| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
Чому ж так довго я мовчу?
Невже не маю, що сказати?
Як наче кішка в клітці,
намагаюся прогризти грати.
Слова рояться в голові й
тихесенько складаються у рими,
а я жалію той папір,
що є у кожної людини.
Чому ж обрала ти мене?
Ти бачиш,не можу я писати.
Напевно втратила свій хист.
Як довго мушу я тебе благати?
Та що ж таке говорю?
Що коїться у мене в голові?
Я ж поет Нового Часу,
хоча можливо й ні.
То хто я? Невже проста людина?
Як відповідь мені знайти,
коли за дверима така складна година?
Я наче кішка в клітці,
що намагається прогризти грати,
коли слова рояться в голові,
що маю я сказати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2016
В такий складний для людства час,
просто хочеться тепла й любові,
але не можемо втекти від образ,
не проливаючи чужої крові.
Лише обман, підступність,заздрість
і знов по колу.
Люди,а може схаменутися вже час?
перед ким,ви,виявляєте покору?
Киньте зброю на підлогу,
вирвіть зло із голови.
Та де ж це бачено,що дітей хоронять їх батьки?
За що змагаєтесь?
Якого результату прагнете?
Де відповідь знайти?
Ви сини своєї мами і батечка свого доньки.
Живіть ,кохайте, цінуйте кожну мить,
ніхто із нас не знає, що буде завтра,
але пам’ятайте, що завтра -
нам творить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685152
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2016
Мовчи! Ні звуку більш,ні слова,
ці стіни не винесуть плачу.
Вона йде, вона готова,
а я доведена до розпачу.
Кричиш? Ну звісно, ти знаєш як болить.
Та чи відомий тобі сенс життя?
У цьому місті ми лиш чужі маріонетки
сьогодні, завтра, до кінця.
Я бачу як щодень сідає сонце
й дарує промені останнього тепла.
Вона ще жива людина,
а я лишень її примара без лиця.
Мовчи! Ні звуку більш, ні слова
сьогодні, завтра, до кінця.
У цьому місті ви всі чужі маріонетки
і тільки я примара без лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685150
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2016
(моїй мамі)
Мамочко, вибач за неспокій душевний,
Що так турбує тебе моїми рядками.
Чуєш, я знову пишу свої вірші простими словами.
В житті я весела, ти ж знаєш, але
на папір виливаю лиш біль,
бо як тобі про нього сказати не знаю.
Повір.
Мені так страшно, я плачу тихо ночами,
та що так турбує мене я просто не тямлю.
Не така як всі я, ти ж бачиш, не моя це епоха.
Я молюся Богу, яка моя дорога?
Мені лишень 18, а так багато пізнала,
Жорстокий цей світ, я раніше його не знала.
Я вірила в принців на білім коні,
Вірила в казку, та життя – це лиш сірий біль…
Обійми твої – це моє щастя.
Благаю, будь поруч завжди, моя ти матусю рідненька,
Тебе я люблю найбільше за все і всіх на землі,
Моя ти ненька.
Між нами кілометри, бачу тебе лишень я в уяві,
Та голос твій чую щодень: «Як справи?».
Пробач, знаю я не ідеал доньки,
Та ти ідеал Мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656205
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.03.2016
А чи знала я, що янголи плачуть уночі?
І німб на голові не сяє як удень?
А крила, крила все ще на спині
І хочеться кричати – Полетіли,
вище неба, вище хмар…
Та чи треба? Мають ж бо багато справ.
А чи знала я, як плачуть купідони,
коли стріла розбивши серце, та й згоріла
і нікого більш нема…
Коли плачуть небеса,
тихо плачу я удома, бо нема добра,
на кожнім кроці лиш біль, заздрість,
гнів, ненависть, злоба…
Так тихо плачуть небеса, янголи і я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
Як часто я пишу тобі в уяві,
й думками я літаю в небеса,
але ти мені чужий, я знаю,
інша в тебе є, вона твоя.
Та чи спокійне твоє серце?
Що шепотить душа?
Куди дорога та поверне,
яку я сама пройшла?
Пройшла я біль, образи, гнів і сльози –
сама, самісінька, одна.
