Virka

Сторінки (1/17):  « 1»

Травень

Знов  шаленіють  в  танці
краплі  на  підвіконні
грім  голосних  овацій
наче  ножем  по  скронях

Дивні  весни  забави
грози  вже  правлять  світом
байдуже  їм,  що  травень
і  що  позавтра  -  літо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


світ твоїх ілюзій

загорни  у  біле  світ  своїх  ілюзій
поховай  глибоко,  щоб  ніхто  не  бачив
закривай  щосили  міражеві  шлюзи
і  життя  набуде  зовсім  інших  значень

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020


Ти мов квітневий вітер

ти  мов  квітневий  вітер
що  приліта  здалека
твоя  морозна  спека
може  мене  спалити

в  тебе  на  тиждень  вісім
п'ятниць.  А  може,  й  більше
з  тебе  писати  б  вірші
твого  обличчя  риси

можна  хіба  забути?
ти  мов  квітневий  вітер
разом  зима  і  літо
і  не  питай,  чи  бути

можеш  упасти  снігом
або  стекти  дощами
просто  дозволь  губами
цю  розтопити  кригу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020


Стіни

Коли  тісними  стали  стіни
Коли  душі  забракло  кисню
Коли  від  серця  лиш  руїни
Ти  не  хотів...Та  звісно
Ти  ненавмисно.

Коли  кліщем  заліз  під  шкіру
Коли  в  мені  твоя  отрута
Коли  уже  не  стало  віри
Мій  гріх,  моя  покута
Навік  прикута.

Коли  пітьмою  стало  світло
Коли  любов  змінилась...  злістю?
Віджило.  Відбуло.  Відквітло.
Я  не  хотіла.  Звісно
Я  ненавмисно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020


Хто я в цьому світі

Хто  я  в  цьому  світі?

В  кого  мож  спитати,

Де  мої  таланти,

Де  себе  подіти?

Хто  би  міг  сказати,

На  якій  планеті

Мої  впадки  й  злети,

І  здобутки  й  втрати?

Високо  чи  низько  -

Як  маю  літати?

Мачуха  чи  мати,

Жінка  чи  дівчисько?

Під  сонцем  чи  в  тіні  -

Де  є  моє  місце?

Достойне  чи  нице,

Хитке  чи  постійне?

Що  від  нас  залежне

Є  у  цьому  світі?

Ніде  правди  діти,

Все  мине,  все  щезне.

То  чи  є  різниця?

Хто  би  міг  сказати  -

Жить  чи  існувати?

Світло  чи  темниця?

Пані  чи  служниця?

Чи  нам  вибирати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020


Донечці

Твоє  ім'я  -  найкраще  з-поміж  всіх,
твій  голос  -  наймиліша  в  світі  пісня;
а  найдорожче  -  твій  солодкий  сміх,
зроблю  усе  -  ти  тільки,  доню,  смійся.

З  тобою  завше  -  в  сні  і  наяву,
думки  до  тебе  линуть  щохвилини.
Тобою  дихаю,  тобою  і  живу…
Хіба  є  щось  в  житті  понад  дитину?

Для  тебе,  рідна,  небо  прихилю,
І  найяснішу  зірочку  дістану.
Якби  ж  ти  знала,  як  тебе  люблю,
І  та  любов  є  глибша  океану.

Для  тебе  долі  в  Господа  молю,
й  молити  буду,  поки  стане  віку.
Нема  у  світі  більшого  жалю,
як  сльози  найріднішої  кровинки.

Твоє  імя  -  найкраще  з-поміж  всіх,
твоє  тепло  розтопить  Антарктиду.
Нема  очей,  світліших  від  твоїх,
для  тебе  зверну  будь-які  бескиди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020


Вже сонце сідає

Вже  сонце  сідає,  і  вечір  на  п'яти
сонливо  мені  наступає.
Як  день  піде  спати  до  своєї  хати,
я  прийду  до  твойого  раю.

Не  перша,  не  друга,  і  навіть  не  третя,
хіба  це  настільки  важливо?
Нічого  не  варте  без  тебе  безсмертя,
Я  виберу  мить,  та  щасливу.

