| Сторінки (1/39): | « | 1 | » |
Вставай орда безмозглая,
Вставай на смертный бой.
За наше дело тёмное,
Весь белый свет долой.
Пусть сгинет вся вселенная,
Весь Мир сожжёт огонь.
Мы путинойды карлика,
А он, отец родной.
Как два различных полюса,
Во всём враждебны мы.
За рабство всех мы боремся,
Они за цвет земли.
Хотим мы умерщвления,
Всех на земле людей.
И грабежом насилием,
Устроим ад на всей,
На всей земле кормилице,
Ведь нам на всё насрать.
Нам не впервой в истории,
Как быдлу умирать.
Мы лижем так отчаянно,
Промежность Пу-царю.
Диагноз называется,
КРАСИВО - de javu !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735536
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 29.05.2017
Как то рано по утру
Вова встал с кровати.
Смотрит, а его жена -
В позе, на шпагате.
Он кричит: «Зачем же так,
Алина, дорогая!
Разорвется, как пить дать,
Промежность, я то знаю».
А она ему скрепя,
С болью, отвечает:
«Вова, я Россию-мать,
Так изображаю.
Она бедная стоит
Одной на Кавказе,
А другой ногой сейчас
Топчется в Донбассе.
Это, Вовочка, шпагат,
Что ты зубы скалишь.
Разорвется, как пить дать,
Промежность, ну ты знаешь».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598052
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 06.08.2015
Якось був сусід у мене,
Малий такий, плюгавий.
І такий вельми розумний,
Як той баняк дірявий.
Чоловіком був підступним,
Друзів справжніх він не мав.
Тільки злодіїв по світу,
Коло себе він збирав.
До роботи був ледащий,
Жив як пан – байдикував.
А потай тихенько вкрасти,
Хист з дитинства хибний мав.
В день ходив попід хатами,
Придивлявся, що і як.
А вночі, поки всі спали,
Діяв потай, як ман’як.
Все хапав і волок до себе.
Дещо, навіть у зубах.
Очі лізли аж на лоба,
Віддавало біллю в пах.
Але це і не спиняло,
Пер як кажуть, поц за двох.
Дармовщинка додавала,
Сил, ще точно на сімох.
Що не встигав тихенько вкрасти,
З завзяттям психа, руйнував.
Потім додому повертався,
Щасливим курва засинав.
А на ранок, ґвалт в селі.
Всі шукають шахраїв.
І сусід, гучніше всіх,
Кричить – хапайте крадіїв.
Ми були тоді як діти,
Розмовляли з усіма.
- Може хтось, щось чув і бачив.
Але було все дарма.
І цього *уйла питали,
Він цідив
- Это не я.
Кліпав зрадливими очима,
Але ж знав, що це брехня.
Нарешті трапилась халепа,
Вкрав він борошна мішок.
А у ньому була дірка,
Розміром, десь з п’ятачок.
І на ранок, в товаристві,
Знову розпач від біди.
Поклялись, перехрестившись,
Бісову душу знайти.
Був козак в селі моторний,
Мав він соколиний зір.
Пробігаючи побачив – білий,
Слід в сусідський двір…
Далі – все село як завжди,
Гуртом зібралось на майдан.
В одну мить постановили,
Що робити з цим лайном:
……………………………
Зачинили його в хаті,
Та й обклали хмизом.
І зробили, все як Перси,
З жадібливим Крезом.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2015
Путляндія - така країна є на мапі.
В ній путіноіди мешкають, страшні і волохаті.
Звання всі мають вишів, “МГУ”,
ПРОФФЕСОРАМИ кличуть їх
(про фаховість мовчу).
Для них всі в світі - ґеї (страшна річ).
І казку цю, розповідають день, і ніч.
Хоч один одного всі кличуть “п***сом”,
І прикрашають це, відбірним матом.
У путіноідів є прогалина в знанні:
Бо гей і п***рас - синоніми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582752
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.05.2015
Все мы на разных полюсах,
Кто под землёй, кто в небесах.
Кто роет землю, кто летит,
Ползёт, плывёт или бежит.
Тот счастлив, он богат как Крот.
Всё тащит, прёт или несёт.
Проклятия под нос бубнит,
На чём свет солнце материт.
Ему ведь солнце не к чему,
Он ведь слепой, плевать ему.
Трудяга, прагматичный Крот,
Какой от света ему прок.
Всё нипочем, закат, рассвет,
Июньский дождь и яблонь цвет.
Багрянец осени унылой,
Блеск хрусталя зимы постылой.
Вся жизнь прошла, как один день,
Вперед, назад, в норе как тень.
