| Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Вогонь в камні, пара нот...
Така мелодія простенька
Та в ній і смуток, біль і забуття.
Чекаєш тільки чи буде розрада?
Є біле й чорне, п'ять секунд
Звучить таке холодне фотрепіано
От тільки п'ять секунд це все життя,
Звучить гармонія, любов надія.
Що є секунди? Це є мить?
Чи може вічність? Хто підкаже?
Любити, жити, а потім...
Є тільки пара нот на клавішах фортепіано
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Моє перо вже не напише....
І замовчить у гомоні зірок
Не буде битись серце в пісні....
Душа уже ніколи не злетить
Моє перо вже не розкаже,
Про що мовчать мої уста....
Про біль, про жаль і про любов
Навіки загубилось серед вітру мрій
Воно горить, а попіл вже розвіює по світу
Сльози сохнуть. Кров тече...
Останній подих, рух очима...
Моє перо навіки вже мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021
Як на землі багато є чудових місць,
Що так манять і величчю й красою.
У них живе історія і душі наших предків,
Що нам побудували кращий світ…
Версаль, Біг Бен, Пізанська вежа
Величний Рим і всі піски пустель –
Усе є спадщина що перейшла до нас від батька
Й ще кращим ми повинні передать те все синам…
Тож починаймо подорож! Підняти всі вітрила!
Вперед, до тих всіх дивовижних місць!
Нехай відкриються нам ті всі чудеса планети,
Що так чарують розум наш завжди!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Навколо тільки тишина і ми,
Переплелися, мов ті лози наші руки,
І теплий подих твій, що на моїй щоці,
Й такі спокусливі твої вологі губи…
А далі нас чекає ніч,
Ніч повна пристрасті, надій й безмежного кохання,
Там де заховаються від всіх земних турбот
У темній спальні дві щасливі долі.
І все тоді втрачає сенс...
Там будуть тільки ти й твої безкраї поцілунки,
Твій ніжний шепіт, дотики і темні очі,
В яких є цілий океан безмежної любові.
І я сама згораю в полум'ї бажання,
Готова я на все, щоб тільки не кінчалась миті ці,
Де два наші тіла і душі сплелись в єдине ціле,
Й нічого не розлучить нас ні в радості та ні в біді.
І хочу я з тобою зустрічати ранки,
Що разу бачити і чути лиш тебе;
Тому що саме ти навчив мене кохати,
Тому що саме ти – є сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667641
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.05.2016
Зелені очі, вогняна коса
Холодний погляд, чарівна постава,
Розбите серце, а в душі – печаль
За тими днями, що уже ніколи не вернути.
***
Любила хлопця я красивого і молодого
Усю себе я віддала йому
Та цього було мало… Він пішов від мене,
Залишивши одну серед холодних днів
Тоді я відьмою безжальною зосталась.
Забувши все людське, почала мститись я.
Тоді вже Смерть подругою моєю стала,
А Тьма вселилася у розум мій.
Тоді і кров лилась ріками,
Тоді я чула тільки плач і сум людей…
Була я без душі і серця…
Робила все, щоб вижити самій.
Та ось одного разу, все на світі помінялось,
Коли побачила самотню сиротину я,
Була вона, немов той ангел з-під Небесся,
Вона розвіяла умить усе те зло, що не згасало у душі
Тоді я ту дівчину прихистила в себе,
І піклувалася про неї, мов про своє дитя
Вона мене змінила, засвітивши незгасимим сонцем
Розвіявши холодну темноту…
***
Так всі люди й помилятися усім властиво,
І кожен може по неправильному шляху йти.
Але потрібно сильним бути щоб ввесь світ змінити,
Та ще сильнішим – щоб змінить себе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2016
З тобою я дізналась, що таке любов…*
Що означає, проводжати разом ночі й зустрічати ранки.
Й забувши світ цей, будувати вже новий
Де тільки ми, без ланцюгів печалі.