Як  ніч  закінчиться  і  стане  світати,
я  вип'ю  холодної  кави.
І  прийду,  як  вечір  наступить  на  п'яти,
самотній,  холодний,  лукавий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020


Куди б сховатися від тіней

Куди  б  сховатися  від  тіней,
Що  наступають  нам  на  п'яти?
В  якому  світі  наші  стіни,
Чи  їх  можливо  збудувати?

Сховав  мене  би  від  тривоги
За  сірі  в  квіточки  фіранки...
Якби  ж  одна  для  нас  дорога,
Якби  ж  одні  на  двох  світанки.

Я  була  б  тихою  водою,
А  ти  -  моїми  берегами.
Абикуди,  аби  з  тобою,
Без  всяких  тіней  поміж  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020


Коли б мені стати та вітром

Коли  б  мені  стати  та  вітром,
Що  твої  тихі  води  колише,
Я  довіку  снувала  би  світом,
Бо  нема  понад  тебе  рідніше.

Я  б  назвалася  снігом  зимою,
Щоб  тебе,  моя  доле,  обняти.
Я  любов'ю  любила  б  сліпою,
Як-то  любить  дитя  своє  мати.

Я  би  крила  свої  розпустила,
Щоб  тебе  від  негоди  сховати.
Ти  пробач,  я...  Я  зовсім  не  в  силах
Відпустити.  Віддати.  Програти.

Ти  повернешся,  рідний,  я  знаю,
Та,  як  завжди,  обіймеш  за  плечі.
Я  наллю  тобі  м'ятного  чаю,
І  тихенько  зберу  свої  речі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020


Ховають безликі жовтневі світанки

Ховають  безликі  жовтневі  світанки
Нещасного  щастя  сліди.
Здригаються  тихо  пожовклі  фіранки
Від  шепоту  твого  «не  йди…»

Застигла  б  як  осінь  холодної  ночі
В  чеканні  такої  ж  зими.
І  щастя  нещасне  злетіло  б  охоче,
Та  як  же  з  такими  крильми?

Пробач,  озирнутися  навіть  не  в  силах,
Бо  ж  очі  сховати  куди?
Шматовані  нашого  щастя  вітрила
На  хвилях  мутної  води

Уже  не  здоженеш,  не  встигнеш  на  вчора,
Бо  завтра  у  нас  вже  нема.
А  зараз?  Сьогодні  -  підтримка  й  опора?
Чи  чорна,  безпроглядна  тьма?

Я  все  ж  озирнуся  на  твоїм  порозі,
В  повітрі  застигло  «не  йди…»
Уже  листопад  замітає  морозні
Нещасного  щастя  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Ода життю

Ти  чуєш,  мій  рідний,  як  пахне  весною?
І  лютий  -  не  лютий,  і  світ  -  майже  рай.
Життя  затремтіло  дрібною  струною,
І  проситься  вкотре:  «Благаю,  заграй…»

Сумної  чи  світлої,  аби  живої,  -
Від  тебе  залежить  тональність  віршів.
Ніколи  не  знаєш,  де  скінчиться  твоє,
І  скільки  тобі  ще  відведено  днів.

Вклонися  життю,  воно  в  тебе  єдине!
Хіба  то  важливо,  в  якій  ти  з  орбіт?
Спустися  на  землю,  щаслива  людино,
Бо  ти  -  то  її  найпрекрасніший  цвіт.

Вставай,  посміхнися,  відкрийся  любові,
Хай  буде  твоя  наймиліша  з  пісень!
А  ноти…  А  ноти  лише  кольорові,
Бо  хтозна,  чи  прийде  назавтра  ще  день.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Просякнута дощами і туманами

Просякнута  дощами  і  туманами,
Холодними  вітрами  опустошена,
З  обрізаними  попри  плечі  крилами…
Вона  тут  гостя  аж  ніяк  не  прошена.

Вже  своє  відцвіла  сухими  кленами,
Пожовклою  до  смутку  горобиною,
І  ранками  ще  теплими,  дозрілими,
Й  останньою  медовою  гостиною.

Вже  не  застелить  листом  стежки  паркові,
Не  впадуть  на  багряні  гілки  роси,
І  сонця  більш  не  бачити  світанкові,
Як  свічка,  згасла,  цьогорічна  осінь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Я люблю тебе

Я  хочу  в  твоїх  потонуть  обіймах,
І  розтягнути  вічністю  хвилину.
Нехай  життя  завмре  в  цих  білих  стінах,
Бо  я  тебе  люблю.  І  не  покину.

