| Сторінки (13/1252): | « | 11 12 13 | » |
Опять я альбомы листаю...
Что ищу там - лишь сердце знает!
Долго всматриваюсь,
как в последний раз,
В лукавый прищур этих глаз,
И форму сильных рук,
и эту непокорную челку…
И сразу – учащается сердца стук,
И становлюсь
наивной простой девчонкой…
И сразу спешу дотронуться нежно, небрежно,
До этих щек,
и погладить волосы непокорные…
Такие родные, шелковые,
такие иссиня-чёрные!
Моя ты песня, радуга всепланетная…
Сколько живу уже,
твоим дыханьем согретая…
Сколько боли, пережитой тобой,
на себя я забрала!
Спасибо, что выходил ты на бой
всегда с открытым забралом!
Спасибо, что будни мои
светлы твоими лучами,
Неслышно поют соловьи,
пролетая меж нами…
Спасибо за тёплый взгляд,
за слова, за внимание,
Что каждой улыбке рад,
за неимоверное понимание…
За то, что слово «обнять» для меня священно…
О, как я хочу упасть на твои колени!
Или хоть голову положить,
замереть бесконечно…
Два наших тепла сложить,
согреваясь сердечно...
Ничего не хотеть, не думать,
не решать…
Просто рядом сидеть, и одним
воздухом дышать…
Но проплыли года невпопад,
Нас тогдашних простыл и след...
Положу-ка альбомы назад...
Не успею сварить обед. :-)
08.06.2013 15:03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2013
Не надо, не надо, не надо
В обратном меня убеждать…
В аллеи весеннего сада
Ходили с тобою гулять.
Кружила, кружила, кружила
Нас тех лепестков канитель,
И нежно с тобой мы дружили,
И пел серенады апрель.
Неправда, неправда, неправда –
Синоптики нам говорят,
Что нет ни аллеи, ни сада,
И всюду сугробы лежат.
Я знаю, я знаю, что будет:
Тот сад, что в душе сберегли,
Ни ветры, ни зимы, ни люди
Разрушить вовек не смогли.
17.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460989
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2013
На вірш Микити Б. "Коли почуття переповнюють душу"
- - - Надія завжди є! - - -
Всім виглядом,
закрученим
клубком,
збагнув -
над прірвою.
Завис,
Завмер
перед
стрибком,
Окинув хмар
безмежжя…
Стрибнув.
Здійнявся
пташкою
увись,
Та полетів
над голим
узбережжям…
Там темний ліс -
пристанище
блукань,
Там пил завіс,
там все уже даремно…
Та зійде сонце знову!
Повернись!
Освітить
прірву,
море,
Ліс,
і землю!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455764
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2013
За мотивом твору Микити Б.
Почути очі…
Так незвично…
Почути…
Справді, є щось в тОму…
Прикутий
Поглядом до ночі
Ти слухаєш…
Із напів-тОну,
Із музики
Глибин таємних,
Де блиск зіниць,
Сердець розмова,
В очах
Єднаєш
Блискавиці…
Вона не чує!
Крешуть
ГрОми,
Не розуміє
Поклик небо,
Надія падає
Остання…
Коли
Причина
Невідома –
Не допоможуть
Запитання…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457081
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Ты такая светлая, солнцем зацелована,
Песня недопетая над родными долами,
Ивушка плакучая, иволга певучая,
Всё летаешь пташкою над родными кручами...
Где гнездо совьешь ты, под какими кленами,
Где летает суженый с крыльями зелеными?
Будь счастливой, иволга, пташка первозданная,
Самая прекрасная, самая желанная...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460629
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2013
Дихати… Тому, що ти поруч,
Тому, що торкаюся вуст жаданих…
Тому що йдемо ми обіруч.
Тому, що ти зі мною, коханий!
Поглядом тебе приручу,
Хочеш – і дихати перестану?
Але душі моєї не руш,
Душу залишу собі, коханий…
Вона зігріє тебе уночі,
Буде зіркою в час світання...
Якщо всю душу віддам тобі
Де буде жити моє кохання?
*********************
Дышать... Потому, что ты рядом,
И я тону в этих губ глубинах...
И потому, что ласкаешь взглядом,
И что ты - со мною, любимый!
Жестом одним тебя приручу,
Хочешь - даже дышать перестану?
Но лишь я в душу тебя не пущу,
Душу оставлю себе я, ладно?
Она протянет руки в мольбе,
Будет отрадою вновь и вновь!
Ведь если душу отдам тебе,
Где будет светом моя любовь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2013
Они плывут, в своей неспешности
Скользя.
Не осуждай, судить по внешности
Нельзя.
Они не тёмные, не светлые,
Но вслед
Слова несутся оголтелые
И бред…
Они – всего лишь непохожие
На всех.
Их чернота – ведь не безбожие –
Не грех…
Но птицы гонят чёрных их,
И небеса.
Вот так и падают друзья
В твоих глазах…
Вот так и рушатся мосты
От суеты.
И закрываешь душу ты
Для красоты.
Всё будто есть, но отражение
Молчит.
Лишь в тишине мотив забвения
Звучит…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460422
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2013
Візьми мою енергію душі.
Для тебе ясним факелом палає!
Горить, струмує, робить віражі,
Зникає, та до тебе повертає…
Візьми із нею прихисток від бід,
Та захист від сваволі і зневаги.
Вона лікує рани, топить лід
Та надає відваги і наснаги!
Вона бринить тихенько, як струна,
Коли твоя душа від болю рветься.
В обіймах ніжних захистить вона,
Розквітне в серці, тихо засміється
В очах.
Торкнеться ніжно спраглих вуст.
Пройде по тілу іскрами легкими…
Спаде полуда! Аж почуєш хруст,
Лиш тільки в тиші мовиш моє ім`я…
Черпай її, насичуй, не глуши
Ключі до щастя, радості, бажання!
Візьми мою енергію душі!
Віддай мені енергію кохання…
*****************
Возьми мою энергию души,
Что для тебя лишь факелом сияет!
Горит, мелькает, словно виражи,
Издалека к тебе лишь долетает!
И с ней возьми защиту от беды,
И нежность, что струится, словно стяги.
Она залечит раны, гасит дым,
Уверенность добавит и отвагу.
Она звенит тихонько, как струна,
Когда душа твоя от боли рвётся...
В объятьях нежных сбережёт она,
И расцветёт, и счастьем засмеётся!
Она коснётся нежно милых уст.
Пройдут по телу искры золотые...
Спадёт всё наносное... Слышишь хруст?
Очнёшься ты, услышав моё имя!
Черпай же, наполняйся, не глуши,
Чтоб были мы едиными с тобою!
Возьми мою энергию души,
Отдай своею трепетной любовью...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Весна прийшла із фарбів переливами,
І квіткою розквітла у душі!
Я знов легка, як марево над сливами,
Коли у сад злітаються хрущі...
І пахне все так п`янко і так солодко,
І так чудово пелюстки тремтять,
Як крильця моїх помислів прозорих,
Що в синє небо піснею летять!
Отак би йти - куди іще не знаю,
Збирати цвіт отой,
легкий, мов дим..
Забути все лихе. Торкнутись раю.
І сад назвати
іменем твоїм...
****************
Весна пришла со света переливами,
Цветком прекрасным расцвела в душе!
Я лёгкая, как марево над сливами,
Манящее на запахи хрущей!
А пахнет мне так пьяно, любо, молодо,
И так чудесно лепестки дрожат,
Как крылья моих пОмыслов узорных,
Что в синь небес под музыку летят!
Идти бы так - куда, ещё не знаю,
И собирать цветы, как белый дым...
Забыть тревоги все. Коснуться рая.
И сад назвать тот
именем твоим...
17.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
НЕ ПІДХОДЬ.
Дощ змиває сліди.
Топить в калюжах
перевернуті міражі.
Не підходь. Відійди.
Не чіпай мене, і нічого
вслід не кажи!
Лопнуло кохання твоє,
Наче бульбашки
в каламутній воді.
Щось надворі зимно стає...
Йду від тебе назовсім.
Не підходь. Відійди.
**********************
НЕ КРИЧИ
Не кричи!
Я тебе не боюсь.
Ти давно байдужий мені.
Замовчи.
Якось я обійдусь. Не данО.
ДокОри твої смішні.
