Міла Перлина

Сторінки (3/244):  « 1 2 3»

Проміння

́Україна
Материнське    серце  має.
Вона  Промінням  Любові  зігріває
Серед  колосся  
На  ниві  життя.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018


Життєвий …

Хто  з  радістю  свій  хрест  несе,
Хто  на  власній  ниві  гріхи  жне,
А  на  чужу  не  споглядає...
Той  крізь  відчай
Життєствердну  пісню  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


МАЛА І ДОРОСЛА ДИТИНИ

У  глибині  душі
В  нас  живе  мала  дитина,
Яка  завжди  в  пошуках  Добра.
З  роками  вдалечінь
Ваблять  мрії  ...
І  час  до  них  знову  поверта
З  народженням  дитини,
Коли  дзвенить  щасливо  сміх,
Коли  разом  
У  небо  запускають  
Повітряного  змія...
Безмежна  радість
 Заповнює  все  людське  єство:
Як  гладить  по  голівці
Рідна  ненька  мале  дитя
І  до  серця  пригорта...
Бо  саме  від  них  кожноденно
Дорослі  вчаться  по-справжньому  
Цінувати  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781209
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.03.2018


СКРЕСАЄ КРИГА

Скресає  крига  повесні,
А  квітень  журавлиними  ключами
Відкриває  усміхнено-сонячні  дні,
Де  виднокіл  зелений  розіллється
Неокраїми  полями.
І  оживає  сад  душі,
Хоча  ще  здріє
Дивні  сни  в  тумані.

       Автор        Людмила  Кибалка  (Міла  Перлина).  Вірш  опубліковано  в  літературному  альманасі  "Так  ще  ніхто  не  кохав..."  за  січень  2019  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018


КРИНИЦЯ ТВОЄЇ ДУШІ

Криниця  ~  джерело  життя...
Глибока  вона,
Як  серце  без  дна.
Хочеш  чистої  водиці?
У  ній  віддзеркалення  
Твоєї  Душі  обличчя...
Позірна  радість  у  літній,
Напоєний  сонцем  день,
А  в  пору  осінню  ~
Ревна  туга...
З  якої  криниці
Захочеш  напитися  водиці?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2018


БЕЗДОННЕ СЕРЦЕ

Бездонне  серце,
Загартоване  в  герці  духовному,
Пам'ятає  слово  жадане
З  мереживом  кольоровим,
Забуває  дошкульну  розмову
З  вітром  зимовим.
Загляньте  в  глибину  серця,
Де  Всесвіту  пульсація,
Де  з  темряви
Заграє  сонце  променисте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017


У пошуках… (роздум)

Що    карбовано
На  золотих  скрижалях
Твого  серця?
Прожите  все  записано...
У  радості  -  гаптовано,
А  в  печалі  -  передумано...
У  пошуках  безсмертя
Звертаємося  до  Творця...
А  чи  багато  ти  зробив  Добра?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2017


Осінь постукала…

Осінь  постукала  дощем  у  шибку,
Краплини  награють  мелодію  сумну,
Ніби  землю  стомлену  кличуть  до  сну,
А  в  ірій  -  пташину  запізнілу...
Від  дошкульного  вітру
Шапка  дуба  в  гаю
Сховала  пташку  полохливу...
Осінь  постукала  в  шибку
Різноманіттям  барв...
Вона  свій  скарб
Принесла  нам  у  дар...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2017


Радість і тривога

Щаслива  та  людина,
Яку  за  руку  ведуть,
Як  малу  дитину,
Надія,  Віра,  Любов.

Каменем  лягла  на  душу  провина,
Але  Надія  в  лиху  годину
Дарує  Віри  зернину,
Яка  звільняє  від  оков.

