| Сторінки (1/97): | « | 1 | » |
Хай ллється вірш, як пісня колискова,
Як голос солов'я дзвінкоголосий,
Немов якесь просвітлення раптове,
Між заростей думок пройдуся босий.
Струмок ідей тікає з цього світу,
Вогонь душі немов на волю лине,
Слова стрибають знову на орбіту,
Поезії зерно душа поглине.
І знов зросте новий листок абаки,
Для прядива манільського основа,
Його плекали знаки зодіаку
Матерію отримаю чудову.
Нова ідея виткана із болю
Вкриває серце, душу огортає,
Нехай росте,я їй усе дозволю,
Мільйони слів на вирок мій чекають.
В кімнаті темній троє нас лишилось,
Червона ручка,я і шмат паперу,
Слова нарешті римою котились,
За ерою в душі минала ера.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
Сильні духом ціпеніють,
Матері ридають, мліють,
Ох, чекай,безжальний враже,
Скоро ми тобі покажем.
Наша помста впаде градом,
Ледь помітним зорепадом,
Сколихнулися Карпати,
Ти ж убив чийогось брата.
Хай для тебе сонце згасне,
Хай тебе земля завчасно
закує в тюремні плити,
Бо хто вбив, той буде вбитий!...
Або ж кинь додолу зброю,
Йдем, помолимось обоє,
За прохання чи провину,
Ти ж за постріли у спину.
Кайся,ніч цілу молися,
Як заснеш бігом будися,
Знав би ти, як матір плаче,
Сина більше не побачить.
А як ні - не жди пощади,
Не послухався поради,
Ми будем, як подих вітру,
Нездоланні, непомітні !!!!!
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
Без диво-полум'я спалахнуло,
Між сотень усмішок промайнула,
У цьому всесвіті наймиліша,
Для мого серденька найрідніша.
У морі чорному парус білий,
Нарешті очі мої прозріли,
Нарешті губи мої німіють,
Вогонь любові горить не тліє.
Вплелись фіалки в її волосся,
Злились із сонцем русяві коси,
І певно кожен хто їх торкався,
У їхню власницю закохався!
Румяне личко солодке дуже,
Неначе добре розквітлі ружі,
В обидві щоки буду цілувати,
Неначе бджоли нектар збирати.
А губи в неї мов жар гарячі,
Я обпікаюся та не плачу,
А кров пульсує чи закипає,
Усім єством я її кохаю.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Кувала зозуля, так довго кувала,
Роки дарувала,життя дарувала,
Вмостилась на гілочці, хоч і низенько,
Не бачила, певно, що дід вже старенький.
Сивеньке волосся спадало на очі,
Тремтіли від старості руки робочі,
Одягнений гарно, найкраща сорочка,
Смиренно чекав на красуню,на дочку.
Із дуба летіли достиглі каштани,
Алеї дерев - то немов капітани
На струнко стояли ,чекали із дідом,
Неначе із другом,немов із сусідом.
З дерев позлітали листочки зів'ялі,
Між них він ховав усі болі й печалі,
Він часто сидів просто так, без причини,
Доволі старенький,в душі ж як дитина.
Сьогодні ж чекав він на свою кровинку,
В руці тримав квіти, цукерок торбинку,
Зіниці розширені,серце тріпоче.
Ховалося сонце,ішло вже до ночі.
Розлилися фарби в багряному небі,
Додому збиратись старенькому треба,
Та він не піде, він же люблячий тато,
Йому б лише донечку свою обняти.
Зв'язала старого тенетами ночі
Й обняла білесенька пані охоче.
Сльоза на щоці залишилась на віки
Закрились зажурені й щирі повіки.
Чого ж ти, зозуле, так довго кувала,
Навіщо надію йому дарувала?
Не встиг помінятись ще місяць із сонцем,
Як він відійшов за своїм охоронцем.
Старечому серцю не треба багато,
Притиснути щиро до серця у свято,
Згадати в сумну чи щасливу хвилину,
Щоб батько пишався за рідну дитину.
До кожного старість постукає в двері,
Опинитесь з нею удвох на вечері,
Вона вас тихесенько візьме за руку.
Тоді й зрозумієте батьківську муку.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
З історій Священика
Збирався додому,до рідної мами,
Були вже канікули не за горами,
Та поміч мене попросили надати,
Дівчатко знедолене переконати.
Мовчить, наче риба,годують насилу,
Для неї життя вже не любе, не миле,
А що їй та молодість-вже не потіха,
Її не розрадять і з золотом міхи.
Аварія сильна скалічила долю,
Прикута до крісла, немов у неволі,
Утратила ноги,душа так боліла,
А ліки давали їй тільки для тіла.
Краса її схожа на вранішнє сонце,
Дивилася пильно у біле віконце,
А очі порожні, мов камінь обличчя,
Цей образ бездушний їй зовсім не личить.
Волосся у неї чарівне,русяве,
Лице через голод було худорляве,
Мені б на усмішку її подивитись,
І радості хвилькою насолодитись.
Невже вона більше життю не зрадіє,
Невже вітерець не для неї леліє?
Нещасна любов - це маленька невдача,
Вона ж не сміється і навіть не плаче.
В замучене серце слова не попали,
На поміч до мене пташки прилітали,
Співали під вікнами ніжні сонети,
А я відкривав їй найбільші секрети.
Та кількість історій обмежена була,
Багато про мене кімната почула,
А їй все одно,як і завжди мовчала,
В розтерзане серце мене не пускала.
І совість проклята з'їдала всю душу,
Лице без емоцій я так і не зрушив,
Півроку із нею дарма пролетіли,
Ми друзями стати, на жаль, не зуміли.
Іти не хотілось,погода лякала,
Багато причин мені лінь дарувала,
А серце кричало :"Піди ще разочок !"
І цим мені щастя принесло шматочок.
Повітря ковток ,говорити не можу,
В знайому кімнату потрохи заходжу,
Так важко ті двері чомусь відкривались,
Я очі підвів, а вона усміхалась.
Це була найкраща моя нагорода,
Нарешті підкреслила усмішка вроду,
Ніхто ще до мене отак не всміхався,
Неначе сам ангел зі мною вітався.
Чому ж ти мовчала,чому сумувала,
Чому ти від світу себе заховала?
Розмова її ,мов струмок, проливалась,
Мов книга нарешті мені відкривалась.
-Піднятися знову, на жаль, не хотіла,
Душа як і тіло скажено боліла,
А друзів моїх наче вітру не стало,
Усе, що я мала безслідно пропало.
Навчання у школі закінчилось вдало,
Недовго канікули мої тривали,
Дорога у гори нарешті почалась,
З ногами своїми тоді й розпрощалась.
Нас четверо було,дві пари чудові,
Життя обіцяло майбутнє казкове,
Сидів за рулем мій коханий, здавалось,
Аж поки аварія сильна не сталась.
Недавно отримав права і машину,
Хоча й не освоїв водіння вершини,
Душа молода розігнатись бажала,
А я гальмувати хоч трохи благала.
Крутий поворот був фатальним для мене,
"Коханий, спинися!"- просила шалено,
Не встигла сказати я більше нічого,
В скалі завершилася наша дорога.
Усі обійшлися малим переляком,
Ніхто не помер і на диво не плакав,
Лиш я від скаженого болю зомліла,
Здавалось навіщо, та я уціліла.
Обидві ноги по коліна зім'яло,
Мої сподівання і плани пропали,
Душа постраждала,скалічене тіло,
А очі мої уже ледве горіли.
Та потім почула цікаву розмову..
"Де ж хлопець її?",-хтось тихенько промовив,
"А він уже іншу шалено кохає",-
То мама моя так безсильно зітхає.
Світилом медичним батьки мої були,
Та що тепер з того,лишили,забули,
Піддавшись шаленому болю і страху,
Віддали в медцентр мене "бідолаху".
..................................................
Самотня, мов місяць, в у небі нічному,
Тепер я для друзів небажаний спомин,
Вже й сльози не лились,душа скам'яніла,
Мов скеля стара,я також заніміла.
Я й справді дізналася, що таке зрада,
Вікно у кімнаті - єдина розрада,
До ясного сонця єдиний шнурочок,
Кімната - мій власний на світі куточок.
І тут наче світло у хмарному небі,
Єдиний промінчик, що взяла б до себе.
Ви стали моєї душі препаратом,
Який так і хочеться знову ковтати.
Колись мій коханий поклявся в любові,
Казав, що на смерть ради мене готовий,
Чого ж не прийшов, коли я так чекала,
Де ж зірка його ,що для мене сіяла?
Багато обіцянок ,меду на душу,
Усе, що казав ,без вагання порушив.
Не милий мені, не коханий для мене,
Не треба мені отаких джентельменів.
Обіцянок, слів ви мені не давали,
Ніяких із неба зірок не спускали,
Ви просто не сміли саму залишати,
Я щире спасибі повинна сказати.
.................................................
-Порожніх очей я відтоді не бачив,
Вона і сміється, і з радості плаче.
Нарешті харчується,жити почала,
Мов пташка маленька мені щебетала.
А личко бліде рум'яніло,ясніло,
Все дужче у жилах життя струменіло,
-Поглянь, милий друже, тут мама і тато,
Вони тебе хочуть додому забрати.
На мене ж чекала далека дорога,
У серці своєму несу перемогу,
Я стану священиком,хай вона знає,
Нехай мене завжди у храмі чекає.
Вже двічі ліси поміняли одежу,
А душу мою її доля бентежить,
Чекала мене семінарія рідна,
Така дорога і така необхідна.
Мене дочекалась листівка від неї,
На першій сторінці була орхідея,
А далі слова,які щастям горіли,
У серце вп'ялися,мов радості стріли.
-Я знов ожила,захотіла навчатись,
Змогла і без ніг непогано триматись,
Тому в педіатри подалась рішуче,
Шукаючи щастя,яке неминуче.
Для мене знайшлася і тут допомога,
Порядний,чарівний хлопчина від Бога
Завжди веселив і підтримував словом,
А я завжди думала:"Це тимчасово".
Та він ,певно, іншої думки тримався,
Завжди цілував на прощання,всміхався,
Аж тут зрозуміла, невже закохались?
Пройшло трохи часу і ми повінчались.
-Здавалось слова у листі танцювали,
"Я дійсно щаслива",- без ліку кричали
-Ви наче мій ангел край ліжка сиділи ,
Багаттям любові,надії горіли.
Усе, що хотіла, напевно, сказала,
У світі частину себе відшукала,
Абзац завершила подяки сльозинка
Продовження пише її половинка,
Хіба ж це не дивно,хіба не казково,
Я дякую щирим, облесливим словом,
Людині, яку ще не бачив ні разу.
Якій я віддав би усе і одразу.
Не кожному доля близнят посилає,
А я кожен день на руках їх тримаю,
Опора найкраща,мої талісмани,
Дві квітки мої,два маленькі тюльпани.
Крім того не кожен отримав родину,
Руками не кожен ще носить дружину,
Мені таке щастя щодня надається,
Вона наче ангел безкрилий сміється.
В момент, коли більше надії не було,
Коли про знедолену друзі забули.
Коли недосяжні здавалися мрії,
Ісус її пильно і ніжно леліє.
© Коля Януш
"На основі історії о.Миколи Фредини.
Він на фотографії."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Прилетіла вість у хату,
На ангеликах крилатих,
Що Марія у яскині
Господа родила нині.
