Любомир Винник

Сторінки (2/137):  « 1 2 »

Не моя

Покривається  мороком  всесвіт  і  йде  на  дно.  
Розкриваються  в  нього  рани,  а  з  ними  -  я.  
І  мені  тут  так  холодно  й  темно,  бо  все  одно,  
хтось  сказав,  тобі.  Страшно,  ти  більше  не  моя.  

Я  не  вірю,  хоча  по  шкірі  -  мороз  і  лід.  
Я  не  вірю,  хоча  у  світу  мета  одна.  
Я  кричу  "ти  куди?",  але  ти  покидаєш  мій  світ.  
Я  без  тебе  -  на  дно,  я  вже  майже  торкаюся  дна.  

Бо  в  тобі  вся  любов,  бо  насправді  ти  є  любов.  
Бо  я  бачу  це  все,  як  дивлюсь,  у  твоїх  очах.  
Тут  без  тебе  я  стільки  втратив  і  запоров,  
тут  без  тебе  мені  повільно  з'їжджає  дах.  

Бо  усе  це  не  варте  стукоту  між  ребер.  
Бо  усе  це  без  тебе  марно,  усе  дарма.  
Закриваю  долонями  очі  -  нема  тебе,  
і  вже  більш  не  відкрию,  на  жаль,  бо  мене  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017


Дійсність

У  тобі  не  світи  -  космос  
у  мені  не  річки  -  море  
хтось  про  нас  написав  story  
хтось  про  нас
це  хтось  з  нас
Хто  з  нас?  

заблукати  в  тобі  -  хочу  
розтектись  по  тобі  -  треба  
бо  затісно  вже  серцю  в  ребрах  
бо  ти  знаєш,  моя  хороша
що  коли  закриваю  очі  
і  коли  відкриваю  серце  
так  болить,  що  не  гріх  вмерти  
так  немов  я  увесь  -  скотчем

Але  вмить  ти  -  рука  -  волосся  
і  оголюєш  плечі,  шию  
і  без  тебе  я  вже  не  вмію  
і  немає  мене
і  ось  я  

І  немов  помирає  вічність  
і  нехай  вибухає  сонце  
ми  виходимо  із  пропорцій  
і  малюємо  власну  
дійсність

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2017


Крізь міста

Пам'ять  зберігає  аромати

Щирість  можна  вилити  в  листах

Шкода,  що  не  можна  обіймати  

міцно

ніжно

тепло

крізь  міста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017


Забути

Минули  морози.  Літо.  Вона  розквітла.  
Ця  ніч  наливає  спокою  аж  по  вінця.  
Я  знаю,  що  в  темряві  тій,  що  Вона  боїться,  
є  хтось,  хто  веде  за  руку  Її  до  світла.  

Є  хтось,  кому  всі  секрети  -  тепер  так  звично  
(Від  цього  пульсує  болем  ,чомусь,  у  скроні).  
У  холод  хтось  зігріває  Її  долоні.  
У  спеку  -  цілує  вітром  Її  обличчя.  

В  очах  в  Неї  досі  сховані  океани,  
але  в  них  все  менше  солі,  все  менше  льоду.  
Я  знаю:  якщо  пірнути  якось  в  ту  воду,  
вона  залікує  всі  найстрашніші  рани.  

Коли  Вона  йде  -  я  чую  удари  серця.  
Цей  звук  облітає  навіть  найвищі  гори,  
так,  наче  це  Хтось  із  неба  до  нас  говорить...  
Чи,  може,  мені  одному  це  все  здається  ?!  

Хто  бачив  Її  -  не  зможе  зірвати  пута.  
Так  важко  впинявся  сон  і  в  моїй  постелі  ,  
бо  образ  Її  малювався  на  стінах  і  стелі.  
Таких,  як  Вона,  забувають  ...  
Таких,  як  Вона,  забувають  ...  
Таких,  як  Вона,  забувають  ...  
й  не  можуть  забути...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2016


Так багато на світі щастя, а ми сліпі

Так  багато  на  світі  щастя,  а  ми  сліпі.
Припинили  радіти  зорям  над  головою.
Раптом  звикли  усі  ділити  слова  на  пів.
Не  діли  моїх  слів,  як  почуєш,  що  я  з  тобою!

Прокидаємось  зранку  вдягнені  в  сірі  дні.
Ми  забули  давно  -  не  всім  нам  пасує  сіре.
Є  ще  речі,  що  мають  бути  завжди  в  ціні.
Вір  мені,  як  ні  в  кого  більше  не  маєш  віри!

На  стіні  роздались  удари  із  часом  в  такт.
Десь  всередині  нас  безперервно  лунають  війни.
Ти  відчуєш  якось  -  втрачає  опори  дах,
я  прийду  і  зведу  для  тебе  найкращі  стіни.

Ми  невпинно  когось  шукаємо  у  житті
чи  на  себе,  а  чи  на  когось  вже  надто  схожих.
Так  багато  в  житті  хороших,  та  всі  не  ті.
Я  б  хотів  стати  тим,  але  вибач,  на  жаль,  не  можу.

Глянь  довкола,  у  нас  безмежно  красивий  світ
Та  в    невдачах  своїх  звинувачуємо  погоду.
Біль  і  сум.  Повна  гучність.  Сльози.  І  на  repeat.
Я  ж  для  тебе  попрошу  в  неба  нову  нагоду  !?...

Так  багато  на  світі  щастя,  а  ми  сліпі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682596
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.08.2016


Кучеряве сонце

На  ранок  до  мене  сонце  так  ніжно  тулиться
і  я  відчуваю  на  собі  хвилясті  промені.
Хай  заздрить  мені  там  за  вікнами  сіра  вулиця  -
думки  мої  всі  аж  по  зав'язку  світлом  сповнені

Це  світло  стікає  в  очі  по  скронях  і  вилицях.
На  серці  у  мене  давно  так  сніги  не  танули.
Якби  я  вмів  плакати,  точно  би  сльози  лилися
і  серед  кімнати  розквітнули  б  свіжі  пагони.

І  було  б  усе  навколо  пахучо  й  зелено,
так  добре  і  свіжо,  мов  навесні  після  повені.
Я  радий  ,  що  тут  і  зараз  нам  бути  велено.
Я  радий  ,  що  відчуваю  ці  світлі  промені

І  знову  між  нами  час,  мов  дугою,  вигнутий.
І  знов  достигає  цвіт  на  тендітних  китицях.
Найменше  за  все  я  б  хотів  цю  кімнату  покинути,
але  не  знаходжу  причини,  щоб  залишитися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


Тримайся, маленька !

і  хай  у  житті  нам  лишився  останній  крок,
хай  зло  є  на  світі  і  люди  безмежно  лукаві,
хай  небо  не  завжди  буває,  як  сонце  яскраве,
тримайся,  маленька,  я  знаю,  все  буде  ok!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016


Крижаний океан під віями

Крижаний  океан  під  віями  -
до  кісток  пробирає  холодом.
Ми  у  душах  любов  посіяли,
та  насіння  ніяк  не  сходило  

Поцілунки  дощами  спраглими  
всі  поля  наших  тіл  воложили.
Ми,  здавалось,  одного  прагнули.
Ми  здавалися  надто  схожими.

Коли  день  пролітав  над  стріхою  
і  мене  огортало  мороком,
ти  була  неземною  втіхою,
ти  була  найлютішим  ворогом.

В  наші  двері  вривались  сутінки,
танцювали  на  наших  вулицях.
Їм  немає  де  жити  буцімто.
Світ  наш  меншав  і  я  сутулився.

І,  здавалося,  геть  не  дихав  я,
бо  для  тебе  беріг  повітря  і  
бо  мене  вже  цей  світ  так  виховав,
а  мій  світ  у  тобі,  повір  мені.

Крижаний  океан  під  віями...
А,  ти  знаєш,  і  біс  з  тим  холодом!
Ми  у  душах  любов  посіяли,
та  насіння  ніяк  не  сходило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016


І ось…

зі  мною  за  тебе  побились  усі  мої  ангели
безжально  рубали  ножами  по  клітці  із  ребер
а  звідти  на  волю  вмить  вирвався  лютий  Цербер
і  ось  вже  без  крил  мої  ангели  -  крила  зламані
і  ось  я  без  тебе

01.01.2016
©  Dreamer

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016


…Я був собою

Коли  я  приходив  до  тебе,  я  був  собою,
я  забував  усе  ,  що  зі  мною  було  до  того,
що  на  світі  є  війни,  життя,  наче  поле  бою,
кораблі,  літаки,  моря,  океани,  дороги.

Коли  я  приходив  до  тебе,  усе  зникало,
що  могло  принести  мені  будь-який  біль  чи  шкоду.
Ти  мене  лікувала  і  склеювала  дзеркала
всі,  що  я  розбивав.  Ти  ховалась,  та  я  знаходив.

Тільки  я  знав  завжди  де  потрібно  тебе  шукати,
хоч,  по  суті,  тобі  ніхто  я,  чужий,  сторонній.
Бо  якими  б  міцними  не  були  думки-канати,
ти  їх  рвала.  Бо  краще  -  воля,  аніж  -  в  полоні.

Ти  любила  осінні  парки,  вечірню  осінь.
Цих  дволиких  людей,  що  навколо,  минала  б  тричі.
От  згубитися  б  знову  вкотре  в  твоїм  волоссі!
От  відчути  б  твою  долоню  знов  на  обличчі!

Щоб  забутися,  щоб  забути  про  все  на  світі,
що  життя  -  це  театр  і  всі  захопились  грою.
Так  набридло  між  манекенів  повільно  тліти.
Хочу  знов  спалахнути  хоч  би  на  мить  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2016


В моєму мозку - вибухи

В  моєму  мозку  -  вибухи.
В  твоїх  очах  -  кришталь.
Я  просто  хочу  вибути  
у  їхню  синю  даль.

На  верх  до  тебе  -  сходинки
знов  лічені  пройти.
Як  тілу  неба  -  родимки,
мені  потрібна  ти.

Вітри  -  ногами  босими.
Зима  -  сніги  мете.
З  тобою  бути  б  в  осені!!!
Без  тебе  -  все  пусте...

