| Сторінки (3/268): | « | 1 2 3 | » |
«Слава українському ЄВРОМАЙДАНУ!»
Живе Вигнанка справжня в серцевині,
Росте, та схожа на билину,
Дозволивши тавро поставити на шиї,
Вона усе терпіла без причини.
Але був ранок загадковий:
Зібрав дорослих і малих.
Вигнанка заспівала знову –
І гімн торкнувся уст німих.
Їй розбивали чорні синьо-мерзлі губи,
Крутили руки, ноги, били у живіт,
Але Вигнанці більше не принишклі люди,
Вони вже дихають повітрям змін!
Піднявся голос, прапор сонця-неба,
З’явився сильний дух і щастя сльози.
Тепер у всіх одна лише потреба –
Відкрити шлях Вигнанці до Європи.
Так інші є!...
У них лиш вигляд, що не чують,
Але трясуться п’явки-черв’яки –
Всі ті, що черево своє годують,
Ховаючись по норах. Слабаки!
Що буде далі? Ще ніхто не знає…
Та поки Україну досі чує світ,
Прошу Вас, люди, не здавайтесь,
Зніміть з Вигнанки цей колючий дріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Когда приходят эти тонкие мгновенья
И в их прозрачности я чувствую тебя,
Я вновь вдыхаю аромат сирени,
Во мне трепещут лаской небеса.
Но мне не жаль, что эти тонкие мгновенья
Так редко будоражат нити сердца моего.
Ценно лишь то вознагражденье,
В котором миг становиться звеном.
Звеном единственной отрады
Без смысла жизни и вопросов к ней,
Без ценника для настоящей правды,
Но с чистой совестью и разумом детей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464395
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2013
Ти можеш встати і зробити чудо!
Всміхнися шибці у сльозах!
Замало місця, тисне в грудях –
Почисти в голові сміття.
Ти можеш більше, ніж здається.
Не треба списків, планів! Час іде…
Спіши, поки шалено б’ється серце,
Поки береш найкраще від людей.
Ти можеш рухатись прудкіше,
Зігріти іній, що хрумтить в траві.
Мороз вдихати ще сильніше,
Стрибнути з неба до землі.
Ти можеш просто повернути ручку
Дверей «НЕ МОЖУ», що поставила сама.
Уверх піднятись по вузеньких східцях
І скуштувати краще від свого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Відбиток свічки на руках
І в сутінках хвилина гіркоти,
Я пам’ятаю, хоч не знала Вас,
Не можу досі у музей зайти.
Жертв сотні, тисячі, мільйони…
Рахунки Вам життя не повернуть.
Обірвані, розбиті, непочаті долі
У мерехтінні свічок знов живуть.
Трагедії, жахіття і зневіра,
Плачі і крики, врешті – смерть.
Але не ці слова Ви заслужили,
Вони поставили цей хрест.
Давайте ми згадаємо про Вас –
Щасливих, енергійних, ситих,
Коли ще вистачало хліба на столах,
А Ви могли сміятись і радіти.
Давайте пам’ятати світло в домі,
Де крик дитини пісню заміняв.
І ніжну материнську колискову
Рожевощоким малюкам.
Я пам’ятаю, хоч не знала Вас
І жаль мені, що у ХХ столітті
Хтось снідав з кришталевих ваз,
А українцям не було що їсти.
Як жаль, але… сьогодні про хороше!
Давайте покладемо на рушник хлібину,
Ми приготуємо найкращий борщик
І пом’янем не жертву, а людину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Яка я рада – ти не знаєш.
І навіть не здогадувавсь про це.
Ти йдеш, а потім зустрічаєш,
А я ховаю в натовпі лице.
Яка я рада, що твої думки
Ніколи я не прочитаю,
Для мене чорні там картки.
На гру мою чекають.
І я так рада, що твій спокій
Ніколи я не зачеплю,
Твої пусті далекі кроки…
Про них я тільки напишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Розмиті фарби хочуть Вас спитати –
Чому в коралах шарфик одягли?
А він, як літо, починає дратувати,
Як полум’я, що розгортається в траві.
Розмиті фарби в треморі чекають,
Коли зимі відкриють доступ, шлях.
Тоді і фарби старість поскидають
Під скрип облущених шухляд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
You’ve been reserved,
As table next to me.
This love’s been sold.
Now it’s not on my “seat”.
Could you bestow a smile?
Upon your friend’s sweetheart,
Could you just once beguile?
And touch his shaggy arm?
Disguise, become his mate.
You have a moment, use it.
Today you’re on his rank,
Be careful! Don’t abuse it.
Of course… he is reserved,
But I’ll pretend I’ve seen
No brightened sign.
Then I’ll pretend, he’s free,
He’ll have my own design
And me… with little ring…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Глобально хочеться нового
Життя, кохання, одягу, думок.
Зайти в чужу химерну мову,
Не ставити ображених крапок.
От налякати цю сороку у пакеті,
В якої хвіст танцює від картоплі фрі.
І не розварювати бісове спагеті,
А все, що зникло, десь знайти.
Глобально хочеться пориву,
Що обпікає щоки і зриває дах.
Не горбити від болю спину,
І не тонути більше в снах.
Щоб проріз світла колисково
На плечі ковдру повертав,
З пітьмою починав розмову
І аж до ранку десь тримав.
Глобально хочеться піднятись
На гору чи нью-йоркський хмарочос.
А потім гучно з ходу заспівати,
Що те нове усе таки знайшлось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Ее свобода – это индекс счастья,
Пока не станет узницей плиты.
Ее свободе надо новые запчасти,
Чтоб не заглохнуть на пути.
В ее свободе много красок,
Они ведут ее в другие города.
Меняя уйму лживых масок,
Она сидит за столиком одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460673
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2013
Якщо закрити м’яко очі,
І згорбившись, подати голову назад,
На щоки ляже тихо осінь,
Ступивши мохом у пустих садках.
Ще сонце гріє носики котятам,
І хризантеми квітнуть, як завжди,
Качки ще не ховають лапенята,
А плещуться шалені у воді.
