| Сторінки (2/135): | « | 1 2 | » |
Останні дні весни назавжди з вами,
тепер вони для вас дороговказ.
Життя здивує новими стежками-
ми в світ дорослий відпускаєм вас.
Хай рясно світить сонячне проміння
і вітер в спину дує повсякчас,
хай нивою добра зросте насіння,
яке роками сіяли ми в вас.
Ви гордість і майбутнє України!
Тримайте міцно синьо-жовтий стяг!
Хай Бог десницею війну зупине,
щоб мирне небо си́ніло в очах,
щоб гріло душу поле колосками,
і щирі люди стрілися в житті.
Ми будем ,як підтримка, поруч з вами,
як стане важко йти вам у путі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584264
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.05.2015
Світом блукає бездомна довіра,
марно шукаючи в душах нічліг-
там поселилася зреченність сіра
і темний смуток на денці приліг.
Стукає в серце, а серце закрите.
Просить:"Пустіть! ". Не пускає ніхто.
Десь у кутку попелище залите,
дим недовіри із вікон-пустот...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Я іду, ледь торкаюсь землі...
як же пахне бузок! Як буяє!
Я тону в фіолетовій млі,
а душа моя рветься до раю.
Як же дихає без! Як п 'янить,
так хвилюють уми тільки мрії.
Зупиніть хтось весну у цю мить...
як же пахне бузок...я шалію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2015
Травневий грім, немов церковні дзвони,
священий дощ, бо буде урожай.
Земля у чистоті зеленій тоне.
Весняний дощ- це літній коровай.
Умите сонце відкриває очі,
з-за хмари заглядає до землі.
Як сонце, жовте гусеня гелгоче,
бо гуску загубило у траві.
Ірисів стріли вгору піднялися-
величну в світ пускаючи красу,
а людські мрії в небо вознеслися
по семибарвному мосту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2015
Гострі скалки летіли із неба.
Що це Бог загубив самоцвіти,
чи у хмарі розбили люстерко
неслухняні янголики -діти?
Вкрили блискітки землю і трави,
тільки люди не стали радіти
(не багатство і не для забави)-
град побив ледь народжені квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
В саду, де квіти, поміж руж
лежав на сонці ситий вуж.
Він мав велике черевце,
неначе вкрав в гусей яйце.
Але ж в садочку грають діти,
куди цього вужа подіти?
Взяли , підвісили на палі,
щоб кинути за тин подалі.
На палі він скрутився в шайбу
і виплюнув на землю...жабу.
Вужа відкинули до тину,
а жаба кліпала годину.
Чи то від зляку сторопіла,
чи душу кликала до тіла.
Мабуть, вона щаслива дуже?
А як ти думаєш, мій друже?
P.S Хтось тішиться- врятована душа,
комусь шкода голодного вужа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577899
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.04.2015
Обра́з печуть колючі іскри
і серце біль бере на вістря.
Я знов підводю очі в небо:
Скажи, навіщо все це треба?
Мовчать німі бездонні хмари...
Я, видно, грішна. Варта кари.
Пожухлі мрії склали крила.
Ось-ось розстануть...я безсила...
Свою розклала слів палітру
(тепер вірші моя молитва),
кладу думки на лист мазками...
все ...сліз нема...стекли словами...
рядок...рядки...усе минає...
іскри потухли...біль стихає...
розтали хмари...горять зірки...
брудна палітра...нові рядки...
А коли зранку небо засіріє,
я стану сильна, викохаю мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Дерева ваблять сукнями-вітами
і сонце зранку не треба кликати.
Весна відверто втопила квітами,
а цілувати кортить, як дихати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Впав на землю дивний сніг-
вітер скинув цвіт до ніг-
на траву і на кульбабу,
хоч ліпи весняну бабу.
Може, хтось би і ліпив,
тільки вітер підхопив.
Любить вітер пустувати-
по дорозі цвіт ганяти.
Зникнув цвіт за кілька днів,
чи розтанув, чи згорів.
Вітер вже наставив жмені
в яблунях під цвіт рожевий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577466
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.04.2015
Хіба для мене багато треба:
лише над хату шматочок неба,
криницю -в спрагу води попити,
і рідну душу, щоби любити,
землі шматочок- садок розкласти,
і жменю грошей, щоб не пропасти,
проблем із крихту, пригорщу дива,
щоб не продихала, а прожила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015
Підняло сонце холодну хмару,
дихнуло в землю подихом жару.
Струсило небо тенета сірі
і бджоли перші уже при ділі.
Цвіт скинув мариво сумного сну,
став пити жадібно свою весну.
