| Сторінки (2/158): | « | 1 2 | » |
в цієї кімнати стіни настільки тонкі, що чутно, як рипить ліжко, коли займаються сексом,
як плаче дитина, ніби зронена на підлогу гітара,
і ти зі своїм безлімітним підключенням до інтернету
і чорною, ніби волосся, кавою
у надщербленім горнятку, рахуєш дихання,
як стрінки недочитаної іще книги.
лежиш на підлозі і пропливають ватяні кораблики хмар над головою,
а під тобою хтось пересуває меблі, ніби гонить по венах кров,
чуєш, як пил лягає шаром за шаром на підвіконні,
як роблять ремонт.
спокій завжди займає останнім чергу,
горнеться біля серця, ніби великий пухнастий кіт.
бачиш, як легко чекати,
коли ніхто вже не має прийти
в гості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
- вони кажуть, що тебе не існує, - повертаюсь до нього і пригладжую пучечками пальців неслухняне волосся,
схоже на осінню траву, вибілену холодним туманним ранком.
- ну, а ще що вони кажуть? - посміхається він і примружує очі, запалюючи сигару.
- що ти зникаєш рівно о п'ятій, як розчиняються сни попід стелею,
як тільки небесний пастух скликає отару сузір'їв легким дзвіночком,
що все, що в мені лишилось - порожнеча
і серце, закинуте в дзбанок тіла монетою жебракові..
- але ж ти знаєш, що це неправда, - він закриває книгу і піднімає важкий, наче камінь, погляд, -
вся справа у тому, мила, що ніхто з нас не досконала антична скульптура,
кожен ховає за прапором шкіри запилені антресолі,
на яких акуратно і строго за алфавітним покажчиком
складені томики енциклопедії втрат, -
і торкається вказівним затертої палітурки, -
тому, якщо вчитись - то вчитись на власному досвіді,
а коли помилятись - то власноруч виправляти помилки,
це ніби вливання чужої крові до власних судин -
прислухатись до чужих порад, не вартих і голки надломленої, -
і замовкає, задумавшись.
- а ти що відповідаєш?
- я натомість міцно стуляю губи, ніби мені заклеїли рота скотчем,
хоча ім'я твоє кричить ізсередини, як народжене немовля,
бо це те, чого в них немає. я охороняю тебе, не називаючи твоє ім'я.
- а воно охороняє тебе, - посміхається знову і підморгує, -
людей міцніше цементу склеює спільна на двох таємниця,
це залізний ланцюг, що не обтяжує тонкі зап'ястя.
розкажи їм наступного разу, що щастя
не співає голосно, тільки - пошепки.
але найчастіше мовчить.
мовчимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2014
колекціоную зразки твоїх поглядів фотографії смутку
найцінніше залишаю собі усе інше - на продаж
вірші - це ще один спосіб вийняти душу
не знімаючи одяг..
сердишся значить втрапила у твій слід іще теплий по-весняному ніжний
злість то найкраще свідоцтво чуттєвої справжности
а от байдужість гірша за смерть -
тут вже нічим не зарадиш..
звертаюсь до тебе з шанобою - ім'я та по батькові
стіна - найміцніший міст від тіла до тіла
бо тільки запеклі вороги
стають нерозлучними коханцями..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
ідемо назустріч як альпіністи з протилежних боків до свого Евересту
твоє тіло засмагле - зацілована металевим вітром симфонія диких скель
як анатомічний атлас розкреслене
артеріями падінь..
терпіння гартується відсутністю часу всередині
ширшає райдужка ока і зеленіє у мовчазній ріці світла
коли хтось мимохідь жбурляє в тебе моїм іменем ніби камінням
тобі здається що в нього гірчить у роті і кровоточать десна..
ніхто ти мені невидимий обов'язковий
ніби хвилі повітря що підтримують пташині крила
ми робим ще один крок
і зростає між нами близькість
як прірва..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
витягуй з долонь шипи давно зів'ялих троянд
це світло чужих зіниць є дзеркально розбитим
коли вгризається втома у тіло зграєю диких собак
краще їй підкоритись..
ми довго терпіли одне одному право бути собою
ділили пустелю постелі з точністю до сантиметра
але коли раптом вночі переплетались долонями
задуха ставала смертельно нестерпною..
годі боротись за ковток свіжого кисню
за те що мало б бути подароване від чистого серця
я зламала всі до останнього нігтя
у намаганнях роздерти
стіну поміж нами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
час відсіює зайвих людей ніби пісчинки залишаючи чисте золото
я вкладаю тебе ніби святкове плаття на дно валізи аби зрідка пригадувати
ржавіє лезо загнане глибоко попід горло
із надписом твого імені..
і немає вже ані сил ані бажання все починати наново
лети собі соколе геть із клітини серця
бог сотворив тебе і мене недосконалою парою
і головна наша вада - поезія..
та хто його звинуватить у науковій похибці
бути богом - професія надто складна і відповідальна
я залишаюсь для тебе далеким вологим голосом
що єдиний з-поміж усіх втамовує спрагу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
жінка живе по колу то є її власна сансара
щомісяця народжене сонце вмирає щомісяця
хтось зумисне переламував тобі кожну тендітну кісточку
не знаючи що натомість виростуть крила..
залишай по ньому не скорботу а жалість
таких мужчин - 99 на 100
якби не відстань що вас міцно з обидвох боків тримала
все б закінчилось давно..