Не знала я, що так мене відверне
від тебе на 100%, до кінця.
Тебе не хочу більш я знати,
як твої справи? Як життя?
Тепер на моїм серці грати
і в цьому винна я сама.
Як сліпе,маленьке кошеня,
я слідувала за тобою
і слухала красиві ті слова,
що «Ми, ми», але нас нема з тобою.
Нас нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Ти кинув мене так жорстоко,
хоча між нами нічого й не було,
тобі потрібна коханка й дружина,
а я ще маленька для цього.
Я вірила в твої красиві слова й обіцянки,
Різниця у віці – дурниця, казав ти мені.
Твій голос щебетав в телефоні,
півроку твої смс.
А що я? Я зовсім була не готова,
Хоч це й не цікавило тебе.
Ти вирішив все за мене,
але потім свою думку змінив.
Різниця у віці – це суттєва проблема,
Сказав ти і більше мені не дзвонив.
Я не плакала і не страждала,
хоч трохи боляче і було.
Напевно, ти, просто не моя людина,
а може мені отак повезло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Мовчки, дивившись у даль,
знала, що тебе більш не побачу,
Прощай…
Ти другом був мені восени,
Тепер тебе немає, на могилі вінки,
на фото усміхнений, радість, життя,
Кохана дружина, маленьке дитя…
Пішов, не сказавши куди,
Де звернула твоя дорога?
На могилі лиш тільки вінки,
а в серці біль і тривога…
Люди, що скоїли це, на волі і досі гуляють,
Дихають повітрям, про тебе знають,
Їм не жаль.
Не побачиш ти літо і сніг за вікном,
Пам’ятаєш ялинку, яку наряджали разом?
Новий Рік більш не свято,
Ти був в самоті, ти пив так завзято,
Хоч потім і говорив : «Прости».
Мені ти був дядьком,
Сином батьку ти був.
Ти пішов від нас рано,
Тебе ніхто не забув.
Дорога до кладовища уже знайома мені,
Могила, вінки, фото і ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655274
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.03.2016
Я так боюсь кохати,
боюся тихо плакати вночі,
взаємності мені не взнати,
серце не кричи.
Таких як я не люблять,
нема мені шляху,
я правду знати хочу -
Чому? Ну чому?
Бо ж 21 тут століття.
Кому потрібна та душа?
На тонких таліях брендові лахміття,
А я? Що я?
Я радію сонцю навесні
і сонечко пускаю в небо,
І прошу серце не кричи…
Я чую шепіт трав улітку,
а восени я чую біль грози,
зима ж мені приносить тишу і сніги.
Так рік за роком,
боюсь кохати я,
Я тільки вийняла ножа,
того, що так безжально спину різав.
Аж ось летить стріла вгору знизу,
і знову в серце лучить,
мучить мене мучить.
А я ж так боюсь кохати…
А може я просто вигадала,
Що взаємності мені не взнати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2016
І ось нарешті знов пишу,
я ж довго так мовчала,
плакала душа, а що сказати мала,
я й не знала.
І знов брудню папір кривими я словами –
Чи буде спокій? Буде мир?
Люди, що коїться з вами?
Де ж ваше душевне є тепло?
Де сльози радості?
Вам треба грязнії утіхи?
Немає серця, мертва є душа –
каліки…
Проте айфон тримає у руці
і нафарбованими пальцями,
горта новини Інстаграму.
Я стаю такою як і ви,
мені страшно, я хочу до мами.
Я хочу назад у дитинство,
мрію забути ці страшні часи.
Мелодія сліз, недописані рядки.
Я знову пишу
криваві вірші, кривими словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655040
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2016
Пам’ятаю всіх, хто не прийшов додому,
Тихенько сплять в могилі не відомій.
Вони герої України!
Запам’ятай це дівчино і ти хлопчино!
Весна надворі, квітнуть тюльпани,
Вони хотіли ж так до мами,
До дітей,дружини і до батька…
Тихо сплять, сплять малятка.
Їх жадібно так рвав свинець, гранати, танки, невже все кінець?
Кінець для неба, сонця і для них…
Сира земля, могила, сніг…
Вони вже більше не прийдуть додому, бо сплять в могилі не відомій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580937
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.05.2015
Сумні оченята, вологі вії.
