| Сторінки (13/1252): | « | 11 12 13 | » |
— Если хочешь, чтобы у тебя был друг, приручи меня!
— А что для этого надо делать? — спросил Маленький
принц.
— Надо запастись терпением, — ответил Лис. Я для тебя
всего только лисица, точно такая же, как сто тысяч
других лисиц.
Но если ты меня приручишь, мы станем нужны друг другу.
Ты будешь для меня единственным в целом свете.
И я буду для тебя один в целом свете…
Антуан де Сент-Экзюпери
Поговори со мною, дождь.
Никто другой давно не хочет...
Но позову - хоть ты прийдёшь,
Шептать слова тоскливой ночью...
Кому еще смогу сказать,
Как больно было от упрёков?
Как просто было прорастать
В чужую, дальнюю тревогу,
Дарить тепло, улыбку, свет
(Хотя, конечно, не просили...)
И как жестоко слово "нет",
Что задыхаюсь я в бессильи!
Кому поведаю о днях,
Что жить, скрываясь, научили?
Нет, вы не предали меня.
Лишь бросили, хоть приручили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.07.2013
Кохання вже відбуло, і квіти давно зів`яли...
Конвалії рвали давно, і в коси твої вплітали...
Була ти така струнка, палка, запальна і юна...
І грала для нас весна на білих дзвіночків струнах!
А райдуга осяйна світила в небес порталі,
І п`янко взивала весна до нас ароматом конвалій.
Я очі твої цілував, і гладив заквітчані коси,
І поцілунки зривав, як ті білі квіти у росах...
....Казала - чекатиму вік, зустріну у білім світанні...
Чи любить тебе чоловік? Чи знає про наше кохання?..
Була ти. Пройшла та весна. Знов квітне конвалія буйно.
Прекрасна квітка вона, та ягода в неї отруйна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
Вези меня,
трамвай "страдание"...
Рельсы
серпантином вокруг скалы...
Скрежет стальной,
как на заклании,
Торчат из вагонов письма -
кривые углы...
Дрожу. Ухватиться пытаюсь
за оголённые провода...
Снова маюсь, каюсь,
пересекаюсь
С призраками "Было" и "В никуда".
Раскачивается
вагончик железный,
Теряя последний балласт...
ПрОпасть внизу.
Кричать бесполезно.
Никто руки
не подаст...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437442
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2013
Перечеркнуть своё прошлое разом?
Нет.
Кто-то ведь будет за это наказан?
Свет.
Что же засветит новые краски?
Звезда.
Снова я дню улыбаюсь без маски?
Да.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437221
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2013
Забыть. Начать всё с чистого листа.
Поверить, что придумала сама я,
Что всё, что было – было неспроста.
Идти своей дорогой. Не по краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437219
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2013
"В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог."
Слова. Слова - а что плохого в них?
Ведь в них всегда топить мы можем горе...
И ведь не зря простое "извини"
Как правило, конфликт решает в споре!
А "смайлик" - ну и что плохого в нём?
Он улыбается тебе, грустит и любит.
Несёт тепло он и улыбку в дом,
Так разве он в общеньи лишним будет?
Нет, не скуплюсь на "смайлы" и слова,
Ведь нелегка у каждого дорога!
Ведь слово - Бог. Пока душа жива
Пускай твои слова идут от Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437048
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2013
Дзвонами.
Мене зустріли дзвонами...
Так, я грішна, Господи, прости!
Під твоїми святими іконами
Збережи, поможи, відпусти...
Ніжний спів, і свічОк мерехтіння,
В чистій тиші молитви слова...
Поклоніння і преклоніння...
Бо душа ще болить, жива...
Ти прийми мої свічки "за здравіє".
За земне та суЄтне прости!
І за все, де була непрАведна,
Ти гріхи мої відпусти.
А тоді усім, кому винна я,
Ти земну пошли благодать!
Бо прийшла до тебе з повинною,
Щоб данину людям віддать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Серед людей іду одна.
Весела, як завжди, всміхаюсь.
Бринить натягнута струна
Там, де болючих місць торкаюсь…
Та краще буду я смішна,
Аніж спотворені гримаси…
Дивіться, люди, не сумна!
Та надто сильно душить маска…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Пливу одна серед людського моря…
Сама собі – матрос і капітан…
А в морі – глибина, і стільки горя,
Що вистачить на цілий океан…
Та треба рухатись. Зупинка – то загибель.
Бо дно важкими мушлями скує.
Обвиснуть паруси, підвладні штилю,
Й на кригу змерзне все єство моє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
-Мавко, виходь до гаю!
Чуєш? Сопілка співає!
«Ні, не вийду, не встану,
Музика та – омана…»
-Мавко! Весна буяє!
Я приніс тобі квіти…
«Ні, не клич мене, Вітре,
Музика серце крає…»
-Мавко, прокинься, доню,
Сонце несу в долонях…
«Дякую, мамо-весно,
Та вже, мабуть, не воскресну…
Коси, як лист зів`ялий,
Сукня важка, як доля…
Як вже не буду кохана,
То не прокинусь ніколи…»
-Мавко, приніс я трунок!
Кубок горить вогнено!
