| Сторінки (2/159): | « | 1 2 | » |
...Я ЧУЮ МУЗИКУ...
Я чую музику-це дощ,він тихо плаче,
І б'ється краплями із серцем в унісон,
Я думаю,що світ мені пробачить,
Маленьку слабкість,знаю це не сон!
Ця музика така сумна,що й серце плаче,
Душа аж виривається із тіла,
Я думаю,що світ мені пробачить,
Бо я сама цього,ще не хотіла.
Я чую музику-це дощ,він тихо плаче,
Він стукає ввікно,і наче кличе,
Я думаю,що світ мені пробачить,
Я чую дощ,я чую він все ближче!
Холодні краплі,б'ють в обличчя,та незважаю,
Іду в перед,не знаючи нічого,
Я думаю,що світ мені пробачить,
Лишається одна мені дорога.
Я чую музику-це дощ,він тихо плаче,
Вривається у душу,й там сумує,
Я думаю,що світ мені пробачить,
Та світу вже для мене не існує.
Надія Кишеня 12.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
ДОБРО І ЗЛО
Добро і зло,зустрілися в двобої,
В моїй душі,де рани кровоточать.
Де серце залишилося в неволі,
Де знов думки,свої кинжали точать.
Добро і зло в запеклій боротьбі,
Душа кричить,і просить і благає,
Не треба!зупиніться хоч на мить!
Бо я не можу!сил уже немає.
Моя душа-це наче поле бою,
Залите кров'ю,й зрошене сльозами,
Немов раба,закована в неволю,
Пронизана,й добита словами.
Добро і зло веде запеклий бій,
А серце плаче,серце просить миру,
Душа кричить до зла:не смій,не смій,не смій!!!
Бо лиш добро несе у світ довіру.
Надія Кишеня 12.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
ЗАПАЛИМ СВІЧКУ
(1932-1933рр.)
Запалим свічку,хай зігріє душі
Усіх кого забрав голодомор.
Це було страшно!як настала тиша,
Усюди панував смертельний тон.
Червоний кат,забрав все до зернини,
Ні крик людей,ні плач дітей не зупиняв.
І пухнучи від голоду вмирали,
А кат мов навіжений реготав.
О Боже!скільки мусим ще терпіти!?
Чому лиха година землю вкрила!?
Повита в чорні хмари Україна,
Страшна біда,і горе нас накрило.
А смерть ішла,не маючи жалю,
Голодна смерть!що може буть страшніше,
Дивитись на застигнувшу сльозу,
В очах дітей,вмираючих так тихо.
Смертельний холод,смак голодомору,
Мільйони мертвих українців по ровах,
Мільйони сиріт,є приречені вмирати,
О Боже!що то був тоді за жах!?
А ви сьогодні кажете,не правда!
Скажіть це дітям,що від голоду вмирали!
Хай будуть прокляті кати мого народу!!!
Що у дітей останнє зернятко забрали.
Запалим свічку,хай зігріє душі,
Усіх кого забрав голодомор.
Нехай покояться у мирі,всі хто мучивсь.
Ми пам'ятаєм...
Надія Кишеня 13.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
ВСТАВАЙ УКРАЇНО!
Україно чуєш!?час настав!
Час коли ми маємо повстати,
Збирай синів,і клич усіх у бій,
За волю Батьківщини воювати.
Ми довго так терпіли,уже досить!
Не бути нам рабом,в своїй державі!
Не впадем на коліна,не зігнемся!
І буде Україні вічна слава.
Дух предків оселився в наших душах,
Він кличе в бій,ЗА ВОЛЮ!!! ЗА СВОБОДУ!!!
Лише вперед!назад шляху немає!
Лише вперед!і пісня хай лунає.
Замайорить у небі,жовто-блакитний стяг
Проллється кров,і Україна встане!
І буде сказано ще тисячі присяг,
За волю України ми повстанем.
Підем у бій!підемо до кінця,
Від ворога очистимо Вкраїну,
І рознесеться гомін на весь край,
Хай буде слава!СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Надія Кишеня 13.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Я БУЛА ТАМ...
Я була там...дивилась смерті в очі,
Та знаєш:страху зовсім не було.
Я прокленала всі ті дні і ночі,
І душу мою снігом замело.
Мене кликала ніч за собою,
Мене дощ у сльозах заховав,
Моє серце повите журбою,
Хтось холодними руками виривав.
І коли не змінити нічого,
Хтось так тихо шепнув,зачекай!
Я чекала...та сил,вже не стало,
І душа полетіла за край.
Я була там...дивилась смерті в очі,
І повернути,не було причин.
Та голос пролунав тієї ночі,
Так болісно відкрились мої очі.
Ця ніч...моглаби стати роковою...
До цього ж линула моя душа,
В очах кришталевою росою,
Навіки залишилась біль німа.
Чому ж я досі тут!?себе питаю,
Не так я собі уявляла,
Та я дивилась смерті пр'ямо в очі,
І зовсім страху я не відчувала.
Надія Кишеня 17.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
ДУША...
Порвавши струни...плач німий,
Десь в темр'яві блукає,
Душа моя,вже не моя
Притулку десь шукає.
А може стукає тобі у двері,
Дощем осіннім плаче,
Десь на гірській вершині,
Можливо хтось побачить,
Самотню душу наболілу,
Що в темр'яві блукає
Промокша,боса,й дикий холод,
Все наче поглинає.
І находившись по безодні,
Бийдужості людської,
Вернулась побита до крові,
І каже немає любові!
Вернулась,і просить лиштись,
Та як!? Яж тебе відпустила!
Бо серце хотіло розбитись,
Як об скелі хвиля.
Та душа так благала й молила,
І нікуди уже не пішла
Залишилишилась така наболіла
В ранах!в крові!та рідна моя.
І ці шрами навік закарбувавшись
У душі,не лишивши надій,
Ще не раз я туди поверталась,
У країну ілюзій і мрій.
Надія Кишеня 17.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
.....А М О Ж Е.....
Холодний подих зими...
Горнятко кави на столі,і пусті мрії,
На кого перетворимося ми?
Куди щезають всі надії?
І плину часу не спинити,
Сьогодні-завтра,буде вчора,
Ілюзії реальністю розбити?
Чи може все як є лишити?
Всі кажуть завтра буде краще,
Та завтра гірше ніж учора!
А може вже душа пропаща?
А може світ тісний?...
А може полетіти птахом в поле?
А може впасти грозами із неба?
Розбитись хвилею могутньою об скелі,
А може снігом землю я застелю!?
Побуду до весни,а там розтану,
Безслідно зникну,ніби й не було,
Весняними струмками зашумівши,
Піду у небуття...
Надія Кишеня 19.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
...ПРОБАЧ...
Я хочу попрощатися з тобою...
Прощай!!!пробач!!!і злого не кажи...
Бо світ ілюзій,де жила моя душа,
Розбитий вщент!все знищила війна.
Мов божевільний янгол,поселився мені в
душу,
Із чаші яду дав мені напитись,
Я розплатитися тепер за це з ним мушу,
Я маю йти,не можу тут лишитись...
Розбиті вщент всі мрії і надії,
І в венах замість крові тепер яд,
Та знай!весняним сонцемияттебе зігрію,
І подарую вічний зорепад.
Я так люблю дивитись в нічне небо,
Що манить за собою в далечінь,
Ти знаєш,іншого мені не треба...
Знов тихо зводжу погляд втнебо.
І порвавши останню струну,
Більше музика із серця не лунає...
Питаючи себе чому!? чому!? чому!?
А серце тихо-тихо завмирає...
Надія Кишеня 23.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
...РОЗПАЧ...
Порвані струни,розбиті надії,
Розпач у серці живе,
Віри немає,прокляті мрії,
Куди це життя іде!?
