| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Ти - моя казка, що приходить серед сну,
Моє чарівне і нездійснене бажання,
Ти, моя мрія, що несе в собі весну,
Ти, перша моя квітка і кохання.
Думки мене за обрій віднесуть,
В дитинство, що тебе подарувало,
Туди, де вперше, про калину,́́́́ми співали,
У ті часи, що ми не в силах повернуть.
Стежками різними нас доля повела,
Та час від часу перехрестя нам лаштує,
Щоб поряд з казкою і мрія розцвіла,
Як та калина , що у пам’яті квітує.
Ти моя зірка недосяжна і близька,
Весняним променем мене зачарувала.
Радіє серце, що є квіточка така,
Котра моїм коханням першим стала.
Грудень 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
Горячей чашкой руки согреваю,
Вдыхаю чайный, сладко-тёрпкий аромат,
Как пахнет Саусэп, теперь я знаю,
Так летом пахнет яблоневый сад.
Чудесный плод далёкого Цейлона,
Недружелюбен, только лишь на вид,
Пусть он колючий и совсем зелёный,
Но аромат его любого покорит.
Над призрачной, промёрзшею землёю,
Маяк сметано-яблочной луны…
Пусть ты не рядом, но я мысленно с тобою,
Мой «Саусэп», из сказочной страны.
Декабрь 2010г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420566
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2013
В далекий, сивий, незбагнений край,
Де не злітає пух з тополі,
Де не шумить кипучий водограй,
Козацьку кров заносить вовча доля.
То край скупої та холодної краси –
Де на траву не випадають срібні роси,
Де не шумлять діброви та ліси,
Верба, в ставок, не хилить довгі коси.
Тут, все не так і все не те…
І лише, в вечір, тихо пісня лине,
Козак співає – «…льон цвіте…
…А мати жде додому сина…»
Та скоро час проходить,все минеться,
Останній день розлуки швидко сплине,
Бродяга син додому повернеться -
В свій рідний край – до неньки України...
Ямбург 02.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013
Навіщо суд, вчиняєте мені?
Чи так давно мене, як друга поважали?
Чому ж тепер, плювати в спину стали
І ладні розтоптати у багні?
Чи я стежину, вам, перекопав,
Чи може допомогою відмовив?
Та й слів негідних я, про вас, не мовив,
Чому ж так скоро, вам поганим став?
То хто є ви, що мантії нап’яли,
Рознощики всіляких пересудів?
Руді лисичі шкури поховали
І зараз маєте себе за суддів?
Послухайте про себе, без прикрас,
Товариші мої люб’язні та лукаві,
Ви тільки зверху карамельні та ласкаві,
А суть - гадюча у серцях у вас.
Плітки плетете тернами навкруг?
Так, в лицемірстві вам талантів не займати…
На цьому досить компліменти роздавати,
До вас з повагою, уже ваш бувший друг.
15.08.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
С меня хватит! Больше спорить
И твердить не буду я,
Что в житейском, бурном море,
Стало ясным для меня.
Бесполезно биться в стены,
Воевать и глотку драть,
Кровь, штормящую по венам,
Вместе с нервами пускать.
Слабым - никогда я не был,
И не буду никогда,
Но, как видно, непотребным,
Становлюсь я иногда.
Здесь давно картина маслом,
Море здесь давно бурлит,
«Солнце», в облаках угасло?
Или может, где-то спит ?!!!
Всякий раз солёной пеной,
Вышвырнуть волна грозит ...
Я не гордый. Где здесь берег?
Без меня, пускай штормит.
2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419164
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2013
Я вахтовик, судьба моя такая –
На Север я попал, как птица в клетку,
Я месяцами дома не бываю
И вот. я здесь вторую пятилетку!
Бескрайние и снежные просторы,
Далёкая, холодная земля…
Кто едет на моря, а кто-то в горы,
Но вот, за Круг Полярный, еду я!