Текти  б  твоїми  ріками
між  дивних  берегів,
я  б  небо  під  повіками
твоїми  сам  зігрів,

щоб  більш  воно  не  злилося,
не  плакало,  дощем
по  скронях  і  по  вилицях
стікаючи,  а  ще

тебе  торкатись  подумки...
Та  як  тебе  знайти?!
Як  тілу  неба  -  родимки,
мені  потрібна  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016


А без тебе паршиво дихати

я  тобі  припинив  зізнаватися
як  без  тебе  паршиво  дихати
як  у  дні  понеділок  -  п"ятниця
ти  мене  розбиваєш  вихором

і  я  наче  герой  із  коміксів
все  рятую  думки  на  згарищах
бо  в  тобі  заблукавши  повністю
дочитавши  про  тебе  повісті
загубивши  уламки  совісті
розумію  буквально:  важу  ще
щось  для  тебе  по  правді  кажучи  

та  щораз  мої  пальці  -  струнами
зачіпають  акорди-терції
і  виходять  пісні  похмурими
адже  ти  в  голові  і  в  серці  і  
все  ховаєшся  десь  за  мурами
обростаєш  щораз  фортецями

а  без  тебе  паршиво  дихати
я  давно  припинив  зізнаватися
як  у  дні  понеділок  -  п"ятниця
ти  мене  розбиваєш  вихором.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015


Коронована

розсипаю  по  небу  зерна  і  знову  Ти  
проростаєш  у  ньому  світиш  найяскравіше  
а  мені...  а  ти  знаєш  мені  і  не  треба  більше  
в  цьому  світі  так  мало  світла  тому  світи!

і  хай  заздрять  усі  ті  що  повзають  тут  на  дні
але  хай  це  буде  тільки  чиста  лиш  біла  заздрість
я  наївно  в  душі  розділю  із  Тобою  радість
буду  вірити  в  те  що  Ти  світиш  лише  мені

коронована  мною  цілована  -  тільки  сон?
присягаю  служити  честю  Твоїй  короні!
тепер  хтось  а  не  я  зацілує  Твої  долоні
хто  з  Тобою  за  мене  розділить  наш  спільний  трон?

і  коли  небо  вибухне  зорями  знов  уночі
і  земля  поглинатиме  вкотре    солону  вологу
це  за  Тебе  так  щиро  я  дякую  Господу  Богу
що  аж  ллються  на  землю  від  (болю)  щастя  ці  сірі  дощі

бо  нехай  я  посію  на  небі  мільйони  вогнів
і  нехай  поцілує  тебе  хтось  ніж  я  ніжніше
Ти  щаслива!?  мені  Ти  це  знаєш  не  треба  більше
буду  вірити  в  те  що  Ти  світиш  лише  мені

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Потяг

Рятую  Тебе  від  словесних  моїх  атак
(я  звик  рятувати  себе  і  від  себе  людей)
 ok
заплющую  очі  
                                       спонтанно
                                                                         і  бачу  як
Твій  потяг  до  мене  
                                                         на  швидкості
                                                                                               сходить  з  рейок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015


Вулиці

Вчора  була  прекрасна  ніч.  Я  читав  свої  вірші  вулицям,
і  від  слів  вони  гнулись,  немов  їм  зводило  судоми.
Замерзали  зірки,  зірки  плавились  і  стікали  до  мене  в  очі.
Небо  хмурилося,  небо  вітром  на  мене  дулося.
Я  думками  торкався  тебе  (небезпечно)  і  це  вагомо.
Люди  бачили  це,  це  здавалось  до  біса  збочено.

Я  дивився  крізь  них,  бачив  їхні  судини  звужені  -
надворі,  може,  -  нуль,  хоч,  напевне,  на  градус  нижче.
Хтось  ховався  в  обіймах,  а  хтось  зігрівався  пивом.
В  цьому  місті  усі  до  одного  безмірно  збуджені,
всі  потонуть  у  ньому  -  Титанік  з  дірявим  днищем.
Я  готовий  тебе  рятувати,  бо  це  важливо!

За  цю  роль  я  не  матиму  оскара,  як  і  за  будь-яку  іншу.
І,  можливо,  лишусь  під  уламками...  може  не  виживу.
Ти  мене  не  шукай  і  не  плач,  не  карайся  за  мене.
Ну  а  поки  я  тут,  до  безтями  закоханий  в  тишу
(я  завжди  так  шалено  захоплений  тишею).
Вулиці.  Місто.  І  ти...  ще  течеш  в  моїх  венах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2015


Ніде у всесвіті

Я  бачив  сон,  наче  мої  зіниці  звузились,
наче  тебе  немає  зі  мною  ніде  у  всесвіті.
Холонули  пальці  і  божеволіли  вулиці,
зникали  дороги  й  вважалися  зниклими  безвісті.

Я  бачив  сон,  він  вплітався  у  мене  римами.
І  я  почувався  ними  прошитим  і  скованим.
Я  кричав  на  весь  світ,  що  ні  в  чому  з  тобою  не  винні  ми,
і  шукав...  і  просив  показати  куди  тебе  сховано.

Лиш  мовчали  міста  і  сміялись  вітри  деревами.
Де  я  тільки  не  був:  світлиці,  церкви  чи  келії,
всі  сліди  і  всі  згадки  про  тебе  були  вже  стертими...
Але  пальці  мої  відчували  твої  епітелії.

Та  тебе  не  було  біля  мене  ніде  у  всесвіті..
Я  труїв  своє  тіло  безжально  смертельними  згубами,
щоб  згубитись,  як  ти,  і  вважатися  зниклим  безвісті...

...Я  бачив  сон,  наче  мої  зіниці  звузились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


Клінічна смерть

Засинає  твій  день.  Я  в  тобі  засинаю  теж.
Я  ненавиджу  сни,  бо  без  тебе  вони  чужі.
Ти  у  них  не  приходиш.  Я  кличу,  та  ти  не  йдеш.
І  у  горлі  так  тісно  -  стискають  думки-вужі.

Спить  Франківськ  в  моніторах  обдертих  віконних  рам.
Він  горить  і  мене  так  печуть  ці  його  вогні.
"Ти  є  ти",  "бо  то  ти"  ,  а  все  інше  -  дешевий  спам,
і  я  злюсь  на  всіх  тих,  хто  збуває  цей  спам  мені.

Шкода  наші  сліди  забувають  асфальт  і  брук,
шкода  очі  твої  забувають  -  мої.  І  як
в  цьому  місті,  так  рідко  торкаючись  твоїх  рук,
не  дозволити  тобі  забути  моє  ім"я?

Вже  за  кілька  годин  витреш  з  вікон  небесний  пил.
Так  багато  хотів  ще  сказати,  але  не  смів,
бо  у  Бога  для  тебе  вимолював  стільки  сил,
щоб  змогла  ти  повірити  щирості  моїх  слів.

А  тим  часом  твій  сон  вже  поглинув  мене  на  чверть.
Я  ненавиджу  це,  як  найгірший  момент  в  добі.
Засинаю  в  тобі  -  це  звичайна  клінічна  смерть.
Але  я  ще  живий  і  ще  досі  живу  в  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015


Все "якось так"

Стоять  міста.  І  ніч.  І  я  .  І  ти.  
І  ти  в  мені.  Спалахуєш.  Війна.  
Зіткнулись  два  роз"ятрені  світи.
Розбиті  і  роздерті.  А  ціна?!

Все  "якось  так".  Загублені.  Куди?
Нізащо  не  відпустимо  керма.
По  моїх  венах  кров"ю  -  поїзди.
Кінцева  станція  -  твій  світ.  Моя  тюрма.

А  потім  -  біль  і  небо  поміж  грат.
І  так  свого  чекатиму  кінця.
У  мене  в  грудях  б"ється  власний  кат,
що  не  впізнає  рідного  лиця.

У  ньому  залишилась  тільки  лють.
Назавжди  переплутались  сліди.
Чужі  сліди  кудись  тебе  ведуть
Чужі  міста.  І  ніч.  І  я.  І  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015


егоїзм

йди  на  світло!  -  там  буду  я
хоч  далеко  потрібно  йти
барикади  і  блокпости
в  егоїзму  -  моє  ім"я

перетнули  давно  межу
короновані  площі  міст
Ти  вдихаєш  мене  на  біс
і  випльовуєш  мов  іржу

а  довкола  чужі  хрести
рвуть  на  клапті  субот  й  неділь
але  все  ж  попри  страх  і  біль
Ти  продовжуєш  далі  йти

з  невідомості  чорний  кінь
сипле  іскрами  з-під  копит
Ти  злякаєшся  темноти
то  мене  полонила  тінь

не  лякайся  лічи  до  ста
я  ще  повністю  не  зів"яв
в  егоїзму  -  моє  ім"я
у  любові  -  Твої  уста.

©  Dreamer

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015


Родимки

Я  римую  тебе  у  розширених  моїх  зіницях,
коли  подих  зриває  всі  межі  твоєї  інтимності.
Я  вдихаю  тебе  і  твій  запах  мені  буде  снитися,
твої  очі  і  губи,  і  шкіра  у  колір  невинності.

Я  торкаюсь  тебе  -  і  мурашки  твоєю  шкірою.
Я  їм  заздрю  і  їх  з  тобою  надмірній  близькості  .
Я  не  вірю  тобі  -  я  у  тебе  безмежно  вірую!  
Ми  так  високо  вдвох  ,  а  довкола,  чомусь,  так  низько  всі.

Кожен  день  закипає  в  мені,  а  у  тобі  -  топиться.
Я  також  там  на  дні  буду,  певне,  колись  захований.
Але  поки  по  небу  сонце  так  спрагло  котиться,
не  боятимусь  вибухів  бурь  твоїх,  злив  і  повеней.

Бо  далеко  десь  там,  вже  на  станціях  наших  потягів
ти  в  мені,  я  в  тобі  загубились  надовго  подумки.
Нас  не  знайде  ніхто  поки  відблиски  наших  поглядів
так  шалено  і  палко  цілують  небесні  родимки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015


Хто допоможе нам?

Усі  мої  вірші  видохли  ще  десь  у  вересні.
Уся  моя  проза  -  десь  в  голові  заторможена.
Ми  з  тобою  розбиті.  Мов  діти,  голодні  і  немічні.
Перелякані  війнами  й  смертю  .  Та  хто  допоможе  нам?

Розлітаємось  небом  і  звідти  пекуче  світимо,
поки  темінь  нічну  не  виїсть  до  крихти  день  новий.
Скільки  світла  не  тим  було  легко  й  бездумно  віддано!
Хоч  вони  до  кінця  залишались  сліпими  й  темними.

