| Сторінки (1/95): | « | 1 | » |
Захмарилось і почорніло...
Між нами відстань в дві долоні.
Кохання загубилось. Заблудило.
Злукавило. Ще й досі бродить.
В темницях твоїх душ безлюдно-
Недогриміти. Ключі зникли.
Ти наче створюєш облоги ,навмисне
Змушуєш мене диміти.
Диміти- в голові суцільний хаос.
Перо не пише, без натхнення
Проходять дні.Годинник цока,
Щоб зрахувати час,що я відлежую.
Нещасне щастя.На контрасті
Думки про тебе (добрі вище).
Ти як завжди заплутав справу,
І слідчий не знайшов те ,в чім ти винен.
Та пам'ять, то не флешка.Форматує
Її лиш справний майстер вдало.
Дні просто мчать.Яка причуда!
Ти знов зринаєш там,де не погасне.
Щоденний біль, як водні процедури,
Такий же регулярний .Не писала б
Про тебе.(тут варто ахаха) пишу
Чи йде зима, чи листя вже опало.
Змінили пори року задній фон,
У об'єктиві ти і юна примадонна.
Попереду солодкий сон -
Ми.Венеція.Я ще кохаю.Пронто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
Твої підвали так чужі мені,
Неначе світ розколеться на невідомості.
Лишивши нам матерію і гріх,
Забравши плоть із совістю.
В огонь тобі стрибати страшно,
Але не бійся,не зречись.
Слова важливі завжди важко
Ляга на дно сусідньої душі.
Змінити можна зовнішню оправу,
Та серце те ж,в западинах щемить.
Чекаєш мить,мить ту,що справжня
Поверне сірості життя у вічності мотив.
Страшні слова,а ще страшніші люди,
Коли з ножем за спиною співа похвал.
Злі помисли у них,в кровяках зуби,
Що ними шматували твій запал.
Гниле коріння і патлаті справи,
Але будь поряд, гнів спини.
Читай рядки,в яких все без обману,
Візьми сонет мій як життєвий лейтмотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Ти озиваєшся в мені дощами-
Холодними й марудними.
Вже почуття покинули причал
І естафет не буде.
Я пам'ятаю день злочасний,
Коли хвилини падали травою.
Коли хотілось зрізати колоски,
Чи просто бути поруч з тобою.
Викреслити завжди важче,
Ніж тимчасово забути,
Відкласти в скриню.
А потім ночами ридати
Чому ми усе не змінили.
Я не люблю дощі,вони не змиють правду.
Я не люблю вино ,воно завжди п'янить.
Ти був не тим,не тим і залишайся,
Переведи годинники і хмари розведи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Я компаси життя в руках кручу невміло,
Бо загубив орієнтири твій причал.
І жало,що в руках тремтіло,
втіснилося в грудях.
Забуте ?Бути!Забувати?
Та чи навчили ми того ,що нас навчали?!
Грозами - ураганами - смерчами Думки рояться в дурній голові.
Море по плечах вже плеще,
Дні розминулись старі і нові.
О зорі!Як давно мені світили і розставляли диво - шлях.
І як давно із долею ішли ми в степах-серпах...
Я компаси життя в руках кручу невміло,
Чи молода,чи час такий настав.
Згубила у душі орієнтири:
Тривога й жах.
Біжить за коси вирива твоє буття
Минувшина.Минуле.Я була?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
На вулиці в жорсткій камінні,
Де лише гул машин і шурх коліс
Проріс один-однісінький
Ніким не грітий пагінець.
Він пробивавсь і надче дихав,
Нове отримував життя.
Та в місті гам,давно не тихо
Й стрибає рвучко колія.
Усі той пагін оминали,
А хто й наступить ще бува.
Ніколи про добро не знали
Ті люди,в голові в яких халва.
Ті люди без думок-світлинок
І з гаманцями у руках
Так швидко бігли на зупинку,
В автобусах чекав їх страх.
А пагінець один-одинцем
У серці виростив листки.
А пагінець про щастя мріяв,
А не про гул машин і шурх коліс.
Нестерпна спека,вітер лисий
Усе в окраїні змітав.
Асфальт аж пік-і на хвилину
Всі сили в пагона забрав.
Води нема.Байдужі люди
І совісті у них нема,
Давно вже про добро забули,
Бо в голові у них халва.
Мала дитина пробігала
Повз пагінець-цвіли сади.
І так той пагін вподобали,
Що більшої любові не чували ми.
Вона його вже підливала,
Що виріс і зміцнів,сухий.
Вона його оберігали
Від злих людей і злих машин.
І пагінець перетворився в Прекрасний дуб-тепер не раз
Хтось з перехожих задивився,
Під ним присів,під ним прилягає.
І світяться вогні машини,
В очах любов,нема страху.
Ви уявіть:мала дитина
Побачила в буденщині красу.
У місті грошей,в місті зливи
Відкрились хмари дощові-
З них лилось світло,
Сонячні брили спускались на людей з халви.
Вони потанули,бо бачать
У місті є своя краса.
Щось БІЛЬШЕ,ніж грошей запаси
І щось СОЛОДШЕ,ніж халва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
Лелеки клекочуть у маленьких гніздах,
Сонце посміхнулося мені.
Я...Я астронавт?Ні,я повелитель
Семи доріг й семи стихій.
Стежка вузька,триматись треба рівно
І швидко крокувати до зірок.
Якщо ж не так-то падати у прірву,
Де пліснява,гнилля і холодок.
Весняний вітер розвіва надії,
Волосся і старі сумні думки.
Я...Я повелитель?Ні,я мрійник,
Що розсипає по затоптаних стежках квітки.
Музику ритмічно відбиває пульс,
Всі життєві ритми-в голові.
Якщо хочеш,то мене забудь.
Я знайду себе й тебе в собі.
Небо голубіє навіть там,де холод.
Сонце посміхнулось НЕ мені.
Я...Я мрійник?Ні,я лиш простий філолог,
Що сплітає думи весняні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742794
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Лелеки клекочуть у маленьких гніздах,
Сонце посміхнулося мені.
Я...Я астронавт?Ні,я повелитель
Семи доріг й семи стихій.
Стежка вузька,триматись треба рівно
І швидко крокувати до зірок.
Якщо ж не так-то падати у прірву,
Де пліснява,гнилля і холодок.
Весняний вітер розвіва надії.
Волосся і старі сумні думки.
Я...Я повелитель?Ні,я мрійник,
Що розсипає по затоптаних стежках квітки.
Музику ритмічно відбиває пульс,
Всі життєві ритми-в голові.
Якщо хочеш,то мене забудь.
Я знайду себе й тебе в собі.
Небо голубіє навіть там,де холод.
Сонце посміхнулось НЕ мені.
Я...Я мрійник?Ні,я лиш простий філолог,
Що сплітає думи весняні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
Катакомби ховають небезпеку,
Твої очі глибші катакомб.
Влітку,в гарячу вогненну спеку
Я бачу в них любов.
Кохання ховається в лушпинні,
Його ти просто не побачиш.
І навіть посеред стовпотворіння
Воно промениться оренжевим.
Твої холодні вуста шепчуть
Про дуальність почуттів,
Я схопила відразу словник,
Шукала лексичне значення незрозумілих слів.
Рими байдужі,без краплі душевного,
Коли ти пишеш на автоматі,
Коли літери сплітаються в огидному почерку
І всі кричать - "Пиши адекватніше!"
Коли сутінки/день
І ти просто гортаєш календарі,
І натрапляєш на день,
Де ще рік тому ти був на нулі.
Нуль.Зеро.
Відкинутий по той бік сцени
Тобою захоплювались простаки
І гнобила пихата богема.
Ти не впав,
Хоч як голодно ніс твоє тіло вітрець,
Ти не впав,
Не втопивсь у дволикості стада овець.
Ти стояв і сміявся,
Пиво пив і закушував хлібом.
Чорну бороду коротко стриг
І голивсь як з пра-діда.
Як по вулиці з піснею йшов
В довгих шортах і кедах
Ті дволикі кричали:
"Агов,тобі в дурку вже треба".
Ти не впав,ти тримавсь
І русяву свою шевелюру
Проти вітру чесав й проти
Заздрощів й глуму.
Ти - творець,
Ти легенда минулих століть,
І хай з неба посиплються сльози.
Сльози тих,хто тебе не узрів
І талант твій загріб у окопах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Мертві долоні ніколи не будуть тебе торкатись,
Сухі вуста наврядчи палко поцілують.
І за зап'ястя в пориві пристрасті не варто хапати,
Півобертом до тебе я не повернуся.
Брехня солодким туманом лягає на твої чорнющі вії,
Лягає на нічний замок і на ті двері,
Де сховані всі надії.
Твій чоловік убив тебе,твій гетьман був програв цей бій,
Наближений до рівня тет -а -тет
Загнав у серце тобі кіл.
Я повернуся.Точно.Не брешу.
Сплету тобі вінок із наших вечорів п'янких.
Надінь на голову-я поведу
В танок теперішньо-минулих безнадій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708270
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2016
Від безнадії опускаються руки,
Від безнадії можна потонути.
Ти такий...Та таких міліони.
Але з тобою я знову з собою.
Ти такий,як тисячі перехожих,
Ти не цвітеш в серці як рожа.
Ти тримаєш мене за талію,
Обіймаєш,нічого не кажучи.
Та між нами і так все ясно,
Ти мій подих шматком ненависті.
Я вдихаю тебе щоразу і тримаю тебе беззвучно.
Я хотіла сказати відразу,
Але навіщо,коли це не співзвучно.
Із ліхтарів по темені доріг
І перехресть забитих вже доволі
Я б не шукала серед зимних днів
У ці морози в Бога долі.
Я б не просила,не чекала,
Коли до мене прийдеш ти.
Цього нема і це все сталось...
Я з певністю розводила мости.
І звести знову хочеться,якби ж
Вдихнути пристрасть ту ночами.
Якби ж ти знав,як пахне джміль,
Якби ж ти знав,наскільки олов'яний.
Між нами 30 поворотів і 46 доріг.
Між нами завжди холод, перехрестя.
Між нами завжди безліч перехожих,пішоходів й піднебесся.
Між нами зимні ранки й зустрічі в морози.
Між нами бунтарі,і сонце вже не бачить,
Кому потрібно освітити шлях.
Морозний сніг скрипить під тим узором,
Я бачу лиш тебе, одвічно я в тобі.
І скільки б не прохала труби,мегафони
Все одно між іншими-не ті.
