| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Как выйти из чащи глубокой?
Как выбраться? Как не спугнуть
той жизни спокойной и лёгкой,
как вдох.
А потом и уснуть.
И полною грудью вдыхая,
смеясь, веселясь, побежать.
И мысленно вдохи считая:
"Раз-два", а потом принимать...
Вот свет не такой, как и прежде,
дыханье становится реже,
и звуки туманом окутал,
сжимающий воздух кулак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680743
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.07.2016
Зацвіле серце знову заквітчає.
Бажань долини сонцем зацвітуть.
І в спокої притулок там знайдуть.
Гадаю, душу вітром сколихає.
Не порятунком-долею засяє,
Проміння жваве заблищить,
Освітить ту чудову мить,
Душа дуетом з серцем заспіває.
І струмінь тиші зажурчить,
І спокій жваво заблищить,
Та буря радості настигне.
Повітря свіже надійде,
Дороги легкі віднайде,
Та сіра мить загине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2015
Ці хвилини врятує мовчання
Тихих спогадів, екскурсів, слів,
Затуманенних, мовби вінчання,
Серед диму кілець, старих стріх.
Серед відгуків тихих, самотніх
Я не бачу потрібних очей,
І немає облич безтурботних,
Що запалять яскравих ночей.
Вірю в те, що на очі омана
Полягла, як на ніч ляга день.
Простираються полем тумани,
Чую відгук далеких пісень.
І заллються пісні безупину,
Закладуть свій окремий маршрут.
І мотиви у пісню єдину
Всі загублені разом складуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578642
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.05.2015
Ми впали на коліна
Посеред зими.
Смертельна павутина
Понакрива сніги.
Ми плачем, задихаємось,
А пекло без кінця.
Шалено вириваємось
Від впертого стрільця.
Ми боремось, поборемо!
Немає вороття.
І буде заслугованне
Катове каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565695
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2015
Цінуй того, хто не закривдить,
Хто вчасно тебе обійме.
Цінуй того, хто завжи прийде,
І перепони обійде.
Слова , то, можуть буть палкими.
Не слухай їх, то не гарант
Повинні очі буть такими,
Відверті , наче адамант.
Коли за власним побажанням
Відкриєш серце, зазирни
У ті далекі надихання,
Свої відгу'ки давнини .
Душею завжди добре знаєш,
Коли відкрити кличе час.
Долю,звичайно, не минаєш,
Бо різна вона є для нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551889
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2015
Когда спину гнут, чтя богов немыслимых,
Когда горло режут ножи врага,
Сомневаются сотни в дорогах истинных,
Далеко ль ведут и ведут куда?
Когда в омут лезть к тем чертям бессмысленно,
Накрывает больно святой водой,
Каждый хочет ночью увидеть истину,
Она хочет ли посмотреть с тобой?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550937
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.01.2015
Немає зла сильніше за байдужість,
Спотворить все та й ката приведе.
Не розумієш ти, що це не мужність,
Чекати й думати, що так мине.
Все, що мине-залише міцну згадку,
Твій вибір в тому, як воно пройде.
Героєм маєш бути у випадку
Як скажеш, що для тебе є святе.
Немає цілі в того, хто в ярмі,
Йому байдуже, він уже в неволі.
Ідею мають навіть вороги
А безідейні-сірі, хилі, кволі..
Нема бажання, і нема мети,
Не треба ані волі, ні свободи..
Так не затримуй тих, хто має спрагу йти!
Для них відкриті правильні дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Цвях, закутий у безсмертя,
Стяг, роздроблений ущент.
Залишаєм спересердя
Поминулого фрагмент.
Нам залишилось півчверті
Жалюгідних почуттів,
Порятують твої черті,
Окрім того, що згубив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550758
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.01.2015
Ранним утром город спит.
Пролетая над туманом, где маяк гудит,
Чайка летит,
Кричит, сверкая крыльями и с отблеском рассвета,
Проносится над городом-мечтой поэта.
Лечу и я.
Вдоль улиц, чувствуя вкус соли,
Что на губах остался от прогулок к морю.
И проходя по Дерибасовской пустой,
Коснусь брусчатки теплой, что была родной
Для города, омытого волной.
Спущусь бульваром мимо Дюка,
По лестнице пройду, потом к причалу,
Услышу: чайка закричала.
Я стою.
Вокруг заставлено под парусами,
Стоят примеры чьей-то славы,
Названия не перечесть
Тех яхт…
Проснулся город.
Чувство ритма…
По Пушкинской всё сбито,
Но повернуть во двор возможно.
Ты осторожен будь:
Хранят дворы всю свою суть.
И ты храни. Не нарушай покой!
Так тихо.
Город молчит секретом,
Тайной прекрасной, как балет и оперетта.
Века накапливали нужный колорит,
Под солнцем южным все блестит,
Сверкая красками, улыбками людей-
Счастливых, встретивших гостей-друзей,
Отправятся к известному маршруту,
Прекрасный город, узнавая вновь.
Прочувствовав его любовь,
Я силы возвращу свои,
Что город мне отдал, ведь у него мои..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549732
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.01.2015
И город впал в его объятия,
Подставив крыши поцелуям
И словно кистью, он рисуя,
Наносит городу узор
Без лишних сцен, без моря, гор...
Там тени, словно очертания,
Там блики, грезы, свет, желания
Вместило гордо полотно.
Ликует , глядя на него,
Своё творение созерцает
И мягче город обнимает.
Туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549731
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.01.2015