| Сторінки (2/127): | « | 1 2 | » |
Хотів відкрити Новий світ,
У всіх містах побути.
Ішов до Мрії стільки літ,
Щоб отепер забути.
За крок до неї зупинився,
Назад вже повертаєш.
За що ж тоді ти стільки бився,
Що так все залишаєш?
Тобі сказали, що не дійдеш,
Тобі це не потрібно,
Залиш як є - не стане гірше,
Ти проживеш і бідно.
І ти послухав їх завзято,
Живеш, як і раніше,
Покинув справу розпочату.
Гадаєш, так вірніше?
Чому ж ти став тоді сумним,
Як місяць в нічнім небі?
Усе тобі одно одним,
Нічого вже не треба.
Прошу, глянь в небо голубе,
На ліс, густий, шумлячий.
Весь світ лише на тебе жде,
І ти ішов неначе.
Та раптом тебе зупинили
Думки людей цікавих,
Які не знали й не любили,
А лізуть в твої справи.
Хіба для тебе важливіші
Мільйони інших голосів,
Які звучать у прозі, віршах,
За голос з твоїх снів?
Покинь усю роботу швидше
І вирушай у світ.
Тебе уже давно він кличе
І шле тобі "привіт".
Згадай свою дитячу мрію -
Побачити країни всі.
Візьми і Віру, і Надію
У подорож по всій Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585010
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2015
Вона сиділа і читала книгу,
А він гортав сторінки в інтернеті;
В його стосунках вже була відлига,
І стало вільно в його серці.
Вона ж студент-економіст,
На парах сумно їй сидіти,
Потрібен їй душевний ріст
І хлопець поряд,а не теплий вітер.
Вона ж у книгах відчуває радість,
Читає містику та різні детективи,
Бувало - забувала про реальність,
Віддавши книзі всі свої пориви.
Відклавши вбік цікаву книгу,
Зайшла швиденько в інтернет,
І на сторінці в діалогах
Побачила його "Привет".
Не довго думаючи, відписала:
"Привіт" і смайлик у кінці.
Розмова довга зав'язалась -
Аж телефон нагрівся у руці.
Приємним було спілкування,
Домовились зустрітись на наступний день,
І їх окреме існування
Тепер у спогадах лишень.
Були знайомі ще зі школи,
Та часто там не спілкувались.
Він - випускник, вона ж поволі
Закінчувала 7 клас, здавалось.
Та зараз згадують разом
Роки, що провели у школі,
Зігрівшись усмішками, як теплом,
І дякуючи своїй долі......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2015
Твоя любовь поместится в ладошке,
Ей не нужны бескрайние поля..
Смеётся солнышко в моем окошке,
Цветёт сирень... и кружится земля.
Твоя любовь поместится в ладошке,
Но маленькой не кажется ни чуть..
У малыша ведь тоже маленькие ножки,
Но он же начинает длинный путь.
Твоя любовь поместится в ладошке...
И от того она ещё сильней..
Сказать "Люблю" не очень сложно,
Сложнее сделать счастливей....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582517
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2015
Ти відкрив у мені друге дихання,
І слова твої пахли свіжістю,
У очах твоїх інше читання,
Що відблискує в серці ніжністю.
Ти зайшов тоді іще здалеку,
Ти тремтів увесь, як в пропасниці,
Ти кохав мене іще змалечку,
Та боявся у цьому зізнатися.
Та тепер із тобою ми неподільні, як атоми,
І згораєм удвох почуттями крилатими
У обіймах палких в сяйві місяця.
Ми побачили світ уже заново
Крізь оте оксамитове марево,
Що в коханому погляді міститься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580062
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.05.2015
Щебечуть в небі солов'ї,
І білий цвіт з дерев спадає...
Лежить солдат в сирій землі,
А мати над могилою ридає...
Не плач же, мамо, підіймись!
Поглянь у небо синє-синє
І сонечку яскравому всміхнись!
Твій син - герой! Гордись за сина!
Він не злякався куль смертельних..
Ішов назустріч своїй смерті..
Й серед вогнів отих пекельних
Він жив в страшному круговерті.
Блистів вогонь в його очах,
Стискали руки дуло автомата,
А на обличчі застиг жах -
Він бачив, як убили брата...
І юний хлопець враз змінився..
Зненавидів катів проклятих...
З його загону він один лишився...
Відкинув автомат.. і в руки взяв гранату.
Ось гримнув вибух поміж ворогами!
Загинули без виключень усі...
А він лежав, овіяний вітрами,
Стискаючи кільце гранати у руці..
Чому ж ти, мамо, плачеш знову?