Злетіло пір’я. Теж схотіло в небо,
Як жаль, що вітер – його крила,
А він байдуже кинув свою жертву,
За мить його вже будяки зловили.
Блакить розводить чорні фарби,
І персиками весь пейзаж доводить.
Повітря розігрілось тільки майже,
А плечі мої теплу куртку просять.
Як подих вогкості зачепить вії,
І позіхне сира земля від втоми,
Блакить розкине простирадла білі,
І я прокинусь вже не вдома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Когда во мне срываются и плачут звезды,
Я нахожу в себе кого-то странного меня:
Она поет, вдыхая резко сырой воздух,
Засунув пальцы до костяшек в рукава.
Она визжит, как будто ей 12,
Будто бы все вокруг ее друзья.
И вот уж начинает заикаться,
Словно и не любила никогда.
Она в наивности своей так безрассудна,
Что хочется схватить ее и удержать
От поиска мечты лукаво-изумрудной,
От веры в то, что нужно побеждать!
Но мы лишь посмотреть готовы
На все паденья-взлеты существа,
Ведь счастье скучно и не ново,
А грусть, страданье, как вода.
И вот когда сорвались мои звезды,
Я, наклонившись, их подобрала.
Нанизывая каждую на гроздья,
В их отблеске я не увидела себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460290
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2013
Не знаю, як назвати відчуття,
Коли нема за що вчепитись,
Коли німе ображене життя
Не хоче щось нове творити!
Не знаю, як назвати тих людей,
Які лише говорять: «Ми – великі!»,
І як позбутися затоптаних ідей,
Що переходять часом в крики.
Не знаю, далі що писати?
Чи припинити, стерти все?
І ніби рано так здаватись,
Та сумнів, як пирій, росте.
Шість днів пройшло. Тепер я знаю,
Але мовчу, як веслоногий пелікан,
Проходить біль і дикий сум минає,
Однак лишається порожній барабан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Похмурі шибки на вікні
Розводять пар температури.
І чорний пес біжить в землі,
А ти вдяглася легко з дуру.
Похмурі дні змінили вираз –
Він десь глибокий, десь тупий.
Взяли і проявили милість,
Хоча ніхто про це і не просив.
Похмурі дні вдягли спіднички,
Легкі, яскраві, сонячно-нещирі.
Природа – жінка із душею річки,
Її пороги – небезпечні і звабливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2013
Пусті місця заповнювали люди –
Штани і сукні, голі у мурашках плечі,
Блискучі запонки, в обручках руки,
І просто так собі пурпурний вечір.
І ти, мов шовк, скотився із ключиці,
Обвив хребет, зробивши з тіла глину.
У голові щось перестало глухо битись
І не було ні болю, суму чи провини.
Як пурпур, що криваво-ніжно лине,
Як джаз без перебільшень та надміри,
Як ніч, що у вогні не бачить диму,
Як рік, байдужий до невдач людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2013
Ця вулиця _?_ від Фрунзе
Роздмухала у ступнях лінь,
А сонце хитреньке, підступне,
Залізло в серце до забутих мрій.
Чіплялись за грайливе листя
Збентежені від сорому тополі.
Монетки з абрикоси розлетілись,
Не знаючи ні меж, ані кордонів!
Побігли за авто, мов цуценята,
Листочки-трубочки руденькі,
«Банкнотами» у всі боки шпурлявся
Вітрисько в приступі шаленім.
Він реготав і падав ниць від сміху,
Збивав листки із клена, дуба…
Катав асфальтом зморщені горіхи,
І лускав їх магічно та беззубо.
Ця вулиця _?_ від Фрунзе
Без храмів, інститутів, Рад.
Але вона тріпоче мої струни,
Наводить в серці тихий лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Туман влюблено охватил лодыжки
И вскинув голову, затрепетал –
Из рук слетели воробьями книжки,
Испуг в глазах твоих застрял.
Шалун-туман хихикнул тебе в ушко,
Заколку вынул из твоих волос –
И зашептали листья: «Ты его подружка?!»,
А в голове мелькнуло: «Это что вопрос?»
Ты поддалась – и на скамейку села,
Туман пробрался в пальцы, кожу,
Остановить его ты не посмела,
Ведь этот миг был так тревожен!
Нет, вы поверьте – он дышал!
И говорил без звуков, слов и предложений,
Что он меня всю жизнь искал
И днем, и ночью, вечером осенним…
Но вдруг береза задрожала,
Сыпнув в лодыжки капли золотые,
Сомненье с болью размешала,
Волненье в страх мой превратила.
И сбросив пелену с ботинок,
Я хладнокровно подалась вперед.
Любовь порой бывает мнимой,
Но боязнь к одиночеству ведет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457817
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2013
Вдавайте слабкість у коханні,
А решті просто покажіть клики!
Любіть себе НЕІДЕАЛЬНУ!
І не рахуйте в зморщечках роки…
Собою будьте наодинці із собою.
Зробіть для всіх емоцій макіяж.
Лише сповна не захопіться грою –
Передусім згорає антураж.
Не розпорошуйте зусилля на байдужість!
Знімайте з шиї всі кульгаві ярлики!
Не переходьте у житті на сіру ницість,
Любіть свої живі підкорені страхи!
Не можете терпіти – не терпіть!
Кидайте бруд, побої, тягарі!
І не чекайте долі, не сидіть!
В удачі лиш чернетки на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Не дозволяйте Вас редагувати,
Це як дозволити ударити себе,
Ніби лозу у Ма́риборі порубати,
Як гній зробити з орхідей.
Це як узяти й приробити ноги
До каменя, який ніколи не піде.
Як сміх перетворити в стогін,
А чисте слово затягти в брудне.
Не дозволяйте Вас редагувати –
Ідеї справжні ходять без шнурків.
Не смійте делікатно пробачати,
Бо може завтра не знайдете слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Я диво бачила шалене –
Воно стрибало в білих чобітках,
Поміж калюж у шапочці зеленій,
Співало просто, зовсім невпопад.