Таскал добро в кромешной тьме,
А умер, всё лишил в земле.
А вот возьмём другой пример,
Наш Воробей, малец- пострел.
За жизнь, пол мира облетел,
И делал, всё что он хотел.
Даже на севере бывал,
Ему сказали — небо там.
Горит, сияет всё огнями,
А вот тепла там не бывает.
Он бросил всё и полетел.
Неделями, не спал, не ел.
Один раз, чуть ли не замёрз.
Зато увидел мечту грёз.
И на Югах он побывал,
В пустыню даже залетал.
От жажды чуть раз не сгорел,
Верблюд спасибо подоспел.
Принёс в оазис, напоил,
Ему он силы воротил.
Так жизнь у Воробья текла,
Ходил по лезвию ножа.
Он видел красоту земли,
Вечерний сумрак, цвет зари.
С восходом солнца он вставал,
А ночь, совсем не признавал.
Он был не беден, не богат.
Всем пилигримам, сын и брат.
Жил весело и не тужил.
Умер в движении, как и жил.
Остался выбор за тобой,
Довольствоваться лишь норой.
Или полётом и свободой,
Прекрасной, сказочной природой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578624
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2015
ЛуганДония страна?
Нет, причуда Путлера.
Для него народ с Донбасса,
Просто пушечное мясо.
За идею «Русский мир»,
Русских, он готов в сартир.
Головою окунать,
И смывать, смывать, смывать.
Для него они рабы,
От Варшавы до Ухты.
Все фашисты, правосеки,
И Банберовские дети.
Кто не видит в нём царя,
Всех земель от "А" до "Я",
Всех кто раком не стоит,
И от счастья не визжит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568558
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.03.2015
Пролог.
Хочу Вам рассказать я быль,
А может небыль, просто сказку.
Какая разница теперь,
Жизнь трех семей придать огласке.
Если Вы девушка, то Вам,
И Вам, о юноша безусый.
Не знавшие семейных уз,
Советую прочесть все сразу.
Не попадайтесь на крючок,
Прелестниц, иль красавцев милых,
И страсть не путайте вовек,
С любовью чистой и красивой.
Если Вы леди, тогда Вам,
И Вы, о доблестный мужчина,
Не поленитесь перед сном,
Прочесть и оценить картину.
И может кто нибудь из Вас,
В героях этого сонета,
Увидит сходство, хоть на грамм,
Тогда не зря писал я это.
И лишь монахам и монашкам,
Рекомендую прочитать.
Лишь третью сцену этой сказки,
И возвратиться в жизнь опять.
I-я сцена.
«Первая семья»
Зачем нам женщина нужна,
Иной раз задают друзья,
Сей риторический вопрос,
Самих себя вгоняя в дрожь.
Ведь кроме секса ни хрена,
Отнимем дни когда нельзя,
Плюс заболела голова,
В итоге сильная рука.
Взглянем на это без греха,
Очаг семейный в чьих руках,
Уют, забота, прочный тыл,
Пришел домой, про все забыл.
С порога-Милый, дорогой,
С себя усталость в ванной смой,
Халат любимый там висит,
На кухне борщ уже кипит.
На завтра вот твоя рубашка,
Я по стиралась тут немножко.
Я говорю-Моя ты крошка,
Жену целую нежно в ушко.
-Спасибо ласточка моя,
Небось устала к концу дня.
Дай приголублю, обниму,
Усталость я с тебя сниму.
Ну вот, немного помечтали,
Вернемся же друзья в реалии.
На самом деле все не так,
Я расскажу Вам, в жизни как.
Пришел домой, там никого,
Жена пошла гулять, в кино?
Шаром на кухне покати,
Лишь дохлый таракан в печи.
Ну что же, чай тоже еда,
А с сигареткой лепота.
И получилось, как всегда,
Диета от холостяка.
От жизни впроголодь такой,
Идти не хочется домой.
Лучше с друзьями пиво пить,
Этот кошмар скорей забыть.
Утром приходиться порой,
За чем то забежать домой.
Ключом я открываю дверь,
А там жена, рычит как зверь.
Слышу сканирует мой мозг,
В глазах один немой вопрос.
Зарплату сколько получил,
И сколько сволочь утаил.
Заначку живо доставай,
Мне не хватает, так и знай,
На шубу с норки, сапоги,
В наш ГУМ сегодня завезли.
А то ты пива много пьешь,
В семью зарплату не несешь.
Твой лучший друг алкоголизм,
Из дохни как то коммунизм.
А если власть ей в руки дать,
Представ те, что от жизни ждать.
Работа с ночи до зари,
С утра до ночи, хоть умри.
