| Сторінки (3/268): | « | 1 2 3 | » |
Найгірше – безкінечна і пряма дорога,
На поворотах – істини ключі,
Там, за шпаринкою, нові ворота,
Туди ще не дійшли мої листи.
Пустий папір набрався пилу,
Зарамкувалася, стою,
Жартую, посміхаюся грайливо,
І знов лиш у думках пишу.
Усе здається беззмістовним,
Непотребом у час вогню,
Таким аж дешево-картонним,
Як те горище на даху!
Мабуть, сюжети всі уже списали?
Або протерлися мої думки?
Так забагато і водночас мало
Доріг глухої прямоти.
04/07/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Іду… Базар. Гітара. М'ясо,
Мігрень із ночі. Вишиванки.
Калюжа. Млосно. Хмарно.
Сховала сонні очі за фіранки.
За окулярами дивитись легше:
Байдужий погляд не пече.
Назад залізла у шкарлупу,
Я – автомат, привітна на лице…
Так тхне це місто не по силам,
Гуде і б’ється рибою в траві…
Півроку вже нема в нас миру,
А з січня досі йдуть дощі…
04/07/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Шовковицею в’їлася дорога,
Зацяткані підошви в офіси ідуть.
З-під листя виглядають ноги,
А оси біля пальчиків гудуть.
Були шовковиці колись, як груші,
Тіснилися «мурашками» на гілочках,
Ми не боялись за синюшні губи,
Ми не стирали плями на руках.
Дитинству так замало того літа:
Хоча й підгонить вишні зріть,
Малина, аґрус, ох! порічки – ситий,
Та ще ж смородина мигтить!
Велике літо розвідок й тремтіння,
Коли у сад навшпи́нячки по груші,
Мигцем помічене стрімке горіння
У пильних, нелукавих душах.
Не жаль, що все давно минуло,
Що світ навколо казкою не став,
А жаль, коли я знову озирнулась,
Стару шовковицю вже хтось зрубав.
20.06.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
Скидають сивину тополі,
Від спеки мліє голова.
Хотілося б втекти до моря,
Де пінка блискавку стріча!
Тіла спітнілі, погляди зів’ялі,
Теплиця-транспорт для людей…
А десь з водою бавляться корали,
Босоніж ходить по піску Мігель.
За мить в підводний світ порине,
Сполошить клоунів зі сну,
Зворушить щупальця актиній,
Заплівши ламінаріям косу.
Так хочеться змінити вітер
На бриз і сонце під ногами,
І простір вільний, не із сита,
Зіщуленого поверхами.
Повітря навіть смакувати,
Згубити час, годинник, телефон,
І шторму не лише чекати,
А бути вже самій, як шторм!
23/05/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Велике благо просто йти,
Спираючись на власні ноги,
Велике благо це могти
Без мук і сірої тривоги,
Без костилів, качалок, милиць,
Бинтів, липучих бандажів…
Іти і знати, що тебе не спинять,
Жалем підсиливши твій біль.
Велике благо мати сили бігти,
Стрибати, присідати і брести,
Забути про тілесну крихкість,
І пружно з молодістю йти.
25/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Не б’ється серце рівно-тихо:
Стрибає, чудиться, гаса…
Не пропонуй йому цю крихту,
Як можна з’їсти пирога!
Не цих сніданків сірості й омлетів,
Старих пісень, повторних звуків,
Різких падінь, пискучих злетів,
Дорослий світ – класична сухість!
12/06/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Лелека на стовпі і поле маку,
Червоного, розстріляного в колосках,
Синочка загубила киця-мати,
І гірко плаче у високих бур’янах…
Стемніло, дощ пішов, як з сита,
Колеса шухнули по рівчаках…
У всіх лиш ніч, а в киці – лихо:
Нема малятка у глухих кутках.
Вслухається в тоненькі звуки
І кличе довго, важко, гостро…
В плескусі ледь помітні рухи,
Стрибок! та ні… це «смокінг».
Дід-коник налякавсь і щезнув,
Повис на хмарах мертвий місяць.
Наш світ криваво-небезпечний
Для слабкості, що сіє ніжність.
05/06/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Туманний слід від літака у небі…
Якби могла я полетіти звідси,
Забувши про усі ті зайві речі,
Що забирають в серці місце!
Якби могла я вибирати простір
Без паспорта і решти папірців,
Я би пройшла, як невідома гостя,
По скелях, зліплених з млинців.
Я би торкнулася води-вуалі
В Сардинії, Мальдівах і Балі
Перенеслась в Палац Потала
У час бентежної і юної грози.
Пожити б в домі, де заклякнув дим,
Діставшись хвиль «Ла Каса Міла»,
У нього дах сповза, як в піці сир,
І можна рухати в кімнатах стіни.
Ступити на слизьку Дорогу,
Яка вела Гігантів до води.
Не знати жодного кордону,
Здолавши всі хиткі мости.
03.06.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
А на Востоке бредит слепота!
В «тумане» потерялись люди,
В оковах крепко держит беднота,
И собственная глупость душит…
Обманом проседают спины
У зомби, что стоят щитом
За «миротворцев» из России,
А завтра те сожгут их дом!
Предателей не ждут и там,
Ради которых предавали!
А зомби после – это хлам,
Его спокон веков бросали.
Им говорят: «Не мы стреляем!
Мы – миротворцы и – свобода!» –
Вот так гробы нам умножают
Наемники больного кукловода!
Превратный миротворец в Украине
Пугал войной – МЫ ЗАКАЛИЛИСЬ,
Поднял в нас ПАТРИОТОВ, и ЕДИНО
В нас люди разные СПЛОТИЛИСЬ!
02/06/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502792
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
Я закатала мрії в банки,
Занесла у вогкий і темний льох,
Заповнила водою чисті склянки.
Зоставшись із «тепер» удвох.
Давай я розкажу про себе,
Про банки мрій у тузі.
Слід літака в блакиті неба –
І серце б’ється у задусі.
Як пух в ув’язненні пелюстки,
Захоплена дощем, уражена оса,
Сухі, згрубілі на ромашці грудки,
Вітрами вигнана насуплена гроза.
Стрибають банки на полицях,
Колотить грім в слабенькі двері,
Із хмар продерлись блискавиці –
Залоскотали збайдужілі нерви.
25/05/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Бувають дні такі паскудні,
Повільні, тихі і ЗАНУДНІ,
Такі вже мляві чисто-трутні,
Що звуки всі стають беззвучні.
Бувають дні такі пискляві,
В повторі висохлі розмови,
Порожні фрази із гортані,
Захоплення тупою грою.
Ти вже на волі? Далі що?
Ідеш – і замкненість іде,
Немов всадили у горщок,
І лиш навколо щось гуде.
29. 04. 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Настаивались тучи в Украине
И с каждым днем задавливали нас,
Ломились и кряхтели наши спины,
Выдавливая глупость и сарказм.
Подходят тучи – мы стоим,
Взрываются огнем и громом,
Мы много плачем, мало спим,
Становимся сплоченным ломом.
Штормит, когда и солнце светит,
И молнии сердца нам теребят,
Но грома не боимся, мы не дети –
Соседу нас не нужно «защищать».
Гроза уходит, оставляя
Пенистость тучек, духоту,
На лужах лепестки играют,
А тополь развевает седину.
21/05/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500759
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.05.2014
Маленькі забаганки волі,
Розкидані по згущених кутках,
Зривають пух, немов з тополі,
І сиплять цвітом у садках.
Розхристують свої вітриська,
Відкривши блискавкам кришки,
І грається страхами громовисько,
В яких ще залишились дітлахи.
І трусяться від подиху вологи
Тонесенькі петунії в лотках,
Оновлюють серця травневі води,
Склювавши лопухи в дірках!