Вийди, танок станцюю
Полум`ям коло тебе!
«Так тепло… ГАряче стало…
Пробач мені, мамо-весно,
Душу маю змарнілу
Най бере Перелесник!
Хоч він облудник, мамо,
Та чим у склепі скніти,
Я би обрала, мамо,
В чужому коханні згоріти!
Полум`ям загорнуся,
Тріскіт піде луною!
Мамо, не плач… Вернуся
Оновленою з весною!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Не шукаю із цього виходу.
Просто я минулим живу.
Вранці каву заварюю. Дихаю
Ароматом п`янким наяву.
Просто в око піщинка потрапила.
Та байдуже. З сльозою стече…
Щось важливе учора я втратила…
Не болить. А нестерпно пече…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2013
Звіробій збирала я вдосвіта,
Цвіт вербени та девясила,
Щоб прихильною була доля моя,
Щоб втікала нечиста сила!
Поливати сльозами змушена,
Заговорювала молитвою.
Чисті роси в долоні струшувала,
Бо у росах сльози не видно…
А світанок вставав за обрієм,
Крізь дерева проміння сіялось…
Поверталася з лісу – доброю.
Все, що ніч нанесла – розвіялось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Тихо в лісі… Там віє спокоєм.
Сосни гІллям тихо качають…
Я ходила в ліс за осОкою,
А знайшла кущі Іван-чаю…
Цвіт горить на стеблі високому!
Кажуть, в ніч на Івана Купала,
Квітка ця наливається соками,
Де з багаття іскра упала!
Заварю я зілля Іванове,
В забуття солодке порину…
Все забуду, що бУло оманою,
Всі жалі і тривоги покину!
Те, що не моє – віддАлиться,
Чари злі упливуть луною,
А нещира дружба – відвАлиться,
Те, що справжнє – хай буде зі мною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
«Уничтожу» - дурное слово,
С Богом связывать слово грех…
Я пойду в эту ночь, и снова
Из цветов сплету оберег.
Травы, травы мои - мурАвы,
Помогите отвлечь беду!
Не хочу ни зла, ни отравы,
Ведь с открытой душой иду!
Просто я почему-то поверила,
В то, что было моим лишь сном…
Незаконное что-то примерила,
И случайно задела крылом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2013
Ні, не буду схилятись в журбі!
А в Іванову ніч до світання
Віднайду я траву звіробій.
Над вогнем потримаю в мовчанні…
Покладу я траву під поріг,
На вікно, і під стелю висОко,
Щоб ніхто посягнути не міг
На домівку, на душу і спокій…
А тоді помолюсь, усміхнусь,
Світлих ангелів з неба покличу,
У жалі у свої загорнусь,
Кращу долю собі накурличу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013
Вот я с тобою мысленно прощаюсь…
На этот раз – с грустинкою в душе…
Нет, я ни в чём, ни в чём, поверь, не каюсь
На этом, на последнем вираже…
Опять прийдёт весна… И будут зимы
О лете напевать в моём саду…
Но если нужно для тебя, любимый,
Я по канату тонкому уйду…
Держу баланс. Не падаю. Не смею
Я плакать. (Будет нить мне не виднА).
Я без тебя, поверь, прожить сумею.
Меж нами – пропасть. Ни мостов, ни дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435460
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2013
Ты знаешь легенду, наверно.
И к ней не добавить ничуть…
Отважная юная Герда
За Каем отправилась в путь…
…Так я по камням, над обрывом,
Шагала, чтоб быть мне с тобой…
Растратила годы и силы.
Нашла отчужденье и боль.
Да нет, не в достатках проблема!
Ты строил, садил и кормил,
И – нет, не ходил ты «налево»…
Но - часто ль ты ласковым был?
И Герда, с душевным порывом,
Варила, стирала бельё.
И ждала, когда же проснётся,
Замёрзшее сердце твоё…
Взывала, смеялась, ругала,
Дарила и розы, и мак.
А сердце твоё лишь молчало...
И всё ему было НЕ ТАК!
«Не так убираешь, готовишь,
Детишек растишь кое-как,
Всегда ты без повода ноешь!
И думаешь – тоже не так!»
Всё было. Был камня ты твёрже.
Не таяло сердце в груди.
Сердитый, закрытый, замёрзший,
Вчера ты сказал: «Уходи…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2013
Велична прекрасна жінка!
Погляд очей прозорих,
Синіх, як зимнє море,
Виблискують сльози-крижинки…
Закохана. Беззаперечно.
Цілує його невпинно.
Хоч знає, що він – людина,
Що тут почуття недоречні!
Бо він – із іншого світу,
З трояндами на балконах,
З теплом у сильних долонях,
В яких розцвітають квіти…
Кохання – велике диво!
Поєднує нез`єднанне…
Лікує душевні рани.
Віддайся йому сміливо!
Моя Снігова Королева!
Ти добра в душі, я знаю!
Якщо покохала Кая –
До нього прихилиш небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013
Диво-цвіт я знайду, і тебе зворожу, зачарую,
Літнім медом спою, і солодким нектаром присплю…
В темнім лісі принади свої покажу, і дивá подарую,
Ніжно-пінним волоссям весь світ від очей затулю!
