| Сторінки (2/150): | « | 1 2 | » |
завітрені вігвами осейджі,
запилені,
закурені, як люльки світу,
з яких довгими заходами сонця
палив…
мені б догоріти,
як фіміам чи ладан,
як тютюн ще диких прерій –
і зникнути,
стертись до кісток
у довгих каньйонах
на важких переїжджих
фургонах…
вожді куапо подають
при зустрічах рідких руку
і воду огненну
п’ють,
не проціджуючи…
я – пір’я у їхньому волоссі,
подих дощу на могилах предків;
я разом з ними бродив ріллею,
маїс висаджуючи –
називав його справжнім золотом;
зганяв табуни на зиму,
пив кумис перед вогнищем…
все шукав рівного тракту,
хоча б чумацького…
ти ж також, як бачу,
умієш втікати,
не розбираючи дороги!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644882
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2016
про що б не думав раб своїх поривів
і чим не гамував би пристрасть буднів,
які старішають, укрившись сивим пилом
брудних думок,
душа усе вбирає, наче губка -
і дощ, і сонця промінь,
навіть смог…
і грамів тридцяти уже доволі,
щоб з легкістю наповнить пляшку!
мріяв, закоркую -
і за давнім морським звичаєм
за борт відправлю,
і хвилі візьмуть
на замулені піною плечі
та й понесуть
до найближчого берега
далекої, нікому іще невідомої,
Атлантиди…
...де на піску телеграми
запізнілих замерзлих туристів,
які, ледь ступивши
на гарячий південний пісок,
уже поспішають додому,
де в дешевих ток-шоу,
у блакитному мерехтінні
розпродажі змучених душ…
де багатий вибір розтрат,
як у блендері,
в якому щоранку
ти готуєш комусь до сніданку
овочевий смузі…
де кохають по-справжньому,
тримають в напрузі
хрестоматійними поняттями
турецьких, англійських,
латиноамериканських
мильних авторів…
хоч одного б знайти
з Оклахоми…
я пам’ятаю:
ти дуже рідко замовляєш каву,
на відміну від мене…
ніби сон,
цей гарячий пісок,
що піщинами крупними
просипається крізь її пальці;
і подих спекотного вітру
куйовдить легенько
волосся,
яке з полону рвалося
туго заплетених кіс;
от і сонце її уласкавить –
у зеніті, та не обпікає –
леліє, обіймає…
до ніг її море сторожко
зганяє тендітні хвилі,
що підморгують
сонячними зайчиками,
гарячими…
в такому безмовному штилі
припливи стають колисковими…
тобі не здається часом,
що ми розмовляємо
різними мовами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644880
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2016
- чи я можу тебе кохати?
- так, - сказала вона мені.
- чи я можу з тобою бути?
- ні…
кинуті на вітер рештки розмов,
вирвані із тротуарних контекстів,
залишали у свідомості шрами;
втонув на газетних шпальтах,
але розмови не затихали
у похмільному болі –
знов і знов проривались
крізь шторми FM-діапазонів
хіпових радіостанцій…
бо знаєш: мені тебе обіцяли,
так, між іншим,
коли просили цигарку
у темний вечір на брудній зупинці;
клаксонами бавили
на зебрах повільних переходів
під червоні, зелені, жовті
рядки телефонних розмов;
надсилали телеграми,
віриш, на Новий рік
і кожний День народження…
я їм вірив, як самому собі –
прислухавсь до коридорних кроків,
у ванній приглушував музику,
на радіо замовляв спокійні мелодії –
чекав у двері стуку…
я все хотів запитати:
у тебе, як і у всіх, січуться
кінчики?
…могла б усі стіни затінені
освітити живими малюнками,
трохи дитячими,
банальними - з мультиків…
так, як я, у своїй шкаралупі
всі шпалери в її фотографії –
виглядає дивно і кострубато,
аж занадто маніакально,
але серце зігріте завжди
не тільки бразильською кавою –
і це навіть більшого варто!
…могла без упину кружляти
у танку в дешевім барі,
у клубі, на тротуарах –
я мріяв разом танцювати,
можливо, сходити в кіно
під хрускіт поп-корну з беконом
і бульбашки коли…
я міг її ідолом стати –
і нехай, що простакуватим! –
не іконою, бодай, плакатом:
в картатій сорочці осісти на дно
тротуарів,
клубів, кав'ярень, барів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2016
як свинець одиночного пострілу,
посланець із печерних часів,
переплавлений долетів,
хоч змінив траєкторію обрану,
доторкнувшись лише забобонами,
зрикошетив і стлів
на тілі; у світлі її берегів -
не маяк, а піддослідна станція
із живим кладовищем щурів,
які були таки необачними:
потонули у розрізі снів
в довгу ніч з четверга на п'ятницю…
так, свинець,
бо піддавсь переплавці
без зайвих питань звільнивсь
від опок кухонних комбайнів;
усміхнувсь і сказав:
«поїхали!» -
ціль-бо знайдено…
пролетів, поціляючи в «яблучко»,
із незмінною швидкістю
через сім мільярдів життів,
що завмерли вчорашніми опусами,
табличками статуй, погрудь,
заблукали жертовними капищами;
без паличок
і псів-поводирів
затихли у щемливих прокльонах
нічних жахів…
"бачиш велике місто
в панцирному павутинні,
але розтріскане?