Хочеться зникнути,тихо й назавжди,
Просто піти в небуття,
Просто забутись,тихо померти...
Прокляте моє життя...
Ти не знаєш,що таке розпач!
Біль,що в серці і досі живе,
Коли очі вже стали чужими,
Коли серце неначе німе.
Найгірше-це коли плюють у душу!
І топчуть надію останню,
Розбивають у щент усі мрії,
І говорять,що це не кохання.
Натягнуті струни до краю,
Ще мить,і порветься остання,
Я віри вже в серці не маю,
Хай буде прокляте кохання!
Та тобі вже всеодно...
На сльози щоночі в подушку,
Я душу свою загублю,
та я тебе люблю!більше за життя!!!...
Надія Кишеня 21.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
*.*.*.*.*.*
А ти не знаєш,про усі безсонні ночі,
Про біль,про розпач,й сльози мимоволі,
Про те,що дощ ввікно мені шепоче,
Про те,що прокленаю свою долю.
Ти знаєш,холод поселився мені в душу,
Що вже ніщо у світі не зігріє,
Я не буду!я не хочу!я не мушу!
Хай будуть прокляті всі мрії і надії.
Я вірила,надіялась,я цим жила,
Але мов скло розбилися надії,
Настала темрява,лиш темрява німа,
Ти знаєш,я не вір'ю,вже не вір'ю.
Людська підступність,зрада і брехня,
Мене зламали!більше сил немає!
Я загубилася у роздумах своїх,
Цей біль!він в кожну клітку проникає.
Чому слова,що сказані були!?
Це просто репліки,в яких немає змісту,
Це просто порожнеча без кінця,
Це був театр-ти там був артистом.
Чудова роль,у мене слів немає,
Та нащо мою душу зачепив!?
Я знову на межі,іду до краю,
Останню віру-ти в мені убив.
І залишивши тихо замерзати,
Пішов у ніч,і більше не вернувся,
А серце буде лиш тебе кохати,
Та що тобі до того...
Надія Кишеня 25.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
...А ХОЧЕШ...
Я божеволію...щодня, щомиті,щосекунди,
У кожнім перехожім,бачу лиш тебе,
Ти знаєш...ночі стали такі довгі,
Я думала,що скоро все мине.
А хочеш подарую тобі серце?
Його в твої долоні я кладу,
А хочеш я віддам тобі і душу?
Ти ж знаєш,що лише тебе люблю.
А хочеш сонцем я тебе зігрію?
І ніжно вітром,губ твоїх торкнусь,
Без тебе я не можу!не зумію!
Я просто божеволію до сліз.
А хочеш я дощем впаду на землю?
І лагідно лиця твого торкнусь,
Я все віддам тобі до себе!
Я все віддам тобі клянусь!!!
В нічному небі заблукавши,
Я голосу твого більше не чую,
Я божеволію до болю!!!
Ти знаєш,я так незумію.
А хочеш я твій біль візьму на себе?
Я стану кришталевою сльозою,
Щоби стікати із очей твоїх так тихо,
І завмирати на губах...
А хочеш,я життя тобі віддам!?
Бери усе,що хочеш!це для тебе!
І кожен удар серця це тобі!
Усе твоє!і навіть оце небо!
Повітрям стану,щоби дихав ти лиш мною,
Твій біль візьму,сама буду терпіти,
Ти знаєш,я без тебе не живу,
Але тебе не можна не любити!
Надія Кишеня 26.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
.....Ч О М У.....
Чому так боляче мені?
Чому сльоза туманить очі?
І не зарадити біді,
І не забути всі ті ночі...
Із памяті не стерти усі миті,
І біль,що поселився назавжди!
Іти вперед,і вже не озиратись,
Іти вперед,не маючи мети.
І жити далі...ніби у тумані!
Без віри!без майбутнього надій.
Сіра буденність,сіре існування.
І тішитись ілюзіями мрій.
Іти вперед!ступаючи по лезу,
Весь біль стиснувши у своєму кулаці.
Пекучий біль,пронизуючий душу!
Лишився вічно закарбований у ній!
Забуваючи всі коди і паролі,
Застигаючи на мить в твоїх очах.
Я не хочу!я не хочу тої волі!
А на вічно залишитися у снах...
Надія Кишеня 30.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
...."МИ НЕ РАБИ"....
Ми не раби!вам дух наш не зламати!
Ми не раби!не впадем на коліна!
Ми не раби!вже скоро час відплати,
Ми не раби!ми вільна Україна!!!
Нас не закути більше у кайдани,
Вже досить з нас брехні і бруду!
І навіть упавши,ми встанем!
Боротись за нашу свободу.
Ми не раби!вже досить з нас брехні!
Ми не раби!вже час нам об'єднатись,
В єдине ціле,і на своїй землі
Ніхто крім нас не буде панувати!
Пора нам Українці, вже пора!
Пора сказати досить!і повстати,
Бо майбутнє лиш в наших руках,
Пора до бою,брате!
Пора сказати всім,ми не раби!
Убий в собі раба,я знаю можеш,
Вставай із нами,ти вперед іди,
Бо разом,ми лиш разом переможем.
Лиш об'єднавшись, ми велика сила!
І разом,нас нікому не здолати.
Ми не раби!ми діти України,
Ми не раби!пора собі сказати...!
Надія Кишеня 20.02.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
ЗАГІН УПА!!!
Вони лишали дім,і рідних і близьких,
Ішли в ліси,ішли щоб воювати.
За честь!за славу!за свободу!за народ!
Ішли вкраїні волю здобувати.
Загін УПА,під проводом Бандери,
Боролись за майбутнє Батьківщини,
Ішли під кулі,не жаліючи життя,
Бо Воля-це їх головна мета.
І скільки полягло їх,знає Бог,
В лісах карпат,де кров текла річками,
Їм краще смерть!ніж жити на колінах,
Вони ніколи не були рабами!!!
Палає ватра партизанська у ночі,
І на сирій землі лежать герої,
Що полягли в запеклому бої,
Вони брати,їх було в батька троє.
А скільки захоронено в лісах,
Хай буде їм низький уклін і шана!
Загін УПА під проводом Бандери,
Героям України вічна Слава!!!
Надія Кишеня 9.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
....Є УКРАЇНА....
Настав час!коли ми маєм об'єднатись.
Не має сходу,заходу-є Україна!!!
Вставайте із колін,пора розплати!
Вже час настав!дух предків кличе в бій.
Пора помститися за кров,що проливалась!
За крик дітей,і сльози матерів!
За всіх невинних,що від голоду вмирали!
За Україну!і її синів!
Ми не скорились,і не скоримось ніколи!
Ми підем в бій,підемо до кінця!
Ми підем в бій,і ми здобудемо свободу!
Ми підем в бій,за Україну! за життя!
Немає сходу й заходу,є Україна!
Бо в єдності сила народу!
Ми Українці,ми є одне ціле,
І спільна в нас мета,лише свобода!
Надія Кишеня 30.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
....ПАТРІОТИЗМ....
Ти кажеш,що ти-патріот!
Сидячи вдома на кухні!
Ти кажеш,що любиш свою Батьківщину!
В компанії п'яних дружків!!!
Ти хвалишся,що мовою говориш!
Та ти не вартий навіть отих слів!
Патріотизм-повинен бути в дії,
Патріотизм-карбується в душі,
Патріотизм-це не пусті слова й розмови,
Патріотизм-повинен бути у тобі!
Патріотизм-це готовність померти,
За Волю,Честь і Славу України,
Це іти до кінця! не здаватись!
Піднімати державу з руїни.
Хіба ті,що в лісах за нас вмирали?
Що спали на сирій землі ночами?
Що за Волю України воювали?
Хіба вони були колись рабами!?
Вони ішли,проти системи!
Свідомо йшли,на вірну смерть,
Вони люби свою Батьківщину,
Любили більше за життя!