Будуть сови кричати у хащах протяжно, надривно,
Будуть очі, і губи, і руки, і тіло – твоє! – забери!
Ми кохатимемось до нестями – так палко, так дивно!
І лиш місяць нам буде світити промінням згори….
Ти забудеш усе – своє ймення, і дім, і родину,
Будеш тільки хотіти, тремтіти, кохати мене!
І жага та багаттям вночі розгориться невпинно,
Ти забудеш усіх! Будеш бачити тільки мене!
… Так не буде… Багаття згашу. Закопаю чар-зілля.
А тебе приведу до людей. У цей світ поверну.
Ти не хочеш мене… І не буде, не буде весілля…
Буде присмак гіркий на губах від твого полину́…
***************
Я найду тот цветок и тебя ворожбой заколдую,
Летним мёдом спою, сладким снАдобьем тихо присплю...
Тёмной ночью тебе все соблазны свои покажу я,
Нежной пеной волос целый мир от тебя заслоню!
Будут совы кричать в тёмной чаще протяжно, надрывно,
Будут руки, и губы, и тело, и очи - твои - забери!
До безумства ты будешь любить меня, пылко и дивно!
Лишь луна будет видеть во взглядах той страсти костры!
Ты забудешь, кто ты, своё имя, и дом, своих близких,
Будешь только хотеть, и дрожать, и любить лишь меня!
И желание то разгорится от похотей низких
До наивысших вершин! И прощайте - и кров, и родня!
...Так не будет. Костёр погашу. Закопаю чар-зелье.
А тебя приведу я назад. В этот мир, в ту весну...
Ты не любишь меня... Я проснусь, я очнусь от похмелья.
И полынью-травой свой сердечный огонь затушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
ЗаколИшу тебе я ніжністю, заколИшу...
І ніколи тебе, коханий мій, не залИшу...
Будемо ми в житті незалежними,
Нерозбіжними, паралельними...
Так щасливо поєднані далями,
Хоч і разом в душі - та віддалені...
Хоч і лину до тебе з радістю,
Але ні, не торкнутись райдуги!..
Та у час твій найгірший, пекельний,
ПЕРЕТНУТЬСЯ шляхи паралельні!!!
Всупереч всім законам Космосу,
Ти чекай! Я прилину вдосвіта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Літати!
Нехай десь крапає вода із крана...
Забути,
Що все придумала сама, і все - омана...
Всміхатись!
Назустріч сонячному дню і небу!
Кохати,
І свою ніжність берегти - для тебе.
Відчути,
Що у польоті все буденне зникло.
Розлити
Довкола себе доброту і світло.
Сягнути
Душі незвіданих глибин таємних...
Спуститись,
І разом з небом полюбити - землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2013
Відспівали мої солов`ї,
Цвіт калини уже не тривожить…
Ти сказав, що кохаєш її,
А мене вже кохати не зможеш…
Наче хмара лягла снігова…
На тендітнім кущі калино́вім
Краплі крові – гіркі ті слова –
Зчервоніли на гіллі в діброві…
Дощ осінній слова ті знайшов,
Що сльозами в очах заплелися,
І під ноги пролив… Ти пішов,
Розійшлися шляхи, розійшлися…
Терпкість ягід, як чорна пітьма,
Бо німіє душа безупинно…
Певно, винна у всьому сама,
Що мені не солодка калина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2013
Бродила там, де трави ще не кошені..
Така мрійлива тиша край села!
Багато квітів, щедрим лугом зрощених,
Але дзвіночків синіх не знайшла...
Сполохано з-під ніг злітали коники,
Десь заливався жайвір в вишині,
На золотих тарелях грали соняхи…
І спогади прокинулись в мені...
Далекий час. Моє кохання юності…
Ніяк мені зізнатися не міг...
Тобі услід лиш сумно посміхнулася,
І розвело нас марево доріг...
Пройшли рокИ. Знайомий, та одружений,
Пройшов ти поряд. Мабуть, не впізнав...
Я озирнулась. Поглядом напруженим
Тебе я проводжала серед трав...
Та раптом… Раптом з виглядом здивованим
Ти озирнувся! Сердця стукіт стих!
І погляди схрестились, зачаровані...
Лиш дзвоники хитались біля ніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2013
Будувала мости, а виходили тіні ілюзій…
Той, що поряд тепер, десь за кладкою в хаті живе,
За тиночком своїм. Ми сусіди. А іноді – друзі,
Коли буря зненацька на кладці перила порве…
Мій коханий… Там міст нетривкий. Віртуальний.
Телефонний, мобільний. Миттєвий. Незримий. Німий.
І зв`язок той давно уже пара-нормальний,
Та й коханий давно уже, правда, не мій…
До батьків в небеса уночі прокладала дорогу
Серед хмар і небесного світла, де спокій густий…
Почекайте, хороші. Моліться за нас у тривозі,
Ще не час нам дорогами смутку іти…
У минуле, буває, прошкую калиновим мостом,
Коли туга на серці вогнену поставить печать.
Коли встелить туман одинокий, маленький мій острів…
Трохи сонця узяти, щоб віру свою не втрачать.