Так хочеться щоразу бачити твою усмішку,
І відчувати твої руки на моїх плечах,
І чути шепіт твій, вдихати запах шкіри,
Й радіти долі, що подарувала щастя те мені.
Губи твої, ті поцілунки й ласки –
Під пеленою ночі, ми знайшли себе
І після подорожі у пристрасну країну
До ранку загубитися в обіймах дорогих…
І тільки я з тобою, хочу бути,
Й хочу я тонути у темноті твоїх очей,
Та розуміти рай мій є з тобою
І буде там завжди, де будеш ти.
*Вірш написаний під враженнями від пісні Fox Amoore - You and me.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Невже це все, що ми вже скільки літ чекали:
Невже при марші переможної ходи
Навіки чорну хустку вже оділа мати,
Яка вже сина не діждеться із війни.
І вже забулися пролиті ріки крові,
Невже та перемога так затуманила всі почуття,
Що всі забули ту малесеньку дитину
Що вже навік залишилася сирота…
І в полі вже біліються могили
Тих воїнів, дітей і матерів,
Що вже своє життя поклали
За інтереси двох чужих для них людей.
Яка ціна війни бува насправді?
Скільки навколо є зламаних душ?
І доки ми будем платити за свої помилки
Великій богині – Жорстокій Сехмет*
* - Сехмет – єгипетська богиня війни і палючого сонця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2016
Колись в майбутньому, коли вже будуть в мене внуки,
Коли вже всі мої думки будуть далеко від усіх тих благ земних
Я тихо сяду у качалку близь каміна із книгою в руках
Пірнувши в тихі спогади історій, що були зі мною все моє життя…
Буду читати я про Хлопчика-Що-Вижив, і ще про Капітанську дочку
Про Холмса, Воланда і Академію стихій…
Про той чарівний світ, що нам митці так малювали,
Про почуття – які так рідко ти зустрінеш у житті…
Буду я згадувать своє минуле,
Про те як я із гордою поставою йшла по житті
Про те, що завжди, коли був тягар на серці
Зверталася до книги – вона ніколи ще не підвела
І в самоті перед палаючим каміном
Я не помічу внучку, що підійде, обійме…
І, запитаючи тихенько: «довго ти вже їх любила»
На що я з посмішкою відповім: «звичайно і завжди»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644770
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.02.2016
Прислухайтесь у темну тишину,
Що майорить у ніжну ніч ласкаву,
Почуєте тоді ви пісню неземну
Яка завжди дарує людям незгасну надію.
Прислухайтесь в веселий шум дощу,
Що землю всю наповнює водою,
Почуєте тоді ви тиху ту мелодію життя,
Що всім співа на всій землі широкій.
Прислухайтесь у хвилі моря, літній вітерець
В танок вогню, у співи солов'я дзвінкого
Вони розкажуть вам всю ту мудрість чарівну
Яку так хочуть знати всі учені світу.
---
Гармонія з усім живим на світі –
Ось що дає нам сили далі йти.
Не убиваймо ніжну Матінку-Природу –
Помре вона – тоді вже помремо і ми…
* - гр. Матір-Природа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2016
́Молімося за тих, хто береже те мирне небо над степами,
За тих, хто тіло й душу віддає війні,
За тих, хто жертвував собою ради Батьківщини,
За всіх бійців, що є, були і будуть на війні,
Молімося за тих, хто воював за правду,
Хоча вона у кожного своя.
Молімося за всіх солдатів, ким вони б не були,
У що б не вірили, і за ким би не ішли…
Вони ж хотіли миру, радості, любові,
І захистити рідних всіх від смертної журби.
Молімося за воїнів минулих і майбутніх
За тих хто з нами ще, і тих ‒ що відлетіли в рай.
Вони завжди між нами, немов світлі охоронці,
Оберігають сон наш від усіх на світі ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2016
Вже північ наступила на землі...
Затихло все під сяйвом місяця із неба,
Але в пітьмі, коли не чути пісні дня
Лунає музика чарівної принцеси Ночі....