А где-то,на лугу, цветёт душистый клевер,
А я опять лечу в морозы и пургу,
Я больше не могу смотреть на этот Север,
Но без него – без Севера я тоже не могу!!! 2р.
Мне воробьи с деревьев громким хором,
Кричат: «Уже весна пришла сюда!!!»
Я им махну в ответ: «Приеду скоро!
Зовёт меня Полярная звезда!!!»
Я снова между домом и работой,
Я где-то между небом и землёй,
Мне надоели эти перелёты
И старый путь на Новый Уренгой!
Летают самолёты на Канары,
Летают люди в тёплые края,
Но мой маршрут - за дальний Круг Полярный,
Туда, где география моя…
А где-то, на лугу, цветёт душистый клевер,
А я опять лечу в морозы и пургу,
Я больше не могу смотреть на этот Север,
Но без него – без Севера я тоже не могу!!! 2р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418811
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2013
Где-то там за спиной растворился закат…
Где-то там впереди ночь Полярного круга…
Да махнуть бы рукой и вернуться назад…
Снова ты без меня, снова мы друг без друга…
Ты приди, прилети, появись в мои сны,
Без тебя, ты же знаешь, мне туго…
Мне две тысячи миль до тебя и весны,
От снегов до зелёного луга.
Расстоянья не в счёт, только снова в поход
Я уйду от тебя на край света,
Там у крайних широт перемена погод
Сыплет снег на короткое лето.
Где-то там впереди виден солнца закат…
Где-то там за спиной воет снежная вьюга…
Я в весну, я к тебе возвращаюсь назад—
Мне нельзя без тебя, нам нельзя друг без друга!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418576
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2013
Я жду понедельники, жду с нетерпением,
Понедельники, стали, для меня Воскресением…
Календарь, на столе, я опять тереблю-
Поскорей бы прошли выходные, молю…
Ты мой сон наяву, ты мой воздух и свет,
Как я жил без тебя столько зим, столько лет ...?
Пусть за окнами пятница, или среда,
Но субботы хочу отменить навсегда!
Я сквозь воскресенье лихо промчу,
Как на Формуле первой к тебе я лечу,
Выходные я снова и снова терплю,
И часы на стене я без слов тороплю.
Ну вот, понедельник, наконец-то настал,
Снова пульс зачастил, но я не устал,
Эй, минуты, потише - теперь я молю,
Видеть хочется дольше ту, что сильно люблю!!!
Ту, которою крепко люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418575
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2013
Разлука - верная подруга,
Ты, стала мне, второй женой,
Опять лечу в снега и вьюгу,
Я, в самолёт и ты за мной.
Идёшь украдкой - тихой рысью,
Навстречу северным ветрам,
Постель и ночь, о доме мысли,
С тобой делю я пополам,
Работу, утро, чашку чая…
Прошу, с капризами не ной,
Закончу вахту, дорогая,
И в самолёт не лезь за мной!
Вот снова, чемодан, в дорогу,
Но мне с тобой не по пути –
Домой я еду, слава Богу!
А ты подруга подожди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418037
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2013
Колись, хрещений мій сказав,
Що слово треба розвивати,
І на книжки наполягати,
Щоб риму вільно управляв.
Я схоже, слухаюсь пораду –
Беру в правицю олівець,
Слова лягають ряд до ряду
На чистий, білий папірець,
Бо від душі пишу, без злоби
І з недругом не маю справ,
А як і з’явиться , то щоби
Господь йому здоров’я дав.
Я добрий і з людьми я дружній
І «ніжний», інколи, без меж,
Та не дратуйте мене дуже,
Бо й лютим я буваю теж!
Коли розсерджусь – не зівайся!
Ховайтесь в нори вороги
Тікайте миші всі від зайця
І більш до мене ні ноги!..
О це писака ! Ну вже й пише…
Не вірші це, а список слів,
Цьому поету, як не лишнє -
Піти пожити десь у хлів.
