| Сторінки (6/512): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Відпусти мене в дощ,
Коли злива періщить в стріху
(бо зруйновано храми… і шансу на сповідь нема…)
Прожени мене в дощ, всім сусідам моїм на втіху…
“так ніхто і ніде…
раз на тисячу літ”… зима...
Не шукатиму слів…
Не чекатиму їх від тебе.
Вечір встане між нами останньою з наших прощ…
Знаю, після грози ти прихилиш до мене небо,
Але зараз я йду,
Аби влитись в безмежний дощ…
Ти відпустиш мене,
І вдихатимеш запах липи…
І впускатимеш світ, що живе за твоїм вікном…
(…доки ми ще живі, доки він нас не знищив, не випив!
Доки нас не спустошив
цей вечір з подвійним дном)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Сірооке дівча
У полоні глухих кутів…
(Світ не вірить в це… світ колише мою колиску…)
Я тебе не стрічала в ніякому з тих життів,
Я забуду тебе,
щойно вікна натру до блиску.
Щойно вихопить вітер
Із книг амплітуду снів,
І відпустить в ніч ореолом стрімкого сяйва.
Розбрелись антилопи у преріях почуттів…
(Ти малюєш мені
небеса і готичні мальви…)
Це пристанище німф,
Полководців, сліпців, вождів…
Передсмак грози. Атмосфера низького тиску…
Не дістатися берега в жодному із човнів…
(Світу байдуже це…
він колише мою колиску…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Сонце, не грієш,
Як гріло колись… колись…
Диск твій червоний блукає тепер заплавами.
Це - перемир”я світів. Це- кінець! Котись…
Просто котись собі
поміж снігами й травами,
Де за моїм горизонтом
Твій подих зник…
Тиша. Вода. Не торкайся цієї готики.
Лиш переспівниця мій перехопить крик,
Як на долонях
палатимуть твої опіки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Ще доля секунди -
й оновиться твій циферблат…
Хвилина мовчання - і світло проллється зі стель.
Ти випустиш джина з його найтемніших палат,
щоб вкрити морями
піски усіх спраглих пустель…
І там закричиш –
так протяжно… так глибоко й дико...
Маленька принцесо, яку віддала йому роль?
Чудес не буває. У світі, де око – за око,
зітри усі файли новин -
джин втрачає контроль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
О ні, то не трави,
Не трави в медових лугах…
Не зорі на плесах, не сонце, не місяць, не вітер…
То ти віднайшов й пригубив на гірких берегах
Мене учорашню,
лише не зумів відігріти…
І я залишаюсь
На гострому лезі ножа,
Де кожен твій подих - це шлях у нову божевільню…
Коли поміж нас лиш єдина реальна межа-
Не зорі, не вітер,
не трави, не трави… повільно
Зникаю з радарів,
Вокзалів, стежок… дарма…
Ніхто не підкаже реальність усе, чи сон це?
Коли поміж нас вже й найменшої крихти нема…
А те що залишилось нам,
що зосталось - не сонце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016
Знову сама,
Знову я на твоєму березі,
Океане мій, під ногами гладенька галька.
Пригорни мене, не покинь… там, у тому вересні
Десь розбилась собі
на друзки моя печалька…
Але що тепер,
Навзамін що сьогодні матиму?
Як же сталось це? як насправді воно так сталося?!
Піднялась до хмар, розлетілась на іскри-атоми…
Несподівано так
розсипалась – я зосталася…
З павутини снів,
Із піску я її ліпитиму…
Відлітати час… кличуть гуси у вирій селезня…
Тільки що – мені? як тепер я без неї житиму?!
Океане мій,
я так довго чекала вересня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016
“Ніч така зоряна…
Десь Галя воду несе…
Ніч така…” (я зупиняюсь за крок від стоп-кадру)
Він дивиться в очі. Він знає геть чисто все.
Він розкладає
для мене абракадабру.
І я завмираю –
маленький зелений ельф…
Він не посміє (я пташка занадто рання)
Плавляться стіни, мов стиглий столітній портвейн…
Я усміхаюсь –
на сцену виходить бажання.
Звуки оркестру –
чіткіші… чіткіш… кіно
різко зникає. У горах палає ватра.
Де позад нього - мій вихід в відкрите вікно...
Крізь сонячні очі -
очі мого психіатра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
І раптом,
Засліплена блиском фальшивих монет,
Я змінюю курс. В атмосфері згоряю зопалу…
Примхлива троянда з покинутих принцом планет,
Знаходжу себе у долонях.
Формуюсь із попелу…
І, вкотре,
Смакую біль учорашніх втрат…
І, знову дощами, вогнями пролившись райдужно,
Шукаю в інеті елітних напівкошенят,
Хто б дав мені в руки –
бесплатно, чи майже, байдуже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
-А знаєш,
Я завтра покину тебе, Маргарито…
Сутінки стихнуть. Найдовша закінчиться ніч.
Месу відспівано… і… заколоситься жито,
Таке золоте-золоте…
навсібіч… зусібіч…
-А що мені день?
Я давно вже мелодія ночі,
Найяскравіший з вечірніх твоїх ліхтарів.
Чи позабудеш мої малахітові очі,
Ті, що гортали
найважчий з твоїх букварів?
-То все вже минуло…
Минуло… ти входиш у літо…
В серці не варто тримати картини зими.
Я відпускаю… іди у поля, Маргарито.
( лиш крізь долоні
палають троянди пітьми…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
І сонце-не сонце...
(ти іншим його не знав)
І місяць не місяць… ( ти вчора його торкався)
Лише не зречися того, що у ній пізнав…
Лише не зречися…
бо йшов, та завжди вертався
На зоряні плеса…
В найглибші її сади…
В безодню очей (там проси, чого серце просить)
На тих перехрестях повсюди її сліди…
Хай вірші - не вірші…
а так, тільки – спалах… досить
Шукати примару
І вірити у казки…
Бо серце- не серце… і сяйво його погасне…
Бо осінь вкриває багрянцем її стежки…
Такі ілюзорні,
що вже й не стежини, власне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Не треба, не бійся,
Це поки що лиш манівці.
А що буде завтра, відомо лиш Господу Богу…
Немає мольберта… у тебе в руках олівці,
Твої олівці…
покладеш на холодну підлогу
Сувій полотна,
Ніби контурну карту півкуль…
Отак жебраки розкладають на площах ганчір”я…
Як сонце погасне, до місяця, сестро, малюй…
Малюй до зірок,
що торкають твоє надвечір”я.
Що світу - до тебе?
Що світу - до болю твого?!
А ти не питай… він глухий до твоєї печалі…
Лише полотно… коли сонце торкнеться його,
Відкрий його променям
вишиті серцем скрижалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Лягаю у трави…
Опівночі… й знову ти
Танцюєш для мене в озерах химерних лілій…
Долина безсоння… до ранку в мені цвіти,
Попри бездоганність
і сум паралельних ліній…
Безодня безсоння…
І я - розчиняюсь в ній…
Лише бунтівниця… ні імені… ані дому…
Я знаю цей біль непідвладних мені стихій…
Я знаю цей біль…
і не зичу його нікому…
У келихах чорних
Кипить перестиглий мед…
Цей опіум чистий… вогонь переспілого маку…
І ллються вогні невідомих іще планет
…………в мій знак зодіаку…………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
“І допоки ми знову знайдемось під сонячним знаком,
Залишається падати, падати, падати, пада…”
Оленка Зелена “P. S. ПОСТСКРИПТУМ”
Не треба дивитись
У вічі усім світам…
Вони не оцінять… вони тобі скажуть – вітер…
А ти вже не вітер, спустошений Нотр Дам,
Ти дощ, що лягає ескізно
на мертві квіти…
Тихіше… тихіше…
Бо завтра твоя хода
Зупинить і тих, що сьогодні тобі не рівня…
Найтонша стихія - в тобі закипить вода!
Найглибша безодня
зміліє до перших півнів…
Ти втримаєш паузу…
Знаю… бо завтра, там,
На сонячних плесах - вже хвилі твого реваншу…
І (як нагорода) - твій виклик новим світам!