В глубокой, сотни метров вниз,
Прикованный с кайлом сидишь.
В угольной шахте, ждет конца,
Печальна участь молодца.
Вот в кассу женушка идет,
Зарплату получает в срок.
Тебе чаек и «Примы» блок,
Себе новейший НОУТБУК.
Венец семейного бедлама,
И самая большая драма.
Твой оголтелый эгоизм,
Он покалечил детям жизнь.
Без ласки и любви всегда,
Без материнского тепла.
Богатство, вот твоя мечта,
А остальное трын-трава.
Когда ты выжат как лимон,
Не заработал миллион.
И перспектив тут никаких,
Она идет искать других.
Лохов по миру пруд пруди,
Хочу прожить как короли,
То есть принцессы, все одно,
На вилле, мне не все равно.
Век леди, канул он лета,
Пришли другие времена,
Продам любовь, моя цена,
Банковский счет и я твоя.
А время не остановить,
И красоту не воротить.
Давно обходят стороной,
Отстань старуха, бог с тобой.
Так жизнь прошла, коту под хвост,
Ведь рядом никого, погост,
Любви, Надежде, Вере здесь,
Поставлен деревянный крест.
Загробная вышла картина,
Устал, слипаются глаза,
И снится мне, я не заметил,
Тогда прошел мимо тебя.
II-я сцена.
«Вторая семья
Зачем мужчины нам нужны,
Думают дамы дни и ночи.
Решают каверзный вопрос,
И жаждут разобраться очень.
Ведь кроме секса, ни черта,
И то не секс, а так намеки.
Только залез, сразу устал,
Мол за махался на работе.
Я знаю где он уставал,
Он в бане парился и мылся,
Свое либидо укрощал,
На проститутках гад резвился.
Взглянем на это без греха,
Кто лидер, кто добытчик в доме.
На мужа крепкое плечо,
Мы опереться очень хо чем.
А начиналось все не так.
Как голубки мы ворковали,
Ты говорил мне о любви,
И на руках меня носил ты.
Все брошу я к твоим ногам,
С неба звезду тебе достану.
Даже сказал, что жизнь отдам,
Любить тебя не перестану.
Стоял колено преклонено,
Передо мной еще вчера,
И предлагал руку и сердце,
И обручальное кольцо.
И свадьба громкая была,
Река шампанского искрилась,
Стол изумительнейших блюд,
И свадьба до утра резвилась.
Все было даже очень мило,
Пристойно, чинно и красиво.
В разгар веселья мы ушли,
При даться страстей шей любви.
Потом желанная брюхатость,
Мой муж наследника хотел.
Неописуемая радость,
Седьмое небо не предел.
Я думала так будет вечно,
Так в эйфории я жила,
Так беззаветно я любила,
Не замечая ничего.
Я утром с солнышком вставала,
Пока любимый еще спал.
И завтрак сделать успевала,
Чтоб на работу сытым шел.
С работы раньше прибегала,
Готовить, убирать, стирать.
Мужа уставшего с работы,
Во всеоружии встречать.
Я как могла его жалела,
Хотя беременна была.
Я на себя весь быт взвалила,
По дому, вот она судьба.
Подарков вовсе не просила,
Зачем нам деньги тратить зря.
Когда подарит безделушку,
Счастливей в мире нет меня.
За пьянки я не укоряла,
Рыбалку, баню, он мужик.
Пусть дорогой мой отдыхает,
Сильнее будет нас любить.
Потом у нас родилась дочка,
Я стала больше уставать.
А он совсем не изменился,
Только стал больше выпивать.
И сколько бы жила не знаю,
В большущих розовых очках.
Если бы муж, однажды спьяну,
Меня Лолитой не назвал.
Потом конечно извинялся,
Сказал, мол книгу прочитал.
Был поражен этим творением,
Все время думает о нем.
Потом еще были проколы,
Но это в прошлом, а теперь,
Я забрала детей любимых,
И в путь, за тридевять земель.
А он все так же продолжал,
И на охоту, как на праздник.
Подходит к даме, вот кабель,
Она ему-козел от вязни.
Ты в зеркало давно смотрел,
Орангутанг в предсмертной корче.
Ты ради бога отойди,
А то накостыляю старче.
Да время так неумолимо,
Привет, зеркальная болезнь.
Ведь вместо спорта телевизор,
А пивом пенным, хоть залейсь.
Вышла печальная картина,
Потратила пол жизни зря.
Дьявол отвлек и я забылась,
А черт подсуетил тебя.
И только сердцу утешение,
Отрада, свет моих очей.
Что в моих детях, слава богу,
Нет ни одной черты твоей.