І місяць слухає мелодію ось ту,
І просинається усе, що спало в світлі
Й танцює танець свій чарівний і містичний,
Наводячи на всіх людей безжурні сни.
Земля ожила в новім світлі,
Ба, навіть вітер більш легкішим став
А десь горить вогонь, так весело й яскраво,
Скликаючи всіх жителів нічних в танок.
Крізь шум листви вже чутно нові ноти
Й прекрасні відьми починають танок свій
Звабливий й пристрасний, танцюють про кохання
Простого парубка й володарки нічної пори
Усе навкруги завмирало під прекрасні звуки
І насолоджувалось рухами прекрасних тіл...
Заховані для сонця, жителі нічного часу
Всі слухали акорди музики пітьми
Та тільки Сонце промені опустить з неба,
Той танець припиняється умить.
Усе стає таке, як було вчора,
Чекаючи своєї миті, щоб ожити враз...
***
І ви, прислухайтесь у ніч прекрасну
Й почуєте,як вітер донесе легенькі звуки тут...
Ви зрозумієте - що звуки ті - мелодія таночку,
Що відьми десь танцюють серед тьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612654
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 11.10.2015
Ніч… Пристрасть…. Твої руки…
Тиша… Стони… Ніжні рухи…
І поцілунки, що так мозок мій п’янять….
Як же знову хочеться тебе обнять….
І душі наші стали одним цілим…
Оголені тіла – танцюють танець свій…
І ласки твої серце окриляє…
А мої руки по твоїй спині лишає крові слід…
Ми стали одним цілим… То ж я твоя навіки
Нічна рабиня пристрасті-вогню….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609122
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2015
Як шкода, що минуле пишуть переможці,
Забувши справжню цінність у житті...
Невже це гідно - обливати брудом батька у очах дитини
За те, що він хотів світліше майбуття?
Так... Кров лилася ріками...
Десятки років - день і ніч лунали громи пуль....
Але, загинули солдати за життя, за сонце
Хоча і їм не вистачило сил...
Поважайте тих, хто віддав майбутнє...
Хто бився за чужі обіцянки пусті...
Прості солдати - ось це переможці...
А переможені - це ті вожді, що славу всю присвоїли собі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608902
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 23.09.2015
Так хочеться побути біля тебе
Хоча б хвилину... Хоч маленьку мить.
Так довго ми в обоє в тьмі блукали,
Шукаючи ті половинки наших душ...
Тепер знайшли... Тож побуть зі мною,
І не пускай ні в горі ні в біді...
Вдих... Видих... Як же оп’яняє
Твоя присутність... голос... губи...
Й твоя рука, що на моїй спині...
Так хочеться провести цілу вічність,
Забувши цілий світ... Бо Всесвіт - то є ти...
Вдих... Видих... Ніч безмежна...
І сон не владарює серед двох сердець...
Є тільки ти і я... Ніхто нас не турбує...
Загублені для всіх... Навіки разом ми.
А тільки сонце знову засіяє
Із сна мене розбудить поцілунок твій...
І знову разом...
Навіть смерть нас не розлучить...
Вдих... Видих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607548
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.09.2015
Так хочеться заснути на твоїх руках,
І чути шепіт твій в безсонні
Забути все, всі біди і печаль і горе,
І заховатися в твоїх думках.
Ти знаєш, снишся ти мені щоночі
Твоя усмішка, очі голубі…
У нас є ніч, вона нас не покине
Прошу, коханий, й ти від мене не іди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606465
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2015
Так хочеться дізнатися мені -
Чи пам’ятаєш ти мене крізь всі роки розлуки,
Ті зорі, що дивилися на нас з висот,
І ті хвилини, що так нам щедро всесвіт дарував.
Тепер усе минулося й згоріло
У вічному вогні усіх земних страждань.
Ми розійшлися, так й не зрозумівши,
Що ми були єдиним цілим на віки.
А зараз прошу я тебе – згадай…
Згадай усе, що так було між нами.