(це тільки сьогодні –
на виграш ніякого шансу………..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
[i]
[b]І ти, моя дівчинко,[/i][/b]
Та, що стоїш за плечима…
І просиш мене зупинитися, й далі не йти…
І дивишся в північ мою золотими очима…
(В таке Заполяр”є
не пустить ніхто поїзди…)
…але. Кладеш руки
На плечі, і жодної міри…
Не знайдеться міри, якої достатньо юрбі…
Оту незбагненність, роздвоєність й часточку віри
Тримай, моя сестро,
допоки належу тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Ти знову
Збудував її зі скла…
Свою мечеть… ти обіцяв Ікару –
Не відпускати…та вона – пішла…
Вона пішла
пісками Занзібару…
Ледь чутно
Доторкаючись води,
В якій би – розчинитися, пропасти…
Вона пробіглась хвилями, аби
Поміж тропічних риб
на рифи впасти…
Без подиху,
Без спомину, без сил…
Забутись… і прокинутись - в Панамі…
Де обгорілі рештки її крил
Накриє
несподіване цунамі…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
Це місто, як місто…
Безладдя… і шум… і дим…
Його магістралі – відверті живі судини…
Коли воно стало для мене таким чужим?
На вікнах моїх -
усе ті ж золоті гардини…
Усе ще – яскраві…
Та завтра вберу новим,
Чіткішим, темнішим контуром вихід в небо…
А хочеш дізнатись, що станеться завтра з ним?
А хочеш дізнатись?...
– Не треба, пташино... не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
За цим столом
лиш двоє – ти і я.
Насиплю солі. Покладу приправу.
Ти розкладеш пасьянс. Летить земля…
Летить вишневий цвіт
мені у каву.
Летить зі стелі,
півночі, вікна...
Не схочеш кави, і попросиш чаю.
Летять мої збентежені слова
по чорному
периметру печалі…
Вона вже тут…
Десь поміж нас вона.
Пасьянс зійшовся... ти втомився, воїн.
Кружляє цвіт... земля... журба... весна...
І що мої слова
супроти воєн?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2016
Земля… землі…
На сьомий перевал
Я підіймаюсь, і…( зусиллям волі)
Спиняю вітру непомірний шквал…
-Облиш, маленька, то –
фантомні болі
тобою
недописаних віршів…
-Чи, може, недопитих поцілунків?
-Коли тебе такою я зустрів,
Я не просив
у долі подарунків…
-Що ж виглядав
У чорному вікні?
Яких ілюзій?… -я, тебе, подальшу,
Вже впізнавав у світанковій млі…
( земля… землі…
у ній ні грама фальшу…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Вона торкнулась
Відчаю, а ти
Не міг вловити частоту вібрацій…
На ній горіли плаття… а мости
Зникали
у вогнях анігіляцій…
Вона не знала
Кольору образ…
Вони текли по ній, як мокра преса…
Вона іще повернеться не раз,
Не в сни твої,
на смутку твого плеса…
Вона із тих
Спустошливих багать…
Із чистих вин, настояних, ігристих…
Їй літ, мабуть, усі сто п”ятдесят,
З яких ти знав її
десь близько триста…
Вона – з озер,
Що сплять в твоїх очах…
Із тих фортець, з яких немає втечі…
Злітав під хмари, ніби хижий птах,
Щоб впасти їй
метеликом на плечі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016
...з яких невідомих,
підводних, підземних карт,
із течій яких ти згортаєшся першим віршем?
Ця синь океану – лиш сітка координат.
Лиш крапка на карті...
лиш – крапка… і, власне, не більше.
То що скажеш, рибо?..
Як віриш, то й вір мені.
Хай знаки розмиті обабіч твоєї траси.
...відчуєш підшкірно, вони на твоїй спині -
вогні Алькатрасу………………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Картини пастельні…
Невиразні… як знайти
стежки призабуті до серця чорничного літа?
(…скажи лиш, мольфаре, чи вмієш ридати ти?
Чи плаче лише
смерекова твоя трембіта?...)
Відлий мені трунку
незнаних твоїх пустель.
І випусти коней на волю вогненної масті...
А чашу – розбий об вершини карпатських скель
на сонячні друзки…
хай нам буде щастя… щастя!..
Розколоте небо…
Розірване… ти ж – цвіти
у ніч нашу першу… а також в останню, сьому…
Як тиша настане, чи вийдеш назустріч ти?
(… скажи мені лиш, мольфаре…
…………… тай все… по всьому…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Коли візерунки
Твоїх знавіснілих світів
Зберуться в орнамент на шибках потрійного суму,
Ти просто ідеш, щоб зіграти на струнах вітрів,
Щоб небо впустити
у чисту свою лагуну…
А небо – не йтиме…
І ти – не знаходиш слів…
Лиш струни торкаєш… торкаєш ті струни срібні…
Регочеться небо… і шмаття твоїх прапорів
Несе по асфальту…
й нікому більш не потрібні
Світанки колишні…
У римах пустельних вітрів
Це виразне ”бути”… (і ти обіймаєш гітару…)
Це виключне “бути” у кожному з нових життів -
Як “бути із нею”
в уламках твого аватару…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
“Oh, baby, baby, it’s a wild world”
-А чи любив?...
Коли усе мина…
-Оh, baby… я кохав тебе так світло…
-То й полишив… дарма… усе - мина…
Кричали сови…
дурман-зілля квітло…
І ми - цвіли!
Як ми цвіли в той час…
Як степ горів десь поміж наших кроків…
-Ті трави досі пам”ятають нас,
Хоч травам тим
вже понад сотні років…
-Волосся повінь…
Ягоди в руці…
Нам залишалось перейти екватор…
-І – потонули б… -там, на тій ріці
Нас видалив
невмілий модератор…
-То був лиш вихор…
Чуєш, Лелю, Лель…
Тіла порозкидав поміж ялини…
Той смерч… тепер ти мавка диких скель…
-Ти так і не пізнав
смаку малини…
…І найсолодший
Запах синіх трав.
…І стиглий сум, що птахом став у небі.
-Не я покинув… світ мене впіймав…
То світ мене забрав
у тебе…..... baby …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
І, власне,
Ти міг би цю дівчинку все ж полюбити…
Таку непостійну… таку золотаву… однак…
Вона забувала відвідати виставку квітів…
Проте потрапляла
на форум бродячих собак…
У міру нестерпна,
Не краща за інших й не гірша…
Кренделик до столу… чар-зілля у неї в меню…
Її домові вже писали щось схоже на вірші…
Ти завжди позичити
можеш у неї вогню…
Сьогодні у борг…
Тільки завтра із нею ви квити…
Сум синій… сум білий… її кораблі - по морях…
І ти, безперечно, зумів би таку полюбити,
Якби ж не лишала ключі
від квартири в дверях…
Оту, що складала
Примар на гладенькі полиці…
Читала їм кодекси вдячності… і, зазвичай,
Писала свої мемуари пухнастої киці…
І сутінки лила
в духмяний мелісовий чай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Лягають легко
ноти на поля.
Сьогодні – все… на завтра - що зоставиш?
Імпресія двох струн. Двох струн… а я –
лише одна
з твоїх фатальних клавіш.
Сонато світла…
Місячне ессе…
Мелодіє, моя найглибша сповідь.
Хрест найсолодший… ти – мій хрест… і все,
все сталось,
коли нас накрила повінь.
Бентежно.
Так приречено.Нехай.
Палають маки. Снить на струнах іній.
Світ біля ніг твоїх… ридай… Ридай!
Ридай,
магічна скрипко Паганіні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
І я… і ти…
І тополиний цвіт…
І невагомі китиці акацій…
Найглибший смуток… мій найперший гріх…
Найтонший біль мій...
граціє із грацій…
Хай буде все,
Як того хочеш ти…
Як хочеш ти… і що не мало статись…
Найвищий жаль мій… ангел самоти…
Найлегший сніг -
на золото акацій….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Ні стежок… ні доріг…
Я малюю на склі латаття.
А за вікнами знову шалені такі дощі.
Ніч закреслить усе… ось останнє у шафі плаття…
Ось балонові, власне,
від тих же дощів плащі…
Ніч закреслить усе…
Тільки ранок буде байдужим.
Він заварює каву. Свій звичний знаходить ритм.
Я стікаю дощами в холодні, слизькі калюжі,
щоб знайти там свій перший,
свій власний метеорит.
Що за сила в тобі?!
Із яких закапелків світу?
Я торкаюсь тебе, і безмежність мене несе!
Небезпечний орнамент – дощі плюс ескізні квіти…
Бездоганний ескіз...
ніч закреслить усе...
………………. усе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
А ти палав…
В усьому… до дрібниць…
Ти ще не знав - зірки впадуть о сьомій…
Читав міста в пісках її зіниць.