Острови, острови… Піднімися, засяй, моя віра!
І промінням ясним всі тумани в душі освіти!
Хай кохання моє, моє слово та усмішка щира
До людей, до коханих із райдуг проложать мости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Иду по небу. Своей не вижу вины.
А мне говорят – если веришь, то ты ДОЙДЁШЬ.
А берег твой виднеет с той стороны.
И бездна меж нами. Невольно бросает в дрожь…
А облака невидимы и легки,
И воздух – прозрачен. Но нервы гудят, как струна…
А ты спокоен. И не подашь руки.
И путь проделать готова лишь я одна…
А там, на том берегу – твои глаза,
И руки, и губы, и плечи, улыбка твоя!
И я не могу, мне отступать нельзя!
Шагаю опять, и опять, дыхание затая…
Взываю к словам, что ты мне говорил.
Держу баланс на грани добра и зла…
А здесь, в небесах, любимый, здесь нет перил!
И – ничего в руках – ни шеста, ни весла!
Любимый, как сильные руки твои нужны!
Милый, хороший, мы же с тобой не враги!
Забудь, что друг другу мы ничего не должны!
Выйди навстречу, поддержи, помоги!
Но нет тебя. Ты уже скрылся с глаз.
И солнце своё с собою забрал невольно.
И сразу стемнело. Мой факел едва не погас,
Внутри без огня так пусто, холодно, больно…
Взлететь? Не хватает того крыла,
Что в ссорах пустых сломано было тобой…
Иду. Только бы вера не подвела!
Не предал ты. И не погасла любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430156
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.06.2013
Вони сиділи в маленькій дорожній кав`ярні.
Рум`яні з морозу, усміхнені та щасливі.
Такі закохані, такі молоді та гарні,
І щастя довкола них розливалося зливами!
Він так обережно грів її ніжні долоні,
Плив аромат хорошої кави над ними…
А я сиділа німа, одинока в кутку на ослоні,
Ні, не заздрила! Я милувалася ними.
Дай їм, Боже, пронести це світло над рОками,
Не розплескати, не втратити, не зламати!
Хай життя з його непростими уроками
Їх обминає…
Дай їм, Боже, довіку кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Ні погляду. Ні слова. Ні докору.
Не друзі вже. Іще не вороги.
Незайманий, цвіте в полях цикорій.
В народі він – «петрові батоги»
Небесно-синій. Трепетний, яскравий,
Він вміє квіти високо тримати.
Але для злої волі чи забави
Ніяк не зможеш ти його зламати!
Незламний. Гордий. Гарний, як картинка.
Всі подорожні квітці милій раді.
І є напій «цикорій», він замінник,
Із тих, що називають «сурогати».
Ламав завзято. Пелюстки летіли.
І батогом розмахував уміло.
Пручалось тіло, щось в душі ламалось,
Щоб збадьоритись, кави я хотіла…
Минали дні. Цикорієві ночі.
До тебе як до скелі я прикута.
Бувають дні, коли все тіло хоче
Ні, не цикорію. Скоріш – цикути…
Та п`ю цикорій. Терпко-гіркуватий.
Не вперше це. І точно – не в останнє…
Та ви, іще незаймані дівчата,
Нічим ви не замінюйте кохання!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013
Земля та Місяць. Подивилась я,
Що їх удвох утримує тяжіння.
Супутниками Місяць і Земля
Живуть з вини якогось ворожіння...
Дбайливо він обходить круг землі,
Світліші робить ночі і припливи.
Вона ж його тримає при собі,
Щоб всесвітом його не розчавило!
Їм добре разом. Не спішать вони
Одне до одного ставати ближче.
Вона його підтримує жалі,
Він то злітає, то підходить нижче.
Але, коли б забулися вони,
І до наближення зробили кроки,
Це б був кінець праматінки Землі!
Для Місяця була б це катастрофа!
Отак і люди - разом і одні.
І Бог створив це диво недаремно!
Ти подивись, як гарно в вишині!
Земля та Небо. Разом і окремо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2013
Сідає сонце. Там, на небокраї
Доріжка пролягла сріблястих свіч…
І знов до нас цикадами співає
Та п`яно пахне так південна ніч…
А море хвилі котить і стихає,
Та знову хвильки котить на пісок…
То первозданна тиша наступає…
І вільні ми від будь-яких думок…
Як добре йти тримаючись за руки
І розуміти поглядом тебе,
Коли зливається в одну сполуку
Два сяйва – каре й сіро-голубе!
Коли усмішка промовляє світла,
А тіло пестить ніжний вітерець,
Лиш я і ти. Одні у цілім світі
Як Всесвіт. Як початок і кінець.
-«Дивися, зірка впала! Он, за краєм!
Побігли, може знайдемо, хутчій!
Бо буде щастя тим, хто відшукає!»-
Як променить, коханий, погляд твій…
Так солодко, так млосно і так гірко,
Вдивляючись в небесні вітражі
Півночі на землі шукали зірку,
А що знайшли – нікому не кажи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2013
Сутеніло.
Він нервово курив на ганку.