Крізь бурі й час, прийду до тебе я,
Бо я люблю... Ти зрозумій, коханий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Цей теплий дощ, що барабанить у вікно
Мені згадав твої зелені очі;
«Де ти?» - кричу я вдалину,
А в відповідь – гнітюча тишина уночі.
Пішов ти в вечері, нічого не сказавши,
Забувши все, що ще було до нас;
Чому так сталося я вже не розумію
І не спитала в ночі – в чому є вина моя.
Тепер все скінчено, і вже нічого не вернути.
І стали ми уже зовсім чужі.
Та пам'ятай - мені ніколи не забути
Щасливі дні і ночі навесні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Тьма чи світло?.. Вічний пошук...
Заплутатися легко у житті,
Та не потрібно руки опускати
Кінець, насправді, буде у труні.
Чому всі кажуть, що немає
Тьми світлої та злої доброти?
Існує все.... Та все є справедливо
По вірі буде все дано тобі.
У що хто вірить, те і буде мати
Немає значення, що люди говорять.
Життя твоє одне - так не зважай на інших,
Не перед ними будеш ти відповідать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2015
Страшна війна, та є і ще страшніші речі
Це ваші нерозказані думки
Ви є ж обранцями народу... Захищайте ділом,
Не треба нам обіцянок пустих.
Ви ж доведіть, що вас обрали ми не марно:
Не шліть байдужістю усіх на смертний бій,
Ви не розказуйте про те майбутнє у Європі,
Гнилими грошами збагачуючи кишені свої
не треба із екранів нам кричати,
Що ви закони нові прийняли
Нікому ж не потрібні гривні,
Коли на власному подвір`ї - вороги.
Візьміть ви зброю і воюйте з нами
Ви захищайте з нами теє майбуття
Настане час і сонце засіяє
На мирних тих, Шевченкових краях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Пробач мене за те що відпустила,
Пробач що я не вберегла...
Забудь мене, мій голос, мої очі
Й моє ім́я, що зігрівало душу в зимну ніч.
Ти зрозумій - я вибору не мала
Повинна вже іти в далекий край.
Ти ж не сумуй, а буть щасливий
Нехай кохання буде повсяк час в тобі.
Ти ж зрозумій - я тьма, ти ж - світло,
З тобою різні ми неначе день і ніч...
Я маю йти, забувши твої руки
Та знай - любила я тебе завжди...
Прощай! І не шукай мене ніколи...
Я втратила усе, але знайшла любов.
Прощай, щасливого кінця не буде
В нас різні долі, хоча фінал один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Не все закінчено! Повір!
Ще у житті буде багато болю.
Та тільки жити! Жити попри все
Не буде ж вічного ніколи і нічого.
Не все закінчено! Дарма!
Дарма шукати в смерті порятунок
Вона ж прийде, коли настане час
І в вічності знайдеш ти порятунок.
Настане час і смерть ще завітає,
Але боятися не треба цілий вік
Вона прийде, коли ти й не чекаєш
І обірве той вічний пошук твій.
А зараз битва. Битва за майбтнє,
За рідний край, за ввесь великий світ,
За те кохання, що так душу розриває
І за родину, що у тьмі все майорить.
Немає кращого, ніж це життя мінливе.
Воно одне. Так проживи його як слід.
Нехай тебе і ціле людство не згадає,
Але згадає Бог... Бо тільки він нагородить.
Все буде добре... Треба тільки вірить
І не шукати все легких доріг,
Боротися... Ось це призвання,
Яке прикликало всіх нас у цей жорстокий світ.
Не все закінчено! Настане вечір
І впаде назавжди твій меч важкий
І ось тоді ти зрозумієш, що прожив немарно
І в вічності знайдеш ти свій покій.
Здаватися не треба! Це не допоможе,
Бо боягузам світло не дано навік
Підняти голову і йти крізь біль і відчай,
Не все закінчено! Ще поживи хоть мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2015