Сторінки (6/541): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Розсипалась зірка в шовковій траві над рікою,
І доля чиясь згасла в бархаті темної ночі.
Вдивляюсь у небо шукаючи зірочку свою,
Та тільки вона подивитись на мене не хоче.
О ,доля людська несподівана і неповторна.
Якби можна знати,що буде за день і за два,
То мабуть планета не плакала більше від горя,
І поміж людей панувала б лише доброта.
ІХ.1990
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485779
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2014
Літа,літа ,як птиці білокрилі
Пронеслись над вирієм життя.
Дні весняні лиш сліди лишили
В пам’яті,і згасли в небуття.
А вже осінь запалила ватру
У моїй не стомленій душі.
Я скажу зимі: - Ти ще не квапся,
Бо врожай не зібраний ще ,ні!!!
А літа не можуть зупинитись
І спішать вже ген за небокрай.
Наче сон,їх хочеш підкорити,
Та не спиниш,навіть не бажай.
14.03.14.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2014
Життя - спіраль,яка невпинно в’ється,
життя - це біль ,яка заводить серце,
життя – це струм і змінний ,й монотонний,
життя - у кожного одне ,а сутність різна
когось штормить,когось кидає грізно.
Когось життя вдягає в срібні лаври ,
А хтось в убогості своїй не знає слави,
Але життя одне усім дається,
І як пройдеш,таке й залишиш серце.
17.12.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2014
Сльози відчаю у тебе рідна Ненько,
Сильна духом Ти не здайся ворогам!
Твоя віра,їх лукаве серце
Спопелить й розвіє ураган.
Наша сила рідна Україно,
У смиренні ,у терпінні ,у гурті.
Хай святкує «Цар» наш перемогу
У нерівній із народом боротьбі.
Те,що ми не впали на коліна,
Те,що не злякала нас зима,
Хай не спить спокійно владна сила,
Україна ще не вмерла ,ще жива!!!
І якщо народ уже збудився
І від сну страшного очі втер,
То у влади шанс один лишився,
Правді в вічі глянути тепер!
9.12.13.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485675
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2014
Ні слава,ні честь,а ні лаври пахучі
Не стануть моїм оберегом,
А Слово живе в своїм серці несучи
Поставлю на творчі терена.
О, Слово,у тобі невидима сила,
Ти можеш від смерті сховати,
Від тебе в душі відкриваються крила,
Ти можеш любити й карати.
О, Слово,у тебе немає кордонів,
Ти альфа й омега в усьому,
І сутність буття в тобі завжди живе,
Ти матриця в світі живому.
Я хочу тебе пронести крізь роки,
До свого останнього вдиху,
Бо знаю,що ти,як душа,не умреш,
А житимеш людям на втіху.
12.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2014
Одягнулося небо у чорну вуаль
І сховалося сонце від туги,
Скільки ти натерпілась Вкраїно знущань,
Та такої не було наруги.
Як на струнах , на нервах людських виграють
Ці безглузді шизоїдомани.
Хочуть кров’ю народу історії путь
Написати на чорних скрижалях.
Покосила країну політична чума,
Надоїло їм грати у покер.
Вже смакує у їхньому роті війна
І ніхто не питає,що потім?
Кому мир вже набрид,в кого руки сверблять,
Йдіть на ринг і попробуйте сили.
Люди в нашому краї війни не хотять!!!
Вам затьмарило мозок від жиру?
Зупиніться тирани і руки гнилі
Заберіть від моєї країни,
Бо не стане вам сліз і щелепи свої
Розіб’єте,а воля не згине!!!
11.03.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485432
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2014
Народе вкраїнський ,якщо в твоїм серці,
Ще трохи палає вогонь.
Вставай, не дрімай і зігрій свою Матір
Теплом трудівничих долонь .
Терпінню твоєму ніхто не позаздрить,
Та час боротьби настає ,
Вже Матінку нашу віддати у рабство
Команду бандит подає.
Не будемо більше від рабства вмирати,
Бо вогники наших сердець
Спалять їхні душі пусті і незграбні,
Тиранам настане кінець.
Як небо і сонце з’єднаймося люди,
Бо Матір в нас браття єдина,
Від Заходу й Сходу хай мир з вами буде ,
Хай зло в Україні загине.