висипають веснянки на засмаглім обличчі неба
сонце наповнює тіло гристим шампанським
моя люба дівчинко в тебе все добре
а без нього - буде ще краще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
подаруй мені сонце на пам'ять розм'якле як дріжджеве тісто
коли не лишається іншого виходу окрім як піти
розсипається на піску розірвана нитка намиста
наших слідів..
забування як і старіння невідворотне і неминуче
спочатку стирає обличчя під кінець імена
так ніби не було жодної зустрічі
і власне не було нас..
ніч накриває повіки серветкою ніби долонями
аби захистити затишок сну від запізнилих гостей
залишимось ніким одне одному
залишимо любов нічиєю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
[i]..говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити..
Іздрик[/i]
а зусібіч тиша глухою стіною
яку не пробити ані голосом ані кулаком
(вмирає дитина під серцем у матері не встигши родитись)
я прошу тебе вкотре - говори зі мною говори зі мною
і нехай твоє слово є одночасно цвяхом і молотком
коли влучно поцілити..
несе течія уламки вчорашніх днів
яким би веслом не гребти - їх вже не врятуєш
(жбурляю у хвилі відкупорену пляшку любові)
коли жінці замало теплих і лагідних слів
яких вона найбільш за все сподівалась почути
будь-якою ціною..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
виходиш з туману, як пісня церковних дзвонів,
муштрує тебе ранкова північна свіжість,
якщо на те трапиться випадковість,
то ми зустрінемось..
чужі долоні, що гладять тобі потилицю,
схожі на квіти, що час їм відведений одну-єдину добу,
розламуєш навпіл останню хрумтячу скибочку
і вкладаєш до ніжних жіночих губ..
котиться сонце сліпучим вогняним перснем,
простягай безіменний і - одягай,
ми були з тобою заручені
ще до того, як хтось нас намалював
тремтячим пензлем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
спокій народжується десь на рівні поміж грудьми і губами
розстібнутим комірцем розв'язаною краваткою
ховаю в кишені твого піджака свої завжди холодні долоні
аби ти їх витягнув і почав цілувати..
я звикла жити із болем ніби із власною шкірою
не знімати його навіть на ніч ніби христове розп'яття
на подушці лишає сліди чорнильні
дощами розмите щастя..
загортаєш мене у ковдру а сам вартуєш мій сон до ранку
повечеряли тишею на денці обіймів
я не хочу тебе ні про що питати
на вигинах пальців читаю всі відповіді..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
хмара над дахом білим крилом у почорнілім гніздечку неба
дискутую з тобою про світло що вигорнуте назовні
так що зовсім не видно на скільки років за тебе
я є молодшою і дорослішою водночас..
тиха як шепіт любов починається глухим болем ненависті
що потім горнеш до грудей і пестиш ніби дитину
для нас обох буде ліпше не знати напевно
яким цю дитину охрестити іменем..
лякаєшся ніби звір кожного випадкового дотику
бо диким вовкам не знайома ніжність
нехай це буде нашим взаємним секретом
я не знаю що ти мене
і ти не знаєш що я тебе
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
схожа на дерево жінка, що виношує в собі дитину:
заглиблюючи руку по лікоть у саму серцевину,
не знаєш напевно, що схопиш кінчиком нігтя -
м'якість хутра чи холод зміїної шкіри..
щебече зграя думок у чорній фаті волосся,
гудуть почуття у медових сотах
і жалять найбільш близького -
бо той зазвичай і ховає сокиру
поза спиною..
і ріже слово коротке, немов спалах блискавки,
двоїть гнучке і тендітне тіло,
коли жінці не пробачають всередині дівчинку,
вона мертвіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
а злість - це спонсор твого життя
ненависть - двигун духовного зросту
забиваєш цвяхи у складені хрест-навхрест дошки
на вікні спогадів..
і нікому вже не наздогнати серце що мчить на повній швидкості
ні в якому разі не озирайся назад і не тисни на гальма
тримай рівновагу жінко
балансуючи тоненькою ниткою
розпросторюй чорні ніби смородина крила..
літні ночі короткі та пахнуть бензином і димом
гладкішає розжарений сонцем асфальт під колесами
з легкої руки викидаєш свій apple
на шляху до Одеси..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
бійся плоті своєї мужчино - вона тебе зраджує
бійся серця свого - бо воно не зрадить ніколи
губи сухі напомаджує
гірчицею слова..
палімпсестом проступають рядки на папері шкіри
з кожним заходом сонця поміж ребер тиші
любов - це саме ті чорнила
які ніколи з себе не змиєш..
ти так часто протиречеш собі наскільки можливо
наскільки стачає майстерності боротись з собою
але на твоїй шаховій дошці життя
не вистачає однієї фігури -
королеви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
і все що здавалось суттєвим наразі не має жодного шансу
розчиняються мертві літери твоєї мертвої мови в порожнечі мовчанки
найзбоченіший вид убивства - повільне розчленнування семантики
любови..
розкладаєш пам'ять на спогади і складаєш їх знову докупи ніби конструктор лего
але є такі речі що зламані і вже не підлягають ремонту
яким би розбиту чашку клеєм не клеїти
вона все одно пропускатиме воду..
