| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Я кожного ранку, встаючи спросоння,
Шукаю тебе, де ти є?
Нема на підлозі, стільці, підвіконні,
Без тебе - все сіре, сумне…
Куди ж ти подівся, куди ти пропав?
І як же тебе віднайти,
Шукав я у спальні, у ванні шукав,
А може на кухню піти?
Вернися до мене, і не покидай,
Я ноги зітру в порошок,
Але віднайду тебе, ти так і знай
Мій милий, мій другий…носок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614865
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.10.2015
И грянул гром, и небеса, что солнце раньше
Лучи дарили - нынче плачут,
Так отчего, скажите, неспокойно,
И непонятно как-то… больно…
И остается лишь, на краткий миг,
Закрыв глаза, увидеть тень,
Услышать день, что начинается с небес.
И чувством охватившим все заполнить.
Воспоминаниями жить и помнить...
Ты был когда-то молодым,
Но жизнь – не более чем сон,
Не более чем миг, что озаряет,
Не всегда… других людей, их судьбы,
День... он не начнется никогда,
И ночь, она не кончится вовек,
Пропащий ты, пропало все…
Ты просто дух – не человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614628
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.10.2015
Зачем ты тянешь взор пустой,
К небесной выси?
Что хочешь ты увидеть там?
О чем ты мыслишь?
Все те же сны с тобой всегда.
Твои виденья,
Тебе даруют радость встреч
И торжество забвенья.
Зачем живешь, зачем ты любишь,
С какою целью,
Любимое тобою губишь,
Огнем живым по акварельи?
Зачем картину жизни странной
Ты покрывешь серой краской?
Зачем на каждый миг желанный
Глядишь с опаской?
Зачем же так, как будто вечен,
Живешь ты каждый день земной?
Зачем, скажи, зачем на плечи
Заботы ложишь ты горой?
Зачем же гордость во спасенье?
Зачем боишься потерять
Все то, что есть в твоем владенье?
И как, скажи, тебя понять?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596958
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.07.2015
Я вірю, палко, як дитина,
Я бачив це, тому я знаю.
Душа людська не більше, ніж пилина.
У вічності безмежнім краю.
І мрії людські то є прах,
Все губиться у тім краю.
Немає злості, радості...лиш страх.
Що я на самоті згнию.
Безмовна тиша, пустота,
Там вічна темрява панує.
Там зрячих губить сліпота.
Німі кричать, а їх не чують.
Ти забуваєш там себе,
Ти більш ніхто, ніщо, нізвідки.
Тікати нікуди, бо там,
Все навкруги лиш пастка, клітка.
Ти хочеш плакати, однак,
Не вистачає сліз солоних,
Ти в пастці вічності, ти раб.
Ти не врятуєшся з полону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588587
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.06.2015
Ты думала, что знаешь,
О нет, уверенна была.
Что смысл уловила тайный,
Истолковав мои слова.
О чем, о чем, позволь спросить.
О чем ты думала, скажи.
Когда средь душ людей бессильных,
Рискнула упрекнуть меня во лжи?
Ты не тревожилась о чувствах,
А также брошенных словах.
Что двигало тобой, скажи мне:
Гордыня, ненависть иль страх.
Молчишь...смеёшься...понимаешь...
И все же ты кривишь душой.
Ты только объясни мне как же, как же
Могу я быть сейчас с тобой?
Ведь если гордость - преступление,
То добродетель есть смиренье,
А если гордость - добродетель,
То я - ничтожное творенье.
Ведь преклоняясь пред тобой,
Я так и не нашёл ответ.
Я брошен всеми, даже той
Что даровала свет.
В сырой темнице, на коленях.
Я о прощенье помолю.
Что в жертву жизнь свою принёс.
За ту, которую люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576772
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2015
Ми вмираємо тілом,
Та душа не вмирає.
Чистим світлом стаємо
У небесному раю.
Недостатньо набоїв
І зброї добротної,
Ми призвані горем
І небесною сотнею.
Наша пісня жива,
Без упину лине,
І лунають слова:
"Слава Україні!"
Наша воля незламна -
Геть усі поторочі!
Лиш погляньте як славно
Вода камінь точить.
Не пройти супостату
По нашій єдиній,
Непорочній і чистій
Неньці Вкраїні!
