Ірина Сокіл

Сторінки (1/2):  « 1»

Керунок

Говори  слова,  вони  такі  прості.
Говори  всім  «так»,  та  кажи  всім  «ні»,
Говори  «люблю»,  говори  «молю»,
Говори  «пробач»,  обіцяй  «знайду».
Говори  «зроблю»,  обіцяй  «прийду».
Говори  як  є,  приховаєш  ще.
Обирай  життя.
Викидай  старе.
Обирай  людей  –
Вибір  завжди  є.  
Не  повчай  надмір.
Не  втрачай  знання.
Закохайсь  в  життя,  
в  часи  каяття.
Випробовуй  світ.
Патентуй  нове.
Пропливи  моря,  
Доведи  своє.
Заведи  кота.
Народи  дитя.
Користуйся  всім,  
Що  дає  життя!

Завітай  у  тінь,
Повертайся  в  день.
Як  ні  як  краса  –  
Ти  і  ким  ти  є.

Вдоскональ  словник.
Поможи  «за  так».
Не  приховуй  зміст,  
Розтули  кулак.

Посміхнись  йому,  посміхнися  «їй».
Забери  аванс,  в  той  же  день  пропий!

Перелий  за  край,  поклади  сухар,
І  згадай  їх  всіх,  що  колись  ти  знав…

«Стержень»  в  грудях  май,
Стережись  катів.
Бо  достойно  жить,
Треба  ще  й  уміть.

Взагалі  роби,  що  захочеш  ти,
Не  забудь  лиш  те,  що  людина  ти!...

І  життя  прожить,  
без  мети  -  лиш  тінь…
Не  забудь  в  ларьок,-
Хліба  в  дім  купить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465125
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2013


Пусті слова

Пусті  слова…
Вони  поллються  річкою  по  небу.
А  потім  стануть  хмарами,  і  піде  дощ.
Заллють  все  те,  що  знане  й  бачене  до  тебе.
Та  й  те,  що  мало  б  бути,  
Й  те  заллють  також.

А  все  від  того,  що  казати  треба,
Все  те,  що  думаєш,  чи  відчуваєш  ти.
Не  весь  же  шлях,  одним  нікчемним  звуком
Лунать  в  житті,  щоб  втратити  його  якось.

І  стали  б  наші  будні,  приторно-казкові?!
Не  щирість  погляду  –  давно  вже  звичний  жест.
І  посміхатись  щ́ораз,  наче  свято  в  когось…
По  суті  –  морок  й  тінь,  живуть  в  тобі  також.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013