Полічи.
Всі образи даремні,
Що враз
ти волаєш,
Наче оглох!
Закінчи
Цю розмову
нікчемну,
Із фраз,
Що не варті
Кохання
Двох.
*************************
ЗНОВУ?
Знову миритися?
Як набридло усе, хоч плач!
Перепросити
Знову повинна я?
Добре, пробач.
Яка різниця вже,
Хто тут перший
Почав діалог?
Терпіння криниця
Переповнена,
І стікає в ставок.
16.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460236
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.11.2013
Я завмерла. Не стало ди́хання.
А тоді - попустило трохи...
Вересневим безумством віхола
Враз накрила. Чи, може, ро́ки?...
У обличчя жбурляла золотом,
Рвала клапті в листковім пледі,
І в тунелі зникала молодість
На старому велосипеді...
Не спинити. Шляхи розмічені.
Не повернеться.
Не озветься.
...Озирнулася юна дівчина...
Ні, не я.
Відлягло від серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2013
Журавля політ
нам тільки сниться,
Солов`ї, синиці, – непридатні…
Слабаки.
Відкрию таємницю –
Краще всіх із них –
домашній Дятел.
Трудівник. На місці не сидиться,
Все майструє щось, про хату дбає.
Коли жінка почина казиться –
Враз дістане.
МІзки роздовбає.
Зразу налаштуйся на поразку,
Бо не він, сама ти твердолоба.
Не сварись із ним! Тут краще – ласка,
Дбай про нього.
Не розплющуй дзьоба.
Лагідно розпушуй капелюшок,
Ніжні речі прошепчи на вушко,
На вечерю навари галушок,
Із своїх жалів набий подушок…
Устели дупло теплом та світлом,
Зворожи коханням, наче трунком…
Буде Дятел любим та привітним,
Не з «довбанням» в дзьобі.
Із дарунком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460000
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.11.2013
Не дує? Вікно причинити?
Фіранки гойдає вітер...
Не спиться. Напевне, втома.
Послухай, ти завтра вдома?
Знов ні?...........
Сьогодні дорога наснилась мені...
Я знаю - все буде добре!
Так сумно, коли ти не вдома...
Ну що ти! Розбудимо сина!
Я знаю - я завжди красива.
О, що ти зі мною робиш!
Твій дотик як шал вогнений!
Я хочу, звичайно, хочу.
Цілуй же, це місце для тебе...
Спинися, зніму сорочку,
Відчути хочу всім тілом...
Кохаю тебе, кохаю!
Дай руку мені - полетіли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459807
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2013
Растёт пушистый кустик - бульденеж.
Его в моём саду садила мама.
В саду играя, я - совсем дитя -
Нечаянно там веточку сломала...
А ты, голубка белая моя,
Так бережно ту ветку подвязала,
И от морозов лютых января
С душой любовно кустик накрывала...
О, мама, мама, ты за всё прости,
За все невзгоды, и за все печали.
И что от смерти не смогла спасти...
И за цветок тот, сломанный случайно...
Теперь сюда я часто прихожу...
И кустик роз взирает удивлённо,
Как бережно в ладонях я держу
Комочек снега. Белое в зелёном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459806
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2013
Опять одна. Оркестрик отыграл,
Но в небе слышно музыки звучанье!
Как ярок, как возвышен был финал!
И как прекрасно-трепетно молчанье!
Вечерний сквер прохладою дарит,
Той, что бывает в середине лета.
Зажглись огни, витрины, фонари,
И я плыву в лучах цветного света…
Ты далеко… Ты рад, что зреет рожь,
И что в твоем саду налились сливы…
И если души ТАК ЛЕТАЮТ врозь,
Должна себя я чувствовать счастливой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459596
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2013
Опять люблю. Что было - отгорело
И было всё притрушено золой.
Но вдруг весной подснежник снежно-белый
Поднял свою головку над землей.
Он чист и свеж, как проблески надежды.
В нём - первозданной силы глубина.
Забуду, что сковало душу прежде.
Расцвел подснежник! И в душе - весна.
Она такая хрупкая, святая,
Она как первой ласточки полёт.
Из всех невзгод и дебрей прорастает,
Плотины рушит и запруды рвет!
И заполняет сердце вновь надеждой,
И светом озаряет жизни круг...
Опять люблю. Спасибо, мой подснежник!
Я заслоню тебя от зимних вьюг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459594
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2013
Все, что грезилось - не сбылось,
И уже не сбудется...
Кто придумал, черт побери:
Стерпится-слюбится?
Он хороший. Да он хороший,
Он замечательный.
И совсем не похож он был
На моих приятелей!
Я, наверное, очень юной была,
Глупой была...
И казалось что хватит нам
Одного тепла.
Все казалось сейчас начну
Идти на сближение,
Но была это не моя любовь,
А его отражения...
И все чаще думу думаю,
Думу унылую.
Не люблю я его. Не могу любить
Эти руки постылые
И все чаще другие глаза
Снятся ночами.
И если и будет любовь,
То будет не с нами!
Но ведь обещала тогда,
Что не брошу...
Да и как уйти теперь -
Ведь хороший!
И вот этого не могу простить
Ни себе, ни ему!
Как же мне сломать и разбить
Золотую тюрьму?
07.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459423
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2013
Відлунали останні акорди гітарних струн. Весь зал потонув в аплодисментах. Гарний вийшов ювілей «Мистецьких граней»!
Олексанра, Іванна та Тетяна так проникливо читали свої вірші. Справжнісінькі «три грації»!
Дуже сподобався уривок з вистави "Спадкоємець". Молодці актори!
І Юрій зі своїм проектом (Шакті Оркестра) так гарно зіграв на струнах душі!
Я жалкувала тільки про одне – що взяла з собою лише три троянди! Було бажання привітати всіх-всіх!
І ось я вже на шумній київській вулиці. Так не хотілося «пірнати» в метро, вирішила іти пішки до Хрещатика. Гарний вечір! Вітерець кружляє осіннє листя на тротуарах, і вогні, вогні…
Шкода, що ні з ким розділити оцю невимовну радість на душі! Коли емоції, розбуджені, трепетно-піднесені, ніби співають в тобі, і все довкола таке привітне, гарне, сяюче!
І раптом – якась п`яничка біля зупинки покликала:
-Агов!
-Ви мене?
-Так! Уявляєте, я плачУ за навчання в ліцеї 15 тисяч гривень!
-Вибачте?
-Ви не розумієте! 15 тисяч гривень! Це ж грабіж! Ось ходімте зі мною!
Схопила мене за рукав, і тягне! Люди почали оглядатися! Вона все чіплялась до мене, і я її «послала». Прямим текстом! Збила мені увесь святковий настрій! Але, не чекаючи від мене такого зухвальства, відстала, слава Богу.
Ні, не збила! Настрій тихенько повернувся, до захоплення додалася крапля веселощів, і я раптом подумала – добре, що я одна! Що ніхто не може вплинути на мене зараз! Що все це належить мені!
І цей теплий листопадовий вечір, і ці вогні вітрин та ліхтарів, і серпик місяця вгорі, і ця пісня вуличного музиканта «Ты, летящий вдаль, ангел…». Дякую, мій ангел-охоронець! Ти знаєш, що мені потрібно НАСПРАВДІ! Я, в своєму невігластві, все шукаю чогось ще кращого, ніж є! А треба просто радіти тому, що дається щедрою рукою просто так, БЕРИ! Користуйся!
І я йшла, жувала хрумтячу гарячу перепічку, запивала прохолодним пивом, милувалася чудовим вечором, і розуміла що, справді, не треба хотіти чогось іще! Треба жити. Просто жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2013
Ти бачив – світилося море?
Так дивно, як зорі нічні.
А хвилі котили узори
На плечі, на руки твої,
І пестили ніжно волосся,
Тремтливо торкалися губ…
Те сяйво примарно плелося,
Тримало нас на бігу,
В обійми штовхало, благало,
І чари вогнів на воді
Тоді нас удвох повінчали.
Які ж ми були молоді!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Доторкнулась душі - і душа
засвітилась іскристо...
Видно, чиста була і прозора, як те джерело,
Із якого пила диво-спокій я твій променистий,
Що упевненість дав у підтримці, і щире тепло...
Доторкнулась... Та мабуть вже вкотре
не сталося дива.