Лишав вітри
їй, чистій, невагомій…
Шукав слова,
які сягали дна
її озер, що розлились фатально…
Й минав світи, в яких жила вона,
змальована тобою
подетально…
І засинав,
торкнувшись кам”яниць,
що знали велич й прохолоду Гізи…
(“… я відпущу усіх своїх служниць,
коли складеш
міжзоряні валізи”…)
Коли могутній
Сіріус впаде
в скрижалі вод, в безодню манускриптів,
шляхами караванними пройде
в твої міста…
стояла ніч в Єгипті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016
Час блакитних троянд…
Безголосся… й нічого не треба нам.
Більш нічого не треба у тиші сполошеній… страйк
оголосиш собі, серцем небо гортаючи злякано,
і впускаючи в душу
свій перший великий клондайк…
Будуть гості у тебе
опівдні такими відвертими…
Розпиватимуть каву і литимуть в неї жалі.
Тільки ніч оголосить нам вирок. Із карт земних стертими
ми прокинемось вранці
на скошеній спілій траві.
На вселенських покосах…
І враз заговоримо віршами,
розливаючи в келихи спалахи зраджених зір.
Просто завтра ми станемо стиглими… спраглими… іншими…
...ми станемо справжніми
в синіх долонях гір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
(…лише одна октава
і трохи вище)
А ти мені –
аж до рамен вода…
По плечі – біль… чи по коліна море.
Кипить в долонях, плавиться слюда.
Тече слюда…
Палає скрипка… до…ре…
Мі…фа…
Й усі забудем імена
із тих часів, в яких іще Ассоль я...
Де ми – одна напружена струна
до точки неповернення…
фа… соль… ля…
Сі… до…
Й проллється чаша через край.
У першу повню нас поглинуть гори.
Як вмієш грати, до схід сонця грай!
мольфарська скрипко…
плачеш?!... плач!... сі… до…ре…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
А раптом ти знаєш…
То, може, розкажеш, коли…
Коли вона стала такою, а не інакшою…
Коли спопеліли тропічні її острови,
Поля волошкові
покрились глухою хащею…
.....................,.................................
Та, власне, не треба
Про це говорити їй…
Вона так давно свої коси фарбує у чорне…
Лише усміхнись… доторкнись її сонячних вій…
І зникне усе непотрібне,
зловісне, потворне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
На всі чотири
сторони – земля…
На всі чотири степені – бажання…
Як звуть тебе?.. не називай ім' я.
Своє ім'я…
хай наречуть коханням…
Хтось з тих,
що тобі стрілися колись.
Чи з тих, які не стрінуться ніколи.
Дівча з пітьми… котись собі… котись
до третіх жнив,
мов перекотиполе.
Дівча з пітьми…
Хто ти мені?.. хто – я?!
Живеш в мені без дозволу і згоди.
На всі чотири сторони… земля!!!
На всі чотири
степені свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
[b]На картину Сальвадора Дали «Женщина с головой из роз»[/b]
Стихотворение исполнено в соавторстве с поэтами
Ириной Левобережной
и Сергеем Сокольником
*********
ПЕРВЫЙ ГОЛОС
Не отвечай… вопросов больше нет…
С ресниц пушистых убегают тени…
Лишь лучезарный тающий рассвет
Легко ложится на мои колени…
Лучистый свет, осознанный сполна,
Вдруг растворится в темных топях ила.
Не отвечай… сегодня я – волна
На необъятной черной глади Нила…
Не отвечай… мечтаний глубина
Уснет в шелках струящегося платья…
Как сладок час! Я - скользкая волна,
Застывшая на миг в твоих объятьях…
Вопросов нет… как сладостно порой
Под этим звездным неподвижным зонтом
Осознавать пустынность городов
За бесконечно чистым горизонтом…
Не исчезай… испепелив мечту,
Воспламеняясь явственно и тайно,
Прости меня за эту высоту,
Я оказалась здесь совсем случайно…
*********
ГОЛОС ВТОРОЙ
Мне на лицо ложится хрупкость розы,
Твою любовь я примеряю вновь.
Но лёгкий шёлк струится, словно боль,
Окутывая безмятежность позы.
Вдруг застывая в складках на груди,
Твой взгляд то отрешён, то снова дерзок,
Одной рукой меня ты крепко держишь,
Другая – тёмной плетью позади…
Сомнение в расчерченных дорожках
От треснутой опоры – отведи,
Покачиваясь, вниз – не упади,
Держа собой Колосс на тонких ножках.
Переплетаясь у меня внутри,
Желаний наших токи не иссякнут.
Так бережно закрыв руками чакры,
Ты подсветил их – отблеском зари.
Так прочь гони сомненья. Мысли – прочь.
Я жду тебя, хотя тобою маюсь.
Одной рукой – ещё ныряю в ночь.
Второй – рассвета тёплого касаюсь.
За сон, что наяву – благодарю.
Забытая… цветущая… немая…
Тебя, тобой обвИтая, люблю,
И потому – над страхом – поднимаюсь.
*********
ЭХО
Склоните головы!.. Не знаю, как и быть...
Таки сомнительным я вижу это дело...
Чтоб жажду тела вашу ощутить
Желал бы все же я иметь хотя бы тело...
Плывут в безвестность полосатые пески
Как жизни путь. Взирая с укоризной
На две доски, топорщатся соски...
Отдайте тело! Подарю полжизни!!!
Любить желая, я желал бы все же быть,
Концом заката вхожий в бесконечность.
Жизнь- полосата. Время уходить.
Уходит тело по дороге в вечность.
***
Так, отрываясь от статичных поз,
Земные Музы - неземного просят,
Их хрупкость тел с головками из роз
Пески забвенья вечностью заносят...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
То, може, ти знаєш,
як вижити… як мені вижити?!
На сонних вокзалах… в німих лабіринтах снів.
Жита на полях такі стиглі! - та досі невижаті.
У мові, здається,
забракло потрібних слів.
Ти чуєш, як птАхи
кричать опівнічні невтішені…
Ти знаєш, як вітер голосить в порожніх містах.
Мої вишиванки на всіх перехрестях розвішані.
Без чверті - гроза…
ти послухай… поквапся… в листах
Ще теплиться запах
мигдально-сполошених літер…
Світів смерекових… гріховно-п”янких вечорів.
Щоб завтрашній дощ цю сторінку спустошив і витер.
Спалив, ніби свічку,
в підніжжях своїх вівтарів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
Нащо він їй,
Останній день зими?
І що вона, мелодія осіння?
І меркнуть придорожні бур”яни
На запізнілій
хвилі потепління…
Ще тільки день…
Єдиний день… і – що ж?!
Оті слова – крихкі, відверті, ніжні?...
І знову лиє цей блаженний дощ
На цьому ж…
саме цьому ж……… роздоріжжі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Ти знаєш,
У мого неба немає дна…
Нема обмежень… у нього немає краю…
Немає сенсу… згортаюся вздовж вікна…
Малюю кола
(для захисту)… і – сповзаю
В крихкі озера…
В тривимірний секонд-хенд…
В найтонший смуток… в найглибшу мою безодню…
Малюю кола (наразі цей модний тренд)…
В моїх озерах сьогодні –
ні краплі водню…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
Сезон дощів
Спини в моїх очах,
Бо він ще й досі не знаходить цвіту,
Самотній птах… мій перелітний птах…
Коли в очах
моря усього світу…
Лише моря…
Туман дурман - трави
Сполошить душу без жалю і міри…
Пливуть мої дикунські острови
В термальних водах
повної зневіри…
Прийми такою…
Й зупини без слів,
Не відчиняй світів найвищу браму…
Бо вже змиває цей сезон дощів
Блаженні фрески
Сонячного храму…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Ти її - відпусти…
Бо ті зорі – такі небачені…
Бо світанки – незнані… дороги ведуть в пітьму…
Бо квитки в її бік ніким і ніде не проплачені…
Бо не втримаєш
сонце в долонях ніяк… а тому,
Ти - відпустиш її…
Бо така - спопелить до пороху…
Відречешся, відплачеш, відмолиш - усім світам!
Лише серце… пульсуюче серце, простягнеш Молоху,
Ніби древні ацтеки –
жорстоким своїм богам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Ти її зупини,
Коли йтиме в сади до опівночі…
Подивися, які здійнялися шалені вітри…
Ті стежки – небезпечні занадто… занадто опівнічні…
Вислизатимуть трави –
сліди її з серця зітри…
А потім - заблудись…
І цілуйся до ранку із іншими,
Доки сплять у нічній прохолоді зрадливі гаї…
Щоби десь на межі одкровень між вітрами і віршами
Ти у кожній наступній
впізнав і пробачив її…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Здригнулася тиша…
І раптом пролилась яскравою-
хвилююча хвиля… і звуки - легкі, невпокорені…
І він – прилетів! (я відсунула чашку із кавою)
Бо він – прилетів…
і – торкнувся моєї повені…
І стишився шторм…
Поглинаючи води безмежного
болю вчорашнього, болю такого гострого…
І місто завмерло від кроку його обережного…
Бо він – прилетів.