Що далі буде? Немає надії…
Порожня кімната, холодний матрац.
Ти знаєш, що потім…
Все потім віддасть…
Віддасть тобі серце за сльози солоні,
Віддасть тобі мрії, оті, що в полоні.
Ти тільки повір і більше не плач.
Зверху все видно і буде ж той час,
Коли чорне на біле.
Смуток на сміх.
Лише зачекай, все поступово…
Радісні очі, чорнії вії.
Що далі буде? Плекає надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559151
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2015
Так тихо плаче уночі,
що мов не чути, ніби…
І каже серцю «Не кричи!»
Хоч і болить донині…
І знає як наростає біль,
І кров, як ріки, хлине…
І бачить як усні:
Такі молоді і такі щасливі!
Її вже довго тут немає,
В сирій землі вона,
А він один, один блукає,
І на вулиці зима…
Та не відчуває холоду, морозу,
В пам’яті, лиш та,
Котру коха донині,
Але ж де вона???
На небесах сміється тихо,
І дивиться униз,
Вона теж все ще кохає,
А він просить «Повернись…»
«Без тебе я не можу жити,
Без тебе не життя,
Повернись…»
Хоч довго вже її немає,
Та він все не змиривсь….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2015
Синьо – жовтий стяг, тризуб –
Моя країна!
Чуєш ворогу: « Ще не вмерла Україна!»
І не вмре вона ніколи!
Ці степи й усі простори!
І Дніпро широкоплечий, яскраві зорі!
Тиха колискова – моя українська мова!
Не загине! Не віддам!
Поклонюсь низесенько отім мужам, що несли її народу!
Мою рідну українську мову!
Огортає вона серце і дихає теплом.
Прошибає сріблом наскрізь, лишень придивись. Дивись.
І побачиш, ти, яка відверта та її краса.
Моя рідна мово в мене ти одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552368
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2015
Ступає біль поодинокими рядками
І крає серце без розбору,
Пішли туди молодими, ми мужами,
А повернулися – старі діди.
Стара душа, що плаче кров’ю,
Запалі очі, рана у житті.
Старі діди, покинуті на розсуд долі,
Ми лежимо в сирій землі.
Ця земля нам є мати!
Ми є сини! Але не дають нам кати
піти у її обійми.
Я бачу грати на моїм вікні!
Я не побачу жінку, сина,
Я не почую голос їх,
Бо ми, діди, приречені страждати
На чужій землі.
І прийде час, коли підемо…
Старі діди підуть в останній бій…
Але до цього ще далеко…
Старі діди… В чужій землі…
Самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550915
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2015
Звук апарата, болючий укол,
Ти розумієш, ти все це пройшов.
Це страшно, це жах, це біль,
Кров і печаль.
Тільки не плач, не помирай.
Хто знає, що там на небі буде?
А якщо це все?
І тебе вже ніколи не буде?
Я без тебе не зможу…
Не треба…
Тільки не плач…
Тільки не помирай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524077
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2014
В серці спалах, а в очах пекучий біль,
Ти не віриш, а даремно, бо це я повір!
Я ступаю тихо, плачуть солов’ї,
Я несу лихо – у своїй душі.
Там живе воно зі мною більше сотні літ
Розмовляю я з собою і ламаю цвіт.
На рожевих гілках нищу я життя,
А тепер, людино, черга йде твоя.
Боляче не буде, може трохи, так і знай
Всі мені дороги простеля печаль.
Горе ходить поруч з нею, є ще заздрість
Жадібність, злоба.
Знаю, добре – це все тобі знайомо
Мої діти спокушали вас не раз,
А ви, люди, сліпо виконували мій наказ
І не думали про небо, про просторії степи
Ви впустили мене в своє серце…
Навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524076
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2014
Старий, сивий Дніпро,
Широкий і дужий мій друже.
Мені ти даруєш добро
І я люблю тебе дуже.
Люблю тебе навесні,
Твої повені, твої сльози…
Люблю тебе у пекельне тепло
І так хочу аби ти вічно було.
Люблю тебе і в жовтогарячу осінь,
Коли земля накидає на себе
Листяну простінь.