Машини,автостради, мегаполіси,
Міста і села,вулиці й стежки.
Між нами тільки простір,горизонти
І сонні вулиці.
Між нами давно мертві колії.
Між нами стукіт шиб,
Між нами майки й шорти.
Між нами голе тіло і на мить
Мені здалося,що так треба.
Все ж доволі!
Доволі згадувати тих,хто не зі мною.
Від тебе не чекаю я нічого,
Не хочу слів,троянд,не хочу дивних днів.
Від тебе я чекала більш лиш того,
Та і того не варто,все ж облиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016
Мені надто важко .
Варто чекати і любити слово,
Бо ж скільки треба мені для того,
Щоб пізнати глибину усіх глибин?
Страждання захопило знову.
Засніжило душу,заліпило вікна.
Я мовчала довго, майже непривітна.
Вийшов ти назустріч-на дворі морози.
Я не дочекалась синоптиків прогнози.
Я тебе чекала і просила злісно,
Вийди хоч на хвильку у таємне місце.
Ти забув за мене сильним листопадом,
Ти черпав для себе все,що вже на завтра.
Твої очі сірі,небо волошкове...
У думках зі мною твоя чітка вимова.
Я торкаюсь до твого обличчя,
Ти наче і не знаєш.
Та чи варто говорити про того,
Кого кохаєш?🤔
Мій будинок вільний,а мій хід пленистий.
Зовні надче справжня,у душі землиста.
Ти отримав знову смс від мене...
Я пішла в науку-це вже достеменно.
Ти-останній вибір,у зимові шати
Не піду до тебе пристрасть тамувати.
Не піду до тебе,як мене покличеш,
Як захочеш знову душу поновити.
Я твоя лілея,зламана влітку
Я твоя лелека-заховай у клітку.
Я твоя марудна й НЕ ЦІКАВА книжка,
Що не прочитаєш наодинці нишком.
Я твоя русява нездійсненна мрія,
Я твоя лукава сонна безнадія.
Ти мій Зевс на троні,хоч в житті звичайний,
Ти мій кухоль любові-виллю на причалі.
З вереском у горлі,з жахом на обличчі
Кинутись під поїзд,згубити черевички?
Я важке колосся,варто не чекати,
Хочеться у тебе аж про все спитати...
Чи спитати-варто?Ти мене не чуєш.
Бо у вухах гомін давнього минулого.
Перехрестя... Викинь.
Загорни у стрічку з ключиком на шиї ту останню....🌙
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016
Живи!Живи! Допоки серце б'ється.
І не шкодуй про те,що вже здійснив колись.
І мрій,мовчи,коли хтось лихо обізветься.
І швидко спалюй минулого мости.
Живи!Живи! Пізнай всі чудернацькі штуки,
Лягай раніше,і раніш вставай.
І грай на струнах мовознавчої науки,
І ніколи,ніколи не страждай!
Живи!Люби!Відчуйте запах свободи.
Здіймися до вершин,не загуби себе.
Бо ти один,у кого на вустах слова пророка,
Бо ти один,хто гори підійме!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
Ти відрікся від мене в сумний листопад,
Ти забрав моє серце і стрибнув один у долину.
Я так довго до тебе пливла,
Я так довго в морози до тебе летіла.
Ти забрав моє серце і в душу затиснув кинджал,
Ти порвав в північ все,
До чого мої мрії летіли.
Я кохала лелійно,
А ти свою душу сховав
За океаном,де б'ються хвостами дельфіни.🐬
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016
Тепло твоїх долонь не може передати
Вогонь,що котиться з гарматних труб.
Мереживом ніколи не зіткати
Твій тихий шелест,дні розлук.
У ейфорії вимикаєм світло-
Один що проти одного,я й ти.
І крізь мільйони зір,що пошепки
Прохали сонце не прийти.
Розкутий вітер змінить подруг,
Як змінить літо задумлива осінь,
В тернах,серед гілок
До тебе завше серце просить.
В печерах потаємних душ
Так важко приховати уявний спокій,
І маршом крокувати до таємних злук,
Вінчань трави з морозом.
В спекотні млосні вихідні
Віддайся сну,нехай попросить
тебе примара сонна в гості.
Блукань стежками навмання
Вже певно досить,хоче осінь
Заплигнути тобі в чорняві коси.
Лови мій смайл не по імейл,
Чекай листи як зілля косить
Косар вусатий на полях,
Де бур'яном зрослось кохання з просом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Від хвороби боліли суглоби,
Нило серце й волосся сушило.
Якось темно ішла по дорозі
Боязківну опівніч зустріла.
Я спитала її :-Ти куди так?
Вона очі убік відвернула.
Може ти все ж таки загубилась?
А вона наче й слів тих не чула.
Знову прошу
Ти вимов хоч звуки,
Я тобі допомогу дарую!
Тиха дама пришвидшує кроки
І за рогом вже вид чимчикує.
В потонулих очах не побачиш
Дивний страх,що напрошує личко.
Боязківна не скаже,що плаче.
Вона тихо покине приміщення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Вільним птахом летіла над містом
Складала пакунки недорозуміння.
Що для тебе свобода,Жозефіно?
Те ,що ти живеш в ХХІ столітті?
Чи що маєш шикарне волосся
Довгі ноги і грацію рухів.
Чи тримала ти в темінь колосся,
Чи скрутили до болю знов руки?
Відкриваючи двері найширше
Відчуваєш життєве повітря.
Ти як незалежна самостійна віха
У суспільстві зламів і падіння.
По дорозі тихіш чеберяєш
Як сховатись від сорому,гніту?
І над обрієм тихо вітаєш,
Та крило зачепило сумління.
Підіймаєш повіки до неба
Тихо Господа мовчки благаєш🙏
Дай свободу,дай поклик для мене
Чиста совість,думки і бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Відкрити тобі свій мікро-космос,
Чи віддатись тілесним пориванням?
Загнати в дамки без подиву,
Чи вити на місяць від страждання?
Обпікати щоки кислотами
І воліти змінити майбутнє.
Чи заплітати обшарпану косу,
Сухими пальцями,недолугими?
Обвітрені губи і спалене багаття
Мовчить душа.
Й на вулиці все зовсім тихо.
Якась я інша,чи все ж та
Смілива ,горда і велична.
Вдягнути сукню і
Й надтонкі підбори,
Чи в кедах до кохання простувати
Відкрить комірку,чи закрити штори?
Одна моя на світі є омана.
Навпомацки відкрию двері
"Чи є хто вдома?",- запитаю.
Лиш голос мовчунів .
Лиш крах надій.
Помрій,лебідко,ще помрій...🌷
Like a new emotion
P.s.kardionight
22.03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Найбільший страх-піти у небуття.
Потрапить в секту,втратити людину.
Не тіло головне,твоя душа
Така холоднодужа і невільна.
Кричала голосно -усі тунелі мліли.
Стогнали вулиці й ридали ріки...
Як пір'я,що спада мені на віки
Морозночерстве слово у грудЯх.
Не спала цілу ніч,чекала хоч словечко,
Тобі страждання мої дуже мило
Сплітають серце в саркастичне зриво.
Мелодія сумна у серці грає
Весняні квіти просто остогидли.
Ти ріжеш серце розмахом меча
Своє кохання заховай,не хочеться зустріти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Де серце заросло фіалками зимою,
Ти рвеш судини й вириваєш душу.
Я як із потаємних стін вінчаюся з тобою
У 21 рік від сонцесходження в калюжу.
Цей день і знову день і розпач.
Розпач один.Без глупоти.
Чому тобі непевно так далося
Прийти до мене,охопити ніжно руку і піти.
Перемогти не може воїн,
Що покалічив якось руки.
Перемогти не може дотик
До твоїх губ-ти як завжди курив"Прилуки"...
Щодня в щодень
Із дна в ще гірше дно
Тебе невідоме кидає.
Чи знаєш ти@чи хтось-не знаю
Про поле битви у моїй душі.
Борюсь,чи нагнітаю я?Та ні.
Із серця,знаєш,міні-клаптик,
Шматоване шиття-міркИ малі.
І як нести ту ношу чи поклажу
Невпевнено в зимові дні?
Нічні гадання на зірках торішніх,
Де випадає знов твоє ім'я.
Я спалюю листи,все ж ні.Залишу.
Бо полетиш і ти у забуття!
Доля страшна чорнюча жінка,
Як так знущається зі мною.
Я б прагнула випити "Маргариту",
Чи склянку із холодною водою.
В глибоку ополонку рветься серце
Стійкі епітети й повтори плачуть.
Забути все мені?
Чи знову ти ледащо...
Підрахувала дні.Закреслила в блокноті.
Підбила підсумки життя.
Знаєш,милий,краще мак в волоссі,
Ніж твоє скалічене жінками світовідчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
За обрієм достигло чорне сонце,
В СУГЕСТІЮ заграємо,чи в тишу?
Не відкривай для всіх захухане віконце,
Бо ж прагне кожен влізти в твою нішу.
Як від обличчя-холод,з неба-вітер.
Всі запитання ти залишиш анонімами.
Я як із променів черпаю сонних літер
Ти відчайдушно борешся із ПАНТОНІМАМИ.
БІБЛІОТЕКАР видає потріпаний підручник
Ти хочеш знань,ти хочеш мороку від книги?
Сьогодні ти лиш інтернетівський заручник
Так,як і всі,сліпий співець бариги.
Знов ЗАПРОТОРИЛИ без зайвих слів
Загнали в стадо виспаних овечок
І за вуздечка,як отих волів,
Тягнули в ВЕРБОЛОЗИ сіять гречку.
Мовчу.Мовчиш.Обману досить.
Ти як завзятий хитрий ІЛЮЗІОНІСТ.
Мороз по серці,в жилах досі
Я в ХХІ світлий пацифіст
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Закутала очі в сумні візерунки,
Закрила всі двері,поклала пакунки.
Одвічні статті вже мені остогидли,
Я плачу від щастя.враховую ритми.
Я мрії тримаю блакитно-рожеві
Із серця черпаю повітря з легенів.
Черкаю руками за хмари,до Бога.
За лісом-пралісом кружляють овечки
Я прагну закинути твої вуздечка
Ще крок і ти в пеклі-15 коло
Вогні мерехтять,і я надче здорова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
Від відчаю ховаю очі
Несу тобі обшарпані буклети
Можливо й справді досить
Обвішувати стіни у твої портрети?
Забиту голубку ніхто не величає,
Не складає надгробних епітафій.
Босяком по склу знаєш як...