Весь  цей  світ  йде  по  колу:  дороги,  станції.
Нас  друкують  фальшиві  поети  з  серцями  картонними.
Ми  з  тобою  у  ньому  є  вічно,  чомусь,  повстанцями.
Але  все  ж  прокидаємось  знову  світанками  сонними.

Тому  поки  пускаймо  глибше  у  землю  корені,
проростаймо  і  розростаймося  попід  сонцем,  бо
в  цьому  світі  ми  неодмінно  для  чогось  створені.
І,  можливо,  з  тобою  також  когось  ми  створимо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2015


Огидна осінь

Знову  осінь  мене  ламає,  неначе  хмиз.
Сіре  небо  вбивають  знову  скажені  хмари.
Сонце  тьмяно  так  світить  -  в  нього  розбиті  фари.
Я  лиш  крапля  дощу,  та  з  дощами  прямую  вниз.

В  цьому  фільмі  про  осінь  надто  багато  титр  -
Я  навчився  читати  і  найдрібнішим  шрифтом.
Я  бездарно  пишу.  (Трясця!)  знову  візьму  і  витру.
...Люди  в  масках  -  дешеві  люди.  Дешевий  спирт.

Починаю  з  початку  ...Сотні  байдужих  рис,
заколисані  вітром  мертві  безликі  тіні  
пролітають  ті  самі  дороги  без  долі  зміни.
А  я  крапля  дощу.  Тож  я  досі  лечу  униз.

Мій  політ,  наче  вічність,  справді  -  єдина  мить.
Вітер  скоро  візьме  у  танець  півмертве  листя.
Це  життя,  наче  сон,  і  мені  тут  так  мало  місця.
І  мене  колись  вкриє  пилом  забутих  полиць,

де  у  віршах  німих  воюватиму  знов  за  мир,
відкриватиму  правду  для  світу  давно  нехитру...

...Я  бездарно  пишу.  (Трясця!)  знову  візьму  і  витру.
...Люди  в  масках.  Огидна  осінь.  Дешевий  спирт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610328
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2015


Пам"ять

А  ти  була  до  відчаю  моя
І  я  твоїм  був  також  до  нестями
Єдине  фото  там  де  ти  і  я
Між  нашими  фальшивими  світами

Немає  ні  кордонів  ні  мостів
Ні  радості  немає  ні  печалі
Лиш  сотні  ненаписаних  листів
І  пам'ять  з  нержавіючої  сталі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015


Мертвий вірш

Де  на  землю  без  страху  падають  дикі  тіні,
де  ламають  вітри  нещадно  мости  й  кордони,
я  римую  рядки  і  словами  будую  стіни.
І  на  стінах  карбую  світу  нові  закони.

Де  стихають  моря  і  торує  хтось  знов  їх  води,
де  вивчають  на  пам'ять  Біблії  і  Корани,
я  готовий  від  злості  нищити  всі  народи,
що  не  вміють  читати  суті  поміж  рядками.

Ми  всі  ладні  проклясти  Богом  нам  дані  ролі,
боїмося  відкрити  очі,  долати  хвилі,
наче  стадо,  в  жорстоких  лапах  чужої  долі.
"Заслужили"  -  кимось  написано  в  нас  на  рилі.

І  поети  зі  страхом  знову  ламають  пера,
продаються  заради  слави  в  суспільне  рабство.
Я  чекаю  коли  настане  нарешті  ера,
в  якій  правда  буде  найбільшим  в  житті  багатством.

Та  набридло.  Я  вибухаю  на  всі  планети.
І  руйную  усе  навколо  одним  ударом.
Так,  бувають  в  житті,  напевно,  такі  моменти.
Це  на  мене,  мабуть,  вже  сходить  небесна  кара.

Де  на  землю  без  страху  падають  дикі  тіні,
наші  душі  давно  постали  страшними  жертвами.
Я  римую  рядки.  І  словами  будую  стіни.
І  народжуються  мої  вірші,  та  знову

мертвими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609465
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2015


Корозія

У  світі  фальшивих  дзеркал
камінням  впаду  при  дорозі  я,
бо  душі  людські  -  це  метал,
що  нещадно  зжерає  корозія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608054
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2015


Хто вони

Я  бачив,  як  тануть  вогні
і,  як  помирають  спогади.
Ті  спогади  ,  що  у  мені
горіли.  І  я  бачив  хто  вони.

Я  бачив  у  людях  людей.
Вони  помирали  і  танули.
Розчинявся  навколо  день,
мов  у  чаю  цукрові  гранули.

І  летіли  у  спини  ножі  -  
то  сміялись  дощі  сезонами,
я  не  бачив  у  людях  душі.
І  людей  я  не  бачив.  
Хто  вони?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015


Межа міцності

Напруження  твоїх  нервів  давно  перетнуло  усі  межі  міцності.
Ти  просто  чекаєш  останнього  збільшення  навантаження.
Не  мають  більш  жодного  значення  всі  твої  погляди,  мрії,  цінності
й,  тим  паче,  про  тебе  яке  в  кого  складеться  враження.

Довкола  наповнені  кров'ю  і  брудом  протести,  повстання,  вироки.
Кидають  за  грати,  вводять  в  оману,  що  зникли  безвісті,
продають  наші  душі  за  безцінь  дияволу  кляті  виродки,
віддаючи  себе,  мов  повії,  тій  самій  нечисті.

Надія,  яку  ти  міг  вкотре  втратити,  буде  останнім  незламним  стимулом.
Віра  у  себе  стане  єдиною  в  серці  цінністю.
І  хтось  небайдужий  крикне:  "Тікай,  щоб  в  безодню  тебе  не  скинуло!"
Тікати  -  останнє,  що  ти  робитимеш  перед  вічністю  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2015


Мріяти марно

Мріяти  марно,  якщо  ти  стоїш  на  місці,
якщо  твоя  лінь  зжерає  тебе  зсередини.
І  рвуться  на  волю  від  болю  скажені  демони.
І  ти  скаженієш  із  ними,  та  ти  у  клітці...

І  всі  безвідмовні  факти  втрачають  сенси.
І  знову  втікають  тіні  кудись  за  обрії.
На  кожному  кроці  полюють  душевні  злодії  -
збільшують  стаж.  Відповідно  заради  пенсії.

А  десь  там  у  світі  вмирають  митці-поети
Продають  своє  тіло  повії  -  до  біса  вульгарно.
А  ти  досі  мрієш...Ти  мрієш,  щоб  не  померти,
та  марно..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2015


А він…

Вона  була  до  біса  гарною.  І  він
беріг  у  шафі  всі  її  скелети.
І  підіймаючи  щораз  її  з  колін,
вдихав  життя,  як  вміють  лиш  поети.

Але,  ламаючи  мотиви  дивних  стін,
Вона  пішла  зі  спалахом  комети.
Вона  була  до  біса  гарною.  А  він
хотів  померти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015


Бо я не сам

Її  боліли  відстані  й  міста
і  дні,  які  тягнулися  роками.
Думки  втікали  в"язнями  із  камер,
ховались  у  спустошених  світах.

Кордони  розбивалися.  До  дна  
хтось  пив  її,  облизуючи  губи.
Мить  щастя.  Та  яка  цьому  ціна
у  світі  між  нащадками  Іуди?

Керована  інстинктами.  Куди
ведуть  її  дороги  мертвих  вулиць?
Стирає  дощ  роз"ятрені  сліди.
Ніч  сонце  до  грудей  Землі  вже  тулить.

І  байдуже,  що  літо  сліпить  дні,
бо  знищили  надію,  вбили  віру,
в  той  час,  як  інші  знов  міняють  шкіру  -  
святі,  немов  ікони  на  стіні....

А  я  б  її  знайшов,  зігрів!  Хоча  б
за  те,  що  в  її  грудях  б"ється  серце.
Ну  і  нехай  в  житті  я  просто  раб,
мій  голос  в  децибели  й  гігагерци

проллється  і  почує  цілий  світ.
Я  відбудую  свій  священний  храм!
На  зло  усім  спотвореним  богам  
залишу  на  землі  безсмертний  слід...

Бо  я  не  сам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2015


Без бою

де  сплітались  вокзальні  жили
поїздами  великих  зрушень
між  нервових  Твоїх  сполучень
Ти  зробила  мене  вразливим

розчинялись  вітри  у  хмарах
з  неба  сонце  палило  душі
Ти  ступала  немов  на  сушу
закипала  в  моїх  каналах

всі  довкола  вдягали  маски
розкривали  фальшиві  рани
і  вривались  у  Твої  храми
зазнавали  чомусь  поразки

я  освоїв  без  страху  лати
я  на  Тебе  пішов  війною
захопився  на  мить  тобою
і  збирався  завоювати...

та  чому  Ти  здалась  без  бою?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


На дні

Ні  тобі,  ні  мені  не  відомі  канони  сумні.
Я  іду,  ти  ідеш.  Ми  обоє,  здається,  на  дні.

Але  ми,  мов  вітри.  Ми  разом.  більш  нема  насолод.
Я  збудую  ковчег  і  з  тобою  піднімусь  на  борт.

І  хай  всі  королі  не  позбудуться  ницих  корон,
І  нехай  після  них  ще  мільйони  ступають  на  трон,

Хай  нещасні  собаки  гризуть  усі  наші  кістки,
Хай  з  годинників  наших  збігають  останні  піски,

Кожну  ніч,  кожен  день  на  борту,  заховавшись  від  злив,
Будем  в  Когось  просити  про  те,  що  ніхто  не  просив.

Може  Хтось  не  почує,  жаль,  наших  з  тобою  благань,
Ми  і  так  заслужилили  мільйони  страшних  покарань.

Корабель  наш  наткнеться  на  велич  збудованих  скель
Нас  з  тобою  затопить  безмежного  моря  пастель...

Я  іду,  ти  ідеш.  Ми  з  тобою,  здається,  на  дні.
Твою  руку  в  своїй  я  стискаю.  

Сміємось.  

Одні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015


Вампір (На дні)

Я  вріс  думками  тобі  під  шкіру.
І  ненароком  порвав  всі  нерви.
В  мені  збудилась  душа  вампіра.
У  тобі  -  стерви.

І  поки  я,  тамувавши  спрагу,
вбивав  твої  найніжніші  з  сутей.
Ти  здобувала  нові  звитяги  -
ставала  сукою...

Кімнати  страшно  змикали  стіни...
Закрив  всі  вікна  -  вбивало  світло.
Та  тому,  в  кого  немає  тіні
спасатись  пізно.