Знов я душу свою на усі закриваю замки.
Не збулось. Нехай доля твоя
завжди буде щаслива.
Нехай ангели сиплють під ноги тобі пелюстки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2013
П`ять років. Для людини надто мало.
Незріла ще, дитинна ще вона.
Та п`ятиріччя нашого журналу -
Для читачів хороша новина!
Блищить видання в новому убрАнні,
Так радо розкриває сторінкИ,
Та веселково розливає грані,
Розквітчує усіх митців думки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459019
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2013
Я тебя люблю.
Как цветок
Белоснежный - земное чудо.
Но не буду я
"гнать волну",
Прикасаться к тебе
не буду.
Нежно-мраморности лепестков
Я гармонии
не нарушу...
Не поставлю в вазу оков,
Не затрону
дыханьем душу...
Любоваться издалека
На озёрной глади я буду,
Не посмеет сорвать рука,
Не решатся коснуться губы...
Пусть нетронутая
цветёт
Здесь твоя красота земная.
В небо свой
устремляет полёт,
Равновесие выбирая...
Май 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458833
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2013
Вот и снова возвратилось лето...
Засветилась неба глубина.
Только я другим теплом согрета.
Тем, что знаю только я одна.
Среди серых и холодных будней,
И чужих, непознанных, миров,
Когда ничего уже не будет,
Я себе придумала любовь.
Я себе позволила поверить,
Что душа моя еще жива.
Среди ссор, страданий и истерик
Я ищу хорошие слова.
Я их через душу пропускаю,
И слова те излучают свет.
Посмотрите, люди, я - живая!
Кто сказал вам, что меня уж нет?
29.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458832
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2013
О, эта нежность белых хризантем!
О, эти звёзды!
Сердце замирает,
Слова пусты, язык в восторге нем,
И я лицом в их лепестки ныряю…
Вдыхаю… Надышаться не могу…
И обнимаю трепетно-небережно…
Спасибо, милый!
Средь житейский бурь
Такая вдруг лучистая надежда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2013
В кафе ми під парасолькою.
Неоновий шал вітрин...
В асфальті, неначе в дзеркалі,
Пливуть міражі машин...
Так хОроше, тепло, затишно...
Тут кава така смачна.
А очі твої - агатами,
І усмішка - осяйна.
Літає душа окрилена,
Вбирає твій сміх п`янкий.
О, як все чудово, милий мій!
Не прибирай рукИ!
Ховає дощу завіса нас,
Ліхтарики-світлячки...
Між нами - рожева віхола,
Де линуть слова палкі...
Кохання пульсує колами,
Багаттям в мені горить...
Душа відкрита, оголена,
В долоні її бери...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Відлунали останні акорди,
І актори вийшли на поклон.
Я під впливом.
Так хочеться плакати!
Цей солодкий вистави полон...
Не пускає. Я хочу продовження.
Хочу, щоб повернулась Вона...
...Приголомшена, заворожена,
А в душі ще бринить струна...
Та порожня сцена. Ось сходинки.
Гардероб. Номерки. Мій плащ.
Вже у сквері ми, із негодою...
"Щось сказав ти?
Не чула, пробач!"
Парасолька?
Ну є, звичайно!
Пригорнися. Не відпускай.
Витягай, діставай з відчАю.
І міцніш мою руку тримай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
"Поліанна" Елеонор Портер.
Відкрила для себе цей фільм! Подивіться обов`язково або почитайте книгу!
Маленька дівчинка з великим наповненням душі! Така мила, світла та відкрита людям, що її оточують!
Дитина, що вчить дорослих, як треба радіти життю. Розповсюджує навколо себе ауру доброти. Душа завмирає, плаче, тягнеться робити добро.
Не буду розказувати змісту. Кожен може відкрити свою Поліанну. Але кому зараз зле, немає настрою, кішки на душі шкребуть, кому здається, що світ навколо - сірі безкінечні будні - зверніться до Поліанни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458232
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 03.11.2013
Опять прошусь в твои объятья,
Как за спасением, иду.
Мой ангел, не могу скрывать я
Печаль, и слёзы, и беду.
Я знаю, милый ангел, знаю -
Уже ты сделал всё, что мог.
В твоих объятьях замирая,
Я снова слышу: "С нами Бог..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458039
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.11.2013
Задуха стоїть стіною.
Годинник с-тікає часом...
А ти ізнов не зі мною.
Не разом.
Не жде прохолоди тіло.
Ніщо не хитає фіранок...
А я розправляю крила
На ранок.
Зім’яті моїм чеканням,
Без до́торків обважнілі,
Пробиті твоїм гарчанням.
Вцілілі.
Вдихаю життя в пір’їни,
В долоні збираю відмерлі...
Бо знову до тебе лину
Крізь терня...
15.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2013
Чорна кішка у ніч чарІвну
Із небес пожирала зорі…
Величава, як королівна,
З очима, як аґрус, прозорими.
Її грація рухів, як музика,
Самовпевнена, самозакохана,
Від хвоста, до найтоншого вусика –
Чорна блискавка несполохана.
Насувалася з невідворотністю –
Орхідея чорна, прекрасна…
Зір притягувала жіночністю
Й недосяжністю одночасно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457856
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.11.2013
Привиділось щось у кутку…
Велике, безформенне, біле.
Картинку б дивитись чіткУ,
Та поворухнутись несила…
І що то за прояв стихій –
Велике таке, кострубате?
Чи привид незнаний, лихий?
Чи протяг гойдає халата?
Боятися чи розсміятись?
Свої я страхИ затамУю,
Швиденько закрию цей сайт,
А "мишку" у Привид пожбурю!
Ну, як вам такий результат:
Нявчить перелякана кішка,
По хаті тягає халат,
Де ззаду причеплена "мишка"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457855
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.11.2013
Вона – спіральним вогненим полум`ям
Вривається в ніч, вириваючи спогади.
Вона – стихія вогня, заклинає
його ім`ям,
І не ходить – літає над сходами.
Вуста – карміновий клей, очей безОдня.
Слова її – солодкий елей, зупиняють серця,
Але кохання її
не належить тобі сьогодні.
Будучи з нею, ти ризикуєш своїм життям.
Ти - смертний. Тобі її не спинити ніколи,
затям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457668
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.10.2013
Бежать!
Чтоб ветер бил в лицо, и в грУди,
В аллее тёмной намечать просвет,
И верить, что ещё найдутся люди,
Не скажущие:
"Вас здесь больше нет"...
Лететь оторванным листом осенним,
Когда ты никому здесь не нужна,
Но тот полёт является спасеньем,
Чтоб не изведать равнодушье дна.
Лететь,
бежать,
упасть на листьях скользких.
Удариться.
Разбить колени в кровь.
Мой Бог,
изведав испытаний стольких,
Я не хочу
приподниматься вновь...
Лежать в грязи,
тот листьев тлен вдыхая...
И плакать, слёз от Бога не тая...
Неужто я здесь - самая плохая?
За что всё это заслужила я?
Поднять глаза, от слёз уже седые,
И тыльной стороной убрать туман...
Ромашка сквозь асфальт свои простые
Ручонки протянула к облакам!
Растёт назло осенней непогоде,
Цветёт на многолюдной той тропе,
И, вопреки изменчивой природе,
Не унывает никогда, нигде...
И я с колен, как кошка, поднимаюсь,
Стираю кровь, отряхиваю грязь.
Не думайте, теперь я не сломаюсь!
Вот в этот миг я снова родилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457667
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2013
Зажглись фонари вечерние,
И отступила тьма.
Я в этом кругу доверия
Теперь уже - не сама.
Тепло, и на сердце радостно,
Светлинками устлан путь.
Не гасни только, пожалуйста,
Всё время со мною будь!
Ты мне полосу́ отмеривай
Комфорта и доброты,
Чтоб шла я с надеждой и верою
По тропке, что выбрал ты,
И чтобы тревога казалась мне
Глупою и смешной!
...Мой ангел с лучистым фонариком,
Что за моей спиной...