Хтось усміхався гірко-дурнувато,
Вертіли біля скронь знавці,
Хтось відійшов подалі «знатно»,
А інший загигикав від душі.
Воно ж не кліпнувши і оком,
Накинуло на вуха «м’якуші».
І не своїм, мужичим кроком
Пішло творить свої вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
«Мій чоловік» на самокаті
Гайнув без сорому в очах.
Закурявіли По́рше і Дукаті.
Його ж мотор гудів в ногах!
Сорочка біла в сіру смужку,
Краватка тріпотіла за плечем,
Розгойдувався кейс на ручці,
Монети вистрибали із кишень.
Всміхнувсь. Моргнув. І покотився.
А я забула, куди треба далі йти.
Сумна, і не помітила, як ти з’явився,
Тепер не знаю, де тебе знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
Щось зачепилось раптом за чоло,
Лоскоче ніс, дратує вії.
Це павутинки поскидав король –
Вдягає чобітки осінні.
Тепло схопило ниточки на руки
І понесло у трави, золоті ліси.
Ви чуєте розлогий стукіт?
І ці солодкі звучні голоси?
Ні, це не осінь закриває літо,
І не сусід, що ремонтує дах,
І не шкідливо-діставучі діти,
І не якийсь оскаженілий птах!
Так моє серце зустрічає осінь.
Співає, танці водить і не спить.
А павутинка доторкнеться носа,
Воно дитинством заскрипить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Зламайте мітли ці вусаті!
Давайте! Викиньте в сміття!
Спиніться врешті загрібати!
Ви гляньте: листя дихає, стриба!
Впадіть на купку цю шовкову!
Розкиньте ноги, руки, душу!
І смійтесь довго аж до болю,
Забувши про доросле «Мушу»!
Живіть, бо Ви не листя!
Ніхто не вирішить за Вас.
Зламайте мітли злісно
Сухих потрісканих образ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
В моїх устах так мало сонця,
Воно зсіріло, надірвалось за роки.
Тепер уміститься в долоньках,
Які складають в серце малюки!
В моїх руках багато нервів,
Тремтіння, холоду, страху.
Якісь зі спогадів вже стерті,
Якісь – на нитках у льоху.
В моїх ногах багато льоду,
Вони втомились від доріг.
Моєму серцю треба глоду,
Терпінню – шерстяний батіг!
В моїх очах замало віри –
Вона застрягла в будяках
Розчарувань затертої надії,
Тому і сонця мало у вустах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
І знов прийшла, і знову біля мене.
Стоїш здаля і дивишся непевно.
"Чого ти хочеш? Ти за чим прийшла?
Ось так живу. Ось так ходжу.
Ні, я не та, зовсім не та.
І ти прийшла даремно.
Ти знов жива і знов весна,
А я – лиш нерозгадана проблема.
Живу одним, люблю друге."
Можливо, це відхилення у мене?
Чи може просто щось смішне?
Можливо, це абсурд і зайве?
Чи філософськи нерозвита тема?
От тільки завтра інший ранок
І завтра буду інша я,
А ревізор мій завтра стане
Відбитком дивного вірша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Как ненавидит Осень Ваши свадьбы!
Наверно, не поверите Вы мне.
Все эти Ваши пятидневные гулянья
В заботах и веселой кутерьме.
И крики «Горько!» до утра,
И фотосессии у желтых листьях,
Пронзительно певучий тамада,
И танцы тех, кому за тридцать!
Как ненавидит осень Ваши свадьбы!
Ведь лето прямо создано для них!
Ну, почему же выбрали Октябрь?
Как будто это месяц "молодых"!
Как ненавидит Осень быть холодной,
Когда вокруг парит дразнящее тепло.
Невыносимо быть лишь посторонней,
Когда уходит время для любви твое.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453431
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.10.2013
Для Вас хвостів нема спочинку.
Упали. Крутонулись. Залягли.
Маленькі лялечки, дитинки…
Вам треба місяць, щоб зрости.
То й що?! Нехай у небі сірі хмари!
Нехай навколо часом люди злі!
І десь пішла на полювання мама,
А блохи знов кусають за хвости!
Гризнув до крові брат за вухо,
Бундючний півень на горіх загнав,
А сонце припекло – дістали мухи!
І кігтик в тюлі капосно застряв!
То й що?!
Заліз у пір’я до сліпої квочки,
Коли надворі заперіщив дощ,
Згорнувсь на сонці у клубочок –
Дала хазяйка апетитний борщ!
А потім ще й вареника розломить,
Почеше лисувате вушко,
В долонях тепленьких примостить,
І поганяє в шкурці блошки.
Хвости соплять уже в коробці.
І тільки вуса знають їхні сни.
Пухнасті донечки й синочки,
Прудкі тонюсінькі хвости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Ця вада вже не дика.
Вона принизливо бреде,
Зі мною, та безлика,
Вона мій час краде!
У вади є багато пальців:
Вони без руху, без життя.
Мені не можна відвертатись,
Коли у прірву падає вона!
У вади не блакитні очі,
Не ноги хворі чи слабкі.
Їй ніби вистачає грошей,
Їй є що їсти і куди іти!
І вада ще сміється довго, часто,
А потім плаче, потім спить.
Годину тому ще було прекрасно –
А зараз хочеться, як звір, завить!
Ця вада вже не дика,
Вона лякається себе,
Вона можливо і не зникне,
Але нічого в мене не вкраде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
І байдуже листю
до наших проблем.
Все падає, падає долі.
Останній для когось це день,
А листя все падає долі.
Руденька береза погордо стоїть
І вірити досі не хоче,
Що листя останнє
Вже завтра злетить.
Намисто циганки наврочить
Ніким не почутий
Задушливий крик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Ми якось все недосконало робим…
Аби склепать, аби продать,
Ми якось ніби й можем, хочем,
Але завжди середній результат.
«Так наче й непогано!
Та нехай! Покатить»! –
Як дім з пап’є-маше,
Краса, а не прикрасить!
