| Сторінки (3/226): | « | 1 2 3 | » |
Ты уйдешь в конце января,
Но лишь месяц тоскливей будет.
И ни слова не говоря
Я опять тебя позабуду.
Вновь наступит холодный февраль,
Будет ветер шуметь уныло,
Вновь растают снега. Как жаль,
Что тебя я уже позабыла.
С новым мартом прийдет весна,
Позабыты давно метели.
Все проснется от полусна,
Оживет вновь земля в апреле.
Зацветет все вокруг, как в раю,
Бурлит радость на сердце юном
Вспомнишь ты про меня в маю,
А я буду уже в июне.
Вновь июльские вечера
Как дурманом нам головы вскружат.
Еще август уж был вчера
, А сегодня сентябрь обнаружим.
И заплачет октябрь дождем,
И прольет свою горечь ливнем.
Снова сменится он ноябрем,
Настроением передзимним.
И зима опять заметет
Самым первым декабрьским снегом,
Ту дорогу, что в ночь ведет,
Вновь укроет пушистым пледом...
Новый год наступил опять,
И зима снова землю белила
А ты будешь меня вспоминать,
И январь, когда я уходила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468330
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
Життя як марево, я сплю.
І крізь вітри і заметілі
Почую я твоє «Люблю»,
А я скажу тобі «Не вірю».
І серед тисячі зізнань,
Немає щирого зізнанння,
І серед тисячі коханнь,
Брехливіше твоє кохання.
Навіщо кажеш про любов,
Коли її не відчуваєш?
Чому «люблю» ти кажеш знов,
А очі у пітьму ховаєш?
Твої слова – це все миттєве,
Забуте й кинуте в вітри.
Своє кохання безчуттєве
Назад з собою забери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
А чисто-синє небо знову манить з висоти
, Так легко знову по засніжених дорогах йти,
Так просто загубити свою думку у вітрах,
Так швидко загубитися у власних снах…
І тільки легке світло падає ще із вікон,
А все навколо поринає у безмежний сон.
І тільки вітер сніжні віти тихо сколихне,
стривожить тишу і безслідно промине.
Це біле диво… Ним втішається душа,
Воно чарує її, воно її утіша.
Я хочу знов поринуть у безмежність своїх мрій
І закінчити безперервний внутрішній двобій
, Закрити свої очі і дорахувать до ста,
А потім знову все почати з чистого листа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
У глибину юнацьких мрій
я поринаю з головою.
В пориві первісних надій
я розпрощаюся з тобою.
У мене вже нове життя,
твоє життя забуте мною,
забуті наші почуття
і я прощаюся з тобою.
Холодні хмари і дощі
останні спогади убили.
Не жди мене і не кричи,
самі себе ми загубили.
Між нами сніг, холодна крига,
та може з першою весною
для нас настане знов відлига
і я зустрінуся з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Рядки, написані не мною
забуть не можу,як стараюсь.
Чуже нещастя із любов"ю
у тих рядках переплітались.
перепліталась чужа доля
з несказаними ще словами,
перемагала сила волі
в рядках, написаних не нами.
І сплине час... Немов водою
його хтось плавно вимиває.
Рядки, написані не мною
хтось заново перечитає.
Колись і нас згадають люди
І серце згоїть свої рани.
Я вірю, що колись це буде
в рядках, написаних не нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Чому тобі я більш не вірю?
Чому ще віриш ти мені?
Розбились наші юні мрії,
розсипались у літні дні.
І шелест вітру на світанку
затьмарить розум, як димок.
О, як приємно встати зранку
й поринуть в свіжості думок.
Свої думки в полях розвію,
сама залишусь у тіні.
Чому тобі я більш не вірю?
Чому ще віриш ти мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Я захочу розправити крила
і піднятись у небеса.
Іще мить - і я вже полетіла,
бо повірила в чудеса.
Я захочу відчути свободу
і вловить свіжий волі дух,
бо найбільша моя насолода -
то поринуть у вільний рух.
Я захочу вершини скорити
і я ставлю собі мету:
"Не забудь кожну мить повторити -
Я захочу, я зможу, зроблю!!!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
І плинуть дні, і плинуть ночі,
і плинуть радість,щастя,сум.
О,серце юне, що ти хочеш?
Чому тривожиш ти мій ум?
Невже й саме ти ще не знаєш
чого так сильно хочеш ти,
чого ти від життя чекаєш,
до яких цілей тобі йти?
Вирішуй,серце,свою долю,
Вирішуй,серце,що ти хочеш.
Та знай,що часу в тебе обмаль,
бо плинуть дні і плинуть ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Так сильно б"є холодний дощ у душу
і ранить її ранньою росою.
Але мій біль він більше не зворушить
і не омиє чистою сльозою.
Палюче сонце висушить останні
нестримні спогади, що душу розривають.
Настане день, і зникнуть всі страждання
, що сум на серце юне навівають
. Настане літо. Буде молодіти
іще ніким не втрачена душа.