Ось хто такі є-патріоти!
Не на словах,а у серцях.
Герої України,що вмирали,
За майбутнє вкраїни,за нас!!!
Надія Кишеня 13.12.12.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
.....ВПЕРЕД.....
Вперед...убий в собі раба!
Повстань проти системи!
Іди до своєї мети,
Іди й не здавайся,ти з нами.
Хай дух Український міцніє,
Ми сильні!бо ми не здавались!
І падали не раз ми на коліна,
Та ми ішли вперед!ми піднімались.
Ми Українці!ми є сильні духом,
Ми Українці!хай же ворог плаче,
Не за горами вже наша розплата!
Не за горами...тож вставай козаче.
Прийшов вже час,іти й не озиратись,
Іти вперед,вперед лише вперед!
Сказати досить!досить нас топтати!
Сказавши досить!вбий в собі раба!!!
За матір-Україну!за свободу!
За честь!і за майбутнє Батьківщини!
Ми не дозволим,більш плювати в чисту воду!
Ми будем підніматися з руїни.
І кожен хто нам стане на заваді,
Тому не жити,хай скоріш тікає,
Ми Українська нація,ми найсильніші,
Тож плачте вороги,ваш час минає.
Ми не раби!ми діти України!
Ми не раби!і ми не станем на коліна!
Тікайте вороги,ваш час минає!
У бій націоналісти вступають...
Надія Кишеня 29.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Не спинити весняну річку,
що ламає тоненьку кригу,
Так шалено несучись до моря,
Позичаючи в вітра силу.
Не спинити народ,що повстане,
І за своє піде до кінця,
Не спинити,бо сила є духу,
що не просто нам Богом дана!
Ми нація!ми не раби! запам'ятайте!
Досить вже,схилишвшися мовчати!
Досить вже терпіти наругу!
Пора нам,з колін підійматись.
Ми діти одної країни,
Ми ж з роду славних козаків,
Які ні перед ким не схилялись,
Які до кінця,не здавались...
Ми одна єдина Україна!
Без сходу,заходу,ми є єдиним цілим,
Ми піднімем державу з руїни,
Бо в нас спільна мета,й духу сила!
На заваді ніхто нам не стане,
Об'єднавшись,ми зможем багато,
Ми як буря на морі повстанем,
І жорстокою буде відплата!
Як не спинити весняну річку,
Так й народ,що повстав не спинити,
За своє!до кінця ми підемо,
Бо так більше не хочемо жити!
Надія Кишеня 5.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Х О Ч У Д О Т Е Б Е
Зимові ночі,холодні ранки,
І знову кава,і знов не сплю.
Знов зустрічаю усі світанки,
Біля вікна всю ніч сиджу.
І проганяю думки про тебе,
Та серце шепче твоє імя,
Сумує разом зімною небо,
Але тебе більше нема.
3имовий холод,в'їдався в душу,
І в серці біль,лиш біль німа,
Хочу до тебе!хочу до болю!
Та замітає сліди зима.
Цієї ночі,знов незаснути,
І ностальгія мене гризе,
Хочу до тебе!хочу до болю!
Якби могла я змінити все!
І знову сльози щоки обпікають,
А зима все мете і мете.
Їй всерівно,що хочу до тебе,
Її серце давно крижане.
Часу плину мені не спинити,
Загубилась у вирії мрій.
Я не хочу,не хочу так жити!
Знов питаю чому ти не мій!?
Не змиритись із болем розлуки,
Не змиритись,бо я так не хочу!
Я без тебе,як світ цей без неба!
Я без тебе уже не живу...
Надія Кишеня 04.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
П Р И Й Д И......
Прийди,й зігрій мої замерзлі руки,
До губ торкнись,і ніжно обійми.
Це гірше!гірше ніж пекельні муки,
Дороги розійшлися... хто куди.
Прийди,і витри сльози із очей,
Скажи,що вже ніколи не залишиш!
Скажи,що я твоя,я все віддам!
Мені для тебе і життя не шкода.
Прийди й зігрій мене,в холодні ночі!
Як хочу я тепло твоє відчути!
Як хочу я дивитись в твої очі,
Я хочу лиш тебе!тебе любити!
Прийди,ти ж знаєш,я тебе чекаю,
Прийди,ти ж знаєш,я тебе люблю!
Я на межі,я вже іду до краю.
Ти ж знаєш,що без тебе не живу.
Холодні ночі,прокляті світанки!
Пусті думки,і біль мене гризе,
Прошу прийди,і залишись до ранку,
Як же я хочу бачити тебе!
Лиш ти в думках,лиш ти в моєму серці!
Твоє ім'я,закарбувалося в душі,
Очі,що тепер стали чужими,
Щоночі бачу я їх увісні.
Прошу прийди!й зігрій мене словами,
Візьми за руку і ніколи не відпускай!
Ти знаєш,що без тебе не прожити!
Прошу прийди!і більше не лишай!
Надія Кишеня 10.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
С И Р О Т А ...
Старий будинок,у вікні дитина,
Маленьким пальчиком малює слово мама,
І дивиться так сумно в далечінь,
І просить Бога,щоб скоріш її забрали.
Вогонь надії,у очах не загасити,
Вона надіється:що ось-ось прийде мама,
Вона не знає,як все має бути,
І знов завмерши,біля віконця стане.
Лиш п'ятиї рочок,а вона не знає,
Як це сім'я!і що таке тепло...
Як мама спати ввечері вкладає,
У неї цього не було.
Вона дивиться на світ- очима сироти,
Очами де горить вогонь надії...
Там сотні ще таких,а то й мільйони,
Маленьких діток у будинку сироти.
Їй мама колискову не співала,
Вона не знає,що таке батьки.
Вона ніколи їх не знала,
Лиш дивиться на світ,очима сироти...
Надія Кишеня 11.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
......ВІДЧАЙ......
Холодна кава на вікні вчорашня,
Затерпли руки,холод у душі,
Розбились мрії,наче біла чашка,
І рухнув світ,у памяті моїй.
Прокляті мрії,прокляті надії,
Душа кричить...Ти чуєш як кричить?!
Дощем холодним серце сльози лиє,
І так болить!у грудях щось болить!!!
Я стукаю в твої закриті двері,
Ти замінив паролі в свої сни,
Я до життя,вже свій пінкод забула,
Благаю!ти назад все поверни!!!
Я замерзаю!чуєш замерзаю!?
Я так не хочу!я так не просила!
Тебе кохаю!чуєш я кохаю!!!
Зімною осінь навіть сльози лила.
Ти знаєш-ти моє повітр'я!
Ти знаєш-важко дихати без тебе!
Ти знаєш,що без тебе я помру!
У відчаї душа,мов птаха б'ється,
Як жити!?де набрати сили!?
Як крок над прірвою назад зробити!?
Як жити!?як же далі жити!?
Надія Кишеня 19.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
В нічному місті холодно,і пусто,
В нічному місті, кожен сам за себе,
Неонові вітрини...і так сумно,
Що зажурилось навіть синє небо.
А я іду...бруківка під ногами,
На неї небо лило свої сльози,
Я думаю,що буде далі з нами!?
Невже навічно!? холод і морози.
Любов сліпа...і я переконалась!
Любов сліпа...і так тому і бути!
Хоч було боляче,і страшно,я не здалась!
Того,що має бути не минути.
А я ішла...мені стріляли в спину,
Я спотикавшись падала,але вставала!
Мене вбивали...я дивилась в очі!
Я лиш добра!добра йому бажала!
Мені казали-ти ніхто, в цім світі!
А ці слова-немов ножем у груди!
Та я пройшла!черeз усі пекельні муки,
Хоча нераз життя, мене ламало.
В нічному місті вижити нелегко,
Та я ішла вперед-не озиралась,
Любов сліпа...тепер я у це вірю,
Любов сліпа...я вже переконалась.