18.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485252
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2014
України дочки і сини
Вже пора від сну усім збудитись
Скільки будуть наші вороги
Над дітьми і внуками глумитись.
Скільки треба нам ще пережить
Тих майданів,щоб магнати зрозуміли?
Бо народ – це сила ,а вони
Згинуть ,як трава в мороз зотліла.
Скільки можна рвати землю цю
На шматки,як пси скажені?
Поділили Україну всю,
І людей вже ділять навіжені!
Образ Божий зовні , а в нутрі
Сморід,гниль і ріки пустослів’я .
«Бидлом» називаючи людей,
З жиру бісяться на дачах Межигір’я.
Досить годувати нас «добром»,
Досить малювати нам майбутнє.
Ваша «Україна» за бугром….
Україно встань з колін сьогодні!!!
1.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485251
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2014
Своїх синів у вічність проводжає
Із трепетом нездоланий Майдан,
В скорботі рідна мати завмирає,
І сльози стримати не може кожен з нас.
«Героям слава!» серце розриває…
Батьки і діти ,сестри і брати….
Невинні душі в нашім ріднім краї
Забрали ненажерливі кати.
Сльозами й кров’ю зрошена Надія,
Незламної Вкраїнської землі,
У вічність понесла з собою в мріях,
Небесна сотня - це герої наших днів.
Народе мужній,нам не треба спати
Всі хто живий і совість в кого є .
Не даймо пам'ять нашу затоптати,
Про тих,що склали голови свої.
22.02.14 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485077
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014
Зійшло весняне сонце над землею,
В обійми взяло луки і поля,
А я скорблю розбитою душею,
Бо вмита кров’ю матінка земля.
Не вгомонився ще той ненажера,
Не зупинять його дні каяття.
Невже людської крові не напився?...
О,Боже дай же сили для життя…
Не для свого,а для тих юних душ,
Для молодих сімей і немовлят.
Тебе я Боже прошу і молюсь,
Вони,як паростки, вмирати не хотять.
Ще до цих пір із згарища війни
Трофеї прадідів нагадують ту мить,
О, Боже захисти від сатани,
Нехай у полум’ї вогню свого згорить.
Земля вкраїнська вже стомилась хоронити
У своїм лоні дочок і синів.
Дай мудрості нам Боже зупинити,
Тих божевільних, ненажерливих катів.
Так хочеться,щоби дощем весняним
Омило спорожнілі душі тим,
Що хочуть залишити чорні плями
На цій землі для нових поколінь.
10.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485074
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014
Україно моя – серцю боляче в небо дивитись,
Як пустують поля,як блукають в світах твої діти.
Україно моя – повернися в красу свою й силу,
Що з Тобою тепер,ти мабуть на чужині згубилась?
Україно моя – об’єднай всі розбиті родини,
Що за тлінне життя,залишили святе – дочку й сина .
Україно моя – бачу, як Ти в сльозах потопаєш ,
Як із тисячоліть від усякого іга страждаєш.
Україно моя – можу тільки за Тебе молитись,
Скільки мого життя ,буде серце для Тебе лиш битись.
****ХІ.2013 р.***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2014
Через ранок лютневий заглядала весна у віконце,
І хотіла зігріти засніжену душу мою.
Я ловила губами промінчики юного сонця,
Розуміла одне,що у світі живу,бо люблю.
Я люблю,як дбайливо дощ землю вмиває,
Я люблю,як романси співає пташина в гаю,
Я люблю,коли пролісок перший свій цвіт розкриває,
Я люблю рідний край,я люблю Батьківщину свою.
01.03.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2014
Поспішала весна до зими на гостину,
Омріяна в снах і зігріта теплом,
Хотіла її розтопити крижину
В холодній душі,та даремно було.
На зустріч весні вийшов вітер колючий
І юне створіння узяв у полон.
Жага до життя дарувала спасіння,
Боролась із ним свого серця теплом.
На крилах любов несли в вирій лелеки
І радісний щебет лунав із даля.
Розтануло серце в зими – лихоманки,
Весна на порозі ,ликує земля.
07.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484625
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.03.2014
В цей день вітань крилатих так багато,
Словам чарівним вже не має меж.
Та хочу я Вам ось таке сказати:-
- щоб казка ця кінця не знала теж.