А  ти  відчула  нарешті  спокій.
Вмивала  душу  святими  правдами...
Та  в  ній  ще  я  є...
Хоч  десь  глибоко,
мов  на  дні
Маріанської
впадини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015


Лелеки

Лелеки  більш  не  полетять  на  Схід.
Для  них  на  світі  стало  менше  місця.
Безмежний  світ,  але  яка  різниця?
У  небі  став  коротшим  їхній  слід...

Лелеки  знову  втратили  свій  дім.
Сокирою  -  безжально  їм  по  крилах...
Червоні  маки  квітнуть  на  могилах,
Здіймаючись  до  сонця  з-під  руїн...

Лелеки  довіряли  геть  не  тим.
Та  краще  б  вже  не  вірили  нікому.
Тепер  дощі  у  небі  голубому.
І  сонце,  мов  не  було  золотим.

І  падали  планетами  з  орбіт,
І  гинули  і  ввечері,  і  ранком...
Лелеки  більш  не  полетять  на  Схід.
Та  проростуть  з  землі
червоним  
маком...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015


Геній

Я  далекий  від  геніальності.
Всі  мажорні  твої  тональності
перетворюю  у  мінор.

І  ще  більше  у  тім  трагічності,
що  в  мені  надто  мало  вічності...
Рими  фальші  -  на  монітор.

Ти  складаєш  свої  історії.
Теоретик.  Мої  теорії
безнадійно  від  тебе  зречені.

Тобі  треба  ще  більше  практики,
бо  за  правилами  граматики
я  -  помилка  в  твоєму  реченні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Знову сам

Світ  втомився  чекати  ранок.  Я  знову  сам.
І  про  тебе  думки  натягую,  мов  дроти.
Знаю  точно  мене  на  землі  десь  чекаєш  ти.
Кілометри.  Міста.  Світ  не  винен.  Я  -  тут,  ти  -  там...

Я  боюся  порвати  відстань,  торкнувшись  струн.
Все  акорди  не  ті.  Знову  хиблю.  І  все  не  те.
Щось  у  грудях  твоїх  оживає,  горить,  цвіте.
Моя  ж  музика  знову  наводить  на  тебе  сум.

Помирають  вітри,  а  з  ними  -  мільйони  рим.
Не  збудують  між  нами  знову  вірші  мости.
У  обіймах  моїх  під  ранок  -  на  жаль,  не  ти.
Ти  в  цей  час  зустрічаєш  сонце  також  не  з  тим.

Чого  треба  від  нас  з  тобою  пустим  світам?
Я  вивчаю  давно  на  пам"ять  твої  сліди.
Йду  до  тебе.  Я  дуже  близько.  Ти  тільки  жди!
Кілометри.  Міста.  Світ  не  винен.  Я  -  тут,  ти  -  там...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015


Я згадую тебе, коли дощі…

Я  згадую  тебе,  коли  дощі
цілують  землю  збуджену  й  гарячу.
Коли  віршами  від  знемоги  плачу...
От  тільки  чого  варті  ці  вірші?


Я  згадую  тебе,  коли  слова
не  створюють  ні  виразів  ,  ні  речень.
Коли  щодня  продумую  план  втечі.
Десь  глибоко  в  собі  тебе  сховав...

І  ти  не  йдеш  нікуди  з  цих  думок...
Мене  тримаєш.  Сковуєш  навіки.
Ти  -  найогидніші  на  світі  ліки!
Тобою  я  пропах...  прожив...  промок...

Мене  вбиваєш.  Кров  -  на  білий  сніг...
А  я  так  хочу  просто  жити  далі.
Крутити  що  є  сил  свої  педалі...
Але  щораз  паду  тобі  до  ніг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015


Краще в мені

А  ти  ще  десь  ховаєшся  в  мені.
Напевне,  десь  у  серці  чи  легенях.
А,  може,  ти  течеш,  мов  кров,  по  венах,
мурашками  збігаєш  по  спині.

А  ти  ще  десь  ховаєшся  в  мені,
в  моїх  очах  смарагдовим  туманом.
У  голові  розгулюєш  дурманом,
співаючи  у  ній  сумні  пісні.

А  ти  ще  десь  пануєш  у  думках.
Хоча,  напевно,  надто  вже  далеко.
Але  твій  голос  часто  звідти  -  ехом.
Мій  найсолодший  і  найбільший  страх.

На  серці  найцінніша  з  поміж  ран.
Хвороба.  Я  боюся  рецидиву.
Молюсь  тобі,  мов  божеству  ,  мов  диву.
Так,  наче  я  тебе  придумав  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015


Дев"яте…

Крізь  сум  зими  мене  дістало  все:
нещирість  почуттів,  фальшиві  лиця.
Мене  кудись  в  незнаний  світ  несе,
в  місця  такі,  що  вам  і  не  присниться.

Сніги  покрили  землю  до  весни.
Моя  душа  гаряча  досі  й  гола.
Холоне  кров.  Та  вашої  вини  
немає  тут.  Лише  фальшиві  кола
я  досі  не  пробіг  і  не  пройшов,
хоч  збив  до  крові  у  дорозі  п"яти.
Зашив  всі  рани.  Ось  останній  шов.
Останнє  коло  залишилося  ...

Дев"яте...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015


Обмаль часу

І  якщо  вже  палити  мости,  то  без  жалю,  без  страху,  навіки.
Не  дивитись  назад  що  залишилось  ще  за  спиною.
Хтось  сказав  те,  що  час  -  це  найкращий  у  світі  лікар.
Але  де  ж  лікарі  ,  коли  світ  мій  стікає  кров'ю?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015


Моя в"язниця

Ще  ніколи  в  житті  так  не  було  насправді  тепло,
Хоч  довкола  мороз  наливав  ще  вина  за  край.
Я  не  знаю  напевно  чи  в  світі  існує  пекло,
Але  в  твоїх  обіймах  знайшов  я  свій  тихий  рай.

А  думки  по  тобі,  мов  по  тілу,  і  голі  й  босі.
Я  не  вірив  колись,  що  у  світі  буває  так.
Я  простий  перехожий,  звичайний  собі    дивак.
Мої  пальці  на  мить  заблукали  в  твоїм  волоссі

Я  осліп  у  цю  ніч.  Онімів.  Та  яка  різниця?
Я  навпомацки  ніжно  ловив  твого  серця  стук.
Мов  по  лезу  ножа,  -  я  торкався  плечей  і  рук.
І  тепер  твоє  тіло  навіки  моя  в"язниця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015


Птаха

Реальність  у  тім,  що  це  небо  не  створене  нами.
Задарма  до  нього  ніколи  не  візьмеш  квиток.
І  жодних  кредитів  ...  всіх  грошей  планети  не  стане,
щоб  з  нього  зробити  єдиний  маленький  ковток.

А  ти,  моя  пташко,  давно  цю  зламала  систему.
Тобі  не  відомі  кордони  і  вигуки  "НІ".
Ти  пишеш  свою,  невідому  нікому  поему
На  Богом  забутій  великій  незламній  стіні.

Ти  досі  летиш,  хоч  шалено  замучила  спрага  -
Не  можна  в  самому  кінці  обірвати  політ.
Ти  досі  летиш  попри  біль.  Твоя  честь  і  відвага
Давно  подолали  закони,  що  вигадав  світ.

Ти  досі  летиш  і  мені  тебе  не  наздогнати  -
Мов  тіло  моє  обіймає  колючий  дріт.
Навколо  війна.  А  навколо  стріляють  гармати.
Планети  потроху  скотились  з  прогнилих  орбіт.

Лети!  Ти  ще  можеш!  Врятуй  свої  змучені  крила!
Хай  небо  ніколи  не  буде  належати  нам,
Я  буду  за  тебе  молитись,  хоч  ти  не  просила,
Нещадним  твоїм  і  навіки  забутим  богам.

Дякую  за  натхнення  творам  наступних  поетів:
Dima  Maryn  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539499
Оленка  Зелена  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539573
Гостя  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539671

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014


В моїх думках руйнується реальність

В  моїх  думках  руйнується  реальність.
Я  заявляю  світу  свій  протест
(далеко  вже  не  перший  ,  не  останній)!!!
Несу  у  гору  свій  камінний  хрест.

Я  вже  давно  зневірився  у  людях.
Я  переміг  в  бою  нещадну  смерть.
Щось  так  шалено  б"ється  в  мене  в  грудях.
Мене  не  скорить  світу  круговерть!

Я  не  чекаю  від  життя  авансу.
Відкриті  очі  -  мій  єдиний  жест!
Напевне,  десь  в  епоху  Ренесансу
я  народився  і  одразу  щез.

І  відродився  тут  -  на  Україні,
серед  людей  без  прав  і  без  свобод.
Та  ми  здолаєм  все,  бо  ми  -  єдині!
Я  -  українець!  Я  -  її  народ  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Відкрийте очі!!!

Відкрийте  очі  -  світ  давно  не  наш!
Ми  всі  давно  продалися  за  гроші!
Замість  добра  і  щирості  -  лиш  фальш.
Ми  всі  так  "по-дитячому  хороші"...

Відкрийте  очі  -  більш  немає  "нас"!
Довкола  лиш  нулі  та  одиниці.
Руйнація  системи,  зсуви  фаз.
Одні  -  голодні,  інші  -  надто  ситі.

Відкрийте  очі  !  Бачите  вже  дим
заходить  в  наші  душі  та  легені?
Горить  вогонь  запалений  "ніким".
Ми  ж,  наче  народилися  на  сцені.

Ми  граємо  свою  нікчемну  роль.
Ми  зраджуємо  совісті  та  вірі:
"Всі  інші  -  слуги,  я  один  -  король!"
Пробачте,  ми  не  люди  і  не  звірі!

Жорстокості  давно  немає  меж.
Кохаємо  своє  "солодке"  его.
Мені  огидні  ви!  І  я  вам  -  теж!
Пластмасові  й  дешеві,  наче  "Лего"!!!

У  нас  на  тілі  сотні  тисяч  ран.
Вони  нас  не  болять,  та  кровоточать.
Життя-  ілюзія,  добро  -  лише  обман.  
Відкрийте  очі!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014


Я не поет !

Я  не  поет,  я  мрійник!  Ви  пробачте,
що  не  продав  я  почуття  за  славу.
що  у  словах  своїх  не  був  лукавим,
а  відданим  собі  самому  радше.