III-я сцена.
«Третья семья»
Видать на небесах решили,
Им вместе по земле идти.
И сплетены уже на веки,
Их судьбы, души и мечты.
Они заметили друг друга,
Одновременно сбавив шаг.
И на мгновение мир замер,
Остановилось все вокруг.
И ветер, что гонял по небу,
Отары белых облачков.
И птицы, песнь свою прервали,
Полюбоваться на любовь.
Глаза в глаза они смотрели,
Так пристально, как никогда.
И первый раз, сегодня, в жизни,
Им показалось, навсегда.
Их прежний мир мгновенно умер,
Не внятный, скучный как тоска.
Родился новый, солнца полон,
Любви, заветная мечта.
Они друг друга понимали,
Без слов, один лишь только взгляд.
И нежные прикосновения,
Под звуки сумрачных цикад.
Под сенью очень старой ели,
В старинном парке, в Сентябре.
Они на лавочке сидели,
Он ей читал свои стихи.
Она смеялась как ребенок,
Так пела у нее душа,
Какое счастье, я влюбилась,
Тебя послала мне судьба.
Он сам парил тогда от счастья,
Я точно, баловень судьбы.
Ты повела меня дорогой,
Где повстречались вскоре мы.
Он в ушко тихо шепчет ей,
Стань мне женой, мой нежный ангел.
Она кивает головой,
И шепчет, да, мой месяц ясный.
Их жизнь прекрасна и красива,
Брильянт любви ярко сиял.
Мне описать все не под силу,
Ведь сам такого не видал...
Они прожили очень долго,
Уж правнуки их подросли.
И в мир иной ушли спокойно,
За ними ангелы пришли.
Эпилог.
Шесть жизней, шесть судеб,
Прекрасны лишь две.
Пусть в жизни не будет,
Как в первой семье.
Таких отношений,
Не Вам и не мне.
Я всем не желаю,
Гореть мне в огне.
Вторая не лучше,
Там столько грехов.
А в церковь ходить,
Не поможет Вам бог.
В аду им гореть,
Даю зуб, даже два.
За третью семью,
Надо выпить до дна.
P.S.
Не все любить на свете могут,
Так же как музыку писать.
Стихи, романы и картины,
И хоть на чем нибудь играть.
Уметь любить, это дар с выше,
Обласкан тот, кто получил,
Эту небесную награду,
И до конца дней с ней прожил.
Уметь любить это дар свыше,
Обласкан тот, кто получил.
Эту небесную награду,
И до конца дней сохранил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502137
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.05.2014
Повеяло затхлым и рабским с востока,
И люмпен вопит : « Нас накормят, как тока,
К нам Путин придёт, он ведь парень рубаха,
И жизнь сразу станет лафа, муха-бляха.
И вот эта масса, без роду, без племени,
По жизни полнейшие лузеры времени.
Долдонят в эфире клишатыми фразами,
Готовый субъект, для псих-заведения.
Я думал поможет, быть может полемика,
Но в дело вступает наука генетика.
Включается первым - этап торможения,
Вторым сразу ступор, и всё за мгновение.
Глаза наливаются желчью и кровью,
Истерика рвётся из тела на волю.
И это, его убеждение и вера,
В несчастьях его, виноват лишь Бандера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498231
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.05.2014
Москалики загарбали велику Руську землю,
Забрали все, релігію і все що в нас було.
Нашу історію, якої в них немає.
І триста років ця брехня луна.
У візантійців герб, а прапор як прийдеться.
З ким дружба є, а з ким зараз війна.
Як з німцями війна, то кольори французів,
Як навпаки, то в них германців прапора.
Багато що ще згадувати можна,
А саме вкрасти з хистом не змогли.
З якогось дива, національність “русский”,
це не іменник, як у народів всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2014
Плаче Верба - Україна,
Гіркими сльозами.
По синах, доньках рідненьких,
Вбитих РЕГКАТАМИ.
Славні діти України,
Лицарі — Герої.
Я вклоняюсь до землі ВАМ,
ХАМА проклинаю.
Ви тепер НЕБЕСНА СОТНЯ,
Янголи країни.
Якщо зрадимо Вас браття,
В пеклі нам горіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489668
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2014
Любов, як блискавка бува,
Миттєвість, і її нема.
Бува кохання, як сірник,
Сорок секунд, і потяг зник.
Подібне, як цигарка тліє,
Гламурно, але смрад давліє.
Трапляється воскова свічка,
Начебто довго, але хліпко.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2013
Хай здійсняться забаганки,
Зразу всіх людей землі.
І побачимо ми зразу,
Чого більше у житті.
