Еволюція Сайту Поезії

Сторінки (1/7):  « 1»

Знов бажання горить в мені

Знову  бажання  горить  в  мені  серце  в  грудях  гримить  як  грім  в  грізну  бурю.
Знов  бажання  в  мені  згорає  знову  змін  та  новизни  за  хотілося  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020


Чорнила на папері

знову  рветься  чорнила  на  папер  знову  крутиться  перо  в  руках.  Знову  думки  крутяться  в  голові.  Що  знову  прийшла  моя  мила  муза  надихаєш  нові  думки  поеми  вірщі  принесла))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020


Стих это хорошо правда ли?

Слова  слагать  в  стихи  всегда  хотел  но  не  умел.  
Но  попробывать  решил  и  огорошыл  меня  успех.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Єто хочу разместить третий стих но не смогу

моя  лирика  такова  что  нет  ни  правды  ни  ложы  а  что  то  по  середине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Снова моя

Эти  строки  снова  падают  на  лист  бумаги  как  чернило  пропитуэт  бумагу  и  наполняет  его  смыслом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Moya и снова моя

это  моя  какаято  простая  строка  как  лист  бумаги  она.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Мені тринадцятий минало…

Мені  тринадцятий  минало.

Я  пас  ягнята  за  селом.

Чи  то  так  сонечко  сіяло,

Чи  так  мені  чого  було?

Мені  так  любо,  любо  стало,

Неначе  в  Бога......

Уже  прокликали  до  паю,

А  я  собі  у  бур’яні

Молюся  Богу...  І  не  знаю,

Чого  маленькому  мені

Тойді  так  приязно  молилось,

Чого  так  весело  було.

Господнє  небо,  і  село,

Ягня,  здається,  веселилось!

І  сонце  гріло,  не  пекло!

Та  недовго  сонце  гріло,

Недовго  молилось...

Запекло,  почервоніло

І  рай  запалило.

Мов  прокинувся,  дивлюся:

Село  почорніло,

Боже  небо  голубеє

І  те  помарніло.

Поглянув  я  на  ягнята  —

Не  мої  ягнята!

Обернувся  я  на  хати  —

Нема  в  мене  хати!

Не  дав  мені  Бог  нічого!..

І  хлинули  сльози,

Тяжкі  сльози!..  А  дівчина

При  самій  дорозі

Недалеко  коло  мене

Плоскінь  вибирала,

Та  й  почула,  що  я  плачу.  /37/

Прийшла,  привітала,

Утирала  мої  сльози

І  поцілувала...

Неначе  сонце  засіяло,

Неначе  все  на  світі  стало

Моє...  лани,  гаї,  сади!..

І  ми,  жартуючи,  погнали

Чужі  ягнята  до  води.



Бридня!..  А  й  досі,  як  згадаю,

То  серце  плаче  та  болить,

Чому  Господь  не  дав  дожить

Малого  віку  у  тім  раю.

Умер  би,  орючи  на  ниві,

Нічого  б  на  світі  не  знав.

Не  був  би  в  світі  юродивим.

Людей  і  [Бога]  не  прокляв!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819172
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2018