Прикінці квітень розправив крила,
а люди плечі - роботи сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Слова не мають років і статі,
ні гарносплетені, ні кострубаті.
Їх переплітують почуттями
у довгих роздумах чи у нестямі.
Слова мережаться на папері
і тихо стукають душі у двері.
Це одкровення або спокута
до дір зачитана чи непочута.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Світле свято Великодня,
паска -справа благородна.
Встану у суботу зрання,
розігрію сподівання,
жменю радості ,хай сходить.
Ця опара не підводить.
Пересію світлі мрії,
ті ,що збулися, відвію.
Замішаю здобне тісто,
щоб душі не було прісно.
Вдачу кину,хай таланить,
дрібку щему -задухмянить,
Вдячність,віру і надію,
щоб не були будні сірі.
І кохання ,як цукати,
щастя- зверху присипати.
Паска вийде добра ,щира.
Я й на тебе замісила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573827
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.04.2015
У душі вітер ламає гілля,
між почуттями вогонь жене.
І де це взяти такого зілля
єство загоїти зранене?
Ні! Вітер стихне - життя затліє,
вогонь потухне - холод зігне,
холодне серце закам 'яніє.
Якщо болить - це душа живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2015
http://proridne.org/folklore/legends/
Край села, біля річки, стоїть біла хата.
В ній живе одна вдова, синами багата.
Три сини, три соколи - материна втіха,
надійні, у старості не знатиме лиха.
До людей привітні, веселі й працьовиті.
Здоров 'я взяли з води, а сили -у жита.
Та недовго синами мати пораділа-
чорна зграя ворогів на край налетіла.
Старший син іде в похід (хай Бог захищає)-
провела. Біля річки щодня зустрічає.
Середульший пішов в бій - поблагословила.
Важка печаль на серці вдови защемила.
Обох синів до річки ходить виглядати...
Йде в дорогу менший син -стала сива мати.
Знов щодня на березі, відлітають сили.
А над синами друзі виклали могили.
Стало небо над землею вільне, єдине.
Звістка про смерть синочків до матері лине.
Загинули три сини, як світлі герої...
Стала мати деревом -слізною вербою...
Плаче верба за синами в спеку й холоди.
Не листочки - її сльози летять до води.
Ніжним гіллям - руками хоче обіймати
чужих синів, бо своїх не змогла діждати.
фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015
Господь високо в небесах,
між люди роздає таланти:
комусь розлитися в словах,
комусь податись в музиканти.
А іншим фарби і мольберт
життя розкласти на моменти.
Той випікатиме десерт,
той відкриватиме комети.
Як у житті добро і зло,
так у талантів є контрасти:
хтось береже чуже добро,
хтось вміє непомітно вкрасти.
По деревині садить сад,
чи легко зрубує під корінь.
Господь лиш роздає талант-
не світло долі, тільки промінь.
А ти вже вибираєш сам -
горіти чи повільно тліти?
Вперед? Піддатися страхам?
Відбути час або прожити?
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572070
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2015
Одвічний спір в селі- межа.
Хоть Танька вже стара, робить не може,
та віддавати клапоть, так не гоже.
На спір ще зранку на город пішла.
Раз ноги, раз ціпок- важка хода...
...і понеслось- стало небо хмуре,
спочатку був город, а далі - дохлі кури.
Згадала б чоловіка, та сусідка молода.
Одвічний спір в селі - межа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568738
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.03.2015
(не особисте)
Їх доля на сліпу не вибирає,
бо в руки віддає людські життя.
Не скальпель з того світу витягає-
талант хірурга, досвід і знання.
"але"...(не ска́жу, що таких багато,
я чесних бачила , ка́жу не пусте:
нехай і важко жити на зарплату,
проте, хабар не брати для них святе)
я бачила й таких в халатах білих ,
в яких кишеня розміром з мішок,
які на людських бідах руки гріли,
а суми вдячності збивали в шок.
Де співчуття? А клятва Гіпократа?
Чи йти до лікаря, як в кишені мох?
Якщо немає ні сестри, ні брата
допомогти. Кредити? Чи брати в борг?
Продати дім?Украсти?(Бог бороне)вбити?
Чи помирати вдома...ще б жила...
Хай краще вам не гроші, а людей любити,
на серце класти вдячності слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2015
Так, кажуть люди ,щиро не буває-
різниця в віці ..й не кохання це.
Старого юнна терпить, не кохає
і не цілує зморщене лице.
Вони зустрілись ,так було по долі.
Він бачив світ, відпив сповна життя,
минулий рік вона ще вчилась в школі-
майже дідусь і зовсім ще дівча.
Оторопів… якась страшна омана.
