| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Нуль.
Вода холоне в лід
Нуль.
Не вище і не нижче,
Мій безлім-
На твій ліміт.
Якщо твій Нуль-
Як відлік-
Жми на пуск,
І обери свій градус
Мінус/плюс.
Або борімось...
Я б'юсь
Об тебе,
Як схвильована вода
Ти - мої хвилі в піну,
І ростеш скалою.
Я б'ю у душу,
Натрапляю
На її гострі захисні кути.
Це перша кров
Для надчутливої до ран
Солоної води,
І відштовхнувши хвилі,
Я продовжую пливти
Не прісна,
А морська.
Не в склянці для ковтка
Хоч мінус, а хоч плюс
Я все одно борюсь!
Ти кинув там плота,
Де навколо
Сама лиш вода
Пірнув, бо тепліше на дні,
Але нулі не потрібні мені!
Нулі -
Тотальний контроль,
Ліміт на емоції та любов.
Тоталітарний сердечний режим
Пульс відбиває марш,
А не ритм!
Коли ціпком і поруч
Почуття
Була я морем,
Щоб скупати
Сухе, зчерствіле життя.
*
Ти знов одягнув свій нульзіржавілий ланцюг
Я билась, щоб вислизнув він з твоїх рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614437
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.10.2015
Брязгають люстри
Камінці цокотять,
Як келихи на святі
Без тостів
З театральних помостів
Я зіграю
Ти відчуєш
Підшкірно.
Скрещені мізинці, як у дитинстві
Неслухняні пальці
В очікуванні,
Коли вже можна аплодувати
Гучно,
Зтираючи долоні
Холодні,
Як завжди
Напої
Опісля в антракті
Для тебе із додадотковим льодом
І мурашки під сподом
Як завпом -
То ангіна.
Як потроху -
То не нап'єшся.
Ти жадібно
Розкусуєш лід
Ковтаєш.
Хворієш.
Лихоманил.
Лихо маниш-
Лихо маєш.
Знову на сцені
Ближче до глядача
Холодний антракт,
Тепер згаряча
Запалю емоційне багаття.
Ти в епіцентрі
Театру одного актора
Одного глядача
Спостерігача
І наглядача
Спецефекти
Спецафекти
Буде пекти,
Як в справжньому пеклі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015
Відчуття...
В мене на тебе таке чуття
загостренне,
інколи навіть звірине
Чуття,
що ти принесеш мені відчуття
Саме ті, що потрібні
емоційно
нестабільній
дитині
Людині
Жінці
Тваринці, що має на тебе чуття.
Тварюці, що дряпає з відчаю стіни,
ногтями помітки по кожній годині
годинники - злодії,
крадуть хвилини.
Дії...
Потрібні дії!
спрямовані акти
перша.
друга.
третя
Дії!
Не тревіальне розмноження.
Множення
додавання
віднімання
в дужках
корінь із невідомого,
як ведучий з відомого.
Дріб
дрібними,
а потім значними кроками,
відводячи в степінь
степними дорогами,
щоб заблукати
там,де ти
посадиш корінь
з мого невідомого,
а як зросте відповідь,
не зривай.
Заквітне
рівняннями новими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608931
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2015
коли ти народжувався
чи був ти так само схожий на Ісуса
як тоді коли ти спиш...
що було в твоїх очах,
коли ти ще зовсім хлопчиком
запалював своє перше вогнище
і ,як ти грів біля того вогню свої крихітні рученята,
що ти бачив у тому полум'ї,
красу?...
чи перед тобою кружляв танок з твоїх думок
мудрої дитини
дитини сови,
що кричала на мене погрозливо
в придуманому нами лісі
у чащі місцевого парку
через невизначену кількість років
крізь дим запаленої тобою трубки,
що спровокувала в моїй свідомості тумани
і я мовчки споглядала підшкірні дерева,
що ростуть в тобі зплітаючись гілками
і було цікаво...
надихАєш
чи надИхаєш
диму
в легені моїх найпотаємніших бажань
де я пускаю в тебе корені
і проростаю деревами
вплітаючись в твої гілки
що боляче хапають мене за коси
прокидаюсь у тобі бруньками
і квітну квітами.
а ти вже починав рахувати
з закритими очима
до нуля
наших зустрічей.
гра нависмертки
навколішки
наосліп без розсшуків
коли ти мене цілував,
мені здавалось,
що землю ти цілував би пристрасніше
з любов'ю
з обережністю
з уважністю
торкаючись та гладячи кожну її пісчинку
просячи в неї води з гір джерельної.
*
засипано місцне зустрічі
закопала я птаха,що клював плоди мого цвітіння,
а потім археологом вела його розкопки
з блакитними слідчими псами,
відновлюючи пошукову карту
місць, де росте обліпиха
і скали високі ведуть до води.
закінчено туристичний похід
по просторам твого всесвіту
перекреслено усі шляхи
до твоєї душі,
куди без гіда не потрапиш
бо вижбурнуть сотні
охороняючих тебе упереджених стражів
що не довіряють нікому
ні мені
ні моїм слідчим псам,
що тобі теж корилися
прийнявши блактний окрас.