Казав забутий нами граф Промклафій.
Лілеї ніжної не варто дарувати-
При зустрічі дивись мені в дзеркАла.
Я як любила, як ...Я знала
Даремно твоє ймення величала.
Хочеш, я стану камінчиком
Ти будеш по мені ходити.
Хочеш ,стану променем
Тепло буду в собі носити.
А хочеш ,буду книжкою
Дозволю себе пізнавати.
Я можу бути і чайником
Тепло тобі дарувати.
Я вилізу на вершинку
І стрибну,як ти попросиш.
Я втримаю волосинку
Щоб ти був поряд ,як осінь.
Я вихором пронесуся
Зірву для тебе всі квіти
Я підійму каміння,надірвуся.
А ти будеш животіти..
Хочеш,я буду оленем
Врятую тебе від стрілянини.
А потім пронесуся з оловом
Біля серця буду висіти.
Я стану твоїм оберегом,
Триматиму кулі ворожі.
Щоб ти міг спокійно спати,
Я буду завжди на сторожі.
А хочеш,я стану Хельгою,
Вдягнуся у стародавні шати.
Завоюю підлих древлянців
Аби твою любов ніжну мати.
Ти хочеш, я добре бачу,
Щоб поряд була з тобою.
Чекай...Я вже зовсім близько...
Забери мене на пошті весною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016
Обійми мене,виноградною лозою
Закутай серце в катакомби
Мені подобається мрійливий спокій
Мені подобаються мінорні ноти
Я навздогін кричала
Упади на землю дощовим камінням
Я і волосся на собі рвала
У хвилини неминучого прозріння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Ой дівчата,чорні брови,
Не скакайте в гречку.
Бо не витримає мати,
не вдержить вуздечку!
Girls like freedom©
Тихо-тихо як ніколи, по полю
гуляє
Козаченько-грізні вуса-подих завмерає
А я дівка молодая,а ще
незаміжня
Маю довгеє волосся,стрічки червоніші
Ой,Марічко невеличка,ти вже
вгомонися
Та на молодця-козака добре придивися
Нічка темна,як у лісі не видно дитяти
Так і на селі нема-гуляють
дівчата
А Марічка невеличка спереду простує
Та косу свою все чеше,то так підтанцює
Що і парубки в окрузі тихенько ридають
Думаєте,що не знає?
Знає,добре знає...
Вража дівка зчарувала усіх- білолиця
Та не знає про козАка
нового в селі цім
А він гордо походжає-
На дівок ні оком
А Марічка все співає:
"Ішло військо боком..."
Стрілись погляди: суровий,
і їі,палкіший
В серце іскрою і поспіх став якийсь жвавіший
Не зогледілась Марічка,як з ним покохалась
Як сказати,покохалась,-та ні,повалялась...
Десь забрав їі до лісу,повів у хатину
Та як півень скубе курку,
так обскуб дівчину
Тихо-тихо як ніколи
По полю гуляє
Не Марічка невеличка-
Покритка ридає!
Ой спасибі,козаченьку,
За ласку,за нічку.
Що подав у подарунок
дитинку-суничку.
Я й не знала,що кохання
Лиш на день буває
Не прощу!!!
А все ж Господь...
Він усе прощає...
6.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Одвічний синтаксис
Сумні фонеми
На лист без тіні накладаю
Малі й великі фонетичні схеми
В вогонь мудрець тихо кидає
Куди летить твоє стреміння
Життєві барви й гострота слова
Де чорний гумор де помітна насмішка
Бліда хотьба
Бліда а наче і здорова
Я в папку складаю сумні алофони
Я в гречку кидаю конспекти й практичні
Між холодом між довгими пальцями
Затримаю п'єси сатиро-готичні
Я мрії стріляю як небо дощами
Втікаю від правди у світ поетичний
З хорошим як дим я вінчаюся ранком
Прощаюся з тінню вночі
Падолистом
20.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Місіс Дольче хотіла знайти
Через присмери боліт ,сморід канав
Те,що юний геолог 100 літ так довго шукав.
Ліс холодний, дім старий
Скрипки струн торкнуся навмання.
Чи моє це ?
Це мій дім,чи мій поклик,вороття?
Мінус 33 ,на талії застібки найтугіші
Джинси модні -не варто
Не натурщик ти
Намалюй осінь
Мене поряд
Падолистом
Мої думки,вірші, пісні...
Мазки тугі спросоння
Очі протри хустинкою Алі.
Без марок ,без незвіданих пророчень
Купи маленькій тамагочі!!!
Дзілінь -дзілінь мелодія сучасна
Я не ховаюсь від зірок
Моя дорога повна грязі,
Та все ж чистіша від твоїх думок!
Трелі солов'їні замінила тиша
Руки опустила в воду-
Де ти є???
Монотонно дише серденько моє.
Не читай
Не треба
Не люблю сказав
Суспільство ,19,
Мій обман?
Метафори закуті в повсякденність
2 правди:
З тих одна моя.
Для тебе світлий янгол,
Для інших закручена петля.
Мотай нитки тугіш в бобину,
Парфуми змінюй на папір.
Фольксваген.Рівно їде.
Не треба змінювать машин.
Вершин черкай руками
Хвости тріпочуть раз,два,три...
Я ?
Хто вам сказав що я злопам'ятна?
Не вір ти їм ,повір мені▪
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
За 330 днів тебе побачить мушу,
За крок до тебе як завжди спіткнусь.
Не варто виливати в чарку душу,
За плечі я до тебе обізвусь.
Твої строкаті і тугі питання-
Без них я зовсім не своя.
І ти о 5 ночі чорне марення...
Номер 1 ,чи з перцем колія.
До чого ж я люблю твоє волосся,
Пучкі темнІ ,як чорної землі.
І як на думці так вже повелося,
Люблю ті очі ,як мамині пісні.
За 330 днів помре кохання ,
Ти вже не той.
Із сивини розпатлані думки
І мрії всі, оманливі бажання
Забудь про все.За фатумом живи!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Захоплені зашаблоненими рішеннями,
Ми кидаємо жереб останній.
І вмикаючи голосніше ритміку
Робимо вибір фатальний
Без книжок,а в руках з телефоном
Вирішуємо життєві проблеми.
І порушуючи закони і правила
Скачемо в буденні дилеми
Щодня подумки проклинаємо
Мудреців,що писали трактати
І знову сидимо до півп'ятої-
Інтернет не дає тихо спати.
Зранку кава і сигарети,
Спорт нікого не хвилює.
А якщо захочеш друзів мати
Гаманець й айфон тебе врятує!
Рідну мову завалили
Блоками із нецензурщини.
А самі пишаємось футболками
"Вірні українолюби!!!"
Та гори вогнем проклятим ,21 століття,
Вам ми до середньовіччя повертатись
Шить взуття й зберать насіння!!!!
4.09.2015р
Gonna hurts
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Захоплені зашаблоненими рішеннями,
Ми кидаємо жереб останній.
І вмикаючи голосніше ритміку
Робимо вибір фатальний
Без книжок,а в руках з телефоном
Вирішуємо життєві проблеми.
І порушуючи закони і правила
Скачемо в буденні дилеми
Щодня подумки проклинаємо
Мудреців,що писали трактати
І знову сидимо до півп'ятої-
Інтернет не дає тихо спати.
Зранку кава і сигарети,
Спорт нікого не хвилює.
А якщо захочеш друзів мати
Гаманець й айфон тебе врятує!
Рідну мову завалили
Блоками із нецензурщини.
А самі пишаємось футболками
"Вірні українолюби!!!"
Та гори вогнем проклятим ,21 століття,
Вам ми до середньовіччя повертатись
Шить взуття й зберать насіння!!!!
4.09.2015р
Gonna hurts
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Притримай калітку для мене,
Не гни ,не хапай перепони.
Сьогодні ти міні -міністер.
Сьогодні я гідна твоєї корони!
Волосся тріпоче розпусник злий вітер,
І час тікі-там пролітає з тобою...
Сьогодні лиш хвильку побудь напівтихим,
Сьогодні не холодно надче зимою.
Я руку тримаю на рівні рефлексу,
До серця не йде,все ж не те,що буває.
Сьогодні з тобою не п'ємо Мохіто,
Сьогодні розмова помилки прощає.
Наївність і посміх в очах у пацанки,
Думками злітає в блакитнєє небо...
Сьогодні з sad-story пора попрощатись,
Сьогодні згорить кров у сумі з
Абсентом♥
1.09.2015р
Night love poem
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Черговий муляж.
Напів думки і напів дії.
Ми сідаємо в напів вагон.
Напів любов і напів пристрасть,
Суцільна гра,не твій полон.
Ми запрягаємо думки в кліщатка,
Ми мучимо нічних овечок...
Чому спогади не дають нам спати,
Викликають безліч суперечок???
Не той,не та...
Одинока не за нашим літочисленням..
Осінь,зима...
Акорди смутку падолистом.
Літо,весна.Спека нестерпна.
Спрага..Душа прагне померти.
Листки,в них мораль гнилого століття.
Ми продаємось за долари ,ще не узрівши повноліття!
Ми прикуті ланцюгом любові
До незнаних нам вершин,
Той мудрець....У книзі сьомій...
Його думки не варті горошин.
І знов чучух...
Наш потяг рушив.
Турне по місту Героїн.
Комусь у 18 треба спокій,
Комусь у 40 в вени й нікотин..
11.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Ти знову очікуєш радощів буття,припливи сил і гормону щастя.Щодня ти прокидаєшся з вогником надії на те,що це знову станеться:з блакитнооким блондином,який пожирає великими очима кожну спідницю,з ботаном,який окрім книг та монографій нічого не бачить,з бізнесменом,що заробляє шалені гроші на нерухомості,чи з простим бродячим юнаком,що має величезне серце ,яке ховає під дешевими футболками із символічними назвами.Колись це станеться,врешті-решт зірка впаде тоді ж ,коли і ти загадаєш це бажання,але ти встигнеш,просто мусиш,по-іншому ніяк.
Серце вже вийшло зі звичайного ритму,здається, ще трішки і тебе схопить інфаркт міокарда,нехай.
Тоді перехожі з диким криком позбігаються на твоє невимушене падіння на дорозі.
Ти нічого не відчуєш,лише глибоко в думках вимальовуватимеш образ незвичайного юнака, який йшов в той момент поруч. По першому зойку серця ти розумієш-це кохання, ніхто тебе ще так не хапав поглядом і не затягував у яму невідомості.
А так хочеться...
