морок. Коли б вже! Скоріше.
…Всього лиш хотіла послухати тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
День тому всі тривоги були по плечу,
А сьогодні я за них плачу́.
Хай буде все, як день тому.
Знаю сам,що змінився я назло вітрам,
Але тінь минулого ще там.
Той день тому згадав я сам.
Як же я тепер? Де вона і пішла чому?
Знаю –винен я…Повернися ж, день тому.
День тому я любов сприймав лише як гру,
А тепер благаю ніч-сестру:
«О поверни той день тому».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Ти вирішив наснитися мені…
Сьогодні ти прийшов, я й не чекала.
І шосте те чуття моє мовчало,
А ти так взяв –і виник уві сні.
Ти вирішив наснитися мені…
Ти вирішив наснитися мені…
Чому? Мабуть, думки усі –до тебе
Про наше темне, незіркове небо,
Де меж немає. Просто наша ніч.
Ти вирішив наснитися мені…
Ти вирішив наснитися мені…
Як сам сказав, щоб завжди пам’ятала,
Що ти існуєш. Я й не забувала.
Як можу я забути всі ті дні?
Ти вирішив наснитися мені…
Ти вирішив наснитися мені…
Ти –мій. І я тепер це відчуваю.
Приходь до мене ще. І я чекаю.
Сьогодні ж – я́ прийду до тебе уві сні.
Ти вирішив наснитися мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Ти перечитала безліч книг,
Сотні фільмів, тисячі статей,
Мріяла про зустріч саме з Ним,
Вигадала імена вже й для дітей.
Сни наповнені десятками побачень,
Поцілунків і обіймів віч-на-віч.
Ні, ти не хотіла собі «мачо»,
Та й «ганчірку» не хотіла, певна річ.
«Він не мусить бути ідеальним», -
Посміхалась ти при цих думках.
Хай комусь і здасться ірреальним,
Але вірила ти в те, що було в снах.
Косі погляди батьків, сусідів, друзів:
«Чого ж ти чекаєш у житті?»
І постійно йшла ж по білій смузі,
Але все тобі траплялися не ті.
Від усіх так часто чуєш дзвін
Про рахунок в банку, стиль, характер.
Та коли ти знаєш: він –не ВІН,
То і слухати тоді про це не варто.
І якщо Його ти не зустрінеш,
І залишиться назавжди Він у снах,
То не треба інші на заміну.
Тільки так. По-іншому ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013
Будь моим всесильным господином,
Непоколебимым собственником будь,
Будь моим единственным, мужчиной,
С кем смогу пройти я этот путь.
Я –твоей покорною рабыней –
Буду лишь тебе принадлежащей.
И теперь одной твоей. Отныне
Не найдешь вовек меня ты слаще.
Будь моим любовником навеки
И целуй меня всегда, не уставая.
Будем жить, пока открыты веки,
Страстью бесконечною пылая.
Буду навсегда твоей подругой,
Излечу от сотни тысяч ран,
Буду жаром, что в метель и вьюгу
Согревает свой измученный вулкан.
Будь наставником личным моим,
Неизменным, умным и мудрым.
И дары для познанья твои
Я приму, изучив все мудры.
Буду льдинкой, что пыл охлаждает,
Приводить иногда тебя в чувства,
Буду бризом лететь, освежая,
Не давая тебе задохнуться.
Буду для тебя я, кем захочешь:
Долгожданной, страстной, не святой,
Буду лишь твоей все дни и ночи.
Главное, чтоб ты…чтоб ты был,МОЙ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442861
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.08.2013
Ты всё испортил. Я так и знала.
Жалеть не буду – уже сыта.
Любовь всей жизни? Не, не слыхала.
А ты все мечешься: «Снова не та».
А как же карма, предназначенье?
Пускай в стороночке полежит.
Не кашляй. Я не нуждаюсь в лечении
(по крайней мере, в твоем). «Мужиик!» -
Вся твоя стайка вот так и скажет,
Похлопает дружно тебя по плечу.
А ты улыбнись, отвечая им взглядом.