З  зернини  -  Радість  і  Тривога,
З  яких  зіткала  Любов
Для  усієї  Родини
Духовний  покров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2017


ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ

Брость  минулого  заглядає  у  віконце,
Застигла  в  гарячому  заході  сонця.
Бальзамують  спогади  душу,  -
Сторінку  життя  перегорнути  мушу.
Зернини  Віри,  Надії,  Любові  
Проросли  квітами  на    моїй  вишиванці,
Мов  добра  світочі  з  глибини  людського  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2017


Міріади зірок

Міріади  зірок
Засіяли  небесне  полотно
Вогнями  думок
Минулих  літ,
Мов  на  небі  аероліт
Залишив  сліпучий  слід.
Любо-мило  Добро
Світило  та  усім  гріло...
Не  чатуй,  журбо,
Ще  в  душі  весняний  цвіт...
Світла  пісня  Щастя
Вирвалася  в  політ...
Так  любо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017


МРІЯ

З  глибин  душі
Воскресла  давня  мрія.
Така  стара...
І  знову  –  молода.
На  видноколі  
Трикутник  журавлиний  лине,
Як  візія  минулого  життя.
Жадання    заповітне  в  ірій  рине,
Шукаючи  можливості  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2015


ДЕНЬ

Жовтогаряче    яблуко
Скотилося  в  зелень  трав,    –  
І  враз  -  обличчя  полум’я  зігріло…
Кармінне    гроно  неба  
Розсипалося  на  тисячі  малих  вогнисто…
Сонячно-радісний  день  пролетів,  
Поспішаючи  –  не  помітила.  
Смарагдове  впало  намисто  –  
Схопити  не  встигла.
Рік  промайнув…
Так  збігло  життя    променисто  й  тернисто…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015


ОСІНЬ

Осінь  барвисто  
Гронами  калини
Милує  око.
Осінній  день  багряно
Оздоблює  сади.
Золотаві,  Жовтогарячі  
В  очах  метелики
Замиготіли  чарівливо
У  рясному    падолисті  –
Химерне  плетіння  павутини,  
Поривань  душі…
Осінь  у  кетягах  горобини  –  
Почуття  розкрилення  та    ніжності…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620021
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2015


Мелодія…

Як  хочеться  поринути  в  казку,
Де  тремтливо-лагідна  мелодія  осіння,
Сплетена  з  павутиння  
Бабиного  літа  проміння,
Купається  в  осіннім  падолисті...
Де  листопадні    дощі  пробігли  ніжно
По    клавішах  розмаїтої  листви,
Пишучи  ноти  нам  на  склі...
Де  калині  мавка  заплітає  в  косу  намисто,
Схилившись  над  дзеркалом  води...
Де  у  весільному  танку  покров-листочки,
Як    долоні  різнокольорові,
Закарбували  світанки  серпанково-імлисті,
З  легкістю  віддалися  мрії  про  короткі  дні
Білої  холодної  зими…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015


Проміння кохання

Крізь  призму  свічада  душі,
Де  відбивається  сонячне  проміння,
Я  бачу  дні  і  ночі  найсолодші,
Як  МАКРОКОСМ  усміхається  мені…
Мить    зародження  тремтливої  зірниці  -
Пломенистого  КОХАННЯ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2015


Поривання душі

Осінь  барвисто  
Гронами  калини
Милує  око.
Осінній  день  багряно
Оздоблює  сади.
Золотаві,  Жовтогарячі  
В  очах  метелики
Замиготіли  чарівливо
У  рясному    падолисті  –
Химерне  плетіння  павутини,  
Романтичне  поривання  душі…
Осінь  у  кетягах  горобини  –  
Почуття  розкрилення  та    ніжності  людини…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616957
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2015


Чарівниця

Відгомоніло  літо  дзвінкими  голосами,
Строкате  гаптування  у      скриню  сховало.
Між  небом  і  землею  мережку  натягло  –  
Для  Осені    серпанковий  цілунок,
Як  п’янкий  трунок.
А  ми  з  тобою  між  полюсами...
Стежками  бабиного  літа  
Панна-чарівниця  багрянокоса  
Подалася  в  мандри  разом  із  нами,
Де  під  тінню  стобарвних  шат    кохання
Розсипала  мрії  та  жадання  --
Для  нас  весільний  подарунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2015