12.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456715
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2013
В тім казковім місці, де зорі
можна в руку збирати, як цвіт,
Де дерева яскраво-прозорі, і ліхтарики світяться з віт,
Де трава м`яка, наче постіль, і гриби ростуть їстівні,
Я буваю нечастим гостем, та так любо, так гарно мені
Дивним світлом насичувать душу, тіло ніжити в зелені трав…
Мій казковий ліс листя струшує, щоб промінчик на них упав,
Засвітився в очах небачено, поцілунком моїм зігрів,
І привів тебе на побачення, прямо з листя тебе створив…
З сяйва місяця, з дуба темного, з серця трепетного струнИ –
Падолистного, хризантемного та залюбленого, до весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
Золото.
Наче сколоте,
Під ногами.
Небо вилилось,
Перевтілилось
Вниз струмками.
СтОвбури
Розчиняються
Геть у хмарах.
Сяйвом золота
Непрозорого
Душі марять.
Враз засліплює
Як лелітками
Неба прОсинь.
Павутинками
Хмари виткала
Пізня осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2013
Осенний день похож на летний.
На солнце душу отогрей!
Тепло от этих дней последних
Бери, вдыхай, черпай скорей!
Но ты идёшь туда, где пусто,
Давно где нету никого.
Наедине с своею грустью
Светло чтоб вспомнить о былом...
И бродишь посреди развалин,
Обломков дома, кирпичей...
Здесь корпуса погибли фабрик,
Пустой участок здесь, ничей...
Но пробивается сквозь блоки,
Растёт, цветёт, буяет ввысь
И подорожник, и осока,
Хмель с ежевикою сплелись.
Ромашки поздние сияют,
Багряно ждёт чертополох
Последних бабочек порханье
И пчёл, летящих в сей чертог.
И небо! Облаками встретив,
Над всем раскинуло шатёр!
С опавших листьев стылый ветер
На травах создаёт узор...
И так же одиноко бродит
Собака старая ничья...
Как я, приюта не находит.
...И слёзы... Слёзы в два ручья...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456477
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.10.2013
Ложись. Я постель постелила.
За окнами темень давно.
Стучится под ветра порывы
Кленовая ветка в окно...
Ночник тёплый свет излучает.
Подушка твоя холоднА.
Ложись. Лампа тени сгущает.
И я не согреюсь одна.
Всем телом прижмусь, обогрею.
Ночник дотянусь, потушу.
Тревоги развеять сумею.
И вольности все разрешу...
Нырну в свою сказку, как в омут.
Что любишь - поверю опять.
Как славно, мой милый, ты - дома!
Не надо отчаянно ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456289
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2013
Скажи, ну разве ты меня просил
Быть одинаковой всегда,
всегда послушной?
Вчера любил и на руках носил,
Сегодня невесёлый ты и скучный…
Ты, милый, поостыл,
жирком заплыл?
Ленивый, успокоенный и тучный?
Да я тебя встряхну что было сил!
Подъём!
Сейчас тебе устрою взбучку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456288
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 24.10.2013
Перевернутий світ,
Перекошений.
Малювала політ
Збочений.
Місяць плив догори
Черевом.
Та струмками текло
Дерево.
А трава під кутом
Падала.
І не бачив ніхто
Райдуги…
Лиш іржаве щось
Розтікалося…
Тільки хмари їй
Удавалися.
Тільки хмари…
СлІдом задИмленим.
Тільки сльози.
Справжні, невтримані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Жовтогаряче листя навкруги.
Палає осінь полум`ям нестерпним.
З тобою нині – просто вороги.
Ні вдарити.
Ні влучити.
Ні вмерти.
Ні мститися,
ні глянути в твій бік.
Забути.
Осипайся листопадом.
Жовтогаряче полум`я в тобі
Загасне.
Заплететься виноградом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Ты понимаешь – порой осенней
Приходит зрелость с букетом бед,
Уже весны затерялся след.
И всё же ищешь в любви спасенье…
Тебе твердят – прекрати мечтать!
В погасшем сердце замолкли струны,
И никогда ты не будешь юной.
Но ты надеешься вновь летать…
Порой ночной в облаках витая,
И утром смывая обрывки сна,
Лишь зеркалу скажешь - опять одна…
Но вновь надеждой себя питаешь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2013
Мне никогда уже не быть другой…
Наивной девочкой с косичками смешными.
Не быть любимой, милой, дорогой,
Забыв, как ласково звучало моё имя…
Паромщик-время через рЕку лет
От брега «юность» так давно отчалил!
В том странствии нас били волны бед,
Покрыв лицо морщинками печалей…
Цунами, бури, штормы и гроза
Ломали тело в будней веренице…
Лишь в добрых, нежных, любящих глазах
Могла бы хоть на миг я измениться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2013
Там, де темно, і зорі падають,
Не втримАвшись в височині,
Я одне бажання загадую,
Що таке дороге мені,
Що не зламане, не розвінчане,
Із усіх його вибирай!
…Ти згадай оту юну дівчину,
Поведи мене в дивокрай.
Де іще ми такі закохані,
Де торкання, як сон, легкі,
А цілунки палкі, сполохані,
І обійми твої п`янкі,
Де у цілому світі – двоє нас,
Де між зорями наші сліди…
Кажеш, зникло все?
Золотий Пегас
Хочеш,
нас віднесе туди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
Давно вот так не ехали вдвоём.
Вдвоём когда в последний раз мы были?
Серела трасса, вымыта дожём.
Жизнь под колёса
уходила в милях.
Молчать нельзя.
Не выспавшийся, злой
Ты мог уснуть,
и мир наш опрокинуть…
Из глубины пришло: «Он не чужой.
Как я могла его из сердца вынуть?
Чем заменила? Гордостью своей,
Придирками,
сомненьями,
злословьем?
Забыла я круженье вешних дней,
Тот светлый путь,
что строили с любовью…
Не охраняла, не ткалА покой,
На наш уклад бросая взгляд унылый.
…Так бережно ведёт машину… Злой,
Но – до слезинки – мой…
И я сказала: «Милый, …………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2013
Тихо гаснет дневное светило,
Где-то ветер прилёг почивать.
Я в объятьях твоих забылась...
Погоди, не смей отпускать!
Дай побыть мне ещё желанной,
Долгожданной, любимой твоей...
Для тебя это, может,странно -
После холода прежних дней
Вдруг сама пришла отогреться,
Прижимаюсь ещё сильней...
На кого же мне опереться
Среди будней и мелочей?
Где мечтать мне ещё о счастье,
Как не в этом кольце из рук?
Завернусь под сердцебиение,
Отвлекусь от проблем, разлук...
Отогреюсь, отмаюсь, раскаюсь,
И придумаю всё, что хочу...
Ладно, хватит. Уже поднимаюсь.
Солнце село. Я лампу включу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2013
Гасне світло на обрії неба.
Десь у кронах грай-вітер затих.
Не тривож мою душу, не треба!
Дай побути в обіймах твоїх...
Не торкайся словами, як криця,
Про буденні діла промовчи.
Те, що може тобі - дрібниці,
То для мене чуттєві ключі.
Що з забутих глибин таємних,
З-під намулу збайду́жілих фраз,
Повертають на рідну землю
Двох таких здичаві́лих - нас.
Я із трепету, із мовчання,
Коли мову ведуть тіла́,
Знов намрію собі кохання,
Так, як я лиш колись могла...
Загорнуся у тебе, як в долю,
Ще хвилину відчую тепло...
...Ні туги́, ні відча́ю, ні болю...
Добре, годі. І сонце зайшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2013
А любовь - она живёт в нас.
Дремлет тихо,
как большой кот.
Ждёт "своих", родных, - прищур глаз.
Рук своих, чтоб приласкать,
ждёт.
Всё равно ей - осень или весна,
Только лишь повеет теплом -
Пробуждается от сна она,
Возвращается она в дом.
Грациозно скользя меж,
Отражениям своим в такт,
Избавляется от всех "нет",
Принимает только все "да".
Раскачает полотно штор,
Распахнёт навстречу окно,
И заполнит собой двор.
Ей парить природой дано.
То сорвётся вдруг со всех лап,
Расшалится по паркету юлой.
И приляжет
ждать опять нас.
Замурлычет:
"Возвращайтесь домой..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455098
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2013
Благодарю за то, что ты была.
Благодарю за то, что не прощала.
И что себя от "порчи" берегла.
Я слабою была.
Я сильной стала.
Всего не вспомнить и не позабыть.
Остались вехи в перекрёстках судеб.
Но у тебя училась я любить
Того, кто рядом.