На Різдво радіють зорі,
Дикі звірі,риби в морі,
Сонце Богові сміється,
Слава хай його несеться
На усі краї планети,
У вірші усіх поетів.
І тому ми вас віншуєм,
Ласку хай вам Бог дарує,
Щоб родина розросталась,
Всяке зло від вас ховалось,
Допомоги в добрім ділі,
І щоб кожної неділі
В церкву разом приходили.
Хай Ісус надасть вам сили.
І нехай любов не в'яне
Доки в серці дух різдвяний.
Христос Народився!!!
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Кутя,ялинка,коляда,
Про свято сповіщають,
Марія Діва Пресвята
Спасителя рождає.
На день так схожа біла ніч,
То зіронька Христова,
Яскраво сяє цьогоріч,
Повірте, не раптово.
Щороку певно сяє так,
Ісуса прославляє.
Хай кожна дівчина й юнак
Цих свят повік чекає.
Колядок спів нехай дзенить
У християнській хаті,
Весела вість хай пролетить
На ангелах крилатих.
В думках хай селиться добро,
А зло ?..Його не треба !
Хай ангел спустить нам крило
До зоряного неба.
У серці хай цвіте тепло,
І віра не погасне,
В душі нехай живе Різдво,
Христос родився в яслах.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Спинися, мить воістино прекрасна,
Завмри навіки в часі заблукай,
Я ради тебе жив під сонцем ясним,
Не можу говорити прощавай.
Не плачте, верби,віти заховайте,
Не дмухай, вітре ,трохи зачекай,
Дивіться, очі, та не забувайте,
Чарівну мить, яка для мене рай.
Не смійся з мене,місяцю лукавий,
Тебе ж я своїм другом називав,
Не хочу в тебе золота, ні слави,
А хочу мить де б лиш її кохав.
Ділити небо,малювати хмари,
Висмикувати з сонечка проміння,
Писати вІрші,дивні мемуари,
Жбурляти в чисте озеро каміння.
Хвилини щастя, я вас пам'ятаю,
Неначе фотографії старі,
Для них живем,за них і помираєм,
У темряві вони, мов ліхтарі.
Годинники підуть, життя воскресне,
Все стане іншим,нібито чуже,
Душа летить у мить життя чудесну,
Лише вона мене і береже.
Для мене ти завжди моя волошка,
За мить змінився світ, пройшли літа,
Нехай ця мить завмре іще хоч трошки,
Хоч я не той і ти уже не та.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Кувала зозуля, так довго кувала,
Роки дарувала,життя дарувала,
Вмостилась на гілочці, хоч і низенько,
Не бачила, певно, що дід вже старенький.
Сивеньке волосся спадало на очі,
Тремтіли від старості руки робочі,
Одягнений гарно, найкраща сорочка,
Смиренно чекав на красуню,на дочку.
Із дуба летіли достиглі каштани,
Алеї дерев - то немов капітани
На струнко стояли ,чекали із дідом,
Неначе із другом,немов із сусідом.
З дерев позлітали листочки зів\'ялі,
Між них він ховав усі болі й печалі,
Він часто сидів просто так, без причини,
Доволі старенький,в душі ж як дитина.
Сьогодні ж чекав він на свою кровинку,
В руці тримав квіти, цукерок торбинку,
Зіниці розширені,серце тріпоче.
Ховалося сонце,ішло вже до ночі.
Розлилися фарби в багряному небі,
Додому збиратись старенькому треба,
Та він не піде, він же люблячий тато,
Йому б лише донечку свою обняти.
Зв\'язала старого тенетами ночі
Й обняла білесенька пані охоче.
Сльоза на щоці залишилась на віки
Закрились зажурені й щирі повіки.
Чого ж ти, зозуле, так довго кувала,
Навіщо надію йому дарувала?
Не встиг помінятись ще місяць із сонцем,
Як він відійшов за своїм охоронцем.
Старечому серцю не треба багато,
Притиснути щиро до серця у свято,
Згадати в сумну чи щасливу хвилину,
Щоб батько пишався за рідну дитину.
До кожного старість постукає в двері,
Опинитесь з нею удвох на вечері,
Вона вас тихесенько візьме за руку.
Тоді й зрозумієте батьківську муку.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013
Закарбую у пам'ять побачене,
На майдані під час мирних акцій,
Без сумління нікчема оплачена,
За удари хотіла овацій.
Стоїмо проти влади бездушної,
І за тих, що терпіли удари,
Все ж нагоди діждемося слушної,
Та відправимо "зека на нари".
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Шевченкові слова дзвенять, мов струни,
Відкрийте вуха, істину почуйте,
Свій хитрий ніс завжди Росія суне,
Державу без Москви скоріш будуйте.
Хмельницький йшов, бо виходу не було,
Згнітивши серце, договір уклав,
Хіба ж ви, друзі ,начисто забули,
Як з голоду наш прадід помирав?
"Прошу,благаю, лиш не до Росії",
-Історія скандує стоголосо,
Бо недруг між народу сумнів сіє,
Із Путіном залишемося босі !
Не за Європу,йдем за Україну,
Бо злодій вас, повірте, не врятує,
У списках першості я націю зустріну,
Нехай про українців світ почує.
А я молюсь за тебе ,Україно,
За твій чомусь знедолений народ,
За націю квітучу і єдину,
Ми гідні найпочесніших висот.
Майдан реве,щемить і плаче серце,
Не хочу опинитися в ярмі.
Якщо ви не дасте цій владі перцю,
То будете безмежно не праві.
© Коля Януш
«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»
Т.Г.Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Їм вже не допоможуть наші вІрші,
Страшна безжальність ворога вражає,
Умов життя нема,напевно,гірших ,
Ніж ті, що Україна пам'ятає .
Не мила нам була радянська влада,
І щоб до волі доступ перекрити ,
Прийняла рішення керуюча громада
Навмисним голодом країну підкорити.
Забрали хліб без докору сумління,
І в клітці, що зоветься Україна,
Призвели всіх людей до озвіріння
За мову неповторно солов'їну .
Назвали голод- їжі дефіцитом,
Брехню кидали людям просто в очі,
І люті дні страшного геноциду,
Проклятий ворог згадувать не хоче.
Роки пройшли, мов зорі на світанку,
Отримав волю мій народ козачий,
І, дивлячись на нашу вишиванку,
Частенько українець щиро плаче.
Загинуло мільйони без провини,
Водою цей жахливий гріх не змити,
І в колі української родини
Ми будем за померлими тужити.
Четвертої суботи листопада
Нехай на вічну пам'ять свічка сяє,
І як би не мінялась наша влада,
Хай голоду Господь не допускає.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
А пам'ятаєш ніч у тебе в ґанку,
І хоч легенький дощик пролетів,
Ліпили дружби нашої уламки,
Від твоїх поцілунків я горів.
Слова вп'ялися когтями у душу,
Спочатку гріли сонячним теплом,
Сховатися від всього світу мушу,
Та жаль, що не за люблячим крилом.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2013
Летіли стрілами образи,
А у руках колишніх друзів,
Найкращі луки без наказу,
Стріляли, наче боягузи.
І навіть ті, що так любили,
Не побоялися стріляти,
Добро душі десь загубили,
Не зміг таке прогнозувати.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Ніколи не думав, що я за тобою заплачу,
Давно не пускали малої сльози мої очі ,
Хоч як би любив, але знову тобі не пробачу,
Сховайся від мене,сховай свої коси дівочі.
Усмішку свою залиши для того кого любиш,
Не рань мені серце,на ньому вже місця немає,
До нього іди,ти ж як завжди його приголубиш,
Нехай він тебе, наче я, усім серцем кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2013
Саджаю зерна порятунку,
Жевріє стомлена душа,
Любов лишила візерунки,
Немов від гострого ножа.
Болючі рани кровоточать,
У серці клапан защемів,
Чого любов у мене хоче,
Щоб я від болю занімів?
Страждає тіло від знемоги,
Ця нерозділена любов,
Б'є по життю,ламає ноги,
Сліди лишає від оков.
Любов під ноги я не кину,
Але і з нею не лишУся,
У протилежний бік полину,
За голову тепер беруся.
І скільки хоче нехай манить,
Я наче в полі монумент,
Мене уже не лихоманить,
Бо закопав її фрагмент.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Знову думка надією сповнена,
Закликає до вчинків звитяжних,
Духом віри і правди оновлена,
Прагне справ величаво-відважних.
Хоче серце любов'ю обпечене,
Відчувати смак волі бажаної,
На зигибель, мов фенікс приречене,
Знов шукати нової коханої.
Помилятись,надіятись,мріяти,
Забувати про сварки й незгоди
Доброту, мов пшеницю посіяти,
Не чекати із моря погоди.
Загорітись,розвіятись попелом,
Облетіти куточки планети,
Хоч разок та й відвідати оперу,
Роздивитись життя силуети.
Полетіти у небо краплинами,
Розчинитись, мов пара в повітрі,
Милуватись сільськими долинами,
У життя ж кольорова палітра.
І у вирі подій різнобарвному,
Посадити хоча б кипариса,
У житті хоч тяжкім, але славному,
Не отримати вдачу нарциса.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Коли ми цілувалися, серденько не стрибало,
Прогулянок вечірніх з тобою не бажало,
Замало почуттів, любов мене минала,
Пробач, що через мене туга тебе спіткала.
Я силоміць не можу примусити кохати,
В житті не доводилося любов'ю керувати,
Подумай,може досить даремно сльози лити,
Хіба б тобі хотілося із некоханим жити?
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Вітер волю справжню має,
Летить,нікого не чекає,
Усе здуває по дорозі,
Гостей немає на порозі.
Назад дороги він не знає,
У гору листя підіймає,
Свистить і завжди веселиться,
Своєю волею хвалиться,
У нього ворогів немає,
Про перешкоди забуває,
Повітря свіже всім дарує,
Коли у полі хтось працює.
Легенький вітерець гуляє,
Про себе завжди нагадає,
Людську увагу він цінує,
І час даремно не гайнує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013
Якби ж то одружитись по любові ,
Радості моїй не було б меж,
Я не шукаю багатенької й дурної,
Я просто хочу трішки щастя теж.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2013
Злипають хмари у одну із всього неба,
Дощами вилити на землю дуже треба,
Стирає сльози із очей проклята злива,
Крокує дівчина божественно вродлива.
З очей лиця сумного сльози йдуть рікою,
Вони змиваються небесною водою,
Цих щирих сліз чомусь ніхто не помічає,
Занадто вправно певно дощ усе ховає.
Чого так боляче,чому ти так ридаєш?
Я ж бачу добре, що своє лице ховаєш,
Не йди нікуди, почекай ще мить зі мною,
Тебе розраджу я завжди і заспокою.
Скажи ,де той, хто сліз твоїх вартує.
Чому принцесу незрівнянну не цінує?
Забудь скоріш його - він совісті не має,
Чому тебе у лютій зливі не шукає?
Будь сильна, ти ж така, я добре знаю,
Таку принцесу дуже рідко зустрічаю,
Він пошкодує,він ще теж колись заплаче,
Питання в тому, чи принцеса це пробачить...
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Побачимось на пристані небесній ,
У синім небі серед ніжних хмар ,
У формі цій духовно-безтілесній,
Я буду звичайнісінький казкар.
Буду щодня про чудо повідати,
І за очами, що сподобались мені ,
Старатимусь невпинно слідкувати,
В небесній, може, дивній метушні.