Допоки тебе везуть в кареті швидкої,ти вже домалювала ваші зустрічі і ці п'янкі поцілунки щовечора в танці пітьми.Але спокійно-це лише перехожий,а твоє життя залежить від того,хто поруч з тобою,від цього дико привітного молодого фельдшера.Можливо,ти ще довго не зможеш відійти від зустрічі поглядів з тим перехожим,але на небі твою партію зіграно.
Джокер лише один ,і він поруч,зовсім близько.
Тому спокійно, одужуй.Серце оживе,як оживуть і твої зарослі бур'янами мрії,все налагодиться
СПОКІЙНО.™
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
Ти як старий зламаний магнітофон:щодня нові касети,нові стрічки.
Зупинись.Що ти робиш?
Твоя строгість тебе погубить.Хоча...
Яка там харизма?Ти не здатен на елементарні живі людські почуття.
Ти думаєш,я гіпорбелізую?Ні!
Я лінива метафора,я подих вітру,що мчиться крізь кілометри морозними трасами тобі на зустріч.
Нащо?
Просто хочеться відчувати твій подих,
дивитися у твої очі,тримати в руках надію на наступну зустріч з тобою.
Одинокі пішоходи і я ,окрилена,лечу до тебе.
Голосно сказати лечу,я як турбіна пришвидшеної дії.Та,байдуже.
Моя щирість знову не оцінені.Я прагну власництва,влада-це не тисячі красивих дівчат,це емоції,які тримають тривалий час.
А зараз просто вітер.Меланхолія,сугестія, я.
я синонім цього набору.
Треба,чи...
Ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Ти прокидаєшся..холодний ранок
Сніжинки скрізь кружляють золоті.
Увімкаєш радіо-програма "Про коханок".
Не слухаєш:контакт,гаряча кава і знову ці обличчя молоді.
Ти мрієш про бурхливе щастя
Вона..таємно тебе кохає..
Шукає твої очі в злеті днів.
Твої дзвінки короткочасні,а смс лиш смайли і абревіатури.
Вона..усе життя тобі розказує,
Тонка,вразлива ,хоч і сильна є натура.
Ти шукаєш представницю
на найкращу жіночу роль в твоєму житті.
Вона...певно марно чекає,
Ця чоловіча роль в твоїй особі.
І в сукні поспішає крізь дощі.
Крізь вітер би до тебе рвалась,
Ламала гілки,сонце розтерзала.
А чи кохать?Кохати не кохала...
Лиш бачити тебе жадала.
Ці дні в розлуці лиш печалі спогад,
Коли вона не зраджує -без тебе.
Ти..забуваєш..зустріч-здогад
А чи я знаю,що вона для мене?
Забуто все.Вона не забувала
Закрила серце від очей холодних
Від строгих зачісок,джинсів ,майок.
Від ..... Його сурової.
Р.S.Мріяти про кохання не заборонено,головне :не падати духом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015
Давай почнемо жити без думок,
Гнітючих ранком ,ввечері прозорих.
Давай забудемо гудок ,
Коли кричать на місто все перони.
Розлуки чашу випивши до дна,
Ми пізнаєм Платона діалоги,
І доливаючи собі вина ,
Ми як завжди філософи.
Збиваючи пороги...
Несеться вітер крізь гілки,
Крізь марення.
Серпанок- ранок...
Хоч так хотілося прийти,
піймати промінь павутянок.
В розлуці днів,на самоті
Мене ти згадуй,забувай реальне.
Ти мій Зевес в пригоді днів,
Ти на олімпі горлиць і панянок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2015
Я була наповнена тобою,
І в душі співали солов'ї.
Ти мріяв зачепити ноги,
Доторкнутись вигин рук-мої.
Ми протирічили законам,
А ти ламаєш мої стереотипи.
"Холодно?"-та ні,не холодно.
Батарею пора включити.
Я не звертала уваги на тіло,
Ти мріяв притиснутись сильніш.
Я не хочу писати прозу,і твої глухі"Малиш...".
Дивний тм і світ знівелювався,
Я благала зав'язати очі.
Я не хотіла тебе бачити.
Як ти підходив кішкою до мого тіла в темні ночі.
Моя душа підносилась все вище,
Ти навіть смс-ки ігноруєш.
Ти мені більше не напишеш?
Ти мене більше не почуєш!
І знову йдеш.Я прагну самоти.
У ці м'які весняні дні.
На річки дно пора мені.
Нема кохання,мушлі не почую.
Знаєш,я полемізую.
Р.S.Коли бажала полеміки з твоїми метафорами,
Ти пускав глухі анафори.
Рефреном пасивна самотність
Зрозумій.Не грайся.Досить!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015
Сьогодні я пливла по морю,
Ловила хвилі золоті.
І вітер плескає в долоні-
Такі прекрасні літні дні.
Моя луска блистить на сонці
І водорості між хрящів.
Так хочеться,так хочеться
Зробити те,що не зумів...
Шукаю вдало я поживу
І воду п'ю,я в ній купаюсь.
Не вірю в дурну сміховину,
Що море з хвилями в коханні.
І хоч німа я риба зовсім,
Ніхто не чує дум моїх.
Я колихаюся на хвилях,
Пливу в думках своїх нудних.
Я мрію,щоб черв'як маленький
Сьогодні трапився мені.
Я мовчки плямкаю губами
В воді прозорій,озорній.
І так проходить вечір тихо
Я спати з хвилями пливу.
Люблю ловить морську я втіху,
Добраніч,море,я живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Те відчуття,коли метелики в животі
Немов якась натягнута струна.
Цей чародій,він знов наснивсь мені
Тоді,коли прийшла весна.
Він зрозумів-вона кохана
Така на всю планету є одна.
І перші поривання,стукіт в грудях-
Усе для тих,хто вірний лиш меті.
Думки з коханням,по-суті,
Якісь все ж не людські,таємні,чарівні.
Кохання не ховалось по лісах-
Вона його чекала цілу вічність.
Він завжди був в її думках
В очах вона для нього на підйомі,Міс Величність.
Та це не казка,це-життя.
І через проміжки у часі
Ти розумієш-все ганьба.
Як взагалі я міг таку дурненьку покохати???
І знову холод.На дворі
Чи в серці-я не можу зрозуміти...
Кохання йшло до нас крізь дні,
Вона для тебе зараз Міс Огидність.
Ти уникаєш,розумієш
Кохання-це злостива напасть.
Вона-неначе п'явка,знову тлієш
Прощання, сварки з ночі і до рання.
Ти різко обриваєш нить,
Її судомить в пізню ніч.
Благання і дзвінки-ніщо.
Для чого це все взагалі було???
Можливо, лиш захоплення для тебе
Для неї ти займав усе життя.
Обмани,підлість,певно,й це мине.
Вона ж залишиться одна.
Її кохання корабель розбитий
Побите скло у серці назавжди.
Романтична натура,знову повірила
Не смій йому казати знов:"Зажди!"
Кохання-часом біль,а часом радість
І серце знов мертвіє й стукотить.
Якщо по-справжньому ви вмієте кохати,
Кохання в серці збережіть!!!
Р.S.Надіюсь,сподобалось
Olga)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
"Старі фотографії" на стіл розкладу,
Із слізьми та посмішкою згадаю Кузьму...
Роки за роками летять журавлі
Можливо й твоя душа відвідає Сомалі.
Здається,що то було не давно,
Коли вмикала радіо гучніш.
Мені,напевно,було все-одно
Сусіди сплять,давно на дворі ніч.
Я довго -довго слухала Його
і сльзи наче з посмішкою злились..
Хотіла знову мріяти з тобою,
Та серцем я летіла десь у вись.
Помрій зі мною трішки попрошу я тебе,
Не хочеш слухати,окей,то мине!
Роки за роками летять журавлі,
Це фото і ти,справжній,з нами завжди!!!!!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2015
Між нами завжди максимум "Привіт",
А мінімум незрячі очі.
Я ненаважуюся бігти вслід
В обіймах сутінків,в холодні ночі.
Я споглядаю в далечінь,
Де руки сильні й видні м'язи
На твоїм тілі як завжди
Обмаль одягу-навіщо дикі стрази.
І в ритмі пульсу-швидше,швидше
На старт стаєш-все для мети.
Я відкриваю Данте-
зі мною,певно,книги назавжди.
Та в пориванні пристрасті думок,
Коли лиш вітер розвива волосся.
Я увімкаю голосно фокстрот,
Танцюю в ритмі анаконда.
Лиш для душі кросівки,мак в волоссі...
"Фальш старт!"-Кричить суддя.О ні!
Навіщо перед стартом біг в колосся,
Навіщо розплітав русу косу?
Ти лиш кричав:" Ніколи не забуду!"-
А знову босий і в росу.
Усе взнаки:і час ,і люди.
-Милий,пора іти.
Візьми Шекспір"Ромео і Джульєтта".
-Не забуду.
Як завжди я і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Це було вторгнення.
Безжальне вторгнення в серце вразливої натури.
Обман.Знову обман.
Ламались підбори,босоніж ішла по склу.
Не боліло,доки його лазер не пронизав ультрафіолетом серце.
Заримовані думки і сфальсифіковані речі були банальні.
Вона проміняла його на каву.Без цукру.
Холодну.Моторошно слухала тишу.
Дні в самоті.
Зозуля накувала дні.
Як можна з трепетом душі повірити у невідоме?
Як можна бачити в закритому шпарину?
Лукавість і підступ.
В твоєму серці одинокий глухий водевіль.
Примара з минулово в черевичках вірності.
Ольга Швидка(с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Видали,видали всю ту локшину,яку щойно чула.
З вигляду приваблює..Карі очі,мила посмішка.Екстаз.
Мить стукотіння в грудях.Хочу до нього.
Ця думка мучить тебе вкотре.
Ти розчаровуєшся щодня в протилежних собі особах.
Ба,зараз ти на тій сходинці,коли мозок відчуває,що розчаровуєшся навіть в собі.
Нервове тіпання,знову шарпаєш телефон,чекаєш бажаний дзвінок.
Знаєш,що не зателефонує,але...
Твоя віра в нього безмежна.
Чомусь всі бачать в тобі макет,а не індивідуальність,хочуть вдовольнити плоть,а не душевний згусток самоти.
Ти так багато пережила,скільки робила добро іншим,а віддачі- 0.
Мрієш про вдосконалення суспільства,та саме суспільство не мріє про це.
Крапля спогадів.Стерти.Поцілунок.Стерти.Обіцянки.Стерти.Він.Стерти.СТОП!