Зливають аромат акацій
З травою рос і грозових дощів,
І манять липи не до праці,
А лиш до цих п’янких віршів…
15/05/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Я не пам’ятаю день народження свої ненависті до Росії та росіян, але здається це сталося задовго до захоплення Криму. Нехай кому добросусідство стало важливішим за власну волю, далі не читають! Це не слова нестерпності чи відчаю, чи радикалізму. Це ті вірні слова, яких нам не вистачало на початку нашої боротьби. Ми вже і так багато чого упустили і вступили росіянам. І ось, коли ми нарешті прокинулися, – Криму вже нема! Біда? Ще побачимо звичайно, але жаль… природа там дивовижна, хоч і нещасна…
Я не пишаюся своїм «новонародженим немовлям». Але відмовитися і діти його вже нікуди не можу. Моя ненависть не допомагає Україні очистити свої землі від росіян-загарбників і зрадників-колабораціоністів. Але вона зовсім несумирна і невинна. Це пошесть, що не лише відвертає тебе від російських фільмів, серіалів, товарів, людей, як від сотні скунсів-вонючок в одній кімнатці гуртожитку, а від мови, яку ти колись любив, на віршах якої ти виріс.
В нас гинуть люди. Десятки, сотні… не дай Боже тисячі! Говорять: ні за що… Неправда, за найбільше «ЩО» на світі – за те, ЩО ти народжений українцем, за те, ЩО вперше ти не хочеш просто зам’яти ситуацію і жити собі тихенько під чиїмось чоботом. Ні! Дістали росіяни! Самі нормально не живуть і нам не дають…
Тепер я не просто ненавиджу, брехливу, сліпу, кровожерливу Росію, тепер я ненавиджу її… мову. Патріот переміг філолога. Від цього мені сумно і важко на душі. Знаю, що мова тут ні до чого, хто б як не приплітав її сюди. Я – україномовна із дитинства. І на території України бачила тільки утиски «української мовної меншини».
День народження ненависті я відзначаю тепер кожного дня, а коли зовсім нестерпно, пишу. Знаю, що Україні це не допоможе, особливо тепер, але допоможе моїй ненависті піти погуляти на деякий час.
Ненависть народжується, коли світле місце стає цвинтарем, пожарищем, руїною, коли ніжна лемківська «Пливе кача по Тисині» проводжає труни героїв, а ти можеш хіба що плакати від розпачу, жалю і наростаючої злоби. Вже більше двох місяців ми живемо як на пороховій бочці, в сльозах і щомісячними днями жалоби. Смуток не сходить з душі. Але це для нас, людей простих, далеких від великих грошей і влади. Для решти – існує статистика і власні справи закордоном.
Важко бути українцем. Нас зовуть «бандерівцями», бо патріоти це вони – ті, хто вриваються в чужі землі і чинять жахливі злочини. А в Україні все, як і раніше – багато надії та дуже мало позитивних результатів.
І лише в нас виростає щось нове. З цієї ж таки ненависті виростає. Нерабське, впевнене у своєму праві на свою землю, свої вимоги, своє непередплачене слово, своє українське щастя.
06/05/2014 р.
https://www.youtube.com/watch?v=WLOdnYmKhzI#t=44
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
I cling to something,
Where I am someone
I cling to twigs of rainbow tree,
I cling to life of chancing,
To brighter days then they would be.
This body lives,
It eats of grasping air,
Its liquids flourish with disdain
The eyes are still with stare,
Its arid thrill in darkling vague…
28/04/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Я ніколи не думала, що буду коли-небудь почуватися як невидимка, справжня невидимка в людській плоті. Невидимість має свої жирнючі плюси. Тебе ніхто не чіпає, твоя присутність не є обов’язковою і світ більше не чекає від твоїх вчинків нічого особливого. Чудово, якщо плюсів більше. Але незабаром доводиться вже переконувати себе в цьому.
Невидимість буває фізично видимою, але зовсім непомітною водночас.
Вперше це трапилося минулого тижня, коли я не помітила сама своєї присутності в транспорті. А якщо я не помічаю себе, то чи можу я скаржитися на інших за це? Звичайно, це було б надміру егоїстично!
Тролейбус? А коли я тут опинилася? Дорога? Коли я вспіла її пройти? Щоденна повторюваність дій і подій веде до замкненості по колу. І зовсім скоро ти просто перестаєш помічати точки цього кола, просто йдеш…
Дико! Гидко! А потім – просто байдуже…
Навіть страшні новини чи залякування сусідньої ядерної держави перестають лякати. Зарубцювання всередині заморожує почуття. Емоції стають майже відголосками колись пережитих станів.
Мені соромно говорити, що весна була для мене важкою, хоча вона такою і була… по-своєму. Порівняно з тими, хто втратив дорогих їм людей 19 лютого і рештою днями в Україні, що забрали життя людей, які боролися за її майбутнє. Порівняно з тим жахом, що опановує людей, які чули під своїми вікнами постріли та вибухи. Порівняно з тими, що змушені були тікати з дітьми на руках від озвірілих людей з битами і автоматами. Порівняно з тими, хто мусив з соромом в душі залишати територію власної країни і виривати власні родини зі звичного життя і їхати невідомо куди, в невідомо які умови. Порівняно з тими, що досі бояться випускати своїх дітей на вулиці, де розгулюють російські найманці. Порівняно з тими, хто не може заснути на кордонах з «божевільною Росією», чекаючи на їх безглуздий напад.
Виходить: я порівняно щаслива? Але де ж це? Де це відчуття свободи і щастя? Та нема його, в принципі, як і не було…
Отже… невидимість… Ні, це ні в якому разі не брак уваги. Депресія? … Стрес? Від чого?
Самокопання не допомагає.
Я пишу «ранкові сторінки». Ось уже майже два місяці. Крім того, що намозолила собі середнього пальця, змін суттєвих ще не помітила. Вони теж стали вже частиною рутини, сірої, до біса дріб’язкової.
Хоча після закінчення третьої відчуваю полегшення.
Виписалася – стало легше, може, в цьому і є суть невидимості. Поки мовчиш – завжди невидимий, як Україна до листопада 2013 року, а потім коли починаєш, говорити, кричати, стояти на своєму і знову боротися – ти видимий, живий, потрібний, особливий!
Невидимки весняного спустошення тримайтеся! Життя наповниться новими барвами швидше, ніж ви думаєте! Тільки не чекайте на це! Робіть щось для цього!
28/04/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Я глибоко не хочу хвилюватись,
Я просто відійду убік,
Не дам собі принизливо зірватись,
І перейду обачливо на сміх.
Він буде тонко недоречним,
Безглуздим, по-дівочому дурним.
Мій голос стане тихим і сердечним,
А рухи, як в холодної смоли.
Смоли, що булькала вулканом,
Колись давно, в наївні дні…
Тоді я так любила ранки!
Вівторки-понеділки й вихідні.
24/04/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Закрий ці двері врешті-решт –
Їх протяг студить тобі душу!
Давай спиняй пустий кортеж,
Замри, щоби себе послухать!
Зайди у тінь і забери там волю,
Яка застрягла в моховій корі,
І розведи червоно-буре поле
У пляшках лимонаду на столі.
Закрий ці двері і зітри у порох
Маленький ключик в ланцюжку!
Скажи, нехай іде додому сторож –
Об’єкт секретів змило за добу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Остановитесь и вдохните!
Начните Ваш рассудок слушать!
О Боже, люди, посмотрите:
Вы наши жизни придаете мукам!
………………………………………………………….
И вот Восток сошел с ума!!!
Я вновь… я просто не дышу,
Несется глупая, ужасная война…
Ну почему я о плохом пишу?
И я совсем не понимаю
Разбитость действий в этот час!
А Ваши ангелы об этом знают,
Что мы теряем не простой баланс?
А Ваши ангелы?! А Вы?
Ну что же Вы нас бросили одних?
Так много для одной весны!
Так много глупых и слепых!
12/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492077
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2014
Ілюзії приходять самочинно,
Без попереджень чи дзвінків,
І виростають в цілі без причини,
Без лицемірності пихатих слів.