Люблю тебе зимою, коли
Замерзає кров і холонуть очі
І серце то завмирає,
То ніжно тріпоче…
Широкий і дужий Дніпро,
Старий і сивий мій друже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522647
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2014
В серці спалах, а в очах пекучий біль,
Ти не віриш, а даремно, бо це я повір!
Я ступаю тихо, плачуть солов’ї,
Я несу лихо – у своїй душі.
Там живе воно зі мною більше сотні літ
Розмовляю я з собою і ламаю цвіт.
На рожевих гілках нищу я життя,
А тепер, людино, черга йде твоя.
Боляче не буде, може трохи, так і знай
Всі мені дороги простеля печаль.
Горе ходить поруч з нею, є ще заздрість
Жадібність, злоба.
Знаю, добре – це все тобі знайомо
Мої діти спокушали вас не раз,
А ви, люди, сліпо виконували мій наказ
І не думали про небо, про просторії степи
Ви впустили мене в своє серце…
Навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2014
Присвячується всім загиблим у 2013 – 2014роках.
Знаєш, мамо, я живий
І я вродився в Україні.
Я на своїй землі і перед
ворогом не впаду на коліна.
Мамо, я у сирій землі,
Лежу я в дерев’яній домовині.
Мамо, мене вбили вороги
У моїй Вкраїні.
Мамо, ти на моїй могилі,
Зів’ялі квіти і вінки,
А поруч тебе діти…
Діти – то мої доньки і сини.
Нема в них більше батька,
А в тебе, мамо, сина більш нема…
Та народ не сміє здатись,
Україна в нас одна!
Але навіщо нам ці війни?
Можна ж мирним все шляхом…
Але хто послухає нас, невірних?
Все зупинимо кров’ю і мечем…
Й начхать на те, що
Завдаємо біль матерям,
Що ллються гарячі сльози
І крапа в серце біль…
Ворогу! Послухай!
І поглянь ти в очі матерів!
Та невже немає в тебе мами?
Не боляче ти робиш їй?
Сьогодні сина хоронить мати…
А завтра може, вбивце, й ти
в сирій землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522414
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2014
Чи бачиш ти красу в звичайних речах?
Чи чуєш запах дня?
Питання ці є доречні,
Відповідь – то твоє життя.
Ми є не люди, ми просто
Роботи стальні…
У нас немає часу на життя,
А воно ж так швидко відліта.
Маше здалеку тобі крилом
Все, ти все пройшов
Немає в тебе більш шляху,
Обрізана дорога…
Спіши ти жити!
Побач красу в звичайних речах!
Почуй ти запах дня!
Питання ці є доречні,
Відповідь – то є твоє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522413
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2014
для Мами
Кожен раз обіцяю, що напишу щось веселе,
що викличе сміх, не печаль.
Та все ніяк не можу і
самій мені дуже жаль,
що лиш викликаю сльози і страх.
Мені страшно самій, але ти не плач!
І рветься серце у мене від страшних рядків,
але пишу все для тебе.
Ти моя муза – повір!
І нібито не сумна ти, і посмішка сяє на твоїм лиці.
Та пишу не веселе і шкода самій.
Іноді здається, що пишу то не я.
Ніби тіло моє, руки мої, а серце чуже.
Пишу серця біль чужого…
Те що він пережив.
І кожен раз обіцяю, що напишу щось веселе, але ні…
І самій дуже жаль…
Повір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503878
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.06.2014
Небо, височінь
Блакить і даль
Доле моя! Земле моя!
Мене ти почекай,
Я піду до тебе,
До золотих шляхів,
До сонця і до неба
Без брехні й гріхів
Я знайду стежину,
Я знайду свій путь
Тільки, Доле моя!
Мене ти не забудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2014
Я так люблю цей світ
і навіть у його тяжкі хвилини
Живу із ним, чекаючи нової днини.
Все зміниться, все буде по-новому.
І я усміхнена буду йти по гаю.
Я так люблю і так чекаю,
коли все зміниться…
А поки що живу і маю, те що маю
Я ж так люблю, я ж так чекаю
І буде мить, коли згадаю,
що гордість ще я маю
Хоча ж я так люблю і так чекаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2014
Брудна вода життя
І розпач, крик і сльози долі
Як тяжко жить мені отут
Тяжко жить в неволі
Я так хочу втекти, побігти, полетіти.