Там слухачі знайдуться швидко –
Корови,кури, пацюки,
Нічого, що пахтить і гидко,
Так, може виб’юсь в «спартаки»!..
В корови збільшу я надої,
І кури яйки понесуть,
І від поезії такої
Свинюки салом обростуть…
Та плани можуть і не збуться,
Не стану фермером, як знати?
…Корови задом повернуться -
Їм на поезію на…чхати.
А може трохи потренуюсь?
Та ні, не піду до свиней –
Дивись і зовсім розмалююсь,
Все ж краще буть поміж людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418034
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.04.2013
Біла хмарка, в чистім небі плила, як лелека…
Та й взяла мене з собою, у краї далекі.
Віднесла мене за обрій, за моря глибокі,
За пустелі, суходоли, за гори високі.
Може б щастя там знайшов, і дав собі раду –
Та й лишився б серед кущів Едемського саду...
…І шукав, та не знайшов, там тихого Раю -
Для чужинця на чужині спокою немає.
Подивився я, хмарино, на тую країну -
Сумно стало, я додому, з тобою поплину.
У широкії степи, на вільні простори,
Де Дніпро старий та сивий, свої хвилі горне,
Де в вишневому саду соловей співає,
Там де щастя й моя доля на мене чекає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Туманами, вкриває землю, осінь,
Із тихим сумом, висне над полями,
Ранковим інеєм малює срібні плями -
В пожухлих травах залишає просідь.
Вже й літо бабине змахнуло жовте листя,
В польоті тихого осіннього романсу,
У дивних рухах золотого танцю,
Застигло горобиновим намистом.
Пташині зграї стали вже на крила,
В далекий вирій кличуть за собою,
У небі чути пісню журавлину,
Щоб повернутися із теплою весною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Привет, дружище! Сколько ж дней
Не видели друг друга?
Садись, рассказывай скорей
Как там дела на юге?
Как отдыхалось расскажи,
Альбом семейный покажи,
У нас ведь много общих тем,
Больших и маленьких проблем…
Давай по рюмочке нальём –
За тех, кто ждёт, за тёплый дом,
За твой хороший перелёт
И за исправный самолёт,
За то, чтоб было всё путём
И за родителей нальём,
И эту песню мы не раз ещё споём!
Мы говорим с тобой о мире,
О ремонте, о квартире
И о политике дискуссии ведём,
Не забываем о природе,
О рыбалке и погоде,
Ну а роботу мы оставим на потом!
Приходит день, когда летим мы по домам,
Как птицы, заскучавшие по югу,
Мы говорим напутствия друг другу,
Короткие, как строчки телеграмм…
Судьба распорядилась нам пройти
Дорогами, далёкими от дома,
Но час придёт, увидимся мы снова –
Лети, мой друг, счастливого пути!!!
Январь 2006г. Ямбург.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417492
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2013
Весна - девчонка, озорная,
Тебе кричу, я умоляю,
Не убегай, мне за тобою не угнаться!..
Остановись, побудь со мною,
Да напои меня росою
И майской свежестью дай вдоволь надышаться!
Когда-то, были мы моложе,
С тобою очень мы похожи,
И звёзды нас манили светом тайным,
И где-то с юными мечтами
Мы выше радуги взлетали,
А небеса казались куполом хрустальным…
Я нараспашку, в сад цветущий,
С душой открытою, поющей,
Хочу бежать, да так, чтоб сердце замирало,
И пусть фонтаном куст сирени,
И чтобы соловьи нам пели -
О сказке, что любовью первой стала…
За горизонты нас уносит
Река времён, да и не спросит,
Нужны ли нам неведомые дали…
Так жизнь кружит в водоворотах,
Проблемах разных и заботах,
Что, незаметно, как-то мы взрослее стали…
А на дворе уж скоро осень,
И на висках давно уж проседь,
Я не хочу, но некуда деваться,
Кричу и снова умоляю,
Весна девчонка озорная,
Не убегай, позволь с тобою мне остаться!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417491
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2013
Нелёгок и тернист, поэта путь,
Бывает, нелегко даются строчки,
Порой, непросто изложить в них суть,
К примеру, о проблемах пятой точки.
