| Сторінки (3/285): | « | 1 2 3 | » |
Маленькі пінгвіни зіткнулись у танці,
медведики радо проснулися вранці.
Щасливо з пінгвінами граються в звірів,
нема для них днів: буденних та сірих.
Купаються в водах, літають по небу,
радіють і вірять, що так воно треба.
Життя ж то одне й потрібно радіти,
а не за компютером довго сидіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573420
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.04.2015
Я люблю проводити час в тишині, де можна зосередитись, помріяти, насолодитись тим, що ніхто не заважає. Люблю цю іскру в тишині, яка дає тобі поштовх на нові ідеї, креативні сформування та поміркувати над тим, що вже було. Теплий і запашний ромашковий чай, смачні тістечка на тарілці і ти зі своїми ідеями і баченням на одиниці.
Люблю тишину через те, що ти чуєш себе, свої душевні прохання, віддаляєшся від цього світу і заглиблюєшся у свій, кращий. Самотність підсилює це бажання і стає якось тепло. З легкістю розмовляєш з своїм внутрішнім "Я" і дізнаєшся щось нове. Твій погляд злегка доторкається холодного вікна, де красивим малюнком розкинувся світ і розумієш, що ти живий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569808
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Крихти світла впали на книгу,
яка своїм древом чарує усе.
Потрібно набратись могутньої сили,
щоб око помітило вміння дрібне.
Пошарпана книга. Порвана навпіл,
вона все ж приносить своє єство.
На декілька збутих й віддалених стадій
не скаже, як видно і як то було.
Око віддачу свою їй приносить
книга гортає свої сторінки.
Маг у куточку почовгав і просить,
щоб древо знання показало думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569574
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2015
Тебе вже не побачу і більше не відчую,
як радісно ти бігаєш у полі.
Душевний крик, люблю тебе й сумую,
і всі мої шляхи по суті кволі.
Вже рік пройшов, а ти ще не вернувся.
Ну де ти там блукаєш в темноті?
Ти повернись. Я радісним проснуся
і пригощу смачним й не будемо самі.
Я так тебе чекаю і хочу обійняти
відчути твій порив, як ти летиш до неба.
Сльози на очах та починаю я страждати
і ти вже у раю, можливо то так треба?
Без тебе так погано, я сам уже не свій,
мабуть я приєднаюся до тебе зовсім скоро.
Я так тебе любив, люблю ти вже повір,
та серце не витримує, хворіє, воно кволе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568502
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2015
Він дивився на світ своїми очима,
душа в нього щира, а в усмішці сила.
Дотик тендітний, та подих морозний
ледве живий і ходить безбожно.
Постійно мовчить, бо боїться сказати
не хоче щоб рідні почали страждати.
Відчувалися постріли і вибухи з гір,
крики жінок доносились з сіл.
Діти маленькі тікали й ховались,
не встигли вони з усіма попрощатись.
Андрій все стояв і дивився у даль.
Душа похолола й на серці скрижаль,
а так хоче знову, щоб мирно настало,
щоб світ піднімався й щоб все розквітало.
Зустрівшись зі злом опустив він курок
і тисячі пуль полетіли в вісок.
Падали велетні, як сіно покошене
життя в них немов, як чобіт поношене.
Немав він вже наміру бігти, як миша
хоче, щоб місто заповнила тиша.
Згадав про дружину, про доньку та сина
побіг він вперед сміючись мов дитина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566929
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.03.2015
Людина народжується в самотності. Навіть якщо її оточують люди і вона проживає захоплюючий цикл життя, це нічого не змінює. Вона відчуває відчуженість і її душа пустує...
Та настане момент, коли їй прийдеться вирушити в довготривалу подорож, щоб пізнати себе. Та є одна проблема в цій подорожі. Це білет в один кінец...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566643
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.03.2015
Він сидів на криші
й дивився в небуття.
Чекав свого моменту,
щоб радісне життя
поринуло у простір
з пригодами на серці
весь світ, як на долоні
і ще думки не стерті.
Та звідки не візьмись
до нього підлітає
малесенький кульочок
і щось собі прохає,
щоб став для нього другом
та не покинув швидко,
і радісно відчув він,
що ще живе красиво.
І прилетівши ближче
він примостився зручно
та більш не падав нижче
й було йому не нудно.
Вони сиділи двоє
й дивилися на небо,
як вогники танцюють,
бо жити якось треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561852
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2015
Її руки тремтіли та вона не здавалась,
жити із болем вона намагалась.
Страждання в очах і рана на серці
спогади в пам*яті довго вже стерті.
Альбом їй приносив краплину життя,
забула усе і можливо й ім*я.
Духом всесильна і дивиться прямо
і йде лиш вперед оминаючи ями.
Знов запалає вогонь у хатині
зберемося всі і будете щасливі.
Пишаюся нею. Найкраща бабуся.
В думках і на серці за Вас я молюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561364
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.02.2015
-Чому ти тут?- питає він у неї.
-Бо ще жива,- і голос ледь лунав
Й закривши за собою двері.
Пішла у даль і він її гукав.
-Куди ти йдеш?- питає він невпинно.
-Туди, де щастя повен дім.
-І думаєш це все красиво?
Вона рахує цифри 5 6 7.
-Тебе я зрозуміти вже не можу.
-Пора нам вже давно прощатись.
-Мабуть тобі ті цифри допоможуть.
Він вистрілив і не буде страхатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
43 4 7
Задзвенів у небі грім.
50 02 1
Заблукав у лісі син.
9 8 104
Щоб щасливі люди жили.
3 12 101
Закрутився в далі млин.
740 502
Дружно, щоб жила сім'я.
1500 06
Заховай свою ти злість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560387
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2015
"Клаптик з життя"
Я люблю вечір. Я люблю цей момент, коли можна спостерігати за містом у повній тишині. Воно таке крихітне але дуже красиве. Ліхтарі освітлюють місця, світло від машин утворює цілий вир мазків, неначе пензлик танцює вальс. Легкий вітер обнімає твоє обличчя. Так і хочеться стрибнути вниз і щоб він тебе зловив та поніс у даль. Бути вільним немов птах.
Вечір, це момент, коли ти можеш бути самим собою, де не потрібно грати роль. Час, де можна розібратись в собі, зібратись з думками та вибрати шлях, по якому піти. Легенька музика зігріває душу і ти спостерігаєш за містом, стоячи на багатоповерхівці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557701
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Легкий вітерець розвіває волосся,
неначе у полі шепоче колосся.