Зітри з очей пекучі сльози.
Співай для сина колискову -
Він обізветься вітром при дорозі.
Ти ж обіймаєш все плиту могильну...
На ній червоним стоїть дата...
Тоді закрились очі в сина...
Не стало юного солдата....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579864
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2015
"Кому нужна я?" - прошепчу.
Словам моим никто не верит.
Расправив крылья, улечу
Туда, где меня кто-то ценит.
Плевать я на себя хотела...
Мне не нужна такая жизнь...
В груди моей застыли стрелы..
И я упала тихо вниз....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578636
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2015
Я по тебе безумно скучаю,
Когда одна... ну и в компании..
Я между строк стихи твои читаю,
Ищу глубокий смысл в их содержании.
С тобой летит так время незаметно.
Мы никогда не смотрим на часы.
А без тебя: одна секунда - вечность.
Я на глазах стираю след росы.
Я по тебе скучаю очень сильно!
Мне сложно это чувство обьяснить.
Ты обламал мои большие крылья,
Заставив по теченью с тобой плыть.
Но я не жалуюсь... я восхищаюсь,
Как ты сумел дракона приручить.
Ведь ангелом я не казалась,
А ты сумел переубедить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575298
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2015
У світі ілюзій та мрій
Я в пошуку власного шляху.
Багато обдуманих дій
Піддались жорстокому краху.
Шукаю себе у словах,
В думках підбираючи кожне;
В далеких, гарячих зірках,
Яких досягнути не можна;
В безмежних, глибоких морях,
На дні океану таємнім,
У музиці, звуках, піснях,
У заході Сонця й світанні.
У світі обману й брехні
Я в пошуку власного щастя,
Що тліє собі на вогні,
Та згаснути йому не вдасться.
Шукаю в усмішці твоїй,
У дотику, слові, зізнанні,
На крилах закутаних мрій,
Що сховані досі в тумані.
Я в пошуку...отже, знайду
Усе, що шукала так довго.
На гору найвищу зійду
І там прокладу я дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2015
А мне погода не помеха!
Буду гулять я ради смеха
И в дождь, и в снег, когда хочу!
Тебе на ушко прошепчу:
"Пойдем гулять со мной скорей.
Отказываться мне не смей.
Природе полностью откройся.
Смотри на дождь и им умойся!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571904
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2015
Скорость на 200. Экстрим.
Падение в пропасть.. и мы летим.
Кружимся в воздухе, падая вниз.
Это прикольно! Ты улыбнись.
Развеет волосы ветер мои...
Это начало смертельной игры.
Ближе прижмусь я. Коснёмся земли.
Жизнь лиш на кончике тонкой иглы.
Крик. Кувырок. Слёзы и смех.
Выток бензина. Мы вновь летим вверх.
Наши тела в освещенье огня
Бросило в стороны. Я умерла.
Скорая. Люди. Крики опять.
Все так спешат тебе помогать.
Больница. Хирурги. Ты выжил. Ура!
Мне же на небо давно уж пора.
[i]Время прошло. Десять лет как спустя.
Ты же никак не забудешь меня.
Ночь. Мотоцикл. Дорога вперёд.
Сердце на небо, рыдая, зовёт.
Максимум скорость. Ветер в лицо.
Ты улыбнулся... в руке сжав кольцо.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571903
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2015
Ніколи я не стану на коліна!
І хто б мені, що не казав,
В житті лише на краще зміни.
Я руку дам, щоб й ти не впав.
Ми разом будемо вперед іти,
Нездолані, усміхнені, щасливі,
Бо тільки вдвох зумієм зберегти
Мелодії життя веселі і тужливі.
Мелодії, що дарувала мати,
Що з друзями складали ми.
Вони будуть усе гучніш лунати,
Коли до світла вийдемо з пітьми.
Ми кожен крок карбуємо, мов ноти.
Нову мелодію складаєм знов.
Гадаю я, що будеш ти не проти,
Якщо ця пісня буде про любов.
Про світлу, ніжну й бездоганну,
Без болі, без страждань, без сліз,
Взаємну і таку бажану,
Де не потрібно жодних слів.
Дай руку!.. і ми вдвох підемо
Туди, де музика навкруг лунає.
Ступи ще крок, і пісню ми складемо,
Що вище хмар у небесах витає.
Давай піднімемось на крилах вгору.
Ти чуєш звук?..лети туди.
Так звучить щастя зовсім поруч.
Скоріш його веди сюди.