Нам без неё немыслимо прожить,
Она нас постоянно выручает,
Но кто-то любит ею дорожить,
Другой же, ею друга прикрывает.
Кто, ищет приключенья на неё,
Иной, считает – это украшенье,
Изложит ею мнение своё,
Или покажет к жизни отношенье.
К примеру, выдались вам дальние дороги -
Усталость и бессонница вас ждёт,
Но с точкой пятой будут целы ваши ноги,
Она вас никогда не подведёт.
И здесь, необходимо уточнить,
Что собственно под точкой понимают,
Ведь умный с головою будет жить,
А кто-то, точку "задницей" считает…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417210
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 10.04.2013
Стремлюсь, я головою, быть премудрым,
Но не всегда, стремится мудрость к голове,
Порой, глубинам мозга, очень мутным,
Необходимы благодать и Божий свет.
В душе, стараюсь быть, и тихим и смиренным,
И не сгорать, как спичка на ветру,
Спокойным быть, простым, обыкновенным,
Встречать в постели солнце поутру.
А если дождь - под зонтиком укрыться,
На сквозняках подолгу не стоять,
На пьянке, я стараюсь не напиться
И по морозу долго не гулять…
Но лишь в душе! Что, зачитался, мой читатель?
Коль не знаком со мною, хоть чуть-чуть,
Перед тобой, не тихий обыватель -
Во мне бурлит, кипит, живая суть.
Да, с виду я простой, обыкновенный,
Но не по мне рассвет с подушкою встречать,
Я под весенним ливнем, в лужах пенных,
Готов «лягушкой» прыгать и кричать.
И с ветром в чистом поле погоняться,
Готов быка, в корриде завалить,
На дерево высокое взобраться
И в пьянке, никому не уступить…
Ну а тебе, слабо таким вот быть!
Живым, пускай и не премудрым,
Нет хуже благодати, быть занудным,
Уж лучше спичкой, но горящею прожить!
Январь 2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2013
Стрелки вокзальных часов, как улитки,
Тихо ползут, словно прилипли,
К нежно любимому циферблату,
Часы, превращая в ушедшие даты…
Стать бы на время погонщиком времени,
Перелететь через точку кипения,
Не перегреться в часы ожиданий,
Что собираются в дни расставаний.
Ну вот, наконец, на немые перроны,
Подали пустые, как бубны вагоны,
Затихли скрипящие звуки металла
И эхо умолкло под сводом вокзала.
До встречи, "улитки", увидимся позже,
Мой скорый с перроном прощается тоже,
В купейном вагоне плывут разговоры,
А за окном гаражи и заборы,
Окраине тихой кивну на прощание
И речке, такой же, скажу: «До свидания…»
Я со стуком колёс подружусь этим вечером,
Чтоб любимою Родиной, утром быть встреченным!!!
декабрь 2010г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417029
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2013
Думи мої, думи, вільні і не вільні,
Ви завжди зі мною і слабкі, і сильні,
То стрімкі, як вітер, то як степ широкі,
З вами, я злітаю, в небеса високі,
З вами, повертаюсь, я на землю грішну,
Думи – мої милі, сумні і потішні…
З вами наче птах я, розгортаю крила,
Мої друзі-думи, з вами моя сила.
Я без вас голодний, босий та роздітий,
Ви, мої одежі, я із вами ситий.
З вами, як по хвилях, човником я плину,
Ви завжди зі мною, і я вас не покину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Гірко, пусто, біль стоїть –
Ти пішов… Тебе не стало…
Чому стрімко так летить,
Це життя, чому так мало..?
Я хочу щось тобі сказати,
Потиснуть руку, запитати…
Та вже не можу. Все спішив,
І мало якось говорив,
І все казав: - Держись, мій рідний…
А сам летів, і враз не видно.