нам залишається йти ніби ми ніколи не бачились доти
може тому що не мали очей може тому що серця
бо інколи жінку й мужчину зв'язує міцно лише самотність
на двох поділена..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
виписала весь біль виписала весь гнів
стою і не знаю тепер куди мені треба йти
сховатись в монголії шукати власний нагваль
а дай мені серденько спів а дай мені боженько рай
в якому не буде слів молитва буде німа
хочеш любити люби потайки крадькома
єдиним із безлічі тіл єдину із безлічі душ
хоча би на крихту рідну хоч би на мить не чужу
тільки мовчанням не муч тільки тишу не сій
дай мені доле любов
солодку як мед
солону як сіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
згортається сум ніби кров і повертається в тіло свого адресанта
все що мусило вмерти безболісно вмерло
просто треба уміти вчасно
позбавлятись непотрібних людей у своєму житті..
а попереду літо ситцевим світлом на підвіконні
і тіні легкої засмаги і бірюзові хвилі
заходить до тебе спокій непроханим гостем
і ти тихо йому радієш..
крутиться сонце над головою вініловою платівкою
все що в нас є - пульс єдиний на двох і цього надміру
для того аби лишатись щасливими
для того аби бути живими..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014
всі відкрито шляхи усі траси вільні
заплітається зоряним віадуком сонна аорта
бачиш як все зненацька перекрутилося -
чорна смуга життя виявилася злітною..
ти любила і тепер ця любов до тебе вертається
в кожному слові погляді дотику
вигортає назовні кишені
і осипає золотом..
місто гойдає поснуле небо на теплій долоні
рикають леви та слухняно ідуть за тобою
скільки було випито настоянки полинової
стільки ж буде як мед солодкого..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
завтрашній вечір наближається ніби експрес невпинно і невблаганно
сідаєш за столик і чекаєш мого пришестя
ніби злочинець на місце злочину
я повертаюсь у пам'ять аби всі спогади стерти..
тримаю тебе як таємницю за гратинами клітки серця
і годую з долоні крихтами свіжоспечених посмішок
бо щастя як кошеня занадто лякливе і обережне
його легко зурочити..
одягаюсь танцюючи аби потім ти роздягав танцюючи
в моєї долі гумор як павутинка тонкий і по-нічному чорний -
коли б раптом у мене не зламався каблук
ти б не подав мені крило своєї долоні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
шкода що ми так і не стали ближчими близькості двох осамітнених тіл
а вірші мої і надалі справджуються як сни з четверга на п'ятницю
виростає ніби волосся сум за плечима
і вже торкається лопаток..
ми змирились із тишею як єдиним рятунком нас
бо є такі речі що ніколи не змінюються
можна пробачити будь-яку із образ
а от аби знов полюбити..
дякую богу що все врешті-решт закінчилось
у найцікавіших сюжетів завжди трагічна розв'язка
із ледь помітною посмішкою спогади перечитую
не кажу тобі - до побачення
а кажу - прощавай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
дві любові сплелися в мені дві любові
наче два близнюки в животі у матері
що стискають одне одному горло
борючись за власне життя..
моя віра розгублена ніби дівча
обережно іде навпомацки бо грає у піжмурки
але коли ці мужчини настільки є схожими
важко їх відрізнити
навіть на дотик..
один дихає у потилицю інший застиг на порозі
той що поза опадає тінню від світла того що попереду
і сміється лагідно усередині дівчинка ніби дзвіночок
бо давно вже розтратила сльози
коли була нічиєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
мужчина із іменем-синонімом до любові
чиї пальці настільки холодні наскільки гаряче вугілля серця
роздягає мене наче пише свою темну індійську прозу
а потім раптово закреслює..
це кружляння по колу як божевільний екстаз мудрих дервішей
і саме тому - освячене у дикому ритмі
він свідомий глибинної мужності і спокійний у своїй небезпечності
наче тигр..
бачиш ми зустрілись раніше аніж запалили багаття осені
та все одно плаче білим жасмін оголяючи тоненькі зап'ястки
доки я виміряла твої груди задля точнішого пострілу
незчулась як сама потрапила в пастку
обіймів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
а пам'ять переписує наново усю історію спогадів
вирізаючи найнебезпечніші для життя кадри
залишаючи несуттєві дрібнички типу парфумів
чи кольору губної помади..
так легко відмовитись від того що направду ніколи не було нашим
так просто зректися від слів сказаних в порожнечу слухавки
але я й досі мертве тільце любові долонею гладжу
так ніби це здатне її воскресити..
забагато всередині жінки аби стати мужчиною
забагато всередині м'якости аби бути каменем
залітає у груди пташка на повній швидкості
і вилітає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
а в самотності очі великі совині і кошачий зір
котить ніч смугасто-нафтові хвилі
те що розквітало всередині ніби білий жасмін
відтепер кривавою свастикою пломеніє..
чорний прапор волосся на знак жалоби
симфонічна оркестра серця не весільним а траурним маршем
врятувати нашу любов було невдалою спробою -
вона як останній єврей задихнулась у газенвагені..
ти так хотів аби я стала жорстокою
от тільки таким жінкам не потрібен жоден
залишається тільки тяжка і тверда наче камінь ненависть
коли квіти ніжності розчавлюють чоботом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
..ти живеш у минулому я ж передбачаю майбутнє
але ніхто з нас так і не дозволив впустити у себе сьогодні
і саме тому щастя ходить по нашім хребтам узутим
ніби боїться промочити ноги..