Щедрості, або кугутства,
Лицарства, чи навпаки,
Заздрощів, чи радість щира,
За досягнення братів.
Вірності, або Іудства,
Ще багато що хотів...
Але є найголовніше,
Злагоди, чи все ж, війни?
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2013
У темну, темну літню ніч,
Ми зберемо всю нашу міць.
Як блискавка ми вдаримо,
І ворога повалимо.
І бранців наших повернімо,
Дружин, сестер у рідний дім ми.
З Татар візьмемо ми ясир,
Щоб лячно було вийти в двір.
Все забирем, навіть ганчірку,
Що затуляла в стіні дірку.
Щоб с.....и вони світили,
І пам'ятали нашу силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439768
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.07.2013
Для ходьби потрібні кеди,
Для понтів, круті ТУФЛІ,
Для кохання..., ні дівчата,
Для війни, звичай полки.
Майже все в житті потрібне,
Навіть, вітер в голові.
Тільки сум женіть від себе,
Від нудьги, біжіть самі.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2013
Чорне Море, як я скучив,
За твоїм солоним смаком.
Неосяжністю кордонів,
Не угледіти в бінокль.
З небом воєдино злився,
Зовсім обрію не видно.
Де не де пливуть хмаринки,
І яскраве сонце сяє.
Сильна спека, навіть чайки,
В небі зовсім не літають.
А сидять на хвилях, чемно,
Мене в море закликають.
Розігнався, і пірнув я,
Хвилі тілом розрізаю.
І на дно, як камінь впав я,
Від турбот відпочиваю.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2013
Січе сніжок ́з небес до долу.
Лютує на землі зима.
Березові бруньки, усе чудово,
Квітнуть лани, живе земля .
Трава піднялась, все зелене.
Черв'як у яблуках жує.
Липа цвіте, така духмяна.
Серпи у полі, йдуть жнива.
Вереск медовий, всі до збору,
Жовтіють листя, дощ зрива,
Листя з дерев впаде до долу,
Грудками вкриється земля.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433689
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2013
До суду нашого, привела мене доля,
Я на скульптуру подивився, не впізнав.
Колись була богиня — правосуддя.
Фемідою всі звали, а тепер...
Це фахова валютна вже повія,
Вже без пов'язки, в окулярах Polaroid,
В міні-бікіні з показу Versaccе,
В сандаліях сезону від Dior.
Без терезів, що здали вже давненько,
В металобрухт, навіщо цей “отстой”.
А замість них, ось прейскурант товстенький,
Що скільки коштує, панове, вибирай.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433682
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2013
́Я іноді в очі дивлюсь не дівочі,
А там порожнеча, і повно сміття.
Газетні шпальти, політиків “ жарти”,
Що мозок руйнують, а потім життя.
Дивлюсь я на пику, і бачу багнюку,
Ще ллється із рота того мудреця.
І я відчуваю, скоро змиваю,
З голови — унітаза, купу лайна.
Тому лише в очі, тільки дівочі,
Я хочу дивитися решту життя.
В яких є кохання, жага до єднання,
Щоденно, постійно, всю решту буття.́
Я іноді в очі ... тьху, тільки дівочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433501
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.06.2013
Нижній Березів -
Омріяне місце
Творчих людей
Й божих митців.
Мабуть бузьки
Недаремно в'ють гнізда
В цьому коханому
Богом краю.
Симчич, Малкович
Вельми відомі
В деяких колах
Країни митці.
Всіх народив їх
Нижній Березів
Хай дасть вам Бог,
Як Карпати дали.
Всі зазіхали
На це піднебесся:
Зорі так близько -
Руками хапай.
Турки, Поляки,
Татари,Советські,
Бозна ще хто
Сюди набігав.
Цезарі також
Робили залогу,
Римські когорти
На лисій горі.
Кров'ю рясною
Полили ці стежки
Хлопці Бандери,
Вояки У.П.А.
Приспів
Нижнє Березову слава на вікі
По всій Україні луна
Як шана землі на якій народилися ми
Нижнє Березів це рай, справжній рай́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433497
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 25.06.2013
-Приведи мене до неї,
Шляхом світлим та легким,
До коханої моеї,
Заблукав я у пітьмі.
Все кудись як пес скажений,
Біг, не відчував я ніг.
Все шукав одну єдину,
Богом даною мені.
Мабуть десь її прогавив,
Не відчув серцебиття,
Погляду очей зелених,
Що казали — ось і я.
Приведи мене до неї,
Поклик в небо полетів.
А відлуння відповіло.