Онімілими
Пальцями стискав в кишені цигарку…
Думав
І зважував вкотре уже за останні дні…
Із дружиною
Багато років разом, та все ж одні…
Ось і сьогодні
Знову була колюча, далека, чужа,
Погляд холодний,
Наче сталеве лезо ножа…
Слова-колючки,
В очах – дОкір і втома,
Лише попутники,
Одиноко і холодно вдома.
Треба терпіти,
Бо колись давав обітницю.
Та з`явилася
В відділі нова співробітниця…
Тихе літо,
Спокійна, ласкава, усміхнена,
Оповита
Рудого волосся віхолою,
А погляд
Ніжний, лагідний, вагомий…
Світогляд
Такий близький та знайомий!
І доторки
Мимовільні кИдають в жар…
До памороків
Кожний серця удар…
Незаміжня
І так червоніє промовисто,
Коли ніжно
Заводить він з нею мову…
Але доня
Рученята – маленькі пальчики,
І долоньки –
Рожеві веселі зайчики…
І дружину
Колись кохав до безтями!
Як пружина
Нерви тепер – дротами…
Зламав
Нарешті в кишені цигарку,
З силою
Об поріг розчавив недопалок,
Пожбурив
Порожню пачку в темінь!
Похмурий
Довго-довго дивився на двері…………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
З глибин свідомості моя спливає суть
А емоційні барви крешуть громи...
Почула я - в собі собою будь,
Свої жалі не довіряй нікому.
"Життя - суцільний безлад і тюрма,
Лишилось лиш надіятись на краще" -
Щож, може була винна я сама,
Бо відкривати душу було нащо?
Та все ж надія жевріє в пітьмі,
Що хоч комусь моє потрібне слово,
Що хтось, хто не байдужий був мені,
"Життю радіти" - візьме за основу...
І може, ще хоча б одна душа,
Що квилить, наче чайка, в самотині,
Простягне руку вільну, без ножа,
Хоча б одній знедоленій людині?
Тепло, що я в собі не зберегла,
А віддала так пристрастно-безхмарно,
Комусь іще підніме два крила -
І буду знати, що жила не марно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
Ти кохаєш. Та СТРИМАНІСТЬ завжди в тебе ім`я…
Ти не можеш словами сказати те, що у серці…
Ти не перший у мене. Не перша у тебе я,
Ти навчився тримати душІ зачинені дверці…
Ти не хочеш змінитись для мене хоча би на мить!
Відчинити дверцята. На волю пустити птаху.
Та коли в домі – холодно, в тебе душа щемить.
За дітей, за сім`ю ти готовий іти хоч на плаху!
Ти кохаєш. Та холодно, холодно в домі мені!
Бо не хочеш, не вмієш мені про кохання сказати!
Наші ночі подружні такі мені довгі й нудні,
Разом тлієм з тобою, а я би хотіла ПАЛАТИ!
Ти хотів показати, наскільки кохана я,
Та боявся дітей-пташат своїх ненароком збудити…
І тому мовчав, як у небо мовчить земля,
Коли небу назустріч прекрасні тягнуться квіти…
О, молю, не мовчи! Не мовчи! Прокричи!
Що кохаєш безтямно, палюче, до болю, до краю!
Хай палає кохання наше і вдень, і вночі!
Ну, скажи ж мені, любий, коханий, БЛАГАЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013
Дві любові – бузкова і біла
В душу птахами залетіли.
Покружляли осіннім листям,
В серце пагонами вплелися…
Що одна – наче сніг зимою
Вкрита ніжності пеленою,
Наче віхола закружляла,
Обнімала та цілувала!
Інша – цвітом зросла цнотливим,
Теплим, трепетним, соромливим,
Лікувала жалі та болі,
В небо кликала за собою…
Полетіла б – бо серце кличе!
Журавлями з небес курличе!
Залишити буденне збіжжя,
Загорнутись в бузкову ніжність…
Але ЯК залишити білу?
Не чужа, хоч і відгоріла…
Тліє жаром на денці серця,
Тихо ластиться та сміється…
Ой, розквітла моя бузкова!
Як наважитись на відмову?
Ніжний цвіт не можу зламати,
Щоб принести до дому, до хати…
Так живу. Зігріваю білу.
Щоб горіла, горіла – не тліла!
А в душі плекаю бузкову,
Наче мрію свою світанкову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
Стежиною, що губиться в полях,
Піду туди, де квіти пахнуть медом,
І рОсні трави тягнуться у небо,
Немов мені указуючи шлях...
Піду. Знайду полИну я гіркого.
Гінку теблину у руці примну...
Тут зайве все. Немає тут нікого.
Лиш поринає в неба глибину
Душа моя, звільнившись від ілюзій.
Метеликом літає по квіткАх.
Одна. Немає ні близьких, ні друзів.
Лиш - зЕлено то сИньо у очах!
Чи ти мене кохаєш? Посміхнуся:
"Тут - все інакше. Суєта суєт..."
В ромашковому полі розстелюся...
Спокійно так... Все бАйдуже стає...
Так біло і так гАряче! ЗелЕно...
Лоскоче ноги китицями трав...
І небо... Небо - ось що є у мене!