але я вчусь роздивлятись людські обличчя із посмішками янголів
крила їх суму настількі легкі що вже не відкидають тіней
бо коли часто дивитись назад є ризик спіткнутись
і згорнути шию..
я тебе не люблю так як любила учора
і не любитиму так як сьогодні любила
без тебе як без дощів пересихає гирло моєї любові
на мапі життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
це просто системна помилка - зустріти тебе такого ж але покращеного
сильнішого і саме тому - люблячого
обходжу тебе по колу тримаючи відстань - чи не наснилося? чи не примарилося?
та сяє смарагдово краплинкою поміж брів аджна
і кличе ударами гонгу серце іти за тобою..
пахнеш тибетським спокоєм і листям молочного оолонгу
і не треба тобі прикрас - найдорогоцінніший камінь у грудях
але я триматиму оборону
допоки вистачить заточених наче кігті усмішок..
це напівсон і напівреальність
напівслово напівмовчання
сатнам мені кажеш складаючи долоні ніби пелюстки
жасміну
і медитуючи танеш..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
повертаюсь туди де на двох не вистачить місця
забуваю твоє лице із щетиною вчорашньої ніжности
самотність - це той алкоголь що п'ється лише наодинці
краплинками..
бо кожен день вкорочує пам'ять підрізає зів'ялі спогади ножицями
вимивають дощі із тіла камінчики солі
на жаль чи на щастя забувається все
навіть колишні любові..
розійдемось як діти по дальніх кутках кімнати
і під ранок прокинемось знову у різних ліжках
я повертаюсь в обійми
спокійного і затишного завтра..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014
..я думала, все забудеться і минеться, як затишок вечірнього сну,
але очі і досі сльозяться і терпнуть від сонця, помноженого на два,
наближається із відкритого моря шторм, у котрому я потону,
якщо не буде рятувального кола
твоїх обіймів..
slowmotion твоєї ходи зіккуратом весняної повені,
так ніби і справді ідеш по воді,
посміхаємось втаємничено отією сумною посмішкою -
я знаю, що ти знаєш, що я знаю, що знаєш ти..
запізнилась, але встигла вчасно останнього дня весни
видихнути минуле і вдихнути ковток найчистішого кисню
і тепер без алкоголю сп'яніла не можу йти,
а тільки дивитись, як запалюються і гаснуть
золоті родимки на шкірі неба..
бережи себе, незнайомцю, як бережуть таємниці,
а як ні - то я берегтиму тебе,
ніби закладену поміж сторінок книги
квітку..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014
а те що ти кажеш – правда
а те що ти бачиш – істина
торкаєшся поглядом ніби руками
аби запалити свічку
у грудях..
а те що я бачу – хаос
а те що я чую – ілюзія
єдине що нас об’єднує –
музика
з єдиного серця двох..
я вірю тобі як собі
ліцензованій моїй версії
бо ти озвучуєш те
що я боялась озвучити..
як дивно все це
яким вітром мене занесло
у твої теплі обійми
ти так далеко але
я відчуваю
що немає нікого більш близького
і рідного..
і ми доживемо до вересня
перебудемо спеку самотності
я чую – там на березі осені
плещеться море..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
я повертаюсь до тебе
єдиного у мені своєю багатоликістю
тобто я повертаюсь до себе
туди де два дзеркала поставлених супроти
одне одного ще здатні створювати
безмежжя власних відображень
осяяних сонцем двох поглядів
спрямованих у глибинь душі
я повертаю
нас.
я вже не боюсь нічого
ні тиші ні темряви ні висоти
бо справжні лише діаманти
слів обрамлені вустами
з ювелірною точністю серця.
я кохаю тебе
з самого народження нас
з самого початку Всесвіту
у долонях Бога
неупереджено і беззастережно
безнадійно і небезпечно
впевнена
у присутності світла
в тобі.
хай це лише відблиски моїх сліз
на сітківці твоїх очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
..і прилітають до тебе сни не заплямовані жодним спогадом
і випивають всі сльози у порцеляновій мушлі руки
твоє серце тепер ніби склянка чисте й порожнє
аби налити у нього живої води
любові..
бачиш за вікном котить хвилі море і розквітають рожевим блискавки у його глибині
це освячують знов народжену тишу зернятками музики
вам так добре й затишно вдвох: ти й твоя тінь
врешті-решт знайшли одне одну..
заростає травою дощенту спалений степ твоєї душі
повертається дика кішка жіночності з кошенятами ніжності і тепла
аби подарувати найкращому із мужчин
заповідане йому ребро..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
буває така любов що випиває тебе ніби каву залишаючи лише гіркий осад спогадів
і все що пишеться у цей час підлягає жорсткій цензурі
зрадити можна не тільки вчинком чи словом -
зрадити можна насамперед своєю відсутністю..
нам залишається щастя отруєне кількістю розставань і примирень
як мовчазний докір що все що можна було втратити неминучо втрачено
і ми підемо собі далі одне одному дивлячись в спину -
чи хтось з нас слабкіший не витримає
і оглянеться..