Что дальше? Ни слова. И я промолчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434300
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.06.2013
По-справжньому чи лиш здається?
Ти мій? Чи тільки міраж?
То поруч, ще ближче, ніж серце,
То, зникнувши, входиш в кураж.
Відчувши щось дійсно таємне,
Без цього тепер я не можу.
Про любов говорив так напевно,
Що спогади досі тривожать.
Ідеалом не був, певна річ,
Та кому вони в біса там треба?
Ти б прийшов навіть з інших сторіч -
Я в це вірила. Вірила в тебе.
А тепер наче часточка серця
(Зовсім крихітна, зовсім-зовсім)
Відкололась і більше не б'ється.
А без неї - ми не МИ. Точно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2013
Одна ночь и никаких сожалений,
Мы забудем друг друга по имени.
Да и знали тогда ли мы их?
Ты уйдешь, не оставив сомнений,
Я не буду просить «забери меня».
Исковерканный, сладостный миг.
Возвратишься в свое, рыбье, озеро,
Будешь есть на обед червяков
И молчать, когда говоришь.
Не скажу я, что ты – ноль, зеро.
Да посредственность – вот ты каков,
И не надо, мой милый, юлить.
Ты –лишь галочка в списке побед,
Просто серый, бесконтурный мальчик,
Оказавшийся в нужном месте.
Отстранённо подумаешь «бред»,
И, не зная, что делать дальше,
Будешь думать о плане мести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432101
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2013
Ты так хороша, чтобы быть правдой.
У меня нет ни гроша за душой.
Я хотел поразить своею бравадой,
Но, вообще-то, опыт у меня небольшой.
Неизменно – твой стиль – летящие платья,
Никакого короткого (мини) совсем.
Безразличие – часть бессмысленной траты –
Не влечёт за собой никаких теорем.
Все предельно понятно – одна аксиома:
Никогда ничего просто так не случается.
А какой-то странный, совсем незнакомый
Станет ближе, чем тело, - на грани отчаянья.
Я твой запах вдыхаю и мысли ловлю
Так неистово, бережно, жадно и нежно.
Хочу быть тем, кому ты прошепчешь «люблю».
Ну хотя б помечтаю – это тоже полезно.
Может быть, это кажется дикой нелепостью,
За душою все так же – нет ни гроша,
Но одно лишь твержу все с той же уверенностью:
Чтобы правдою быть –слишком ты хороша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2013
Ты уже не придешь,
"Как обычно" больше не будет.
Ты не можешь понять,
Почему твои серые будни
Стали чёрными...
Вся беспросветная тьма
Окружила, укутала вдруг тебя.
А казалось ведь,
Хуже уже не будет.
Ошибалась-
Такое вот АНТИ-чудо.
Сон мятежный
Или пустая глупость.
Ты уснула,
Но не проснулась утром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2013
Приходишь, когда захочешь.
И кем ты себя возомнил?
А эти черничные ночи
Лишают меня всех сил...
Целуешь и точно знаешь,
Что чувствую, словно твоя.
Бросаешь и исчезаешь,
А я остаюсь лишь "я".
Дни тогда не считаю,
Да и что все это , зачем?
Ты сказал, что я слишком стараюсь -
Худшая из проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431448
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2013
Двоякість це знак чого,
Слабкості чи невпевненості?
Якби я не знала його,
Чи треба усі ці даремності?
Побачив, прийшов, переміг.
Чи якось по-іншому, може?
Завжди сотні тисяч доріг –
До тебе. Чи то лиш хтось схожий?
Невірність… Ти зможеш так вічно
Шукати те світло в пітьмі?
Ти зможеш сприймати на віру
І не заблукати вві сні?
Обов’язок нас зобов’язує.
До біса оцю тавтологію!
Ти ж сам собі руки зав’язуєш,
Повіривши лиш в міфологію.
Ти хочеш мене, покірної,
Дарма – не така я, то й що?
А я ж залишаюсь невірною,
Точніше, не вірю ні в що.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426152
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.05.2013
Кореляція, співвідношення –
Слова різні чи одне значення?