… у твоїх очах…

У  твоїх  очах  я  бачила  море,
Блакитних  хвиль  веселу  гру.
У  твоїх  очах  я  бачила    зорі,
Вишивання  фантастично-зоряне  з  бісеру,
Прагнення  хитросплетіння  несповідиме…
Я  бачила  всесвіт  у  твоїх  очах,
Захмарні  замки,
Що  солодко  надили,  
Були  зачинені    в  глибинах  казки…
Тепер  безконечно  споглядаю  недовідоме  у  твоїх  очах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015


Я і Ти

Прислухайся  до  вітру,
Який  колише  колосся  твоєї  душі,
Щоб  у  хаосі  не  втратити  віру,
А  для    світу  радості  палітру,
Щоб  на  теренах  долі  вгледіти    очі
Небайдужі  рідної  душі.
Прислухайся  до  вітру,  
Де  Я  і  Ти  –  Ми  вдвох…
І    подих  на  двох…
Грядущі  дні  навіють  вірші  
Без  фальші,
Які  для  нас  написані
В    щоденній  метушні…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2015


Золотокоса

Осінь  золотокоса
Нанесла  фарби  на  ліси.
Вона  їх  розвела  в  росі.
Суєтне    згоріло  в  бурштиновій  прикрасі  -
Відразу  вирина  осені  окраса,
Як  химерно-ілюзорна    мрія
На  прозорій  тканині  туману,
Яка  так  вводить  в  оману:
Одягнула  Вишиванку
З  ажурового    павутиння,
З  падолисту  косу  заплела  –
Це  Бабине  Літо    провела…

***          ****          ****

[i]Я  хочу  поповнити  скарбничку  віршів  про  Осінь  своїх  колег.    Дякую,  що  надихнули  на  новий  твір.
[i][/i]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2015


Фортуна

Не  плач,  не  звинувачуй  
Фортуну,  богиню  щастя,
У  своїй  недолі.
Ти  з  нею  не  жартуй,
Якщо  до  списку  друзів  
Записав    одні  невдачі.
Можливо,  просто  варто  їм  дати    здачі,  -
Потім  сміливо  пробувати  Удачі…
Нехай  вітрила  віри  тебе  несуть,
Але  не  в  тому    суть...
Пора  вже  прокидатися
Та  у  глибинах  серця  розібратися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015


Вже літо…

Вже  літо  прощальний    вальс  відтанцювало.
Тихенько  за  журавлями  в  ірій  помандрувало.
Засмутилося  сонечко  в  біло-блакитному  небі:
Журба  шовкова  на  землю  пролилася  сльозами.
Дівчина  Осінь  у  жовтогарячому  вбранні
Неквапно  подалася  в  мандри  сумирними  лісами,
Де  між  стомлених  дерев  навмисне  заблукала,
Холодний  поцілунок  свій  кожному  подарувала.
Все-таки  Осіння  мелодія  до  серця  припала,
На  дев'яносто  днів  причарувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602902
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2015


Сила прощення

Так  у  світі  повелося,  що  є  друзі  та  вороги.  У  народі  кажуть:  Якщо  хочеш  перемогти  свого  ворога,  зроби  його  своїм  другом.  Чи  варто  змінювати  статус?  На  жаль,  інколи    серед  світлин  своїх  друзів  не  маємо  бажання  споглядати  світлини  ворогів.  Але  дається  людині  благодать,  коли    пізнає  істинне  уявлення  про  силу  прощення...  Несподівано  розплющилися  духовні  очі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602884
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2015


Пізнання прощення

Так  у  світі  повелося,  що  є  друзі  та  вороги.  У  народі  кажуть:  Якщо  хочеш  перемогти  свого  ворога,  зроби  його  своїм  другом.  Чи  варто  змінювати  статус?  На  жаль,  інколи    серед  світлин  своїх  друзів  не  маємо  бажання  споглядати  світлини  ворогів.  Але  дається  людині  благодать,  коли    пізнає  істинне  уявлення  про  силу  прощення...  Розплющилися  духовні  очі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602685
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015