Трепетно и трудно.
Тоску и боль в грустинки заплетать.
Над женской долей так надрывно плакать.
И всё ж опять травинкой прорастать,
Любовь и нежность
между строчек прятать...
Благодарю за то, что обрела
Я наконец своё земное счастье.
За всё, что ты с душою отдала,
Благодарю.
И пусть тебе воздастся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455040
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.10.2013
Осінь. Пора року, коли душа починає вірити в казку… О цій порі маленька зелена Жабка раптом перетворюється в прекрасну рудокосу Царівну, розцвічену багрянцем. Коли щедра природа стелить під ноги золоті килими. Ніби отой Іванко-Дурник, що не зміг впіймати Жар-Птицю, а тільки видрав декілька яскравих пір’їнок з розкішного хвоста. І вони повільно кружляють у повітрі, осипаючи тебе золотим дощем…
Ідемо з чоловіком осіннім парком. Вечоріє… Я тулюся все ближче, і ніяк не хочу відпускати теплої сильної руки, переплетеної з моєю. Завтра йому їхати. На тиждень, до батьків. Холодні ранки без нього. Густі тумани за вікном, одинокі вечори. Не хочу відпускати. Розумію, що треба…
– Що привезти тобі? Картоплі? Буряків? Моркви? – коханий вже настроєний на дорогу, думками вже там.
– Привези мені золотий осінній букет. Щоб не в’янув…
– Ой, не знаю, – посміхається – Чи ще цвітуть у мами у садку квіти. Я постараюся. Але дорога дальня. Ти ж знаєш…
Знаю. Але вірю, що він щось вигадає. Для мене…
…Сьогодні Він уже буде зі мною. Поспішаю з роботи додому. Схвильовано дихаю чистим, ледь гірким осіннім повітрям із запахом падолисту… Відкриваю двері. Вмикаю світло. Заходжу в кімнату. І застигаю в німому захваті! На столі, в найкращій кришталевій вазі, жовтогарячі ліхтарики на тоненьких стебельцях… Фізаліс! Осіннє диво! А з-за балконної штори веселими вогниками виблискують Твої темно-карі лукаві очі!
Любий! Моє осіннє кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454951
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2013
Так долго я шла к этому шагу.
Через годы одиночества и неверия.
А рецепт счастья оказался на удивление прост.
Живём с мужем более 20 лет. Бывало всякое. Будни, рутина,частые ссоры убили то первое и светлое, что было когда-то... Я уже привыкла абстрагироваться и не замечать его вспышек гнева. Пропускать мимо. Не реагировать. Иронично улыбаться в ответ.
Я уже несколько раз "создавала себе кумира" из воздуха, моих фантазий и грёз, влюблялась в него, и несла это чувство по жизни в хрупком сосуде, именуемом "душа". Светилась изнутри, и освещала этим светом свои унылые будни, грела ребёнка и мужа, с открытой улыбкой шла по жизни навстречу людям. Но этого света хватало ненадолго, к сожалению. Не поддерживаемый никем, он быстро гас...
И вот, при примирении после очередной ссоры, мой муж как-то спросил: "Чего же тебе надо? Чего тебе не хватает? Я же - с тобой!"
И я глубоко задумалась. Действительно, чего? Тепла. Защищенности. Открытого выражения чувств. Нужности кому-то. Как человек, а не домашняя прислуга... Но как это объяснить просто и доходчиво, не морализируя долго? Моему Марсианину, который мыслит и действует другими категориями?
Я отключила разум, и попробовала ПОЧУВСТВОВАТЬ всё это. И сказала первое, что пришло мне в голову: "Обними меня". Это волшебное ощущение. Когда твой мужчина всем телом обнимает тебя за спину... Сильные руки на твоей груди... Голова на плече... Тёплое дыхание на щеке... Такая... защищенность от всего мира... Такое разливается щедрое тепло, и впитывается каждой клеточкой кожи... Такое томление в груди... Такая нега, и страсть, и покой... Как в детстве,когда веришь, что мама, обнимающая тебя - это весь любящий тебя мир! Чувство, что ты нужна, и что тебя любят!
И первых две недели после разговора, какой бы уставший, голодный, с тяжёлыми сумками, он ни приходил с работы, он первым делом обнимал меня... И я ощущала тихое счастье. Не забыл, что мне это НЕОБХОДИМО.
Первых две недели... А потом стал забывать... Если о счастье напоминаешь - оно перестаёт казаться счастьем...
Обними меня, милый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454803
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 16.10.2013
Одна половина неба чиста, прозора, синя.
Хмари важкі та сірі вітер навстріч несе...
Одна моя половина радіє погожій днині.
Інша - давно у смутку, їй осоружне все.
Вдивляюсь у даль бездонну
в своїй примарній надії,
Що все буде добре нині, що буде чудово все...
Та небу давно байдужі усі мої думи-мрії...
Хмари важкі та сірі
заполонили все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2013
Испив свободы чашу до конца,
И в "Я" своё в конце-концов поверив,
Я убираю руки от лица,
И наглухо я закрываю двери...
Неуязвима для шипов и игл.
Ни пристыдить, и не задеть больнее.
А "милый", пусть идёт ругать других!
Я больше не несу ярмо на шее!
Свободна. Не волнует колкость фраз.
И лишь ирония в глазах и речи.
Осталось "Я", и нету больше "НАС".
Лишь время-лекарь боль мою излечит.
Ты будто здесь, но нет тебя давно.
И просто всё, как дважды два - четыре.
Два одиночества, изведав бездны дно,
Живут в холодной и пустой квартире.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453642
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2013
А взимку тут не буде листя.
Тут буде тихо, як у сні...
Кущі ожИнові сплелися,
Та сяють ягідки рясні.
Під прохолоду вересневу
Кружляє листя золоте...
Душа ще тягнеться
до неба.
Але вже квітом
не цвіте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2013
...В моей неказистой лодочке
Ни вёсел нету, ни дна...
Плыву по теченью времени
Меж жизненных волн одна.
Тебе доверяю, Вселенная,
Самой выбирать мне путь.
Не буду гадать о будущем,
О прошлом не вспомню ничуть...
Плыву... Лишь живу - и радуюсь
Я смене ночи и дня.
Что ждёт меня - не догадываюсь.
Пусть Бог решит за меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453514
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.10.2013
А краплі в воді - колами
Розходяться, перетинаються…
І листя клаптями жовтими
Тихо так осипається…
Лиш чути дощу музику,
Завмерли усі прояви…
А серце моє – човником –
Пливе, до країв переповнене…
Нічого уже не станеться,
Осіннє сумне озеро
Вздовж долі кудись тягнеться…
І край його підморозило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Солнце моё, сегодня ты было со мной!
В отраженьях витрин, в стёклах домов, в душе!
Столько было его, как счастья, Боже ты мой!
Чистая синь, золото облаков, радость на вираже!
Солнце - летело за мной, пролагало маршрут
Рядом, немного сзади, опять впереди, везде!
Искрились глаза, и грели лучи, которые мне не врут,
И так хорошо, уютно мне в этой среде!
И - знаешь - вечером, там, вдали, над рекой,
Радуга вдруг раскинула краски, как шарф большой!
И знаю я, верю, это - мне знак такой,
Что всё плохое - ушло. Будет всё хорошо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450976
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2013
иллюстрация Суламифь Вулфинг
Волны поют
Песню мою,
Бьётся о скалы прибой.
Жизнь на краю...
В этом бою
Мы проиграли с тобой...
Слышишь, душа?
Слёзы дрожат
В точках невидимых глаз.
Пеной морской
Стали с тобой.
Солнце спалИт сейчас!
Слышишь?! Молю!
Я так люблю!
В сердце твоём бы жить!
Но - не судьба.
Страсти раба,
Я не смогла убить...
Я не смогла.
Слышишь, жила
Только одним тобой!
Тает волна,
Я не видна...
Бьётся о скалы прибой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450830
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2013
Вы знали чувства умирание?
Когда, печалясь и дрожа,
Без тёплых слов, и без внимания,
Льдом покрывается душа...
Перестаёт качаться маятник,
И равнодушье на лице.
Уже не мечешься, не маешься,
Перестаёшь страдать в конце.