тримається ніби рівно,
у мурашнику гомінкому
пускає коріння,
тіло своє примножуючи…
«…за минулу добу
народжено:
десять дочок
на одинадцять хлопчиків…» ̶
бути війні – врахуй! –
і надалі стріляй одиночними."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644607
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2016
ти - твій страх: жодна крапля спокою
не мі́ниться в блиску твоїх зіниць;
твій слух, він вихоплює з пісні прибою
лише викрики п'яних рушниць
на околицях, вилицях міста...
ти придушуєш погляд нічних ліхтарів,
в вузол скручуєш нитки вольфраму,
де примарна надія пускає в душі
свіжу кров застарілої рани
так невпевнено, хоч і навмисно...
ти - це страх, відповідно до ГОСТу,
ти до кола прикутий штрих-кодом -
і, як всі, що від посту до посту
власним транспортом, пішим ходом
пробираються, стомлені вкрай...
ти - твій шлях і нічого нового,
лиш мільярди натомлених спин
крок у крок, ніби йдуть замінованим
механічно, усі, як один,
у сміття перетворюють рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2016
цей світ - непричесаний, б'ється дощем
по ринвах розмішаний попелом,
як шум у крові риторичних питань,
спадає лавинами сонними...
цей світ - непричесаний, кроком вперед
руйнує кордони соплами
бездушних поривів космічних ракет
крізь бідність окремих народностей.
цей світ - непричесаний, кров'ю століть
кує автоматами рівності
з людей на останнім параді планет
під праведним знаком вічності
цей світ поховали корони царів
на біг-бордах, в потоках реклами...
ніхто не помітить крізь шум берегів
і дзвонів порив над церквами,
цей світ непричесаний: в тьмі ліхтарів
упевнено, взявши на спину
старанням Адама потомків-гріхів,
крокує бездумно у прірву...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644023
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2016
добудували врешті хмарочос,
щоб ополонку бить в склепінні неба -
чиєїсь правди схилене чоло
бажає вирватись із клітки,
хоч розуміє, що дарма,
що вже не треба!
добудували - й вудимо тепер
плотву, хоч кидали на сома,
живець, як ключ відімкнених дверей,
вже на поличці у вітальні,
вдома...
буремний світ на повідку у мрії -
"зотліти в космосі" -
то, власне, гарний привід
для жертви у одне людське життя:
добудувати хмарочос, щоб в ополонку
із клітки понаносити сміття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2016
що між нами? сліди доріг,
об які постирали підошви,
плями міст із піднятих мостів
і коробок бетонних порожніх;
скільки ранків із сонцем в обоймах
замість тисячі істинних слів
ми шукали єдине стороннє
у безмовності втрачених днів;
що сьогодні? мільярди зірок
з тисячами планет по орбітах,
де ще сотні невивчених мов,
на яких ми змогли б говорити
і стежки непрохідних маршрутів
по відновлених з пам'яті горах...
що між нами сьогодні, люба?
я не знаю - кохаю від вчора!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
рано чи пізно лиця зітруться з пам'яті
і довгі надвечірні тіні ранитимуть;
битимуться столовим кришталем
безликі пророки-наставники -
на фінішну пряму заповзатиму равликом,
заповзу - і рано чи пізно, знатиму,
ранку чекати чи вечора...
тіні в зенітах значаться
ледь помітними мазками-крапками...
і скільки у щасті радості!
скільки болю у правильних відповідях:
повідками короткими бавляться
всі, кого називав великими...
рано чи пізно усі закінчаться
фотони на сонячних ходиках -
остання вечірня зупинка:
на сходах вдавитися подивом...
так далеко чужими кривдами,
засоленими консервними ранами,
дійшли на колінах стежками мирними,
щоб знову лишитись безправними?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642315
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2016
й чого тим спогадам ятрити душу
цілунками, які засипав час
в бігу своєму невсипущому
від нас?
стягнути рани йодом нових зустрічей
в перипетіях необачних мелодрам,
а дні біжать, а ночі стиха мучать так -
то тут, то там...
отак, присівши на секунду стомлено,
змітаєш пил із стрімкого крила -
кохання стерлося останніми "любовями"
у прах
і тільки бавитись тонким, ледь видним, спомином,
теплом, що тліє ще в серцях,
життя іде, спливає з перешкодами
в її очах...
лишитись у повітряному замку,
в країні опівнічних мрій,
та зорі пересіяні старанно
у ній,
тому й бредемо різними шляхами,
хтось - напролом асфальтовим шосе,
хто - путівцем над темними проваллями...
хоч час іде,
невпинно, невблаганно і гаряче́,
не залишаючи і миті на спочинок,
застигну, монументом я неначе,
в хвилину,
коли її уста торкались невловимо
до моїх губ, жадаючи обіймів...
вітри з минулого у душу скам'янілу
закинуть
картини й чорно-білі фото,
де рватись на шматки іще не мусив.
чому ж то так розчулено і довго
ці спогади розкраюють нам душі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016
намисто з нескладних імен,
чаруючи бездонними очима,
трима на хвилях довгими ночима,
як сьоме коло пекла в день,
де пити бруд твоїх думок,
де слати поцілунки у конвертах!
ти розпечатуй в самоті,
в оцій палючій тишині
надішлеш відповідь в урок
пергаментом проспектів
мені.
цей шум вагонних переїздів:
"положення шлагбаумів - відкрито!"
я став зеленим кольором квазиту
твоїх очей із напівтемного під'їзду.