Ми ніби і працюємо багато,
Встаємо рано, їдемо кудись,
Проте цього завжди замало,
А світ стрибає, як та рись!
Ми крок зробили – ніби постаріли,
Втомилися, хоч досі сміємось,
Куди ми досконалість ту поділи?..
Бо все що зараз – лише відголос!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Навчіться не лягати рано,
Щоб на роботу свіжим знов прийти,
Проводьте дні, для когось марні,
Без нарікань і відчуття біди.
Навчіться не складати гроші на колись,
Не жалкувати гроші на дрібниці,
І не збирати гроші на весілля з тим,
З яким не важко й розлучитись!
Не вчіться говорити забагато,
І так, наче у горлі сів їжак!
Не вчіться інших підставляти –
Медалі совість забруднять!
Не вчіться «НЕ» таким коритись,
Бо зведете ще більше перепон.
Обмеженість – причина наживитись,
Для тих, хто вище заборон.
Не вчіться сміху в інших –
Світ втратить ще один алмаз.
Немає тільки кращих або гірших –
Лише сліпучо-рідкісний контраст!
А знаєте, чого не треба вчитись?
Без цього, справді, Ви проживете!
Без відчуття постійної користі,
Життя скупих, як сіль, дрібне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Прошу, не говори, що я для тебе дивна,
Що мій туман в очах лякає всіх!
Скажи, хіба я в цьому винна?
Навіщо мене завжди розуміть?!
Вам треба в жінці – таємниця.
А жінка-таємниця – вже біда!
Вам треба жінкою гордиться,
Однак підлогу миє хай сама!
І як любов до неї Ваша зникне,
І Ви залишите гойдатись вішаки –
Вона порве затерті нитки,
Розпустить сплетені шарфи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
- Візьміть! Це саме те, що ви хотіли!..
Хіба ж не це потрібно Вам?
- Ні, заберіть! Я… інше… а вихід зліва?
- Та там, де й вхід… а сарафан?
«Потрібно… непотрібно… що ж ти…?»
Бурчала дівчина у синій шарф.
Тряслись її бліді запалі щоки.
І дратував на нігтях лак.
А Сарафан ховала очі від людей,
Розбиті кроки в голову вдаряли.
Якби ж в кишеню заховати день –
Вночі все кращим їй здавалось.
Вона не знала, що уже хотіла,
І одяг завжди, щоб вгодити їм.
Щоб з усіма була відверто мила
Без зайвих кілограмів і синців.
І Сарафан всміхалася ширòко,
Усіх вітала голосом м’яким,
Її легкі, звабливо-чисті кроки
Приводили клієнтів до столів.
До спазмів її нудило від сміху,
Від блиску білосніжних комірців.
Завжди були чужі навколо діти.
І скрегіт клатчів і стільців.
Давно колись бажала бути…
Хотіла жити легко там…
Однак її чекали просто будні
Проводиря розкішних дам.
- А сарафан?! Синенький із квітками…
Скажіть, Ви що вже продали?
- Це ви?! Ось!… Вам я приховала,
Я знала повернетеся за ним!
- Але ж я навіть не просила?
- А що слова? У мене ловкі очі!
Гримить, напевно, буде злива…
Ви плачете?
Та не хвилюйтеся за гроші!...
Це не тому…
Я б болеро сюди купила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Сидиш, сховавши п’ятки в ковдрі,
Бліді знов пальці клаві віддались!
І раптом спалах – жалюзі у сонці!
І лінощі по тілу розповзлись.
Ти всілося на хмару сіру,
Каталося на ній туди-сюди,
І дратувало осінь хмуру,
Якій так рано довелось прийти.
А я позакидала сум в кутки,
Зібрала всі бажання в список.
Приклала свою щоку до руки,
І так заснула у теплі і блиску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Якби могли у осені спитати,
То що б спитали Ви її?
І чи готові Ви чекати
На відповіді мовчазні?
Навіщо ти прийшла так рано?
В легкому платтячку стою.
Чому так плачеш бездоганно,
А всі проходять без жалю?
Чому зриває вітер з тебе листя?
Немов ти вчора зрадила його!
Чому ти холоду вже не боїшся?
І не чекаєш більше на любов?
Сьогодні ти згадала про тепло.
Воно з глибин до тебе підступило.
Ти позбулася золотих корон,
І сміло літу ще раз подзвонила.
Шепнула ніжно – він з’явився.
Як спогад, розглядав твої вуста.
Він підійшов, до тебе нахилився:
«Куди ж поділася твоя краса?»
Ти п’яна, слізьми упилася,
Сидиш розхристана безсило.
Ти мала щастя закохатись,
Навіщо ж гордості вступила?
Ти парасольку вирвала у мене
Накинулася градом і дощем!
Роз’їла під ногами землю,
Водою, вітром і плачем…
Я здогадалася про все даремно,
А ти побачила у жалості моїй,
Як легко він пройшов повз тебе,
Покинувши в обіймах холодів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Для тебе грубість не була стороння,
Але ти знав, що я це не терплю.
І ти мовчав, бо я була з тобою чемна,
Чекав, коли я просто полюблю.
В жінках немає кнопки,
І їх кермо у різні сторони веде,
А потім – ми вже «ідіотки»,
Та інший в цьому щось знайде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Давай сьогодні не підемо у кіно?!
Забудемо, що ми з тобою незнайомі,
Залишимось із парасолькою удвох.
Я в піджаку твоєму грітиму долоні!
Навколо будуть дощ і люди йти,
Осінній вітер буде нас діймати.
Твід дотик і напруження в щоці,
І час… він знову буде відставати.
Давай забудемо про ресторан!
Навіщо грітися, коли нам тепло?
Я знаю, як шалено ти кохав,
Однак це наші губи терпнуть…
Давай вдамо, що заблукали.
І ми під деревом чужого міста.
Я довше всіх, тебе чекала,
Вдамо, що я та сама жінка!
Давай ми завтра все почнемо
Без ніжних слів, цукерок, квітів.
Давай не різко бігти в небо –
Нестерпно потім вниз летіти.