[i]Ми разом будемо вперед іти,
Нездолані, усміхнені, щасливі,
Бо тільки так зумієм зберегти
Мелодії життя веселі і тужливі...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2015
Уже давно повинна я шукати
Альтернативу своїх почуттів.
Немає сенсу вже чекати
Від тебе таких теплих слів.
Ненавиджу, але кохаю...
Болить душа і серце знов.
Моя амбівалентність убиває,
Та ще горить в мені любов.
Твій провідний мотив життя
Для мене став таким близьким.
Я відчуваю кожен рух твій і чуття,
Ти ж хочеш бути вже чужим.
Якби ти знав, що я іще кохаю,
Якби переживав все те, що й я...
Зсередини повільно помираю
Від розуміння - більше не твоя.
Патетика моя тобі байдужа,
Все вислухавши, промовчиш...
Шкода, що до емпатії недужа:
Пізнала б, чим живеш і сниш.
"Забудь про нього", - говорили. -
"Ти іншого собі знайдеш.
У хмарах не літай на крилах.
Його уже не повернеш".
Хіба ж забути можна того,
Хто мені щастя дарував,
Хто об'єднав наші дороги
І вірно так мене кохав?
Хіба ж було тоді кохання,
Що й досі окриляє нас?
І чи потрібні ті зізнання,
Що зближували кожен раз?
Можливо, ти кохаєш досі...
Чому ж в нас різні береги?
Чому у нас настала осінь
І ми не маєм більш снаги?
Згадай, як ми колись любили -
Твоїм адептом я була..
За правилами нігілізму жили..
Згадай, скільки було тепла...
Давай з'єднаємо всі наші сили!
Забудемо образи всі..
Будемо знов без меж щасливі
Уже навіки, назовсім!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2015
Опять прекрасная весна
Покоя не дает и сна..
Щекочет лучиком она,
Играет в прятки дотемна.
Сопью старинного вина..
Меж звезд поднимется луна.
Опять прекрасная весна
Покоя не дает и сна..
Вдали бескрайняя Десна
Из окон дома мне видна,
На ней тумана пелена.
И вырастает, как стена,
Вночи прекрасная весна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569057
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 24.03.2015
Крізь віки й думки людей
Йшов до нас титан Прометей.
Він вогонь людям приніс,
Щоб ніч була світлою скрізь,
Щоб більш не блукали в пітьмі
Всі ті, хто жили на Землі.
І Зевса не злякався Прометей,
Хоч був страшніший всіх смертей
Той Громовержець, що з далеких хмар
Вогняні стріли вниз кидав.
Зігнав з Олімпу Зевс титана
І прикувати цього "шарлатана"
Гефесту швидко наказав
На круту гору указав
На Кавказі, десь на краю Землі,
Де море кидалось на скелі.
Сам Нептун хотів допомогти Прометею,
Але не зміг - поплив дорогою своєю.
Німфи плавали біля берегів
Й до його прислухались слів.
Для Провидця спочинком була лише ніч,
Бо вдень до нього на стріч
Жорстокий зевсів орел прилітав
Й печінку титану клював.
Не було ні криків, ні крові,
Печінка оживала знову.
Здавались нескінченними ті муки:
Палило Сонце, затікали руки.
Та порятунок не змусив чекати -
Геракл прийшов рятувати,
Розбив окови й ланцюги залізні.
Скінчились Прометея муки слізні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568820
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2015
Яскрава зірка впала з неба
І згасла вдалині.
Робити тільки те, що треба,
Потрібно на Землі.
"Прошу вас зупиніться!" -
Так хочу закричати.
"На землю подивіться,
Навколо себе гляньте!"
На що перетворилась
Планета наша рідна?
І завдяки кому зробилась
Нікому не потрібна?
Невже нікого не хвилює
Її майбутнє?
Коли ж вже я почую
Із ваших уст щось путнє?
Земля перетворилась на смітник,
Проте нема до цього діла
Нікому з вас людей простих
І людям збагатілим.
Аж серце крається у грудях,
Що байдуже всім людям
До того, що вони зробили.
Мов скло, планету цю "розбили".
Невже у вас нема сумління?
Прошу вас зупиніться!
Не ваших рук оце творіння,
Щоби на ньому гріться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2015
Крокуси маленькі
Гарні квіточки.
Вони такі миленькі,
Немовби зірочки.
Цвітуть ранньою весною
І пахнуть дуже смачно.
Вони, як я з тобою,
Весні цій дуже вдячні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568242
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.03.2015
Крилом своїм обійме темна ніч.
Не блисне в небі зірка жодна.
Не дочекалась я, та не у тому річ,
Що ніч ось ця така холодна.