Я  не  поет!  Немає  в  мені  фальші
(принаймні  у  віршах  був  з  вами  щирим).
Своє  життя  окреслював  пунктиром
й  суцільними  обводив  усі  ваші.

Я  не  поет!  Не  голубої  крові!
Звичайна  жертва  безкінечних  літер.
Та  вільний  у  словах  своїх,  мов  вітер.
І  у  віршах  не  зрадив  рідній  мові.

Я  не  поет!  Ніколи  ним  не  стану!
Поет  -  нове  тлумачення  у  світі.
Поет  -  лише  заради  слави  й  квітів.
\"Поет\"  ввібрав  у  себе  все  погане.

Поети  брешуть,  вводять  у  оману.
В  наш  час  для  них  давно  всі  рамки  стерті.
Поетів  пам\"ятатимуть  по  смерті,
А  я  розтану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014


Не покидай мене

В  твоїх  очах  живе  шматочок  раю.
Ти  та,  що  прилітає  раптом  в  сни,
яку  я  б  замість  тортика  -  до  чаю.
Без  тебе  світ,  немовби  без  весни.
Без  тебе  мить,  немовби  день  без  сонця  -
усе  похмуре  ,  темне  і  страшне.
В  подобі  ангела,  в  подобі  охоронця
лише  не  покидай,  прошу,  мене...!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014


Заховаю цю осінь в тобі!

Заховаю  цю  осінь  в  тобі!
І  на  плечі  впаду  ніжно  листям.
Цілуватиму  сонцем  сліди,
коли  ти  десь  гулятимеш  містом.

Я  закутавшись  зранку  в  туман
зацілую  вікно  твоє  ніжно.
Цілуватиму  гаряче  стан  
твого  тіла  солодкого  звісно.

Я  зітру  твої  сльзи  з-під  вій
На  лиці  намалюю  усмішку
прошепочу  на  вушко:  "Я  твій..."
Розтечусь  простирадлом  по  ліжку...

Попри  межі  усіх  заборон,
Заплітатимусь  вітром  у  коси.

...Я  покину  безслідно  твій  сон...
Поки  знов  не  настане  осінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014


А потім я знов розтану…

Щоб  відчути  твою  усмішку,  достатньо  погляду  у  вікно.
Вона  зігріває  мене  і  зі  мною  одразу  півсвіту.
Мене  більш  не  вбиває  голод  і  більш  не  п"янить  вино.
Я  не  бачив  тебе  ,  але  я  був  тобою  зігрітим.

Не  раз  твої  очі  сміялись  до  мене  із  чистого  неба.
Я  забував,  що  надворі  літо,  зима  чи  осінь.
Я  біг  за  тобою  крізь  сни,  немов  під  ефектом  плацебо,
дуже  хворий  тобою,  сп"янілий  від  тебе,  босий.

А  потім  я  танув,  як  сніг,  ледь  торкнувшись  твого  волосся.
Проливався  на  землю  гарячим,  як  ти,  дощем.
Я  боявся,  щоб  тільки  не  сон!  Щоб  насправді,  а  не  здалося!
Помирав  !  Оживав!  І  хотів  це  відчути  ще  !

Колись  знову  снігом  опущусь  на  твої  безжальні  вії.
І  нехай  я  себе,  як  завжди,  заведу  в  оману.
На  твоїх  очах  знову  будуть  шматочки  моєї  мрії...
Тільки  мить....  А  потім  я  знов  розтану...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


Така як ти

Таких,  як  ти,  оспівують  в  піснях.
Біда  лиш  в  тому,  що  таких  немає.
Тебе  малюють  в  найніжніших  снах,
Де  ти  і  є  найкращим  в  світі  раєм.

Такі,  як  я,  літають  в  небесах  -
розшукують  незвідані  світи,
ховають  біль  у  стомлених  очах.
І  вічність  мріють  про  таких  як  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014


План втечі

Місяць  цілує  сп`янілі  очі.
Ніч  обіймає  тебе  за  плечі.
Бути  з  тобою  -  смертельний  злочин.
Тож  я  над  ранок  збираю  речі.

Старі  вокзали.  Міські  споруди.
Я  обираю  нові  маршрути.
Думки  про  тебе  вбивають  люди,
та  я  не  можу  тебе  забути.

І  я  тікаю  усе  подалі,
сховавши  мрії  в  пусті  кишені.
Старий  сценарій.  Нові  медалі.
Нові  герої  на  твоїй  сцені.

Немає  місця  в  твоєму  світі.
Тобі  приходять  пусті  конверти.
Чому  ж  до  тебе  мене  магнітить?
Тебе  я  з  серця  не  можу  стерти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014


Я ПРОКЛИНАЮ БІСОВУ ВІЙНУ !!!…

Я  проклинаю  бісову  війну!
Над  головою  вистріли  гармати,
Що  душі  забирають  у  пітьму.
Чекає  у  сльозах  на  сина  мати.

Я  проклинаю  бісову  війну!!
Знов  молоді  у  бій  ідуть  солдати.
Бо  Україну  мають  лиш  одну!
Не  хочуть  більш  за  все  її  втрачати!

Я  проклинаю  бісову  війну!
Хтось  знову  не  повернеться  до  хати.
І  заспівають  пісню  знов  смну-
Не  дочекається  хтось  сина,  друга,  брата.


Я  проклинаю  бісову  війну!!!
І  клятий  Путін,  кляті  депутати.
Я  не  боюся  за  слова  ці  -  у  тюрму,
Бо  знаю,  дочекаємось  розплати.

Я  ПРОКЛИНАЮ  БІСОВУ  ВІЙНУ  !!!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014


Повернутися б у сон

Ламати  б  все  і  рвати  все  на  шмаття.
Хай  розставляє  доля  знову  фішки.
Лиш  за  її,  як  дим  легеньке,  плаття
І  за  старі  порвані  босоніжки.

І  знищити  б  весь  світ  звернути  б  гори
Калічити  б  до  крові  власне  серце
(І  хто  що  хоче  то  нехай  говорить),
Відроджуватись  враз  щоб  знов  померти.

Сходити  з  розуму  впадати    в  божевілля,
Топити    совість  у  мрійливій  річці.
На  її  щастя  тратити  зусилля,
Й  ховати  сонце  у  іі  усмішці  .

А  потім  прокидатись  понад  ранок  
І  рвати  на  завжди  солодкі  пута.
Її  портрети  виривати  з  рамок,
І  знову  намагатися  заснути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014


Попри суворі рамки цього світу

[i]Попри  суворі  рамки  цього  світу
Чомусь  так  легко  збитися  з  дороги.
Хтось  мріє  птахом  в  небо  полетіти,
Ну  а  комусь  підвестися  б  на  ноги  .
                                                           [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014


В тобі найяскравіші барви світу

                                                                                   [i]\"Яка  різниця  життя  гірке  чи  солодке,  
                                                                                             якщо  з  тобою  воно  смачне\"
                                                                                                                             (Роман  Павлишинець)[/i]




В  тобі  найяскравіші  барви  світу.
Вся  ніжність  дотиків  захована  в  тобі,
Романтика  ночей  п'янкого  літа.
Очі  зелені?  Сірі?  Карі?  Голубі?

Та  байдуже  до  кольору  очей,
До  твого  зросту.  Кольору  волосся.
У  тобі  стільки  дивних  ще  речей,
Мов  ти  на  цій  планеті  тільки  гостя.

Ти  космос.  Я  готуюся  до  злету.
І  попри  спалахи  нових  зірок,
Прийми  до  себе  ще  одну  планету
Або  безжально  тисни  на  курок.

Яка  різниця  це    життя  солодке
чи  з  часом  воно  гіркнути  почне.
Воно  й  без  того  вже  таке  коротке.
Але  з  тобою  таке  смачне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014


Найцінніша на світі річ.

[i]Коли  бачу  тебе,  то  світ  змінює  облік,
Мені  байдуже  день  на  дворі  або  ніч.
Моє  серце  (ти  в  ньому  сховалась  за  обрій)  -
Найцінніша  на  світі  річ.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014


Не мовчи

Скажи  мені  хоч  слово!  Що  не  так?
Чому  мене  цей  світ  не  хоче  чути?
Чому  загас  у  небі  мій  маяк?
Налий  мені  ще  келих...  Ще  отрути!!!

Поглянь  на  мене  -  я  також  погас.
Тобі  мене  вже  більш  не  запалити.
Давно  я  на  моральний  хворий  сказ.
Скалічений!  Пораниней!  Убитий  !



Скажи  мені  хоч  слово!  не  мовчи!
Я  більш  не  можу  слухати  цю  тишу.
Скажи!  І  назавжди  тебе  залишу!
Без  вороття...  Повільно...  Сміючись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014


Міраж

Я  щоразу  тебе  знаходив
серед  неба  (  шукала  щастя)
і  у  краплях  німої  води.

У  очах  непомітний  подив  -
я  боявся,  що  можеш  впасти,
і  до  тебе  летів  туди  .

Пролітав  я  крізь  час  і  простір,
розбивав,  наче  вітер,  хмари,
проходив  крутий  віраж.

Але  небо  -  безлюдний  острів
(шкода,  що  розвіялись  чари),
а  ти  -  тільки  в  ньому  міраж.[i][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014


Ми із різних світів, але все ж…

Ми  із  різних  світів,  але  все  ж,
хто  зважає  у  наш  час  на  межі?
Ти  у  посмішці  сонце  несеш
і  до  тебе  постійно  -  кортежі.

І  для  тебе  лиш  квіти  цвітуть,
І  для  тебе  вночі  серенади.
Та,  ти  знаєш,  не  в  цьому  суть!
Суть  у  тому,  що  я  справді  радий!

Моє  щастя  сховалось  там,
у  куточках  твоєї  усмішки.
Я  б  ходив  кілометри  сам
попри  тебе...  повільно...  пішки.

Лиш  щоб  бачити  як  ти  цвітеш
у  своїй  намальованій  вежі.
Ми  із  різних  світів,  але  все  ж,
хто  зважає  у  наш  час  на  межі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014


Ти просто будь зі мною… просто будь!

Десь  читав  подібний  вірш,  не  пам'ятаю  де...  хай  це  буде  інтерпритацією

Коли  вітри  цілують  твої  коси,
Коли  усе  ,  що  є  втрачає  суть,
Ти  не  тікай  від  мене  гола  й  боса!
Ти  просто  будь  зі  мною...  просто  будь!

Коли  в  душі  розлючені  морози
І  моє  серце  огортає  лють,
Коли  вірші  вплітаються  у  прозу
Ти  просто  будь  зі  мною  ...  просто  будь!