кричи мене, ім'ям моїм зовися,
безжально випали гарячим трафаретом
графіті на сумній стіні
це віддзеркалення моє в тобі.
невже ми ближче? хто кому скорився?
я - тінь твого буденного портрету
у тьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
а давай без "давай"... просто спробуємо
дочекатись трамваїв на коліях,
перекласти ельфійською можемо
Гаррі Поттера.
забредемо в кіно без запрошення
на місця поцілунків і солодощів -
наче клоуни, ніби збоченці,
зіллємося з оточенням...
і нехай викликають поліцію,
спецпідрозділи візьмуть в оточення,
на стовпах порозвішують лиця
наші у розшуку,
нам байдужі страхи з підозрами,
я плюс ти - важливіше, далебі,
я плюс ти - однозначно прострочене,
але ж алібі.
а давай без "давай", просто спробуємо
на зупинках трамвайних матриць
дочекатись останнього номеру
й закохатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
ще рік минув,
лишивши кілька нових шрамів,
на видноті лиш декілька скалок,
яким не зрадив:
дешева кава і сухе вино;
кондитерські дими червоних вулиць Амстердаму,
"фул-хаус" мрій і випитих пляшок...
життя іде вперед:
уїдливо роздмухують кадилом
старих дірок, а новії заплати
до зарплати
чекатимуть, виплачуючи борг...
цей новий фінт - усепланетна драма,
останній виграш ставкою на деко:
віддав платіж за щастя, а реклама
дарує акцію "любов у іпотеку"...
так, ніби просто бути
вже замало:
гарячим подихом в парах чаїв
індійських плато;
сорочки льоном на розпечених плечах...
так, ніби справжнім словом бути
в заметілі реклам,
якого ледь торкатимешся слухом,
викорчовуючи із мільярда мов
єдиний сенс многоголосості промов...
ти - книга, всупереч думкам пророків
за тисяч п'ять гусиних кроків
ще недочитана до змісту
лежиш між шафою і ліжком
в пилу...
сьогодні знов залишусь вдома,
спалю квиток в щасливий рік,
є ковдра, ліжко, кава, втома...
тебе немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016
листопадові тіні підточують тремтливий грудень -
все почалось спочатку:
нічного неба опівнічний студень
горить, як сірник, у полоні світанку,
примружений погляд бетонних шпаківень,
щемливе зітхання під'їздів,
грудневого ранку застуджений півень
горлає протягами з арок-проїздів...
запізнілий двірник пролетить на кометі
крізь фантомну поезію Рільке,
ще у ковдрах по тюрмах блукають скелети,
кожен ранок - розбитий будильник
летить шкереберть, догорає в ранковому сріблі
оксамитових снів вуаль,
то в тіні листопаду підточують сиві
кришталеві стовпи догрудневих людських сподівань...
ще б на мить зупинитись в бетонному колі
в хороводі безумних тижнів,
де життя по бездонним ковдрам,
де будильник не рушить тиші...
і змітає двірник з тротуарів швидкістю світла
марнотратні залишки мрій,
під мітлою його тишком-нишком
розбігаються сотні стихій,
що чекали теплішого сонця в радіаторах батарей,
на шпалери простим олівцем зорі,
але все ж не змінилось нічого і за сотню полярних ночей,
лиш розбиті будильники сонно щоранку злітали з петель...
листопадові тіні підточують тремтливий грудень-
все почалось спочатку!
мітла двірника, будильник розбитий застудою,
зачинені двері світанків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632239
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 29.12.2015
мутую по каналізаціям
у пошуках власного Сплінтера...
обставини вимагають із стаєра
перетворитись на спринтера,
набрати масу, зробити зачіску,
вивчити нарешті французьку,
якщо в Париж на побачення,
в імідж додати розпусти...
а я серце віддам за дешево,
задарма, обміняю бартером,
на очей твоїх пізнє мереживо
опівнічно смарагдове...
ще надто дитина, щоб бути дорослим
і надто дорослий, щоб гратись у піжмурки,
як Бетмен шукаю на звалищах Готему -
хоч можу буть з'їденим! - дівчину-кішку!
відмовляюсь від ласки,
проїжджаючи мимо каси...
обплутую павутинням срібним
краватки, лапсердак і маску -
нудить від карнавалів,
Попелюшок з очима безбарвними -
Білосніжка з отруєним яблуком
вабить мене!!!
мутую по каналізаціям,
дешеві кеди, в Париж плацкартом...
обставини вимагають смарагди
провідниці програти у карти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015
доторкайся до нього з ніжністю,
щоранку кава у ліжко,
шепочи щось надійне на вушко -
"перепрошую..."
перемішуй з шаленими вітрами,
на крилах носи, щоночі, щоосені,
картатою ковдрою перед телевізором
рятуй від холоду...
щастя плекають з молоду,
вигулюють чистим повітрям -
будь із ним надзвичайно казковою,
він стане вірним,
пусти його спрагле тіло
тліном-бродом щасливого світлого,
що з життям було одноголосно
вибране...
ти стомилась його розлуками,
за очима нудилась сірими:
гарно так, що разом, але все-таки
залишились обоє вільними...
ти радій, бо от твоїх рук
і руками твоїми зцілений,
одійшов од буденності мук -
щасливий!
і ти щаслива, це не важко,
але, повір, так важливо:
просто бути, літати безкрилими
по одному маршруту
один одному днями сивими
пакувать парашюти...