- Ти Наречена вірність лебедину
Завжди охороняй своїм крилом,
І щоб у радісну, і смутну днину
Була розрадою для лебедя свого.
- Ти Наречений бережи тендітну,
Цю ранню квітку , не кидай в росу,
І щоб твоє плече завжди зуміло
Підтримати в ній ніжність і красу.
І хай малі, кумедні лебедята
Веселим сміхом хату звеселять.
Хай завжди з Вами буде Божа Мати.
Ідіть вперед, не дивлячись назад.
До зрілого, солодкого кохання,
Яке не зможе вже ніхто розбити,
І хай усе життя, як зірка рання
Буде воно завжди для Вас світити!
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484618
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2014
Не шукайте раю на Землі,
Бо земля і є тим дивним Раєм.
Жаль,що ми не цінимо його,
І не бачим сльози водограю.
Наш прогрес понівечив усе,
І птахи вже рок важкий співають.
У Планети слабнуть сили вже,
І джерел цілющих теж не має…
Ви Творіння Бога і Землі !!!
Схаменіться у своїм прогресі ,
Адже діти ваші на землі
Хочуть жити,а не в піднебессі.
Вже зруйновано не мало юних душ.
Не потрібна ні Любов,ні Віра.
Хтось себе спасає самотуж,
Але не померла ще Надія.
Закликаю Розум звідусіль,
Не губіть Планету в її дітях,
Хай читають книги ті живі,
А не віртуальні в інтернеті.
Хай співають тих живих пісень ,
Від яких колись родила нива.
Дайте шанс Землі,щоб кожен день
Зустрічали впевнено й щасливо.
*** ХІ.2013р***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484337
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2014
Мороз малює квіти на вікні,
А я портрет твій на снігу малюю.
Прийди коханий ,хоч бодай вісні
Тебе чекаю ,лиш тебе люблю я.
*******
Прийди до мене з весною милий
Із зеленню духмяних трав.
Тебе стрічатиму я на крилах
Кохання,якого ти не знав.
Не знав,бо може не вмів кохати
не знав,бо тебе ніхто не кохав.
Прийди коханий,тебе чекати
Я буду вічно з весняних трав.
********
Подаруй мені букетик квітів
Не гвоздик і не рясні троянди.
А волошок ніжних ,що у житі,
І ромашок сонячні поляни.
Подаруй мені червоні маки,
Щоб палким було кохання наше.
Хай ці квіти скромні для відзнаки,
Але скромність всіх красунь найкраща.
1989 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
****
Вже весну в зеленому вбранні,
Принесли на крилах журавлі.
І згадалась молодість мені,
Що поринула у щебет солов’їв.
Ці зелені кольори життя,
Повертають душу з небуття,
І душа вертається назад
У заквітчаний весняний сад.
*******
Прислухайтесь до голосів весни,
Прислухайтесь до подиху земного,
Як пташка ріже небеса крильми,
Як річці шепчуть тихо береги:
- немає нічого на землі німого.
Прислухайтесь до шелесту трави,
До музики весняного струмочка,
І до ланів ,що після борони,
Життя врожаю новому дали,
Тоді душа буде ,як співаночка.
********
Я зірвала підсніжник на схилі крутому,
Із – під листя та снігу його я взяла.
А підсніжник відкрив пелюсточки невтомні,
І здавалось, що мовив:- Прийшла вже весна!
-О ніжна квітко ,звідки в тебе сила
Зігріти ковдру крижану й рости?
- Це дуже просто,я бажаю жити,
Знайди в собі таке бажання ти...
07.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484171
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2014
Не має в світі ціннішого, як рідная мова,
На має в світі теплішого, як та колискова,
Що з дитинства мені мати щиро наспівала
І любити Україну з пеленок навчала.
В кожнім краї соловейко співа рідним словом,
І ганебна та держава, що не цінить свою мову.
Мова – це душа народу, це його скарбниця
Тож нехай ніхто не сміє нам плювать в криницю.
Бо для кожного народу Богом дана мова,
Тож цінуйте кожен подих, кожне рідне Слово!
03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484168
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2014
Мамо рідна,найдорожча в світі
Ти мені життя початок дала.
І твоєю ласкою зігріта
Я зросла й про тебе заспівала.