Коли  давно  нема  чого  втрачати,
у  чашку  замість  чаю  лиють  ртуть,
Коли  я  на  війну  одягну  лати,
ти  просто  будь  зі  мною...  просто  будь!

Коли  закінчиться  останнє  літо,
З  дерев  листки  назавжди  опадуть,
Не  дай  мені  самому  догоріти!
Ти  просто  будь  зі  мною...  просто  будь!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014


Не дзвони мені більше, не варто!

Не  дзвони  мені  більше,  не  варто!
Ми  з  тобою  із  різних  світів.
Мій  світ  вже  на  клапті  роздерто.
То  як  твій  розквітнуть  посмів?

Не  нагадуй  про  себе,  будь  ласка!
Бо  тільки-но  вдалось  забути,
що  наша  закінчилась  казка,
доливаєш  у  душу  отрути.

Не  пиши  мені  більше!  Це  важко
лицемірно  тобі  брехати.
З  мого  тіла  від  тебе  мурашки
прошу  також  собі  забрати.

Не  дзвони  мені  більше,  не  варто!
Більш  для  мене  не  має  значення
з  ким  і  де  проведеш  ти  "завтра".
Прощавай!  Але  не  до  побачення  !

Автори:  Любомир  Винник  and  Танюша  Атаманчук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014


Все поступово втрачає сенс

Все  поступово  втрачає  сенс.
Все  поступово  кудись  зникає.
Сьогодні  -  грошам  немає  краю,
а  завтра  -  просто  бездомний  пес.

Кудись  діваються  почуття.
Не  вистачає  від  них  повітря,
а  завтра  миттю  усе  за  вітром,
немов  непотріб,  немов  сміття.

І  замість  літа  тепер  зима.
Зараз  цінують  і  люблять  дуже,
а  за  хвилину  -  тебе  в  калюжу,
а  за  годину  -  тебе  нема.

Один  до  одного  всім  байдуже.
В  кожного  скраю  є  своя  хата.
Бо  зараз  просто  усім  начхати...
Усім  начхати  на  тебе  "друже"  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014


У світі немає меж

У  світі  немає  меж.
Тож  доцільно  одне  запитати:
Якщо  ти  і  так  падеш,
чому  б  не  навчитись  літати  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014


Бувай, кохана!

А  ти  і  далі  горда  й  непохитна,
все  та  ж  спокуслива  і  досі  неприступна.
Зворушлива,  буваєш  й  паразитна.
В  моєму  світі  лиш  про  тебе  чутно.

А  ти  і  далі  граєш  з  почуттями,
щоразу  влучно  змінюючи  ролі.
Та,  мабуть,  знаєш,  все  пройде  з  роками,
зітруться  файли,  зміняться  паролі.

А  ти  і  далі  в  пошуку  подібних
пірнаєш  у  свою  німу  безодню.
Не  треба  сліз  і  слів  цих  непотрібних,
не  додавай  в  мій  кисень  свого  водню.

А  ти..та,  знаєш..вже  і  так  все  ясно,
давним  -  давно  зламав  твої  всі  схеми.
Лиш  просто  закохався  був  невчасно...
Бувай,  кохана!  Це  кінець  поеми!

Автори:  Андрій  Малярик  and  Любомир  Винник

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014


Закохатися на 5 хвилин

Він  закохався  за  секунди  долю,
утратив  розум  і  самоконтроль.
На  п'ять  хвилин  віддав  він  чорту  волю  -
його  сп'янив  дешевий  алкоголь.

А  потім  світ  покрили  темні  хмари.
Вона  легеньким  помахом  руки
з  нього  зняла  свої  дешеві  чари  -
дістала  із  кишені  цигарки.

Він  жодним  звуком  тишу  не  порушив.
Здавався  найнаївнішим  у  світі.
Вона  ж  в  ту  мить  курила  його  душу.
Йому  ж  залишилося  просто  тліти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014


Мовчки сиділа і ковтала мрії

Мовчки  сиділа  і  ковтала  мрії.
Літала  в  безвісті  десь  там  за  хмарами.
І  опускався  сум  на  її  вії,
в  душі  лишаючись  палкими  шрамами.

А  потім  танцювала  до  безумності,
своїми  рухами  зводила  з  розуму.
П'янів  весь  всесвіт  у  її  присутності
і  римувалось  все,  що  було  прозою.

А  день  тим  часом  добігав  кінця.
Світ  в  поспіху  міняв  звабливі  пози.
Ліпила  усмішку  із  рис  свого  лиця,
ховаючи  свої  нестримні  сльози.

Настане  ранок.  Зустріч  дня  нового.
Серце  ламатиме  безжально  груди.
Останній  раз  подумає  про  нього
і  більш  ніколи  плакати  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014


Розчиніть у собі цей світ

Не  кляніться  ніколи  -  до  скону  !
Не  обіцяйте  ніколи  -  навічно  !
Світ  ламає  нам  дані  закони.
Зупиніться  !Ще  поки  не  пізно.

Не  кажіть  -  на  завжди  до  без  тями!
Не  викидуйте  слів  на  вітер!
Ми,  керовані  почуттями,  
приречені  в  них  же  згоріти.

Не  розчиняйтесь  в  своїх  бажаннях
життя  поки  не  вийшло  з  орбіт!
Поки  у  вас  є  ще  мить  остання
розчиніть  у  собі  цей  світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014


Мить моя остання

Ти  маєш  сонце  у  душі,
любові  виткані  полотна.
Рожеві  мальви,  чарівні
торкають  в  найдивніший  спосіб.
Молю,  благаю,  залишись  -
з  тобою  мить  така  коротка.
Зів'яли  квіти  на  вікні,
мов  на  душі  лишивши  осад.

Від  тебе  віє  радістю,
таким  незвіданим  бажанням.
Мене  лякає  цілий  світ
твого  безмежного  кохання.
І  сниться  сон,  що  я  стою,
а  в  очі  світить  зірка  рання  -
передає  мені  привіт
від  тебе.  Мить  моя  остання.

Руслана  Жовта  and  Любомир  Винник  (Dreamer)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014


Ілюзія

А  ти  пиши  і  далі  про  любов,
про  ніжні  поцілунки  під  зірками,
про  щирість  ваших  всіх  німих  розмов,
про  те,  що  не  розвіється  з  роками  !

Люби  і  віддавайся  без  вагання  !
Лелій  у  серці  безнадійну  мрію  !
І  далі    вір  в  ілюзію  кохання  !
Вір  в  те,  що  я  ніколи  не  повірю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014


НІЗАЩО НЕ ЗЛАМАТИ УКРАЇНЦЯ !!!

Усе  життя  нас  тільки  катували.
Нам  наливали  бід  по  самі  вінця.
Та  на  майбутнє  хочу  щоб  всі  знали  -
НІЗАЩО  НЕ  ЗЛАМАТИ  УКРАЇНЦЯ  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2014


Моя країна

Моя  країна  вийшла  з  берегів.
По  келихах  коктейлями  розлилась.
Стала  напоєм  сотень  "королів",
які,  п'яніючи,  у  ній  ледь  не  втопились.

В  моїй  країні  не  цвіте  закон,
його  склювала  воронів  злих  зграя.
Якщо  "король"  ти,  "принц"  або  "барон",
тоді  тобі  обмежень  в  ній  немає.

Моя  країна  -  не  гора  сміття!!!
Але  для  "королів"  немає  значень
те,  що  за  королівські  їх  життя  
Вона  уже  півроку  кров'ю  плаче.

МОЯ  КРАЇНА  -  ЦЕ  МОЯ  СІМ'Я.
Поперек  горла  стала  ворогам.
Її  ні  за  що  в  світі  не  продам!
Вона  була  і  буде  лиш  МОЯ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502462
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.05.2014


Відлітаю. .

Здається  від  знемоги  помираю...
Неможу  ні  писати,  ні  ковтати
свої  рядки  -  останні  ноти  раю.
Чекаю  у  думках  своєї  страти..

Здається  більш  не  вмію  говорити.
Мов  язика  відрізали  безжально.
У  голові  прокручую  всі  миті...
моє  життя  було  таким  банальним...

Пробачте  всі  !  за  все  мене  пробачте!
Я  був  не  вартим  жити  в  цьому  світі..
Не  згадуйте  про  мене  і  не  плачте!
Моя  душа  не  на  своїй  орбіті.

Тримайтесь  так,  як  я  не  міг  триматись!
Живіть,  і  пийте  це  життя  без  краю..!
Прийшов  мій  час  назавжди  попрощатись.
Пробачте!  Прощавайте!  ..Відлітаю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014


Незвичайна…. (Ти зовсім не схожа на інших…)

Ти  зовсім  не  схожа  на  інших  усіх  дівчат.
Ти  любиш  вино  і  палиш  міцні  сигарети.
Чоловіки  за  тобою  шикуються  вряд.
Художники  з  тебе  малюють  чарівні  портрети.

Ти  своєю  красою  вбиваєш,  нищиш,  калічиш.
Топчеш  безжально  серця  підборами  гострими.
Убитих  тобою  на  пальцях  не  перелічиш.
Ти  не  будеш  чиєюсь.  Залишишся  просто  гостею.

Про  тебе  знімають  найкраще  кіно  Голівуду
Пишуть  найліпші  книжки,  творять  казкові  вІрші.
Тобі  заздрять  завжди,  лякають  ляльками  вуду.
А  ти  посміхаєшся,  навіть  коли  не  смішно.

Ти  змітаєш  міста,  руйнуєш  найбільші  споруди.
Ставиш  великих  царів  та  їхніх  цариць  на  коліна
І  за  це  тебе  ніколи  ніхто  не  осудить.
Ти  одночасно  страшна  і  невимовно  чарівна.

Для  тебе  немає  обмежень  або  кордонів.
Правила  й  норми  тобі  не  знайомі.
Півсвіту  сховала  назавжди  в  своєму  полоні.
Адже  немає  спасіння  від  твоїх  прийомів!

Автори:  Dreamer  та  Оька  Оленька

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014


Ти ніколи мені не належала

Я  ніколи  не  був  твоїм,
хоч  і  ти  мене  називала
своїм  сонечком  без  причин,
наче  інших  ти  слів  не  знала.

Ти  ніколи  мені  не  належала,
хоч  любила  мене  без  тями,
хоч  і  мрії  про  мене  мережила
і  просила  у  сни  ночами.