Вона! Зі сну.. та ні… це він здурів!
Ще незнайома ,а така кохана-
він тільки нею все життя горів.
Вона проходить мимо, як інакше?
Чим зацікавить дівчину старий?...
-Пробачте, чим багате місто ваше?,-
вона спитала . Він стояв німий…
Пройшла хвилина…Далі було місто…
розмови… кава … випав перший сніг…
її життя заповнилося змістом…
а він її утратити не зміг…
Нехай не судять, бо вона кохає,
цілує його губи і чоло.
Різниця в віці? Серце не питає,
бо знає, що кохання їх звело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2015
В селі життя, як на долоні:
які сини, чи чемні доні,
хто і як виховує малят.
Потрапила й Ганна у цей ряд.
Вона весела і вродлива ,
сама на ноги ставить сина.
Недобра мати, кажуть, сину-
від всього візьме половину.
Всі дітям віддають останнє,
виконують усі бажання .
А Ганна ділить шмат хлібини
собі й сину по половині.
Все ділить: фрукти і цукерки.
Чому не знали дотеперки.
Час пролетів, повиростали
доньки ,сини- дорослі стали.
Із міста стали приїжджати,
в батьків сумки і гроші брати.
А їде із міста Ганни син,
напевно,в селі такий один-
у сумці, в ящику, в корзинці
везе до матері гостинці.
За Ганну кажуть, що щаслива,
бо Бог послав такого сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568346
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2015
Весь вік жила, собі жаліла,
дірки латала, прісно їла,
якби ж біду у хаті гріла-
обмежувалась, бо копила.
На давню мрію думаєш?Г-м-м,Ні.
Усе в мішок: купюри й дрібні.
Чи то з дитинства так пішло,
чи за життя такою стала,
давно сміялось місто й гуло,
прозвали жінку глупо -"скнара".
Сама жила, скучала хата
без чоловіка й малих дітей.
Бо що з дітей-одна витрата-
годуй, як четверо свиней.
Якби ледача чи п'яниця!
Робоча.Та ску́па до гроше́й.
Що заробляла клала у скарбницю-
мішок й ховала далі від людей.
Весь вік збирала й тихо рахувала
при свічці і ганчірці на вікні.
А як хворіла, в область від'їжджала,
ховала, щоб не вкрали, у землі.
Пройшло...Волосся сиве, як в сніжку.
Приставилась...Поклали люди в ноші.
Померла гола-боса, а в мішку
і дотепер гниють зібрані гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568284
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2015
Кохання хитре. Як вино,
міцніє ,набирає сили
у смак насититись умом
і на заміну дати крила.
Кохання грає...тільки звук
буває інколи фальшивим...
та голосніше серця стук.
Кохання- божевільне диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2015
Її гілля важка схилила втома,
Хто б їй сказав- не вірила б нікому.
Вона хотіла яблука зростити,
а урожай, що може надломити.
А тут рука чиясь дбайлива, щира
підпору вдалу під гілля зробила.
Дихнула яблунька на повні груди-
тепер до осені спокійна буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Ми всі вже хочемо тепла,
і це останні дні спочинку.
А потім граблі і мітла-
сміття прибрати для починку.
Відро й вапно, бо тин потух,
йому підвести треба очі.
І де це взяти сотню рук,
картоплю посадить охочих.
Рівненько виплести грядки,
а потім висадить розсаду.
На клумбі виплекать квітки
і саду вчасно дати раду.
А потім виглядати дощ,
щоб зо три дні йшов без упину,
Весною дощ , як не крути,
цілющий гель на нашу спину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566619
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.03.2015
Сьогодні я залишилась одна.
А дощ прийшов мільярдами краплин
і задробив. З-за того боку скла
завис опал на сітках павутин.
Багатий дощ. А сіра пелена,
така велика й така самотня,
Спинилась й впала вниз біля вікна,
схиливши небо в земну безодню.
Картина "Дождь"Александр Сарычев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Плаче горобчик :"Іців!" та "ців ".
Чого я в вирій не полетів?
Чи людям стало важко жити,
чи птахів не стали цінити?
Я годівнички всі облетів
та свої сили дарма згубив.
Та заспокоїла горобчиха:
"Не плач, коханий, не буде лиха.
Он біля ставу живе Андрійко,
Там годівниць висить аж трійка.
Щодня хлопчина сипне пшениці,
сальце повісить біля криниці."
А влітку люди казали:" Диво,
як у Андрійка щедро вродило!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566169
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.03.2015
Я не хочу, щоб сон був віщим,
бо він дуже страшний і зловіщий.
Хай не сниться такий нікому:
я тікаю із рідного дому.