Надія Кишеня 27.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Ну залиш вже мене благаю!
Не приходь ти у сни щоночі!
Я до болі тебе кохаю,
Я пригадую твої очі...
Та зима вже сліди замітає
І дорога в твій дім забута,
Біль тупа на шматки розриває...
А я ніби в кайдани закута.
Ти пішов...і змінив паролі,
Не змогла я їх відгадати.
Я для тебе була лиш роллю!
Яку не довго я мала грати.
Знову розум шепоче про тебе,
Знов думки не дають заснути,
Я тепер одержима тобою,
І інакше не може бути.
Ну залиш вже мене благаю!
Не приходь ти у сни щоночі,
Як би хотілось пам'ять форматнути,
Та знову бачу ніжні твої очі...
А ти пішов,спаливши всі мости,
Залишив холод... знаєш?замерзаю,
Залишив біль,і тихе море сліз,
Лиш взявши крик... що я тебе кохаю.
Стираю з пам'яті всі миті,де з тобою,
Та серце їх нагадує мені,
Навіки оповитою журбою,
Супутник болі-це лише любов...
Надія Кишеня 04.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Ніжність рук,дотик
губ,божевілля...
Лише Ти,лише я, лише ми!
Я кохаю тебе до нестями!
Не потрібен ніхто, лише ти!
Ти-мій світ!Ти-мій ключ журавлиний,
Ти-мій біль,що по венам біжить!
Я кохаю тебе до нестями,
Я не хочу,щоб це була мить.
Твої обійми, сильні, рідні,ніжні!
І присмак меду з
поцілунком на губах,
Солодкий рай,де ми лише у двох,
Як я кохаю знає один Бог!
В твоїх очах я бачу море ласки,
В твоїх очах я тану як сльоза,
Це найпрекрасніша у світі казка,
Де рука в руку,де лиш ти і я!!!
Ти-мої крила,що несуть високо в небо,
Ти-моє море,ніжності й тепла,
Ти-світ!в якому хочу я лишитись!
Ти-мій!ти мій,а я лише твоя!!!
Надія Кишеня 16.01.2013.р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Мова калинова,мова барвінкова...
Мова Українська-це краса життя!
В мові єдність наша,
В мові наша сила...
Бо без мови просто, нації нема.
Доки будем жити!?
В блуді і обмані,
Доки ще терпіти!?
Насмішки і бруд!
Зрадили Вкраїну! наче рідну маму,
Хочете навіки жити у багні!?
А я не схилюся,в мене свої цілі,
Не впаду на коліна!і не буду рабом!
Я хочу говорити,на своїй рідній мові!
Вона у моїх венах, вона-це моя кров!!!
Дорожче діамантів, для мене моя мова,
Найкращий в світі рай-це є моя земля!
І на коліна встану лише я перед Богом!
Ніхто мене не скорить,бо- це моя земля!
І найціннішим скарбом, є для мене рідна мова,
Не зраджу!не забуду!плекатиму її,
Співоча,солов\'їна, чудова калинова,
Бо мова-моє серце, вона живе в мені.
Надія Кишеня 24.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
А я хочу бути вільною!
А я мрію розправити крила!
Не називайте мене божевільною,
Бо в моєму серці віра!
Я живу у своїй країні!
Це земля на якій зростаю,
Це моя!лиш моя-Батьківщина!
Це-моє,і я тут залишаюсь.
Тут є все чим живу і мрію,
Тут є всє,що до болю люблю,
В сєрці ти,лише ти-Україно,
Ти-це сила!тобою живу!
Ви смієтесь мені у спину!!!
Ви раби!вам мене не збагнути!
Удари серця мого без упину...
Це країна-де хочу я жити!!!
Я люблю!люблю свою Вкраїну!
Не з вигоди,не з слави,просто так!
Бо тут я народилась і зростала,
Бо тут мій рай!
Бо тризуб- це мій знак!
Тут золотом колосяться лани,
Тут небо-синє...чисте і безхмарне,
У серці синьо-жовті кольори,
Це все краса,до болю рідна й гарна.
Це все моє!і ні защо не проміняти,
Всю цю красу,що закарбована в душі,
Я буду свої крила розправляти!
Бо вдома я,на рідній я землі!!!
Надія Кишеня 04.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Я згадую дитинство,й рідну хату,
І руки мами,рідні й дорогі.
Нас у сім'ї було багато,
І любим було все мені.
Та виросли ми всі,і розлетілись,
Покинувши рідне гніздо,
Покинувши рай де родились,
Покинувши рідне село!
Та мамин теплий погляд зігріває,
Мене усюди,де б я не була,
І знов мене в дитинство повертає,
Знайома стежка...там де я росла.
Вже в мами коси димом зацвітають,
Чекаючи у гості діточок,
Нас мама у думках всіх обіймає,
І все чекає...тихо такьчекає...
Вклонюсь я низько до землі Вам рідна мамо,
За доброту,терпіння і любов!
За всі оті недоспанії ночі,
За молитви... вклонюся знов і знов.
За те,що научали нас,як жити!
Й казали залишатися людьми,
Навчали нас,лише добро творити,
Ми будем для Вас гідними дітьми!
Я пронесу через життя Вашу науку,
Маленький рай, любові і тепла,
Я буду пам'ятати теплі руки,
Я дякую Вам мамо, за життя!!!
Надія Кишеня 26.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Тобі Україно моя,
І перший мій подих,
І подих останній тобі!
Тобі моє серце,
Тобі я вклонюсь до землі,
Ти силу й наснагу даруєш мені для життя
З тобою вкраїно іду в майбуття.
Тобі Україно вклонюся я низько до ніг,
Ти земле свята,що зросилася кров'ю героїв,
Вкраїно моя,ти для мене- живий оберіг,
Я тут до останнього подиху буду з тобою!
Тобі Україно! присвячую своє життя,
Тобі кожен подих,і серця удар,все для тебе!
Бо я Україно,навіки дитина твоя,
Твої кольори-жовтий лан і синеє небо.
Ти цвіт калини, ранньою весною,
Ти краплі кришталю, ранковою росою,
Ти краса,в вишиванках народу,
Ти джерело одвічної свободи.!
Ти спів солов'я у дібровах,
Ти крик журавля в небесах,
Ти в серці моїм! Ти-це мова!
Ти все,що тримаю в руках...
Тобі Україно моя!
І перший мій подих і
подих останній тобі!!!
Надія Кишеня 27.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Встань Тарасе! подивись на Україну,
Подивись,чи то тепер твоя земля?!
Подивися на велику цю руїну,
Де давно вже батько сина проклена.
Встань Тарасе! подивися,що зробили
Із землі твоєї раєм, що була!
Може люди совість загубили?
Та й не знаю,чи вона у них була?
Встань Тарасе!і послухай,що говорять,
Вже не чути... солов'їна не звучить,
Москальня заполонила наші душі,
А народ,схиливши голову мовчить.
Мов зомбовані раби, пливем за часом,
А що завтра?може й душу продасьте?!
Ти Тарасе,вже давно у домовині,
А народ твій,до погибелі іде.
Все руйнуючи,своїми лиш руками,
Не задумуючись, навіть ні на мить,
Що п'єте з одної чаші з ворогами,
Де в очах пекельне полум'я горить.
Мов сліпі,ідете в напр'ямку до прірви,
Продавши мову, скоро душу продасьте!
Сліпі раби,і вам від цього добре,
За гроші навіть матір продасьте!
Дивись Тарасе!на свою святую землю,
Що тихо до погибелі іде,
Руйнуючи своіми, ж руками,
Все те,що ти вважав колись святе!
Пропахли московією до нитки!
Плюндруючи батьківський заповіт!
Забули ми Тарасе твоє слово!
Здається,що в людських серцях граніт...