Давай, коли вона подзвонить,
І ти відчуєш кольки в грудях,
Згадай, прошу, згадай мої долоні,
Вони без тебе мерзти будуть.
Давай, зустрінемось не там,
А я забуду парасольку вдома,
Я знаю ти мене на іншу проміняв,
І за секунду буду вже «знайома».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
В моїх словах не буде блиску
(Їх випускаю часто для чужих).
Тепер пишу без тіні чи користі,
А голос стрепенувся, врешті стих.
Я довго думаю, що написати…
Не хочу починати тут з «НЕХАЙ».
Я хочу тонко, ніжно все сказати,
Але без карамельних привітань!
Якщо надворі холодно і темно,
Я буду сонце штурхати у бік,
Щоб освітив навколо тебе землю,
Щоб ангел із тобою йшов услід.
Якщо замерзнуть завтра твої квіти,
Я їх для тебе чаєм напою.
Або в долонях буду довго гріти,
І їм життя для тебе поверну.
Якщо нудьга до тебе прискакає,
Її у поле за вуздечку відведу.
Якщо навколо буде сіра зграя,
Я білими їх лебедями заміню.
І як побачу посмішку щасливу,
Залишу хвилюванням нульовий баланс.
Я дякую тобі за сонце у картині,
Яку створила ти лише для нас.
Митець життя – не просто народила,
Відкрила цілий світ у барвах і квітках,
І прала, годувала, довго на руках носила,
Щоночі відганяла темряву і страх.
Спасибі, мамочко, за дотик,
За кожен ранок з голосом твоїм,
І за тепло, що пам’ятає носик,
За добрий, світлий, справжній дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Якщо я завтра встану
І не захочу навіть кави,
Вікно відкрити чи спитати маму:
«А як сьогодні в тебе справи?»
Тоді скажіть, що я «відмерла»,
Як шкіра на старому мозолю,
Як слід, що заметіль вже стерла,
Як порох, що зникає на вітру.
І не кажіть, що я тепер не пустка,
Не абонент, що тимчасово недоступний,
Не та машина, що в болото вгрузла,
Скажіть, що я далеко, я відсутня!
Але якщо це тільки сірий смуток,
То посміхніться, бо я зараз встану,
Розколочу у джезві кави згусток,
І знов скажу «Привіт!» до мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Ми розриваємся на частки,
Робота – дім, душа – робота.
І час втрачаєм на достатки –
Мізерні, як старі колготи.
І попускають як коней,
Що вже злетіть готові.
І не вистачає нам грудей,
Коли нас атакують сльози.
Ми так собі – раби сучасні
З ай-фонами і ноутами від Епла,
Ми лицеміримо про щастя…
І яр цей… ця нора БЕЗМЕЖНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Моя природа не така, як Ваша –
Це не шашлик чи каша польова,
Не парк, не ботансад чи дача,
Не куплена у супермаркеті земля.
І це не просто ніжний пафос в римі,
А те, чим я зростала всі роки.
Якщо для когось все це дивно,
То не читайте далі ці рядки.
Мені трава коліна роздирала,
А подорожник їм цілунки роздавав.
Роса щоранку з мамою вітала,
А дощ кудись мій смуток забирав.
Моя природа:
Запах яблук, груш у спеку
І вітер злісний у грозу.
Люблю лиш аромат рідкого меду
І тільки абрикосову кору.
Коли стихає все і навіть бджоли
Ховають в нори жала від дощу.
Коли кричить усе живе і хором,
А я одна по коліях бреду.
Моя природа не мені належить
І не для мене тільки ще живе.
І час не лиш за мною стежить,
Та й більш ніж може не дає.
Я не виню її за непокірні води
Чи за сніги, що в стіни виростали,
Чи за мороз, що кості зводить,
Бо люди її мукам вже програли.
Я не чекаю кращого від тебе –
Ти зламана, розгнівана, добита.
Зробити подих, глянути на небо
І день у світлі ще один прожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Тим, хто валяються на лавках п’яні,
Відклавши в бік себе і всіх.
Ті, що не мають ні межі, ні грані
І плач сприймають як за сміх,
Залишивши долоні на асфальті
Із пляшкою пустою, як завжди,
Ви допустили мух ажурні танці –
Для них Вам сили не знайти.
І ці слова не тим, що вже на лавках п’яні,
А тим, що може колись будуть там.
Нема тварин, що так живуть в дурмані
І цих людей створив не Божий дар.
А хтось із них сказав: «Я вільний!
Живу коли і де, і як захочу!
Я маю крила! Не такий, як інші
І сплю я вранці, і ходжу до ночі.»
Я не могла сказати в очі «виду»,
Що воля випаровується з хмелем,
Що крила їхні в ланцюгах огиди,
Коли їх запах гірше, ніж від мертвих!
Природа позбавляється сміття,
Хоч непомітно, довго, не відразу.
Нема, не може бути вільного життя,
Коли ніхто не сумуватиме за вами?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
Заснула киця на узбіччі,
Напіввідкриті очі, рот.
Минали кицю і хороші, й гірші,
І бігли до нудних «пригод».
Вона якось втомилась наче,
Розм’якла, гелем розповзлась,
Хтось підійшов, а хтось вже плаче,
Руденька киця мертвою була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Пробач, цей спокій не від тебе.
Умиротворення – це не твоя вина.
Все це існує тихо, ледве…
І в 26 не знаю, де моя душа.
Мабуть, в ногах, що у воді згубились?
Чи в згорбленій спині, що вітру піддалась?
А може у очах: злипаються – втомились?
Чи це в ній просто «мошка» завелась?
Душа була звичайна, зрозуміла.
Фантазія, як гуща, в ній була.
Я мріяла, бажала і хотіла,
А зараз там – калюжа і вода.
Цей спокій, справді, не від тебе,
А щастя мені дощ приніс,
Любов до рук не упаде із неба,
Бо нам дарують лиш цинізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Цей аромат дощу мене уверх підносить –
І так, що хочеться вищать!