- Сам шукай, і я побіг...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432653
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.06.2013
Всі ріки починаються з маленького струмка,
Щоб з нього народилася, могутня та ріка.
Потім вона впадає у море, океан,
Де вітер жене хвилі,а вихор — ураган.
Життя наше подібне, неначе той струмок.
Між горами, ланами, іде за кроком крок.
Але це буде потім, ми поки ростемо,
Шукаємо шлях вільний, до моря ідемо.
А на шляху трапляються, пороги, мілина,
І вир страшний, підступний та інша дивина.
Важкенько прокладати, русло річці тій,
Граніт, каміння трощити, шукати вихід свій.
Але вода шлях знає, тримає береги,
І ціль ясна і чиста - доплисти до мети.
І щоб в житті так було, як у річці тій,
Щоб врешті до свободи ви змогли дійти.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013
Всі мають голову на плечах,
Та й руки й ноги при собі.
Все начебто сидить як треба,
Але немає, клепки в голові.
Бо головним, є зараз шлунок,
Який став мізками в тобі.
Думки в макітрі всі про грощі.
І ти купуєшся, за "палку" ковбаси.
Шляхетність, лицарство не в моді,
Яке там “моді”, як поняття загуло.
Нахабство, жадібність, та й годі.
І цього вистачить, щоб жити як лайно.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2013
В нас в Україні МАТОВ не було,
Приперли їх ́зі Сходу в наші землі.
А було тільки - “Бісова душа”,
Та,“Трясця його матері” ї подібне. ́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Обещали кандидаты, жизнь улучшить за мандаты,
Голосуйте за меня, - «Працювать буду шо дня
Улучшать и углублять, вашу жизнь преображать»
Между строк, читай, свою, нас он всех имел в виду.
Вот он, долгожданный фант, депутатский наш мандат.
Будем мы теперь гулять, праздновать и выпивать.
На Гавайах и Мальдивах, Ибицах, и прочих дивах.
«Сливки» общества слились, голубая вышла слизь.
Накупались, нагулялись, на бухались, обожрались,
Миллионами кидались, перманентно расслаблялись.
На работу скоро ведь, в Киев надобно лететь.
Все в Armani и Kenzo, Rollex, и Cartier кольцо,
Bentlie надо прикупить, чтобы всех не хуже быть.
Разных мелочей еще, чтоб по ФЕНШУЮ было всё.
Фух!!! потратились ребятки, дорогие были цяцьки.
Ну, ведь это не беда, деньги мы вернем сполна,
Депутатство и мандат. Ты ведь рад? Я тоже рад.
Заработаем с тобой, Чечетов махнет рукой,
Когда надо, когда нет, миллион нас ждет в обед.
Голосование идет, все забыли про народ.
Наклонили весь народ, и пустили его в ход,
Не мандат, а аппарат, тот который слово «мат».
Обманули нас, ребята. Жизнь лафа у депутата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429324
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.06.2013
І голова на плечах, ніби є,
І руки й ноги на своєму місці.
Але я відчуваю щось не те,
А зрозуміти що, мені допомагає віскі.
Як опрокину склянку і тепло пішло,
І хвилею, по всьому тілу розійшлося.
А другу, починаєш розуміти сенс,
І чому в тебе це все почалося.
А далі ще ясніше, гло, гло, гло.
І третя, і четверта льеться в горло.
І я вже впевнений, що винен, в цьому він.
Народний депутат, цироз йому в печінку.
́
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428755
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.06.2013
Сонце, як в казці,
Веселка милується,
В морі проміння,
Блискучих зірок.
Вітер, так ніжно,
Тебе обіймає.
Боїться попасти,
До тебе в полон.
Він не вагомий,
Чистий, прозорий.
Як в ранці роса,
На духмяній траві.
Дахів не зриває,
Дубів не валяє.
Бо він казковий,
Чарівний такий.
Ніч наступила,
Та зорі, казково так.
Граючи світлом,
Дають тобі знак.
Ти не самотня,
У світі безмежному
Так що не смій.
Нудьгувати, ось так.
Ніч вже кінчається,
Скоро пробудження.
Подихом раннім,
Прокинеш весь світ.
І зрозумієш -
В житті, як і в казці,
Теж має бути
Добрий кінець.
Приспів.
Вітер, як мить.
Раз, і він зник.
Але він приносить добру вість.
Але він дарує життю смисл.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428315
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 30.05.2013
Наш міністр, ”пан” Азаров,
Всім зоологам дав жару.
Нових звірів відшукав,
КРОВОСІСІ, ім'я дав.
Ці жахливі, хижі звіри,
Весь бюджет країни з'їли.
