| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Як важко в цьому світі жить.
Як важко вірити й любить.
Як важко нам скривати почуття,
В яких немає доброго кінця
Та задля щастя тих людей,
Зберігши спокій їх сімей,
Ти з свого серця камінь зробиш.
Щоб крок за кроком, в нікуди,
Позакривались всі ходи,
Які до твого серця йшли.
І з посмішкою на устах,
Ти розпочав тяжкий свій шлях.
Зажавши серце у тиски,
Зібравши волю в кулаки,
Ти мусиш через це пройти.
Пройти зневагу, смуток й біль
Щоб в ході всіх оцих подій,
Лишився спогад тих щасливих днів,
Коли розпахнута душа,
Хотіла щастя і тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Як тихо віє вітер в полонинині,
Як сонце зранку мило розцвіта,
Так і любов у душу мою увійшла
Ввійшла і ніжно так сказала,
«Тепер я тут і я твоя»,
Присіла - ніжно обійняла,
І Серце тихо розірвала,
Навколішки поставивши мене.
Відчувши силу, неземної благодаті,
Я слів не міг похожих підібрати,
Щоб відчуття ось ці, словами передати.
Та все ж попробую я це, хоч якось описати.
В житті буває це лишень єдиний раз,
Коли торкнувшись благодаті,
Ти серце чуєш, як воно,
Немов у тебе тільки зажило.
І подих твій, стає все далі важче!
Неначе все твоє життя у казці.
І хочеш ти злетіти в небеса,
Щоб повністю відчути це життя.
Та розумієш ти - що це лишень бруньки,
Яким ще треба зацвісти.
І страх заповнює тебе,
Що буде, як воно все зацвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Пройшов вже час, і біль я ту забув.
Загоїлась рана від лихого.
Лиш шрам лишився в місці тому
Як перепона світу злому.
І так живу, не знаючи любові,
Не маючи надії ні на що,
Без віри в когось, без мети.
Без спокою в душі, лишень думки.
Думки, й одні і ті ж питання:
Як вірити й любить, навчитись знову?
Як світло в темряву пустить,
Щоб заново цю душу оновить.
Та ненароком, замічаю,
що поруч з шрамом тим,
є сенс мого життя - моє дитя,
і розумію - треба йти ще далі,
шукати істину і віру у житті.
Бо знаю, віра – це велика сила,
Яка зуміє шрами ті закрить.
Лиш Богу серце повністю відкривши,
Ти зможеш щось в житті змінить.
І жить без страху і без болі,
Без відчуття озлоби тої,
Яка з’їдає всім серця.
Лиш тільки зараз,
починається життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
Ми разом йшли з тобою під вінець,
Де дали клятву Богу, непорушну,
Де душі об’єдналися в одне,
Де свідки були незворушні.
Ми так надіялись прожить,
Земне життя в любові,
Щоб разом нам на старість літ,
Віддати шану, Богу.
Та видно думав так один,
Бо другий, зрікся свого слова.
Він тихо, мирно так пустив,
В своє життя лихого.
І біль відчув я неземну,
Душа розрізана на двоє,
Де мали бути тільки я і ти,
Став третій – найманець лихого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014
Біжать роки, летять десятиліття
Не в силі нам їх зупинить.
Яка ж у нас повинна бути сила,
Щоб час цей, разом нам прожить.
Прожити в радості, в любові
І так до скону наших літ.
Зважать на те, що в нас є діти,
Яких ще треба научить.
Пройшли роки, і слід життя, вже
видно на обличчі, та серце вже не
взмозі бить.
Та лиш в очах ще не погасло,
Те почуття, що сяйвом в нас горить
Прийшов наш час,
І можна помирати,
І не жаліти ні за що,
Ми ж пронесли та зберегли
Все то, що нам дароване було.
Тепер все ясно і прозоро
А навкруги лише любов.
Ось так і виглядає небо,
Де поміж двох іде любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014