І ввірвався до мого простору.
Й згорнулись часи
під мелодію тиху, улюблену…
Спинились часи, бо він просто стояв під ялинкою.
Він мовчки стояв… і дивився на мене, розгублену…
Тримаючи ту неймовірну…
зелену… оливкову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016
О небо чорне…
Піски пустельні…
Зникає сонце на мить… і ми
Згубились в дюнах… штрихи пастельні…
І запах вітру… і ковили…
Зникає сонце –
Вино черлене…
Хто ми з тобою? хто ми - тепер?!
Вже каравани ідуть крізь мене…
О, білий лотос… на дні печер
Знайди осяйну…
Знайди розквітлу
В переплетіннях магічних кіл…
Не треба сонця… не треба світла…
Хай котить води зловісні Ніл…
Хай котить хвилі…
Змітає греблі…
Хай змиє коло моїх химер…
О небо чорне… світи печерні…
О білий лотос в краю озер…
О білий лотос-
Роса столітня…
Її торкався лиш дух землі…
Не треба сонця… не треба світла…
Граалем чистим зійди в мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
...вони проростуть,
набираючи впертої сили
від сонця, чи вітру, магнітного серця землі.
(на тих берегах ти відверто, шалено щаслива)
Вони проростуть…
й за тобою пришлють кораблі
...чекаєш на шторм.
Вигораєш частинкою світу,
крихкою, прозорою іскрою в Божих руках.
...однак, ти пливеш, доки квітнуть здичавілі квіти
на тих …………….берегах……………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016
Розчавлено…
Розплавлено… вода…
Не змалювалось… крик очей і рук… не
У тому біль… і не у тім біда,
За сорок днів,
ти знаєш, злива вщухне…
Безлюддя міст…
І безголосся площ
В постапокаліптичному світанку…
Прийми мене, бо я – твій перший дощ…
Твоїм дощем
залишусь до останку…
Бо вартові
Моря твої зітруть…
Відпустять хвилі стрілки циферблату…
Впізнай мене, як сутінки впадуть
На сонячні
вершини Арарату…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
-О Гердо…
-Не треба…не варто, ранковий дощ
не змиє із вікон твої ідеальні квіти.
То просто ілюзія літа… розмитість площ...
і ми-безнадійно дорослі...
сріблясті віти
Торкаються неба…
Відверто… ти міг би, міг
розбитись на порох на схилах того узвишшя.
Імпресія смутку… безмір'я… безвір 'я… сніг
лягає так рівно…
зникає твоє обличчя
В уламках дзеркал...
Як сказати тепер тобі,
чудес не існує,ти ж вірив у них так твердо.
Прозорим мереживом лебеді по воді
(-То тільки ілюзія…
знаю, я знаю, Гердо…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Коли своїх
залишусь берегів,
в туманах білих розчинюсь майстерно,
де ти в мені горів, та не згорів…
Де світ
у хижих лапах постмодерну…
Коли торкнеш
моїх холодних скронь -
не віддавай світам найвищу плату!
Шумерські знаки із моїх долонь -
твій дощ
в долинах Тигру і Євфрату…
Не відречись.
Бо важчі за цемент -
лише слова… (та, зрештою – полова…)
Коли прийду, спустошена ущент,
я знаю,
зрозумієш із півслова………………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
А краще мовчи…
Не розказуй усім світам…
Тихіше…в пів-звуку… а краще-ніде й нізащо…
Опівніч… торнадо… спустошливий смерч… Сезам…
Вуста привідкриті…
дочка непролазних хащів
Сміялась до тебе…
І очі відтінків весни
Зливались з твоїми всіма, що не є кольорами…
Лише не кажи, що ти завжди боявся пітьми…
Лише не кажи,
то єдина хвилина між вами…
Бо зникне у росах…
До сонця розчиниться мить…
Бо очі наврочать… чар-зілля її - отрава…
Не треба боятись – до ранку усе відболить…
Благаю, мовчи…
хай говорять за тебе трави…
Де зоряні плеса…
Черемха світанками снить…
Піддайся спокусі – хай водить тебе світами,
Хай квітка дурману сьогодні тебе спопелить…
Допоки – опівніч…
допоки – пливуть... тумани.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
О ні… не приснись…
Не приклич… не приплач мого болю…
Нехай розіллється зеленим смарагдом довкіл…
Лише не вступи в невагоме трьохвимірне коло,
У коло єднання
сердець обгорілих і тіл…
Лише не вступи…
Не шукай мого відчаю краю
на чорних планетах екстріму, де глибшає звук.
Сама відпливу… відцвіту… відмолю… відіграю…
В гарячій безодні Гольфстріму
зречусь твоїх рук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Наснишся мені,
наскрізний у серці голод…
Спустошений міст покладу на межу світів…
Де кожен твій подих – Плутона одвічний холод.
І все- таки, снись...
ти ж наснитися так хотів.
Бо хто ми насправді
в рожевому сяйві німбу?
В брутальних руках невагомі квітки орхідей.
Паломники Мекки?... чи гострі уламки лімбу?
Лиш спраглі пілоти
з планети твоїх людей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Освячено…
Змальовано… часів
клинопис… плоть від плоті з глинозему.
Стоїш на чистій лінії світів,
на перехресній
матриці Едему…
Усе – тобі!..
Ледь чутний спалах крил…
І шепіт хвиль... вода… проси – що треба!
І Той, який таким тебе створив,
писав тобі шляхи
і дихав небом.
Всміхався
міріадами зірок…
І сни твої ще сонячно-полинні…
Де кожен вигин тіла, кожен крок,
де кожен вдих –
приречено-невинні.
Коли дощі
проллють, як із відра,
ким станеш ти у відчаї й жадобі?
(оту, що буде
взята із ребра…)
- Що просиш ти
(по образу й подобі?)
.......................................................
-Її!
(змістились стрілки циферблата)
- Що просиш ти, узятий від землі?
(а завтра – біль, і кара…
і розплата…)
- Прошу – Її! …......................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Ні молитв… ні благань…
Тільки сонце крізь чорні скельця…
У чорничнім болоті прокинеться сонний тать…
Лише очі твої ( золоті лісові озерця)
Виривають мене
із полону його заклять…
Ніч здійме понад нас
Неймовірну свою завісу…
Не озветься у хащах ні птах… ані жоден звір…
Ти покличеш мене в саме серце свого пралісу…
Ти покличеш мене…
і забуду, що ти – вампір…
Будуть руки твої…
Будуть хвилі на тихих плесах…
Пахне хвоя… так тонко… так терпко… в повітрі жах…
Поцілунки шалено - безтямні… і чорна меса
У прадавніх лісах…
жовте листя в моїх ногах
Раптом вітер підхопить…
Заплаче… зірве… розвіє…
По ущелинах темних… в німих коридорах снів…
(ти ж хотіла цього -так кохай же тепер… Леліє!
Цю бездонність в очах…
і фатальність його світів…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
А ти ще – ніхто…
Ти – ніде і ніяк… ще гостро
вчувається запах знайомий сосни і кедра…
Та хвиля виносить тебе вже на дикий острів…
Ти просто лежиш…
проростає пісок крізь ребра.
Це знову – твій шлях…
Лиш спіралі виток… і кості
твої хтось збере на уламках розбитої шхуни…
Ти просто лежиш… і впускаєш у серце острів...
І бриз океанський…
і вітер його… і дюни…
І дихає в шию
тобі цей чужинський простір...
У тебе - ні дому, ні імені, ані одежі…
А завтра – міста змуруєш до свого зросту.
Відпустиш у небо
свої вавілонські вежі…………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Дякую за натхнення, Пташко!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617224
Чуєш, мелодія…
Легко вібрують звуки…
Стишене скерцо… і - біг зупиняє час…
Пластика тіл – апріорі, як пластика рухів…
Магія танцю і…
пауза раптом між нас…
Дикі стежки…
Тільки інших мені – не треба!…
Тільки півтакту – в найглибших кутках землі…
Тільки півкроку – крізь нас проростає небо!