Полум’я

Не  кажи,  що  все  минулому  подарувала.
Чарує  ніч  зірковим  поцілунком,
Тисячозора  в  тенетах  місяця  сховала
Незгасне  полум’я  кохання.
Друзки  думок  лягли  на  небо  візерунком  –  
Мозаїка  бажань  у  зеніті  почуття.
Пульсує    кров  від  прагнення  сердець  з’єднання.
Видніє  шлях  до  зірниці  світання
Нашого  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015


Добро і зло

Добро  і  зло  –  вузькі  стежини
На  ниві  вибору  людини.
Добро  і  зло  –  вирішальні  важелі  життя.
Линуть  щасливі  дні  вдаль...
Ніжний  дзвін  пам’яті  кришталь,
Заховані  очі  під  вуаль...
Усе  зростає  із  зернини,
На  скрижалях  серця  Добра  краплини,
Немовби  сонячні  перлини.
Безмежну  тугу,  гірке  передчуття,
Глибокий  сум    огорне  небуття.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602478
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2015


ЛІНІЇ БУТТЯ

У  чому  сенс  життя?
У  простих  лініях  буття?
Виструнчивши  грані
Кожного  дня,
Сонячні  промені  
Досягають  річки  дна.
Ріка  життя
В’ється  -звивається,
Мов  змія,
Укрита  лускою  сонця,
Від  якої  світиться  душа,
 Роси-сльози  щастя
З  радісних  моментів  буття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015


Добро

Прислухайся  до  серця:
Внутрішня  мудрість  у  ньому  живе,
Яка  тебе  до  добра  веде.
Промінням  Сонця
З  неба  ллється
Надії  іскриця.
Глибока    душі  криниця...

***          ***          ***

Розплющ  серця  добрі  очі.
Ними  сили  напувайся
Від  неба  і  землі,
Які  так  щиро  усміхаються
Тобі    вдень  і  вночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2015


Серце

Розплющ  серця  добрі  очі.
Ними  сили  напувайся
Від  неба  і  землі,
Які  так  щиро  усміхаються
Тобі    вдень  і  вночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2015


Вечір

Намалювали  вечір  пензлями  думок.
Зі  слів  палких  
Сплели  вінок  кохання,  
А  над  ним  –  туман  серпанком.
Визорюється  шатро  із  мерехтливих,
Тремтливих  зірок.
Напуває  вечір  різнотрав’ям.
Нехай  наш  езотеричний  світ    чарунок
Для  інших  –  таємниця…
Для  нас  заграє  різнобарв’ям…
Летить  бажань  зірниця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015


Минуле…

Облогом  лежить  поле  життя.
І  до  минулого  немає  вороття.
Примхливі  сльози  каяття  –
Виплід  фантазії  кохання...
Сповна  чарунки  серця  любові  почуття…
Розквітнуть,  мов  троянда,  сподівання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2015


МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ

Напоєна  духом  святого  хліба,
Повертаюся  до  твоїх  берегів
Крізь  пам’яті  тумани.
Лечу,  мов  перелітна  птаха,
Припасти  до  золотаво-
 Пшеничних    полів.
Як  вільнолюбний  вітер  літа,
Гуляю  стежками  козацьких  степів.
Загоюються  твої  рани
Від  звитяжних  подвигів  синів…
Лине  непереможений  спів
Крізь  стугоніння  віків.  
Рідна  моя,  найзаповітніша  дорога  –
Мене  до    тебе  завжди  заверта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594606
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2015


Не шукай мене…

Не  шукай  мене…
Наяда-знада  пориває
У  глибини  таємничі,  
У  лабети-павутиння.
Не  шукай  мене…
Оскільки  я  –
У  журавлиному  ключі
Мелодія  прощання.
Не  шукай  мене…
Оскільки  я  –  
У  мерехтливому  протуберанці
Розмаїтої  веселки  мережання.
Не  шукай  мене…
Не  шукай  
Згубленого  щастя  розмай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015


