burlakavalja

Сторінки (1/4):  « 1»

Гордіться, мамо, я ваш син…

Подивіться,  матусі,  це  ваші  сини,
Ви  пишаєтесь  ними,  напевно?
Бо  державу  свою  захищають  вони
І  порядок  відстоюють  кревно?

Схаменіться,  матусі,  це  ж  ваші  сини,  -
Мов  із  пульта  керовані  зомбі
Кукловодів-начальників  словом  одним,
В  лялько-роботів  чинній  подобі.

Хай  стоять  матері,  що  втрачали  дітей,
(В  тебе  ж,  покидьку,  теж  є  матуся),
Він  зіб'є  їх  із  ніг,  із  майдану  змете,
Й  хоч  би  мускул  на  пиці  здригнувся.

Чути  заклик  людей:  "Хлопче,  форму  зніми
І  врятуй  свою  грішную  душу!"
Та  не  дійде  до  зомбі  -  глухий  і  німий,
Без  команди  і  з  місця  не  зрушить.

Але  ж  ти  -  його  мати,  дружина,  дочка,  -
Ти  людина  жива,  а  не  робот!
Зупини  його  зараз,  біди  не  чекай,
Бо  за  гроші,  які  він  заробить,

Принесе  тобі  хліба  зі  смаком  крові
І  сльозами  окроплені  квіти,
А  спокутувать  будуть,  аж  поки  живі,
Батька  "славу"  невиннії  діти...


P.S.  Для  тих,  хто  не  в  курсі:  вірш  і  фото  -  з  майдану  Незалежності,  ніч  з  18  на  19  липня  2013  р.,  розгін  багатосотенною  армією  беркуту  двох  сотень  мирних  мітингувальників  на  підтримку  учасників  Врадіївської  ходи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013


Виходьте, українці, на майдан!

Невже  тобі  Врадіївська  хода
В  душі  не  відгукнулась  ані  трішки?
Чому  ти  не  приїхав  на  майдан
До  тих,  які  прийшли  до  тебе  пішки?

Лиш  хворих  на  тяжкий  синдром  хохла
Утримає  у  стінах  крайня  хата,
Коли  в  столицю  акція  прийшла,
Щоб  і  твою  свободу  відстояти.

І  не  кажи,  що  ти  про  це  не  чув
І  що  тебе  туди  не  запросили.
Невже  потрібно,  щоб  взяли  за  чуб
І  притягли,  приклавши  вдосталь  сили?

Зневірений,  байдужий,  просто  раб,
Яку  ти  дітям  спадщину  залишиш?
Нехай  і  їх  принижує  сатрап?
Нехай  і  їхню  волю  заколише?

Ховайся,  наче  страус  у  піску,
Молися,  щоб  тебе  не  зачепили,
Виси,  як  і  висів,  на  волоску,
Якщо  на  вчинок  ти  не  маєш  сили.

А  на  дозвіллі  тих  покритикуй,
Котрі  на  справжній  вчинок  спромоглися,
Тим  виправдай  себе  і  замаскуй
Свій  страх  і  дітям  в  очі  подивися.

А  краще  скинь  байдужість  як  обман,
Її  розв'язка  всім  давно  відома,
І  вийди,  українцю,  на  майдан,
А  ви,  хохли,  сидіть  і  далі  вдома!

27  липня  2013  року  о  12.00  -  всі  українці  -  на  майдан!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439062
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2013


А тебе не було на майдані…

 Одинадцятий  день,  кілометрів  сот  п'ять
 Економили  сили  останні,  
 Йшли  до  тебе,  народе,  підтримки  шукать,  
 А  тебе  не  було  на  майдані...

 В  неї  вбили  дочку,  а  у  нього  -  аж  двох,
 Крик  душі  в  риторичнім  питанні:
 Чи  убивцю  в  погонах  каратиме  Бог?
 Та  не  густо  людей  на  майдані...

 Чи  в  державі,  де  "слуги"  на  пана  плюють,  
 Не  такі  вже  ми  всі  й  безталанні?
 Задоволений  станом  речей  ти,  мабуть,
 Раз  тебе  не  було  на  майдані?...

 Тим,  хто  пішки  прийшов,  Україна  болить,
 Що  закута  в  безправ'я  кайдани,
 А  столиця  спокійно  вечеряє,  спить,
 Бо  немає  її  на  майдані...

 Хтось  із  верху  пускає  команду:  "Ату!"
 І  солдатики  мчать  олов'яні,
 Щоб  чисельністю  знищить  шляхетну  мету,  
 А  тебе  не  було  на  майдані...

 НЕ  ВІРТЕ  ФАЛЬШИВІЙ  ІНФОРМАЦІЇ  З  ЕКРАНІВ  ПРОВЛАДНИХ  ТВ,  ЛЮДИ  СТОЯЛИ  І  СТОЯТЬ  ЗА  СЕБЕ  Й  ЗА  ВАС,  СПОДІВАЮЧИСЬ  НА  ВАШУ  ПІДТРИМКУ.
 ЇХ  ПО  ОДНОМУ  РОЗТЯГУЮТЬ  беркутівці  ЯКИХ  У  ДЕСЯТКИ  РАЗІВ  БІЛЬШЕ.
 АЛЕ  НАРОД  НАМІРЕНИЙ  СТОЯТИ  ДО  ОСТАННЬОГО.
 НЕ  СПИ  УКРАЇНО,  НЕ  СПИ!!!
https://plus.google.com/u/0/photos/113696618031860649299/albums/5902093552383282241?tab=mq

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013


І ти, громадянине, не проспи!

Від  часу  померанчевих  подій
Закралася  зневіра  у  народі...
Моя  подвійна  шана  тій  ході,
Що  хоче  від  усіх  сказати:  ГОДІ!!!

Щодень  в  людське  терпіння  -  знову  цвях!
Ви  -  слуги,  не  погоничі  худоби!
А  ваші  повноважні  на  місцях
Втрачають  риси  л́юдської  подоби.

За  іграшку  для  них  життя  чиєсь.
Терпіння  крапля  вилита  остання.
Встає,  аби  сказати,  люд  увесь,
Що  ми  -  таки  народ,  не  бидло  в  стайні.

До  Києва  дорога  пролягла
Глашатаїв  людської  непокори.
Від  кожного  чи  міста,  чи  села
Хай  крапельки  вливаються  у  море.

Нехай  через  ліси,  поля,  степи
Щодня  течуть  нові  до  моря  ріки.
І  ти,  громадянине,  не  проспи,
Бо  бидлом  і  залишишся  навіки!

[url="https://www.facebook.com/events/483376028407541/"]Приєднатися  до  походу[/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436085
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2013