Пихтять ілюзії на тиху нудність,
Пихтять на сірість дощового дня,
Однак у них первісна згубність,
В якій «істота» п’є уже з горла.
Ілюзії, утрачені тобою, забуті
У бездонних відголосках ночі…
Вони пішли – а їх і досі чути,
У них новий безкарний злочин.
12/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Я не хочу розтерти довіру,
Ти так довго її тушував,
Підбирав ексклюзивну палітру,
А в думках і молитви читав...
Просто буду, мов небо у КВІТНІ,
В абрикос розтуляти бруньки,
Цілувати кульбабки в суцвітті,
І просити відстрочки весні.
07/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
«Эта книга не является ни обвинением, ни исповедью.
Это только попытка рассказать о поколении,
которое погубила война, о тех,
кто стал её жертвой,
даже если спасся от снарядов».
Эрих Мария Ремарк
Советую всем почитать Ремарку,
Начните с «Im Westen nichts Neues»,
А дальше к «Триумфальной арке»,
Развейте собственную злость»!
Советую «ослепшим» россиянам
Вернуть способность видеть мир,
В котором нужно быть друзьями,
А не оккупировать наш Крым!
Советую с ума сошедшим украинцам,
Смотреть не в русские очки,
А отстоять свои законные границы
Для безопасности своей семьи!
Читайте, понимайте Эриха Ремарку,
Не создавайте повести новой войны,
Не выворачивайте жизни наизнанку
Для тех, кто деньги делит в час чумы!
07/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491148
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
Дорогі друзі, у світі, де чаша ненависті, страху і злоби опинилася переповненою по самі вінця, я зустріла справжнє для мене велике ДОБРО! В той час, коли я шкандибала із двотижневою травмою ноги до маршрутки, мене абсолютно несподівано зупинила дівчина, приємна, добра і співчутлива. Я навіть спочатку не зрозуміла, що вона мені допомогу пропонує, не могла повірити, що таке досі буває! Почала відмовлятися, незручно ж бути калікою та ще й перед своїми однолітками, проте дівчина наполягла і набрякла нога переступила через мою гордість. І не зважаючи на важкий кінець робочого понеділка, втому, напруження і дратуючі тянучки в час пік, вона та її хлопець абсолютно спокійно запросили до себе в машину незнайомку і довезли мене аж до самого дому, хоча, судячи з усього, жили вони напевно в зовсім іншій частині міста. Вони побажали мені швидкого одужання, а все, що я могла – вкотре подякувати. Сьогоднішній випадок довів мені, що добро досі є, і воно таке ж приємне і справжнє, як раніше. Я надіюся, що на шляху цієї пари воно завжди буде. Нехай воно оберігає їх від труднощів та проблем складної буденності. Обов’язково вірте в добро – і одного дня воно зустрінеться Вам на шляху.
Щиро вдячна шкутильгаюча незнайомка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Живи не завтрашнім сьогодні,
Не став у плани «через рік»,
Бо смерть не пише оголошень,
А хтось іде раптово і навік.
Поплач й прийди до тями,
Візьми і напиши ще декілька рядків
Про сонце, світло і кохання,
Про паморозь на чорноті полів…
Живи, бо час сплива для цього!
Хвилинами, секундами живи!
І розплети усі перестороги,
Розвіявши зажурені стрічки!
03/04/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Маленькі ніжності від болю:
Нові парфуми, чергові сережки,
Яскрава сукня дивного покрою,
І стерті пальцями монетки…
Їх цінність лиш тобі відома,
А, може, ти й не знаєш сам.
В них спокій, що чекає вдома,
Нанизаний з тонких зернят.
Маленька ніжність – сон для когось,
Для мене – білий і вухатий пес,
Що вистрибне з дитинства випадково
І буде день хвилюючий без меж.
31/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Образи, як липучі перепони,
Чіпляються за всі твої боки,
Здається, що малі, як гноми,
Насправді – як лишайні балачки.
Розгульний гомін на базарі вранці,
Чи в супермаркетах касирів стук,
Образи поверхово-безпощадні,
У них завжди такий безцільний звук.
Образи, мов заїжджені півфрази,
Малі злостивенькі маразми,
Обмежені в глухому і кутку, і часі,
В ріці тотожних станцій.
31/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Зібгав думки гарячі в жмені,
Я захотіла випити усе до дна.
Сховала білі пальці у кишені,
А погляд свій віднèсла до вікна.
Беруши заважали його чути,
Стіна – один, і два, і три – стіна,
Я не хотіла тут для нього бути,
Я лиш хотіла моря для веслá.
31/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Життя, немов хімічний розчин,
Без реагенту ніби спить.
Йому і краплі мізерної досить,
Щоб у фіалках засвітить.
Життя настільки випадкове,
Що фатум пазлом постає.
Бентежне, агресивне і драйвове,
Так схоже на веселку у желе!
Життя – розгнівана дитина,
Їй треба просто іграшку віддать –
І засопе в манежі тихо-мирно,
А завтра буде нόвого бажать.
27/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Відверто: я втрачаю силу волі,
Щось ніби вимкнулося у мені,
Несправедливість жне свою полову:
Розбиті люди, зрадники, вогні…
Говорять, далі гірше буде,
Віщують зовсім хаос і війну…
Страхи, чутки повсюди,
І сили ціляться на боротьбу.
Та скільки можна про погане?!
Давайте говорити про весну!
Наприклад, як прийшла зарано
Чи про заплакану березову кору.
Давайте говорити про волошки:
У них згубились одинокі колоски.
Дивіться: повилазили мурашки,
І пошурхочуть скоро їжачки.
Давайте говорити не відверто,
Дрібницями чіплятись за життя,
Будь ласка, досить відео про смерті!
Відверто: люди, набирайтеся тепла!
28/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Є просто терпкий аромат дощу,
Є мамин торт із крекеру й бананів,
Є поцілунок першого «люблю»,
І сонце, що гуляє вітражами.
Поля, мов зебри, у тюльпанах,
Шалена блискавка повз вухо,
І «бреди піти» на заправках,
І каченя, що дзьобик чуха,
Є, споєні коктейлями із липи,
П’янкі… О, Боже! юні вечори,
Є дітлахи, забавами вже ситі,
І є життя, допоки є ще ти!
27/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Спочатку був у мене ступор:
Я мовчки слухала той бруд.
В мені образи відбивались глухо.
Шкода, що привітати не забув!
Хіба ж я не була щаслива?
Чому ж я ще сміюся і живу?
О так! У вас же є родина,
А я безцільне існуваннячко веду!
Однак яке глибоке лицемірство
У Вашій божевільні Кайдашів!
В сварках, прокльонах і презирстві,
У пересудах, зраді та брехні!
І знаєте, я все ж таки щаслива,
Що я в своїй «мізерній самоті»,
Що я «стара і незаміжня діва»,
Не так щаслива, як ви там усі!
26/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Я більше з вами не прощаюсь,
І не даю бездомному «на хліб»,
Чи каюсь? Ні, і не збираюсь,
Бо у душі ще не розтанув сніг.
Мороз в серцях і жар подій:
Оксиморон тепер і досі вчора.
Прийняти/відхилити коло змін?
Чи запустити ще одну потвору?
Я більше з вами не прощаюсь,
Не виражаю із Великої повагу,
Можливо, я колись ще і покаюсь,
Але сьогодні я вдаю жорстоку!
26/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
В цей день я так давно не почувалась:
Незмушено розкуто і щасливо.
Гаряче сонце у волоссі мирно гралось,
А в надрах страху було т-и-х-о!
І був цей день, і… свіжа риба,:)
Хороші недратуючі сюрпризи:
Троянди, лайм і дух кориди,
Ще ром кубинський, давні друзі,
Гігантський бант і нόва книга,
Лупата орхідея і хороше фото,
Дриль, екскаватор риє знизу,
Нога в бинту і я не на роботі.
Я досі тут і я щаслива,
Що в цей єдиний власний день
На нього знову не забила,
Зробивши віяло з проблем!