А если мысли пробираются,
Куда заглядывать нельзя,
Отпустишь чувства, зазеваешься,
И тут же просится слеза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450829
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2013
Обними меня, ангел, нежным своим крылом.
Если крылом не можешь – тёплым окутай плащом.
Спрячь от тоски и грусти, каплю надежды дай.
Пусть то, что сжимает – отпустит, прочь улетит печаль.
Не покидай меня, ангел, ты ведь со мной – один.
Друг, любимый, советчик, раб мой и господин.
Как безысходность подступит, мысли пойдут за край,
Скажи, что ты меня любишь. Каплю надежды дай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450440
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2013
Холодний світанок.
Росинок серпанок.
Стежина волога від сліз.
Я - Мавка чи бранка?
Твоя полонянка?
Мовчить зачарований ліс.
Блукаю. Шукаю
Тебе серед гаю.
Агов! Відгукнися, молю!
Я тут пропадаю...
Кохаю. Всихаю.
Краса відцвітає в жалю.
Не кличе. Не чує.
До лісу втечу я,
Де той, що сидить у скалі.
Загинути мушу.
Віддам йому душу.
Усе, що лишилось мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
…І в тім була моя провина,
Що я чужого солов`я
Хотіла слухати невпинно,
Хоч приручала і не я…
Не я безсонними ночами
Все лікувала від розлук,
Не я від волі відучала,
Не я зерно давала з рук.
Як дуже зимно наставало,
Не я у човнику долонь
Маленьку пташку зігрівала,
Із серця крешучи вогонь.
Не клопотала вечорами,
Щоби раділа птаха вдень,
Не я була за тата й маму,
Не я співала їй пісень…
І хоч давно немає клітки,
На волю пташка не летить!
В ній вдячність, і кохання зірка,
І ніжність трепетно дзвенить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Выдувает,
сметает,
срывает
остатки тепла.
Лист швыряет в окно осень.
Я такой
неутешной,
пустой
и закрытой была
Когда ты меня просто бросил...
На ветрУ
как былинку
качает,
ломает боль.
И слезами печаль глушит...
Но на дне,
недоступна ветрам,
догорает любовь.
Равнодушьем не выстудить душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447148
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013
Пока дышу - я буду всегда любить.
И в дождь, и в снег,
Я буду "падать в траву"!
Затишье.
Томленье.
Желанье.
Рывок.
Разбег!
Взлетаю! Люблю!
Горю, а значит - живу!
А значит,
дарю тепло,
улыбку
и свет,
Всем тем,
кто мне сейчас
навстречу идёт!
Раскройте глаза,
и окна,
и дУши - в ответ!
Проснитесь!
Очнитесь!
Влюбитесь!
И мир расцветёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447144
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013
Как промокла листва - отражает асфальт
зеркалом.
В этом озере снов искривляется всё
кверху дном.
Но твой мир - он другой - там любовь, как прибой,
ливнями!
Так тоскливо одной, я хочу быть с тобой...
Позови меня!
В этот дождь упадём, будем только вдвоём
значиться.
И объятья сердец мы сомкнём, наконец,
спрячемся
Под деревьев крыло. Всё что было, прошло,
схлынуло...
Замело, отжило... Слышу сердца тепло!
Ты люби меня!
Не стереть, не забыть, тебя вечно любить
надо бы!
Этот дождь - он пройдёт, снова солнце взойдёт -
радугой!
В бриллиантах - роса, и сияют глаза
дивные.
В этом море из бед, позабудь слово "нет"!
Не покинь меня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446959
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2013
На семи вітрах, за туманами,
Як підбитий птах - серце зранене,
У ділах пустих все життя мине…
В шал обійм твоїх ти поклич мене!
В очі сірі дивись заворожено,
Бо без тебе вже жити не можу я.
Ти з`явись, прилинь, сонце осяйне,
Як останній раз, ти кохай мене!
У полон візьми своїх дужих рук!
Серце зморене мерзне від розлук,
Серце зморене, не відпущене…
До останніх днів не покинь мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
...прочитавши "Час не лікує"
Олександр Деркач
А час – він стирає біль, лишаючи спогади,
Життя твоє на нові іде віражі…
Подумай – якщо весь час було б тобі боляче,
То як із цим продовжити можна жити?
А час – він стирає обличчя, звуки та запахи,
Приглушує, в небуття заховує крах.
І ти, коли вже втомилася зовсім плакати,
Вже не згадуєш той, самотності страх.
Так сталося може, з самого веління Божого.
Може, було уроком на тім рубежі.
Ти не чекай тільки ліків чудесних від болю.
Встань. Згадай все хороше. Собі поможи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
Ты сказал, чтобы я отраженьем была,
Не летала.
Только крохи мела с твоего я стола,
Подбирала.
Чтобы в будничных днях без тепла, без огня
Я светила.
И без чувств, не любя, я волненье твоё
Ощутила…
Ты хотел, чтобы лишь притяжением тел
Я держалась.
Чтоб забыла себя, приняла свой удел,
И сломалась.
Но летает душа, не ведётся на лесть
Горделиво,
И пылает во мне эта сладкая месть –
Быть счастливой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446783
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2013
Когда осень закрасит всё серым,
Выцветут краски,
Поступки,
Мысли,
Душа.
И закроются яркие, светлые двери
Поглощающей ласки,
Уступок,
Жизни,
Дрожа,
Ты станешь блуждающим телом…
Среди потерь,
Неверия,
Забытья
И лжи.
Скажи – душа навсегда на юг улетела,
Чтобы ключи искать
В потерянное
Счастье твоё,
Скажи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446287
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2013
Вдивляючись в квіти осені, під темною парасолькою,
З дощами її непроханими, з світанками непрозорими,
З калюжами темно-сірими, де краплі злітають птицями,
Милуюсь останнім дивом я – ошатними чорнобривцями.
Такі золотаво-сонячні, з червоною оторочкою,
Немовби усмішка донечки в квітчастій мережній сорочці,
Неначе розлите золото так щедро, так безкорисливо
Яскраві квіти-метелики злетівши, в повітрі зависли!
Дурманять солодким запахом, останнім привітом радують,
І стійко стоять під заморозь, коли жовте листя падає.
Стоять. Не чорніють, і світяться маленьким яскравим факелом.
Так гарно. Так обіцяюче, що все буде добре завтра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445868
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2013
Я не знаю – к радости или к беде,
Грезилось когда-то -
Танцевала девочка на воде
В море, до заката…
Тоненькой былинкой, как в ту весну
Из тепла и света,
Заплеталась в неба голубизну,
Уносила лето…
Всё тепло, и радость, как в пелену,
Волн едва касаясь,
Собирала в бездну, на глубину,
От себя спасаясь.
Всё топтала она ногами боль,
Чтобы та не всплыла.
Видно, что её подвела любовь,
Не договорила,
Не допела, нежности не дала,
Посмеялась только.
Танцевала девочка как могла,
Нелегко и горько.
Море принимало обиды, боль,
И на дне топило.
Только не смогло погасить любовь,
В небо отпустило!
Заалел закат, облака над ним
Загорелись светом!
Ты танцуй, танцуй! Не вернуть назад
Ни любви, ни лета!
Но осталась – бабочкою – душа,
Море слёз солёных…
Надо жить. Пока можешь ты дышать
Не утонешь в волнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445846
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2013
Полотно було чорним.
Незвичайним,
Отим глибоким
кольором темноти,
Коли зупиняється серце,
І виникають світИ.
А фарба
Була лише біла.
І трохи червоної крові
Із рани в душі,
І на ножі...
І змазаний слід кривавий
Від пальців твоїх
На чорному полотні
Вдалині.
Але кохання моє
Не вмерло,
Коли ти пішов...
В серці полум`я
Іскри скресло,
Засвітилось в очах,
Побігло по венам,
Просочилось крізь шкіру рук,
І кінчики пальців моїх
Засвітились вогненно.
І доторки рук
Малювали зорі на полотні.
І метеоритні потоки.
І місяць уповні.
А внизу - білий
Маленький човник.
І ми в ньому двоє -
Дві тіні на темному тлі.
Небо. Зорі. І двоє нас на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
Где-то ходит под чёрным парусом,
В тумане немыслимом.
Мой корабль – Летучий Голландец,
С парусами обвислыми…
Когда штиль, и погода жаркая –
Я парю над волнами.