В обі руки хапаю діток,
а за спиною маленький свиток,
болем скрипнула рідна стіна.
Сниться : і до мене дійшла війна.
Розгубилась. Куди тікати?
А десь поруч плюються гармати.
Невідомо ,що далі буде.
Біжу, діти біжать, біжать люди.
Всі біжать...Прокинутись важко.
Серце б'ється, як спіймана пташка.
Ні!!! Розплющую мокрі очі,
рідні стіни побачити хочу.
Все...Я вдома. Вдома!..Спокійно.
Навіть діти сопуть мелодійно
і стіна не скрипить, завмерла.
Ну і сон Бог послав...ледь не вмерла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565528
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.03.2015
Я читала тебе... і ти убив наповал
почуттями, словами й сутністю речення.
Я складаю вірші. Ха! Та це просто провал,
бо не мають рядки мої самозречення.
Я читаю й думаю , де ти взяв стільки слів,
з голови і до ніг заповитий думками.
Я лише загорілася, а ти вже горів.
Мабуть ти з тих людей, яких звуть диваками?!
Я читала тебе...ні, це я пила тебе.
Я фрази повільно ковтала краплинами.
У голові в'ється хміль, а у роті пече.
Чи ж вірші можуть бути такими сильними?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Я плачу кольоровими сльозами.
Сльоза- веселка для душі.
Течуть щоками і устами
злегка захвилені стежі.
Я плачу, навіть , коли радість,
чи серце від добра щемить.
Людина має цінну здатність-
життя водою оновить.
Ця крапля може чоловіка
штовхнути в подвиг, скинуть з гір.
Чи одинокою з повіки
упасти волі в перекір.
Поплачте, не ховайте сльози,
бо плаче той, хто ще живе.
В душі укрилися морози?
Поплачте -сльоза й греблю рве.
фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Я хочу лісу в листі, піти і заховатись,
цвірінькання і свисту-від світу відірватись.
Щоб цвіту, як намиста, якого не продати.
Відкрити вільно душу й нікого не пускати.
Солодкими сльозами напитись у берізки,
печаль назад далеко, а радість близько-близько.
Щоб часничком черемша запахла під ногами,
і ,де не глянь ,дерева надійними стовпами.
Щоб небо хмільно- синє , трава п' яно-зелена,
і жодної людини не було поруч мене.
Піднести очі в гілля, як вихор закрутитись,
та так, щоб не встояти і... квітами укритись:
тріпоче серце в грудях, пульсує кров у скронях,
так,ніби я дитинство тримаю у долонях.
Мій ліс старий і мудрий, він незвичайна сила.
Чомусь лише у лісі буваю так щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Я чекаю весни і рясту,
щоб до лісу піти й пропасти.
Задихнутись від мрій і дива,
Бо у рясті земля красива.
Бузкова, блакитна, рожева
впала килимом між дерева.
Пахне ліс травою і соком,
вільне небо втекло високо,
а навздогін сипнуло синню
щедро проліску, як дитині.
Стану думкою ряст топтати:
Щоб жили діти, батько ,мати,
Щоб родина була щаслива,
Щоб і нарік діждати дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Сьогодні лебеді летять, дивлюсь на крила,
я вірю лебеді несуть нам миру.
Якщо не перші, принесуть останні.
бо він такий потрібний і жаданий.
І недаремно так спішать у холод,
для нас війна-біда, розруха й голод.
Нерідне нам бажання воювати.
Несіть нам, лебеді, мир в кожну хату.
Щоб не ридала мати, вклав малечу,
старенький тато хай розправить плечі,
щоб мати молода не стала сива,
і більш війна дітей не сиротила.
І мирне сонце зігрівало Україну-
Незламну, щиру, мужню і єдину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2015
На трави росами світанок ліг,
холодним подихом війнув до ніг.
На видноколі заграло барвами,
і хмари сонце прикрили бровами.
Тут ліс здригнувся верхами сизими
і скинув темряву собі до низу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2015
Я закрию свій світ , а маленькі ключі
заховаю в таємній кишені.
А тоді не моргну і тобі , граючи,
простягну в кулак стиснуті жмені.
Як вгадаєш- твоя, не вгадаєш, то ні.
І поки ти ще будеш гадати,
крадькома придивлюся чи варто тобі
свою душу крихку відкривати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015
Життя тече крізь пальці , як вода.
І знову я стою на роздоріжжі.
Попереду туман. Позаду мла.
Рушає кінь, я відпускаю віжжі.
І крізь туман з'являються вогні,
Такі далекі, ніби недосяжні.
Я тішуся, що я ще на коні
Й навколо горизонти неосяжні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2015