25/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Достойне рішення – слабке поняття,
Доволі вже заплутане в собі:
Чи виграють достойно ті змагання,
В яких не переможеш без брехні?
Межа достойного: до зла чи перед?
Це етика чи лиш невигідна мораль?
Їх називають леді й джентльмени,
Але в достойних завжди інша грань!
23/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Якби був світ, де все інакше,
Де люди просто не такі, як тут.
Можливо, там було б нам краще.
Але таких, як ми, і там не ждуть.
Якби був світ без болю і розлуки,
Де тихо сонце і лягає, і встає,
Можливо б не тремтіли руки,
Але завжди є це чудне «але»…
23/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Такі вже дивовижні відчуття,
Коли тепло пробуджує кохання,
Коли зимове, ще не прибране, сміття
Не викликає більше сіре дратування.
Безладність і легка розкутість
Так просто жилами проходять,
І в серці дихає забута чуйність –
Годинник змін в руках заводять.
А ти…
Готова і схвильована в чеканні,
Стоїш у буфері: між завтра і старим,
Усі жалі торкаються тебе востаннє,
І день наступний вже стає новим.
21/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Весна розходиться думками:
Тріщать по швах її вітри,
То хмари супляться, як мами,
Немов зробили шкоду дітлахи.
То вийде сонце і потоне в склянках,
Відкриє на дзеркалах сірий пил,
Сардісом зафарбує чорні плямки,
Що в небі розповзлись, як дим.
А потім дощ почне скакати
В калюжах і худеньких рівчаках.
І перший грім прийде лякати
Прохожих у дірявих чобітках.
Птахи, утомлені з дороги,
Відполірують крила у теплі.
І схопиться ще заспана природа
У променях і диханні землі.
21/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
- Як українцям? - Мов на колючках,
Дрібних, загострених, шипчастих.
Готуються з холоднокровністю війська,
Зіткнулось європейське і радянське.
На колючках думки, бажання й нерви,
У серці – безнадійний шум,
Обривки фраз і вже реальні жертви,
Далекий, та відчутний гул.
Спіраль комфорту у Європі,
Мов на колючці слабнуть ланцюги,
Спіраль із днів тяжких і довгих,
Спіраль близької небезпеки назавжди.
20/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Останнім часом я стискаю пальці,
Не можу гучно говорить,
З усіх шпарин вилазять "зайці",
А між лопатками кілок стоїть.
Останнім часом я не хочу красуватись,
Я не співаю, не купую зайве.
Я намагаюсь страху не здаватись,
Проте є відчуття, що все це марно.
Я залишаю погляд на деревах,
На небі, сонці і щасливих парах,
Стискаю пальці і шалені нерви,
Стискаю в серці слово «завтра».
17/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Два костилі в руках і жовта хустка,
Ледь згорблена, опущена спина,
І човгання до тамбуру, як муштра,
Мов крик у пустці: «Я жива!»
15/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
…мов жуйка розтягнулося чекання…
Як темно, гірко, просто жаль,
І наші всі розпечені старання,
І впитий кров’ю вже Майдан.
Усе це зараз лиш розводить руки,
Надіється, що вороги підуть,
Та зло й агресія летять, як звуки,
Що реквієм нам пишуть під дудук.
Легені стиснуло щипцями.
Безсилля, божевілля та ігнор.
Абхазія – Осетія – Цхінвалі…
Чи буде це жахливим сном?
17/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Удари вітру в нирки,
Нещадний міні-ураган,
До вік піщинки липнуть,
А в небі – сонце, як корал.
Мов голки з нитками крізь пальці,
Свистки у раковинці вуха,
Далекі крики зляканої чайки,
І ніч звучить, як рупор.
15/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Якби історія не тільки говорила,
І рахувала жертви, мов статист,
Якби дітей-вождів усіх водила
В руїни, крики і ракетний свист.
Якби вночі вони не спали
Серед видінь останньої війни,
Якби були в них добрі мами,
І виростали із дітей сини.
То може… не збивайте! Може,
Вони б вождями й не були.
І не кричали б люди «Боже!»
У час страшної боротьби!
17/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Не треба говорити стільки зла,
Коли і так його вже забагато,
Не треба малювати знов чорта,
Коли вже нудить від рогатих!
Не треба жити, як на бочці
Із порохом і сірником.
Не рвіть розгнівано сорочки,
І не тупцюйте під столом.
Страхи живуть, щоб ми не спали,
І йшли вперед сміливо і завжди!
Раділи вже тому, чого замало,
Робили більше задля кращої мети!
17/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Траву згорілу підморозив ранок,
Кульки чіплялисЬ за гілляччя на землі,
Зима дунула вітром наостанок,
І пост передала розгубленій весні.
15/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Прокинулась із думкою про лихо.
Прийде сьогодні чи, можливо, завтра?
Не б’ється другий місяць серце тихо:
Як розкладе в цю ніч диявол карти?
І знову, знову все несправедливо,
Зникає промінь щастя на очах,
Ми добрі, працелюбні і красиві –
Чому на нашу долю стільки зла?
Нас загортають в кровну злість,
Безмежну ненависть, як круг спасіння,
А далі – лицемірний пофігізм…
Жінки купують на городину насіння…
14/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Маленький хлопчик з літачком,
Гуляє в ігри для «війнушок».
В купе ганяв солдатиком,
А в дівчинки був обруч-вушка!
Розморені теплом весняні люди
Вдавали, що живуть звичайно,
Хто їх тепер за це осудить,
Коли в душі оголене чекання?
В які ти ігри граєш, Путін?
Ти хочеш пекла українцям?
Але таких, як ти багато дурнів!
Ми знаємо, як ставить їх на місце!
Ви просто шизофреніки війни,
Ці землі Вашими не будуть!
В нас був Чорнобильський полин,
Знущань ми більше не допустим!
10/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Так загадково тепло сонце гріє,
Природа посміхається до нас,
А на півострові вже хтось сивіє –
Окопи, БТРи, війська і спецназ.
Заціпеніння і натягнуте чекання,
Страх зранку вже прокинутись в війні,
Молитви довгі і розпачливе благання,
Надії, сподівання вже тепер смішні.
Які весна і літо будуть?
Які новини, божевільні втрати?
Які вже завтра звуки збудять?
Які нам мрії доведеться покидати?
10/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Амбіціозність демона Росії
Нас приведе до Третьої війни.
Як оминути міни в Україні
З агресії і чистої брехні?
Лишай отрути і руйнацій,
Вонючий газ сусідського терору,
Радянські пролежні в гарячці,
Зло, випущене із Пандори.
Та всі слова мої не рівні зброї,
Для гітлерів – це попіл після жертв,
Бо їх душа – це купа гною,
Що тільки сіє й пожинає смерть!
Та в демона склероз, напевно,
Бо українець хати не віддасть!
Він розіб’є цю демонічну схему!
Розвіє цей страшний маразм!
10/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Прошу душею, вірою і світлом,
Благаю, ангели, благаю, Боже!
Спиніть отруйну і воєнну сітку,
Що забира в нас найдорожче!
В Росії апетити непомірні,
Їх цар немає меж, людських законів,
Захочуть – починають війни,
Вбивають, нищать і людей хоронять.
Благаю, ангели, зійдіть на землю!
Почуй нас українців, Боже!
Дай сили нам стояти твердо,
Дай віри і надії в перемогу!
Благаю, не дозвольте нас зламати!
Нехай наш ворог об’єднає нас,
Щоб це майбутнє не програти,
І скинути цю кабалу й баласт!
10/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Я хочу просто стати птахом,
Щоб не залежати від цих подій,
В блакиті неба тихо спати,
Не знати путіновських змій!
Але й птахів вогонь зжирає,
Від хаосу немає вороття.
Добро не завжди помагає,
Однак у ньому все життя!