Скую із сонця променів я струни,
Найкращій в світі скрипці подарую,
І на борту повітряної шхуни,
ЇЇ можливості тобі продемонструю.
Пошлю у небо зірку-провідницю,
Топазом устелю небесний шлях,
Зупиню дощ і грізну блискавицю,
Для тебе я герой в сумних піснях.
Невже для тебе знов цього замало,
Я все зроблю, скажи мені лиш слово,
Достатньо поводитись так зухвало,
Не міг я закохатись помилково.
На тебе світить зірка-провідниця,
Бере від мого серця свій початок,
Ти мій мольфар, ти моя чарівниця,
Про інших вже давно забув дівчаток.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
Пропали наче зорі на світанку,
Єдині миті щастя і тепла,
Душі моєї падають уламки,
Цілою зберегтися не змогла.
Міцнішою зробитись певно хоче,
З частинок відтворитися новою,
Сама собі тихесенько шепоче ,
Кохання,не ходи повік за мною.
Бо ж я лиш через тебе зруйнувалась,
У друге відновитися не зможу,
Достатньо уже з мене познущалось,
Напевне для любові не підходжу.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013
Глянь на мене,я перед тобою,
Поділюся болем і журбою,
Буду тут нікуди не втечу,
Заглядаю у прекрасні очі,
Ніжно-щирі,лагідно-дівочі,
Мов прикута ластівка лечу.
До полів, до маминого гаю,
Не журися я ж бо не втікаю,
Лиш ради поцілунку повернусь.
Звідки в тобі щастя так багато,
Чого так добиваєшся завзято?
Дозволь я твого носика торкнусь.
Палають очі в мене від кохання,
Волає серце голосом страждання,
Прошу скажи мені хоч слово.
Невже тобі мою любов не треба,
Для волі їй замало всього неба,
Страждати в самоті уже не ново.
Заблискотіли очі мої зрання,
Ковтнув повітря подихом кохання,
Що ж доброго любов мені давала?
Як би ж вона лише була взаємна,
Надія в моїм серці потаємна.
Зі мною доля часто жартувала.
Багатого у тебе я не хочу,
Пробач, що часто голову морочу,
Дозволь мені хоч трішки розібратись.
Чи маю право я ще на надію,
Тривогою страшною володію,
Чи варто мені в тебе закохатись?
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Диму без вогню не буває,
Кожній події причина знайдеться,
Серце не просто так кохає,
Вона за долею своєю женеться.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Мерехтів по небі дощик ранній
Йшла по ньому лагідна Софія,
Їй одній велично-нездоланній,
Вітерець так трепетно леліє.
Звуком чарівним шуміло небо,
Спокій ніжно душу огортав,
Дощика завжди людині треба,
Я ж один із ста запам'ятав.
Моросів сильніше,розростався,
Ніби небо плакало від жалю,
Я ж, на диво, навіть не ховався,
Він неначе сплавився з кришталю.
Чистий і напрочуд мелодійний ,
Радісний веселий та сумний,
Водночас бурхливий і спокійний,
Одночасно сильний і слабкий.
Сипле радо всі свої дарунки,
Змочує м'ягке її чоло,
Силою найкращої чаклунки,
Мою душу й серце замело.
Стрілися в погоду величаву,
Я крізь дощ до тебе усміхався
Ти мені світилася яскраво,
Твоїм чарам сильним я піддався.
Як тебе зовуть посмів спитати,
У твоїй усмішці чари світу,
-Софія мене звикли називати,
Взяв за руку,дощиком зігріту.
Ти ж мене до себе пригорнула,
Хоч і були зовсім незнайомі,
Оком чарівним разок моргнула,
Рухи мої були несвідомі.
Обернулась і пішла навіки,
Спогаду мені не залишила,
Я лише закрив на мить повіки,
Ти ж пропала мов на ночі крилах.
Мить була і все життя змінила,
Твої дивні очі в не забуду,
Ти в моїм житті нові вітрила,
Я тебе завжди шукати буду.
В мене в голові весь час Софія,
Спогади надії та й думки,
Вітерець на диво ще леліє,
Хоч і пролетіли вже роки.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445373
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2013
Ми всі навчилися жалітись,
Чогось нам завжди не стає,
Комусь потрібно лиш зігрітись,
А доля й цього не дає.
Усі біжать , кудись спішаться,
Про щось забули,щось знайшли,
Багатство втратити бояться.
Не в тому напрямку ми йшли.
Нам просто треба зупинитись,
Навколо глянути хоч раз,
В красі безмежній розчинитись,
Без слів пустих і зайвих фраз.
Роса ранкова нас лікує,
Холодний вітер освіжить,
Суниця кожному смакує,
В такому світі любо жить.
І от питання прозвучить,
Чого ж нам так не вистачає?
В житті цінуймо кожну мить,
Бо нам дано кусочок раю..!
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
Хочеш казку наніч прочитаю,
Про чарівний ліс де повно звірів,
Кращу з кращих завжди вибираю,
Без політиків,магнатів і банкірів.
Там чарівна арфа піснь заводить,
Мавка собі в лісі мріє про любов,
Лісовик старий довкола бродить,
І ніхто вам не кладе в житті умов.
Краса-русалка поглядом чарує,
Затягує у море злі серця,
Холодний вітер снід і рак лікує,
Поїсти можна там без гаманця.
Собака вкаже правильну дорогу,
Зозуля накує дві сотні літ,
Сини ідуть до рідного порогу,
І матір їх чекає на обід.
У казці ти пізнаєш загадковість,
Вона тебе завжди навчить чогось,
У ній побачиш дружби тимчасовість,
Щоб потім у житті не довелось.
Ти зрозумієш суть,змалюєш звірів,
Вони тебе в фантазії знайдуть,
Бо в постатях теперішніх банкірів,
Сини, які до матері не йдуть.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
А що для мене він зробив?
Із нас сказати будь хто може.
А чим Ісус так завинив,
Що ліг за нас на смертне ложе?
Чому повинен співчувати?
Мені ж за це не дасть нічого?
Бо зло потрібно руйнувати.
Любити кожного живого.
Ісус любив нас просто так,
Він не шукав багатства,
Любив тебе якщо жебрак,
Пускав усіх до царства.
Добра завжди від нас чекав,
А ми завжди грішили,
Ісус і це нам пробачав,
За що ж нас полюбили?
Ще ангели зійдуть із неба,
Із Михаїлом на чолі,
За богом зараз іти треба,
А то опинешся в вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Як часто нас рятує медецина,
Мене б уже на світі не було,
Без ліків вже померла би дитина,
І сталося б велике западло.
Фельшером дружок мій буде,
В хворобі завжди мені допоможе ,
Надіюся я ,що мене не забуде,
У галузі цій працювати він зможе!!!
Бо крові червоної він не боїться,
Уколи давати Назарчик мастак,
В такого професора все загоїться,
Возняк це вам не якись там простак .
Не раз ще мені валерян знадобиться.
Укольчик у попу він з радістю дасть,
Такий гарний лікар мені пригодиться,
Допомогу нормальну він завжди надасть.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443352
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2013
Чарівне слово,слово порятунку,
Причастя Таїнство Літургії основа,
Вино і хліб найкращого гатунку,
Узріти диво вся парафія готова.
Святого Духа силою міняється,
На плоть святу і кров вино та хліб,
Усім хто споживає грїх прощається,
І зрячим стане всякий хто осліп.
Ми на апостолів стаємо дуже схожі,
Що на вечері тайній причащалися,
Хай будуть наміри лиш добрі,не ворожі,
Від злого всього тричі відрікалися.
Коли до чаші довго не підходимо,
Стаємо часто нечуттєві і байдужі,
Руками у боки чомусь розводимо,
В душі, куди не глянь, одні калюжі.
Ми щонеділі диво можем бачити,
Цього напевно треба захотіти,
Хіба ми зможемо собі пробачити,
Як не підуть до церкви наші діти.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Один із трьох дубів чомусь інакший,
У перших двох всі мрії ті ж самі,
Вони б хотіли жити трохи краще,
І мати щастя теж не лиш у сні.
А третій дуб коханим хоче бути,
Йому б лиш говорити про любов,
Людське серденько хоче роздобути,
Для себе біль і муку віднайшов.
Себе замучив дивними думками,
Для чого йому здалась та любов,
Замкни її незламними замками,
Втікай від того місця стрімголов.
Так легше жити,виспатись можливо,
Творити можна,добрим легше бути,
Так можна усміхатися сміливо
Найважче буде лиш любов забути.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Болить душа моя,що так роки минають,
Я ж доброго в житті зробив так мало,
Вони лише безшумно вигляд мій міняють,
Напевно поводив себе зухвало.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
До храму Божого із радістю прийду,
За здоров'я рідних щиро помолюся,
В дірках душі моєї віру віднайду.
Допоки з Богом йду,я не боюся.
Я не боюся сміху і ганьби,
І визнати помилки не боюся,
Бо люди всі-це господа Раби,
І в відповідь на сміх я теж сміюся.
Добро для нас сторицею вернеться,
Велику ласку Бог нам дарував,
Робіть добро,нехай він усміхнеться,
За людськії гріхи він так страждав.
Знання велике послане із неба,
Любов велика людство зберегла,
До Бога йдем усі як є потреба,
Ворота Раю,нам відкриють за діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Удар м'яча і знов душа літає,
Чудовий гол і сльози на очах,
Від гри цієї серденько палає,
Від гри цієї легко на плечах.
Футбол без дружби не футбол,
Не буде гри якщо не довіряєш,
Товаришу присвячуєш ти гол,
З товаришем на полі ти літаєш.
Мистецтво ти на полі демонструєш,
І кожен матч це битва за життя,
На полі часу ти даремно не марнуєш,
Коли на полі- не шукаєш вороття.
Для Юри тренування ніби воля,
Це хліб що споживає він щодня,
І як же важко сходити із поля,
Для нього форма це його броня.
І тільки з другом ти мети доб'єшся,
З товаришем біда вся пропаде,
Я вірю,що у люди ти проб'єшся,
І футболістів кращих не буде.
© Коля Януш
P.S.Присвячується Юрі Павліву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442017
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.08.2013
Покрилось небо хмарами густими,
Проміння сонця сяє де-не-де,
Далеко десь за горами крутими,
Любов моя ,напевно, мене жде.
А я сумую , сонце зустрічаю,
Можливо якусь вістку принесе,
Воно ж до нас іде з-за небокраю,
На своїх крилах ранок нам несе. .
Вона далеко..Відстань ця проклята!!
Коли до дому рідного подашся?
Стоїть сумна без тебе твоя хата,
Коли ж мені єдиному віддашся.
Щоб цілував, як мати рідну доню,
Щоб до грудей гарячих пригорнув,
Я твою руку покладу собі в долоню,
В обіймах твоїх я б із радістю заснув.
Я сиджу з думками в тиху нічку,
Наспівую старих сумних пісень,
Я б так поцілував тебе у щічку,
Та в кожну ніч очікую на день.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Спинися мить, воістино прекрасна,
Завмри навіки,в часі заблукай,
Я ради тебе жив під сонцем ясним,
Не можу знов казати прощавай.
Не плачте верби,віти заховайте,
Не дмухай вітре ,трохи зачекай,
Дивіться очі навіть не моргАйте
Чарівна мить,у вічність не зникай.
Ріка нестримна,чом ти розганяєшся,
Вечірні зорі, сяйте хоч повік,
Для кого це ти котику вмиваєшся?