але ж знаєш треба мати достатньо мужності й сили
аби визнати власні помилки і прорахунки
ніжність - це те що складає у ціле
розколоте навпіл люстерко
серця..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
..оселяється у зіницях сум ніким не кликаним гостем
ти кажеш йому - іди а він виганяє тебе саму із твого же тіла
перекреслює ніч усе написане за день
і заливає чорнилом..
твоя любов так далеко зайшла ніби кішка що застрибнула на дерево
і муркає і нявчить аби будь-хто прийшов на поміч
але в будь-кого ампутовані ноги
якщо не серце..
чуєш скрипить під ключицями твоя місяцями заощаджена втома
як сон її кличе але бодай більше не бачити жодних снів
як довго ми ще стоятимемо супроти одне одного
не взмозі подати склянку води..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
..випускаєш кілечки диму замість обручальних кілець,
твоя південна душа так пахне достиглою полуницею і львівською кавою,
думала, що це вже кінець,
ні, моя мила, це - початок..
підспівуєш челентановому ancora vivo,
і сходить сонце за тонованим склом окулярів,
і нехай за злетом волосся обертаються мужчини,
а краще - жінки..
настільки гіркий наш досвід, наскільки солодке щастя,
та від того терпкішає кров у судинах ніби вино,
і лягає на шкіру тиша бронзовою засмагою,
що раніше була, як молоко, біла..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
..змінюєш мовчання на спів і бездашшя - на затишок,
бачиш, дівчинко, ти спіткнулась - і впала до міцних чоловічих рук,
і грають під шкірою тверді, наче камень, м'язи,
та серця м'яз, ніби свіжоспечений хліб, м'який..
тепер знаєш, як один вечір здатен змінити усе життя,
як хмари раптово зникають і прорізається лезом сонце,
варто було лиш підняти очі
на того, хто завжди був поряд..
цілуй підборіддя і губи, торкайся подушечками пальців кадик,
дякуй йому за те, що щаслива,
і дякуй тому, хто зник,
аби з'явився мужчина, який здатен тебе захищати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
ти - мій ручний білий ведмідь,
живе пульсуюче серце крижаної Антарктиди,
що так довго й терпляче за мною йшов,
бо направду прирученим звірам не потрібно нашийника -
вони йдуть за запахом, інстинктивно.
бачиш, я врешті-решт вирізнила серед білих снігів
твою ще білішу постать,
бачиш, я горнуся до твого хутра -
мені холодно, зігрій мене, ведмедю.
твоя безпечна і водночас загрозлива тиша
промовиста як хрускіт сніжинок
і льодяних дзвіночків,
бачиш, ведмедю, у мене немає ножа,
аби захищатись,
я - ідеальна жертва,
ведмедю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500872
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.05.2014
..і ти оживаєш потроху, намащуєш сметаною опіки,
розгортається серце медузою і прозорішає з кожним днем,
долинають з-за спини кулеметні черги й гарматні постріли,
що охрестили тебе вогнем і димом..
і вже неважливо, хто вклав тобі у долоню холодне залізо,
коли жертва стає убивцею, а убивця - жертвою,
бо знаєш одне напевне - якщо хліб надто черствий,
треба окропити його водою..
а краще - вином.
і гострішає зір у темряві,
і твердішає голос у тиші,
коли любиш, втрачає сенс як любити -
взаємно чи
не.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
..а в тебе вдома ластівка в'є гніздечко в кутку кімнати,
як спокій на дні душі,
знаєш, копилку серця варто інколи розбивати,
аби знов віднайти вкрадену монету щастя..
відчуваєш, як пахне нагрітим сонцем газетним папером в кіоску навпроти,
підкладаєш теплу долоньку під щоку замість його плеча,
по цеглинці збираєш зруйнований міст пам'яті
і складаєш із них буквар
спогадів..
вперто б'ється комаха у скло перламутровою намистинкою,
так само твоя любов - завжди вперто жива,
обіймає руками повітря
і торкається білих пір'їнок хмар..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
..ніби нічна орхідея розквітаєш над вечір і в'янеш під ранок
щоби не чути і зовсім не чули
шила собі підвенечну сукню із пелюсток сакури
а пошила саван..
секрет у тому аби якомога глибше видихнути і - не вдихнути
бо від занадто тісних обіймів ламаються ребра
і лускає серце ніби повітряна кулька
від найменшої подряпини..
випручуй стиснуті в кулаки затерплі пучечки пальців
під яким би кутом не креслити
ніколи не перетнуться дві паралельні лінії
є ще одна таємниця яку ти й без мене знаєш
просто люби
ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
что с тобой что без тебя
одинаково пахнет постель хлороформом
покрывается душа синяками как тело загаром
мальчик мой мы с тобой заигрались
мне таких игрушек не нужно и даром
наливаешь воды со вкусом чистого спирта
знаешь как скрипит металл на зубах
от невыносимой жажды
подыхает лошадка от капельки никотина
от перманентной усталости любовь подыхает
сколько можно препарировать женское серце
и разглядывать тонкие трубочки капилляров
от такой веселой игры
можно повеситься
мне таких игрушек не нужно и даром
ладно бы возвращал все шурупики и пружинки
выводил из наркоза и щелкал пальцами
мол все в полном порядке
больше не будет ржаветь
и ломаться
нет сколько ненужных жертв и крокодильих слез
выжатых из себя стихами
умывай ладошки
Понтий Пилат
мне таких игрушек не нужно и даром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500183
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.05.2014
..і знову безсонна ніч розкриленою палітуркою над головою
міняться перламутром зорі і складаються у друковані тексти
які жодним чином не виправдовують
хоча б одну із репресій
скоєних проти любові..