Так  проходили  паралелями
наші  долі,  мов  дві  ріки.
Під  спільним  небом,  але  не  стелями
ти  скажеш:  "Краще,  щоб  навпаки!"

Але  доля  нам  доступ  обмежела,
перетворила  любов  на  дим.
Ти  ніколи  мені  не  належала,  
я  ніколи  не  був  твоїм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014


Ви брешете мені, чарівна леді!

Ви  брешете  мені,  чарівна  леді!
Якби  мене  хоч  трішки  ви  кохали,
душа  не  догорала  б  моя  в  пеклі,
і  солов'ї  для  мене  лиш  співали  б.

Ви  брешете!  Ніколи  не  повірю,
що  ви  мене...  моя  хоч  на  краплину.
Руйнуєте  безжально  мою  мрію...
Вбиваєте  в  мені  живу  людину..

А  я  люблю,  хоч  вам  я  і  байдужий.
А  я  люблю  так  щиро  і  безмежно.
У  вашому  саду  розквітли  ружі,
Ви  розтоптали  їх  необережно..

Ті  ружі  -  то  любов  моя  прекрасна,
розсипалася,  мов  їх  ніжний  цвіт.
Ви  загасили  ваше  сонце  ясне,
і  в  темноті  живете  стільки  літ.

Та  ви  мабуть  забули  моя  леді,
що  ви  мені  колись  вже  обіцяли
налити  з  уст  своїх  кохання  меду,
потім  комусь  за  безцінь  ви  продались.

А  я  чекав  вас  довго,  мов  востаннє.
Ламав  всесильні  рамки  цього  часу.
Я  вірив,  що  моя  ви,  що  кохання...
А  потім  ви  зняли  чарівну  маску.  

Я  не  пробачу!  Не  моліть!  Бо  не  вернеться
Душа  зруйнованого  вами  чоловіка..
Він  неживий,  нема  у  нього  серця.
А  ви,  як  і  колись,  зваблива  жінка...

Я  дихав  вами  так  сміливо  і  без  страху.
І  думав,  дихатиму  досі  ...  до  тепер.
Та  ви  пішли...  Повітря  вмить  забракло....
І  я  помер...  навіки  я  помер...

Не  воскресити!  Більш  мене    немає!
Тепер  ідіть  куди  лиш  забажаєте!
Я  б  став  для  вас  найкращим  в  світі  раєм,
тепер  ніколи  не  повірю,  що  кохаєте...

Вирвані  мої  фрази  з  вірша  ,  написаного  з  Олькою  Оленькою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014


Привіт! Ти як там? Пам'ятаєш й досі…

Привіт!  Ти  як  там?  Пам'ятаєш  й  досі
як  ми  зустрілись...  вальс  у  центрі  міста?
А  нашу  надто  ранню  пізню  осінь?
Я  також  не  забув  про  тебе,  звісно.

Ти  з  тої  миті  зовсім  не  змінилась.
Та  ні,  ще  красивішою  ти  стала.
У  мене  інша?  ні,  не  появилась.
Мені  було  тебе  безмежно  мало...

Питаєш  як  я?  Начебто  нормально.
Навчання.  Скоро  сесія  і  заліки.
Знайшла  роботу?  Як  це  й  не  банально,
та  твої  очі  знову  як  ліхтарики...
Ти  закохалася?  Я  радий!  Справді  радий!
Інакше  й  не  могло  насправді  бути.
У  тебе  вади?  хах...  та  звідки  в  тебе  вади?
Я  їх  не  встиг  нажаль  чомусь  відчути...

Спішиш?  тебе  чекають?  що  ж  бувай!
Ти  час  від  часу  перечитуй  мої  вірші...
Дзвони  якось!  пиши!  не  забувай!
А  я  тебе  чекатиму  всю  вічність...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014


Мені на цьому світі надто тісно

Я  задихаюся.  Мені  забракло  кисню.
І  замість  нього  дали  чадний  газ.
Вже  відбирають  навіть  воду  прісну
За  гроші  продають  безжально  час.

Я  розчиняюся.  Мені  немає  місця.
І  голову  стискає  як  в  лещатах.
Колись  із  моїх  вуст  лилася  пісня,
а  зараз  тільки  хочеться  кричати.

Я  захлинаюся.  Мені  бракує  простору.
Та  вам  усім  на  це  начхати  звісно
Жив  краще  б  на  безлюдному,  десь,  острові.
Мені  на  цьому  світі  надто  тісно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014


Вбивай мене! Чому ти плачеш, мамо?

Вбивай  мене!  Ти  ж  знаєш,  я  не  вартий
з'явитися  на  світ  здоровим  сином.
Ще  пляшку  пива!  Ще  одну  цигарку,
надіючись,  що  все  ж  настане  диво!

Вбивай  мене!  Ти  ж  знаєш,  що  не  місце
мені  на  цьому  світі.  Не  для  мене
пташки  співають,  в  небі  сонце  світить
і  вітер  у  гаю  хитає  клени.

Вбивай  мене!  Життя  моє  -  дрібниця!
Мене  ніколи  на  землі  не  буде,
і  сон  мені  ніколи  не  присниться,
і  серце  не  вдарятиметься  в  груди.

Вбивай  мене!  Он  подивися  прямо:
пари  з  візочками  гуляють  в  парку...
Вбивай  мене!  Чому  ти  плачеш,  мамо?
Ще  пляшку  пива!  Ще  одну  цигарку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014


Яким же був тоді сліпим

Ти  капризна  і  над  міру  емоційна
і  у  тебе  вже  давно  зірвало  дах
хтось  я  певен  скаже,  що  ти  відьма
побачивши  вогонь  в  твоїх  очах

Ти  весела  і  сумна  водночас
і  від  тебе  часом  аж  морозить
з  вуст  одне  лиш  чути:  "Хочу-хочу.."
та  за  мить  :  "  Наїлась.  З  мене  досить!  ..."

Ти  чарівна,  та  з  тобою  страшно
наче  алкоголь  п'янить  твій  голос
я  боюсь,  що  не  спинюся  вчасно
коли  ми  вдвох  сп'яніємо  водночас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Вигадана муза

Її  не  цікавлять  вірші,  мною  для  неї  написані...
Та  й  взагалі  менш  за  все  вона  любить  поезію
Її  наділили,  знаєте,  зовсім  не  тими  рисами...
Не  мріє  вона  про  Париж,  Лондон,  Афіни,  Венецію.  

Її  дратують  пісні,  що  співаю  їй  під  балконом...
Їй  -  противний  мій  голос,  огидна  -  моя  гітара...
Вона  боїться,  що  скину  в  болото  її  корону...
І  вважає,  що  я  -  ніхто,  отже  я  їй  -  не  пара  ...  

Вона  зваблює  своїм  тілом  сотні  чоловіків..
І  їй  не  відомі  правила  моральної  етики.
Її  телефон  розривається  від  дзвінків.
І  їй  більш  до  вподоби  практики  ніж  теоретики.

У  неї  яскраво-зелені  очі  і  довге  руде  волосся.
У  давнину,  знаю  точно,  її  б  у  вогні  спалили..
якщо  б  їм  не  забракло  духу,  якщо  б  не  забракло  сили...
Якщо  б  вона  існувала  насправді,  а  не  просто  мені  здалося...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Головне щоб стояв…!

Всі  люди  різні  в  своїх  бажаннях.
Та  всі  хочуть  кохання  без  тями.
Тож  головне  щоб  стояв...!  Не  в  штанях,  
А  місток  між  двома  серцями!!!

Автор:  *lvpoems.dreamer  (  Dreamer  ©)  
Спільнота  автора:  *lvpoems.dreamer  (LV    Poems...    Dreamer  ©)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


Ми ніколи, мабуть, не побачимось

Переглядаю  усі  твої  фото.
На  них  надто  багато  сонця.
Хоч  і  ніч  вже  п'яніє  давно  за  моїм  вікном...

Сам  у  себе  питаю  хто  ти?
І  чому,  серед  всіх  персон,  ця  -
Врізалась  в  мрії  мої,  безжально  ввірвалась  в  мій  сон?

Переслуховую  усю  музику,
яку  ти  мені  пропонуєш.
Вона  надто  збігається  з  станом  моєї  душі...

І  думки  в  голові,  мов  у  вулику,
(ти  це  також  колись  відчуєш)
Переходять  у,  часом,  дивні  і  невмілі  мої  вірші...

Ми  ніколи,  мабуть,  не  побачимось
І  я  не  почую  твій  голос.
Бо  ми,  наче  фрукти,  -  схожі,  та  різного  сорту...

Усмішкою  твоєю  милуватимусь.
А  ти  мене  читатимеш  раз-по-раз,
Будеш  з  розуму  зводити,  дивлячись  ніжно  з  фото......

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014


Він мав усе, що тільки треба мати.

Просте  кафе,  яких  у  нас  мільйони.
Він  сам  за  столиком  сьогодні  зранку.
У  чашці  кава,  у  тарілці  макарони  -  
сьогодні  він  не  з  дому.  Від  коханки.

Здається,  у  ночі  позбувся  стресу,
забувши  про  буденні  всі  турботи.
Допивши  поспіхом  своє  еспрессо,
він,  як  завжди,  прямує  на  роботу.

Ще  зночі  вулицями  бродить  дощ,
своїми  краплями  змиваючи  нечисте
з  будівель  всіх,  алей,  проспектів,  площ.
І,  наче  дівчина  в  сльозах,  все  місто.

Мокре  пальто.  Брудне  взуття.  Без  капелюха.
Паршивий  настрій.  І  сердитий  бос.
Одним  лиш  поглядом,  одним  лиш  рухом
просить  звільнити  відповідний  пост.

В  дома  дружина  вже  збирає  речі  -
їй  з  невідомого  сьогодні  подзвонили.
Жіночий  голос  -  тягарем  на  плечі.
Щось  щире  і  велике  в  ній  убили.