ВТРАЧЕНА МРІЯ

Оманлива  мрія
Мене  приспала.
Життя  течія
Про  втрачене  щастя
Мені  нагадала.  
Пристрасно-натхненна  ейфорія
Дивний  сон-кохання  подарувала:
Почуття  –  до  самозабуття…
Тільки  зухвалий  борвій
Поніс  його  в  небуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015


Стомлений день

Стомлений  день
Посміхається  кармінною  усмішкою
Сором’язливим  зорям.
За  ним  іде  тихенько  ночі  тінь.
Вечора  келих  ми  випили  з  тобою,  -
Напуваючись  життям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015


ХВАСТЛИВА КУЛЬБАБКА (оповідання для дітей)

Серед  зеленого  поля  майоріли  кульбабки,  ромашки,  волошки….  Над  ними  літали    різнокольорові  метелики.    Кругом  краса!  
Якось  долинула  до  однієї  жовтоголової    кульбабки  розмова  дідуся  з  онукою.  Дівчинка  збирала  квіти  для  свого  віночка.  
-  Дідусю,  ця  квітка  -  одне  велике  сонце,    яке  вранці  будить  мене,  -  промовила  дівчинка  і  спрямувала  свій  погляд  на  кульбабку.
-    Справді,  Оленко,  якщо  уважно  придивитися,  то  воно  й  так…
Вони  пішли,  а  кульбабка  все  міркувала  й  міркувала,  що  навіть  сон  їй  наснився,    начебто  вона  –  денне  світило.
Загордилася.  Хвалить-вихваляє  себе  цілісінький  день.
-  Я  –  сонечко!  Подивіться,  яка  я  гарна…  Дякуйте  мені,  що  поруч  зі  мною  на  полі    зростаєте…
-      Воно  усім  гріє,  дає  життя.  А  ти?  –  відповіла  їй  Ромашка,  яка  росла  біля  неї.
Сонце  дивилося  на  них  і  мовчало.
А  наступного  дня  жовтоголова    перетворилася  на  диво  дивне:  жовта    квiтка  покрилася  бiлим  пухом,  який  зiрвав  i  понiс  вiтер.    Уже  ніхто  з  мешканців  поля  не  пізнав  хвастливу  красуню.    Де    ж  вона  поділася?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590850
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015


ЛЮДИ ВІЙНИ

Ганна    почула    збуджений    грюкіт  у  двері.  Кинулася  до  вікна,  глянула:  біля  дверей    німецький  солдат.  Від  страху  аж  заклякла,  а  в  скронях  било:  «Боже!  Відчиняти  чи  ні?».
Насилу  зняла  клямку.  Відчинила.  Охопила  моторошність,  як  стало  страшно.  Здавалося,  що  навіть  повітря  дихало  тим  страхом.    Він  стояв  на  порозі,  розмахував  руками  і  щось  по-своєму  шверготав.  «Мабуть,  хоче  їсти»,  –  подумала  Ганна,  дивлячись  на  цього  непроханого  прибульця  повними  очима  страху.
Впустила.  Він  неквапом,  пильно  роздивляючись,  переступив  поріг,  увійшов  до  хати.  Раптом  його  погляд  зупинився.
Ганна  злякалася  ще  дужче:  адже  чужинець  припав  поглядом    до  малої  дитини,  яка  сиділа  на  лаві  закушкана  в  хустку.
– Це  моя  донечка,  Марійка,  –    і  збуджено  вимовила  жінка.
Прибулець,  ніби  щось  пригадуючи,  наблизився  до  Марійки,  витягнув  з  кишені  губну  гармошку,  ковзнув  нею  по  губах.  Кімната  заполонилася  щемливими  звуками,  а  він,  ледь  стримуючи  сльози,  почав  награвати  пісеньку,  яку  так  любили  його  діти.
Тоді  легенько  взяв  Марійку  і  посадив  на  коліна.  Знову  заграв  дивну  мелодію.  Дівчинка  маленькою  рукою  потягнулася  до  цікавої  іграшки,  а  коли  ненароком  торкнулася  –    сльозини  задрижали  на  його  очах.  Він  заплакав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015