Дорога йшла кудись у далечінь,
Ховаючись в пітьмі дерев зелених,
Що легко відкидали свою тінь
Під сяйвом місяця шаленим.
У світі все здавалось незначним,
Не бачила я всіх чудес навкруг,
Та все змінила зустріч з тим,
Хто був спочатку просто друг.
Мої думки тепер, немов орел,
Так вільно в небесах літали.
Тоді з вершин найвищих скель
Бездумно до землі шугали.
Життя було, неначе казка,
І кожна мить прекрасною здавалась.
Хто ж знав, що то була лиш маска?..
Під нею щось страшне ховалось.
Я йшла дорогою вузькою,
Звернувши погляд в нічне небо.
Блиснула зірка наді мною -
Життя прекрасне і без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2015
Вже сонечко за обрієм сховалось,
І вітер трави тихо так колише.
Краплинка почуттів іще зосталась,
І ти сказав мені, що не залишиш.
Я пригорнулася до тебе міцно,
Ти обійняв мене безмовно і так ніжно.
Ми не дивилися, та бачили усе навколо,
А місяць починав там своє коло.
Потроху ніч на землю насувалась,
Ніхто не промовляв ніде ні слова,
Лиш тільки гілка тихо колихалась,
Я ж слухала твою німую мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Як сонце на небі,
Як крапля води у посуху,
Як цвіт у пустелі,
Як крок під час руху.
Мамо, ти для мене одна,
Ти для мне єдина, моя дорога.
Я без тебе ніщо -
Ти для мене усе.
Не віддам нізащо,
Бо кохаю тебе.
Мамо, ти для мене одна,
Така мила, така чарівна.
Ти завжди допоможеш,
Розрадиш, підкажеш.
Мамо, ти для мене одна!
Найрідніша для мене твоя сторона,
Де цвітуть хризантеми,
Де дерева ростуть.
Я напишу для тебе поеми,
Що вічно живуть.
Мамо, ти для мене одна,
Ти прекрасний момент мого сна,
Ти життя нескінченна година,
Ти велика, Велика Людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563463
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.03.2015
Гаряче полум'я свічі
Танцює, граючи в кімнаті,
Даруючи тепло вночі
І дозволяючи тебе чекати.
На вулиці давно вже зорі
І місяць-красень серед них,
Хвилюється солоне море,
Бо ми кохаємо не тих.
Кохаємо, не чуючи нічого,
Не розуміючи, навіщо це.
Забувши все з життя простого,
Сміємося біді в лице.
Сміємося, забувши всі проблеми,
Що часто причиняли біль,
Крокуючи жорстоким кроком поміж нами,
Збиваючи із ніг, мов заметіль.
Своїм коханням зігріваюсь я
У дні морозної зими.
І хай не стану я твоя,
Все ж почуття мої прийми.
Пиши хоч іноді, благаю!
Не ображайсь, а зрозумій,
Що дуже сильно я тебе кохаю,
Та не твоя я й ти не мій...
Не мій...Не мій!... Та знаєш,
Я досі ще себе картаю
За те, що не сказала я тобі
Про те, що я тебе кохаю...
Можливо, все було б інакше
І були б разом зараз ми,
Проте в житті все значно важче.
Кохання - гра, а ми гравці цієї гри!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2015
Чому так важко без тебе
Дихати, жити, кохати?
Для кого? для чого це треба?
Я більше не можу чекати.
Мене убиває ця невідомість,
Незвіданий смуток ночей.
Немаю кохання, натомість
Без тебе не зімкну очей.
Не можу прожити без тебе і днини.
У мріях ти моїх живеш.
Із подихом моїм в останню хвилину
Ти в грудях навіки заснеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2015
Україно, моя ненько,
Матінко єдина!
Мов барвистая веселка,
Вільная пташина,
Ти живеш в моєму зорі,
Розквітаючи квітками.
Хвильки рік твоїх прозорі
Між зеленими морями
Обмивають моє серце,
Зігріваючи теплом.
Ліси, гори і озерця
Звеселяють душу сном.
Твоя мова солов'їна
Ллється з уст людей щасливих;
І жива вона й нетлінна,
Повна барвів особливих.
Україно, моя ненько,
Батьківщина мила!
Заспіваємо тихенько,
Розпроставши крила.
Зазвучить хай наша пісня
Й над горами лине,
І тепер й в годину пізню
Музика твоя не згине.
Непорушною стіною
Стане поміж ворогами.
Україно! Я з тобою
Буду довгими роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560033
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.02.2015
Хвилина... і пам'ять моя в забутті.
Єдина хвилина в моєму житті.