таки важко брести життям,
кроком вільним в самотність закутим,
ти обрала його навмання
із гурту,
тож торкайся до нього з ніжністю
й він колись зрозуміє, що варто
перестать існувать одиничним
і навчитись нарешті кохати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
так багато людей
навколо,
що легше мовчати...
в коло
стати...
хтось переріже розмову -
очі додолу -
помітить
здивований:
була ж вільна каса!
як образа,
знайомство
з прокурором...
попереду чужі спини
і ззаду,
слів замало...
впало
серце, як решта в кишеню,
зсипалось в жменю...
дістало!
мав би бути з тобою,
чи за спиною
тінню
твоєю!
але, ніби ТТ дулом,
до кола
прикутий,
як всі...
це, звичайно, не має
значення...
побачення
в черзі крайнім
у розпорядку денному...
де ти є?
у чиємусь
щоденнику!
до побачення!
скільки кроків
чи скільки кіл?
спокій
через добрий десяток тіл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
ідемо гуляти?
на сорочці твоїй картатій
розтавим крапки над "і",
як фігурки у білих халатах
однієї із партій Каспарова...
розкрутимо в чартах хіти,
заїжджені midi-формати -
ми стали занадто пихатими,
щоб чути себе в МР-3...
вітражні, у колі бетонних гратів,
до здвоєнних "шісток" козирні тузи,
ідем навмання, щоб лише доторкатись
в неоновім світлі руки...
топчи мене тишею мегаполісу,
печаллю топчи передмість!
коли і вдвох виглядаєм самотніми,
яким же я був колись?..
сьогодні моє відображення блякне
у плямах масних калюж
на фоні твого
серця майже асфальтного...
як переляканий кроками вуж,
звиваюсь в туге кільце,
а вітер кидає словами обшарпаними
в моє зашаріле лице...
ми програли цю партію шахову
прохололому світлу вітрин,
хоч і стали ми одинаковими,
ти лишилась одна, я - один...
глянь, бредемо душевно поранені,
ніби й разом, та кожен своїм
маршрутом з китайського
GPS-навігатору...
ескалатором - вгору,
а сходами - вниз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015
афішуй,
віршуй мене на електричних стовпах
з понеділка по п'яну п'ятницю
час пішов невпопад -
тік-так, тік-так -
назад...
на Бродвеї
привідчинено двері
і в шпаринах впритул
блондинок стріляють брюнетки,
помаду лишаючи на курках...
приходь, заваримо чаю,
приправимо вчорашнім космосом
і спогади наші м'ятні
залишимо знов під ковдрою,
де те́пло,
де можна з ліхтариком
полювати на зорі
затамованим подихом...
мовчиш -
і ховаєш очі, як завше...
кричиш -
і ховаєш очі...
афішуй мене, клей "моментом",
перейдімо нарешті на "ти"!
так, я буду поп-корн,
а ти?
як завжди, не придбала квитки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
я уже не боюсь
і ховатись не маю причини
за диван -
у мереживах павутиння,
у сміттєвому кошику,
де зіграв з домовим у нулики,
а загублені хрестики поховав
по причинним куткам,
вже не холодно...
я уже не боюсь
і точно змовчав би,
якби заклеїти рота,
але кавова гуща і карти Таро
пророкують: щасливим - зарплату,
а мені у мовчанні
хай тягнуться дні, мов мед з молоком,
в чеканні... нудотно і довго...
занадто "печалька",
як кремовий торт із десертним вином...
але я не боюсь...
щоб лишити себе насолоди,
увесь посуд побив на скалки
на минулого літа початку,
лише склянки сухі на згадку,
лише шторми морські на пам'ять,
лише шрами в душі
на вічність...
лишив - і розклав по-порядку!
не боюся я більше,
жалкую:
коли все по законах Феншую,
чи знайдуться знайомі лиця,
чи лишаться сліди на піску,
якщо все-таки ти залишишся,
а я піду?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015
здрастуй, осінь під Ніно Катамадзе
і кохання по Маяковському...
кава в пластику одноразовому
і - хоч холодно! - тане морозиво...
я зійшов не на тому вокзалі,
спаливсь на "стоп-крані",
насіння лузав в газетку
(якогось міста
занотовані вісті)
і, врешті став трафаретом:
мене прикладають до тіла,
у більшості ледь уміло,
але не менш відверто
мої компостують білети
(пом'яті у жмені,
забуті в бездонних кишенях)...
а в мене джаз нетривалих станцій,
а в мене блюз осінньої ночі...
сто разів за сто днів прокидатись
одиноким...
крок у осінь - вагонні протяги,
що рахують зустрічні потяги...
мене точно внесуть на мапу,
і на повід, як дивну мавпу,
продадуть на дешеві кадри
(у весільному фотоальбомі
з редактором хтось у змові) -
листопадові мандри...
так беруть у облогу перони
переповнені смутком вагони...
просто осінь під Ніно Катамадзе,
а рефлекція точно з Бродського:
я лишусь на самотній станціїї,
щоб свого дочекатись порожнього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
зима...
іней у пасмах волосся,
губи, як вікна, у скотчі,
а тобі так хотілось вина!
десь на денці схололого бару
в темній пляшці
"французька вдова"...
вже так пізно, щоб докричатись,
лише шепотом босих ніг-
ми з тобою умієм прощатись
без тепла!-
із вітальні маршрут за поріг...
твоїх доторків випита хіть
ще за місяць до першої зустрічі,
ще у неводах тисячоліть,
що чекав на запльованій кухні я,
де навчився без тебе снідати-
тости з джемом, дешевий коньяк-
щось не так?