Ти посміхаєшся сонцю в обличчя
неначе богиня, немов ти цариця.
Очі твої запалали бажанням
вмить зникла біль. Зникло й страждання.
Плаття красиве неначе в жар-птиці,
а сльози цілюща вода із криниці.
Ти вільна людина й щасливою будь
можливо в дорозі збагнеш свою суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015
Ходи до мене, обійму,
та ніжно приголублю.
Тобі скажу я, що люблю
й ніколи не загублю.
Твоя душа мов соловей
літає та співає.
В душі у мене почуття,
й тобі скажу кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2015
Життя, це річ, яка шукає нас,
а наші помилки, то злети та падіння.
Ніхто так ще не знає, що вибрати в цей раз,
а попіл із думок, то сирість та тремтіння.
Життя, це річ, яка єднає всіх,
якою б не була, загроза чи провалля.
І чітко чутно, як лунає сміх,
і радісно від сонця б'є кохання.
Ти маєш жити, бо життя одне,
та ти ніколи, не втрачай надію.
І вдосконалюй ти в житті себе,
щоб дав собі слова, "Я зможу, я в це вірю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Привіт тобі мій друже,
чому ти тут блукаєш?
Можливо побратимів
для себе ти шукаєш?
Збираєшся в похід?
Мій дорогий кульочок...
і ти дивися там,
не відірви шматочок.
І вітер підіймати
буде тебе все вище
та трішечки кусати
і ти не падай нижче.
Були вже тут до тебе
кульочки, ще й які.
Та всі вони паршиві
а ти лети, живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548418
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.01.2015
Він біг крізь ліс, він біг крізь муки.
Наздоганяла сутність зла.
І по горі літали круки.
Котрі скелетів накрива.
Він біг крізь жаль, він біг повз страх.
І за плечима море крові.
І бачив, як існує жах.
Куди пірнає знову й знову.
Він біг все дальше, біг мов пес.
Наздоганяла сутність зла.
Хрипучий крик почувся десь.
Можливо він повстане з сна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2014
Обдумано рука його папером вже гуляє,
тональності в роботі очима він шукає.
Давиться на спектр різних кольорів,
щоб віднайти їх швиденько він зумів.
Витирає зайві він лінії рисунка,
шукає всі можливі цікавості малюнка.
Пальцями він ніжно пензлика тримає
фарбами династії роботу покриває.
Різнобарв'я фарб дарує красоту,
присвячує мистецтву історію свою.
Його роботи гарні в олійній красоті,
художником він мріє, стати у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536683
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.11.2014
Світ очима грає в казку
й просинаючись від ласки
все віддасть, щоб цілий світ
існував достатньо літ.
Кольори чудні наразі
відрізняються лиш в масі
там і тінь, мазок і світло
все немов від сонця гріто.
Дощ пускає свої сльози,
замерзає при морозі
казку нам чудну дарує
більш ніхто з нас не сумує.
Вечір грається вогнями
та з спорідними душами
бачим все, що нас тримає
і нажаль не відпускає.
По при це живемо в світі,
де нема чому радіти,
все ж лишається надія
у яку я сильно вірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Крізь штори б'ється сонце
зігріте лиш собою
пронизує віконце
і будучи сумною.
Ти дивишся у дзеркало
і думаєш про щастя
проте це лиш ілюзія
загублена династія.
Твої чудові руки
торкаються до фруктів
і миєш під водою їх...
чекаючи дарунків від...
Кохання свого вірного,
проте його немає ще
тому це буде мрія лиш
де стрімко до небес ти мчиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Твій силует виринає з пітьми,
корчені рожі по суті страшні.
Крила розправлені вище у небо,
більше ненависті з тебе не треба.
Ти йдеш помалу тримаючи зброю,
обляпана повністю й одяг весь в крові.
Погляд зі злістю вдивляється в мене,
крила розправлені зникли у небі.
Ти підійшла й зупинилася близько,
я ще не падав по суті так низько.
Зброя твоя пронзила живіт.
Проте я вже мертвий багато цих літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Твої шляхи, для мене не відомі,
і я тримаю револьвер у скроні.
Один постріл і мене не стане,
хто за доньокою тоді догляне?
Твою сигарету викинув подалі,
а твій погляд ще стоїть в печалі.
Досі стоїть револьвер у скроні,
а в душі я чую крики болі.
Ти занедбала моє й її життя,
коли алкоголем з легка попива.
Легенький вінець на могилі твоїй...
Дощ. Вітер...та погляд сумний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Ось рік уже пройшов.
Як тебе не стало.
І смуток надійшов.
Та щастя вже пропало.
Вже рік, як ти в могилі.
Тихенько спочиваєш.
І бачиш сни красиві.
Й виходу шукаєш.
Я більше не побачу.
Як ти виляв хвостом.
Щодня постійно плачу.
Боротись треба з злом.
Вже більше не відчую.
Твоє тепло та радість.
Мій друже я сумую.
Та відчуваю важкість.
Ти більше не зустрінеш.
Мене біля порогу.
Ніколи не зрадієш
Коли скажу "До дому!"
Ти так любив життя.
І брав усе що можеш.
Ти думав це все гра.
І брав усе що хочеш.
Ніколи не забуду.
Походи, річку, поле.
Радів приходам люду.
А зараз тільки горе.
Як твої вірні очі.
Вдивлялися у світ
Як ти любив що ночі.
Пірнати смішно в сніг.
І в кращому ти світі.
Я вірю в це наразі.
Нема чому радіти.
Та треба йти все далі.
І хочу я так знову.
Відчути твою шерсть.
Погратися з тобою.
Проте настала смерть.
Тебе вже не вернеш.
І я це розумію.
Та ти в серцях живеш.
Допоки в тебе вірим.
Я люблю тебе друже.
І буду пам'ятати.
Коричневий мій друже
Й завжди буду чекати.
18.10.2013 - Твоя смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531301
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.10.2014
Стільки питань виникає в голові, що тобі приходиться їх глушити. Так хочеш взятись за корінь але боїшся не того, що чи вийде, а боїшся наслідків. Музика лунає, підсилюючи вушні динаміки. Твої очі бігають по всіх кутових точках аудиторії, намагаючись щось віднайти. Краєм вуха чуєш, як заграла сигналізація в машині, як гомін музики перекрикуєтсья з постійним говорінням однокурсників, котрі тебі вже в'їлись у пам'ять. Легенько вдихаєш і видихиєш повітря, яке напарфумлене різним запахом фарб.