ми з псами довго чекали,
щоб нам дали дорогу
ми бороли стражів ніжними й нікчемними зізнаннями
ми бороли іх пристрастними промовами
ми бороли іх навіть силою й батогом
вони розстріляли моїх блакитних собак
спалили іх на вогнищі,
гріючи біля нього руки
і коли тліла розпечена блакитна кров
іх руки посиніли
а голос став жорсткішим
і вони сказали мені,
щоб я забиралась
геть
з цього краю,
щоб не ступала на трави, які тут ростуть,
щоб ця земля, усипана попелом,
що розвіявся зі спалених замертво псів
високо в горах,
понад водою
з обліпиховими садами
не підіймала мене більше до сонця.
вони відібрали в мене зброю
обрізали мої коси
лезами найгостріших мачете.
вони гралися з моїм страхом
їхні ножі виблискували в відображенні моїх очей,
що стали ще зеленішими від смутку
і злилися з травою,
на якій мене залишили,
а коли стемніло
я запалила вогнище
і вдивляючись в нього,
згадувала як ти схожий на Ісуса,
коли спиш
і пустилась в танець з мавками
якї кружляли навколо вогнища,
співаючи міфічних пісень,
що ехом розливались до самої чащі
вигаданого нами лісу
у місцевому парку
де ми, лежачи на траві,
щоразу
приймали цей спів
за крики нічних пташок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537007
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 15.11.2014
У Джульетты есть пистолет
Она стреляет по всем подряд.
У Джульетты есть пистолет
Зачем тогда ей нужен яд.
У Джульетты также есть боль
Она держит ее пистолет
У Джульетты беда с головой
Где Ромео?
Ромео здесь нет.
Джульетта хочет играть
Сегодня ей не слабо.
Рулетка. Но стоит ли так рисковать?
Последняя пуля должна быть его.
Пришла.
Молча.
Открыла окно.
Их должно было остаться две.
Две пули.
Да.Две.Решено.
Закрыла окно.
Села за стол.
Пересчитала пули.
Ромео пришел.
Ссыграем?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536516
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2014
В андеграунді свого серця перемикаю
На офф недієві клапани.
Ти співав пісні,
Що не подобались навіть твоїй істеричці матері
В андеграунді
Наших з тобою думок
В андеграунді
Коли замість слів у горлі комок
В андеграунді
У підліжковому звалищі використаних речей
У камбеках додому і недоспаних ночей
В телефоних динаміках голосом змій
Коли я була твоя а ти був не мій.
Коли життя розімкнуло бридке кільце
Поряд сіла жінка з твого
Постандеграунду.
Нагадала мені твоє лице
Та як я копала траншеї повернення до андеграунду.
Як вона писала мені листи олівцем,
Коли траншеї досягли потрібного напрямку,
Як я охрестила її слівцем
І як все пішло геть...
Через підліжкове звалище чужих речей
З посмішкою твоєї істерички матері
Із слизькими язиками телефоних змій крізь динаміки.
Як в андеграунді знову
Копала камбек траншеї додому,
А потім вдавала, що ми не знайомі
Оверграунд потому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536081
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.11.2014
Ритмичные звуки
Как будто я не в метро, а в поезде.
Ты стоишь рядом и шепчешь мне на ухо:
"Зачем ты обрезала волосы?"
"Что?"
Я не отвечаю.
Меня сносит от пронизывающей стены вагона громкости.
Я поднимаю глаза.
Несколько минут я рассматриваю все твои тонкости.
Ты хватаешь меня за плечи и кричишь:
"Не высовывайся не из единого окна."
И я шагаю в первую попавшуюся дверь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535909
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.11.2014
Моє волосся стало коротшим
Як колись стали наші з тобою розмови
Я забрала в тебе трохи крові
З вуст зацілованих до болі
З викусаних роздряпаних ран.
Я була стрімкою як річка,
Коли стікала поцілунками по вигинах твоєї спини...
Ти спинив
Мій розпал
А я чинила розбрат
Будила в собі Будду
Сонного від чаю
З відчаю
Знову річкою...
Розплескав мене
Як розплескані оплиски в занедбаному театрі
Як дитя у наповненій ванні
Невимушено дмухаючи мильні бульбашки
Які лопаються
Гучно
Лячно
Як вибух
Як гупіт вороже налаштованих незнайомців під дверима
Як вирок, що застав зненацька.
Коли я тікала від тебе маршрутами
Пустими ранковими
Я намагалася посміхатися,
Будучи напівоголеною.
Напівсвідомою.
Напівзнайомою тепер проходжу повз твого дому я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535833
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.11.2014
Я розплутала клубок образ.
Я розгледіла нові шляхи.
Виштовхнула тебе із думок.
Фотографую чужі дахи,
Спостерігаю як літають птахи.
Мене покинули старі страхи.
Я слідкую, як плине час.
Він тільки проти, ніколи за нас.
Малюю чужий анфас,
Приміряю блиск прикрас,
Інколи слухаю джаз.
Вдягаю нові плаття.
Не роздмухую майже стліле багаття.
Не сподіваюсь на твоє каяття.
Будую нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535831
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.11.2014