В мурашках тіло і намокли коси.
І відчуття… його в віршах не описать.
І вище, вище він мене підносить
І це не ліфт, не кран і не літак!
Одного подиху йому не досить!
Усі легені хоче він забрать!
Я задихаюся від нього!
І сльози болю на очах!
Не бачу у вибоїнах дорогу –
Я так люблю цей аромат!
Тікайте! О! тікайте, люди!
Залиште наодинці мене з ним!
Я не боюся вашої «застуди»,
Хоч я тремчу, коли вдаряє грім!
Ні, не тому, що я його боюся,
Бо він прийшов, бо дощ вже тут!
Я в чисті краплі загорнуся,
Вони, як у дитинстві, мене ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013
«Чим гірша я?» – сьогодні ти спитала.
І вищий хтось не зміг відповісти.
У мене розум і краса, й постава,
Як жаль, цього ніде не продаси.
Сьогодні вже не так, як вчора,
І темно, млосно, гірко до блювоти,
Ти ніби втрачена, якась аж хвора!
Не хочеш їсти, не бажаєш спати.
Сьогодні дощ – від нього спокійніше.
Сховали хмари сонця позитив.
І краще не було чи просто гірше,
А тільки стукіт одиноких намистин.
Вони зробили хаос на підлозі
І ти дозволила залишитись йому.
А знаєш, не дивися більше в очі
Скупому і пихатому життю!
І припиняй так мріяти несамовито –
Від цього потім все болить!
Ти знов пройшла як пава гордовита!
Як ніби це і є щаслива мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013
Я не знаю, як тихо це буде,
І як довго триватиме час.
Може завтра помруть усі люди
І не буде розгублених фраз.
Я не знаю, чи скоро залишу
Світ бездомних і чистих істот,
І снують, і пищать тихі миші,
І єдино великий в них рот.
Я не знаю, як швидко це буде,
Я не знаю, коли це прийде.
Та коли я знайду твої губи,
Я ніколи не втрачу себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013
Вони зі мною не говорять.
Вони не сплять і не живуть.
Їх не знайти серед забутих.
Вони котком по вулиці гудуть.
Вони вистрибують бездумно
Із нір без доступу для мене.
Лиш деякі хапала я за вуха,
А решта покидали мою сцену.
Вони знущаються із мене,
Гиденько тикають услід.
Взяла б за п’ятки їх холера!
Коли чіпляються за мій поріг.
«Відкрийте кришку цю прокляту!
Я хочу володіти всім сповна!
Я не спинюся, не заклякну!
Якщо горіть, горіть до тла!
Ви у мені, належите мені!
Я Ваш господар! Ви – раби!
Куди?! Готові знов піти…
Мої чи не мої думки?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013
Народжені від пива,
Вони по вулицях снують.
«Великі діти» України,
Народжені каліками, ростуть.
«В поезії такого не говорять!»
«Дитино, де твій позитив?»
Ця лірика, казки – мене виводять,
Байдужість викликає гнів!
Вони пояснень не попросять,
Вони не знатимуть «Чому?»
Їм просто жити, бути досить.
Їх доля загубилась на вітру.
Спини свою кохану, чоловіче!
«Ми варті повноцінного життя!»
Не уступай її дурному сміху,
Щоб не просити потім каяття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Це був той день!
Той самий день!
Без змін, подій і поворотів,
І день без натяку проблем,
Хоч я запізнювалась на роботу.
Акація скидала цвіт,
І сонце відбивалося в калюжах,
Мій вітер підкидав до вік,
Пелюстки із пташиним пухом.
Якийсь був дивний звук,
Напевно, з мого рота?
І крок мій нібито заглух,
А далі… я забула… Шкода!
Так, так! “Не забувають люди!»
Це все оправдана брехня!
Але ж я обшукала все і всюди!
А там – оці лиш відчуття!
І стільки місяців чекання,
Єдиного бажання перед сном,
А я так бігла у рутину зрання,
Що мить… я загубила її знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2013
Ти – не взірець,
Не захисник і навіть не герой.
Від тебе я вже постаріла.
Я більше не звертаюся до Бога.
Для тебе віра й та безсила
Я зовсім не надіюся і не прошу
І вже закінчення чекаю.
Так гидко-страшно, а я жду.
Як жаль, що пам'ять не стирають.
Як жаль, що легко не прощають
І рани шрамом заживають,
А я не там, де маю зараз бути
Не там сиджу, не те роблю
Вогні далеко – я їх не вітаю
Мій час іде, а я і не спішу.
Усе не так, як бути мало.
Я тихо знову промовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Привіт, мій сон!
Я рада бачити тебе.
Я навіть чмокнула подушку.
Холодний і брудний вагон.
Холодний, мовчазний попутник.
Лягла, вже вкрилася, не сплю.
Дивлюся просто на підлогу.
Ще хтось не спить і на верху,
Розказує дурненькій про пригоди!
Як добре, що з’явилися мобільні!
Брехати можна легко, невпопад.
Гадати, що сьогодні буде вірний,
Повторює, що ти – єдиний скарб.
І як погано, що не бачиш очі,
Коли слова летять до вух,
Куди ти їдеш проти ночі?
І в сумці знов його лиш звук.
Попутник сів і, глянувши в мій бік,
Шепнув мені «Пробачте»,
«За що?», знайшовши відповідь,
Я роздивлялася його уважно.
«За те, що сон до вас не йде,
За сльози, сховані в подушку,
Тепер все легко не мине.»
І знову ліг «немовчазний» попутник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2013
Ніхто не любить правду,
Вона приносить біль.
Вона кричить про зраду –
Її випльовують до ніг.
Вона не йде і не вмирає,
Затоптана лежить в піску –
Забута жінка, що чекає
Свого кохання у вінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Не залишайте жалю за собою.
Бо жаль – це спомин від зими.
Живіть прийдешньою весною –
Її вологої, похмурої кори.
Кохання жалості не терпить –
Йому замало місця в нім.
Не ставте йому рамки, межі,
Не може бути рівності сторін.