Невже не почекаєш день чи рік.
Усе навколо занімій хоч трішечки,
Природо ,ну потіш мене,чекай,
Вже навіть дуже вперта кішечка
Заснула і тому її плекай.
Хвилини щастя,я за вас змагатимусь,
Секунди радості,які ж ви ідеальні,
Роки життя для вас я віддаватимусь,
Я сподіваюся, що це життя реальне.
Усе буде ,допоки в полі є волошки,
Я завжди світу цілий віддаватимусь,
Нехай ця мить завмре хоч трошки,
Коли я із тобою цілуватимусь.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Бабніком дівчата хлопця обізвали,
Та як життя, ніхто не запитав,
Дівчата про людей так мало знали,
А Хлопець як і всі колись кохав !
Колись любив,вірші писав для неї,
Чудові квіти їй до ніг складав,
Радів життю,носив їй Орхідеї,
І свою вірність їй гарантував.
Її усмішка все, що було треба,
Без неї він життя не уявляв,
З коханою піднявся би до неба,
Слова любові щиро промовляв.
Та дівчині цього не вистачає,
Вона ще хоче трішки погуляти,
Юнацьке серце тільки раз кохає,
Не вміє двічі двері відчиняти.
Розчарувався хлопець у любові,
Не хоче більше сильних почуттів,
Дівчата в нього гарні та чудові,
Крім неї більш нікого не хотів
Іскру у серці важко запалити,
Любов велику треба віднайти,
Буває важко другий раз любити,
В тяжкій дорозі легше двом іти.
Хлопчина кожен теплоти бажає,
Відчути погляд люблячих очей,
На дотик рук коханих він чекає,
На літні дні недоспаних ночей.
Ніколи не спішіть когось судити,
Бо різну долю кожен із нас має,
Хтось в щасті змушений прожити,
А інших радість завжди обминає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2013
Довіра - річ тендітна дуже,
Вона так легко пропадає,
Чомусь людині не байдуже,
Коли це почуття зникає.
Вона не просто так тікає,
Її жене розчарування,
Людина вірним довіряє,
Із ними споняться бажання.
Лишайся з тими хто не зрадить,
Секрет великий зберігай,
Бо той хто у біді порадить,
За місяць скаже прощавай.
До твого ворога пристане,
Про тебе говорити буде,
Довіра вся як сніг розтане ,
І все, що обіцяв забуде .
Хороших друзів памятайте,
Вам не потрібні вороги,
Чужу довіру зберігайте,
І рай настане навкруги.
© Коля Януш
Втрачена довіра подібно втраченого життя - вона не повертається.
(Публилий Сир, I век до н. э., древнегреческий поэт, драматург)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2013
Нарешті мертва тиша,полекшало,
Вже не болить серденько запальне,
На пошуки проблем не поспішало,
У гості скоро щастя загляне.
Нарешті я не плачу в тихий вечір,
Для мене місяць закрутився у танку,
Чи сум, чи радість падає на плечі,
І знов порушує цю грань в мені тонку.
Чи плакати, чи то сміятись треба,
Моїх дивних бажань не розбереш,
Коли любив, то мало було неба,
Тепер моїй квартирі нема меж.
Колись чекав на день новий привітний,
Із друзями співав пісні старі,
Між натовпу я завжди був помітний,
Сіяв неначе в вечір ліхтарі.
Я помінявся,добрий чи поганий,
Яким же став тепер на вашу думку,
Не зміг ,на жаль, я зватися коханий.
Бо хлопець не найкращого гатунку .
Та все минуло,я уже не плачу,
В самотні вечори вже міцно сплю,
Я добрий буду, все тобі пробачу,
Тебе ,напевно, більше не люблю.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2013
У тобі знайшов я товариша,вірного друга,
Коли тебе бачив то щиро чомусь посміхався,
Між нами проскочила дуже велика напруга,
На своє ж то горе у душу твою закохався.
Твоє біле плаття впізнаю я завжди і всюди,
І скільки б не було самотніх безкраїх ночей,
Мій розум надіюся цього повік не забуде,
Тебе вибираю між сотень і тисяч очей.
Ти моя кохана,найбільший у світі дарунок,
Ти мій діамант,що блищить мов на сонці вода,
В своєму віку я не бачив ніколи чаклунок,
Та певен,що моя єдина така,чарівна.
Я сонечком стану, щоб ти ще сильніше блищала,
Я вітром полину,тебе піднесу до небес,
Бо ти та єдина ,що завжди мене утішала,
С тобою я наче помер і на диво воскрес.
В минулому зараз з тобою найкращі хвилини,
Вони не прийдуть бо дороги вже певно нема,
Питання моє аж до сонечка вгору полине,
Коли закінчиться у серці та люта зима?
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2013
Жаль, що я не президент,
Бо лімузинів не купляю,
В твоїх очах лише студент,
Тебе із квіткою чекаю.
Ти краще зараз вибирай,
Одна у мене засторога,
Життя зі мною це не рай,
Важка буде моя дорога..
Якщо ти вибереш мене,
Завжди буду тебе любити,
Нас всяке горе обмине,
Буду на рученьках носити.
З малого зявиться велике,
До кінця справи доведу,
Забуду про життя дволике,
По руку твою я прийду.
Тобі ж потрібно вибирати,
Із ким своє життя прожити,
Клянусь тобі-буду кохати,
Прошу одне - мене любити.
© Коля Януш
Справа не в дорогах, які ми вибираємо, а в тому, що всередині нас змушує обирати цю дорогу. (О. Генрі Дороги, які ми вибираємо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
У гору завжди важко йти,
Легку дорогу люди обирають,
Високі сходи легше обійти,
Хто ж ними йде - усього досягають.
© Коля Януш
"Між жопой і диваном долар ніколи не пролетить".-Білл Гейтс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Малі сирітки ждуть своїх батьків,
І дивляться в віконце щогодини,
Чому ж так мало справжніх матерів,
Що певно і померли б для дитини.
Їх недостатньо,з серцем запальним,
Що гори,мости все б перевернули,
Що настроєм привітним,весняним,
Дитяткові б усмішку повернули.
Любили б,обнімали кожен день,
Співали б наніч тиху колискову,
Навчають ще не співаних пісень,
Та й мову солов'їну,барвінкову.
Вони неначе місяць серед зір,
Так само між людей матуся світись,
Душа така біленька мов папір,
І не дай Боже хтось її пригнітить.
Буває так, що й тата вже нема,
І діти бережуть свою матусю,
Сини ридають й дочки зокрема,
Волають,тату,тАточку,татусю.
А інколи той тато п'є чомусь,
Він собі днями,вечорами пропадає
Наставником для них стає дідусь,
Неначе лебідь діточок малих плекає.
Любіть батьків,що вас оберігають,
Бо можете їх втратити за мить,
Якщо вас щось болить- вони вже знають ,
Неначе в серці щось гучне дзвенить.
Нам просто треба усвідомити напевно,
Що декому б свою матусю обнімати,
І в темряві собі щоночі плачуть ревно,
Не можуть в тата на животику дрімати.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Зима пройшла, на дворі красовик,
Колись так мило березень назвали,
Все знов цвіте,збудився лісовик,
Новий концерт птахи демонстрували.
Весна іде,природа оживає,
Навколо потихенько тане сніг,
Пора кохання знову нас вітає,
Нових гостей приводить на поріг.
Сестра зима прощається із нами,
Недовгою розлука ця буде,
Ростуть квітки широкими рядами,
Любов у кожнім серці зацвіте.
Від захвату я ніби задихаюсь,
Весною задоволений сповна,
Собі самому у душі признаюсь,
Що ця пора реально чарівна.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Тебе любитиму ,тобі світитиму,
До тебе світ увесь я підноситиму.
Тебе кохаючи ,тобі співаючи,
І про любов одну не забуваючи.
Тебе здивую я, тебе ревную я,
У голові моїй лише твоє ім'я.
Тобі коханій,тобі жаданій,
Горю я весь в агонії незнаній.
Неображатиму,І не брехатиму,
Три слова завжди повторятиму.
Візьми за руку,не треба звуку,
Тебе не проміняю я на суку.
Чудові очі, твої дівочі,
Мені присняться знов цієї ночі.
Ти гарно ходиш,машину водиш,
Проблеми дуже швидко ти знаходиш.
Ми їх долаєм, бо розум маєм,
Допоки разом то страхУ не знаєм.
Тебе кохаю,знов повторяю,
І кожну мить з тобою пам'ятаю.
Моя гарненька,моє серденько,
Чому ти не живеш близенько?!
Моя єдина,колись дружина,
Для мене ти народиш мого сина.
А також дочку,малу співачку,
Колись тобі куплю круту я тачку.
Ти не турбуйся,і не дивуйся,
По твою руку я прийду... тому готуйся.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Маленьке чудо на світ з'явилось,
У нього очі ніби в янголятка ,
Усе добро у ньому воплотилось,
Його Галинка укладає спатки.
Таке мале але таке гарненьке,
Воно про світ нічого ще не знає,
У нім воно іще таке слабеньке,
Татусь його від всього захищає.
Малий синочок руки простягає,
Вони такі тендітні і гладенькі,
Чудовий сміх із уст його лунає,
Волосся як у татуся чорненьке.
Племінник мій недавно народився,
Батьки його від зла оберігають,
Нарешті цього дня я дочекався,
Добра і щастя всі йому бажають.
Красивим юнаком колись буде,
І розіб'є ще не одне серденько,
Завжди згадає правило просте,
Потрібно шанувати батька й неньку.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438188
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.07.2013
Ісусе Христе, де дорога раю,
Чи тою стежкою упевнено іду?
Чи ту молитву в вечір обираю?
Шукаю я завжди твого сліду!
Ми твої діти,ми твоя Осанна,
І за тобою з радістю підем.
Бо гріх - помилка,людям притаманна,
У Біблії наш дім і наш едем.
Зішли на нас святого духа свого,
Щоб краще розуміли всі слова,
Не буде й долі серденька черствого
Якщо в твоє ім'я творю діла.
Твоя спільнота ми,завжди старанна,
Ми твої діти ,учнями будем,
До тебе молимося,ми твоя Осанна,
Своє спасення в тОбі ми знайдем.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Любов велику дівчині даруємо,
Вона ж іще шукає принца свого,
Хвилину з нею, як життя цінуємо,
А їй не чути поклик серця мого.
Прекрасні квіти їй до ніг підносимо,
Вона ж від себе знову відганяє,
Про шанс один її так щиро просимо,
Надії нищити кохана полюбляє.
Листи любовні слати набридає,
В моїм серденьку більше не вона,
Аж тут дівчина каже, що кохає,
Та нею вже наситився сповна.
Напевно просто занадто любив,
Тому весь час мене й проганяла,
Любов у серці я більш не носив,
А вона аж тепер мене покохала.
© Коля Януш
Чем меньше женщину мы любим,
Тем больше нравимся мы ей.
Пушкин О.С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2013
Я старався щодня до мети крокувати,
Бо в мені дух юнацький і щира душа,
Про невдачі і програші вмів забувати,
Та не був багатеньким, немав ні гроша.
У запасі моєму зявились надії,
Я стараюся кращим потрохи ставати,
У цьому житті народилися мрії,
Для себе повинен хоч щось доказати.
Тримаю за руку я Бога святого,
В молитві проблеми усі розкажу,
Він щиро послухає хлопця малого,
Я дар не змарную,його збережу.