у обіднє вписав меню:
ціанід, а на друге- миш'як...
головне зрозумів: не кричати,
коли змушує час відпускати,
коли в мороці дня у кімнаті
чорна діра...
така довга полярна ніч,
завірюхою пасма з пліч,
що зі мною уже віч-на-віч,
я навчився без тебе вечеряти,
але, нині я буду відвертим,
у вікно виглядаю уперто
до темна...
у самотній до стону вітальні
щодня на краєчку стола
два келихи твого вина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618099
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.11.2015
уже і сни чомусь позбавлені пороків...
так тихо, лише за спиною
вічная весна невичавлена-
в соковитискач
іще можливо влити ароматів
перших маків-
й не так уже лякає сивина,
ковток- і в пекло до самого дна
впаде під натиском осіннього вина
моя душа...
чортам привіт з дешевих перегонів!
в осліплених огарком самогонним
очах
пливуть провулки, вулиці, проспекти-
судомний страх-
набір із паралельних
проходів, переходів, перешкод...
куди не глянь... у відзеркаленні проекцій
розрекламованих в депресії думок!
таке життя, старий,
така, на жаль, любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617872
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.11.2015
примхливому морю думок
у розрізі п'яних стихій
по вінця накрапало смутку:
в порожньому трюмі розмов
пророки ідуть в проститутки!
гудки, голоси, причитання -
мовчання!
натужно сопуть буксири,
на рейд відправляючи з самого рання
нові кораблі - нові обіцяння!
і тонуть в стихійних пороках,
і, бавлячись штучними грозами,
буксири зігріті китайками
замінюють новими тросами...
так важко лишитись живим,
не вкритись іржою
брехливих відпливів
тонучи у твані на самому дні
краіни безмовних буксирів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600251
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2015
мене п'янить її духмяна кава,
закутавшись у ковдру на балконі,
я роздивляюся її смішні світи...
"скажи, чого ще хоче Стейсі?"
я рук тепло виловлюю губами
з ментолового диму цигарок...
"що буде далі?"
далі буде ранок
із дзенькотом пустих пляшок...
ти перестанеш вірити у чудо,
у подарунки світанкових снів,
як тільки в філіжанці кави
помітиш дно...
і на збирання лише дві секунди -
у теплій ковдрі кроки за балкон...
"залишся, Стейсі",
голуби дзьоби збивають
об зачинене вікно...
мене п'янить її духмяна кава
і зводить з розуму її шалений світ -
вона іде, а я хапаюся руками
за ковдру у зачиненім вікні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
як запахне весною в землянці,
й чай із гілля смородиновим духом
розігріє змерзлі душі,
на яких заокеанський Клаус
малював дивоквіти,
ти приїдеш додому в аксельбантах...
"розкажи!"- прошепочуть стіни...
і до сонця потягнуть стебла
з непророщеного зерна діти,
а тобі б веселитись, брате,
танцювати на дружніх могилах
переможну щасливу дригу,
то чим пахнуть твої аксельбанти?..
"розкажи!"- прошепочуть сльози...
журавлі повертають в пенати
кошики плетені - порожні!-
пролітають траурним маршем
над опустілими селами...
агов, поправ свої аксельбанти
й розкажи по чім нині
пуд чорноморської солі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2015
спи спокійно
у прицілі моєї \"сайги\"
три війни
на чотири набої...
сама знаєш, що в твоїй крові!
сама чуєш, що в твоїй мові!
ти кричиш уві сні
і тіні шепочуть злорадно,
нещадно...
спи спокійно,
весна на твоєму плечі
мій подих втамує тюльпаном...
закінчиться вранішній бій
зозулею на \"курантах\"
і ти, прокидаючись зранку,
із червоно-чорним бантом
торкнешся мого чола...
мій піт, моя кров і туга
розвіються куполом цирку...
ми з тобою не були в театрі,
ми не випили неба сповна,
ти так любиш відкриті фіранки-
мене тішить моя \"сайга\"...
сама знаєш, що в моїй крові,
сама знаєш, що в моїй мові...
і прийдуть, і приїдуть до петель...
і закінчуть петлею в дрова,
лиш тобі в сні приходить з єлеєм
земля...
нова...
спи спокійно, моя туга,
перетягнута патронташем
і своїм, і чужим, і \"нашим\"
твої слова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547423
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2014
прийди і приголуб
присмаком останнього світанку...
не плач- усе в порядку!!!
цей постріл - лиш свинець на згадку
про тих, хто потонув...
усі мовчатимуть і далі
"хвала Крішні, хвала Халі..."
як вода...
хтось скаже:"Дедал літав,
а син його падав"-
це просто слова!!!
ла-ла-ла!!!
ла-ла-ла!!!
СЛОВА!!!
не плач - сьогодні зранку
я співав на дулі танку...
молитву...
хоч і не вірю в твого бога,
але, якщо стріляє зброя,
то вже напевно!!!
Амінь... Амінь... Амінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547418
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2014
я заснув при відкритім вікні
й сніг торкавсь незахищені плечі -
не танув...
завірюхою плеканих мрій
замітав ледь помітні сліди
війни на моєму обличчі...
тане сутінком в ковдрі
відчай...
зустрічайте у ріднім дворі
розчароване щастя,
в розцяцькованім образі
блазня!!!