Ти у моїм серці ясна зірка,
Що дорогу в щастя осяває.
Як цвіте весняна ніжна квітка,
Так душа твоя весною сяє.
Що ж подарувать тобі матусю?
Чи грайливу пісню солов’їну ?
Чи букетик квітів,що у лузі?
Чи в цвіту замріяну калину?
Краще всього мамі подарую
Весну ,небо й сонечко яскраве.
Хай життя твоє буде весною!
Рідна моя , мила моя,Мамо!
ІІІ.1987
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483972
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.03.2014
На зеленому горбочку,в Африканському лісочку,
Тигрик там смугастий спав і свій сон охоронв.
І не було ще сміливця,щоб порушив його сон,
Але ось і він зявився - це комарик гостроніс.
Він летів і зупинився прямо тигрику під ніс.
Задзвенів тоненьким писком і пропав у нього сон :
-Що це було ?хто посмів насміхатись наді мнов?
А комарик стриб за вухо і мов пилка запищав :
- Що ти думав ,що всесильний?- гордо тигрику сказав.
Лють у тигрика зіграла і від злості заричав:
-Я тут самий сильний лісі!- він комарику сказав.
А комарик:- Ну й невдаха,сила - це іще не все,
Спритність завжди силу красить ,пам'ятай собі про це!
Тигрик в роздумах подався і сказав:- Який я пень …
Це комар,а я злякався!- ліг і спав ще цілий день!
31.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483971
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.03.2014
Поет – це не професія,не хобі,
Поет – це навіть і не стиль життя.
Поет - це стан душі,коли у тобі
Вирує думка,як у потугах дитя.
Поет – це многодітний батько,
Бо вірші,то духовні діти.
У них болячок може буть багато,
А можуть і ніколи не хворіти.
Вони ласкаві,іноді відверті,
Вони не хочуть слави, а ні честі.
Бувають необачливі і вперті,
Але мета одна - думки донести.
Спитаєш нащо?Хитрості не треба,
У кожнім слові є велика сила,
Якщо душа відкрита у поета,
То всяка магія безсила.
04.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483743
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2014
Свіча горить ,а душу рве від болю.
Це світло вічності осяє шлях:
- Ми не хотіли розлучатися з тобою
Матусю рідна,але смерті жах...
Зненацька у безодні тьму
повів ,і навіть не спитав,
Я розумів,що не живу …
- Матусю,я ще не кохав…
- Чому свіча, скажи,чому?
Як чорна хмара,мами силует
І сліз нема,зітхання крає тьму.
Горить свіча,а в серце б’є багнет
Ніхто не втішить,сина не вернеш
І сутність втратило її життя.
Глибокий погляд лине до небес,
Горить свіча,горить свіча .
5.03.14.Б.О.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483738
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2014
Моє серце скам’яніло,і висохли сльози .
Скільки будуть Україну терзати ці « боси»
Майдан звіра із барлоги розбудив дочасно,
І тепер він свої кігті розпустив злощасно.
Не у війську твоїм сила,танки не злякають.
Ти не знаєш сірий кате на, що посягаєш.
Ти думаєш нашу волю в асфальт закопаєш?
Ні! Над нами Божа Мати покров відкриває,
І небесна сотня нині Богу ся молила,
Недарма ця юна кровця нашу землю вкрила!
Настають дні покаянні,покайся ти враже
Ти ж у Храмах православних молився небоже?
Ти молився не до Бога,а до «божка» свого.
Себе в троні уявляєш,та не буде того.
Хочеш крові?Йди напийся в сибірських ведмедів,
Щоби тебе всі забули на нашій планеті.
Може ти купив на Марсі «дачку» не велику,
Бери з собою братка свого та й лети на віки.
Залиш людей жити в мирі,спокої і згоді,
Щоб не знали більше горя наші два народи.
02.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483494
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.03.2014
Знову дзвони тривожно б’ють,
Це від ран помирають Герої .
А брати ворогами стають,
Набиваючи свої набої.
Ще не висохли сльози з лиця
І розірване серце мами
Ще кричить і буде кричать:
- Ми не хочем війни з братами!
Найганебніша справа в світі,
Лють розпалювати між братами,
І людей брехнею травити,
І робити їх рабами .