Якби сьогодні я вже стала птахом,
Я б здивувалась, що не можу говорить,
Але нічого людського я б не хотіла взяти,
В свободу птаха, у безмежний світ.
09/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Покручені, як пластилін, тюльпани
Беззвучно помирали на столі.
М’які стебельця з пелюстками
Благали прохолодної води.
Їх аромат боровся відчайдушно,
Впивався дико в пам'ять і думки,
Проте в той вечір все було неслушно
Тим, що покинули тюльпани без води.
07/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Тікай, не посміхайся!
Візьми камінчик без зубців,
Тікай! Не озирайся!
Порийся ще раз у душі!
Тікай у соняхове поле!
В горища знайдених речей!
Тікай на кораблі по морю,
Але не кидай цих земель!
Не кидай пам'ять патріотів,
Не залишай їх плакати в гробах,
І не тікай в Росію, їх болото,
В них смерті, вбивства на руках!
Тікай до правди і людського глузду!
Тікай до слова боротьби!
Тікай від зради і людського бруду,
Тікай до миру і весни!
09/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Крилате дерево збиралося злетіти,
Шум чорних крил здавалося гудів,
Проте коріння залишалося сидіти –
Йому ще зовсім не хотілось змін.
І лопотіли крила об гілляччя,
Кора кректала і тряслась,
Ворони сипали прокляття,
А крила рвались в небеса.
Великі монстри їх ламали,
На клапті рвали кожен дюйм,
А крила змін диміли і палали
У пеклі криків та нещадних куль.
Крилате дерево увись злетіло,
Залишивши пустий каркас.
Стрімка, нова енергія гуділа
У тон мелодії про інший час.
07/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Мої хороші, милі, УКРАЇНЦІ,
За ВІРНІСТЬ Батьківщині вдячна Вам.
Не поступаючись заради МИРУ,
Ви зберігаєте весь світовий БАЛАНС!
Спасибі Вам за СИЛУ не здаватись,
Стояти до останнього за нас,
Ми знаємо, як важко промовчати,
Під кулями із хабарів й образ.
Мої ХОРОБРІ, ЧЕСНІ українці,
Ви довели сьогодні, що без зброї
Сильніші тих, що в блиску амуніцій,
Вторгається в чужі закріплені кордони.
Спасибі Вам, що в лицемірстві світу
Ви пам’ятаєте ОБОВ’ЯЗОК СВЯТИЙ:
Народу лиш по совісті служити,
ЄДИНУ Україну завжди БОРОНИТЬ!
04/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Все! Треба закривати серце:
Я підбираю вже ключі.
Ще трохи на цю рану перцю…
І можна далі вже не йти.
А на уяву теж накласти вето –
Її жахіття гірше, ніж живі:
Безмежне, темне і вороже небо,
Огидні крики, вулиці в крові.
Ті сни, що в паніці тікають,
Мабуть, я залишу в халаті,
Нехай собі там поскакають,
Чи поговорять з іншими у чаті?
Нехай що хочуть, те і роблять!
А я нарешті хоч посплю.
Цей рік щось забагато просить –
Дає лиш тиск і боротьбу.
Лиш тільки… як сховатися від себе?
Від долі? Батьківщини і життя?
Від світу, що заявиться до тебе,
І скаже: «Знаєш, все це вже царя!»
01/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Писати мантрами слова,
Писати, поки сили досі є!
Писати просто для життя,
Писати тільки про святе!
І заклинати варварів, чужинців,
Всіх ворогів, що стяг мій розривають,
Яким замало знову в себе місця!
Тим зомбі, що на святість посягають!
На святість прапору і мови,
На святість єдності народу.
І не тримати в серці злобу –
З гидкого не зростає нове!
Я заклинаю ворога близького
Знайти хоч каплю гідності в собі!
Відкличте снайперів, військових –
Не віддамо й сантиметра землі!
Я заклинаю зомбі озирнутись,
Знайдіть нарешті глузд і розум!
Лиш божевільні, ненормальні люди
Запросять ворогів для воєн!
Не цим я хочу заклинати,
Та ви – у бруді і давно сліпі!
Чужим на Вас уже плювати,
Ви знову пішки у кривавій грі!
01/03/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Того, кто ненавидит Украину,
Сегодня я прошу почтить
Людей, которые погибли
С флагами на руках от пуль.
Недели не прошло в жалобе,
А вы срываете наш флаг,
Не видите следы от крови,
Родителей, детей в слезах!
Пускай плевать Вам на законы,
Но будьте наконец людьми!
Нам не нужны убийцы, воры,
А процветание и единство страны!
27/02/2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482271
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.02.2014
Моя розбита слабкість
Сьогодні знову піднялась,
Всередині затихла радість,
В спідницю смутку одяглась.
Серйозність затягнула щоки,
Розвіяв мозок сумніви і страх.
Я тиснула на власні кроки,
Хапаючись за різкість у очах.
І відчуття підвішеного стану,
Бажання думати, що ти забув,
Це розуміння, що усе на зламі.
Ти спиш, а біль ще не заснув.
Все дивно, незбагненно, агресивно,
І знов шумить минуле як майбутнє,
Чудово, що бажання жити не затихло,
Жахливо, що кордони в нас «порушні»!
26/02/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Оставьте нас в покое, россияне,
Вы нам не братья, больше не друзья,
Когда героев наших убивали,
Вы просто лгали, лицемеря для царя.
Пускай нам тяжело и слишком больно,
Но вам единственного не понять:
Мы наконец сожгли иллюзию свободы,
Когда Вам проще вновь соврать.
Вот и сидите дальше у экрана,
Смотря на мир в очки царя!
Но только наглостью самообмана
Не выдавайте вашу зависть зря.
24/02/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481774
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2014
Жорсткий контраст погоди і подій,
Навколо сонце і весняний аромат.
Здавалося, весна раніше – порадій,
А не бери калашник і стріляй.
Сирени проривалися крізь спів
Пташок у теплих шиферинах,
А потім жах і порожнеча слів,
Усе в душі лежить в руїнах.
«Небесна сотня» свічками сповита,
Герої з плоті й крові в ній були,
Батьки, сини і ще вчорашні діти
З щитами проти снайперів пішли.
Хтось молиться і розтирає сльози,
А хтось погрожує і лається при змозі,
Збирає сили, засоби помститись,
А інші вже не знають, що робити.
Життя піде своїм лінивим кроком,
Рутина залишить нам мало часу,
Ще довго буде недовірлива волога
У тих, що вийшли з пекла в касках.
«Небесна сотня» буде на вустах,
А потім в спогадах важкого серця.
І лиш у тих, що їх востаннє цілував,
Ця рана кровоточитиме, як уперше.
23/02/2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Не розчаруйте від сьогодні нас!
Не зрадьте! Люди, не вступіться!
Прошу: не здумайте тікать,
І слимаку потрібен час переродиться!
Все правильно, все мудро – поступово,
Не гарячкуйте, думайте і знову уперед,
Карайте тих, що посягають на кордони,
Забудьте про амбіції, і пафос, і вертеп.
Вертеп у бастіонах влади та порядку,
Що врешті безладом і хаосом стає.
Забудьте про збагачення і статки!
Досить змагань, хто більш вкраде!
Ви просто будьте з нами мудро,
Без лірики, емоцій, справедливо.
Нехай нам буде навіть дуже нудно,
Коли в нас буде в Україні мирно.
22/02/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Прокиньтесь, люди, ви здуріли?
Чи все ж таки засніть!?
Невже ви справді діти України?!
Як так, що вже зсередини гнилі?!
Накази для убивства віддають убивці,
І тільки пішки у кривавій грі
Візьмуть на себе кров невинних,
Спустивши очі до землі.
Великий сором тим пов’яже руки,
Що лиш стояли і дивилися, як вівці,
На корчі, болі, смерті, дикі звуки –
У голові повторами, як на платівці,
Залишаться клеймом у їхній долі
Старим чи новим буде місце.
Життя дає нам право на помилки
Та вибір для людини, чи робити їх.