Закриваєш очі. Що я бачу? Нічого...темнота...порожнеча. Мої думки чисті неначе безкрайний океан. Поринаєш у мрії на хвилинку щоб відчути хто ти є..але тут все рветься коли двері із гуркотом закриваються. Очі швидко розплющуються і твій погляд переводиться на тільки що зайшовших одногрупників. Забувши про них, ти знову заглиблюєшся в ту атмосферу, яка тебе оточує. Музика закінчилась. Пауза. Кінець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529444
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Відкрив я очі...
і що я бачу перед себе?
Гм. Цікаво. А чи мені то треба?
Кігті є і погляд досі пильний
Слава Богу я живий так вільний
Та закрию очі далі
Щоб не бачити ці грані
ці моменти, ці страждання
й ці життєві спотикання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Для чого він живе, і сам цього не знає.
І що йому робити, цього не відчуває.
Хоч вітер з ним ще радо, в повітря підіймає.
Зате Кульочок наш, у хованки не грає.
І здогадавшись радо, що йому робити.
Потрібно все ж життю, як не як радіти.
І геть забувши все, як буде він страждати.
Хочеться йому, по світу мандрувати.
Я дав йому життя, щоб він його відчув.
Свободу й незалежність, він в собі здобув.
І не важливо хто це, Кульочок чи людина.
Нам треба жити разом, життя у нас єдине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529209
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2014
Для чого ми живемо?
Щоб потім помирати?
Де логіка твоя?
І що ти будеш мати?
Для чого нам радіти?
Якщо в кінці помремо?
Для чого поясни мені
для чого ми живемо?
Яка у світі роль?
Та що будемо мати?
Ти хочеш щоб ми жили?
Якщо й будем страждати?
Нема твоєї суті.
А що ж тобі потрібно?
І де тут твоє "Слухай"?
Та що вже нам робити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529205
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2014
Ледь було відчутно, звуки її каблуків...
шуршання фольги, від цукерок, що взяла зі столу.
І в коридорі пронісся її сумний спів...
вона йшла помалу, стававши на мокру підлогу.
Життя їй приносило нові й цікаві завдання...
де треба їй було розвитись допоки жива.
А кожен порив, це було для неї змагання...
і йшовши вперед, була вже безстрашна вона.
Для неї історія тільки бере десь початок...
яка ще немає, свого запального кінця.
Вставала тоді, як буде надходити ранок...
і тільки й робила, що вірила в те що жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529052
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2014
Очі дивляться в природу.
І ти бачиш її вроду.
Видно, як усе пожовкло.
Ще й на дворі холод, мокро.
Як дитинство пригадаєш.
"По калюжах ти стрибаєш"
В гору листя підкидаєш.
Радо з друзями гуляєш.
Осінь це чудна пора.
Всюди барва забира.
І малює все на світі.
Щоб раділи малі діти.
Там десь сонечко проб'ється.
Пара радо посміхнеться.
Візьмеш в руки чашку чаю.
Скажеш їй "Тебе кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528668
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2014
Я налию тобі бокал вина.
Щоб ти відчула смак зповна.
Щоб запах цей забився в голові.
І щоб згадала спогади сумні.
Мені не треба слів твоїх брехливих.
І а ні фраз, дурних та нечестивих.
Та хочу я, щоб знала ти одне.
Що вчинки всі твої, поправді це дурне.
І цей бокал отрути, з напоєм в середині.
Вже зробить своє діло і ти будеш не винна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528664
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.10.2014
Я все дивилася на тебе.
Як твоя постать йшла у даль.
І щоб живим вернувся, треба!
Та моє серце вже крижаль.
Хоч ти пішов й тебе не видно.
Та я надію не втрачаю.
І я в душі могутня й сильна.
Та знай, що в дома я чекаю.
І небо ще стоїть мертвяче.
Солдати йдуть у бій кривавий.
Та поле бою вже не зряче.
І світ мені, не є ще знаний.
Я вірю в те, що ти вернешся.
Мій любий брат! Рідненька кров.
Надіюся, що з боєм ти проб'єшся.
І радо я побачу тебе знов.
І хочу я пірнути вже в обійми.
Та радісно відчути теплоту.
Я в тебе вірю й залишайся сильним.
Мій рідний брате. Я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Сидиш на парі. Гнітюча атмосфера. З боків давлять стіни. Однокурсники інколи нервують. Хочеться на чомусь зосередитись, але не можеш, бо зі сторін з*являються звуки, які явно чути не хотілося б. Музика глушить непотрібні звуки, але й інколи може бути зайвою. Лампочка на стелі дразнить тебе своїм світлотіньовим блиманням. В думки лізуть питання, на які не маєш відповідей. Хочеться за щось взятись, але немає впевненості, що тобі це вдастья. Пари такі нікчемні.
Єдине, що може врятувати, це перехід з одного корпусу в інший. Холодний вітер проходить крізь твоє тіло, мурашки бігають по шкірі, а десь позаду тебе, ледве зігріває сонце. Твій погляд прикутий до обпалого жовто-гарячого листочка. Вітер окутує твоє обличчя, люди, які тіні то зникають, то виринають із за провулка, а ноги ведуть вперед, минаючи при цьому перешкоди. Холодний подих вітру розкуйовджує твоє волосся і ти прислухаєшся до музики, котру так гучно чути в твоїх навушниках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527555
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Краплі.дощу.
По.вікнах.стікають.
І.зразу.думки.
Відгадки.шукають.
Заплакані.очі.
Й.палкий.поцілунок.
І.вечером.зорі.
Нестримний.дарунок.
Зігріті.серця.
Й.краплини.дощу.
Гітара.на.плечах.
Та.пісню.сумну.
Гратиму.я.
Мій.птах.сизокрилий.
Відамсь.почуттям.
Хоч.вже.і.змарнілий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2014
Цифровий вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Кожен день переживаю нову історію свого життя, але чомусь ця історія повторюється, неначе програваючу плівку заїло і не відпускає. На деяких моментах зависає та тримає в собі. Бачиш одні й ті самі лиця, від яких уже тошнить. Чуєш голоси, котрі в'їдаються у пам'ять, робиш вчинки які уже робив і нічого вони не дають.
Музичний програвач зависає на початку мелодії. Шепіт у вухах не дає спокою, а оточуючі люди грають в німе, чорно-біле кіно. Специфічні статуї, неначе в жахіттях, вдивляються в твою душу котра в мить похолола, миготіння ліхтарів пронизує своїм сяйвом до кісток, а темнота самотності окутує тебе чимось незвіданим. Волосся ширшавить ніжна жіноча рука, від якої стає тепло на душі і бігають кількатонні мурашки по шкірі.