Один лиш талант нам отець подарує,
Як інші захочеш - невпинно трудись,
Буває ,що й того ніхто не цінує,
Старанно учися і Богу молись.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
"Ти сам не знаєш ,що шукаєш"-казала мама,
В людських очах моє життя неначе драма,
Чомусь задовго вибираю королеву,
Знайду і я ще туфлю кришталеву .
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Природа просить нас допомогти,
Харчами забезпечити старається,
Листочок кожен треба берегти,
У Господа за неї серце крається.
Про Божий дар ми часто забуваємо,
Смітя кидаємо куди нам заманеться,
У Божім царстві всі перебуваємо,
Коли нарешті люд наш схаменеться?
Життя і дім всім людям подарується,
І те і інше зберегти старайтесь,
Бо хто цінує,той завжди врятується,
До Бога із дарами повертайтесь.
Невже так важко в землю посадити,
Маленьку квіточку,нехай собі росте,
Всіх друзів постарайтесь залучити,
І дім ,дарований нам,знову зацвіте.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Кохання......
Щодня одне і те саме вагання,
До дій рішучих дивне спонукання,
Горить у серці сильне і палке.....
Розлука...
Для дурнів гордих це наука,
Нового чогось запорука,
Якщо у серці ще щось є...
Страждання...
Буває часто від кохання.....
Для всіх людей якесь навчання...
І є ,і було, і буде.....
Надія.....
Що сповниться життєва мрія...
Чи станеться якась подія..
І переверне все життя...
Гординя....
Якою повна життя скриня....
Як на городі стигла диня.....
За певний час все ж зогниє...
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2013
Які ж бо дивні наші люди,
Говорять завжди:"Так не буде"
А потім раз і так стається,
Що їм інакше не вдається.
Купляють шмотки найновіші,
Із них беруть найкрасивіші,
А інші зовсім не вдягають,
Для чого їх тоді купляють?
Клянуться в вірності великій,
А через день лунають крики,
Про клятву щиру забувають,
Якось по-дивному кохають.
Складають віршики про дружбу,
Неначе про військову службу,
Говорять, що цінують дуже,
А через рік їм все байдуже.
Курящих же не переносять,
Під ангелочків милих косять,
А потім курять коли важко,
Хоча усім буває тяжко.
Говорять, що повік не лишуть,
Що першими листа напишуть,
Слова кидають мов каміння,
Та ці слова без розуміння.
До храму ходять помолитись,
Щоб Божих заповідей вчитись,
Та чинять зло і не шкодують,
Життя дурницями марнують.
Не тих любити часто хочем,
Коханим голову морочим,
Посадимо зерно кохання,
Зерно найбільшого страждання.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2013
До нас із Києва у гості приїжжають,
Гучні промови прозвучать іще не раз,
З початком виборів щоразу нас вітають,
Та наша доля не цікавить цих зараз.
Вони прикинувшись тендітними і добрими,
Багато різних слів на вітер викидають,
Завжди у телевізорі їх бачимо хоробрими,
Твердять ,що наші інтереси захищають.
Це все брехня,це просто провокація,
Ми обіцянки чуємо століттями,
В них кожен день якась нова сенсація,
Покращеня замінють страхіттями.
Від тих промов з'являються надії,
У тих людей ,які ще здатні вірити,
В Верховній Раді сходяться злодІї,
А хто з них добрий?Важко перевірити.
Димломів кожен з них отримав декілька,
Та дуже сумніваюсь , що навчалися,
В них розмір мозку ,мов маленька капелька,
Ми щиро вірили!Вони з нас реготалися!
Питали всі:"Чому народ зневірився?"
Бо їм набридло поміж дурнів вибирати,
Одного разу вже наш люд довірився,
Усіх нас зрадили так звані "депутати".
....................................................
Хіба ж так важко зрозуміти рідну мову?
Для чого ми тоді їх вибираємо?
Напевно щиро віримо обіцяному слову.
Чого ж ми українці так страждаємо?
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437474
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.07.2013
Коли зоря зявляється на небі,
І місяць, владар, панствує вночі,
Мені любов дарує при потребі,
Від всіх сердець,що замкнені,ключі.
Один лиш ключ ховають,не показують,
І ,як не дивно, він мені потрібен,
Якісь казки про долю нам розказують,
А той замок на інші не подібен.
Не раз я намагавсь його зламати,
Вогнем спалити думав цю колотку,
Вже пробував у море викидати,
А він весь час знаходить собі лотку.
Щодня нові ідеї розроблялися,
Весь час по-іншому старався розламати,
Любов із дружбою із мене насміхалися:
"Не так його потрібно відчиняти"!!!
Чим дужче я тоді старався,
Ти менше в мене шансів залишалось,
Від цих старань замок лише стискався,
І от само завдання розгадалось.
Коли його залишиш без уваги,
Сльозами більш любов твоя не вмиється,
Як будеш гідний сильної поваги,
Тоді він сам тобі із радістю відкриється,
Старі помилки не повторяться ніколи,
НадІюся ,що болю не буде.
Любити нас не вчать ніякі школи,
І жити не навчать також ніде.
А чому вчити?Ми самі не знаємо!
Придумали якісь стереотипи,
Реальних перспектив не помічаємо,
Гниємо ,немов кора сухої липи.
Ідем вперед назад не оглядаємось,
Кому потрібно той завжди догнати зможе,
Лише за гідними до заду повертаємось,
Єдиний БОГ завжди нам допоможе.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2013
Багато емоцій на воленьку просяться,
А я їх у собі стараюсь тримати,
До мене їх крики здалека доносяться,
Якщо їх відпущу то буду страждати.
Достатньо вже болю і правди болючої,
Пробачте мене, що так часто мовчу,
Мов звуки гітари старої,скрипучої,
Крізь час і повітря до тебе лечу.
Стараюсь догнати тебе поспішаючи,
Я хочу сказати тобі що люблю,
Та навіть за руку кохану тримаючи,
Я душу свою до кінця не зцілю.
БАгато емоцій у серці зявилося,
Я хочу лиш міцно тебе обнімати,
Про тебе кохану учора приснилося,
Кохання нас змушує лементувати.
Не милий без тебе блиск сонечка ясного ,
У тобі розгадка усіх моїх фраз,
Я хочу нового чогось і прекрасного,
Ти сяєш при світлі неначе алмаз.
Я хочу ,щоб завжди так само світила,
Я хочу, щоб завжди такою була,
Про мене, щоб подругам всім говорила,
Я хочу, щоб ти від любові цвіла.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
-Викинь свої мрії,нащо тобі їх?
Вони тебе від горя не рятують,
Це твоє зло,це твій набільший гріх?
Занадто дорого вони тепер коштують.
- Та що ти кажеш ,чоловіче добрий?
Куди ж без них,вони нас піднімають,
Як мріє сильно хтось, то він хоробрий,
Ніякі гори цих людей не зупиняють.
Бо мрія кожна всіх чогось навчає,
Частенько всім думкам русло знаходить,
Вона завжди у голову влучає,
На шлях новий хоч деколи виводить.
Вона ж одна до чогось спонукає,
Лиш мрія не дає нам просто впасти,
До кращого завжди людей штовхає,
Одна лиш мрія нам не дасть пропасти.
Я не фантаст,про чудо не розказую,
Одну лиш істину стараюсь пояснити,
Свій погляд власний людям не нав'язую,
Та спробуйте в житті без мрії жити !!!!
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Відтоді сонце вже не так яскраво світить,
І не курличе більше в небі журавель,
Про тебе спогад як завжди мене пригнітить,
З життям давно відплив твій корабель.
Судно прямує в світ,людьми не бачений,
У цім житті ми більше не зустрінемось,
Для мене тату ти назавжди втрачений,
При зустрічі на небі ми обнімемось.
Щиріших сліз з очей моїх не лилося,
І болю більшого ніколи ще не знав,
Про зустріч із тобою знов приснилося,
Ти просто взяв собі й пішов ,а я чекав.
Зозуля обіцяла ,що до сотні будеш жити,
На мою радість п'ять хвилин вона кувала,
Ти завжди мудрості хотів мене навчити,
Та недовчив чомусь... зозуля набрехала.
Стакан води у ліжко не подам уже,
Хоча бажаю цього сильно як ніколи,
Хай твою душу Господь збереже,
Нажаль мене не ти відвів до школи.
І не повЕрнуться роки страждань моїх,
Без тебе було важко й сумно дуже ,
Тепер я гарний вчитель помилок своїх,
Я сподіваюся тобі це не байдуже.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436899
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.07.2013
Прощайте, панове,
Я вас покидаю,
У вашому колі
Я щастя не маю.
Неможу осісти,
І бігти не можу,
Боюся упасти
Як з дому вихожу.
Бо ви засмієте,
В вас совісті мало,
Надію убєте
На дружбу тривалу.
Ви рідко привітні,
Хіба на одинці,
Самі ж бо тендітні,
Як лист в обкладинці.
Не любите добрих,
І гнобите сильно,
Смієтесь з хоробрих,
Та дивитесь пильно.
Та мало дивитись,
Потрібно хотіти,
Хоч чогось навчитись,
Не лиш гомоніти.
Учіться любити,
Як матір дитятко,
Щасливим зробити
Мале янголятко.
Прощати навчайтесь,
Образ не тримайте,
До Бога схиляйтесь,
А поки бувайте
Я ще повернуся,
Бо серце тріпоче,
До мами горнуся,
Лишитися хочу.
Та рідко бажання
Мене направляють,
Лиш мої старання
Чогось досягають.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Любов у серці проживає,
Допоки ще крихта надії є,
Та потрохи усе затухає,
Час завжди забирає своє.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Заблискотіло,загриміло,
У літню ніч страшна гроза,
Я йшов по вулиці несміло,
В дощі сховалася сльоза.
Мене вела не зірка ясна,
Я просто із жалу блукав,
Ти хоч черства,але прекрасна,
І я це добре памятав.
Мені так сумно,ця самотність,
Зїдає душі,рве життя,
Ну що за дивна приворотність
Як же набридло це ниття.
Та що я можу,лиш кохати,
Мене життя ще не навчило,
Можливо досить тут блукати?
Я б полетів,та де ті крила?
Вони у неї зберігалися,
На тих губах, що так манили,
У обладунки одяглися,
До них дістатись я не в силах.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Даремно бігав за тобою,
Даремно сльози проливав,
Даремно кожною весною,
Листи тобі нові писав,
Вони до тебе доходили,
Читати їх ти не могла,
Листи любов мою носили.
Ти навіть їх не зберегла.
У цих листах моє зізнання,
У них вся правда вікова.
У них моє розчарування,
Від серця там усі слова.
Чому ж ти їх не прочитала?
Для кого їх я так писав?
Ти серце моє надірвала,
Вогонь великий погасав.
Листа останнього напишу,
На відповідь буду чекати,
В однім листі життя опишу.
Набридло все ж таки писати.
© Коля Януш
Георг Лихтенберг
В письмах умного человека отражается характер тех, кому они адресованы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2013
Чомусь тепер не модно бути добрим,
Ніхто не хоче щирих почуттів,
Чому щодень один ходив голодним?
А інший снідав тим , що захотів?
Одні щодня нове вбрання вдягають,
А іншим взимку нічого одіти,
Багаті роблять вигляд, що не знають,
Як щиро за батьками плачуть діти.
Чому ж у нас так мало милосердя,
Чому ж не вмієм щиро співчувати,
З добра і зла збудоване осердя,
Добро у нім не треба утискати.