Надія Кишеня 12.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Захлинаючись від болі,що ламала
Потопаючи у вирії життя,
Десь ховаючись тихенько заридала,
Одинока і загублена душа.
Їй не було більше місця в цьому світі,
Їй здавалось,що життя- суцільний страх,
Не збагнувши до кінця своєї суті,
Залишаючись із болем на руках...
І весною зашумівшими струмками,
Пропливало все життя перед очима,
Зігрівало її тільки серце мами!
І сльозами загорілась літня злива.
І крокуючи по лезу, десь блукала
Щось шукаючи... загублена душа,
Не питаючи нікого розбивалась,
З болем в серці,і сама лише сама.
І осіннім листопадом зажурившись,
Піднімаючись високо в небеса,
Диким криком журавлиним розлетівшись,
Одинока і загублена душа.
І ніхто не знав,чого вона блукає?
Скільки болю,у собі вона несе,
Скільки зради,і підступності людської
Її серце,на шматки від цього рве.
І ніхто її ніколи не спитає...
Бо залишилась одна, лише одна
Десь блукає...тихо так блукає,
Одинока і загублена душа.
Надія Кишеня 26.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Мелодія десь тихо так лунає,
Мелодія, із серця скрипаля,
Мелодія,що в душу проникає,
Плаче зажурившася струна.
А я стою,і слухаю тихенько,
Як скрипаль будуючи мости...
Плаче скрипка,долями людськими,
Плаче від своєї самоти.
Шепіт струн,у серці завмирає.
Скрипки звук,карбується душею,
Може серце любить...чи страждає!?
Може все здавалося мені.?
Плаче скрипка...скрипаля вже не спинити!
Весь свій біль,кладучи на струну,
Все життя,що ним було прожите,
Звук скрипки віднесе у далину.
Мелодія ночі,така вже знайома до болю,
І знову десь тихо,так плаче душа скрипаля,
І рвуться пекучими звуками,струни на волю,
Так рветься від болю ранима душа скрипаля!
Мелодія ночі,на струнах плакучої скрипки,
Бо щиро кохала ранима душа скрипаля,
Вже більше не чути чарівну мелодію ночі,
Вже більше не чути...порвалась остання
струна...
Надія Кишеня 31.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
У полі зажурилася калина,
Верба десь тихо плаче над водою.
Бо моя рідна серцю Україна,
Розтоптана голодною юрбою.
Продали мову!й прагнете щасливо жити!?
Не буде доти кращого життя!
Допоки не навчитесь цінити,
Того,що знає навіть немовля...
За що скажіть!за,що колись вмирали!?
Ті,що боролись за майбутне,за нас!?
Що кров свою невинну проливали,
Щоб зараз ми жили у мирний час.
А ви готові здатись! впасти на коліна!
Продати все!за хліб, що заберуть!
Вас всіх влаштовує суцільна ця руїна!?
А завтра вже і Бога прокленуть.
А якже діти,якже ваші діти?
Вони колись спитають: тато де ти був?
Коли усі ішли вкраїну боронити,
А ти так і нічого не здобув.
Ви не розумні!ніби божевільні,
Продали мову,завтра душу продасьте!
Раби системи,і такі невільні!
Комусь служити...і невже це все!?
У полі зажурилася калина,
І біль стискає руку у кулак!
Не плач,моя кохана Україно!!!
Ми скоро встанем! підем в бій!і тільки так!!!
Надія Кишеня 19.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Зруйнованими мріями, розтоптаними душами,
Безглуздими надіями,живучи до весни.
Розкиданою ніжністю, кохання розпинаєм,
Словами... зачіпаючи, сердечної струни.
І падаючи зорями,з небес у темноту,
Згораючи до попелу,чекаючи весну.
Я втратила свій розум, кохаючи тебе,
Ти все, чим досі я живу!для мене ти усе!
А серце тихо стукає,а,що йому життя?
Знеможена розлукою, лишаюся одна.
Іду на край до пропасті,ще мить і вже нема,
Тобою лише дихаю,лиш ти моя струна!
Розпеченою лавою,у серці заметіль,
Гартуючись залізом,та не стихає біль,
Зализуючи рани,мов звір,біжу у даль,
Ховаючи далекодесь,від всіх,свою
печаль.
Я сильна!та не можу вже, не має сил боротись,
Не можу більше жити так,не маючи мети,
Ще крок,іще єдиний крок, я вже стою над пропастю,
Навіщо жити мріями? і знову до весни,
Спадаючи лавиною,руйнуючи усе,
Кохати не спиняючись...кому потрібно це?!
І все віддати ніжністю, натомість порожнеча,
Кохання- це довіра!Невже я так приречена?!
Безглуздими надіями,кричати поверни,
Забутись, хоч лише на мить, що було слово ми,
Я втратила себе,і більше вже нема...
Душа кричить над пропастю, лише не відпусти!
А серце просить ніжності,щоб знову були ми,
І де знайти всітвідповіді, куди я маю йти?
Я так уже втомилася, що жити сил немає,
А серце просить ніжності,воно тебе кохає!!!
Надія Кишеня 26.05.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
Мільйони несказаних слів,
Мільйони розтоптаних душ,
Мільйони розбитих
сердець,
Мільйони...і це не кінець.
Слова які сказав колись
Шекспір,
Що"світ театр,люди тут актори"
І ролі пише хтось за нас,
Від сліз людських, солоне
навіть море.
А небо,небо манить в
далечінь,
І дощ холодний проникає десь
у душу,
Піднімаючись далеко в
височінь,
Забуваючи на мить... та жити
мушу.
А ми забули,що таке душа!
А ми забули,що таке
кохати!
Здається перевернута земля,
І все,що залишається
страждати.
А де ж ті крила,що несли у
небеса?
А де ж та віра,що завжди так
окриляє?
Холодні зорі залишаються мені,
Холоде сонце вже не
зігріває.
Замерзлий рай,якого вже нема,
Розбиті мрії ніби куски льоду,
І навкруги,тепер лише зима,
І світ,що зупинився у
очах...
Того,що було більше вже нема.
Надія Кишеня 31.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
Я так довго тебе шукала,
Я так довго до тебе йшла,
Я так довго цього чекала,
Що настане моя весна.
І так тихо,і непомітно,
Ти у серце моє зайшов,
І тепер я тебе кохаю!!!
Ти-мій світ! Ти-моя любов!
Я кохаю тебе без упину
Так як досі ніхто не кохав,
Я душею до тебе лину,
Я-твоя! Ти-земний мій рай.
Ти-це кожен удар мого
серця!
Лиш з тобою моє життя,
Я віддам тобі свою душу,
Я кохаю тебе!!! Я твоя!
І я житиму лиш для тебе,
Все,що хочеш тобі віддам,
Я клянусь,перед синім
небом...
Що тобі і життя віддам!
Я кохаю! Ти чуєш?!кохаю!
Ти-мій світ,у якому живу,
Ти-життя моє!наче в раю,
Я віддам тобі душу свою.
Як без тебе?я вже не знаю,
Ти-повітр'я,яким я живу,
Боже!як я тебе кохаю!
Я тобою,Ти чуєш?!тобою
живу!!!
Надія Кишеня 19.05.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Не будуть
красивими очі,
Які ще сльози не зронили,
Не було недоспаних ночей,
Які щиро ще не любили.
Не будуть красивими очі,
В яких не тонули ніколи,
На краю одинокої ночі,
Десь щастя своє загубили.
Не будуть красивими очі,
Які у душу не заглядали,
В тишині одинокої ночі,
Тихо так,щоб не чув хто-ридали.
Не будуть красивими очі,
Що не бачили серце в долонях,
Не дивились в безодню без страху,
Не ступали по лезу...
Не будуть красивими очі,
Що ніколи в житті не
кохали,
Не відчули присмаку ночі,
І ніколи в житті не
страждали.