Порвіть свій список планів,
Зітріть всі мінуси обранця,
Завдання на майбутнє марні
Для Вашого єдиного кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Я стала рідко посміхатись,
Гидую часом і людьми,
Можливо 25 – це старість?
Тепер я рідко бачу сни.
Я часто думаю про гроші,
Про свій куток, самотність,
У мене ціль, і я ще більше хочу,
Я бачу… знаю іншу совість.
Зустріла посмішку знайому,
Так само легко не відповіла,
Раніше кожен день був новий,
Тепер це як продовження вірша.
Він – епопея! І нудний до млості,
Його вже навіть хочеться спалить
Але згадаєш стільки болю, злості,
Вкладав, щоб просто рік прожить.
Тому ось так сидиш мов старець,
Не мрієш довго – боляче від цього!
Не плачеш – сльози щоки палять!
І не смієшся, щоб не морщить лоба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
*****
Якою «іншою» я мала стати?
Якою?! Я питаю вас?
Навкруг решітки, грати
І я не грошовитий птах.
Я вже втомилася... Достатньо!
Оттак співати невпопад.
Я просто хочу жити смачно,
Як робить тут це кожен гад!
Е-е ні! Не доброю я маю бути,
Як це говорить всюдисущий Бог.
Трощити, бити, все ламати.
І класти все у свій лиш рот.
Нехай пробачить мене мама.
Вона мій янгол – добрий, щирий.
Вона не так мене навчила,
Проте у що я маю вірить?!
В широке “світленьке” майбутнє?
У ласку дядечків з грошима?
Я знаю, що це злість говорить.
За гнівом – пустка й будяки.
І поки десь моя удача бродить,
Не можу я себе «знайти».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
Букет зігнив. Зігнив та й годі.
Його давно вже викинути час –
Вода зелена і пелюстки жовті,
А тхне як ядовитий газ.
Я вчора утекла від нього,
Торкнутися до вази не змогла.
Я повернулася додому –
Гниляччя позбулась сестра.
Колись так спогади я викидала.
Веселощі і сум, якісь розмови давні.
Одного разу я дитинства не згадала,
Падіння, сльози і страхи безжальні.
Це все пройшло. Це все минуло.
Я все це кинула в смітник.
Мене дороги пройдені забули,
Як тільки я забула їх.
Стоїть букет – і є надія.
Я хочу повернути все назад.
Як жаль! Моя та перша мрія…
Якби ж хоч раз її згадать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2013
Співала «дівчина» синочку,
А він мугикав їй услід.
Тролейбус слухав мовчки,
І я розслабилась за мить!
У мене теж було дитинство?
Чи це відбитки спогадів чужих?
Куди ж пісні його всі зникли?
Квачі і танці, класики і писк?!
Я теж співала «Чунга-чангу»,
А записати вдома не змогла.
«Жуй кокосы! Ешь бананы!»
Колись і я горлала ці слова,
Моя усмішка реготала дико
Без страху зуби оголять.
Синці пригод десь зникли,
А Чебурашка з Геною мовчать.
Кінцева. Спека. І вони сиділи.
Щасливі люди не спішать.
Було так чисто ніжно-мило,
Що далі вже і нічого казать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Боятися не варто,
А плакати забудь!
Це все гнітючі жарти.
Вони гадюками ростуть.
Ти просто усміхнися ширше,
І згадуй море, гальку, шум.
Твої страхи й дитячі звички,
Немов застиглий тихий струм.
Ти рухатись не можеш.
І сни твої важкі.
І як із цим боротись?
А може просто утекти?
«Візьми негайно себе в руки» –
Так скаже знов твоя сестра.
«Крім тебе, ще є інші люди»,
Але ж я знову тут сама?!!
І плакати не можна.
«Твій вік цього не дозволя!»
Я буду мила і серйозна,
Хоча дурію мов дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
У всіх вуста відкриті,
І довгі погляди слабкі.
Роки були прожиті.
Проблеми вже смішні.
Він бачив мало в Україні
Цікавих місць, чудних людей,
Все закордон, в чужі Афіни,
Варшаву чи далекий Монтеррей.
Він раптом зупинився
І їхати далеко не схотів,
Хрещатик вперше роздивився,
І пішки на Поділ побрів.
Ні! Він ще не бачив Україну!
Її вітрів у полі серед трав,
Її одну довершену картину,
Яку б ніхто ніколи не продав.
Густий туман після дощу в Карпатах,
І Чорне море дике, мов тарпан,
І Снігові шапки на українських хатах,
І тільки мамин яблучний узвар.
Невже ти, справді, бачив Україну:
Будинок-корабель у Чернівцях?
Бруківку Львову старовинну?
І воду на полтавських вітряках?
Почаїв, що пливе на хмарах?
Дорогу від Ай-Петрі вниз?
І унікальну Луцьку Браму?
Високий Смотрицький спориш?
Так жаль, коли ти не побачиш,
Скарби землі, де бігав босоніж.
Навряд чи ти собі пробачиш,
Міняючи наш Київ на Париж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
У неї все було для тебе,
А ти відкинув все за мить.
Не діставала зірки з неба,
Та вміла щиро Вас любить.
Коли життя стає безмежним,
І час печально дивиться на губи,
Твої думки для нього протилежні,
А знаєш, в тебе пересохли руки?
Це все були вже не його питання,
Я чула їх – сприймала глухо.
І не було лоскотного бажання,
Єдино-незабутніх чистих звуків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
Це було, коли прокидались
Тільки перші травинки в землі.
Три знайомі в кав’ярні зібрались,
Три бажання згадали вони.
Та що БІЛА хотіла багатства
І фортуна почула її.
Діамантові сукні, фонтани в палаці.
Що ж підбори і ті золоті.
Для ЧОРНЯВОЇ слава мигтіла
Із дитинства веселим вогнем,
Та нелегко її заробила,
Хоч славніша Джоконди тепер.
А РУДЕНЬКА хотіла все мати:
І здоров’я, достаток, багато дітей,
Лиш останнє вдалось їй дістати,
А ще втому безсонних ночей.
