| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Наші з тобою відчуття,
Як оголені нерви,
Кожен дотик, кожне тертя,
Відкликається в серці.
Як болить це нове життя,
Як сприймається гостро,
Оновила людей війна…
Все так складно і просто.
© Юрій Прокопенко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Ми ходимо з тобою одним містом
Але на жаль різними шляхами…
Хоча ні
Шляхи ті самі, осінні, барвисті
Зупиняємось у сквері, біля вежі
Та робимо це у різний час
Наче порізно танцюємо золотий вальс
І танок цей немає обмежень
Бо ми є і водночас не існує нас
Більшість людей живуть так само
Знеболюють поверхневі рани
Маючи діру у серці, у самій серединці
Ніби поруч та якщо відверто – наодинці
Кружляють містом як осіннє листя
Навмисно?
Так і нас доля водить по колу
Чи все ж зустрінемося випадково?
Ніколи, чуєш ніколи
Я не бажав когось побачити так як тебе
Можливо це колись мине
Всупереч байкам зі смаком глінтвейну
Маючи в запасі хвилини трофейні
Ми нарешті перетнемося
Ти усміхнешся і скажеш: «Ось я»
Я візьму тебе за руку і відповім:
«Потанцюймо без слів».
І пірнатиму у щастя сповнені очі
Хіба бажання це такий страшний злочин?
Адже осінь – це час палких обіймів
Час бродячих театрів і повернення пілігримів
І ми розбурхаємо над Бугом місто
Закружляємо у вальсі жовтневим листям
Впевнено, натхненно і нескінченно…
© Юрій Прокопенко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2017
І коли відболить – це шрамоване тіло
Вічне лоно відкриє колиску світів
Ні свідомість, ні пам'ять, ніщо не зотліло
Навіть те, що забутися дуже хотів
Кожен рік пролетить, як секунда мінлива
Відбудуються пазли забутих частин
Пережите кричить, течуть сльози як злива
І наповнюють болем насичений плин
Розуміння життя – безпорадне, пропаще
Ніби губиться сенс перед шляхом небес
Не міняється курс – не здаватись, нізащо
Небожителі скажуть: «Осанна, Воскрес!»
Тож коли відболить, всі бажання вгамує
Та страждання одягне терновий вінок
За відведений час кожен з нас прозвітує
І отримає пекла чи раю куток
© Юрій Прокопенко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748648
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2017
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2016
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622444
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
[b]Все ніби так,
як ти того хотіла,
Життя – коньяк,
що гріє твоє тіло.
Все ніби так,
і майже Dolce vita,
Медовий смак,
безвізового літа.
Все ніби є,
Ти виграєш – приємно,
Життя – круп’є,
відводить очі чемно.
І ніби залюбки,
Смакує, до вподоби,
Стоять над «і» крапки,
всі золотої проби.
Та щирості нема,
Немає справжніх друзів,
Печалі переймá,
Шарман вечірніх блюзів.
Кохання – чи булó?
Згасає від абортів,
Як напис на табло,
Чужих аеропортів.
Сумління – аж ніяк,
До келиху налила,
байдужості коньяк,
у ньому все втопила…[/b]
© Юрій Прокопенко
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611886
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597406
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2015
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Ріже вітром мокрі очі,
Рве одежу на шматки,
Скоро кат сокиру точить,
Кров дописує рядки,
Стала шкіра проти ночі,
Груба й чорна, як кірза,
Не відмиє, не розмочить,
Навіть мамина сльоза,
Тільки сірий сніг з золою,
Поховає тіло битви,
Над чиєюсь головою,
Прочитає всі молитви.
Він вдихає сморід смерті,
Що в’їдається у мізки,
Як каміння надто тверді,
Надто мертві душі близьких.
Поминайте хлопців з ранку,
Тих, що полягли за мрію,
Щоб народженні в світанку,
Промовляли слово: «Вірю»!
© Юрій Прокопенко.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564492
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.03.2015
Здається вийшов пар сьогодні,
Залишив смуток, розпач, відчай,
Стоїш одна біля безодні,
Немов напівзабута притча.