Пізніш видалю його. Він такий..Такий ідеалізований.
Ні,він це зовсім інша людина.
Каже,кохає.Брехня.Чекає.Брехня.
Пише.Брехня,не він, а його розум.
Мотивація переродження.Сподівання на виліт. Мить перероження підсвідомості.
Р.S.Важко забути,але носи його в серці.Ти не одна,з тобою слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
І сонні ліхтарі на вулицях померлих душ
Тужливо кличуть в свій полон.
Так важко чути "Ні",
Коли пропонуєш вірності кулон..
Коли взлетіла на три кроки від бажаного дзвінка,
Та шепоче чоловічий голос-
Облиш,на низ спустись,мала.
Коли все просто нагнітає
І за душею кілометри..
Холодно.Зима вінчає,
Утаємничує тугі проспекти.
І рукавички вже не гріють-
Холодні пальці,мокрі очі.
Ти просив чекати дві хвилини,
Я до тебе бігла в переплетіннях ночі.
Я хотіла мить купатись у твоїх обіймах,
Ти як завжди,на самоті.
Я б била брили на землі,
Якби ти знав,як я любила...
Дорога,мертві ліхтарі
Спустись на землю,мила.
Тебе ніколи не плекала,
Та лиш хвилина врятувала
Від обривання плину часу в одинокий день.
І дзвони дзень-дзелень.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014
Зимові кутанки. Банальні подарунки.
Хутрові куртки.Гламурні сумки.
Мороз на вікнах,мороз у серці
Не намалюють одвічні скельця.
Думки зі мною й супроти мене,
Пишу поему "De eredenta".
Ховаю душу в тоненькі светри,
Досить шукати тугі корсети.
Повсюди гамір,повсюди шумно.
Стовпотворіння в очікуванні штурму.
Іду.Так тихо.В храмах молитва.
Єдина надія,а й та розбита.
І починання вже ні до чого-
Лише дорога,лише дорога....
Холодні пальці,як мертве тіло.
Солоні очі-повсюди біло.
Твої проблеми-візьми з собою.
Гарячий дуже-полий водою.
Кохання хочеш,нема такого,
Купи за гроші напівживого.
Захочеш чути-дзвони,не проти.
Довгі ночі,подушка,одвічні тропи..
20.12.2014
1.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014
Сугестія,сугестія,сугестія.
І що не день,одна депресія.
І що не мить переплетіння почутів,
Лиш ти мене почути незумів.
І що не крик-то про любов чи радість.
І що не плач-лиш сльози про минуле.
Оманлива твоя натура,Клавдіо,
Твоя Жозе тебе почула...
І серед криків і думок,
І серед скреготу зубів
Кохання за замками не таїла-
Жозефа Клавдіо любила.
Любити і кохати-то одне.
Для неї були різні ці поняття
Через потік абстракцій і контрасту
Дійти до висновку-Hello апатія!
За стилем мала душу експресивну
За напрямком реальністю жила.
Художні тропи не любила-
Плекала романтичну жилу,неначе той тюльпан цвіла.
Якби не критика літературна
І під очима синій слід...
Вона б тебе забула і через сотні-сотні літ тебе і не згадала...
Жозефа Клавдіо кохала.
А Клавдіо любив нічні гулянки і до обіду дивні п'янки.
Вона готувала смачні сніданки
Його очі завжди були на обличчях інших панянок.
Р.S.Колись додумаю кінець,ато прийде мені капець.
Коли я мало буду спати,не зможу очі відкривати.
Я жити і творити хочу
Але не сплю я серед ночі.
Алегоричність в типізації образів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2014
Швидка любов минає,
Коли до неї ти звикаєш,
Коли холодні батареї
І він обманою заманює тебе на бродвеї.
Швидка любов минає,
Неначе знов бджола кусає так болісно.
Тебе забути важко.
В думках перемішались алофони,словотвір,флексія-
Якась суцільна неврівноважена депресія!
Подвійну каву мозок промовляє,
Сніг летить,з ніг світлофор збиває.
Твої думки анонімами,
Я приховую злість і образу за пантомімами.
Тихо показую на двері,на всі замки закриваю.
Швидка любов минає,
Хоч як ти сильно не ридаєш,
Тебе твій милий покидає
Обману сіті заплітає...
Неврівноваженість
Ольга Швидка(с)
8.12.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Якщо повірити у силу строф,
Якщо набратись мужності у чашку,
Відразу розгортаєш інший світ
І пізнаєш ти люд...
Відкриваєш баклажку
Дістаєш вино
Холодне,таке ж,як його кров.
І пити хочеться,лише уява
Забороняє це зробити.
Ти прагнеш плоть нікчемну вдовольнити???
Мовчу.Я все по вінця знаю.
Я таю в собі дикого голуба,
Я тиха ріка,меланхолічна течія...
Я -нічия,я споріднена гавань.
Прихованого обранця душі.
Гарячий лід до серця прикладаю,
Уже не б*є,не стукотить.
І на прощання все прощаю,
Найперше в мене-поетичний схід.
Лиш подруга метафора втішає,
І ти,епітет,завжди під рукою....
Я взимку одягну сандалі,
І декілька пакунків під рукою.
До неможливості себе втішаю,
Що все пройде-така вже я ....
І тихо вітер обіймає уявні плечі
Дівчинка- втрачена лілея.
Цілуй чорні троянди,вигадана за обрієм земле!
1.13
01.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014
Стільки світла,тепла в одному тобі.
Кучеряве чудо,ти так потрібен мені.
Я знову їду підкоряти місто,
Вивчати лексику,семантику.
Ти залишаєшся без мене,
Захоплюєш незвідану Атлантику.
Твій образ громовержця- Зевса перед очима миготить.
Так хочеться тримати стрічкою ту мить,
Коли зі мною ти,
Коли почуття підривають мости.
І наспівую тихо Океан Ельзи,
Я хочу прожити цей тиждень не так,
Я хочу зустріти тебе,
Я хочу потонути у твоїх очах...
І знову модульки,практичні -так без зупинок.
Я- студент.
І хоч невміло роблю ліричні відступи,
Я згадую осінній день,
Цей холод дійсно не тривожить,
І так проходить тиждень цей.
Культура мови ,ікт,антична і фольклор,
А може досить?
Та ні,це лише в смак.
Думки мене на крилах носять,
З тобою я ,сідаю у літак.
Літак думок,переживань.
Гілки б'ють очі.
Я втікаю від своїх,
Я біжу світ за очі,
Я співаю дивних пісень.
І все .вже пролетіло,
Я з тобою.
Обіймаю твої величні плечі,
Ловлю твій погляд.
Ти зі мною...😚
03.11.2014
Ольга Швидка(с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Скло.Скло біле.Скло бите.
Уламки,шматки.Кров.
Кров на щоці.Дивна морозна кров.
Моторошно.Холодні пальці,тремтячі вуста.
Серце.Неритмічні коливання.Кам*яне биття...
Серце.Серце холодне.Останні імпульси.
Запікання крові.Моторошні крики.
Молоко тече з очей.Волосся дико горить .
Кохання з серпом в руках.
Кохання від якого нема порятунку...
Пальці .Пальці охоплюють палаюче волосся.
Вигуки.Тупання коней.Ходьба по склу.
Скло розлітається.Пришвидшується потік крові.
Серце охоплює жар.
Кохання з молотом в руці.
Нещадно.До болю.
Бігучий рядок в голові:синоніми,омоніми...
Ні.Стоп.Любиш?
Риторичне питання.....
Ольга Швидка(с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Вечоріє.
Вночі відлунює вереск віхол.Верби.
Візьми в волосся волошой.
Відчуваєш?Відлітає.
Вабить вологий вагон.
Вагання.Важко висловити вальс відлюдника.
Відцвіло...Відболіло.
Відтупотів відтінок вихідних.
Відчай.Вінчання вітру.
Він-воїн важливих визначень.
Вузька вуличка.Все в'яне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014
Відцвіло.Відцвіло все те,що колись нагадувало про твій заворожуючий погляд.
Відболіло.Відболіло все те,що мурашками так ніжно бігало по тілу.
Велике озеро потроху засихає від холодної байдужості,від нестачі кисню.
Вміння вислухати завжди було далеко за обрієм.
Високо летіли ластівки,падали і підіймались,бились грудьми ,черхали суху,мовчазну землю тендітними крилами.
Водночас приходить босе розуміння.
Воно підходить все ближче,намагається сказати мені щось на вушко.
Вагання між метафорою і сталим епітетом.
Вибір.Вогонь не згасає,хоча багаття залите слізною водою.
Віднайдено істину.
Р.S.Почуття завжди перемагаюсь завуальовану посмішку.
Ольга Швидка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Окупанте...Ти не залишаєш мої думки,
Сьогодні чорні хмари налетіли як вовки.
Сьогодні гірко і не світло на душі-
І я,як завжди,пишу тобі любовні вірші.
Ти не чатаєш-я це знаю.
Хоч як би не було тобі -сумно.
Ти забуваєш про те,що є кохання на землі.
Воно у кольорах буває,бува як дотики ніжні.
Та для тебе-нема,ти його не знаєш.
А чи пізнати не хочеш-не дано мені зрозуміти.
Думки твої буйні і розмови,як тайни,тихі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
Дурманить голову твою цитат і дат туман,
Ти ніколи не прокадаєшся серед захмелілих дам.
Ти ніколи не покидаєш бідолашних напризволяще..
Тебе ніколи не прозивали "ледащо".
Серед купюр і кутюр*є
Ти шукаєш те,чого немає.
Ти мрієш про те,чого не буде.
Моя сонлива пам*ять тебе не забуде.
Забуть не може-мимоволі
Спливають погляди крихкі.
Приємно відчувати твій спокій ...
Хоча б на мить приснись мені!
Та ні,ілюзії проходять,усе як є:і світ, і ми.
Ти знову розповідаєш нудні історії,
Я знову пркидаюсь уві сні .
Невже не бачиш ти,не чуєш мої благання заливні?
Я крізь сотні кілометрів з тобою,
На ніч співаю тобі пісні.
Ти метушишся...Ти не відчуваєш
Мою любов-вона жива!
Ніжно тебе огортає думкою моя рука.
Я подумки молюсь щоночі ,щоб ти ніколи не хворів,
Щоб мав бажаний спокій,думок і сил приплив.
Так хочеться крізь всі страждання почуть омріяне"твоя".
Ні,мамо,не буди...Прокидаюсь...
Печально,що я не твоя.