До кожного біда може прийти,
Це несподівано трапляється,
Якщо не хочеш знати самоти,
Роби добро,воно чомусь вертається.
© Коля Януш
Доброта — это то, что может услышать глухой и увидеть слепой.
Марк Твен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436266
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2013
Заплаче скрипка чарівна, посеред ночі,
Заграє музика сумна,уста дівочі,
Як уявлю їх- заскрипить,моє серденько,
Я на папері зображу усе гарненько.
Щоб не забути ні на мить,усмішку твою,
Ми в цьому довгому житті,на жаль, не двоє,
І знову хлине по щоці сльоза солона,
Чого у мене на душі сидить ворона?
Я заспіваю про любов,це буде соло,
Вона манИть немов роса,роса ранкова,
І буде пісня ця сумна, бо серце плаче,
Неначе зайчик у душі безжально скаче.
З душі прорветься голос мій,полине в небо,
А я згадаю ще не раз лише про тебе,
Були прекрасними, як сон з тобою ночі.
А в голові лише уста,уста дівочі.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2013
Повітря роздирає крик тривожний,
І серце б'ється так ,мов під кінець,
Штовхнув малого хлопця пан вельможний,
Той хліба попросив-не гаманець.
Людей зійшлося, наче когось вбили,
А пан кричить :"Панове, поможіть",
Юнак, щоб і піднятись не мав сили,
А той волав:"Зв'яжіть його, зв'яжіть!
-Хотів мене обнишпорить злодюжка,
За гаманець схопився і втікать,
А я лише узяв його за вушко,
Потрібно цього злодія карать."
-За що ви так ?Я ж просто просив хліба.
Ніхто вас не чіпав й не обкрадав.
-Мовчи, брехуне, а то виб'ю зуба,
Хіба вельможний пан колись брехав?
Аж тут побачив скупчення народу
Старий,усім знайомий, полісмен,
І знаючи страшну панівську вроду,
З'явився швидко,наче він спортсмен.
-Прошу ,панове, швидко розійдіться,
Це вам не шоу,нема на що дивитись,
Людьми зостаньтесь,краще схаменіться,
Давайте ми не будемо сваритись.
Спочатку пан став мило говорити
За гріх який згубити хлопця хоче:
" Злодюгу цього треба посадити",
І гроші, пхаючи старому, щось шепоче.
Та пан не знав, що є ще в світі добрі люди,
Він думав, що усі тепер продажні,
Старий з усмішкою сказав:" Отак не буде",
Добра закони, наче суд присяжних.
-Ви краще заберіть,не провокуйте,
Мені ж любіше злого пана посадити,
Життя собі багатством не руйнуйте,
Хіба приємно вам життя чуже губити?
Обурився багач,пихатий півень,
Та щось відмовити уже не намагався,
Запхав у камізельку триста гривень,
Напевно, дуже сильно налякався.
Додому свого запросив малого,
Старий і дуже добрий полісмен,
Нагодував і захистив від злого,
Бо кривд не любить вже з давних-давен.
А суть проста: життя — складна дорога,
Завжди із нами поруч зло гуляє,
Та поки в серці маєм віру в Бога,
Добро завдати кривд не дозволяє.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436045
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 08.07.2013
Щоб я забув її казали...
А я не зміг.
ЇЇ в минулому залишив..
А я зберіг.
Казали Іншу покохати..
Я не хотів.
Всі говорили не дзвони..
А я двонив.
Казали краще не дивися...
А я дивився.
Завжди просили гордим будь..
я не гордився!
Казали друзі не люби....
А я любив.
Було що з мене кепкувала..
А я простив.
Надії мої зруйнувала....
А я сідав,
Й крізь сльози знов надії будував.
Мені казали зупинися..
А я не міг...
І через це любов свою зберіг.
І якщо буде в рану ніж встромляти,
Я сяду знов надію будувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2013
Доля часто з ніг збиває,
Та зразу треба підніматися,
У нас людей таке буває,
Ти навіть не думай здаватися.
Знаю , що важко тобі деколи ,
Та мрія аж проситься в бій ,
Чомусь не здаються молекули,
І ти здаватись не смій.
Допомогти чимось хочеться,
Та тобі нічого не треба,
Ворог твій з тебе регочеться,
Не відпускай мрію в небо.
У тобі така перспектива є.
Її не годиться губити,
Таланти великі Отець роздає,
Не смій ,як Мілевський, запити.
Падай,плач та піднімайся,
Силу волі усім демонструй,
Двома руками за мрію тримайся.
Ворогам лиш усмішку даруй.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435887
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.07.2013
З тобою хочу бути я до смерті,
І не важливо як життя складеться,
Обоє ми баранчики уперті,
Коли разОм то всякий дуб зінеться.
Немає значення ким будемо надалі,
Чи друзями, чи ,може, повінчаємось,
Я не забуду наші зустрічі тривалі,
Для мене головне, що не прошаємось.
Ти просто та з якою я не сердився,
З якою відпочити міг душевно,
З тобою я нарешті самоствердився,
Людина просто "Моя" ти напевно.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2013
Під чужим небом інколи блукаєм,
Чекаємо якогось порятунку.
Про власні небосхили забуваєм,
Шукаємо найкращого гатунку.
Даремно свої ноги протираєм,
Від пошуку вже стомлена душа,
Чого ми свій куточок оминаєм,
Куди наш розум знову поспіша?
У собі ми повинні розібратись,
І лиш тоді ми спокій віднайдем,
Людина кожна має закохатись,
З любов'ю сам збудується едем.
Тож краще своє небо завоюйте,
Ретельно все навколо розкладіть,
На ватмані куточок цей малюйте,
І дерево любові посадіть.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435659
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2013
Я сам не свій,тобі не усміхаюсь,
Я сам собі наспівую пісні,
Я сам не свій,я більше не стараюсь,
Я сам з собою ніби на війні.
Я сам не свій,у тобі моє горе,
Я сам собі придумую любов,
Я сам не свій,ти моє власне море,
Я сам у ніч ясну тебе знайшов.
А ти сама незнати, що шукаєш,
А ти сама собою чарівна,
А ти сама казала що кохаєш,
А ти сама,а ти чомусь сама.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2013
Бувало часто запитають,
Для чого ж я почав писати?
Вірші хай мої прочитають,
Вони спроможні все сказати.
Усю любов хотів піднести,
Я до коханого серденька,
Розлуку треба перенести,
На серці рана чималенька.
Я мусів трохи постраждати,
Якось не склалося з тобою,
Свій біль хотів я передати ,
Душа ще рвалася до бою.
І от рядками полилися,
Про тебе всі мої цитати,
У відповідь мені озвися,
Ну як тебе завоювати???
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Не ті слова вже хочемо почути,
Не тих людей ми бачимо весь час,
Так мало тих хто думає про нас.
Немає тих із ким так хочем бути.
Не з тими ми життя своє зв'язали,
Не тих людей коханими зовем,
Не з тими побудуєм свіій едем,
Немає тих кого ми так бажали.
Не тим свої секрети довіряли,
Не з тими ми сміялись заодно,
Люблю не тим кричали у вікно,
Немає тих кого ми так кохали.
© Коля Януш
Маргарет Атвуд
Ніхто не вмирає від нестачі сексу. Вмирають від нестачі любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Я щиро шкодую про втрачені й проспані миті,
На ноги піднімлюся вперше за декілька літ,
За сльози, що були даремно на землю пролиті,
Повинен з кінця розпочати оцей алфавіт.
Що сину скажу я коли він мене запитає:
"Чому ж ти татусю всі мрії свої загубив?
Як сталося так ,що у тебе натхнення немає?
Життя ти проспав і нічого у нім не зробив."
Разом ми докупи за спинами дурнів горнулися,
Чекали від них незвичайного,мудрого плану,
У купі проблем опинившись усі схаменулися
Шукаємо стежку посеред густого туману.
Ми завжди терпіли повчання і горді натури,
Ми слухали тих в чиїм серці нічого нема,
Померли напевно чарівні створіння ,амури,
Багато навколо бездушних і я зокрема.
Ми довго чекали людей ,які нас вже забули,
Ми вічність любили і вірили в справжні дива,
Дні радості наші настануть,вони не минули,
У серці любов ще не вмерла, але й не жива.
Ми часто боялись,від себе кудись утікали,
Смертельними здалися сильні ворожі слова,
Та сонце засяє ще там ,де його не чекали.
В пустелі ще виросте пишна,висока трава.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435244
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 04.07.2013
Характер людський наче запах для квітів,
У кожній пелюстці є свій аромат,
До друзів нас тягне не сила магнітів,
Не шум вертольотів і звуки гармат.
Душа близька серцю нас манить і манить,
І слово привітне зігріє весь час,
Лиш гарний характер усіх заарканить,
Якщо весь вогонь у любові погас.
Душа у людині це ключ і колотка,
З нас кожен щось різне в собі розвиває,
Спочатку характер це нитка коротка,
Та кожен з роками мотузку сплітає.
Мотузку закінчити важко буває,
Людину кохану знайти не вдається,
Хай серце само собі пару шукає,
По іншому зробите - все розірветься.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435223
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2013
Невже так важко було трохи зачекати,
Я ж вічність цілу лиш тебе одну чекав,
Мені ж дозволено разок приревнувати,
Можливість втратити тебе не розглядав.
Напевно був тобі порівняно байдужий,
Якийсь знайомий, що вірші дивні писав,
В твоїм житті якийсь звичайний перехожий,
А я життя без тебе ще не уявляв.
Про тебе думка, наче гострий ніж у серце,
З тобою мить неначе сонячний удар,
Життя моє було з дитинства ще із перцем,
Мені ,напевно, треба скинути тягар.
Мені потрібно просто часу ще хоч трохи,
Напевне сам свої надії зруйнував,
Ще йтимуть після мене за епохою епохи,
Ледь чутним голосом скажу:"А я чекав".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013
Похмурий день, похмурі лиця,
Л'є з неба дощ ,немов з відра,
А я дивлюсь в твої зіниці,
І бачу - ти вже не одна.
Напевне можу закричати,
З душі прорветься голос мій,
Та змушую себе тримати,
Всю свою лють і запал свій.
Навколо сумно й дуже тихо,
І соловей щось не співав,
У моєму серці горе й лихо,
Я лиш про тебе пам'ятав.
Усе забув,мені ж не треба,
Ні того співу ні дощу,
Хотів я лиш на мить до тебе,
Тебе вином я пригощу.
І хай про мене будь-що кажуть,
Нехай говорить цілий світ,
За руки хай мене привяжуть,
Вона для мене самоцвіт.
І хай летять роки, як птиця,
Хай знову дощ л'є мов з відра,
Зі мною завжди чарівниця,
Любов єдина і туга.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013
Що мені з тої романтики?
Що мені з тих поцілунків?
Люди навколо мов фантики,
Я ж хочу щирих стосунків.
Нащо мені когось іншого,
Двічі любов не приходить,
Я не хотів чогось більшого,
Вона наче в сон мене вводить.
Декому ж мало єдиної,
П'яту, десяту міняють,
В серці своїм лебединої
Вірності жаль ,що не мають.
В інших же серце палало,
Їх не можливо спинити,
Всього життя їм замало,
Щоб лиш кохану любити.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
Моє життя, мої канони,
Мої помилки на мені,
Мене ведуть мої закони,
Змагання,наче на війні.
