| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ми доживемо до вчора.
Зійдемо героями з усіх перепон.
До старості із вогнем в очах.
Проти критики і сумніву.
За для впевненості й ….
На моїм запясті твоя доля.
Моя ж доля десь блукає.
Часто путаючись в сітці для ловлі риби.
Доля як риба.
Треба йти без жалю, холодно і сильно.
Так, твоя доля зі мною, поруч.
Хоча Ти так так не вважаєш.
Наш контакт навряд впишуть в книги з історії.
Але можливо туди попаде наш союз.
Наші дії навряд приємно сприйме церква.
Але нас не засудить Бог.
Ми два судна які пливуть разом,
І якщо їх розділити
Вони все ж так будуть плисти
Але вже з менш приємним багажем на балубі.
Можливо за рік цього не зрозуміти.
Але після життя.
Бути близькими пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
І розбили любовні ми кайдани.
Від часу час живем у самоті.
Ніколи не загоються ті рани.
Ніколи більше брід не перейти.
І не дізнаємось ніколи ми святого.
Любов із двох.
З одного її нема.
Так розтоптали від тривоги.
вірні до болі ті серця.
Колись нас всіх зламає недовіра.
Вона як камінь на душі.
Як крик і плач благання :\"вір же\"!
Як ніж у спину: -тобі? Ні!...
Так час від часу ми помираєм.
Залишивши всі сили за вікном.
Здавалося розумні .
Та не вірим, більше не вірим на пролом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014