Я не твоя,і це так ранить -пускають стрілами слова.
Пробач,що віддано кохаю,пробач,за те,що я одна...
By K.B.M.
13.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523368
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2014
Промінь був незгасаючим,не бачив він нікого,
Забрів якось в пітьму,та освітив дорогу.
Дорогу до щирого кохання,де немає місця для біди,
Де доля звела юні серця для покаяння,
Де море знов звело мости.
Так просився промінь на вихід,так хотів втекти від біди,
Та доля знову зводить лебедів,два серця я і ти.
Холодною хвилею вкрили твої руки такі палкі-ми на межі.
Обіцяй мене не забути,пронеси почуття крізь віки.
Прохололи шифри всі і коди,і голос знову твій мовчить,
Твої очі- золотий колос, мої- мовчазна блакить.
Так хочеться колінками розбитими влетіти на сухий асфальт-Ти- ніжна трембіта,я- суха печаль.
І в горлі знову пересохло,а ти говориш все про мить,
Коли сонце заходило,а ми хапали летючу нить.
Мерехтить в серці вогник,твій,одинокий,
Ти-завмерлий крик,я- чай охололиий...
23.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521835
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2014
Дивлюсь на мовчазний годинник-
хвилини як сипучий пісок.
Залишилась лише краплина-
вдарив молоток.
Мої плечі хапали судоми,
а серце закуталось в цеп.
Обійми,прошу,обійми сильніше,
Сховай мене у свій вертеп.
Так боляче,що навіть окупант не в силах розпізнати
Як швидко встиг він мої думки осідлати...
Чому приходить знов у снах як порятунок,диво?
Прокинулась-і знов нема...Чому все не наживо?
Ти так прекрасно розмовляв-
Слова лились ,як перли.
І знову мене ти навчав поетів,що померли.
І слухати нестерпно важко,
Хоч голос твій-спасіння.
Ти мрієш про захмарне,не маючи насіння.
І філософія твоя була така правдива,
Скажи,скажи мені, чи доля обділила
Тебе кохання хоч на мить?
Мить,коли мої руки тягнулись до твоїх плечей.
Пече,пече сильно,вогоно ночей....
Лиш зустріч дай мені,лиш погляд серед мирних.
Для всіх ти був лиш розум,для мене ти сумирний......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513017
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2014
Дивлюсь на мовчазний годинник-
хвилини як сипучий пісок.
Залишилась лише краплина-
вдарив молоток.
Мої плечі хапали судоми,
а серце закуталось в цеп.
Обійми,прошу,обійми сильніше,
Сховай мене у свій вертеп.
Так боляче,що навіть окупант не в силах розпізнати
Як швидко встиг він мої думки осідлати...
Чому приходить знов у снах як порятунок,диво?
Прокинулась-і знов нема...Чому все не наживо?
Ти так прекрасно розмовляв-
Слова лились ,як перли.
І знову мене ти навчав поетів,що померли.
І слухати нестерпно важко,
Хоч голос твій-спасіння.
Ти мрієш про захмарне,не маючи насіння.
І філософія твоя була така правдива,
Скажи,скажи мені, чи доля обділила
Тебе кохання хоч на мить?
Мить,коли мої руки тягнулись до твоїх плечей.
Пече,пече сильно,вогоно ночей....
Лиш зустріч дай мені,лиш погляд серед мирних.
Для всіх ти був лиш розум,для мене ти сумирний......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513012
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2014
Я закриваю всі двері,перегортаю сторінку.
Бувало,гірке зернятко впаде в зарослу стежинку.
Так просто я не забуду ті дикі,огненні очі,
Як маятником пробили важкозабутії ночі.
Коли так мої руки просили вхопитись міцно за плечі,
Твої так довго хотіли зникнути в простір лелечий.
Чому серед маріонеток бува так важко пізнати лиш душу...
Пізно,непевно,з граками в танок зіграти.
Холодними ранками,росяними,коли купається небо
Я увімкаю звук гучніше:Повтор?Назад?Та ні,не треба.
Забудь слова мої марудні,жести,певно,не дівочі.
Я заплітаю русу косу,мої слова були пророчі...
12.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2014
Знову сутінки.Холод.Одинокі ночі.
В цей день такий тривожний хочу бачити твої очі.
П*янкий аромат троянд мене не врятує,
За кожним поглядом,провулком смуток нас чатує..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
Іду стежиною вузькою,загадую бажання.
Сьогодні школо,рідна школо,у нас тяжкі прощання.
Заходжу тихо в світлий клас ,-«Добрий день»,-промовляю.
На першу парту від вікна тихесенько сідаю.
І слухаю важкі розмови,останні привітання.
А може ,трішечки ще зовсім, у школі до світання?
Так ні.Годинник вже пробив.Летять ключами дні.
Так хочеться хоч трішки побути тут мені!
Я згадую свій перший клас,букети,поцілунки..
Слова учителя-все в перший раз,покупки і дарунки.
Для мене,школо,ти була як дім,а вчителька як мати.
Ти нас навчила берегти,любити і прощати.
Як тяжко зараз на душі,коли я згадую ті дні.
Чи все ж веселі,чи сумні,дала урок школа мені.
Не просто речення,слова,а мудрі наснови:
Прощавай завжди,
Стрімко іди до мети,
Бережи почуття,мову бережи,
Люби ближніх своїх зараз,пізніш,повсякчас..
Та головне:не забувай,дитино,нас!
Я віддаю востаннє квіти вам,учителько моя.
Для мене ви,рідненька,як недосяжна,золота зоря.
Я так люблю ці рідні вікна,ромашки,що кругом цвітуть.
Школо,скарбнице наук,мені тебе повік не забуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Коли заходить місяць золотий
І небо чорна налітає.
Знай:сьогодні я не сплю,
Без тебе серденько моє палає.
Чи може почуття мої скупі,
Тобі не личить ця тривога?
Прошу,чекай мене два дні,
Я прилечу на крилах.Дорога.
Така далека ти для мене,
Коли тебе не бачу я .
Лиш фото.Твоя посмішка-
Як та троянда,вранішня зоря.
Така любов моя нестримна,
Коли ночей недосипаю,
Коли до сивих днів страждаю.
Без тебе.Це любов моя.
Важке кохання не дає забути
Ті очі надче чарівні.
Навіщо посміхавсь мені,
А все ж,напевно,іскри іншій?
Вона, як птаха, чарівна.
А я лише синиця в порив вітру...
І думка ця обом була страшна.
Шкода,що не зрівняти прірву
І не спалити покликів думок.
Моя душа до тебе лине,
Це все не варте помилок!
Прости за дику вірність,
Що я без тебе не живу.
Я лиш існую-
Багатоколірність,рейки,колія,біжу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2014
Вітер віє,вітер свище на краю долини.
Не побачить більше мати рідної дитини.
Вже не буде цілувати,сильно пригортати.
Не розкаже на ніч казку-нічого сказати.
Ніч настала,місяць ходить,туман очі мружить.
Іде Остап,її син,іде,та все тужить.
Тужить він за мамою,за домом,сестрою:
Не побачить більше їх.Та ген за горою
Ходить військо,тупцює,воїна чекає.
А він озирається,думками літає.
Посилає син матусі м'ятні поцілунки.
«Прощавай,країно щира,будуть ще дарунки.
Буде литись сміх крізь сльози,навіщо прощання.
Іду,іду я у військо,не треба вагання».
Вітер віє,вітер свище на краю долини.
Пішов Остап у військо,вже дні і години
Там проводить,воює,тихо сльози пекучі втирає.
Свою неньку стареньку з журбою вспоминає.
Та не зна,не зна Остап,що стара Оришка
Виплакала карі очі,вже не спить котрії ночі.
Листа від голуба чекає,а його нема - немає…
Проходить рік,проходить другий-Оришка постаріла.
Білесенька хатка вже в землю похилила.
Вже не сміються карі очі,вже не цвіте чорна коса.
Та лиш виходить кожні ночі у ліс,там де блищить роса.
Вкриє мудрість голову сріблом,вкотре й сніг залягає.
«Де ж мій син?Де мій струмочок?»-слізно промовляє.
Вітер віє,вітер свище на краю долини.
Повернувся Остап,та вже не дитина.
Руки сильні,як ті скелі,стан-як дикі гори.
Та не знає сокіл,що у нього горе.
Захворіла,затужила старенька Оришка
Та й померла у хатині,як тихенька мишка.
Як дізнався про те син,-не спав зо три ночі.
Лиш згадав,згадав на мить оті карі очі.
«Печалі листя опада на дно душі,але в житті усе буває…
Матусю,ти приходь хоч уві сні ,я так тебе чекаю…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497981
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2014
Я твою любов не п*ю,я нею заливаюсь,
Я на малі шматки розпадаюсь.
Моя душа є тонша павутини,
Твоя лиш сонячні краплини.
Так тяжко коли юний сокіл не розуміє сенсу слів,
Коли прості слова ріжуть серце розмахом волів.
Коли увечері ще завсім тихо і голос твій не пролуна…
Для тебе вчитись лише втіха,а я ж залишуся одна.
Твоя історія маленька,моя величніша за ті,
Як капітани рвали небо на палубі порубаних країв.
Коли завмерлі перехожі жахаються від мега цін,
Коли літак травмує долі,коли безумствує доволі
Уява твоїх дат і снів.
Коли від шелесту здригаюсь,а твої м*язи просять сну.
Знай:крізь біль я посміхаюсь,не хочу чути про твою війну.
Ти окупант малого серця,ти лицар завойованих країн.
Шкода,що ти не знаєш як б*є мечами душу снів загін.
Коли від доторку тремчу я ,коли твої розмови є нудні.
Та все ж до тебе прилечу я з анексії чужих гаїв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497556
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2014
Цей порив почуттів.Глухі слова.Мовчанка.
Напевно,це твоих гра слів,це певна обціянка.
Я сльози гірко витираю-проходить перший-другий день.
На фото тихо позираю з тонких розірваних кишень.
Ти там як гордий лебідь-одинак,ти як мала пташина.
Ти юний,я ж,однак,спізнала гіркоти пилини.
Чому,чому себе я так питаю,
Чому так кревно припадаю до монітора я щораз?
Я запитаю тебе двічі,я відповім один лиш раз:
Якщо ти не любив,то покохаєш в перший час.
А чи мене,чи когось іншого-не знаю.
Бринять у темні ночі солов'ї.
Та знай, тобі я твердо все прощаю,
Бо ж є кохання на землі.
Чи сон,ілюзія, наркотик заполонили очі ці.