Гріхи мої ,мені молитись,
Мені за них відповідать,
Я звісно можу помилитись,
Не смійте рота відкривать.
Ви глядачі,тож будьте тихо.
Цей фільм напевно не для вас,
Багато буде в ньому лиха,
Та прийде і для щастя час.
Мене притисла моя дурість,
Моє серденько ще мовчить,
Я сам знайду для себе мудрість,
Мене моя біда навчить.
Усі дороги стануть поруч,
Усі невдачі пропадуть,
Друг буде справа і ліворуч,
Дні битв в минуле відійдуть.
Та поки я ще десь воюю,
Допоки ще гримить війна,
Я кожну мить життя ціную,
Мої діла й моя вина.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2013
Мамо, не кури я задихаюсь,
До твого серця прислухаюсь,
Воно добро чомусь ховає,
У тобі дим мене вбиває.
До тебе хочу докричатись,
Ну як же маю врятуватись?
Тобі на поміч завжди стану,
Якщо у безвість я не кану.
Кричу, волаю:"Мамо мила!",
Ну що поганого зробила?
За що мене ти так караєш?
Для чого ж ти мене вбиваєш?
Я так надіялась ,що житиму,
Що як і всі колись любитиму.
Прошу,матусю,не вбивай.
Мене люби,мене чекай.
Дитина в лоні матері волає,
А чи почула вбивця крик і плач?
Малятко жити ,як і всі бажає.
А прийде час і скажеш ти:" Пробач".
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2013
Я б так хотів принцесу полюбити,
А доля мені цього не дає.
Якщо ти хочеш щастя заманити,
То уяви ,що в тебе воно є.
Насправді це неважко,просто спробуй,
Хоч щось в житті зроби не так як всі,
Невдач минулого ніколи не враховуй,
Життя складне, тримай його в руці.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434655
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2013
Пролітає за думкою думка,
У голову лізуть дурниці ,
Чекаю від Бога дарунка,
Говорю якісь небелиці.
На зустріч з тобою чекаю,
На твій поцілунок у губи,
Прочитану книгу гортаю,
Пробач ,що буваю я грубий.
Я хочу тебе захистити,
Для тебе хоч ангелом стану,
Не пробуй мене обдурити,
Не сип мені солі на рану.
Боюся тебе загубити,
Боюсь, що не встигну сказати,
Напевне не вмію любити,
Я просто навчився мовчати.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2013
Я з вами поділюсь своїм секретом,
Якщо натхнення переповнює ковші,
Лиш той поет залишиться поетом,
Хто пише вІрші тільки від душі.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434394
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 30.06.2013
Ми всі колись побачимо весілля,
Кохана дівчина надіне біле пляття,
Від горя дехто впаде в божевілля,
Для нього це буде, немов розп'яття.
А половина з нас за рученьку триматиме,
Із нареченою ітиме до вінчання,
Велике щастя ні на крок не відпускатиме,
А кожен гість промовить побажання.
По різному обставини складаються,
Бо кожен крок це битва за життя,
Надії дуже часто розпадаються,
І робляться для нас ,немов сміття.
Одні твердять що краще покохати,
А декому любов потрібна дуже,
Одним із двох,сім'ю не збудувати,
Взаємність необхідна любий друже.
На вас кохана вічно не чекатиме,
Бо залицяльників ,повірте, досхочу,
Життя своє з нас кожен будуватиме,
А я колись,можливо , закричу !!!!!
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2013
Про тебе подумаю і тягне плакати,
Собі обіцяв я про це не балакати,
У своїй брехні наче в небі блукаю,
Бо вибору іншого зараз не маю.
Як тяжко, як важко у собі тримати,
І серце, і розум не можу здержати,
Вони наче в змові,немов зговорились,
Скажіть ,оченята, навіщо дивились?
Ну хто вас просив споглядати уважно,
Скажіть,що шукали у ній так відважно?
Напевно знайшли бо ще досі тримає,
Роками нікуди мене не пускає.
Звільнитися хочу та це неможливо,
Я вічність цілу проживу терпеливо,
Шукатиму спосіб кохання вбивати ,
Й ніколи нікому про це не казати.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2013
Куди не підеш ,ті ж самі проблеми,
Ті самі спогади і ті самі слова,
Поети пишуть ті ж самі поеми,
А люди рідні там де нас нема.
Та сама усмішка ,що душу зігріває,
Той самий звук, що ріже ніч і сонце,
Обіймів лагідних чомусь невистачає,
Своїх коханих виглядаємо в віконце.
Ті самі люди те ж саме розказують,
Граблі ті самі знову біля ніг,
А дурні знов,незнаючи доказують,
Шукають неіснуючих доріг.
Той самий запах кави ароматної,
І присмак поцілунку той самий,
Усі шукають радості безплатної.
Народ мовчить, хоча і не німий.
Той самий погляд сильно спантеличує,
Брехнею люди часто зловживають,
І кожен свою віру возвеличує.
Хоча суттєвої відмінності не знають
Той самий спогад в голову вривається,
І той самий собака тихо лає,
Любов і дружба в серденьку змагається,
По-іншому ,здається, не буває.
Живем так само,Бога звинувачуєм,
І вийти із системи не стараємось,
Своїм життям ми Господу завдячуєм,
Напевно, не достатньо намагаємось.
Ми просто звикли і по іншому не вміємо,
У доброті завжди шукаєм щось приховане,
Простих речей чомусь не розуміємо,
Життя людське на дурості збудоване.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434002
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2013
Для мене, Україно, ти найкраща,
Ти мого серця голос і думки,
Дитя твоє я, хоч і непутяще,
Не відпущу до смерті я руки.
З тобою я пройду усі дороги,
Невдачі ,програші ,піднесені мости,
Простелю свіжі квіти в твої ноги,
Щоб без завад могла добігти до мети.
Закрию твої очі, щоб не бачила,
Як за кордон всі українці утікають,
Не ти оцих політиків призначила,
Що твою душу терпеливу убивають.
Закрию твої вуха щоб не чула ти,
Що українці рідну мову уникають,
Нам треба вірних бо будуючи мости,
Лиш ті хто хоче, чогось досягають.
Вінок сплету тобі з калини рідної,
Фіалками її прикрашу де-не-де,
Нема країни західної,східної,
Лише Дніпро до купи нас зведе .
Я твої ніжні руки цілуватиму,
За те що ти боролась,не здавалася,
Я всі твої традиції плекатиму,
Бо ти в важкі часи не зруйнувалася.
Я мовою твоєю говоритиму,
Тебе у своїм серці нести буду,
За тебе Богородицю молитиму,
Про тебе я ніколи не забуду.
Країна є одна,тож не сварімося,
Нема в цім світі їй альтернатив ,
Погляньмо у майбутнє,схаменімося.
Бо Україна - найдружніший колектив.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433998
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.06.2013
Назад не оглядаючись,крокую до мети,
Усмішкою всміхаючись,зведу нові мости,
Залізну волю маючи,я все перетерплю,
Крихкі мости ламаючи,в житті не відступлю.
Багато ще не знаю я,та це напевно добре,
У мене в грудях серденько велике і хоробре,
Усіх, хто поряд був зі мною, завжди пам'ятаю,
Своїм теплом і ласкою лиш вірних огортаю.
Нічим не вирізняюся,але чогось вартую,
Поваги вимагаю я від тих, кого ціную,
Найбільший гріх у серденьку стараюся тримати,
Та мама завжди вчить мене позицій не здавати.
Багато слів сказав уже, тож треба відпочити,
Усіх, хто вас підтримує ,старайтеся любити,
Найкращих друзів в горі не смійте залишати,
І людям, що цінують вас, не пробуйте брехати.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013
Я був малий і дечого не знав,
Біда на мою голову упала,
Для себе першу дівчину шукав,
Мелодія нова в душі заграла.
Не знаю навіть з чого розпочати,
Багато мушу вам розповісти,
Сьогодні я не буду вас повчати.
Стараюся лиш правду донести.
Компанія в нас склалася весела
Ми свою дружбу завжди берегли,
Мій твір якась неправильна новела,
Єдиним товариством в ній були.
У восьмий клас тоді переходили,
Шукали ми собі щодень пригод,
Дівчат за коси смикати любили,
Дітьми були-веселий це народ.
Увечері з дівчатами гуляли,
Додому підводили їх щораз,
Ми вихідних із радістю чекали,
Не слухали вказівок і образ.
Ми були незалежними від страху,
Бо разом ми хоч гори розвернем,
Не розглядалися варіанти краху,
Коли якусь затію розпочнем.
Ми не боялися ніколи програвати,
Хоч деколи надії розпадалися.
Та разом ми навчилися вставати,
А інколи над програшом сміялися.
У дружбі вірній завжди присягались,
Один за одного життя би віддали,
Триматись обіцянок намагались,
Хоч ідеальними ніколи не були.
Такий же день, така ж сама історія,
Із друзями до клубу я пішов,
Ті самі люди,та ж аудиторія,
Подія відбулась ,коли прийшов.
І в вечері, здавалося б , буденному,
Красиву дівчину у темряві зустрів,
Зрадів неначе братику рожденному,
При ній чумусь я сильно червонів.
А я не знав, чого таке трапляється,
Свій погляд лиш від неї я ховав,
Любов'ю- це ,казали,називається ,
Мені нарешті зрозуміло - я попав.
Не спав, не їв, про неї думалось,
Хотілося на мить за руку взяти,
І от у ніч хлоп'я мале додумалось,
Я вирішив дівча завоювати.
Я вибирав потрібну інтонацію,
Не знав як підходити до дівчат,
Я часто забував про пунктуацію,
Торохкотів немов старий верстат.
Багато слів летіло в усі сторони,
Нічого доброго в них бути не могло,
Неначе по твердім асфальті борони,
Слова скрепіли ,добре, що в вікно.
Пісні любовні слухав ,відчуваючи
Усе тепло, що вкладене в слова,
Навчився говорити, не ламаючи
Ні голову,ні душу як дрова.
Трісуться мої руки ,не спиняючись,
Бо дівчина сказати, може, "ні",
Сміливий був до інших зачіпаючись,
Мені не допоможуть тут пісні.
Я був для неї просто добрим хлопчиком,
До дому часто в вечері підвОдив,
В дитинстві полохливим був горобчиком,
Та завжди протилежне їй доводив.
Я просто мусів довести до дому,
Бо серце не спокійно калатало,
Не смів цю місію довірити нікому,
Кохання у моїй душі палало.
Нарешті розказати все задумав ,
Вона ,напевно, цього і чекає,
Потрібну інтонацію придумав,
А може і вона мене кохає?.
Тремтіли руки ніби в алкоголіка,
Свою промову все ж таки почав,
Стрибало серце ніби в меланхоліка,
Я розумію ,що достатньо промовчав.
"Якщо подобаюся -дівчиною стань",-
Рішучими словами їй промовив,
Я думав скаже:"зіроньку дістань",
Для неї і оркестр би замовив.
І тут від неї слів я дочекався:
"Дозволь мені ще трішечки подумати",
На відповідь таку не сподівався,
Тому й дозволив,що ще міг придумати?
Це "трішечки" для мене стало вічністю,
По вулиці ,як п'яний, я гуляв ,
Був вражений свєю ж іронічністю,
Для чого думати так довго дозволяв?
І тут вже ні на що не сподіваючись,
До дівчини коханої прийшов,
УсмІшкою зрадливою всміхаючись,
Надії крихту в серці віднайшов.