Що було прекрасним секунду тому
Сховалося в ніч й утворило пітьму.
Ні зірки не видно в високому небі.
Хіба ж це потрібно? Хіба воно треба!?
Там замість багать у гурті молодят
Уламки будинків угору летять,
Що гучно підхоплені полум'ям синім
Займаються й гинуть й тій же хвилині.
Ніхто не чекав, не очікував цього...
Всі мали свій світ і трималися його.
Та це подобалось людям не всім -
Постукало горе в багатий наш дім.
Де були будинки й буяло життя,
Тепер без зупинки ступає війна.
Здавалось, нікому вона не потрібна,
До змія підступного чимось подібна:
Захоплює, палить, вбиває людей...
І люди ж вбивають!. І стільки смертей...
Навіщо? За що? Чому саме ми?
Ми ж сіяли злагоду поміж людьми...
Не скаже ніхто - всі будуть мовчати,
А люди під кулями Бога прохати,
Щоб вижити в центрі страшної війни,
Забути усе й залишити лиш сни....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557832
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.02.2015
By Elsie Brady
How silently they tumble down
And come to rest upon the ground
O lay a carpet, rich and rare,
Beneath the trees without care.
Content to sleep, their work well-done,
Colours gleaming in the sun.
At other times, they wildly fly
Until they nearly reach the sky.
Twisting, turning through the air
Till all the trees stand stark and bare
Exhausted, drop to earth below
To wait, like children for the snow.
(Мій переклад)
[b]Листя[/b]
Як тихо вони падають донизу,
Прилігши відпочити на землі.
І рідкісним й багатим килимом лягають
Без допомоги під деревами сумні.
Свою роботу добре вже зробили
І задоволені лягають спати,
Щоб кольори на сонці миготіли.
Як ні, то дико так будуть літати,
Що ледве до небес не досягнуть,
Звиваючись й кружляючи в повітрі,
Аж поки всі дерева абсолютно голі стануть
Замучені, все нижче до землі вони літають,
Мов діти снігу, так цього чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557819
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.02.2015
By Thomas Hardly
Why should this flower delay so long
To show its tremulous plumes?
Now is the time of plaintive robin-song
When flowers are in their tombs.
Through the slow summer, when the sun
Called to each frond and whorl
That all he could for flowers was being done,
Why did it not uncurl?
It must have felt that fervid call
Although it took no heed,
Waking but now, when leaves like corpses fall,
And saps all retrocede.
Too late its beauty, lonely thing,
The season’s shine is spent,
Nothing remains for it but shivering
In tempest turbulent.
Had it a reason for delay,
Dreaming in witlessness
That for a bloom so delicately gay
Winter would stay its stress?
I talk as if the thing were born
With sense to work its mind;
Yet it is but one mask of many worn
By the Great Face behind.
(Мій переклад)
[b]Остання хризантема[/b]
Щоб показати своє пір’я трепетне,
Чому так довго квітка ця барилась?
Тепер пора співати жалібних пісень,
Бо квіти у могили схоронились.
Коли сонце усе тихе літо,
Що зване кожним гіллям і витком,
Робило все можливе для цих квітів,
Чому вона не повернулась знов?
І, певно, відчувала вона пристрасне призвання,
Але не виявляла жодного бажання,
Прокинулась тепер, коли все листя опадає,
Й її життєва сила відступає.
Занадто пізно ця краса, оця самотня штука,
Сезонний блиск зіпсований уже,
Нічого не залишилось – лише тремтіння мука,
Яка бурхливо так її тривоже.
Якби причиною її вагання
Стали нерозумні ті бажання,
Що якби цвісти тендітно і яскраво увесь час,
Зима покинула б свої зусилля враз?
Я ж скажу так, коли ти народився,
Із почуттями розум хай працює,
Бо в маску цю багато хто ще нарядився
Й Осіб Великих копіює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557815
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.02.2015
***
Неначе сни, минають дні.
Цвітуть фіалки на вікні.
Потрібно все забути,
Щоб опинитися на дні.
***
Червоні троянди цвітуть
І низький поклін тобі шлють.
Шумить вітерець між гілля
І сльози свої хмари ллють...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547113
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.12.2014
Вже синє небо розовіє,
Із смутком згадуючи день.
Як я його прожить зумію,
Коли тримаюсь за мішень?
Для мене все чуже вже стало.
І, дивлячись за небокрай,
Кудись далеко я б тікала
В якийсь ще невідомий край.
Я б, наче пташка, полетіла
До Сонця, до зірок.
Я б досягла чого хотіла -
Зробити б тільки перший крок.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014