Він  мав  усе,  що  тільки  треба  мати.
А  зараз  залишився  зовсім  сам  він.
Не  зможе  йому  те  коханка  дати,
що  мала  в  серці,  та,  яку  поранив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014


Слова

[i]Слова  -  те,  що  нікому  не  стерти!
Кажу  тільки  те,  що  важливо.
кожне  слово  моє  йде  від  серця.
якщо  я  кажу,  то  це  щиро![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Я певен

Навіть  якби  я  був  героєм  із  кіно,
чи  повелителем  усіх  твоїх  вітрів...
Навіть  тоді,  я  певен,  все  одно
тебе  ніколи  б  покохати  не  посмів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Напевне не побачимося більше…

Вокзал  і  поїзди.  нічний  перон.
Напевне  не  побачимося  більше...
Але  ти  знай,  що  я  навіть  крізь  сон
Читатиму  на  пам'ять  твої  вірші...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


Між нами відстань в кілька теплих слів

Між  нами  відстань  в  кілька  теплих  слів...
Справа  не  в  кілометрах  чи  годинах,
просто  на  небі  хтось  так  захотів,
щоби  ніколи  разом  не  були  ми..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


Не хочу бути поетом!

[i]Серце  його  знесилене  від  ран.
Друзі  його  -  римовані  куплети.
Якщо  поет  повинен  бути  сам,
зовсім  не  хочу  бути  я  поетом![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Винний

[i]Він  читав  її  вірші.  Невпевнено.  
Вимовляв  кожне  слово  схвильовано...
Дихав  він  так  повільно,  з  перервами...
І  ковтав  її  сльози  римовані.
Відчував  її  серце  замучене
І  своє  виривав  по  шматочках.
Він  -  причина,  для  їх  душ  розлучення,
і  віршів,  що  мов  з  порохом  бочка.
Він  надто  пізно  на  світ  народився,
чи  може  вона  надто  рано...
Факт  у  тому,  що  хтось  помилився,
тож  зараз  обом  їм  погано...[/i]




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


А мені досить, що сонце світить

А  мені  досить,  що  сонце  світить,
що  день  приходить  на  зміну  ночі,
я  навіть  можу  дощу  радіти,
який  мені  щось  крізь  сон  шепоче.

А  мені  досить,  що  пахнуть  квіти
і,  що  сміються  у  небі  зорі,
і  відчувати  легенький  вітер
посеред  спеки.  І  досить  волі.

Мені  не  треба  чужого  щастя,
а  для  свого  маю  все  і  більше.
Я  можу  дихати,  відчувати,
бачити  сни  і  писати  вірші.

Мені  не  треба  фальшивого  сміху
Багатства,  влади  мені  не  треба!
Мені  приносить  достатню  втіху
над  головою  шматочок  неба.

5  травня  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


Кохати мовчки

[i]Ти  запитаєш...  а  я  мовчатиму...
І  ти  обуришся:  "Як  посмів?"
Я,  просто,  мовчки  тебе  кохатиму,
бо  для  кохання  не  треба  слів...[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014


Побачив як тебе цілує місяць…

Побачив  як  тебе  цілує  місяць...

Мов  пальцями,  по  шиї.  Ніжно  в  губи.
І  знову  шия.  Плечі.  Нижче.  Груди.
Зорі  ж  для  нього  надто  тьмяно  світять.

А  ти  лежиш.  Немов  крізь  сон,  смієшся.
Отримуєш  від  цього  насолоду.
Він  спрагло  п'є  тебе,  мов  чисту  воду.
Ти  без  вагань  для  нього  віддаєшся.

Він  всіх  твоїх  коханців  перевершив.
Він  досягнув  давно  своєї  цілі.
Він  знає  кожну  родимку  на  тілі.
Так,  наче  він  з  тобою  вже  не  вперше.

Він  знає  коли  ти  лягаєш  спати,
якого  кольору  твоя  подушка
і  на  твоїй  білизні  кожна  смужка.

...Він  вже  зумів  тебе  причарувати.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495187
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.04.2014


…Вона- не мрія ( посвята)

Їй  все  б  віддати  за  шматочок  щастя,
яке  малює  хмарами  на  небі
чиясь  душа,  що  не  боїться  впасти
просто  до  ніг...  впасти  до  ніг  до  неї.

Освітлена  німим  промінням  сонця,
вона  чекає,  дивлячись  у  небо,
на  свого  янгола-  на  свого  охоронця.
а  що  ж  іще  для  щастя  жінці  треба?

Хто  б  не  кидав  які  слова  у  вуха,
я  в  жодне  з  них  ніколи  не  повірю...!
Я  б  навіть  ідіотів  тих  не  слухав,
які  б  казали  ,  що  вона  -  не  мрія!

Dreamer  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014


Невід'ємна частина мене (Захлинутися хочу навіки твоїми губами…)

Захлинутися  хочу  навіки  твоїми  губами...
Наливати  по  вінця  і  випивати  тебе  до  дна.
І  п'яніти  від  тебе,  залишатись  завжди  без  тями,
мов  від  міцного  солодкого  червоного  дорогого  вина.

Живу  так,  мов,  крім  тебе,  більше  нікого  не  знаю.
Часом,мов  фаталіст,  я    можу  на  кін  все  поставити.
І  тому  без  вагань    навіки  у  тебе  пірнаю,
Забувши  про  те,  що  я  зовсім  не  вмію  плавати.

…Я  в  тобі  потонув,  як  трагічний  герой  на  сцені.
Виринати  не  можу  й  не  хочу  в  чужих  поемах.
Ти  проникла  у  серце,  набрався  тебе  в  легені,
ти  повітря  моє,  і  те,  що  тече  по  венах.

Ти  світлий  яскравий  колір  моїх  сірих  безликих  днів  -
Розфарбувала  собою  моє  буденне  життя  сумне.
Стала  незмінною  музою  моїх  дилетантських  віршів.
Ти  шматочок  моєї  душі  -  невід'ємна  частина  мене.

17-18.04.2014

Dreamer

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014


Справжній друг (А в дружбі не буває порівнянь…)

А  в  дружбі  не  буває  порівнянь.
Немає  друзів  КРАЩИХ  або  гірших.
Лиш  СПРАВЖНІЙ  друг  за  тебе  без  вагань
може  віддати  все  і  навіть  більше.

В  очах  у  ДРУГА  не  буває  фальші.
І  заздрості  у  серці  теж  не  буде.
І  байдуже  молодший  він  чи  старший,
та  він  тебе  ніколи  не  осудить.

А  дружбу  не  вимірюють  словами.
Слова  -  ілюзія,  що  створена  із  пилу.
Лиш  дружба  не  розвіється  з  роками,
бо  справжня  дружба  це  велика  сила.

У  дружбі  не  буває  порівнянь.
Це  кожен  з  нас  повинен  добре  знати
Бо  друг  -  це  той,  за  кого  без  вагань
ти  теж  готовий  все,  що  є  віддати.

Dreamer

14.04-15.04.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014


Беззахисний (Від пострілів твоїх очей…)

Від  пострілів  твоїх  очей  нема  рятунку.
І  не  спасуть  шоломи  й  бронжелети,
тобі  ж  байдуже  що  я  в  обладунках,
і  що  в  озброєнні  римовані  куплети.

Без  промаху  ти  раниш  прямо  в  серце  -
і  я  прошу  у  віршах  про  пощаду,
та  рими  всі  давно  уже  затерті
в  чужих  піснях  для  тебе  і  баладах...

І  я  паду  на  землю,  лихоманить,
стікаю  я  безумними  рядками,
і  бачу  сон  як  ти  мої  всі  рани
лікуєш  ніжними  ,  солодкими  губами...

Спочатку  жар,  потім  мороз  по  шкірі...
Більше  нічого  вже  не  пам\'ятаю...
Отямившись,  в  реальність  вже  не  вірю,
тільки  твій  образ  поглядом  шукаю...

Від  пострілів  твоїх  очей  нема  рятунку,
і  не  спасуть  шоломи  й  бронжелети...
І  якщо  смерть  мені  заломить  руки,
то  саме  так  хотів  би  я  померти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


Зізнання

З  очей  твоїх  я  б  спокою  напився...
І  твої  губи  -  для  моїх  спокуса.
Я  б  без  вагань  з  тобою  одружився,
якби  не  комплекс,  що  у  тебе  довші  вуса...)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014


Минуть роки…

Минуть  роки,  про  мене  й  не  згадаєш.
Нові  обличчя,  друзі  ,  нові  люди.
В  твоєму  серці  вічним  біль  не  буде,
тож  не  помітиш,  що  мене  немає.

Зараз  весна,  за  нею  буде  літо.
Серце  не  омиватимуть  дощі.
Стане  так  тепло  й  тихо  на  душі,
я  ж  зможу  в  снах  своїх  тебе  зігріти.

Побачиш  сонце  нОвими  очима...
І  мрії  будуватимуть  споруди...
на  жаль  мене  з  тобою  більш  не  буде,
але  з  крильми  хтось  буде  за  плечима..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014


Мені здалося ( Сп'янілий від твого тіла)

Я  був  спянілим  від  твого  тіла,
я  непритомнів  від  твоїх  губ,
а  ти  невпинно  чомусь  тремтіла,
наче  в  каструлі  гарячий  суп.

Змикались  руки  ,  сплітались  ноги
і  щось  змінити  не  стало  сил,
і  відпустити  не  було  змоги.
Холодний  місяць  в  вікно  світив

І  опускалися  нижче  й  нижче
мої  гарячі  нестримні  губи.
І  ми  що  миті  ставали  ближчі  -
було  начхати  що  скажуть  люди.

Солодкий  запах  твого  волосся.
П'янкий,  медовий  смак  твого  тіла.
Була  моєю  -  мені  здалося,
бо  це  був  сон  -  ти  цього  хотіла.

25  березня  2014

Dreamer  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


Твій сон

Поки  ти  спиш  я  зазирну  у  твої  сни  -
мої  мені  давно  вже  не  цікаві.
Я  стану  першим  променем  весни  -
Все  розфарбую  в  кольори  яскраві.

Зітру  з  твоїх  очей  гірку  сльозу,
що  розривала  на  шматочки  моє  серце.
Я  на  коні  тебе  своєму  відвезу
туди,  де  все  без  фальші,  все  відверте...

В  світ  без  обмежень,  де  нема  біди,  
де  знищені  стереотипи  всі  і  рамки,
де  все  твоє  від  нині  й  на  завжди,
де  сонце  землю  поцілує  на  світанку.

Де  завжди  свіже  і  безхмарне  небо,
де  вітер  ніжно  умивається  в  росі...

...Я  міцно  пригорну  тебе  до  себе,
і  ти  прокинешся  від  поцілунку  на  на  щоці.

25  березня  2014

Dreamer  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


…Проти демонів…

Переповнене  небо  душами
на  шматки  розриває  зсередини
через  те,  що  прості  люди  змушені
виступати  в  бою  проти    "ДЕМОНІВ"  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014