Yurko Okhapkin

Сторінки (2/113):  « 1 2»

Танго

Розмови  вже  нема.  А  погляд  -  аж  пече.
І  час  застив,  вже  не  тече.
Акорд.  Іще.  Залпом  -  кон"як.  Свій  швидше  пий.
Засумувала?  Ні?  Я  не  сліпий.

І  руки  тягнуться  до  тебе.  
Твої  -  назустріч.  Додолу  небо.
Я  смикаю,  а  не  тягну.
І  вже  нічого  не  збагну.

Акорд.  Іще.  Ми  вже  не  тут.  
І  різкість  рухів.  Світ  забут.
Це  танго.  Тут  розмова  -  лишня.
А  на  губах  -  кон"як  і  вишня.

Ці  губи  зваблюють,  зовуть.  
Ні,  це  нікуди  не  мине.
А  зараз  -  танго  головне.
Слова  у  рухах  оживуть.

І  танго  підсумує  те  за  нас,
Що  один  одному  вже  сказано  в  цей  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015


***

Казав  дідусь:  Миле  дівчатко,
Ти  не  буди  в  мені  звірятко.
Звірятко  виросло,  блазнює,
І  вже  хазяїна  не  чує.
Не  переймайся,  люба,  нуж  бо,
Не  вичерпать  цієй  криниці.
А  на  заваді  \"просто  дружбі\"
Моє  безглуздя  та  твої  сідниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015


Ты - не русский.

Ты  -  не  русский.  Ты  -  кацап.
Хвать  клешней,  зубами  цап.
Чмошник  мелкий,  мародер  -
Злобный  пакостник  и  вор.

Ты  -  не  русский.  Ты  -москаль.
Людям  ты  несешь  печаль.
Врун,  фашист,  каратель.
Кремлеприхлебатель.

Пропагандное  гавно,
"Фирменный"  твой  знак.
Провонялся  уж  давно,
Не  отмыть  никак.

Ксенофобия  и  зло,
На  весь  мир  оскал,
Тебе  крупно  повезло,
Ты  -  не  русский,  ты  -  шакал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562931
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 27.02.2015


Россия.

Доживу  до  старости
Заражусь  маразмом.
Буду  делать  гадости
Всем  соседям  сразу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562011
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 24.02.2015


Винагорода.

Я  зараз  розповім  про  речі,
Які  незвично  виглядають,
Короблять,  й  дуже  протиречать,
Тому,  що  у  піснях  співають.

Пісні  поють  про  вибух,  пристрасть.
В  піснях  любов  вогнем  палає.
Це  мабуть  так.  Но  в  цьому  -  прикрість,
Бо  все  це  довго  не  триває.

Ціна  такім  речам  -  висока.
І  сплачують  її  власнОруч.
І  все  одно,  борги  лишають,
Доплачувати  -  всім,  хто  поруч.

Але  на  світі  є  кохання,
Яке  не  вибухає  -  тліє.
Воно  не  світить  -  але  гріє,
Потреба,  а  не  поривання.

Така  любов  живе  роками.
Десятиліттями,  віками  -
У  правнуках,  онуках,  дітях.
Життя,  не  просто  з  нього  витяг.

Сміється  -  тихо,  тихо  -  плаче...
То  є  сама  краса  і  врода.
Вона  сама  тобі  віддячить,
Вона  і  є  -  винагорода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015


Тиск.

Шторм  за  вікном.  І  шторм  в  мені.
Який  з  них  спати  не  дає?
Обидва  виють.  У  вікні  -
І  в  грудях  сумні  пісні  в"є.

Тиск  сзовні.  Шумний,  б"є  в  шибки.
Зсередини  -  такий  слабкий,
Що  навіть  чую  -  я  один.
Але  розчавить  саме  він.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015


Прощена неділя.

Пробач.  Є  привід  і  причини.  
За  все,  що  я  приніс  тобі  сумне.
За  ті  приховані  пружини,
Що  недоречно  рухають  мене.
Пробач  за  клопіт,  і  за  біль.
За  намагання  влізти  в  душу.
На  рани  сипав  тобі  сіль,
За  це  теж  вибачатись  мушу.
Пробач  за  те,  що  я  раптово
Затишний  спокій  твій  руйную.
За  те,  що  дихаю  нервово,
Прости  за  те,  що  я  існую.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015


***

Хтось  саже  -  варто.  Хтось  -  що  ні.
Що  скажеш  ти?  Сьогодні,  завтра?
Чи  пожалкую,  що  мені
Сьогодні  це  здається  вартим?
Мабуть.  То  може,  так  і  слід.
Руйную  власними  руками,
Те,  що  копилося  роками.
Унеможливлюю  відхід?
Куди  я  сам  себе  штовхаю?
У  чому  певен,  вірю  в  щось?
Бо  досвід  каже  -  потопаю,
А  серце  каже  -  прорвемось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015


***

Людей  нема.  Є  стовбури  і  дятли.  
І  кожну  мить  довбає  дехто  по  комусь.
Чи  самому  задля  розваги  подовбати,
Чи  серед  лісу  постирчати  попрошусь?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561458
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.02.2015


Дніпро давно вже не реве

Дніпро  давно  вже  не  реве,
Шепоче  тихо,  бо  закутий.
Спокійний,  лагідний  -  спокута...
Але  колись  бетон  порве?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


Почуваюсь піддослідной мишею

Почуваюсь  піддослідной  мишею.
І  дослід  цей  не  зупиняю.
Лише  насолоджуюсь  тишею,
Думки,  як  мух,  відганяю.

Як  довго  це  має  тривати?
Це  дивне  та  вичурне  дійство?
То  з  блискавкою  вибухати,
То  почуття  розкладати,
На  клапті  -  причини  і  слідства.


День  довгий  стікає  у  вечір,
Обузою  давить  на  плечі...
Скажи  мені  -  буде  доречно
В  словах  передать  порожнечу?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


Олівець.

Стіл.  На  ньому  -  папірець.
Ще  декілька  є  поруч.
І  зламаний  олівець,
Сумний  лежить  праворуч.

Чудова  на  папері  казка.
Вона  -  чарівності  взірець.
Кінця  нема.  Митця  поразка.
Бо  поламався  олівець.

Листок  зім"ят,  останнє  слово  -  
Вже  не  написане,  нашкрябане  нервово.

В  тій  казці  є  пригоди  неможливі.
В  ній  гори,  степи  і  ліси.
Річки  -  і  тихі,  і  бурхливі,
Та  квіти  лагідной  краси.

В  ній  є  польоти  і  падіння,
І  сяйво  є,  і  мерехтіння,
І  є  любов,  і  є  спокута,
І  це  шедевр  міг  би  бути.

Мабуть,  казкар  її  допише.
Він  построгає  олівець,
А  може,  просто  візьме  інший,
І  зробить  чарівний  кінець.

А  може  й  ні.  Бо  не  впіймати,
Ту  дивну  мить,  коли  він  знав,
Що  й  як  потрібно  написати,
Тому  що  олівець  зламав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015


Світ звузився.

Світ  звузився.  Стягнувся  до  краплини.
Він  зараз  тут,  а  зовні  -  привид  лише.
Ото  все  сон  -  не  більше,  ніж  світлини.
Якимось  маренням  у  вухо  дише.
А  справжній  світ  у  скроні  стукотить.
Стає  малим,  виштовхує  набуте.
І  залишає  те,  що  полетить.
Він  як  пружина  -  постріл  має  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015