Й - пауза…
я зупиняю свої кораблі…
Чуєш… тихіше…
Бо вже срібнокрилий ангел
Цілиться вправно в пустельні мої міражі…
В дюнах сердець - неймовірно багряне танго!
Й пауза…
ти завмираєш на дотик душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
Торкнешся вуст…
У чому тут печаль?
Коли дощі ідуть не погодинно…
Коли дощі… зніми скоріш вуаль
із вуст моїх…
гірчитиме полинно
Сполохана
оголеність плеча…
(які вітри знялись на кладовищі…
Які вітри!…) в мені горить свіча…
Лише - свіча…
рука ковзнула нижче…
В сади ліан.
В суцвіття орхідей.
В безодню вод, якої не напитись.
П' янке вино пролилось між грудей…
Дощі… дощі…
чи зможеш зупинитись?
Ще біль – не наш…
Ще тиша - нічия…
Ще не знайшли… не розіп' яли люди…
Іще не час… не час! горить свіча.
Горить свіча…
і плавиться на груди…………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Ціна сходинки –
Перейти межу…
На терезах моїх – дві шальки болю…
Два відчаї… і я в поля біжу,
Де почуття
ще ловить мережу…
(… пливуть вінки, ой леле, за водою…)
І ти стоїш –
Дві часточки вини…
Два келихи в руках напівпорожні…
Горять, неначе дикі бур”яни,
Серця, що покохати
неспроможні…
(… ой леле!.. ніби трави придорожні…)
Ціна сходинки –
Сонячний притон…
І на плечі моїм гніздиться сокіл…
Той, що завжди приходить у мій сон,
Як серце ловить
ночі камертон…
( …ой, лелечку!!!.... спустошене - на попіл…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Не називай
По імені…вона
Забула всі – від першого по сьоме…
То – тільки шлях… то – шлях… і сон-трава
Зітхне в степу від сліз…
від сліз… солоне…
Солоне щось
Відчуєш на щоці…
І зникне все, що зналося, рутинне…
То тільки шлях… то шлях… де по руці
Лиш - хвиля вітру…
де ім”я – хвилинне…
І не шукай
У натовпі… вона-
Лише одна із перелітних копій…
А ти – не птах… і меркне сон-трава
На кризі снів
терпких її утопій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Я – хвиля від хвилі...
Німих берегів оскал.
Палаци з піску, в яких віра на час відсутня.
За білими – перший хід... і шалений вал,
де кожна дев' ята –
занадто стрімка й могутня.
Де кожна дев'ята…
І сяйво іде зі стель.
Цей острів – вже мій (ти пробачиш мене, Аріадно?!)
Чекаю припливу… торкаюсь холодних скель.
Виходжу із гри… поза грою…
вже їй непідвладна.
Чим стане мені
неймовірних морів глибина?
І ті горизонти, що сяють в пітьмі незворушно?
… я – хвиля від хвилі… дивись, тут немає дна…
"відчиніть же вікно...
у палаті занадто душно…”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Втікала лісами…
Живе смерекОве море
Котилось… гойдалось… штовхало мене туди…
А ті, що ішли слідами, курили “More”…
Збивали у хащах
ногами мої гриби…
У венах кипіла –
Не кров… вже не кров… а лімфа!
У темряву лісу вливалася без вагань...
Бо ті, що ішли слідами, сказали - німфа…
Багаття розклали
для чорних своїх заклань…
……бо зорі на травах
Занадто п”янкі… відверті!…
Бо ніч пов”язала на коси мої вуаль…
Вона ж - вигравала мені на звабливій флейті…
І тих, що ішли слідами…
чомусь……. не жаль…………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015
Під кронами темно…
Під кронами – знову осінь…
І, власне, я тут опиняюсь з отих причин,
Які невідомі ні вітру, ні хмарам… досить
Збивати горіхи…
(хай падають з диких ліщин!)
Шукати стежок…
Бо могутня і сильна клешня
Мене зупиняє… в свої повертає міста…
Смереки сміються скептично – ти нетутешня!
Твій шанс залишитись
у зграї – єдиний зі ста.
Я знаю… та знову
Фарбую в червоне коси…
(у неї відтінків – безліч! безмежно - облич…)
Зливаюся з нею… впускаю у себе осінь,
Лишаючи їй тільки дим
від своїх попелищ…
Де серце вібрує
Десь пОміж зірками й трансом…
Налий мені, Осене! чаша моя – пуста…
...і я залишаюсь, сп”яніла єдиним шансом…
Бо гори – палають!
і тільки за ними – міста………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Як почуттів невипита слюда
Впаде в узгір”ях дикого Парнасу…
В мені тектимеш легко, як вода…
я – поза Часом……………..
Як візерунки дивних відчуттів
Мене вестимуть незнайомим містом…
Ти не сплетеш мені віночки слів…
я – поза Змістом………………
Коли стандартні й монотонні дні
Втискатимуть мене у рамки ГОСТів…
Як же ( до ран!) – болітимеш в мені,
Мій Камелот… одвічний
поза - Простір………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
Але ж я повернусь…
Прихилюсь до знайомої хвіртки.
Знаєш, краще не спи, коли я повернусь уночі.
Ти чекаєш мене за холодним стареньким одвірком.
Ти чекаєш мене…
ти на стіл покладеш калачі…
А до тебе – лиш крок…
Як тепер я себе переможу?!
І в тобі не впізнаю тебе в сяйві місячних кіл?
Ти чекаєш мене… я ж і кроку ступити не можу.
Скатертину ти стелиш
даремно на тисовий стіл.
То присядь на стілець.
І налий собі кварту горілки
(які зорі тут тихі між кронами наших беріз)
Та лише не виходь… не виходь зустрічати до хвіртки.
Бо закритий портал…
і я більше не стримую сліз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
А хочеш, вернусь
Із далеких зелених доріг,
На теплі пороги розсиплю оливкові коси…
А хочеш, вкладу у конверт помаранчевий сніг…
Зворотня адреса –
твоя перламутрова Осінь…
А хочеш, прийду…
Як у гості не ходить ніхто…
І чаю тобі заварю із терпкої меліси…
Та краще – не пий!… бо забудешся, де ти… і хто…
Відчуєш мій запах –
самотності… неба… і лісу…
Бо в сутінки – вечір…
На трави любисткові – сніг…
А завтра,я знаю, в хурделиці зникнеш зовсІм ти…
А хочеш, обвиюся мохом навкруг твоїх ніг,
Прощальним цілунком
карпатської дикої німфи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
Стихає прелюдія ночі…
Маленька панно…
Ти спати не хочеш. Ти просто ідеш у ніч.
Зливаєшся з нею, бо завтра отак тюльпанно,
малиново, сонячно, трепетно, просто органно
світанки зніматимуть втому
з тендітних пліч…
Бо завтра розчинишся знову
десь посеред люду…
Мелодію ночі забудеш… забудеш!… і все…
В чиїх же руках опинилась твоя лялька Вуду
ти знати не знаєш…
тебе течія несе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Хвилина за північ…
Ти вже не рахуєш дати…
Він просто прийшов… бо давно вже хотів прийти…
...і раптом спинились знайомі всі циферблати.
...і раптом згоріли
без винятку всі світи.
І ти вже – не ти…
Бо у тебе імен – безмежно!
Де смуток й бажання станцюють якийсь вертеп.
А півні співатимуть вранці… і так бентежно…
Ти також із них,
героїня чужих вендет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
… бо знову – Осінь…
Красуня з червоним бантом.
Криваво – владна, в усьому, аж до дрібниць.
Яким безмежним, пустельно - скляним гігантом
відлунює сіре небо
її дзвіниць.
Прощайся, сонце!
Прощайся… палають клени.
Вітри осінні розвіють мої жалі.
(не бійся, сонце, не бійся тепер за мене...
Цілуй же… трава травою,
земля землі…)
То владна панна…
Усе – за її наказом.
Зотліє листя, впаде до холодних ніг.
Я знаю, сонце, ми зможемо бути разом,
за тим порогом,
де зникне вчорашній сніг.
За тим порогом…
Відверто, відкрито… де ми?!
До тебе півкроку… півсвіту (лиш мінус - плюс)
Усе за її наказом... палають клени!
Танцюй же, сонце,
( востаннє! ) кривавий блюз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
А сонце ішло у пекло…
І далі… далі…
За лінію смутку… за межі усіх бажань…
Ти чуєш, сідає сонце… зніми сандалі…
Сандалі завжди знімають
у час смеркань.