Та й досі… бігаю, літаю,
Та часом пам'ять зупиняє
І повертає світлі дні,
Коли у поле ми ходили,
По звіробій, траву косили,
Щось майстрували в вихідні.
Здається тільки вчора було,
І он де пасіка стоїть,
І рибу вже йдемо ловить,
А озирнусь – літа минули…
І ти пішов, в небесну вись,
А я, і досі повторяю,
І ти почуєш, точно знаю:
- Держись, мій рідний, там, держись…
Січень 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Ти не сумуй, що скроні вкриті сріблом, То кожен день життя лишає подих, То кожна мить, то кожен крок, то кожен погляд - Це те, що є в житті таким потрібним.
Без погляду ти миті не побачиш,
Без кроку не наблизишся до неї,
А з миттю порадієш, чи поплачеш
І мить піде дорогою своєю.
Це та дорога, що залишилась позаду,
Там де твій перший день і перші кроки,
Вони з минулого шепочуть нам поради -
В майбутню мить, в майбутній день,
в майбутні роки…
20.02.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Есть друзья, о которых не пишут,
При людях говорить не хотят,
О которых как только услышат
Пошутить поострее спешат…
Это наши знакомые с детства
Это те, перед кем все равны,
Богачи и бомжи без наследства
Перед ними снимают штаны,
И садятся без тени сомненья,
Всякий раз, доверяя свой груз,
Отмечают, удобство сиденья,
Старый дед и внучок карапуз.
В одиночестве, тихо, смиренно
Он стоит и не просит еды,
Только будет ему очень скверно,
Если в трубах не станет воды.
Как охранник спокойный и смелый,
Наши тайны он гордо хранит,
От рождения чистый и белый,
И характер, как твёрдый гранит.
Без сомнения в каждой квартире,
Беззаветно он служит для нас,
Знают имя его во всём мире,
О, хвала тебе, наш унитаз!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2013
С добрым утром, город мой любимый,
Здравствуй, тихий город над Днепром,
Ты один, такой, неповторимый,
Зеленью окутанный кругом…
Ты судьба моя – моя надежда,
Вырос я с тобой, с тобой живу,
Радует твой облик, как и прежде,
Городом родным - тебя зову.
Среди тысяч городов, ты самый классный,
Мне с тобою все невзгоды нипочём,
Лучший город на Земле – мои Черкассы,
Мой, любимый, город над Днепром…
С неба дождик или солнце светит,
В день рабочий или выходной,
Ты меня, как друг, улыбкой встретишь,
С добрым утром, город мой родной.
Здесь не шумная, высокая столица,
Здесь не Киев и понятно не Москва,
Встретят вас приветливые лица…
И слышны простые, тёплые слова.
Пусть весна ворвётся свежим ветром
В переулки – улицы твои,
Месяц май украсит белым цветом,
И споёт мне песню о любви…
Среди тысяч городов, ты самый классный,
Мне с тобою все невзгоды нипочём,
Лучший город на Земле – мои Черкассы,
Мой, любимый, город над Днепром…
Валерий Заец 2011 – 2012г.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2013
Не спи, прокинься ,Україно, мила,
Змахни з очей осінніх днів дурман!
Навіщо ти, свою красу і силу
Запеленала в помаранчевий туман?
Важкого ж лантуха на плечі свої взяла,
Та й той дірявий , зав’язки слабі,
А що робить з ним, ти забула, чи й не знала,
І чи потрібен був ТАКий тягар тобі?!
Хмільний привіт з майдану посилала
І кисло посміхалася чужим,
А до своїх потилицею стала,
Вже й рідний брат тобі не брат, не побратим.
Тобі таки таланить на бездарних
Правителів «великих» і малих –
Юродивих нащадків предків славних,
Що боронили рідну землю від лихих.
Часи козацькі вже давно минули,
Нема тих гетьманів – славетних вояків,
А ці що нині..? У дугу народ зігнули!
Та тільки й чути, що вони із козаків.