Схаменися слов’янський роде!
І згадай,як ділились хлібом
В Ленінградські морозні ночі
Наші прадіди,як же без сліду
Стерлась в пам’яті та історія…
А тепер, коли стали вільними
Психопати прийшли до влади,
Та вони,як соратники Гітлера,
Бо живуть за його сценарієм.
Росіяни ,за кого будуть
Ваші діти кров проливати?
Чи за того,що біс попутав,
Чи того,що гріх хоче сховати?
Досить кров’ю кропити землі,
Хай заплачуть кати в покаянні
І розкажуть народам величним,
Як складали брехню по п’яні.
Закликаю Тебе мій брате
Не служити тирану більше
Скільки ноги в нас будуть втирати
Ці служителі сатанізму.
Вірю, що у Вас сила знайдеться
Правду в вічі безумцю сказати ,
І тоді наші мужні народи
З щирим серцем будуть вітатись.
Тільки вільні люди щасливі,
Ради цього нам треба боротись,
Ради цього нам треба жити,
Бо без волі до віку гнобитись!
2.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Душа Тараса.
Над величним Дніпром ,де розкинулись краю окраси
Ти століття стоїш ,мов живий наш славетний Тарасе.
Твоє слово живе ,бо у ньому душа Твоя б’ється,
Кожна думка летить,як стріла в моє зранене серце.
Ти не просто поет,Ти пророк так про Тебе казали.
Твої вірші святі за століття народними стали.
Тілом Ти вже спочив,а душа між народом томиться.
Вона житиме вічно,вона – невичерпна криниця.
******17.12.2013*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483311
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 03.03.2014
Неначе мить ,злетіли вісім років ,
Коли у Храм мистецтва я прийшла.
Не смілі були перші мої кроки,
Не знала я про справжні почуття.
Але відкрились двері у безмежність,
Коли від Вас мелодія злетіла .
Душа моя упала у бентежність,
А серце вирватись з грудей хотіло.
Учителько - моя Ви справжня Муза,
Я хочу поклонитись Вам низенько,
Хоч може була я для Вас обуза,
Бо іноді втрачалося натхнення.
Та Ви вдихали в душу мою сили ,
Вогонь мистецтва запалили в серці.
Ми з Вами ,як одна душа прожили
У морі музики ,у ритмі скерцо.
Можливо я блукала у мистецтві,
А може там згубила свої мрії….
Та, ні – Ви дарували своє серце,
Вселяли в мене віру і надію.
Хоч я не стану «класним» піаністом,
Та роки з Вами пройдені не марно.
Я відчай прожену,і скажу чесно –
Знайду я ліки в грі за фортепіано.
Пробачте за невивчені сонати,
Етюди і прелюдії ,і фуги.
Вас запевняю,що назавжди пам’ятати
Я буду музику,бо з нею ми подруги.
Прийміть подяку за натхненну працю,
За те, що з Музою мене Ви поєднали.
Хай Божа ласка посилає вдачу,
Щоб ви творили й безліч літ навчали !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483309
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2014
Моє село до щему в серці рідне,
В обіймах пагорбів і древнього Дністра.
Історія твоя живе століття,
Бо це куточок райського тепла.
Хоч покоління змінюються в часі,
Світами діти твої розійшлися,
Але завжди збираєш ти на свята
Синів і дочок у свої обійми.
Життя свої уносить корективи,
Змінився устрій,влада та закони,
Але земля красується і нині,
Дитинство пахне цвітом калиновим.
Коли вертаєш в край ,де народився,
Де босі ноги пестила трава,
Бентежить душу батькова криниця,
Чарівна ,ніжна музика Дністра.
Моє село,душі моєї частка,
Де розпочала подорож земну,
Прожиті юні дні були,як казка,
Де б не була, до тебе знов вернусь.
09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483037
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2014
Таке просте і тепле слово,
А в ньому сенс закладений життя ,
Бо все найкраще починається з Любові
І біль кінця в Любові не страшна.
Цих п’ять магічних літер не вмирущих.
Від них скресають мертві душі і серця.
Там ,де вони присутні ,всюдисущі,
Народжується віра у життя.
Любов – це Всесвіту найвищий розум,
Який і жертвує,і терпить,й не бере в замін.