чуєш як тремтить тиша надломлена спрагою голосу
і скисає поволі ніжність немов молоко у материнських грудях
допоки ми незнати заради і проти чого боремось
хтось підраховує наші шанси
і прогнозує
повну відсутність тепла.
час загинає кутики на сторінках із щоденника пам'яті
з чим до мене прийшла - з тим тебе і відпускаю
моя передчасна маленька дівчинко
що ще не родившись
вже помирає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
бачиш як розповзаються тіні по дальніх кутках кімнати
під кожним ударом блискавки
і піднімається на ноги реанімована ніжність
ледве забивши коліна..
найкращі ліки - це настояні на мовчанні вірші
пряжене молоко тепла найрідніших і люблячих
варто лише зняти затісні босоніжки
аби відчути
як нагрітий сонцем асфальт попід кожним кроком
пульсує..
ця любов була сильніша за нас
людина - надто недосконале горнятко у руцях Бога
тріскає глиняне серце
від надміру любові..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
обещал
но осыпаються крылья с татуированных предплечий
догорает во рту звезда черным золотом
накрываю ладонью опустевшее слева гнездо
до следующей
цвет волос и ногтей цветом ночи
так легче прятаться среди цинично-черничных текстов
моя нежность уже не просит помощи
диагноз окончательно
бесчеловечен
так легко опоздать когда спешить некуда
тянется час за часом мантра терпения
мне еще одну чашку пожалуйста
черного крепкого
уединения
веришь не веришь
твоя любовь всегда была атеисткой
отрицала саму себя каждым словом
женщине легче поверить
женщина ведь на все готова
а теперь коллекционируй стихи
мертвых бабочек чувств
окаменевших жуков желаний
вот тебе еще одна бабочка -
поцелуй на прощание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499900
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2014
[i]- Стул может любить?
- Конечно нет.
- Так зачем обижаться на того, кто не умеет любить?[/i]
***
наблюдаешь как постепенно седеют волосы у отражения в зеркале
как углубляются паутинки морщин после каждой бессонной ночи
если мужчина забывает целовать ладони любимой
рано или поздно ладонь ляжет на кожу пощечиной..
держи ровной осанку и подбородок повыше
завязывай с алкоголем и сигаретами и теми кто называет себя "друзьями"
когда тебе тридцать
все чаще чувствуешь себя одиноким
и все реже радует утро
с тяжелым металлическим привкусом.
остается лишь разбитая каблуками пыль стихов
на влажном асфальте бумаги
и женский голос
что до сих пор говорит даже в своем молчании..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499737
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 18.05.2014
той хто звик рахувати хвилини як гроші заощаджені банком
знає все про сьогоднішній курс валют і кількість відсотків
окрім того що кохану жінку не оплатити кредитною карткою
можна купити айфони парфюми авто соболині хутра
от тільки найдорожче не купиш..
так боявся втратити власність
день за днем відчайдушно боронив хоч яку але - автономію
коли мужчина бачить у жінці ворога
рано чи пізно він закохується..
але в неї вже немає сил воювати.
і розсипається з рук косметика ніби те що будувалось довго й старанно
та розтануло ніби сліди на піску із першою хвилею
любов не має нічого спільного з економікою
я віддаю тобі те що взяла у кредит
та йду банкротом
але вільною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014
..не дивитись у дзеркало аби не злякатись хижого погляду
що наче скальпель розрізає чужі грудні клітини
ідеальний мужчина як ідеальне плаття
пасує як власна шкіра
і на ньому немає цінника..
залишай у вчорашньому дні зів'ялі троянди спогадів
що вже не розквітнуть знову якою б живою водою їх не кропити
найбільша прикрість у тому
що кожен вкладає свій власний зміст у слово "любити"..
важливо мати дах над головою
але інколи стеля тріскається ніби тонка шкаралупа
і є такі тріщини що вже не замазати штукатуркою
тільки змінити квартиру..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
..а відстань більше не має над нами жодної влади,
далеко за північ відпливають у небо паперові кораблики снів,
осипається листя із зімлілих долонь дерев, ніби краплені карти,
аби потім травою крізь грунт прорости..
єдиними свідками нашого злочину є просотані димом стіни,
підслуховує ліжко кожну із вкрадених таємниць,
дім - це храм, де сходить з ікони Діва Марія,
аби побути з коханим мужчиною віч-на-віч..
перекреслюй мовчання легким, наче видих, словом,
допоки живчик пульсує під шкірою, ніби мале змієня,
тиша стелеться попід ноги турецьким шовковим килимом,
аби ми вишили свої імена
поряд..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
..і коли западає мовчанка каменем на дно слухавки
стріляє так часто у грудях ніби зняли з запобіжника
у нашій квартирі суцільні дрімучі сутінки
що важко згадати який сьогодні день тижня
субота чи понеділок..
затягнена передмова тепла як натяк що час припинити чекати
і так дійсно легше ігнорувати стрілки годинника
від утоми твій голос трохи хрипить і картавить
а мені здається то великий пухнастий кіт
муркотить на колінах..