Альбатросом, иль белой чайкою –
Вод касаясь крылАми.
Но когда непогода в гавани,
Всё затянуто мороком.
И штормит – невозможно плаванье,
Не хватает мне пороха
Отряхнуться, отбросить нервы,
Навести лад и глянец –
Из тумана моих суеверий
Возникает Голландец.
Душит волю, движенья сковывает,
Нагоняет печали…
И тогда со стальными оковами
Остаюсь на причале…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445067
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2013
[i] Тобі, мій щирий друже...[/i]
П’янкість літнього саду,
Яблук дух захмелілий...
Наші весни – позаду,
Тим мені ти і милий,
Що, мов соком налите,
Стигле, зріле бажання,
Пристрасть нашого літа –
Твоє пізнє кохання...
Ароматом дурманить,
Манить світлом рожевим,
І загоює рани,
Викликає пожежу,
У душі і у серці
Б`ється птаха мрійлива...
Кружить, ніжиться, в’ється!
І така я щаслива!
***************
Без доріг і стежинок
Я піду за тобою...
Лугом, полем, травою,
Там, де квіти по пояс.
Різнотрав`ям безмежним,
Чебрецем, лободою
Огортай обережно –
Мої рани загоюй...
Будуть ніжні торкання,
Не цілуй, не примушуй!
Як розбудиш кохання –
То віддам тобі душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2013
Пророчество гласит :
«Есть на свете лишь одна Диана, которая найдёт в себе Артемиду. И сольются девушки в едино, и настанут чудеса. И только одна Диана достанет до Луны-Селены, и сможет волшебство прийти на землю»
Когда божественной Диане, что всё живое бережёт,
Что гордо женственность несёт,
И род людской хранит священно,
Час пробил сбросить свой хитон,
И подготовиться к успенью;
Она свои воззрила виды
На лоно юной Артемиды…
Охотница, юна, мила,
Что целомудрье берегла
И плодородие дарила.
Диана девушку воззрила
И в ПОЛНОЛУНЬЕ, в час волшебный,
Испив магический целебный
Отвар, заснув, себя не выдав,
Диана стала Артемидой…
И всё бы вышло непременно,
Когда бы не Луна-Селена.
__________________________
Женщина.
Святая и грешница.
Столько в ней
С рожденья намешано!
Женственность,
Коварство и жертвенность,
Магия, расчёт и божественность!
Женщина.
Звезда и сияние.
Нежность в ней,
И шарм, обаяние.
Мудрость лет, и детские шалости,
Доброта, и мелкие пакости!
Женщинам
Обиды прощаются.
Повесне
Их любят, встречаются,
На руках
Их носят и маются.
В облака
Возносят, и каются…
Женщины…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444918
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2013
Як Озера нема без глибини,
І як без пекла не існує раю,
Із підсвідомості приходять сни.
Повір, я не сама їх обираю!
Як тінь і світло. Як мораль та гріх,
Як думка в противагу почуттям,
Це йде самЕ з тримких глибин моїх,
І це керує всім моїм життям.
Безодня манить пристрасті крилом,
Розумні речі залягли на дно,
Що станеться з усім моїм єством,
Тій темній суті завжди все одно.
Це нездоланно. І здоровий глузд
Тут ні до чого. Волю почуттям!
І знову розбиваю душу в друзки,
За задоволення плачУ своїм життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Как ты назвал меня? Принцессой?
Но я способна на полёт!
Ты на корзину шар подвесил.
Что, полетели? Небо ждёт!
(к Хуго)
Я отрываюсь от земли.
Смотри! Лечу! Земля под нами!
И где-то маревом вдали
Печаль рассеялась волнами!
Лечу! Касаюсь облаков!
Восторг и смех, немного дрожи.
Ведь если что случится вновь,
Здесь, в небе, кто же мне поможет?
Ты - незнакомый и чужой?
Иль этот шар, что так прекрасен?
Да, он надёжный и большой.
А ты? Насколько ты опасен?
Ах, всё равно! Огонь, гори!
И ветер - дуй! Волна по коже...
Полёт, что ты мне подарил -
Он равнодушным быть не может!
Ты не напрасно приходил,
Чтоб разогнать ночные страхи...
Огонь в глазах! Огонь в груди!
И не нужны здесь крыльев взмахи!
Я в прошлое захлопну дверь.
Что впереди - ещё не знаю.
Но я - свободна от потерь!
Я - фея воздуха
земная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444688
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.08.2013
Як на гнучких павучих лапах,
Повзеш по стінах в напів-тьмі...
То розпадаєшся на атоми,
Враз - тролі згорблені, німі.
То чорна, сіра, то прозора,
То знов - тонка, як волосінь.
І закриваєш все довкола -
Жахлива, незбагненна ТІНЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444598
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.08.2013
Прочитала вірш Ксенії Ен «Димна істота».
Цікаво. У кожного – своя істота.
Здрастуй, моя істота з туману.
Ти безтілесна.
Не друг, і не ворог.
Та коли чорні купчаться хмари,
Ти завжди поруч.
Ні, не наділена серцем великим,
Де б там містилось?
Дивна, мінлива, багатолика,
Ніби із пилу.
Я уявляю – ти трансформуєш
Думку і мрію.
Шепіт душі найменший почуєш,
Зміниш подію.
В вечір холодний в рамі віконній
Впишеш «кохаю…».
В мареві літнім десь на осонні –
Море безкрає…
Розум безсилий, спроби намарні, дивні,
Натомість
Пристрастю манить істота з туману –
Моя підсвідомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2013
Жовтим медом осіннім
І гірким ароматом.
Світлом сонячним, дивним,
Що тобі не пізнати…
Теплим леготом літнім,
Оксамитовим глянцем,
Шлють проміння привітно
Як закружене в танці…
Чарівні королеви,
Поцілунок останній…
Не чіпай хризантеми!
Хай цвітуть до смеркання….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013
Прийди в сей день ты в храм.
И поклонись
Святым иконам. Жизнь свою осмысли.
Покайся, помолись и причастись.
Преобразись в делах своих и мыслях.
Как наш Господь, белее снега стань.
И отпусти и скорби, и заботы.
Очистись от грехов ты, не страдай.
Святая вера даст тебе свободу.
А после горстку яблок освяти.
Раздай плоды чужим ты, и знакомым.
И лето красно песней проводи.
Душа, и мысли будут невесомы…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2013
Дивись, дитино, чорнобривців цвіт.
Його переплету в букетик з маками.
Ось деревій. Їм лікуватись слід,
Коли у тебе пальчики подряпані.
Оце полин. Пахучий та гіркий.
Тобі ще рано знати стан полинний.
А ще він лікувальний. І такий –
Як справжній символ неньки-України.
Стійкий. Незламний. Жовто-золотий.
На синім небі так яскраво квітне!
Солодкий дух у нього та гіркий.
Чужим – табу, а до своїх привітний.
Васи́льки… Чуєш, дому аромат?
А ось і миколайчики блакитні.
І колоски. Біжи, дитино, в сад,
Я бачила, що айстра там розквітла!
І кетяг горобини ось, дивись -
Родину укріпляє, думи-мрії.
Ну, що, моя хороша, посміхнись!
Ходімо! Нині – свято Маковія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2013
Не проклинай.
Бо відлунням лунає дзвін.
І не зчуєшся –
Поверне́ться розплатою.
Не убивай
Словом лихим навздогін.
Світом замаєшся,
В чужій біді винуватою…
Краще пошли
Про́щення за гріхи,
В серці своїм
Зло не держи накоплене.
Будуть жалі
В нас замість слів лихих.
Словом таким
Обра́за та біль розтоплені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2013
Знову літо розквітнуло айстрами,
Диво-зорями на землі.
Різнобарв`я квіткового настрою
Проганяє мої жалі.
Айстри світяться фарбами літніми,
Чисті й свіжі, умиті в росі.
Всім відкриті, прості і привітні,
У своїй світанковій красі.
Ніби зорі небесні спустилися,
Щоб розрадити душу мою.
Не привиділись, не приснилися,
Щедро-промені віддають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Упали сльози - перестиглі роси...
Чому несправжнє? Бо лише моє?
Але поетів скаже стоголосся,
Що на землі таких багато є.
Згадайте про Петрарку та Лауру,
І Дульсінею, що була лиш сном.