Ось така, в прем'єра казка,
Роби висновки, будь ласка.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427361
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2013
Лев Левкович Левкович,
Був Гетьманом усіх.
Хто мешкав на, і повзбіч,
Його земних угідь.
Тварини всі любили,
Левка, більш ніж себе.
Всі як воли робили,
І харч з усіль несли.
Бувало так траплялось,
Коли був неврожай.
Життя за нього клали,
Бо жереб випадав.
Голосували вправно,
Кому на смерть іти.
З піснями, навіть з танцями,
До Лева жертв несли.
На цій землі багацько,
Гадюк ї Щурів жило.
Тобто, ментально більшість,
Само по собі — зло.
Спочатку поздавали,
Левку, мужніх ссавців.
Вовків, Оленів, Буйволів,
Та Вепрів, на обід.
Потім Котів і Яструбів,
Нарешті і зайців.
Бобрів і всіх хто врешті,
Не щурячий мав вид.
Лев Левкович Левкович,
Пихатий сибарит.
Мовляв, так поважають,
Що кращій харч несуть.
Робити більше нікому,
Давати молока.
Земля стоїть не орена,
По шию заросла.
А скрізь самі Гадюки.
Порожні скрині всі.
Щури усе поцупили,
Бо вже нема Котів.
Так скоро, незабаром,
В занепад все прийшло.
Лев Лекович Левкович,
Мав жалюгідний вид.
Голодний, як собака,
Залишився один.
Приспішники розбіглися,
І тиша навкруги.
Щури емігрували,
У землі, де ще є
Чим можна поживітися,
Продовжити свій рід.
Лев Левкович Левкович,
Помер на самоті.
І гідно поховати,
Його ніхто не зміг.
А висновок в цій байці,
Простий, як двічі два.
Де люмпен голосує,
Демократії нема.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426698
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.05.2013
Всевишнім нам дано натхнення,
Хист, розум, силу, почуття.
Любов до ближнього, покору,
Батькам, повагу до життя.
А Люцифер, пиху, надмірність,
Жагу до влади, грошенят.
Розпусти і всіляких надто,
Найнепристойніших принад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013
Зозуля з ранку на даху кувала,
А запитати в неї я не смів.
Скільки прожити, доля ще давала,
На цьому світі, грішних тих років.
Не варто знати день своєї смерті,
Навіщо нам тремтіти все життя.
Скільки відпущено тобі на цьому світі,
Живи що сили, до хвилини забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2013
Крізь крапельки дощу, проміння сонця світять.
Та з білого, родяться, сім різних кольорів,
Веселка коромислом,
В небі висить.
Всім диво видно це,
Мені,
Тобі,
Йому.
Червоний, помаранчевий,та жовтий.
Яскраві, дуже теплі, кольори.
Своїми фарбами, вмить піднімають настрій.
Всім навкруги,
Мені,
Тобі,
Йому.
Зелений, голубий та синій.
Трави, води та неба кольори.
Своїми фарбами, допомагають жити.
Всім на землі,
Мені,
Тобі,
Йому.
Останній, фіолетово — пурпурний.
Далекого сузір'я кольори.
Своїми фарбами, нас кличуть полетіти,
Нам до зірок,
Мене,
Тебе,
Його.
Веселка — радість.
Життя — політ.
Чудове диво, нам промінь із дощем створив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425098
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 15.05.2013
Я Мацареллу запиваю вино К'янті,
Та почуваюсь, ніби Італієць справжній.
In vino veritas, сказав у Римі Пліній,
Я згодний з паном, він шановний ́правий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422719
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.05.2013
Гей товариство, хлопці гей,
Геть сум і смуток із очей.
Сьогодні свято, день Покрови,
Козацької гучної слави.
Вітаю лицарів країни,
Синів вітчизни України.
Будьте достойними синами,
Бажаю міці і звитяги.
Хай память не помре ніколи,
Про Січ, де ви колись стояли.
Як боронили рідну землю,
І ворогів вгоняли в пекло.
Наллємо чари медовухи,
Піднімемо за Вас Великих.
В свято Покрови, як колись,
Хай, Будьмо - гей, лунає скрізь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422710
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 04.05.2013
́Я прокинусь разом з сонцем,
Вмиюсь швидко, і до справ.
Вижену теля у берег,
Де смачна трава росте.
Кури вже свій харч шукають,
В купі гною щось гребуть.
Півень пісеньку співає,
Що аж в голові дзвенить.
Прокидайтесь, досить спати.
День новий почав свій рух.
Гуси гогочи виходять,
Та крокують до води.
Каченята, ще маленькі,
Плюшеві, такі мягкі.