Це було не моїм завданням,
Та чомусь я його побачила.
Обираєш певний маршрут
І по колу, знову по колу.
Ти завжди опиняєшся тут,
Де не буде мене ніколи.
Я –вперед, по прямій, завваж –
Швидкість на повну. Без задньої.
Що, не до вподоби оцей антураж
Тобі (як там, справжньому?)?
Та гальмувати мене навчив
На поворотах крутих, будь певен.
Я стала вправною, як і хотів,
Але уже не для тебе.
Помилка? Їх не існує в житті.
Це досвід і вибір власний.
Кореляція не стоїть на меті.
Помилившись, мені вже не страшно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2013
Ночью Она всегда оживала
И говорила о чем-то с Ним.
Неважно, что Он далеко был. Неважно.
Возможно, был нужен таким.
«Нельзя вспоминать о том, что было», –
Себе говорила порой,
Ведь самая страшная боль исходила,
Увы, от Нее самой.
«Мне очень важны́ соприкосновенья», –
Однажды призналась Она, –
«И это не просто, поверь, наслажденье,
А потребность любить тебя.
Проснувшись, каждое утро
Ощущаю я губы твои.
И кажется все так реально, как будто
Ты – рядом, рукой дотянись.
Мое имя – обычная кличка, не больше,
А я – это просто я.
А впрочем, зови меня так, как захочешь:
Наташа, Каштанка, «моя»…
Иногда ты кого-то встречаешь
И отражаешься в нем, как в зеркале:
То же самое чувствуешь, понимаешь,
Когда плохо, то бьешься в истерике.
Даже мысли в твоей голове – его.
Это страшная путани́ца.
Человек может просто не знать того,
Что он каждую ночь тебе снится.
Я звонила тебе каждый день и вечер.
И, знаешь, за это время
Полюбила телефон твой и автоответчик,
Потом тебя, мое милое бремя.
Я всегда прихожу к тебе попрощаться», –
Заметила как-то вскользь. –
«Прекрати наконец-то же улыбаться,
Сегодня прощаюсь всерьез».
Она казалась Ему безумно прекрасной
Во время этих ночных разговоров,
Но вдруг стало точно, предельно ясно –
Он, увы, проиграл все споры.
Закончив на этой печальной ноте,
Он так и не понял, ЧТО Ей болит.
Да просто хотелось Ей очень, чтоб кто-то
Позволил себя полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425969
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2013
Мы с тобою уж слишком похожи,
Мы не инь и ян по феншую,
А, скорее всего, две горошины.
И одну заменить на другую
Из того же стручка зеленого,
Той же формы –проще простого.
Может, выпьем вина крепленного?
Напоследок? Оно того стоит.
А потом ты укатишься в свой мирок,
Я останусь на перекрёстке.
Может, это всего лишь был твой порок?
Надо же! Я укололась в напёрстке!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425888
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2013
Печальный взгляд, смотрящий вдаль,
Наводит на раздумья.
Нет, мне тебя совсем не жаль –
Ты всегда был безумным.
Искал, любил и предавал,
Терял, бросал и возвращался.
Наверно, ты вообще не знал,
Что означает слово «счастье».
Смотрела на тебя украдкой,
Казалось, незаметно.
Запретный плод ведь очень сладкий,
Сейчас ты был запретным.
В груди устало бьется сердце,
Улыбки больше нет.
И бесполезно притворяться,
Что безразличен мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425588
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2013
Відчуваєш мій дотик,
А я – твоє тепле дихання.
І як тільки сідаєш навпроти,
Розумію – ти саме той, [i]Кликаний[/i]…
Зіллям тебе не вабила
І ворожок я не просила,
Але щось-то тебе притягує,
Невідома жіноча сила…
Ти піддався на мої чари,
Непрості оці заклинання,
Тебе звабили очі карі,
Я для тебе – синонім кохання.
Не хотів ти фіналу такого,
Та любов – штука підступна,
Увірвалась до серця твого,
Обвила, як зміюка, скупо.
Не дає тобі вільно вдихнути
І відчути свободу-волю.
