| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Жоден словник не взмозі розкрити
свої папірці і розповісти тебе.
Динозаври все своє існування
схиляють перед тобою хребет.
Скільки в тебе душ, що ти їх всі
продала Люцеферу за свою вбиваючу красу?
Я намагався, та неможливо
прорахувати в мені твою біомассу.
Зима не дає снігу бо в неї комлекси
від твоєї білосніжної посмішки.
Люди гинуть що в них души роздерли
засмучені твоєю ніжнюстю кішки.
Зірка нещадно б'є хлистами по землі, винищуючи все живе,
бо в тебе яскравіше волосся.
Невитримавши розмаїття твоїх мелодій
Згинуло навіки вічні відголосся.
Янголи нервово струшують попел на людські голови,
від заздрощі твоїм занебесним очам.
Проклинає Монро Кардіналє і Бардо
Ти рівна таким як вони тисячам.
Ти протилежність цілому світу жінок,
разом із їх ідеальними клонами.
Ти божество і твій божевільний образ
висітиме в мене поруч з іконами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Відривають шматочок я,
Кидають у смітник.
Дається без особливих зусиль
Не залишається нічого людського
с кожною такою процедурою.
Важко, коли рвуть на шматки,
Краще б вже фізичною тортурою
Комок у горлі більш схожий на булаву
дере відусюди
Я нагадую собі квітку,
якою товчуться люди.
Існування продовжується,
залишається тільки Бог і надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Мені бракує існуючих слів.
Тільки тепер я відчуваю це насправді.
Нестерпно, коли не здатен показати що відчуваєш.
І навіть тепер, через мільйони років
Залишається тільки мова, яку ще не вигадали,
І декілька спроб- віршів
Хіба вже є щось таке?
Спроможне дати опис хвороби кохання.
Якби ж хтось мав щеплення чи ліки від неї, протиотруту.
Життя, можливо, стало б більш легке.
Та нащо воно здалося, коли зовсім втрачає сенс?
Коли становиться украй крихке?
Заждіть. Не варто лікувати.
Всі інноваційні спроби ваші розлетяться вщент,
Ви не зможете це зупинити за допомогою моїх мізків
Там мені так мало є чого сказати,
Ви спочатку відчиніть мою шухляду з надписом «небезпечно»
Там є без міри те, що відчувати.
Я буду вдячний вам лиш за одне.
Допоможіть знайти підходящі описи моєї залежності.
Добровільної залежності від досконалого створіння.
Я знаю, це ніколи вже не промине.
Загадки пірамід ніщо, порівняно з моїм питанням.
Любов до тебе, як сказати це?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2015
Вже час настав,
Прокинься, Україно!
Я і не знав,
Що ти така жорстока.
Все що було-
Здавалось нам постійним.
Все загуло
Лишивши кроваві потоки.
Мертва тиша.
Біль в очах людини
В рази сильніша.
Війна на свого ж брата.
Заждіть.
Ми всі є пайка України.
Горить.
Земля неначе розіп'ята.
Я чув війну,
Лічив шматки розірваних людей.
І пачки тютюну.
Я бився в гори барикад,
І ось я тут.
В краю безтурботних очей.
Обіду в фаст-фуд
Й нескінчених громадських зрад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556685
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2015
Десь там, за сотні кілометрів
За тисячі зупинок і мільйони авто
Є той, хто чекає.
Чиє серце б’ється сильніше
з кожним повідомленням
під моїм іменем.
Подих стає менш стриманим.
Ніжність…
Той, кого не лякають тризначні
позначки до мого міста,
різні оператори та код іншої країни
перед номером мобільного.
Бажано чогось стабільного
та поки як є- руїни
Все це дурниці відносно
нестримного бажання відчути
обійми коханої людини.
Запах. Колір. Присутність.
Тканини…
Кажуть вік- це лише цифра.
Ні. Лише цифра- це відстань,
яка розлетиться
на мільярди шматків
від сили нашого кохання,
від дійсності ізвитих мною слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2015
Важко. Отак лежати на ліжку
і думати посеред ночі
Намагатися вмовити свою свідомість
що завтра день
почнеться вранці, а не як зазвичай
коли всі вже вдруге
заповнюють свої шлунки черговою
порцією фаст-фуду
Навіть писати нічого не виходить
занадто багата палітра
думок, бозна як розташованих
в голові, там,
де в мене повинен бути розум
Бо хіба розумні
роблять такі тваринні вчинки?
бере сумнів
Взагалі думаю про совість
час її звільнити
За невиконання своїх обов’язків
коли сама схоче
прокидається, не попереджає
про небезпеку
думок, що перероджуються в слова, дії
лише звинувачує завжди
Вранці підпишу наказ про її звільнення.
Досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015
Чом би нам не почати
ранок якось інакше.
Наприклад, ввечері.
Або краще два рази на день.
Я мрію спати поруч частіше
і щоразу приносити каву у ліжко.
Давай змінемо тобі ім'я,
оберу і чутиму його постійно.
В метро, на роботі, на вулиці,
в бібліотеці, в банку, по тіві,
радіо - усюди.
І, будь впевнена, я щасливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2015
Я хотів би заламінувати цю мить.
Щоб кожна клітинка мого тіла пам’ятала тебе,
ніби свій власний генетичний код.
Я кріоную нас обох і через кілька століть
який-небудь вчений відкриє безсмертя
Ми розірвемо вічність на після і до
теперішнього нашого «відверто».
Я намагаюся відірвати від тебе очі,
та в тебе занадто клейка суміш тебе.
Особливо в обіймах ночі
Особливо очі кольору неба.
Я дозволяю пальцям торкнутись
твого сонячного, довгого волосся -
молодого, живого колосся.
Не знав що моя оболонка здатна
витримати твою досконалість.
Я чую як б’ється моє те,
чим зазвичай прийнято любити
Єресь, я кохаю всім своїм єством
Палаю неначе лава,
та не боюся тобою згоріти.
Із усіх звуків які я коли- небудь чув,
слухав би тільки твоє сопіння
Легшим ніж зараз ніколи не був
Ніколи не знав я що маю
за спиною крила
Чи ти сон мій,
І я не хочу відчути пробудження,
Чи фарт у межах мого життя?
Я все це зясую словами байдужими.
Побудь ще зі мною,
сьогодні і до забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2015