Ці бідолахи зовсім вже не тямлять,
Що рвуть свою країну на шматки,
Ганьбою чорною плямують і безславлять
І схоже роблять це бадьоро, залюбки.
За крісла і портфелі посадові
Воюють, як помийнії коти,
Бо ці «кормушки» вельми прибуткові
Годують їм кармани і роти.
Ох, начувайтеся народнії обранці,
Бо і над вами є Найвищий Суд,
Цінителі свобод заокеанських,
Знайдеться і на вас гарячий кнут.
Торговці щедрі щедрою брехнею,
Ви слід в історії бажаєте лишить???
Та ладні лиш багнюкою своєю
У рідній хаті добре наслідить.
«Ми українці, нас мільйони!»- нам кричали,
«Багаті наші надра і поля..»
А самі безсоромно грабували,
Начхати, що це рідная земля.
І на людей… вам що до цього люду?!!
І на дітей, які зростають без батьків.
Батьки ж далеко по «європам» блудять
Копійки заробляючи гіркі.
Розбіглись, Україно, твої діти -
По «закордонам» спини свої гнуть.
Заробітчани… Як зірвані квіти,
З яких пелюстки скоро опадуть.
Одні шукають правду, другі волю,
А треті – крихту хліба і тепла,
Чекають на обіцяну їм долю –
На ту, що влада дати не змогла.
Шановне панство, різнокольорове,
Ви не за фахом взялись за труди,
Пусті діла, пусте і ваше слово
І йдете ви не знаєте куди!
Відкрийте очі! Досить! Зупиніться!
Та краще озирніться навкруги –
Це Батьківщина наша спільна, подивіться,
І українці вам не вороги!
І їм не треба «гори золотії»,
Лиш тільки миру, злагоди й добра
На цій землі, і трішечки надії.
Вже годі спать, прокинутись пора!
Валерій Заєць 2004 - 2005 рр.
P.S. УВАГА! Автор тексту не належить до
жодної з нині існуючих політичних партій і
ніколи не писав твори на замовлення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
- Куда идёшь ты, мой неюный друг?
Спросил я в зеркале своё отображенье.
- Имеешь ты, какие- то сомненья?
Тут зеркало, ответило мне вдруг.
- Пожалуй,… да, имеется тревога.
Не станет ли напрасен весь мой труд?
Куда ведёт, меня моя дорога
Или меня, пути другие ждут?-
-Не унывай!- стекляшка мне сказала,
Ты без сомненья полон сил, ты молодой,
Я на веку, своём стеклянном, повидала…
Идти тебе не надо, здесь постой.
Дорога, пыль, кюветы, повороты...
А вдруг споткнёшься или упадёшь?..
Смотри в меня и позабудешь все заботы,
Со мною, точно, ты не пропадёшь.
Я подарю тебе твоё отображенье
Без этой седины и без морщин,
Забудутся, исчезнут все сомненья
И для тревоги не останется причин…
- Пожалуй, нет, стеклянная душа,
Ответил я, – устанут мои ноги,
С тобой стоять. Уж лучше по дороге,
Пусть даже пыльной, побреду я не спеша.
С тобой усвоил я, уж точно нет сомнений,
В деяньях каждого укрыта соль и суть,
Ты отраженья подавай без искажений,
А я по-честному пройду свой трудный путь.
Январь 2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416094
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2013
« Боже, борони нас від хвороб,
недугів і медичних неуків!»
В.Заєць
Одна Маруська із села,
Коли була ще молодою,
В медичний технікум прийшла,
Бо стать хотіла медсестрою.
Їй так хотілось рятувать,
Людей від різної зарази,
Здоров’я їхнє поправлять,
Збавляти всіх від негаразду…
Ну просто ангел, молодчина-
Ця гарна, милая дівчина!
Навчання роки пролетіли,
Під клятвою диплом вручили
І вже дорослую дівицю,
Як бойовую одиницю
Рекомендують до лікарні,
Та не за те, що форми гарні.