А дівчина собі ,не поспішаючи,
Продовження розмови почала,
На запитання відповідь вже знаючи,
Інтригу в діалозі зберегла.
"Я скажу так",- кохана відповіла,
І моє серце починає калатати,
Душа моя вже більше не боліла,
Я не повірив,захотів перепитати.
"Я згодна тобі дівчиною стати",-
З усмішкою для мене повторила,
Кохану захотілося обняти ,
Бо дійсно від любові ростуть крила.
І так гуляли вечорами темними,
Хоча чомусь соромилися сильно,
І ніби почуття були взаємними,
За нею я завжди дивився пильно.
Бо нею я не міг намилуватись,
Вона немов троянда чарівна,
Мені судилося у неї закохатись,
Та в квітів цих є голка не одна.
Я був дурний, чого тоді боявся? ,
Для неї малу часу віддавав,
Замало я ,напевне, що старався,
Моментів багатенько змарнував.
І от у мене сумніви з'явились,
Можливо моя дівчина шкодує ?
Надії на майбутнє розвалились,
Нехай же валяться............
.........вона їх не цінує........
...........................................
Взаємність для мене святиня,
Без неї нічого не буде,
Любов'ю наповниться скриня,
Закрию на ключ і забуду.
І от настав час розібратись,
До дому дівицю підводив,
Намарно було намагатись,
Слабак.. я руками розводив.
Сказала вона зупинитись:
"Ми далі разом не підемо,
Нам друзями краще лишитись,
Бо щастя разом не знайдемо".
А я лиш махнув головою,-
До себе промовив:"не плач",
Ударив об камінь ногою,
Від нею почув я:"ПРОБАЧ".
До клубу тоді повернувся,
Душа чогось ревно страждає,
Від думки "без неї" жахнувся,
Не знав ,що це часто буває.
Буває у того ,хто любить,
У того ,хто душу продасть,
Хто щиро тебе приголубить,
І хто допомогу надасть.
Так боляче ще не бувало,
До друзів тоді прихилився,
Серденько ,як завжди,страждало,
А розум увесь відключився.
Напевно, не був я готовий,
Або ж недостатньо красивий,
Романтик я звісно чудовий,
Та бачу, що сильно плаксивий.
Я знаю , що ти не кохала,
Ти просто послухала рідних,
На зустріч нову не чекала,
Дивилась на хлопців солідних.
Я був тоді лиш баламутом,
Не знав про дівчаток нічого,
Між хлопців здававсь ліліпутом,
Не вмів починати розмову.
А я ні про що не шкодую,
Я радий що ми зустрічались,
Свій час вже тепер не марную,
Обоє ми чогось навчались.
Позаду годин вже багато ,
І тисячі слів пролунало,
Я бачу тебе лиш у свято,
Та свят ,як відомо, чимало.
За час цей усе помінялось,
Всі погляди,мрії і бачення,
Вже серце моє не боялось,
Просити у тебе пробачення.
Вже сонце інакше світило,
Картинки на хмарах зявилися,
Вже небо сльозами не лило,
Коли ми з тобою зустрілися.
У очі довгенько дивилися,
Неначе у яму велику ,глибоку,
Тоді ми з тобою здружися,
Знайшов собі подругу голубооку.
Життя змінилось,інше світобачення,
Вже інший погляд в мене на любов,
Вже значно рідше ходжу на побачення,
І не кипить від поцілунку більше кров.
За терпіння подякую Господу Богу,
За те ,що для мене поради давав,
За те що підтримав мене у тривогу.
Я завжди присутність його відчував.
Коли я по вулиці в сльозах тинявся,
Ангелика Господь до мене зіслав,
Забути про все я тоді намагався,
На правильний шлях він мене навертав.
Знання я отримав велике від Бога,
Колись своїм дітям його передам,
Незнає ніхто яка в нього дорога,
У рай попаду , якщо поміч надам.
Тож завжди старайтеся ближніх любити,
Усіх хто відмовився краще пустіть,
В житті не старайтесь нікого зганьбити,
А тих хто залишився міцно держіть.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433860
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 27.06.2013
Будь ласкавою ,добродушною,
В своїх твердженнях непорушною,
Будь людиною,будь коханою,
Стань єдиною,будь бажаною.
І тоді лиш за твою вроду,
Перейду я глибоку воду,
Перестрибну усі лимани,
Ще до того як вечір стане.
Серед тиші я піснею буду,
Все що хочеш тобі роздобуду,
Загорюся, мов зірка на небі,
Спалахну при нагальній потребі.
Хочеш квіткою в полі постану,
Чи сніжинкою в горах розтану,
Може, в пташку малу обернутись,
Щоб до твого волосся торкнутись.
Можу дзеркалом твоїм зробитись,
Щоб на тебе частіше дивитись,
Хочеш деревом стану в садочку,
Щоб могла відпочити в тіньочку.
Я за тебе в вогонь і в воду,
Укладу з сатаною угоду,
Чи до Бога буду молитись,
Щоб тобі хоч разок приснитись.
Стану вітром прудким і сильним,
Твоїм ангелом завжди пильним,
В полі хмарами плакати буду,
Доки справді тебе не забуду.
Та до того ще так далеко,
Ще не раз прилетять лелеки,
Та допоки ще зірка сяє,
Пямятай ,що тебе хтось кохає.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2013
Червоні маки замаїлися,
У полі жито ще росте,
Востаннє ми ,нажаль,зустрілися,
Любов ,як юність, відцвіте.
Поміж людей ти заховалася,
Щоб я не бачив твоїх сліз,
До мозку совість докричалася,
Запізно я з тріумфу зліз.
Ти моє сонце в небі світлому,
Мій місяць ясний між зірок,
Добро у світі не привітному,
Ти мій найкращий в світі крок.
Ти мій метелик ,моя пташечка,
Для мене ти найкращий сон,
Ти моя власна ,довга річечка,
Потрапив я у твій полон.
Я поклянусь тобі у вірності,
Прошу пробач мої слова,
Немає в тобі тої ніжності,
Для мене ти тепер нова.
В старому образі мені з'явись,
Вернись і більше не зникай,
Чого ж ти знов ідеш кудись,
Я ж обіцяю тобі рай.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2013
Тобі кусочок серця подарую,
До ніг усі багатства покладу,
Ніколи я тебе не розчарую,
Від тебе ні на крок не відійду.
Скажи лише, що це тобі потрібно,
Надії марні у душі моїй не сій,
Моя любов на жодну не подібна,
Я вірний раб твоїх чудових вій.
Наказ щодня я серцю надавав,
Щоб і не сміло знову бушувати,
Про тебе я вірші свої писав,
І лиш тоді могло воно кричати.
Не все наказам серце підкорялось,
Не завжди я хотів їх віддавать,
Крізь сон до мене щиро усміхалась,
А я ті сни навчився цінувать.
В обіймах іншої хотів тебе забути,
Та ніби сою замість м'яса споживав,
Лише з тобою я хотів до віку бути,
Лише тебе по-справжньому кохав.
Коли ж нарешті ти мене почуєш,
Коли мою любов візьмеш собі?
Тоді всю мою ласку ти відчуєш,
Тоді своє життя віддам тобі !
Любов найкращі образи приймає,
І Труднощі у неї завжди не прості,
Любов в житті завжди нас доганяє,
Вона весь час на нашому хвості.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Тільки лебеді безкраю вірність мають,
Після смерті коханої крила складають,
Падають на землю,страху не маючи,
І гордо помирають,востаннє співаючи.
Зрада для них- гірше смерті болючої,
Розлука для них-гірше дроту колючого,
В любові вони бачать сяйво із неба,
Без Коханої пари життя їм не треба.
Люди ж розумні та вірність втрачають,
Не можуть,не вміють,або й не шукають,
Це вчення велике нам Бог наш дарує,
Із неба за кожним із нас він слідкує.
Лебеді вірні у небі літають,
У парі про горе вони забувають,
Злітають у гору високо до неба,
І крила складають,якщо є потреба.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Чому ж так часто добрі і щирі духом люди,
Своє життя втрачають і більше їх нема?
Чого ж усі злодІї,що бють себе у груди,
Клянуться в доброті ,а їхній дім тюрма?
Чого мала дитина,що матір так чекала,
Сама повинна бути у свято чарівне?
Чого уся родина бабусю не згадала?
Для чого корегуємо ми правило просте?
Чого дорослі діти батьків не поважають,
І деколи лишають стареньких в самоті?
Чого не допоможуть,чому не приїжжають,
Чого всі забувають, що головне в житті?
Чого ми свого ангела у ланцюгах тримаємо,
Адже нічого злого він нам не заподіє??
Скажіть мені будь ласка,навіщо зачиняємо,
У темні мури воїна ,спасителя, месію?
Напевно в цій істоії є зміст якись величний,
Лише один Всевишній мені це пояснить!!
Можливо розгадаю цей пазл геометричний,
Але таємний задум ніхто не осквернить.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2013
Буває сумно на душі і тиша мертва
Немає друга й ворога нема,
Сумління свого я найкраща жертва,
Бо в бій уже ніщо не підніма.
Буває так ,що хочеться померти,
І глянути де сльози потечуть,
У тих людей за кого міг роздерти,
Чи в тих кого не хочемо і чуть?
Буває так ,що кожен щиро плаче,
Його стараємось підтримати у горі,
Плече підставимо і слухаєм терпляче ,
Самі ж потонемо у сліз гіркому морі
Буває так, що дружба не рятує,
І випити не тягне за любов,
Вже інша сила розумом керує,
Кохання наламає своїх дров.
Буває так ,що дівчина не любить,
І зрадила із ворогом твоїм,
Та є на світі той хто не погубить,
Єдиний Бог дарує щастя всім
Буває так ,що нікого любити,
А хочеться до когось притулитись ,
Життя чуже не хочемо згубити,
Щоб потім, всого навсього, не спитись.
Буває так,що гордісь демонтсруємо,
А щиро хочем комусь подзвонити,
Свою підтримку людям пропонуємо,
Про свої біди —-— нізким говорити.
Людей багато,все колись трапляється,
Та це лиш крок один на довгих сходах.
Усе що робим ми— до нас вертається,
Життя це просто кадри в епізодах
© Коля Януш[i][i][/i][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2013
Коли б лише тебе тримав за руку,
І у волосся квіти заплітав,
Напевно не згадав би про розлуку ,
Ім'я своє також би не згадав.
Забув би певно все ,що так ціную,
Твої слова для мене наче рай,
Я через тебе часто все руйную,
Прошу, хоча б про це не забувай.
© Коля Януш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2013
Навчіть мене отак про все забути,
І принципи згубити теж навчіть,
Це мого тіла дивні атрибути,
Хоч спробуйте та тільки не мовчіть.
Навчіть мене собою керувати,
І волю не давати почуттям,
Своє тепло у холоді тримати,
Щоб для невдач не стало прикриттям.
Навчіть мене хоч трохи почекати,
На те,що моя доля ще готує,
Свою надію до кінця не руйнувати,
Саме життя колись її зруйнує.
Я вчитсь хочу,дайте трохи віри,
Що все моє навчання щось вартує,
Я жити буду,лізтиму зі шкіри,
Допоки це хоч хтось з людей цінує.
Я буду вчитись,друзі помагайте,
Робіть що хочете та розуму навчіть,
Я знаю,важко, тільки не тікайте.
Благаю,спробуйте, лиш тільки не мовчіть!
© Коля Януш́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2013