В поривах вітру буду вічно жити,
бо я залишусь у своїх віршах.
Так сильно б"є холодний дощ у скельце
і ранить небо ранньою грозою,
а краплями своїми миє серце,
неначе найчистішою сльозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Я розірвала свою душу,
розвіяла її в вітрах.
І зараз я іти вже мушу,
але мене долає страх.
Мій біль росте, такий могутній,
і рве з середини мене.
Не бачу я своє майбутнє,
бо майбуття моє сумне.
І знов сльоза тече нестримна,
я більше плачу, ніж живу.
В моїй душі так сумно й зимно.
Чи ще колись я оживу?
Чому я знову з суму плачу?
Чому не радісно мені?
Невже колись іще побачу
оті мої щасливі дні?
А у житті я одиначка
І я одна на самоті.
І лише дощ зі мною плаче -
єдиний друг мій у житті.
Нехай душа залишить тіло
і полетить до неба в рай.
В моїй душі все відболіло.
Мій дощ, мій вірний друг - прощай!
В житті я дуже мало хочу,
але, щоб це завжди було:
яскравий місяць серед ночі
і сонце, що дає тепло.
Знайти собі таку людину,
щоб з нею грілася душа.
І мрію ту здійснить єдину,
що буде музою в віршах.
А поки я цього не маю,
я розчиняюсь у дощі.
Знов душу свою розриваю,
а потім зцілюю вночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Іще крок і кінець, а тобі все байдуже.
Я минула як тінь, сто таких промине.
Навіть небо за мною заплаче, затужить,
але ти не згадаєш ніколи мене.
Іще крок і провал, і нестримне падіння,
що до цього було - все зійде нанівець.
Ти - холодне, бездушне і черстве створіння,
не початок ти мій і не ти мій кінець.
Я зірвуся із краю під звук канонади.
Та під літнім дощем знов захочеться жить.
Я ніколи тебе не навчуся прощати,
Ти ніколи нікого не зможеш любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2013
Приснись мені у сні цієї ночі
і прошепчи слова неголосні.
Тебе побачити я хочу
хоча б у сні.
Приснись мені.
Приснись мені, коли не буду ждати,
коли тебе забуду, то приснись.
І кожен раз, коли лягаю спати
шаленим спогадом у пам"яті явись
. А в небі засвітились зорі
такі безшумно-голосні.
Наперекір йди моїй волі.
О ні! Не снись мені!
Не смій тривожить сновидіння
І не зворуш спокійний стан.
Я зараз в вільному падінні,
але це правда чи обман?
Та ні! Тебе побачити я хочу.
Явись мені, хоча б у сні.
Приснись мені у сні цієї ночі
І прошепчи слова неголосні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
Весною першою окрилена
душа навчилася літать.
Моє кохання нерозділене,
то звідки ж можна тебе ждать?
Прийшла весна як юна дівчина
і пробудила все од сну.
І знов земля стоїть уквічена,
назустріч я весні іду.
Іду назустріч їй окрилена,
на свіжий запах мигдалю.
Моє кохання нерозділене,
коли ж тебе я розділю?
А небо чисте й незапилене,
близьке, що аж до рук бери
. Моє кохання нерозділене,
зі мною щастя розділи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
І знов папір рясніє крапками,
Не хочу більше ставить ком.
Слова згоріли з недопалками
І загасилися вином.
І знову в ранішньому мареві
Я відчуваю п"яний дим.
Закуте небо синє хмарами,
Самотнє небо.Що за ним?
Застигло все життя в буденності,
Мов довгочасне дежавю.
Моя душа пропала в безвісті.
Чи я існую, чи живу?
Мої години марно страчені
уже пішли у небуття.
Мої образи непробачені
Не підуть знов до забуття.
І знову димом застилається
Усе подальше майбуття.
У чому винна - в тому каюся,
Це - найщиріше каяття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Мовчи, слова - брехливі звуки,
це лише пустка на губах.
Твої слова солодка мука,
що серце розтирає в прах...
Мовчи,усе розкажуть очі
такі ж блакитні, як і рай
Кричати більше я не хочу.
Лишень мовчи і відчувай
оцю безслівно-милу тишу,
що розійшлась куди не йди.
І тільки вітер навкруг свище,
і ми з тобою - я і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2013
Сьогодні вніч розплющу свої очі,
щоб роздивитися нічну красу,
а серце вирватися схоче
і полетіти в царство сну.
Десь політать у небі з зорями,
що так чарують блиском із небес,
і побувати над просторами,
де сотні, тисячі чудес.
По місячній ясній доріжці
босоніж тихо я пройду,
а, побуваючи на зірці,
її промінчик украду.
Поставлю світло те нетленне
собі в кімнату - хай живе.
Радію я.Тепер і в мене
мала частинка неба є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Я бачу чорно-білі сни
І я живу цих снів обманом
. Кудись ведуть мене вони
У безвість, заслану туманом.