Є ті, які не стерти і не зникнуть,
Бо вічна пам'ять за героями у них.
21/02/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
У дні скорботи за загиблими героями Майдану
Прошу Вас, ангели, розправте крила,
Розвійте хмари у святих сльозах,
Сьогодні в трунах цвіт країни,
Плачем вмивається наш стяг.
Прошу Вас, ангели, всміхніться,
Так, як зробили б мами це для них,
Весна і літо, ви сьогодні відродіться,
Щоб кольори і сонце проводжало їх.
Прошу Вас, ангели, співайте!
Птахи, дерева, квіти, оживіть!
Прошу… прошу Вас постарайтесь,
В останню путь героїв проведіть.
ПРОШУ
Не забувайте, люди, за словами,
За перемогою, зневірою, буденним
Про всіх героїв мужнього Майдану,
Бо віра їхня має бути недаремна!
22/02/2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Нехай в моїх кишенях
Замало місця для тепла,
Але набравши повні жмені
Затупленого скла,
Я стисну їх до болю
Без крові та синців,
Затисну силу волі
До хрускоту колін.
І так пройду квартали –
Страшні, гидкі, іржаві –
Зі жмень я висію октави,
А звуки відчаю розплавлю.
Зберу всі сльози в склянку,
І вип’ю гірко, вперше залпом,
Коктейль солоний до останку.
Нехай в моїх дрібних кишенях
Замало статків, сили, впливу,
Але в своїх холодних жменях
Я збережу любов до миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Земля не очищається смертями,
А сльози залишають всіх без сну.
Завжди найважче бути матерями
І людям у країні розпачу й вогню.
Найважче жити, мов у прірві,
На кірці льоду, що вже тане по краям,
І знати, що тепер у наших сім’ях.
Зостануться одвічні поминки батькам.
Найважче розуміти, що твоє майбутнє
Зависне в криках, нових жертвах і диму,
В руках продажних та нікчемних суддів,
В очікуванні звістки завтра про війну.
Найважче знати, що всі винні
Втечуть до раю закордонного життя,
А ми прийдемо розбирать руїни,
Бо тільки світлом очищається земля.
Та що б нас не чекало завтра,
Сьогодні є надія, віра досі є,
Є люди, їх підтримка і кохання,
Є досі щось велике і святе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Повіки мляві корчаться від світла,
Ніс глибше відчуває дух тепла,
І не знаходить серце в грудях місця,
Аби не виглянуть з вікна.
Зимова пилюга вдаряє в очі,
Охочі руки аж тремтять.
Уже весна? Зарано в цьому році,
Та лінь знов у снігу чвалать.
Прибратись треба і шарфи згорнути,
В куток посунути важкі кофти…
Але у плямах сонця хочеться заснути,
І вже ганчірка висихає на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Я створюю світи навколо себе,
Людей, їх імена, розмови,
Я створюю їм болі і проблеми,
Ліплю з річок розбиті гори.
Я змушую їх клястися, брехати,
Тікати, розтавати, повертатись,
Даю їм обіцянки не зникати,
А далі просто йду до іншої відради.
І я тебе створила, безликого тебе…
Старанно-довго тісто я місила
З уламків вимислу й химер.
Але бантом зв’язала твої крила.
Я змусила заплакати тебе,
Замкнула у підвалі твої речі,
Твій жах щодня в очах росте,
Однак ти не плануєш втечі.
Ти дивишся – я відвертаю очі.
Ти щось питаєш – я мовчу.
Я віддала тобі самотні ночі,
Та не даю одну лише строфу.
Ти заслужив давно на неї,
Але ти все, що в мене зараз є,
Безцінна незавершена ідея,
В якій моя фантазія живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Буває тіло, як у дудки,
Розбитим на маленькі дірочки,
Бринять її шершаві губи
Від обезсиленої пустоти.
Вона, глуха і жаліслива,
Росте в шкарлупі з моху.
Мені – ненависна і мила,
Як озеро і водночас болото.
Куди ми потрапляємо безтільні?
Які мелодії звучать у пустоті?
Там люди лиш слабкі чи й сильні?
І де їм карту виходу знайти?
Наливши сліз обвуглених у келих,
Я залишила дудку на підлозі.
І вже коли виходила з печери,
Зустріла іншу «зміну» на порозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Містичне відчуття, коли в твоїх легенях
Збирається густий, вогкий туман,
Як в ліхтарях, що виринають з мрева,
Серед білбордів, що розпилюють обман.
Містичне відчуття, коли будинки розтають,
А світло з вікон зависає у повітрі,
Мов кулі із вогню, що мага свого ждуть,
Повисли на серпанкових тарілках.
Містичне відчуття, коли в своїй напрузі,
Ти зустрічаєш погляд зримий і легкий,
А в шепотінні чуєш: «Я не буду другом!»…
І попливе у мареві закоханий мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Злизав туман кінцівку вежі,
Розкидав павутинкою хустки,
Цілунки-краплі залишив березі.
Зависли у повітрі всі мости.
Хвіст потяга здавалося димів,
А люди виринали зі стежин, мов духи,
Чалапали в сльоті брудній,
І завертали мляво, як осінні мухи.
Пар цигарок лиш відчувався носом,
Зникали рухи всі на півтонах,
Збирали вії, мов у ниточку, вологу.
І підкрадалась сирість до хребта.
Між пальцями сочилось позіхання,
Порожні сльози сходились в ямках.
Безцільне недратуюче чекання
Розсипалось по м’язах і кістках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Когда сам воздух коченеет,
И ребра сводит от тоски,
Твои пути опять седеют,
Сжимают голову ремни.
А ты один в каком-то шаре:
Ты видишь: шума нет и нет тоски?
Но света жизни слишком мало,
Чтоб караулить пирамиду из тиши.
Ты мечешься от стенки к центру,
Дверь приоткрыта для тебя…
Ты видишь в шаре только жертву,
А мир – лишь человека без лица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2014
З вікна у жовтих плямках
Стоять принишклі димарі,
Біжать ребристі колії у латках
І вигинаються дороги, як ужі.
Неділя спить, мов блідолиця дама,
У подушках із карамелі й вати.
Вона не вспіє заварити каву,
Бо врешті дасть собі проспати!
Вона піде в халаті й капцях,
Вдихати сирість і легкий туман.
Аби зловити час для щастя,
Що вичищає все – навіть обман!
Бувають дні – такі пружинні:
Коли пульсує легкість у висках,
Коли встає розбурхана дитина
Стрибати десь по колії в латках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
She was sitting in her darken room,
Seeing dreams of someone else.
She escaped from their rules,
Just to find her pace again.
Then she wrote a story
Of a weird poor girl,
Who was dancing in a trolley,
With a stolen pearl.
Do you know her name,
Looking into sickened eyes?
Playing at her bloody game,
Winning mortal prize?
Do you know her soul,
Full of freak desires?
Taking precious pearl,
Leaving hidden fires?
Lost in memories of her “else”,
Lost in everything except the name.
She is hope and she is death.
She is mother but insane.
«Do you know my name? –
Asked a little angel, –
I am those and I’m none
I’m last of your occasions…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Великий дім слабких емоцій
Погнувся і напівзчорнів.
Зимові дні такі короткі,
А стукіт заміняє спів.
І лепетання губ розм’якле:
«Пав-прав… пав-прав…пав-прав…».
Язик збивався з такту,
А з ритму в хрип стрибав.
Повтор із верху і донизу,
Хитання голови із боку в бік.
Пливуть, мов колії, карнизи
У диханні флегматики завіс.
Великий дім лишився наодинці,
Чекають дошки: може, заскриплять?
Чекає пил, дзеркáла і годинник,
Не стали орхідеї лиш чекать
Чекає люстра на порив шалений,
Її кольє в паралічі моргає.
Куток вологи ширить темінь,
Іржа на кріслі спиці доїдає.
Корицеві сувої зачекались
В бокалах сірих і пустих.