завтра свято загляне в фіранку,
але сніг не розтане до ранку,
сивий сніг, що накрив сплячі плечі,
став золою дешевого вибуху...
з-під ялинки гіркі цукерки
залипають роти патокою
від зайчика...
я і в рік новий, мабуть, спатиму
при відкритім вікні
на двори золяні
з воронками!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547102
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2014
молімось, браття!
до холодної землі припадемо чолом,
на колінах обновим заплати -
в порожнечу в душі
шоколадний патрон,
як процент і без того малої зарплати!
молімось, браття!
копаймо могили до мозолів сердечних ран...
під цей траурний гімн "ПТН ПНХ"
мені пам'ятник ставлять
на газоні зеленому поля -
снайпер здуру не проб'є пенальті!
на-на-на! на-на-на!
руки в небо, конвой на приціл!
і в мішок зарекламлену голову,
щоб відчути в самому кінці
запах крові, грошей і гонору!
мені б просто питної води!
молімось, браття!
вклонімось, браття!
9.09.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523572
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2014
новий час - нові мантри
у світлі холодного сонця!
мати
на порозі чекає бійця,
а метелики тануть в огні!
до землі
прилягає колосся,
до ворожої правди землі!
по-новому лягають борозни
темні ниви розпушено
танками,
поросли переорані злаками
вороння!
нові мантри -
не завжди нове життя!
5.09.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2014
і на небі він був...
хоч до смерті боявсь висоти,
зачіплявсь за хмарки,
лелечиним ключем
відчиняючи стомлений місяць -
він до нього найнявсь в чабани,
простирадлом вигулювать зорі...
стрілки мчать у сліпому колі...
і у пеклі він був...
хоч до смерті боявся землі,
просто в карти програв Сатані
й мав крутити з зорі й до зорі
непокірним чортам хвости
від вогню по-під ліжком ховаючись...
мчать невпинно, злорадно всміхаючись...
і в воді не тонув...
хоч і плавав не гірше сокири,
заміж взяв вперекір Нептуну
нереїду з очима синіми,
як циган умикнув
на упряжці з морськими кониками
в теплій ванній...
до дзвону будильника...
13.08.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
візьміть
мій останній кредит на весну -
і перепро́дайте його запро́данцям
за свої кровні тридцять два
мідяка...
переплавте,
введіть у вени
соком шаленим
останнього дня проліска...
а землю, утоптану у асфальт
військовим начищеним чоботом,
прорива калиновий листок...
... помирають проліски
у гарячому подиху спалених міст,
відраховуючи "аміні",
дихають ладаном...
і нині, і прісна, і во вєкі вєков
материнська сльоза,
удовина любов
на ваги із сталевими сейфами...
над калиною в смутку сивин
похилився розпачливо дуб,
в землю грішну посіявши жолуді...
в день останній
в прицілах - проліски
тужно в протягах
совають головами...
9.08.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517306
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2014
а смерть - ластів'ячим хвостом
в передчасному щемі дощу -
літає так низько...
у відзеркаленні гарячих вітрин
манекени в розірваних лахах
надсилають в малі номери
пусті повідомлення...
на хвилях середніх частот
під градом металобрухтовим
нанизані на флагман війни
танцюють гарячі вітри...
...сподіватись не марно
у ритмі сепаратистського танго...
колесами злизані рейки...
важких ваговозів сум кидає іскрами...
у відлунні бетонних споруд
сновигає вже програний куш -
кроком руш!
крізь свист і розбиті шибки,
плювком із союз-патефону
диригентом розписано партії...
...відбивайте у кольорі "хакі"
ритми сепаратистського танго...
"за сльози не купиш набоїв,
за віру - питної води...
крокуйте, народи, крізь стогін
велінням сліпої руки..."
манекени в гарячих вітринах-
де так низько літає смерть!-
повідками короткими бавляться,
відбиваючи ламаний ритм...
сепаратистського танго...
25.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2014
я завантажив демо-версію любові -
і ось у крові,
десь на рівні патологій,
як вірус, біль!
конем троянським зжер
моїх думок-фантазій перспективу;
по групі крові цикл переливання,
вино й дешевий шоколад -
іду на лад!
без крапельниць й фізичних розчинів
натрудженим диханням поліклінік
вливаю нову дозу сподівання...
сімейним лікарем прописано екстракт
валеріани...
тринадцять швів на рвані рани...
і от, від півночі до персонального обходу,
по довгим коридорам власних нервів,
каламучу воду...
мені уже й не так воно болить...
все буде добре!
проводжають до дороги,
хустинкою навіюють прощання,
так, ніби я прийшов в останнє...
а шви знімать?..
...прошить програмний антивірус...
23.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014
я маю право бути расистом,
якщо дружина моя під ліжком
притискає дитину до грудей,
коли дім мій обпалено вибухом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2014
***
скажи мені, Стейсі, чому я боюся цих стін,
що вростають у спину холодним проваллям підвалу?
у чому їх суть: у бажанні провалу,
що стікає краплинами поту з цеглин?
не тремти - ти тримаєш рево́львер,
учепившись за гак манікюром…
о, Стейсі, не зраджуй собі!
натисни!
у моїй голові одночасно мільярди думок,
наче мухи дзижчать, розбиваючи мізки об скло;
переляканий бог
отупіло поставив на кін, все що мав –
і програв
на останньому місці автобуса…
я повільно втрачаю свідомість
в жерлі темному кулевипльову,
на губах моїх уст твоїх мед
вже змішався із збройною змазкою…
знаю, Стейсі,
що слів моїх черги із горючого крику «максима»
не потрапили в ціль,
осіклися об каски невідомих бійців,
переплавились в жертву напів-братьських могил…
ти пробач, не знайшов я прицільних калібрів,
щоб відмітитись в серці твоїм!..