Хай  сумніви  тебе  не  потривожать,
Я  злі  думки  гонитиму  від  тебе,
І  своє  розділю  з  тобою  ложе,
Бо  я  залежна.  Ти  –  моя  потреба.

Нехай  ми  різні,  як  Вогонь  з  Водою,
Коли  ти  поруч,  це  не  так  важливо.
Я  в  світ  за  очі  піду  за  тобою,
Хоч  знаю,  що  тебе  не  заслужила.  
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Коли кричить душа

Як  мені  пережити  без  тебе  цю  зиму  холодну,
І  куди  заховатись  від  довгих,  нудних  вечорів?
Я  без  тебе  неначе  в  безодні,  у  справжній  безодні…
Я  не  бачу  без    тебе  ні  світла,  ні  сонця,  ні  снів.

Як  прогнати  від  себе  ненависні  думи  і  спогади?
Як  позбутись  того,  що  не  було,  невдячних  примар?
Відпустити-пробачити?  Стати  богинями  гордими,
Щоби  вільною  птахою  в  небо  злетіти  між  хмар?

 А  якщо  я  не  хочу  без  нього,  хоч  в  небо  між  хмари?
І  навіщо  нам  воля,  коли  нам  не  бачити  крил?
Без  кохання  ми  з  вами  нікчеми,  нещастя,  нездари…
Бережіть,  мої  любі,  того,  хто  є  вам  дорогий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463003
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.11.2013


Емоції

Емоції.  Як  виразить?  Словами?
Чи  змалювати  з  вас  якусь  картину?
Чи  вишити  на  полотні  нитками?
Не  те,  не  те…  Як  муха  в  павутинні.

Емоції.  Куди  ж  би  вас  подіти?
Вінком  пустити  мовчки  за  водою,
Розвіяти  у  полі  ген  за  вітром
Чи  по  щоці  розмазати  сльозою?

Емоції.  Заповнили.  Бурхливі.
Неначе  пазли  згублені  –  не  скласти.
При  кожному  душевному  пориві
Собі  вділяють  мого  тіла  частку.

Емоції.  Живуть  в  мені.  Вмирають.
Я  вже  не  знаю,  хто  в  чиїм  полоні.
Емоції,  візьміть  до  свого  раю
Розбите  серце.  Ось  вам,  на  долоні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013


Осіння Елегія

Ховалось  сонце  мовчки  у  безодню,  
 багрянцем  небо  лагідно  цвіло.  
 Промінням  по-осінньому  холодним  
 зігрітись  намагалося  село.  

 Від  холоду  зіщулились  дерева,  
 до  танцю  запросив  сухий  листок  
 самотній  вітер...  Осінь-королева  
 за  звичкою  спустошила  садок.  

 Куди  й  поділись  вересня  принади?!  
 Та  й  жовтень  за  собою  змив  сліди.  
 Ще  мить  -  і  вслід  за  голим  листопадом  
 запалить  осінь  крихітні  мости.  

 Ховалось  сонце  мовчки  у  безодню,  
 багрянцем  небо  лагідно  цвіло.  
 Зима  лягала  килимом  холодним  
 на  сіре  і  зажурене  село...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013


Ця осені невидима вуаль

Ця  осені  невидима  вуаль  
закутала  аж  до  знемоги  душу…  
Мені  так  жаль…  Мені  безмежно  жаль,  
що  я  іти  без  нас  в  майбутнє  мушу  .  

Як  сон  страшний.  Скажи  мені,  що  сплю,  
чи  розбуди,  як  завжди,  поцілунком,  
розвій  оту  ненависну  імлу,  
хай  новий  день  постане  подарунком.  

Не  мукою.  Бо  я  із  дня  у  день  
не  прокидаюсь,  відкриваю  очі,  
ні  посмішок,  ні  жартів,  ні  пісень…  
Я  більше  так  не  можу.  І  не  хочу.  

Прости  мені  за  біль,  прости  за  все,  
прости  за  те,  що  йду  без  нас,  без  тебе.  
Нехай  ця  осінь  сонця  принесе  
в  життя  твоє.  А  я…  Мені  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013