В’ячеслав Прун

Сторінки (1/21):  « 1»

Радість

у  снах  приходить  закіптюжена  примара,
ідіотський  клон  —  стара  горбата  діва  Радість,
що  шепоче  потрісканими  губами  
слова  солодкого  кохання.

усміхнись,  моя  люба,  на  свої  кутні.
а  я  заспіваю  тобі  баладу,  
яку  склав  мій  знайомий  вішальник.
обійми  мене  своїми  ніжними  білими  кісточками  —
і  я  з  тобою  танцюватиму,  
поки  не  розцвіте  сонячна  квітка.

допоможи  знайти,  о  Радосте,  твоє  кам'яне  серце.
бо  своє  я  загубив.
чуєш  гарчання  й  гризню?
це  Хіть  та  сестра  Гординя  дожирають  його.

а  я  відчуваю  незрозумілу  втрату  —
немає  серця.
але  є  моя  приятелька  Радість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569425
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.03.2015


ніч

коли  сонце  твоїх  думок  
ховається  глибоко  в  твоїй  голові,
і  загравою  востаннє  кидає  тіні  на  гори  твоїх  мізків,
ти  розумієш  істину  холодної  ночі.
не  хочеться  жити  так.
хочеться  знову  відчути  день
і  співати  тілом,  душею  і  духом  живої  волі.
але  ніч,  холод,  срібний  птах  Місяць
і  лякаюча  невідомість  темряви  наповнюють  єство,
і  твоє  Я  виходить  на  двобій  проти  темряви.

ти  сходиш  на  вершину,
а  за  тобою  повзуть  примари,  
виліплені  ніччю  твого  життя  —
звиваються  зміями  й  сичать,  
тріщать  кістками  трухлих  тіл.
вони  то  стогнуть,  зі  слізьми  молячи  простити  їх,
а  то  регочуть,  скрегочучи  зубами.
весь  час  у  них  на  вустах  твоє  ім’я.
від  них  не  втекти.
молиш  ти:
«о  Володарю  Всесвіту,  
 засвіти  небо  вогнями  великого  Сонця!»

ось  стоїш  на  вершині.  
сонця  немає.
примари  зла  плюють  ядом  і  облизують  твоє  незахищене  тіло.
вони  глузують  з  тебе  і  вивергають  сморід  плоті  зла,
скрегочучи  зубами,  хором  сичать:
«ти  навіки  наш-ш-ш...»

з  останніх  сил  власної  волі
ти  випромінюєш  молитву  духу  життя  —
і  музика  світла  наповнює  тебе  зсередини,
немов  народжується  дитя  в  пустій  шкарлупі  смерті.
сонце  встає  з-за  гір,  зі  сходу  твого  життя,
і  гори  твоїх  мізків  пронизує  
червона  стрічка  язика  світлих  думок.
ти  на  вершині.
простягнувши  руки  у  мольбі,  ловиш  живий  промінь,
і  вмілими  рухами  скульптора  швидко  виліплюєш
меч  істинного  живого  слова.
кружляюча  всю  ніч  біля  тебе  наволоч  
відчуває  вже  власний  страх,
і  тарганами  кидається  з  гори  врізнобіч.
але  марно.
меч  караючою  силою  світла
досягає  і  нищить,  розтинаючи  темності.
 
божественний  день  настав.
світлий  круг  у  блакитному  небі  осяює  тебе,  друже.
зі  зброєю  у  руках  ти  стоїш  на  вершині
і  славиш  співом  Всемогутнього.
у  славі  Божого  Неба,  на  вершині  гір  твоїх  мізків
сяєш  променистим  полум’ям  живої  любові.
і  сонце  твоїх  думок  високо,
високо  в  Небі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569194
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.03.2015


досвіт

скаженіє  дикий  вітер,
жбурляє  попіл  часу  в  вічі.
прожитих  днів  піщинки  різнобарвні
засипають  писк  душі  —
замкненого  цуцика  у  будці  серця.
і  зирить  у  замок  потворне  око.
 
та  звук  глухий,  мов  серця  стук,
проб’є  зачинені  всі  двері,
в  мене  собою  світло  несучи
свічі,  що  зверху  Бог  нам  світить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569192
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.03.2015


собача смерть

Він  був  один  у  цьому  світі  зі  своїм  болем...
з  кожною  миттю  життя  покидало  Його  побите  тіло...
пливло  усе.
примарні  постаті  Його  предків  
з’являлися  й  зникали  нагло.
з  ран,  пробитих  Його  ж  кістками,  
витікали  останні  краплі  життя...
згадувалось:  щасливе  дитинство,  свобода,  кущі,
ліс,  дороги,  подвір’я,  біля  якого  мешкав,
подруга  життя  і  Той-хто-весь-час-топив-Його-дітей...
...і  ця  клята  таратайка  на  колесах,  
що  чавить  все  живе...
 