ось і все покаяння,
не чекай молитов і прощень, я втомився блукати в підвалах…
натискай, люба Стейсі, убивши вагання…
може, це ще кохання!
18.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2014
не спати!
до ранку благають гармати
в замуштрованій тиші
холодних наметів...
у вугільному сні
обнімають дітей автомати,
по-ротвейлерськи мертвою хваткою,
молять: не спати!
брат на брата
за сусідського поля
дрібний колосок,
за пліснявий зчерствілий суржик!
обнімають дітей автомати...
і у пустку волають гармати...
прошу, брате,
сьогодні не спати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511582
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2014
дерев'яна душа у зарубках сокирою часу
на запльований кахель стіни
проектує думки...
чорним скотчем американських жахів
губи заклеєно -
це кіно під солоний покорн її сліз,
мемуари самотньої гейші
на сувоях радянських шпалер...
її очі ввібрали стихію
штормового набату морів...
все в порядку - на стільчику в ванній
"корвалол" для розбитих сердець:
ПВА і соснова стружка,
наждак і тремтливий лобзик,
набір для випалу душ...
на протязі в коридорі майстерні
у банці просохла туш...
на розписаний графіті пірс
висипає піском слова...
може, й досить сьогодні плакати,
пензлем сум розпікати по дереву...
торочити нитки за Мойрами,
намагаючись трендовий вив'язати...
ніч і так штормова до чортиків,
нащо липову душу склеювати?
14.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
чомусь з тобою ми лиш паралелі
без точки стику у однім житті...
у натовпі гудучих постових
твій змах руки лишився непоміченим...
легеньку сукенку в спекотному тремтінні
у боковому відзеркаленні на склі
жартівника Ерота срібні стріли
вкрадуть собі...
і далі знов - в неонових рекламах дні
маршруток різних, що розвозять по роботах...
...ти - чай зелений, суші й авокадо,
я - мертва кава у хлорованій воді...
... життя не скінчиться в бджолиному рою
від протягу у випадковому видінні -
я знов в строю...
лише завіс вечірні сиві тіні,
крізь млявий сон на стомленім вікні
розчаруванням дихають в фіранку
і до опівночі вишукують в мені...
... чому ж з тобою ми лиш паралелі
без точки стику в одній площині?
03.07.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
лисохвості з то́нучого корабля,
втікаючи, подали пропозицію
і в останній момент вона
чорноротими чайками прийнята -
одноголосно, в першому ж читанні! -
лишити цих трьох в порту!
і швейцаром забуто у мить
про квитки, що тріпочуть під шурхіт кишень,
про розпатланий поспіх
на шаховій дошці таксиста...
вся команда, від штурмана й кока
до салаг із відром у руках,
тиче з палуби дулі,
ефективні відзнаки прощання...
перша злісно-отруйним плювком
освятила подальший їх шлях...
і здригнувся гидливо моряк -
сім вітрів його матері в гузно! -
бо від нього по правому борту
спрут, за якір чіпляючись боком,
у чорнильнім болоті сховав
стрілку компасу...
а судно́ уже стало на курс...
в небі очі сумні втопивши,
друга руки згребла у молитві -
блимнув в даль і заснув маяк...
добрий знак...
і принижені чайки від голоду
відтинають ванто́м пусті голови...
корабель у імлі ватерлінії...
суд пацючий у повному складі,
як творіння сліпого творця,
по воді, у сльозах умиваючись,
в руки третьої б'ється в прощенні...
божий суд й того ж бога молебень
біля ніг її сіллю розтрушується...
заплива за пунктир горизонту
й у невинності снів штормових
судно айсберг стріча поцілунком,
холодним...
у порту пахне морем і часом
з барів лине прокуреним басом,
як "Титанік" відплив,
залишивши лиш трьох пасажирів...
б'ється скло і тече п'яна кров,
а на березі, за́ руки взявшись,
ждуть нових відпливних кораблів
пані Втрачена Віра,
пані Вме́рла Надія
і мадам "все ще буде в порядку"
Любов...
29.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
усі сміються, бо пора:
і друзі, й недруги, і просто перехожі,
з авоськами йдучи у магазин -
і тільки я, крізь сміх,
топлю у випарах дешевого "пального"
гріх!
учора я кохання вбив...
убив ту мить,
що сонце вранішнє стрічає поцілунком
з росою змішаним ще сонних теплих нив;
моє кохання, -
стогін вітру в дротах монтажних
електричних снів -
його учора я похоронив...
...ні стомлених роботою чинуш,
безслівних співчуваючих близьких;
ні сліз, ні плачу, ні відпівів святих отців -
я був один! -
не ставив пам'ятник під оркестровий спів
(ба, навіть, хилого хреста не ставив!),
ніхто борщу у переддень не розігрів
й за упокій не випито і грама! -
я так хотів...
...тепер лиш сміх,
прихований, із-за спини,
заточкою щасливих минулих днів
у зону серця...
29.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508617
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2014
розкажіть, де той сивий старий,
котрий нам під бандуру співав?
я не чув ще відвертіших мрій,
що молитвами, що молитвами,
так спадали із зморщених уст!