Не будуть красивими очі,
Де не було отої іскри,
Що горить навіть темної ночі,
У серцях,що кохання
знайшли.
Не будуть красивими очі,
Що не бачили щастя зорю,
Що живуть мов сліпі в цьому світі,
Прокленаючи долю свою...
Надія Кишеня 6.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Холодними руками, торкаючись
обличчя,
Танцюючи під зливою, до пропасті ще крок.
Руйнуючи мости усі, назат вже не вернути,
А може це був просто іще один урок!?
Загубленими мріями, приходиш ти у сни,
Безглуздими надіями, живучи до весни.
Розбитими думками, ілюзія життя,
А далі...що ж там далі!? немає вороття.
Іду швидкими кроками,а далі
пустота,
До краю,де глибоко
так,захована душа.
Тримаючись з останніх сил,за
ниточку життя,
Та гостре лезо
глибоко,пронизує буття.
Холодний подих
пропасті,вже душу огорнув,
Розтерзаними мріями, які вже хтось забув.
Досягнутими цілями, розкидані думки,
А Ми-це вже прочитані, із книги
сторінки!
І більше не повернуся,туди де
був мій рай,
Бо всі мости зруйновано, а тут...а тут вже край,
Я йду до нього впевнено,бо там моя душа,
А може це даремно все,а може це життя?
Я просто стала вільною,і клітку
залишила.
А може божевільною? що
душу загубила.
Наділена свободою, та що з нею робити?
Як жити? Залишається
питання:як же жити?
Надія Кишеня 24.04.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Вже на скронях сивина,й тернові очі,
Виглядають у віконце діточок.
Помолившись за здоров'я і щоночі,
Засинає із надією у серці...
І пригадує,як ми були
маленькі,
Як приходили жалітись у сльозах.
І як потім посміхались ми крізь
сльози,
Лиш побачивши тепло в її очах.
Колисковою мелодією в серці,
Запечатались дитячії літа.
Зігріває мене завжди
слово мама,
І добрий погляд, повний ласки і тепла.
Мамин голос,що завжди веде додому,
Де горить,ота любов, що віддавала,
Як над колискою сиділа,і щоночі,
Так тихесенько мелодію співала.
Мамо!моя рідна, мила,мамо!
Пробач за все,я так тебе люблю!
І пізно розуміючи,з
роками,
Я ціную науку твою!
Мамо,я до тебе
пригорнуся,
Як колись,в дитинстві, і на мить.
Ніби у минуле повернусь я,
Де щастя і любов, струмком біжить.
Мамо!найрідніше слово в світі!
Я дякую Богу,за тебе!
Я вдячна за життя, тобі мамо,
І більше нічого не треба...
Надія Кишеня 30.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Зупини мене,щоб далі не іти,
Зупини на мить,бо я вже і не знаю...
Бо життя мене зовсім нічого не вчить,
Я втрачаю,я завжди втрачаю!
Зупини мене! зупини поки ще не пізно,
Поки розум ще просить вернутись,
Поки ще,не стою над безоднею,
Поки можу про все,я забути.
Зупини мене! зупини, я тебе благаю...
Вже так важко назат повернути.
Зупини...я доходжу до краю,
Зупини!бо інакше не бути.
Зупини мене! зупини,і отям,
Зупини,бо я можу згоріти.
Я не в силах спинитись сама,
Я не можу себе зрозуміти.
Зупини мене!я не в силах вже цього зробити,
Я не в силах вернутись... а далі не знаю....
Зупини мене!лиш ти можеш мене зупинити,
Зупини мене,зупини я тебе благаю...
Надія Кишеня 13.02.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
А час біжить, його не зупинити,
Біжить,не мов бурхлива течія.
Біжить...і залишаються лиш
миті,
Які я пронесу через життя.
Хотілось би на мить, світ зупинити,
І залишитись,там де щастя і любов,
Хотілось би,щоб збереглись ті миті,
Щоб повертатися до них,ще знов і знов.
Хотілось би...та час біжить підступно,
Невпинно,і назат шляху немає.
І волею думок так не
поступно...
Зима,голодним вовком завиває.
Так мало часу,щоб сказати важливіше,
Так мало,мало для життя.
І треба далі жити, просто треба,
Бо того,що було більше нема.
Назат не повернутися, ніколи!
Бо час іде,не зупинити ні на мить.
А так хотілось би,в минуле повернутись,
Та час біжить,біжить
собі,біжить...
Надія Кишеня
9.02.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Прислухаюся до тиші,
В ній одна лиш, порожнеча,
Всі думки ідуть на волю,
Знов обдумую ціле життя.
І гортаю сторінки з минулим,
Де і щастя,і сльози, і біль.
Є миті які вже забуто,
Або просто гуде заметіль.
В тишині одинокої ночі,
Лиш змахнувши невільну
сльозу,
Я пригадую знов твої очі,
І здається,тепер не засну.
Тишина...розбиваючи мрії,
Поглинаючи все навкруги,
І забравши останню надію,
Залишились у двох, лише ми.
І здається мені,що я знаю,
Як мелодія тиші звучить,
Як у кожну клітину вникає,
Як у серці струною звучить.
Тишина одинокої ночі,
Лиш вона залишилась зімною.
Розбиваючи мрії,не хочу,
Я,лишатись одна з тишиною.
Надія Кишеня
31.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Я тобі подарую небо,
Щоб на зорі щоночі дивитись,
Щоб краплини дощу у долоні збирати,
Щоби тут,назавжди
залишитись.
Я тобі подарую серце,
Що в долонях тобі тримаю,
Знай,для тебе лише воно б'ється,
Знай,тебе лиш одного кохає.
Я тобі подарую душу,
Бо без тебе мене немає,
Я живу лиш одим тобою,
До безтями тебе кохаю!
Я тобі подарую життя,
Бо як жити, без тебе, не знаю?!
Ти усе,що у мене є,
Я одного тебе кохаю.
Я тобі все,що хочеш віддам,
Все моє-це твоє,і для тебе,
Я тобі подарую життя,
Тіло,душу,і це синє небо.
Я тобі подарую світанки,
Сонця схід,і росу
кришталеву,
Я залишусь з тобою до ранку,
Щастя більшого, навіть не треба.
Ти-це кожен удар
мого серця,
Ти-повітр'я,яке я вдихаю,
Ти-мій світ,лиш тобою живу я!
До безтями тебе я кохаю!!!
Надія Кишеня
06.07.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Холодні зорі вкрили нічне небо,
Прийшла чума голодна в Україну,
Мільйони мертвих,просто не злічити,
Земля свята перетворилася в руїну.
Дитина просить в матері,хоч кусень хліба!
Та кат червоний-все, він все забрав...
Маленькими кістлявими руками,
Синочок,меруву маму обіймав.
Мамо!матусенько,рідна!
Вставай,ти так довго вже спиш!
Матусю,так хочеться їсти...
Ну мамо,чого ж ти мовчиш!?
О Боже,чому ти покинув!?
Чому відвернувся від нас!?
Чому залишив Україну!?
Застигнувшим болем в очах...
А там на краю у хатині,
Там мати колише дитя.
Та мертва її вже дитина,
Не бачило світ немовля.
І стогони чути повсюди,
Вмираючі села й міста,
Це страшно...знеможені люди,
Голодна,проклята чума!
Це сон страшний...
А там голодні діти
Людей немає чим нагодувати,
Страшні часи,часи голодомору!
Ми не забули,будем вічно
памятати.
Надія Кишеня 31.01.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Я Українка!донька городого народу,
Я Українка!і я цим пишаюсь,
Я Українка!і за свою свободу,
Боротимусь! бо тут я залишаюсь.
Маленький рай...з великою душею,
Це є земля моя,це-ти мій рідний краю,
Я Українка-це моя країна!