Чому не можу рватися за мУри,
Коли лише фазенда за вікном?
Моя душа не може не літати.
Не може не світитися добром.
Я буду і за мурами кохати,
Хоча лише фазенда за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Солнце моё,
Не уходи!
Снова – одна?
Снова – дожди?
Снова глухой
Звук в пустоте?
Снова со мной
Будут не те?
В окна – луна,
Снова без сна…
Плачу… Ему
Я не нужна…
Знаю – любил…
Верю – устал…
Голос забыл,
Нежность забрал,
Мне холодней
День ото дня…
Руки твои
Помнят меня?
И в темноте
Ищут глаза?
Нежность забыть
Нашу нельзя!
Хочешь – люби,
Можешь – прости…
Только ты мне
Снова свети!
…Солнце моё…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440127
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.07.2013
(Моєму чоловіку)
Мені тебе зоря наворожила,
Коли я вже літати не могла…
В тобі черпала я натхнення й сили,
Як воду із гірського джерела.
Ти був собою. ПрОстим і веселим,
Але до болю рідним і своїм.
І засвітилася моя оселя
Тремтливим теплим поглядом твоїм.
Ти був звичайним. Не писав сонетів.
Заварював для мене каву й чай.
Та обіймав палкіше всих поетів,
Що в віршах жінці лестять зазвичай.
Не довіряв мені свої турботи.
Беріг мене від болю ти свого,
Коли приходив пізно ти з роботи.
Та зАвжди відчувала я його…
Мої обійми гріли та цілили,
Тобі були бальзамами слова,
Щоб плечі дужі знову розпрямились,
І щоб душа світилася жива…
Скажи ж, що стало, що із нами стало,
Коли рокИ за вікнами спливли?
Колись удвох з тобою ми літали,
Сьогодні крил підняти не змогли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Доторкнутися… Хоч до руки…
І губами – тремтливих вій…
І поглянути в очі гіркі…
Та, коханий, ти вже не мій…
І байдужа тобі вже ця мить -
Що роблю і куди я іду.
Серпанковий світанок бринить,
І розквітла та вишня в саду…
Закурличу собі на біду,
В чистих росах стежину примну,
Припаду я до вишні в саду
І до серця її пригорну…
17.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2013
Быть слабою, хоть сильною казаться,
Порою через слезы улыбаться,
И в час, когда идет мороз по коже,
Сжать зубы и сказать себе - ты сможешь!
Любить и быть забытой. Не сдаваться.
При слабости всей сильной оставаться.
Сказать: "Ну что ж, коль так -
люби другую,
Ну что ты! Я ни капли не ревную!"
Потом всю ночь проплакать как белуга,
Но вырваться из замкнутого круга!
И снова к жизни возвращаться жадно.
По капле.
По глотку.
По шагу.
По взгляду.
По мгновению.
По вздоху.
По выводу.
По смыслу.
По итогу.
Принять. Понять. Простить. Не удержаться.
И к сильному плечу опять прижаться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2013
Загорнутися б, як у літепло, у твоє тепло…
Та холодний ти, відсторонений, як завждИ…
Я шукала в відлуннях – і там тебе не було,
Лиш осінній дощ останні змивав сліди…
Він пройшов між нами, натягнутий, як струна,
Розбудив давно пожовклі мої жалі…
Ти - до теплих злетів країв. Я зосталась одна,
Диво-крилами марять зажурені дні мої…
Знову хмарно в душі. Знову осінь прийшла.
Нагадала, що сонця не бачила я давно…
І дзвенить в душі та остання тугА струна,
Наче крутить хтось про кохання сумне кіно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Ти прийдеш. Від душі погрітися.
Усміхнутися на тепло.
Я не буду тобі жалітися.
Все пройшло уже. Відбуло.
Поросло бур`янами-зіллями.
Та забулося назавжди.
Почуття спливло, як похмілля...
Залишайся зі мною! Не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Півонії - троянди уповнІ
Яскраві, ніжні, трепетно-духм`яні...
Рожевий цвіт нагадує мені
Моє найперше нетривке кохання...
Він був такий - гамірний, гомінкий,
Та рожевів, як кущик той півоній,
Коли торкались наші дві руки,
Чи руку брав мою в свої долоні...
Він так старАнно пальці мої грів
Замерзлі, коли гралися у снІжки.
Подряпини замазувать умів
Так обережно, невагомо, ніжно...
Найперший поцілунок наш палкий,
І подарунок - сонце на долоні!
"Спасибі, що ти в мене є такий!" -
І зашарілася сама, як та півонія...
Пройшли рокИ. Осипався той цвіт.
Лиш легкий сум лишився поміж нами...
Кохання те згадалося мені
Засушеними в книжці пелюстками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Ти втомився, любий, я тобі постелю спориші,
І обійми мої будуть прихистком до світання...
Я зігрію тебе тим теплом, що іде від душі,
І хай ангел-хранитель розвіє твої страждання.
Спи, мій любий, і нехай насниться тобі
Та щаслива зоря, що дарує утіху і мрію.
Я тебе загорну в теплу ковдру своїх жалів,
І молитва моя буде сповнена тільки надії...
Сон твій, любий, я нічим не стривожу, ні,
Тільки ніжно розвішу довкола серпанок прозорий...
Пригорну, ти всміхнешся солодко уві сні,
І утома твоя най полине далеко-далеко за море...
Спи, мій любий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Обніми мене!
Ти так давно
Не обнімав просто так...
Так і осінь мине...
І зима
Полотном накриє літА.
А я все жду,
Що колись підійдЕш -
Своїм зігріти теплом...
Нашу біду
Замітає осінній вітер
Холодним крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Уйду за калиновый мостик,
Где листья устало шуршат…
Осенней прохлады горстью
Черпает в тумане душа…
Заунывную песню свою
Вода в переливах ведет…
Здесь стынет любое «люблю»…
Здесь ноет душа, не поёт…
Покрыт позолотою лес,
Как пламя горящей свечи…
И холодно, холодно здесь,
И сердце, остынув, молчит…
Здесь холод крадётся в грудь,
Скрипит ключом по судьбе…
Как труден, как труден путь,
Ведущий обратно к тебе!
Но я отрываюсь от дум,
Сжигаю обиды и мрак!
Иду я, любимый! Иду!
Решаюсь – и делаю шаг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438201
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.07.2013
Может, когда-то ты дорастёшь до отметки "прощать"...
Ненависть эту забудешь, протянешь мне руки?
Нет, не хочу всё, что было, назад возвращать!
Но, может быть, в новой жизни мы будем подруги?
Ты позовёшь, я прийду, чтобы утром опять
Под ароматный кофе болтать средь весны и морозов!
Чтобы стихов твоих пламенем жизнь освещать.
И никогда больше от непониманья не мёрзнуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.07.2013
Так швидко закІнчилось літо!
Дощі потяглися похмурі...
У дзеркалі долі розбитім
Примарною тінню живу я...
Вдивляюся в профілі вулиць,
А там, за дощів пеленою,
Дві постаті в літо вернулись,
І не по-прощались зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Трасса.
Скорость.
Ветер в ушах.
Мотоцикл.
Только ты и я.
Ревёт
Мотор.
Солнце
В глазах.
Чужой ты.
И я не твоя.
Сбрось меня!
Как ненужный
Балласт.
Под колёса
Встречных машин.
Я - мусор.
Отработанный
Пласт.
Спастись
Можешь
Ты один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437805
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2013
То не дощ.
То дрібненькі сльози.
Ти не віриш.
Підступність шукаєш.
Наїжачено дивишся скоса,
І обличчя своє ховаєш...
Не брехала я.
Вірила щиро,
Що підтримка моя поможе
Над буденною
Дійсністю сірою
Хоч маленьку знайти перемогу!
Усміхнутися зачудовано.
Розмаїттям життя
Пройнятися...
То не дощ.
То дрібненькі сльози.
Бо до тебе вже
Не піднятися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Акація пахне пря́но.
Як за́вжди іду одна.
Давно уже - не кохана.
Зажурена і сумна...
А квіти чарівно-білі,
Умиті дощем весни,
Як нездійсненні мрії,
П`янкі мої мрії-сни...
Мереживні манять шати...
Так біло! Так гарно! Так ясно!
І хочеться враз літати
І плакати одночасно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013