Мука підкрадеться як котик,
Ой буде ж гірко тут мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
О Боже, как мне надоело,
Ведь может я была несмела?
Я и любить могла, кричать, встерчаться.
Как можно с чуствами расстаться?
Как можно быть мечом снаружи?
Да, ты мне нужен, очень нужен!
Прощай, твоей любви мне не досталось,
Я улечу, да, улечу...
Мы не растались,
Ты больно вдарил по моем плечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Душевная пустота, о как ты надоела!
Ведь, может, утром я совсем не ела?
Нет. Перекусила чуточек.
Вспомнила детство, маленькие точки на листочке в дочки.
Тихо выводила...
Правда, я была красива, когда малюткою была?
Так просто я не говорила,
О юность, как же ты уныла!
Твои соблазны мне не по пути. Шучу.
Мой спутник - стих, а ти чиста ли грешница? Уйди.
Не наблюдай за мной. Беги.
Ти знаеш, никогда не говорила слова любви,
Ты, совесть, победила.
Но ведь моя любовь остыла
Над пропастъю потеряной души.
Мои друзя лиш строчки, запетые..
Твои - глухие ночи, тьма ведь сила?Молчиш?
Я знала и сама что ты любовъю не жила,
Ты лиш по внешности любила.
Поэзия мой спутник не грешила.
И может ты не вериш мне,
И эти строчки лиш для папы.
Прислушайся к сердцу и к души-
Вины ведь нет, никто не виноватий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Кучерявий ліс спить,немов дитина.
Розкуйовджене волосся,дрімає долина.
Спи і ти,мій любий сину,спи,ти мій коточку.
Прийде лис,а може зайчик назбира листочки.
Люлі-люлі(тихо,птиці!)нехай засинає...
Спи,маленький ангелочку,хай душа літає.
Два ведмеді у берлозі смокчуть сірі лапки,
дві лисички,як сестрички будували хатку.
Дві колючки дуже милі до нас завітали.
Пам*ятаєш,сину,як ми їх чекали?
Через років три(вже близько)підеш ти до школи.
Засумую,адже,синку,так тебе плекала,
як росинку срібно-білу тебе малювала...
Ти підеш-я посивію,опаде знов листя.
Але сину,люлі-люлі,пожовкле намисто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Хочеться підняти руки в небо й прокричати:
я не хочу,не хочу більше мовчати!!
Народе мій,Шевченківправський,розбитий.
Скільки терпіть доводилось тобі,
щоб на голгофі мудрій і величній
постати з мороку, війни.
Ти надче голуб хочеш бути,
розправить крила золоті.
А тебе все в кайдани,
кайдани кують,окаяннії.
Ти хочеш правди-інші помирають.
Ти хочеш їсти-та немає крихт.
Лиш під садочком сиві мати й батько
чекають сина із війни.
Та не прийде,та не прийде сердега.
Поліг він чесно там,на полі бою.
О ні!кричить нещасна ненька,
молю тебе,о Господи,молю!!!!
Все замовчить,лиш сива мати
складе долоні,вгору підійме.
все треба,Господи,прощати.
Нахай мій син там мирно доживе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Світає.Чорна хмара налітає.
Із вкраїни-України голос долітає.
Він летить,немов на крилах,
усе обминає.
Та ніхто,ніхто не знає,
хто так заливає.
Голос дзвінкий,як струмочок,
голос, як перлина.
Заспівала рано встала ненька-Україна!
Її голос нидихає,він усе прощає.
Її голос,як той колос-
світло засіяє.
Та не кожен дзвін той чує,
все ж не долітає.
Та лиш чистеє серденько все те зачуває.
Він все ж,певно,не воркоче,
слізно вириває.
Дикі ночі,темні очі
усе пам*ятають.
Пам*ятають,не забути
страшну ту руїну.
Де лиш сотні врятували Матір-Україну.
Але пісня не вщухає,вона всіх єднає.
Мій кобзаре,візьми кобзу-нехай засинає.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2014
Як добре те,що Путіна не боюсь я ,
і не питаю "А по чому газ?"
Що вам,кримчани,низько не клонюся,
бо ви ж не хочете прощать.
Що жива,живу і буду жити
без гніву,сліз і каяття...
Народе мій,до тебе Крим ще верне,
ще гопне Путінська зоря!
Своим сумним,проте незлим обличчям ,
майданівці,вам низько уклонюсь.
Очима гляну в очі ті бандитські
й сльозима гіркими заллюсь...
Так хочеть пожити хоч хвилини,
коли країна є одна.
Хай верне із Росії Янукович,
якщо його ще не пійма.
Та вже!Мовчи!Бо як почують люди.
Іди на дно,і позирай у глиб.
І,може,щось розпукнеться в грядуще
і грядкою заквітне коло шиб!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487583
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2014
Жалкий человечек мне встретился в пути.
Размером с огуречик, но добрий ведь внутри.
Он долго в чудо верил, стремился в высоту.
Размером с огуречик, он верил в красоту.
Но только вот проблемку имел тот человек-
размер своего тела с печеный чебурек.
он много в мире видел, но много не знал ...
Как тежело жить в теле коль ты не есть шакал.
Когда ты огуречик, ничтожный мальчуган,
НЕ видят в тебе силу-это сплошной обман.
Но коль ты вериш в чудо, стремишся в небеса ..
и пусть ты огуречик, но ведь светлы глаза!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2014
Один, два, три, чотири.
Кругом усе затихло...
Вже вносять прапор Украини,
а з ними і тіла загиблих.
О Боже милий, невже треба
такі нестерпні жертви, муки.
Невже немає виходу,
з краиною розлука?
О ні, тебе, Вкраино мила,
ніколи не покину.
Вже краще я сама загину,
ніж ти потонеш у крові.
Під гімн і прапори, лампампадки,
на небеса ідуть вони-
небесна сотня, так це правда,
Це наші всі богатирі,
Вони боролись мужньо за краину,
йійі свободу, гідність. Так. печаль.
Нехай загинуть ті бандити,
Хто нами маніпулював.
Нема прощення. Ні, це-зрада.
Втікать з краини навмання.
Невже, невже тобі потрібна влада,
Це важливіше за людьське життя?
Моя краино, сонячна квітчаста!
Не знать повік тобі таких знущань.
Так, любисткова, ти страждала.
Ти знаєш, що таке ридать.
Нехай ці сльози, квіти
Нам прокладуть дорогу в рай.
Не слід нам між собою битись,
Така із цього всього є мораль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481541
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
Жив у селі Семигорах
Міша Подлещан.
Був кульгавий,сліпуватий,
Ще й глухий,дивакуватий.
Відрізнявся від усіх тим,
Що грошей він не мав.
Але про людей плітки
він великії складав.
Ще й прізвиська кумедні
всім надавав.
Та корова,та глуха…
Ліліпутка і блоха-
то компанія лиха!
Якось,бачу,Міша виліз
на свій льох.
І в сусідчиній квартирі
він знайшов подвох.
Взяв трубу і окуляри,
Око прижмурив.
І приглянув у кімнату-
губу закотив.
Розглядав усі принади,
Все він зацінив.
Так сердешний задивився,
Що ледь з льоха не звалився!
Так нікого не впізнавши
Він подався на село.
Тут лихого понесло…
Вже смеркало,вечоріло,
А село гуділо.
Всі новини Подлещан
Розказав уміло.
А на ранок в його хаті
Гість один з'явився.
Дільничий Петренко-
ще й такий не снився.
«Покажи мені ліхтарик,
Що вертів уміло.
Від якого мене вчора
ледь не засліпило!?!»
У нещасного душа
Покотилась в п'яти.
Став він нишком на коліна
І давай благати.
«Ну це ж треба свого носа
В чужі вікна пхати.
Якби знав,що там дільничий,
Не вийшов би з хати!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481144
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.02.2014
Я вийду на Майдан i голими руками передушу усiх бандюг.
Чи легше стане жити в хатi де повно варварiв,катюг?
Я вийду,а в моим волоссi трiпоче стрiчка жовто- голуба..
А воинам не до мого волосся,бо в них все сутичка, вiйна.
Якщо i це не допоможе,пiдставлю груди молодi.
I майорiе стрiчка у волоссi не жовто- голуба ,а кров'ю закривавлена в пiтьмi...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2014
Вже не щебече соловей i не тече Днiпро-рiка.
Лиш вигуки i крики: за волю,за народ луна.
По вулицях i по бульварах лиш кров i дим ,
лиш гамiр,шум.
Де?Де, кажуть, ваша правда?
Нiхто не знав,нiхто не чув.
Шумлять тополi,хоч без листя,
кричать в обiймах ночi небеса.
Украина в огнi i в скорботi.
Це все що ви хотiли?
нi?нема?
За що боролись-пропадае,
за що кричали-лиш луна пiшла.
Народ мiй милий,ну повстань же,зроби цей крок до правди в небеса.
Вже полум'я язик великий торкнув i нас обпiк,забрав.
Кого?та ж душi тi невиннi.
Тебе спитають:" нащо воював?"
А ти не скажеш,бо давно в могилу забрав ти правду,волю не зламав.
Тебе вже певно не згадають,але ти знаеш,за вiщо воював...(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2014
Де,де ваша краса?
це ваші посмішки,зітхання,
а потім безконечнії ридання..
Оце ваша краса?
Де під мільйонами тоналки,макіяжу,
де одяг дорогий до декупажу.
Побачиш ти насправді чорну сажу.
Ні,не біда,це все-краса!
А ти заглянь до неї в душу,
зомлієш ти,бо бачиш,мушу
я розказати правду і тобі!
ти бачиш очі голубі,граційні рухи отакі.
то все брехня!то все обман!
Зайди,зайди до неї на майдан.
Там у душі бузликі щоки,
там у душі ями глибокі.
Бач,там немає того,що шукав.
Виходить,щастя ти не мав?!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Зима прийшла до мене в гості-двері відчинила.
Сіла тихо на ослоні,пісню зажурила...
Заспівала про краї далекі,ліси,водоспади.
Розказала мудрі справи хуртовини-мати.
В мене довго не барилась,годі спочивати.
Взяла хустку білосніжну та й пішла гуляти.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474741
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2014
Маленькі сніжинки,барвисті пушинки кружляють в танку.
Хочу вам я розказати казочку таку.
Ні,не казку...небелицю про своє життя.
Про діяння і поразки,про моє буття.
Вже на білім дивнім світі чимало гуляло
дивних вітрів-сизих,буйних.
Вило не стихало...