Велична, горда і м’яка хода,
Як біла завірюха снігом оповита,
Чогось бракує, так, чогось нема,
… Кохання, що блукає світом.
Ним марять всі твої сади,
Які стоять узимку голі,
Яких катують холод і вітри,
Сади згасають мимоволі.
Потужна і самотня велич,
Як брила льоду в океані,
Супутників у тебе безліч,
І згодом, жодного в коханні,
Вітрів колючих, сніжна пісня,
Оспівує зимову вишню,
Облиш поняття «до» і «після»,
Життя як пар, що зовні вийшов,
Садів твоїх безмежна врода,
Вдих на весні, зимою видих,
Шкода, на холод зникла мода,
Цінують зараз плодовитих,
Позбудься скованості льодом,
Розтань, пусти любов в сади,
І почуття вагітні плодом,
Розквітнуть з подихом весни.
© Юрій Прокопенко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2015
[b]То, може, це насправді тільки сон?
Тотальне марево пророщує неспокій,
І з ночі в день, мільйоном за мільйон,
Всі люди бачать сон жорстокий,
Як наші хлопці гинуть на війні,
Покинуті напризволяще, просто неба,
Немає порятунку, тільки крики: «Ні!
Вогонь не відкривати, хоч і є потреба!»
Безкарність генералів, вгодована пиха,
Вони жирують у людські подобі,
Яке ж їм діло що нема числа
Усім жінкам, які в сльозах, в жалобі.
Брехлива совість спростовує жахи,
Вона одвіку молиться на владу,
Вона хоронить кожен день гріхи,
Тим, хто за гроші зголосивсь на зраду.
Ще досі спиш? То значить – ти помер!
Смердить та правда що тобі скормили!
На вулиці валютній, де будинок із химер,
Десь там твою свідомість схоронили.[/b]
[img][/img]
© Юрій Прокопенко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
[b]Я хворію тобою – ти мною,
Затяжна ця хвороба, хронічна.
Вона – трави з п’янкою росою,
Вона ще від Адама, одвічна.
Романтичним притягне магнітом,
Металеві, сучасні серця,
Вона є нескінченним гамбітом,
Їй насправді немає кінця.
Ліпить нас таких різних докупи,
Немов глину і білу, й рожеву,
І тихесенько розум поцупить.
Винуватець? Ну звісно, це Єва!
Я хворію тобою – ти мною,
Ця хвороба гаряча, болюча,
Бо, буває, важкою ходою
Ми долаємо розбрату кручі.
Випробовує вірність на відстань,
І журбою картає нам душі.
У чужу не попросишся пристань?
В постіль з ранку замовиш суші?..
Збільшить місце хвороба на мапі,
Пандемія не має кордонів.
Розділи своє серце навпіл,
Захисних позбудься шаблонів.
Я хворію тобою – ти мною,
Разом зловимо вірусну птаху,
І, тавруючи ліки, ганьбою,
Забажаєм родинного даху.
Всі слова і всі дії – відверті.
Бути разом – нестримне бажання!
Ми щасливі – хворіти до смерті,
Бо хвороба ця зветься коханням.[/b]
© Юрій Прокопенко.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2014
[b]Ти досі ще холодна, наче сивий лід,
Ти правда невимовна, ти гордості політ,
Ти ті слова, які я вимовить не смію,
Ти невблаганна мить, ти завжди протидія.
І знову біла шкіра в тренді, в моді,
А ти взяла і загоріла на природі,
Зробила все на перекір, мов та нескорена стихія,
Ти недосяжна як верхів'я гір, ти альпініста мрія.
На грудях білої футболки Ернесто Че Гевара,
Твого буття розбитого осколки, чорна хмара,
Нехай воно розбите вщент, одна надія,
Одвічний і незмінний бренд - то протидія,
Нікому не корись, холодна і впізнана…
Але розтопить лід колись кохання хулігана,
І то зламає певні рамки, то буде подія,
Збере буття уламки, бо всупереч кохає протидія![/b]
© Юрий Прокопенко.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014