У КОЖНОГО СВОЯ МЕТА

Ти  так  завзято  кажеш,
Що  в  тебе  є  мета.
Яка  ж  вона?
Химерна  чи  проста,
Солодка  чи  солена,
Егоцентрична    чи  …
А  може,  з    неба  дарована,
Щоб    шлях  життя
Під  дощем  небесного  склепіння
На  сонцедень  перетворити.
А  може,  заздрощів  пустих  гра  сьогодення.
Рясніє  світ  корисними  порадами:
Прагнеш  –  досягни.
Тільки  в  центрі  -Ти…
А  де  ж  там  інші?
А  може,  щастя  ~  гідно  прожити,
Щоб  нікому  шлях  не  перейти,
А  навпаки  допомогти
У  просторі  життя-буття  
Перешкоди  здолати
На  шляху  до  прекрасного    майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2015


Роздум про БУТТЯ

Боже,  від  привидів    оманливих
Суєтного  світу  мене  збережи,
Щоб  від  жадання  благ  життєвих
Розум  не  втрачати,
Духом  сильним  слабкість  гартувати,
Щоб  лиха  година  спокуси,
Піймавши  облизня,
Назавжди  відступала
І  мої  філігранні  крила  не  зачіпала...
Саме  тому  людині  на  серці  слід  закарбувати:
Ближньому  допомагати,
Радість  дарувати,
Образи  забувати,
Як  важку  ношу    в  минулому  залишати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2015


ДВА ОБЛИЧЧЯ, ДВА КРИЛА…

Колись  слова,
А  тепер  –  молитва.
У  людини  два  крила.
У  людини  два  обличчя.
І  в  цьому  неповторність  її  буття:
Бажання  співати,  за  хмари  думкою  сягати,
Радість  дарувати;
Часом  пристрастям  слугувати,
Втішати  своє  Я.
Стукають  спогади  у  двері  майбуття…
У  минулому  воскресне  життя,  –  
Знову  пірнаєш  у  річку  каяття.
По-новому  нести  покуту    страждання
І  відчуття  оновлення  
Живодайних  джерел  ДУШІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589954
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2015


Вірш ДУША, Оповідання-роздум: ЩО Ж ТАКЕ ЩАСТЯ?

Душа  –  це  вулик,
У  котрий  бджоли  
Приносять  
Золото  краси,  
Будуючи    з  нього
Дух  людський.
Душа  –  це  
Вулик  Золотий!