Цілуй же… сідає сонце…
Воно – зелене.
Цілуй же!.. у синіх травах земних стежок.
А завтра… знаю, ти легко пройдеш крізь мене…
Просієш мене крізь пальці…
………бо я …………пісок…………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Не треба отак –
різати простір лезом…
А далі – складати його у дешеві конверти.
Де губи світанками пахнуть жагуче ( о, крейзі!..)
Бо це береги –
вже занадто шалено відверті
Не треба отак…
На вістрі чужих насмішок
згоріти на дим… на попіл… на прах… а далі
іти берегами самотніх бродячих кішок…
Бо то береги –
вже занадто терпкої печалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Ну от і все.
Весільні калачі
зачерствіли… і вже немає страху.
Палає осінь в мене на плечі…
Я відпускаю
свою білу птаху…
Не треба сліз…
Хай відлетить вночі
під погляди розгублено - відверті.
Палає осінь в мене на плечі…
Не треба смутку…
там – немає смерті…
Ну от і все…
Згортається буденність…
(сьогодні... тут... прощається вона…)
А до моєї зірки – незбагненність…
А до моєї зірки……….
………………… глибина…………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015
А сни - такі
Спустошені й чужі,
Гніздилися, чомусь, в моїй постелі…
Вони, мабуть, дісталися межі…
Текли по стінах…
капали зі стелі…
А сни мої
Забили у набат…
Тримала ніч в холодних чорних лапах…
А сни – торкались губ моїх і п”ят…
Розсипались,
як перли у палатах…
Розсипались…
Дзеркальні вітражі
Розбилися… зів”яли гіацинти…
Де сни мої (пустельні міражі),
Вели мене
у хижі лабіринти…
Допоки – ніч…
Я знову - на краю…
(Це все ще я – терпка, жива, ласкава…)
Ти - не врятуєш... та скажи – “люблю”…
Допоки на столі –
холоне кава…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
За ніччю день…
За смутком – ніч… моє…
Усе –моє!... тому – нехай смеркає!..
Червоний диск над містом вже встає…
Я балансую –
на межі у зграї…
За смутком – ніч…
Вдоволений круп' є
тасує карти… гратимеш – не бійся!..
Червоний диск із річок воду п'є.
Бери… тримай… лови! -
то повний місяць.
До ніг вино
розлиється хмільне…
Сьогодні я азартна і свавільна!
Червоний диск на груди світло ллє…
Ти думаєш,
я справді божевільна?
За ніччю - день...
За смутком ніч... пора...
Ти чуєш кроки ночі ідеальні?…
І поміж нами - лиш єдина гра...
І поміж нас –
лише столи ігральні…
І поміж нас-
в усіх відтінках беж
вже новий день приречено палає…
Куди – ведеш? куди мене – ведеш?!
Усе – моє… усе!..
………..пече……… світає……………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015
Я прийду у цей дім.
На планету під назвою Осінь…
Так вертається з вирію спекою втомлений птах.
Та мовчатиме дім... і хвилину мовчання попросить.
Там жив сонячний принц
із трояндою й лисом в руках.
Я сандалі зніму…
Нехай ноги торкаються босі
(бо ні сонця, ні вітру, ні смутку в мені… ані сил…)
Чи впізнає мій дім (ця планета під назвою Осінь)
ту, яку він колись
необачно отак приручив?
І хто скаже тепер,
чи були оті зими і весни?!
(він так міцно тримав!.. та усе ж – відпустив до людей,
ту, яка так хотіла піти!.. і – пішла!). Крига скресне,
бо він просто стояв
і виймав моє серце з грудей.
Фіолетове небо
так низько! так близько!.. і синь ця
в мої очі лилась поміж крон виноградних гірлянд.
...я усюди шукала... немає ніякого принца...
А тим більш королів,
пацюків й балакучих троянд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Промовчи… не чіпай
ідеальне мереживо снів…
Доки спить ще невинне дитя на чужинських вокзалах…
Де мені – ця ріка, що не знає давно берегів…
Де мені – маяки,
що зникають на дотик… на спалах…
Де мені – маяки…
І не треба шукати мостів,
що з'єднають ганчір'я бомжів й діаманти богеми…
Там колись були джунглі… іще із прадавніх часів…
Промовчи… не кажи –
“То палають долини Едему!”
Промовчи... бо не нам
загубитись в банальності слів
на чужих берегах, кожен подих де відчаю повен…
Поміж хвиль… берегів… діамантів… і просто бомжів
Залиши мені………….
………………Човен…………………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Палала зірка…
І раптово згас
Останній промінь у безмір”ї ночі……
Складався втроє мій відносний час…
-То що ж –мені?! - В одну із червоточин
Ввійдеш…
(Вони розплавились, як мед…
Ці почуття… ) -Насправді – не даремні…
Бо ти торкнешся - кращої з планет…
(…в глибинах ночі я шукаю – Землю!..)
В глибинах ночі…
В нетрях пустоти,
Здавалася пустельна й непривітна…
-Дозволь мені… не хочу туди йти!
–Не бійся, дочко, бо настане – Світло!..
(Яких мені
Відміряє щедрот?
Яким мірилом - я їй відчерпаю?!)
-Коли торкнешся ти її красот…
-Оту… що була перша – забуваю…
За тим порталом –
Всі мої жалі…
Розсипані в міжзоряні октави…
(Забудь!......) -назвешся дочкою Землі…
Забудь усе!!!...(впаду у стиглі трави)…
До мого серця –
Біль її ікон…
Своїм чуттям я не знаходжу краю!…
От тільки… зграя чорних цих ворон?
-Твоя найкраща!.. найрідніша зграя…
Знервовано
Розмахують крильми…
Здивовано...( -між нами – біла?.. Біла!!!...)
-Як звати їх... Скажи? – Зови - людьми!..
…Лежу у синіх травах …….розімліла……..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Все минеться, бо…
Із собою не взявши весел,
я пливу у човні…(безнадійна ріка пітьми)
На слизьких терезах часів вже ні зим…ні весен…
Цю самотність придумав
не ти… і не я… (не ми)…
Не питай мене,
що візьму із минулих снів я?
Де мені кожен день прожити – найвища мантра…
Все минеться бо... (кожен подих тут – голослів”я)
…бо у мене такі ж дощі,
як учора й завтра…
Все минеться, бо…
На слизьких терезах часів
на твоє плече я горнусь лісовим звірятком…
Але ти – підеш… (не пиши мені більш листів.......)
_________________________________
Бо у мене - такі дощі!..
ну, а , зрештою, все-в порядку…………………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
На вицвілих фото –
Така безнадійно щаслива…
На сонячних фото…( ромашки у косах…це - ти?!)
Воно ж промайнуло, як вітер… можливо, як злива…
(……не варто пускати
в керунки усі поїзди!!!..)
Хай трави там квітнуть…
Стежини купаються в листі…
Ні жесту… ні звуку…ні шелесту!.. (відчаєм - птах!…)
Лиш зорі Молочного Шляху – далекі і чисті,
В твоїх магнетично - зелених,
жагучих очах…
Шалено красива…
Розсипані квіти на шпалах…
Розкидані… Анно!... невже – відрікаєшся ти?!
Воно ж промайнуло, як вихор… можливо, як спалах?…
Це все-таки – спалах!…
і саме – за крок до мети…………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
І навіщо цей дощ
У лагунах тропічної спеки?
І навіщо цей грім, із потужністю в сто децибел?
Звідки взявся цей шторм?.. чи згадаєш, готичні смереки-
Наш забутий притулок…
що ж сталося з нами тепер?
По коліна в воді
Ти стоїш, де розбитої шхуни
Розлетілись уламки... і хвиля гойдає стерно…
Перламутрові риби (вони ж – охоронці лагуни)
У магічному танго
мене опускають на дно…
Чи можливо зібрати
Розсипані перли руками?
Де мені кожен рух, кожен порух – це поступ углиб?!!
Під гарячим тропічним дощем ти приходиш до тями…
Я дивлюся у вічі
........німих..... фіолетових риб…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Оленка, дякую за натхнення!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596964
Мелодія смутку,
занадто байдужа й черства,
наповнила келих… гірчила (стократ!) полинами…
Де ніжність (сліпого кохання пропаща сестра)
в прощальному танці
рікою стояла між нами.
Ці води свавільні –
до всіх океанів текли!
Ці води жагучі, з' являлись в яких іпостасях?!..