Їх ароматом сходи упивались,
Поки чекали на живих.
«Пав-прав… пав-прав…пав-прав…»
Чекали шибки на відбиток носа,
А дім холодний три весни співав,
Поки нарешті завітали гості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Я не готова бути так, як всі,
Я не готова бути тут з тобою,
Мене дратують у маршрутці голоси
І я не хочу повертатися додому!
Я не готова розчаровано зникати,
Іти до біса після кожного «здалась»,
Я не готова знов тебе чекати,
Відчути ще один жорсткий колапс.
Я не готова знову говорити,
Не буду! Краще напишу.
Та світ словами ситий,
Ну що ж… я краще помовчу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
Якась коробка ніби з повсті –
Велика, синя, без дверей,
Сюди не прийдуть гості,
І мерехтіння зоряних ночей.
Підлога наче слизом вкрита,
Літати чи вже так ступать?
Всі дзеркала розтоптані, побиті,
І хтось боїться засинать.
А вікна? Та невже це вікна?
Криві, застиглі в хвилях скла,
Де ліжко? Це ж звичайна сітка!!!
І лампа ніби схожа на осла.
Ці стіни тиснуть плечі,
І подих зводить від ворсин,
Це божевільний сон надвечір
Чи брак розхитаних жердин?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
This touch without your fingers,
And phrase without the words.
A second doesn’t fly – it lingers.
Your voice without the cords.
A scheme of non-existence,
A change with novelty in tears,
The land of wealthy quitters,
A drink without your “cheers”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Від щастя люди не хворіють,
Від танців ноги не болять.
Щасливі люди теж старіють,
Але не стануть через це ридать.
Щасливі люди влади не попросять,
Брудні престоли зайвий горб,
Щасливі люди не краватки носять,
А добрі усмішки без тиску і турбот.
Щасливі часом теж нудьгують,
Їм гірко й холодно також стає,
Але вже завтра щось змудрують.
Журба - лиш сходинка в нове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Я злюсь на вас, на себе і на решту,
Я злюсь на день, що ніч зміняє,
Я злюсь на дику жалюгідність
На час, коли чарівна тінь світає.
Я злюсь, що я сиджу і злюся,
Закручую потрухлі нитки у клубок,
Картаюся, а потім вже сміюся,
І повертаюсь до старих карток.
Я стерла написи, всі імена,
Куточки гусінню скрутила,
І в час, коли я злюсь без зла,
Я засинаю тихо і безсило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Якби ж могла і справді вбити словом,
Я б не лишила й сліду за собою,
Я б стерла шкуродерів в сірий порох,
Сплативши їм почесну ренту болю,
В якій вони тримали нас три роки
У страху голос… голову!!! підняти!
Зробивши із броні вуаль – неспокій,
Щоб на морозі місяці стояти!
Убивши хлопців, що хотіли жити!
Хотіли бути українцями в країні,
Де їм не кинуть в очі крихти,
Їх мрій, розмазаних по стінах
Палаців, вілл і замків влади.
Хотіли не стояти на колінах,
І бути віслюками, виродками зради,
Як ті, що натискали на курок
І хизувалися розгоном і знущанням.
Але настане і для них свій строк,
Дітей зневага – це найбільше покарання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Розбиті склянки на вікні,
Навколо всі чужі і невідомі,
Думки сховались під стільці.
Морозно-тихо в цьому домі.
Мовчання розлетілось по вустах.
Ніхто не хоче бути першим.
Якби ж так просто, як в книжках
Ці «епізоди» просто стерти.
Лишилось дно від склянок ціле:
Тверде, надбите і криве.
А потім сонце там забилось –
І я відчула знов своє лице.
Таких морозів у погоди не буває,
Їх не чекають із прогнозом.
Цей сніг такої блідості не має,
Тих рук, що завмирали шоком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Якби не цей букет емоцій,
Букет із нервів і замовчаних образ,
Ви б залишалися в сторонці,
Поки вдихає інший – емоційний – газ.
Вам пощастило мати серце –
Закохане, розхристане, стрімке.
Воно, як дзвін, об стінки б’ється,
Бо тіло не планета – замале!
Вас пожирателі емоцій не труїли
Байдужістю, безсиллям, сум’яттям,
Статути віри Ваші не згоріли,
Коли давали відсіч вітрякам.
Емоції з’їдають на десерт,
Аби побавитись найдовше,
Не потрапляйте на бенкет,
Де совість запивають тостом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Нарешті сніг посипав з ліхтарів
Так ніжно, по-вечірньому казково.
Неначе маг з мітлою там сидів,
А пух злітав від помаху ногою.
Чарівне борошно і падало шовково,
Нестримно-тихо, бешкетлúво.
Крутилось дзиґою над головою,
Завіялось до вушка – там і зникло!
Мов простирадло і батут водночас
Асфальт сніжинки в небо повертав
І набирав потужності цей голос,
Який, я впевнена, у ліхтарях співав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Мороз на голому асфальті
Пройшовся інеєм, як білим язиком,
Розбило континентами на карті,
Затушувало «зебровий кордон».
І був цей шлях із льоду:
У тюлі снігу де-не-де.
Маленькі і дорослі стопи –
Сліди чужих мені людей.
У когось лопнула підошва –
І розлетівся човен цей на двоє!
Чиїсь підбори утворили ложку.
Твоя ж хода здавалась злою…
Заледенілі фото Ваших кроків
Розкидало на звивистих шляхах,
Такі чудні, розбурхані, хороші
Мандрують у залишених слідах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Велике свято не зупинить гніву,
Велика злість збиває з ніг,
Ці люди просто вже втомились,
Їх не лякає Божий гріх!
Бо крик, що чує інший материк,
Але не чують «обранці народу»,
Зірветься спалювати і трощить
І брати голіруч свою свободу.
У вашій вигоді, нахабстві і достатку,
Вся наша бідність, наша лють,
Цей чорний дим поставить крапку,
Відкриє вашу справжню суть!
Велике свято не зупинить хаос
Що вже зросло і вибухнуло з горя
Людей, які навчили говорити галас:
«Лик президента має бути новим!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Я хочу змити цю безодню
Із бруду днів і гидкості в губах.
Я хочу розтопити цю розмову
В лікерно-шоколадний сплав.
Я хочу припинити гру безглузду,
Навіщо бути у стількох шапках?
Колись була я просто карапузом,
Тепер – «гігантом» у лапках.
Ми забагато хочемо від часу,
Де коліщатка для прибутку – МИ!
Зламалося одне зненацька –
І викидають із системи назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Не можу розтулити очі зранку,
Всі дні ще сірі, ночі темні вже,
Все, що їси, скидається на манку,
А натовп – рій – у дудочку гуде.
Дороги, ями, тріщини і бруд.
Усе на автоматі, вивчене усе!
І дежавю, як безкінечний круг,
Бліду вуаль спустило на лице.
І ось, коли ніщо вже не дивує,
І нуль бажання щось дізнатись,
Одне питання в голові мудрує:
Чому б мені не закохатись?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Якби усе було так просто,
Як Вам здається зі стільця,
То може я б долала простір
За три секунди без квитка.
Якби усе було таким яскравим
У нас, бурхливих молодих,
Життя було б і справді святом,
І ми б не знали фрази «знов болить».
Якби настільки було легко
Стояти вірно, щиро за свої права,
Без дивної тупої жертви,
Що завтра вже нова сенсація з’їда.
Ми б не тікали в інший простір,
Ми б тут народжували, тут жили.
Однак… батьки стають як гості,
А Україну бачимо в ряди-годи.
Якби усе було так просто
Для тих, хто залишився тут.
Ми б не дивилися так скоса
На сум, з яким Вам не заснуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Мені бракує сили духу
Зайти безпрограшно у інший світ.
Мені бракує часу Вас послухать,
Дивитися прекрасно на раптовий сніг.
Мені бракує дурості у вчинках.
У вірі – пафосу і правди – у словах.