***    ***


[b]ЩО  Ж  ТАКЕ  "ЩАСТЯ"?[/b]
[i]                                                  ЩАСТЯ  –  це  пташка  в  руці.
                                                     Тримаєш  міцно,
                                                     Але  не  встигнеш  подивитися,
                                                     Як  Птаха  Щастя  стане  маревом  у  блакитній  далечині.[/i]
Щастя  –  п’ять  літер,  але  скільки    в  цьому  слові  закрито  душ  людських,  кожна  з  яких  має    свою  надію,  мрію…  
Що  це?  Поговоримо  про  його  фізіологію,  пізнаємо    поближче,  побачимо  обличчя  цього  емоційного  стану.  Ви  скажете:    «  Але  ж  щастя  в  кожного  своє,  яке  ховається  в  підсвідомості,  тому    не  осуджуйте    нікого  й  ніколи.  Спитаймо  в  пересічного  громадянина  про  те,  що  для  нього  відчуття  глибокого  вдоволення  та  безмежної  радості».  
Вулиця  великого  міста...  Скільки  тут  веселих  та  сумних  облич!  Кожне  обличчя  –  це  таємниця,  яка  має  свій  собор    –  душу.  
Підходимо  до  дівчини  років  двадцяти  та  запитуємо:
–   Що  для  Вас  значить  «щастя»?
–   Це  свобода.
–   У  чому  виявляється  «свобода»?
–   Для  мене  –  це  мати  багато  грошей,  а  також  отримати  від  життя  те,  що  хочу.  Гроші  роблять  свободу  вибору.
–   Більше  нічого?  Вас  цікавлять  тільки  свої  особисті  інтереси.    А  сім’я?  –  запитливо  глянули  у  вічі  дівчині.
–   А  мені  більше  нічого  не  потрібно.  Мені  індиферентно.  Головне,  щоб  мені  було  комфортно,  --  знизивши  плечима,  пішла  далі.
Обурюємося.  «Невже    гармонію  душі    людини    можна  купити  за  гроші?»  –    запитуєте  в  мене.  Мовчу.
Назустріч  нам  іде    чоловік  із  веселим  та  відкритим  обличчям:
–   А  що  для  Вас  «щастя»?
–   Життя,  кохання,  сама  людина.  Я  хочу  жити  заради  когось,  творити  життя.  Варто  пам’ятати,  що    не  осуджуй  іншого,  але  намагайся  змінити  самого  себе.    Тоді  все  буде  гаразд!
–   А  гроші  для  щастя  потрібні?
–   Треба  тільки  для  того,  щоб  людина  не  вмерла  голодною  смертю.  Інколи  людина  багата  грошима,  а  бідна  –  душею.  Мені  не  треба  багато  грошей,  бо  гроші  не  ведуть  до  гармонії  буття,  щастя  не  стає  більше  від  їх  кількості,  –    молодий  чоловік  щиро  усміхається.    
Тротуаром  назустріч  повільно  наближався  дідусь  у  капелюсі.  
–   Даруйте  за  настирливість,  але  нам  цікаво  знати,  що  для  Вас  «щастя».
Дідусь  пильно  подивився    на  нас.  Відчули,  що  це  питання  зацікавило  його.
–   Воно    в  нашому  серці,  душі!  Споконвіку  люди  шукають  його,  а  знайти  не  можуть,  бо  не  знають:  яке  воно  на  смак!    Приходить  тоді,  коли  за  ним  не  бігаєш.    Думаю,  що  варто  полюбити  себе  та  свого  ближнього,  а  там,  повірте,  щастя  Ваше  не  за  горами...  
–   Любити  себе  –  це  егоїзм?
–   Любити  в  собі  людину,  а  тоді  любити  свого  ближнього.    Не  пізнавши  себе,  ти  не  зможеш  зрозуміти  іншого,  ти  не  зможеш  прощати  образи.    Пізнаючи  себе,  відкриваємо  себе  для  людей.  Словом,  варто  любити  життя,  радіти  йому,    відкрити  себе  для  людей.    Щастя  –  це  радість,  любов,  душевний  спокій!    Не  бійтеся  цього,  бо    ми  створені  Богом.  Кожний  із  нас    складається  з  чеснот  і  недоліків,  за  які  треба  любити  свого  ближнього  й  себе.    Намагаюся  керуватися    в  житті  такими  принципами:  Допомогу  хто  шукає  –  допоможи,  образив  кого  –  шукай  примирення,  образив  хто  –  прости.  Радійте  не  тільки  за  себе,  але  й  за  інших.  Загляньте  у  свою  душу!  Скільки  ж    там  цікавого.    Людина    щаслива  тоді,  коли  вона      в  пошуках  нових  обріїв,  а  також  має  сміливість  змінити  себе  і  звички…    –      Він  усміхнувся  та  пішов  далі.  
З  доброзичливою  усмішкою  підійшли  до  молодої  жінки  з  немовлям.  
–   Що  для  Вас  «щастя»?  –  запитала    в  неї.
Вона    пильно  подивилася  на  мене.  Запала  коротка  пауза,  а  потім  відповіла:
–   У  народі  кажуть:  "Хто  горя  не  бачив,  той  і  щастя  не  знає",  а  у  житті  –    щастя  і  горе  завжди  поруч,  вічний  поєдинок  добра  і  зла.  Бажаю,  щоб  панував  мир,  щоб  мої  діти  не  бачили  війни.  Блакитне  небо  над  головою,  сонце…  Щоб  мати  дочекалася  сина,  а  над  ними  небо  синє…  Ось  це  справжнє  щастя!      А    що  ще?  А  Ви  про  що  мрієте?  –  запитала  вона  в  мене.