чорний блиск, наче громом униз,
наче спалахом блискавки з неба -
я - живий!
кава з пластику вже не гаряча,
але ще обпіка гіркотою бразильских полів;
дзвін монет, запах слів,
гул важких дорогезних машин
перемішано із сподіванням...
перший лист, що зжовтів і упав на бруківку...
перший... наче куля від пострілу вбивці!
я - живий?
місто спить, обіпершись мостами...
це - прелюдія слави:
ця бандура і цей посивілий з роками
та недопалком вибитий з снів!
той, що небо тримає своїми руками,
своїм пострілом правду змінив!
я - живий...
23.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508341
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2014
коли я дивлюся на неї,
квіткових вінків перецвіття
у світлі комети Галея
пливуть у світанкових росах,
пробуджені з сну солов'ями,
щоб знову ожить в її косах.
коли я дивлюся на неї,
то зорі стають, ніби ближче
і в темному літньому небі
суцвіття метеоритів
спадають з легким шелестінням
до серця мойого орбіти.
і як же цього не боятись?
орбіта не є еліптичною -
й без упину буде змагатись,
надати нові привілеї!
весь всесвіт кива розуміюче,
коли я дивлюся на неї!
24.04 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508339
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2014
***
дурні стають у чергу за розумом,
мудрі несуть гроші архангелам -
і черги розтуть з чорного входу,
а ми стоїмо, регочучи,
по-під дорогою п'яними:
гроші пропито й розум пропито!
ми сміємось над ангелами!
ми лежимо під дорогою,
нам дурні із доброти душевної
мідяки останні кидають на чорні долоні -
на пляшку вже майже зібрано!
мене - розп'ято, його - розп'ято:
п'яні, бо дурні, мудрі, бо п'яні!
над нами паруються ангели...
10.06.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
***
любов...
...на перше шпальто модного журналу
відлунням подиху між чотирьох розбитих стін
в обставленних останнім писком моди
кімнат-квартир...
...стривожене зітхання на ранок призабутих порноснів,
втонула у дешевому вині
кардіограма з роздрукованим мереживом
зотлілих мрій...
...розтріляна фашистом Афродіти під звук фанфар,
бо продано талан за кілька посмішок путани;
ці самоти прикриті сміхом рани -
дар?
...на перше шпальто всі фото-відео,
всі ціни на ескорт-апартаменти,
квитанції за суд на аліменти -
примружене всерозуміюче питання:
...невже в останнє?..
...яке "останнє" - це ж любов?..
24.09.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Дивлюсь на вас, на ваші крила,
Вогонь в очах, запал лихий,
Орнаменти душі на тілі -
Ривки заблуканих надій.
Останні дні, як сни останні,
Вивчають, б'ють самотнім псом,
А ви, що тонете у твані,
Як лом, ідете на пролом!
Моїм богам не йметься віра,
Епіліпсичний і глухий
Хотів знайти порозуміння,
А, ні, зустрів чужих богів!
Ніяких Буд, ніяких Рама -
Ідилія порожніх мрій -
Коли ж базікати з богами,
А по житті іти коли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508006
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.06.2014
зігнувшись у три погибелі, несу каміння
з долини на Голгофу,
стираючи в кров плечі, скручуючи у вузол нерви,
несу каміння - дорогу мощу!
зношую останню сорочку, стьобану лляними стрічками,
потом своїм кривавим стежку зрошую -
не ростуть квіти, не гудуть у них бджоли...
тиша навкруг - і в душі тиша...
понурі зустрічні гуки, тіні бліді у пітьмі,
схудалими своїми обличчями перелякано лупають:
Голгофа стрічає Ницого, Голгофа стрічає Вірного,
по пояс уже оголеного стрічає Голодного...
росте хрест, кам'яний і холодний;
вранці омитий росою, звечора - потом,
підпускає до себе сонно...
і плутає думки до рання, а в горлі пересохшому
розірваною струною дзвенькає подих...
приїхали святі у біле вбрані; довгі бороди почесуючи,
дивляться, щось у душах своїх відмічаючи -
я лежу: мені уже байдуже, чи стрілятимуть, чи, може, вішатись...
надумали! відправляють до Сізіфа...
зігнувшись у три погибелі, несу каміння
з Голгофи у долину,
стираючи у кров руки, ломом дорогу розмощую -
завтра приїдуть бульдозери!..
13.06.2011р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2014
нуль-п'ять-один-три-чотири,
номер і кнопка виклику -
серце моє на шматки...
гудки...
тисячі метрів кабелю,
тисячі метрів надій
і лише подих у слухавці...
мрій...
мільйони "алло" на проводі,
мільйони людських мерехтінь -
один абонент мовчатиме -
мій...
і сумом між дум навіяно,
посіяно - й знов переорано,
вдивляюсь в контакт душі...
ні!..
можлива помилка при з'єднанні
і просто дійде з запізненням
до неї моє "алло"...
алло!!!
тисячі метрів кабелю,
мільйони людських мерехтінь,
десятки "алло, на проводі" -
лиш мій абонент німий!
30.10.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507873
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2014
на покинутих рейках
серед бур'́янів і полину,
на покинутих рейках життя...
на зотлілих стежках
пролечу журавлиним клином,
на зотлілих стежках буття...
в захаращених снах
серед слів і бездушних рядків,
в захаращених снах, я знаю,
для грішної своєї душі
я знайду іще безліч шляхів -
для грішної моєї душі! - до раю!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014