Я тут з тобою,я твоя дитина.
Моя Вкраїно!так тебе люблю!
Живу тобою,сили тут черпаю,
Немає більше раю на землі!
Немає кращого,ніж ти мій рідний краю!
Немає другої Вкраїни на землі,
Немає мови другої, немає!
Я все віддам...я все віддам тобі!
Я все віддам тобі мій рідний краю.
Я Українка!донька славного народу,
Я Українка!серцем і душею...
Моя Вкраїна буде процвітати,
Ніхто не пануватиме над нею!
Земле моя!свята земля героїв!
Україно моя!я тобою й для тебе живу,
Я ніколи тебе не покину моя Україно!
Ніколи!бо ТУТ Я ЖИВУ І люблю!
Надія Кишеня 14.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Я згадую ті миті,що з
тобою...
Де були ми у двох,лиш ти
і я,
Кохання,і обійми,і
цілунки,
Як був ти тільки мій,а я
твоя!!!
Коханий мій,я так сумую
за тобою!
І як бракує у цю мить
мені тебе,
Живу у цьому світі я для
тебе,
Для мене ти дорожче за
усе!
Для мене ти життя! Живу
тобою!
Кохаю до нестями я
тебе,
А в серці журавлиною
журбою,
Душа моя без тебе
помера...
Прийди,знайди мене,і
більше не лишай,
Зігрій мене,у ці холодні
ночі,
В твоїх обіймах,бачу я
свій рай,
Я згадую твої кохані очі...
Як сильно я кохаю знає
Бог,
Без тебе я життя не
уявляю,
Без тебе я ніхто,бо Ти-
мій світ!
Кохаю,чуєш? Я тебе
кохаю!
Твій ніжний присмак
поцілунку на губах,
Твої обійми ні на мить
не забуваю,
Без тебе я не зможу,не
живу,
Кохаю,як же я тебе
кохаю!
Ти моє щастя,мої мрії, ти
життя!
Я житиму тобою і для
тебе,
Не зраджу! Не покину! Не
віддам!
Я присягаюсь перед
синім небом...!
Надія Кишеня 7.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Прості речі... безоднями вічності,
І здавалось,що ніби я знаю.
Та запутавшись,дорогами темними,
Лиш кохання твоє зігріває.
Пробираючись до світла,щоб вдихнути...
Чисте небо,де ще сонце зігріває,
Щоб забути,хоч на мить лише,забути.
Що дорога моя терням проростає.
Я пройду свій шлях до тебе,щоб не сталось,
Не зупинять ні дощі, ані морози...
Вже не раз життя так боляче ламало,
І за мене небо лило свої сльози.
А,що далі?німа вічність, порожнеча?
Заметілі,й дикий холод пробирає...
Замерзаючи холодними ночами...
Про таку як я,ніколи не згадають.
В срібнім сяйві, місяць смуток заховає,
Ніч узялась панувати над землею,
А мене твоє кохання зігріває,
Я навіки залишаюся твоєю.
Знаю я,що важко бурю покохати,
Я віддам,усе,що хочеш, я кохаю!
Ти-мій світ,і я живу лише тобою,
А без тебе мене в світі цім немає!
Надія Кишеня 13.08.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Мені більше нічого не треба,
Просто руку мою не
впускай,
Ми піднімемось високо в небо,
Ти кохай мене,просто
кохай.
Мені більше нічого не треба,
Лиш дивитись у очі твої,
Просто разом дивитись у небо,
Й,шепотіти кохаю, тобі.
Мені більше нічого не треба,
Подаруй мені ніжність й тепло,
Щастя більшого в світі немає,
Моє серце тебе лиш
кохає.
Мені більше нічого не треба,
Лиш світанки в обіймах стрічати,
Лиш з тобою одним,і
назавжди,
І кохати,невпинно
кохати.
Мені більше нічого не треба,
Лиш обійми твої назавжди,
Бути поруч з тобою, це щастя,
Я чекаю тебе,ти прийди.
Мені більше нічого не треба,
Тільки губ доторкнутись твоїх,
Нам не треба вже іншого неба,
Лиш під цим ти зімною лишись.
Я твоя,назавжди...я
кохаю...
Ти у серце без стуку
зайшов,
Я шукала тебе,та не
знала,
Що мене ти скоріше
знайшов...
Надія Кишеня
15.09.2013.р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Україно!Моя
змордована, ти сива нене...
Ти так терпиш,і досі ще терпиш!
Ярмо прокляте ти не в силах залишити,
Чому вкраїно досі, ще мовчиш?!
Тебе топтали, плюндрували вороги,
Вбивали тисячі твоїх синів,
Та не здавалися вони, боролись!
А де тепер сини,хто захистить?!
Тебе рубали,різали, палили,
Земля свята кровю дітей зросилась,
Вкраїно,моя мила Україно!
Чому тепер одна ти
залишилась?!
Де твої діти,де,чому вони пішли?!
За владу б'ються,що нічого не вартує,
А ти так тихо плачеш у ночі,
Чому про тебе Україно всі забули?!
Чому забулися Тарасові слова?
Невже не чуєте? Земля стогне,ридає!
Ми ж діти української землі,
Чому так часто ми про матір забуваєм?!
Пора позбутися проклятого ярма,
Пора тобі вкраїно підніматись,
Вставай з колін,моя свята земля!
Пора позбутись від цього прокляття!
Надія Кишеня 22.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Я знаю,що таке самотність,
Осінній вечір,чашка кави,
Пуста кімната,тиша всюди,
І у душі сумна октава.
Я знаю,що таке самотність,
Холод,біль у серці застигає,
Коли тихенько у ночі ковтаю
сльози,
Нікого поруч не було,й немає.
Я знаю,що таке самотність,
Це шум дощу,де я ховаю свої
сльози,
Холодний вітер обіймає мої
плечі,
А у душі,лиш заметілі і морози.
Я знаю,що таке самотність,
Коли нема до кого
пригорнутись,
Коли ніхто не витре мої сльози,
Так хочеться заснути, й не
проснутись!
Я знаю,що таке самотність,
Під шум дощу і вітру засинати,
Просити небо,щоб забрало мої
муки,
Від болю тишу криком
розривати.
Я знаю,що таке самотність,
Я стала з нею зовсім не
розлучна,
Вона мене не хоче залишити,
Так ніби це для неї просто
зручно.
Я знаю,що таке самотність,
Коли нема кому мене зігріти,
Немає рідних рук, таких
потрібних,
Залиш мене,я просто хочу
жити!
Надія Кишеня 29.09 2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Тихіше...Ти чуєш серця мого стук?
Кожен удар,лише для тебе,
Не відпускай моїх ти рук,
І ми піднімемось у небо.
Ти світ... Мій світ,де я живу!
Твоє кохання зігріває,
Дає наснагу для життя,
Ріднішого за тебе вже немає.
Кохаю? Чуєш? Я кохаю!
Тебе одного я люблю,
Я щастя більшого незнаю,
Для тебе в світі цім живу.
Лише для тебе,моє небо,
І кожен подих,й серця стук!
І щастя більшого не треба,
Лиш ніжний дотик твоїх рук!
І твої очі... Ці рідні очі!
Такі кохані,мої, дорогі,
І всі ці ночі,безумні ночі,
І поцілунки ніжні твої.
Я просто з розуму сходжу без
тебе!
Тебе шукаю я між людей,
І свідком всього,є синє небо,
І так бракує твоїх очей!
Ти чуєш серце? Воно так
б'ється!
Мов птах,що в клітку посадили,
До тебе тіло,з душею рветься,
Я вдячна Богу,що тебе зустріла!
Усе для тебе,все,що я маю,
І синє небо,і спів птахів,
І щастя більшого вже не треба,
Бо ти у душу зайти зумів!
Надія Кишеня 3.10.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Невжне не бачиш,ти, як плаче
осінь?