Так, ти пішов, та неба не забрав!
Злечу, щоб неба сьомого торкнутись
Того, де душі прокладають шлях...
Спущуся, щоб до себе повернутись
Стежиною, що губиться в полях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
Мовчить коханий. Не йде розмова.
Гойдає думку якусь свою.
Чому, коханий, забракло мови?
Чому не слухаєш ти мою?
Чому гнітюча зависла тиша,
І навіть вітер завмер в гіллі?
Поглянь на мене – думки колишу
Про СПІЛЬНІ наші оті жалі…
Давай присядем отут, на ганку,
З тобою поруч ми, як колись.
Блищить на сонці водиця в жбанку,
Дивись, коханий, ну посміхнись!
І пригорни до свойого серця,
Повідай, де від душі ключі…
Відкрий своє, і моє озветься!
Скажи, коханий! Ну не мовчи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013
Цвіте жасмін. Колись садила мама,
Щоб під балконом ангели жили…
По чистоті рівняється з снігами,
Коли замети виглядають з мгли…
Такий же самий кущик є на дачі,
Так само п`янко пахне і цвіте…
Коханий, не такий як я, інакший.
Чому ти не зі мною? Де ти? Де?
Цвіте жасмін, як сукня білопінна,
Весільна сукня, що єднала нас…
Була я наче місячна царівна…
Що з нами стало? Роз`єднало нас?
Ти – там, далеко. Сонце златочоле
Тебе промінням палить на ріллі.
Я в місті. Не любила я ніколи
Садити щось та порпатись в землі…
Але я жду тебе! Я жду всечасно,
Варю борщі і прибираю дім,
Для тебе щоб усе було прекрасно,
Щоби тобі хотілось жити в нім!
Ти – там, але ти згадуєш про мене,
Коли руками обнімаєш цвіт,
І ніжно пестиш листячко зелене,
Та пелюстки зриваються із віт…
Ми – там, де добре нам. Обом, звичайно.
Ми – різні, та навіки не чужі.
Цвіте жасмін, як наша спільна тайна,
Що світлий ангел нам наворожив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2013
Как хорошо, что ТЫ идёшь навстречу!
Навстречу чувствам, запахам, весне!
Цветет сирень. И сладок майский вечер.
В сиреневой плывём мы тишине…
А гроздья так чарующе-прекрасны,
С их ароматом прочь летит печаль.
Как хорошо, что ты ответил «здравствуй!»,
Забыв отменно-давнее прощай…
Как хорошо! Весна, и этот вечер,
В кустах, незримы, кличут соловьи,
Твоя рука ложится мне на плечи,
И губ твоих касаются мои...
И фея из чарующего сада
Колдует над любовью, над судьбой…
Не пробуждай меня… О нет, не надо!
Еще мгновенье сладкое с тобой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2013
Один дзвінок. І сонце златочоле
В росі, як в діамантах, розцвіло!
Всі люди усміхаються довкола.
В очах, в душі - і радість, і теплО!
Заграй мені, о весно, на цимбалах!
Розлий навкруг нектар зелених трав
Та квітів сніжно-білих, що буяли,
Коли мене без тями він кохав...
В тих травах виший золотом кульбаби.
Колись коханий ними заквітчав...
Та сипав цвіт на коси для забави,
І так нестримно-палко цілував...
Іще люблю... Іще не відгоріло...
Зі спогадів плету п`янкий вінок...
Ти вже не мій. Та серце тріпотіло,
Почувши довгожданий той дзвінок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
ВогнЕні тюльпани цвітуть навесні
Зазирни - у кожному - зірка...
Пламеніють, як кров на чорній землі,
І пахнуть так щемно-гірко...
ЧЕрвоно сяють свІчками, осяйні,
Манять квіти вогнем шаленим...
Той холодний вогонь дарував ти мені,
І замерзло серце у мене...
Розкажи, нАщо грався ти серцем моїм,
І, як квіти, зривав для забави?
Облітають, літають його пелюстки,
Та під ноги лягають криваво...
ВогнЕні тюльпани цвітуть навесні
Зазирни - зоря пурпурова!
А моя зоря покотилась в поля,
І розтанула світанково...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
Знов відроджуюсь.
Як джерело.
По краплі.
Крізь пласти невіри.
Крізь граніт.
Ще болить.
Обминаю колючі камені,
І просочуюсь у цей непривітний світ.
А тут – палюче сонце мене засліплює,
Вночі – морози люті іще печуть…
Моє джерело – чи комусь потрібне ти?
А ти, холодний, дорогу сюди забудь…
Забудь, як ти пив і не міг напитися,
Як зігрівала вночі і пестила вдень,
Вміла танути, сохнути і стелитися,
І щасливих наспівувала пісень…
Забудь.
Не для тебе я знов відроджена,
Не для тебе очищена,
як сльоза…
Дочекаюсь я свого перехожого…
Чи наповнять силою небеса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013
Ты позвонил опять...
Тянет тебя ко мне.
Я перестала ждать
в этой густой тишине...
И не включала свет -
не видеть припухших глаз...
Брезжил в окне рассвет,
в котором не было НАС.
- Как ты? -
"Я? Да никак.