Нажаль це відчуття моментальне. Клаптик зігріву зник і знову темнота тебе тягне до себе. Постановка з предметів здається як цирк, без живих рухів та дій. Німе кіно, а так хочеться чогось живого, з різними барвами та усмішкою в середині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526276
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.09.2014
Дощ по вікнах.
Помалу сповзає.
На тебе самотній.
Я в дома чекаю..
І хочу відчути.
Затишок світла.
Побачити знову.
Де усмішка гріта.
А дощ все змиває.
Й вікно запотівше.
І моя душа
Все вище взлетівши
Мети досягає.
І вільною стала.
На тебе чекає.
Та дощ омиває.
Не бійся торкнутись.
Створено для тебе.
Потрібно все ж проснутись.
Кохання це від мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2014
Твої слова, я хочу чути знову.
І дотик свій, даруєш ти мені.
Та щирість наша без страху та болю.
І захист я дарую вже тобі.
А кожен день проведений з тобою.
Це все що треба у житті моїм.
Не треба так, похнюпитись журбою.
І кожен день не буде так сумним.
Моя любов відкриє таємниці.
Загрію я, тебе своїм вогнем.
І доброта моя наповнена в криниці.
Та поцілунок під ясним дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2014
Сльози набігли на очі.
В руках ти тримаєш собаку.
На могилу приходиш щоночі.
І ховається місто в тумані.
На руках вже видніються рани.
І з легка червоніє ще кров.
Ще й дорога веде у оману.
Сльози рвуться з середини знов.
На могилу приходиш щомиті.
І росказуєш теплі слова.
Та нажаль він їх не почує.
Стає вільна собача душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525847
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 25.09.2014
Пробач мене за твою смерть
пробач за те що не вберіг.
Я знаю, я поганим був
у тобі холод, в тобі сніг.
Ти вибач, що кричав на тебе,
я лиш хотів добра тобі.
ти виростав, ставав міцнішим
та дарував добро мені.
Не знаю, що робити зараз,
тебе немає на цім світі.
куди мені іти не знаю
не можу я уже радіти.
Так важко вірити що ти
не гавкнеш нам, коли прийдем
і більше не побачу я
як було добре нам усім.
Ти вибач друже, що так сталось
і знаю ти це не почуєш
пробач мені за все погане
тебе нема і ти не чуєш.
Так хочу знову доторкнутись
відчути теплоту твою
радіти тому що ти є
Як сильно я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
"Не відпускай мене, благаю"
"Не бійся, я тебе тримаю"
"Під нам прірва, мені страшно"
"Тобі холодно та важко"
І він тримав її за руку.
Над ними вже літали круки.
Вона висіла в небутті.
Та ці мости такі хибкі.
І день вже надходив під вечір.
Так швидко впали їхні речі.
А ліс здавався ще страшнішим.
І міст ставав ще більш хиткішим.
"Не відпускай мене, благаю"
"Не бійся, я тебе тримаю"
Проте не втрималися троси.
Упали двоє. Страх та сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Мені не потрібно нічого казати.
Не маю бажання я чути твій спів.
Більше не буду тебе я кохати.
Все що сказати тобі я зумів.
Мобільний твій номер безсумніву витру.
Твої всі листи я зі злістю спалю.
Залізу на дах і \"Вільний!\"я крикну.
Все йде по новій, я тут, я живу.
Почну все з початку й тебе не згадаю.
І сум мій не буде на спогади лізти.
Більш моє серце ти точно не скраєш.
Майбутнє відкрите й потрібно вже бігти.
Не гляну назад і не впаду до низу.
А тільки вперед я ітиму з мечем.
В мені тільки впевненість, радість та віра.
Друзі єдині підхоплять плечем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Капітан із матросом піднімалися вище у гору.
Небо ще було чорняве без світла та хмарне.
Пройшли вже цей шлях який сповнений болем.
Навколо каміння та рухатись марно.
І ось перед ними зявилась всевишня фортеця.
Нікого небуло та тільки двері дубові.
Напис з металу був міцно стертий.
Двері в тілах, які сповнені свіжої крові.
Зі злістю й ненавистю рушили прямо у двері.
Капітан та матрос із силою стукнули їх.
Відкрились із гуркотом та розтрощились у сфері.
Пронісся по замку примарний й пронизливий сміх.
Скарби завиднілись в далі цього жаху людського.
Побіг капітан дивлячись лишень в перед себе.
Не було йому вже нічого страшного.
Примари повстали та виникли з неба.
Матрос ще стояв, проте він був не живий.
Душу забрали у нього примари трикляті.
"Боже!Матросе!Що я з тобою зробив?
"Треба пошвидше із замку самому збігати".
Забравши з собою в дорогу трикляті скарби.
Почав капітан наш помалу з фортеці тікати.
Дорогою він дав собі слово" Живи"
Свою шаблю почав він собі діставати
Душі примарні взлетіли й пішли у атаку.
Міцний капітан був хоробрий й завзятий вояка.
Примари наносили смутку жахливості й краху.
Його моряки піднялися із пуху та праху.
Замок триклятий поринув в епічні руїни.
І острів вглибився у світлі й небесні краї.
Та втік капітан і направився в порт Надії.
Пронісся ще сміх та зник у примарній пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
З землі піднімались повсталі мерці.
Просинались зі склепів воєнні скелети.
Були також і завзяті старці.
В руках лишень зброя, а значить валети.
Капітан і матрос стоячи на ногах.
Дивились в густий і прозорий туман.
Міцно тримали шаблі у руках.
В далі завиднівся гнійний отаман.
Пішли всі у наступ, махаючи шаблею.
Ворог димився, аж з пекла піднятий.
Святити їм треба священною краплею.
Шаблі, щоб нечисть та погань здолати.
Скелети все сунули й сунули з пекла.
Мерці йшли помалу зі злістю в очах.
Між ними зарухалась битва запекла.
І щоб не лунало прокляття в ночах.
Знесилені й впавші моряк з капітаном.
Рухались дальше крізь орди скелетів.
Мерцям даючи все більшу оману.
Побачили дальше скелетів жокеїв.
Махаючи в ліво, то в право шаблями.
Летіли у сторони руки та ноги.
Так важко й правдиво зібратись думками.
Видніються з черепа диявольські роги.