Вигнанкою ніжність (приречену) ми нарекли…
Дари їй носили…
складали їх на парастасах…
Де в сонячних росах
чиясь невідома рука
писала нам вирок (детально - шляхи незворотні).
Де ніжність моя – повноводна глибинна ріка! -
вмирала (востаннє!)
сліпим кошеням в підворотні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
Дякую за натхнення!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595692
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595812
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595843
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595872
В усьому - винна!!!
Ніч стояла темна…
На перехрестях зоряних розлук…
Котилося і падало на землю
Те яблуко злощасне –
з перших рук...
Котилося!..
І, власне, несуттєво,
В якому ще горітиму вогні…
Ти ж не сказав мені – Спинися!...Єво!…
Пригадуєш?.. Скрипалю,
може, ні?..
А знаєш, грай!..
Налий ще трішки віскі,
Допоки я схмеліла од вина…
Сміються мені в очі одаліски
Твої, скрипалю!
Теж – моя вина?!
Мовчатимеш...
Надвоє серце краєш…
Уламки вже летять за небокрай!
Дивись мені у вічі, коли граєш!
Дивись у вічі!..
………… вже не хочеш?.. Грай!!!.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
Сідало сонце
Зранене в саду…
Якби уміла, я б його зіграла-
Цей блюз вогню… чекай!.. тебе знайду
Сріблястим барсом
на тібетських скалах…
Не знала нот…
Не вчилася – і край!
(О скрипко, плач в агонії смеркання!)
Сідало сонце… все ж – мене чекай
На скелях
неймовірного бажання…
Прошу тебе,
Не відкривай світам
Моїх стежок заплутаних і ймення…
Бо знаю, нам з тобою зустріч там-
На сонячних вершинах
одкровення…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Не маючи слуху…
Я вчилася грати етюди…
Спинилась на вході – доступний обіцяний рай…
А море сьогодні – занадто… кругом!... і повсюди!!!
А море штормило…
сьогодні в мені – через край!...
Я знала дорогу…
Торкались, приходили снами
Ці очі нізвідки… зникали у водах озер…
Спинися… чужинцю… хіба ж ти не бачиш, між нами -
Спітнілі століття…
й німа пантоміма химер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Мій сонячний зайчику,
Прошу, танцюй на шпалах…
А хочеш, на шпальтах… благаю, лише – не спи!
Ти ж бачиш, холоне легко вчорашня кава…
Ти ж чуєш,
летять у прірву усі мости…
Допоки інший,
Достойний і сильний Майстер
Не знищить межі доступних тобі світів…
Допоки - Сонце!... Благаю, танцюй же, зайцю!..
На чистих шибках…
на струнах семи вітрів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
І……. губи сміються в такт
Коливанням літа…
Пахнуть смолою рештки моїх сандаль…
Впали джмелі у трави… затихли… квіти
Зникнуть із нами
десь на світанку… жаль,
В танці вертепному
Знову не наші ролі…
Зрештою, байдуже… я вже не знаю слів…
Впали джмелі у трави… гудуть… паролі
Хто і навіщо
змінив від моїх світів?!
І………звуки зникають
В сонячних плесах…тихо…
Пахне смолою… у грудях чомусь пече…
Маки танцюють з житом… палають… Дихай!
Дихай мені у спину –
я хочу ще!
Знову джмелі
У травах сміються… луки
Липнуть солодким медом… на дні ріки
Бавиться сонце… не віриш?.. послухай… Руки
Впали на груди
поміж золоті ланцюжки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
І світло - від світла…
І сонце - від сонця… і тінь
Шукатиме місця… для себе не знайде притулку…
І сяйво - від сяйва… і пам'ять усіх поколінь
Сьогодні мені відболить
по найвищім ґатунку…
І серце - від серця…
І смуток - від смутку… і біль
Від чистого неба - до самого темного серця!..
Танцюють химери майстерно мені водевіль…
Танцюйте! химери…
Цей танець життям моїм зветься…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Шукаю притулку у хвилях замріяних трав…
(із записів Мавки)... (Лізо… Маріє… Марто…
Я вас колись… я усіх вас колись кохав…
Я вас кохав…
а тому, мабуть, жити варто…)
Шукаю притулку… на сьому свою висоту…
Все уже сталось… й нічого не може статись.
(Я вас... Маріє... Лізо… і навіть ту,
що просто йшла,
щоб ніколи не повертатись…)
І знову пірнаю на сьому свою висоту…
Море – безмежне!… усі ілюзорні звуки…
(Я вас… Маріє… Марто… і навіть ту…)
“Тату, візьми мене,
як колись, на руки!…"
Де мої трави, роси… просто скажи – де я?!
Море – безмежне! небо моє так низько!
Чуєш, колише Всесвіт нове ім’я…
Чуєш, гойдає вітер
чиюсь колиску…
Боже!.. колише вітер знову колиску ту…
Світ збожеволів, бачиш?... світ пакував валізи…
Світе, скажи,чи мав ти хоч якусь мету?!!
………………………………………………………………………
(…..…я вас – безмежно ніжно…..
……………………….Марто… Маріє… Лізо…….)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
Та звідки ця ніч?!..
Хто б її розпізнати хотів?
Хто придумав цей морок?.. хто в неба вимолював звуки?
Хто – пройшов через це?! із чужих марсіанських світів
Пролилося світло
і впало до мене у руки…
Світилась безодня.
Палала далека зоря.
Хто братиме там, за межею, найвищі октави?!
І так ілюзорно - мене відпускала Земля…
Забуду ім”я…
упаду в оці зоряні трави…
Не знатиму, хто я,
Як, власне, не знаю, хто ти -
Мій Всесвіт безмежний!..( ця степінь найвищої муки)
Лиш серце своє – відпускаю… не бійся… лети!
(бо лилося світло,
мої обпікаючи руки…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015
Це сяйво - в мені…
Не чіпай… не читай мої сни…
Я хочу добігти… я мушу доплисти до краю!
Туди… - Але ж там вже немає твоєї весни…
-А весни – бувають?..
- Можливо… здається… не знаю…
Лиш води… там води –
Допоки сягатиме зір…
І плещуться весла між хвилями ” хочу” і “мушу”…
Там ноти лягають сміливо на чистий папір…
А звідти – у небо!..
І крають - навпіл чиюсь душу…
На безліч уламків!...
Нехай розлітаються там,
Де сонячні плеса… озера – такі голубі…
Ти все ще бажаєш віддатись північним вітрам?
Розбитись об скелі?!..
та Сонце – вже сходить…. в тобі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015
А що моя осінь –
Супроти твоєї весни?
Цих барв запізнілих усе ще вогняна палітра…
І хто я насправді? можливо, лиш пісня сосни,
Відкрита дощам божевільним…
і віддана – вітру…
І все ж - малювала…
Криваво – червона палітра
Зникала - із серця… вливалась у сяйво лісів…
Зривала свій одяг весняний мелодія світла…
То осінь – кричала в мені! –
на мільйон голосів…
А далі – тихіше…
Мінорно… скорися!.. засни…
І ніжність котилась іще невідомим маршрутом…
Бо що моя осінь – супроти твоєї весни?..
Безглуздість ілюзій…
І сині тумани… над Прутом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015
Та хіба ж ми пили?..
Не вино! - розливалось по венах…
Не вино - спопеляло… і легко торкалася п”ят
Оксамитова хвиля… то листя п’янило зелене...
То наповнилась чаша
магічна на схилах Карпат…
Бо – не діти Парижу,
Не статуї сірі Уельсу…
На узбіччях доріг,що вестимуть (як правило) – в Рим…
Нам зриватись зі скель на стежках до квіток едельвейсу
Стало так необхідно,
де кожен із нас – пілігрим…
Та хіба ж ми пили,
Коли пити ще зовсім не вміли?
Ми розгублені – в осінь… ми – зниклі між весен і зим…
Що насправді могли?.. безборонні… зухвало – несмілі…
Ми, прикуті хрестами
до цвяхів своїх полонин…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
У горах - дощі…
І мені - вже нічого не треба…
В часи буревію – у тебе нічого нема…
Ці ріки безмежні із серця відкритого неба…
Із тими дощами -
я вчилась вмирати сама…
Ці ріки безмежні…
І я – вже нічого не хочу!…
Коли огортає могутня шалена стіна…
За водами тими зникають заплакані очі…
Єдине бажання –
допити цю чашу до дна…
І я шаленію! Спиніться,
Мольфари і маги!