Твоя что, спит?"
- Спит.
"Зачем звонишь?"
- Да пустяк, -
голос слышу, хрипит...
- Что-то болит голова,
никак не могу уснуть...
"Жену б разбудил сперва.."
- Не думай о ней, забудь... Как ты?
"Песни пою. О мире и о весне.
Как вспомню твоё "не люблю..." "
- Прости. Ну, прости ты мне.
Ты же сама ушла,
Бросила здесь меня...
Не было мне тепло
у твоего огня...
"Знаю. Теперь ты - женат.
А вот звонишь опять..."
- Что-то тревожно мне...
Сон вот хотел рассказать...
"Да ну тебя! Все хорошо!
Я тут пишу статью.
Вчера первый выпуск пошел,
Читали поэму мою...
Иди, отдыхай, усни..."
- Ну, ладно, давай! - пошёл...
О, если бы мог ты знать,
Насколько всё "хорошо"!!!
И как болела душа,
Когда ты ладонь разжал...
Спасибо, что позвонил.
Над пропастью - удержал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421654
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.04.2013
«Женщина ждет, даже вмёрзшая в лёд…» -
Прочла у кого-то и готова признать за ИСТИНУ!!!
Женщина ждёт, даже зная о том наперед,
Что дождаться тепла нереально, немыслимо!
Даже зная, что она никому не нужна,
Что давно прошли молодые годы весёлые…
Особенно ждет, когда приходит весна,
Хоть сирень не цветет, и деревья все еще голые…
Но что тебе до неё, до тепла, до весны,
Когда ты и сам в себе не можешь согреться…
Милый, мы друг другу НИЧЕГО НЕ ДОЛЖНЫ.
Возвращаю тебе твоё холодное сердце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421383
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2013
Все правильно. Не любишь ты меня.
Не можешь. И обидел ты невольно.
Но почему болит душа моя?
О, если б мог понять, как больно...
Я знала. Знала положенье дел.
Но от себя и от тебя скрывала.
Ты сам меня ведь удержать хотел?
Не удержал. Плотину я прорвала…
Ходила я по хрупкому мосту,
Души твоей касалась лишь по краю…
Теперь тебя я ВИДЕТЬ не могу!
Ты где-то счастлив… Я одна сгораю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421376
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2013
Ну, от і все. Чи я цього хотіла,
Тепер уже не знаю і сама…
Кохала як могла та як уміла.
Та не зігріла. І не зберегла.
Все марно… Бо тобі я не потрібна…
Потрібною ніколи не була…
Летить душа… Одна… Он берег видно…
Чи досить сил у одного крила?
Пробач, що не спитавши згоди в тебе,
Я будувала зАмки на піску…
Померкло все. І згасло синє небо.
На берег мій печаль свою несу…
Уривки фраз, слова твої вогнені
Згадаю я у тернах самоти…
Хай палко б`ється серце хоч для неї,
Якщо моїм не можеш бути ти…
Своє тепло беріг ти так старАнно,
Що навіть і від себе приховав…
Як боляче… Та дякую, коханий,
За ту примару щастя, що плекав…
Згоріло все. Золу припливом змило.
Та не жалію я себе таку…
Поклич же знов! Щоб знову я зробила
Для СЕБЕ крихкий за́мок із піску…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2013
Лежу внизу, упав со всех ступеней.
Напрасно было все – и лесть, и ложь,
И жертвы. А любовь? Любовь – «до фени».
Ты не пришел и больше не придешь…
Как всё болит!!! Разбитые колени,
И изо рта на землю хлещет кровь.
РукИ не подал. Плотно запер двери.
И равнодушьем задушил любовь.
Что ж, поделом мне. Я ведь это знала,
Когда лепила зАмок из песка?...
Здесь нет меня. Изверилась, устала…
Лишь горлом кровь.
Еще дышу пока…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421176
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2013
Ты снова ушел "в себя",
И дверь за собой закрыл...
А мне за тобою - ВВЕРХ -
А лестница - без перил...
Ступенька. Болит голова.
Таблетку? А может чай?
Ну ладно, приляг сперва,
Может быть полегчает...
Ступенька. Да, денег нет.
Ну я ничего, потерплю.
Не надо "обратный билет",
Ведь я же тебя люблю!
Пролёт. Я порой кричу,
Ведь в доме такой кавардак!
Обидеть тебя не хочу,
Ты все понимаешь не так!
Присяду. Устала сама
Без теплых ладоней твоих.
Любимый, дом - не тюрьма -
Пристанище для двоих!
И то, что порой молчу,
Слезой орошая ночь,
Я просто сказать хочу,
Что мог бы ты мне помочь!
Ступенька. Хочу обнять
И крепко к себе прижать.
Но свой ты отводишь взгляд...
Мой милый, ты занят опять?
Площадка. Здесь ты другой.
Здесь ты так нежен и груб!
Здесь мы заплетаем порой
Кружево рук и губ,
В мыслях звенит струна,
Где-то по телу - дрожь...
Но снова лежу - одна...
Милый, когда ты придешь?
Ступенька. Последний шаг.
О, как для меня непрост!