Мене не стане, чуєте, ви люди?
Мене не стане… Не стане й вас
Я маю полетіти в такий не добрий час.
Я хочу щастя, любові, тепла
Я так хочу земного добра
Ох, та маю, що маю…
Живу й зло пожинаю.
Пожинаю я зло, бо другого не маю.
Пожинаю прокляття віків.
Та що робити, коли іншого не знаю.
Та хто зробив? Хто зробив цей світ таким?
Невже я, ти, він, вона?
Так, це людина зробила…
Людина…
А я так хочу щастя, любові, тепла
Я так хочу земного добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499153
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2014
Війна і Смерть разом йдуть.
Он поглянь – сім’ю невинну з собою беруть.
Військо, бій, не стій, не стій
Наші гордо йдуть у бій.
Мирне сонце, мирне небо
Про це тепер лише ти мрій.
Кулі, кулі, кров і смерть
Наших полягло вже чверть.
Сльози матерів, плачуть діти.
Душі мертвого солдата вже час летіти
Високо летить у небо,
Таке мирне сонце, таке мирне небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497875
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.05.2014
Синє небо, а в ньому міст,
Простягається він скрізь.
Міст небесний – сліз і мрій.
Міст то мій.
Там все хороше зле,
Але й погане не живе,
Там сіються барвисті колоски
І падають чорнії зірки.
Міст то мій, але і є там твій
Міст мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496789
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2014
Спіткнувшись – вставай!
Витри сльози – друже!
Це – життя, запам’ятай!
Я розумію тебе дуже.
Повір у кожного таке буває,
Що ніби все – кінець…
Душа помирає…
І сили нанівець…
Не вір, не піддавайся,
Спіткнувшись – вставай!
Борися, захищайся,
Бо це – життя, запам’ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2014
Я так чудово пам’ятаю
як вбили душу у душі.
Це все кінець, я добре знаю
Ми люди і ми вже не живі
Та чи буває так, щоб люди і мерці?
Нас вбили, нас затоптали в бруд,
Але ми добре знали,
Що нас в невдовзі віднайдуть.
Що заплаче гірко мама
І скаже: Як? Невже?
Що й люди інші погорюють трохи
І це все…
Зникнемо як і всі зникають
Звикнете як і всі звикають
Але невже у цьому правда вся життя?
Що ми приходимо, щоб піти
Що ми йдемо, щоб прийшли інші!
Правда життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495647
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2014
Я так боюся за Вкраїну.
Росіє, не вбивай її…
Мені потрібна Україна,
Бо я ж люблю її
Мені потрібна Україна:
Її озера і сади,
Й степи й Карпатські гори
І люди вірнії землі
О, Боже, яке це горе.
Горе – це війна!
Росіє, не вбивай Вкраїну,
Бо в мене ж є вона одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495551
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2014
Я не боюсь казати правду,
Та все ж тихенько говорю.
Я не боюсь казати правду,
Але все ж таки мовчу.
Мені казали старші люди:
« Мовчи, мовчи, щоб там не було».
А я кричати хочу,
Та все ж таки мовчу.
І що робити мушу,
Коли мене так і рве?
Але обіцянку не порушу
І все ж таки мовчу.
Скажу, а що далі буде?
Початок чи кінець?
Я не боюсь казати правду,
Але все ж таки мовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495548
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2014
Хмари сині, листя жовте –
Це чарівна Осінь барвами горить.
Журавлі клекочуть,
Полетіти хочу
В світ чарівний, чарівний.
Небо плаче, я сміюся.
Усміхнися друже й ти!
Все буде добре,
Лишень повір мені,
Лишень дай руку
я покажу тобі цей світ…
Журавлі клекочуть
Полетіти хочеш?
В світ чарівний, чарівний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492800
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.04.2014
Серце вмивається сльозами,
В душу проникає біль,
Що робити? Ну навіть не знаю…
Просто сиплю собі в очі пил,
Щоб не бачити те лихо,
що сміється наді мною,
Тихо, тихо промовляю,
що аж застигає кров.