єдина наша провина у тому що ми без пам'яті любимо
бог занадто ревнивий аби пробачити нам цей гріх
але якщо і досі легені розтягуються немов стулки акордеонові
значить ми ще живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
ніч загортає твоє стомлене тіло у простирадло як подарунок
так тихо що можна почути як тромбується у судинах кров
що від довгого терпіння і сподівання стала кислою ніби лимон-
ний сік
коли розчавити груди..
мужчини що байдужі до всього без присмаку сексу
ховають в манжетах сорочок по євро на кожну хвилину часу
дівчинко їхні слова не варті і поржавілого центу
коли не стосуються політики нафти чи газу..
тримай при собі свою тишу напівдике напівприручене кошенятко
лише інколи відпускай з ланцюга
найтяжче знову навчитися довіряти
коли вже по лікоть відтята рука
що хотіла погладити..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
ми перебудемо ці тортури мовчання ніби обітницю німоти
страх бути почутим зашиває нитками рота
все що б ми не сказали наразі ні я ні ти
буде використане проти..
закрадається сумнів під комір ніби павук
у найглибший з куточків серця
якщо достигле яблуко падає нам до рук
значить воно підточене червом..
часто повторюване знецінює власний зміст
і сиплеться сиплеться сиплеться крізь пальці пісок літер
якщо дійсно є що сказати то говори
коли слово є важливішим за тишу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
пташине місто приймає нас під крило і курличе травневими грозами
коли сили залишилось ледве на дві затяжки
якщо краплини по тілу ніби прозорі мурахи повзають
значить врешті-решт небо над нами зжалилось
і заплакало..
досить знайома картина безсонна ніч у чеканні зустрічі
муркотить холодильник ніби спляча на грудях кішка
інколи нам просто не вистачає рішучості
розірвати обридле намисто
що заважає дихати..
це лише тіні людей із правом самим відкидати тіні
наче всередині вимкнули світло за заборгованість
краще хай серце болить
це не значить що воно хворіє
це значить воно знову народжується..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
і все стає очевидним під ранок
повертається заблукана тінь до свого тіла прочанкою
не повертається тільки час
і те що дозволило з легкістю себе втратити..
день починається як ланцюжок на шиї золотим хрестиком
на сьогодні нам вистачає кави і цигарок і цього досить
у цій країні аби бути хорошим письменником
(потрібно лише народитись хлопчиком)..
а тобі не пощастило зі статтю
а може не пощастило з країною
в усякому разі завжди є слова мовою
зрусифікованою напівзміненою
та все одно по-жіночому дикою..
хтось розливає ще пляшку та ми й без вина винуваті
у тому що надто багато було сказано вголос
а опісля лишається гіркий і пекучий осад
який не розмішати
ложечкою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
місто ховає тебе в одній із кишень будинку
самотній затишок відлюдькуватого Бродського
все що маєш це невгамовний дощ за вікном і поламаний зонтик
згорнений у сувій ніжності..
коли здавалося все що можна було втратити втрачено
раптом так невимушено і легко дихається
і рибина у грудях ніби в акваріумі
плещеться та вистрибує
із води що навчилась плакати
ще не зумівши стати солоною..
вітер колише фіранки і вистукує по підвіконню
пальцями..
просто вчасно треба зізнатись що найтяжча брехня
коли обманюєш самого себе
залишається звичка із якою необхідно розстатись
бо невзаємна любов шкодить серцево-судинній системі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
надмірне щастя завжди непристойне у власній відвертості:
мулить око, ніби коротка спідниця, усім, хто поза, -
вони відчувають себе причетними до якогось страшного злочину
свідками..
розкажи мені, як це бути похороненим заживо
у труні, що має форму власного тіла,
як себе із дитинства привчав бути циніком,
аби менше боліло..
і все було даремним - невдалими спробами хлопчика
затиснути серце як черепашку у панцир,
бо на світанку верталась вона із усмішкою на губах,
і тріщала броня по швах, не витримуючи натиску..
ці твої іграшкові стволи і гумові кулі,
пластмасові танки і штучні сльози
можна пробачити, бо коли направду війна -
ніхто не вертається переможцем.
надто багато втрачено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
нам так часто трапляється все починати наново:
викидати поїджені міллю плаття із шафи, ніби колишніх коханців,
і від того душа у власному тілі почувається майже голою,
без суглобів і м'язів..
стерегтися надміру правд напівсказаних і напівнедосказаних,
а у випадку небезпеки - перерізати їм горло,
бо, як правило, якщо кров на губах не перетворюється на молоко,
рано чи пізно молоко стане кров'ю..
їх так багато, що ходять навшпиньки поза спиною,
шикають і штовхаються, тицяють в серце брудними пальцями,
а варто лиш озирнутись - те, що нібито мало голос,
почне заїкатись..
нам потрібні усього тільки тиша і час, як протизаплідні пігулки
від ранньої старості двох взаємних минулих.
любов саме тому безкоштовна, що вона безцінна.
і саме тому вільна, що завжди безпритульна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
а в неї терпіння капронове, ніби чулки, тягнеться вперто, але ледве зачепиш нігтем - пускає стрілки,
здавалося б, скільки разів прощались ніби востаннє і зустрічались так, ніби вперше,
та все одно залишається та людина, яку носиш у серці, мовби в кишені,
і яку, ніби цвях, звідти ніяк не витягнеш..