вмить  якась  сила  наповнила  Його  востаннє.
Він  глянув  туди,  звідки  йшов  Той.
підійшовши,  Той  вдарив  Його  по  голові  залізякою.
на  асфальті  у  конвульсіях  востаннє  витягнувся  Він.
відтягнувши  собаку  до  канави,  Той  подумав:
«Він  був  один  у  цьому  світі  зі  своїм  болем...»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568400
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.03.2015


золота осінь

пора  збирати  врожаї  мерців.

закутаний  плащем  дощу,  худий  вітер  бігає  надворі.
і  тих,  хто  не  встигли  
сховатись  у  шкарлупи  з  димарями,
мочить,
мочить,
мочить...
 
небо  замкнуло  в  свої  обійми  землю.
сонце  лиш  на  кілька  секунд  
прориває  пальцями  хмари.

калюжі  відображають  в  своїх  обличчях  усе.
сновигають  двоногі  плащі.
калюжі  проектуються  на  плащі,
вилітаючи  з-під  коліс  невловимих  колісниць.
колісниця  швидко  зникає,
а  якийсь  плащ  стоїть
і  лається,
лається...

вона  прийшла,
з  розтріпаним  волоссям  мокрих  гілок  на  деревах.
листя  на  землі  —  то  її  саван,
що  вкриває  її  брудне  чорне  тіло  —
тіло  золотої  осені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568399
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.03.2015


у мокрому світі

з  калюжі  весело  грає  в  очах
жирна  веселка  бензину.
 
життя  —  лиш  свічка  в  руках
у  пору  дощів  і  калюж  спотикання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568396
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.03.2015


мряка

дерево-шибениця  лист  за  листом  роняє.
на  скрипці  проводів  маестро  вітер  грає.
ключ  журавлів  —  наче  хвиля  журби.
вкутала  душу  мряка  плащем.
в  обличчя  кидає  вітер  листя  з  дощем.
холодна  волога  пробира  до  кісток.
та  в  серці  живий  
весняних  надій
росток...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568395
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.03.2015


ранок

знову  очі  відкрив:
якась  метушня  і  робота.
вставай  —  випий  щоденний  келишок  поту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567947
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.03.2015


притча про пошук

у  відчаї  равлик  
оченятами  сліпими  тицяє  урізнобіч  —
шукає  покинуту  мушлю  свою.
наткнувсь  на  м’якеньке,  тепленьке,  приємне:
«лайно...»
наткнувся  на  мушлю  холодну,  тверду:
«взагалі  неїстівне!»
 
в  ядрі  свідомості  —  купка  лайна.
а  довкола  —  розсипом  мушлі:  
залізні,  мідні,  срібні,  золоті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567946
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.03.2015


чортополох

дні  пливуть,  наче  тіні  круків,
і  лине  крик  їх  в  порожнечу  неба...
гострим  дзьобом  роздирають  тіло  очі  аж  до  білої  душі.
свербить  язик  і  б’є  по  стінці  черепного  дзвону:
я  не  існую,  щоб  з’їдять  щоденно  
кілограма  півтора  духовного  лайна
круків,  що  б’ються  за  шматок  пластмасової  плоті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567865
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.03.2015


жук

ось  жук  зарився  в  гній,
щоб  прокопати  хід  в  моїх  думках...
 
упала  з  неба  крапля  кислоти,
виводячи  мене  з  заціпеніння  —
і  я,  мов  жук,
що,  все  життя  в  лайні  прокопавшись,
народить  в  світ  лиш  декількох  личинок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567863
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.03.2015


гуртожиток

хтось  визирнув  з  вікна...
ще  хтось  дверима  рипнув,
на  засув  закривши  серце...
ще  хтось  жбурнув  з  вікна
живого  ще  щура...
а  хтось  вдягнув  петлю
і  мотилем  затріпотів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567482
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.03.2015


жадібність

примара  гнилої  плоті.
радість,  закутана  в  саван  байдужості.
цілуй  її  підошви  у  крові!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567481
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.03.2015


ідолопоклонство

розпинаємо  Любов,
щоб  Їй  поклонятись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567403
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.03.2015


кохання

кусюче  стерво,  
що  вигризає  душу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567402
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.03.2015


тобі

шановний  ідіоте,
ти  у  цьому  світі  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566779
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.03.2015


не вкради

заїхав  в  морду  дзеркалу  —
і  розлетілось  крадене  лице.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566778
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.03.2015


терпець

є  час  мовчати…
і  час  в  обличчя  кидати  каміння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566586
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.03.2015


натхнення

товстенна  муха  була  колись.
а  зараз  —  в  павутинні
невігластво,  лиш  видимість  
і  зліпок  форми  пустоти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566584
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.03.2015


кар’єра

щоб  стати  мухою  та  їсти  мед  і  цукор,  
доводилось  личинкою  вживати  трупа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566366
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.03.2015


джин

я  —  вітер  
закритий  у  трилітровій  банці  плоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566362
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.03.2015