Погода на острові смутна та темна.
Немає ні світла, а ні надії.
Пробратись вперед, як не як їм треба
Рвучи всі закони, легенди й повір*я.
Вони пробирались крізь сморід затятий.
З останнього подиху рухались дальше.
Душі мертвяцькі помалу линяли.
Колись це все зникне і стане всім краще.
Дійшовши у гору та глянувши вище.
Побачили замок та кілька хребців.
Встряхнулися трохи й забули що нижче.
Де повно скелетів й голодних мерців.
І рушили дальше, до замку страшного.
Зібрали всю волю в свої кулаки.
Трималися разом, не страшно нічого.
Поринули в темряву, згадки й думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523036
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2014
Кораблі в повітрі плавають не втішно.
Розкидані уламки по цілих небесах.
З боку вигляють ці пазли якось смішно.
Таке лиш може статись у спогадах чи снах.
Наш капітан валяється ні мертвий, ні живий.
Навколо лишень трупи, матросів у полоски.
Один єдиний парубок у погляді застиг.
І їм потрібно вірити! Ще залишилось трошки!
"Не бійтесь капітане, ми дійдемо до цілі"
"І ми так не здамося, даю вам чесне слово"
"Раз прилетіти ми, до цих країв зуміли"
"Та дійдемо вперед і віруючи у Бога"
На цих словах матрос, взяв в руки капітана.
І рушив у портал, який виднівсь спереду.
Та зникли в невідомсті, хоч цей портал омана.
Наш капітан ще знав, своє піратське кредо.
Зійшовши на таємний та загадковий острів.
Піднявся наш матрос із капітаном вверх.
Це був триклятий острів, навколо трупи й кості.
І тут відчувся попіл, і тут відчулась смерть.
Поклавши капітана на землю вже холодну,
та сівши поряд з ним й схилившись в правий бік.
Відчув матрос всесильну й безмежну тягу сонну.
Закрив помалу очі та втомлено приліг.
І тут почувся вибух й каміння задригнулось.
Ці вибухи потужні із силою стихій.
Та швидко капітан і наш матрос проснулись.
Та взяли свою силу і рушили у бій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2014
І капітан стоїть і дивиться навколо
Та краєвид здається вже не тим
Йому у слід пролазить біль і жало
Та все болить, що світ бува черствим.
Матроси стали і наказу вже чекають
Хоч ворог їх з боями засипає
А він стоїть та правди незнаходить
Її нема і шанс далеко вже втікає
І ворог суне що є сили всюди
Та намагається, наш корабель бомбити
Вже виникає запитання, люди.
Куди нам вже діватися? Що уже робити?
Та капітан тримає, шаблю вище всього.
І його посмішка втіляє всім надію.
Усі матроси підуть, проти капітана злого.
Та промовляють слово, чисте слово "Вірю".
"Усім підняти паруса, ледащі запотівші!"
"А чи готові ви, битися за волю?"
"Ми з вами капітане і душу нам зігрівши".
"І підемо з шаблями ми до бою".
"Тоді не стійте тут, як вкопаній могилі!"
"Ідіть до бою й покажіть хто тут матрос!"
"І їм задайте жару, що є у вас у силі"
"Та дайте їм збагнути, про наш піратський флот".
Усі матроси дружно порозбігались швидко.
Та всі місця зайняли, які були належні.
Хоч шхуна вже стояла ледве хибко.
У них в очах, бурлила кров шалена.
"Вогонь!"- кричить наш вільний капітан.
І всі матроси бють з усіх гармат
"Та швидко потопіть, ви їх аероплан!"
"І знищіть кораблі та цілісний фрегат!"
Повітря піднімалось у височінь й жару
Птахи уже давно із місць порозлітались.
І вороги тримали в собі лишень жагу.
Та сонце заховалося за дроблені обвали.
Хоч капітанський голос намагався ще лунати.
І хоч були відчутні, шаблі та пістолі.
Та по при це глушили лиш гармати.
І тут пронісся постріл, впав капітан весь в крові.
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522202
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2014
Це йшов уже
Довжезний третій рік
І ще нулі до нього дописати
І тиждень, як пройшов вже Новий рік
Не будем голосити
Та треба починати
Ось уявіть історію таку,
де корабель у небі височить.
Де вітер паруса вже з боку в бік гойдає,
де капітан знесилено кричить
Та де матроси ром собі шукають.
Де світ, це казка загадкова
Істоти різних видів неземних
Та небо тут завжди багрове
І де немає дзеркал вже кривих.
Це світ, де мирно всі живуть
І тут добро відіграє важливу роль
Де кожен із людей собі кричить
Де кожен тут постійно собі троль
Зібравши всю команду в кораблі
Та приказавши всім піратам, капітан
Накази всі невидались легкі
Хоч силу й дух потрібно вже тримати.
І крикнувши своїм хриплячим гулом
Усі матроси порозбіглись хто куди
І автор нас знайомить з капітаном Сулом
Нехай показує усі направлені шляхи.
"Тримайте курс на острова трикляті!"
"Там завжди дами та скарби повсюди!"
"Ми загребем собі ці всі дарунки!"
"І більш не знайдуть ні худоба й люди!"
Корабель собі відчалив від Гавані
Та дружно всі взлетіли в небеса
І по маршруту летячи кругами
Такі прекрасні й чарівні ці чудеса.
І пролітають острова повз них забуті
Метеорити роблять з того хвіст
Велетні в пещерах вже закуті
А в капітана лиш з собою хист.
"І впереді видніються вже гори!"
"Це острова трикляті нас гукають!"
Нажаль не встигли всі вони прибути
Бо вороги з постійних місць чекають.
Відчутно було, як летить вогненна
Та попадає куля в парус корабля
В капітана вже душа безсмертна
Сил поправді вже боятися немає.
Далі буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522049
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2014
Наші почуття розривають з середини
наче ми люди, а ніби й машини.
Наші нещастя це все механізми,
котрі омиваются болем та слізьми.
Чому ми не може жити у мирі?
Де наша віра? Де наші сили?
Ми ж усі люди, живі та існуючі
життєві моменти постійно рахуючи.
Йдем в невідоме й яскраве сузір*я,
читаєм про мир у казках та повір*ях.
Забули нажаль, що значить людина
не роботи, техніка й геть не машини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Колос у полі хиляється в право то в ліво
Малюнок малюється ніжно, тендітно й красиво
На сході жорстока війна йде своїми шляхами
Ми йдемо вперед і даруємо захист мамі.