Ми поляжемо тілом
І живою стіною
Ми стоятимем поки
Не станем водою.
І маленькі потічки
Сотні тисяч, мільйони,
Увіллються у річку
І зметуть перепони.
І потушать багаття
Війни в Україні,
Об'єднаймося, браття,
І навіки єдині
Проженемо недолю,
Потім горе і лихо,
Ми здобудемо волю,
Буде легше дихать.
І прийде весна,
І не буде смутку,
І мале дитя
Буде дути в дудку.
Ми будемо жити,
У вишневім цвіті.
Матері щасливі
І веселі діти.
І щасливі люде,
Разом, бо єдині.
Мир і спокій буде
В рідній Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562864
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.02.2015
Я бачив смерть з вікна кімнати,
Вона, беззуба, шкірилась до мене.
І я, відчувши біль утрати,
Побачив кров, що капала із вени.
Із тихим стогоном я на коліна опустивсь,
Приклав зап'ясток до чола...
З дверей на мене хтось дивився,
Що за примара то була?
В нічній сорочці, коси чорні,
В очах - байдужість, сум, печаль...
І я відчув - вона до себе горне,
А ще відчув під серцем сталь.
Враз спалах світла - більш нічого.
З нізвідкіль лине музика в усюди.
І тихий спокій огорта,
І ходять тіні, наче люди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512895
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.07.2014
Мы все умрем когда-нибудь,
Но суть не в этом.
Я в те мгновенья, что остались жить, хочу сказать:
Была ты тьмой, была ты светом.
Но жизнь уйдет, ее уж не вернуть.
И листья желтые вдруг упадут с рассветом.
И грусть и радость - все уйдет,
И осень, что была когда-то летом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512873
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.07.2014
Прокинувшись з самого ранку,
Побачу криваву завісу в вікні.
Стрічатиме земля світанок,
Співатимуть пташки: бентежні й гучні.
Хтось тихо постука у двері,
Розіб'ються думи вщерть,
Безрадісна, тиха й печальна
За дверима стоятиме смерть.
Без єдиного звуку чи слова,
Я Богу молитву складу.
Помолюся тихенько і знову
В напівсон-небуття пропаду.
Як прокинуся,- буде вже вечір,
Знов співатимуть пташки в саду.
І прийде розуміння, та пізно,
Я його у душі не знайду.
Заточу гострий ніж ще гостріше
І щосили у груди всаджу...
Заридають печально трембіти...
Ви не гайте на мертвих часу.
І простіть усі хто як зможе,
А не зможете-не простіть.
Чи хтось зрозуміти може
Мить печалі, безрадісну мить?
Не сумуйте за мною, не треба.
Я у вічному краю весни.
І навіки, закривши повіки,
Бачу гарні і радісні сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Как можешь ты цвести снаружи,
Когда у самого дерьмо внутри,
Когда в твоей душе лишь стужа,
И сердце уж не тикает, смотри...
Как можешь ты дышать спокойно,
Когда кругом бушует пламя,
Когда ж ты скажешь: "Все, довольно!"
И революции поднимешь знамя?
Как можешь ты смотреть вот так,
Смотреть, не видя...тьма кругом,
Очнись, восстань, узри, мой брат,
Иди, вперед, борись со злом.
Подумай, что ты детям скажешь,
Не всем дано прожить в покое век,
Ты с песней на губах в могилу ляжешь,
Ведь ты не скот, ты человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512111
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.07.2014
Я розучився вже, мабуть, писати,
Бо не спада на думку жодна рима,
Куди поділась муза та, крилата,
Що поруч повсякчас була, незрима.
Де іронічний той смішок, скажіть,
Що в голові моїй, коли беру перо.
І як зловити невловиму мить,
Коли щось зле перемага добро.
Куди непевність всю подіти,
Стосовно милозвучних слів,
Що не бажають у рядках сидіти,
Як спогади туманні після снів.
Де взяти ківш того добра,
Що "таланом" в народі зветься,
Де ту знайти, що має два крила,
Лиш ту, з якою серце дужче б'ється.
І як збагнути незбагненне,
Незрозуміле зрозуміть.
І як зловити ту шалену,
Протиріччями сповнену мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014