–   Мрію  про  те  ж  саме.  Варто  молитися,  щоб  ніколи    не  було  війни,  щоб  наші  діти  жили  в  мирі  та  злагоді.    На  світі  найщасливіша  людина  та,  яка  любить  життя,  дарує  радість  іншим,  живе  для  інших.  А  може,    воно  в  тому,  щоб  не  панувала  заздрість  у  серці,  щоб  не  ятрила  душу  недосягнута    мета…      Крім  того,  для  мене  –  це  доброта  людей,  яка  наповнює  нас  сонячним  світлом,  бо  інколи  не  вистачає  розуміння  між  нами.      Щастя  –    навчитися  радіти  життю  в  наших  дітей...  Воно  завжди  приходить  до  тих,  хто  його  не  шукає.    Це  саме  життя.  Згадую  завжди  слова  Преподобного    Амвросія:  "  Жити  не  тужити,  нікого  не  засуджувати,  нікому  не  докучати  і  всім  моє  шанування".
Щастя…  Воно  завжди  поруч  із    нами,  проте  ми  зводимо  свій  погляд  до  небес,  де  літають,  ширяють    мрії  про  нього.  Як  зрозуміти,  що  саме  нам  потрібно,  тому    варто  звернутися  до    Бога,  щоб  він  дав    те,  що  потрібно,  а  не  те,  що    хочемо.  Подякуймо  Богові  за  все!
А  що  для  Вас  означає  слово  «щастя»?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015


ЗАГЛЯНЬТЕ В ДУШУ…

Душа  –  сопілка  тиха,
У  кого  –  барабан,  
Який  ще  ніхто
В  руках  не  трима.
Освяти  і  збережи,
Великий  Боже!
Хто  зна:
У  які  лабети  попаде.
***          ***
Осінь  золотоволоса
Нанесла  фарби  на  ліси.
Вона  їх  розвела  в  росі.
Все  суєтне    згоріло  в  бурштиновій  прикрасі.
Відразу  вирина  осені  окраса,
Як  ілюзорна  й  химерна    мрія.

***        ***
Жовтогарячий    ранок
Заплітає  коси  травам,  
Вмиває  прозорими  крихтами
Роси.
Сьогодні  буде  краще,
Ніж  учора,
Бо  сонце  Боже  усміхається  мені.
***      ***
Душа  –  це  вулик,
У  котрий  бджоли  
Приносять  
Золото  краси,  
Будуючи    з  нього
Дух  людський.
Душа  –  це  
Вулик  Золотий!
***    ***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2015


НЕПОВТОРНІСТЬ БУТТЯ

Червоне  яблуко
Скотилося  по  небу
В  зелені  трави,      –  і  враз…
Розсипалося  на  тисячі  малих.
Обличчя  полум’я  зігріло.
А  може,    це  в  останній  раз?
***            ***
Холодно!
Тривожна  пташка  
Тріпоче  у  грудях.
Червона  пляма  
Розлилася  по  кучугурах  снігових.
Холодно!
***            ***
Сонячно-радісний  день  пролетів,  
Поспішаючи  –  не  помітила.  
 Смарагдове  впало  намисто  –  
Схопити  не  встигла.
Рік  промайнув…
Так  збігло  життя    променисто  й  тернисто.
***        ***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2015