За матусею рівненько,
Йдуть попити до ріки.
І корові стало легше,
Вим'я, теплою водою,
Вимили усе чистенько,
Видоїли, геть усе.
А тепер у берег пастись,
Виробляти молоко,
Бо в обід прийде до неї,
Баба Паша, як завжди.
Свині верещать, бо хочуть,
Їсти, що їм ще робить,
Запах вареної картоплі,
Долітає і до них.
Але чогось не вистачає,
Правельніш буде , кого.
А, звичайно пса немає,
У буді спить, старий він вже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
Дивлюсь на осінь, мрію про весну,
Так сумно, жовте листя облітає.
В багнюку, під деревами в низу,
Листя повільно так злітає.
Потім їх чавлять шинами машин,
Чоботями в багнюку їх трамбують.
Вони давали, всім нам кисень для життя,
А їх за це, безжалісно вбивають.
Мороз стоїть, на дворі Грудень вже,
Кінець життя їх швидко наступає.
Під шаром снігу, як було завжди,
Так листя взимку, звісно помирає.
І ось нарешті, жадана весна,
Птахи до дому з Півдня прилітають,
При перших подихах жаданого тепла,
Дерева листя стрімко розпускають.
І я сьогодні щойно зрозумів,
Ця смерть була не дарма, а за ради,
Нового, кращого, майбутнього життя,
Я відкриттю, звичайно дуже радий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
За обрій сонечко зайшло,
День скінчився, та пішов.
Де сьогодні ще не був,
Завтра з'явиться в нас знов.
Ніч вступила у права,
Місяць вийшов, із за хмар.
Шлях Чумацький в небесах,
Сну показав найближчий шлях.
Щоб він, не дай Бог заблукав,
Усіх, без винятку приспав.
Приніс їм торбочку казок,
Кожній дитині, казку в строк.
Хай сон, присниться і тобі,
Добрий, лагідний, смішний.
Смачний, солодкий, не гіркий,
Казковий, мрійний, не сумний.
Приспів.
Баю-баю-баю-бай. Оченята закривай.
Баю-Баюшки- Баю, Казка каже- “Я вже сплю”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2013
Колись у полі бачив я,
В спекотній день, сонце в зеніті.
Ми з хлопцями пасли телиць,
І ласували полуниці.
Тут раптом вітер налетів,
Приніс малесеньку хмаринку,
І дощ пішов як із відра,
Ні, наче з лійки, за хвилинку.
І ми побігли регочи,
Навперебій, я був хуткіше,
Забіг у дощ, постояв там,
А потім крок, і я вже вийшов.
Така природна дивина.
Кордон дощу перед тобою,
Ти зразу мокрий і сухий,
Веселка в небі надімною.
Таке було в моїм житті,
Я пам'ятаю дуже добре,
Але не думав я тоді,
Що вірш я напишу сьогодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420837
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.04.2013
Гранітні брила річки Росі
Джерельна чиста та вода
А біля неї сиві верби
Схилили до води гілля
Канадські клени по під шляхом
На пагорбах колюча дереза
Криниця, старий льох та школа
Вишневий сад, лисиця в нім жила
Корова Машка, добрий Тузік
Та ще й курчат, гусей, качок
А в березі порослим осокою
Маленька річечка без імені текла
Соша мощена крізь село проходить
По черзі — сільрада, магазини, клуб
А далі бувша церква дерев'яна
Не бачила служіння років сімдесят
Такі ось спогади, неначе та світлина
Що вицвіла висячі на стіні
Ось тут щось ледве, ледве видно
А тут вже зовсім зникло все давно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419745
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.04.2013
До нас сусід з рання прийшов,
І дивну річ нам розоповів.
Що з Чортом оковиту споживав.
Криничною водою запивав.
Всю ніч йому він наливав,
Де брав горілку, Чорт це знав.
Цибулю, сало нарізав,
Мені давав та й сам жував.
Стояв, хрестився і трусився,
Так було схоже на вітряк,
Руки описували коло,
Промовить слово і свят, свят.
Хотів втекти від Чорта з хати,
Смик, смик, немає зовсім сил.
Ніби приклеївся до лави,
Благав: Чортяка, відпусти.
Потім провалля, чорна яма,
Лишень під ранок виповз в двір.
Поповз до хвіртки, потім раком,
І так до мене, п'яний вліз.
Як з'ясувалося пізніше,
До нього в гості Кум прийшов.
І напилися чортенята,
Так чорт з чортякою бухав.
Таку ж справжнісіньку картину,
Нам потім кум намалював.
Такі споріднені симптоми,
Так прикро, з ними я не був.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419742
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.04.2013