Ти готовий гори звернути,
Щоб лише почути мій голос.
Сам прийшов, я не просила,
І залишився біля мене,
Тільки з тобою, мій рідний, відчула,
Чому я живу недаремно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2013
Напружений вдих, видих різкий,
Між нами стояла стіна.
Ти був непорушний, суворий такий –
[i]Велася холодна війна[/i].
Всю зброю –до бою. Тяжку артилерію
Негайно застосувати.
А як же розмови про вищу матерію?
Я більше не буду втікати.
Чи хочу? Втекти –непогана ідея.
А що? Як на мене, згодиться.
Була я для тебе колись [i]Галатея[/i],
Тепер почуття всі –в криницю.
Та ти ж не поступишся.
Що? Кажеш,гордість?
Не знаєш ти, милий, всього.
В моєму житті –[i]утопічна вагомість[/i].
Останній крок. Прірва.
Домігся свого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425147
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.05.2013
Веришь? Это случится.
Будет нашим рассвет,
Ты будешь не только сниться,
Но и целовать в ответ.
Мы будем громко смеяться
И много-много шутить.
С тобой научусь не стесняться,
А ты –со мною –любить.
Я буду держать твою руку,
Ты будешь меня обнимать.
Мы все-все расскажем друг друг,
О важном не будем молчать.
Рассветы –лишь только начало,
Закаты –его продолженье.
А знаешь что? Я всегда знала,
Что я – тебя отраженье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425143
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2013
Духи собрались водить хороводы,
Темные тучи танцуют, сгущаясь,
(Мрак наступил в этом храме свободы)
«Что-то грядет», – поют, обещая.
безликие массы, смеются глаза,
Лунный свет в окна не попадает.
Они торжествуют, в руках бирюза.
Так что от чего она защищает??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2013
Ти не чекаєш на нього?
І правильно!
Облиш свої марні надії.
Чи варта усьОго?
Не знаю я,
Та якщо скажеш «так» –повірю.
Будеш плакати тут?
Не жалійся.
Кому потрібні твої проблеми?
Просто будь.
І іди умийся.
Твої сльози, як завжди, не в тему.
Всі сили –в кулак,
Давай підіймайся.
Нехай він буде лиш згадкою.
Не дуже все просто,
Однак не вагайся,
Залишся для нього загАдкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2013
[i]Де вона?
І чому так швидко зникає її рідний запах?
З ким вона?
І чому ніколи не вдається її спіймати?[/i]
Інколи,так здається,
Я втрачаю зв'язок між нами.
«Він ніколи не обірветься»,-
Ти шепочеш палко губами.
Завжди знаєш,що варто сказати,
А коли й ворушитись не слід.
Я не знав,що такі бувають,
Доки тебе не зустрів.
Безперечно,ти інколи дивна
І нестерпна буваєш,але
Ти – навіки моя царівна
І ніхто цього не відбере.
Так боявся,що ти приручиш,
забравши мою свободу,
Та вона мені не потрібна
Без твоєї, на обмін. Згода?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Смотрю на тебя, любуясь,
Украдкой, чтоб не заметил.
Красивый. На солнце щурясь,
Ты улыбаешься лету.
Скользящей походкой, небрежной,
Случайно меня касаясь,
Идешь, напевая песню.
Теперь уже я улыбаюсь.
И за руки взявшись, как дети,
Мурлыча о чем-то вместе,
Стану самой счастливой на свете,
Напевая твою же песню.
Ощущая тебя всем телом,
Поцелую в щеку, не глядя,
Ты обнимешь меня еще крепче.
Это то,что мне очень надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.03.2013
Говорила словами нещадними,
А ти слухав з відкритим ротом.
І були всі до мене байдужими,
А ти був – ідіотом.
Чорно-білі машини і люди,
Я не бачила більше світла.
А ти біг вслід за мною усюди,
Бо вірив у мене – сліпо.
Старі речі по-новому вжиті
Чи нові по-старому зроблені.
Я сиділа в дірявім кориті,
Грав Шопен – П’ята Симфонія.