А вдруг всё снова - не так?
И камнем я - "под откос"?
Будем вдвоём опять,
Будем платить долги.
Лишь дай мне тебя ПОНЯТЬ!
ДАЙ РУКУ МНЕ!
ПОМОГИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421033
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2013
Передарю тебя другой...
Она моложе и красивей.
А на рябине - снова иней,
И "полетел" мобильник мой...
Ты был в пустыне - миражом,
Куда ходила я напиться...
Поставить надо молоко.
И съесть чего-то. Может, пиццу?
Жевать, и плакать "втихаря",
Что молоко моё сбежало,
И что опять "сломала" я
То, что мне НЕ-принадлежало.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416435
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2013
Холодно... Холодно. Холодно!
Все засыпает снег.
Кончилась оттепель, кончилась.
Был ей недолог век.
Яркие-яркие-яркие
Краски поблекли вдруг.
Белая, белая-белая
Лишь пелена вокруг!
Кружится, кружится, кружится,
Наш прошлогодний снег...
Звездами, зорями ясными
Светится... лишь во сне...
Падаю! Падаю. Падаю..
В этот снег, как в траву.
Радуюсь. Кажется радуюсь,
Что дышу и живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416335
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2013
Засвітися для Неї зіркою.
Знаю, можеш. Бо квилить душа.
Не бажаєш їй долі гі́ркої,
Але ріжеш її без ножа…
Знаю. Втомлений і зневірений.
Не підняти надламаних крил.
Але ж був ти Любов`ю і Вірою,
Був – у ціломі світі Один!
Жінка може ставати покірною.
Та її тут немає вини…
…Не вночі – у балансі над прірвою…
Ти при світлі її пригорни!
Шепочи їй слова розважливі,
Приголуб, поцілуй, як колись!
В тебе вийде, лиш треба зважитись!
Засвітись ти їй, засвітись!!!
Є ще варіант російською мовою. Не могла вибрати. Хай виберуть читачі...
Подари любимой признание.
Знаю – сердце щемит и душа…
Прекрати преграду-молчание,
Этим режешь её без ножа…
Прекрати – испытывать пыткою
Сильных рук твоих ласки не знать.
…Нет, не ночью, усталостью вытканной,
Поцелуи-ожоги срывать…
Нет. Ты вспомни о нежной и трепетной,
Как вы встретились в первый раз…
И согреются, и засветятся
Огоньки твоих тёплых глаз!
Обними её, поцелуй её,
О любви своей – расскажи!!!
И залюбится, и затеплится,
И наладится ваша жизнь!
Подари любимой признание.
Не молчи. Прошепчи. Достучись!!!
Словно солнце, лучами весенними
Для родной души засветись!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2013
А я була замріяна, невпевнена і дика…
Спитав ти: «Що шукаєте?».
«Я? Польові гвоздики…»
Ти розсміявся радісно:
«Не тут треба шукати!
Але я знаю, де ростуть!».
І взявся показати.
І я тобі повірила упевнено і зразу.
Ішли полями-жИтами, перекидались фразами…
Про що? Не пам`ятаю я, хоч згадую щоночі…
Лише усмішка, голос твій та очі, очі, очі…
І квіти. Ні, не рвали ми. Ми гралися з кульбабками,
С-під ніг злітали коники, ганялися за бабками…
А серпень дихав травами, дзвенів, співав під кленами!
І танула невпевненість в очах твоїх зелених…
І розкривалась квіткою душа під диво-трунками,
І ніч була із зорями, з торканнями, з цілунками….
Прокинулась. Привиділось. Ти спиш собі. Світає…
Душа моя спустошена давно вже не літає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Звенит июль на высшей ноте,
И горько-пряно пахнут травы...
Иду одна. Совсем свободна.
Вы были правы и неправы.
Со всем согласна. Всё приемлю.
Уж ни о чем я не волнуюсь.
Люблю и солнце я, и землю,
И эту ширь мою земную.
Жужжит пчела, летают птицы,
И даль бездонна и прекрасна...
И больше не к чему стремиться...
Спокойна и со всем согласна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415587
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2013
Відчути. Зрозуміти. Заспокоїти.
Саму себе в душі перекроїти.
Зібрати клапті чорні і спалити.
Багаття загасити. Знову жити.
Бо він - людина з іншого життя,
Але тепер для мене найрідніший.
В минуле вже немає вороття.
І я, і він тепер навіки – інші.
Від погляду благального не встояти.
Назустріч крок невидимий зробити.
Душа жива. Готова заспокоїти.
Відчути. Пригорнути. Зрозуміти.
04.04.2013
***
Відчути. Зрозуміти. Заспокоїти.
За тим, що вже минуло, не тужити.
Фатального відторгнення – не скоїти.
Багаття загасити. Разом жити.
В реальність іншу шлях перенастроїти.
Цілющим зіллям тіло напоїти.
Минулі рани ніжністю загоїти.
Образи – десь у хащах затаїти.
Від погляду благального не встояти.
Назустріч крок невидимий зробити.
Душа жива. Готова заспокоїти.
Відчути. Пригорнути. Зрозуміти.
30.10.2024 (нова редакція)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2013