Пари у кожного довгі занудні й паршиві
Люди є різні: жорстокі, погані й безкрилі
Розвивається світ проте зразу пірнає у яму
Вогонь розгоряється з силою болю та хламу
Машини знешкоджують нашу зелену природу
За нами ховаються скриті кінцеві дороги
Та завжди життя буде наше помалу цікаве
Виходить все завжди похмуро, тісно та мляво
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Відкрию я вікно
Запущу в хату вітер
Нехай собі гуляє
Та буду я радіти
Нехай мені покаже
Усю красу природи
І хай мене навчить
Протриматись для згоди
І піду я з тобою
В краї фарбів барвистих
Де завжди дарував я
Тобі життя пречисте
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Погана погода,
зате люди радіють
щасливим моментам,
які ще й не тліють.
Хлопчик і дівчинка
шарік тримають,
разом з батьками
радо гуляють.
Та посмішка їхня
наповнена щастя,
тримайтеся міцно
тримайтеся браття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Я наповнюю чашу вина
мене помалу накрива
та трохи жаху у очах
і в ночі, в житті, у снах.
Я не здамся, йтиму дальше
і тоді настане краще,
я не знаю що чекати..
Чи потрібно сумувати?
все дізнаємось пізніше
усміхнись до всіх щиріше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
"Сиджу на стометрівці і бачу я людей
Багато недослів та порваних речей
Всі кудись спішать у цьому місті ночі
Нажаль усе потрібне, за смерті та за гроші
Ніхто не знає скільки, жити нам ще тут
Тримаючись за все, їмо ми тільки грунт
І шарік ще дитячий у небеса злітає
На малих дітей чекає тато й мама
Сміється і радіє малесенька душа
Розправив янгол крила й солдатів накрива
Я вірю тільки в те, що все буде на краще
Тримайся мамо, тату, сестро й брате..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
Так хочеться
Пірнути у твої обійми
Тебе захищати
Й кохати все сильно
Радіти з тобою
Моментам життя
Щоб посміхнулася
Твоя душа
І все буде добре
Тебе не ображу
Потрібна мені ти
Я щиро це кажу...
Від сну я проснувся
Та була це мрія
Піду зроблю чай я
можливо зігріє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2014
Так хочеться сісти,
крутнути педалі
та взятись за руль
коня із металу.
Забути про все
і мчати все далі
знайти в собі сили
відчути щось нове.
Ти їдеш вперед
навколо природа
та поле розинулось
квітів цікавих.
Ти радий в душі,
що погода чудова
і мчиш ти у даль
де янгол крилатий.
Скоро зима,
ти закинеш в комору
забудеш про нього
на місяць чи два.
Пройде трохи часу
згадається знову
та візьмеш зі схованки
Свого коня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519698
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.08.2014
Музика, щось нове
цікаве й загадкове,
відкриті таємниці
дрібнесенькі частиці.
Нічого вже не треба
є музика у мене,
я слухаю завзято
і гріє душу радо.
І кожен її слухає
неначе в душу дмухає
та є багато жанрів
котрі з них явно гарні
Ця музика щось більше
і настрій завжди гріє
Емоції й страждання
і страх й переживання
Та музика це сила
вселяє завжди віру
Й розходимось шляхами
І музика є з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Нічого не треба наразі казати,
ніхто не буде за тобою впадати.
Забудуть усі, хто живе у цім домі
біль та ненависть аж ллється по скроні.
Ти рвеш на шматки, що треба й не треба
злість та ненависть відчутна від тебе.
Ти хочеш безболісно знищити світ,
який вже існує багато цих літ.
Не треба цього і у краще ти вір,
пройде все помалу, страждання та біль.
22,08,2014. 23.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519010
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.08.2014
Мені не потрібно нічого казати
я знаю вже те, що до цього не знав
та не потрібно мені співчувати
колись я безмежно тебе цінував
Проте це минуле давно вже пропало
немає нічого що було між нами
та серце в ночі втекло й заблукало
і розійшлись ми з тобою шляхами
І бачити я тебе більше не хочу
і чути твій голос який вже дістав,
полиш мене тут помирати я прошу
я хочу відчути, як янгол взлітав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2014
Ми рвемо механізм
та мастимо частини,
навколо бруд та слиз
ця клятість від машини.
Ми хочем зламати
цей механізм сполуки,
бо він нас заганяє
у біль, страждання й муки.
Ці пазли від усього
який єднає сутність
немає вже живого
і тільки видно мутність.
Цей механізм руйнує,
що лине з попід нього
та він лиш те і робить
й незалишається нічого
Цей механізм потрібно
здолати напівсили,
бо віримо ми в те,
що ми народ всесилий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517908
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.08.2014
Розірву я кайдани
та кину у річку
перемога за нами
розтопимо пічку
зігріємо душу
та мамину любов
боротися мушу
та знову і знов
Страждати будемо
та сльози і біль
ворога рвемо
ти тільки повір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Для тата
Тату дякую за все,
за те, що ти зростив мене,
за твою міць, за силу волі,
та за твоє міцне здоров*я.
Тату дякую за волю,
за те, що показав ти долю
за твою усмішку зігріту,
де воно теплом зповите.
За твої руки роботящі,
за те, що є в нас хліб у хаті.
І тату вічно ти живи
і поряд ми будем завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517702
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2014
Дякую мамо...
Скажу тобі я дякую,
за те, що ти ростила.
Теплом своїм безмежним,
ти завжди мене гріла.
Скажу тобі я дякую,
за борщ твій запашний.
За слово твоє тепле
й за те, що я живий.
І низько я вклоняюся
й живи ти вічно мамо
скажу тобі я дякую
за те, що поряд з нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517701
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2014
Ей! Друже! Якщо ти це читаєш,
до вас, я із щирістю завжди звертаюсь.
Щастя й добра вам постійно бажаю
та сонце проміння завжди посилаю.
Не падайте духом та не здавайтесь,
з землі ви піднялись й тоді посміхайтесь.
Я вірю у вас, бо ви народ сильний,
неначе у небі птах летить вільний.
Крізь воду й вогонь, ми прорвемось із боєм,
ворог наш буде страждати із болем.
У нас, браття й сестри не буде переводу,
бо ми з вами чисті українського роду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517310
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2014
Ти ступаєш по землі
неначе тільки народилась
навколо всі шляхи твої
та із живого відродилась
Та твої крила невідємні
від світу що поринув в жах
твої слова ясні й священні
і ти зруйнуєш біль та крах
І небо загорить вогнями
та ти не знатимеш усього
проте я вірю що ти з нами
і захистиш від всього злого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517205
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2014
Коли людина помирає,
вона на жаль це відчуває.