Я йду.Навколо пустота
Спричинює в мені тривогу.
Нічна таємна темнота
Мені перешкоджа дорогу.
Кінець дороги.Тут провалля
. Закривши очі я жахаюсь.
Підходжу до самого краю.
Падаю у безвість.Прокидаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю
, Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Одна земля у нас,однак.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Всеукраїнської землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров
. За скільки літ нас не здолали,
А отже вистоїмо знов.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Що хочеться співать пісень
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
И сново день приходит новый,
и солнца луч в моей руке
. А вялый жёлтый лист кленовый
плывёт тихонько по реке.
А с каждым днём всё холоднее,
уж наступают холода.
Плывёт-плывёт он всё быстре.
Вокруг чужие города.
Но холод он не замечает,
и вдаль стремительно плывет
и хоть судьба не привечает,
но жизнь не замедляет ход.
Ах этот мир такой суровый
людей кидает, как листву.
вот так и я, как лист кленовый
по жизненной реке плыву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463868
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2013
Уже рассвет в окно стучится,
Уже светлеет за окном.
А тёплый воздух, словно птица
Наполнит свежестью весь дом
. Лучами солнышко искрится,
Я пробуждаюсь ото сна.
И вновь знакомые мне лица
Кружат, бегут мимо меня.
Какая чудная погода!
Какие ныне небеса!
А уже осень. И природа
Покажет вновь нам чудеса.
Проходит день и сново вечер
И сново звёзды в небесах,
Но я дождусь чудесной встречи,
Которую увижу в снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463867
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2013
З року в рік все швидше й швидше
Моя стежечка іде
Та у даль кудись побігши,
Наче в серденько веде.
Моя стежино коло хати
Удаль на тебе я дивлюсь
І бачу : виглядає мати
І я маленькая сміюсь.
Ти біжи, прямуй, стежино,
Аж у небо простелись,
та до рідної домівки
Моя стежко, повернись.
Нагадай хоч ледь про себе,
Виклич спогади сумні.
Та спіши, спіши у небо.
Ми зустрінемось колись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Поете,
те, що ти напишеш зараз
Те, що сьогодні все зазнало крах,
Те буде прикладом наслідування завтра.
Лиш пам’ятай : все в твоїх руках.
Повір мені – це щира правда,
Бо той щасливець на Землі,
Хто може думи записати
У віршованій строфі.
Хто підкорив закони рими,
Той може світ весь підкорить,
І те, що бачить й відчуває
Він може в вірші відтворить.
Багато хто світ підкорили,
Бо не зламались й далі йшли
І всенародною любов’ю
Були осяяні вони.
Поете, коли ти перо кидаєш,
На незавершенім вірші
Коли своє призвання залишаєш,
Коли здається, що не хочеш жить,
Подумай ще раз – чи оце все варте
Того уміння, що дало тобі життя.
Що буде, коли ти свій дар утратиш,
Яким ти бачиш без поезії буття.
Це все в тебе в крові, поезія – це ти,
І цим лиш заспокоїться душа,
А кожною строфою ненавидь й люби,
І так продовжуй до останнього вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Разбитые души осколки,
Разбитые мечты.
Как будто острые иголки
Колят изнутри.
Разбились все мечты о скалы,
Только грусть.
А времени осталось мало.
Не вернусь,
Я не вернусь в мечту обратно,
Изменюсь.
Уйдёт доверье безвозвратно -
Ну и пусть.
В моей душе лишь разрушенье -
Непокой.
моё последнее решенье
Быть другой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463417
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2013
Життя моє!
Я так люблю тебе!
І я ціную кожну твою мить,
Коли листя за вікном шумить.
Життя моє!
Прости мене за те,
Що є моменти, коли я зриваюсь,
Коли на краще вже не сподіваюсь.
Життя моє!
Я дякую за те,
Що кожен ранок я стрічаю,
Що я живу, люблю, всміхаюсь.
Життя моє!
Спасибі, що ти є!
Життя моє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Холодный дождь унёс с собой
Те чары сна и грусть надежд.
И не осталось ничего,
Как только тень не сбытых мечт.
Осталась только пропасть, сырость,
Дыханье ветра у окна,
Куда смотрелась так уныло
Одинокая луна.
Осталось только жить и верить,
Что что-то вдруг произойдёт,
Что счастье вдруг откроет двери
И в дом тихонечко войдёт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462920
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2013
Грає рояль так тихо й ніжно,
Та недовго так йому грать,
А пари-лебеді білосніжні
По залу танцюють, по залу летять.
У ритмі вальсу все закрутилось,
У ритмі вальсу плинув час.
І, ніби світ весь зупинився
І, ніби все завмерло враз.
Та грав рояль тихо і ніжно,
Плинув і плинув невтримний час,
А пари-лебеді білосніжні
Спинились, бо закінчився вальс.
Хоча вальс і закінчився
На струнах душі рояль буде грать,
А в пам’яті залишилось,
Що пари танцюють, що пари летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013