За те, що вміє голки штрикать,
Чи порошків кому насипать,
Десь приліпити лейкопластир
Або на шию джгут накласти.
І вже працює молодая
Належно, рук не покладає.
От тільки думка їй свербить –
Як на таку зарплату жить?
Тут відгукнулись старші друзі
В біді не кинули Марусі.
Навчили – де, коли й від кого
Могоричі заполучать.
А можна й гроші, що ж такого...?
Робота – просто благодать!
Та й цього мало милій дамі
І без акцентів на рекламі
За подруг далі ще пішла,
Бо тихий бізнес почала -
Для хворих ліки на глюкозу
Маруся вміє замінить.
Нехай надворі грім чи грози
Тепер у неї не свербить.
Тепер в аптеку всі ті ліки,
Що купувались для каліки,
За півціни вона здає -
В Маруськи там партнери є!
І от в новеньких чобітках,
У модних «фірмових» тряпках,
Дівчина ходить на роботу.
І виявля про всіх турботу .
Ну просто ангел, молодчина.
Та тільки це усе - личина!
І звісно, є таке не всюди,
Але ж трапляються «іуди».
19.10.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Життя прожить не поле перейти,
Цю істину не варто забувати,
Прожити так, щоб було що згадати
І щоб не соромно було розповісти.
Пройти свій шлях, щоб сумніву не було,
Коли залишиться у тебе тільки мить,
Щоб не гнітило тягарем минуле,
Щоб вільно крок останній міг зробить.
Прожити, щоб не чулось звідусюди,
Мовляв не варто землю протоптав,
Щоб про життя твоє сказали люди,
Що ти - Творив, а не безглуздо витворяв.
Прожити й не боятися кохати,
Так, щоби серце було повне, до країв,
Ніколи віру і надію не втрачати,
Прожити так,
щоб не даремно ти прожив.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Мужі державні, депутати,
Чиновники і партократи,
Градоначальники заможні
І губернатори вельможні!
За ваші щедрі, світлі справи
Осанну треба вам співати,
Всіляко гімном прославляти,
Ви заслужили це по праву!
А право те народ вам дав,
Та хоч би хто із вас згадав,
Як той народ живе і мріє,
Про речі світлі і земні,
Як той народ живе в багні
В провінціях-периферіях!
Не на майдани вам ходити
І там балакать про пусте,-
Про «Ельдорадо золоте»,
Що для людей могли б зробити,
Як ті на вибори прийдуть
І вам свій голос віддадуть.
Ви завітайте у село,
Тільки не в те, де народились,
Чи то рідня, у школі вчились,
Чи то дитинство там пройшло.
Там все в ажурі і в порядку,
І світло там вночі горить,
Асфальт по вулицях лежить,
Там все чудово, просто гладко.
Тут вам подяка за турботу
І за проведену роботу.
І зовсім сумнівів немає,
Що земляку народ співає,
А дехто ладен цілувать,
Та не в чоло чи губи радо,
А трохи нижче і позаду…
Бо що ж словами прославлять?!
По вулицях, чужим селом,
Де ліхтарів не було зроду,
Пройдіть у слякотну погоду
Пізненько якось, вечірком.
Там звісно шлях покажуть люди –
Таку собі вузьку стежину,
Що натоптали попід тином,
Стежину, що була і буде,
Як і багнюка по-коліна,
Де чобіт не один загинув.
І будьте дуже обережні
Не оступіться ненароком,
Бо серед вулиці, під боком,
Калюжі тягнуться безмежні!
І маю вам сказать панове,
Що цей пейзаж таки чудовий.
Венеція! Не італійська,
А наша рідна українська!
Тільки гондоли не пливуть,
А так, де-інколи то гуси,
А то й колгоспники пройдуть.
Так першим, все це до вподоби,
А другі це багно клянуть.