Я вже більше не чекаю.
Мене більш нема.
Нічого не знаю
І іду я в небуття…
Тихо, тихо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2014
Душа кричить, душа благає:
Відпусти мене небо чекає,
Полечу туди я білим птахом,
Хмарина буде моїм дахом.
Попрощаюся лишень я з світом,
а упаду білим цвітом,
Снігом, снігом упаду
Я мовчати вже не буду,
Я кричатиму, що стане сили…
Полетіли, полетіли, полетіли!
Я упаду білим цвітом,
Літом, літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2014
Я хочу бути янголом,
Хоч у душі знаю,
Мені не стати ним ніколи.
Не має ідеальної людини,
У кожного свої проколи.
Це крик души – Боже забери мене додому
І так стається, що люди є, а душ немає.
Що ходить тіло позбавлене любові,
Ніби якась істота, без крові.
Запам’ятайте душу треба берегти,
Бо нам без неї не бути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2014
Чую зранку спів я птаха.
Сонце, вітер і трава.
Мамо люба, я так дуже рада,
Що на вулиці Весна.
Знов її тремкі обійми,
Ніжний голос, тихий спів.
Люба Весно! Я так люблю тебе
Повір…
Ти ж бо милая панянка
І сини твої орли.
Тихо - тихо й несміливо
Ступаєте ви по землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490243
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2014
Пейзаж малюю я словами
І пензель мій - це олівець.
Я знаю добра вийде ця картина,
Хоча, можливо і поганий я творець.
Я душу вкладу всю і
частку серця я віддам.
Аби лише почули люди
І йняли віру всім моїм словам.
І критику прийму я гідно,
бо все ж пишу для читача
Та хочу ж я і відповідно
Теплого слова
Пейзаж малюю я словами
І пензель мій - це олівець
Я знаю добра вийшла ця картина,
Хоча, можливо і поганий я творець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2014
Світло сонця, неба блакить,
Серце стукає, а душа болить!
Душа помирає, сонце зайшло...
І небо, і зорі, і море -
це все не для мене...
... Мене вже не буде...
Мене вже не видно,
мене вже не чути
І тихо на небі,
Тихо і тут...
І знову світло сонця і неба блакить
Серце не стукає, а душа не болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2014
Розтанули сніги і
лід потік водою.
Й воно не тануло віки,
але вмилося сльозою
Це серце! Чуєш його стук?
Найкращий для людини звук
Тук - тук...
Не закривай його, не треба!
Дай любові шанс.
Його зігріє сонце й небо
і тепло в твоїх очах
Найкращий для людини звук!
Це серце! Чуєш його стук?
Тук- тук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2014
Хто знає яка моя душа?
Хто в неї зазирає?
Хто біль їй учиня?
І хто весь смуток забирає?
Душ є багато,
але моя така одна.
Вона і бідна і багата,
Вона весела і сумна.
Поглянь ж бо ти до себе в душу
Яка вона?
Та якою б не була
Запам'ятай!
Душ є багато, але твоя
така тільки одна!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Я так чудово пам’ятаю
Той день, коли сказав «Прощай»
Ти вже чужий, я знаю
Тебе не повернути – відлітай.
Чому? Скажи мені чому?
Ти гордо йшов здійнявши груди
Разом були такі щасливі
« Прекрасна пара» - говорили люди.
Тебе не повернути, надворі осінь
В серці туга а в душі зима…
Пішов до іншої, не можу я забути
І знаю в цьому винна я сама.
Та інша дівчина ключ від твого серця,
Ще дуже довго не знайде,
Бо він, ще в мене, хочеш – забирай
Тебе не повернути… Любий мій « Прощай»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Чарівна музика дощу,
Я вже більше не мовчу,
Й де шукати не знаю
Ту дорогу, що іде до раю
Чарівна музика дощу,
Не чути дитячого плачу.
Йду, вже більше не чекаю,
І не знаю, де шукати дорогу,
що іде до раю
Чарівна музика дощу,
В небо тихо, тихо я лечу,
Крильми білими махаю
І вже точно знаю,
Де шукати дорогу,
що іде до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014