І страх її палкий, жагучий
Неначе кілька ран болючих.
І смерть до тебе йде помалу,
Все глибше заведе в оману,
І світла не знайдеш з пітьми
Та завжди будеш з болем ти.
І простягне тобі кістлявих
Кілька сотен рук ширшавих.
Та в капішоні Чорна Смерть,
Що забирає кілька жертв.
І ти уже прожив життя,
Знайшов забуте здобуття.
Та все зробив, що сили мав
Знайшов єдину й покохав.
Створив сім'ю, батьків порадив
В останню мить став повним гадом,
все шкереберть летить до низу
І під тобою стопка хмизу.
І Смерть підпал тобі готує.
Та ця пітьма вже близько, чуєш?
цей вже кінець почав повзти
і в Потойбіччя треба йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517097
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.08.2014
Мої слова
Для тебе порожнеча
Твоя любов
Закрита в небутті
Закинув я
Проблеми всі на плечі
Та рушив вверх
Де поклик в здобутті
Забуду день
Коли ми були поряд
Та наш звичай
Залишиться в пітьмі
Твої слова
Неначе кров та холод
Раниме слово
Що гине на весні
Забуду все
Що було тут між нами
Небуду я
Гадати нашу долю
Я знищу все
Що спонукало драми
Порву кайдани
Й знайду собі волю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2014
-Знаєш, що?
-Не знаю..
-Жаль
Його серце, це скрижаль.
-А чому? Скажи...
-Не знаю..
Бо вона його кохає
-Наша біль?
-Чужі страждання!
Так в них звалося кохання.
-Що ми робимо?
-Ми йдем.
Та куди лиш знала тінь
-Ти весела?
-Може й так
Це мабуть Всевишній знак.
-Якщо йдем...
-То будь щасливий
Будуть, якщо поряд віра
-Я залишуся
-Не знаю..
Ну бо він її кохає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2014
Коли вечір місто криє
коли дощ із неба ллє
в мене в серці тільки злива
котра душу й досі рве
Я собі на кришу сяду
та й буду дивитись в даль
на життя своє я гляну
та надходить знов печаль
І вона мене зігріє
і підкаже що робити
я завжди у неї вірю
бо їй вдасться захистити
Я немав ніколи друзів
був завжди один як вовк
всі обходили по кругу
та боявсь робити крок
Та привик я вже до цього
кращого мені не треба
Бо Самотність біля Бога
й захищає від проблеми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516401
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.08.2014
Я так хочу відчути твій подих
ще почути твій гавкіт душі
і побачити хвостика розмах
та поглянути в очі сумні.
І так хочеться знову з тобою,
в дворі палку кидати вперед
і щоб ти біг прямо за вітром
та зіграти з тобою в бенкет
Я так хочу зпросоння піднятись
і побачити, як ти проснувся
довести тобі щось намагатись
та до тебе я радо всміхнувся.
Мені страшно й самотньо без тебе
я не знаю куди мені йти
і так хочеться знову відчути
як обіймають тебе руки мої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516093
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 07.08.2014
Спи мій друже, засинай
та дивися сни хороші
головне ти пам*ятай
що завжди тобі поможем
Ти небійся більш нічого
поряд тебе янголи
і не буде більш чужого
зкинуть в небо якори
Ніжно ти пірни під ковдру
візьму іграшку мякеньку
я тобі роскажу правду
й також казочку гарненьку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515985
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.08.2014
Ми гарно проводили разом години,
радів, я з тобою ці кожні хвилин
і усмішка твоя приносила радість
та була від тебе відчутна ця святість
І ніч наступала над містом великим
з тобою сидів я у парку вечірнім
сміялися ми над минулим життям
ти знаєш які в мене є почуття
І хочеться знову відчути тепло
проте, це все було доволі давно,
та все ж, я дарую кохання своє
забудь про погане, забудь про сумне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2014
Так хочу відчути я твоє тепло
та ніжність обіймів твоїх неземних,
побачити знову в душі всю красу,
забути проблеми і настрій сумний.
І знов доторкнутись до твого обличчя,
відчути на дотик всю ніжність твою
та тобі дарувати приємні сюрпризи
віддам я для тебе всю душу свою.
Тебе я не скривджу на цім білім світі
й поганого слова тобі не скажу,
я хочу щоб ти могла тільки радіти,
тебе я так сильно і ніжно люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2014
Я не гордий своїми боями
я не роблю із цього драму
і живу в Королівстві завзято
та виходить усе кострубато
Я не радий приходам мілордів
і не знаю я музику бардів
та не вмію нічого робити
щоб монети собі приносити
Так мій батько могутній правитель
його лати із золота злиті
його меч із дракона ребра
котрий замок колись накрива
Моя мати працює на кухні
та тримає скарби свої в мушлі
вона любить робити це діло
що дарує нам музику й співи
Я не маю ні старшого брата
і живу я із мамою й татом
та не маю я й навіть сестри
треба взятись за щось вже мені
На світанку потрібно вставати
і форму тіла собі набирати
Омиватись водою Богів
щоб шлях знайти я зумів
Та із лука стріляти у ціль
Головне дати напрям "Ти вір"
та тримати щит, меч у руці
і запишаються мої батьки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515521
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.08.2014
Вилике поле, вершини замку.
Мільйони лицарів. Уламки.
Війни де були жертви й крові
Фальшиві мілорди готові до змови.
Щоб знешкодити свого короля
Тому і розкинулись ці кляті поля
Щоб почалася масштабна битва
Щоб не змогла змити кров злива
Ця битва триватиме довше за рік
Будуть боротись вони бік об бік
Тисячі душ в позолочених латах
Жінки налякані. Діти у хатах
Потемніло у вікнах. Душа похолола.