Там ,де Любов загинула – морози,
А з ким живе Любов,то вічність з ним.
16.02.14.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483033
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2014
(До 600- річчя )
МОЯ КОЛИСКА—РІДНІ ЧЕРНІВЦІ,
ПРО ТЕБЕ ВЖЕ ОСПІВУЮТЬ ПОЕТИ,
БО ТИ НАЙКРАЩЕ МІСТО НА ЗЕМЛІ,
ТОМУ І Я СКЛАДАЮ ЦІ КУПЛЕТИ.
ДЕ Б Я НЕ БУЛА У ЧУЖІМ КРАЮ
ДО ТЕБЕ ЛИНУ,У ТВОІ ОБІЙМИ,
БО ДУШУ ПОЛОНИЛО ТИ МОЮ
СВОЇМ ТЕПЛОМ ДОВЕРШЕНИМ ЧАРІВНИМ
БАГАТО СВІТЛИХ ТА ПОХМУРИХ ДНІВ
ТИ ПРОНЕСЛО ЧЕРЕЗ СВОЇ СТОРІЧЧЯ.
ТЕБЕ ПЛЕКАЛО СТІЛЬКИ ПОКОЛІНЬ,
ЕПОХИ РІЗНІ , РІЗНІ ПРОТИРІЧЧЯ.
ТАК ГАРМОНІЙНО ПОЄДНАЛО ТИ
СТАРІ КВАРТАЛИ ІЗ НОВИМ МАЙДАНОМ.
ТА ХОЧЕТЬСЯ ,ЩОБ ДІТИЩА НОВІ
ІСТОРІЮ ТВОЮ НЕ ЗРУЙНУВАЛИ.
БО ТІЛЬКИ ТАМ МАЙБУТНЄ БУДЕ,
ДЕ НЕ ЗАТОПТУЮТЬ МИНУЛЕ,ПЕРЕЖИТЕ,
ДЕ БЕРЕЖУТЬ ІСТОРІЮ ВСІ ЛЮДИ
ТОДІ ЦЕ МІСТО БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ.
********10.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482713
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.03.2014
Важка доля Україну
Вже не раз спіткала,
Її душу – рідну мову,
Не раз плюндрували.
З часів древніх,аж до нині
Над нею глузують.
«Нащо ж мова українцю?
Його вже не чують.»
Як народ без мови може,
Потомство зростити?
Як без батьківського слова,
В світі будуть жити?
Чи впізнають Україну
Десь через століття,
Коли втратить рідну мову
Наше покоління?
Не цурайсь народе того,
Чим плекала мати.
Не цурайся рідним словом
Бога величати.
Хоч і кажуть,що ця мова
Не є канонічна,
Та для кожного народу
Рідна мова – вічна!
Всі народи любіть мову ,
Як матір єдину.
Не кидайте в неї сміття,
Бо вона загине.
Щоб країна процвітала
В калиновім цвіті,
На згубіть душі своєї,
України діти!
13.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482711
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2014
Вже догоріла свічечка життя,
І запалить її мені не в силах.
Пішов у вічність батько, в небеса
Мені залишив смуток і могилу.
Велика біль поранила мене,
Зарадити ніхто нічим не зможе.
Молюсь за Вас,а день за днем мина..
Сліди у серці залишає спогад.
Так рано обірвалося життя ,
Як та струна натягнута невміло.
Душа болить,а сльози каяття
Спинилися струмком скрижанілим.
Одна лиш мить і все втрачає сутність,
Один лиш подих вирваний з грудей.
Звикаєш відчувати їх присутність,
Тих дорогих із вічності людей.
01.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482591
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2014
Виряджала мати сина і благала,
Щоби віру у майбутнє не втрачав,
Щоб терпіння в нього вистачало,
Щоб на брата руку не здіймав.
Син стояв і з вірою молився,
І боровся словом стільки міг.
Та найшовся нелюд ,що сказився
І почав нерівний ,лютий бій.
Гронами червоної калини
Ввесь Майдан умить замерехтів
На очах всієї України
Бачили розправу тих катів.
-Мамо,я терпів ,як ти казала
-Я на брата руку не здіймав…
Жалюгідна смерть життя забрала.
Людожер у логовищі спав.
Ангелом у небо полетіла
Сотника нескорена душа:
-Мамо я помер за Україну,
Щоб вона завжди була жива!