А сніжинки все кружляли,тихо гомоніли.
На своїм шляху крилатім чимало зустрілити тих людей -
вони всі різні,щей в різну годину...
Зустрічали величаво Неньку Україну!
Зустрічали,поспішали,а й самі не знали,
що на цю країну милу смоли натікали.
Дивні смоли-чорні,густі її обіймали...
і затягували в яму,ярмо накладали.
Ті сніжинки виривались,та і тих забрали...
Вже немає дивних рік,а де ж та калина?
Лиш смола чорнюща увесь світ покрила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474084
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2014
Все було темно і дуже тужливо.
Хмарка спогадів налетіла.
Як було весело,як ми гуляли..
Чи друзі?Чи закохані?
самі не знали.
Ми вміли все і все прощали.
Ти десь пішов,а серце все кричало!
О що то за часи були(((
О любий,пізно-не змогли...
Вже не змогли ми бути разом.
Ти не прощав,а я дурна...
Та все ж тебе не відпускаю.
Кохання?так.ну просто хвиля неземна!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470156
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2014
Сльози рiкою,думки-горою.
Нiж у серцi,вино в деньцi.
Слова в телефонi,любов на долонi.
Почуття живi,квiти вялi,не новi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
За вiкном ллеться дощ,i це не добре.
Я сижу на лiжку знов,одяг весь промоклий.
Я сижу собi,дивлюсь,дивлюсь у свiй зошит.
А на нiм цi букви всi-голову заносить.
Я дивлюсь,а на душi то шкребе,то лае.
Наче все у мене е,та чогось немае.
Чи нема,не вистача-зовсiм я не знаю.
Я пишу,бо знае вiн,що його кохаю.
Знов пустились краплi цi-вогкi,прохолоднi.
А на вiкнi дощ тихенько говорить.
Б\'е у шибку,стукотить,хоче увiрватись.
Я сильнiш,сильнiш усiх,йому не пiддатись.
Може вiрш цей не вража,не бере за душу.
Але знаете ж-душа,все-таки я мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Навiщо серце плаче знову,навiщо краеться в сльозах?
Их залишилося лиш двое-
неначе друг,неначе брат.
Минали роки,летiло життя,
та все в забуття.
Неначе смiшно,неначе грiшно,
а серце плаче без зупин,погано всiм-
та треба жить,усе по троху всiм цiнить.
Та треба жить,та треба жить,i щось цiнить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Надзвичайно сонячний день,а на душi чомусь похмуро.
Нi квiтiв,нi лагiдних пiсень не чутно.
Здаеться промiнь землю озорив,та не проникае в душу,
а там пiтьма,немов ту тушу несе лиш тiло без душi.
Ти думаеш бездушно?
О нi,мое серденько,нi!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Бринить соловейко,щебече,туркоче на рiднiй Соснiвськiй землi.
Бiжать i втiкають прозорi струмочки у струмiнь моеи душi.
Зеленi поля,де жита колосяться,де маки червонi цвiтуть,вiдкриють дорогу до миру i щастя,менi вас повiк не забуть.
Мое ти село,предковiчне Соснове,бажаю ще довго тобi,
цвiсти
i нехай отi сосни високi пророчать погожiи днi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Метафори,епiтети,метаморфози.
Менi хочеться закричати i бiгти в лози.
Анафори,епiфори,порiвняння...
Це лiрика,епос?Що за видання?
Такi питання часто в тих, хто навiть i незнае,
поезiя насамперед в душi,
а не в художнiх образах,я знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2013
Вiтер вие,вiтер свище на краю долини.
пiшов Остап у вiйсько,
вже днi i години там проводить,воюе,
тихо сльози втирае,
свою неньку стареньку iз журбою вспоминае.
На не зна Остап,не зна,що стара Оришка
виплакала карi очi,
вже не спить котрiи ночi.
Пiсьмо вiд голуба чекае,
а його нема й немае...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Вiтер вiе,вiтер свище на краю долини.
Не побачить бiльше мати рiднои дитини.
Вже не буде вдень ласкати,сильно пригортати,
не розкаже на нiч казку,нiчого сказати.
Нiч настала,мiсяць свiтить,
туман очi мружить.Iде Остап ии син,
иде,та все тужить,
тужить вiн за мамкою,за домом,сестрою,
не побачить бiльше их,
та ген за горою ходить вiйсько,тупцюе,все його чекае,
а вiн оглядаеться,краини махае.
Посилае ий ,матусi палкi поцiлунки.
Прощавай,краино мила,
буде те,що буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466958
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 19.12.2013
Життя здається таке коротке,
Можливо,в ньому лиш мороки…
Та хочемо ми жити гідно,
не треба нам медалей срібних.
Коли закохуєшся ти,і сам не знаєш,що з тобою,
Нетреба буде вже тобі ні замків,
Золотих воріт,залогів…
Ти любиш і живеш для того,
Кого так сильно покохав.
Ти мрієш,і здається вже не довго,
Щоб перепливти ту річку довгу.
Ти знов шукаєш,ходиш десь,
Незнаєш де сховати очі…
А вона,напевно,тебе жде,
А ти пішов десь світ-за-очі…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
На краю села хатина-велика,огрядна.
В тій хатині є дівчина-скромна і порядна.
Жила вона собі тихо і горя незнала.
Але якось,в день весняний покохала пана.
Покохала усім серцем,спокою не знала.
День і ніч попід вербою милого чекала.
А коли вже той приходив,сарце розквітало,
І співало,танцювало,гучно щебетало.
Та пройшли вже дні весняні,зав*яло кохання.
Дівка плаче,дівка нудить з вечора й до рання.
Плаче,бідна,вночі стиха,а він і не знає,
Вже під їхньою вербою з іншою гуляє.
Знов дівчина,як калина лама свої руки,
А пан собі бенкетує,не зна про ті муки.
Отака от вам наука,милії дівчата,
Не слід панам пихатим сильно довіряти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Мій чистий струмок ти не забрудниш кров*ю,
не кинеш камнем,мулом не замнеш.
Бо він один,що сповнений любов*ю,
один такий,що завжди тут тече.
Йому джерела повноводні надії надають на дні,
коли струмок цей стане
великим озером в моїй душі.
Тоді і ти прийдеш до мене,
попросиш в озера води.
Глянеш на дно і знов на небо...
Впіймаєш погляд солов*я.
Я знаю те,що є у тебе,
Зійде ще вранішня зоря!
Так це зоря-твоя.Не віриш?
Дарма.Лови,лети,хапай...
Думки,що в серці(звісно треба)
по полю швидше спопеляй.
Біжи за мрією своєю,
стрибай по хмарах,зачепи джмеля.
тримай руками все,що є у тебе,
бо більш не буде...
Воля є твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Я не заплачу вновь,
Твои слова ето боль.
Боль та, што ты мне причинял.
Зачем, зачем ты милый врал?
Ты уничтожил мою душу,
Мои ты чуства растоптали.
Забил ты нежные слова,
И на лицо уж нет улибки.
А я забуду все ошибки.
Ты не сомной ты гдето там,
Погаснет наш любви вулкан.
Но попрошу тебя я вновь
НЕ ври вторым, будь мужиком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463937
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2013
Я виливаю сум свій на папер,
І радощі,поразки і зітхання.
нема на світі ідеалів геть,
немає й чистого і вірного кохання.
Чи ходиш ти десь ,чи сумуєш сам-
нема веселощів,одні блукання.
Згадай одне,що світ жорстокий став,
нема тут місця сльозам і ваганням.
А є лиш тим,хто бореться за честь
і правду,погляди й науку.
Кохання скоро теж прийде,
тож не спотворюйте життя своє на муку!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013
Очі проливаються слізьми,а може кров*ю,
це не життя з добром,любов*ю.
Це мука-довга,нескінченна.
Усе мені тут просто незбагненно!
Невже сміюсь я весело,зухвало?
Ні,я ллю довжелезні ріки з вік помалу...
Я не втумую біль свій неймовірний,
бо всі тут безжально грізні і невірні.
Я не забуду це ніколи,коли слова твої
Камінням били мені голову,
ламали ребра ці слова твої...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2013
Я бачила тебе лиш раз чи два в житті,
але тепер навіки пам*ятаю
твій погляд,очі неземні,
як два озерця в невідомім краю.
Твої вуста,немов розквітлі рожі.
Червоні і пухкі,як ті вишні.
Ти лиш сказав:привіт,а ми знайомі?
І ці слова розлились у душі моїй.
Твій стан високий і міцний,
як дикі гори у Карпатах.
А руки,надче промені ясні
світять до сонця,люду і туману.
Це все,що знаю я про тебе,
та і цього вистачить мені,
щоб я могла сказати
ти восьме чудо у душі моїй...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
На вулиці дощ,на вулиці нікого.
Я йду і бачу лиш дорогу.
І квіти,трави-все зника..
Лиш я і стежка,я й вона.
Вона іде далеко,в нікуди,
і не побачить більше стежечка води.
Ні озера,ні лісу,ні стежки...
Вона іде далеко,в нікуди.
Чому?Куди вона спішить?
Сама незна,така ж, напевно,її доля.
Вона не знає слово"воля",
вона біжить,біжить,біжить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463488
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2013
Вечоріє,чи смеркає-я і сам не знаю.
Ходжу один по вулиці,крильми обіймаю,
обіймаю і плекаю грудочку єдину
із землі моєї неньки України.
В страшних муках,не спокої і шляху не видно,
і не бачу,а лиш чую щебет той невинний.
І співає,і лоскоче душу дивна пташка...
Я не знаю що то,що то?сильно прислухаюсь.
Соловейко не стиха,тьох тьох тьох лиш чути,
я виходжу з темряви,на душі лиш душно.
І вбиває,розриває щебет той невинний.
Раптом голос:"Пане,ви не з України?"
І як грім серед дороги-з очей течуть сльози...(
Так.з України я буду та чи хто захоче,
чи згадає,чи послуха мене сиротину.
Бачте,я один єдиний,немає родини..
Нема батька,нема мити-
як мак серед полю..
Проте хочу не Україну,хочу я на волю!!!
Хай злі ляхи палять села,людей зневажають,
та не викорінить з серця слово"рідний краю".
не забрати,не спалити"Думи мої,думи...",
не прибрати геть додолу нешеє минуле.
Я іду на Україну,хоч уже смеркає.
я лечу і обіймаю,обійма плекаю
ту маленька грудочку землі Батьківщини,
і мій вогник у душі повік не загине!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463486
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2013