Всі жінки сиділи навколо
І жалілись в бажаннях своїх:
Що усмішку не бачать ранкову
В діамантах, стільцях золотих;
І немає часу, щоб згадати
Про єдиних на світі близьких;
А ще дітям так важко ладнати
І радіти у злиднях своїх.
Тож бажайте собі просто щастя,
Прокидатися кожного дня.
Нехай буде у вас те багатство,
І велика здорова сім’я.
А для жінки багато не треба,
Коли в серці у неї любов.
Розпустити тривоги у небі
І весни дочекатися знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
Ти вже не в білому, а в чорному уся,
Сидиш, підперши голову рукою,
І чавкає навпроти співчуття
Із вдавано потрібною журбою.
І хто ви всі? І що ви тут забули?
Ви поминуть його прийшли,
Говорячи про всі оті каструлі?
«А хто вона? Заплакана оця?»
«Та так! –
Велика тітка плямкнула навпроти –
І не дружина, й не вдова.»
«Знайде нового десь через півроку.»
- Чому мовчиш?
- А що казати?
- Жени їх всіх
З цієї хати!
Ти мала бути в Празі!
Сьогодні – перший день.
Машина стала на заваді.
Його нема уже дев’ятий день.
А ти… ніхто!
І не вдова і нареченою не бути!
А ти… ніхто!
Тремтять і досі на дорозі руки.
А в сумці десь на дні.
З його свідоцтвом про…
Там ваші авіаквитки.
І їм до цього все рівно…
Вони туди, де все кричить,
Від радості і молодого шалу,
Там щастям аж смердить
І люди там не поспішають.
Ні! Там не ридають без зупину.
Вони сміються просто для забави.
Вони не бачили твою картину,
А в ній ти не дружина і не мама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
Жінка-сукня ходила самотньо
У зеленім охайнім вбранні.
Йшла красиво, упевнено, гордо,
І всміхалась холодній весні.
Позавчора вона закохалась
І згадала про сукню легку.
Вона довго ще так не вдягалась,
Привітавши раніше весну.
Вітер рвав її сукню на шмаття,
Холод кості слабкі пробирав,
Та у неї було стільки щастя,
Що мороз цього просто не знав.
Вона сіла за столик резерву
І тримала усмішку в собі.
За годину натягнутих нервів
Всі надії упали згори.
Жінка-сукня відчула тремтіння –
Це був протяг слабкого вікна.
Ось нарешті прийшли її зміни,
Все ж кохання – це тільки слова.
Хтось їх кине завзято і сміло –
А для інших приходить весна.
Жінка-сукня встала розбито,
Заплативши за каву сама.
Це була не біда, і не лихо,
А всього лиш обман і зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Я б хотіла сміятися довго,
І не знати, який в мене сум,
Забрести на новеньку дорогу,
І підняти минуле на глум.
Я втомилася жити у сітці,
У вонючій сумній конурі,
Я ненавиджу слово «Боріться!»
Я не вірю солодкій брехні.
Все стоїть на опорі відомій,
На фундаменті грошей когось.
Хтось живе серед бруду і болю,
Інший завтра летить в Барбадос.
Справедливість – це слово убогих.
Для закону світло, як грип.
В Україні розбили дороги,
Без проїзду для молодих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Не говори мені слова цукрові,
Коли потрібен лише погляд твій.
У Сітці не шукай вірші медові
І не кричи на вухо «ТИ МЕНІ ПОВІР!»
Не треба бути милим неприродно,
Не треба гори золота й прикрас
Не обіцяй поїхати куди-завгодно,
Не хочу чути романтичних фраз!
Бажаєш вразити мене сьогодні?
Скажи, коли прийшла весна?
Бо очі в тебе досі ще холодні,
Коли говориш ці терпкі слова.
Весни так мало для кохання,
І жаль, коли за ніч спадає цвіт,
Змиває дощ твій цукор з пальців,
Навколо шум розбурханих вітрів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2013
Да был бы я котом,
Да пил, да ел, да развлекался,
Мышей ловил, ну а потом,
По-детски с них бы издевался,
Я б на пороге дома пузо грел,
И вроде спал, на ласточек глядя,
Ну, а обхитрить я б уж сумел,
Тщеславного на крыше воробья,
Так почему же я не кот?
Ну как же мне это по нраву!
А человеку так не повезет,
Ведь кот и сам залижет раны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424878
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2013
Мене жінка одна попросила –
Написати хороше на білім листі.
До прохань її дуже вразлива
І рядки ці, напевно, прості.
Тільки все, що я можу сказати,
Так не варто почути всім Вам.
Їй не треба давати поради,
Співчуття викидайте у «спам».
Подарунок чекає на неї,
Може завтра летить у Париж...
І якщо вона вийде за двері,
А там тільки пуховий спориш,
То нехай усміхнеться чарівно
І відпустить старенькі жалі,
Її джин десь заснув собі мирно
І, напевно, хропить у траві.
Але скоро, (я вірю!), що скоро,
Її чудо рогами буцне,
І водою забравши всі болі,
Килим віри у ноги вкладе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
Ти давно не приходив до мене.
Я б хотіла не знати тебе,
Я б хотіла зробитися феном
І сушити волосся твоє.
Ні, не буду блакитненьким небом!
І не сонцем гарячим, смішним!
Це занадто далеко від тебе.
Ти не ідол, а просто святий!
Все, що я зробила б для тебе,
Не вмістити в одному вірші:
Я б вклонялася кожному щедро
І валялась бездумно в траві.
Бо твій образ, забувши про мене,
Ще немає земної душі,
Я сварюся до клятого неба,
Що літак мій немає шасі.
І я досі ходжу мов лелека,
Забуваю, що можу злетіть,
Я не хочу побачити Мекку,
Лиш як щічок торкається сніг.
Я не хочу, щоб ти народився,
Бо тоді я буду занадто стара,
Я лиш хочу, щоб ти зупинився
І побачив «Яка ця дівчи́на сумна!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013