«Зникла!»– ти з острахом крикнув,
покрившись холодним потом.
А мене й не було тут ніколи.
Просто ти завжди був ідіотом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414037
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2013
Тихою ходою
Ти до нас прийшла.
Звалася Журбою,
Де раніш була…
Непрошена й некликана,
Чи надовго тут?
З нами будеш ситою,
Я тобі скажу…
Можеш залишатися.
Бачиш,скільки душ,
Що з дороги збилися,
Вихід не знайдуть…
Може,допоможеш їм?
Та навряд чи… Ти –
В безпросвітній темряві –
Вісниця біди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Говорят,существует грань.
И ты хочешь перешагнуть.
Для тебя только в этом суть,
Остальное –уловка,обман.
Иметь то,от чего убегают, -
Ты преследуешь эту цель.
Неизвестное слово –предел,
Но они все,конечно же, знают….
Что обман,а что истина?Факты
Или просто ловушка для мозга?
Ищешь средства?Так будь осторожна:
Шаг неверный - и бездна. Так ведь?
Это –куча ненужных решений,
Вреда времени и того,
Что назвала б ты всем, -ничего.
Ты,как все, будешь в роли мишени.
Пессимизм иль сплошной флегматизм?
Подчиняешься равнодушию…
Кто-то скажет: «Она бездушная».
А ты прячешь от глаз зорких приз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413491
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.03.2013
Любишь пошлить и не любишь ваниль.
В принципе, все логично.
Ветер свистел, ну а ты все бубнил:
«Время весны», –как обычно.
Что это? Игры твои или скука?
Я не совсем поняла.
«Удачный момент» , –так сказала подруга,
Не помню,твоя ли, моя?
Время летело,а ты не спешил –
Опять-таки все логично.
Первая,пятая?Сколько теперь?
Хочется мне узнать лично.
С кем-то поссорился,кто-то не против,
Дело такое,бывает.
Ты не садись только,знаешь, напротив,
Я больше так не играю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413433
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2013
Відчуй мої жахи й усі тривоги,
Прийди і захисти мене від болю.
Сьогодні вкриюсь покривалом з головою ,
Скрутивши в позі ембріона ноги.
Невже не чуєш шепоту мого?
Ти ж розрізниш його з-поміж усіх,я знаю.
Ріднішого я навіть не шукаю,
Усе –твоє,що мала я свого.
Ми говорити можем лиш губами,
Але беззвучно,дотиком одним.
Ця близькість пробирає до глибин,
Я знаю,рідний,це лише між нами.
Відчуй мої надії і бажання,
Вони так схожі з тими,що твої.
Ніхто не буде ближчим до моїх,
Я віддаю їх на твоє прохання.
Заполони мене всю до глибин,
Зі мною будь,будь поряд,будь в мені.
Де б не були.І навіть уві сні.
Це зрозуміло,милий, нам одним.
…Заполони мене собою до глибин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2013
Твоя поразка –моя перемога.
Завжди виглядала занадто сильною.
Коли так потрібна твоя допомога,
Я, як ніколи, була самостійною.
Коли посміхався мені –посміхалась,
Коли цілував –поцілунки у відповідь,
Коли мені душу відкрив –обіймала,
Чого ти чекав? Було ж досить ніжності.
Я думала,вистачить з головою.
Для чого в подробиці ці вдаватися?
Я сита оцими «навіки з тобою»
І більше не хочу від болю ховатися.
Ще й ти підійшов так хвилююче близько
Туди,де сховала я правду свою.
Я думала і намагалася швидко
Позбутись тебе. Бо боюсь,боюсь.
Чи може ти – «копія інші»,
Чи інші –це «копія ти»…
Ти поруч зі мною постійно.
Що, йдеш до своєї мети?
А знаеш,ти –мій парадокс,
Можливість поглянуть на себе.
Ти –той,хто шукає стежок
Туди,де ванільне небо.
Поразка твоя? –Перемога.
Я все ще лишаюсь сильною.
Обійми твої –це мій спосіб
Бути твоєю вільною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2013