27.02.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482590
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 28.02.2014
В цифровій хатинці жили цифри всі великі і малі.
Не сварились,не тужили навіть братики Нулі.
Та чомусь хлопчисько кепський лисий,лисий братик Нуль,
Вихвалявся ,що без нього цифри всі не проживуть.
Обізвалась Одиничка,що найменша у сім’ї:
-Ти важливий братик Нулик,якщо я при тобі є!
І сказала Двійка стиха:- Ти невдаха і хвалько,
Ось уся твоя утіха,бо не значих ти «ніщо!»
Трійка теж не спочивала,проучила хвастуна,
А Четвірка трішки спала,бо образилась вона.
Тут у бій прийшла П’ятірка:- Що за шум у нас і гам?
-Цьому лисому нікчемі вихвалятися не дам!
На галяві дві сестрички Шістка й Сімка вчули шум;
-Що з цим Нуликом робити? І почавсь цифровий бум.
-Вісімка й Дев’ятка разом кажуть: - Нулику,постій!
- Ти на нас похожий брате,так вести себе не смій!
-Стало соромно невдасі,від стида почервонів.
-Був ніким, ніким зостався, й вихвалятися не смів.
11.10.2006.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482376
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.02.2014
Як море схвильоване,живе моє сьогодення
Все шукає народ у світах свою правду…
Похололи серця до людей в можновладців,
Запаливши вогонь у людські душі.
Загубилась гармонія у акторів держави,
І завіса між ними постала
У глухому куті,як «Бермудський трикутник»
Розчарована нація стала .
26.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482374
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.02.2014
Україна вмивається кров’ю
Не наївся іще лютий пес,
Ще замало його поголів’ю,
Ще палає його інтерес.
Поки люди терпіли смиренно
Нелюд плодив подібних собі.
Розійшлися по всій Україні ,
Як чума,без мізків «ті тушки».
Та народ український не зламний
І його вже нічим не злякати,
Поки стане єдина держава ,
Доти буде Майдан наш стояти.
У катів зло не має законів
Бо стріляли із лігва вовка,
У невинних людей на Майдані,
Й не здригнулася їхня рука.
Україна хоронить героїв,
У скорботі весь нарід стоїть.
Хай спитає у совісті свої
Наш Гарант,як йому далі жить.
У людей він отримає осуд,
Та хай знає,буде Вічний суд,
В вічі глянуть загублені душі,
І у пекло його понесуть.
21.02.14 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482137
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2014
Моя оголена країно,
Тебе нічим не подолати
Бо тіло тлінне,ну а душу
Кати не зможуть закопати.
Давно вже приспані надії
В дітей Твоїх,де сходить сонце,
Давно згубили їхні мрії,
Вожді і лженародоборці.
Єднайтеся брати і сестри,
Бо ця земля всього народу,
Цей хрест важкий прийшлось пронести
Усім від Заходу до Сходу.
У нас усіх єдина Матір,
Що зветься рідна Україна ,
Дай Боже Миру поміж нами
Підняти неньку із руїни.
Єднайтеся,бо тільки разом
Наш дух народний не здолати.
Нехай ні в кого не повстане
Рука на сестру чи на брата!!!
27.01.2014.О.Б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482136
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2014
Мати в тяжких трудах на чужині будує майбутнє,
Для дочки чи для сина очей у ночі не змикає,
Але страшно подумать,коли вдома її не чекають,
А чекають на блага ,які швидко у клубах зникають.
Мати їхала долю щасливу для них будувати
І не знала,що доля це є не машина й не хата …
Це молитва щоденна,це бентежні цілунки дитячі
Долю треба у Бога,а не в рабстві дітям заробляти.
Ті безцінні хвилини,коли треба маля захистити
Мати в рабстві працює,а дитину вчить вулиця жити.
Я звертаюсь до Вас матері,які ще не згубили
Своїх діток ,і їх не лишили на бабусь і на тіток.
Вони Ваше тепло не замінять ніколи,
Вони з трепетом їх не зустрінуть зі школи.
Навіть фауна своїх дітей не лиша без опіки,
Тож згадайте ,що ми подорожні в тутешньому світі.
Пошукайте духовні скарби для дитяти,
Щоб не соромно потім перед Богом стояти.