Невже це на разі почнеться все знову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515213
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.08.2014
Вони йдуть помалу
по тому, що зветься
земля
І дивляться всюди,
можливо знайдеться
душа
Тримаються поряд
одне біля одного
група
Чистильщики йдуть
навколо гнилятина
й трупи
Цей світ уже рухнув
нічого довколо
немає
Та чути ще крики,
що хтось про пощаду
благає
Проте світ змінився
у сторону жаху
й страждань
І тільки Всевишній
роскаже їм що це
за гра
Повстала похмурість
поглинула світ в
небуття
Тоді коли знову
знайдуться забуті
слова
Та хаос панує
у світі де править
всім зло
Забули як жили
вони на світі
давно
Знайдеться місце
де завжди чекатиму
я
Коли знов на землю
проллється дитяча
сльоза?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Холод пронизує все моє тіло
а сил йти в перед не знаходжу в собі
руки від холоду вже оніміли
але потрібно все дальше йти
На дворі настала запекла зима
і місто загинуло з усім живим
тут також йде швидше і швидше війна
немає часу бути сумним
Вітер здіймаєтсья вище у гору
та хилить дерева і різні боки
але знаходимо ми в собі змогу
рухатись дальше і тижні та роки
Не знати коли все у норму прийде
і сонце засяє на цій холодризі
не звідано скільки ми жити будем, та
треба прожити століття в цій кризі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514837
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2014
Піднятися в гори
Із друзями втіха
Бо завжди є те
Що дарує життя
Побачити море
На прикінці літа
Й віддати своє
Для нового буття
Побачити зелень
Красиву, хвилясту
Відчути пташок
Що щебечуть щодня
Дізнатись про велич
Цікаву й завзяту
Маленький пучок
Нового життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514832
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2014
Вірш: Спогади
Неможу забути, я рідний край
Де радо зустріне тебе рідна мати
Побачиш ти свій народ та звичай
Спогади будеш в альбомі шукати
Згадаєш як твої діди воювали
Пахнюча земля народила життя
І де мами над синами страждали
Кривавою стане сестринска душа
Згадаєш як ти виростав у дворі
Огортала тебе твоя ціла рідня
А зараз ти тільки сидиш в самоті
Нажаль не вернути чого вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
В кімнаті світло. хоч і день,
встати, виключити лінь.
Лампочка, горить, палає,
кожен день ось так минає.
Миготить і світить сильно,
очі колить і досить пильно,
лампочка вдивляється у нас,
виключали і не раз.
Все робили, що є в силі,
і просили і молили.
Тільки лампочка в ночі,
раз затихла назавжди.
20.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Місто давно вже пропало під снігом
Нічого не видно а тільки дахи
Холод окутує жахом та лідом
Життєві пейзажі і сняться мені
Давно вже не бачили сонця ясного
Забули який має вигляд трава
І навіть не чутно асфальту жорсткого
Стерта земля із людського лиця
Всі жили щасливо і були кохані
та мали родину і друзів й сім'ю
Але світи були навіть не знані
Шкода не побачу природу ясну
І тільки виходиш на свою позицію
й передбачаєш який тепер час
Порівнюєш світ цілою різницею
Та виживає сильніший із нас
І світ вже давно рухнув вниз в глибину
Та битва ще йде за холодні поля
Не хочу вертатись в ядерну війну
Можливо колись усміхнеться земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514393
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.07.2014
На дворі дощами постійно нас крило
і хмари всі чорні, як темна дира,
гримить і блискавить і всі змокріли
Ворохту всю цілу, з повна накрива.
І лляють дощі й не перестають,
та настрій пропав і немає в нас діла
нам малювати постійно псують,
давно вже остання пташка взлетіла.
Ми тільки у холі чаї попиваєм
та граємо сильно в баталії карт,
помалу печиво ми наминаєм
лунає у холі веселий жарт.
А дощ все з небес накрапає та ллє
земля похолола, накрила усіх
Та й сонце тепло з рідка сує
пронісся по горах холод та сміх.
11.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014
Вітер повіяв. Піднявся взлетів.
Високо в небо і полетів
Над містом блукавши
І дощ накрапавши.
Із гуркотом впав
Але він не знав
Що він кульочок
Маленький з грибочок
Що вітер здіймає
І ним забавляє
Копає й бється
Об землю весь треться
Мокрий нещасний
Роздертий і грязний
Наляканий, бідний
Голодний й не сильний
Вітер все вище його піднімає
Кульочок літає, кульочок літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Час помалу нас вбиває
всі моменти забирає.
Поспішає він швиденько
І обходить помаленьку
Час це річ котра немає
Ні душі і серця країть
Це жахливе розуміння
Це людське дурне творіння
Механізм постійно в русі
І життя все наше в смузі
Чи то чорне чи то біле
Час не стане на цім ділі
Ми не знаєм скільки нам
Жити міцно по рокам
Щоб не сталося, живім
і залишимось у нім
Час хоч прийде забирати
проте буде що сказати
Механізм колись загнеться
До життя ми посміхнемся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014
Хочеш розкажу, я казку тобі?
Як високо в небі летять журавлі,
як колос пшениці на вітру гойдає,
де вдома борщик червоний чекає.
І рідна земля із пролитою кров*ю,
і наша рідня. І з тією любов*ю.
Бабусі й дідусі усміхаються радо,
на Україні буде все із ладом.
Де живуть найкращі у світі дівчата,
де радо вітає тебе рідна хата.
Мир та спокій буде на землі,
допоки живуть українські сини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Дякую мамо, за теплі слова,
за те, що була ти поряд зі мною
Дякую я, за зігріті серця
коли ти страждала, був я з тобою
Дякую мамо за борщ запашний
за твої обійми, за ласку, пораду
і день народження цікавий й чудний
Як ти терпіла у школі нараду
Дякую мамо за щастя та захист
як ти пригортала мене від усього
твоя доброта приносила радість
і захищала від всього злого
Пробач мене мамо, за біль та журбу
за те, що не слухав поради твої
І хочу сказати як сильно люблю,
тебе, і ти довго і вічно живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513635
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2014
Сидиш ти на лавці. Сонце, вітер
і старість твоя не лікує минуле
навколо із радістю бігають діти
але в душе все розтале й забуте.
Ніхто не згадає тебе в цім житті
нікому не буде до тебе діла
та тільки проекти в твоїй голові
і запахи чути, що маки зацвіли
Люди у собі тримають весь гнів
ще й не дають одне одному сили
так відчувається горе та біль
а хочеться вільно розправити крила
Жаль не збагнемо ми кожного з нас
і не відчуємо наші страждання
та будем надіятись ми і не раз
Просто ми скажемо слово Кохання
24,07,2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014
І вечір настав
і я біля тебе
та дивимось ми
цікавий альбом
Тебе я чекав
найкраще від себе
в моєму житті
Багатий твій сон
Як разом у двох
гуляли під небом
та бачили все
і приходиш ти знов
і кожен твій крок
наповнений зіллям
дарує ще те
що зветься любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014