Невже не бачиш? Вона небо
розриває...
Невже не чуєш її болі...?
Вона кохає... Безнадійно так
кохає.
Дивись,як, Вона листя
вишиває...
А потім у ночі його скидає...
Розкидує на вітер листочки,
Вона кохає... Безнадійно так
кохає.
Невже не чуєш,вона
плаче...тихо плаче,
Холодними дощами розриває...
Тендітну душу,в безнадії
залишивши,
Вона кохає... Безнадійно так
кохає.
Невже не чуєш вона кличе,його
кличе,
А він гуляє,як завжди гуляє,
Віни вільний вітер,
нескоренний,
Вона кохає... Безнадійно так
кохає.
Ти чуєш вона плаче? Осінь
плаче...
Так неминуче час її спливає...
Вже скоро осінь зміниться
зимою,
Вона чекає,так його чекає...
Та вільний вітер вже забув
кохану осінь,
Він все гуляє,в полі десь гуляє...
Скотилась оснання сльоза,
Вона його кохає... Безнадійно
так кохає...
Надія Кишеня 25.10.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Якщо ти скажеш мені прощай,
То світ для мене перестане
існувати!
А небо буде захлинатися від
сліз,
Лиш серце буде до останнього
кохати.
Якщо ти скажеш мені прощай,
Не буде більше сенсу існувати,
Передімною знову тисячі доріг,
Я жодної не хочу вибирати.
Якщо ти скажеш мені прощай,
То я буду у прірву летіти,
Бо тебе не забути ніколи,
А без тебе не хочу я жити!
Якщо ти скажеш мені прощай,
То в мить настане холод і
морози,
Невпинний,і холодний снігопад,
Пекучим вітром витре мої
сльози.
Якщо ти скажеш мені прощай,
То небо буде душу розривати,
Із сірими туманами прийде,
Пронизуючий біль мене обняти.
Якщо ти скажеш мені прощай,
То все замовкне!Світу вже
немає!
Я більше так не зможу,не живу,
Без тебе дихати не
хочу,відмовляюсь!
Якщо ти скажеш мені прощай,
То темр'ява в житті моїм
настане!
Благаю,ти кохай,лише кохай,
Бо я тебе кохать не перестану!
Надія Кишеня 7.11.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Холод
рук...
Відображення пропасті,
У душі,що снігами заметена,
Розбиваючи серце морозами,
Біль і зрада в душі переплетена.
Босоніж по розбитому дзеркалі,
Що душею колись називала,
Та поранена словом
розпеченим,
Ця душа вже її залишала.
Тихо друже,затихни спинися,
Біль нічим не можливо
спинити,
Лише серце так болісно б'ється,
Вже нічого не можна змінити.
Не зігріти вже рук моїх, пізно...
Я назавжди тебе залишаю,
Пам'ятай лиш одне вірний
друже,
Я його лиш одного кохаю.
Я заплачу ранковими росами,
Я туманами смуток розвію,
А ти вітре нагадуй про мене,
Лиш на тебе остання надія.
Ти розказуй йому як кохаю,
Стукай кожного ранку ввіконце,
І скажи,що я кожного ранку,
Цілуватиму променем сонця...
Надія Кишеня 16.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Моє серце
так важко
б'ється,
Я звикаю до тої болі...
А душа знову плаче,сміється,
Я мов в клітці,хоча наволі.
Знову холод,і дрож по тілу,
І душа відмовляється жити,
Я боялась цього,не хотіла,
Та приходиться в прірву
летіти...
Затуливши долонями очі...
Я не хочу так більше жити!
Непотрібна нікому вже більше,
Хочу назавжди цей світ
залишити!
Знаєш мамо? Так холодно
стало!
Зовсім я не навчилась жити,
І повітр'я стає так мало...
Хочу все назавжди залишити!
Знову біль цей пронизує душу,
Мамо!як я його кохаю!
Недовіра руйнує долі,
І назавжди кохання вбиває.
Не потрібно мені нічого,
Я втомилась,нема сил жити,
Мамо!як я його кохаю!
Мене ніхто не хоче зрозуміти...
Надія Кишеня 13.12.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Забирай моє небо, забирай
мою душу,
Всеодно не потрібно без тебе!
Не повинна я жити,не мушу,
Це життя вже для мене не
треба!
Забирай дні і ночі, нічого не
хочу!
Я не хочу... Тебе там немає,
Ти не знаєш як важко мені,
Як цей біль знов мене обіймає!
Забирай моє серце, мені вже не
треба!
Забирай усе те,що я маю!
Я не хочу жити без тебе!
Розумієш...?я просто кохаю!
Хтось назве
божевільною,знаю...
І нехай...всеодно,що говорять,
Я назавжди цю гордість
втрачаю,
Розумієш...?я просто кохаю!
Я втомилась,сил жити немає,
Я не хочу так більше, для чого?
Забирай це життя,я не можу...!
Я не знаю як жити без тебе,не
знаю!!!
Надія Кишеня 14.12.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Розправ свої
крила,і
просто лети,
Ти скоро досягнеш своєї мети,
Дивись я це небо під ноги
кладу,
Для тебе,коханий,для тебе
живу.
Омріяні далі,все ближче
дивись,
Під звуки кришталю, мені
усміхнись,
З тобою навіки лишаюся я,
Тепер я навіки, навіки твоя.
Дивись навіть зорі всміхаються
нам,
Для мене ти-щастя, тебе не
віддам!
Для мене ти-мрія,що дійсністю
стала,
Напевно це вперше я так
покохала!
Не бійся морозів, кохання зігріє,
Я хочу в цім полум'ї завжди
горіти,
Я буду себе дарувати для тебе,
Тобою одним хочу жити!
Подивись на це небо,воно нас
єднає,
Коли я від тебе далеко,
Я кохаю! Ти чуєш? Кохаю!
І без тебе мені так нелегко.
Засинай на руках моїх знову,
І коханням я душу зігрію,
Я живу лиш коханням до тебе,
Ти для мене,і щастя,і мрії.
Розпали цей вогонь,і я буду
горіти,
Буду вуст твоїх жадно
торкатись,
Буду жити лише я, для тебе,
Буду вічно тебе лиш кохати.
Надія Кишеня 12.01.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Я сплету тобі
ніжність з
світанків,
А за обрієм сонце сховаю,
І залишусь з тобою до ранку,
Й шепотітиму як я кохаю!
Я тобі подарую зорі,
Ми їх долею будемо звати,
Ти заснеш,а у моїх обіймах,
А я присягну тебе вічно кохати.
Ніч сховає нас десь далеко,
І мов свічі сіятимуть зорі,
А я буду тебе кохати,
Так задумана наша доля...
На світанку тебе розбуджу,
Й шепотітиму як я кохаю,
Цілуватиму ніжно вуста,
Щастя більшого в світі немає!
Ти для мене мов промінь
сонця,
Що так душу мою зігріває,
Я живу лиш для тебе й тобою,
Ну а більшого щастя немає...
Надія Кишеня 16.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
...ПЕСИМІСТИЧНЕ...
Розірвати би душу
навпіл,
Бо сил жити уже немає...
Стати тихо у краю прірви,
І ніхто більш мене не
згадає...
Як примара,всіма забута,
Не потрібна тепер нікому!
І немає назат дороги,
Вже ніколи не вернусь
додому.
Я ніхто, так було і буде!
І пора розірвати коло,
Я назавжди цей світ
залишу,
А мене не згадають ніколи.
Я втомилась,і сил немає,
Я не хочу так більше жити.
Лише серце в надії чекає,
І клянеться його любити.
Я не хочу сама лишатись,
А без нього життя немає,
Я залишу маленький
спогад,
Ці слова-Я ТЕБЕ КОХАЮ!!!!!
Надія Кишеня 29.03.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014