Мій день хитається на сірих нитках,
Мої думки тріпочуться в стрічках.
В стрічках з фольги, тканини і заліза,
Заплутаних в гілляччі кизилу,
На них вже вітер залишив порізи,
Банти в’їдаються в кору.
Мені бракує слів, щоб описати
Падіння снігу, спазми в голові.
Та час іти… погрітися до хати,
Бо тіло хоче іншого, ніж ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Є істинна краса у спокої душі,
Коли знайоме в казку переходить,
Мелодії вже вивчені, здавалося б старі,
Немов парфуми, розкривають інші ноти.
Ще не відчутні, не обдумані у корінь,
Заманюють, благають взяти їх з собою
Туди, де ударяють тонко-любо дзвони,
І виростають в пустках білі гори.
Це ті вибоїни і бруд на травах,
Що завтра у будинок закладуть.
Забуті і пошарпані забави
В нові ходи, історії ведуть.
Є істинна краса, що завтра – вже рутина,
Залишить спогад і неточності в словах.
Не створить спокою людина,
Бо цим вона лиш дихає у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Крихкі сніжинки витанцьовують на шинах,
Голівоньки схиляють на капот,
Лишають мокрі каплі, рівчаки на стінах
А білий пух роздмухують крилом.
Лапаті, угодовані, стрункі,
З коронами, у шарфиках, підборах,
Сумні, бадьорі і смішні,
Приходять поодинці, сиплять хором.
В куточок, у шпаринку, у калюжу
Чимдуж несуться, липнуть навкруги,
Не боячись ні холоду, ані застуди,
Лягають на спочинок до кори.
І тиша неба, голоси розмиті,
Замкнулися надовго в колі сніговім.
Надуті горобці посьорбують на плитах,
А сонце швидше переходить в тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
У переході із Палацу Спорту,
Обличчя всі розмиті, одяг мерехтить.
Хтось ледве суне у підборах модних,
Хтось дико і розпачливо біжить.
У переході зустрічаються дві долі,
Розходяться, не знаючи, що це вони.
А вдома тихо виють на підлозі
У конфеті усміхнених світлин.
Самотність відчувається гостріше
У натовпі, в компанії, сім’ї.
Самотність в переході б’є сильніше,
А ти ідеш… ідеш без змін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Є світлі ноти в наших сім’ях
Без гіркоти і дисонансу фраз.
Мигтить гірлянда на ялині,
В претензіях увімкнений «баланс».
Нерозуміння у мовчанні зависає,
І вічний сум лишається на самоті.
Всі інтонації притихли, не стрибають,
Ласкаво линуть теплі голоси.
Не має різкості і довгих суперечок
І не дратує в січні шум дощу.
А кожен рух і жест стає доречним.
Хтось чайник на плиті забув.
Ми пробачаємо такі дрібниці,
Сідаємо розгадувать кросворд,
Ховаємо подалі наші таємниці,
Щоб зберегти ще світлим цей акорд.
Лоскочуть краплі дах і ґанок,
Святвечір всіх збирає за столом.
Зустріне завтра нас Різдвяний ранок
У мерехтінні досконалих нот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
И этот голос скучно странный,
Летающие руки, ноги – карусель.
Глаза то вниз, то вверх над головами,
Лишь бы увидеть выход, дверь.
Я знаю: надо просто уходить,
Но рано: вот приходиться кивать,
Латте невыпитым стоит,
Я начинаю ерзать и зевать.
Конечно, ты не виноват,
Тебе и декольте во мне хватило.
Не знаешь, чем меня занять,
А я устала улыбаться мило.
Нет, я не выйду с ресторана,
Останусь на ту пару посмотреть:
Он глаз не отрывает от экрана,
Она кляýзничает на форель.
Я встретилась с немолодой соседкой по дивану,
В глазах ее читалась скука и «Хочу домой!»,
А он с айфоном больше говорил, чем с дамой,
Но, как ни странно, было стыдно ей.
Как долго нужно нам искать?
Как много нужно ошибаться?
Какие имена придется записать?
И от чего придется отказаться?
Вопросам этим не сыскать ответов,
А после – их не вспомнишь ты.
Встречая лишь холодные рассветы,
Мы грустно благодарны за цветы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
Почався рік: байдуже-просто і безсило,
Самотність глибше умостилася в очах.
Думки сховалися під ковдру безневинно
І непотрібно легко пишеться строфа.
Ці дні я не назву пустими –
Лінивими і млявими, мабуть.
Уморені слова стають старими,
Колонки рвуться – хочу лиш заснуть.
Що ж, рік почався… Ніби новий:
Є нова сукня, книги і вірші.
Хотіла скласти план на кращу долю,
Але нема бажання, зник мотив.
Нехай цей рік не буде ОСОБЛИВИМ
Для боягузів і невпевнених в собі,
Для тих, що мріють лиш активно,
Для пустословів «далі треба йти».
Нехай цей рік покаже, що ти втратив
І рознесе у прах цю суперечку дум.
Нехай цей рік навчить тебе кохати,
Щоб стукіт серця і прохожий чув.
Нехай цей рік для тебе стане іншим:
Без долі натяку на власний план,
Без одинокої гучної тиші,
Без фрази у готелі «Сам».
Нехай цей рік… нехай він просто буде,
Таким, як має бути у житті.
Щоб не поділося добро людей нікуди,
Коли до них щасливим будеш йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Моє глибоке відображення в калюжі
Безпрограшно зависло у очах.
Я піддалася мряці і застуді –
Скорилась тихо ліні у ногах.
Це відчуття, що буде все інакше,
А все, що зараз – сходинка в життя,
У ньому буде все не просто краще,
А так, як прагне лиш моя душа.
Це відображення я в рамочку поставлю,
Щоб пам’ятати, а не ставити межу,
Завжди є купа результатів марних,
Та в підсумку – один, що втілює мету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
You know I wanna have the reason
Become your cunning tumbleweed,
See none of tears, have none of wishes,
Just trundle on the no one’s field.
I’ll leave you memories and goals
My moans of thoughts,
My battered roads.
I’ll bring you everything I cared
Just give a pledge of leaving
My soul without directions,
Without your rules of doing right,
Without this caught deception.
The cunning tumbleweed is rolling,
My head is almost on the pillow,
Again the roof is snowing
I feel the end of minutes…
(переклад)
ХИТРИЙ ПЕРЕКОТИПОЛЕ
Ви знаєте, я хочу мати причину,
Щоб стати твоїм хитрим перекотиполем,
Не бачити жодних сліз, не мати бажань,
Просто котитися по нічиєму полю.
Я залишу тобі спогади і цілі,
Мої стогони думок,
Мої розбиті дороги,
Я віддам тобі все, чим я дорожила,
Лиш дай мені обіцянку
Залишити мою душу без напрямків,
Без норм правильного життя,
Без розкриття обману.
І котиться хитрий перекотиполе,
А моя голова майже торкнулася подушки,
І знову з даху падає сніг,
Я відчуваю, як спливають ці хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
I love my life the way it is,
The way it was and will be.
I feel the wind
Against my lungs,
A touch of sun
That burns me down.
I feel my life –
The moment breathing.
I envy none,
Cause I am living.
The sky and treetops
Balloons are floating,
Though here loneliness
Is choking.
I’m still alive
A tear’s on the nose…
Not more, not lost!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Земля розм’якла – чоботи вгрузають,
Туман загрозливо поскубує траву.
Стеблини м’яти і любистку усихають,
А парасольки утомились від дощу.
Сміються тихше ніби люди,
Аби не лопнула ця кулька снігова,
І серце починає тихше грюкать,
Ще плівка зовсім на воді крихка.
На півгодини вийшло сонце –
Яке приниження для короля!
Ігнор його аудієнцій…
Ну що собі ця осінь дозволя?
Ці каптурі, як ківшики на вухах,
Ховають незахищені думки.
І вітер листя, мов колеса, крутить,
Парують на столах чашки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013