Не стримуйте зливу!.. не смійте!.. не треба!.. аби
Ми вже не лишались в полоні одвічної спраги…
Всесвітньої спраги –
безмежно покірні раби…
І ви, невпокорені…
Вперті… сполохані душі…
Ви справді гадаєте, легко торкнеться іржа
Небесних консолей?... хто сміє тут прагнути – суші?!.
Коли між землею і небом -
зникає межа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
А що тобі, дівчинко?
Знову чомусь ти сумна…
Зі стін Колізею зухвало сміються химери…
Чому дозволяєш?.. налила б тобі я вина...
Не питимеш, знаю,
із грішного мого фужера…
Тому – відпусти…
Хай тужливо заграє Маестро…
Не хочеш вина, то візьми оцих стиглих ожин
Із наших лісів… пам’ятаєш?.. Ну що тобі? Сестро?!...
До тебе я - росами…
травами… диких стежин…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Я знала ці руки,
Вони обпікали давно…
Тут небо так низько! так близько непрохані чари…
Ось тут пригубила я вперше пекельне вино,
Коли мої ноги
горіли пісками Сахари…
Дитя лабіринтів…
З якого з”явилась вірша?
Пустельна Мадонна в моє поверталася тіло…
Лише полонянка, вливалась у море душа…
Душа, переповнена
спраглими водами Нілу…
Ці опіки – шрами
В мені - від твоєї руки…
Твоя прохолода – моя нагорода чи кара?
( і знову крізь серце моє проростають піски...
І я відчуваю –
мене впізнавала Сахара!)
Ти кожного разу
Дощенту стирала мій слід!
І ніч африканська вмирала зі мною… і смерть ця
Була необхідна… бо холод твоїх пірамід
Ще й досі пече
у найтонших папірусах серця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Сезони прощання…
Цей стиглий п’янкий виноград…
Зникали і ті, що клялись цілувати до скону…
Був жовтень мій пізній… можливо, терпкий листопад…
І я поверталась
Додому із твого полону…
А завтра – вже вільна!…
Чому ж так у грудях - пекло?!
Боліло у скронях?... втікала… вернусь я не скоро…
І смак поцілунків…( це – літа примхливе тепло)…
І сонячний вітер –
лишились по той бік Босфору…
Котилися хвилі
Крізь серце… і далі – назад…
В мені розбивались… зникай же і ти, моя зоре!
-Не бійся, маленька… не треба… лише – листопад…
І хтось малював на снігу –
апельсинове море…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
Як зійшлись береги…
І земля під ногами зникала…
І мені відкривалась щоразу нова глибина…
Я котилась у прірву… та впасти – чомусь я не впала…
Лиш торкнулась ногами
легенько стігійського дна…
Чи в самотності сила? –
Спитаюся в білого цвіту…
Чи однаково пестить ріка кожен з двох берегів?
І чомусь говорили - ми різними мовами світу…
І молились окремо…
бо кожен – своєму з Богів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Я колись повернусь…
Не чекатимеш… якось під вечір…
А, ймовірніше, станеться це в найчорнішу з ночей…
Під моїми ногами хрустітимуть залишки втечі…
Ти усе ще збираєш?..
в зіницях зелених очей
Сто питань… сто світів…
Не читай… не розпитуй!… не треба…
Бо ні пафосних слів… ні красивих вітальних речей…
У долонях моїх – тільки жменька забутого неба…
Як торкнешся – віддам!...
в найчорнішу… в найглибшу – з ночей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Розлито вино…
Та чи зможу я випити, майстер?
Ця магія смутку… і сила… шепочуть стежки
-Чи знаєш ти, Мавко, що зробить з тобою Чугайстер?
-Звичайно… я знаю…
я знаю!… читала книжки…
Кричатимуть звірі
Протяжно… зберуться у зграї…
Розійдуться кола… кружлятимуть дикі птахи…
Втікаю із міста… хто прихистку в лісі шукає?
Під час буревію,
коли людям зносить дахи?...
Смакую по краплі…
На дно опускаюсь зелене…
Уперше (востаннє) - пірнаю у води ріки…
Зникаю з радарів… хай котяться хвилі крізь мене –
Уперше… востаннє!...
- Ця Мавка читала книжки!-
Регочуться сови зухвало…
З надривом… студене
Зігріється серце від місячних їх голосів…
На висохлій жовтій траві хтось торкнеться до мене…
По венах моїх розливається
…………… пристрасть лісів…………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Що зорі нам пишуть
У світлі останніх подій?..
Ці ріки зневір”я… ці води нічим не зібрати…
Із чорного неба котились уламки надій…
Від першого смутку –
я йшла до останньої страти…
Не слухались ноги…
Ішли на круті віражі
Мої персональні… і навчені мною ж пілоти…
А я?.. а мені?!.. А мені би – хоч щось! - для душі…
Аби в свою зграю
покликали сонячні готи...
Розбилося серце…
Докупи збирати не смій…
Хай зорі-зникають… і ти, моя зірко - найкраща!
Що роблять ці птахи на площах покинутих мрій?…
І звідки ця спека? –
безмежно… шалено – пропаща…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Шаманив дико…
Якісь чудодійні мазі
Втирав у тіло… всміхалася ледь жива…
З якого дива – писати тебе у князі?!
У тундри – свої закони…
свої – права…
З якого боку –
Мені це північне літо?
З якого дива – збирати ісландський мох?
Під ноги сипав яскраві полярні квіти…
Гніздились сови
на схилах моїх Голгоф…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
З кінця світів…
-То звідки ти прийшла?
-В садах Цейлону я лягла туманом…
-Назви ж ім’я… - Його - я не знайшла…
Я хвиля…
що котилась океаном…
Коли світи
Згоряли за вікном…
Тебе в обійми кликала таверна…
Я мандрувала океанським дном
Із силою
і вірою Жуль Верна…
Яке стояло літо
В Лім-по-по…
Входили в моду маєчки і стрінги…
Зійшла зі сторінок Едгара По…
І на вік-енди
бігала до Кінга…
-Мені здається,
Я ту хвилю вів…
Так чітко відчуваю за спиною…
-Чому ж тоді боїшся, милий звір,
Сім тисяч льє
глибоко під водою?
-Лише скажи…
Ніколи і ніхто…
(В очах зелених – всі відтінки квіту…)
Яке стояло літо в Лім-по-по…
З кінця світів…
і… до початку - світу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Дві зіроньки…
Дві квіточки… дві тіні…
Ти кожну добре знаєш на ім”я…
Як барви дві – весняні… і – осінні…
Де перша – Світло…
друга – то Пітьма…
Візьмеш у руки
Сонячну гітару…
Чи плач землі, який не знає меж…
Яку із них ти матимеш за пару?
Котру собі
до танцю обереш?
З тією,
Що у сонця вкрала нитки,
Сплетеш чарівно - сонячний танок?
Чи обереш вечірній спалах скрипки
На дві октави
ближче до зірок?
Чарує ніч…
Та почина світати…
І ранок розчиняється в імлі…
Яку із них?! – ніхто не може знати…
Щасливою ти
зробиш на землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Ступаю у літо,
Як бранець ступає на плаху…
Не вмію інакше… а, може, інакше – не хочу!
Вбиваю в собі ( так прицільно!) сполохану птаху…
І вже забуваю –
у неба заплакані очі…
Ступаю у літо…
Вчорашній розгублений птах
Шукатиме неба сьогодні без стримку і міри…
І я відчуваю… так легко іде по слідах
Хтось сповнений смутку…
і, зрештою, повен зневіри…
Ступаю у літо…
Як бранець – востаннє на плаху…
Де кожна мадонна - сміється мені вітражами…
Де ти не впізнаєш в мені розчаровану птаху…
А зорі?!!.. а зорі мої – міражі…
міражі… міражами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
А що тобі - в мені?
Лише Весна…
Сполоханим промінчиком зігріта…
Хіба ж я не зі снів твоїх прийшла?..
Приймеш таку?..
але ж, ти прагнеш – Літа…
Яких іще
Чекатимеш зізнань?
Кружлятиму!.. впадеш у трави – досить!!!
Що знаєш ти про біль і смак бажань?
Що знаєш ти?..
коли вже кличеш - Осінь…
Твоя печаль -
До осені вітрів...
І ось уже згоряю жовтим листом…
На грані цій спілкуються - без слів…
Похміллям… болем…
смутком… падолистом…
А хочеш, я тобі
Зіграю блюз
Самотніх вулиць… зі смаком бензину?
-Що за канал?... - та знову фільм - дивлюсь…
Отой, де ти вкінці
покличеш – Зиму…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015