І клястимуть на чом стоїть,
Бо напекло, давно болить
За ці роздовбані дороги,
За цю багнюку під порогом,
За передвиборчі «етюди»,
Які малюєте ви людям,
А потім наче й не було
Ні виборів, ні обіцянок…
Хай воно скисне те село !!!
Та без посади чи портфеля
Вам сонце гірше ліхтаря
І небо, як низенька стеля,
Бо не приносять хабаря!
Нажаль ви тільки цим і славні,
Це ваш «коньок», мужі державні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Я, дістаю... зі скриньки поштової,
Ні, не рекламу, як думають люди.
Вірно, газету міську «пречудовую»,
Маю надію - читати щось буде.
Перша сторінка, прямо аж сяє -
Погляд, на фото, серйозний дарує -
Ні, не Ілліч нас ласкаво вітає,
Рідний наш мер, нам про справи звітує!
Справ в тому році немало зробили -
«Змію зеленому» час вкоротили,
Сміття із вулиць хвацько прибрали,
Й грошей достатньо в асфальт закатали.
В оду дорогам, я вчитуюсь знову,
Тема асфальтна сумна і нервова,
Бо як водій знаю ямочку кожну,
І "проклинаю" службу дорожню.
І ось беру в правицю олівець,
Я меру відповім коротким словом,
Просте, нехитре слово - ЦЕ «КАПЕЦЬ!!!»,
Що на дорогах бачу знову й знову.
В свою автівку з ранку я сідаю,
Дивлюся на дорогу та й гадаю,
Чи їхати, чи ноги розм’яти?
Чому ж не можу соколом літати…?
Війни Великої, уже давно не чути,
І більш немає навкруги фашистів,
Та все ніяк не можу я збагнути,
Хто ж розбомбив усі дороги в місті?
Воронки, і бездонії провали -
І сум і жах на водіїв наводять…
Напевно "партизани" заблукали…
Що вздовж доріг в жилетах жовтих бродять.
Тихенько натискаю на педалі,
Як фари очі, роблю я, а далі,
І викрутаси витворяю і маневри –
Я рідну мову, вдосконалюю і нерви...
Переловити б, цих шкідливих "партизанів",
Нагородити добре тумаками,
І всіх відправити, адресою подалі,
Без вороття, розбитими шляхами!!!
10.06.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
До тебе рідна земле я лечу,
В твої поля, ліси, зелені луки…
Води джерельної я хочу досхочу
І впавши в роси змити пил розлуки.
Я хочу в травень, щоб сади навкруг цвіли,
Щоб соловей будив мене ранковим співом
І щоб достаток в кожну хату на столи,
Щоб люди живі були, не єдиним хлібом…
До тебе рідна нене пригорнусь,
Благословляла ти не раз мене в дорогу,
Я вкотре знов, додому повернусь
І в котрий раз, скажу тихенько:
«Слава Богу».
Тебе, я Батьківщиною зову,
В тобі, моє коріння золотеє,
Вже й гілля квітне сильне, молодеє,
Тобою рідна земле я живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Земля дощем, ранковим, вмита
І колос ситий, золотий,
Стоїть в полях… Шепоче вітер -
В траві високій степовій…
…Шепоче про тумани сиві,
Про те як квітку колихав
І про безкрає небо синє,
В якому хмари розганяв.
Ось промінь сонячний пробився
Крізь сіру мряку і розлився,
Стрімким, палаючим потоком
Аж ге-е-ен, куди сягає око.
За синій ліс, за водограй,
В широкі луки-медоноси,
Там, де веселка небо просить:
«Пусти до обрію… за край..!»
А он – де жайворон злетів,
До сонця тягнеться високо,
Защебетав, затріпотів…
І знову вниз – в жита широкі.
А далі тиша, лиш на мить…
І тільки вітер у колоссі,
Та без країв небес блакить…
І знову співом все знялося!!!
Земля дощем ранковим вмита
І вітер в травах шелестить
Про небо, хмари і про квіти
І день новий… Земля не спить.
Черкаси 2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013