щовесни вона змінює зачіску гейби себе і починає мріяти,
що колись вона напише картину, займеться танцями чи опублікує книгу,
у якій жінки - це голосні, а мужчини - приголосні,
зв'язані міцно не сексом, а синтаксисом,
із вашим спільним фото на обкладинці..
а поки вона перекреслюватиме все написане, тобто редагуватиме власне минуле,
ти рахуватимеш пропущені виклики і розстібатимеш гудзики,
знаєш, скаже вона, цілуючи,
аби пізнати жінку, не достатньо стягнути із неї трусики..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
- Роздягайся, - це те слово, від якого в мене з дитинства пересихає у роті і терпне тіло. Вперше я його почула від свого батька, коли мені ще не виповнилось п’яти років, - мати померла очікувано, довго, але безнадійно тримаючи двобій із хворобою: в неї був рак грудей. Пізніше я зрозуміла, що хворобу можна було зупинити, якби вчасно провели операційне втручання, але мати була однією з тих жінок, які вперто думають, що нестача грудей, тим більше однієї з них, зробить їх якщо не виродками, то мужоподібними. Небажаними. Краса переважила на терезах здоров’я, а згодом не стало і терезів.
Не знаю, чи вмовляв мій батько зробити операцію, все одно те, певно, було марною справою: жінки інколи так само невблаганні щодо своїх принципів, як і чоловіки, якщо не більше. Але я відчувала, що він її любить. Можливо, більше тіло, аніж душу. Та любов залишається любов’ю, навіть коли суперечить власному змістові: нитка є ниткою, бавовняна вона чи шовкова. Суперечність – не завжди заперечення.
Тієї ночі я прокинулась від страшного сну – тисячі чужих долонь хапали мене за шию, плечі, стегна… Цей сон лякав мене з регулярною циклічністю впродовж всього мого дорослішання. Мокра від поту , я встала з постелі і пішла до батьківської спальні, аби залізти під ковдру, притуляючись до мами і тата. Вже у коридорі щось мене насторожило – звичайну, домашню тишу час від часу розбурхували тонкі жіночі схлипування. Остаточно перелякана, я застигла на порозі кімнати. У дзеркалі трюмо, майже навпроти дверей, я побачила батьків. Мама сиділа зверху, вигнувши спину і закинувши голову назад… Довге чорне волосся розметалося між лопаток, кінчиками сягаючи зім’ятого простирадла. Батько тяжко дихав і щось шепотів, цілуючи випнуті груди…
Деякий час після маминої смерті він тримався, як міг. Працював, виконував усю хатню роботу – прав, прибирав, мив посуд, - все те, що раніше робила мама. Став напрочуд лагідним, аби я не відчувала дефіцит жіночої ласки. Намагався бути мені за двох батьків. І це в нього непогано виходило.
Пам’ятаю, як вперше при ньому приймала ванну – за життя мами він ніколи до того мене не купав. Попробувавши ліктем воду – чи не гаряча – він сказав, ніяково опускаючи очі:
- Ну що…роздягайся.
- Але раніше мені допомагала мама!
- Добре, але наступного разу ти будеш це робити самостійно. Ти ж вже доросла дівчинка, правда?- сказав він, розстібаючи ґудзики на моїй сорочці.
Не менше він ніяковів, коли намилював мене, а потім витирав рушником, що досі пахнув маминими парфумами. Згодом, після кількох разів купань, ця ніяковість поступово щезла.
Йшов час, я дорослішала, пішла до початкової школи, потім – до середньої… Жінки у нас вдома не з’явилося, зате регулярно з’являлися порожні пляшки, а попільничка під кінець дня наповнювалась догори, так що недопалки випадали з неї на стіл. Батькове обличчя часто розкреслили глибокі зморшки – ознака його багаторічного смутку. Купатися я стала сама – певно, батько вважав мене вже досить дорослою, принаймні, для цього. Але під кінець тижня, щоп’ятниці ввечері, він кликав мене до себе і наказував роздягнутись.
- Я хочу подивитись, як ти розвиваєшся.
Від нього тхнуло алкоголем і сигаретами, але я слухняно розстібала і скидала із себе сорочку. Я просто не знала, що у 14 років роздягатись у присутності батька – непристойно. Не потрібно. Заборонено. Це ж був батько. Мій батько.
Тоді він блискучими від сп’яніння очами жадібно дивився на мої груди, що вже округлились і набули форми. Він торкався їх шкіри цупкими пальцями, від того соски миттєво тверділи і настовбурчувались.
- Ти дуже схожа на свою мати, - повторював він, - неймовірно схожа…
Незабаром його не стало – повертаючись додому якоїсь з наступних п’ятниць, він не завважив авто, переходячи на інший бік вулиці. В мене часто перед очима проступає картина – пізній вечір, пішохідний перехід, ледь освітлений блимаючим ліхтарем, швидке авто і різко піднятий погляд батька на світло фар… Думаю, в ту мить він уже обіймав маму.
Цього року мені виповнилось 26, вже чотири роки я одружена з чоловіком, котрого люблю і який щоночі наказує мені роздягнутись. Нещодавно в мене виявили рак. А місяць потому я дізналась, що вагітна. Зараз я сиджу в лікарняній палаті, очікуючи черги на аборт.
Я не хочу, аби моя дівчинка була схожою на мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487320
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.03.2014