Не лишайте дітей ні малих,ані юних,
Бо не вернеш назад днів минулих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481869
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.02.2014
Сестра милосердя – звучить це і щиро,і свято,
Бо всіх Ти лікуєш і словом, і білим халатом.
Свій труд титанічний на ніжних плечах ти виносиш,
Із лікарем поряд всі біди і радості зносиш.
Для хворого Ти і сестра,і дочка, і дружина.
Твій подвиг життєвий не можна ні з чим порівняти.
Для кожного знайдеш хоча б наймалішу хвилину,
Яка зможе дух його з одра хвороби підняти.
Твої вмілі руки загоять найглибшії рани .
Теплом зігріваєш усіх,хто його потребує.
На кожне зітхання,на стогін від болю повстане
Твоє щире серце,воно бездоганно лікує.
Медична сестра – це звучить дуже близько і рідно.
У лікаря Ти ,наче зброя в руках у солдата.
Завжди Ти готова накази виконувать гідно.
Я хочу усім Вам медсестри подяку віддати!
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Коли життя стає на лезо смерті,
В ту мить в очах прожитий шлях спливає.
І бачиш дні і марні,і суєтні,
В замін від них лиш чорні плями маєш.
У світі цьому забуваєш часто,
Для чого створені – ми просто подорожні.
Свої валізи набиваєм рясно
Пустим і тлінним ,а душа порожня.
В той час, коли Творець до себе кличе
Не хочеться іти пустим « вагоном».
Життя – це шанс,скарби зібрати вічні,
А все земне лишити за пероном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2014
ЖІНКА - ЦЕ ВЕСНА,ЩО ЗАВЖДИ,РОЗКВІТАЄ
ЖІНКА - ЦЕ РІКА, ЯКА НЕ ВИСИХАЄ,
ЖІНКА - ЦЕ СТРУНА ТЕНДІТНА,ЩО НЕ РВЕТЬСЯ,
ЖІНКА - ЦЕ ЛЮБОВ,ЩО ЗАВЖДИ КРАЄ СЕРЦЕ.
СМІШНО , ЩО ЛИШ ДЕНЬ У РОЦІ ЖІНЦІ ШАНА.
ЦЕ НЕМОВБИ РАЗ СКАЗАВ ТИ - “МАМА”!
А ХІБА ВОДИ ТИ РАЗ НА РІК ЧЕРПАЄШ?
ЖІНКА - ЦЕ ЖИТТЯ, ЩО СВІТ ЦЕЙ ОЖИВЛЯЄ!
ТОЖ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО РОДЮЧУ НИВУ,
КОЖНИЙ ДЕНЬ В ЖИТТІ РОБІТЬ ЇЇ ЩАСЛИВУ.
І ТОДІ ЦЕЙ СВІТ ПОМНОЖИТЬСЯ КРАСОЮ,
І ДУША ЛЮДСЬКА ЗАСЯЄ ДОБРОТОЮ!
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481663
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
Пронеслися вічністю століття,
А Твоє пророче слово розквіта,
Бо приречене воно на довголіття,
Бо у ньому б’ється вся Твоя душа.
В кожній думці відголос епохи,
Що гряде у наш космічний час.
Патріархом став живого слова
І воно сьогодні гріє нас.
Розкидала Україна – мати
Своїх діток наче зозулят.
Не одна десь на чужині плаче
«Катерина» із сучасного села .
Як пани мораль колись ганьбили,
Так тепер забули про мораль.
Де ж поділись Україно сили ?
Де сім’я , де діти,де той рай?
Якби зміг збудитися Тарасе
І поглянути на рідний нарід свій,
Хоч не панщина,та правлять нами «боси»,
Хоч не рабство,та не вільний він.
Як же хочеться повірити у слово,
Що настануть кращі ще віки,
Що кумири щезнуть,як полова…
Що в сім ′ї ростимуть малюки.
Серце б’ється ,наче птах в полоні,
Коли діти маму виглядають,
А вона, як «Катерина» за кордоном
В пана кращу долю заробляє.
Вічний в слові і живий душею
Мій Тарасе ,Ти до неба ближче,
Помолись за нашу Україну ,
Щоби Бог її недолю знищив.
15.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481449
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014